Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Разработка урока литературы родного края. Владимир Сосюра
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Украинский язык

Разработка урока литературы родного края. Владимир Сосюра

библиотека
материалов

Тема Літературними стежками Донеччини (творчість письменників-земляків) Володимир Сосюра

Мета: глибше ознайомити учнів з лірикою В. Сосюри; розкрити складний і багатогранний світ людської душі; змусити учнів відчути і зрозуміти силу художнього слова, багатство барв, мелодійність поетичної мови; виховувати усвідомлення того, що щирість особистих почуттів людини — невід'ємне багатство її духовного світу.

Обладнання: портрет письменника, виставка його книжок, аудіозапис пісень на слова В. Сосюри, кросворд, ілюстрації із зображенням волошок; таблиця на закріплення вивченого матеріалу.

Епіграф. Світе ясний, світе мій прекрасний, я б хотів у пісні повсякчасно лиш для тебе жити, не вмирать!

В. Сосюра

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Слово вчителя.

Донбасу

Мій рідний край, моя земля,

Тебе кохаю дуже я

І як дочку тебе благословлю,

Бо дуже сильно я тебе люблю.



З тобою радість й горе розділю,

Мій рідний край, бо я тебе люблю.

І та любов ніколи не мине,

Бо ти – життя і сила для мене.



Нехай тебе завжди плекають люди

І працею своєю прославляють всюди.

Ти розквітай, мій рідний край коханий,

Ти ж нам усім від Бога даний.



Я хочу бачити тебе в трояндовому цвіті,

Щоб був серед країн найкращим в світі.

Будь для людей одною із прикрас,

Мій рідний край, улюблений Донбас!

Ірина Гуркіна

Не випадково я починаю урок цими віршами. Донбас – це наша Батьківщина, яку ми любимо і намагаємося зробити найкращою серед країн. Донбас багатий не тільки на промисловість, а й на видатних людей, які своїм талантом прославляють його на весь світ (слайд 1)

hello_html_m73793165.gif

ІІ. Сприйняття і засвоєння матеріалу.

Мистецтвознавці 1. Серед видатних постатей Донбасу можемо побачити акторів, спортсменів, композиторів, художників, письменників, співаків: Леонід Биков, Геннадій Вєтров, Олександр Ханжонков, Володимир Талашко, Вадим Писарєв, Лілія Подкопаєва, Сергій Бубка, Сергій Прокоф’єв, Архип Куінджи, Володимир Сосюра, Йосиф Кобзон, Анатолій Солов’яненко (слайд 2)

hello_html_m5fd77ac4.gif

Мистецтвознавці 2. Але це тільки маленька частина прізвищ, які можна назвати серед великої кількості наших найвідоміших земляків. Одне із значних місць належить українському письменнику Володимиру Сосюрі, який є уродженцем нашого краю (слайд 3)

hello_html_m4850e193.gif

Біографи 1. Володимир Миколайович Сосюра народився на станції Дебальцеве ( Донецької обл.) 6 січня 1898р. Дитячі роки поета минали в селі Третя Рота (нині м. Верхнє), у старій хворостянці над берегом Дінця (слайд 4)

hello_html_2703d085.gif

Історики 1. Село Верхнє (Третя Рота) — історична назва поселення третьої роти Бахмутського гусарського полку, одне із сел, пізніше місто, що ввійшло до складу міста Лисичанська.

Біографи 2. Про цей край Сосюра пізніше образно розповість у автобіографічному романі «Третя Рота».

Володимир Сосюра.

Швидкий Дінець, і шум сосон,

І аромати м'яти-рути,

Як золотий дитинства сон, 

Мені ніколи не забути. 

Я починався звідтіля,

Де гул заводів даль колише.

Ясні Донеччини поля

Мені на світі наймиліші.

Біографи 1. Мати поета, Марія Данилівна Локотош, робітниця з Луганська, працювала в домашньому господарстві. Батько, Микола Володимирович, за фахом кресляр, був людиною непосидющою, перемінив багато професій: вчителював по селах, був сільським адвокатом, шахтарем, добре малював і співав.

Біографи 2. Початкову освіту здобував під опікою батька, кресляра за фахом, який працював і вчителем, і писарем, і адвокатом, і шахтарем.

Одинадцяти років хлопець пішов працювати до бондарного цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків (слайд 5)

hello_html_m41beb42a.gif

Біографи 1. Продовжує навчання в Кам'янській сільськогосподарській школі, після смерті батька (1915 р.) йде працювати на шахту, потім знову повертається до школи. Тут в 1916-1917 рр. В. Сосюра пише поезії, які вперше публікуються в бахмутській «Народной газете» та лисичанських газетах «Голос рабочего» і «Голос труда» (слайд 6)

hello_html_m501a8ff4.gif

Біографи 2. У 1918 р. В. Сосюра бере участь у повстанні проти кайзерівських і гетьманських військ. Невдовзі потрапляє на кілька місяців до петлюрівських загонів, тікає до червоних, восени 1919 р. опиняється в полоні денікінців. У 1920 р. хворого на тиф В. Сосюру звільняють бійці Червоної Армії (слайд 7)

hello_html_43ccb87f.gif

Біографи 1. Поет був учасником героїчної громадянської війни. У пам'яті повстанця на все життя зберігалися епізоди далекої "червоної зими". Ось він стоїть з гвинтівкою на вокзалі, чекаючи поїзда. На душі сумно, що "мати не прийшла на бій випроводжати", що сестра в сльозах побивається. Але раптом хтось у натовпі затягнув пісню. ЇЇ підхопила кілька голосів. На душі поета зразу почало прояснюватися, хотілось й собі підтримати співаків. Уже й ніхто не запримітив, як були подані товарні вагони, як швидко вони заповнилися жартами, сміхом і тією піснею, що почалася на пероні. Поїзд рушив - і спів поплив у простори донецького степу. 

Попереду були важкі бої з поразками і перемогами, дні походів і небезпек. Пізніше поет закарбує той час у знаменитій поемі "Червона зима" (слайд 8)

hello_html_77daf38a.gif

Володимир Сосюра.

Рубіжне... знову путь... Володине... Кабаннє...

Нарешті Сватове, і крикнув потяг: "Стій"!

Сходили на базар, помилися у бані,

Я вірші став писать під вечір золотий...

Писав чомусь про смерть... неначе знав, що ніччю

Раптовий стрілів блиск важку прониже тьму...

Й ми знов підем на бій за владу робітничу

О, не забуть мені Червону ту зиму!

Літературознавці 1. Пристрасну чуттєву лірику приносять книги 1924 р. «Осінні зорі» і «Місто». Народжуються такі перлини новочасної лірики, як «Ластівки на сонці...», «Магнолії лимонний дух...», «Вже в золоті лани...», «Такий я ніжний...» та інші.

З 1923 р. після короткочасного навчання на робітфаку Харківського інституту народної освіти (тут поет опинився в рідкісній ситуації, коли він вивчав історію літератури, а вся молодь України за хрестоматією Плевако студіювала його власну творчість) В. Сосюра повністю віддається літературній праці. У 1928-1929 рр. виходять поеми В. Сосюри «Вчителька», «Поет», «Заводянка», «ГПУ», публікуються збірки віршів «Коли зацвітуть акації», «Де шахти на горі» (1926), «Серце» (1931), «Червоні троянди» (1932). Поет бере активну участь у літературному житті — багато виступає перед робітниками, на творчих дискусіях і вечорах.

Володимир Сосюра.

Шахти, терикони,

заводські вогні...

Місяць в травах тоне...

І пісні, пісні...



Доля ти піснярська,

доленько моя!

Сторона шахтарська,

син твій, син твій я!



Там, де обрій, в полі

неба мрійна гать.

Золоті тополі за

Дінцем шумлять.



Про крейдяні гори

не забуду я,

де молилась зорям

матінка моя.



Піснею лечу я

над простором нив,

землю я цілую,

по якій ходив.



Кров моя вирує

в жилах, наче спів...

Землю я цілую,

ту, що полюбив.

1955

Літературознавці 2. У 1930-х роках поет багато працює в галузі художнього перекладу (поезія О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, О. Блока, Христо Ботева, І. Петникова). Здобута в багатьох роздумах філософічна ясність думки вносить у книжки поета («Нові поезії», 1937; «Люблю», 1939) почуття творчої впевненості й оптимізму. У 1937 р. В. Сосюра починає працювати над романом у віршах «Червоногвардієць», який закінчує 1940 р.

Літературознавці 1. Велика Вітчизняна війна застає В. Сосюру в Кисловодську. Він повертається до Києва і за рішенням урядових інстанцій разом з іншими письменниками старшого віку виїздить до Уфи. Тут пише поему «Син України» (1942), видає поетичні збірки «В годину гніву» і «Під гул кривавий» (1942). У 1944 р. В. Сосюра закінчує роботу над поемою «Мій син». В роки війни він як військовий кореспондент фронтової газети «За честь Батьківщини» бере участь у роботі українського радіокомітету, виступає як пропагандист і агітатор, виїздить на фронт. 1944 р. поет повертається до Києва (слайд 9)

hello_html_mec2dd0f.gif

Читець.

Золотым янтарем блещет утренний свет,

а на стеклах узором старинным и цветы и леса...

Моей песни здесь нет,

моя песня в степях Украины.

Тенью бродит она меж далеких руин,

жадно смотрит в разбитые окна.

Расплелись ее косы, все в нитях седин,

струи слез, что тумана волокна.

Гневно бродит она... Сердце мести полно,

и гремит ее оклик орлиный.

А вокруг нее гром... и от дыма темно

в партизанских степях Украины.

Літературознавці 2. 1947 р. виходить з друку збірка поезій «Щоб сади шуміли», відзначена в 1948 р. Державною премією І ступеня.

Активно працює В. Сосюра у великих поетичних жанрах (поеми «Студентка», 1947; «Вітчизна», 1949), в галузі художнього перекладу звертається до поезії С. Кудаша, М. Тихонова, Л. Гіри, О. Одоєвського, К. Рилєєва та ін.

Літературознавці 1. За збірки поезії «Ластівки на сонці» і «Щастя сім'ї трудової» В. Сосюра 1963 р. удостоюється звання лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.

Останньою ліро-епічною поемою В. Сосюри була поема «За владу Рад» (1964), останніми збірками — «Осінні мелодії» і «Весни дихання» (1964). 8 січня 1965 р. поета не стало, але старість і хвилини не мала над ним влади.

Біографи 1. Поет помер від гіпертонії, 8 січня 1965р. Поховано його на Байковому кладовищі( слайд 10)

hello_html_4776a760.gif

Біографи 2. Цінність творчості В. Сосюри не в особливостях його поетичної техніки. Це явище ніде не виявилось так яскраво і ніде не знайшло такого щирого вислову, як саме в особі Сосюри та в, його наскрізь особистій і наскрізь щирій поезії. І саме ця щирість поетичного вислову виявляє нам його таким, яким він є, робить його особливо цікавою людською постаттю в українській радянській літературі.

ІІІ. Усвідомлення вивченого.

  1. Читання учнями поезій Володимира Сосюри (за вибором учнів)

  2. Слухання аудіо запису вірша «Коли потяг у даль загуркоче» у виконанні автора.

  3. Слухання пісень на слова Володимира Сосюри «Так ніхто не кохав», «Мені ти приснилась давно»

ІV. Рефлексія. Підсумок уроку.

V. Завдання додому.

1. Підготувати виразне читання віршів Володимира Сосюри про Донбас

2. Скласти кросворд за життям і творчістю поета

3. Скласти літературний диктант за творами В. Сосюри




Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 08.02.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров249
Номер материала ДВ-431388
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх