Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / История / Конспекты / Проект з правознавства "Порушення прав дитини" (проблеми насилля над дитиною й шляхи їх розв'язання )
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • История

Проект з правознавства "Порушення прав дитини" (проблеми насилля над дитиною й шляхи їх розв'язання )

библиотека
материалов

Управління освіти і науки виконкому Криворізької міськради


Відділ освіти виконкому Дзержинської районної у місті ради


Криворізька гімназія № 95


hello_html_ma685980.jpg







Проект антикримінальної направленості

«Територія закону»

«Порушення прав дитини

(проблеми насилля над дитиною й шлях їх розв’язання)»


Керівник :

вчитель правознавства

Галаган А.О.

Виконавці:

Сипало Ілона 10 кл.

Овчаренко Олена 9 кл.

Левченко Катя 9 кл.

Дяченко Ніна 10 кл.

Узунов Артем 10 кл.

Батурко Валерія 10 кл.

Столова Олеся 10 кл.

Кривий Ріг

2011р.

І. ОРГАНІЗАЦІЯ

1. Назва організації

Криворізька гімназія № 95

2. Поштова адреса

Дніпропетровська область

м. Кривий Ріг

Дзержинський район

вул. Косіора 20А

т. 90-76-19

електрона пошта dzschool0095@ ukr.net

3. ПІБ керівника

Галаган Анастасія Олександрівна – вчитель правознавства

ІІ. ПРОЕКТ

1. Назва проекту

«Порушення прав дитини

(проблеми насилля над дитиною й шлях їх розв’язання)»

2. Опис проблеми, яку збирається вирішити організація

В Україні, що року кількість дітей, які постраждали від рук дорослої людини (батьків, опікунів, піклувальників) збільшується . Набуття правових знань у сфері прав дитини, його захисту дасть можливість дитині захистити свої права та в першу чергу життя в майбутньому.

3. Мета проекту

Дослідити проблематику насильства в суспільстві щодо неповнолітніх й розробити ефективні шляхи вирішення цієї проблеми; підняти інтерес учнів до проблеми; зменшити відсоток правового нігілізму в підлітковому віці; підвищити правову культуру та правову психологію малолітніх.

4.Очікувані результати проекту

Підвищується рівень поінформованості учнівської молоді з проблеми захисту прав дитини. Реалізація проекту сприятиме подоланню стереотипів, упереджень, агресії в молодіжному середовищі, підвищенню правової культури, відповідальність за свої вчинки. Зменшить кількість правопорушень, насилля над дітьми.

5. Цільові групи, задіяні в проекті

Гімназисти 9-11 класів

Цільова група: учні 5-11 класів

6. Виконавці проекту

1. Сипало Ілона 10 кл.

2. Овчаренко Олена – 9 кл.

3. Левченко Катя - 9 кл.

4. Дяченко Ніна - 10 кл.

5. Узунов Артем – 10 кл.

6. Батурко Валерія - 10 кл.

7. Столова Олеся – 10 кл.

7. Терміни реалізації проекту

13.09.2010 р. – 31.04.2010 р.

8. Географічна територія на яку поширюється діяльність проекту.

На території Криворізької гімназії № 95

9. Етапи проекту в хронологічному порядку

І. Етап підготовчий (вересень – жовтень 2010 р.)

ІІ. Етап Внутришкільний учнівський форум (листопад – грудень 2010 р.)

ІІІ. Етап засідання бюлетеня (березень – квітень 2011 р.)

ІV. Випуск бюлетеня (березень – квітень 2011 р. )

10. Детальний опис проекту

Етапи

Опис



І. Етап – Підготовчий (вересень - жовтень 2010 р.)






І. Етап – Підготовчий (вересень - жовтень 2010 р.)

- Налагодження ділових контактів з громадськими державними організаціями з даної тематики (13.09.2010 - 17.09.2010)

- Проведення конкурсу малюнків «Мої права»

(5-7 кл.) – (20.09.2010 – 24.09.2010)

- Проведення гри «Ми будуємо державу»

(8-9 кл.) – (27.09.2010 )

- Година спілкування для дівчат – підлітків «Сучасне рабство» (9-11 кл.) – (30.09.2010)

- Конкурс мультимедійних презентацій «Як я можу захистити свої права» (8-11 кл.) – (4.10.2010 – 16.10.10)

- Круглий стіл «Мої права та обов’язки »(10- ті кл.) - (23.10.10)

- Робота лекторської групи (учні 9-10 кл класів для учнів 5-8 класів «територія закону для маленьких громадян України » (25 – 29.10.10)

ІІ. Етап – Внутришкільний учнівський форум

(9-10 класів )

(листопад - грудень 2010 )

І. Частина : пленарне засідання, виступи представників влади, правоохоронних органів (4.11.2010 р.)

ІІ. Частина :

(проходить у форматі конференції )

  • учні виступають з доповідями (5.10.10):

а) насилля в сімї

б) насилля в школі

в) насилля на вулиці

г) насилля у лікарні

д) насилля у взаємовідносин із правоохоронними органами

- Протягом виступу учні 7-9 класів, формують групи та складають можливі шляхи вирішення та розв’язання проблеми насилля в різних сферах людського (дитячого) життя. Обирають доповідача та оголошують їх прикріпляючи на ватма формату А 2.


ІІІ. Частина: підведення підсумків

(5.11.2010 р.)

- Акція «16 днів проти тендерного

н насилля» (5-11 кл) (26.10.10 – 12.11.10)

- Просвітницько-профілактична кампанія «Діти і молодь Кривбасу проти різних проявів насильства»(5-11 клас) - (3.12.10 – 4.03.11)

- Фотовиставка «Щаслива родини очима дитини» (7-8 клас )

- Конкурс малюнків «Чарівне дитинство» (5-6 кл.)

- Випуск тематичних газет «Що каже конвенція ООН та світ про насилля над дітьми!» - (9-10 кл. ДШО «Гімназичне братство», Агенція радіо та друку)

- Години спілкування «Психічне та фізичне насильство над особистістю » (5-11 кл.)

ІІІ. Етап Засідання правового клубу

(січень - лютий 2011 р.)

  • Засідання правового клубу (10 ті класи) з кожного класу обираються 3 представники, які будуть представляти клас та їхню думку на засіданні клубу. Кожної п’ятниці з (з січня по лютий ) в бібліотеці (в читальному залі) проводиться засідання клубу

«Феміда 95».

В клубу крім членів є також суді різних представництв(Конституційний, Міжнародний, сімейний, Кримінальний).


На засіданні обговорювалися такі питання:

  • 14.01 – «Права та обов’язки батьків та дітей»

  • 21.01 – «Стосунки рівності й поваги»

  • 28.01 -«Відповідальність неповнолітніх»

  • 4.02. – «Сексуальне насилля»

  • 11.02- «Мораль – основа права»

  • 18.02- «Правовий нігілізм дитини, підлітка, повнолітнього, як його подолати?»

ІV. Етап Випуск бюлетеня (березень - квітень 2011 р.)

  • Після вищезазначених заходів на кожному етапі створюються, газети, брошури, бюлетені, плакати, банери.

  • В березні – квітні робоча група у складі 5-7 чоловік за результатами проекту узагальнюють й редагують матеріали в яких міститься матеріал за розділами етапами.




















Додатки





ДОДАТОК А

Виступи учнів внутришкільному учнівському форумі

Насилля на вулиці щодо неповнолітніх

Учасники форуму, члени клубу “ Я громадянин “ досліджували проблему методом анкетування та опитування, було охоплено 72 гімназиста. З них осіб чоловічої статі: 29 учнів; жіночої статі: 43 учениці.

Оскільки дитиною визнається особа до 18-тилітнього віку, було проведено анкетування серед дітей 11-15 років, з них: у віці до 14 років – 24 особи; у віці від 14 до 15 років – 48 осіб. З них жертвами насилля були: 11 осіб у віці 14-15 років;11 осіб у віці 11-14 років; зокрема жіночої статі – 9 осіб; чоловічої статі: 13 осіб. Отже, у нашому випадку хлопчики частіше виступали жертвами насилля. Жертвами насилля стали 31% усіх респондентів, відповідно 61% не були жертвами насилля.

Форми насилля: фізичне насилля, побиття ,моральне насилля, брутальне ставлення, нецензурна лексика, погрози – потерпіло 8 осіб; насилля, що мало матеріальні наслідки,

Отже, як ми бачимо, фізичне насилля проявлялось найчастіше. Щодо часу, коли здійснювалось правопорушення, то зазначимо, що моральне насилля чинили здебільшого вдень, а фізичне з матеріальними наслідками – у вечірній час.

Таким чином, в результаті анкетування з’ясовано, що порушувались особисті права дітей: право на свободу від фізичного та психічного насилля, що визначене Конвенцією ООН про права дитини; право на особисту власність.

Іншим напрямом дослідження було опитування на вулицях міста. Опитуванням було охоплено 26 осіб, у віці від 14 до 56 років, з них 13 осіб були свідками насилля над дітьми. Отже, 50% опитаних були свідками насилля над дітьми. Формами прояву насилля були: бійка, порушення особистого права на життя і здоров’я, та психічне насилля. Майже в кожному випадку насилля здійснювалось дітьми середнього та старшого віку, за винятком, коли дитина потерпала від морального насилля на вулиці з боку матері. На запитання: “Чи намагалися ви втрутитись у ситуацію з метою допомогти жертві?” тільки 8 позитивних відповідей, тобто “так”.

Також наша група у дослідженні проблеми опиралася на данні, отримані у відділі у справах неповнолітніх при УМВС м. Кривого рогу, а саме у Дзержинському районні . Нами з’ясовано, що найчастіше насилля над дітьми на вулиці проявляється у формах вимагання та грабежу. Суб’єктами найчастіше виступають неповнолітні особи. Так, у 2010 році суб’єктами правопорушень стали 46 осіб у віці до 18 років.

В результаті нашого дослідження можна зробити висновок, що насилля над дітьми на вулиці є проблемою, яка потребує пошуку шляхів вирішення.

Сипало Ілона 10 –б клас



















ДОДАТОК Б

Насилля в правоохоронних органах щодо неповнолітніх

Дитяча злочинність, способи її подолання – це проблема, яка давно привертає увагу суспільства.

Ще у 1985р. з’явився документ, прийнятий ГА ООН, який визначив норми-принципи, мінімальні стандарти для держав у здійсненні правосуддя стосовно неповнолітніх. Цей документ отримав назву «Пекінські правила», а коло проблем визначено терміном: «діти, що знаходяться у конфлікті із законом».

Конвенція ООН про права дитини (1989р.), яку ратифікувала Україна у 1991р., – найбільш вагомий міжнародний документ, у якому визначено стандарти прав дитини в усіх сферах життя суспільства. Звернемо увагу на наступне: жодна дитина не може бути покарана або піддана жорстокому нелюдському поводженню або бути позбавлена волі; у поводженні з дитиною компетентні органи повинні діяти в інтересах дитини.

На законодавчому рівні в нашій державі введено багато нових норм у Кодексах: Сімейному, Цивільному, Кримінальному, – які повинні захистити права дитини, визначити дітей повноправними учасниками суспільних відносин.

Проте, в реальному житті ніхто з дорослих не сприймає дітей, як повноправних членів суспільства. Це підтверджують чисельні моніторинги, опитування. Експерти одностайно підтверджують, що спроби дитини встановити справедливість, захистити себе у будь-яких установах без дорослих приречені на невдачу. Опитування також засвідчують, що майже кожна дитина відчула на собі порушення своїх прав та була свідком порушення прав неповнолітніх. Сьогодні дитина не захищена у суспільстві від жорстокості і знущання , брутальної поведінки з боку дорослих. Не є винятком і працівники правоохоронних органів.

Однією з причин порушення прав неповнолітніх є їх необізнаність з своїми правами у відносинах з представниками закону. Більшість опитаних підлітків вважають законним правом міліціонерів зупинити і обшукати групу підлітків, застосувати фізичну силу тощо. Необізнані вони і про свої права при затриманні. Право на негайне повідомлення батьків про затримання, право не давати свідчення без присутності батьків тощо.

Найбільш типовими прикладами тиску на неповнолітніх при затриманні є погрози, застосування фізичної сили, залякування. Досить часто правоохоронці називають неіснуючі норми закону, статті, які буцімто порушені підлітками. Пропонують дати свідчення, підписати протоколи, з метою допомогти слідству, що в результаті стає підставою для звинувачення самої дитини. Також враховуючи психологічні особливості дітей обіцяють, що коли вони все «чесно» розкажуть, то про це ніколи не стане відомо батькам, школі.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про охорону дитинства", затримання та арешт неповнолітніх застосовуються як винятковий захід і тільки у випадку та порядку, встановлених законом. Про це негайно повідомляються батьки дитини чи особи, які їх замінюють, а також органи прокуратури. Не допускається застосування до дитини насильства, погроз, інших незаконних дій, щоб примусити її дати показання або визнати свою провину.

До кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні, яким на момент вчинення злочину виповнилося 16 років. Неповнолітні від 14 до 16 років підлягають кримінальній відповідальності, зокрема, за вбивство, умисне заподіяння тілесних ушкоджень, зґвалтування, крадіжку, грабіж, розбій та злісне хуліганство.

Відповідно до ст. 63 КК України покарання у вигляді позбавлення волі може застосовуватися на строк від одного до 15 років залежно від тяжкості злочину. Засуджені, які досягли 18-річного віку, для подальшого відбування покарання переводяться до виправно-трудових колоній загального або посиленого режиму. Однак з метою соціального захисту неповнолітніх ст. 27 Виправно-трудового кодексу України передбачає, що для закріплення результатів виправлення та перевиховання, закінчення загальноосвітнього чи професійно-технічного навчання засуджені, які досягли 18 років, можуть бути залишені у виховно-трудовій колонії до закінчення строку покарання, але не більше, ніж до досягнення ними 20-річного віку.

Виконання визначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі покладено на спеціальну систему виправних установ. Загальне керівництво цими установами здійснює Державний департамент України з питань виконання покарань. У структурі Департаменту існує 11 виховно-трудових колоній для неповнолітніх: 10 – для юнаків (Лубенська, Ковельська, Кременчуцька, Павлоградська, Перевальська, Маріупольська, Прилуцька, Курязька, Самбірська, Бережанська) і одна — для дівчат (Мелітопольська). У всіх колоніях функціонують загальноосвітні середні школи та професійно-технічні училища, в яких підлітки мають можливість навчатись та отримати професійну підготовку.

Правоохоронні органи не дають роз’яснення неповнолітнім щодо їх прав при затриманні, намагаються їх використати в інтересах справи, ігноруючи права дітей.

Статистика засвідчує, що дитяча злочинність стає все більш молодшою і жорстокішою. Поряд з хуліганством, дрібними крадіжками зростає кількість злочинів неповнолітніх, пов’язаних з торгівлею наркотиками, сексуальним насильством, жорстокими вбивствами. Дитяча злочинність дорослішає, так вважає багато фахівців. Тому існує два підходи до розв’язання проблеми подолання дитячої злочинності.

Перший-посилення засобів покарання, зниження віку настання кримінальної відповідальності.(До речі, вік настання кримінальної відповідальності в різних країнах такий: в Англії – 8 р.; у Франції – 13 р.; в Ізраїлі – 9 р.; у ФРН – 14 р.)

Другий-запровадження системи спеціальних судів для дітей, що перебувають у конфлікті з законом. Таке судочинство отримало назву «ювенальні суди». Принципами їх діяльності є особливі умови слідства, альтернативні методи кримінальних покарань, надання юридичної і психологічної допомоги дітям. Одночасно така система захищає підлітка і запобігає повторному скоєнню злочинів.

Нині ювенальна юстиція України отримала новий поштовх. У більшості судів вже запроваджена спеціалізація з розгляду справ неповнолітніх. Суддів орієнтують на те, щоб вони вивчали не лише правову тематику щодо цієї вікової категорії, а й психологію та педагогіку. У серпні цього року Президент України Віктор Ющенко підписав Закон про захист прав неповнолітніх, у якому визначена необхідність створення спеціальних судових Палат для розгляду справ неповнолітніх. Рекомендації з цього питання були направлені в суди. Концепція щодо створення ювенальної юстиції в Україні була розроблена робочою групою у складі фахівців з Верховного Суду, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Фундації "Захист прав дітей", Українського центру "Порозуміння" і після червневих парламентських слухань передана в Міністерство юстиції для підготовки відповідно законопроекту.

Столова Олеся 10 –б клас.















ДОДАТОК В

Насилля в медичних закладах щодо неповнолітніх пацієнтів

Джерелом прав людини є людська гідність. Наші почуття, як лакмусовий папірець, одразу реагують на ті випадки, коли з нами грубо поводяться, принижують, кривдять, використовують своє службове становище, високий ранг, нашу залежність у певній ситуації від дій чиновника, державного посадовця. Якщо страждає наша людська гідність, значить наші права людини порушуються. Особливо болісним це є для дитини, оскільки через свій фізичний та розумовий розвиток дитина більш вразлива до проявів несправедливого, принижуючого гідність ставлення. До того ж і на подальше становлення дитини це спричиняє дуже великий негативний вплив.

Фізичне та психологічне насильство над дітьми є однією з най більш болючих проблем в Україні. Про це свідчать матеріали ЗМІ, Міністерство у справах сім’ї та молоді України нині подолання цієї проблеми ставить одним з найважливіших своїх програмних пунктів. Такі явища мають місце і в медичній сфері.

Дитина, яка потрапила до лікарні вже перебуває у стані стресу, тому звичайна для лікаря процедура огляд, можливість чи неможливість присутності батьків поряд з дитиною, поводження з дитиною під час лікування має велике значення. Лікування часто не можливе без завдання болю, але це розуміють дорослі. Кожний крок лікаря або іншого медичного працівника потребує глибоких знань психології дитини, особливо ставлення і терпіння, а головне, слідування головній лікарській заповіді: «Не зашкодь!».

На сьогоднішній час можна помітити одну дуже цікаву тенденцію, вона стосується госпіталізації дітей з інтернатів у психіатричні лікарні. За повідомленням представниці однієї з регіональних Служб у справах неповнолітніх, вона має інформацію про те, що підлітків-розбишак з будинку-інтернату відправляють на «перевиховання» до психіатричної лікарні. Як відомо, дитина-сирота, що виховується в школі-інтернаті має за законних представників лише адміністраторів інтернату, виходить, цілком можлива ситуація, коли школа-інтернат не може впоратись з вихованням, так званих «важких підлітків», вона може не перейматися зайвим клопотом, а просто відправити дитину до психіатричної лікарні у якості покарання і законно дати згоду на лікування.

А тепер трішки детальніше про конкретні форми грубого походження, що застосовуються до дітей з боку медичних працівників. Згідно моніторингу щодо забезпечення прав людини в дитячих медичних закладах, який проводився у більшості областей України за підтримки міжнародного фонду «Відродження» (див. http://helsinki.org.ua/index.php?id=1104404956 - Звіт за результатами проекту „Моніторинг дотримання прав людини в дитячих медичних закладах та дитячих психіатричних лікарнях” – Громадська організація „Молодіжна АльтеРнаТива”, Чернігів, 2004 – Прим. ред.), ми маємо такі результати: груба розмова з дітьми становить 34,2 %; крик на дітей 25,3 %; погроза дітям – 4,2 %; образи і приниження дітей – 7,9 %; насильне примушення приймати таблетки або мікстури – 6,3%; інше грубе поводження – 3,2 %; фізичне насилля (побої) над дітьми – 0 %.

За результатами опитування, з різними формами грубого поводження в лікарні зіштовхнулись 53,7 % дітей. 46,3 % навпаки, ніколи не зустрічались з подібними діями з боку персоналу лікарні.

Іноді діти відмічали образи декількох форм грубого поводження, що їм запам’яталось. Я не хочу робити абсолютно негативних висновків з цього результату, оскільки припускаю, що можливість достовірності тут може відхилитись зважаючи на такі фактори, як тембр голосу, темперамент представника персоналу лікарні.

В той же час, якщо дитина відчуває, що з нею розмовляють грубо, то це наголошує на необхідності більш ретельної підготовки персоналу дитячих лікарень. Серед категорій осіб, що найчастіше вдаються до грубого поводження, перше місце в цьому списку зайняли медсестри (22,1 %) та санітари (22,1 %), що прибирали в палатах. У 3,5 рази менший негативний рейтинг мають лікуючі лікарі (6,8 %), а у 5 разів - працівники їдальні (4,2 %). Розуміючи, що в лікарні ображати можуть і сусіди по палаті, я включила і такий варіант відповідей їх виявилось 8,4 %. Опитування довели, що в більшості випадків діти дійсно потрапляють в ситуації, пов’язані з порушенням прав дитини. Діти відмічають наступні неприємні, принижуючі гідність людини ситуації:

«…Я випадково переплутала прізвище лікаря. За що вона на мене так кричала, що я почувала себе дуже принижено…»;
«…лікар наказав мені роздягтися при зовсім сторонніх людях та студентах…»;
«…санітарка мила підлогу, наказала підняти ковдру і додала: «В тебе що реакція гальмує?!»- а в мене просто була температура і я дрімала…»;
«…лікар кричала на мене, тому що мені було боляче, хоча вона все робила грубо і недбало…».
«Дівчинка в тумбочці якої зібралися усі неприйняті ліки, боячись покарання, випиває їх за один прийом.»

А зараз репліки і скарги батьків:

«Ніхто в лікарні не рахував уколи дитині. Я сама рахувала, а потім лікар спитав мене про їхню кількість і сказав: «так вам вже два зайвих зробили!»».
«Інфекційна лікарня. Хворіла одна дитина із близнюків, а лікували обох - а раптом у другого теж буде?! Накачували таблетками немовлят обох, цією хімією. Ми на третій день втекли з лікарні».
«Роздягнену дівчинку-підлітка лікар оглядає у присутності студентів-практикантів».
«Моїй шестирічній дочці, яка відмовлялася отримати ін’єкцію ввечері, медсестра каже, що до ранку та не доживе. Дитина всю ніч чекає смерті…».
«Лікар голосно в палаті говорить дівчинці-підлітку, - у тебе глисти».
«Шестирічній дівчинці, яка відмовляється отримати ін’єкцію ввечері, медсестра каже, що до ранку та не доживе…. Дитина всю ніч чекає смерті.»

Такі приклади можна наводити кілька годин.

Дослідження даного питання виявили такі проблеми в сфері медицини і безпосередньо пов’язані з правовим статусом неповнолітнього пацієнта:

·  Недостатня поінформованість персоналу про права дитини - пацієнта;
·  Доступ до інформації про свої права та обов’язки самим пацієнтам також – не забезпечений;
·  Застарілі технології, низький рівень матеріально – технічного забезпечення;
·  Низький рівень забезпечення медичними препаратами, їхня недосконалість;
·  Низький професійний рівень персоналу;
·  Порушення санітарно – гігієнічного стану в медичних установах;
·  Недосконалий внутрішній розпорядок, режим відвідування, ускладнений або навпаки взагалі вільний доступ до медичного закладу;
·  Досить часто неякісне і небезпечне надання медичної допомоги;
·  Порушення права на не порушення честі і гідності;
·  Дискримінація на базі матеріального, національного та інших станів;
·  Неповноцінне і неякісне харчування;
·  Не дотримання конфіденційності інформації;
·  Не дотримання права на повагу до приватного та сімейного життя;
·  Низький рівень можливості оскарження не коректних дій медичного персоналу;
·  Незаконна оплата за медичну допомогу, так звані „добровільні внески”

Проаналізувавши всі виявлені проблеми, можна зробити такі висновки:

·  Слід систематизувати шляхом кодифікації нормативно–правові акти, які існують у медичній сфері, тобто прийняти медичний кодекс, який буде основним документом, що регулює медично–правові відносини.
·  Мають бути прийняті певні правові акти, - про захист прав пацієнтів, а також про повноваження, права і обов’язки медичних установ під час надання медичних послуг
·  Слід поліпшити економічні умови охорони здоров’я, забезпечити медичні установи усім необхідним, підвищити заробітну плату медичному персоналу.
·  Постійно підвищувати правову освіту як пацієнта, так і лікаря.
·  Забезпечити можливість відстоювання своїх прав в органах влади, місцевого самоврядування, судах.
·  Судові органи, зокрема Верховний Суд України, мають надати узагальнення судової практики з цієї категорії справ.

Під час вирішення проблем, а також прийняття законів, що відображають правовий статус пацієнта, потрібно, перш за все, враховувати наступні фактори:

·  економічний стан системи охорони здоров’я і необхідність встановлення пріоритетів;
·  зростання інтересу засобів масової інформації до всього, що відбувається в сфері охорони здоров’я;
·  зростання уваги до думки пацієнтів.
·  Тобто, саме наявність цих умов може сприяти реалізації вирішення проблем, пов’язаних з правами пацієнта. Хоча в результаті дослідження було виявлено цілий ряд проблем, проте перші кроки на цьому шляху їх вирішення вже робляться і ми можемо сподіватися, що медичні послуги у майбутньому будуть не тільки якісними та доступними, а й перебуватимуть у межах правового поля.

Дякую за увагу!

Узунов Артем 10 Г клас











ДОДАТОК Г

Насилля в сім’ї

Насильство в сім’ї в його різних формах набуло таких масштабів і глибини, які загрожують безпеці суспільства і особи.

Зрозуміло, що насильство в сім’ї – явище не специфічно українське, а універсальне, загальне. У різних формах і проявах воно існує в усіх без виключення країнах, незалежно від їх суспільного і державного устрою. Жорстоке поводження з дітьми у сім’ях – не така вже й рідкість. Часто плутаючи методи виховання із звичайним насильством, батьки намагаються бути «розпорядниками» життя власної дитини. Не знаючи іншого ставлення, малюки не можуть правильно оцінити ситуацію, тому самі, вважаючи себе винними навіть не намагаються захиститись. До того ж в українському суспільстві «не прийнято» говорити про такі речі. На жаль, часто ми стикаємося з тим, як один із батьків мовчки спостерігає за знущаннями над своєю дитиною з боку свого чоловіка чи дружини. Більшість із тих вважає, що це їхні родинні справи, і ті хто не повинен втручатися у «процес виховання».

Хочу зазначити, що не лише побиття або знущання можна назвати жорстоким ставленням. Сюди також можна включити і емоційне насильство, батьківську неувагу, небезпечну для розвитку дитини поведінку батьків.

За статистикою у США кілька років тому було зареєстровано понад мільйон випадків поганого поводження з дітьми. З тих переважна більшість це – фізичні кривдження та сексуальне знущання. Понад тисячу дітей померли від фізичного насильства та занедбання. У Росії щорічно 17 тисяч дітей стають жертвами насильницьких дій, з тих 2 тисяч виявляються жертвами вбивств. В Україні минулого року від різноманітних протиправних дій дорослих постраждало 7 тисяч дітей. Найбільше страждають від домашньої тиранії діти у віці до 10 років. Причому кожен третій із них не вчився у школі – чи то батьки не пускали, примушуючи просити милостиню, чи то дітлахам просто ні в чому відвідувати заняття.

Проблема насильства щодо дітей ускладнюється соціально-економічною нестабільністю у суспільстві: у нашій країні відомо про існування близько 2 мільйонів неповних і проблемних сімей, де дорослі постійно перебувають у пошуках роботи, шматки хліба для себе і своїх дітей, із них – 60 тисяч сімей, де проживає понад 150 тисяч підлітків, офіційно вважаються неблагополучними.

Психологи зазначають: жорстоке поводження з дітьми – це дуже часто результат того, що самі батьки в дитинстві страждали від насильства в родині. Іноді вони намагаються виправити власні помилки і використовують для того своїх дітей, як мішень. І цей сценарій може повторюватись декілька поколінь. Часто трапляються й таке, що в людині ще не сформувалися відчуття батьківської відповідальності. Від незнання того, як поводитися з дитиною в тій чи іншій ситуації, людина стає агресивною і всі проблеми вирішує одним способом – образами або побиттям. Такі батьки часто не сприймають всерйоз потреби своїх дітей. Вони висміюють їх, не дозволяють їм виражати свої істинні почуття, їм важко поважати своїх дітей як окремих особистостей зі своєю власною свободою. Проектуючи свої проблеми на дітей, вони їх б’ють, ображають, брешуть, погрожують їм, ізолюють, не довіряють дітям, зневажають, примушують, принижують і втручаються в особистий простір своїх дітей. Такі батьки можуть використовувати своїх дітей як засіб для задоволення власних егоїстичних потреб, часто не усвідомлюючи шкоди, якої завдають дитині. Такі діти страждають від психологічних травм. Часто батьки вірять, що такий стиль спілкування з дитиною для їх же добра. Вони або не хочуть зіпсувати дитину, або виправдовують свою жорстоку поведінку розмовами про дисципліну і суворе виховання. Таким батькам важливо змінити неправильне сприйняття свого дитинства, щоб не перенести на власних дітей принцип «для твого ж добра». Деякі батьки відчувають, що поводячись так зі своїми дітьми, вони доводять собі, що їхні батьки дійсно любили їх, їм важко подивитися в обличчя тому факту, що батьки не любили і, можливо, не могли любити їх так сильно, як вони в тому мали потребу. Майже кожна травмована дитина дає собі таємну клятву в тому, що коли вона виросте, то не буде говорити своїм дітям образливих слів, бити, принижувати їх. На жаль, майже всі, ставши дорослими, в ситуації сімейного конфлікту переконуються, що порушують цю клятву, говорять або роблять своїм дітям саме те, що робили їм, і часто використовують ті самі методи або ті самі слова.

Найчастіше тільки фізичне насильство ми вважаємо насильством. Нам навіть важко припустити, як часто ми самі демонструємо насильство або стаємо його жертвами. Батьки порушують права дитини, якщо:

·  знущаються над дитиною;
·  б’ють її;
·  завдають шкоди здоров’ю дитині;
·  залякують дитину, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, психіатричну лікарню);
·  порушують її статеву недоторканість;
·  навіюють страх за допомогою тестів, поглядів;
·  перебивають дитину під час розмови;
·  ізолюють дитину;
·  контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків;
·  використовують образливі прізвиська;
·  соромлять дитину;
·  використовують її як передавача інформації між батьками під час конфліктів у сім’ї;
·  контролюють поведінку дитини за допомогою грошей;
·  ігнорують її;
·  не задовольняють її основні потреби;
·  використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучення;
·  погрожують залишити її;
·  погрожують фізичною розправою;
·  поводяться з дитиною, як із прислугою;
·  відмовляються повідомити про важливі рішення, які безпосередньо стосуються її долі.

Зневажання людських прав дитини, приниження її гідності сприяють виникненню дитячої психологічної травми, яка деформує особистість, порушує природний психологічний та фізіологічний розвиток дитини.

Основна стратегія запобігання дитячим психічним – це виховання дитини в атмосфері постійної безумовної любові і турботи. Відомий американський психотерапевт Бері Уайндхольд стверджує, що для нормального емоційного дозріванням дітям треба, щоб їх любили, пестили, помічали, приймали всерйоз, стримували, опікали, співали їм пісні і задовольняли всі їх основні потреби. Це необхідно для того, щоб побудувати у дитини здорове самолюбування і здатність любити саму себе. Адже діти, основні потреби яких, пов’язані з любов’ю і турботою, задовольнялися, зростають істинно поступливими і неегоїстичними людьми. Вони здатні виявити турботу і співчуття до інших людей.

Щоб подолати насильство в сім’ї, я хочу запропонувати такі шляхи вирішення проблеми: довіряйте вашій дитині та поважайте її. Визнавайте права дитини на свої власні почуття, право на вибір друзів та діяльності.

·  Визнавайте право дитини на особисте життя.
·  Довіряйте дітям.
·  Поважайте почуття іншого з батьків.
·  Забезпечте емоційний комфорт.
·  Говоріть та дійте так, щоб діти відчували себе у безпеці і комфорті.
·  Діти повинні мати можливість розповісти вам про те, що вони відчувають.
·  Забезпечте фізичну безпеку.
·  Не залишайте дитину без нагляду в громадських місцях.
·  Підтримуйте сімейний розклад дитина повинна знати, коли ви повернетесь.
·  Навчайте свою дитину правил особистої гігієни і правильного харчування.
·  Слідкуйте за дисципліною:
·  Будьте послідовним.
·  Створюйте правила поведінки відповідно до вікового розвитку дитини.
·  Усно визначайте свої опікування та межі дозволеного.
·  Давайте постанови, а не покарання.
·  Приділяйте дитині свій час і увагу.
·  Беріть участь у житті дитині: у шкільних заходах, дитячих іграх, спілкуйтеся з її друзями.
·  Залучайте дітей до своїх заходів.
·  Розповідайте дитині про своє бачення життєвих цінностей.
·  Турбуйтеся про себе:
·  Залишайте для себе час.
·  Турбуйтеся про своє здоров’я.
·  Підтримуйте стосунки зі своїми друзями.
·  Приймайте любов.
·  Якщо дитина Вас дратує, скажіть їй свої відчуття від першої особи: «Я не люблю, коли діти неохайні», «Мені важко, коли хтось заважає». Не звинувачуйте дитину.

Заохочення та підтримка:

·  Заохочуйте дітей займатися тим, що їм цікаво.
·  Будьте позитивними.
·  Дозволяйте дітям не погоджуватися з вами.
·  Відзначайте їхні успіхи.
·  Навчайте їх необхідних навичок.
·  Виявляйте зовні любов до дитини.
·  Виражайте свою любов до дитини словами та пестощами.
·  Проявляйте любов, коли дитина відчуває фізичний та душевний біль.

Консультанти «Телефону довіри» можуть допомогти окремим людям, але вони, на жаль, не спроможні вирішити загальної проблеми існування насильства в сім’ї. для запобігання жорстокому поводженню з дітьми в родинах необхідно творити в державі умови, які дали б змогу дітям індивідуально розвиватися, вільно мислити та чинити. Треба проводити з батьками освітню програму відносно важливості морального розвитку дитини. Також необхідне створення системи допомоги сім’ям та програм законного втручання на ранніх етапах скоєння насильства, щоб зробити життя дітей безпечнішим

Дяченко Ніна 10 Г клас. 

























ДОДАТОК Д

Насилля над дітьми у школі

У Конституції України сказано, що дитина має право на здобуття повної загальної середньої освіти і обов’язок держави складається в забезпеченні безоплатної й обов’язкової середньої освіти, доступної для кожної дитини. Шкільна дисципліна повинна забезпечуватись з урахуванням прав та поваги гідності дитини. Закон про освіту України говорить про те, що освіта повинна бути націлена на максимальний розвиток особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей. Освіта повинна готувати дитину до активного дорослого життя у вільному товаристві, виховувати повагу до своїх батьків, культурному своє образу, мові і культурних традицій та інших цінностей.

Та, нажаль, методи шкільного виховання не завжди є об’єктивними та гуманними. Велика кількість дітей стають жертвами шкільного насильства, хоча загальноосвітній навчальний заклад повинен забезпечувати безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я.

На сьогодні Україна є учасницею міжнародних договорів і угод, спрямованих на захист і гарантування прав та інтересів дитини на досягнення її повного добробуту. Право дітей нашої країни на захист від усіх форм насильства гарантується 28 і 52 статтями Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню. Статтею 10 Закону України «Про Охорону Дитинства» встановлено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом. Разом із тим, важливо відмітити, що школа, на думку дітей, є тим місцем, де вони зустрічаються із жорстоким ставленням та знущанням. А насильство породжує таку ж саму жорстокість з боку дитини.

Ситуація в соціально-правовій сфері охорони дитинства в Україні потребує істотних змін, оскільки ще не врегульований чіткий механізм забезпечення реалізації та контролю за виконанням окремих норм законодавства про права дитини щодо загального поліпшення становища дітей, захисту їхніх інтересів, охорони здоров’я, розвитку, навчання, гарантування дитині збереження власного імені. Таким чином, практична реалізація прав дитини в школі можлива лише за таких умов: соціально-психологічна діяльність педагогічного колективу, яка б сприяла становленню особистості та індивідуальності учнів;необхідність оволодіти знаннями в системі загально-людських цінностей, необхідність організування процесу виховання, побудованому на практичному , осмисленому дотриманні прав дитини!

Розрізняють чотири основні форми жорстокого поводження і зневажання дітей: фізичне насильство (побиття старшокласниками учнів молодших класів, фізичне знущання виховного колективу), сексуальне насильство або розбещення (зґвалтування або розбещення учнями старших класів, сексуальне розбещення з боку педагогів) психічне (емоційний тиск учителя або одного учня на іншого, приниження учнів виховним колективом, погрози з боку учнів старших класів або педагогів), зневажання основних потреб дитини (відмова виховного колективу у здійсненні потреб дитини першої необхідності).

Проблеми насильства у школі набуває серйозного характеру, але при рішенні таких проблем ми повинні опиратись на гуманність та поміркованість.

У допомозі вирішення цієї проблеми ми вирішили запропонувати такі методи:

1. Запровадження пропагандистко-виховної роботи: робота з учнями школи та виховним колективом, що включає роз’яснення їм їхніх прав та обов’язків; виховання справедливості, доброти та відчуття поваги у дітей як молодших так і старших класів; робота шкільного психолога.

2. Створення шкільних та міських органів, де проводилися б засідання та бесіди, а також дипломатичним шляхом вирішувалися конфлікти між учнями та вчителями.

3. Проводження різноманітних акцій «Захист прав і свобод дитини», «Дитина – надія майбутнього суспільства» тощо. На нашу думку, дані шляхи допоможуть при вирішенні конфліктів між учнями та виховним колективом, значно знизять рівень насильства у школі, а також у подальшому позитивно вплинуть на виховання нашого юного покоління, оскільки окрім безліч інших факторів, школа є одним із найважливіших чинників, що впливають на виховання дитини.

Батурко Валерія 10 Г клас 




















ДОДАТОК Ж

Рекомендації груп щодо розв’язання проблем насилля над дітьми

НАСИЛЛЯ В ШКОЛІ

Насиллям в школі є: побиття старшокласниками молодших учнів, побиття вчителями учнів (вчителі дають під затильники, тягнуть за вуха, б’ють по голові та пальцях лінійками, указками, книжками тощо), сексуальне (порушення її статевої недоторканості й статевої свободи, розбещення); приниження (вчителі перекручують прізвища, розголошують особисту інформацію про учнів, крик на учнів, неприємні прізвиська, образи (вчителі вживають нецензурну лексику, називають дітей дебілами, придурками, козлами, негідниками, недоумками, ідіотами, тощо), зневажання фізіологічних потреб учня (вчителі не випускають учнів в туалет під час уроків, ігнорують погане самопочуття учнів), затримання на перервах; залякування і шантаж.

Щоб такого не було (рекомендації учнів своїм одноліткам):

·  звертайся до працівників школи (адміністрація школи, класний керівник, психолог, соціальний педагог, інші вчителі, охоронець тощо),
·  старшокласники, що вивчають правознавство, можуть надати тобі корисні поради і допомогу, можуть проводити для учнів молодших учнів бесіди з роз’яснення прав та обов’язків,
·  активно використовуй і захищай свої права, приймаючи участь в шкільних правових гуртках, молодіжних та дитячих громадських організаціях, спеціальних акціях («Захист прав дитини», «Дитина – надія майбутнього суспільства» та інші),
·  не соромся звертатися за допомогою до кваліфікованих спеціалістів, правоохоронців, до соціальних служб (050, 79-41-43),
·  намагайся регулярно спілкуватися із батьками про своє шкільне життя, - вони твої офіційні представники й надійні захисники,
·  якщо ти став свідком порушень прав інших учнів, не будь байдужим.


ДОДАТОК З

НАСИЛЛЯ В МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДАХ

Насиллям в медичних закладах щодо неповнолітніх пацієнтів є:

·  Грубі розмови; Погрози; Крик на дітей; Приниження; Примусове приймання ліків; Фізичне насилля (побої); Обмеження свободи пересування (заборона виходити з палати, заборона вставати з ліжка, заборона грати ігри з сусідами по палаті …); Психологічне насилля (розголошення конфіденційності інформації про стан здоров’я, спекуляції на хворобах); Обмеження щодо побачень з батьками; Вимагання грошової «винагороди» (хабара) за надання законних медичних послуг.

Щоб такого не було (рекомендації учнів своїм одноліткам):

·  Якщо твої права порушують, звертайся до керівництва лікарні (головний лікар, завідуючий відділенням);
·  Намагайся бути поінформованим (шукай інформацію) щодо своїх прав під час перебування в лікарняних закладах (права пацієнта);
·  Вимагай від медичного персоналу інформацію щодо прав неповнолітнього пацієнта;
·  Не соромся звертатися за допомогою до кваліфікованих спеціалістів, правоохоронців, до соціальних служб (050, 79-41-43),
·  Намагайся регулярно спілкуватися із батьками щодо режиму лікарні, взаємовідносини з медичним персоналом, курсу лікування (ліки, процедури) - вони твої офіційні представники,
·  Ти маєш знати, що твої права захищає Закон України «Основи законодавства про охорону здоров’я» й можеш використовувати його для того щоб захищати свої права та допомагати іншим.

 


ДОДАТОК Л

НАСИЛЛЯ В СІМЇ

Насиллям в сім’ї є:

Знущання над дитиною; Нанесення побоїв; Завдання шкоди здоров’ю; Залякування дитини; Порушення її статевої недоторканості; Навіювання страху; Перебивання дитини під час розмови; Ізоляція дитини; Контроль (обмеження) доступу до спілкування з ровесниками; Ігнорування дитини; Незадоволення основних потреб; Використання дитини як засіб економічного торгу; Погроза залишити дитину; Погроза фізичною розправою; Поводження з дитиною як з прислугою; Відмови в поінформуванні про важливі рішення сім’ї.

Щоб такого не було (рекомендації учнів своїм одноліткам):

·  Твої права в сім’ї в нашій державі захищають Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України;
·  Будь поінформованим та нагадуй батькам про існування твоїх прав (права дитини є такими ж як і права дорослих, які є закріпленими в ІІ розділі Конституції України);
·  Намагайся завжди шукати порозуміння з батьками;
·  Не соромся звертатися за допомогою до кваліфікованих спеціалістів, вчителів, психологів, працівників прокуратури, кримінальної міліції у справах неповнолітніх;
·  З 14 років ти маєш право особисто звернутися в суд щодо порушень твоїх прав батькам

Рекомендації для батьків:

·  Забезпечити фізичну безпеку – не залишати дитину без нагляду.
·  Підтримуйте сімейний розклад дитини.
·  Слідкуйте за тининою:
·  Будьте послідовним,
·  Усно визначайте свої опікування та межі дозволеного,
·  Давайте настанови, а не покарання,
·  Приділяйте дитині свій час і увагу,
·  Беріть участь вжитті дитини: ігри, шкільні заходи,
·  Залучайте дітей до своїх заходів.
·  Заохочення і підтримка:
·  Заохочуйте дітей займатися тим, чим їм цікаво,
·  Будьте позитивними,
·  Навчайте їх необхідних навичок,
·  Якщо дитини вас дратує, скажіть їй свої відчуття від першої особи» Мені важко коли хтось заважає».
·  Довіряйте дітям.
·  Визнавайте право її на особисте життя.
·  Поважайте почуття інших батьків.
·  Говоріть та дійте так, щоб діти відчували себе у безпеці.

 















ДОДАТОК М

НАСИЛЛЯ НА ВУЛИЦІ

Насиллям на вулиці щодо дітей є:

1. Фізичне насилля: Грабіж, Розбій, Побиття, Проституція, Примусова праця (збирання і здача металобрухту, макулатури, порожні пляшки, миття машин, праця вантажниками).

2. Моральне насилля: образи, приниження честі та гідності.

3. Злочини проти власності: грабіж, вимагання.

4. Сексуальне насилля: проституція, зґвалтування, розбещення.

Шляхи подолання (Як себе поводити):

·  Не ходити самому по вулицях в вечірній та нічний час,
·  Не спілкуватися із незнайомими особами,
·  Не виставляти на показ коштовні речі (прикраси, мобільні телефони, гроші),
·  Не вживати алкогольні, наркотичні засоби (це призводить до втрати самоконтролю),
·  Не провокувати своєю поведінкою інших (викликаючі одяг та поведінка),
·  У випадку працевлаштування, вимагай від працедавців дотримання норм трудового законодавства щодо неповнолітніх ( укладення трудового договору у письмовій формі із зазначенням умов праці),
·  Якщо на твоїх очах відбувається правопорушення, дуже важливо не бути втягнутим у нього щоб не стати жертвою або співучасником,
·  Якщо ти став свідком правопорушення, варто обов’язково звернутись до правоохоронних органів і надати їм інформацію про це. Таким чином ти убережеш себе й інших людей від того, щоб не стати жертвою.



ДОДАТОК Н

НАСИЛЛЯ В ПРАВОХОРОННИХ ОРГАНАХ

Насиллям з боку працівників правоохоронних органів є: Безпідставний обшук, Загроза фізичної розправи, Дезінформація, Тиск при допиті, Незаконне затримання, залякування (моральний тиск), вилучення особистих речей, Не роз’яснення прав, Невиправдане застосування сили.

У випадках контактів із працівниками правоохоронних органів, за яких твої права порушено чи може бути порушено, ти маєш знати:

·  Твої права захищає, а діяльність правоохоронців регламентують Закони України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх», «Про міліцію», «Про Службу безпеки України» та Конституція України.
·  Для затримання учня у правоохоронців повинні бути законні підстави:
·  підозріла поведінка при появі наряду міліції (намагання втекти чи сховатися);
·  підозра у скоєні злочину чи проступку;
·  факт скоєного правопорушення (наприклад, нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до перехожих, порушення громадського спокою після 22.00 тощо);
·  перебування підлітка в громадських місцях у стані сп’яніння, якщо його зовнішній вигляд ображає людську гідність, або він не може самостійно пересуватися, або його дії можуть завдати шкоди оточуючим або йому особисто.
·  Якщо тебе зупинили чи затримали міліціонери, не варто грубити, вириватися, говорити, що вони неправі, подавати неправдиві відомості. Слід бути ввічливим, відповідати чітко і ясно на запитання правоохоронців, надавати про себе лише правдиву інформацію. Намагання щось приховати чи сказати неправду (не зовсім правду) одразу ж тебе видасть і у подальшому може негативно вплинути на твою долю;
·  Якщо тебе затримали, то:
·  Зберігай спокій,
·  Одразу ж з’ясуй за що тебе затримано, та вимагай роз’яснення твоїх прав,
·  Попроси міліціонерів поінформувати про твоє затримання батьків,
·  Не слід робити ніяких заяв, що можуть бути використані проти тебе,
·  При складанні протоколу слід бути ввічливим і чемним, правильно називати своє ім’я, прізвище, вік, домашню адресу,
·  Допит повинен відбуватися обов’язково у присутності когось із твоїх дорослих представників (батьки, вчителі, лікарі, адвокат),
·  Ти маєш право не свідчити проти себе.
·  У випадку порушення міліціонерами твоїх прав, звертайся до керівництва відділу міліції, в прокуратуру у відділ з питань захисту прав і свобод неповнолітніх, до адвоката, батьків та інших твоїх дорослих представників (родичів, вчителів тощо).

Управління захисту прав дитини при Міністерстві України у справах сім’ї та молоді  044- 226-20-16
Відділ захисту прав дитини при Міністерстві України у справах сім’ї та молоді   044- 278-37-54
Відділ профілактики безпритульності та бездоглядності дітей при Мін. у справах сім’ї та молоді 044- 278-58-51
Відділ сімейних форм виховання, опіки та піклування при Міністерстві у справах сім’ї та молоді   044- 279-11-1
Держ. центр соціальних служб для молоді 044-246-49-87
Державний інститут проблем сім’ї та молоді 044-568-50-98
Український молодіжний центр  044-229-48-20


 













Сценарії




ДОДАТОК А

Правовий турнір

«Детективленд»

ценарій для учнів 7-9 класів)

Привітання «Шпигунські пристрасті»

Запропонувати привітання на 5-7 хвилин по темі, яку командам потрібно повідомити заздалегідь. Журі оцінює зміст привітання, акторськау майстерність команд, сценічні костюми. Найвищий бал у цьому конкурсі - 5.

Конкурс «Розминка»

Кожній команді пропонується по 4 питання. На обмірковування - 30 секунд. Журі оцінює точність відповіді. Найвищий бал в розминці - 3.

1. Що таке право? У чому його відмінність від моралі? (Право - сукупність встановлюваних державою правил, що регулюють суспільні відносини між людьми. Тісний зв'язок з державою - основна відмінність права від моралі. Мораль - система принципів правил, норм поведінки, що виражають прийняті в суспільстві погляди на добро і зло, честь і совість, борг і справедливість.)

2. Назвіть Основний закон держави. (Конституція закріплює основи суспільного і державного ладу, основні права і обов'язки громадян, гарантії цих прав, систему органів держави, принципи їх організації та діяльності.)

3. Що таке злочин? (Суспільно небезпечне, протиправне і кримінальне діяння (дія або бездіяльність).

4. Що таке алібі? (У кримінальному процесі про обставини, що виправдовують обвинуваченого (підозрюваного), якщо він у момент скоєння злочину перебував в іншому місці.)

5. Що таке перевищення меж необхідної оборони? (Перевищення має місце в тому випадку, якщо особа яка оборонялася, вдається до такого засобу захисту, яке явно не викликалося ні характером нападіння, обстановкою, і закінчується, як правило, або вбивством нападника, або важким пораненням його.)

6. Назвіть основні державні символи. (Герб, прапор, гімн.)

7. З якого віку громадяни залучаються до карної відповідальності? (Кримінальної відповідальності підлягають усі громадяни, яким до вчинення протиправної поведінки 16 років. По ряду злочинів закон передбачає кримінальну відповідальність з 14 років.)

8. Що таке презумпція невиннуватості? (Положення, згідно з яким обвинувачений (підсудний) вважається невинним, поки його провина не буде доведена в установленому законом порядку.)

Конкурс «Юридична консультація»

Команди повинні вирішити юридичні завдання. Найвиший бал - 5.

1. 17-річний Іванов вступив на роботу в кінотеатр помічником механіка з двотижневим випробувальним терміном. Після закінчення 10 днів він був звіільнений від роботи, як той, хто не витримав випробування. Вважаючи звільнення неправильним, Іванов звернувся до суду з позовом про відновлення його на роботі та оплату за час вимушеного прогулу. Яке рішення повинен винести суд?

2. Учень школи, якому виповнилося 16 років, буду чі в нетверезому стані, на танцювальному майданчику приставав до дівчат, вимагав, щоб вони з ним танцювали. Отримавши відмову, образив їх нецензурною лайкою. Чи можна залучити цього школяра до адміністративної відповідальності?

Конкурс «Літературне впізнання»

За словесним портретом команди повинні вгадати літературного героя, назвати сам твір і його автора ». На міркування - 30 секунд. Команда, яка відповіла правильно першою, отримує 1 бал.

1. «Це хороший тульський майстровий, обдарований. Він здійснив диво дивне, вдосконалив дивину заморську - підкував стальну англійську блоху. Йому в чужих землях райське життя обіцяли, а він все-таки прагнув на свою бідну батьківщину, хоча там його не чекало нічого доброго. Автор книги так говорив: «Там, де стоїть ім'я цього героя, треба читати - російський народ». (Левша. М. Лєсков «Лівша».)

2. «Дивна, плаваюча істота: напівлюдина - напівжаба, з сріблястою лускою, величезними випученними очима і жаб'ячими лапами. Але коли ця істота знімало окуляри і рукавички, з'ясовувалося, що в невідомому чарівному вигляді ховається юнак в віці 20 років. Однак у своєму напівлюдському вигляді цей юнак так лякав шукачів перлів узбережжя Аргентини, що отримав від них фантастичну назву ». (Іхтіандр. О. Бєляєв «Людина-амфібія».)

3. «Зовнішність цієї людини була незвичайною. Він був одягнений в глухе пальто, голову його покривав декількома шарами бинт, на очах - чорні окуляри, розовий ніс блищав, ніби зроблений з пап'ємаше, на руках - щільні рукавички. Ця людина була знатним винахідником, але його відкриття не принесли щастя ні йому, ні людству, хоча він міг творити по істині чудеса ». (Людини - невидимка. Г. Уеллс «Людина-невидимка».)

4. «Молодий чоловік, 18 років від роду, із збіднілої дворянської сім'ї, який прекрасно володіє прийомами одного з найпоширеніших у XVII столітті видів спорту, вступив в суперечку з представником церковної

влади і виграв його. Нашого гасконського дворянина відрізняло особливе, лицарське ставлення до жінок, він володів почуттям гумору, був дотепний, хитрий, ». (Д'Артаньян. А. Дюма «Три мушкетери».)

5. «Молодий туземець, родом з Південної Америки, був засуджений до смерті, але врятований людиною, яка жила багато років на самоті. У подяку за спасіння туземець став його вірним другом і протягом ряду років розділяв самотність свого рятівника ». (П’ятница. Д. Дефо «Пригоди Робінзона Крузо».)

6. «Це була собака величезна, чорна, як смола. Такої собаки з нас, смертних, ще ніхто не бачив. З її пащі виривалося полум'я, очі метали іскри, по пиці і загривку переливався мерехтливий вогонь. Ні в чиєму запаленому мозку не могло виникнути бачення більш страшне, більш огидне, ніж ця пекельна істота, що вискоча на нас з туману ». (Собака Баскервіллі. А. Конан Дойл «Собака Баскервіллі».)

Конкурс уважних і кмітливих

«Із практики інспектора Варніке»

Беруть участь по 2 людини від команди. Вони отримують картки з текстами, яких вони повинні відшукати невідповідності. За знайдену помилку команди отримють по 1 балу.

1. «На покинутій дачі».

З настанням затяжних осінніх дощів сім’я Віммер покинуло дачу і повернулося в свою міську квартиру. Ще до переїзду в квартиру Вімер домовився з сусідом по дачі, таким собі 3, щоб той наглядав за його господарством. Через кілька днів після Нового року 3. подзвонив Віммеру і схвильованим голосом повідомив, що дача пограбована. Віммер негайно звернувся в поліцію, і незабаром інспектор Варніке вже допитував 3. Той розповів наступне: «Якось у ночі я почув підозрілий шум. Незважаючи на сильний мороз, я відразу піднявся і пішов до дачі Віммера. Я зазирнув у вікно, але всі скло замерзло і я нічого не зміг побачити. Тоді я протерши вікто рукою , посвітив в кімнату кишеньковим ліхтариком. У кімнаті був страшний безлад. На наступний ранок я подзвонив Віммеру і про все розповів ».

- Все ясно, - крижаним голосом зауважив інспектор Варніке.

Чому інспектор запідозрив у крадіжці 3.? (Скло у вікнах в сильні морози замерзають з боку комнат, але не зовні.)

2. «Розбита ваза».

«Вчора я повернувся зі служби додому трохи раніше, ніж зазвичай. Тільки я присів за стіл, збираючись повечеряти, як раптом у кімнаті дружини щось впало. Я кинувся туди і побачив на підлозі розбиту старовину вазу, яку моя дружина дуже полюбляє. У туж хвилину з кімнати вибіг якийсь чоловік. Я кинувся за ним, але як тільки я опинився на вулиці, скло моїх окулярів запітніли. Ви ж знаєте, що у нас зараз стоять холодні вечори. Я спіткнувся на граблі, впав і втратив незнайомця з уваги. Дуже прошу розшукати зловмисника. Адже він, звичайно, наміри вся пограбувати нашу квартиру. До того ж, як я пояснив дружині, - а вона сьогодні повертається від своїх рідних, - яким чином ваза виявилося розбитою? ».

- Я не можу зрозуміти, пан Вальдемар, чому ви так боїтеся своєї дружини. Ось ви намагаєтеся ввести мене в оману, посилаючись на якогось уявного злочинця, а буде набагато краще, якщо ви самі розповісте своїй дружині, як все сталося », - сказав Варніке.

Чому інспектор Варніке відмовився розслідувати цей злочин? (Окуляри запотівають, тоді, коли входиш в помешкання з морозу, а не навпаки, як стверджував пан Вальдемар.)



Конкурс - бліц для вболівальників

«Це елементарно ... »

Поки команди справляються із завданням конкурсу «З практики інспектора Варніке», у бліц-конкурсі приймають участь глядачі, які можуть додати бал в актив своєї команди, правильно відповівши на запитання.

1. Ким був за професією і освітою головний ворог Шерлока Холмса? (Професор математики Моріарті.)

2. Назвіть адресу Шерлока Холмса. (Бейкер-стріт, 221 б, Лондон, Великобританія.)

3. Ким був доктор Ватсон до зустрічі з Ш. Холмсом? (Відставним військовим лікарем.)

4. Хто був прототипом Холмса? (Викладач медтехнікум р. Единбурга, де вчився Конан Дойл, Джозеф Велл.)

5. Кому з героїв К.Дойла належить монограма з чотирьох шабель, схрещених у формі літери «М»? (Професору Моріарті.)

6. Кого після професора Моріарті Холмс вважав «найнебезпечнішою людиною в Лондоні». (Полковника Морана.)

7. Як звали братів близнюків, спадкоємців «скарбу Агрі»? (Тадеуш і Бартоломью Шолто.)

8. Улюблена фраза Шерлока Холмса. («Це ж елементарно, Ватсон».)

9. Кого з композиторів найчастіше виконував Шерлок Холмс? (Гайдна і Вагнера.)

10. На якому інструменті грав Шерлок Холмс? (На скрипці.)

11. Хто дуже часто заважав знаменитому детективові в його розслідуваннях? (Інспектор зі Скотланд Ярду Лестрейд.)

Конкурс капітанів

1. «Словесний портрет» або «Знамениті сищики літературних творів» За літературним портретом назвати ім'я і прізвище сищика. Капітани повинні відповідати письмово. За вірну відповідь обидва отримують по 1балу.

- Національність: бельгієць. Зовнішність: Яйцевидний череп, частково покритий підозрілим темним волоссям, гігантські вуса, уважні очі. Батьки дали йому ім'я одного з героїв грецьких міфів, 12 подвигів якого він присягнувся повторити. Англійскій варіант його прізвища Поррот. (Еркюль Пуаро Агати Крісті.)

- Зовнішність: гострий, пронизливий погляд, тонкий орлиний ніс, що надає особі вираз живої енергії і рішучості, квадратний, трохи виступаюче вперед, підборіддя, що говорить про рішучий характер; руки вічно в чорнилі і плямах від різних хімікатів. Хобі – музична гра. (Шерлок Холмс Артура Конан Дойла.)

2. «Що в імені тобі моєму».

Капітани по псевдоніму повинні назвати ім'я тапрізвище письменника.

Марк Твен - Самюель Клеменс.

Кір Буличов - Ігор Мажейко.

3. «Хто де живе»

За адресою літературного героя капітани називають його.

1. Москва, вул. Застава Ілліча, буд 8 / 1. (Дядя Стьопа, С. Михалков.)

2. Швеція, Стокгольм, дах звичайного будинку. (Карлсон, А. Ліндгрен.)

3. Італія, маленьке містечко на березі Середземноного моря, комірчина під сходами. (Піноккіо, К. Кол - Лоді.)

4. Місто Квітковий, вул. Дзвіночків. (Незнайка, Н. Носов.)

4. «Незвані гості»

Прослухавши текст, капітани повинні назвати героїв і твори, які згадуються в тексті.

«За лісом зайшло сонце. Опустилися густі вечірні сутінки. На великій галявині спалахнуло прощальне вогнище. «Хто його запалив?» - Здивувалися хлопці. А коли підійшли, побачили біля багаття підтягнуту фігуру військового. Він суворо говорив хлопчику:

- А ну, хлопчику, відійди від фіртки. Тут стороннім стояти не належить.

- Я не сторонній.

- А хто ж ти?

- Я свій!

- Який свій?

- Радянський .

- Мало, що радянський. Кажу, не належить. Піонери дивувалися: десь вони вже чули цю розмову, а пригадати не можуть. Раптом загавкав собака.

- Ну, Тітонька, - сказав господар собаці, - спочатку ми з вами заспіваємо, а потім з танцюємо. Добре?

Він вийняв з кишені сопілку і заграв. Тітка, не терплячі музики, неспокійно засувалася й завила.

- Батько, та це ж ... »

Але тут група незнайомих піонерів грянула пісню, а хлопцям так і не вдалося дізнатися, що хотів сказати цей дитячий голосок. Пританцьовуючи і приспівуючи, від групи відокремився хлопчик! «Ми не зграя і не банда, Не ватага молодців, Ми весела команда Піонерів-молодців. Ух ти! »

У цей час до багаття підійшов чоловік дивного вигляду. Це був худий і смаглявий старий з бородою до пояса, в розкішній чалмі, тонкому білому вовняному каптані, рясно розшитому золотом і сріблом, в білосніжних шовкових шароварах і ніжно-рожевих сап'янових туфлях з високо загнутими носками. «Апчхи!», - Оглушливо чхнув дідок і впав.

- Вітаю тебе, про прекрасний юнак, - сказав він юному піонеру.

Слова старого перервала сильна злива. Він погасив вогнище й змусив піонерів розбігтися по дачах. Весь вечір хлопці згадували, кого вони бачили біля багаття.

У цьому конкурсі глядачі можуть підказувати капітанам, допомагаючи заробити бал. (Ваня Солнцев, В. П. Катаєв «Син полку»; Каштанка, А. П. Чехов «Каштанка», «Тимур і його команда», А. П. Гайдар; «Старик Хоттабич», Л. І. Лагін .)






ДОДАТОК Б

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нероздільне і одвічне коло...

План-сценарій родинного свята


І.Організаційний момент.

На сцені учні класу та їхні батьки. Під мелодію української народної пісні “Зеленеє жито, зелене” до зали входять гості.

ІІ. Вступне слово вчителя.

Вчитель.

Я знову повертають до тебе в думках –

Чарівне і вічне життя загадкове.

Шукаю коріння у твоїх літах,

Дитинство моє веселкове.

Батьки і діти – серця одні,

Батьки і діти – душі пісні,

Батьки і діти – страждань політ,

Батьки і діти – родини цвіт.

Усі відчуваємо тяжіння життя,

Яких би не були ми націй і роду,

Та є найперша основа буття,

Що роду нема переводу.

ІІІ. Основна частина.

Вчитель. Дорогі мої дітки! Саме через відчуття роду і завдяки йому кожна людина приходить до світлого образу України, до щирих, глибоких і чесних почуттів. У нашого народу здавна живе добра і благородна традиція – підтримувати теплі родинні взаємини, долати родинні незгоди. І все це робиться заради дітей, щоб виховати в них родинні почуття.

Учень. Недарма в народі кажуть: “З родини йде життя людини”.

Учениця. “Без сімї немає щастя на землі”.

Учень. “Сімя, рід, родина – ключ до щастя людини”.

Учениця. “Хоч і по коліна в воду, аби свого роду”.

Мати. Саме батьки навчають дітей звичаїв, обрядів, традицій своєї сімї, свого роду, що передаються з покоління в покоління. “З роду в рід життя кладе мости, без коріння саду не цвісти”.

(Звучить пісня “Ой, роде наш красний”. Під мелодію пісні “Ой лопнув обруч” виходять в коло діти).

Хлопчик. Дівчаточка-ластівяточка!

Дівчинка. Хлопчики-горобчики!

Хлопчик і дівчинка (разом). Радьмося та виходьмо на вулицю в добрий час – нема таких співаночок, як у нас!

(“Подоляночка” – танець-гра. “А ми просо сіяли...”).

Бабуся Гра. Дітки, я вам розкажу про українську народну гру “Піжмурки”. Щоб погратися – потрібно порахуватися!

Дівчинка. Котилася торба з високого горба. А в тій торбі хліб-паляниця, кому доведеться – той буде жмуриться!

(Чути, як хтось стукає. Виходить дівчинка з патичком).

Дівчинка. Добрий день! А чи не бачили ви моїх гусей?

Діти. Яких?

Дівчинка. Один сірий, другий білий, а третій – в капелюсі.

(Виходять “гуси”. Звучить пісня “Веселі гуси”).

Дівчинка. А ви чого сюди забрели?

Гусак. Погратися!

Дівчинка. Ану, мерщій додому! Я вам пограюся!

Тітонька Забава. У нашого народу є цікава гра “Гуси, гуси, додому!”. І я в дитинстві гралася в цю гру. Щоб уникнути небезпеки “гуси” прагнуть якнайшвидше добігти “додому”, а “вдома” вже ніякий вовк не страшний. Гуси в нас є, потрібно обрати “вовка”.

Дівчинка. Йшла Маринка на стежинку, загубила там корзинку, а в корзинці хліб-паляниця, хто її зїв – той буде вовк чи вовчиця!

(Діти починають гру).

Тітонька Забава. Гуси-гуси, додому!

Гуси. Навіщо?

Тітонька Забава. Вовк за горою!

Гуси. Що він робить?

Тітонька Забава. Гусей давить! Сірі, білі, пелехаті! Всі тікайте до хати!

Звучить пісня “На місточку”, сл. Г.Бойко, муз. А.Філіпенка. Інсценізація пісні).

Бабуся Гра. А ми в дитсадочку гралися в українську народну гру “Баба куца”. Щоб погратися, потрібно “бабу” поводити.

Хлопчик і дівчинка. А хто бабу не веде – той веселий не буде!

Діти. Бабо, бабо! А на чому ти стоїш?

Баба. На діжі.

Діти. А що в діжі?

Баба. Квас!

Діти. То й лови сім днів нас!

Вчитель. А буває й таке, що діти під час гри сварилися. Тоді доречною була мирилка.

Дівчатка.

Миром, миром!

Вареники з сиром,

А пироги в маслі.

Ми подружки красні,

Не лаймося, а мирімося,

Граймося, веселімося!

Вчитель. Виростають діти-соколята, вилітають з родинного гнізда, та на все життя пам’ятають колискову пісню, лагідну усмішку, ніжний погляд і теплі материнські руки. Яворова, ясенова, дубова колисочка, ніжна колискова пісня, що живила душу мою й тіло разом з материнським святим молоком. Саме це навчило мене розумінню добра, краси, любові.

(Звучить колискова пісня “Котику сіренький”. Дівчатка колишуть своїх ляльок).

Вчитель. У сім’ї, діти, закладається коріння, з якого потім виростають і гілки, і квітки, і плоди. Великий дар природи – продовжити себе і повторити в дітях. На нашому родинному святі присутній родинний ансамбль Самійленків: Микола Павлович, Лідія Іванівна та їхні доньки. Слова вам, Лідіє Іванівно, берегине сімейного вогнища.

Дівчинка. Ми низько вклоняємося вам і дякуємо.

(Вручають коровай і квіти).

Вчитель. Недарма ж в народі кажуть: “Багатодітні батьки рід людський тримають”.

Бабуся Гра. А ще кажуть: “Сім синів годую – щастя всім готую”.

Тітонька Забава. З дітьми багато клопоту, та без них і світ не милий!

Вчитель. Ось вам, добрі люди, ідеальна гармонія сімї, щастя, добра і таланту. Година вам щаслива! Щоб ви бачили сонце, світ і щасливих дітей, щебетливий внучат перед собою. З нагоди свята Матері даруємо вам пісню.

(Звучить пісня “Росте черешня в мами на городі”).








ДОДАТОК В

Виховна година

Кримінальна відповідальність
МЕТА: На прикладах з життя ознайомити учнів з кримінальною відповідальністю, показати, які наслідки можуть мати звичайні пустощі; виховувати законопослушних громадян.
ПЛАН.
1.Обговорення ситуації.
2.Бліц-турнір на тему” Ти і закон”.
КЛАСНИЙ КЕРІВНИК.Ми вже не раз чули про те, що почастішали випадки дитячої злочинності.Багато причин є для цього у нашому сьогоднішньому житті.Але однією із головних, я вважаю, є те, що підлітки не знають законів. Зараз групи учнів будуть розігрувати перед нами різні ситуації. А ви будете оцінювати характер правопорушення і міру покарання, яка може бути присуджена за дане правопорушення.
СИТУАЦІЯ 1.
(За столом сидять троє учнів. Вони обговорюють подію: Михайло заліз на склад і викрав кілька пачок цигарок.)
Міша: А ви знаєте, що це було не так і страшно. Ти б, Назарку, мабуть з переляку у штани наклав би. А я зовсім не боявся .
Назар. Тоді вип’ємо за успіх.
Іра. Ви б краще не пили.
Міша. А що, ти з нами не збираєшся пити?
Іра Трішки спробую.
Міша. Пий, Ірко, ти це заслужила. Адже, поки твоєї мами немає вдома, нехай все це полежить у тебе.
Іра. Я так і знала, що ви мені дасте на зберігання. Але ж коли домовлялися про те, що ти підеш красти цигарки, Назар обіцяв їх заховати у себе вдома. А тепер даєте мені!
Назар. Тихіше, дитинко. Подякуй, що план розробив безпрограшний.
ЗАПИТАННЯ. Чи винні у крадіжці всі троє дітей?
ВІДПОВІДЬ. Так, винні усі троє у скоєній крадіжці. Назар організував її, він найстарший, Міша безпосередньо здійснив злочин. А Іра - знала про злочин і мовчала, нікого не попередила. Тут є організатор і підмовник злочину (Назар), виконавець злочину—Михайло. А Іра є посібником. Вона знала, що готується злочин і не прийняла заходів, щоб йому перешкодити. Укривання злочину—це є посібництво до його здійснення. Тим більше винна дівчина, що вона ще погодилася зберігати крадені речі.
Ст. 223 КК України за такий злочин визначає покарання через позбавлення волі на термін від 3 до10 років.
ЗАПИТАННЯ. Яку б міру покарання визначили ви кожному з них?
СИТУАЦІЯ 2.
За столом сидять двоє учнів.
Андрій. Сиджу на лавці. Раптом бачу іде мій колишній друг, а тепер ворог—Сашко. Ну, думаю, зараз я з тобою розквитаюся. Хапаю палку—цей спосіб оборони або нападу я часто використовую і наздоганяю Сашка. Ударив ззаду. А то виявився не він, а якийсь незнайомець. Той від удару впав. Ну думаю, коли вже так сталося, полізу почищу його кишені. Ну і сміхота! Витягнув гаманець, а в ньому всього 3 гривні, звичайно, і від них не відмовився, давай швидше тікати. Отак мені пощастило .
Володя. А зі мною теж сталася пригода. Іду, бачу Оксанка. Хотів пожартувати: смикнув за сумку і побіг. Біжу, захекався. Вирішив оглянутися. Йой! А то не Оксана, а якась старушенція. Очі витріщила, щось шепоче, руки тремтять. Я з переляку чкурнув. Перевірив сумку. Теж не багато: 13 гривень. І число таке нещасливе. Хай йому грець!
Міша. Що зажурились, синки? Чув я вашу розмову. Хто ж так ризикує? 2-3 гривні вкрали! Це треба бути останнім дебілом! Навчайтеся, синки, поки я добрий.
Ось дивіться.( виймає гаманець із кишені Андрія) Як бачите ніякого ризику.
ЗАПИТАННЯ. Давайте проаналізуємо всі три ситуації. Які злочини тут мали місце, яка міра покарання передбачена за них Карним Кодексом?
ВІДПОВІДЬ. Вчинок Андрія кваліфікується як розбій. У Карному Кодексі це ст. 142: Розбій—це напад з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднаний з насильством, небезпечним для життя або здоров’я людини, яка зазнала нападу або з погрозою застосування такого насильства. Карається позбавленням волі на термін до 5 років або виправними роботами на термін до 2 років. Володя вчинив грабіж. Грабіж—це відкрите викрадання індивідуального майна, ст. 141 КК. Особа, що вчинила грабіж, карається позбавленням волі до 5 років або виправними роботами від 1 до 2 років
Міша здійснює крадіжки. Відповідальність за крадіжки ми уже обговорювали.
СИТУАЦІЯ 3.
За столом сидять троє дівчат: Катя, Таня, Кароліна. Вони обідають у кафе. Їм сподобалися гарні чарчини. Дівчата вирішили вкрасти, двоє підійшли до офіціанта, щоб розрахуватися, а одна тим часом поклала їх у сумку.
Катя. Все вийшло так непомітно.
Таня. Підемо завтра в інше кафе. Дістанемо ще щось.
Кароліна. Згода.
ЗАПИТАННЯ. Який злочин вчинили дівчата?
ВІДПОВІДЬ. Цей злочин передбачає ст. 82 КК. Розкрадання державного або колективного майна. Відкрите викрадання державного або колективного майна карається позбавленням волі на термін до 4 років або виправними роботами на термін від 1 до 2 років.
КЛАСНИЙ КЕРІВНИК. Ми розглянули ситуації, взяті з реального життя, зроблені реальними людьми. Молоді люди, про яких ми почули, стали на хибну стежку. Чи штовхав їх хтось, чи обрали самостійно? Та це вже, власне, не має значення. Всі вони відбували заслужене покарання. З їх життя випав великий відрізок часу, коли вони могли бути, як усі: вчитися, працювати, радіти життю, сонцю, приносити радість рідним.
Тому, перш ніж щось вчинити, задумайтеся, а які наслідки будуть від вашого вчинку. Не потрапляйте в подібні ситуації, які сталися з нашими „героями”!
А тепер бліц-турнір. Чи знаєте ви?
1.Основний закон України.(Конституція)
2. Вищий законодавчий орган України. (Верховна Рада).
3. Вищий виконавчий орган України. (Кабінет Міністрів).
4. Розшифруйте абревіатуру СБУ (Служба Безпеки України).
5. Спосіб прийняття законів або важливих рішень загального або місцевого значення шляхом голосування? (Референдум).
6. Людина, яка у суді виступає захисником звинуваченого.(Адвокат).
7. Особа, яка була засуджена не один раз.(Рецидивіст).
8. Таємне викрадання індивідуального майна громадян.(Крадіжка).
9. Покарання за крадіжку. (Ст. 140 передбачає позбавлення волі на термін до 3 років або виправні роботи на термін до 2 років).
10.Відкрите викрадання індивідуального майна громадян. ( Грабіж).
11.Як карається особа, яка вчинила грабіж? (Ст. 141 передбачає позбавлення волі на термін до 5 років або виправні роботи на термін від 1 до 2 років ).
12. Що це за злочин: напад із метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднаний з насильством, небезпечним для життя й здоров’я особи, яка зазнала нападу? (Розбій).
13. Яке покарання передбачено за розбій? (Ст. 142 передбачає позбавлення волі на термін від 3 до 10 років).
14. Чи караються особи, які зчинили пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (залізниці, вагонів, дороги тощо). (Так. Ст. 78 передбачає за умисне зруйнування або пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів позбавлення волі на термін від 3 до 15 років).
15. Де відбувають покарання особи віком до 15 років? ( У виправно-трудових колоніях).




ДОДАТОК Г

Захист і порятунок Дитини – істина школи

Родинний урок (5 клас)

 

(На урок запрошені батьки учнів. Попереднє завдання: підготувати презентацію результатів роботи у сімейному проекті «Щасливі миттєвості життя нашої родини» )

Тема : Ми – щаслива родина. Взаємні права й обов’язки батьків і дітей

Мета: ознайомитися із взаємними правами й обов’язками батьків і дітей; розвивати навички виразного читання, аналізу художніх текстів; виховувати любов, повагу і взаєморозуміння у родині, відповідальне ставлення батьків і дітей до своїх обов’язків.

Обладнання: Конституція України, Конвенція ООН про права дитини, оповідання В.О.Сухомлинського,  «квіти щастя», записи на дошці, матеріали до презентації проекту «Щасливі миттєвості життя нашої родини»: комп’ютерні презентації, фотоальбоми, виставки дитячих малюнків.

Епіграф. Щастя – це не чудесна жар-птиця, яку можна спіймати. Це реальна будова, яку треба спорудити.

                                               В.Сухомлинський

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку

Учитель. Розпочати наш незвичайний родинний урок я хочу з’ясуванням  важливого питання: що таке щастя?

Великий педагог В.Сухомлинський вважав, що «Щастя – це не чудесна жар-птиця, яку можна спіймати. Це реальна будова, яку треба спорудити». Всі ми творці нашого сімейного щастя.

Я звертаюсь до вас, шановні батьки, що ви вважаєте щастям у родинному житті? (Метод мікрофону). (Можливі відповіді: Щастя –  коли в родині мир і спокій; коли не хворіють діти; коли діти радують батьків своїми успіхами у навчанні, досягненнями у якійсь діяльності; коли добробут у сім’ї тощо).

  Учитель. Це справді так. Коли в родині спокій, любов і взаєморозуміння, ми відчуваємо себе щасливими. Про це поетичні рядки Г.Світличної:

Сім’я вечеряє в саду…

Я так люблю це уявляти,

Як в тихім смерку біля хати

Сім’я вечеряє в саду.

Весела мати, дітлашня,

Смаглявий батько –

Щойно з поля.

І замовкає гамір дня,

Й парує в мисці бараболя.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів та батьків

Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні ми разом у родинному колі обговоримо питання: як потрібно вибудовувати стосунки у сім’ї, щоб усі почувалися щасливими; поміркуємо, наскільки важливо, щоб діти і дорослі у сімейному житті не порушували прав і  виконували свої обов’язки.

ІІІ. Актуалізація знань учнів та батьків

Завдання для учнів і їхніх батьків. Метод мікрофону.

Продовжіть речення: Родина – це…

Завдання для учнів. Із запропонованого переліку виберіть та запишіть у зошити ті слова та словосполучення, які, на вашу думку, притаманні родичам.  Перелік слів на дошці: люди з однієї сім’ї; колеги по роботі; сусіди; дядько й тітка; друзі; чоловік і дружина; подруги; декілька поколінь рідних людей; продавець і покупець; брат і сестра; пасажири потяга; племінники й племінниці; учасники демонстрації; бабуся і онук.

Учитель. У дружній родині всі знають і поважають один-одного. А ви добре знаєте свою родину?  

Вікторина «Моя родина»

Запитання та завдання для дітей

  1. Назвіть ім’я та по батькові мами, тата, бабусь і дідусів.

  2. Яку бабусину казку ви запам’ятали найкраще?

  3. Чи знаєте ви номери телефонів своїх батьків?

  4. Яке улюблене заняття дідуся?

  5.  Яка улюблена страва тата?

  6. Назвіть дату народження мами.

Запитання для батьків

1. Що означає ім’я вашої дитини?

2. Яке перше слово вимовила ваша дитина?

3. Назвіть улюблені мультфільми своєї дитини.

4. Назвіть імена друзів свого сина чи доньки.

5. Які улюблені страви вашого сина чи доньки?

6. Про який подарунок до дня народження мріє ваша дитина?

Учитель. У мене залишилось останнє спільне запитання до дітей і батьків. Чи вважаєте ви життя своєї родини щасливим? Аргументуйте.

ІV. Основна частина уроку

Учитель.   Право кожного (і дорослого і дитини) на щасливу родину передбачені Конвенцією ООН про права дитини, Конституцією України та іншими законами України.

Щаслива родина – це найбільша цінність кожного з нас. Про це оповідання В.Сухомлинського  «Вогнище у полі». Попросимо, щоб це оповідання прочитала Таня.

Учениця читає оповідання

Вогнище у полі

Тихий осінній день. Сонце світить, але не гріє. В повітрі літають срібні павутинки. Біля ставка, в лузі, пасуться корови.

Ми з мамою на полі. Мама на роботі в колгоспі, а я біля неї. Сидимо біля великої купи картоплі. Горить невелике вогнище. Печеться бараболя. Як гарно сидіти біля вогнища, ворушити паличкою жар і чекати печених ласощів.

Ось і спеклися. Цієї хвилини ніколи не забуду. Ми втішаємося смачною картоплею, а в синьому небі мріє журавлиний ключ. Сонце сідає за ліс, поле темніє, з долине тягне прохолодою.

Коли я пригадую цей день, на душі стає так легко…

Запитання для дітей.  Чому дівчинка із оповідання В.Сухомлинського пригадує той день, який вона провела з мамою на полі, з радістю? Адже це був звичайний день. (У тихий погожий день вона була поряд з мамою. Удвох  їм було дуже добре. Вони почувалися щасливими). Чи можете ви пригадати випадок із свого життя, коли вам було так же радісно і гарно у колі своєї родини? (Мандрівка, екскурсія, туристичний похід, відпочинок біля моря тощо)

Презентація сімейного проекту «Щасливі миттєвості життя нашої родини» (Розповіді дітей і батьків супроводжуються комп’ютерними презентаціями, демонстрацією фотографій, малюнків тощо).

Розгляд окремих прав дитини за Конвенцією ООН про права дитини

У  Конвенції ООН про права дитини записані наступні права дитини.

Учні з листівок читають нотатки з Конвенції:

Усі діти мають право на любов та піклування.

Усі діти мають право на відпочинок.

Усі діти мають право на освіту.

Жодна дитина не повинна бути скривджена.

Усі діти мають право на медичну допомогу.

Усі діти мають право на розвиток талантів.

Учитель. До особистих прав дитини належить право на повагу до її гідності. Це означає, що ніхто не має права жорстоко поводитись з дітьми, бити чи катувати їх.

Діти мають право на любляче, турботливе ставлення з боку сім’ї. В окремих сім’ях батьки погано ставляться до виконання своїх батьківських обов’язків, не дбають про виховання дітей, не піклуються про задоволення їхніх потреб у їжі, одязі, ласці. До таких батьків держава може застосовувати певні заходи. Зокрема, вони можуть позбавлятися батьківських прав.

Та родина щаслива, в якій дорослі з повагою ставляться до прав дитини та сумлінно виконують свої батьківські обов’язки. Давайте прочитаємо оповідання В.Сухомлинського «Нові штани для Миколки», щоб поміркувати, що захмарює родинне щастя Миколки?

Учень читає оповідання В.Сухомлинського «Нові штани для Миколки»

У Миколки старенькі штани. Він уже не раз просив:

- Мамо, коли ж татко штанці мені купить?

Мама відповідала:

-          Почекай ще трохи. Треба купити таткові пальто.

Минув місяць. Таткові пальта не купили, а штанці в Миколки зовсім зносилися.

Знову питає Миколка:

- Мамо, ви ж казали, що штанці татко скоро купить…

Мама тяжко зітхнула.

-          Чого ви зітхаєте, мамо? – питає Миколка.

Мама мовчала. Потім відчинила шафу, знайшла гаманець, дістала п’ять карбованців і дала Миколці:

-          Піди в крамницю, купи собі штани.

Дорогою Миколка зустрів батька.

-          Куди йдеш? – питається батько.

-          До крамниці. Дала мама гроші – штани куплю.

Батько взяв у Миколки гроші й каже:

-          Іди додому. Я сам куплю й принесу.

Миколка повернувся додому й розповів усе матері.

Мати тільки похитала головою…

Минула година, друга, а татка немає.

-          Чому ж він штанів не несе? – питає Миколка.

-          Мабуть, вибирає… - тихо каже мати, а в очах її сльози.

Пішов Миколка до крамниці: треба ж допомогти вибрати штанці.

А біля крамниці на лавці куняв п’яний батько. Біля нього стояла порожня пляшка.

Запитання для учнів

Як ви вважаєте, чи порушені були права Миколки? Які саме?  (Право на любляче, турботливе ставлення з боку сім’ї).

Які обов’язки не виконує батько Миколки? Що б ви хотіли  йому порадити?

Як би ви хотіли змінити фінал оповідання?

Запитання для батьків

Які почуття у вас викликало це оповідання?

Учитель. Так, перший обов’язок батьків – дбати про щасливе дитинство своїх дітей: піклуватися про їхнє здоров’я, безпеку життя, освіту, відпочинок, задоволення їхніх потреб.

Робота з учнями

А як ви гадаєте, які найважливіші обов’язки мають виконувати діти?

Проведемо невеличке бліц-опитування, щоб з’ясувати, як ви виконуєте свої обов’язки.  Підніміть руку ті,

хто вважає, що він сумлінно виконує свій обов’язок добре навчатися.

хто завжди дотримується правил поведінки у школі і поза школою.

хто завжди дотримується правил дорожнього руху.

хто дбає про своє здоров’я і щодня вранці робить фіззарядку.

хто піклується про природу: робить годівнички для пташок узимку.

хто сумлінно виконує свої хатні обов’язки.

Робота з батьками

Поділіться, що входить в коло хатніх обов’язків ваших дітей і як вони їх виконують. (Розповіді батьків)

Учитель.  Пропоную прочитати ще одне оповідання В.Сухомлинського, щоб зрозуміти, наскільки важливо відповідально ставитись до виконання своїх обов’язків.

Читання учнем оповідання В.Сухомлинського «Роби не те, що хочеться, а те, що треба»

У Юрка занедужав дідусь. Дідусеві було 85 років. Він знав багато цікавих казок та дивних бувальщин, які любив слухати Юрко.

А зараз він лежить і важко дихає. Мама сказала:

- Сиди, Юрку, біля дідуся, доглядай за ним. Попросить води – подай свіжої, попросить відчинити вікно – відчини.

Юрко сидів біля постелі хворого дідуся, читав книгу. За півдня разів зо три дідусь попросив води.

Набридло хлопцеві сидіти. Поклав книжку на стіл, тихо вийшов з хати й побіг до хлопців грати в м’яча.

Кілька годин гуляв Юрко на стадіоні, вже й сонце до заходу схилилося. Та неспокійно було в нього на душі. Щось немов гнітило його. Покинув Юрко грати, побіг додому.

Ледве двері відчинив, підійшов до ліжка – й упав на коліна. Дідусь лежав мертвий. А в склянці не було й краплини води.

Усе життя Юрка мучили докори сумління. Він думав: «Дідусь, мабуть, помер тому, що не було води. Йому хотілося пити, а в склянці не було ні краплини. А він грав собі з хлопцями в м’яча”.

-          Роби не те, що хочеться, а те, що треба, - навчав Юрко свого сина.

Запитання для учнів

         Як ви гадаєте, доглядати за хворими і немічними бабусями і дідусями входить в обов’язки дітей?

         Чи згодні ви з тим, що Юрко залишив свого помираючого дідуся одного, тому що не любив його?(Ні, Юрко любив дідуся, проте він легковажно поставився до виконання  своїх обов’язків).

         Яким уроком на все життя стала ця історія для Юрка? Чому він учив уже своїх дітей? (Роби не те, що хочеться, а те, що треба).

         Розкажіть, як ви шануєте своїх стареньких бабусь і дідусів? Чи допомагаєте їм? Як саме?

V. Підсумок уроку

Учитель. На закінчення давайте ще раз повернемося до епіграфу уроку – вислову відомого українського педагога В.Сухомлинського «Щастя – це не чудесна жар-птиця, яку можна спіймати. Це реальна будова, яку треба спорудити».

Дійсно, споруджувати, розбудовувати сімейне щастя – це непроста, наполеглива праця батьків і дітей. І дуже важливо пам’ятати: щаслива та родина, в якій сумлінно виконуються взаємні права і обов’язки.  

Шановні батьки, дуже дякую вам за те, що були активними учасниками нашого уроку. Щиро зичу вам сімейного щастя і благополуччя. На згадку про цей урок діти підготували вам подарунки – «квіти щастя». Прийміть їх, і нехай ці квіти стануть оберегом вашого родинного щастя. (Діти дарують «квіти щастя» своїм батькам). 






ДОДАТОК Д

Година спілкування "Права дітей і неповнолітніх"

Мета: виховати в учнів законослухняність, повагу до правових норм громадянського суспільс-тва; навчити захищати права неповнолітніх в Україні; розвинути уявлення про права неповно-літніх в світі.

Учитель: На цій виховній годині ми поведемо мову про важливе значення такого поняття як права неповнолітніх.
Напевно, на «правознавстві» ви вивчали права громадян.
(запитання до класу)
Що таке право?
Які бувають права?
Яка різниця між правами та обов’язками?
Які, на вашу думку, можуть бути права в дітей та ще неповнолітніх громадян?
Добре, перейдемо до розгляду конкретних правових питань, що стосуються неповнолі-тніх в нашій країні.
Отже, якщо ти неповнолітній:
Як одержати гарну освіту?
Право на освіту гарантується Конституцією України та іншими нормативними актами України.
Воно забезпечується розгалуженою системою навчально-виховних закладів, їх відкри-тим характером та різними формами навчання – очною, вечірньою та заочною.
Здійснюючи право на освіту, учні, студенти, курсанти, слухачі мають право на таке:
• вибір профілю, форми навчання, індивідуальних програм, позакласних занять;
• користування навчально-виробничою, науковою, культурно-спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчально-виховного закладу;
• доступ до інформації в усіх галузях знань;
• участь у науково-дослідній, дослідно-конструкторській та інших видах діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;
• одержання направлення на навчання, стажування в інших закладах, у тому числі за ко-рдоном, продовження освіти за професією, спеціальністю відповідно до одержаної квалі-фікації;
• безпечні та нешкідливі умови навчання та праці;
• забезпечення гуртожитками, інтернатами, стипендіями;
• захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій адміністрації, педагогів, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь, гідність.
Випускнику державного або іншого акредитованого навчально-виховного закладу вида-ється документ про освіту встановленого зразка (атестат, диплом...)
ПАМ'ЯТАЙ!
• Лише перша вища освіта може бути одержана безоплатно за державний кошт. Якщо ти через деякий час захочеш одержати другу вищу освіту, за неї треба платити.
• Якщо ти вирішив одержати вищу освіту у недержавному навчальному закладі, з’ясуй наскільки надійним є цей заклад. Чи має він ліцензію на право надання вищої освіти і чи достатньо кваліфіковані викладачі тут працюють. Адже тепер цінують не диплом, у якому є запис про отримання престижної спеціальності. Цінуються дипломи престижних вузів і знання, які можна одержати лише від кваліфікованих викладачів.

Як одержати економічну свободу?
Економічну свободу дають гроші. Гроші часом дають батьки - але батьки не вічні і не завжди настільки багаті, аби це робити систематично. Гроші часом можна виграти в якусь лотерею, але, як правило, виграє хтось, а не ти. Гроші можна вкрасти, але, як правило, це закінчується нарами у зоні. Єдиний спосіб мати гроші й бути незалежним - це добра робо-та.
Ти вирішив працювати?
ПАМ’ЯТАЙ:
• ти можеш самостійно влаштуватися на роботу, якщо тобі виповнилось 16 років;
• якщо тобі уже 15 років - тебе можуть прийняти на роботу лише за згодою одного з ба-тьків або особи, що їх замінює;
• якщо ж тобі 14 років і ти учень середньої школи, професійно-технічного чи середнього спеціального навчального закладу, тебе можуть прийняти для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час за згодою одного з батьків або особи, що їх замінює.
Примітка. Звичайно, можна, від випадку до випадку, мити машини чи продавати газе-ти. Але це не робота, про яку ми говоримо. Це тимчасове зайняття, і ці правила навряд чи до нього можна застосувати.
Як влаштуватися на роботу?
Перед прийомом на роботу ти повинен пройти медичний огляд.
Нагадай працедавцю, що він зо¬бов’язаний укласти трудовий договір з тобою у письмовій формі.
У договорі має бути визначено:
• роботу, яку ти зобов’язаний вико¬нувати;
• права і обов’язки твої та працедавця;
• умови розірвання договору.
ПАМ’ЯТАЙ:
• ти маєш право на скорочену три¬валість робочого часу:
у віці 16-18 років - 36 годин на тиждень; у віці 15-16 років (для учнів віком 14-15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.
• ти маєш право на щорічну відпустку тривалістю 1 календарний місяць, яка повинна на-даватися будь-якої пори року за твоїм бажанням;
• заробітна плата працівників у віці до 18 років при скороченій тривалості щоденної робо-ти виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідної категорії при повній три-ва¬лості щоденної роботи;
Власний бізнес у 16 років?
Якщо тобі виповнилося 16 років, ти можеш стати членом чи засновником підприємства, колективного сільськогос¬подарського підприємства, селянського (фермерського) госпо-дарства.
ПАМ’ЯТАЙ:
• учнівські та студентські підпри¬ємства, за умови, що чисельність учнів та студентів підп-риємства становить не менше 80 відсотків звільняються від сплати податку на прибуток.
Прибутковий податок із заробітної плати сплачується у таких самих роз¬мірах, як і у доро-слих.
Твоєму здоров’ю заподіяли шкоду?
• Якщо тобі ще не виповнилося 15 років і ти не мав заробітку на час заподіяння шкоди, організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зо¬бов’язані відшкодувати необхідні витрати, пов’язані з ушкодженням твого здоров’я.
Після того, як тобі виповниться 15 років, організація або громадянин, відповідальні за шкоду, зобов’язані відшкодувати також шкоду, пов’язану з утратою чи зниженням твоєї працездатності, виходячи з розміру середньої місячної заробітної плати некваліфікованого робітника в даній місцевості;
• Якщо на момент ушкодження здоров’я ти у віці до 15 років мав заробіток, то шкода по-винна бути відшкодована, виходячи з твого середнього заробітку, але не нижче ніж з мі-німальної заробітної плати некваліфікованого працівника в даній місцевості.
«Краще бути активним ніж радіоактивним!»
(Екологічне гасло часів перебудови)
Громадське життя є досить цікавим і корисним для набуття навичок праці з людьми, вста-новлення контактів, пошуку партнерів та друзів. Ти також можеш брати активну участь у громадському житті.
ПАМ’ЯТАЙ:
• право громадян на свободу об’єднань є невід’ємним правом людини, закріпленим «Зага-льною декларацією прав людини», і гарантується Конституцією України та законодавст-вом України;
• якщо тобі виповнилося 15 років, ти можеш бути засновником молодіжних та дитячих організацій;
• якщо тобі 14 років, ти можеш бути членом громадської організації;
• якщо тобі ще не виповнилося 14 років, ти можеш бути членом молодіжної чи дитячої організації.
Пустощі і відповідальність. Ти дорослішаєш.
Те, що тільки вчора вважалося дитячими пустощами, сьогодні може стати причиною твоєї відповідальності, оскільки може бути витлумачене як адміністративне правопорушення.
Адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправний учинок, який не тягне за собою кримінальної відповідальності.
Ти можеш бути притягнутий до адміністративної відповідальності, якщо на момент учи-нення адміністративного правопорушення досягнув 16-річного віку.
Справи про правопорушення неповнолітніх, крім окремих випадків, розглядаються ра-йонними(міськими) комісіями у справах неповнолітніх.
Такий розгляд може закінчитися накладанням штрафу.
Моя міліція мене береже, або зустріч з міліцією.
Якщо ти мав необережність зіткнутись З МІЛІЦІЄЮ, ПАМ'ЯТАЙ!
Міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається право затримувати і трима-ти у спеціально відведених для цього приміщеннях:
• неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, на строк до передачі законним представникам або до влаштування у встановленому порядку;
• неповнолітніх, які вчинили сус¬пільно небезпечні діяння і не до¬сягай віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до пере¬дачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники, але не більш як на 8 годин;
• осіб, які виявили непокору за¬конній вимозі працівника міліції-до розгляду справи народ-ним суддею;
• осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп’яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пе-ресуватися чи могли завдати шко¬ди людям навколо або собі, - до передачі їх у спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а за відсутності та¬ких - до їх про-тверезіння.
Не хочу вчитися, хочу одружитися.
Шлюбний вік установлений законо¬давством - 18 років для чоловіків, 17 ро¬ків для жінок.
Державна адміністрація районів, районів міст Києва та Севастополя, вико¬навчі комітети міських і районних у містах Рад у виняткових випадках мо¬жуть знижувати шлюбний вік. Для цього ти повинен подати до одного з переліче¬них органів заяву з поясненням причин, які примушують тебе укласти шлюб. Після цього твоя заява розглядається і у випадку, якщо причини визнані вагомими, тобі можуть дозволити одружитися. (Щоправда палке кохання не вважається важливою причиною.)
Вагомими в таких випадках визна¬ються такі причини:
• наявність фактичних сімейних відносин;
• вагітність особи жіночої статі, у віці до 17 років;
• інші причини особистого, сімейного чи соціального характеру.
ПАМ’ЯТАЙ!
Ти не можеш укласти шлюбу:
• якщо ти чи особа, з якою ти маєш намір одружитися, перебуває у шлюбі;
• з одним із своїх батьків чи дітей;
• з рідними братами і сестрами;
• якщо ти чи особа, з якою ти маєш намір одружитися, визнані судом недієздатними вна-слідок душевної хвороби або недоумства.
ОБЕРЕЖНО!
З моменту укладення шлюбу ти набуваєш повної дієздатності і несеш відповідальність за свої дії на рівні з повнолітніми особами.
Ти заподіяв комусь шкоду? Доведеться відповідати.
Звичайно, заробляти гроші досить складно. Ти молодий, у тебе весела ком¬панія і вам хо-четься передусім розважатись, а не працювати. Розважаючись па-м’ятай: якщо внаслідок таких «розваг», ти завдав матеріальної чи фізичної шкоди іншим, вона має бути відшкодо-вана!
• якщо тобі ще не виповнилося 15 років, відповідальність несуть твої батки(усиновителі), або опікун, якщо не доведуть, що шкода сталась не з їхньої вини;
• якщо ж тобі від 15 до 18 років - за скоєне ти відповідаєш на загальних підставах, а у ви-падках, коли у тебе немає майна або заробітку, достатнього для відшкодування заподіяної шкоди, шкоду у відповідній частині повинні відшкодувати батьки, якщо вони не дове-дуть, що шкода заподіяна не з їхньої вини.
(У випадку, коли твої дії не містять складу злочину, а отже за їх вчинення не передбачена кримінальна відповідаль¬ність - розплатитися можуть твої батьки. В іншому випадку ти можеш ознайо¬митись із Кримінальним кодексом...)
Банк. Яке приємне слово! Як хочеться туди!
Якщо ти заробив трохи грошей і не прожував їх через «Стиморол» чи «Дирол», ти можеш, наприклад, покласти їх в банк.
Неповнолітній, який сам вніс вклад на своє ім’я, розпоряджається цим вкладом самостійно.
Вкладами, внесеними будь-якою осо¬бою на ім’я неповнолітнього, розпоряджаються:
• до досягнення неповнолітнім 15 років - батьки або інші законні представники неповнолітнього;
• по досягненні неповнолітнім 15 років - самі неповнолітні, але за згодою своїх батьків або інших законних представників.
ПАМ'ЯТАЙ!
Не варто гнатися за великими відсотками за вкладами. Як правило, великі відсотки дають банки, що створені передусім для того, аби збагатити засновників і тому є дуже ненадійними. Краще працю¬вати з банками, що є стабільними і важливими для держави. Таким банкам збанкрутувати не дасть держава, а значить твої гроші будуть збережені.

На міжнародному рівні права дітей і неповнолітніх проголошені деклараціями прав ді-тей ООН і закріплені організацією «Об'єднані нації» в конвенції про права дитини ’89-го року, яка набула чинності для України з 27 вересня 1991 року.
З метою захисту прав дитини на міжнародному рівні створюється Комітет по правах дитини. Комітет складається з десяти експертів, що відзначаються високими мораль-ними якостями і визнаною компетентністю в галузі прав дитини. Члени Комітету оби-раються на чотирирічний строк. Вони мають право бути переобраними у випадку по-вторного висунення їхніх кандидатур. Комітет може запропонувати спеціалізованим установам (таким як Міжнародна організація праці - МОП; Всесвітня організація охо-рони здоров'я - ВОЗ; Організація Об'єднаних націй з питань освіти науки та культури - ЮНЕСКО), Дитячому фонду Організації Об'єднаних Націй - ЮНІСЕФ та іншим компетентним органам, коли він вважає це за доцільне, подавати висновки експертів щодо здійснення Конвенції про права дитини у тих галузях, які входять до сфери їх відповідних повноважень. Комітет може рекомендувати Генеральній Асамблеї ООН запропонувати Генеральному секретарю провести від її імені дослідження з питань, що стосуються прав дитини.

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ДИТИНИ
Проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року.

Преамбула
Беручи до уваги, що народи Об'єднаних Націй знову підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини і в гідність та цінність людської особи і сповнені рішучості сприяти соціальному прогресові та поліпшенню умов життя при більшій свободі;
беручи до уваги, що Організація Об'єднаних Націй у Загальній декларації прав людини проголосила, що кожна людина повинна володіти всіма зазначеними в ній правами і свободами без будь-яких відмінностей за такими ознаками як раса, колір шкіри, стать, мова, релігія, політичні або інші переконання, національне чи соціальне походження, майновий стан, народження чи інша обставина;
беручи до уваги, що дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спе-ціальної охорони і піклування, включаючи і належний правовий захист, як до, так і після народження;
беручи до уваги, що необхідність у такій спеціальній охороні була вказана в Женевсь-кій декларації прав дитини 1924 року і вказана у Загальній декларації прав людини, а та-кож у статутах спеціалізованих установ і міжнародних організацій, що займаються питан-нями добробуту дітей;
беручи до уваги, що людство зобов'язане давати дитині краще, що воно має,
ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ

проголошує цю
ДЕКЛАРАЦІЮ ПРАВ ДИТИНИ
з метою забезпечити дітям щасливе дитинство і користування, для їх власного блага і бла-га суспільства, правами і свободами, які тут передбачені, і закликає батьків, чоловіків і жінок як окремих осіб, а також добровільні організації, місцеву владу і національні уряди до того, щоб вони визнали і намагалися дотримуватися цих прав шляхом законодавчих та інших заходів, поступово застосовуваних відповідно до таких принципів:
Принцип 1. Дитині повинні належати всі зазначені в цій Декларації права. Ці права мають визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків і без відмінностей чи дискримінацій за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження або іншої обставини, що стосується самої дитини чи її сім'ї.
Принцип 2. Дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціаль-ний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізи-чно, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним мірку-ванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.
Принцип 3. Дитині має належати від її народження право на ім'я і громадянство.
Принцип 4. Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальні догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включно з належним допологовим і після-пологовим доглядом. Дитині має належати право на відповідне харчування, житло, розва-ги і медичне обслуговування.
Принцип 5. Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному від-ношенні, повинні забезпечуватися спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огля-ду на її особливий стан.
Принцип 6. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розу-міння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх ба-тьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; ма-лолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю. На суспільстві і на органах публічної влади повинен лежати обов'язок здійснювати особливе піклування про дітей, що не мають сім'ї, і про дітей, що не мають достатніх засобів для існування. Бажано, щоб багатодітним сім'ям надавалась державна або інша допомога на утримання дітей.
Принцип 7. Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною і обов'язко-вою, в усякому разі на початкових стадіях. Їй має даватися освіта, яка сприяла б її загаль-ному культурному розвиткові і завдяки якій вона могла б на основі рівності можливостей розвинути свої здібності і особисте мислення, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності, і стати корисним членом суспільства.
Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.
Принцип 8. Дитина повинна за всіх обставин бути серед тих, хто першими одержують захист і допомогу.
Принцип 9.Дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстоко-сті і експлуатації. Вона не повинна бути об'єктом торгівлі в будь-якій формі. Дитину не слід приймати на роботу до досягнення належного вікового мінімуму; їй ні в якому разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які були б шкідливі для її здоров'я чи освіти або перешкоджали її фізичному, розумовому чи моральному розвиткові.
Принцип 10. Дитина має бути захищена від практики, яка може заохочувати расову, релі-гійну або будь-яку іншу форму дискримінації. Вона повинна виховуватися в дусі взаємо-розуміння, терпимості, дружби між народами, миру і загального братерства, а також у по-вному усвідомленні, що її енергія та здібності мають бути присвячені служінню на ко-ристь інших людей.



















Фото




hello_html_5de0a9f4.jpg



hello_html_m362f39b8.jpg





hello_html_267c7a30.jpg


hello_html_2ded5bc1.jpg



hello_html_m27ff2ef1.jpg


hello_html_m7a8291e.jpg

hello_html_m56fae9b6.jpg


hello_html_m5bdd591d.jpg








БУКЛЕТИ



Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Краткое описание документа:

«Порушення прав дитини

(проблеми насилля над дитиною й шлях їх розв’язання)»

2. Опис проблеми, яку збирається вирішити організація

  В Україні, що року кількість дітей, які постраждали від рук дорослої людини (батьків, опікунів, піклувальників) збільшується . Набуття правових знань у сфері прав дитини, його захисту дасть можливість дитині захистити свої права та в першу чергу життя в майбутньому.

3. Мета проекту

   Дослідити проблематику насильства в суспільстві щодо неповнолітніх  й розробити ефективні шляхи вирішення цієї проблеми; підняти інтерес учнів до проблеми; зменшити відсоток правового нігілізму в підлітковому віці; підвищити правову культуру та правову психологію малолітніх.

4.Очікувані результати проекту

 Підвищується рівень поінформованості учнівської молоді з проблеми захисту прав дитини. Реалізація проекту сприятиме подоланню стереотипів, упереджень, агресії в молодіжному середовищі, підвищенню правової культури, відповідальність за свої вчинки. Зменшить кількість правопорушень, насилля над дітьми.

5. Цільові групи, задіяні в проекті

 Гімназисти 9-11 класів

 Цільова група: учні 5-11 класів

Автор
Дата добавления 21.01.2015
Раздел История
Подраздел Конспекты
Просмотров1532
Номер материала 324831
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх