Линовицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
План-конспект уроку
з трудового навчання
за темою:
«Відомості про регіональні особливості оздоблення виробів»
Підготувала та провела
вчитель Линовицької ЗОШ І-ІІІ ст.
Мазуренко Лариса Володимирівна
2013-2014 н.р.
Тема: Відомості про регіональні особливості оздоблення виробів.
Мета. Ознайомити учнів із народними традиціями українського національного одягу, формувати національну свідомість, почуття міри, пропорційність кольорових сполучень ,активізувати знання учнів з модуля «Технологія виготовлення вишитих виробів: історія виникнення вишивки, техніки вишивання,орнамент, колорит, розвивати уяву про регіональні особливості оздоблення виробів; удосконалювати навички вишивання бісером; виховувати естетичні смаки, працелюбність, любов до Батьківщини, шанобливе ставлення до традицій і культури нашого народу, душевну чуйність, взаємодопомогу, охайність.
Обладнання: комп’ютер,мультимедійна дошка та проектор, ілюстрації вишивок; вишиті вироби, вишита сорочка, український костюм, вишивки бісером, художня література, карта етнографічного поділу, таблички із прислів’ями: «Хата без рушників, що родина – без дітей», « Рушник на кілочку – хата у віночку».
Класна кімната прикрашена вишитими рушниками. Дівчата одягнені у вишиті сорочки, вчителька у сукні, оздобленій бісером.
Хід уроку
1.Організаційна частина уроку ( хто відсутній, наявність зошитів, приладдя для вишивання, організація робочого місця).
2. Основна частина уроку.
Активізація діяльності учнів. Вчитель: Сьогодні у нас незвичайний урок – урок-мандрівка в чудову країну мистецтва – країну вишивок.
Наш сьогоднішній урок я хочу розпочати з стародавньої легенди. Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи одержали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, поляки – здатність до торгівлі, італійські діти – хист до музики … Обдарувавши всіх, Бог раптом помітив у куточку дівчинку. Вона була одягнена у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові – багрянів віночок із червоної калини. І запитав її Бог :
бо стогне моя Земля … Сини мої на чужині, на чужій роботі. А в своїй хаті нема ні правди, ні волі.
Дівчина хотіла йти , але Бог зупинив її.
Зачекай. Є в мене неоціненний дар, який прославить твій народ на цілий світ. Від сьогодні все горітиме у твоїх руках. Візьмеш ти шаблю - буде нескоренний твій народ. Візьмеш плуг – і заколоситься на ваших полях жито-пшениця. У хаті твоїй буде панувати краса і затишок, а пісня твоя звучатиме у віках. Усе це стане можливим дякуючи вірі твого народу у власні сили і бажанні працювати заради власного добробуту.
Прийняла з вдячністю дівчина дарунок і відтоді славиться Україна своїми майстрами, а серед них ті, котрі присвятили себе мистецтву народної вишивки, художньому в’язанню, плетінню бісером…
Вчитель:У розмаїтті українського декоративного мистецтва художнє вишивання посідає одне з провідних місць.
Це улюблений і здавна поширений різновид народної творчості.
Адже для вишивання не потрібно складних пристосувань.
Колись за кількістю і довершеністю вишитих рушників, сорочок, скатертинок, які дівчина підготувала до свого весілля, судили про її працелюбність.
Це творчість і поезія душі.
У вишивці закладено багато
Від неї відцуратись не спіши.
У ній краса, билина ,дума й казка,
В ній подих вітру, шепіт квітів й трав,
Любов, турбота, ніжність мами, ласка,
Чарівність й диво сонячних заграв.
Учись, дитино, гарно вишивати
У вишиваночку вдягнеш колись дитя.
І будеш колискову їй співати.
Все повториться. Таке воно життя.
(мікрофон)
Уч.- У вишивці яскраво й повно розкривається душа народу, споконвічне прагнення до прекрасного. Високорозвинене почуття ритму, композиційної міри в побудові орнаменту, гармонії кольорових поєднань.
Уч.- Вишивка – це не тільки художнє оформлення речей. А й мистецтво оригінального бачення світу, відтвореного художніми засобами.
Технікою вишивання народні майстри відображають розмаїтість навколишнього життя, свої думки та почуття, красу рідної природи, яка в художніх образах лягає на полотно.
Навіть у назвах орнаментних мотивів вражає поетичність народу: «Хмелик», «Курячий брід»,»Гарбузове листя», «Зозулька» тощо.
Вчитель: Я думаю, що вишивання пішло із давніх-давен. Правда?
Учень: Історія народної вишивки в Україні сягає своїм корінням у сиву давнину..
Учень: Гаптування тобто шиття золотом та сріблом, поширилося в Україні-Русі в ХV-XVII ст. Золота вишивка була тим живодайним ґрунтом. На якому розвивалося гаптування наступні часи….
Завдання ( учні об’єднані в три групи)
1 група – конструкторське бюро
2 група – інформаційне бюро.
3 група – народознавства і мистецтва.
Під час виконання завдання звучить пісня «Вишиванка»
1 Завдання . – Знайти відповідність. (додаток 1)
2 Завдання – Написати під узорами назви техніки вишивання. (додаток 2)
3 Завдання. Закінчити речення. (додаток 3)
Конструкторське бюро розробило вимоги правил техніки безпеки та санітарної гігієни під час практичної роботи. (додаток 4)
ІІ Вивчення нового матеріалу.
Вчитель називає тему уроку, а діти записують число та план уроку.
Епіграф уроку: «Без вишивки верби і калини нема України»(композиція із вишивки,верби і калини)
План уроку:
Етнографічний поділ України
Регіональні особливості оздоблення виробів.
Оздоблення українського одягу.
Практична робота (вишивання бісером).
Значення вишивки.
Вчитель: В Україні умовно здійснено етнографічний поділ на такі регіони: (показуються регіони на етнографічній карті).
Учні із вишивкою регіону розповідають про техніку вишивання, орнамент, кольори даного регіону.
Презентація одягу українського народу (додаток 5)
Костюми минувшини.
Сучасність.
Вироби із бісеру.
Вишивання бісером.
ІІІ Заключна частина уроку.
Закріплення вивченого матеріалу.
Учні прикріплюють заздалегідь виготовлені вишиті рушнички на карту даного регіону.
Учениця розповідає вірш.
Україно моя, найчарівніший краю,
Де билини, казки і і легенди живуть.
Линуть щирі пісні із зеленого гаю,
І струмочки з джерел відправляються в путь.
Тут усе найрідніше, найкраще, пісенне,
Рушники вишивані й простори ясні
Дороге , миле серцю святкове й буденне,
Й вишивання, що в спадок дісталось мені.
Я до серця горну оберіг полотняний.
Бо у ньому минуле і доля моя.
Прохолодний од вітру, од поля духмяний.
В ньому мамине серце і спів солов’я.
Вишиванко моя, я з тобою повсюди
У хвилини щасливі і в миті круті.
Українкою йду й пізнають мене люди.
Ну а я славлю мамині руки святі,
Що з любов’ю сорочку мені вишивали
Додавали у неї і світла й тепла,
Щиру пісню і душу у виріб вкладали,
Щоб щаслива в дітей їхня доля була.
Пісня «Мені сорочку мама вишивала» виконують дівчата у вишитих сорочках
Вчитель : Сьогодні у зв’язку з відродженням храмів. Відбудовою нашої духовності стало модно вишивати ікони .
Дівчатка вручають подарунки гостям. (листівки з вишитою іконкою і словами
«Не цурайтесь традицій своїх, добрі люди,
Оберегів святих, що живуть у віках,
Бо без них українців із нас вже не буде,
Як і квітів зимою у білих полях.)
Підсумок уроку, аналіз діяльності учнів на уроці, оцінювання їх діяльності. Домашнє завдання.
Вчитель: Отже, вишивання – це давнє і вічне молоде мистецтво. Секрет його молодості: в єдності людини з природою, в умінні протягом століть зберігати і примножувати красу, дарувати людям радість зустрічі з прекрасним.
Оставьте свой комментарий
Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.