Пунктограми в простому реченнi

10  клас

Тема: Пунктограми в  простому реченні

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати знання, уміння й навички з       теми; удосконалити пунктуаційну грамотність учнів,розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки; за допомогою мовленнєво-комунiкативного дидактичного матерiалу, виховувати у школярів повагу до літературної мови,  рідного краю.

Обладнання: картки із завданням для груп ,таблиця «Пунктограми  в                 простому  реченні»,комп`ютер

Методи і прийоми: бліц-опитування, незакінчені речення,гронування,    робота в групах, метод аналізу, мозковий штурм, вільний мікрофон

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок

Жанр уроку: урок-лабораторія

Очікувані результати: учні знають правила вживання розділових знаків у простому реченні, добирають власні приклади, використовують їх у мовленні,пояснюють поставлені розділові знаки,уміють створювати конструктивний діалог ; формують комунікативні, інтелектуально-інформаційні,соціально-культурні компетентності

Ключові поняття: просте  речення, члени  речення , пунктограми, відокремлені й уточнюючі члени речення

Перебіг уроку

Учіться, діти, любі, читайте, гадайте,

Як та пчілка медку з цвіту, розуму збирайте!

Бо мудрому і кропива іде на ужиток,

А в дурного і пшениця обернеться в збиток.

(Збiрник диктантiв)

І.   Організаційний момент.

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів.

1.     ‑ З якою метою вивчаємо українську мову?

‑ Де можемо використовувати набуті знання?

2.     Повідомлення теми, мети, очікуваних результатів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1.     Бліц - опитування «незакінчені речення».

‑ Простим називається речення…

‑ Види простих речень за метою висловлювання…

‑ Види речень за емоційним забарвленням…

‑ Види речень за наявністю головних членів речення…

‑ Види речень за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення…

‑ Види речень за наявністю усіх членів речення, необхідних для розуміння змісту…

‑ Види речень за наявністю однорідних членів речення, звертань, вставних конструкцій, відокремлених членів речення…

2.     Гронування.

 

3.     Мозковий штурм.

‑ Які пунктограми вживаються в простому реченні?

‑ Коли між підметом і присудком ставиться тире?

‑ Коли відокремлюється порівняльний зворот?

ІV. Узагальнення, систематизація знань, умінь, навичок.

1.     Робота в групах-лабораторіях (картки додаються):

‑ вживання коми;

‑ вживання тире;

‑ вживання двокрапки;

‑ вживання інших пунктограм (лапок, дужок).

2.     Узагальнення знань за таблицею «Пунктограми в простому реченні» (створюємо).

3.     Творча робота учнів за групами:

‑ твір-мініатюра «Видатні місця Донеччини»

‑ ситуативне моделювання – діалог «Подорож» (між туристом і мешканцем міста).

4.     Виступи учнів, коментування виступів однокласниками, оцінювання вчителем.

V.    Рефлексія.

«Вільний мікрофон».

‑ Сьогодні на уроці я поглибив знання з…

‑ Знання я можу використовувати при…

‑ Дібрати власні приклади відокремленого означення, відокремленої обставини.

VІ.   Домашнє завдання.

Створити за групами (3‑4 учні) проекти власної гри (вікторина, брейн-ринг, комп’ютерна гра) за темою «Відокремлені члени речення» за планом:

1.     Назва гри, її мета, на кого зорієнтована.

2.     Обґрунтування корисності й доцільності гри.

3.     Правила гри (тривалість, кількість учасників).

4.     Демонстрація гри чи її частини.

VІІ. Підсумок уроку.

Додаток: картки для роботи в групах

                   Картка 1 (кома)

1.     Любов до рідної землі починається з отчого дому краю…

2.     Земля пахне плодами й листям і медом соняшників і медом тютюну і медом гречки.

3.     Тече вода в синє море та не витікає.

4.     Видатні українські письменники, а саме: І. П. Котляревський Т. Г. Шевченко І. С. Нечуй-Левицький зробили значний внесок у формування і розвиток літературної мови.

5.     О земле ти моя нема рідніш за тебе (В. Сосюра).

6.     Так це питання вже вирішене. Ні проблемою екології не можна не перейматися.

7.     На щастя Соломія вхопилася за кучу очерету і вилізла (М. Коцюбинський).

8.     Це місто прекрасне як усмішка долі (Л. Костенко).

----------------------------------------------------------------------------------------------------

                   Картка 2 (кома)

1.     Орфографію або правопис повинен знати кожен.

2.     За винятком баби Оришки малий Чіпка нікого не любив (П. Мирний).

3.     Як я бідна тут горюю прийди подивися (І. Котляревський).

4.     Літературна біографія Донеччини розпочата з другої половини ХІХ століття є досить багатою.

5.     Улітку 1887 року ближче пізнав наш край А. П. Чехов назвавши його «фантастичним краєм».

6.     Відпочиваючи я довго лежав на кургані (І. Бунін, із оповідання «Святі гори»).

Співають ідучи дівчата (Т. Г. Шевченко).

7.     Захоплений природою Донеччини зокрема її степами та Святогір’ям він написав оповідання «Степ».

              Картка 3 (тире)

1.     Вадим Писарєв людина, обдарована в багатьох сферах.

Жити Вітчизні служити.

2.     Оркестр і пісня все злилось (М. Рильський).

3.     Усім: і екскурсантам, і простим людям рекомендується ґав не ловити (Остап Вишня).

4.     Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки хата (Народна творчість).

5.     І. Бунін закохався в прекрасний край донецької землі Святогір’я.

6.     Один купець, забув, як звати, із ярмарку багато грошей віз (Л. Глібов).

7.     «За що ж, хто-небудь попитає, Зозуля Півня вихваляє?» (Л. Глібов).

8.     Я не з артистичної сім’ї, а з шахтарської, розповів В. Писарєв.

Мені подобалися народні танці, згадував видатний танцюрист.

_____________________________________________________________

                   Картка 4 (двокрапка)

1.     У височині літали птахи жайворонки, яструби, шуліки, граки (із книги «Донецький степ» О. Сизоненко).

2.     Вадим Писарєв розповідав «Я поступово полюбив балет, зрозумів, як важко досягнути досконалості на сцені…»

----------------------------------------------------------------------------------------------------

                   Картка 5 (лапки, дужки)

1.     І. Бунін закохався в Святогір’я, повідавши про свої враження у творі Святі гори.

2.     Там батько плачучи з дітьми а ми малі були і голі,

Не витерпів лихої долі…

                                                        (Т. Г. Шевченко)