Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Украинский язык / Другие методич. материалы / Реферат "Нетрадиционные формы проведения уроков украинского языка и литературы"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Украинский язык

Реферат "Нетрадиционные формы проведения уроков украинского языка и литературы"

библиотека
материалов

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД ДОДАТКОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

«ДОНЕЦЬКИЙ РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ДОДАТКОВОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ»

КАФЕДРА СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ТА МЕТОДИКИ ЇХ ВИКЛАДАННЯ

ЦЕНТР (ВІДДІЛ) УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ















КУРСОВИЙ ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ З ТЕМИ

«Нетрадиційні форми проведення уроків української

мови та літератури»









Слухача курсів 9.1, учасника Студії

інноваційних технологій «Теоретико-

прикладні аспекти уроку української

мови (літератури)

Афанасьєвої Ольги Володимирівни







ДОНЕЦЬК – 2015

План

  1. Вступ

  2. Поняття «Нетрадиційний урок»

  3. Основні групи нетрадиційних уроків

  4. Форми проведення нетрадиційних уроків

а) лекція;

б) семінар;

в) практикум;

г) урок-диспут;

е) урок-діалог;

є) вистава;

ж) аукціон;

з) ділова гра;

и) урок-КВК;

і) урок-суд;

к) мандрівки;

л) конференція;

м) ток-шоу;

н) урок-турнір;

о) телепередача;

п) композиція;

р) інтегровані уроки;

с) дебати;

т) виставка;

у) дослідження;

ф) урок захисту рефератів;

х) брейн-ринг

5) Із досвіду роботи

6) Висновки

7) Література















Вступ

Пошуки творчих учителів покликали до життя нові види уроків, відмінні від планових, для яких характерні: максимальна щільність, насиченість різними видами пізнавальної діяльності, запровадження самостійної діяльності студентів, використання програмованого і проблемного навчання, здійснення між предметних зв’язків, усунення перевантаженості учнів. До них відносять нестандартні або нетрадиційні уроки.

Нудьга на уроці - один із найнеприємніших недоліків вчительської праці, який важко усунути. Нудно і важко буває не тільки учням, а і самому вчителеві, а від цього знижується ефективність будь-якого найрозумнішого і найкориснішого уроку. Постійно підвищувати інтерес до уроку -завдання кожного педагога. Напевно, кожний учитель має свої маленькі секрети і винаходи, як побороти нудьгу на уроці. Щоб оволодіти знаннями, недостатньо тільки відтворити матеріал підручника. Розвиток винахідливості та творчих здібностей учнів багаторазово підвищує ефективність самого уроку, створює умови для розкриття особистості учня. 

Кожен учитель-словесник, який прагне дати своїм учням міцні та глибокі знання з української мови та літератури, прагне прищепити своїм учням любов до мови, до літератури, Кожен учитель повинен застосовувати на уроках найефективніші методи і прийоми навчання, використовувати передовий педагогічний досвід, шукати і знаходити свої власні шляхи до реалізації поставлених завдань.

Один із цих шляхів — зацікавлення учнів. Адже лише тоді, коли учневі цікаво, можна досягти найбільшої ефективності в засвоєнні знань. Найбільше сприяють цьому нетрадиційні методи навчання, нетрадиційні уроки.

Сухомлинський писав, що саме від педагога залежить, чим саме стане серце дитини - «ніжною квіткою чи засушеною корою». Він наголошував, що робота вчителя – це творчість, а не буденне заштовхування знань у дітей. Для кожного вчителя дуже важливо, щоб діти, дивлячись на нього, перш за все сприймали його як педагога-людину, яка здатна співпрацювати. Творчій співпраці вчителя і учня сприяють інтерактивні методи навчання, які захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес, навчають самостійної думки.











Поняття «Нетрадиційний урок»


Сьогодні нестандартні (нетрадиційні) уроки є звичною ознакою будь-якої школи, можна навіть говорити про «моду» на той чи інший тип уроку, та ставлення до них не можна назвати однозначним.
Навіть чіткого визначення поняття «нестандартний урок» у педагогічній літературі досі не існує. Найбільш поширеною є характеристика такого уроку як імпровізованого навчального заняття, що має нестандартну (невизначену) структуру та невизначений задум й організаційну форму. З іншого боку, нестандартним можна назвати уроки у тій чи іншій технології навчання. Наприклад, особисто зорієнтований урок, урок у розвивальній системі навчання, модульний урок тощо.
Визначимо, що не існує й загальноприйнятої типології нестандартних уроків. Усі існуючі класифікації значною мірою можна назвати умовними. 

У посібнику І. П. Підласого «педагогіка» перелічується 36 типів нестандартних занять (урок-гра, урок-рольова гра, урок-діалог, бінарний урок та ін..). В. А. Щеньов пропонує класифікувати нестандартні уроки, доповнивши типологію «класичного» уроку. Наприклад, уроки вікторини, захист проектів тощо відносять до групи уроків контролю знань, а уроки-конференції – до уроків формування нових знань.
Незважаючи на таке величезне різноманіття, для більшості нестандартних уроків, як правило, характерні: колективні способи роботи; цікавість до навчального матеріалу; значна творча складова; активізація пізнавальної діяльності; партнерський стиль взаємовідносин; зміна ролі вчителя; нестандартні підходи до оцінювання та ін.

Все це є актуальним, оскільки в підлітковому віці спостерігаються потреба у створенні власного світогляду, прагнення до дорослості, бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самоствердження в суспільстві. З огляду на це найбільш продуктивними у цьому віці є нестандартні уроки, які залучають підлітка до діяльного розв’язання завдань і проблем, ставлять його в позицію причетності до подій. Адже відомий педагог А. Макаренко стверджував: «Яка дитина в грі, така вона здебільшого буде в праці». Тому майбутній діяч виховується насамперед у грі, зокрема на нестандартних уроках під час повторення, вивчення та закріплення нового навчального матеріалу.






Основні групи нетрадиційних уроків:


Уроки змістовної спрямованості. Їх основним компонентом є взаємини між учнями, засновані на змісті програмного матеріалу — уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції;


Інтегровані уроки (уроки-комплекси, уроки-панорами, міжпредметні уроки). Їм властиве викладання матеріалу кількох тем блоками, розгляд об'єктів, явищ в їх цілісності та єдності. Проводять такий урок кілька вчителів, один з яких ведучий. Поєднують різні предмети: історію та музику, географію та іноземну мову тощо.


Уроки-змагання (уроки-КВК, уроки-аукціони, брейн-рінги, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси). Передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей.


Уроки огляду знань (уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромт-екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання, уроки-консиліуми). Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності суб'єктивізму при оцінюванні (експертами висту-пають учні, дорослі, батьки). Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури. Проводять їх наприкінці чверті, семестру, року.


Уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі, уроки-панорами, уроки-протиріччя). Передбачають використання максимально різноманітних мовних засобів, самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення, критику або доповнення опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи. Підготовка доповідей розвиває мислення, пробуджує інтерес, перетворює малоцікаве повторення на захоплююче зівставлення точок зору.


Уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно-уроки, дидактичний театр). Проводять їх у межах діючих програм і передбаченого навчальним планом часу, викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів.


Дослідницькі уроки (уроки-дослідження, уроки-подорожі, уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-наукові дослідження). Зацікавлюють дітей, чиї інтереси мають романтичну, фантастичну спрямованість. Пов'язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення, витівками.


Уроки-ділові, рольові ігри (уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки — «Слідство ведуть знавці», уроки-імпровізації, уроки-імітації). Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним. Проте деякі вчені вважають, що навчальні ігри дегуманізуюче впливають на учнів, оскільки дають можливість маніпулювати життям інших людей без одночасного підкорення системі стимулюючих імпульсів, яка існує в реальному житті. В іграх єдиним сти-мулюючим началом є боязнь бути низько оціненим товаришами або педагогом. Багато хто з педагогів недооцінює дидактичний ефект навчальних ігор, хоч і визнає їх роль у підтриманні в учнів пізнавального ентузіазму.


Уроки-драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантомімі, п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми — діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності. Забезпечує міжпредметні зв'язки з літератури, історії, предметів естетичного циклу тощо. Проте деякі педагоги застерігають від надмірного захоплення драматизацією, зокрема, при вивченні історії, що може зашкодити серйозному аналізу історичних подій.


Уроки-психотренінги. Спрямовані на розвиток і корекцію дитячої психіки (пізнавальної, емоційно-особистісної сфери), виховання індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Використовують їх при навчанні дітей різного віку. Психотренінги загострюють сприйняття, поліпшують розумову діяльність. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості.













Форми проведення нестандартних уроків

ЛЕКЦІЯ
Структура традиційної лекції така:

  • організація діяльності вчителя та учнів;

  • формулювання теми, постановка мети і завдань;

  • актуалізація опорних знань учнів;

  • викладання змісту дидактичного матеріалу вчителем, забезпечення умов сприйняття та засвоєння його учнями;

  • узагальнення та систематизація знань учнів, набутих у процесі читання лекції;

  • підведення підсумків лекції.

Лекція шкільна- це така форма навчання, за якою вчитель, викладаючи  навчальний матеріал, допомагає учням:

  • сформулювати проблему;

  • опанувати логіку пізнання;

  • зробити власні відкриття.

Проблемою шкільної лекції є вміння педагога скомпонувати та побудувати лекційний матеріал таким чином, щоб учні під час лекції виступали не пасивними слухачами, а здійснювали «пізнавальний рух». Для цього лекція повинна мати своєрідний каркас, який  визначав би структуру її  змісту.
Залежно від місця лекції в системі навчання та специфіці завдань, що вирішуються під час її проведення, в педагогічній практиці використовують різні види лекцій.


СЕМІНАР
Семінарське заняття є формою організації навчання, що поглиблює та систематизує знання.
Вимога до нього – активна участь кожного учня. На семінарах передбачається більш високий ступінь концентрації навчального матеріалу, ніж лекція. Вони вимагають від учнів серйозної самостійної роботи з додатковою літературою, читання додаткового джерела, порівняння матеріалів, підбору цікавих фактів.
Семінари відрізняються від інших видів навчальних занять підвищеною активністю і самостійністю школярів, проявом їхніх організаційно-діяльнісних особистісних якостей.

Семінар можна проводити після кількох (двох-чотирьох) уроків-лекцій або під час вивчення нового матеріалу, який відсутній у підручнику.
За дидактичними цілями семінари поділяються на:

  • заняття із введення в тему, планування її вивчення;

  • заняття щодо дослідження фундаментальних освітніх об’єктів;

  • заняття з подання та захисту освітніх результатів;

  • заняття з поглиблення, узагальнення та систематизації знань;

  • контрольні та залікові семінари;

  • аналітичні семінари.


Основні правила уроку-семінару
1. Тема семінарського заняття визначається вчителем, виходячи з того, що вона, скажімо, відсутня в шкільному підручнику.
2. Усі учні повинні записати тему, план та літературу майбутнього семінарського заняття.
3. Вироблення регламенту уроку є обов’язковим, адже це дає змогу виступити якомога більшій кількості учнів класу і не дає їм розслаблятися на уроці.
4. Така форма проведення уроку дозволяє уникнути пасивності всіх учнів класу, допомагає їм краще засвоїти новий навчальний матеріал.


Основні принципи організації уроку-семінару
1. Клас наперед поділено на групи («доповідачі», «рецензенти», «хроністи», «журналісти» тощо), оголошено тему, план і літературу до семінару.
2. Кожен учасник будь-якої з груп бере участь у семінарі.
3. Група «хроністи» результати своїх та чужих виступів оформляє у вигляді письмового завдання, а група «журналісти» — у вигляді запитань.
4. Кожен член групи бере участь у виступах.


Регламент уроку-семінару
1-й етап.Доповідач №1 виступає з повідомленням, що розкриває перше питання семінару.
2-й етап.Рецензент №1 робить рецензію відповіді Доповідача №1 і доповнює її, якщо це потрібно.
3-й етап. Хроніст №1 складає табличку на основі цих виступів.
4-й етап.Журналіст №1 на основі виступів своїх попередників придумує перше запитання і ставить його для всіх учнів класу. Все знову повторюється до тих пір, доки не вичерпаються питання плану семінарського заняття.
5-й етап. Підсумок уроку. Оцінювання учнів. Домашнє завдання.

Семінар пошуковий
Цей вид семінару передбачає проведення учнями досліджень у групах, а потім колективний пошук за найбільш цікавими і важливими проблемами. Враховувати індивідуальні якості учнів дозволяють цикли різних за типами семінарів. Розглянемо три типи семінарів, об’єднаних у загальний цикл: з індивідуальною роботою, груповою, групами змінного складу.


Вступний семінар
Він спирається на знання і досвід, які вже мають учні. Після пояснення вчителем структури семінару учні колективно збирають інформацію за новою темою і класифікують її за розділами. За кожним розділом учні обирають груповодів, які ведуть набір до своїх груп. Групи працюють із зібраною інформацією за заданим алгоритмом і готують виступи перед класом, які аналізуються й оцінюються самими учнями.


Оглядовий семінар
Він передбачає самостійний огляд учнями всієї теми на основі підручника або інших матеріалів.
Результати огляду учні формулюють у вигляді таких суджень:

  • суть даної теми;

  • її головні частини або спрямування;

  • об’єкти, що вивчаються;

  • питання, що виникають;

  • відмінність викладання теми за різними інформаційними джерелами.

Особливу роль відіграють сформульовані учнями питання. За підсумками оглядового семінару складаються індивідуальні й колективні програми занять за темою.


Семінар з індивідуальною роботою.
Під час проведення семінару учні ставлять перед собою навчальне завдання за темою, складають план завдання, вибирають вид навчальної діяльності і форми звіту. Вчитель надає учням банк даних, що полегшує
  їм вибір перелічених елементів діяльності. Варіанти можливих завдань, види діяльності та форми звіту записуються до початку семінару на дошці у вигляді таблиці.


ПРАКТИКУМ
Урок-практикум – такий тип навчального процесу, який сполучає різні форми організації пізнавальної діяльності, має риси «комбінованого» уроку, органічно «поєднуваного» з системою нетрадиційної освіти.


Уроки-практикуми присвячуються вдосконаленню правописних і мовленнєвих умінь і навичок учнів, на таких уроках виконуються завдання, що складаються зі спеціально дібраного дидактичного матеріалу.

У завданнях бажано передбачити ті етапи роботи, за якими мають працювати учні. Так, навчальне завдання для старшокласників, що стосується формування навичок творення текстів різних стилів, може бути сформульоване так:

Завдання: Закріпіть знання про стилі мовлення: допишіть замість крапок назву стилю (стилів).
1. У сучасній українській літературній мові розрізняють такі основні стилі:...
2. Стиль … характеризується порушенням у літературі й мові норм спілкування, наявністю діалектних форм.
3. … стиль дає точне висвітлення наукових понять.
4. Стиль … характеризується яскравістю образністю, емоційністю викладу.
5. … стиль – це стиль агітації та пропаганди.
6. Стиль … мовлення – це канцелярський стиль, характерний для документів.
Практикум розвиває:

  • вміння пов’язані з розвитком зацікавлення (аналізувати свої зацікавлення, визначити нові на ґрунті колишніх, зіставляти свої можливості та зацікавлення).

  • знаходити практичні види діяльності;

  • вміння обирати практичний вид діяльності для себе ( пошук відповідей для обґрунтування практичних завдань);

  • вміння досліджувати умови практичної діяльності;

  • вміння готуватися до практичної діяльності (визначення мети, завдань діяльності);

  • вміння здійснювати діяльність на практиці ( планувати свою практичну діяльність, бачити її позитивні та негативні сторони);

  • вміння встановлювати цінність практичної роботи, культурну та професійну цінність практикуму.

Схема уроку-практикуму:

  • повідомлення теми, мети, завдань уроку;

  • актуалізація знань;

  • ознайомлення з інструкцією;

  • підбір обладнання;

  • робота учнів;

  • звіт про роботу.


УРОК-ДИСПУТ
Головна цінність цих уроків полягає в тому, що в них формується діалектичне мислення. Це невимушена, жива  розмова учнів, яка дозволяє висловити свою точку зору, власну думку, обґрунтувавши її, виробити вміння сприймати доводи опонента, знаходячи слабкі місця, вміння ставити питання за фактичним матеріалом теми, активно перетворювати знання на переконання. Підготовка до уроку-диспуту змушує учнів опрацьовувати додаткову літературу.  
На початку уроку учням пропонуються цікаві факти, докази, аргументи, котрі записуються в зошит У процесі підготовки до диспуту клас поділяють на дві групи, два табори, які дотримуються діаметрально протилежних точок зору. У кожному таборі мають бути різні "спеціалісти". Вони задають один одному питання, вислуховують відповіді, погоджуються або не погоджуються, приходять до спільної думки. Додому учням дається завдання написати твір (своєрідний письмовий звіт із диспуту) і зробити висновок.

УРОК-ДІАЛОГ
Урок-діалог будується на основі таких принципів:
культурологічного (вивчення художнього тексту за багатоманітністю його культурних рівнів, сприйняття та осмислення через книгу відносин «людина – світ»);
історичного (розгляд просторово-часових характеристик твору в їх взаємозв’язку з сучасністю і поглядом в майбутнє);
гармонізації і діалогізації навчання (встановлення між учнем і книжкою рівноправного обміну духовними цінностями).
«Діалог Сократа».
В рамках діалогу учні самостійно формулюють проблеми суспільного життя та пропонують альтернативні шляхи їх розв’язання.

УРОК-ВИСТАВА
Мета уроку вистави – поглиблення, розширення в учнів діапазону спеціальних знань, умінь та навичок спілкування, співробітництва в процесі підготовки та виконання ролей; перевтілювання, входження в образ проникнення ідеями, закладеними автором у ролях.

Ролі визначено змістом та характером твору. Це можуть бути персонажі з міфів та легенд, казок, епосу, літературних творів.

Оцінюється урок-вистава за якістю виконання ролей та досягнення поставленої мети.


УРОК-АУКЦІОН
На дошці написано список запитань, які повинні бути "продані" на "аукціоні" і на які всі учні мають знати відповіді.

Для проведення "аукціону" обирається експертна група, керівник цієї групи –  ведучий. Ведучий визначає, в якому порядку він має називати учнів, які визначатимуть запитання, що "продається". Ведучий називає першого учня, той – номер запитання. Усі очима знаходять текст запитання на дошці. Ведучий запитує: "Хто хоче купити це запитання?" (треба розуміти це питання як таке: "Хто знає відповідь на нього?"). Чекає піднятих рук. Рахує: "Один", – знову читає запитання і оголошує: "Два..." Якщо піднялася рука "покупця", надає йому слово. За відповідь нараховуються бали. Відповідь можна уточнити, розширити, поглибити і за це також одержати бал. Коли запитання повністю куплене, ведучий називає другого продавця і так поки всі запитання не будуть з´ясовані.

УРОК-ДІЛОВА ГРА
Це імітаційна модель навчальної діяльності учнів, що відтворюється в умовах, максимально наближених до дійсності. Мета ділової гри – поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності.
Урок – ділова гра має свої різновиди: урок – «еврика», прес-конференція, урок-змагання, урок-турнір, урок-спектакль, урок-КВК, урок-аукціон.
Незалежно від різновидів уроку ділової гри, їх об’єднують загальні вимоги: постановка теми, цілей, завдань гри; визначення оптимального змісту гри; розподіл ролей та визначення функціональних обов’язків учасників гри;

забезпечення умов для проведення ділової гри; єдність взаємодії учнів у ході виконання ролей. Класичний варіант імітаційної гри включає такі етапи:

  • підготовка;

  • безпосередньо сама гра;

  • аналіз та підведення підсумків гри.

До дидактичних ігор належать настільно-друковані, словесні ігри, загадки, шаради, ребуси, головоломки, ділові ігри.
Їх головна особливість  наявність, крім ігрової, чітко визначеної дидактичної мети, регламентування ігрової діяльності спеціально визначеними правилами. Ігровий задум та ігрові дії допоможуть зберегти високу активність і самостійність учнів, наповнити навчання радістю, позитивними інтелектуальними емоціями.
У школах практикуються уроки – рольові ігри "Захист дисертації", "Квартальний звіт в науково-дослідному інституті", "Патент", "Зліт спеціалістів", "Ранок у селі", "Робота конструкторського бюро", "Рятівники", "Інформаційний пошук" та ін. 

УРОКИ-КВК
Ці уроки
  дуже схожі на телевізійну гру КВК і можуть бути проведені за схемою:
"Розминка", "Домашнє завдання", "Індивідуальна робота", "Конкурс "Вгадай", "Конкурс майстрів мистецтва", "Конкурс розповідачів", "Конкурс капітанів".
Завдання має як репродуктивний, так і продуктивний характер, але форма висунутих завдань гумористична, цікава. Для проведення такого уроку серед учнів класу вибираються члени двох команд. Критерії для вибору в члени команд можуть бути різні, в т.ч. і від ряду парт може бути сформована команда. 

  • Вибирається журі із числа учнів класу.

  • Розминка. Кожній команді пропонується скласти розповідь за пройденою темою. Форма розповіді може бути гумористичною і разом з тим такою, щоб у ній брали участь всі команди.

  • Інсценізація домашнього завдання може охоплювати будь-який один параграф підручника або весь матеріал даної теми. Виконання індивідуальної роботи включає цікаве завдання для двох-трьох учнів з кожної команди. Його виконання оцінюється за правильністю, повнотою й естетичністю пояснення.

  • Конкурс "Вгадай" включає загадки, тести, просто завдання.

  • Конкурс майстрів мистецтва. Від кожної команди вибирається по 3-4 учні, які виконують роль художника, поета, співака. Кожен з них має виконати свій номер, який за змістом має розкривати тему КВК.

  • Конкурс оповідачів. Обом командам пропонується, наприклад,  картинка, за якою потрібно скласти розповідь.

  • Конкурс капітанів включає і розв´язування задачі, і аналіз картини.

УРОК-СУД
Урок дає можливість отримати уявлення про спрощену процедуру прийняття судового рішення та провести рольову гру – судовий процес за участю 3-х осіб: судді, який буде слухати обидві сторони і приймати рішення, позивача і відповідача (можлива участь адвокатів, прокурора, свідків тощо). Після того як клас визначиться з ролями, вчитель надає кожній групі завдання:

  1. Суддям – підготовка запитань,

  2. Позивачам – підготовка вступної промови та викладу аргументів,

  3. Відповідачам – підготовка промови-відповідей та захисту.

Урок проходить з дотриманням порядку ведення судового засідання:

  • вступні заяви учасників судового процесу;

  • позивач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання;

  • відповідач викладає суть захисту, суддя ставить йому запитання;

  • суддя виносить рішення.

Ця форма уроку приваблива тим, що в ній стикаються протилежні погляди на суть окремих питань. Вирок обґрунтовується, отже, така форма проведення заняття сприяє з´ясуванню суті проблеми. Як і на звичайному суді, тут дійовими особами є свідки, адвокати і ті, кого звинувачують.

Регламент уроку-суду
1. Вступне слово вчителя.
2. Актуалізація опорних знань (бесіда).
3. Засвоєння нових знань (рольова гра-суд).
4. Закріплення вивченого (виконання завдань, поставлених учителем).
5. Підсумок уроку (вирок суду). Домашнє завдання.


 УРОКИ-МАНДРІВКИ
Одним із найцікавіших нетрадиційних уроків упродовж усіх етапів вивчення матеріалу є уроки-мандрівки.
Мета таких уроків:
 зацікавити всіх учнів; створити атмосферу невимушеності та веселий настрій у дітей; стимулювати до розвитку творчих задатків учнів: кмітливості, логічного мислення, уяви; швидко орієнтуватися в особистих знаннях, використовувати їх на практиці.
Особливість цих занять полягає в тому, що їх можна проводити як в умовах класного приміщення (заочні мандрівки: урок-екскурс, урок-подорож, урок-«картинна галерея»), так і поза ним (очні мандрівки: урок-екскурсія, урок-марафон).
Ефективність такої нетрадиційної форми організації навчальної діяльності учнів залежить від підготовки вчителя та учнів до уроку. Спочатку треба визначити тему, мету, тип уроку-мандрівки, скласти логічну послідовність уроку, продумати організаційні заходи і шляхи підготовки учнів до уроку. Для очних мандрівок це:

  1. Ознайомлення учнів з темою, метою і місцем екскурсій (марафонів);

  2. Актуалізація знань про правила дорожнього руху, правила поведінки на природі й на вулиці;

  3. Поділ класу на групи по шестеро в команді;

  4. Ознайомлення учнів із проблемно-пізнавальними завданнями;

  5. Добір наочності.

Якщо це урок-марафон, то слід підготувати кабінети-зупинки, таблички з назвами станцій, маршрутні завдання.
Для уроків-мандрівок в умовах класного приміщення слід виготовити карту або план, за яким триватиме подорож країною Математики (Математичним океаном, до замку Логіки тощо).
Під час проведення таких уроків дуже важливо підбити підсумок заняття, визначити переможця, вказати на недоліки.
Педагогічний досвід підтверджує наявність наступних етапів у структурі уроку-мандрівки:
І. Організаційний момент.

  • Привітання та побажання гарного настрою.

  • Перевірка готовності учнів до заняття.

ІІ. Ознайомлення з темою та правилами проведення уроку-мандрівки. 
ІІІ. Постановка мети і завдань.
ІV. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь та навичок.

  1. Фронтальне опитування.

  2. Елементи дискусії. Відповідь на проблемне запитання.

  3. Фізкультхвилинка.

  4. Індивідуальна робота учнів.

  5. Робота в групах. Виконання завдань творчого характеру.

  6. Дидактична гра з елементами змагання.

V. Підсумок уроку.

  1. Підсумкова бесіда.

  2. Оцінювання роботи учнів на уроці.

  3. Загальна оцінка діяльності класу.

VI. Домашнє завдання практичного характеру


КОНФЕРЕНЦІЯ
Мета уроків-конференцій – розширення та поглиблення навчального матеріалу, ознайомлення з новою інформацією за рахунок спілкування з різними інформаційними джерелами, обміну думками.
Форми роботи в процесі підготовки – вивчення літературних джерел, у ході самого уроку – взаємоінформація учнів, ведення тезисних нотаток, складання плану.


Прес-конференція.
Уроки цього типу сприяють розвитку навичок роботи з додатковою літературою, прищеплюють допитливість, виробляють уміння працювати в колективі, надавати взаємодопомогу.
Структура та етапи:

  1. Позиція:… я вважаю, що.. (висловлюється власна думка, пояснюється в чому полягає точка зору).

  2. Обґрунтування: .. тому, що… (наводиться причина появи цієї чи іншої думки, тобто на чому грунтуються докази на підтримку вашої позиції).

  3. Приклад: …наприклад .. (наводяться факти, які демонструють докази, підсилюють вашу позицію).

  4. Висновки ..отже, я вважаю… (узагальнення думки, висновок про те, що необхідно робити – заклик прийняти вашу позицію).

Такий урок  можуть проводити декілька учителів. Клас розбивається на групи. Одна їх частина перетворюється на представників преси – співробітників різних газет, інша – на спеціалістів різних галузей. Спеціалістів одного профілю може бути декілька, їх очолюють консультанти. Спочатку проводиться загальний інструктаж консультантів, а ті вже починають готувати свої групи. До закінчення прес-конференції має бути випущена газета, придумані її назва і рубрики. План проведення уроку може бути таким: виступи тих представників груп, які займаються історією питання, теоретиків, практиків і т.д.; після кожного повідомлення представники преси ставлять запитання виступаючому, далі проводяться оформлення газет у групах, огляд-конкурс газет і підсумки прес-конференції.
Не менш цікавими є прес-конференції, підготовлені учителями з багатьох предметів, які мають міжпредметний характер.


УРОК-ЗМАГАННЯ
Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.
Складаються відомості, у них журі вноситиме оцінки кожному учневі за відповідь. Перемагає команда, яка набирає більшу кількість балів.
Наприклад, на уроці з математики чи фізики можуть бути такі конкурси:

  1. "Чи знаєш ти формули?", "Конкурс кмітливих", " Змагання любителів кросвордів".

  2. "Чи розумієш ти графіки?", "Знайди помилку","Пошук" та ін.

Перший конкурс.
Представники команд витягують папірець, згорнутий у трубочку, або кидають кубик, на гранях якого написані формули. Формулу записують на дошці, пояснюють її зміст, потім ставлять запитання, які стосуються цієї формули. Журі оцінює відповіді й виставляє оцінку у відомість.
Другий конкурс.
Задачі з малюнками записуються на картках. Представники команд витягують картки-завдання і відповідають на поставлене там запитання. Якщо вони не можуть відповісти, то просять допомоги у команди, якщо й вона не може, то просять допомоги в команди-суперниці, але перша команда бали втрачає, а друга –  у разі правильної відповіді –  ці бали набирає.
Третій конкурс. 
Сітка-кросворд намальована на картках, які роздаються учням обох команд. Під картку підкладають копірувальний і чистий аркуш паперу. Розв´язуючи кросворд, відповіді вписують у картку і здають журі. Кросворд складається учителем.
Четвертий конкурс
У ньому, як і в третьому конкурсі, представники команд витягують картки, на яких накреслені графіки. Тут же –  запитання, на які потрібно відповісти. На виконання завдання відводять певний час. Картки здаються журі.

ТОК-ШОУ
Метою такого уроку є отримання навичок публічного виступу та дискутування. Учитель на такому уроці є ведучим. Робота організовується так:

  1. Оголошується тема уроку;

  2. Слово на запропоновану тему надається «запрошеним гостям»;

  3. Слово надається глядачам, які можуть виступити із своєю думкою протягом 1 хвилини або поставити питання «запрошеним»;

  4. «Запрошені» мають відповідати лаконічно та конкретно;

  5. Ведучий також має право поставити своє запитання або перервати ведучого за лімітом часу.

Ця форма роботи допомагає навчитися брати участь у дискусіях, висловлювати та захищати власну позицію.


УРОК-ТУРНІР
Його мета – повторення й узагальнення вивченого. За два тижні до уроку вивішується плакат із запитаннями за темою. У класах створюються групи учнів, які одержують неоднакові завдання. Консультанти готують слабших учнів, працюють з ними, ерудити роблять повідомлення на запропоновані теми, аналітики розв´язують задачі (їх перелік дається). Готуються також картки-завдання. В уроці-турнірі беруть участь два класи. Тривалість – 90 хв. Столи розміщують так, щоб учні двох класів сиділи навпроти один одного. Можлива постановка проблемного питання.

Другий етап розпочинається із фронтального опитування з усіх перелічених питань (учні обох класів відповідають почергово). Аналітики розв´язують задачі на дошці. Після цього класи обговорюють розв´язки задач і оцінюють роботу аналітиків.

Наступний етап – міні-диктант з теми. До дошки запрошуються по два учні від класу. Решта – журі.

На другому уроці роботу розпочинають ерудити. Заслуховуються й оцінюються підготовлені повідомлення (по одному від класу). Далі –  розв´язання творчих задач, підготовка відповідей на завдання, запропоновані в картках. Підраховується загальна кількість балів, набрана за кожен вид турніру кожним класом.


УРОК-ТЕЛЕПЕРЕДАЧА


Це урок вивчення нового матеріалу з попередньою підготовкою учнів.

Він будується в стилі інформаційно-розважальної телепередачі. Його структура являє собою послідовність фрагментів із найпопулярніших телепрограм минулого і сьогодення: "Поле чудес", "Закон є закон", "Погода", "Пісня - 2015", "Літературна студія", "Свічадо", "Вечірня казка", "П´ятий кут" і т.ін., побудованих на предметному навчальному матеріалі.
Для підготовки уроку вчитель створює ініціативну учнівську групу, визначає ведучого телепередачі. Спільно з учителем ця група з´ясовує, які конкретно телепередачі будуть копіюватися на уроці, яким змістом наповнити кожний фрагмент. Створюються мікроколективи учнів, на чолі яких стоять члени ініціативної групи. Кожен мікроколектив готує свій фрагмент, свій вихід в "ефір", свою частину всієї "телепрограми".
Перед уроком класна кімната відповідно оформлюється. Учитель спільно з ініціативною групою чітко розподіляють час уроку, виділяючи кожній "телепрограмі" свій "жорсткий" час, встановлюють послідовність цих програм.
У сценарій уроку органічно вплітаються кінопрограма (показ навчального кінофільму, фрагмента, епізоду, відеокліпу), рекламна пауза, пісня, музична вставка.
Під час уроку учні в своїх робочих зошитах роблять записи, малюють схеми, малюнки, пишуть формули тощо. На таких уроках простежуються міжпредметні зв´язки, тому одним із варіантів уроку-телепередачі може бути інтегрований урок з участю 2-3 вчителів споріднених предметів.
Урок може бути розпочатий із музичної заставки даної телепередачі. Два диктори оголошують тему, мету і побудову. Наступний етап – демонстрування фрагмента фільму, після цього – виступи.


УРОК-КОМПОЗИЦІЯ


  • Він дає цілісне і повне уявлення про тему вивчення;

  • забезпечує широку участь учнів як у підготовці, так і в проведенні уроку;

  • передбачає комплексне застосування різних засобів навчання: плакатів, схем, портретів, картин, музичного супроводу, художньої і довідникової літератури та ін.;

  • учить сприймати, пізнавати світ не тільки через раціональну сферу, сферу мислення, а й через почуття, емоції.

Особливо сприятливий матеріал для таких уроків має українська література. Теми: "На Україну линуть журавлі", "Повернені із забуття", "Література нашого краю" вивчаються дуже успішно у формі уроків-композицій.

ІНТЕГРОВАНІ УРОКИ


Ці уроки проводяться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, теорій, ідей, відображених у різних науках та відповідних навчальних предметах. Це уроки інтегрованих зв’язків декількох предметів. Вони дають можливість сформувати і яскравіше уявити навколишні взаємозв’язки і явища. Основний аспект ставиться не тільки на засвоєння певних знань, стільки на розвиток освітнього мислення. Структура таких уроків відрізняється чіткістю, компактністю, стислістю, логічною взаємообумовленістю навчального матеріалу   на кожному етапі уроку, великою інформативністю, об’ ємністю матеріалу.


Інтегровані уроки сприяють:

  • більш повному осмисленню учнями навчального матеріалу, різні аспекти якого не можуть бути розкриті засобами якогось одного навчального предмета;

  • формуванню умінь переносити знання з однієї галузі науки чи мистецтва в іншу;

  • стимулюванню аналітико-синтетичної діяльності учнів, розвитку потреби в системному підході до об’єкта пізнання, аналізі та порівнянні процесів та явищ;

  • розкритті думок, настроїв, вражень, наприклад, філософських та релігійних вчень історичної епохи, в контексті якої слід сприймати і розуміти творчість письменника;

  • розвитку творчих здібностей учнів: уяви, фантазії, образного мислення, інтелекту та емоційної сфери.


Підготовка до інтегрованих уроків передбачає: 

  • аналіз річного календарного планування;

  • зіставлення матеріалу різних предметів для визначення споріднених тем;

  • «конструювання» заняття;

  • визначення завдань уроку;

  • написання плану-конспекту.

 

Проведення нетрадиційних уроків відповідає тенденціям сучасного уроку, зокрема таким, як відмова від авторитарного стилю навчання, курс на ініціативу учнів, увага до вироблення вміння самостійно працювати, обгрунтовано приймати рішення, набувати необхідних життєвих компетенцій.


ДЕБАТИ


Дебати – різновид дискусії. Дебати дають змогу продемонструвати знання, поділитися досвідом, ідеями. Використання цієї форми дискусії має на меті навчити учнів висловлювати свої погляди спокійно, у товариській атмосфері. Учасники дебатів повинні вміти подати аргументи «за» і «проти» обговорюваної ідеї, переконати опонентів у правильності своєї позиції за допомогою чіткої логіки. Час виступу кожного учасника під час дебатів обмежений та однаковий для усіх.
Методика проведення дебатів:

  1. Під час підготовки дебатів його керівник має передбачити  загальний хід бесіди і повідомити учасникам тему запланованої дискусії;

  2. Відкриваючи дебати, ведучий  нагадує тему та представляє план проведення обговорення;

  3. Ведучий стежить за регламентом та обмежує виступи учасників у 3-5 хв. Він прагне залучити до дискусії якомога більшу кількість учасників, надаючи їм слово;

  4. Упродовж дискусії ведучий виносить на обговорення пункти плану та підводить підсумки кожного пункту.

Після закінчення обговорення керуючий підбиває загальний підсумок обговорення та надає таку можливість одному з учасників, аналізуючи подібність та відмінність позицій з кожного питання


ВИСТАВКА
У навчальному кабінеті виставляється демонстраційне та лабораторне обладнання за темою, що вивчається, науково-популярна література, учнівські реферати, саморобні газети, наочні посібники, зроблені за минулі роки.
Кожну частину виставки обслуговує учень-екскурсовод. Учні групами переходять від однієї експозиції до іншої, дивляться, слухають, ставлять запитання, виконують досліди. 
Наприкінці заняття учні пишуть відгук про виставку або рецензію за планом:

  1. Що вам найбільше сподобалося на виставці?

  2. З якими новими поняттями, законами, приладами ви познайомилися?

  3. Де і для чого вони використовуються?

  4. Про що ви бажаєте отримати додаткову інформацію?

  5. За якою темою ви могли б виступити на семінарі?

  6. Ваше враження про проведене заняття.

  7. Ваші зауваження та пропозиції.

Таке заняття може проводитися як на початку вивчення теми, так і під час її узагальнення.


УРОК-ДОСЛІДЖЕННЯ
Урок-дослідження – це така навчальна форма, в якій домінує дослідницький метод вивчення матеріалу. Використання цього типу уроку зумовлене проблемами сучасного суспільства, яке ставить перед навчальним закладом завдання виховати творчу особистість, розвинути творчі задатки учнів, навчити їх мислити, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці. Дослідницький метод на уроках застосовується переважно в старших класах.
Основні принципи організації дослідницького уроку:
1. За два тижні до уроку вчитель оголошує тему уроку і дає кільком учням опрацюватирізні за точками зору публікації, що розкривають по-різному одну й ту саму тему.
2. Кожний з цих учнів виступає в класі перед своїми товаришами.
3. Решту учнів поділено на дві групи, кожна з яких має власне завдання.
4. Другу частину уроку проводимо у формі «Письмових дебатів», що вимагає від учнів дослідницьких навичок, адже тему для «дебатів» також необхідно дослідити, використовуючи різні підходи, що існують в науковій літературі.
Основні правила дослідницького уроку:
1. Тема такого уроку визначається вчителем, виходячи з того, що вона викликає різні думки серед дослідників.
2. Всі учні класу включаються в роботу на уроці, пасивних немає
3. Під час проведення такого уроку необхідно виробити його регламент, що полегшить роботу вчителя й учнів.
4. Така форма уроку дозволяє всім учням класу ознайомитись із різними поглядами на проблему набагато ефективніше, ніж це можна зробити під час звичайного уроку.


УРОК ЗАХИСТУ РЕФЕРАТУ

Уроки захисту реферату проводяться в старших класах. Метою підготовки реферату є демонстрація вміння критично осмислювати вивчений матеріал, аналізувати, узагальнювати та описувати свої власні спостереження, практично реалізувати теоретичні положення в самостійних розробках.
Вимоги до написання реферату можуть бути такі:
1. Вивчення та аналіз теоретичних джерел для висвітлення стану проблеми, що досліджується, вибору та аргументації об’єкта дослідження.
2. Показати вміння ставити дослідницьке завдання, визначити мету, проводити і описувати експериментальну роботу, узагальнювати і робити висновки, висвітлювати своє бачення проблеми з проведеного дослідження.
3. Ознайомитися з відповідною літературою, з найновішими публікаціями з проблеми, концентруючи увагу на тих питаннях, що можуть скласти план дослідження.
4. Теоретичну частину реферату необхідно подавати відповідно до укладеного плану, здійснивши глибокий критичний аналіз опрацьованої літератури.
5. Обсяг реферату має бути не менше 10 сторінок без списку використаних джерел та додатків, якщо вони є.
6. У бібліографічний список необхідно включати теоретичні і практичні роботи, подані в алфавітному порядку й оформлені з урахуванням усіх необхідних вимог.
7. Реферат має бути охайно оформлений, грамотно написаний. У тексті необхідно робити посилання на авторів у наведених цитатах, демонструючи їхні точки зору.
8. Для оформлення списку необхідно дотримуватися правил бібліографічного опису.

УРОК- БРЕЙН-РИНГ

Урок – брейн-ринг дозволяє учням відчути себе ерудитом, частиною команди, згуртовує колектив.
«Брейн-ринг» — відома телевізійна гра, де стартом є цікаве запитання, а фінішем – відповідь. Необхідно швидко зреагувати, адже час для прийняття рішення обмежений.
Основні принципи організації уроку — брейн-рингу
1. Наявність спеціально обладнаних ігрових столів.
2. Поділ класу на команди (шість осіб).
3. Повідомлення теми чи розділу, які необхідно повторити, адже питання для гри будуть саме з них.
4. Підбір додаткових джерел та літератури, яку необхідно проглянути і вивчити (для капітані команд).
Основні правила проведення уроку — брейн-рингу
1. Вступне слово вчителя. Оголошення теми, мети.
2. Повторення вивченого матеріалу (брейн-ринг) – змагаються по дві команди по черзі, поки не зіграють тричі; гра триває до 5 балів.
3. Конкурс капітанів, де пропонується питання підвищеної складності (ІVрівень оцінювання знань).
4. Підсумок уроку робиться у вигляді проблемного запитання до теми.
Правила гри «Брейн-ринг»
1. Ведучий ставить запитання і виголошує «час», після чого команди мають право натискати кнопки на столах і відповідати.
2. На обговорення одного питання дається одна хвилина.
3. Відповідь повинна бути повною., точною, впевненою.
4. Якщо одна з команд дала неправильну відповідь, тоді друга команда отримує право на відповідь та 20 секунд на обговорення.
5. У рамках гри відбувається конкурс капітанів, де пропонуються запитання підвищеної складності.
6. Якщо одна з команд натисне на кнопку раніше, ніж ведучий скаже слово «час», то вона позбавляється права відповіді на це запитання.














Із досвіду роботи


При вивченні творів української літератури в старших класах

час від часу виникають ситуації, коли учні неоднозначно сприй-

мають образ чи ситуацію, по-різному ставляться до персонажів.

Одні захищають персонаж, виправдовують його, вмотивовують його вчинки, інші категорично засуджують. Так сталося й під час роботи над образами Пузиря (І. Карпенко-Карий «Хазяїн»), Гриця Летючого (В. Стефаник «Новина»), братів Михайла та Сави (О. Кобилянська «Земля»), Чіпки Варениченка (Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?») та інших. Щоб допомогти учням розібратися в такій складній ситуації, пропоную їм провести урок-суд. Суд має бути об’єктивним, справедливим. Він має визначити рівень провини людини, врахувавши всі фактори, має засудити чи виправдати.

Судили Чіпку Варениченка. Було все, чи майже все те, що й у суді:

аудиторія, лава підсудних, судді, адвокати, прокурор, обвинувачі, свідки. Не було лише самого обвинуваченого: ніхто з учнів не виявив бажання грати роль злодія й убивці. І це зрозуміло: нікому не хочеться опинитися на цьому ганебному місці, хай навіть це всього лише гра.

На роль адвокатів, суддів, обвинувачів на добровільних засадах були призначені учні, які прочитали твір повністю, і мають цілісне уявлення про події, вчинки героїв. Ті учні, що прочитали лише хрестоматійний варіант повісті, були свідками, причому одні свідчили на користь Чіпки, інші — проти нього.

Перш ніж розповісти про те, як же проходив цей урок, варто

зазначити, що роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ставить безліч проблем, але головним є питання: хто ж все таки Чіпка — грубий, цинічний бандюга, жорстокий монстр, що грабує, палить, убиває, пиячить, замордовує власну дружину, глумиться над рідною матір’ю, буквально полощеться в невинній крові, навіть дитячій, чи це «невтомний

шукач правди і щастя», селянин-бунтар, жертва несправедливого

капіталістичного ладу і, врешті-решт, «пропаща сила»?

Урок-суд почався зі звинувачувальної промови прокурора. Він

звинуватив Чіпку у вбивстві багатьох людей, навіть дітей, у пограбуваннях, наголосив на тому, що Чіпка вже був засуджений за пограбування і вбивство сторожа і відсидів за цей злочин у в’язниці, але не покаявся, тому заслуговує на найтяжче покарання.

На відміну від справжнього суду, на уроці-суді було кілька адвокатів та обвинувачів.

Перший адвокат звернув увагу суду на те, у яких умовах ріс Чіпка, як до нього і матері ставилися люди, як глузували, били й принижували, називали «байстрюком», «виродком», «зашпортком». Зачитується уривок з роману про те, що Чіпка був розумною, допитливою дитиною, любив бабусю, її казки, тягнувся до людей. Та люди ображали його, і він став замкненим, озлобленим. Бабуся радила не ходити до дітей, бо вони злі.

«Я не буду злим, я буду добрим, бабусю»,— обіцяв малий Чіпка.

Перший адвокат робить висновок, що люди, довколишнє середовище зробили з доброї дитини вбивцю й розбишаку.

Перший обвинувач зазначив, що не слід відкидати такого чинника, як спадковість. Адже Чіпка — син людини з темним минулим, непорядної, яка відбувала покарання в солдатах. І рано чи пізно, але ця погана спадковість мала проявитися. На доказ цього обвинувач зачитує уривки з роману: «Ось малий Чіпка як схопить горобеня, як крутне за голівку... Не вспів оком моргнути, як в одній руці зостався тулубець, а в другій — голівка». А ось він «...поліз у піч, витяг жару у покришку та й виніс у хлівець», щоб наро-

бити пожежі. А виріс Чіпка, навчився пити горілку. А характер у п’яного страшний: «...як скажений бик налітає на хату...Брязь! — одно вікно... Дзень! друге... Посипалось третє... Грюк! Ногою в двері. Полетіли й двері у сіни. Мотря з переляку залізла на печі аж у куток».

Другий адвокат. А чи не сама мати винна у цьому? Чи не пожинає вона плоди своєї жорстокості, коли несамовито била малого хлопчика лише за те, що він не так швидко повертався, як їй хотілося б, що на ньому зганяла злість на своє тяжке життя.Чому ж до баби Оришки він так тягнувся, чому так любив діда Уласа? Навіть дорослим під час бунту він, ризикуючи своїм жит-

тям, кидається визволяти діда Уласа, бо пам’ятає добро, яке дід йому робив. Якби він був жорстоким, то хіба ризикував би собою заради іншої людини? А пити почав, бо несправедливо землю відібрали, яку він так любив. Пригадайте, з якою радістю він працює на своїй землі, як милується своїм полем, як, завдяки тяжкій праці на своїй землі, вони з матір’ю позбулися злиднів, зіп’ялися на ноги.

Другий обвинувач. Шановний адвокат забув, мабуть, про те, що цю землю Чіпка одержав теж не зовсім праведним шляхом — за хабаря. І тоді він не говорив про несправедливість. А коли землю відбирали, він знову намагався підкупом її відвоювати. А не вдалося лише тому, що не було потрібної суми. Були б у нього ті п’ятдесят карбованців, що вимагали за землю,— і Чіпка

не вважав би світ несправедливим, бо земля, хоч і неправдою, але залишилась би йому. А він починає з досади пити. І не лише горілка й п’яна компанія поведуть його слизьким шляхом. Це і відтворення його внутрішнього світу. Пригадайте епізод пограбування пана: «Дух захоплює, якась звіряча радість проймає тебе»... (далі за текстом до слів: «Спить Чіпка. Совість, задобрена горілкою, його не мучила»).

Багато учнів виступали свідками. Врешті, судді оголошують вирок: Чіпка винен і має відповідати за скоєне злочинство.

Значна більшість учнів схвалила вирок. Десятикласники доходять

висновку, що ніякі життєві негаразди не повинні озлобити людину, штовхнути її на шлях злочину.





Висновки

З усього сказаного випливає висновок: сучасний урок рідної мови – плід майстерності і творчості вчителя-словесника, його професійності, ґрунтовних знань рідної мови, літератури, історії, мовознавства, народознавства, його патріотизму. Сучасний вчитель має широкі можливості для його удосконалення. 

Однотипність уроків знижує учнівську активність, притупляє увагу.
Тому сьогодні перед учителем української мови постає нелегке запитання: як зробити, щоб урок був радісним і цікавим для учнів, щоб розкрив творчий потенціал особистості, поставив у ситуацію морального вибору і прийняття самостійного рішення. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування вольових та інтелектуальних сфер, дає відчуття потреби у самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета, сприяє розвитку творчої особистості.
Методичний аналіз сучасних форм роботи та проведення нестандартних уроків дає підстави стверджувати, що всі вони можуть успішно використовуватися в процесі навчання української мови та літератури. Учень на таких уроках не лише сприймає певну суму знань, а бере активну участь у їх засвоєнні, опановує способи самостійного їх поповнення і розширення.

Нетрадиційні форми проведення занять «знімають» традиційність уроку, пожвавлюють думку. Однак необхідно відзначити, що занадто часте звертання до подібних форм організації навчального процесу недоцільно, тому що нетрадиційне може швидко стати традиційним, що в остаточному підсумку приведе до падіння в учнів інтересу до предмета.
Розвиваючий потенціал нетрадиційних форм уроку можна охарактеризувати за допомогою визначення на-ступних цілей навчання:
формування в учнів інтересу й поваги до культури країни досліджуваної мови;
виховання культури спілкування й потреби в практичному використанні мови в різних сферах діяльності; розвиток язикових, інтелектуальних і пізнавальних здатностей,
розвиток ціннісних орієнтацій, почуттів й емоцій учня.








Використані джерела: 


  1. Нестандартні уроки з української мови та літератури. Випуск 3 / уклад. О. О. Маленко. — Х.: Вид. Группа «Основа», 2009. — 190, [2] с. — (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип. 8 (69))


  1. Афонина Г.М. Педагогика. Курс лекций и семинарские занятия /Под ред. О.А. Абдуллиной. - Ростов н/Д, 2002. - С. 191.



  1. Бабанский Ю.К., Поташник М.М. Оптимизация педагогического процесса (В вопросах и ответах). - К., 1984. - С. 117-119.



  1. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів.-К.: Академія, 2002. - С. 324-351.



  1. Різні види нетрадиційних уроків. Дидактика. Навчальний посібник / І. В. Малафіїк –  К.: Кондор, 2009.–  406 c.



  1. Нетрадиційні уроки.- [Електронний ресурс]: режим доступу до статті: konserq. ucoz. Ua

  1. Методика проведення нетрадиційних уроків з української мови. Курсова робота. Воробйова В.Є. [Електронний ресурс]: www.bestreferat.ru






Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 27.01.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров757
Номер материала ДВ-386012
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх