Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Другое / Рабочие программы / Рабочая программа по курсу "Украинский язык"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Другое

Рабочая программа по курсу "Украинский язык"

библиотека
материалов


МУНИЦИПАЛЬНОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ

«БРАТСКИЙ УЧЕБНО-ВОСПИТАТЕЛЬНЫЙ КОМПЛЕКС»

МУНИЦИПАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ КРАСНОПЕРЕКОПСКИЙ РАЙОН

РЕСПУБЛИКИ КРЫМ


РАССМОТРЕНО

на заседании ШМО учителей социально-гуманитарного цикла

протокол № ____ от ______

Руководитель ШМО

__________ Клочкова Н.П.


СОГЛАСОВАНО


Заместитель директора по УР

______________ Бабий А.В.


«___»___________20___г

УТВЕРЖДАЮ


Директор МБОУ Братский УВК


________________ Исупова А.В.


Приказ№ _____от «__»____20___г.







РАБОЧАЯ ПРОГРАММА

ПО КУРСУ «УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК»

для 2, 3-4 классов



Подготовила

учитель украинского языка и литературы

Валько И. С.





Год составления программы – 2015


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Нормативна база викладання української мови

Робочі програми з української мови 2, 3-4 класів укладено на підставі наступних нормативно-правових документів:

  1. Приблизної державної програми з української мови для загальноосвітніх шкіл «Програма. Українська мова 1-4 класи для загальноосвітніх навчальних закладів із російською мовою» (укладачі: М. С. Вашуленко, К. І. Пономаренко, С. О. Караман та ін..)

  2. Федеральний державний освітній стандарт основної загальної освіти / Наказ Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 17.12.2010 р. №1897).

  3. Про затвердження федерального переліку підручників, які рекомендовані до використання в освітньому процесі у 2014/2015 навчальному процесі.

  4. Закон РФ «Про освіту»;

  5. Наказ Міносвіти РФ від 05.03.2004 р. №1089 «Про затвердження федерального компонента державних освітніх стандартів початкової загальної, основної загальної, і середньої (повної) загальної освіти»;

  6. 5.Лист Міносвіти РФ від 20.02.2004 р. №03-51-10/14-03 «Про введення федерального компонента державних освітніх стандартів початкової загальної, основної загальної, і середньої (повної) загальної освіти»;

  7. Наказ Міносвіти РФ від 09.03.2004 р. №1312 «Про затвердження федерального базисного навчального плану і приблизних навчальних планів для загальноосвітніх закладів РФ, які реалізують програми загальної освіти»;

  8. Федеральний компонент державного стандарту загальної освіти, затверджений наказом Міносвіти РФ №1089 від 09.03.2004;

  9. Федеральний базисний навчальний план для основної загальної освіти, затверджений наказом Міносвіти РФ №1312 від 05.03.2004;

  10. Закону Республіки Крим «Про освіту».

Робоча програма курсу українська мова 2, 3-4 класів розрахована на 34 годин (1 година на тиждень).

Ц і л і:

Основні цілі та завдання курсу українська мова полягають у наступному:

  • Оволодіння системою мовних знань і вмінь, необхідних для використання в практичній діяльності, вивчення суміжних дисциплін, продовження освіти;

  • Інтелектуальний розвиток, формування якостей особистості, які необхідні людині для повноцінного життя в сучасному суспільстві: ясність і точність думки, критичності мислення, інтуїції, логічного мислення, здатності до подолання труднощів;

  • формування уяв про ідеї і методи української мови, засоби моделювання явищ і процесів;

  • виховання культури особистості, ставлення до української мови як до частини загальнолюдської культури, яка відіграє особливу роль у суспільному розвитку.

Протягом навчання школярів у 2-4 класах передбачається розв’язання таких завдань:

  • забезпечення позитивної мотивації до засвоєння української мови;

  • формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності в усній і письмовій формі;

  • засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні й достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок;

  • збагачення словникового запасу;

  • засвоєння української графіки й орфографії, формування фонетико-графічних та правописних умінь і навичок;

  • залучення до національної культури українського народу;

  • забезпечення інтелектуального, морального, соціокультурного й естетичного розвитку особистості.

  • Відповідно до зазначеного, конкретизуються навчальні, розвивальні, пізнавальні й виховні завдання, які реалізуються у процесі навчання.

У початкових класах визначено такі розділи навчання української мови:

  1. Усний курс української мови.

  2. Початкове навчання читання й письма.

  3. Відомості з мови та правопису.

2 клас

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ

Тематичне планування

п/п

Назва теми

Кільк. г. на 1 г.

1

Мова і мовлення.

5

2

Звуки і букви. Склад. Наголос.

12

3

Слово. Слова, які означають назви предметів.

4

4

Слова, які називають ознаки предметів.

3

5

Слова, що означають дії предметів.

3

6

Спільнокореневі слова. Корінь слова.

3

7

Службові слова

2

8

Повторення вивченого протягом року.

2

Усього:

34


Навчально-тематичний план

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

  1. Мовленнєва лінія (протягом року)

Аудіювання

Розвиток умінь слухати-розуміти українське мовлення: слухання і розрізнення рядів слів, які мають певні фонетичні відмінності в російській і українській мовах; розпізнавання слів, близьких за значенням, серед групи слів, сприйнятих на слух; розрізнення значення слів, що є міжмовними омонімами (неделя — неділя, луна (месяц) — луна (эхо) і под.) слухання слів різних тематичних груп і їх класифікація; слухання-розпізнавання текстів різних жанрів: скоромовок, лічилок, віршів, невеликих оповідань, казок; слухання-розуміння віршів, оповідань, казок, правил проведення ігор тощо;

Розвиток оперативної пам’яті: запам’ятовування рядків слів, сприйнятих на слух (до 8 та 2–4-рядкових віршів)

Учень/учениця:

визначає, якою мовою — російською чи українською — вимовлено слова, які мають незначні фонетичні відмінності, відрізняються наголосом тощо; визначає у словах близькі, але не однакові звуки в російській та українській мовах; розпізнає і групує близькі за значенням слова; розрізняє значення слів російської й української мов, що є міжмовними омонімами; групує слова за темами; розпізнає тексти різних жанрів, класифікує їх; зосереджено слухає текст і вміє співвіднести його малюнком; визначає про кого, що розповідається; хто головні герої; добирає заголовок; розуміє і виконує правила гри; запам’ятовує слова (до 8) і віршовані тексти (до 4 рядків) сприйняті на слух

Говоріння

Діалогічне мовлення

Розвиток умінь: правильно відповідати на запитання вчителя; відтворювати діалог під час інсценізації казок, вступати в рольову гру (за змістом казки). вступати в соціальні контакти з однолітками й дорослими (будувати діалог), щоб: познайомитися; запитати про когось, щось (одержати інформацію); запитати дозволу; повідомити про своє бажання щось зробити; дізнатися, чи є той або інший предмет, людина; дізнатися, де хто живе, де розташований якийсь заклад (школа, аптека, супермаркет), як проїхати чи пройти; запросити когось кудись, відмовитись від запрошення; висловити своє ставлення до когось, чогось; привітати зі святом чи днем народження; запросити в гості, зустріти гостей

Учень/учениця:

відповідає на запитання у зв’язку з темами, що вивчаються; сам запитує; відтворює діалог, вступає в рольову гру;

уміє будувати діалог (4–5 реплік) з однолітками й дорослими, уживаючи етикетну лексику, слова звертання та мовленнєві формули у зв’язку з ситуаціями, які передбачають знайомство, одержання певної інформації, запрошення, привітання зі святом, побажання тощо

Монологічне мовлення

Розвиток та вдосконалення умінь: дослівно переказувати прочитаний або сприйнятий на слух текст чи уривок; розповідати напам’ять скоромовки, вірші, загадувати та відгадувати загадки; розповідати за аналогією до поданого зразка (прочитаного тексту); розповідати за змістом малюнка, серією малюнків, малюнком і опорними словами тощо; розповідати про себе, свою родину, дім (квартиру), подругу (друга); давати характеристику (опис) когось, щось

Учень/учениця:

переказує прочитаний або сприйнятий на слух текст, в тому числі інструкції до ігор; розповідає напам’ять скоромовки, вірші, загадки; розповідає за аналогією до поданого зразка, а також за змістом малюнків;

розповідає (3–4 речення) про себе, свою родину, дім (квартиру); описує когось, щось (за аналогією)

Читання і письмо

Ознайомлення з українським алфавітом (у порівнянні з російським). Знаходження букв, які відрізняються в обох мовах. Ознайомлення з буквами, однаковими за написанням, але різними за звуковим значенням. Букви Аа, Оо. Чітка вимова звуків, позначених цими буквами. Читання і письмо слів з такими буквами. Букви Чч, Щщ. Звукове значення цих букв. Формування умінь правильної вимови слів із цими буква ми під час читання.

Буква Гг та її звукове значення. Правильна вимова слів із цією буквою під час читання; вимова закінчення -ого (синього). Буква Ґґ та її звукове значення. Читання і письмо слів із цією буквою.

Буква Іі та її звукове значення. Формування умінь писати букву, позначати нею звук [ і] у словах типу Іра, Іван, лінія та ін. Читання слів з буквою Іі. Буква и. Розрізнення звукового значення букви и в російській і в українській мовах. Тверда вимова приголосних перед и під час читання. Читання складів і слів з цією буквою, окремих і вжитих у реченнях. Буква Єє. Звукове значення букви. Розрізнення букви Є (укр.) і букви Э (рос.) за першими елементами (в українській мові перший елемент С). Письмо великої і малої букви та слів із нею. Буква Ее. Розрізнення звукового значення букви Ее у словах української і російської мов. Тверда вимова приголосних перед цією буквою під час читання. Читання та письмо слів із буквою Ее. Буква Її. Звукове значення букви. Вимова слів із кінцевими [й] — [йі]: урожай — урожаї. Читання слів із буквою ї на початку, в середині та в кінці слів. Письмо букви Її. Зіставлення написання букв Іі — Її. Буквосполучення ьо. М’яка вимова приголосних перед о під час читання складів, слів. Читання слів із буквосполученням йо, ьо. Письмо таких слів. Апо строф. Формування умінь читати слова з апострофом (окремі і в текстах), уживати апостроф під час письм

Учень/учениця: визначає букви, які пишуться однаково в обох мовах і мають однакове звукове значення та ті, які розрізняються за звуковим значенням, а також нові букви; правильно вимовляє голосні звуки [о], [а] на місці букв -а, -о у ненаголошених складах у процесі читання, дотримується наголосу, списує слова з цими буквами; твердо вимовляє звуки [ ч], [шч] на місці букв ч, щ у процесі читання, дотримується наголосу, списує слова з цими буквами; правильно читає, наголошує та записує слова з буквою г на початку, в середині та в кінці слів та закінченні -ого; вміє писати велику й малу букву Ґґ, з’єднувати її з іншими (нижнє поєднання), читає слова з цією буквою й запам’ятовує їх; правильно пише велику й малу букву Іі; вживає букву Іі під час письма (Іван, лінія); правильно вживає букву и (на місці рос. ы) у словах, що звучать однаково: син, сир, риба та ін.;

твердо вимовляє приголосні перед и під час читання;

розрізняє букви Є — Э в українській і російській мовах, знає звукове значення букви, правильно пише і вживає букву є під час письма слів, речень; правильно читає слова з буквою є; розрізняє звукове значення букви Ее у словах української і російської мов, вживає букву Ее (на місці рос. э) у словах, що відрізняються цією буквою (поэт — поет, Эмма — Емма); твердо вимовляє приголосні перед буквою Ее під час читання; знає звукове значення букви ї, правильно пише букву, читає і пише слова з цією буквою; м’яко і злито вимовляє приголосні звуки перед ь у складах з ьо у процесі читання (льон, пеньок); записує слова з ьо (на місці рос. ё) та йо (Воробьёв — Воробйов); правильно читає й наголошує слова з цими буквосполученнями;

правильно вимовляє слова з апострофом під час читання, списує такі слов

Розвиток і вдосконалення читацьких умінь та навичок

Розвиток умінь: читати чітко, правильно, свідомо, в міру швидко й голосно та розуміти прочитане.

Розвиток умінь орієнтуватися в тексті: переглядати речення в тексті з метою визначення розділових знаків у кінці речень;

інтонувати початок і кінець речення відповідно до розділових знаків, робити паузи перед комою всередині речення;

знаходити за завданням учителя уривки та вибірково читати, знаходити діалоги, опис героїв тощо. Розвиток умінь працювати над текстом (визначати тему й головну думку, ділити текст (з допомогою вчителя) на частини, добирати заголовки)

Учень/учениця:

читає правильно, цілими словами, розуміє прочитане (поскладово читає багатоскладові слова); орієнтується в тексті, дотримується пауз перед розділовими знаками в середині та в кінці речення;

правильно інтонує початок і кінець речення;

знаходить уривки, вибірково читає діалоги, опис героїв тощо;

визначає тему і головну думку, ділить текст на частини, добирає заголовки

Розвиток умінь і навичок письма

Розвиток навичок писати букви Іі, Єє, Її, Ґґ і вживати їх під час письма. Розвиток умінь уживати: букви е, є під час письма; букви ї — й; букви ь перед о (льон, синього); писати букву Ґґ, з’єднуючи її з іншими (нижнє поєднання); уживати апостроф.

Розвиток умінь: правильно списувати слова, речення, невеликі тексти з дошки і підручника та перевіряти правильність списаного, виправляти помилки. Розвиток умінь списувати слова, речення, невеликі тексти (3–4 речення) з голосу вчителя (диктування). Розвиток зорово-слухової й зорової пам’яті (зорово-слухові й зорові диктанти). Формування умінь записувати (на дошці і в зошитах) самостійно складені речення, записувати невеликі, колективно складені тексти 3–4 речення


Учень/учениця:

дотримується вимог до правильного оформлення записів у зошиті; вживає зазначені букви під час запису слів, які відрізняються такими буквами у російській і українській мовах; правильно вживає апостроф;

правильно списує з дошки й підручника, перевіряє записане, виправляє помилки; списує й пише з голосу; запам’ятовує й записує сприйняті на слух та зором/лише зором слова й віршовані рядки (зорово-слухові диктанти: до 10– 12 слів, 2–4 віршовані рядки);

записує на дошці і в зошиті самостійно складені речення, колективно складені тексти

  1. Мовна лінія

Лексичні знання

Збагачення й активізація словникового запасу, обумовленого темами, визначених у програмі (засвоєння до 8 слів чи словосполучень за 1 урок). Засвоєння слів — назв держави, державних символів, національностей, їхніх мов: народ, українці, росіяни, українська мова — державна мова, російська мова та ін. Закріплення міжтемної лексики. Антоніми й синоніми. Добір антонімічних пар. Засвоєння найуживаніших синонімів і антонімів (без уживання термінів). Ознайомлення зі сталими народними висловами (хліб-сіль, ласкаво просимо тощо), а також найбільш уживаними прислів’ями і приказками. Засвоєння національно маркованої лексики (на позначення національного одягу і взуття, народної символіки (побутової), назв оберегів: віночок (стрічки і квіти), верба, калина, рушники

Учень/учениця:

знає слова на теми, визначені програмою, й міжтемну лексику, і доречно вживає їх у процесі мовлення; знає слова, пов’язані з державою і державною символікою (держава, Герб, Прапор) а також слова: батьківщина, народ, українці, росіяни, кримські татари та н..) і доречно вживає їх; розуміє синоніми і антоніми, добирає та вживає їх у мовленні; вживає (за допомогою вчителя) сталі народні вислови під час побудови речень;

знає національно марковані слова: хата, піч, глечик, горщик, рушники, діжка, чобітки, черевички, вишиванка, капелюх, очіпок, віночок, калина, верба

Фонетичні знання й орфоепічні уміння

Oзнайомлення з термінами: звуки голосні, приголосні, тверді, м’які; склад, наголос;

Закріплення й удосконалення орфоепічних умінь: голосні [о], [а], чітка вимова ненаголошених голосних звуків [о], [а]: вода, колосок, каштан;

твердий звук [ч], вимова твердого приголосного звука [ч] та приголосних звуків, що позначаються буквою щ [шч]: чашка, щука;

звук [ г], вимова фрикативного звука [ г] на початку і всередині слова (голова, магніт) та у закінченні -ого (чорного, синього); м’який звук [ц], вимова м’якого приголосного звука [ц]: палець, кінець; дзвінкі приголосні та чітка вимова їх у кінці та в середині слова; відсутність оглушення звука, що позначається буквою в після голосних [а] [о] та у кінці слів: (а[ў]тобус, во[ў]к, сказа[ў], да[ў]); вимова пом’якшених приголосних звуків [ж’], [ш’] перед і: жінка, шість; вимова м’яких подовжених звуків перед закінченням -я, -ю (життя (-ю), знання (-ю), змагання (-ю); вимова твердих приголосних звуків [г], [к], [x] перед закінченням -и: дороги, руки, вільхи; вимова м’якого приголосного звука [ т] у дієслівних формах на -уть, -ють, -ать, -ять; м’якого подовженого приголосного звука [ц:] у дієсловах на -ться: сміє[ц:]а, м’якого подовженого звука [с:] у дієсловах на -шся: сміє[c:]a; вимова звуків [дж], [дз], [дз]: бджоли, дзвінок, дзьоб; вимова звука [й] у сполученнях [бйа], [пйа], [вйа], [мйа], що позначається апострофом: б’я, п’я, в’я, м’я: голуб’ята, п’ять, в’яз, м’яч

Учень/учениця:

розуміє терміни і вживає їх під час відповідей;

розрізняє голосні і приголосні, тверді і м’які приголосні звуки, визначає склад, наголос; правильно вимовляє голосні звуки української мови у процесі мовлення; твердо вимовляє звуки [ч] та [шч];

вимовляє фрикативний звук [г], у тому числі й у закінченні –ого;

вимовляє звук [ц’];

чітко, не оглушуючи, вимовляє дзвінкі приголосні та нескладовий [ў];

пом’якшено вимовляє приголосні [ж’], [ш’] перед [і]; правильно вимовляє м’які подовжені приголосні;

твердо вимовляє звуки [г], [к], [x] перед –и;

правильно вимовляє звуки [т], [ц:а], [с:а] у дієслівних формах –ть, -ться, -шся;

вимовляє звуки [дж], [дз], [дз];

вимовляє звук [й] на місці апострофа у сполученнях б’я, п’я, в’я, м’я

Граматичні уміння

Закріплення й удосконалення граматичних умінь: ознайомлення з термінами: речення, крапка, кома, знак питання, знак оклику; розрізнення граматичних форм слів — різних частин мови у російській і українській мовах; уживання вказівних слів цей, ця, це, ці; та, той, те, ті; особових займенників (без терміна) він, вона, воно, вони; їх граматичних форм: його, йому, їй, її, їм; мене, тебе, мені, тобі, зі мною, з тобою під час побудови речень; уживання прийменників (без уживання терміна) до, біля, з, під, від, в, у (у значенні в);

засвоєння форм звертання (кличний відмінок: Сергійку, Оксанко тощо) та інтонації речень зі звертанням.

Практичне ознайомлення з формами іменників (без уживання терміна): закінчення і (Давальний та Місцевий відмінки однини): подарунок сестрі, мамі, росте на дереві; чергування приголосних [г, к, x] на [з, ц, с] перед -і: дошка — на дошці, дорога — на дорозі; голосні [ і–о, і–е] під час словозміни та словотворення: стіл — столик, село — сільський (у найуживаніших словах); закінчення -ою, -ею, -єю: росте над дорогою, думає над задачею, йде з Надією; закінчення -и у деяких іменниках, ужитих у називному відмінку множини: сини, брати; закінчення -а (дерева); -ів (багато звірів); закінчення -ах (у Місцевому відмінку множини з прийменником по): по дорогах; іменники, які різняться родом у російській та українській мовах (тополя, степ, біль) та числом (двері, листя). Практичне ознайомлення з формами прикметників (без уживання терміна): закінчення -а, -я, -е, -є (Називний відмінок однини прикметників жіночого і середнього роду); закінчення -ому у прикметниках чоловічого і середнього роду (хмари на блакитному (синьому) небі); закінчення -ої, -ій, -ою у прикметниках жіночого роду (біля широкої річки, на широкій річці, з веселою піснею); закінчення -і у прикметниках множини (високі гори, веселі пісні); Практичне ознайомлення з формами дієслів (без уживання термінів): суфікс -в у дієсловах чоловічого роду минулого часу (не вживаючи термінів) він читав, говорив; закінчення -е, -є, -ить, -їть (він пише, читає, ходить, стоїть); закінчення -емо, -ємо, -имо, -їмо (ми пишемо, читаємо, ходимо, стоїмо)

Учень/учениця:

розуміє терміни: речення, крапка, кома, знак питання, знак оклику; розрізняє граматичні форми слів російської й української мов;

правильно вживає вказівні слова та особові займенники у різних граматичних формах під час говоріння;

вживає прийменники при побудові словосполучень, речень;

правильно вживає форми звертання до однолітків та дорослих;

правильно вживає зазначені граматичні форми слів — назв предметів — під час діалогічного й монологічного мовлення; змінює приголосні [г, к, х] і голосних [о, е, і] у найуживаніших словах і під час усного мовлення, і на письмі; розрізняє рід подібних у обох мовах іменників;

вживає слова — назви ознак предметів у різних граматичних формах під час мовлення;

правильно вживає слова — назви дій у різних граматичних формах під час діалогічного й монологічного мовлення

  1. Соціокультурна лінія

Закріплення і розширення знань, засвоєних у 1 класі.

Тарас Шевченко — видатний поет України.

Народна культура українців: обереги (хата, рушники, віночок і стрічки), звичаї (звичай зустрічати гостей, колядувати і щедрувати, розписувати писанки, співати веснянки), свята (Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень).

Етикетна лексика і найуживаніші народні вислови (словесні формули етикетного характеру; розігрування соціальних ролей: учень — учитель, учень — бібліотекар, продавець — покупець, учень — перехожий і т. п.)

знає, хто такий Тарас Шевченко, і розповідає його вірші;

знає обереги, звичаї, щедрівки, колядки, веснянки, розповідає про свята;

знає етикетну лексику і вміє використовувати її;

встановлює соціальні контакти у ході розігрування різноманітних ролей на навчальну, соціально-побутову тематику, правильно використовує слово гривня у зв’язку з ціною товару (у магазині) (одна гривня, 2–4 гривні, 5–10 гривень)



Календарне планування

34 години на рік, 1 година на тиждень

п/п

Зміст навчального матеріалу

К-сть год.

Дата

План Факт

1

Звуки мовлення, букви якими вони позначаються.

1



2

Склад. Перенос слів з рядка в рядок складами.

1



3

Правила переносу слів з буквами Й та Ь. Закріплення правил переносу слів з рядка в рядок.

1



4

Голосні звуки і букви, що їх позначають.

1



5

Позначення буквами Я,Ю, Є,Ї двох звуків. Спостереження за позначенням сполучення звуків [ЙО].

1



6

Наголос. Наголошені і ненаголошені склади і звуки.

1



7

Ненаголошені голосні звуки [е], [и]. Спостереження за вимовою і написанням. Перевірка ненаголошеного голосного за допомогою наголосу.

1



8

Приголосні звуки, позначення їх буквами. Опис квітки за малюнком та запитаннями.

1



9

Звуки [дж], [дз], [дз’] – вимова і позначення на письмі. Перенос слів з цими буквосполученнями.

1



10

Уявлення про дзвінкі і глухі парні приголосні звуки.

1



11

Тверді і м’які приголосні звуки. Розрізнення парних твердих і м’яких звуків. Позначення м’якості приголосних знаком м’якшення (Ь).

1



12

Українська мова і споріднені мови. Спостереження над звучанням, написанням і значенням слів у споріднених мовах.

1



13

Усний переказ тексту за запитаннями.

1



14

Уявлення про типи текстів – розповідь, опис, міркування.

1



15

Речення як група зв’язаних між собою слів, що виражають закінчену думку. Спостереження за основними ознаками речення.

1



16

Уявлення про слова – назви предметів (іменники). Розпізнавання іменників за питаннями ХТО? ЩО?

1



17

Замінювання іменників за зразком: один – багато. Словниково-логічні вправи.

1



18

Велика буква в іменах, по-батькові та прізвищах людей.

1



19

Велика буква у кличках тварин, назвах міст, сіл, вулиць, річок.

1



20

Уявлення про слова, що означають дії предметів (дієслова).

1



21

Спостереження за роллю дієслів у реченнях і текстах. Зв’язок дієслів з іменниками у формі однини і множини.

1



22

Спостереження за словами – назвами дій, близькими і протилежними за значенням. Спостереження за багатозначними словами – назвами дій.

1



23

Уявлення про слова, які виражають ознаки предметів (прикметники). Зв’язок прикметників з іменниками.

1



24

Змінювання прикметників разом з іменниками за зразком: один-багато.

1



25

Тренувальні вправи на добір ознак, характерних для окремих предметів. Робота над загадками.

1



26

Уявлення про службові слова і їх роль у реченні.

1



27

Спостереження за роллю службових слів у реченні. Вправляння у доречному вживанні службових слів у реченнях.

1



28

Уявлення про спільнокореневі слова і корінь слова.

1



29-30

Розпізнавання спільнокореневих слів та слів, близьких за значенням.

2



31

Ненаголошені голосні звуки [Е], [И]. Спостереження за вимовою і написанням. Перевірка ненаголошеного голосного за допомогою наголосу.

1



32

Тренувальні вправи на перевірку ненаголошених голосних зміною форми та добором споріднених.

1



33

Виконання комплексних вправ, які охоплюють матеріал з усіх вивчених розділів.

1



34

Повторення вивченого протягом року.

1



Всього

34







3-4 клас

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ

Тематичне планування

п/п

Назва теми

Кільк. г. на 1 г.

1.

Мова і мовлення.

3

2.

Текст.

2

3.

Речення.

3

4.

Слово, значення слова.

4

5.

Будова слова. Словотвір. Орфографія.

7

7.

Морфологія.

14

8.

Повторення та узагальнення вивченого протягом року.

1

Усього:

34

Відомості з мови і правопису

Сфери мовленнєвої діяльності:

  • Особистісна (Я, мої друзі. Знайомство. Дружба. Родина )

  • Навчальна (Класний колектив. Урок. Бібліотека)

  • Соціально-побутова (Дім. Магазини. Їдальня (шкільна).)

  • Природа (пори року. Погода. Доба. Рослинний і тваринний світ)

  • Професійна (професії батьків та знайомих)

  • Суспільна (Місто. Село. Транспорт. Екскурсії. Театр)

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

  1. Мовленнєва діяльність

  1. Розвиток аудіативних умінь

Розрізнення слів російської й української мов, які мають спільне лексичне значення, але деякі відмінності у вимові. Сприймання та розуміння з першого разу, в окремих випадках з другого, зміст усних завдань учителя, інструкцій до вправ тощо. Слухання рядів слів, розрізнення і їх класифікація за певними ознаками (тематичними, лексичними, орфографічними, граматичними та ал.). Виховання уваги до неправильно вимовлених звуків, неправильно вжитих слів (росіянізмів), закінчень, перекручених слів тощо. Визначення слів із орфограмами у сприйнятих на слух реченнях, текстах. Розрізнення за інтонацією розповідних, питальних, окличних речень. Сприймання й розуміння з першого разу на слух змісту невеликих текстів.

Визначення в текстах, сприйнятих на слух, образних слів, синонімів й антонімів, слів, ужитих у переносному значенні, споріднених слів, слів з експресивними суфіксами тощо. Визначення теми й основної думки сприйнятого на слух тексту, послідовності зображених подій. Розрізнення в текстах, сприйнятих на слух, діалогу і монологу (без уживання термінів)

Учень/учениця:

розрізняє слова української і російської мов; сприймає і розуміє завдання та інструкції, які дає вчитель; розуміє лексичне значення слів, класифікує їх;

помічає і виправляє помилки у власному мовленні і однокласників;

визначає на слух слова з орфограмами;

розрізняє розповідні, питальні, окличні речення; розуміє зміст текстів, сприйнятих на слух, відповідає на тестові запитання за їх змістом; визначає образні слова і вирази, слова з експресивними суфіксами, переносним значенням тощо;

визначає тему й основну думку тексту, послідовність зображених подій, явищ тощо;

розрізняє в тексті діалог (розмова двох) і монолог

  1. Говоріння

Повторення та закріплення умінь, що формувалися у 2 класі.

Культура усного мовлення. Закріплення умінь літературної вимови, форм звертання до однолітків і дорослих, етикетної лексики. Інтонація мовлення, темп, сила голосу (на матеріалі скоромовок, віршів, казок, опрацьованих у 2 класі); умінь вести діалог. Розвиток умінь говоріння у зв’язку зі сферами мовленнєвої діяльності Складання запитань і відповідей за змістом текстів, малюнків тощо. Пояснення значень слів. Розвиток умінь встановлювати соціальні контакти: вести діалог у зв’язку з ситуація ми, що виникають у класі, та уявними (на вулиці, у транспорті, в магазині, аптеці, біб аленьки тощо), а також за ситуативними малюнками. Дослівне й вибіркове переказування невеликих текстів, сприйнятих на слух чи прочитаних самостійно. Формування умінь розповідати за окремим малюнком і серією, ситуацією (розповідь, опис, міркування), а також розповідати про себе, свою родину, подругу чи друга

Учень/учениця:

правильно вимовляє звуки української мови; ввічливо звертається до дорослих й однолітків; вживає етикетну лексику; вибирає потрібний тон, силу голосу, темп мовлення; вступає в діалог і підтримує його; правильно інтонує речення (репліки) у процесі усного мовлення; запитує й відповідає на запитання, пояснює значення слів;

вступає в соціальні контакти, розпочинає діалог і підтримує його;

переказує дослівно і вибірково (уривки) невеликі тексти, сприйняті на слух чи прочитані; розповідає за окремим малюнком чи серією малюнків, за ситуацією в класі; розповідає про себе, свою родину, друзів тощо

  1. Читання

Читання вголос та мовчки художніх, науково-популярних та навчальних текстів (завдань, приміток, словників, таблиць, опорних схем) і розуміння їх. Розвиток умінь: читати мовчки й розуміти прочитане завдання, інструкцію, схему, текст вправи; читаючи мовчки, швидко знаходити «зайві» слова в логічному ряду, групувати слова за певними ознаками; читати речення тексту без розділових знаків, здогадуючись (за змістом), які це речення за інтонацією, встановлювати межі речень та правильно інтонувати їх; читаючи мовчки, знаходити в тексті слова з орфограмами, синоніми й антоніми, споріднені й багатозначні слова тощо, речення відповідного типу; доповнювати прочитане речення словами відповідно до змісту; читаючи, змінювати слова, подані в дужках, замінювати слова синонімами чи антонімами тощо.

Учень/учениця:

читає мовчки і вголос художні та навчальні тексти і розуміє завдання, інструкції, схеми; класифікує слова за певними ознаками; встановлює межі речень та правильно інтонує їх; знаходить у тексті слова з орфограмами, синоніми й антоніми, споріднені й багатозначні слова тощо;

читає речення тексту без розділових знаків; визначає речення, різні за інтонацією і метою висловлювання, правильно інтонує їх;

доповнює прочитане речення, вживає слова у потрібній граматичній формі, замінює окремі слова синонімами чи антонімами.

  1. Письмо. Техніка письма й культура оформлення записів у зошиті

Культура писемного мовлення. Вимоги до ведення зошитів, культури записів. Повторення рукописних букв Іі, Єє, Її, Ґґ. Письмо слів з буквами і, и, е, є, ґ, ьо, апострофом, ужитими окремо і в реченнях. Удосконалення вмінь списувати тексти прозові й віршовані з різними розділовими знаками, діалогом та правильно розміщувати їх на сторінці зошита. Записувати з пам’яті (зорові диктанти), з голосу вчителя (53–55 слів). Розвиток швидкості письма. Письмо під рахунок

Учень/учениця:

знає вимоги до ведення зошитів і культури записів і застосовує знання й уміння, щодо культури записів; вживає букви и, Іі, Ее, Єє, Її, Ґґ, ьо, апостроф під час письма; списує прозові й віршовані тексти без пропусків і заміни букв українського алфавіту російським, дотримується культури запису;

записує з пам’яті та з голосу вчителя;

списує, дотримуючись вимог до швидкості письма

  1. Розвиток письмового мовлення

Формування умінь самостійно записувати слова з вивченими буквами, що є іменами дітей чи дорослих, назвами продемонстрованих предметів, малюнків; складати й записувати речення за малюнком, опорними словами, на задану тему тощо; формулювати й записувати запитання за змістом тексту, малюнка, а також відповіді на запитання; відновлювати деформований текст і записувати його; колективно записувати переказ (на дошці і в зошитах); записувати (на дошці і в зошитах) колективно складений текст за поданим чи колективно складеним планом, малюнком і заголовком, малюнком і поданим планом, малюнком і опорними словами тощо; удосконалювати текст: знаходити слова, що повторюються, і замінювати їх синонімами та іншими словами

самостійно записує імена дітей та дорослих, слова — назви предметів;

складає і записує речення за малюнком, опорними словами, на задану тему;

формулює й записує запитання за змістом тексту, малюнка та відповіді на них;

відновлює деформований текст; колективно записує переказ;

складає і записує текст за колективно складеним планом, малюнком і заголовком, малюнком і опорними словами;

удосконалює (редагує) створений чи поданий текст

  1. Мовна лінія

  1. Звуки і букви. Норми літературної вимови та правопису.

Розвиток уявлень про різноманітність мов, українську і російську мови як споріднені, спільне й відмінне в них (на прикладах лексики, вимови, алфавіту тощо), українську мову як державну. Відомості з мови й правопису. Повторення й активізація знань про речення, розділові знаки в кінці речень, їх інтонування та текст як групу речень, пов’язаних між собою одним змістом (темою) і логічно. Звуки слова. Норми вимови. Правопис.

Позначення звуків на письмі буквами. Український алфавіт. Уміння швидко відшукувати слова в навчальному словнику, користуючись алфавітом. Ознайомлення і засвоєння термінів: голосний, приголосний звук, склад, наголос. Голосні звуки. Позначення їх буквами. Склад.

Наголос. Ознайомлення зі словами, у яких наголос не збігається в українській і російській мовах (дîшка, алень, дрîва). Розвиток умінь правильно наголошувати такі. Приголосні звуки і позначення їх буквами.

Звуки [г] і [ґ], позначення їх буквами г, ґ.

Тверді і м’які приголосні звуки. Удосконалення навичок твердої вимови звуків [ч], [шч] та [б], [п], [в], [м], [ф], [р] (у кінці слів).

Розвиток умінь правильно вимовляти звук [ц]. Уживання м’якого знака для позначення м’якості звука [ц] і його відсутність після букв, що позначають тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф та р (у кінці слова), ж, ч, ш. Використання м’якого знака для позначення м’якості приголосних звуків перед голосним [о]. Розвиток умінь робити звуковий аналіз слів з ь перед о та правильно писати їх, переносити з рядка в рядок.

Вимова і письмо слів із буквосполученням йо. Звуковий аналіз таких слів. Перенос їх з рядка в рядок.

Подовження м’яких приголосних звуків і позначення цього явища на письмі. Уміння правильно вимовляти й писати слова з подовженими приголосними, переносити їх з рядка в рядок. Пом’якшення твердих приголосних звуків перед голосним [і]. Розвиток умінь вимовляти, слухати й чути пом’якшені звуки. Вживання букв и, і після г, к, х та ж, ч, ш, щ. Уміння правильно вимовляти й писати слова з ними, орієнтуючись на вимову. Апостроф. Розвиток умінь вживати апостроф після букв б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки, переносити слова з апострофом. Робота з орфографічним словником. Формування умінь користуватися ним для перевірки написання слів

Учень/учениця:

знає, що у світі існує багато мов, що українська мова є державною мовою, що українська і російська — споріднені мови;

знає український алфавіт, вміє позначити звуки відповідними буквами; уміє користуватися словником;

знає терміни: голосний звук, приголосний звук, склад, наголос; позначає голосні звуки, знає про відмінності у їх позначенні в українській та в російській мовах; правильно вживає букви і, и, е, є, ї під час письма; знає слова, наголос у яких не збігається в російській та українській мовах; правильно наголошує такі слова;

правильно вимовляє і позначає на письмі зазначені приголосні звуки; правильно вимовляє звуки [г], [ґ ] і позначає їх на письмі; розрізняє тверді і м’які приголосні; диференціює тверді і м’які приголосні в російській та українській мовах; правильно вимовляє звуки [ч], [шч] та [б], [п], [в], [м], [ф], [р] у кінці слів; м’яко вимовляє звук [ ц] і використовує м’який знак на позначення м’якості звука [ц] у кінці слів; не вживає на письмі ь після твердих б, п, в, м, ф та р (у кінці слова), а також ж, ч, ш; робить звуковий аналіз слів та вживає ь для позначення м’якості приголосних перед о; правильно переносить слова з м’яким знаком перед о;

правильно вимовляє і пише слова з буквосполученням йо, робить звуковий аналіз таких слів; розуміє, що буквосполучення йо становить склад, який при переносі слів розривати не можна; правильно вимовляє подовжені м’які приголосні і позначає їх на письмі двома буквами;

вимовляє тверді приголосні перед [и], зокрема у граматичних формах (руки, дороги), та пом’якшені перед і (жінка, шість); вживає на письмі після букв на позначення пом’якшених та твердих приголосних букви і, и, орієнтуючись на вимову; робить звуковий аналіз слів з апострофом, вживає апостроф на позначення звука [й] перед [а, о, у, і], що на письмі позначаються буквами я, ю, є, ї. знаходить в орфографічному словнику потрібне слово.



  1. Слово. Номінативне та лексичне значення слова.

Слова, що називають предмети, їхні ознаки, дії*. Складання рядів слів, за цими ознаками. Збагачення мовлення учнів такими словами. Слова, що служать для зв’язку з іншими: прийменники під, над, з, біля (кого), в (у), на, сполучники (і, а, але, що, щоб) (без використання термінів). Формування умінь вживати їх для зв’язку слів під час побудови речень. Робота з перекладним українсько-російським словником.

Спостереження за лексичним значенням слова. Розрізнення слів, близьких за звучанням, але різних за значенням у російській та українській мовах. Спостереження за мотивованим значенням слова. Походження деяких слів, назв міст, імен.

Спостереження за випадками багатозначності слова. Слова, близькі за значенням (синоніми). Розвиток умінь самостійно добирати слова, близькі за значенням, із групи поданих слів, складати ряди синонімів (3–4 слів). Слова, протилежні за значенням (антоніми). Добір антонімічних пар. Словники синонімів і антонімів, перекладні та тлумачні словники

Учень/учениця:

знає, що в кожній мові назви предметів, їхні ознак, дій, кількості тощо названо словом (складає ряди таких слів), знає слова, які служать для зв’язку з іншими; вживає такі слова для зв’язку з іншими у реченні;

вміє знайти потрібне слово в перекладному словнику, щоб довідатися про його значення;

пояснює лексичне значення слів; розрізняє значення схожих за звучанням, але різних за значенням слів української і російської мов (луна — эхо, чоловік — муж, місто — ален, ален — огород); знає, чому слово так називається (слова, значення яких умотивоване: підберезовик, підвіконня); знає про походження деяких слів; розрізняє слова, які мають одне значення, і багатозначні; добирає синоніми й антоніми самостійно і за допомогою словників; складає ряди синонімів; добирає з ряду синонімів найбільш влучний; добирає антонімічні пари;

користується словниками (тлумачним, синонімів і антонімів) при доборі синонімів чи антонімів для з’ясування значення слова

  1. Будова слова. Правопис

Засвоєння термінів: основа слова, закінчення, корінь, префікс, суфікс, споріднені (аленькийні) слова.

Основа слова і закінчення (форма слова). Їх графічне позначення. Роль закінчень у слові. Змінювання закінчень у зв’язку з запитаннями (на прикладі словосполучень). Залежність закінчень від твердості-м’якості кінцевого приголосного (школа — школою, земля — землею). Розрізнення подібних закінчень у словах української і російської мов. Корінь слова і його графічне позначення.

Споріднені слова. Розвиток умінь добирати їх, групувати (за спорідненістю). Розвиток умінь розрізняти споріднені слова і слова, близькі за значенням (синоніми), форму слова й споріднені слова. Спостереження за чергуванням голосних і приголосних звуків у корені слова. Розвиток умінь змінювати звуки [о, е — і] та [г, к, х] на [з, ц, с] при словозміні і словотворенні.

Складові основи: корінь, префікс, суфікс і їх графічне позначення. Суфікс. Спостереження за зміною значення чи відтінків у значенні, яких надають суфікси: продавати — продавець, дівчина — дівчинка. Суфікси пестливості, ласкавості –еньк-, -есеньк-, -ісіньк- та згрубілості –езн-, -енн-, -ище- (величезний, страшенний, вовчище). Творення споріднених слів за допомогою суфіксів. Розвиток умінь правильно вимовляти й писати суфікси: -ець-, -ськ-, -зьк-, -цьк-. Правильне наголошування слів з суфіксом –еньк- (аленький) і суфіксами –ськ-, -цьк-, -зьк-. Префікс. Спостереження за роллю префіксів у словах. Творення споріднених слів за допомогою префіксів. Увага до їх значення.

Правопис префіксів роз-, без-, з-(с-). Апостроф після префіксів.

Розрізнення однозвучних префіксів та прийменників (практично). Правопис голосних і приголосних у корені слова: ненаголошені голосні звуки [е], [и].

Правопис слів типу сонце, серце, чесний.

Правопис слів типу клас, група, колектив

Учень/учениця:

знає і вживає терміни: основа слова, закінчення, корінь, префікс, суфікс, споріднені (аленькийні) слова; визначає основу і закінчення; змінює закінчення слова у зв’язку з іншим; розрізняє закінчення у подібних словах української і російської мов;

визначає корінь слова;

добирає споріднені слова; розрізняє споріднені слова і слова, близькі за значенням; форму слова і споріднені слова;

знає про чергуванням кінцевих звуків основи [г, к, х — з, ц, с] та [о, е — і] в корені при зміні слів і словотворення; змінює зазначені звуки (голосні і приголосні) при словозміні та словотворенні; визначає корінь, префікс і суфікс у словах;

розуміє і пояснює відтінки та нове значення, яке надають суфікси словам (продавати — продавець); утворює споріднені слова за допомогою суфіксів; правильно вимовляє і пише слова із суфіксми; правильно наголошує та записує слова з суфіксами –еньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-: аленький, український, російський;

розуміє і пояснює значення слів, які надають їм префікси; утворює споріднені слова за допомогою префіксів; правильно пише префікси роз-, без-, з-(с-); вживає апостроф після префіксів перед я, ю, є, ї; розрізняє однозвучні префікси і прийменники; розпізнає ненаголошені [е], [и] в корені, добирає перевірні з ряду споріднених слів й правильно пише такі слова; розпізнає глухі та дзвінкі приголосні; правильно вимовляє слова із дзвінкими приголосними; перевіряє написання одзвінчених шляхом зміни слова під час письма; розрізняє написання слів зі спрощенням приголосних у російській та українській мовах, правильно пише такі слова; записує слова без подвоєння, орієнтуючись на вимову

Синтаксичні відомості. Пунктуація

Розповідне, питальне, спонукальне, окличне речення; крапка, кома, знак питання, знак оклику; підмет, присудок, другорядні члени.

Ознайомлення з термінами та їх засвоєння. Види речень за метою висловлювання (і за інтонацією). Звертання в спонукальних реченнях. Кома при звертанні. Окличні речення. Розділові знаки в кінці речень залежно від інтонації.

Речення-репліки. Стверджувальні й заперечні слова-речення (Так. Ні.), спостереження за вживанням таких речень у діалозі. Розвиток умінь вживати речення, різні за метою висловлювання й інтонацією, щоб розповісти, одержати інформацію про когось, щось, місце, час дії, спонукати когось до якоїсь дії, вживання речень-реплік у діалогах. Розвиток умінь будувати речення різних видів з уживанням сталих народних виразів (фразеологізмів). Головні (підмет і присудок) та другорядні члени речення (без засвоєння термінів). Речення, що складаються тільки з головних членів (непоширені). Формування умінь складати такі речення й поширювати їх. Ознайомлення зі складним реченням. Уміння будувати складні речення з двох простих за зразком, графічною схемою тощо, вживати сполучники і, що, щоб, який (-а, -е), бо. Кома перед сполучниками (крім і, якщо він не повторюється)


Учень/учениця:

володіє термінами: речення, розповідне, питальне, спонукальне, окличне речення; крапка, кома, знак питання, знак оклику; підмет, присудок, другорядні члени; уживає речення, різні за метою висловлювання й інтонацією в усному монологічному мовленні і правильно оформляє їх на письмі;

уживає речення-репліки, стверджувальні й заперечні слова (так, ні) в діалогах;

вживає речення, різні за метою висловлювання з комунікативною метою;

будує речення, вживаючи сталі народні вирази;

визначає головні члени речення;

складає і поширює речення тощо;

будує складні речення (з двох простих) за поданим зразком, схемою, вживаючи сполучники, ставлячи коми перед ними (крім і)

Текст

Активізація знань про текст та його структуру, тему та основну думку, добір заголовка. Спостереження за способами зв’язку між реченнями. Уміння використовувати їх у процесі складання власних текстів.

Поділ тексту на логічно завершені частини. Абзац. Структура і план тексту. Типи текстів (розповідь, опис, міркування). Особливості їх будови.

Спостереження за оформленням на письмі тексту з діалогом. Уміння правильно списувати такі тексти. Колективне складання текстів різних типів (усно й письмово) за опорними словами, малюнками, даним початком і т. п.

Учень/учениця:

знає основні ознаки тексту; визначає тему й основну думку тексту, добирає заголовок; відновлює деформований текст; визначає способи зв’язку між реченнями тексту; будує текст, використовуючи набуті знання; ділить текст на логічно завершені частини, складає план тексту; розрізняє тексти-розповіді, описи, міркування, знає, як розпочинається вступ у тексті-описі і як закінчується такий текст; складає тексти різних типів;

визначає в тексті діалог; списує тексти з діалогом;

колективно складає тексти різних типі.

  1. Соціокультурна лінія

Повторення в кінці року Закріплення і розширення знань, одержаних у 2 класі.

Визначні українські письменники — Тарас Шевченко, Леся Українка.

Народні символи та обереги, пошана батьків, шаноблива форма звертання.

Народні звичаї, зустріч Різдва, страви, колядки, щедрівки, Великдень, писанки і писанкарство, закликання весни, обрядове печиво, веснянки. Українські дитячі ігри-співанки.

Етикетна лексика, словесні форми на вираження привітання й прощання, побажання, доброзичливості.

Встановлення соціальних контактів з однолітками й дорослими у зв’язку з різними життєвими обставинами (на пошті, у магазині, бібліотеці, на вулиці, у транспорті тощо)

Учень,учениця:

знає імена українських письменників;

знає шанобливу форму звертання в Україні до батьків і до дорослих і вміє саме так звертатися до них;

знає народні звичаї зустрічати Різдво, Новий рік, засівання, щедрівки, колядки; знає, як закликають весну, веснянки, дитячі ігри навесні;

вживає етикетну лексику і словесні формули на вираження привітання, прощання, подяки, вибачення, прохання, побажання тощо;

вміє встановлювати соціальні контакти: (розігрувати ролі) учень — учень, учень — учитель, учень — бібліотекар, учень — перехожий, продавець — покупець












Календарне планування

3-4 клас

34 години на рік, 1 година на тиждень

п/п

Зміст навчального матеріалу

К-сть год.

Дата

План Факт

1

МОВА І МОВЛЕННЯ. Мова – жива скарбниця історії народу. Збагачення мови новими словами.

1



2

Усне й писемне мовлення, їх особливості.

1



3

Основні правила культури спілкування. Слова ввічливості.

1



4

ТЕКСТ. Розвиток уявлень про текст. Тема і мета тексту. Заголовок.

1



5

Спостереження за ознаками художніх, науково-популярних та ділових текстів.

1



6

РЕЧЕННЯ. Речення за метою висловлювання. Окличні речення. Спостереження за інтонацією та розділовими знаками.

1



7

Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв'язок слів у реченні.

1



8

Закріплення й узагальнення знань про основні ознаки речення.

1



9

СЛОВО, ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. Слова з прямим і переносним значенням. Ознайомлення з фразеологізмами, пояснення їх шляхом добору синонімів.

1



10

Слова, протилежні за значенням (антоніми).

1



11

Чергування приголосних звуків (г, к, х) – (з, ц, с) –(ж, ч, ш) у коренях слів.

1



12

Вимова і правопис слів з ненаголошеними Е, И, що не перевіряються наголосом. Робота з орфографічним словником.

1



13

Будова слова. Загальне уявлення про частини основи.

1



14

Ознайомлення з префіксом як значущою частиною слів. Префікси й прийменники. Зіставлення за значенням та способом написання.

1



15

Правопис префіксів роз-, без-.

1



16

Спільнокореневі слова. Корінь слова.

1



17

Розрізнення слів із коренями, що звучать однаково, але мають різне значення.

1



18

Апостроф після префіксів.

1



19

Суфікс. Роль суфіксів у словах. Розбір слів за будовою.

1



20

Загальне уявлення про частини мови. Поняття про іменник. Іменники, що означають назви істот та неістот.

1



21

Власні і загальні іменники. Велика буква у власних іменниках.

1



22

Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Спостереження за родовими закінченнями іменників.

1



23

Змінювання іменників за числами. Іменники, які вживаються тільки в однині чи множині.

1



24

Прийменники й закінчення як засоби вираження зв’язку між словами в реченні. Роль іменників у реченні.

1



25

Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у мовленні. Зв'язок прикметників з іменниками.

1



26

Змінювання прикметників за родами. Визначення роду і числа прикметників за іменниками. Прикметники-антоніми.

1



27

Закріплення вміння змінювати прикметники за числами, ставити питання до прикметника, редагувати текст.

1



28

Вживання прикметників у прямому і переносному значеннях. Спостереження за роллю прикметників у загадках.

1



29

Загальне поняття про дієслово. Зв'язок дієслова з іменником у реченні. Спостереження за роллю дієслів у реченнях і текстах.

1



30

Дієслова синоніми, дієслова антоніми.

1



31

Змінювання дієслів за часами. Розрізнення часових форм дієслів.

1



32

Дієслова завершеної і незавершеної дії.

1



33

Закріплення знань і вмінь про часові форми дієслова. Написання НЕ з дієсловами.

1



34

Повторення вивченого на протязі року.

1



Всього

34





Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 05.08.2016
Раздел Другое
Подраздел Рабочие программы
Просмотров189
Номер материала ДБ-151792
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх