Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / История / Конспекты / Разработка урока-исследования по истории на тему "Дети-солдаты"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • История

Разработка урока-исследования по истории на тему "Дети-солдаты"

библиотека
материалов

Урок до курсу «Досліджуючи гуманітарне право»

Тема уроку: Діти-солдати.


Мета: привернути увагу до наслідків надмірного насильства в період збройних конфліктивтів; ознайомити з причинами і наслідками використання дітей у збройних конфліктах;

розвивати вміння працювати в групі, аналізувати джерела, зіставляти факти, працювати над поняттями, добувати необхідну інформацію з довідкової й навчальної літератури, схем і таблиць;

сприяти вихованню у дусі добра й милосердя, співчуття й поваги до людської гідності.

Тип уроку: урок опанування нових знань.

Форма роботи: робота в групах.

Обладнання: презентація РоwегРоint із відео-фрагментами з к/ф «Син полка», «9 рота», «Сестри» та аудіо записом пісні «Детство это я и ты», роздавальний матеріал (документа).

Література: Досліджуючи гуманітарне право: Підручник для серед. загальноосв. навч. закл. / Т. В. Бакка, Р. I. Свтушенко, Т. О. Ремех та ш. 1-е вид. К.: Генеза, 2006. 152 с.


ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

Учитель. Ми продовжуємо з вами досліджувати гуманітарне право. Для сьогоднішнього уроку ми попередньо поділилися на три групи для творчого домашнього завдання.

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Із часів Другої світової війни у світі сталося близько 130 збройних конфліктів. Тільки за останнє десятиліття під час збройних зіткнень загинуло близько 2 млн. дітей, 4—5 млн. дітей стали інвалідами, близько 1 млн. — сиротами. Серед біженців діти складають близько 12 млн., причому де-хто з них брали безпосередню участь у збройних конфліктах.

Оголошення теми уроку – слайд №1.

Після уроку ви зможете - слайд №2.

Бесіда

  1. Кого можна вважати дитиною?

  2. У якому віці молоду людину припиняють називати дитиною?

  3. Кого можна вважати підлітком? Дорослим?

  4. Які основні потреби дітей?

  5. Що може статися, якщо ці потреби не задовольняються?

  6. Дати визначення комбатанта.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Епіграфи до уроку - слайд №3.

Мінімальний вік комбатантів

Учням показується фото-колаж «дітей-солдатів» з усіх куточків землі. Кожна група вибирає одну фотографію і пояснює, чому вони вибрали саме її.

Бесіда

  1. Яка реакція у вас виникає?

  2. Скільки років дітям на фотографіях?

Питання для обговорення в групах

  1. Чи має бути обмеження за віком для вербування у збройні сили?

  2. Яким має бути це вікове обмеження? Чому?

Учитель. Проблема, яку ми зараз із вами обговорюємо, не нова. 10 років тому Міжнародний Комітет Червоного Хреста та Півмісяця провів опитування громадської думки в 16 країнах (12 з них з них пережили збройний конфлікт). - слайд №4.

Результати обговорення групи порівнюють із положенням про мінімальний вік солдатів, прийнятими в міжнародному гуманітарному праві.

Робота з роздавальним матеріалом (додаток 1)

Кожна група працює зі своїм документом.

Слайд 5

  • Додатковий протокол 1977 р. до Женевських конвенції 1949 р. 15 років.

  • Конвенція про права дитини 15 років.

  • Факультативний Протокол до Конвенції про права дитини від 25 травня 2000 р. 18 років

Учитель. На квітень 2002р. зі 111 країн, що підписали Протокол, тільки 46 узяли на себе в законодавчому порядку зобов'язання забезпечити його виконання. Символічно, що саме ці країни належать до цивілізованого співтовариства, у збройних силах яких дітей немає. Останні ж 65 держав належать до третього світу, де наявність малолітніх солдатів правило, а не окремі факти. Таким чином, навіть формально, сьогодні, в XXI ст., не існує міжнародного закону, що карає тих, хто заганяє дітей до лав війська. А там вони здебільшого гинуть або перетворюються на калік фізичних і моральних.

Участь дітей у збройних конфліктах

Дітей, що беруть участь у збройних конфліктах, ми умовно розділили на такі три групи. - Слайд 6

Схема записується у зошиті.

Групи роблять повідомлення про участь дітей у збройних конфліктах у різні часи (див. додаток 2).


  • 1-а група. «Діти учасники Другої світової війни» (Відеофрагмент з к/ф «Син полка»)

  • 2-а група. «Діти учасники сучасних озброєних конфліктів» (Відеофрагмент з к/ф «9 рота»)

  • 3-я група. «Діти учасники бандитських угрупувань». (Відеофрагмент з к/ф «Сестри»)

Питания для обговорення

  1. Чому діти вступають до лав збройних сил, угруповань? (Починає відповідати 1-а група, потім свою думку висловлюють 2 і 3 групи).

Орієнтовні відповіді:

  • патриотизм, прагнення захистити свою країну від ворога;

  • помста, гнів;

  • відсутність батьковської підтримки, сімї ;

  • самооборона;

  • бідність, відсутність коштів для виживання;

  • дотримання традиції, за якою бути солдатом, героєм-смертником велика честь;

  • тиск із боку однолітків.


  1. Чому збройні сили зацікавлені у використанні дітей як комбатантів? (Починає відповідати 2-а група, потім свою думку висловлюють 1 і 3 групи).

Орієнтовні відповіді:

  • Діти не запитують, вони виконують накази;

  • Їх легко контролювати;

  • вони можуть стати смертниками, тому що ім ше нема чого втрачати;

  • потреба у солдатах;

  • діти не усвідомлюють небезпеки повною мірою;

  • від дитини не очікують пострілу.


  1. Чому діти опиняються добровільно в бандитських угрупованнях? (Починає відповідати 3-я група, потім свою думку висловлюють представники 1 і 2 групи).

Орієнтовні відповіді:

  • чинник «кримінальної романтики»;

  • прагнення пригод;

  • відчуття своєї винятковості (почуття того, що ти над натовпом);

  • особистого збагачення: великі гроші, красиві речі.

  1. Якими можуть бути наслідки для дітей учасників збройних конфліктів?


IV. Закріплення нових знань і умінь

Учитель пропонує скласти ланцюжок наслідків участі дітей у збройних конфліктах.


Слайд №7

1-а група. Ланцюг наслідків для дітей учасників збройних дій.

2-а група. Ланцюг наслідків для суспільства, в якому діти беруть участь у бандитських формуваннях.

3-я група. Ланцюг наслідків для дітей учасників бандитських формувань


V. Підбиття підсумків уроку

Обговорення епіграфів уроку (Слайд 3). Учні роблять висновок про необхідність встановлення мінімального віку для вербування дітей під час збройних конфліктів та обов'язковий захист дітей.

Метод «Мікрофон»

Учні закінчують речення: «Дитинство це...», «Війна це...».

Таким чином, ми дійшли з вами висновку, що діти і вина два несумісних поняття.

На завершення уроку звучить пісня «Дитинство це я і ти».

Оцінювання роботи учнів на уроці

Домашнє завдання


VІ. Оцінювання роботи учнів на уроці.


VІІ. Домашнє завдання

  1. Завдання 1 на стор. 50.

  2. Історичне дослідження «Що таке дитинство?»

  • Обрати часовий період історії;

  • дати визначення поняття «дитина»;

  • з'ясувати, які критерії існують для визначення поняття «доросла людина».

3. Повідомлення «Відомі діти-солдати».

















Додаток1

Додатковий протокол 1977 р. до Женевських конвенції 1949 р.

Стаття 77.1. Сторони, що перебувають у конфлікті, вживають практично всіх можливих заходів для того щоб діти, які не досягли 15-річного віку, не брали безпосередньо участі у воєнних діях, зокрема сторони утримуються від вербування їх до своїх збройних сил.


Конвенщя про права дитини

Стаття 38.2. Держави-учасниці вживають всіх можливих заходів для забезпечення того, аби особи, що не досягли 15-річного віку, не брали безпосередньо участі у воєнних діях


Факультативний протокол до Конвенції про права дитини від 25 травня 2000 р.

<...> Стаття 2. Держави-учасники забезпечують, аби особи, що не досягли 18-річного віку, не підлягали обов'язковому призову до збройних сил.

<...> Стаття 3.1. Держави-учасники підвищують Мінімальний вік добровільного призову осіб в їх національні збройні сили порівняно з віком, вказаним у пункті 3 статті 38 Конвенції про права дитини, враховуючи принципи, що містяться в цієї статті, і визнаючи, що, відповідно до Конвенції, особи, які не досягли 18 років, мають право на особливий захист.

Додаток 2


Матеріали для 1-ої групи


Під час підготовки нашої теми ми розділили дітей Другої світової війни на 2 групи діти Радянського Союзу і діти Німеччини.

У регулярній Червоній армії під час Великої Вітчизняної війни діти не воювали, проте в багатьох підрозділах були так звані «сини полків». Це в основному були хлопчики, підібрані солдатами на дорогах війни. Сотні і навіть тисячі підлітків вступали до партизанських загонів, підпільних організацій. Вислів «син полку» стало в СРСР крилатим після виходу в світ в 1945 р. однойменної повісті письменника Валентина Катаєва. Її герой, пастушок Ваня Солнцев, після загибелі батьків потрапляє у військову частину, де його беруть під опіку бійці. Разом з ними хлопчик бере участь у бойових операціях і здійснює героїчні! вчинки. У героя повісті був реальний прототип дитина з дітбудинку з Одеси Ісаак Раков. 12-річний хлопчик утік на фронт і став «сином» 8-го гвардійського полку. Він був нагороджений орденом Червоної Зірки і медаллю «За взяття Берліна». Під час бойових дій підліток вів на полях букваря щоденник, що згодом потрапив до рук Катаєва.

Дуже багато підлітків воювало в партизанських загонах. Був у нас у Севастополі такий хлопчисько. Листопадова ніч 1941 року. Партизани розташувалися на нічліг біля севастопольського селища Алсу після виснажливих боїв у кримському лісі. Фашисти підкралися до табору, сподіваючись захопити солдата зненацька. Ціною власного життя юний партизан Віктор Чекмак зірвав задум фашистів. Він кинув гранату, вступив у бій. Чекмак був посмертно нагороджений медалями «За оборону Севастополя» і «За бойові заслуги».

Коли рідне село Леоніда Голікова захопив ворог, хлопчик пішов до партизан. Не раз він ходив у розвідку, приносив важливі відомості в партизанський загін. В одному з боїв Леоніду довелося вести сам на сам бій з фашистським генералом. Гранатою яку кинув хлопчик підбив машину. 3 неї вибрався гітлерівець з портфелем в руках і, відстрілюючись, кинувся тікати. Леонід побіг за ним. Майже кілометр переслідував він ворога і, нарешті, наздогнав і знищив. У портфелі виявилися дуже важливі документа. Загинув Леонід під с. Гострий Лука взимку 1943 року. Посмертно піонеру-герою Леотду Голікову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Коли в Шепетівку Хмельницької області увірвалися фашисти, Валя Котик разом з друзями вирішив боротися з ворогом. Валя був зв'язковим і розвідником у своїй підпільній організації. Коли в місті почалися арешти, Валя разом з мамою і братом Віктором пішов до партизанів. Піонер, якому ледь-ледь виповнилося 14 років, бився пліч –о-пліч з дорослими, звільняючи рідну землю. На його рахунку шість піді!рваних ворожих ешелонів. Валя Котик був нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеня, медаллю «Партизану Вітчизняної війни» II ступеня. Посмертно Валентину Котику присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Війна захопила ленінградську піонерку 3іну Портнову в с. Зуя, куди вона приїхала на канікули. Будучи членом підпільної комсомольсько-молодіжної організації, вона брала участь у диверсіях, поширювала листівки, за завданням партизанського загону вела розвідку. Стояв грудень 1943р. Зіна поверталася із поверталася із завдання. Юну партизанку, катували. Під час одного з допитів, вибравши момент, Зіна схопила із столу пістолет і впритул вистрелила в гестапівця. Офіцер, що прибіг на постріл, був також убитий. Зіна намагалася втекти, але фашисти наздогнали її. Відважна юна піонерка була по-звірячому закатована, але до останньої хвилини залишалася стійкою, мужньою, непохитною. Посмертно їй присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У Великій Радянській енциклопедії наведені такі відомості: бойовими орденами і медалями в 1941-1945 роках відзначені подвиги понад 35 тис. піонерів.

А ось у Німеччині під час Другої світової війни дітей на військову службу призивали. Головним напрямком роботи «гітлерюгенду» під час війни стає всебічне залучення молоді до воєнних виступів держави. Уже в умовах краху нацистської імперії відбувся призов «добровольців» 15-16-річного віку. Із цих солдатів-школярів формувалися загони «вервольф» (перевертні). Вони повинні були боротися до останнього подиху.

м доручалося прикривати відхід частин вермахту, здійснювати диверсійні акти в тилу військ антигітлерівської коаліції. Навітъ після капітуляції гітлерівської Німеччини деякі «вервольфи», серед яких зустрічалися навіть 14-річні підлітки, продовжували виконувати свої бойові завдання, оскільки не отримали наказу про їх скасування. Залучалися підлітки до служби у війсъково-повітряних силах (1944р. тут перебували на службі 92 тис. юнаків, направлених сюди з «гітлерюгенду»).





Матеріали для 2-ої групи

Попри заборони, що містяться в міжнародному праві, діти все ще беруть участь у військових діях залишаються безневинними жертвами збройних конфліктів. Сьогодні у збройних конфліктах беруть участь близько 300 тис. дітей у 30 державах. їх середній вік 12 років. Проте в Уганді був виявлений п'ятирічний солдат, а в Колумбії 7-річний член терористичної організації.

Участь дітей у військових діях може набувати найрізноманітніших форм — від допомоги комбатантам (доставка зброї і боєприпасів, виконання розвідувальних завдань та інше) до набору дітей як комбатантів до національних збройних сил та їх вербування до інших збройних формувань. Завербувавши дітей, їх потім експлуатують різними способами. Якщо одні беруть участь у бойових діях, інші використовуються як розвідники, зв'язкові, носильники, прислуга, а також для установки і знешкодження піхотних мін. У країнах з низьким рівнем життя діти вербуються до збройних сил або угруповань, щоб забезпечити собі та родини хоча б елементарні кошти для існування.

Коли конфлікт набуває затяжного характеру, збройні сили та угруповання частіше використовують дітей, для того щоб поповнити свої лави. Діти, які використовуються як солдати, позбавляються повноцінного дитинства, вони часто зазнають жахливих страждань. Є безліч свідчень про те, що дітям перед боєм дають наркотики або спонукають до вчинення звірств щодо їх власних родичів, на які їх штовхають, щоб розірвати родинні зв’язки.

Згідно зі звітом міжнародної «Коаліції щодо заборони використанню дітей-солдатів» (в!д 14.02.2002 р.), на території колишнього СРСР зафіксовані випадки участі дітей-солдатів у конфліктах у Чечні, Дагестані, Нагірному Карабаху, Грузії, республіках Середньої Азії. Крім того, існують свідчення того, що дітей із колишнього СРСР залучали для воєн в інших «гарячих точках» у Курдистані та Афганістані. Точна кількість неповнолітніх, які брали участь у бойових діях на території колишнього СРСР, невідома. Ось відомості зі звіту по конкретних республіках.

Вірменія. Є відомості, що збройні сили на добровільній або примусовій основі залучали до служби неповнолітніх із числа біженців з Азербайджану для «захисту батьківщини».

Азербайджан. С відомості, що неповнолітні діють або діяли у складі опозиційних сил у Нагірному Карабаху.

Грузія. Є свідчення, що діти брали участь у бойових діях під час військового конфлікту в Абхазії.

Росія. Недержавні збройні формування, особливо в Чечні, широко використовують дітей-солдатів. Зафіксовані випадки масової участі неповнолітніх у боях в Чечні, спроби вербування підлітків до напіввійськових формувань під час збройного конфлікту в Дагестані. Також існують окремі свічення, що деякі ісламські організації готували з дітей смертників-самогубців.

Таджикистан. Діти-солдати широко використовувалися під час громадянської війни, що завершилася 1997 р. Ісламські організації використовували дітей під час громадянської війни, але не можна бути певним,

що сьогодні такі факти відійшли у минуле. Зафіксовані випадки участі 12-річних дітей у військових діях.

Узбекистан. Опозиційні сили Узбекистану широко використовували і використовують неповнолітніх. За різними оцінками, не менше 1000 дітей були рекрутовані до збройних формувань Ісламського Руху Узбекистану.

У Великобританії, чиї збройні сили вважаються одними з найбільш технічно забезпечених, а країна, як правило, суворо дотримує міжнародних норм і правила, солдати у віці до 18-ті років служать в армії й навіть беруть участь у збройних конфліктах. Не менше 50-ти неповнолітніх англійців несли службу у складі миротворчого контингенту в Косово. Під час війни в Перській затоці (1991) загинуло декілька 17-річних солдатів. Неповнолітні також служать у збройних силах США.

Використання дітей-солдатів школи стає дуже масштабним. У багатьох країнах Африки, Латинської Америки і Азії, де відбуваються локальні збройні конфлікти, існують потужні сепаратистські, етнічні або кримінальні напіввійськові формування, де використання дітей-солдатів стало нормою. Особливо легкою здобиччю для вербувальників й об'єктом маніпуляції діти стають в умовах зубожіння або дискримінації. Нерідко їх викрадають зі школи, з вулиці, з будинку або купують у батьків.

Ірак 1991 р. створив організацію «Левенята Саддама», до якої входить десятки тисяч дітей віком 10-15 рокв, яких навчали поводитися зі зброєю. У 1999-2000 рр. під час війни між Ефіопією та Еритреєю надходили повідомлення про тисячі дітей, яких просто забирали зі шкіл, вручали їм зброю та відправляли на фронт. Підлітки становили значку частину збройних сил «Талібан». На Шрі-Ланці та в Палестині дітей спеціально готують до ролі терористів-самогубців.


Матеріали для 3-ої групи



Дуже часто діти виявляються членами бандитських угруповань. Деякі угруповання стають досить відомими. Так, наприклад, в Роси в Казані діяло злочинне угрупування, вік членів якої коливався від 13 до 50 років. Наприкінці 1960-х двадцяти-п'ятирічний Сергій Антіпов, раніше засуджений, організував та очолив велику злочинну групу «Тяпляп». Антіпов об'єднав навколо себе підлітків в одному з районів Казані. У першій половині 1970-х з'явилися цеховики, що об'єдналися в «тіньові» підприємницькі мережі.

м треба було облаштувати безпеку свого бізнесу, і «Тяп-ляп» почав займатися охороною перевезень нелегальної продукції. Угрупування Антіпова вирізнялося винятковою жорстокістю. Бона була спрямована на територіальну експансію, придушення й підпорядкування підлітків сусідніх вулиць і районів. Дворові компанії, які намагалися уникнути залежності від «Тяп-ляпу», мали перетворитись на подібне угруповання, щоб себе захистити.

На сьогодні в Ульяновську діють, за різними даними, від 9 до 15 молодіжних угрупувань, контрольованих дорослою організованою злочинністю. До складу кожної входить від 100 до 200чоловік віком від 13 до 18років.

Підлітки контролюють всі нелегальні міські автостоянки. А щоб власники транспорту користувалися їхніми послугами і не паркували машини у дворах, підлітки регулярно проводять «рейди». Машини, що стоять у «недозволених» місцях, розбивають і підпалюють. Підлітки також активно використовуються в Ульяновську в усіх кримінальних війнах. Якщо дорослі бандити щось не поділили, то варто лише зателефонувати, і через півгодини на «стрілку» приїдуть десятки підлітків, озброєних арматурою, бітами, ножами. Аналогічні банди діють в Іркутську, Челябінську, Омську, Самарі, Кузбасі.

У Свердловській області зареєстрований випадок, коли як кілерів використали двох підлітків.

м «замовили» вбивство 55-річного бізнесмена. «Непрофесійним» вбивцям не знадобився «обр!з». Підприємця убили, розтрощивши нещасному череп ніжкою від табурета.

Подібні факти в усьому світі уже нікого не дивують. Керівники кримінальних угруповань користуються тим, що діти не підпадають під дію звичайного кримінального законодавства, що передбачає суворі покарання за скоєння тяжких злочинів, а тому діють зухвало и ефективно. Діти не мають документів і не значаться в базах даних спецслужб, що ускладнює їх затримання. До того ж, вони не бояться смерті страх посилюється у людини з віком. Все це робить їх жорстокими і нещадними, а отже, ідеальними солдатами.

Ще одна проблема сьогодні скінхеди. Скіни умовно діляться на три категорії: «ветерани» - ті, кому за 30, вони є носіями певної субкультури; «середні» найбільш активні молоді люди; третя трупа так звані «бабси».Вони фактично складаються з «скінхедів-піонерів» (середній вік становить 13-14років), які існують при будь-якій «старшій» організації.

22 вересня 2008 р. в Москві в одному судовому процесі розглядалася справа 13 підсудних підлітків, серед яких лише один досяг повноліття. Слідчі вважають, що на їх рахунку 10 замахів і два вбивства, у тому числі звіряче — до смерті було забито Сергія Ніколаєва — міжнародного майстра спорту із
шахів із Якутії.

На іншому процесі слухалася справа 9 обвинувачених у 19 вбивствах і 12 замахах. Це угрупування московських скінхедів очолювали Артур Ріно і Павло Скачевський. Вони керували бандою малолітніх віком від 15 до 17 років. Підлітки вибирали на вулиці перехожих «яскраво вираженої неслов'янської" зовнішності» и забивали їх палицями, металевими прутами. Єдина дівчина в банді - Світлана Авакумова - знімала звірячі вбивства на відео. А потім жахливі ролики викидали в Інтернет. Слідство стверджує, що менш ніж за рік бритоголові здійснили 32 напади на приїжджих з Кавказу й Азії.

За останніми даними МВС Росії, в угрупування скінхедів, яких у країні не менше 400, входять понад 20 тисяч молодих людей віком від 12 до 24 років.

Скінхеди є і в Україні. Один з перших зафіксованих (часто потерпілі побоюються звертатися до міліції) виступів скінхедів у Києві стався 13 квітня 2002р. трупа молодих людей увійшла до синагоги на вулиці Шота Руставелі, жорстоко побила заступника головного рабина України, вибила в будівлі всі вікна, прокричала антисемітські гасла і сховалася.

23 квітня 2008 р. - чотири скіна напали на громадянина Республіки Корея Канг Джонгвона і побили його. Від отриманих ран чоловік помер. 11 січня 2008 р. у вечері на Хрещатику побили члена баскетбольного клубу «Києва» Маркуса Фейсона. Темношкірий спортсмен став жертвою столичних
скінхедів.

Кількість організацій скінхедського спрямування в Україні зростає щороку. Велика їх частина сконцентрована в крупних містах: Києві, Дніпропетровську, Харкові, Львові і Миколаєві. Навіть до Севастополя вони дісталися. 29 червня 2008 р. бритоголові з Ялти, Харкова, Мелітополя і Санкт-Петербурга з'їхалися до Севастополя. Правоохоронні органи зреагували превентивно: 54 члени угрупування віком від 16 до 30 років були затримані, у них вилучили неонацистську символіку й екстремістські листівки.




Слайди

1 №2

hello_html_1f5e1e47.gifhello_html_m6943b8a2.gif

3 №4

hello_html_1e9abf3d.gifhello_html_m42589054.gif

5 №6

hello_html_4d5c9f37.gifhello_html_m4c328f9e.gif

7 №8

hello_html_37b759a6.gifhello_html_39a99e02.gif


Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 14.02.2016
Раздел История
Подраздел Конспекты
Просмотров192
Номер материала ДВ-452366
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх