Инфоурок / Информатика / Другие методич. материалы / Реферат для слухачів курсів підвищення кваліфікації на тему: "Використання інформаційно-комунікаційних технологій та педагогічних засобів у викладанні шкільних дисциплін"

Реферат для слухачів курсів підвищення кваліфікації на тему: "Використання інформаційно-комунікаційних технологій та педагогічних засобів у викладанні шкільних дисциплін"


библиотека
материалов

КВНЗ «ХАРКІВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

Факультет підвищення кваліфікації


КАФЕДРА МЕТОДИКИ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ


СЕКЦІЯ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ТА ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ


ПІДСУМКОВА РОБОТА


Використання інформаційно-комунікаційних технологій та педагогічних програмних засобів у викладанні шкільних дисциплін


Виконав слухач курсів підвищення

кваліфікації за напрямом:

“Інформатика”

Бутенко Тетяна Вікторівна

вчитель інформатики І категорії

навчальний заклад

Харківська спеціалізована СШ66

Червонозаводський район

термін проведення курсів

23.05.15 – 17.06.15

Рецензент:





Харків 2015



Зміст


Вступ………………………………………………………………………………….3



Розділ I. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні шкільних дисциплін…………………………………………………………………5

1.1. Актуальність теми………………………………………………………..5

1.2. Мета та завдання застосування інформаційних технологій у викладанні шкільних дисциплін……………………………………………..7

1.3. Методологічна основа застосування інформаційних технологій у викладанні шкільних дисциплін……………………………………………..8

1.4. Напрями застосування інформаційних технологій……………………9


Розділ II. Використання комп’ютерів на уроках…………………………………12

Розділ III. Програмно-педагогічні засоби навчання……………………………...20

Висновки та пропозиції……………………………………………………………22

Список використаних джерел……………………………………………………..23












Вступ

У роботі розкриваються питання доцільності використання інформаційно-комунікаційних технологій як засобів навчання на різних типах занять (лекційні, практичні, семінарські та лабораторні роботи) при викладанні базових дисциплін шкільного курсу. Даються рекомендації щодо проведення уроків з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Актуальність матеріалу, викладеного у роботі, обумовлена нагальними потребами викладачів у ознайомленні із способами застосування інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічній практиці для підвищення якості навчання в сучасному інформаційному суспільстві. В роботі проаналізовано значну кількість статей, які публікують матеріали з питань застосування в навчальному процесі мультимедія-засобів, Web-технологій в он-лайн навчанні, впливу застосування ІКТ на навчальний процес, напряму використання ІКТ залежно від рівня оснащеності навчального закладу комп’ютерною технікою тощо.

Використання комп'ютерів в освіті привело до появи нового покоління інформаційних освітніх технологій, які дозволили підвищити якість навчання, створити нові засоби виховної дії, ефективніше взаємодіяти педагогам і учням з обчислювальною технікою. За останні два десятиріччя застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті значно поширилося і досягло істотного успіху. Впровадження IКT в освіту потребує позитивного ставлення до цих технологій від викладачів, оскільки IКT є чинником, який може привести до суттєвих змін педагогічного процесу.

У роботі виділено головні проблеми застосування ІКТ, намічено шляхи їх вирішення. Ключовим моментом щодо підвищення інтересу педагогічної спільноти у застосуванні ІКТ є те, що ІКТ заохочує учнів до розвитку навичок 21-го сторіччя, вносить зміни до процесу навчання. Розглянуто зв’язок між використанням IКT і педагогічною практикою викладання ряду шкільних навчальних дисциплін школи І-ІІІ ступенів, обговорюються проблеми, які при цьому виникають.


Розділ I. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні шкільних дисциплін


1.1. Актуальність теми


Реформування національної освіти в Україні здійснюється в умовах глибокого проникнення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) майже в усі сфери людської діяльності. ІКТ стають потужним каталізатором і показником науково-технічного розвитку суспільства.

В умовах бурхливого розвитку ІКТ суспільство поступово наближається до нового, інформаційного етапу свого розвитку, у якому особливого значення набуває вміння працювати із засобами ІКТ та використовувати їх у повсякденній діяльності. У рекомендаціях Верховної Ради України, які були прийняті у вересні 2005 року на парламентських слуханнях з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні, вперше відзначено, що впровадження новітніх ІКТ у всі сфери суспільного життя та розвиток інформаційного суспільства є одним з пріоритетних напрямків державної політики.

Відповідно до державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті та науці” усі загальноосвітні навчальні заклади комп’ютеризовані. Процеси інформатизації суспільства та освіти взаємопов’язані й взаємозумовлені. Рівень сучасної освіти повинен відповідати існуючому соціальному замовленню. Від рівня інформатичної компетентності та інформаційної культури підростаючого покоління залежить у майбутньому науковий, технічний та виробничий потенціал нашої країни.

ІКТ суттєво впливають на зміст, форми, методи і засоби навчання, але їх інтенсивний розвиток, зокрема, розвиток функціональних можливостей випереджає розвиток методів використання цих засобів у навчальному процесі. З’явилася суперечність між можливостями та методами використання ІКТ в навчальному процесі. У розв’язанні цієї суперечності важливе місце посідає пропедевтика інформатики в початковій школі. Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти (зі змінами, затвердженими колегією Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2005 року) “Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст та структуру навчання” в освітню галузь “Технологія” введено змістову лінію “Пропедевтика інформаційної культури”.

Методика впровадження ІКТ в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи, теорія і досвід розробки педагогічних програмних засобів та використання їх у навчальному процесі, принципи та методи навчання з використанням комп’ютера висвітлені в роботах В.Ю. Бикова, Р.Вільямса, А.М. Гуржія, Ю.О. Дорошенка, А.П. Єршова, М.І. Жалдака, Ю.О.Жука, В.В. Лапінського, Н.П. Листопад, В.М. Монахова, І.П. Підласого, О.В. Співаковського та інших.

Проте, темпи розвитку ІКТ випереджають наукові досягнення в цій галузі. Суперечність між потенційними можливостями інформаційно-комунікаційних технологій та ступенем розробки методів їх використання в навчальному процесі вимагає активізації наукових досліджень у визначенні поняття комп’ютерної грамотності та пошуку змісту, форм, методів і засобів її формування. Нині треба виходити з того, що використання комп’ютера та ІКТ у школі не тільки можливе, але й необхідне.

Дослідження вчених та педагогів-практиків О. Буцика, І.Г. Вєтрова, А.Г. Гейна, А.В. Горячева, С.О. Гунько, М.М. Левшина, Н.П. Листопад, Ю.І. Машбиця, Ф.М. Ривкінд, С. Пейперта, Ю.А. Первіна, І.М. Смирнової, О.В. Суховірського, М.І. Фролова, Б. Хантера, О.І. Шиман та інших переконливо свідчать про те, що використання сучасних ІКТ у школі має такі основні переваги: здійснюється диференціація навчального процесу; забезпечується діалогова взаємодія учня з моделями відповідних явищ і процесів; здійснюється ефективна діагностика інтелектуального і психічного рівня розвитку та уможливлюється створення на цій основі відповідної моделі учня з управлінням його навчальною діяльністю; розширюється контроль за навчальною діяльністю учнів і забезпечується на цій основі зворотній зв’язок; вдається значно підвищити рівень зацікавленості учнів у навчальній діяльності завдяки внесенню елементів новизни; розвиваються творчі здібності, підвищується пізнавальна активність учнів у навчальному процесі.

Отже, проблема підготовки підростаючого покоління до активної, плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві, наявність суперечності між потенційними можливостями ІКТ та методами їх сучасного використання в навчальному процесі, об’єктивна потреба в розробці нових підходів до використання ІКТ у школі зумовили вибір теми роботи «Використання інформаційно-комунікаційних технологій та педагогічних програмних засобів у викладанні шкільних дисциплін».


1.2. Мета та завдання застосування інформаційних технологій у викладанні шкільних дисциплін.


Метою є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка моделі підготовки вчителя до застосування інформаційних технологій у викладанні шкільних дисциплін.

Мета зумовила необхідність виконання таких завдань:

здійснити аналіз наукових праць і визначити взаємозв’язок розвитку інформаційних технологій навчання та підготовки учителів до їх застосування на уроках та в позаурочній роботі;

розробити модель підготовки учителів до застосування ІКТ у процесі викладання шкільних дисциплін та відповідну методику її реалізації;

виявити та обґрунтувати педагогічні умови ефективного застосування розробленої моделі підготовки вчителя до застосування інформаційних технологій;

дослідно-експериментальним шляхом перевірити ефективність запропонованої моделі підготовки учителів до застосування інформаційних технологій у процесі викладання шкільних дисциплін.

Предмет дослідження: підготовка учителів до застосування інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

Гіпотеза дослідження: підвищення рівня підготовки учителів до застосування ІКТ на уроках в навчально-виховному процесі школи можливе за умови впровадження науково-обґрунтованої моделі підготовки учителів школи, заснованої на систематичному застосування інформаційних технологій у викладанні шкільних дисциплін.


1.3. Методологічна основа застосування інформаційних технологій у викладанні шкільних дисциплін.


Методологічними засадами стали наукові положення теорії пізнання про загальний зв’язок і взаємозумовленість явищ навколишньої дійсності; про процес сприймання та засвоєння особистістю наукових понять, про формування вмінь і навичок розумової діяльності, про взаємозв’язок теорії і практики, висновки і положення вітчизняних і зарубіжних учених із досліджуваної проблеми; ідеї сучасних концепцій навчання і нових педагогічних технологій.

Теоретичною основою є концепція розвивального навчання (П.Я.Гальперін, Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, Н.Ф. Тализіна); теорія поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна); особистісно-діяльнісна концепція навчання (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн); загальнодидактичні закономірності процесу навчання (Ю.К. Бабанський, Н.М. Бібік, І.Я. Лернер, О.Я. Савченко); концепції інформатизації освіти (В.Ю. Биков, А.П. Єршов, М.І. Жалдак, Ю.І. Машбиць, Ю.А. Первін).

Для розв'язання поставлених завдань треба використовувати такі методи: теоретичні – вивчення вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної, методичної, дидактичної літератури; аналіз та узагальнення досвіду впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та педагогічних програмних засобів у викладанні шкільних дисциплін; педагогічного досвіду використання інноваційних технологій; аналіз програмного забезпечення та дидактичних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, які використовуються в навчально-виховному процесі школи; емпіричні – анкетування, бесіди, тестування, опитування, розробки уроків з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та педагогічних програмних засобів у викладанні шкільних дисциплін.


1.4. Напрями застосування інформаційних технологій

У зв'язку з переходом до інформаційного суспільства змінюються вимоги до освіти, до особових і професійних характеристик майбутніх громадян цього суспільства. Відбувається глобальна інформатизація суспільства, у тому числі й освіти. Школи інтенсивно змінюють свій вигляд, як зовнішній, так і внутрішній, як за формою, так і за змістом і принципами роботи.

Останніми роками в системі вітчизняної освіти відбуваються реформаційні процеси, спрямовані на досягнення рівня найкращих світових стандартів. Одним із шляхів підвищення якості навчання і виховання, зазначеним у Концепції Державної програми розвитку освіти, є впровадження новітніх педагогічних та інформаційних технологій.

У педагогічній літературі під новими інформаційними технологіями  розуміють «методологію і технологію навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання й у першу чергу ЕОМ». Основна мета впровадження сучасних технологій навчання - сприяти не тільки ефективному опануванню навчального матеріалу й виробленню системи знань, а й умінню застосувати набуте у подальшій професійній діяльності,  створити умови для активної самореалізації особистості як вчителя, так і учня.

Обираючи оптимальні для процесу навчання технології, вчителю слід враховувати багато чинників, зокрема, особливості контингенту учнів (вік, рівень знань, життєвий досвід тощо), специфіку навчального закладу, рівень його матеріально-технічного забезпечення, завдання й особливості навчальної дисципліни та ін. 

Досвід упровадження новітніх технологій навчання дозволяє визначити такі напрями застосування інформаційних технологій (далі - ІТ):     

1.Використання ІТ під час навчальних занять. З метою підвищення ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів ІТ активно впроваджуються в навчально-виховний процес на уроках різного типу (вивчення нового матеріалу, узагальнення та систематизації знань, підсумкових тощо). Так, під час проведення уроків-лекцій дієвим є використання мультимедійного супроводження, що дозволяє не тільки унаочнити процес навчання, а й викласти максимальну кількість інформації за обмежений час.  На практичних заняттях учні активно застосовують наявні електронні посібники, електронні словники, а також оригінальні, самостійно створені разом з учителем навчальні матеріали з використанням універсальних інструментальних комплексів для розробки та редагування різного роду навчальних програм (наприклад, текстовий редактор Word, програми Excel, Power Point). За допомогою комп'ютерних технологій і розробленої системи різних за рівнем складності завдань стає можливим оперативне проведення контролю знань, що виконує як діагностичну, так і коригувальну функцію.

2. Використовуються ІТ і під час самостійної роботи учнів, що створює сприятливі умови для самореалізації особистості, надає можливість кожному залежно від рівня підготовки, розумових здібностей обирати послідовність, обсяг і темп опанування матеріалу, здійснювати  самоконтроль. Так, цікавою і творчою роботою стає робота з Інтернет-ресурсами щодо пошуку потрібної інформації для написання реферату, підготовки повідомлення, укладання анотованих списків ресурсів Інтернет на певну тему, створення мультимедійного проекту, презентацій, галерей ілюстрацій тощо. В нагоді тут стають пошукові сервери, зокрема Google, Rambler, Яndex, Мета тощо. 

Використання у навчальному процесі можливостей інформаційних технологій відкриває перспективи для дистанційного навчання. Так, зокрема, одним із шляхів оптимізації організації навчання учнів, які тривалий час з поважних причин не відвідують школу може стати розміщення на WEB-сторінках шкільного WEB-сайту навчально-методичних матеріалів щодо самостійного вивчення шкільних дисциплін: теоретичного матеріалу з теми, корисних посилань на Internet-ресурси, переліку питань для самостійного опрацювання, тестових матеріалів для закріплення й перевірки опанованого матеріалу тощо. 

3. Використання ІТ відкриває широкі можливості для науково-дослідної роботи учнів. Однією із сучасних форм комунікації стає проведення Інтернет-конференцій, організація форумів з обговорення проблемних питань. Проведення подібних заходів відкриває широкі можливості для обміну досвідом, збагачення знань, спілкування з цікавими людьми тощо.

Упровадження ІТ, надаючи широкі можливості для вільного вибору учнями  форм і методів навчання, на перший погляд, може знецінювати роль учителя в освітньому процесі, проте не слід забувати, що будь-який навчальний процес має бути керованим. Учитель повинен не тільки знати, але уміти планувати й передбачати результати навчання, моделювати ситуації, спрямовувати діяльність учнів, створюючи умови для розвитку особистості та творчих здібностей.





Розділ II. Використання комп’ютерів на уроках


Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій навчання, що базуються на комп’ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, відкриває перспективи щодо гуманізації навчального процесу, розширення та поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам навчання практичної значущості, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів та здібностей учнів, інтенсифікації навчального процесу й активізації навчально-пізнавальної діяльності, посилення спілкування учнів і вчителя та учнів між собою і збільшення питомої ваги самостійної навчальної діяльності дослідницького характеру, розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів з урахуванням їхніх позицій та вподобань, специфіки перебігу навчального процесу.

При цьому насамперед ідеться про поступове і неантагоністичне, без руйнівних перебудов і реформ, вбудовування нових інформаційних технологій навчання різних навчальних предметів у діючі дидактичні системи, гармонійне поєднання традиційних та комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання.

Нові інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання різноманітної інформації, наперед розроблені засоби виконання рутинних, технічних, нетворчих операцій, пов’язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навчального навантаження і водночас інтенсифікації навчального процесу, надання навчально-пізнавальній діяльності творчого, дослідницького спрямування, яка природно приваблює дитину і притаманна їй, результати якої приносять учню задоволення, стимулюють бажання працювати, набувати нових знань.

Необхідність якомога ширшого використання нових інформаційних технологій навчання різних навчальних предметів пов’язана перш за все зі значно ширшими (порівняно з традиційними технологіями навчання) можливостями розкриття загальноосвітніх функцій навчальних дисциплін, розв’язання загальних завдань навчання, виховання і розвитку школярів.

Значну роль нові інформаційні технології навчання відіграють у формуванні загальнонаукових умінь та навичок (організаційних, загально пізнавальних, контрольно-оцінювальних), до яких належать і вміння адекватно добирати програмний засіб для розв’язування поставленого завдання, і формування та розвиток в учнів потреби неперервно розширювати та поглиблювати свої знання.

Попередні намагання проводити навчання за допомогою комп’ютерних програм, що здійснювалися ще на початку та в середині 80-х років, закінчилися невдачею. Це було викликано тим, що недосконалість програмових засобів не дозволяло отримати явну перевагу комп’ютерних технологій перед традиційними формами навчання. Іншою важливою причиною являлося те, що комп’ютер не був доступним засобом навчання. Ні вчителя, ні учні не були готові сприйняти комп’ютер як регулярний навчальний засіб.

На даний момент ситуація змінюється, сучасні персональні комп’ютери і програми дозволяють не тільки організовувати найпростіші тести, але і моделювати навчальні ситуації, за допомогою анімації, звука, фотографічної точності.

Розглянемо питання про способи використання комп’ютера у навчанні.

Найприродніша форма роботи вчителя – урок. Урок, на якому в якості технічного засобу навчання використовується комп’ютер, можна назвати уроком з комп’ютерною підтримкою (УКП). Такі уроки мають особливу структуру, але теорія УКП, на жаль, ще не розроблена. УКП мають особливі цілі, форми і особливу методику визначення результативності. Головним завданням є організація такого уроку.

Ще одне важливе теоретичне питання: для яких категорій учнів комп’ютерні технології можуть дати найбільший ефект, а для яких використання комп’ютера не приводить до значних змін результатів навчання.

Однак використання комп’ютера в навчанні не обмежується уроками з комп’ютерною підтримкою. Уроки навіть не найважливіша частина цього процесу. Реальна перспектива – використання домашнього комп’ютера в якості навчального засобу, самостійна навчальна діяльність, активне втручання вчителя в домашню освіту через персональний комп’ютер при дистанційному навчанні.

Можна виділити позитивні особливості роботи з комп’ютерною навчальною програмою:

  • скорочення часу вироблення технічних навичок учнів;

  • збільшення кількості тренувальних завдань;

  • досягнення оптимального темпу роботи учня;

  • перетворення учня на суб’єкт навчання (так як програма вимагає від нього активного управління);

  • застосування в навчальній діяльності комп’ютерного моделювання реальних процесів;

  • забезпечення навчання матеріалами із віддалених баз даних, використовуючи засоби телекомунікацій;

  • набуття діалогу з програмою характеру навчальної гри, що у більшості учнів підвищує мотивацію навчальної діяльності.



Потрібно враховувати і недоліки:

  • відсутність емоційності діалогу з програмою;

  • не завжди враховані програмістами особливості конкретної групи учнів;

  • майже повна відсутність розвитку мовлення, графічної та писемної культури учнів;

  • виникнення, крім помилок у вивченні навчального предмету, яких учень допускається і на традиційних уроках, також технологічних помилок – помилок роботи з комп’ютерною програмою;

  • подання навчального матеріалу, як правило, в умовній, надто стиснутій та одноманітній формі;

  • обмеження контролю знань кількома формами – тестами або програмованим опитуванням;

  • наявність спеціальних знань самого вчителя.

Недоліків у комп’ютерного навчання не менше, ніж переваг. Відмовлятися від комп’ютера в навчанні не можна, але не можна і зловживати комп’ютеризацією. Потрібно виробити критерії корисності використання комп’ютерів на уроці для кожної вікової групи по окремих темах, критерії оцінювання програмових засобів.

Зрозуміло, що та чи інша комп’ютерна технологія потрібна, якщо вона дозволяє отримати такі результати навчання, які не можна отримати без її використання. Наприклад, якщо програма дозволяє швидко виробити технічний навик побудови симетричних фігур на площині – така програма потрібна. Тому що без комп’ютера робота буде перевантажена масою додаткових рутинних побудов і найпростіших дій, а через велику кількість додаткових дій важко сформувати і проконтролювати потрібне вміння. Однак пізніше набуті вміння потрібно закріпити реальними побудовами, інакше справжні навички не розвинуться.

Які ж особливості комп’ютеризованого уроку. Особливо потрібно виділити наступне: крім звичайної мети уроку, урок з комп’ютерною підтримкою має технологічну мету: навчання новому методу навчальної діяльності, використанню конкретної навчальної комп’ютерної програми. Головною особливістю такого уроку є те, що перевизначаються потоки інформації на уроці – діалог вчителя з учнем відбувається через комп’ютер, який виступає в ролі третього компоненту навчання, індивідуального для кожного учня.

Можна виділити три основні задачі, які необхідно розв’язати для успішного проведення комп’ютеризованого уроку: дидактичну, методичну та організаційну. Під дидактичним забезпеченням розуміють навчальні матеріали уроку, конкретна навчальна програма та апаратура. Методична задача – визначення методів використання комп’ютерів при викладанні теми, аналіз результатів уроку і постановка наступної навчальної мети. Організаційна задача, яка легко вирішується під час традиційного уроку, стає головною. Вона полягає в тому, щоб виробити і закріпити в учнів навички роботи з навчальною програмою, організувати роботу, уникаючи перевантаження учнів та нераціонального використання часу.

При використанні навчальних програм потрібно враховувати слабкість комп’ютерного опитування – не прослідковується хід розв’язування задачі, відсутня можливість перевірки графічних навичок і навичок проведення доведень. Отже, не можна вважати комп’ютерні тести переважаючою формою контролю. Однак для багатьох учнів робота з комп’ютерними тестами буде значно більш значущою, ніж при традиційній формі опитування. До таких дітей відносяться інтелектуально обдаровані діти, які, до того ж часто відчувають серйозні труднощі у спілкуванні із вчителем, що пов’язане із низькою комунікативною культурою. До таких учнів відносяться і невстигаючі учні. Для них не надто складний тест на комп’ютері може стати засобом самоствердження.

Постає питання: як ставитися до автоматичного виставлення оцінок учню комп’ютерною програмою. Напевно не треба довіряти цю справу комп’ютеру. Оцінка завжди суб’єктивна. Вона визначається багатьма факторами, в першу чергу, особистими якостями і взаємовідносинами вчителя і учня.

Розглянемо деякі фактори, що найбільше впливають на побудову уроку:

  • методична мета уроку і тип уроку, який нею визначається (пояснення нового матеріалу, закріплення, узагальнення матеріалу, проміжний контроль тощо);

  • кількість учнів у класі і кількість комп’ютерів в навчальному кабінеті;

  • гігієнічні вимоги до роботи учнів за комп’ютером;

  • рівень підготовки класу;

  • готовність учнів до нового виду навчальної діяльності (від того, наскільки учні добре володіють прийомами роботи з комп’ютерними програмами залежить темп і успіх уроку).

Потрібно пам’ятати, що основна перевага, яку комп’ютер дає на уроці, полягає в тому, що учень сам визначає темп своєї роботи з програмою. Під час традиційного уроку вчитель чітко по часу розділяє етапи уроку і відводить конкретний час на розв’язування кожної задачі. При цьому деякі учні „все виконали, що далі?..”, а інші не встигають за вчителем. Намагання таким чином побудувати комп’ютерний урок не дасть можливості реалізувати основну перевагу уроку з комп’ютерною підтримкою. Програма повинна вступити в діалог з кожним учнем, причому інтелектуальний рівень цього діалогу задається вчителем і програмою, а темп та смислові акценти – учнем.

Отже, вчитель не може керувати комп’ютерним уроком за допомогою голосу. Вихід із цієї ситуації в тому, що учень отримує програму дій на урок. Ця програма представляє собою хід уроку. Рівень деталізації навчальних етапів та керівництва діями учня залежить від викладених вище факторів. Якщо клас різнорівневий, то можна розробити окремий модуль для кожної підгрупи.

Програма дій може бути представленою у різних формах. Для технологічно слабких учнів, які недостатньо добре вміють працювати з комп’ютером, краще запропонувати віддрукований на папері план. Для інших учнів можна підготувати спеціальний файл, який можна переглядати за допомогою текстового редактора.

На уроках з комп’ютерною підтримкою не слід принижувати значення традиційного робочого зошита. При вивченні будь-якого матеріалу за допомогою комп’ютера потрібні означення, правила, властивості та теореми необхідно записувати в зошит, як на традиційному уроці.

Розглянемо найменш сприятливу ситуацію при підготовці до уроку з комп’ютерною підтримкою: клас, з яким доведеться працювати неоднорідний за математичною підготовкою, технологічно готовий погано. В такій ситуації урок по новому матеріалу проводити не потрібно. Головною метою такого уроку повинна бути мета технологічна – навчити учнів працювати з потрібною вам програмою. Для кожної підгрупи можна виділити окрему мету уроку. Отримуємо два-три уроки в одному. Використання комп’ютера дає змогу диференціювати завдання не тільки за рівнем складності, а і за метою уроку.

Клас можна розбити на 3 групи. Кожній групі потрібно підготувати невеличке програмне завдання, яке розраховане на 10-12 хвилин самостійної роботи з комп’ютером. До уроку кожен учень знає номер свого комп’ютера (комп’ютери в класі повинні бути пронумеровані). Один і той же номер повідомляється трьом учням, що належать до різних підгруп.

Завдання учня із сильної підгрупи можна побудувати за такою схемою:

  • постановка мети уроку – 2хв.;

  • робота з комп’ютером – 10-12хв.;

  • робота з підручником – 10-12хв.;

  • розв’язування задач – 10-20хв.;

  • підведення підсумків уроку, домашнє завдання – 4-5хв.

Завдання учня із середньої підгрупи:

  • постановка мети уроку -2хв.;

  • робота з підручником – 10-12хв.;

  • робота з комп’ютером – 10-12хв.;

  • розв’язування задач – 10-20хв.;

  • підведення підсумків уроку, домашнє завдання – 4-5хв.

Завдання учня із слабкої підгрупи може мати такий вигляд6

  • постановка мети уроку – 2хв.;

  • робота з вчителем – 10-12хв.;

  • робота з підручником та зошитом – 10-12хв.;

  • робота з комп’ютером – 10-20хв.;

  • підведення підсумків уроку, домашнє завдання – 4-5хв.

Таким чином, урок складається з п’яти етапів. Другий етап починається для всіх одночасно. А ось зміна етапів для кожного учня індивідуальна. Учні другої і третьої підгруп знають послідовність своєї роботи за комп’ютером з даним номером. Як тільки учень першої підгрупи звільнив комп’ютер, за нього відразу сідає учень другої підгрупи, а потім – третій. Сильні учні звільняють робоче місце, як правило, раніше. Вчителю доведеться прослідкувати за тим, щоб учні другої групи не затримувались за комп’ютером надто довго. Зате слабкі учні в результаті отримують більше за всіх часу для роботи з комп’ютерною програмою.

З точки зору вчителя урок можна представити у вигляді наступної схеми:

Етап

1 підгрупа

2 підгрупа

3 підгрупа

Час

1.

Організаційний момент, постановка мети

2 хв.

2.

Робота з комп’ютером

Інші форми роботи

Інші форми роботи

10-12 хв..

3.

Інші форми роботи

Робота з комп’ютером

Інші форми роботи

10-12 хв.

4.

Інші форми роботи

Інші форми роботи

Робота з комп’ютером

10-20 хв.

5

Підведення підсумків, домашнє завдання

4-5 хв.


Така схема побудови уроку з успіхом виправдовує себе. На такому уроці вчитель виступає в якості консультанта, а не в якості „джерела знань”.

Якщо в класі є учень, що має міцні навички роботи з комп’ютером, можна використовувати його як технічного консультанта. На цю роль можна запросити вчителя інформатики або старшокласника, якщо є така можливість.
















































Розділ III. Програмно-педагогічні засоби навчання


зп

Назва

Клас

Предмет

Энциклопедия для школьника

5-11

Енциклопедії

БДЭЭ «История человечества»

5-11

Енциклопедії

БДЭЭ «Земля»

5-11

Енциклопедії

БДЭЭ «ЖИВОТНЫЕ»

5-11

Енциклопедії

БДЭЭ «ЖИВОТНЫЕ»

5-11

Енциклопедії

БДЭЭ «ПТИЦЫ»

5-11

Енциклопедії

БДЭЭ «АСТРОНОМИЯ»

11

Астрономія

Большой иллюстрированный энциклопедический словарь

5-11

Енциклопедії

БДЭЭ Детский иллюстрированный англо-русский словарь

1-11

Англійська мова

«ХІМІЯ-8. Навчальне програмне забезпечення для викладання та вивч. хімії у 8 кл.»

8

Хімія

«Віртуальна біологічна лабораторія 10-11 кл»

10-11

Біологія

«Дистанційний курс «Шкільний курс з хімії, 8-11 кл»

8-11

Хімія

«Бібліотека електроних наочностей, «Хімія, 8-9 кл.»

8-9

Хімія

Міфи народів світу

5-11

Енциклопедії

Електронний атлас з історії України для 5 класу

5

Історія

Електронний атлас з історії України для 8 класу

8

Історія

Електронний атлас з всесвітньої історії для 8 класу

8

Історія

Електронний атлас з всесвітньої історії для 9 класу

9

Історія

Електронний навчальний курс «Україна та її регіони»

9-10

Географія

Електронний методичний посібник для вчителів «Економічна і соціальна географія світу»

7-10

Географія

Учебный курс РHOTOSHOP

10-11

Інформатика

Большая детская энциклопедия

5-11

Енциклопедії

ППЗ Історія України для 9 класу

9

Історія

Програмно-методичний комплекс ”Таблиця Менделєєва”

8

Хімія

Навчальне середовище “10 000” Words”

5-11

Англійська мова

Детский иллюстрированный англо-русский словарь

1-11

Англійська мова

Педагогічний програмний засіб «Іноземна (німецька) мова» 11 клас «Спілкуймося німецькою мовою»

11

Німецька мова

Компакт-дисковий фільм «Харків-генератор ідей»

8-9

Харківщино-знавство

Фізика-10. Навчальне програмне забезпечення з фізики 10 клас.

10

Фізика

Інформатика для загальноосвітніх навчальних закладів, 10-11 клас

10-11

Інформатика

Електронний задачник. Фізика 7-9 клас.

7-9

Фізика

Електронна база знань «Людина, суспільство і світ»

5-11

Енциклопедії

«Фізика 8 клас для загальноосвітніх навчальних закладів»

8

Фізика

«Фізика 9 клас для загальноосвітніх навчальних закладів»

9

Фізика

Большой анатомический атлас

8-9

Біологія

Сокровища мирового исскуства

5-11

Художня культура

Amerikan English

10-11

Англійська мова

Художественная энциклопедия зарубежного классического исскуства

5-11

Художня культура, Світова література

Мировая художественная культура. От наскальных рисунков до киноисскуства

5-11

Художня культура

Атлас мира – лучший на сегодняшний день

5-11

Географія

Бібліотека електронних наочностей. Геометрія, 7-9 класи

7-9

Геометрія

Бібліотека електронних наочностей. Алгебра, 7-9 класи

7-9

Алгебра

Природознавство, 5-6 класи

5-6

Природознав-ство

Українська література, 11 клас

11

Українська література













Висновки та пропозиції


Впровадження інформаційних технологій навчання є пріоритетним напрямом реформування вітчизняної системи загальної середньої освіти. Виконуючи навчальну, виховну й дослідну функції, зазначені технології можуть застосовуватися як на етапі підготовки до проведення занять, створенні навчально-методичного забезпечення, так і під час навчально-виховного процесу й у позаурочній роботі. Використання інформаційних технологій дозволяє створити принципово нову інформаційну освітню сферу, що надає широкі можливості для навчальної діяльності, значно впливає на перерозподіл ролей між її учасниками, підвищує мотивацію, розвиває самостійність, забезпечує індивідуалізацію та диференціацію освітнього процесу, сприяє модернізації традиційної системи навчання. 

































Список використаних джерел


1.   Биков В.Ю. Дистанційні технології навчання в сучасній освіті // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Ред. кол. – К.: Педагогічна думка, 2004. – Вип. 5. – С. 15–22.

2.      Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Ю.І. Машбиця. – К.,2004. – 72 с.

  1. http://www.mon.gov.ua/ – Міністерство освіти і науки України

  2. http://osvita.com/ - Єдине освітнє вікно України

  3. http://www.ime.edu-ua.net/ – Інститут засобів навчання АПН України

  4. http://www.osvita.org/ – Освітньо-консультативний центр "Освіта"

  5. http://www.int-edu.ru/ – Інститут нових технологій освіти (Росія)

  6. http://www.kharkivosvita.net.ua/ – Офіційний сайт управління освіти Харківської міської ради

9.  Хуторской А.В. Дистанционное обучение и его технологии // Интернет-журнал "Эйдос". – 2005. – 10 сентября. http://www.eidos.ru/journal/2005/0910-18.htm.



Только до конца зимы! Скидка 60% для педагогов на ДИПЛОМЫ от Столичного учебного центра!

Курсы профессиональной переподготовки и повышения квалификации от 1 400 руб.
Для выбора курса воспользуйтесь удобным поиском на сайте KURSY.ORG


Вы получите официальный Диплом или Удостоверение установленного образца в соответствии с требованиями государства (образовательная Лицензия № 038767 выдана ООО "Столичный учебный центр" Департаментом образования города МОСКВЫ).

Московские документы для аттестации: KURSY.ORG


Общая информация

Номер материала: ДВ-298793

Похожие материалы



Очень низкие цены на курсы переподготовки от Московского учебного центра для педагогов

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 60% скидки (только до конца зимы) при обучении на курсах профессиональной переподготовки (124 курса на выбор).

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: KURSY.ORG