Инфоурок / Начальные классы / Конспекты / Прощання з початковою школою
Обращаем Ваше внимание: Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы воспитания и социализации образовательные события, приуроченные к году экологии (2017 год объявлен годом экологии и особо охраняемых природных территорий в Российской Федерации).

Учителям 1-11 классов и воспитателям дошкольных ОУ вместе с ребятами рекомендуем принять участие в международном конкурсе «Законы экологии», приуроченном к году экологии. Участники конкурса проверят свои знания правил поведения на природе, узнают интересные факты о животных и растениях, занесённых в Красную книгу России. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

ПРИЁМ ЗАЯВОК ТОЛЬКО ДО 21 ОКТЯБРЯ!

Конкурс "Законы экологии"

Прощання з початковою школою

библиотека
материалов

П Р О Щ А Н Н Я З П О Ч А Т К О В О Ю Ш К О Л О Ю

Вчитель: Шановні батьки, любі мої діти! Незабаром продзвенить для вас останній дзвоник,який випустить вас із початкових класів і покличе в серйозне життя старшокласників. Сьогодні ви залишаєте зі мною свої пустощі,неслухняність,свої перші шкільні радощі. Нехай і в моїй пам’яті, й у вашій все хороше і привітне буде.

І вед.: Сьогодні у нас - найрадісніший і найсумніший день.

ІІ вед.: Найрадісніший – бо ми дорослішаємо, а найсумніший – бо ми прощаємося з початковою школою, з нашим затишним куточком, в якому раділи і сумували , плакали і сміялися усі 4 роки. Прощаємося з нашою Світланою Борисівною,яка віддала всю свою ласку і любов нам.

І вед.: Але сьогодні свято. І давайте проведемо наш випускний так, щоб ці чотири роки навчання залишились у нашій пам’яті назавжди.

ІІ вед.: Згадайте, яким було життя до того, як ви ще не ходили до школи.



Сценка

Батько сидить, читає газету. Заходить дочка.

Д.: Тату, а чому йде дощ?

Т.: Підеш до школи, дізнаєшся.

Д.: Тату,а у баби-Яги є бабенятка?

Т.: Звідки, я можу знати?!

Д.:Тато, а навіщо коняці коси на плечах?

Т.: Запитай у коняки.

Д.: Тату, а мотоцикл не любить цукерки?

Т.: Не знаю, я його не запитував.

Д.: Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все розпитую?

Т.: Що ти , моя дитино? Як можна? Адже чим більше ти запитуватимеш, тим більше будеш знати.

Дочка виходить.

Т.: От вже непосидюче! Хоч би швидше тебе до школи відправити!



І вед.: І ось настає 1 вересня 2009 року.

ІІ вед.: Зовсім, зовсім недавно - чотири роки тому,ми маленькі зернятка, прийшли в школу свою.

1.Було це наче вчора:

Прийшли ми в перший клас,

І Вас привітали хором,

І вмить полюбили Вас.

2. Було нам по 6 -7 років

Всі звали нас «малюки».

Робили ми перші кроки,

Навчаючись залюбки.

3. Ми пам’ятаєм: було навкруги

Море із квітів і звуків.

Із теплих маминих рук

Учитель взяв мою руку.

4. Наче весела родина,

Всі ми зайшли в світлий клас,

І отоді почалося

Нове життя у всіх нас.

5. А потім настали будні: уроки і обмеження.

Та не будем сумувати,

Є нам всім про що згадати.

Пригадаєм перші уроки, першу радість і перші кроки.

6. Як ми тихо сиділи, як ловили слова

Все нове, незбагненне повторити б сповна.

Усе було: і мрії і бажання,

І хтось радів, а хтось чомусь зітхав.

7. До успіхів було далеко.

Нам заважали балачки.

І виявилось ой нелегко

Писати палички й гачки!

8. Я із школи прийшов, тихо сів.

На гачок я повісив портфель і поїв.

Немає сил у мене погуляти,

Погратись і помалювати.

Треба зошити дістать і писать, писать, писать…

Виручайте , палички, наші виручалочки.

Всі ставайте по порядку, мов солдати на зарядку.

За поля не вибігати, спинку рівно всім тримати!

Чому ж ви не привчаєтесь? Важко так навчаєтесь?

Чом стоїте як попало? Знов мені за вас попало.

Та не знає наш учитель, і не знає навіть мама,

Як нам важко так зробити, щоб ви всі столи прямо!

С ц е н к а

Мишко не любить букву « Ка»

Приходить Даша до Мишка.

Сідає вдвох з Мишунею,

  • Мишко,Мишуня, Мишенько,

Давай попишемо трошечки,

Ось тут натискуй до кінця,

А тут тягни мотузочку.

Ой, в тебе знову буква ця скидається на курочку.

  • Чомусь воно саме виходить так,-

Бурчить ображено хлопчак.

«Ка» - буква вперта і складна, та Даша теж уперта,

Перегорта Мишку вона сторінку вже четверту.

Нарешті чути Дашин сміх, весь клас біжить до них.

  • Танцюймо, друзі, гопака, чудово вийшло «Ка» у нашого Мишка.-

  • Такі муки ми терпіли, доки букв писать не вміли,

А тепер пройшли роки, все запишем залюбки!

В і р ш

Недавно дуже дивно здавалося мені,

Як писати рівно ці літери трудні?

Сонце світлі зайчики сипле у шибки.

Кришать крейду пальчики, пишуть палички.

І навіть з паличками я впоратись не міг.

Криві та з карлючками, ну просто як на сміх…

Пишу - виходить криво, неначе пада вбік.

А потім як на диво, писав, писав і звик.

Стараюсь я не марно, кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно, виписує сама.

І літеру, і кому я можу написать,

І вже несу додому кругленьке перше « пять»

Добре нам читається,

Вчителька всміхається,

А як хтось не знає –

Хмуриться вона.

Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули «молодці»!

Було нам цікаво писати й читати,

Розв’язівать вправи було до душі.

Раділи і Ви, і матусі, і тата,

Коли ми виразно читали вірші..

А іноді було таке:

С ц е н к а № 1

Першокласник Юрко повернувся зі школи і заявляє батькам.

  • Все, я до школи більше не піду.

  • Чому?- дивується мама.

  • Бо там примушують читати і писати, а я ще не вмію.

А от розмовляти я вмію, та чомусь саме цього на уроках

Робити і не дозволяють.

С ц е н к а № 2

  • А ти , татку, в школі вчився?

  • Вчився, синку.

  • А то правда, що ти, тату, був одержав « двійку»?

  • Було таке, траплялося…

Малий засміявся:

  • Тоді мама правду каже, що я в тебе вдався!



І вед.: Ось і закінчився перший клас

Його пройшли ми на « відмінно».

Можемо ми вже писать, книжки різні прочитать,

І задачі , й приклади цікаві розв’язать.

ІІ вед.: А через три місяці знову:

І вед.: Перший дзвоник, другий клас

Перший поверх, рідний клас –

Такий близький він став для нас.

Тут ми жили, раділи, творили.

Були і сльози , і сміх лунав.

А інколи і Бога молили,

Вчителька не викликала нас.

ІІ вед.: Разом з нами з першого до другого переходили і наші матусі, татусі, дідусі і бабусі. Від легкого до складного ми переходили кожен день, кожну годину і кожен урок. Важко прийшлося і нашим батькам.

С ц е н к а «Бабушки и внуки»

1. Здравствуйте, голубушка моя! Пойдёмте гулять в парк!

2. Да что вы, я ещё уроки не сделала.

1. Какие уроки?

2. Сейчас модно делать уроки за внуков. Вот хочу попробовать,хотя это наверное непедагогично.



1. Почему это непедагогично? Да я всю жизнь за внуков уроки делаю. Если что , меня спрашивай. У меня большой опыт.

2. Ну, если не трудно, проверьте, как я стихотворение выучила: «У лукоморья дуб зелёный, златая цепь на дубе том…

1. Так, хорошо!

2. И днём и ночью пёс учёный

1.Какой ещё пёс?

2. Ну я не знаю, какая у него порода, может доберман - питчер.?

1. Да не пёс, а кот учёный! Поняла?

2. А – а, поняла! Ну я тогда сначала начну: « У лукоморья дуб зелёный

Златая цепь на дубе том,

И днём и ночью кот учёный…

С авоськой ходит в гастроном.»

1. С какой авоськой? В какой гастроном? Снова учи стихотворение.

2. Ой, у меня ещё столько уроков! Один внук в 6 классе, второй - в первом классе! Его учительница просила в школу кассу принести.

1. Какую кассу? Из магазина что ли? Ты меня в это дело не впутывай!

2. Ну при чём здесь магазин? Касса - это алфавит. Ладно, я её сама сделаю, а вы помогите мне решить задачу.

1.(Читает) Так:…с ванной идёт две трубы. Запомните, чтобы решить задачу, нужно хорошо представить себе то, о чём говорится. С ванны ведёт две трубы - вы представляете?

2. Да.да представляю!

1. Через одну вода вливается, через вторую выливается. Представляете?

2 ( Убегает) Представила.

1. Погодите, так куда же вы бежите?

2. Вода выливается, может весь город залить.

1. Успокойтесь, на самом деле вода не выливается. Об этом говорится только в задаче. А теперь, скажите, когда?

2. Никогда, сами же сказали, вода не льётся.

1. Всё, до свидания, с вами в больницу попадёшь, а у меня ещё домашнее задание не сделано, опыт по ботанике надо провести, фасоль вырастить.

2.А, да – да, я помню ві у меня брали фасоль.

1. Да, что-то не растёт фасоль, видно некачественная!

2. Как некачественная? Ну, вот делай людям добро! Можно сказать от себя фасоль оторвала - вынула из супа.

1. Погоди, погоди, как из супа? Это я выходит растила варёный фасоль. Спасибо, удружила.

2. Ну я же не знала зачем вам фасоль, не обижайтесь!

1. Как вы считаете, если мы с вами и дальше так упорно будем учиться, может и нам какую-нибудь оценку поставят?

2. (шёпотом) Между нами , её уже поставили.

1. Да? А какую?

2. Кол!

1.За что же такая плохая оценка?

2.За то, что мы занимаемся не своим делом.

1. Взрослые всё за ребят делают, а потом удивляются: « Ах, они белоручками растут!»

Старухи уходят.

І вед.: Пролетел и второй класс. А осенью:

Какое чудное мгновенье:

Звонок! Пред нами вновь она…

По классу - шепоток, волненье

И верный признак уваженья

Почти мгновенно ти - ши - на.

ІІ вед.: Пробегали дни, месяцы. И вот наши ученики юные всезнайки.

А) Сами мы теперь читаем и рисуем , и считаем

Можем петь и танцевать , и рассказы сочинять.

Б) Я стукнул Славку по плечу, мол я с тобой дружить хочу.

А он меня пять раз подряд. –Давай дружить, я очень рад!

В) У Мишки видели синяк? Так это дружбы верный знак!

А у меня две шишки, подарочек от Мишки.



Г) Мы не девчонки: Сю-сю-сю , не ходим парой чинно

А если дружим так во всю! Сурово! Как мужчины!

Д) Хоть ты смейся, хоть ты плачь, не люблю решать задач.

Потому что нет удачи на проклятые задачи.

Е) Может быть учебник скверный, может быть таланта нет.

Но нашел я способ верный - сразу посмотреть в ответ

Ж) Сколько чашек, сколько ложек? Можно просто без затей

Он сложил часы и кошек, перемножил на людей.

З) Занимайся на здоровье, если вам не жалко сил!

Ну зачем читать условье: раз - умножил, два - сложил!

И) В общем нехитра наука, если посмотреть в ответ

Только дед моложе внука оказался на пять лет.

Й) И к Свердловску город Нальчик ближе стал чем Камышлов.

А один индийский мальчик съел 125 слонов.

К) Типографская машина выдала 7 тонн овса…

Оказалось у вагона три десятых колеса…

Л) Стал до Марса путь недлинным - 200 литров от Земли

Два мальчишки с половиной с полдевченкой в школу шли.

М) Я за парту рядом с Ваней ни за что не сяду

Говорит как заведенный все уроки кряду.

Н) Данька дома стих учил, выучил толково

А вот в классе всё забыл, не сказал ни слова.

О) Все цветочки расцвели , ягодки поспели

Я исправлю дисциплину на этой неделе.

П) На уроках мы учились, хоть бывало, что ленились

Всё равно мы подросли , знания приобрели.



І вед.: Но прошли первые три года встречи со школой и мы узнали, что учиться не всегда просто.

1. Нагружать всё больше нас стали почему – то

Нынче в школе первый класс вроде института.

Нам учитель задаёт с иксами задачи

Кандидат наук и тот над задачей плачет.

То ли ещё будет ой –ой – ой!!!

2. Нагружать всё больше нас стали почему – то,

Чтоб прийти с уроком в класс, мало института.

В КВН и ОБЖ всё играют классы,

Мы ж готовим их везде, потому что ассы!

Что же дальше будет? Ой – ой – ой!!!

3.А у нас стряслась беда, сочиненье скоро

Лев Толстой в мои года не писал такого.

Я ложусь в 12 спать, силы нет раздеться.

Вот бы сразу взрослым стать - отдохнуть от детства.

То ли ещё будет ой - ой – ой!!!

4. И у нас стряслась беда: кабинеты строим.

Сам Макаренко тогда не видал такого.

Доски выбей, гвозди дай, а потом бригаду

Из семьи своей создай, очень будут рады.

Что же дальше будет, ой – ой – ой!!!

Швидко роки пролетіли

І в пам’яті спогад лише залишили

Та завжди згадаєм свій перший дзвінок,

Четвертого класу останній урок.

Сьогодні скінчився останній урок,

По школі лунає останній дзвінок.

Сьогодні востаннє, четвертий наш клас

І школа чекає у п’ятому нас.



І вчительку нашу, як дуже попросить

Теж можемо взяти до п’ятого класу.

Без неї життя уявити не можем,

Тому переходити в 5 – й ми просим.

І вед.: Дозвольте вам рапортувати:

1. За час навчання вивчено 33 літери українського алфавіту. Вивчили багато правил українського правопису, навчилися читати, писати, розв’язувати приклади і задачі.

2. Ми провчились разом 2448 уроків.

3. Ми провели 1836 годин за партою, і це не рахуючи часу, витраченого на виконання домашнього завдання.

4. Учнями класу перечитано, не дочитано, зачитано до дірок 450 художніх

Творів, книжок.

5. Списано, недописано, переписано 1820 зошитів, але не кожен з них був показаний батькам.

6. Отримано 1600 оцінок високого рівня, 2200 - достатнього, 1540 –

Середнього,про початковий рівень ми зараз не говоритимемо.

7. Загублено 50 ручок, 60 олівців, з десяток гумок, 30 гудзиків, багато копійок і 10 поганих звичок.

8. Списано 3 кг крейди, 12 штанів, 22 руки і 3 щоки.

9. У класі розбито зимовий сад, 6 носів і ні однієї шибки.

10. Клас живе цікавим життям і не збирається зупинятися на досягнутому.

11. Проведені незчисленні вікторини, конкурси, олімпіади, свята.



Ми сьогодні вже йдемо від Вас

По шкільній стежині в п’ятий клас.

Не сумуйте за нами, рідненька

Ми завжди пам’ятимем Вас.

За нас були спокійні мами:

Усі минулії літа.

Ділили завжди Ви із нами

Навчання,працю і свята.

Ви нас навчали чесно жити,

Єднатися в нелегкий час.

Ми класом почали дружити,

З’явились справи спільні в нас.

Останнє нині в нас побачення,

Нам сумно розлучатись з Вами

І просимо у Вас пробачення

Ми найщирішими словами.

За те що колись хтось не вивчив урок

Домашнє завдання не виконав в строк…

А хтось одержав знову двійку,

Встрявав з товаришем у бійку,

Базікав часто без упину…

Та Ви прощали нам провини!

Першого вересня в наш клас

Ви зовсім інших приведете,

Але хочем Вам сказать,

Що таких, як ми, Ви не знайдете!

Вам не буде з ними важче,

Вони будуть милими дітьми,

Може вони будуть кращі,

Але не такі як були ми!

Ми підемо, а у вашому житті

Всі залишимося - Карина, Настя, Діма

Дві Даші, два Сашка і два Микити

Іра, Рома, Вова і Артем.

Юля, Яна, Оля і Кирило

Мишко, Влада,Владик і Данило

Софія,Коля і Дарина

Богдан, Діана, Ігорі.їх теж в нас цілих два.

Прийдуть до Вас нові маленькі дітки,

Ви їх так само будете навчать.

А в перші дні, буває так нерідко,

Вам буде якось нас не вистачать.

Нам теж без Вас незвично буде трішки,

Але ж до всього треба нам звикать.

Ми в цьому році більш складніші книжки

Вже самостійно будемо вивчать.

У старшій школі будемо навчатись,

На пустощі не витратимо час.

До Вас, звичайно, встигнем завітати

Бо й нам не вистачати буде Вас.

Наша перша вчителько, за нами не плачте.

Ми Вам не дано скучати, будем в гості прибігати.

Після уроків повсякчас в Ваш новий перший клас.

Попереду ще класів в нас багато,

Але закінчимо ми їх, і буде все гаразд.

Чого ж ви зажурились, мамо й тато?

Це ж наша юність вже йде до нас.

Прийміть наш букет із пошани й любові!

Вклоняємось низько і дякуєм щиро

За ласку і ніжність, за мудрість і віру.

Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту.

І без свого родинного тепла.



Ви ж нас, як пташат, в гнізді зростили,

Давали дітям раду, як могли.

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

Чотири роки нас водили вранці.

Несли портфелі наші й ранці,

Із нами ви уроки вчили,

І малювали і лічили.

Писали з нами твори вдома, і як встигали, невідомо,

При цьому готувати їсти, білизну прать, місити тісто.

Нести домашнії турботи,ходити на свою роботу.

І залишатися на диво красивими і молодими.

Ми любили вас, кохані мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Хоч часом ми буаємо нечемні

І дуже ви хвилюєтесь за нас,

Але у серці знаємо напевно:

Ми більше радуємо Вас.

Любі!!!

Ми вам обіцяєм: учитись, дружити,

Гарні оцінки додому носити,

Щоб дарувати радість вам,

Любесеньким нашим батькам!

Сценка « Батьки - чомучки»

Син: Ну і мама! Ну і тато! Наче справжні дошкільнята

Нічогісінько не знають - смішно і сказать комусь -

Бо щодня мене питають лиш одне «Чому?» «чому?»



М: Ти чому образив Віту?

Т: А чому отримав двійку?

М: Ти чому в шкарпетках різних?

Т: Ти чому такий непослух?

М: А чому не стелиш постіль?

Т: Ти чому це вірш не учиш?

М: А чому портфель без ручки?

Т: І чому такий синець?

Син: Ох! Настане мій кінець,

Не поясниш їм ніколи,

Хоч би й дуже захотів

Треба їх віддать до школи -

Хай питають вчителів.



Какие хорошие выросли дети!

У них удивительно ясные лица!

Пускай же им легче живется на свете!

И пусть они смогут успехов добиться!

Пожалуй, сегодня им потруднее,

Все глубже программы, всё больше предметов.

Наверно учиться им стало сложнее,

Но очень хорошие выросли дети.

И сколько задора в этих ребятах.

А впрочем, по множеству признаков судя,

Вы сами такими же были когда-то,

И вас не смирение вывело в люди.


Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 18 октября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru

Общая информация

Номер материала: ДВ-463544

Похожие материалы