Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Начальные классы / Другие методич. материалы / Проект на тему "Ігрові технології. Творчі ігри"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Начальные классы

Проект на тему "Ігрові технології. Творчі ігри"

библиотека
материалов

hello_html_m290000e3.gifНазва: Ігрові технології. Творчі ігри.

Анотація: Освітній процес в умовах сучасного світу постійно ускладнюється і вимагає від учнів більшого розумового і нервово-психічного навантаження. За період навчання у школі число здорових дітей зменшується. Проблема здоров’я школярів сьогодні як ніколи актуальна. Ця проблема – проблема здоров’я і здорового способу життя дітей, вимагає кардинальних змін в характері їх навчання. Перед сучасною школою стоїть задача розвивати розумову діяльність дітей, не спричиняючи шкоди здоров’ю. При виборі форм і методів навчання я завжди намагаюся пам’ятати, що найбільше місце у молодших школярів продовжує займати гра. У процесі гри діти оволодівають багатьма навичками, вміннями, тут іноді виходить те, що не виходило в навчальній діяльності. Вивчення розвитку дітей показало, що під час гри ефективніше, ніж в інших видах діяльності, розвиваються всі психічні процеси. Виходить, один з головних секретів гарного самопочуття учнів і високої активності на уроці знаходиться у застосуванні ігрових технологій.

Крім того сучасне суспільство змінюється досить швидко, важко прогнозувати навіть найближче майбутнє. Тому неможливо передбачити, які знання можуть знадобитися дитині в її позашкільному житті, а які - ні. З огляду на це в сучасному закладі освіти, особливо перед учителем початкових класів, першочерговим завданням має стати завдання не накопичення дитиною інформації, а розвиток мислення, вміння аналізувати ситуацію, планувати свої дії на кілька кроків вперед, адекватно оцінювати результати, самостійно набувати і переробляти інформацію, перетворюючи знання в інструмент пізнання інших видів діяльності, вміння конструктивно взаємодіяти з іншими. Ось чому на передній план навчально-виховного процесу виходить проблема розвитку творчих здібностей учнів, навчання їх творчо і критично мислити, виховання особистості кожної дитини.

Учасники проекту: координатор - Солодовникова О.М., учні 4 – В класу.

Час, місце проведення: 2010 р. – 2015 р., під час проведення уроків, позакласних заходів.

Питання проекту: ефективне використання творчих ігор, як засобу підвищення емоційного тонусу особистості, а головне — актуалізації позитивної гами переживань, яка супроводжує ефективну працю, переживання радості від зробленого, досягнутого, почуття впевненості у своїх силах, здібностях.

Мета і задачі проекту:

  1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу, досвід інших вчителів з розвитку творчих здібностей учнів початкової школи у процесі навчання.

  2. Розглянути поняття «творчість» та визначити умови, що забезпечують ефективність формування творчих здібностей дітей.

  3. Виявити можливості творчих ігор як засобу розвитку молодших школярів.

  4. Експериментальним шляхом перевірити ефективність використання творчих ігор на уроках та позакласних заходах як засобу розвитку молодших школярів.

Для вирішення поставлених задач були використані такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми проекту, спостереження за навчально-виховним процесом, метод аналізу. Практичне значення проекту визначається тим, що його висновки та дидактичні матеріали можуть бути використані в практичній діяльності вчителів початкових класів.

Етапи проведення проекту.

Перший етап - (підготовчий 2010 р. – 2011 р.) - вибір і осмислення теми. Вивчення психолого-педагогічної літератури, постановка проблеми, формулювання мети, завдань.

Другий етап - (основний 2011 р. – 2014 р. ) - розробка комплексу ігор та їх систематичне проведення.

Третій етап - (заключний 2015 р.) - обробка та систематизація матеріалу.


«Може, маленька дитина повторює те, що було вже зроблено,

створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її

власних зусиль, - вона творець; її розумова діяльність –

творчість.» В. О. Сухомлинський

На початку ХХІ ст. в теорії і практиці навчання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей учнів. Це пов’язано з тим, що орієнтація шкіл та формування в учнів в основному репродуктивного мислення призвела до того, що більшість випускників, які на відмінно знали шкільну програму, не вміють використовувати отримані в школі знання в нестандартній ситуації, під час розв’язання проблемних завдань у різних сферах суспільного життя. На жаль, у більшості нинішніх випускників не розвинене творче мислення, вони слабо підготовлені до узагальнення її в гнучкі системи, придатні для застосування в різних життєвих ситуаціях, фактично не підготовлені до творчого аналізу проблеми. Проте, відомо, що діти від природи допитливі і сповнені бажання вчитися. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі здібності, необхідне розумне керівництво з боку вчителя. Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці навчально-виховного процесу має стати розвиток у дитини гнучкості мислення. А для цього треба перетворити кожен урок в школі на урок мислення-спілкування, де істина постає як суперечка про істину, як діалог. Під час такого діалогу важливо навчити кожну дитину розмірковувати, гнучко підходити до розв’язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, для того, щоб відчути задоволення від навчання.

Досвід підказує, що найбільші труднощі в початковій школі отримують зовсім не ті учні, які мають недостатній об’єм умінь, знань та навиків, а ті які пасивні на уроках, у яких відсутнє бажання думати, творити, мислити, пізнавати щось нове.

Зацікавленість є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Видатний педагог В.О.Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучасній школі повинен розвивати всемогутню радість пізнання. Лише тоді, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчих здібностей.

Адже діти повинні засвоїти не тільки певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти зв'язок між поняттями теми, міркувати. А добитися цього можна лише засобами, які активізують творчі здібності.

Розвиток творчих здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів.

«Творчі здібності» або «креативність» американським психологом Фроммом трактуються так: «Це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це націленість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду».

Основним показником творчих здібностей є швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість.

В якій мірі творчі імпульси дитини перетворяться на творчий характер, залежить більше від впливу батьків та інших дорослих. Так як вони здатні розвинути або знищити творчий потенціал дитини ще в дошкільному віці.

Важливу роль у творчій діяльності відіграє уява, в двох її основних формах: як породження ідеї та як виникнення плану її реалізації.

Дослідження психологів показують, що уява дитини розвивається поступово, у міру накопичення нею певного досвіду. Всі образи уяви, якими б вигадливими вони не були, ґрунтуються на тих уявленнях і враженнях, які ми отримуємо у житті.

Уява дитини бідніша за уяву дорослого через обмежений життєвий досвід. За допомогою уяви дитина пізнає навколишній світ і самого себе. Якщо учень чогось не знає, він може уявити, і цим заповнюється порожнина знань.

Творча діяльність людини передбачає наявність у неї і творчого мислення. Одним з перших спробував сформулювати, що це таке Дж. Гілфорд. Він писав, що «творчість» мислення пов'язана з домінуванням у ньому трьох особливостей:

1. Оригінальністю, незвичністю висловлюваних ідей, яскраво виражене прагнення до інтелектуальної оригінальності. Творча людина майже завжди і скрізь прагне знайти своє власне, відмінне від інших рішення.

2. Семантічна гнучкість, тобто здатність бачити об'єкт під новим кутом зору, виявити його нове використання, розширювати функціональне застосування на практиці.

3. Образна адаптивна гнучкість, тобто здатність генерувати різноманітні ідеї у невизначеній ситуації, зокрема в такій, яка не містить орієнтирів для цих ідей. (Психологія Р.С.Немов).

Однією з головних завдань у роботі зі школярами є формування таких якостей мислення, як системність і диалектичність. Під системністю мислення мається на увазі здатність сприймати будь-який предмет, проблему всебічно, у всьому різноманітті зв'язків, а диалектичність мислення - здатність бачити в будь-яких системах протиріччя і вирішувати їх.

       Діти більш чутливі до сприйняття світу в єдиній системі. Особливістю дитячого мислення є прагнення з’ясувати все і у всьому. Саме в цьому криється таємна причина неправильних висновків і умовиводів учнів, тут знаходяться витоки дитячої словотворчості. Але дорослі, не усвідомлюючи того, роблять все можливе, щоб це прагнення погасити. Формуючи матеріалістичний світогляд, ми настільки розтлумачувати дітям прописні істини, що їм залишається тільки їх запам'ятати і при необхідності відтворити. У результаті з'являється звичка до засвоєння тільки того, що очевидно. І, відповідно, мислення дітей приймає пасивний стереотипний характер.





Умови для оптимального розвитку творчих здібностей дитини:

 1. Створення безпечної психологічної бази дитини в його пошуках, до якої він міг би повертатися, якщо буде налякана власним відкриттям.

2.Підтримка здібності дитини до творчості і прояв співчуття до ранніх невдач. Неприпустимість негативної оцінки творчих спроб дитини.

3. Терпимість до дивних ідей, повага зацікавленості, питань та ідеям дитини. Відповіді на всі питання, навіть якщо вони здаються дикими або «за межею».

4. Надання дитині періодично, за бажанням можливості залишитися одному, самому займатися своїми справами. Надлишок «шефства» може утруднити творчість.

5. Допомогти дитині будувати свою систему цінностей, не обов'язково засновану на його власних поглядах, щоб він міг поважати себе і свої ідеї на ряду з іншими ідеями та їх носіями.

6. Допомога дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любов, повагу до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія якої скована основними потребами, менше здатна досягти високого самовираження.

7. Допомогти дитині впоратися з розчаруванням і сумнівом, коли він залишається один в процесі незрозумілого одноліткам творчого пошуку: нехай він збереже свій творчий імпульс, знаходячи нагороду в собі самому, і менше переживає про своє визнання оточуючими.

8. Спокійне, аргументоване пояснення, що на багато питань його не завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з його боку - терпіння. Дитина повинна навчитися жити в інтелектуальному напруженні, що не відкидають ідей, які його створюють.

9. Оцінка дитини, як творчої особистості. Показати його самоцінність, але не привчати виходити за рамки пристойності, відчувати цінність оточуючих, поважати чужу думку.

10. Підтримка дитини в самопізнанні, вмінні не упускати скороминущу ідею. Прояв симпатії до його перших незграбних спроб висловити таку ідею словами, зробити її зрозумілою для оточуючих.

11.Підтримка необхідної для творчості атмосфери, допомагати дитині уникнути суспільного несхвалення, впоратися з негативною реакцією однолітків.

Методи необхідні для виховання творчої особистості:

- інформаційно-рецептивний - отримання знань шляхом безпосереднього сприйняття;

- репродуктивний - передача в готовому вигляді знань, накопичених людством, вправи, засвоєння навичок і прийомів;

- метод проблемного викладу - вирішення якої-небудь проблеми шляхом постановки задач, їх рішень, висновків;

- евристичний - по елементне засвоєння досвіду творчої діяльності, оволодіння окремими етапами вирішення проблемних задач;

- дослідницький - організація пошуків творчої діяльності щодо вирішення проблем.

винахідницька задача (Як бути?);

дослідницька задача (Чому? Чим пояснити?);

конструкторська задача (питання немає, є завдання придумати пристрій);

прогнозна задача (Що буде?);

Вибір тих чи інших методів або прийомів залежить:

- від віку дітей і від їх рівня розвитку;

- від змісту задач, що стоять перед даним уроком або побутовою діяльністю;

- від оволодіння дітьми методів і прийомів вирішення творчих задач.









































Дидактичний матеріал. Творчі ігри.

1. «Навпаки»

Перед дітьми ставлять завдання назвати слово, що означає протилежне названому вчителем: холодний — гарячий, білий — чорний, швидкий — повільний.

Гру можна ускладнити — називати багатозначні слова: свіжий (хліб) — черствий, (вітер) — теплий, (молоко) — кисле.

Дії:

- в'янути,

- стояти,

плакати — сміятись,

закривати — відкривати.

рости -- , бігти -- , …

Можна називати не тільки ознаки, а й явища: вітер — затишок, світло — темрява.

Функції:

олівець малює — гумка витирає, голка шиє — ножиці ріжуть, лампа світить — штора затуляє світло.

2. «Знайди нове призначення»

Дітям пропонують знайти нове призначення для знайомих предметів.

Ложка — совок для ігор з піском, як знаряддя для викладення візерунка, металобрухт; молоток; засіб для вимірювання тощо.

До уваги беруться найфантастичніші пропозиції.

3. «Що потрібно для того, щоб...»

Визначити, що потрібно для виконання якоїсь дії. Наприклад: що потрібно, щоб створити космічну ракету, щоб зняти фільм, вирости здоровим, щоб жити...

4. «Що трапиться, якщо...»

Відшукуються наслідки якоїсь дії. Наприклад: що буде, якщо зникнуть всі дерева, якщо не буде зими, якщо їсти тільки цукерки...

5. «Так, ні»

Пропонується якесь твердження і ставиться завдання знайти зворотне і визначити його правильність.

Якщо на вулиці темно, то обов'язково — ніч?

Якщо йде сніг, то обов'язково — зима?

Кішки їдять мишок — а чи правильно, якщо — навпаки?

Короп — риба, а чи правильно, що риба — це обов'язково короп?

6. «Ким (чим) буде?»

Назвати ким (чим) буде предмет через деякий час.

Хлопчик — чоловіком,

жолудь — дубом,

дошка — будинком, меблями,

дерево — дошкою,

тісто — хлібом.

7. «Що може бути таким?»

Називається дві-три ознаки, а діти називають предмети, яких вони можуть стосуватись.

Білий, холодний — сніг, морозиво, молоко.

Білий, гарячий — каша, молоко.

Білий, пухнастий — хутро, цуценя, кошеня, сніг.

8. «Пошуки аналогій»

Визначаються конкретні значення якогось поняття для різних предметів.

Одяг:

для людини — пальто, шуба, светр;

для тварини — хутро;

для дерева — кора, листя;

для овочів — шкірка;

для насіння — лушпиння.

Житло:

для людини — будинок;

для тварин — нора, барліг;

для рослин — ліс, парк;

для овочів — город;

для черепахи — панцир.

9. «Зоологічна мозаїка»

Виготовляються картинки, де зображено (окремо) голову, тулуби, кінцівки, хвости тварин. Комбінуючи ці картинки, діти створюють фантастичних звірів.

Наприклад: голова крокодила, тулуб ведмедя, хвіст риби.

Потім завдання ускладнюється. Пропонується створити тварину, що відповідає певним вимогам: вміє літати, плавати і водночас швидко бігати, або: добре бачити, жити в холодному кліматі, харчуватись плодами з високих дерев.

10. «Як це зробити по-іншому?»

Треба знайти інший спосіб виконання якоїсь дії. Наприклад: як можна з'єднувати частини одягу, крім зшити, склеїти, з'єднати скобками, зв'язати.

11. «Яким буває предмет?»

Добір різних видів одного предмета: папір — газетний, ватман, целофан, туалетний, для обгортання; тканини — капронові, вовняні, мішковина, килимові тощо. Спонукати вигадувати фантастичні види.

«Що можна з цим зробити?»

Перелічити, що можна робити з певним предметом.

Папір — різати, м'яти, рвати, склеювати, обгортати.

Тканини — різати, зшивати, склеювати, прати.

12. «Алгоритм дії»

Дітям пропонується розкласти дію на частини.

Миття рук: засукати рукава, відкрутити кран, намочити руки, намилити милом, потерти одна об одну, змити мило, закрутити кран, витерти руки.

Написання листа: сісти за стіл, взяти папір і ручку, написати листа, заклеїти конверт, написати адресу, опустити в поштову скриньку.

14. «Чого більше?»

Визначити, чого (кого) на світі більше — хлопчиків чи дітей, дерев чи ялинок, яблук чи фруктів, квітів чи ромашок, тигрів чи звірів тощо. Пояснити.

15. «З чого складається?»

Розбити множини на підмножини.

Ліс — дерева, кущі, трави, квіти.

Місто — будинки, парки, машини, алеї, люди.

16. «Що це може бути?»

Зворотна гра: з підмножин скласти множину:

дерева, квіти, атракціони — парк;

товари, прилавки, продавці, покупці — магазин;

будинки, дерева, вивіски, транспорт, люди — вулиця;

діти, іграшки, ліжечка, посуд, столи — дитячий садок.

17. «Що з чого?»

Визначається послідовність дій перетворення предметів.

Вівця — вовна, нитки, светр;

зерно — борошно, тісто, хліб;

насіння — яблуня, яблуко, компот.

18. «Що пропущено?»

Відновити пропущену дію.

Жолудь — дуб — . ..(дошка) — будинок;

насіння — ...(квіти) — букет;

глина — цегла — ... (будинок) — вулиця.

19. «Що було, що буде?»

Дітям пропонується сюжетна картинка і ставиться завдання розказати, що було до того і що буде після зображеної події.

20. «Запитай "чому?"»

Поставити питання за картиною, які починаються зі слова "чому?".

21. «Запитай»

Діти ставлять запитання вихователю чи ведучому за сюжетом картини. Перемагає той, на чиє запитання ведучий не зможе відповісти.

22. «Біном фантазії»

Цю гру запропонував італійський дитячий письменник Джанні Радарі.

Беремо два слова, далекі за змістом, і намагаємось їх поєднати, найпростіше — прийменники.

Пес із шафою. По вулиці біжить пес із шафою на спині. Це його будинок. Шафу йому подарував двірник дядько Микола...

Пес у шафі. Тато приходить додому, відкриває шафу, а там — пес. Зляканий тато біжить у ванну за ліками, а в аптечці — теж пес. Тато хоче випити води, а в холодильнику — пес. Приходить додому Юрко і вони з татом будують собаці будки.

23. «Асоціативні ігри»

«Гірлянда випадковостей»

До вибраного слова добираються вільні асоціації: іграшки — діти — дитячий садок — вихователь...

машина — дорога—вулиця — водій...

«Гірлянди асоціацій»

До вибраного слова добираються предмети одного виду і до кожного асоціативні рядки.

Штани Шорти Джинси

Тато Літо Хлопчик

Робота Пляж Гітара

Газета Купання Пісні

Футбол Вода Магнітофон

Каструля Плита Вогонь

Сірники Вогнище

Чашка Чай

«Каталог»

Вибираються випадкові предметні картинки і до них вільні асоціації:

Слон Вишня Стіл

Африка Сад Серветки

Пальми Бджоли Вишивка

Мавпи Мед Голка

24. «Складання речень»

Скласти якомога більше речень, обов'язково використовуючи названі вчителем три слова. Можна додавати інші слова. Наприклад: ведмідь, олівець, озеро.

Ведмідь знайшов олівець біля озера.

Хлопчик взяв олівець і намалював ведмедя, що купається в озері.

Ведмідь згриз олівця, що його загубив хлопчик.

Заохочуються речення, що встановлюють нестандартні зв'язки.

25. «Знайди спільне»

Треба назвати якомога більше спільних ознак двох предметів.

Наприклад: човен, тарілка — мають глибину, зроблені людиною, можуть бути виготовлені з дерева.

26. «Виключити зайве слово»

Беруться три слова, далекі за змістом. Треба поєднати їх парами за якоюсь ознакою.

Собака, помідор, сонечко — помідор, сонечко — круглі.

Собака, помідор — потрібні людині, знаходяться на землі.

Собака, сонечко — колір очей у собаки може бути жовтий, як сонечко.

27. «Пошуки аналогів»

До вибраного слова добираються (за певною ознакою) аналогічні слова.

Наприклад: літак, гелікоптер, метелик, птах — всі літають.

Машина, автобус, пароплав — види транспорту.

Трактор, автомобіль, ложка — зроблені з металу.

28. «Пошуки з'єднувальних ланок»

Називаються два предмета. Треба знайти слова, які є перехідними від одного до іншого.

Наприклад: лопата — автомобіль.

Лопата — тачка — причіп — автомобіль.

Квітка — малюнок — льон — тканина.

29. «Суттєві та несуттєві ознаки»

Визначити основні (1—2) ознаки предмета, потім — додаткові.

М'яч: основна ознака — круглий; додаткові — колір, розмір, матеріал.

Автомобіль: рухається, перевозить людей; додаткові — розмір, матеріал, конструкція.

30. «Чому так сталось?»

Дітям пропонується ситуація. Вони повинні пояснити, що її спричинило (назвати якомога більше причин).

Ви повернулись з прогулянки, а двері квартири відчинено. Чому?

  • забули ключі і ламали замок;

  • забули зачинити;

  • прийшли зловмисники;

  • вибіг собака.

Ваш друг не прийшов у садочок:

  • захворів;

  • запізнюється;

  • приїхала в гості бабуся і залишився з нею;

  • у мами вихідний.

31. «Скороти»

Дітям пропонується оповідання (6—10 речень). Треба скоротити його до 2—3.

32. «Порівняй»

Дітям пропонується продовжити речення, підібравши порівняння.

Трактор гуркоче як... (автомобіль, грім, ведмідь.)

Місяць у небі виблискує як... (дзеркало, монета, срібна таріль.)

33. «Скажи комплімент»

Дітям пропонується сказати щось приємне різним персонажам: Карабасу -Барабасу, Сірому Вовку, Бабі Язі, Кощію Безсмертному, Крокодилу Гені тощо.

Методи і прийоми для розвитку творчого мислення

І Прийоми фантазування:

1.1. Інверсія (або зроби навпаки) – змінити властивість, дію, принцип.

Приклад: Попелюшка стала злою, а сестри добрими. Як зміниться казка?

1.2. Збільшення чи зменшення об’єкту: Збільшуємо колобка, що буде?

1.3. Прискорення чи затримка: На Землі перестали рости рослини, що буде?

1.4. Об’єднання чи роз’єднання: слон + качка = качон, слокачка тощо.

1.5. Безперервні процеси зробити такими, що перериваються і навпаки: повітря подається частинами, сонце світить постійно. Як зміниться середовище?

1.6. Знищення чи відродження властивостей об’єкта: Баба Яга стала доброю.

1.7. Зміна середовища, в якому живе об’єкт: Колобок живе на 16 поверсі. Як втекти?

1.8. Живий об’єкт наділяється властивостями неживого і навпаки: книга заговорила тощо.

ІІ Метод фантастичної проблеми (те саме – інша назва): У дитини з’явилось багато мам?

Зникли всі ліси? Книги? Тощо.

ІІІ Метод – оператор РЧВ ( розмір, час, вартість) , близький до 1-2.:

ТРОЯНДА - безцінна троянда( яка це?);

- троянда взимку (як доглядатиме?);

- дуже маленька троянда ( де можна побачити?)

IV Біном фантазії

Слово, пов’язане з темою + стороннє слово == об’єднати їх за допомогою різних граматичних зв'язок :

Слон + зонт = зонт над слоном, зонт у слоні, слон перед зонтом, під зонтом тощо. Коли так буває?

V Мозковий штурм – пошук способів вирішення проблем, навіть нереальний: Немає олівця. Як написати записку мамі?

VI Оксюмарон

Слово – тема, добираються спочатку прикметники, потім до них – антоніми, складаються різні словосполучення та пояснюються:

ТРОЯНДА

Червона – чорна

Жива – мертва

Колюча – м’яка

Вибираються найбільш цікаві словосполучення, складається творча розповідь.

VII Метод фокальних об’єктів

Слово з теми ДЕРЕВО

2 сторонніх слова СУКНЯ ВАЗА

Ознаки Нарядна Висока

Гарна Скляна

Кольорова Струнка

На основі поданих слів скласти розповідь про ДЕРЕВО: Дерево нарядне – ялинка взимку. Вона висока і струнка. На ній – кольорові скляні іграшки.

VIII Морфологічний аналіз - об’єднання між собою різних об’єктів, їх ознак тощо.

Приклад: поєднати між собою знаки «Стоп», «Залізничний шлагбаум» і «Пункт харчування». Це – дорожній знак, що означає: біля залізної дороги є чудове кафе, водій не має права їхати далі, поки не поїсть.

Часто використовують «Морфологічний ящик» - таблицю , в яку по вертикалі та горизонталі вписують об’єкти, їх ознаки, а потім вибирають їх в довільному порядку і складають нову розповідь, казку чи утворюють новий фантастичний об’єкт.

Колобок

Колобок

Заєць

Лисиця

Ведмідь

Червона Шапочка

Вовк

Бабуся

Лісоруби

Мама

Ріпка

Дід

Внучка

Жучка

Мишка

Герої вибираються з колонки , сходинкою чи хаотично і складається нова казка.

ІХ «Добре – погано» - вчить в будь-якому об’єкті, явищі, якості бачити обидві сторони: позитивну і негативну.

ПТАХ

Добре – знищує шкідливих комах

Погано – знищує врожай

Добре – радує співом

Погано – заважає спати

Добре – можна тримати вдома і дружити з ним

Погано – дорого коштують і т.д.

Х «Так – ні» - вчить шукати суттєві ознаки, щоб поставити влучне запитання.

1 гравець загадує слово. Інші – ставлять запитання, відповідями на які можуть бути лише слова «Так» чи «Ні» до того часу, поки не відгадають загадане.

ХІ «Емпатія» - поставити себе на місце іншого, передати його думки, почуття.

ПТАХ:

- Де тобі краще за все жити?

- З ким би ти хотів дружити?

- В що одягаєшся?

- Про що мрієш?

- Навіщо багато літаєш?

- Де відпочиваєш?

- Хто твої друзі?

- Хто вороги?

- Що любиш найбільше?

ХІІ Символічна синектика – використання невербальних знаків: жестів, рухів, геометричних фігур, умовних позначок.

Приклад:

  • викласти птаха з геометричних фігур;

  • зобразити за допомогою символів пори року;

  • зобразити символами героїв казки або відгадати назву за зображеннями;

  • переказ казки, вивчення вірша за схематичними позначками;

  • зобразити емоції знаками чи мімікою;

  • зобразити за допомогою пантоміми різні ситуації.

ХІІІ Метод асоціацій чи каталогу – перенесення властивостей з одного предмета, об’єкта, явища на інший.



ДОЩ РАДІСТЬ

Сміх

Салют

Подарунки

Смішний дощ – літній, діти бігають по калюжах і сміються.

Дощовий салют – кольоровий фонтан.

Дощові подарунки – гриби, квіти.

XV Метод моделювання маленькими чоловічками – при вивченні будови речовини.

Метал –

Вода –

Пісок –



























Конспекти уроків

Тема: Кругообіг води в природі. (Урок природознавства, 3 клас)

Мета: формувати поняття кругообіг води в природі; розвивати логічне мислення, спостережливість; вчити робити висновки, прагнення висловлювати свою думку і доводити її; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Вчитель. Привітайте гостей, що до нас завітали. Хочу чути, чого ви всім побажали.

Діти. Всім присутнім здоров’я ми зичимо й добра.

Вчитель. А тепер до роботи приступати пора.

II. Хвилинка спостережень

Вчитель. Наш урок почнемо з підсумку спостережень за погодою. (Слайд 1)

  • Який сьогодні день?

  • Який був учора?

  • Який буде завтра?

  • Який місяць?

  • На зміну якому місяцю він прийшов?Який місяць наступний?

Вправа «Вузлики»

  • Прочитайте закодовані слова:

Длакпохмуро (похмуро)

Хмарнодлєж (хмарно)

Укеурясно (ясно)

Щодовітряносжл (вітряно)

  • Які слова пов’язані із сьогоднішньою погодою?

  • Що доповнить наш синоптик Карина Х.? (Температура повітря зранку - …, вітер -Л, П, С, опадів немає). В цей день ……..

  • То є гарна осіння погода. Адже у природи немає поганої погоди.

III. Перевірка домашнього завдання

Вчитель. Сьогодні у нас незвичайний урок. Я пропоную зустрітися із загадковою істотою. Вона нічого про себе не може розповісти, тому що не вміє говорити. За неї відповідати буду я. А говорити , як і ця небалаклива гостя, я буду тільки слова «Так» і «Ні».

Діти ставлять питання.

  • Гостя належить до природи?

  • Це жива природа?

  • Вона приносить користь людині? І т.п.

Вчитель. Ви добре виконали завдання і відгадали ім'я нашої гості. (Слайд 2)

Вода

  • Виникає питання: « Що ж загадкового може бути у воді?». Спробуйте відповісти на це питання, закінчивши мою думку:

  • Завдяки цій властивості, ми можемо спостерігати за рибками в акваріумі… (Вода прозора)

  • Ми можемо зафарбувати її в будь-який колір, тому що сама вона… (Безбарвна)

  • Чим пахне вода? (Вода не має запаху)

  • Що відбувається з водою, коли ми чайник з нею поставимо на вогонь? (Вода нагрівається і розширюється)

  • Що відбувається з водою, коли чайник охолоджується? (Вода при охолоджені стискається)

  • Яблуко кисле, цукор солодкий, сіль солона, а вода… (Немає смаку)

  • У мене є дві однакові склянки з водою. Спробуйте на смак її. Чому в одній склянці вода солодка? ( Вода розчинник). Чи всі речовини розчиняються у воді? (Ні).

Гра: якщо я називаю речовину, яка розчиняється у воді, ви повинні підстрибнути, якщо не розчиняється – плеснути в долоні. Крейда, сіль, оцет, пісок, глина, цукор, олія, гас, спирт, кисень.

  • У Сніжної королеви був дуже красивий посуд. На Новорічному святі вона подарувала його своїм гостям. Коли гості повернулися додому, посуд почав зникати. Чому? Як врятувати посуд? Про яку властивість води це говорить? (Вода перебуває у трьох станах – рідкому, твердому, газоподібному. Вода перетворюється з одного стану в іншій). Навести приклади води в різних станах.

  • Уявіть, що ви молекули води, покажіть, що відбувається з молекулами води:

  • У чайнику, який поставили на вогонь;

  • У чайнику, який закипів, над ним з’явилася пара;

  • У склянці, яку поставили в холодильник;

  • Склянку закрили кришкою, вранці вона розбилася. Чому це відбулося?

  • Які властивості води не назвали? (Текуча, не має власної форми)

  • Ми повторили основні властивості води. А чи все ми знаємо про воду? Попереду ще багато відкриттів про цю дивовижну істоту та її чарівні перетворення.

IV. Вивчення нового матеріалу

  1. Проблемне питання

  • Багато води на планеті. Йдуть дощі, тануть сніги, льодовики. Утворюються струмочки. Вони впадають в річки і моря. Чому ж моря не переповнюються та не виходять із берегів? Чому вона не тече через край? (Відповіді дітей)

2. Повідомлення теми уроку.

- Я прослухала різні відповіді. А як відповісти правильно – це задача нашого уроку. Ми дізнаємося, що вода буває не тільки загадкова чарівниця, а й ще і мандрівниця. (Слайд 3)

- Кого називають мандрівником? Ми дізнаємось, як мандрує вода. А допоможе вивчити нову тему маленька краплинка води. (На дошці малюнок)

3. Розповідь вчителя (Слайди 4 - 13)

- У маленькому струмочку жила – була Крапелька. Разом з нею жили її брати і сестри. Їх було дуже багато. Жили вони весело і дружно. Одного разу їм захотілося подивитись на весь світ і вони відправились у мандри.

- Як ви вважаєте, хто їм допоміг? Звичайно, сонечко. Воно зігріло їх своїми променями, крапельки стали легенькими і піднялися високо в небо.

- Як називається цей процес у природі? (Випаровування)

- Як ви думаєте, що було далі?

- Вони піднімались все вище і вище. На їхньому шляху зустрілися такі ж самі крапельки – мандрівниці.

- Звідки високо в небі з’явились краплі? Вгорі було дуже холодно, крапельки почали притискатися одна до одної, і їх стала вже ціла хмарка. З газоподібного стану крапельки стали рідкими.

- І попливла хмарка над лісами, полями, містами, селами.

- До них приєднувалися нові крапельки. Хмара ставала все важче і важче. Загримів грім, вдарила блискавка і наша мандрівниця з іншими крапельками полилася дощем. І знов опинилася у своєму струмочку.

Висновок: (Слайди 14 – 15)

  • Що спочатку відбулося з Крапелькою і її подружками? ( Перетворилися в пару)

  • В якому стані знаходяться частинки води високо в небі? Що там з ними відбувається?

  • Як частинки води знов опинилися на землі?

  • Крапелька з подружками зробила мандрівку по колу. Такий рух води в природі називається кругообіг.

  • Які слова сховались у слові «Кругообіг»?

  • Так куди ж дівається вода з моря? Чому вона не тече через край?

Діти. Вода випаровується.

  1. Робота з підручником

  • Читання статті с. 96 – 97.

  • Як відбувається кругообіг води в природі?

  • Коли відбувається кругообіг?

Діти. Постійно.

  • Якого висновку ви дійшли після пояснення, читання статті?

Діти. Вода у природі не утворюється з нічого і нікуди не зникає. Вона постійно перебуває у русі. Перетворюється з одного стану в іншій.

  • У які пори року в природі відбуваються перетворення з рідкого стану в твердий, з рідкого стану в газоподібний, з газоподібного – в рідкий, з твердого – в рідкий?

  1. Фізхвилинка

Вчитель : діти , хочете послухати шум дощу?

Робіть все як я.

(Вчитель говорить і показує )

  • І раптом з неба впала крапелька.

( Пальцем правої руки ударяємо про долоню лівої)

  • Потім з неба впало дві крапельки .

( Два рази)

  • Потім з неба впало три крапельки . ( Три рази)

  • Потім з неба впало чотири крапельки . ( Чотири рази)

  • Потім з неба впало п'ять крапельок . ( П'ять разів)

( Ударяємо пальцем, зображуючи зливу) .

  • І пішла злива сильна, місцями , як з відра.

  • День ллє , два ллє ...

  • І ось починає стихати .

  • З неба стало падати чотири крапельки . ( Чотири рази)

  • Потім з неба впало три крапельки . ( Три рази) .

  • Потім з неба впало дві крапельки .

  • Потім з неба стала падати одна крапелька . (Одиночні удари пальцем) .

  • Але одна крапелька наполегливо падає. Чуєте ?

  • Дощик скінчився. Виглянуло сонечко, посміхається всім веселка і у всіх гарний настрій.

  1. Вправа «Снігова грудка.

Учні відтворюють загальний сюжет статті. Перший учень розпочинає, другий повторює те, що сказав перший, і продовжує, третій переказує почуте і також продовжує розповідь. (На дошці вчитель відтворює розповідь за допомогою малюнків)

- То як називають шлях води у природі?

V. Закріплення вивченого.

1. Тестування.

- Нашій Краплинці дуже сподобалось як ви сьогодні працювали на уроці. І вона хоче дізнатися, що ви запам’ятали. Тому на маленьких краплиночках-листочках написано твердження. Якщо ви погоджуєтеся із цим твердженням, ви в першій колонці обводите кружечком букву, якщо ж ні – то в другій колонці обводите кружечком букву, і т.д. Всім зрозуміле завдання? Приступайте до роботи.

(Учні виконують тестування і по обведених буквах читають слово «молодець».)



ТАК

НІ

1)

Дощ - це вода в рідкому стані

М

П

2)

При температурі нижче нуля вода знаходиться в газоподібному стані

Р

О

3)

У повітрі вода завжди знаходиться

газоподібному стані.

Л

Д

4)

Перехід води в природі з одного стану в іншій називають випаровуванням.

Х

О

5)

Під дією сонця відбувається випаровування.

Д

А

6)

Вода ніколи не може замерзнути.

У

Е

7)

Вода в твердому стані – це лід.

Ц

Щ

8)

Без води людина може обійтися.

Я

Ь

- Яке слово у вас утворилося?

(Молодець)

- Ви дійсно сьогодні активно, старанно працювали, тому ви справжні молодці. Завдяки кругообігу води в природі, вода може переносити різні корисні речовини з одного місця в інше. Дуже корисна для людей тала вода, але в останній час із-за різних забруднень вона стала теж брудною, вміщує багато отруйних речовин.

- Подумайте, щоб було, якби вся вода на Землі стала брудною, а потім зовсім зникла. (Відповіді учнів). То щоб цього не стало, що треба робити з водою? (Берегти) . Але про це ми поговоримо на наступному уроці.

2. Вправа вільне асоціювання. Генерація нових цікавих думок про воду за допомогою методу фокальних об’єктів.

- об’єкт «вода».

- учні навмання обирають декілька випадкових об’єктів. Олівець, кішка, хмара.

- скласти перелік якостей та властивостей обраних об’єктів.

Олівець кішка хмара

Гострий пухнаста дивна

Твердий сердита плаксива

  • Знайдені властивості перенести на об’єкт «вода». Знайти цікаві думки про воду.

Вода гостра. Бурулька висить, як прозорий гострий олівець.

Вода тверда. Коли взимку мороз, вода замерзає.

Вода пухнаста. Сніг - теж вода. Свіжий сніг пухнастий, як кішка.

Вода сердита. Коли на річках сходить лід, вода реве, гуркоче.

Вода дивна. Взимку ми видихаємо водяну пару і бачимо туман, а чому ми його не бачимо влітку?

Вода плаксива. Йде дощ.

VI. Підсумок.

  • Чи сподобався урок?

  • Що нового про воду дізналися?

  • Так чому воду назвали мандрівницею?

  • Хто сьогодні задоволений своєю роботою?

  • А кому треба більше працювати та краще?

VII. Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника с. 96 - 97. Скласти свою казку про мандри крапельки. Намалювати в зошиті кругообіг води в природі с. 11

Література

1. Державний стандарт початкової загальної освіти //Початкове навчання та виховання. - 2006. № 4(80). - с.34.

2. Програма для середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи. К.: «Початкова школа». – 2006. – с.262 - 263.

3. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна. Підручник для 3 класу – К.: Форум. – 2003. – 176с. - с.94 – 97.

4. Байдюк О.І. Чому вода джерело життя на Землі?//Розкажіть онуку. – 2008. - № 4. – с.127 – 128.

5. Будкова А.О. Кругообіг води в природі //Розкажіть онуку. – 2010. - № 10. – с.73 – 76.

6. Діптан Н.В., Хитяєва Л.П. Я і Україна. Розробки уроків. – Х.: «Ранок». – 2009. – 320с. – с.207 – 211.

7. Смирнова І.А. Кругообіг води в природі //Розкажіть онуку. – 2008. - № 4. – с.126 - 127.

8. Упорядник Паронова В.І. 1400 загадок для дітей. – Т.: Навчальна книга. – Богдан. – 2007. – 196с. – с.34 – 35.











Тема. Українська народна казка "Рукавичка”. (Конспект уроку з читання у 2 класі з елементами ТРВЗ)

Мета: - Ознайомити дітей з казкою, вчити виділяти в тексті дійових осіб, спостерігати за структурою і сюжетом казки, розвивати навички читання тексту в особах, правильно інтонувати речення.

  • Використовуючи методи ТРВЗ, розвивати мовлення, мислення, вміння фантазувати, творчо розв’язувати задачі.

  • Виховувати дружні взаємостосунки, зацікавленість у відкритті нового.

Обладнання: запис казки “Рукавичка”, запис П. Чайковського “Січень”, малюнки тварин, маски тварин, малюнок оператора РВЧ.

Хід уроку

  1. Організація класу.

  2. Перевірка домашнього завдання.

Читання казки “Вовк та козенята” в особах.

  1. Підготовча робота до сприймання казки.

1. Діти, ви добре підготували домашнє завдання, в нагороду я пропоную прослухати музику. Спробуйте здогадатися про що вона.

2. А тепер відгадайте загадку

Хто наткав полотна Аж від лісу до вікна?

І сміється, задається:

- от така ширина! (Зима)

3. Щоб краще працювалося, пропоную гру “Добре-погано” (зима).

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

  • Так, зима і добре, і погано. А що допомагає нам взимку захищатися від холоду? (Одяг, рукавички).

  • А бажаєте дізнатися, що може відбутися із звичайною рукавичкою, коли вона губиться? Сьогодні ми дізнаємося про це, прочитав українську народну казку “Рукавичка”.

V. Опрацювання казки “Рукавичка”.

1. Слухання казки (в записі).

- Яких героїв казки ви запам’ятали?

- Де взялася у лісі рукавичка?

2. Словникова робота. Читання слів.

Шкряботушка біжить

Скрекотушка де не взявся

Побігайчик вилазить

сестричка суне

братик влізла

Іклан плигає

Набрідь прибіг

  • Що об’єднує слова першого стовпчика? А другого?

  • Чого звірі так названи?

3.Фізхвилинка. Уявіть себе якою-небудь твариною і за допомогою жестів, рухів показати хто ви.

4. Читання казки частинами, робота над змістом.

- Перша частина - про зустріч мишки з жабкою.

- Яка мишка?

- Друга частина - про те, як до них приєднався зайчик (дощиком).

- Третя частина - про те, як у рукавичку потрапила лисичка.

- Скільки їх стало?

- Четверта частина - розповісти, хто пам’ятає, як вовчик-братик попросився до рукавички.

- П’ята частина - робота над малюнком у підручнику. Знайти і прочитати ту частину, яка відноситься до малюнка.

- Які слова підтверджують, що тісно тваринам стало в рукавичці. Скільки їх?

- Шоста частина - А хто сьомий? Прочитати самостійно.

5. Інсценізація казки.

6. Розвиток зв’язного мовлення.

- Чи в повному об’ємі казка у підручнику?

- Якої частини немає? Розкажіть її.

- Давайте продовжимо казку. Куди ж тварини пішли зимувати? (З тих пір ведмідь зимує у барлозі, лисиця – у норі…)

7. Чарівні дії оператора РВЧ.

- Які тварини у казці?

- Чому вони намагалися попасти до рукавички?

- Чи влаштовує вас кінець казки? Чому?

- Давайте подумаємо, як допомогти звірям. А нам, у свою чергу, допоможе оператор РВЧ.

- Які чарівні дії виконує оператор РВЧ?

- На яку кнопку ви хотіли би нажати? Яка чарівна дія відбудеться? (Відповіді дітей)

- Р – з новим мешканцем рукавичка збільшується.

- В – зменшується вартість, дід не буде шукати рукавичку. Баба сплете нові рукавички.

- Ч – час проходить дуже швидко. Настала весна, прийшло тепло.

- Оператор дуже задоволений вашою роботою, тваринам ваші пропозиції теж допоможуть.

VI. Підсумок уроку.

  • Яку казку прочитали?

  • Чого вона вчить?

VII. Домашнє завдання.

Намалювати будь – яку дію оператора РВЧ, яка допоможе тваринам перезимувати.


Література

  1. Державний стандарт початкової загальної освіти //Початкове навчання та виховання. - 2006. № 4(80). - с.34.

  2. Програма для середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи. К.: «Початкова школа». – 2006. – с.262 - 263.

  3. Савченко О. Я. , Читанка: підручник для 2 кл. – К.: Освіта,2010


  1. Тамберг Ю.Г. Развитие творческого мышления детей. – Екатеринбург:У – Фактория,2004.

  2. Тамберг Ю.Г. Развитие интеллекта детей. – Екатеринбург:У – Фактория,2004.

  3. Телячук В.П. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі.- Х.: Вид.група «Основа»: «Тріада +»,2007.


Література

1. Виготський Л.С. Уява і творчість в дитячому віці. - М: Просвіта, 1991.

2. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: посібник для вчителів.- Луганськ: Навчальна книга. Янтар, 2004.

3. Макрідіна Л.О. Технологія творчості ТРВЗ / Управління школою. 2003. -№32 (44) -С. 12-26.

4. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. - К.: Рад.шк., 1984.

5. Тамберг Ю.Г. Развитие творческого мышления детей. – Екатеринбург:У – Фактория,2004.

6. Тамберг Ю.Г. Развитие интеллекта детей. – Екатеринбург:У – Фактория,2004.

7. Телячук В.П. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі.- Х.: Вид.група «Основа»: «Тріада +»,2007.

8. http://5fan.ru/wievjob.php?id=4849

9.http://teacher.at.ua/publ/metodika_rozvitku_tvorchikh_zdibnostej_uchniv_pochatkovikh_klasiv/19-1-0-6824


























Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Краткое описание документа:

Освітній процес в умовах сучасного світу постійно ускладнюється і вимагає від учнів більшого розумового і нервово-психічного навантаження. За період навчання у школі число здорових дітей зменшується. Проблема здоров’я школярів сьогодні як ніколи актуальна. Ця проблема – проблема здоров’я і здорового способу життя дітей, вимагає кардинальних змін в характері їх навчання. Перед сучасною школою стоїть задача розвивати розумову діяльність дітей, не спричиняючи шкоди здоров’ю. При виборі форм і методів навчання я завжди намагаюся пам’ятати, що найбільше місце у молодших школярів продовжує займати гра. У процесі гри діти оволодівають багатьма навичками, вміннями, тут іноді виходить те, що не виходило в навчальній діяльності. Вивчення розвитку дітей показало, що під час гри ефективніше, ніж в інших видах діяльності, розвиваються всі психічні процеси. Виходить, один з головних секретів гарного самопочуття учнів і високої активності на уроці знаходиться у застосуванні ігрових технологій.

Автор
Дата добавления 14.06.2015
Раздел Начальные классы
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров583
Номер материала 566181
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх