Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Засоби сатиричного змалювання образів.
Мета: дослідити як в комедії влучно використані засоби сатири для змалювання героїв твору; розвивати вміння логічно мислити, спостерігати, узагальнювати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати зневажливе ставлення до таких багатіїв як Калитка, негативних рис його характеру; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого, текст твору, мультимедійна дошка, проектор, дидактичний матеріал
ЕПІГРАФ:
«Гроші або керують своїм власником, або служать йому».
Горацій
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Актуалізація опорних знань.
Гра «Хто з героїв»
Завдання. Кому з героїв твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» належать нижченаведені фрази?
1. «Нащо вам усе знать? Товар нравиться – візьміть, не нравиться – не беріть...» (Невідомий)
2. «Ох земелько, свята земелько – Божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки». (Герасим)
3. «Жид — то діло, а Копач — морока». (Калитка)
4. «Якби я спав у неділю, то й не снідав би, а то з цієї пори до обіду на ногах не ївши охлянеш ». (Клим)
5. «Коли люди багатіють, то чом же нам не попробувати щастя… Надокучили прокляті злидні.». (Савка)
6. «Бий, бодай тобі руки посохли! І ззамолоду з синяків не виходила, бий і на старість» (Параска)
7. «Бачив я й дочок Пузиревих – ходили з офіцерами на проходку. Одягнені по – панячи й ходять з вихилясами – настоящі паночки» (Роман)
8. «А Господи, господи! Бач, яке нещастя скоїлось; чула моя душа, що з ним щось недобре діється». (Параска)
9. «Неділя, свята , а ти ні світ, ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень». (Калитка)
10. «Гроші — гроші всьому голова». (Калитка)
11. «Теперечки пізнавайте, почтенний, де тут фальшиві, а де настояні?». (Невідомий)
12. «Поживишся скибкою, як собака мухою». (Клим)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
IV. Основний зміст уроку
1. Вступне слово вчителя
Перша редакція комедії мала назву «Гроші». Чому саме «Гроші»?
Прочитавши твір, можна зрозуміти, що для Калитки найважливіше — купити землю, отже, потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей. А гроші, якщо тільки вони керують людиною,— це основна причина всіх людських вад. Саме вони зробили Калитку крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем. Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а так би мовити, людське ставлення до людини натомість повністю знецінюється. У гонитві за грошима Калитка раз у раз потрапляв у смішні обставини, а згодом і зовсім потрапив у катастрофічне становище.
2. Бесіда за питаннями:
Що ви можете сказати про Герасима Калитку як про господаря землі і відношення його до землі? («Ох земелько… ст..189). він добре ставиться до землі, любить та відчуває її, можна сказати, що він добрий хазяїн.
Але що ж його згубило? (жадоба до наживи). Знайдіть цитату, в якій Калитка висловлює свої мрії («Як радісно тебе загрібати… ст..189).
Як Герасим досягав своєї мети щодо найбільшого збагачення?(примушував працювати наймитів, економив на всіх, наживався на нещасті інших, а саме хотів скупити землю Сморквинова, який розорився, хотів Романа одружити з дочкою Пузиря). А зараз ми з вами продемонструємо відношення Герасима Калитки до своїх рідних, зокрема до Параски, подивившись епізод, який підготували учні вашого класу.
Отже, прагнення до наживи, до збагачення ще ніколи не приносило нікому щастя. Про це свідчить і усна народна творчість. Давайте пригадаємо прислів'я та приказки про гроші.
Додатковий матеріал.
Прислів’я про гроші
- Срібло-золото тягне людину в болото.
- Грошей багато, а щастя мало.
- З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.
- За наші гроші ми всім хороші.
- Хоч у голові пусто, аби грошей густо.
- Грошей більше - совісті менше .
- То які з них найбільше характеризують головних героїв трагікомедії «Сто тисяч»?
Отже, тема — гроші, багатство, їх вплив на людину простежується в багатьох творах як народних, так і літературних.
Гроші, прагнення мати їх більше привело до морального падіння окремих героїв п’єси, руйнування їх сімей, а гонитва за наживою, жадоба до збагачення врешті-решт призводить до послаблення суспільства.
2.2. Засоби сатиричного змалювання
Бесіда за питаннями:
- Які засоби сатири вам відомі?
Гротеск— художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвичайно смішним.
Іронія — приховане кепкування, глузування, художній прийом , який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.
Сарказм — зла й уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії, художній прийом і засіб комічності,
Сатира — вид художньої літератури у прозі чи віршах, де зображення здійснюється через різке осміювання, критику всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється в перебільшеному смішному чи комічному вигляді. У вузькому значенні — вірші з таким змістом)
Дослідження сатиричних засобів у творі:
- Який сміх у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» можна дослідити: гумористичний чи сатиричний? Відповідь вмотивуйте.
- Кого і як висміює митець у п’єсі? (П’єса «Сто тисяч» є сатиричною комедією, тому що в ній гостро висміяно глитая Калітку, його жадобу до наживи, шахрайство, крутійство, скнарість, лицемірство)
- З кого насміхається автор твору? (Із Савки, Герасима, підкреслюючи їх заперечливість, відчайдушність у гонитві за легкою наживою)
- Чи можна ці образи вважати комічними? (Так. В комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси характеру)
Характеристика головної дійової особи Герасима Никодимовича Калитки. Робота з текстом, фрагментами фільму.
Яким постає перед нами герой твору? Хто він такий?
Герасим Никодимович Калитка – реалістичний тип куркуля –нагромаджувача грошей і “преобладателя земельки”.
Зовнішність і портрет.
Давайте подивимось фрагмент з кінофільму.
Герасим Калитка - дріб’язкова людина, що трясеться над капіталом, як той Кощій, що “над златом чахне”. Багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині, слідкує за кожною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо “так надежніше”. А в результаті стає жертвою “жидівської” афери, бо бажання легкої наживи, заздрість до свого сусіда Жолудя просто засліплюють йому очі.
Риси характеру:
а) жадібність і заздрість;
б) жорстокість;
в) безкультур'я, цинізм;
г) деспотизм,
д) зажерливість, сліпа любов до землі, єдиний сенс життя – гроші;
Ми з вами визначили негативні риси характеру. А скажіть, чи є у Герасима хоч одна позитивна риса. (Так, любов до землі, він був добрим хазяїном).
На який ризикований вчинок пішов Калитка заради своєї мети?
- шахрайство;
Що виявилось в мішку замість грошей? Як відреагував Калитка на свою «потерю»?
Знайдіть цитату: «Краще смерть, ніж така потеря».
VI. Підсумок уроку
З вищесказаного можна зробити такі висновки:
цей образ не втрачає своєї актуальності і за наших часів, адже зараз ми зустрічаємо людей, для яких знецінилось одвічне, істинне, для яких гроші затьмарили все. Цей твір є одвічним нагадуванням про те, що є дійсною цінністю для всіх нас.
потрібно пам’ятати, що справжнім багатієм є не той, хто має вдосталь грошей, а той, хто має здоров’я, друзів, свободу, має можливість спілкуватися з рідними, жити чесно, просто, зростати духовно. Такі багатства неоціненні і коштують набагато більше, ніж сто тисяч.
Інтерактивна вправа "Мікрофон".
— Продовжіть речення.
"Читаючи п'єсу І. Карпенка-Карого, я зрозумів (зрозуміла), що жадоба до збагачення впливає..."
"Мені найбільше запам'яталося ..."
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності
Щодо оцінок, то всі були активні на уроці, хтось більш, хтось менш. Але всі молодці.
VIII. Домашнє завдання
Дібрати цитати та скласти план до характеристики образів п’єси І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».
V. Закріплення опрацьованого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
1. Як Пузир зустрів Романа?
а) З хлібом-сіллю; б) запросив у хату до столу; в) виявив незадоволення до хлопця; г) попросив його почекати у фургоні.
2. З яким першим питанням звернувся Герасим до сина після його приїзду від Пузиря?
а) «Чого ти так запізнився, мабуть, упівночі приїхав?»; б) «Як приймали, як частували?»; в) «Чи уподобались дівчата?»; г) «Як панич зустрів Бонавентуру?».
3. Хто був у Пузиря в гостях, коли Роман з Бонавентурою приїхали до нього?
а) Церковний служитель; б) уїзний суддя; в) головний казначей; г) офіцери.
4. З якою домашньою худобою порівняв Герасим родину Пузиря?
а) Свинями; б) конями; в) волами; г) биками.
5. Порода свиней, яка була у Пузиря:
а) ландраси; б) завідські; в) німецькі; г) англійські.
6. Скільки Смоквинов, за словами Гершка, позичав на «улучшенія хазяйства» грошей?
а) Мільйон; б) три тисячі; в) п’ять тисяч; г) мільярд.
7. Через що Жолудь хотів купити землю у Смоквинова? Бо у того був:
а) гарний фруктовий сад; б) ставок, де можна купати овець; в) багатий ліс; г) великий гай.
8. «Упустіть землю Смоквинова... все одно що»:
а) кинутися одягненим у воду; б) залишитися голодним; в) пошитися у дурні; г) посиротить свою землю на віки вічні.
9. Від якого слова Савки після його повернення із казначейства «як... пташки защебетали перший раз весною, так радісно зробилось на серці від цього слова» Калитці:
а) годяться; б) обмінні; в) вірогідні; г) пройдуть.
10. Де Савка не користувався фальшивими грошима?
а) У трактирі; б) лавці; в) казначействі; г) банку.
11. Співаючи на радощах, Герасим порівнював горілку з:
а) соком; б) варенням; в) медом; г) цукерками.
12. Гершко з батьком «землю держать...» у:
а) жолудя; б) Пузиря; в) Невідомого; г) Кукліновського.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
Оставьте свой комментарий
Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.