Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Другие методич. материалы / Розробка на тему: "Система роботи зі словниковими словами"

Розробка на тему: "Система роботи зі словниковими словами"



  • Начальные классы

Поделитесь материалом с коллегами:

Абрикос


Абрикос – південно плодове дерево, яке має жовтогарячий, солодкий на смак плід з великою кісточкою. Плід абрикосового дерева. Запозичене з голландської мови у 18 столітті.

Спільнокореневі слова. Абрикос, абрикоска, абрикосовий, абрикосний, абрикосник (людина, що займається вирощуванням абрикос), абрикосівка –горілка, виготовлена з абрикос.

Словосполучення. Стиглий, смачний, великий, соковитий, зелений, оранжевий, солодкий, ранній, ніжний.

Збирати абрикоси. Наїстися абрикосів. Вгостити абрикосами. Варити з абрикосів.

Абрикоси ростуть, цвітуть, достигають, падають, спіють.

Синоніми. Абрикос, жерделя, мореля.

Речення, тексти.

Скоро у садах зацвітуть абрикоси, сливи. Дерево стояло, наче у блідо-рожевій піні. Згодом квіточка перетвориться в абрикоску, смачнючу, соковиту.

Навколо абрикоси під музику взялися ми за руки.

Загадки

Жовте, соковите, на кісточку надіте.

Що так рано зацвітає

у садочку навесні?

Бджілок радо пригощає,

все навколо веселить?

Плоди кругленькі та овальні,

жовтогарячі, ароматні.

Діти люблять їх та оси.

Це ж, звичайно …. (абрикоси)


Адреса


Адреса – позначення місця проживання чи перебування кого-небудь або місце знаходження чого-небудь. Напис на конверті, посилці, що вказує на місце призначення й одержувача.

До витоків слова. Слово запозичене з французької мови, означає «місце проживання особи чи місце перебування установи»

Синоніми. Адресувати, відправляти.

Спільнокореневі слова. Адреса, адресант, адресат, адресувати, адресний, адресований., адресація, адреска, адресуватися – звертатися особисто до кого-небудь.

Словосполучення. Нова, стара, відома, невідома, постійна, домашня, зворотна, поштова, бабусина.

Дати, відправити, продиктувати, загубити, згадати, прочитати, написати, повідомити, уточнити.

Надіслати за вказаною адресою. Адреса змінилася.

Коли так кажуть? Не за адресою – звернулися не туди, не до тієї людини.

Помилитися на адресу – звернутися не до того, до кого потрібно.

Проїжджатися на адресу – сказати що-небудь погане, непохвальне стосовно кого-небудь, чого-небудь, висміяти когось, щось..

Речення, тексти.

Андрійко запише адресу в блокнот. Цей лист адресований бабусі. В адресному бюро ми записали адресу колишніх вчителів.

Ходить бусол в окулярах, він вичитує адреси.




Айстра


Айстра - рослина з великими квітами різного забарвлення. Однорічна трав’яниста рослина, яка квітне в кінці літа, восени.

До витоків слова. Айстра походить від грецької назви «зірка».

На початку ХVІІІ століття одному французькому ботаніку прислали з Китаю насіння невідомої рослини. Його висіяли в Паризькому ботанічному саду. Швидко з’явилися сходи. Пішли рости.

А невдовзі рослина розцвіла червоною променистою квіткою із жовтою серединкою. Вона була подібна на велику маргаритку, тому її назвали Королевою маргариток. Ботаніки і садівники почали виводити нові сорти Королеви маргариток різних кольорів, і лише через 22 роки розцвіла квітка небаченої краси. Один із ботаніків, коли побачив її, вигукнув: «Астерр!», що означає по-грецьки «зірка». З того часу квітку почали називати айстрою.

Словосполучення. Красива, пахуча, велика, маленька, синя, чарівна.

Спільнокореневі слова. Айстровий.

Загадки

Ці осінні квіточки –

Мов маленькі зірочки,

Білі сині, пурпурові,

Фіолетові, бузкові.

Речення і тексти

1.Сумно шепочеться вітер над айстрами. 2.Айстра квітне у садку. 3.І марили айстри в розкішнім півсні, про трави шовкові, про сонячні дні.


Автомобіль

Автомобіль – самохідна машина для перевезення пасажирів і вантажів по безрейкових дорогах.

До витоків слова. Автомобіль – слово складене з грецького займенника аутос, що означає «сам», і латинського прикметника мобіліс, що означає «рухомий». «автомобіль» - «той, що сам рухається».

Спільнокореневі слова. Автомобіль, автомобільний, автомобільчик, автомобіліст, автомобілістка.

Словосполучення. Невеликий, новий, старий, маленький, тісний, зручний, червоний, вантажний, легковий, службовий.

Водій автомобіля. Посадка в автомобіль, поїхати автомобілем. Випускати автомобілі. Управляти автомобілем.

Автомобіль їде, мчить, загальмував, зупинився, рушив.

Синоніми. Автомобіль, машина, вантажівка, легковик, автомашина, авто.

Загадка

1.Я не їм вівса, ні сіна, дайте мені бензину.

Усіх коней обжену, кого хочеш здожену.

2. Залізний кінь фарбований і гумою підкований.

Речення, тексти

1. Мчать по дорогах автомобілі. 2.Жив-був маленький автомобільчик. Він був маленьким, що господар звав його просто Малюк. 3.Біля під’їзду нового будинку зупинився вантажний автомобіль. Це новосели в’їжджають у дім. 4. Новий автомобіль швидко їхав асфальтною дорогою. 5. У мій автомобіль заліз джміль. 6. Під час руху автомобіля не розмовляй з водієм. 7. Ніколи не їзди на підніжках автомобіля. 8. Не сідай до незнайомої людини в автомобіль.


Агроном


Агроном – спеціаліст у галузі сільського господарства, зокрема з вирощування рослин.

До витоків слова. Агрос – по-грецьки – «поле», «номос» - «закон»; агрономія – наука про закони вирощування польових рослин; агроном – людина. Яка ці закони знає.

Спільнокореневі слова. Агроном, агрономія, агрономічний.

Словосполучення. Хороший, мудрий, розумний, досвідчений, дипломований, знаючий, майбутній, колгоспний, районний, головний.

Агроном працює, спостерігає, вважає, думає, радить, каже.

Прислів’я

Слухай агронома – матимеш хліб вдома.

Речення, текст.

Вийшов в поле агроном, він командує зерном. Ранньою весною агрономи вийдуть в поле. Турбуються про майбутній урожай.

Вийде Микола Хомич, агроном, грудочку візьме, погляне кругом.

Ретельно оглядає поле агроном.










Акваріум


Акваріум – скляний посуд для утримання та розведення риб, водяних трав і рослин. Спеціальний заклад для вивчення і демонстрації водних тварин і рослин.

До витоків слова. Слово утворене від латинського кореня аква (вода). В латинській мові акваріум – водойма.

Спільнокореневі слова. Акваріум, акваріумний, акваристика (наука про розведення тварин та рослин в акваріумах), акваріуміст (той, хто розводить акваріумних рибок)

Словосполучення. Великий, круглий, довгий, настінний, шкільний, вбудований, обладнаний, освітлений, чистий, почищений.

В акваріумі розводять. Росте. Живе в акваріумі. Почистив акваріум.

Загадки

У прозорій хатці рибки живуть, можеш ти їх бачити, та не можеш чуть.

2. Ось прозора диво-хата, мешканців у ній багато.

Вони плавають, гуляють, та, на жаль, не розмовляють.

3.Швидко плавають, завзято

Мешканці цієї хати.

Це не річка і не море –

Стіни в неї геть прозорі.

Текст, речення.

1.Незвичайна річка, яка нікуди не тече, зі скляними берегами – це акваріум. 2.Акваріум – частинка підводного царства, перенесеного в будинок. 3. Люди вивели безліч акваріумних рибок. А родоначальником багатьох з них був карасик. 4.Сьогодні тато купив акваріум, а матуся принесла рибок


Апельсин


Апельсин – вічнозелене плодове цитрусове дерево, яке росте на півдні. Запашний соковитий плід цього дерева жовтогарячого кольору. Апельсин – з голландської китайське яблуко – було завезено в Європу португальцями з південного Китаю в 16 столітті. Слову апельсин понад 400 років.

Спільнокореневі слова. Апельсин, апельсиновий, апельсинка, апельсинчик, апельсинний.

Словосполучення. Смачний, стиглий, запашний, великий, оранжевий, зелений.

З’їсти, почистити, розділити апельсин. Вгостити, почастувати апельсином. Купити, зважити, привезти апельсин.

Апельсин росте, цвіте, достигає, спіє.

Коли так кажуть? Розбирається, як свиня в апельсинах – про людину, яка чогось не розуміє, не розбирається в якомусь питанні.

Загадки

Він на повний місяць схожий,

Сам смачний, рум’яний, гожий.

Він дерев південний син.

Як він зветься?..

2. Я оранжевий та круглий, наче сонце на весні,

Я солодкий, ріс на Півдні, дуже любий дітворі.

Текст, речення

1. Ми дістали апельсин – нас багато, він один. 2. У Київському ботанічному саду є маленький штучний «екватор». Тут чудово прилаштувалися банани, пальми, мангові та апельсинові дерева. 3. Апельсин – теплолюбні рослини. 4.Мама купила апельсини. Їх їли після обіду, а один залишився.


Апетит


Апетит – бажання їсти, охота до їди. Прагнення до чогось.

Спільнокореневі слова. Апетит, апетитний, апетитно, апетитик, апетитненький, апетитність.

Словосполучення. Хороший, поганий, добрий апетит. Їсти з апетитом. Немає апетиту.

Коли так кажуть? Вовчий апетит – дуже добрий апетит. Апетит приходить під час їди – про бажання, які виникають під час виконання роботи.

Речення і тексти.

Туристи сіли перепочити. Розклали обід. З апетитом з’їли запашний хліб. Соковите яблуко апетитно захрумтіло у Михайликовому роті.

Третій вітер у пекарні

пахощі зібрав нам гарні,

по селу розносив їх,

апетит збудив у всіх.














Асфальт


Асфальт – смолиста маса природного походження чи штучного виготовлення, що використовується для покриття шляхів, площ, а також шлях, покритий цією масою.

До витоків слова. Слово запозичене з грецької мови, що означає гірська смола.

Спільнокореневі слова. Асфальт, асфальтний, асфальтування, асфальтований, асфальтувати, асфальтівка, асфальтник – робітник, асфальтниця, асфальтовий, асфальтування.

Словосполучення. Новий, старий, мокрий, сухий, потрісканий, поганий. Покрити асфальтом. Намалювати на асфальті. Немає асфальту. Привезти, засипати, вантажити, рівняти асфальт.

Асфальт мокне, висихає, нагрівається, пахне.

Синоніми. Дорога, тротуар, покриті асфальтом.

Речення, тексти.

1. По розпеченому асфальту мчали автомобілі, автобуси. 2. Після зими на дорозі утворилися тріщини, ями. Ремонтники їх асфальтували. 3.Біля нового будинку садили дерева, асфальтували доріжки й майданчики, встановлювали гойдалки. 4. Біля будови водій упинив свій самоскид і з шумом висипав привезений асфальт.










Бензин


Бензин – безбарвна легкозаймиста рідина, яку добувають із нафти. Застосовується як моторне паливо, розчинник.


До витоків слова. Слово запозичене з французької мови від латинського benzoe (ароматний сік).


Спільнокореневі слова. Бензин, бензиновий. Бензо – складова частина слів бензобак, бензозаправна, бензосховище, бензоколонка.

Заправити бензином. Немає бензину. Заплатити за бензин. Бак з бензином. Цистерна бензину.


Загадки

1.У каністрі зберігається, в автомобіль заливається.

2. У світі безліч речовин одну загальну рису мають:

Із іскри навіть вибухають і спирт, і газ, також…


Речення, тексти.

1.Зранку всі автомобілі заправили бензином. 2. Не грайся з вогнем біля гаражів. Адже там може бути бензин. 3.Бензин – легкозаймиста речовина. 4.Бензин одержують з нафти. 5. Від найменшої іскринки вогню миттєво спалахує бензин, і тоді починається пожежа. 6. Бензин потрібно зберігати у спеціально відведених місцях. 7. При роботі бензином використовуйте респіратор або хоча б марлеву пов’язку.






Бетон


Бетон – будівельний матеріал, виготовлений із суміші цементу з гравієм або щебенем, піском тощо.


До витоків слова. Слово запозичене з французької мови, утворене від латинського bitumen ( смола).


Спільнокореневі слова. Бетон, бетонний, бетонувати, бетонування, бетонка - злітно-посадкова смуга аеродрому, бетонований, бетонник - робітник, бетонниця, бетонувальник, бетонувальниця, бетоняр – майстер, що виготовляє бетон.


Бетон – складова частина слів бетоновоз, бетономішалка, бетоноукладач, бетононасос.

Словосполучення. Залити бетон. Везти бетон. Бетон якісний, міцний, добрий. Тріщини на бетоні.


Тексти.

1.Ураганний вітер повалив дерево з лелечим гніздом. Через кілька днів робітники привезли бетонний стовп, закопали його на місці дерева. Зверху закріпили хрестовину. З гілок виклали гніздо і поклали туди лелеченят. 2.
Літак сів на бетонку. 3. Мій тато працює бетонярем.









Бібліотека


Бібліотека – заклад, де зберігаються та видаються книги для тимчасового користування, читання; ще – власне зібрання книжок.


До витоків слова. Слово бібліотека складається з двох грецьких слів: бібліос- книга, «теке» – сховище.


Спільнокореневі слова. Бібліотека, бібліотечний, бібліотечка, бібліотекар, бібліотекарка, бібліотекарський.


Словосполучення. Хороша, велика, нова, багата, масова, дитяча, медична, технічна, шкільна, заводська, міська, обласна, районна.

Записатися в бібліотеку. Відвідати бібліотеку. Працювати в бібліотеці. Прийти з бібліотеки.


Тексти, речення.

1.Лесик записався в бібліотеку і взяв дві книги. 2.Діти підклеїли книги з класної бібліотеки. 3.У міській бібліотеці відбулася зустріч з дитячими письменниками. 4.Читачі захоплено слухали розповіді відомих людей. 5. В Україні перша бібліотека була створена ще в часи Київської Русі князем Ярославом Мудрим. 6. Бібліотека – затишний дім для зустрічі читачів з книгою. 7.Книги потрібно завжди вчасно повертати до бібліотеки. 8.У нашій шкільній бібліотеці працює гурток любителів книг. 9. Бібліотекар – перший порадник у бібліотеці. 10. Кожен учень може стати читачем бібліотеки.



Велосипед


Велосипед – напівавтоматична дво- і триколісна машина, що рухається силою їздця, який натискає ногами на педалі.

До витоків слова. Слово велосипед запозичене з французької мови, утворене від латинського velox ( velocis) – швидкий і pes ( pedis) – нога.

Спільнокореневі слова. Велосипедист, велосипедний, велосипедистка.

Вело складова частина слів велобол, велодром, велокрос, велорикша, велоспорт, велотрек.

Словосполучення. Новий, старий, дитячий, чоловічий, жіночий, триколісний, двоколісний, спортивний.

Велосипед мчить, котиться, женеться, стоїть, їде.

Загадки

1.Я стою на ходу, а спинюся – упаду.

2.Двоє ніг у швидкого коня, має він одне око і роги.

3.Я катаюсь на ньому щодня, хоч і добре натомлюю ноги.

4. Як натиснеш на педалі, побіжить в далекі далі.

5. Ну й вередливий кінь у Матвія:

Бігати може – стояти –ні.

Речення, тексти

Коли Ігореві виповнилося чотири року, тато йому купив велосипед. Хлопчик катається на велосипеді.

На велотрек спішить ведмідь,

Всідається – і ну ревіть!

Вирулює велосипед –

Вовчисько вирвався вперед.

А от вівця – відстала,

З велосипеда впала.


Верблюд

Верблюд – велика одногорба або двогорба тварина. Живе в пустелі і сухих степах.

Спільнокореневі слова. Верблюд, верблюжа, верблюдиця, верблюденя, верблюжий, верблюдка, верблюжи-на.

Словосполучення. Молодий, старий, одногорбий, двогорбий, поважний, ситий, гордий, живий, ранений, дресирований.

Зустріти, побачити, поганяти. Верблюд йде, виступає, їсть, несе, ходить, живе, відпочиває, спить.

Коли так кажуть?

Сьогоднішню роботу не звалюй на завтрашнього верблюда. Лінивий верблюд від каравану відстане.

Загадки

1.По піску гуляє, верблюжу колючку шукає.

  1. Народився у пустелі, де піски і дуже жарко.

Має два горби на спині і живе у зоопарку.

3. Вік свій ходить із клунками, та ще й сідають на нього з мішками

Речення, тексти

Пустеля. Жодного деревця, жодного кущика. Тільки хвилі піску до горизонту. І по цих хвилях повільно, впевнено, наче корабель у морі, йде верблюд. Верблюди дуже витривалі. Вони запас їжі носять з собою. У верблюжих горбах багато жиру. За рахунок нього й поповнює свої сили верблюд.

Влітку пустельний пісок дуже гарячий. Але верблюд не боїться попектися. На підошвах у нього товсті мозолі. З верблюжої шерсті роблять тканину для верхнього одягу, ковдри. Смачне і поживне верблюже молоко. Верблюдиця дає до двох тисяч літрів молока на рік. Мандрівники називають верблюда кораблем пустель.

Вогнище


Вогнище – купа дров, хмизу, що горить, ватра, багаття. Місце, де розкладають вогонь. Джерело, місце, звідки що-небудь поширюється; центр зосередження чого-небудь.

Спільнокореневі слова. Вогнище, вогонь, вогняний, вогник., вогнищевий.

Синоніми. Вогнище, багаття, полум’я.

Коли так кажуть? Домашнє вогнище – своя родина.

На старому вогнищі легко вогонь розкладати.

Тікав від диму, потрапив у вогнище.

Прислів’я. Чим більше дров, тим більше вогнище. На старому вогнищі легко вогонь розкладати.

Загадки

1.Їсть усе, що попадає,

Води вип’є – пропадає.

2. Його можна годувати,

Та не можна напувати.

3. Червоний гість дерево їсть.

Речення, тексти.

1.У лісі заборонено розводити вогнище. 2.Від вогню легко може початися лісова пожежа. 3.Недавно ми з друзями ходили в похід. Біля річки розкинули намети. Ввечері розвівали вогнище. Біля багаття всім було радісно. Дівчата співали народні пісні. 4.Весело палахкотить вогнище над річкою. 5.Посідали діти на траві навколо вогнища. 6. Школа – вогнище знань і світильник науки. 7. Не залишай вогнище не загашеним. 8. Категорично заборонено розпалювати вогнища дітям. 9. Ніколи не розкладай вогнище у лісі, у парку, садку чи на вулиці. 10. Розпалювати вогнище слід лише на старих вогневищах якнайдалі від сухої трави та засохлих дерев.


Вокзал


Вокзал – споруда для обслуговування пасажирів на залізниці чи на пристані. До витоків слова. Років триста тому назад в Лондоні місіс Джейн Во перетворила своє приміщення в місце для народних забав. На подвірї вона побудувала павільйон і назвала його «Вокс-холл», тобто «Зал місіс Во». Через деякий час так почали називатися інші розважальні заклади з садами. У кінці ХІХ ст. слово воксхол або воксал означало вже «концертний зал на залізничній станції. Згодом перетворилося у вокзал і стало назвою споруди для пасажирів будь-якого виду транспорту.

Спільнокореневі слова. Вокзал, вокзальний, вокзальчик, привокзальний.

Словосполучення. Великий, прекрасний, новий, старий, сучасний, чистий, просторий, гамірний, міський.

Загадка

Тут завжди людей багато:

Той зібрався у Карпати,

Той до Сум квиток купує.

Гамір, шум, усе вирує.

Гучномовець не вгаває.

Кожен кудись поспішає.

Не базар, не кінозал. Відгадали….

Речення, тексти.

1.Василь провів гостей до вокзального майдану. 2.Від вокзалу до вокзалу рейсів я зробив чимало. 3.Вокзал – ворота міста. 4.На вокзалі є камери зберігання, зали для пасажирів, пошта, медпункт. 5.На залізничному вокзалі я зустрів свого друга.



Горизонт


Горизонт – обрій, виднокруг, крайнебо, небокрай

Лінія позірного перетину неба і земної поверхні. Велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна до прямовисної лінії на місці спостереження. Коло знань, інтересів, ідей. Висота води у річці.

До витоків слова. Слово запозичене з грецької мови, означає «обмежую».

Синоніми. Горизонт, обрій, небокрай, виднокруг.

Коли так кажуть? З’явитися на горизонті – появитися в якомусь товаристві. Зникнути з горизонту – ігнорувати товариством, перестати з’являтися де-небудь, у певному колі людей.

Спільнокореневі слова. Горизонт, горизонталь, горизонтальний, горизонтально.

Словосполучення. Далекий, близький, ясний, широкий. Лінія горизонту. Бачити, закривати горизонт.

Загадки

1.Бачиш край, а не дійдеш.

2.Видно край, а дійти до нього не можна.

Речення, тести.

1.На горизонті появилася суша. Матроси раділи, що, нарешті, ступлять на землю. 2.За селом прокричали лелеки і холодний, як лід, залишили на обрії слід. 3.Сонце спустилося до горизонту. 4.Горизонт має форму круга, в центрі якого знаходимось ми. 5.Горизонт – це простір землі, який ми можемо охопити оком. 6. Раптом над горизонтом нависла темна хмара.7. Сонце з’явилось над горизонтом.

Замітити синонімом . Сонце на обрії, ранок встає.



Грім, гриміти


Грім, гриміти – гуркіт і тріск, що супроводжують блискавку під час грози.

Гриміти – видавати гучні пронизливі звуки, гуркіт; видавати громовий звук. Користуватися великою популярністю, заслужити славу.

Голосно звучати, говорити голосно, підвищеним тоном, набувати великого поширення, користуватися великою популярністю.

Коли так кажуть? Як грім серед ясного неба – щось несподіване. Як громом вдарило – раптово і сильно здивувало. Поки грім не вдарить – поки не станеться лиха, біди. Метати громи і блискавки – погрожувати, сердито говорити. Грім рака вбив – величезні зусилля дали нікчемні результати.

Синоніми. Грім, гуркіт, гуркотіння. Гриміти, гуркотіти, гриміти, славитися.

Спільнокореневі слова. Грім, гримить, громовий, погримує, загримить, громовиця.

Гримкий – голосний, гримкотіти, гримкотливий, гримливий (який створює), гримнути, гримотання, гримотіння, гримотати, гримотливий.

Грімниця – блискавка з громом.

Грімко – сильно, голосно.

Грімкий – голосно звучить.

Словосполучення сильний, раптовий, несподіваний, весняний, страшний.

Грім пролунав, вдарив, долинув, почувся, загуркотів, загримів, прокотився.

Прислів’я та приказки, прикмети.

1.Багато грому, а мало дощу.

2.Не все дощ іде, гримить.

3.До першого грому земля не розмерзається.

4.І в погоду часом грім ударить.

5.У найвище дерево грім б’є.

6.Врожайного року – багато грому.

7.Грім не гряне – ледачий не встане.

8.Хто з правдою зрідниться, той і грому не боїться.

9. Вранці чути без перестану грім – надвечір піде дощ з градом.

10. Грім гримить – буде родить.


Загадки

1.Шило-покотило попід небесами ходило, з полями говорило.

2.Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить.

3.Два брати рідні: одного всі бачать, алое не чують, другого всякий чує, але ніхто не бачить. Грім і блискавка.

4.По небу іде кучерявий баран і рогом вогненним б’є в барабан. Хмара, грім, блискавка.

5.Кінь біжить, земля дрижить.

6.Як сіроокий кінь заіржав, то весь світ задрижав.

Речення, тексти.

1.Гримить соловейкова пісня здаля.

2.Здалеку чути удару грому.

3.Грім погримує здаля – неслух буркотливий.

4. Грім озвався над полями – скоро злива зашумить.

5. Юрась з лісником йшли собі стежкою, як раптом у небі загуркало, загриміло.

6. Грім гримить, а блискавки виблискують.






Директор


Директор – керівник організації, установи.

До витоків слова. В латинській мові це слово означає «керівний», диригере – «керувати».

Спільнокореневі слова. Директор, директорський, директриса, директорка, дирекція, директорувати, директорування, директорша,

дирекція – керівний орган,

директорство - посада,

директорат – колегія директорів великих підприємств, очолювана головою директорів.

Словосполучення. Хороший, добрий, чуйний, поганий, новий, старий, досвідчений, вимогливий.

Директор школи, заводу, музею, клубу.

Посада директора. Нарада в директора.

Директор керує, пішов, розпорядився, підписав, викликав.

Загадка

Хто у школі головний,

Хто слідкує за порядком,

Хто керує навчанням,

Це наш…

Речення, тексти

1. На нараду зібралися директори заводів, фабрик. 2.Дирекція школи подякувала батькам за допомогу в ремонті. 3. До мікрофона підійшов директор школи. Він привітав усіх з початком навчального року. 4. У директорському кабінеті хлопчик почував себе ніяково. 5. Тато Миколи працював директором дитячого будинку.



Електрика


Електрика – форма енергії, зумовлена рухом заряджених частинок матерії (електронів, позитронів, протонів). Ця енергія як об’єкт побутового і промислового використання. Освітлення, яке одержують від такої енергії.

До витоків слова. В грецькій мові це слово означало янтар, бурштин.

Спільнокореневі слова. Електрика, електрик, електричний, електризувати електрифікація, електрифікувати, електричка.

Словосполучення. Електрика допомагає. За допомогою електрики.

Загадки

1. Як прийде ніч в оселю –

Не свічка горить.

Я сонечко веселе засвічую умить.

На радість всій малечі

Її під кожен дах стовпів могутні плечі

Приносить у дротах.

2. По дроту ходить, тьму розгонить.

Вогнем не запалиш, водою не погасиш.

Речення, тексти

1.Електрику містам і селам електростанції дають. 2.Теплиці освітлюються штучним сонцем. Це величезні електричні лампочки. 3. Щовечора в засніженім селі вогні засвічуються електричні. 4. На річці будують електростанцію. 5. Електричні вогні світяться в кожній хаті. 6. Електропоїзд аж гуде – мчить по шляху своєму. 7. Якщо у квартирі виникла пожежа, відімкни електрику.



Кипіти


Кипіти – клекотати, пінитися при сильному нагріванні, випускаючи гарячу пару.

Бурхливо, палко виявлятися, переживати.

Бурлити, клекотати при стрімкому русі (про річку, протоку).

Проходити дуже жваво, бурхливо (про якусь діяльність, про життя).

Бути охопленим якимось почуттям.

Спільнокореневі слова. Кипіти, кипіння, кип’яток, перекип’ячений, кип’ятильник., киплячий, кипучий.

Синоніми.

Кипіти, бурлити, бушувати, клекотати, вирувати

Кипіти, гніватися. Кипіти, трудитися.

Коли так кажуть?

Кров кипить – про сильне хвилювання. Сльози киплять – сльози підступають, ось-ось потечуть. Як у казані кипіти – бути в постійних турботах.

Скоромовка.

Прокіп сидить, окріп кипить.

Прокіп, Прокіп, кипить окріп.

Речення, тексти

1. Кипить подіями квітень. 2. Кожного дня ліс наповнюється новими голосами. 3. Закипіла робота на пустирі. Школярі садили дерева. 4. Бабуся взяла кілька стеблинок сухої трави, прокип’ятила у воді й дала внучці випити гіркуватий відвар. 5. На плиті починає кипіти чайник. 6. Дідусь кипів від незадоволення.




Кишеня


Кишеня – частина одягу (пальта, куртки, штанів) у формі вшитої торбини для дрібних речей і грошей.

Спільнокореневі слова. Кишеньковий.

Словосполучення. Внутрішня, накладна, бокова, глибока, вшивна, модна, велика.

Покласти в кишеню. Витягти з кишені. Розірвати кишеню.

Коли так кажуть?

Бити по кишені – завдавати збитків кому-небудь. Вітер у кишені - немає грошей. Наставляти кишеню – розраховувати на щось без підстав. За словом до кишені не лізти – бути дотепним, гострим на язик. Класти до своєї кишені – привласнювати чужі гроші.

Загадка

А в нашого парубка з обох боків зарубка.

Речення, тексти.

1. Хлоп’ята знайшли на снігу пухнастого хом’ячка. Поклав Ігор звірка у кишеню. Там він поводився, як господар. Спочатку гриз сухарі, а потім заснув. 2. Сукня без кишені мені не подобається. 3. Батько сховав документи у внутрішню кишеню. 4. У своїй кишені я не знайшов ні копійки.










Колектив


Колектив – група людей, об’єднаних спільною роботою, діяльністю, спільними інтересами. Група людей, зв’язаних спільною працею в одній організації, установі, на підприємстві.

До витоків слова. Слово утворене від латинського collectivus – збірний.

Спільнокореневі слова. Колектив, колективний, колективіст, колективно, колективність, колективізувати, колективістський.

Словосполучення. Великий, старий, дружний, веселий, малий, творчий, науковий, дитячий, танцювальний, учнівський, робітничий, студентський.

Антоніми. Колектив – індивідуум, особистість. Колективний - індивідуальний; колективно – самостійно.

Синоніми. Колективний, спільний, загальний.

Прислів’я

У колективі чужої роботи нема.

Коли колектив дружній, робота легка.

Колектив – велика сила.

Без колективу життя нещасливе.

Колективом і вовка добре бити.

Дорожи колективом, з колективом легше живеться.

Речення, тексти.

1. Наш колектив перевиконав план по заготівлі кормів для тварин. 2. Педагогічний колектив нашої школи зайняв перше місце у районних змаганнях з баскетболу. 3. Наш клас – єдиний учнівський колектив.





Комбайн, комбайнер


Комбайнер – водій комбайна в сільському господарстві.

Комбайн – складна машина, що одночасно виконує роботу кількох машин.

Пристрій, в єдиний корпус, якого вмонтовані телевізор і радіоприймач.

Комбінований електроапарат для обробки овочів, м’яса.

До витоків слова. Слово запозичене з англійської мови. Слово комбінувати, комбінація, комбінезон походять від латинського комбінаре: ком – «разом», бінарне – «поєднувати». Так англійці назвали складну сількогосподарську машину, яка жне, молотить, в’яже солому.

Спільнокореневі слова. Комбайн, комбайнер, комбайнерка, комбайновий.

Словосполучення. Новий, старий, зернозбиральний, кукурудзозбиральний, бурякозбиральний, торф’яний, вугільний.

Комбайн працює, косить, обмолочує, очищає.

Випуск, складання, ремонт комбайнів. Працювати на комбайні. Збирати комбайном. Піднятися на комбайн.

Молодий, старий, досвідчений, майбутній, відомий, старший комбайнер.

Загадки

1. Де йшла сотня косарів – вийшло п’ять богатирів: косять, в’яжуть заодно і молотять на зерно.

  1. По полю бродить, зерно молотить, жне, косить – хліба не просить.

3. Для збирання урожаю на поля я виїжджаю, і за декілька машин я працюю там один.


Прислів’я

  1. Того комбайнера поважають, що дорожить урожаєм.

  2. Коли жне комбайн у полі, маємо хліба доволі.

Речення, тексти.

1. Вперше в Україні комбайн з’явився 1929 року. 2.Український степ. Колише вітер добірну пшеницю. Наче корабель, проходить потужний комбайн. 3. За штурвалом досвідчений комбайнер Василь Коваленко. 4. Збоку біля комбайна прилаштувалася вантажна машина. 5. На горизонті темними точками рухаються комбайни. 6. Працюють у шахтах вугільні комбайни. 7. Машини рубають кам’яні брили, здійснюють багато інших операцій під землею. 8. Під землею комбайни самі просуваються й рубають вугілля. 9. Керують комбайном на відстані за допомогою автоматики. 10. Поле виблискувало золотом. Незабаром вийшли в поле великі комбайни. Зернятко потрапило в один із них.

Там, де комбайн торохтить,

Комбайнер давно не спить.

Від світанку до світанку

Прибирає він ділянку.













Коридор


Коридор – довгий прохід, який з’єднує окремі частини якогось приміщення, квартири.


Спільнокореневі слова. Коридор, коридорчик, коридорний.

Словосполучення. Довгий, вузький, широкий, малий, великий, світлий, освітлений, темний, шкільний, чистий.

Прибрати коридор. Зайти в коридор. Йти коридором.

Речення, тексти.

1. З радістю ходимо ми до школи. Охайно і затишно у її класах та коридорах. 2. У коридор залетіло галченя. 3. Якось, після дзвоника, знайшов Йосип у коридорі срібну монету. 4. На перерві всі гралися в коридорі.


















Космонавт


Космонавт – спеціально підготовлена людина, що здійснює політ у космічному просторі на літальному апараті – космічному кораблі.

До витоків слова. Слово космонавт складається з дуже давніх частин. Грецьке слово космос означає «всесвіт», а слово наутес – «моряк».

Спільнокореневі слова. Космонавт, космічний, космодром, космонавтика.

Словосполучення. Перший, відважний, відомий, знаменитий.

Льотчик-космонавт. Космонавт-випробувач. Політ космо-навта. Зустріти космонавтів. Стати космонавтом. Космонавт досліджує, виходить у відкритий космос.

Загадка

Кому не хочеться літати?!

О, дуже заздрять малюки

Сміливцям, котрі заповзято

Мандрують в небі , аж зірки

Овіяні геройством їхнім.

Речення, тексти.

1. Верхолаз, по деревах не лазь. Неслухів, щоб знав ти, не беруть у космонавти. 2. Юрій Гагарін став першим космонавтом планети. 3. Дорога в космос пролягає через наполегливі тренування, відмінне навчання. 4. Івась читав книжку про космонавтів. 5. Першим космонавтом нашої незалежної держави став Леонід Каденюк. 6. Вирушаючи в міжпланетні подорожі, космонавти надовго розлучаються із землею, зі своєю рідною домівкою. 7. Космонавти плавають по кабіні, неначе у воді.


Комп’ютер


Комп’ютер - електронна обчислювальна машина.

До витоків слова. Слово комп’ютер походить від англійського сomputer від латинської computo – рахую, обчислюю.

У 1642 роцы Блеза Паскаль створив машину, яка виконувала тільки дві арифметичні дії – складання та віднімання. А машина німецького математика Готфріда Вільгельма Лейбніца (1673) здійснювала вже всі чотири арифметичні дії. У 1823 році англійський математик Чарльз Беббідж розробив пристрій для обробки числової інформації, який вже зберігав інформацію. Загальна схема будови сучасного комп’ютера була запропонована американським математиком угорського походження Джоном фон Непманом у червні 1945 року.

Спільнокореневі слова. Комп’ютеризація, комп’ютери-зований, комп’ютерний.

Загадка

Є у нашій школі диво:

Порахує все дбайливо,

Може з нами в шахи грати,

Ще й уміє вигравати.

І про мене, і про тебе

Все розкаже так, як треба.

Речення, текст

1. Перед гравцем знаходиться екран комп’ютера. 2. Комп’ютер хвалився, що дуже багато знає і може виконувати безліч завдань. 3. В комп’ютер потрапив вірус. 4. Тато працює за комп’ютером. 5. За допомогою комп’ютера, я розв’язав складну задачу. 6. Комп’ютер може сприйняти будь-яку інформацію.


Кукурудза


Кукурудза – рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан.

Спільнокореневі слова. Кукурудза, кукурудзяний, кукурудзиння, кукурузка, кукурудзівник, кукурудзівництво, кукурудзівницький, кукурудзянка – страва, крупа.

Словосполучення. Висока, зелена, достигла, качаниста, смачна.

Садити, доглядати, вирощувати, збирати, варити, їсти, силосувати.

Прислів’я та приказки.

Кукурудза хороша і мила, якби сама уродила. Щоб кукурудзи було доволі – зустрічай сонце в полі. Кукурудзу шануй в полі, і в силосній ямі, і в коморі.

Кукурудзу посієш до дощу – матимеш сало до борщу.

Загадка.

1.На городі молода пишні коси розплітає,

у зеленії хустини золоті ховає зернини.

2.На холодні роси розпустила коси.

3.Гарні зуби маю, та усі ховаю, довгі коси маю, та не заплітаю.

4.Хоч зубів багато маю, та нікого не кусаю.

Сама свиням та коровам я на зуби потрапляю.

Речення, тексти.

1.Кукурудза прибула до нас з Америки на кораблях Колумба. 2.На полах країни вирощують кукурудзу. 3.Кукурудзою ласують хлопчики й дівчатка. 4.Бабуся на ганку лущила кукурудзу. 5. Був із мамою я в полі, кукурудзу проривав.




Криниця

Криниця - викопана яма на водній жилі в низинній місцевості для добування води.

До витоків слова. Неглибоку копанку на джерелі називали криницею тому, що у викопану яму вставляли великий глек(крин) для захисту від обвалів.

Синоніми. Колодязь.

Прислів’я

1. Не знаємо ціни водиці, доки не висохла криниця. 2.Не плюй у криницю, знадобиться води напиться. 3.До доброї криниці стежка утоптана. 4.Голкою криниці не викопаєш. 5.Треба нахилитись, щоб з криниці води напитись. 6.Людина – як криниця: чим більше дає, тим більше до неї прибуває. 7. Посадив дерево, викопав криницю, виростив сина – даром життя не прожив. 8. Криницю силою копати – води не пити. 9. Не брудни криниці, бо схочеш водиці.

Загадка

У проваллі глибоко виблискує око. 2. Серед села стоїть бочка води повна. 3. Живе джерельна водиця ц чистій глибокій…

Речення і тексти

Сидить півень на криниці. Спустив крила ще й косиці.

Мамині руки – ніжні і милі –

Воду ранкову з криниці носили.

1.На зеленій галявині дзюркотить криниченька, чиста і лісова. 2.За село у нас криничка, неглибока, невеличка. 3.Здавна шанували в Україні криницю. 4. Біля криниці завжди садили калину чи вербу. 5. Криниця з журавлем завжди була символом достатку і добра. 6. В живій криниці б’ється прозоре джерело. 7. У спеку хлібороби з криниці воду п’ють. 8. У дбайливих господарів біля кринички стоїть чепурненька лавка.

Метал


Метал – хімічна речовина або сплав, який відзначається блиском, ковкістю, плавкістю і здатністю проводити тепло та електричний струм.

До витоків слова. Це слово запозичене з грецької мови, metallon – копі, рудник, шахта

Спільнокореневі слова. Метал, металургія, металіст, металург, металургійний, металевий, металевість, металічний.

Словосполучення. М’який, крихкий, дорогоцінний, легкий, рідкий, важкий.

Виробництво металу. Вироби з металу.

Речення і тексти

1. В тонкім мереживі з металу завмер космічний корабель. 2. В домнах плавиться метал. 3. Метал добре проводить тепло і вбирає його. 4. У печі кипить метал. 5. У доменних печах металургійних заводів виплавляють чавун.
















Минулий


Минулий – той, що вже пройшов, минув.

Антоніми. Минулий – майбутній, наступний.

Синоніми – попередній.

Коли так кажуть? Відійти в минуле – забути, перестати існувати. Минулі справи – такі, що вже не мають значення. Діла давно минулих днів – по події далекого минулого.

Речення, текст

1. Минають дні, минає літо, настала осінь, шелестить пожовкле листя. 2. Ой, минула вже зима, снігу-льоду вже немає. 3. Минулого літа Тарасик їздив до бабусі Оксани.





















Очерет

Очерет – багаторічна водяна або болотяна трав’яниста рослина з високим стеблом і розлогою волоттю.

Спільнокореневі слова. Очерет, очеретяний, очеретянка, очеретина.

Словосполучення. Високий, рівний, зелений, пожовклий, густий, старий.

Сховатися в очереті. Плавати за очеретом. Пливти біля очерету. Очерет росте, цвіте, зеленіє, пахне, горить, заступає, в’яне.

Прислів’я та приказки

1. Очерет з лозою не помириться: хоч вітру нема, все лаються. 2. Як дощу не буде, то й очерет не виросте. 3.Звивається, як в’юн в очереті.

Загадка

Гойда-гойда, хить та хить – щось на вітрі шелестить.

Гей, на вітрі, над водою щось тріпоче бородою.

То зелена борода синє небо підміта!

Підмітає, шелестить: гойда-гойда, хить та хить

2. Стоїть дід над водою, трясе бородою.

3. Один біжить, другий лежить, третій кланяється. Вода, берег, очерет.

Речення, тексти

1. Береги річки заросли очеретом. 2. Тонкий високий очерет хитає бородою. 3.Забутий очеретяний млинок весело крутиться на воротах під подихом осіннього вітру. 4. Вздовж яру між очеретом блищала смужечка синьої води. 5. Вітерець не гойдає травичку, рясний очерет не колишеться.

Рак від берега задкує, риба линь над ним кепкує:

- Рак забрів в очерети. Річку думав перейти.

Береги річки заросли очеретом.

Бусол в білому береті ловить жабок в очереті


Пиріг

Пиріг – печений виріб із тіста з начинкою.

Спільнокореневі слова. Пиріжковий, пиріжок, пиріже-чок.

Словосполучення. Гарний, смачний, високий, рум’яний, яблучний, гарячий, свіжий, черствий, мамин, улюблений.

Пиріг спекти, з’їсти, начинити, прикрасити, розрізати, занести. Поділитися, пригостити пирогом. Рецепт пирога.

Прислів’я.

1. Їж пиріг з грибами, тримай язик за зубами. 2. Славна хата не гулями, а пирогами. 3. Не гордуй пирогами, а гордуй ласкавими словами. 4. Хто на поріг, тому пиріг, а хто від порога, тому щаслива дорога. 5. Голодній кумі пиріг на умі. 6.Голод не тітка, пиріжка не дасть. (Голод змушує підкоритися або робити що-небудь проти волі, не так, як хотілось би). 7.Видно, що кума пиріг пекла, бо й ворота в тісті. 8. Коли не пиріг, то й не пирожися: коли не тямиш, то й не берися. 9.Без трудів не їстимеш пирогів.

Загадка

Його матуся випікає, він стіл святковий прикрашає. Гукайте швидше всіх малят, хай по шматочку все з’їдять.

Скоромовка. Гриць ніс пиріг через поріг,

Став на горіх, упав на поріг

Речення, тексти.

1. Вже рум’яні пироги виглядають із печі. 2.Смачнючими пиріжками пригощали малечу.

3. Пиріжечки, пиріжки, має кожен два ріжки.

Надкушу один ріжок… Ой смачненький пиріжок!

4. Уранці брів бобер до брата борошна собі набрати,

Бо бобриха й бобренята пиріг будуть випікати.

5. Падав сніг на поріг,

Кіт зліпив собі пиріг.

Пшениця

Пшениця –злакова рослина, з зерна якої виробляють біле борошно та крупи.

Спільнокореневі слова. Пшениця, пшеничний, пшениченька, пшеничка.

Словосполучення. Висока, густа, золота, тверда, озима, яра, високоурожайна, спіла, українська.

Зерно. Насіння, урожай, поле пшениці. Сіяти, вирощувати, косити пшеницю. Пшениця росте, колоситься, цвіте,, наливається, колишеться.

Синоніми. Пшениця, хліб.

Прислів’я та приказки.

1.На підлозі пшениця не зійде. 2.Яка пшениця, така й паляниця. 3.Пшениця коситься – життя веселиться. 4.Де машина ходить, там пшениця родить. 5.Де трактор оре, там пшениці море. 6.На чужій ниві все ліпша пшениця. 7.Зашепоче дощ тихим голосом – підніметься пшениця повним колосом. 8.Ранній пар родить пшеничку, а пізній – метличку.

Прикмети.

Не сій пшениці раніше дубового листа. Пшеницю сій, коли цвіте черемха.

Загадки

1. Маю жовтий вусок, запашний колосок, буде з мене мука й паляниця м’яка. 2. Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. 3. З неба сонечко яскраве ллє проміння золоте; вона дружною стіною в полі нашому росте.

Речення, тексти.

1. Вже пшениця достигає, колосиста, золота.2.Пшениця – найголовніша і найдавніша хлібна рослина. 3. Одного разу замітав півник подвір’я і побачив на землі пшеничний колосок. 4. В імлистій долині стояли лани золотого жита та пшениці.

Радіо


Радіо – передавання інформації на відстань за допомогою засобів електро- або радіозв’язку.

Радіо – складова частина слів радіоапаратура, радіограма, радіоканал, радіоклуб, радіомовлення, радіостанція, радіотелефон, радіотехніка.

До витоків слова. Слово утворилося від латинського radiusпромінь.

Словосполучення. Українське, місцеве, нове, маленьке, старовинне, поламане.

Ввімкнути, слухати, відремонтувати, перенести, купити радіо.

Радіо мовчить, працює, передає.

Загадки

1.Говорить, грає, співає, новини сповіщає.

2.У кімнаті, у куточку на стіні, сіра скринька на шнурочку все розказує мені.

3.Співає соловей в одному місці, а весь світ його чує.

4. У Києві говорить, а у нас чути.

5. Висить у кімнаті на стіні

І усі ночі, й усі дні.

То щось розказує, то грає.

То пісню радісну співає.

Речення, тексти

1. По радіо звучала класична музика. 2. Юрко любить слухати дитячі радіопередачі. 3. Не користуйтеся під час грози радіоприймачами.





Сантиметр


Сантиметр – одиниця вимірювання довжини, що становить 1/100 метра

Лінійка або стрічка, на яку нанесено розмітку на сантиметри.

До витоків слова. Слово сантиметр запозичене з французької мови. Корінь cent – сто, з латинського centum – у складних словах означає сота частина. Латинський корінь decem означає десять.

Словосполучення. Виміряти в сантиметрах. Перетворити в сантиметри.





















Секунда


Секунда – міра часу, що дорівнює 1/60 частині хвилини.

Коли так кажуть?

Секунда в секунду - у точно визначений час.

Спасибі

Спасибі – елемент мовного етикету для висловлювання подяки. Розвинулось зі стародавнього російського словосполучення «Спаси Бог», у якому два слова зрослися.

Коли так кажуть?

Зробити за спасибі – даром, без винагороди.





















Тривога


Тривога – почуття неспокою, збентеження, викликане побоюванням, передчуттям чогось неприємного; неспокій; занепокоєння, збентеження.

Переполох, метушня, викликані хвилюючими вістками. Умовний сигнал, що сповіщає про небезпеку.

Синоніми. Тривога, хвилювання, неспокій, сум’яття, сполох.

Споріднені слова. Тривога, тривожний, тривожитися, тривожно тривожити.

Словосполучення. Навчальна, бойова, несподівана, безконечна.

Коли так кажуть?

Здіймати тривогу – виявити занепокоєння, тривожитися; звертати загальну увагу на небезпеку, що загрожує.

Піднімати тривогу – сповіщати умовним сигналом про небезпеку, загрозливий стан, по нещастя. Усвідомлюючи загрозу чого-небудь, закликати до певних дій, до вжиття певних заходів. Порушувати чийсь спокій, звичайний стан, задавати клопоту, турбувати.

Речення.

На заставі оголосили тривогу. Лелека ширяв над дорогою і тривожно курликав. Ліс тривожно шумить, важко стогне, квилить. На фабриці оголосили пожежну тривогу.








Хвилина


Хвилина – міра часу, що дорівнює 60 секундам. Короткий відрізок часу, момент.

Синоніми. (Настала приємна) хвилина, пора, час, момент.

Спільнокореневі слова. Хвилина, хвилька, хвилинка, хвилиночка, хвилинний.

Словосполучення. Радісна, хвилююча, приємна, важка хвилина. Хвилина збігла, минула, пройшла.

Коли так кажуть?

Без п’яти хвилин майстер. (Майже став ким-небудь за професією, посадою).

Фатальна хвилина – яка зумовлює, визначає характер, звичайно негативний, небажаний, наступних дій, перебігу подій.

З хвилини на хвилину – кожної миті, щохвилини, в найближчий час.

Світлі хвилини – радісні, щасливі, нічим не затьмарені.

Одну хвилину – прохання спинитися, зачекати якийсь час.

Прислів’я

Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.

Речення, тексти

1. Ось шпак пірнув у свій будиночок і пробув там хвилинку. 2. Семенко подумав хвилинку і бігцем кинувся до матері. 3. Усі години і хвилини ми вивчили, щоб знати час. 4.Не марнуй хвилини золоті.




Черемха


Черемха – дерево або кущ із зібраними у суцвіття білими квітками й чорними їстівними ягодами. Від давньоросійського слова чьрмьниш (красний), тому червоний (червень)

Спільнокореневі слова. Черемха, черемховий.

Словосполучення. Висока, запашна, квітуча, зламана. Гілляста, стара, молода.

Черемха росте, стоїть, цвіте, скинула листя.

Прикмети

Цвіте черемха – найкраща пора садити картоплю. Зацвіла черемха – час ловити лящів. Черемха зацвітає перед останніми весняними заморозками.

Загадка

На кущах зелених, пишних

Висять китиці розкішні,

Такі чисті, білосніжні,

Запашні і дуже ніжні

Речення і тексти

1.У лісі зацвіла черемха. 2. Білими кулястими хмарами поплив долинами цвіт черемхи. 3. Черемха увічнює квітневу багатобарвність. 4. До черемхи летять гості: бджілки, джмелі, метелики.










Черешня


Черешня – плодове кісточкове дерево з їстівними смачними соковитими ягодами жовтого, червоного чи чорного кольору, а також – плід цього дерева.

Спільнокореневі слова. Черешня, черешенька, черешневий.

Словосполучення. Спіла, висока, стара, молода, запашна, чорна, жовта, дрібна, лісова, смачна, соковита.

Любити, їсти, мити, обривати, купити, сипати.

Черешня росте, цвіте, падає.

Загадка

Маленькі плоди, мов сережки, повисли.

Червоні-солодкі, зелені – ще кислі.

2. Була зелена і маленька, а потім стала червоненька.

На сонці почорніла я – це означає, що достигла я.

Речення тексти

1. І знов цвітуть черешні, і зеленіє гай. 2. П’ють черешні теплі соки. 3. Весною рясно зацвіли черешні. 4.Хлопчик зриває черешні, а песик підставляє кошик. 5. Росте черешня в мами на городі.

Росла біля хати черешня висока,

Та груша сварилася з нею три роки.

Засохла черешня – замучили чвари.

Все груші лишилося: і небо, і хмари




Автор
Дата добавления 29.11.2016
Раздел Начальные классы
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров30
Номер материала ДБ-401867
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх