Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Обществознание / Конспекты / Робота з джерелами інформації (9кл.)
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Обществознание

Робота з джерелами інформації (9кл.)

библиотека
материалов

Робота з джерелами інформації: що варто пам'ятати

Використовуючи різноманітні джерела під час підготовки матеріалу, слід коректно на них посилатись. Це питання слід одразу визначити у розмові з вашим джерелом. В ідеалі, як відомо, слід використовувати кілька джерел, щоб отримати повну картину. Особливо це стосується конфліктних тем, щодо яких існують протилежні думки. Також інформаційне повідомлення часто необхідно доповнювати «бекграундною інформацією», щоб аудиторія отримала повну картину події, навіть якщо чує про неї вперше.

Спілкуючись з людиною – учасником події чи експертом - слід одразу обговорити, як ви використовуватимете отриману інформацію. Перш за все, слід пояснити, для якого засобу масової інформації ви берете коментар, на чому робите акцент тощо. Важливий нюанс полягає в тому, що юридично згода особи дати коментар ще не означає згоду використовувати його у ЗМІ. Отже, слід узгодити, що особа не проти з’являтись у медіа в якості джерела інформації. У США, наприклад, жодна телекомпанія не візьме в ефір телевізійний сюжет або документальний фільм, якщо не буде письмової згоди всіх осіб, які з’являлись в кадрі в якості джерел. В Україні до цього ставляться простіше, але журналістові слід узгоджувати всі деталі, щоб уникнути неприємних моментів.

Щодо цитування джерела – тут можливі декілька варіантів:

Ø     

пряме цитування без обмежень - on-the-record (як заявив Президент України…). Це стосується всіх висловлювань публічних осіб, наприклад, на прес-конференціях, брифінгах, а також громадських заходах, публічних місцях і т.д – будь-де, де їх можуть почути або побачити.

Ø     

загальне цитування посиланням на джерело (про це повідомив високопосадовець Служби безпеки України, як повідомили в компанії Nestle – переказ повідомлення своїми словами)

Ø     

бекграундна інформація, яку можна вважати загальновідомою, може бути переказана журналістом. Проте якщо її дослівно цитують з певного джерела, посилання на нього обов’язкове.

Chatham House Rule

В академічному та журналістському середовищі існує «правило Четем-хаусу» (Chatham HouseRule). Воно стосується конфіденційності отриманої інформації і полягає в тому і вперше застосовувалось у Королівському Інституті міжнародних відносин Лондона (Chatham House,http://www.chathamhouse.org.uk). Якщо зустріч проводиться за правилом Четем-Хаусу, це означає, що учасники зустрічі можуть вільно розповсюджувати отриману інформацію, але не мають права відкривати осіб, які її озвучили, а також називати учасників зустрічі. Отже, всі висловлювання ораторів вважаються «не для преси», якщо не зазначено іншого.

«Правило Четем Хаусу» виникло у 1927 році в Королівському інституті міжнародних відносин і швидко поширилось в академічних колах як можливість для посадовців висловлювати власні думки, а не лише позицію своїх відомств. Це стосувалось перш за все політичних питань, коли необережно висловлена позиція може звести нанівець складні домовленості. Це правило накладало на учасників зустрічі перш за все моральні зобов’язання. Воно набуло популярності у англомовних країнах, і зараз використовується органами місцевого самоврядування, комерційними структурами та дослідницькими організаціями.

Для уникнення неприємних ситуацій, слід чітко обговорити порядок цитування. Якщо Ви готуєте інтерв’ю, слід пам’ятати, що за українським законодавством ваш співрозмовник є співавтором матеріалу, тому він може цілком правомірно вимагати переглянути текст до друку, а також внести свої корективи.

«Ембарго»

У західній журналістиці іноді зустрічається такий термін як «ембарго на новини» (news embargo, press embargo) – вимога джерела не розповсюджувати інформацію до певного часу або обставин. Найчастіше це стосується комерційних тем, як, наприклад, представлення нової продукції на ринку, або наукових відкриттів, до того, як статті про них будуть опубліковані в академічних журналах.

Застосування інформаційного ембарго зустрічається і в політиці: журналісти, які супроводжували Джорда Буша-молодшого під час візиту до Іраку у 2003 році, не мали право поширювати свої матеріали, поки президент не покинув країну. Головною метою цього ембарго була безпека та гарантії збереження досягнутих домовленостей.

Інший приклад – Канада, де журналісти отримують інформацію про підготовку державного бюджету та інших важливих урядових програм, але не мають права її поширювати до офіційного оприлюднення. Такі дії допомагають уникнути витоку в медіа попередньої інформації, а також не дозволяють учасникам процесу спекулювати на громадській думці.

У деяких країнах за порушення ембарго можуть притягнути до відповідальності як порушення авторського права (оскільки автор не дав згоду на поширення повідомлення), проте найчастіше ембарго на інформацію є «джентльменською угодою» між джерелом та журналістом, і його дотримання – питання журналістської етики. Перш ніж порушити ембарго, журналіст та його ЗМІ мають зважити, чи дійсно такий крок є необхідним, а інформація настільки важливою, що за її дочасне повідомлення слід платити довірою джерел у майбутньому. Адже якщо медіа не дотримується джентльменської угоди не поширювати повідомлення до певного часу, наступного разу йому навряд чи взагалі щось повідомлять.

Ембарго на інформацію не слід розглядати як спробу перешкоджати журналістам поширювати інформацію. Це радше спроба уникнути спекуляцій навколо неї, запобігти її дочасному тиражуванню. Інформацію, на яку накладено ембарго, також можна розглядати як додаткову можливість журналісту отримати її раніше. Адже поки повідомлення не можна тиражувати, про нього можна зібрати інформацію і з інших джерел, отримати коментарі, провести міні-розслідування тощо. Накладення ембарго на інформацію поки що не популярне в Україні, не в останню чергу тому, що ані ньюзмейкери, ані журналісти поки що не звикли до усталених правил гри, дотримання питань етики, але водночас забезпечення права суспільства на інформацію.

ІМІ


Ця публікація здійснена ГО "Інститут масової інформації" спільно з компанією Менеджмент Сістемс Інтернешнл (MSI) в рамках проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна» - "Покращення доступу до інформації та законодавства для засобів масової інформації» (договір № 6040-001-51-00-0207-001).




Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 07.02.2016
Раздел Обществознание
Подраздел Конспекты
Просмотров149
Номер материала ДВ-425857
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх