Инфоурок / Начальные классы / Другие методич. материалы / Рабочая программа по украинскому чтению

Рабочая программа по украинскому чтению

Курсы профессиональной переподготовки
124 курса

Выдаем дипломы установленного образца

Заочное обучение - на сайте «Инфоурок»
(в дипломе форма обучения не указывается)

Начало обучения: 29 ноября
(набор групп каждую неделю)

Лицензия на образовательную деятельность
(№5201 выдана ООО «Инфоурок» 20.05.2016)


Скидка 50%

от 13 800  6 900 руб. / 300 часов

от 17 800  8 900 руб. / 600 часов

Выберите квалификацию, которая должна быть указана в Вашем дипломе:
... и ещё 87 других квалификаций, которые Вы можете получить

Получите наградные документы сразу с 38 конкурсов за один орг.взнос: Подробнее ->>

библиотека
материалов

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА



Робоча програма з української літератури складається на основі федеральних приблизних програм основної освіти, авторських програм до ліній підручників і матеріалів авторських навчально-методичних комплексів. Робоча програма – нормативний документ, який визначає обсяг, порядок, зміст вивчення і викладання предмета «Українська література»


Викладання предмета «Українська література» в освітніх закладах загальної освіти визначають наступні нормативні документи:

Федеральний державний освітній стандарт основної загальної освіти / Наказ Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 17.12.2010 р. №1897);


Про затвердження федерального переліку підручників, які рекомендовані до використання в освітньому процесі у 2014/2015 навчальному процесі;

Закон РФ « Про освіту»;

Наказ Міносвіти РФ від 09.03.2004 р. №1312 «Про затвердження федерального базисного навчального плану і приблизних навчальних планів для загальноосвітніх закладів РФ, які реалізують програми загальної освіти»;


Наказ Міністерства освіти, науки і молоді Республіки Крим від 28.05.2014 р. №35 «Про використання Методичних рекомендацій із роботи з документами в загальноосвітніх закладах Республіки Крим».



Курс літературного читання вивчається у 3-4 класах і є комплексним розділом навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання, органічною складовою освітньої галузі «Мови й літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти.


Основною метою курсу є формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентнос­тей, ознайомлення учнів з українською дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного курсу української літератури в основній школі.


Читацька компетентність є інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь і навичок та ціннісних ставлень учня, що набувається під час засвоєння курсу «Літературне читання» у 3-4 класах.


У процесі навчання читати українською мовою відбувається становлення юно­го читача, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний роз­виток, формуються морально-естетичні, морально-етичні уявлення й поняття, виховується цікавість до читання українською мовою.

Для досягнення мети мають реалізуватися такі завдання:

♦♦♦ удосконалення й розвиток техніки читання українською мовою вголос і мовчки; ♦♦♦ розвиток умінь співпереживати, чутливо реагувати на художню красу твору; ♦♦♦ формування уявлень про літературознавчі поняття, художні засоби і їх роль у тексті;

♦♦♦ розвиток умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного, на­вички спілкування, оцінні судження, роботи в парах і групах;

♦♦♦ розвиток мислення, уваги, оперативної пам’яті;

♦♦♦ естетичне, моральне ;

♦♦♦ виховання цікавості до творів українських дитячих письменників.




















































Загальна характеристика навчального предмету


Зміст літературного читання визначається на основі таких принципів: тема­тично-жанрового, художньо-естетичного, літературознавчого.

Тематично-жанровий та художньо-естетичний принципи є визначальними у виборі творів для читання. Коло читання охоплює доступні цій віковій групі учнів художні, науково-художні, науково-пізнавальні та фольклорні твори української літератури.

Тематика і зміст творів відображають різні сторони життя людей, зокрема дітей, сприяють розширенню світогляду школярів, поповненню їхніх знань, за­своєнню морально-етичних і загальнолюдських цінностей, природи, шанобливого ставлення до батьків, людей. Художньо-естетичний принцип передбачає добір художніх творів за крите­ріями естетичної цінності. Їхній зміст розкриває перед читачем різноманітність навколишнього світу, людських взаємин, сприяє розвитку почуттів гармонії і краси, формуванню особистісного ставлення до дійсності.

Літературознавчий принцип має на меті ознайомлення дітей з елементарними літературознавчими поняттями, які засвоюються практично (на рівні уявлень). Він реалізується у процесі елементарного аналізу літературного тексту. Об’єктом уваги читача стає слово, що осмислюється ним як засіб створення словесноху- дожнього образу, за допомогою якого автор виражає свої почуття, ідеї, ставлен­ня до світу. Впровадження цього принципу передбачає усвідомлення учнями на практичному рівні таких понять, як тема, ідея, жанрові особливості твору, його персонажі, засоби художньої виразності.

Формування читацьких умінь здійснюється в нерозривній єдності з мовленнє­вими. Якщо система читацьких умінь відображає закономірності процесу сприй­мання твору, то мовленнєві уміння — закономірності процесу створення власно­го висловлювання за прочитаним (прослуханим).

Цілеспрямоване формування читацької діяльності молодших школярів зна­ходить своє продовження й розвиток в організації самостійної роботи з текстом, дитячою книжкою, роботи з інформацією як на спеціально відведених заняттях у класі, так і в позаурочний час.


























МІСЦЕ КУРСУ В НАВЧАЛЬНОМУ ПЛАНІ.

На вивчення предмета «Літературне читання» в 3 - 4 класі відводиться 1 година на тиждень,34 години на рік (34 навчальні тижні у кожному класі).





ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ ЗМІСТУ КУРСУ.

Навчання літературного читання будується на основі розуміння того, що література - це явище національної та світової культури, засіб збереження і передачі моральних цінностей і традицій; усвідомленні значущості читання для особистого розвитку; формування уявлень про навколишній світ, культуру, первинних етичних уявлень, понять про добро і зло, про дружбу, чесності; формування потреби у систематичному читанні.







































Особистісні, метапредметні і предметні результати освоєння курсу «Літературне читання».

Відповідно до вимог ФГОС нового покоління до випускника початкової школи в якості вимог пред'являються три групи результатів освоєння програми (особистісні, метапредметні, предметні).

Особистісні результати включають «готовність і здатність учнів до саморозвитку, сформованість мотивації до навчання та пізнання, ціннісно-смислові установки учнів, відображають їхні індивідуально-особистісні позиції, соціальні компетенції, особистісні якості; сформованість основ громадянської ідентичності» (ФГОС).

Метапредметні результати включають «освоєння універсальних навчальних дій (пізнавальні, регулятивні та комунікативні), що забезпечують оволодіння ключовими компетенціями, що складають основу уміння вчитися, і межпредметні поняття» (ФГОС).

Предметні результати включають «освоєний у ході вивчення навчального предмета досвід специфічної для даної предметної області діяльності по отриманню нового знання, його перетворенням і застосування, а також систему основних елементів наукового знання, що лежать в основі сучасної наукової картини світу» (ФГОС).

Стосовно до курсу «Літературне читання» ми виділили наступні плановані результати, які характеризують особистість випускника початкової школи.

Особистісні плановані результати повинні відображати:
1) свідомість школярем важливості процесу навчання, формування готовністі до отримання нових знань, їх застосування і перетворення.
2) розуміння школярем значущості читання та літератури для свого подальшого розвитку й успішного навчання.
3) усвідомлення важливості читання і літератури як засобу пізнання навколишнього світу і самого себе.
4) осмислення значущості літератури як явища національної та світової культури, важливого засобу збереження і передачі моральних цінностей та традицій.
5) формування любові до вітчизняної літератури
6) засвоєння основних моральних норм і орієнтація на їх дотримання.
7) розвиток естетичних почуттів на основі знайомства з вітчизняною та світовою літературою.
8) розвиток сприйняття літератури як особливого виду мистецтва, уміння співвідносити його з іншими видами мистецтва.
9) формування культури спілкування.


Метапредметні плановані результати повинні відображати:
1) формування здатності приймати, зберігати і вирішувати навчальні задачі в процесі читання і обговорення літературного твору.
2) формування вміння планувати, контролювати і виконувати дію за заданим зразком, правилом.
3) формування вміння оцінювати свої дії, вносити відповідні корективи у їх виконання.
4) розвиток уміння обирати засоби для успішного вирішення поставленої навчальної задачі.
5) розвиток уміння запам'ятовувати правило.
6) розвиток уміння передбачати проміжні і кінцеві результати своїх дій, а також можливі помилки.
7) розвиток логічних операцій (встановлення причинно-наслідкових зв'язків, порівняння, класифікація, узагальнення, доведення, висновок) при роботі з змістом літературних творів.
8) формування умінь усвідомлено читати і здійснювати вибір виду читання залежно від мети.
9) розвиток вміння отримувати необхідну інформацію з текстів різних жанрів, використовувати різні джерела інформації (у т. ч. інтернет-ресурси) відповідно до комунікативними та пізнавальними завданнями.
10) розвиток уміння вільно орієнтуватися в різних види текстів і сприймати тексти художні, науково-популярні, навчальні.
11) розвиток уміння адекватно, усвідомлено і довільно будувати мовленнєвий висловлювання в усній і письмовій формі, передаючи зміст тексту у відповідності з метою (докладно, стисло, вибірково) і дотримуючи норми побудови тексту (відповідність темі, жанру, стилю мовлення).
12) розвиток уміння слухати однокласників і вступати в діалог.
13) розвиток уміння брати участь в колективному обговоренні проблем, інтегруватися в групу однолітків і будувати продуктивну взаємодію і співробітництво з однолітками і дорослими, адекватно оцінювати власну поведінку і дії оточуючих.
14) формування готовності конструктивно вирішувати конфлікти, враховувати інтереси різних сторін.
15) розвиток вміння висловлювати і обґрунтовувати власну думку про прочитане творі і поважати думку співрозмовника.
16) оволодіння базовими метапредметными поняттями.

Предметні плановані результати представлені в чотирьох змістовних розділах курсу «Літературне читання»:


1 розділ - «Види мовленнєвої та читацької діяльності»,
2 розділ - «Коло дитячого читання»,
3 розділ - «Літературознавча пропедевтика»,
4 розділ - «Творча діяльність».

У кожному з цих розділів відображена диференціація вимог до підготовки учнів.


Базовий рівень вимог відображено у підрозділі «Випускник навчиться», підвищений рівень вимог - «Випускник отримає можливість навчитися».

Розділ 1. Види мовленнєвої та читацької діяльності.
Випускник навчиться:
- усвідомлювати значущість читання для подальшого навчання; сприймати читання як джерело естетичного, морального, пізнавального досвіду; розуміти мету читання: задоволення читацького інтересу і набуття досвіду читання, пошук фактів і суджень, аргументації, іншої інформації;
- читати зі швидкістю, що дозволяє розуміти зміст прочитаного;
- читати (вголос) виразно доступні для молодшого шкільного віку прозові твори і декламувати віршовані твори після попередньої підготовки;
- використовувати різні види читання: ознайомлювальне, пошукове, вибіркове; вибирати потрібний вид читання у відповідності з метою читання;
- розрізняти на практичному рівні види текстів (художній, науково-популярний, учбовий, довідковий), спираючись на особливості кожного виду тексту;


орієнтуватися в змісті художнього, навчального та науково-популярного тексту, розуміти його зміст (при читанні вголос і про себе, при прослуховуванні): визначати головну думку і характеризувати героїв твору; тему і мікротеми; основні події та встановлювати їх послідовність; вибирати з тексту або добирати заголовок, який відповідає загальним змістом тексту; відповідати на запитання і ставити запитання за змістом почутого або прочитаного твору; знаходити в тексті потрібну інформацію (конкретні дані, факти);
- використовувати найпростіші прийоми аналізу різних видів текстів (ділити текст на частини, озаглавлювати їх; складати простий план; встановлювати взаємозв'язок між подіями, вчинками героїв, явищами, фактами, спираючись на зміст тексту; знаходити засоби виразності: порівняння, уособлення, метафору, епітет, що визначають ставлення автора до героя, події);
- використовувати різні форми інтерпретації змісту текстів (формулювати, базуючись на тексті, прості висновки; розуміти текст, спираючись не тільки на наявну в нього інформацію, але і на жанр твору, структуру, мову; пояснювати пряме і переносне значення слова, його багатозначність з опорою на контекст, цілеспрямовано поповнювати на цій основі свій активний словниковий запас; встановлювати зв'язки, відносини, не висловлені в тексті безпосередньо, наприклад, співвідносити ситуацію і вчинки героїв, пояснювати (пояснювати) вчинки героїв, пов'язуючи їх зі змістом тексту);
- оформляти свою думку в монологічний мовленнєвий висловлювання невеликого обсягу (розповідь, опис, міркування) з опорою на авторський текст, по запропонованій темі або відповідаючи на запитання;
- вести діалог у різних навчальних і побутових ситуаціях спілкування, дотримуючись правил мовленнєвого етикету; брати участь у діалозі під час обговорення прослуханого або прочитаного твору;
- орієнтуватися в моральному змісті прочитаного, самостійно робити висновки, зіставляти вчинки героїв з моральними нормами;


  • передавати зміст прочитаного або прослуханого з урахуванням специфіки науково-пізнавального, навчального і художнього текстів у вигляді переказу (повного, короткого або вибіркового);
    - брати участь в обговоренні прослуханого або прочитаного тексту (ставити запитання, висловлювати і обґрунтовувати власну думку, дотримуватися правил мовленнєвого етикету), спираючись на текст або власний досвід.

Випускник отримає можливість навчитися:

- сприймати художню літературу як вид мистецтва;
- передбачати зміст літературного твору по заголовку і з опорою на попередній досвід;
- виділяти не тільки головну, але і другорядну інформацію в тексті;
- осмислювати естетичні і моральні цінності художнього тексту і висловлювати своє судження про них;
- визначати авторську позицію і висловлювати своє ставлення до героя і його вчинків;
- відзначати зміни свого емоційного стану в процесі читання літературного твору;
- оформляти свою думку у вигляді писемного мовлення (розповідь - творення тексту за аналогією, міркування - письмова відповідь на запитання, опис - характеристика героя);
- висловлювати естетичне і морально-етичне судження і підтверджувати висловлене судження прикладами з тексту;
- робити виписки з прочитаних текстів для подальшого практичного використання.





Розділ 2. Коло дитячого читання.

Випускник навчиться:
- орієнтуватися в книзі за назвою, змісту, відрізняти збірка творів різних авторів від книги одного письменника;
- самостійно і цілеспрямовано здійснювати вибір книги в бібліотеці за заданою тематикою, за власним бажанням;
- складати коротку анотацію (автор, назва, тема книги, рекомендації до читання) літературного твору за заданим зразком;
- користуватися алфавітним каталогом, а також відповідними віком словниками та довідковою літературою.

Випускник отримає можливість навчитися:
- орієнтуватися у світі дитячої літератури на основі знайомства з видатними творами класичної та сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури;
- визначати своє коло читання, виходячи з власних інтересів і пізнавальних потреб;
- писати відгук про прочитану книгу;
- працювати з тематичним каталогом;
- працювати з дитячою періодикою.

Розділ 3. Літературознавча пропедевтика.

Випускник навчиться:
- порівнювати, зіставляти художні твори різних жанрів, робити елементарний аналіз різних текстів, виділяючи два-три істотних ознаки;
- відрізняти прозовий текст від віршованого;
- розпізнавати особливості побудови фольклорних жанрів: казки, загадки, прислів'я.

Випускник отримає можливість навчитися:
- порівнювати, зіставляти, робити елементарний аналіз різних видів текстів, використовуючи ряд літературознавчих понять (фольклорна та авторська література, герой, автор) та засобів художньої виразності (порівняння, уособлення, метафора, епітет, гіпербола);
- визначати позицію автора художнього тексту;
- створювати за аналогією прозовий або поетичний текст на основі авторського тексту, використовуючи засоби художньої виразності (у тому числі з тексту).


Розділ 4. Творча діяльність.

Випускник навчиться:
- читати за ролями літературний твір;
- створювати текст на основі інтерпретації художнього твору, репродукцій картин художників, за серією ілюстрацій до твору або на основі особистого досвіду;
- реконструювати текст, використовуючи різні способи роботи з «деформованих» текстом: відновлювати послідовність подій, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, визначати етапи у виконанні дій;
- складати текст на основі готового плану;
- давати характеристику героя.

Випускник отримає можливість навчитися:
- творчо переказувати текст (від імені героя, від автора), доповнювати текст;
- створювати ілюстрації до творів, діафільми;
- працювати в групі, створюючи інсценізації творів, сценарії, проекти;
- створювати власний текст (розповідь - за аналогією; міркування - розгорнуту відповідь на питання; опис - характеристика героя);
.
У відповідності зі Стандартом плановані результати (особистісні, метапредметні, предметні) виступають основним об'єктом системи оцінки результатів освіти на ступені початкової загальної освіти.

Зміст навчального курсу


Програму структуровано за такими змістовими лініями:

  • «Коло і тематика читання»;

  • «Формування й розвиток навички читання»;

  • «Літературознавча пропедевтика»;

  • «Досвід читацької діяльності (робота з дитячою книжкою, інформацією)»;

  • «Розвиток літературно-творчої діяльності учнів на основі прочитаного».

Робота за цими змістовими лініями здійснюється комплексно. Тобто кожен художній твір розглядається і з точки зору жанру, і з точки зору його сюжету, структури, аналізуються його персонажі, їхні характери і вчинки, художні засоби і таке інше. Водночас кожен твір є засобом формування читацьких умінь і нави­чок, розвитку мовленнєвих умінь, засвоєння морально-етичних цінностей.

1. Коло і тематика читання

Коло читання охоплює усну народну творчість: дитячі пісні, скоромовки, ігри, прислів’я та приказки, а також народні та літературні казки й легенди, ліричні та прозові твори українських письменників та деяких зарубіжних. Окрім того, учні ознайомлюються з науково-художньою літературою, в якій пізнавальна ін­формація розкривається за допомогою сюжету, змалювання образів, подій, явищ. Це можуть бути вірші, оповідання про явища природи, історичні події, техніч­ні досягнення тощо; дитяча періодика (журнали і газети); довідкова література (словники, довідники, енциклопедії).

Тематика читання — про навчання, дружбу, товаришування дітей, взаєми­ни в сім’ї, пригоди, випадки з життя дітей і дорослих, світ природи та необхідність її збереження, твори мораль­но-етичного змісту, гумористичні та пригодницькі.

  1. Формування і розвиток навички читання

Протягом навчання в початковій школі учні оволодівають повноцінною навич­кою читання, яка характеризується злиттям технічної і смислової її сторін.

Під час навчання молодші школярі опановують два види читання — вго­лос і мовчки. Читання вголос — це чітке, плавне, безпомилкове, цілком вираз­не читання словами у відповідному темпі. Читання мовчки — «очима», без зо­внішніх мовленнєвих рухів, характеризується активізацією процесів розуміння, запам’ятовування і засвоєння прочитаного, а також зростанням темпу, порівняно з читанням уголос.

Уроки літературного читання є початковою ланкою літературної освіти учнів. Вони забезпечуються спеціально дібраними творами та системою запитань і за­вдань для роботи над текстом.

На уроках українського читання, так само, як і російського, школярів навчають читати і розуміти зміст прочитаного, виявляти взаємозв’язки між характерами ге­роїв і їхніми вчинками, розрізняти головне і другорядне, розуміти мотиви поведін­ки персонажів, авторське ставлення до зображених подій і героїв тощо, а також ви­значати тему й головну думку твору, формувати власне ставлення до прочитаного.

Забезпечуючи один з основних принципів навчання української мови у шко­лах з російською мовою викладання — міжпредметні зв’язки, — учитель має формувати уміння застосовувати знання й уміння роботи над текстом, жанрами, художніми засобами, одержаними на уроках російського літературного читання, у процесі роботи над текстовим матеріалом творів української дитячої літератури.

Розвиток умінь читання вголос передбачає читання з належною силою голосу, плавність, правильність, читання в темпі розмовної мови. Плавність читання — це читання цілими словами, без помітних пауз після кожного з них. Правиль­ність забезпечується дотриманням норм вимови та наголошування, відсутністю повторів та перекручування слів (перестановка букв, складів).

Невід’ємною складовою читання є розуміння прочитаного — окремих слів, ви­словів, речень і тексту в цілому. Для цього рекомендується проводити попередню словникову роботу, яка забезпечує розуміння. Як правило, слова і вислови, які необхідно пояснити, учитель записує на дошці, ставить наголоси, читає й по­яснює найчастіше шляхом перекладу російською мовою, а описово — зі збага­ченням словникового запасу. Щоб учні запам’ятали нові слова й вислови, вони мають їх прочитати (разом із учителем) уголос 2-3 рази. Після читання тексту та певних уривків ставляться запитання на виявлення розуміння прочитаного з метою його поглиблення.

Крім плавності й правильності читання вголос, важливою якістю є його ви­разність. Як правило, перше читання тексту проводиться вчителем, який дає зразок правильності й виразності. Голосом виділяючи слова, які несуть смислове навантаження, він забезпечує розуміння прочитаного, його емоційне сприйняття, викликає співпереживання героєві чи героям.

Формуючи уміння читати виразно, вчитель, крім зразка, має ознайомити дітей з основними вимогами, які ставляться до виразного читання, зокрема володіння силою голосу, чіткістю і правильністю вимови, плавністю, читання належним темпом (не надто швидко і не повільно), дотриманням пауз на місці розділових знаків, а також підвищенням сили голосу на початку речення та його знижен­ням — у кінці, умінням відчувати і голосом виділяти слова, які несуть смислове навантаження. Сприятиме формуванню виразності й розмітка текстів, які робить спочатку вчитель, а потім і школярі — самостійно.

Особливістю читання вголос є його комунікативна спрямованість, що передба­чає уміння донести зміст і почуття, закладені в тексті, до слухачів. З огляду на це необхідно орієнтувати учня, щоб він читав не для вчителя, а для однокласників, аби вони почули і зрозуміли прочитане, оцінили, чи зумів читач голосом передати почуття, закладені в тексті.

Важливим завданням уроків читання є навчання читати мовчки. Однак фор­мування цього уміння слід розпочинати після того, як учні оволоділи умінням читати правильно цілими словами та розуміти прочитане.

Читання мовчки — це уміння читати тільки очима без внутрішнього прогово­рювання. Таке читання передбачає уміння читати швидко й слідкувати за ходом думки, вираженої в окремих реченнях і в тексті загалом. Це передбачає форму­вання не лише швидкості, а й розуміння прочитаного мовчки.

Формування уміння читати мовчки припадає в основному на 4 клас. Задля цього учні виконують спеціальні завдання, спрямовані на розвиток швидкості чи­тання і розуміння прочитаного. Це передусім вправи на швидкий перегляд речень та всього тексту, щоб зорієнтуватися в розділових знаках, знайти окремий абзац, вислів, опис героя, пейзаж тощо.

Реалізація ідей особистісно зорієнтованого навчання потребує індивідуалізації читацької діяльності учнів. Це зумовлює необхідність систематичного застосу­вання диференційованих і творчих завдань, завдань на вибір, урахування під час оцінювання навчальних досягнень, зокрема швидкості та правильності читання, виразності, індивідуальних особливостей учнів.

Формуючи читацьку компетентність школярів, важливо приділяти увагу роз­витку вмінь читати самостійно (вголос і мовчки) незнайомі їм художні твори різ­них жанрів, оскільки саме таке читання необхідне людині в житті. Самостійне читання передбачає його мотивацію вчителем, попереднє пояснення окремих ви­словів, слів, а також подій, про які мовиться в тексті тощо. При цьому рекоменду­ється давати учням запитання за змістом, на які вони мають знаходити відповіді. Для цього доцільно практикувати попереднє самостійне читання (вдома) твору, який опрацьовуватиметься у класі. Таке читання рекомендується розпочинати з другого півріччя 3 класу і продовжувати в 4-му. Попереднє самостійне читання тексту учнями не виключає його виразного читання вчителем та дітьми у класі. Таким чином учитель не лише подає зразок для наслідування, а й сприяє глиб­шому розумінню змісту тексу, його основної думки, характеру героя, забезпечує великий емоційний вплив.

  1. Літературознавча пропедевтика

У процесі роботи над художніми творами учні вчаться визначати тему та основну думку художнього твору, його сюжет і композицію (без уживання тер­мінів), розглядати факти, події, визначати персонажів та їхні характери й учин­ки, практично розрізняти жанри художніх творів, здійснювати структурний ана­ліз тексту. Таку літературознавчу пропедевтику рекомендується здійснювати у взаємозв’язку з відповідною роботою на уроках російського літературного читан­ня. Адже літературознавчі поняття є спільними, а вміння застосовувати набуті знання й уміння на іншому матеріалі є свідченням не лише високого рівня їх сформованості, а й літературознавчої компетентності молодших школярів.

У визначенні теми й основної думки, а також структури художнього тексту (зачин (зав’язка), основна частина, завершення), учителю слід установлювати зв’язки і з уроками української мови, оскільки відповідні уміння формуються під час вивчення розділу «Текст».

  1. Досвід читацької діяльності

Навчання читати у 3-4 класах передбачає розвиток умінь працювати з книж­кою, формування культури читача. Так, учень має запам’ятовувати автора книж­ки, яку читає, знати елементи книжки, вчитися орієнтуватися на її сторінках, користуватися змістом, за малюнком на обкладинці здогадуватися й висловлюва­ти міркування про зміст книжки. Учитель має ознайомлювати учнів із книжками (збірками творів) одного автора (оповідання, вірші) чи багатьох (збірки творів на певну тему), спонукати до самостійного читання українською мовою. Це викли­кає певні труднощі, оскільки в учнів невеликий словниковий запас, багато слів і висловів можуть бути незрозумілими. Саме тому зростає важливість роботи з до­відковою літературою (перекладні, тлумачні словники, енциклопедії), якою слід навчити учнів користуватися як на уроках, так і під час самостійного читання в позаурочний час.

Для формування навички самостійного читання творів української дитячої лі­тератури надзвичайно велике значення мають уроки позакласного читання. Їх методика така ж сама, як і російського позакласного читання. Вони проводяться раз на місяць не тільки в класі, але й у шкільній чи в районній бібліотеці. При цьому українську дитячу літературу на певну тему чи виставку творів якогось автора учитель готує разом із бібліотекарем, залучаючи до цього й кращих учнів. Урок позакласного читання може бути й у класі, як підсумковий із певної теми. Тут учні розповідають про самостійно прочитані оповідання чи вірші конкретного автора на задану тему, висловлюють міркування з приводу прочитаного, читають напам’ять вірші. Урок позакласного читання може бути літературним ранком, наприклад: «Свято книжки», «В гостях у казки» або конкурсом. Важливо, щоб учні зацікавлено ставилися й охоче готувалися до нього. Визначаючи тематику позакласного читання української дитячої літератури, вчитель має враховувати бібліотечні ресурси, наявність казок або творів того чи іншого письменника в домашній бібліотеці й відповідно організовувати роботу з позакласного читання.

  1. Розвиток літературно-творчої діяльності

Уроки літературного читання у 3-4 класах передбачають розвиток творчої ді­яльності. У школах з російською мовою навчання це передусім розвиток мов­леннєвих умінь і навичок, зокрема комунікативних, які охоплюють і аудіативні уміння, і роботу над збагаченням та активізацією словникового запасу (вживати нові слова й вислови у процесі мовлення), а також розвиток умінь формулювати й висловлювати думку за змістом прочитаного, ставити запитання й відповідати на них, переказувати прочитане, інсценізувати, читати в ролях, створювати з допо­могою вчителя власні невеликі тексти, казки, вірші. Добре, якщо таким вправам передують екскурсії у природу.

Художня література має тісний зв’язок із музикою та образотворчим мисте­цтвом, які разом із мистецтвом слова пробуджують і збагачують емоційні відчут­тя школярів, відкривають перед ними світ прекрасного, виховують естетичні сма­ки. Тому опанування ліричних творів, зокрема присвячених порам року, доцільно супроводжувати слуханням музики, розглядом картин українських художників тощо. Написання під керівництвом учителя творчих робіт із використанням вра­жень від різних видів мистецтва наповнює їх новим змістом.

Часто творчі роботи потребують письмового супроводу чи оформлення. Тому рекомендується ведення зошитів для творчих робіт на уроках літературного чи­тання, а краще — альбомів, куди учні записують найбільш уподобані зразки по­езії, образні вислови, самостійно чи колективно складені вірші, загадки, казки; школярі ілюструють такі альбоми аплікаціями або власними малюнками, розпо­відають у класі про свій альбом, його зміст, демонструють його оформлення. Учи­тель має час від часу цікавитися записами, хвалити дітей за гарне оформлення й акуратність записів, підтримувати старанних, заохочувати пасивних, зацікавлю­вати байдужих, влаштовувати виставку альбомів.

На розвиток творчої діяльності (написання творчих робіт) на уроках літера­турного читання у 3 класі доцільно відвести 6 годин, у 4-му — 8 годин протягом року. Такі уроки можна проводити спарено та об’єднувати з написанням творчих робіт на уроках мови. На першому з них іде колективна підготовча робота, на другому — написання (під керівництвом учителя) твору.












































Тематичне планування

3 клас

1 година на тиждень

(34 години на рік)

Тема розділу

Кількість годин

Усна народна творчість

4

Осінь така мила

3

Навчаючись,зростаємо

5

Край ,у якому ти живеш

6






Тематичне планування

4 клас

1 година на тиждень

(34 години на рік)


Тема розділу

Кількість годин

Усна народна творчість

5

Йде нашим краєм чарівниця осінь

5

Як не любити зими сніжно-синьої

7

Байки,небилиці,безкінечники

5

А вже весна,а вже красна

5

Все починається в житті з малого

7





























ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ


3 клас

34 години ( 1 година на тиждень)

Зміст навчального матеріалу

Характеристикаосновних видів діяльності учнів

1.Коло і тематика читання

Усна народна творчість. Малі фольклорні

форми: народні дитячі пісні, ігри, лічилки,

загадки, скоромовки, прислів’я, приказки,

обрядові пісні. Казки про тварин, чарівні

казки, легенди.

Поезія. Вірші сюжетні, пейзажні, гуморис-

тичні, акровірші, вірші-загадки, скоромовки.

Проза. Оповідання (художні, науково-ху-

дожні, науково-популярні). Літературні каз-

ки. Легенди.

Тематика читання. Твори різних жанрів

про красу природи, необхідність оберігати

її; про життя і навчання дітей, їхні взаємини

з дорослими, стосунки в родині, повагу до

батьків; , звичаї, традиції українців, українську й

інші мови, повагу до культури народів ін-

ших національностей; про видатних людей

України, а також твори, які утверджують до-

броту, чесність, дружбу, взаємодопомогу

Учень/учениця:

співвідносить вивчені твори з відповідни-

ми жанрами: казка, вірш, лічилка, скоро-

мовка, прислів’я;

розрізняє фольклорні й авторські твори;

називає основні теми читання, прізвища,

імена українських письменників;

знає сюжети 2–3 фольклорних казок;

напам’ять 3–4 вірші та прізвища й імена їх-

ніх авторів; 3–4 прислів’я;

усвідомлює значення книжки в житті людини

2.Формування і розвиток навички читання

Розвиток правильного, свідомого, виразно-

го читання вголос цілими словами.

Формування і розвиток умінь вибирати та

застосовувати під час читання потрібний

тон, темп, гучність, слова, на які падає ло-

гічний наголос.

Розвиток умінь розуміти прочитане (слово,

речення, текст)

Учень/учениця:

читає наприкінці навчального року вголос

правильно, свідомо, виразно, цілими сло-

вами нормально за темпом;

вибирає та застосовує під час читання

потрібний тон, темп, гучність, слова, на які

падає логічний наголос;

може пояснити слово, вислів, зміст окре-

мого речення, уривку, тексту в цілому

3.Літературознавча пропедевтика

Тема та основна думка твору

Формування умінь усвідомлювати й визна-

чати тему твору та основну думку.

Сюжет і композиція (без уживання термінів).

Пейзаж, портрет, діалоги — основні еле-

менти сюжету. Початок (зав’язка), основна

частина, кінець (завершення) як елементи

композиції твору, їх взаємозв’язок.

Герой (персонаж) твору. Визначення го-

ловного та другорядних персонажів твору;

їхні риси характеру, вчинки.

Учень/учениця:

усвідомлює та визначає тему твору й осно-

вну думку;

знаходить у змісті тексту художні описи

природи, зовнішності людини, інших іс-

тот; пояснює їхню роль у творі; називає

учасників діалогу; розуміє зміст діалогу;

визначає у структурі художнього твору по-

чаток, основну частину, кінець; пояснює їх

взаємозв’язок після аналізу тексту;

самостійно визначає головного і другоряд-

ного персонажів; пояснює риси характеру,

вчинки; розуміє залежність вчинків від об-

ставин та від характеру персонажів;

пояснює, що певний письменник є автором

твору, розповідає, як автор ставиться до зо-

бражуваних ним подій і персонажів (з допо-

могою вчителя);

розповідає про деякі епізоди з життя пись-

менників, про які довідалися під час на-

вчання;

знаходить у художньому тексті та вживає

у своєму мовленні під час характеристики

героїв твору чи опису природи яскраві, об-

разні вислови; пояснює їхню роль;

самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань.


4.Досвід читацької діяльності

Усвідомлення жанрової специфіки творів —

упізнавання і називання жанру твору

Жанр. Розвиток умінь усвідомлювати жан-

рові особливості творів, що вивчалися

Казки про тварин та чарівні казки. Спо-

стереження за структурними особливос-

тями цих творів. Особливості вимислу та

фантазії останніх: таємничі, зачаровані,

незвичайні місця, предмети, істоти; надзви-

чайна сила, дивовижні перетворення та ін.

Герої (персонажі) казок, їхні вчинки, мотиви

поведінки (з допомогою вчителя). Добро і

зло в казці.

Прислів’я і приказки. Тематика прислів’їв.

Формування умінь вибрати з кількох

прислів’їв таке, що найточніше відображає

основну думку твору.

Спостереження за використанням прислів’їв

і приказок у художніх творах.

Вірші. Формування знань про жанрові осо-

бливості віршів (рима, ритм, настрій, мело-

дика, уявні картини). Тематика віршів. Спо-

стереження за мовою віршів.

Безкінечники. Їхні структурні особливості.

Акровірш (акростих) як особлива форма

вірша (віршованої загадки).

Оповідання. Структурні особливості опові-

дання, герої (персонажі), тематика дитячих

оповідань.

Усвідомлення умовності подій у художньому

творі, їх відмінність від реальних, життєвих.

Увага до особистості автора твору

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

4. Досвід читацької діяльності

Усвідомлення жанрової специфіки творів —

упізнавання і називання жанру твору

Учень/учениця:

знаходить і пояснює зв’язки між речення-

ми, абзацами і частинами тексту;

визначає послідовність подій у творі;

складає план до невеликих і нескладних за

будовою художніх і науково-художніх тек-

стів; добирає заголовки до частин тексту;

уміє користуватися планом і малюнками

для переказу прочитаного (детально і ви-

бірково, окремих частин);

формулює запитання до тексту і дає відпо-

віді; вступає в діалог за змістом прочита-

ного;

аналізує з допомогою вчителя тексти, на-

зиває ознаки описуваних предметів, явищ,

подій, вчинки дійових осіб;

встановлює з допомогою вчителя причи-

ново-наслідкові зв’язки, визначає головне,

узагальнює, доводить свою думку;

співвідносить головну думку прочитаного

із заголовком, прислів’ям, ілюстраціями;

визначає в творах елементи розповіді, опи-

си, міркування

Учень/учениця:

знаходить у тексті (з допомогою вчителя

і самостійно) порівняння, епітети, мета-

фори (без уживання термінів); пояснює їх

роль у тексті;

знаходить у тексті слова, що мають пере-

носне значення;

визначає настрій, загальну тональність

твору;

висловлює оцінні судження морального і

етичного характеру про події, вчинки пер-

сонажів, висловлює своє ставлення до про-

читаного

Учень/учениця:

самостійно ознайомлюється з новою дитя-

чою книжкою, орієнтуючись на зміст обкла-

динки, титульний аркуш, наведену в ній ано-

Розвиток умінь знаходити і пояснювати

зв’язки між реченнями, абзацами і частина-

ми тексту; визначення послідовності подій

у творі й орієнтування у структурі тексту:

зачин (зав’язка), основна частина, кінцівка

(завершення).

Складання простого плану до невеликих за

обсягом і нескладних оповідань.

Користування планом для переказу прочи-

таного.

Розвиток умінь запитувати й відповідати на

запитання за змістом прочитаних текстів;

ставити запитання до тексту; вступати в

діалог (4–5 реплік) на основі прочитаного.

Формування уміння аналізувати тексти за-

для знаходження певних ознак описуваних

предметів, явищ, подій, персонажів тво-

ру, встановлення причиново-наслідкових

зв’язків, визначення нового, невідомого,

узагальнення тощо.

Формування уміння з допомогою вчителя

та самостійно виділяти головне в прочита-

ному тексті; співвідносити головну думку

прочитаного із заголовком, прислів’ям, ілю-

страціями.

Формування уміння розрізняти у творах

елементи розповіді, опису, міркування

Формування в учнів уявлень про образні

слова й вислови (епітет, порівняння, ме-

тафору), їх роль, різні форми вираження.

Усталені епітети, порівняння, метафори в

усній народній творчості й у творах пись-

менників.

Знаходження в тексті слів, що мають пере-

носне значення, пояснення їх значень на

прикладах.

Формування умінь визначати настрій, за-

гальну тональність твору;

висловлювати свої враження від прочита-

ного, робити оцінні судження

Формування вмінь самостійно ознайом-

люватися з новою книжкою, орієнтуючись

на позатекстову інформацію, вміщену на

обкладинці, титульному аркуші, у поданій

анотації, передмові і т. ін.


Учень/учениця:

усвідомлює, називає основні ознаки казок

про тварин і чарівних казок;

правильно називає героїв казок; пояснює,

якими якостями вони наділені; висловлює

свою оцінку поведінки, вчинків персонажів;

робить висновок про добро і зло у казках;

розпізнає прислів’я і приказки з-поміж ін-

ших літературних жанрів;

вибирає з кількох прислів’їв таке, що най-

точніше відображає основну думку твору;

називає основні ознаки вірша (рима, ритм,

поділ на строфи — без уживання терміна);

пояснює, які почуття висловлює поет у тво-

рі; основні теми віршів, опрацьованих на

уроках;

називає основну відмінність акровіршів і

віршів-безкінечників від інших;

називає основні ознаки оповідання; по-

яснює, хто є героями (персонажами) опо-

відань; основні теми дитячих оповідань,

опрацьованих під час навчання;

має уявлення про умовність подій у худож-

ньому творі;

знає деякі відомості про окремих авторів

Смисловий і структурний аналіз тексту

Розвиток умінь знаходити і пояснювати

зв’язки між реченнями, абзацами і частина-

ми тексту; визначення послідовності подій

у творі й орієнтування у структурі тексту:

зачин (зав’язка), основна частина, кінцівка

(завершення).

Складання простого плану до невеликих за

обсягом і нескладних оповідань.

Користування планом для переказу прочи-

таного.

Розвиток умінь запитувати й відповідати на

запитання за змістом прочитаних текстів;

ставити запитання до тексту; вступати в

діалог (4–5 реплік) на основі прочитаного.

Формування уміння аналізувати тексти за-

для знаходження певних ознак описуваних

предметів, явищ, подій, персонажів тво-

ру, встановлення причиново-наслідкових

зв’язків, визначення нового, невідомого,

узагальнення тощо.

Формування уміння з допомогою вчителя

та самостійно виділяти головне в прочита-

ному тексті; співвідносити головну думку

прочитаного із заголовком, прислів’ям, ілю-

страціями.

Формування уміння розрізняти у творах

елементи розповіді, опису, міркування

Учень/учениця:

знаходить і пояснює зв’язки між речення-

ми, абзацами і частинами тексту;

визначає послідовність подій у творі;

складає план до невеликих і нескладних за

будовою художніх і науково-художніх тек-

стів; добирає заголовки до частин тексту;

уміє користуватися планом і малюнками

для переказу прочитаного (детально і ви-

бірково, окремих частин);

формулює запитання до тексту і дає відпо-

віді; вступає в діалог за змістом прочита-

ного;

аналізує з допомогою вчителя тексти, на-

зиває ознаки описуваних предметів, явищ,

подій, вчинки дійових осіб;

встановлює з допомогою вчителя причи-

ново-наслідкові зв’язки, визначає головне,

узагальнює, доводить свою думку;

співвідносить головну думку прочитаного

із заголовком, прислів’ям, ілюстраціями;

визначає в творах елементи розповіді, опи-

си, міркування


Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення читача до змісту твору


Формування в учнів уявлень про образні

слова й вислови (епітет, порівняння, ме-

тафору), їх роль, різні форми вираження.

Усталені епітети, порівняння, метафори в

усній народній творчості й у творах пись-

менників.

Знаходження в тексті слів, що мають пере-

носне значення, пояснення їх значень на

прикладах.

Формування умінь визначати настрій, за-

гальну тональність твору;

висловлювати свої враження від прочита-

ного, робити оцінні судження

Учень/учениця:

знаходить у тексті (з допомогою вчителя

і самостійно) порівняння, епітети, мета-

фори (без уживання термінів); пояснює їх

роль у тексті;

знаходить у тексті слова, що мають пере-

носне значення;

визначає настрій, загальну тональність

твору;

висловлює оцінні судження морального і

етичного характеру про події, вчинки пер-

сонажів, висловлює своє ставлення до про-

читаного


5.Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

Формування вмінь самостійно ознайом-

люватися з новою книжкою, орієнтуючись

на позатекстову інформацію, вміщену на

обкладинці, титульному аркуші, у поданій

анотації, передмові і т. ін. Формування в учнів самостійно добирати і

читати дитячі книжки за темами, рекомен-

дованими вчителем.

Формування вмінь здійснювати пошук по-

трібної книжки у відкритому фонді, а також

за допомогою Інтернетресурсів бібліотеки

(з допомогою вчителя).

Формування умінь складати найпростіше

повідомлення про прочитану книжку (усно,

з допомогою вчителя).

Розвиток умінь самостійно користуватися

довідковою літературою (дитячими енци-

клопедіями, словниками тощо).

Розвиток у школярів умінь самостійно чита-

ти дитячу періодику

Учень/учениця:

самостійно ознайомлюється з новою дитя-

чою книжкою, орієнтуючись на зміст обкла-

динки, титульний аркуш тацію, передмову; прогнозує її орієнтовний

зміст;

самостійно добирає і читає дитячі книжки

на рекомендовану вчителем тему;

здійснює пошук потрібної книжки у відкри-

тому фонді бібліотеки та за допомогою Ін-

тернет-ресурсів;

складає найпростіше повідомлення про

прочитану книжку (усно, з допомогою вчи-

теля);

усвідомлює призначення довідкової літера-

тури; самостійно користується нею для

пошуку потрібної інформації;

знає і називає кілька українських дитячих

журналів, робить повідомлення про причи-

тане в них

6.Розвиток літературно-творчої діяльності учнів

Виховання культури спілкування під час

колективного обговорення прочитаних

творів (умінь слухати думки, міркування

однолітків, із повагою ставитися до мір-

кувань, суджень, які не збігаються з влас-

ними; бути толерантними під час діалогу,

колективної дискусії і т. ін.).

Колективне та індивідуальне складання ва-

ріантів завершення до літературних казок,

складання творів-мініатюр про казкових ге-

роїв; інсценування прочитаного.

Складання з допомогою вчителя казок, за-

гадок, лічилок за аналогією, зразком і само-

стійно;

Учень/учениця:

бере участь у колективному обговорен-

ні змісту самостійно прочитаних книжок:

уважно слухає думки, міркування одно-

класників; висловлює власні міркування

щодо прочитаного; виявляє толерантність,

повагу до однолітків під час діалогу, колек-

тивної дискусії;

уміє самостійно й у співпраці з учнями скла-

дати твори-мініатюри про казкових героїв,

інсценізувати;

з допомогою вчителя і самостійно (з вико-

ристанням опорних слів, малюнків) складає

казки, загадки, лічилки, добирає рими; бере

участь в інсценізації прочитаних творів









































ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

4 клас

34 години ( 1 година на тиждень)

Зміст навчального матеріалу

Характеристика основних видів діяльності учнів

1.Коло і тематика читання

Коло читання — фольклорні, художні, нау-

ково-художні твори українських письменни-

ків-класиків та сучасних українських дитя-

чих та окремих зарубіжних письменників.

Усна народна творчість. Малі фольклорні

форми: прислів’я і приказки, лічилки, загад-

ки, усмішки. Казки, легенди, народні пісні.

Поезія: вірші українських поетів — пейзаж-

ні й сюжетні, поеми (історичного змісту), ле-

генди, байки.

Проза. Науково-художні твори.

Довідкова література.

Дитяча періодика (журнали, газети).

Тематика читання — твори різних жанрів

про красу природи і необхідність її збе-

реження, життя дітей і дорослих, Україну,

українську мову, звичаї і традиції українців,

сторінки історії, видатних людей України, в

тому числі письменників, а також твори, в

яких утверджуються високі людські чесно-

ти: любов до рідної землі, взаємодопомога,

чесність, дружба, толерантне ставлення до

інших мов, інших культур

Учень/учениця:

розрізняє фольклорні твори і твори пись-

менників, співвідносить твір із відповідним

автором;

називає прізвища, імена українських пись-

менників-класиків, а також тих, із творами

яких ознайомлювався під час читання;

називає автора і його твір, тему твору;

знає назви, сюжети 2–3 фольклорних і лі-

тературних казок;

знає напам’ять 4–5 віршів; 3–4 прислів’я,

розуміє їхній зміст і пояснює, у якій життє-

вій ситуації доцільно вживати кожне з них;

розрізняє жанри художніх творів;

усвідомлює, що читання є важливим дже-

релом знань, задовільнення пізнавальних

інтересів, цікавого дозвілля;

знає і з повагою ставиться до видатних

історичних і культурних діячів, традицій

українського народу


2.Формування і розвиток навички читання

Удосконалення навичок свідомого, пра-

вильного, виразного читання вголос із до-

триманням основних норм літературної ви-

мови та необхідного темпу.

Створення під керівництвом учителя і са-

мостійно партитури читання. Правильне

використання під час читання інтонаційних

засобів виразності.

Удосконалення навички усвідомленого, у

відповідному темпі читання мовчки різних

за обсягом та жанровою специфікою текстів

Учень/учениця:

володіє навичкою читання вголос;

сприймає, розуміє (під час читання, слу-

хання) зміст творів (текстів) різних жанрів,

виділяє в них суттєву інформацію;

самостійно готується до виразного чи-

тання; добирає та правильно застосовує

під час читання, декламації, інсценізації

різножанрових творів мовленнєві та по-

замовні засоби художньої виразності; пе-

редає за допомогою їх своє та авторське

ставлення до змісту твору;

усвідомлено і досить вільно читає мовчки

(у темпі, не нижчому 110 слів за хвилину)

3.Літературознавча пропедевтика

Тема та основна думка твору.

Розвиток умінь усвідомлювати та визна-

чати тему і основну думку твору; розуміти

основний смисл описаних фактів, подій,

вчинків персонажів.

Сюжет і композиція (без уживання термінів Факти, події, випадки, пригоди, харак-

тери персонажів у художньому творі, їх

взаємозв’язки.

Герой (персонаж) твору. Головний і дру-

горядний персонажі у творі, стосунки між

ними. Мотиви вчинків персонажів. Харак-

теристику персонажів, ставлення до героїв

твору, обґрунтування своїх думок.

Автор твору. Усвідомлення взаємозв’язків:

письменники — теми; письменник — жанр.

Найбільш цікаві факти біографії письмен-

ника.

Мова художнього твору. Усвідомлене

сприй мання засобів художньої виразності

відповідно до їх функцій у творі.

Жанр. Розвиток умінь самостійно визнача-

ти жанрові ознаки творів, що вивчалися, об-

ґрунтовувати свою думку

Учень/учениця:

усвідомлює та визначає тему і основну

думку твору; розуміє основний смисл опи-

саних фактів, подій, вчинків персонажів;

самостійно визначає відносно завершені

і самостійні частини тексту (епізоди); пояс-

нює, хто гер в тексті; які події, пригоди трапилися, місце

і час подій, як вони пов’язані між собою;

самостійно визначає головних і другоряд-

них персонажів твору; дає характерис-

тику персонажам, пояснює, обґрунтовує

їхні вчинки та їх мотиви; висловлює до них

власне ставлення;

називає автора твору, теми та жанри

основ ні у творчості письменників, про які

довідалися під час навчання; розповідає

про цікаві факти біографії письменників;

пояснює, які яскраві, влучні слова і висло-

ви вжив автор, щоб краще розкрити карти-

ни природи, зовнішність персонажів, їхні

характери, вчинки;

розрізняє та визначає елементарні жан-

рові ознаки літературних творів, які опра-

цьовувалися під час навчання; наводить приклади

4.Досвід читацької діяльності

Усвідомлення жанрової специфіки творів

Народні героїко-фантастичні казки. Ві-

дображення народного побуту, місце події

у казці, особливості мови цих казок. Герої,

їхні характери, вчинки, мотиви поведінки.

Відмінність казок про тварин та героїко-

фантастичних (чарівних).

Літературна казка. Зв’язок літературної каз-

ки з фольклорною.

Легенда як твір-переказ, оповитий казко-

вістю, фантастикою, про якісь події, факти,

людей. Герої легенд, їхні риси особистості.

Відмінність легенди від казки.

Поезія. Поетичні твори.

Розширення та систематизація знань, умінь

школярів про жанрові особливості віршів і

їх тематику.

Емоційна тональність вірша.

Байка як невеликий за обсягом, здебіль-

шого віршований твір, у якому в гуморис-

тичній, алегоричній формі зображуються

людські вчинки, характери, недоліки. Герої

(персонажі) байок.

Художнє оповідання. Удосконалення умінь

школярів орієнтуватися у структурі худож-

нього оповідання.

Ставлення письменника до зображених по-

дій, героїв твору.

Персонажі, їхні вчинки, мотиви.

Науково-художні оповідання. Художні і

пізнавальні особливості науково-художніх

творів. Порівняння художнього і науково- художнього твору. Художня сюжетна лінія,

характеристика героїв твору. Пізнавальна

наукова інформація.

Історичні оповідання для дітей.

Гумористичні твори для дітей. Гумор як

добродушний необразливий сміх, його ви-

ховний вплив на людину. Спостереження

за авторським вибором слова для характе-

ристики героя, створення комічних ситуацій та ін..

Учень/учениця:

називає місце події у казках, героїв, пояс-

нює їхні вчинки, мотиви поведінки; відмін-

ність казок про тварин від героїко-фантас-

тичних (на конкретних прикладах);

розрізняє фольклорну та літературну каз-

ку; пояснює спільне та відмінне у цих каз-

ках;

розрізняє легенди; пояснює відмінність від

казки; називає героїв легенд, їхні риси осо-

бистості;

називає ознаки вірша як жанру;

теми опрацьованих віршів;

розрізняє вірші за емоційною тональністю;

пояснює, які почуття передає поет у лірич-

ному вірші (на конкретному прикладі);

має уявлення про жанрові особливості;

правильно називає героїв байок;

визначає структуру оповідання;

визначає ставлення письменника до зо-

бражених подій, героїв твору, виражає

власне ставлення;

визначає тему, усвідомлює сюжет, розу-

міє вчинки, події, визначає основну думку,

смислові частини, встановлює між ними

зв’язки;

розрізняє художні і науково-художні опо-

відання, основні теми оповідань, які опра-

цьовувалися під час навчання; виокрем- лює (з допомогою вчителя) науково-піз-

навальний матеріал, переказує зміст;

розрізняє твори (за наявністю чи відсутніс-

тю наукової інформації);

знає історичні оповідання для дітей, пояс-

нює, що в таких творах мова йде про події

(людей), які відбувалися (жили) дуже давно;

розуміє гумор; спостерігає за авторським

вибором слова для змалювання героя,

створення комічних ситуацій у гумористич-

них творах, усвідомлює, що гумор не об-

ражає людину, а почуття гумору є позитив-

ною якістю особистості

Смисловий і структурний аналіз тексту

Сприймання художнього образу твору в

художніх і науково-художніх текстах, розу-

міння смислових зв’язків, істотних ознак,

понять, висновків.

З’ясування значення слів і висловів у тексті.

Знаходження і пояснення ознак певних по-

дій, явищ, персонажів з метою їх характе-

ристики й підготовки до виразного читання;

з’ясування ролі пейзажу для розуміння ху-

дожніх образів.

Спостереження за будовою тексту, визна-

чення структурних елементів у творах різ-

них жанрів.

Складання плану оповідання, казки, статті.

Розповідь, переказ за планом

Учень/учениця:

розуміє текст, свідомо і досить повно від-

творює зміст прочитаного; визначає осно-

вний смисл твору і розповіді;

вміє знаходити і пояснювати істотні озна-

ки певних подій, явищ; характеризувати

дійових осіб; встановлювати смислові

зв’язки між частинами тексту;

формулює запитання до тексту; будує діа-

лог; аналізує й порівнює тексти різних жан-

рів; виділяє основне у творі і характерис-

тиці персонажів; встановлює причиново-

наслідкові зв’язки (з допомогою вчителя);

колективно складає план оповідання, каз-

ки, статті; використовує їх для розповіді,

різних видів переказу

Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення читача

до змісту твору

Засоби створення художніх образів: худож-

ня виразність мови, з’ясування ролі епіте-

тів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол

в усній народній творчості й у творчості по-

етів і прозаїків.

Формування в учнів емоційно-оцінного

ставлення до прочитаного (завдання на ви-

явлення й оцінювання стану героїв твору

шляхом формулювання власних оцінних су-

джень, виявлення авторської позиції щодо

зображеного)

Учень/учениця:

знаходить у тексті засоби художньої ви-

разності – епітет, метафору (без уживання

терміну), порівняння;

з’ясовує з допомогою вчителя їхню роль у

тексті, створенні художніх образів, описів,

розуміє їхню роль у тексті;

висловлює емоційно-оцінні судження;

виявляє ставлення автора і власне до зо-

браженого

5.Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

Удосконалення вмінь самостійно ознайом-

люватися з новою книжкою, визначати її

орієнтовний зміст з опорою на позатекстову

інформацію. Розвиток умінь самостійно складати корот-

ке повідомлення про зміст прочитаного, ви-

словлювати власне ставлення до нього.

Розвиток умінь користуватися довідковою

літературою.

Формування цікавості до дитячих журналів,

газет, що друкуються українською мовою.

Удосконалення вмінь самостійно орієнту-

ватися у світі дитячих книжок здійснювати

пошук потрібної книжки, користуючись Ін-

тернет-ресурсами дитячої бібліотеки.

Формування вмінь брати участь в обго-

воренні змісту прочитаного: враховувати

думки й міркування однокласників, співвід-

носити їх, доповнювати власними; дотри-

муватися норм культури спілкування та ін.

Учень/учениця:

самостійно визначає орієнтовний зміст

книжки за типом видання, напр., збірка

творів різних авторів про природу, автор-

ська збірка казок та ін., за ілюстративним

та довідково-інформаційним апаратом; усно складає коротке повідомлення про

зміст книжки, висловлює власне ставлен-

ня до прочитаного;

самостійно користується словниками,

енциклопедією, щоб з’ясувати окремі сло-

ва, факти, події;

знає назви 1–2 дитячих журналів, розпові-

дає про цікавий матеріал у тому чи іншому

номері журналу;

самостійно добирає дитячі книжки за за-

вданням учителя, а також із власної ініціа-

тиви, користуючись відкритим книжковим

фондом бібліотеки, Інтернет-ресурсами;

бере участь у колективному обговоренні

змісту прочитаного, уважно слухає й розу-

міє запитання вчителя, думки, міркування

однокласників, аргументовано доповнює

їхні відповіді; дотримується норм культу-

ри спілкування під час дискусії; висловлює

власні оцінні судження щодо прочитаного

6.Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

Удосконалення культури спілкування (умін-

ня вислухати думку іншого, з повагою ста-

витись до міркувань, суджень, які не збіга-

ються з власними; бути толерантними під

час діалогу, колективної дискусії та ін.).

Читання за ролями, інсценізація, читання

віршів напам’ять.

Переказування прочитаного із доповнення-

ми, висловленням власної думки. Словес-

не малювання за уявою (персонажів, місця

дії тощо).

Складання казок, небилиць, творів-мініа-

тюр, віршів, лічилок, загадок тощо.

Складання творчих робіт за змістом прочи-

таних текстів, побачених картин

Учень/учениця:

читає за ролями,

бере участь в інсценізації,

читає напам’ять;

переказує прочитане;

виконує творчі види завдань до прочита-

ного (доповнення, певні зміни тексту);

користується прийомами казок, складає

(колективно) загадки, лічилки, римовані

рядки;

використовує художні засоби у власному

мовленні (в описах, розповідях, творах);

складає творчі роботи




















Навчально методичне забезпечення

1.Українська мова: Художне слово.Читання.Підручник для 3 класу. О. Н.

Хорошковська, Н.О. Воскресенська.-К. Промінь,2004.


2.Українська мова: Художне слово.Читання.Підручник для 4 класу. О. Н. Хорошковська, Н.О. Воскресенська.-К. Промінь,2004.


3.Федеральний державний освітній стандарт основної загальної освіти / Наказ Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 17.12.2010 р. №1897



4.Кобзар О. Г. Українська мова. Розробки уроків. 4клас – Харків: Веста, Видатнитство «Ранок», 2008.


5.Криволапова Н.А. Вчимося вчитися: програма розвитку пізнавальних здібностей молодших класів що вчаться. / Н.А.Криволапова, И.Ю. Цибаева. - Курган: Ін-т повиш. квалиф. і перепідготовки працівників освіти,2005.

6. Оценка достижения планируемых результатов в начальной школе: система заданий. В 2-х ч. Ч.1 / М.Ю. Демидова и др. ; под ред. Г.С. Ковалевой , О.Б. Логиновой. М.: Просвещение, 2010 – (Стандарты второго поколения).

7.Соколова Т.Н. Юним розумникам і розумницям : Школа розвитку мови / Методичний посібник. Курс «Мова». М.: ЗРОСТАННЯ, 2011.



8. Жовнір-Коструба С., Жовнір-Іватьо Н., Жовнір О. Читання і розвиток мовлення. Початкова школа. - №9, 1998. 


9. Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість. Початкова школа. - №10, 1998. 

 Грицай М.С., Бойко В.Г., Дунаєвська Л.Ф. Українська народнопоетична творчість. –


Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 29 ноября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru


Краткое описание документа:

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

        Робоча програма з української  літератури складається на основі федеральних приблизних програм основної освіти, авторських програм до ліній підручників і матеріалів авторських навчально-методичних комплексів.   Робоча програма – нормативний документ, який визначає обсяг, порядок, зміст вивчення і викладання  предмета  «Українська література»

 

Викладання предмета  «Українська література» в освітніх закладах загальної освіти визначають наступні нормативні документи:

Федеральний державний  освітній стандарт основної загальної освіти / Наказ  Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 17.12.2010 р. №1897);

 

Про затвердження федерального переліку підручників, які рекомендовані до використання в освітньому процесі у 2014/2015 навчальному процесі;

Закон  РФ  « Про освіту»;

Наказ Міносвіти РФ від 09.03.2004 р. №1312 «Про затвердження федерального базисного навчального плану і приблизних навчальних планів для загальноосвітніх закладів РФ, які реалізують програми загальної освіти»;

 

Наказ Міністерства освіти, науки і молоді Республіки Крим від 28.05.2014 р. №35 «Про використання  Методичних рекомендацій із роботи з документами в загальноосвітніх закладах Республіки Крим».

 

 

Общая информация

Номер материала: 572398
Курсы профессиональной переподготовки
124 курса

Выдаем дипломы установленного образца

Заочное обучение - на сайте «Инфоурок»
(в дипломе форма обучения не указывается)

Начало обучения: 29 ноября
(набор групп каждую неделю)

Лицензия на образовательную деятельность
(№5201 выдана ООО «Инфоурок» 20.05.2016)


Скидка 50%

от 13 800  6 900 руб. / 300 часов

от 17 800  8 900 руб. / 600 часов

Выберите квалификацию, которая должна быть указана в Вашем дипломе:
... и ещё 87 других квалификаций, которые Вы можете получить

Похожие материалы

Получите наградные документы сразу с 38 конкурсов за один орг.взнос: Подробнее ->>