Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Другое / Конспекты / Розробка уроку на тему "Валер’ян Підмогильний. Роман «Місто». Світовий мотив підкорення людиною міста" (11 клас)
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Другое

Розробка уроку на тему "Валер’ян Підмогильний. Роман «Місто». Світовий мотив підкорення людиною міста" (11 клас)

библиотека
материалов

Тема: Валер’ян Підмогильний. Роман «Місто». Світовий мотив підкорення людиною міста.

Мета: проаналізувати роман Валер'яна Підмогильного «Місто» з позицій екзистенціалізму, учити учнів розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину, психологічну мотивацію вчинків Степана Радченка та інших дійових осіб; характеризувати маргі­нальний образ українського інтелігента; розвивати вміння аналізувати світоглядну й психологічну ево­люцію характеру головного героя роману, пояс­нювати роль жіночих образів; розвивати пам’ять, увагу, вміння висловлю­вати власну думку;

виховувати в учнів готовність робити свідомий вибір та

орієнтуватися в проблемах сучасного суспільства

Хід уроку:

І. Організаційний етап уроку.

ІІ. Актуалізація суб’єктивного досвіду учнів.

1. Перевірка домашнього завдання.

- Життєвий шлях Валер’яна Підмогильного.

- Роман «Місто» - перший урбаністичний роман.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Валер’ян Підмогильний створив модерний роман, у якому, на від­міну від традиційної селянської й соціальної тематики, акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філо­софські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. «Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді. Темою роману є життя новоявленого інтелігента Степана Радченка у великому місті, пошук свого місця у ньому. Ми проаналізуємо образ головного героя, з’ясуємо його світоглядну і психологічну еволюцію. А також з’ясуємо, чи зміг підкорити місто головний герой.

2. Теорія літератури.

Екзистенціалі́зм або філософія існування (фр. existentialisme від лат. exsistentia — існування) — напрям у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору.

Маргінальність — характеристика образу чи героя, що пере­буває «на межі» між двома станами. Герой-маргінал зазвичай виходець з нижчого класу, який намагається завоювати вищі сфери суспільства, піднятися по драбині успіху. В українській літературі типовим маргінальним героєм є Степан Радченко з роману В. Підмогиль­ного «Місто» уже не селянин, але ще не інтелігент, що хоче «підкорити» місто, стати відомим письменником.

Психологізм заглибленість у творі в душу персонажів, їх психологію. У психологічному творі увага автора переноситься із зовнішнього (подієвого) сюжету на внутрішній (психологіч­ний), він відслідковує всі порухи душі своїх героїв, намагається розкрити їх роздуми й мотивацію вчинків, показати нелегкий шлях внутрішніх колізій.

Іронія засіб художньої виразності, прихована насмішка, коли за зовні позитивним висловлюванням ховається висмію­вання. Найчастіше використовується в сатирі.

3. Аналіз роману «Місто»

Бесіда:

  • Яким ми бачимо героя на початку твору?

  • Яким в його уяві постає місто?

- Які почуття володіють ним, коли він уперше ступив на міські вулиці?

- Що зближувало Степана і Надію?

- Що відбувається далі в житті Степана?

Основну увагу автор зосереджує на «діалозі» героя і Міста. На фоні міста характер героя змінюється. До міста Степан приїжджає з благородними намірами і вивчитись, і повернутись в село. Навіть переживаючи ворожість до Міста, відчуває, що те завойовує його душу. Сильна натура, Степан, у свою чергу, прагне завоювати Місто. У цьому він не гребує ніякими засобами.


- Як змінюється ставлення Степана до міста в процесі збільшення кількості його життєвих успіхів?

- Чому Степан Радченко відносно легко ввійшов в літературні кола міста, спромігшись зайняти непогану посаду?

- Яку роль відіграють у житті героя жінки? Що відбувається в житті Степана на кожному з етапів стосунків з різними жінками?


Роль жіночих образів, як один із аспектів характеристики головного героя. Надійка, яка мешкає в сараї (столярня) Гні­дих, де за стінкою жили корови це символ села. (Степан від­чував себе чужим у місті. Навіть у книжках зосереджувалося все чуже, усі небезпеки. Поступово Степан розуміє, що місто треба здобути, а не ненавидіти. А він це нова сила, що покликана із сіл змінити місто, він має стати на зміну гнилизні минулого, будувати майбутнє. Переконаний, що має навчатись, щоб потім повернутися до села).

Мусінька (Тамара Василівна Гніда), яка мешкає в кухні Гні­дих. (Починає знайомитися з містом. Усвідомлює, що не повер­неться до села. Степан ще не відчуває себе причетним ні до села, ні до міста. Стан «непевної рівноваги між рудим френчем і сірим піджаком». Відчуває себе самотньо. Знайомиться з усім тим, що символізує причетність до міста: тістечка, магазини, кіно, міські жінки.

Зоська Голубовська, мешкає в кімнаті на Львівській вулиці, яку віддав Борис Задорожній. (Прагне увійти до міського товари­ства, а Зоська як спосіб зробити це. Прагнення стати справжнім городянином. Зоська — це типовий міський персонаж. Символі­зує утвердження Степана в місті).

Рита мешкає в «Справжній кімнаті» (простора, світла й окрема кімната у великому будинку десь в новому районі). (Степан від­чуває себе вже частиною міста. Він упевнений у собі. Прагне насолоджуватися всіма перевагами міського життя, компенсу­вати згаяний час. «Досі він любив жінок, випадково зустрінутих на його шляху, а сам ще не обирав». У стосунках з жінками він переходить від пасивного до активного вибору).

Висновок. Кімната символізувала фізичне утвердження в місті, зміцнення матеріального становища, а жінки це немовби етапи внутрішньої еволюції Степана, етапи вживання його в міське се­редовище. Так, Надійка його цікавить, доки він відчуває свою внутрішню причетність до села, «вона була від села, що зблякло в ньому». А Зоська виступає вже як повністю персонаж міста. Жінки для Степана водночас це порятунок від самотності в чужому для нього середовищі.

- Чому жодній із жінок, з якими герой був близький, він не дав щастя?

Чи справедлива теза, що всіх їх Степан тільки використовував?


Жінок, які любили його, і серед яких Степан шукав спокою, він використовував у досягненні своєї мети. Штучність, фальшивість поведінки багатьох городян герой не відкине, а швидше перейме. Прокоментуйте слова Зоськи: «Душа у тебе погана».


- Чому, досягши успіху, Степан Радченко раптом захотів змінити своє міське життя на сільську працю?


Після досягнення певного становища він відчуватиме свою самотність. Тому все частіше спливатимуть спогади про село. Місто не принесе Степанові гармонії і спокою. Тип Степана Радченка характеризують як маргінальний. У сучасній літературі це тип людини, що опинилася на межі села й міста, ніби провисла між своїм природним середовищем, яке не в змозі відкинути, і новою, не в усьому зрозуміло культурою міського життя. Спочатку герой ненавидить місто, бо боїться його. Автор використовує метафори «ненажерне місто», «лещата міста», «темна безодня міста». Він, Степан, відчуває себе «жалюгідним селюком серед галасливого міста», « одним з безліч непомітних тілець серед каменю й розпорядку». Тому серед міських будівель, побачивши край місяця, несказанно зрадів: «Спокійний місяць, такий, я і він, сільський мандрівець, приятель його дитинства й вірних юнацьких мрій, втишив йому те злісне почуття, що була навіяла вулиця».

- Яку роль у цьому повинна була зіграти Надія? Чому вона з’являється не тільки на початку роману, а ще й у кінці?

Недаремно, на початку твору і в кінці спливає образ Надійки – сільської дівчини. Спочатку Степан тримається за неї, поки почував себе невпевнено у місті. Адже дівчина – уособлення села: добра, наївна, щира, боязка. А у кінці роману ностальгія за селом знову приводить героя до цієї жінки. Але його вже зустрічає не природна щирість почуттів та емоційність, а холодно втомлена маска заміжньої жінки. Міська прагматичність, раціоналізм, потреба захищати себе змушують колишніх «селюків» «одягти» маски.


- Як ви думаєте, чи допише письменник Стефан Радченко повість про людей?


V. Закріплення вивченого.

Проблемне питання:

«Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва?»

Степан Радченко

hello_html_m4e53e54f.gifhello_html_m60ea6e3e.gif





Завойовник Жертва


Досягає матеріального добробуту ( квартира, гроші, одяг)…


  • Отримує гарну посаду



  • Стає відомим письменником…



  • Навчився гарних манер, вміє «подати» себе у товаристві

та не має поруч коханої жінки, близької людини, кому можна вилити душу.


та не має справжніх друзів.



за рахунок одного оповідання, а повість про людей так і не написана.



але це лише маска, під якою все прораховується наперед.


Не має спокою, душевної рівноваги


Як бачимо, місто дало герою і водночас забрало.

VІ. Домашнє завдання. Скласти усне висловлювання на тему: «Чи підкорив місто Степан Радченко?»

VІІ. Підсумки уроку.

Висновок

«Воно покірно лежало внизу…». Цей останній авторський штрих про місто сприймається неоднозначно. Так, у цей момент він відчуває себе щасливим, переможцем. Адже щойно Степан познайомився із красивою жінкою Ритою, яка відповіла йому взаємністю. Але Рита – це маска, фальш, як і все, що оточує Степана Радченка. Перемога Степана над містом лише короткочасна.

Сучасний літературознавець Раїса Мовчан вважає, що «герой, всупереч своєму внутрішньому настановленню, все ж проходить шлях зовнішнього поступу, тому його загальна еволюція є шляхом в нікуди».




Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 26.07.2016
Раздел Другое
Подраздел Конспекты
Просмотров967
Номер материала ДБ-147513
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх