Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Информатика / Конспекты / Розробка уроку з інформатики в 10 класі. Практична робота з теми "Розробка слайдової презентації"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Информатика

Розробка уроку з інформатики в 10 класі. Практична робота з теми "Розробка слайдової презентації"

Выберите документ из архива для просмотра:

22.86 КБ
35.36 КБ point4127_Baturyn_gerb.jpg
200.21 КБ
14.49 КБ Вос
103.59 КБ
118.05 КБ 02300982.jpg
205.51 КБ
35.17 КБ с
209.15 КБ триу
26.35 КБ Уро
111.53 КБ 03855358.jpg
159.4 КБ
13.34 КБ
32.38 КБ
20 КБ і
библиотека
материалов

Гетьманщина (Гетьманська держава) – усталена в науковій літературі назва української національної держави, відновленої внаслідок національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-57 рр., що існувала у 1648-1782 рр. Офіційна назва держави – Військо Запорозьке.


Столицями Гетьманщини в різні часи були міста Чигирин (1648-1660), Батурин (1669-1707, 1750-1761), Глухів (1708-1722, 1727-1734).


Державний устрій Гетьманщини на початковому етапі характеризувався наявністю власного військово-адміністративного управління, виборністю гетьмана, генеральної, полкової та сотенної старшини; єдиною податковою, фінансовою, військовою системою, наявністю дипломатичних зносин з іноземними державами.


м. Чигирин (Черкаської області)


Відомий з першої половини ХVІ ст. як укріплений козацький зимівник. Згодом – центр Чигиринського староства. У 1592 р. місту надано Магдебурзьке право. Під час другого Чигиринського походу (1678 р.) місто було зруйновано та занепало. Столицею став Батурин. Палац Б. Хмельницького, ратуша та Спаська церква у Чигирині не збереглися. На Замковій (Богдановій) горі залишилися рештки фортифікаційних укріплень. У 1843 і 1845 рр. у Чигирині побував Т. Г. Шевченко. Відомі його малюнки: "Дари в Чигирині", "Чигирин з Суботівського шляху", "Чигиринський дівочий монастир", а також вірші, присвячені Чигирину: "Розрита могила", "Чигирине, Чигирине", "Холодний Яр", "За що ми любимо Богдана" та поема "Гайдамаки".

Чигирин — місто районного підпорядкування, районний центр Чигиринського району Черкаської області України.

З 1648 по 1660 роки Чигирин був резиденцією Б.Хмельницького і столицею гетьманської держави.

З історичних джерел відомо, що Чигирин правив за резиденцію і наступним гетьманам – Івану Виговському, Юрію Хмельницькому, Павлу Тетері та Петру Дорошенку.



Глухів - остання столиця Гетьманщини (1708-1764) й резиденція українських гетьманів: Івана Скоропадського (1708-1722), Данила Апостола (1727-1734) і Кирила Розумовського (1750-1764).


Це стародавнє українське місто розташоване над річкою Есманню, притоком Сейму, тепер районний центр Сумської обл. Як свідчать археологічні дослідження, поселення тут виникло на межі Х-ХІ ст. Місто відігравало помітну роль ще в період Київської Русі. Вперше згадується в літописах під 1152 p., а в XIII ст. стає центром окремого князівства. Уже в другій половині XVII ст. Глухів був культурно-історичним, економічним та торговельним центром Лівобережної України.


Глухів, як і багато інших українських міст, був водночас фортецею. Складна система зовнішніх і внутрішніх укріплень (кілька рядів валів з дубовим частоколом і ровів, сухих і заповнених водою, п’ять дерев’яних брам з надбрамними рубленими вежами й мостами через рови) робили місто неприступним. Це засвідчила, між іншим, і невдала облога Глухова польською армією на чолі з королем Яном-Казимиром у 1663 р. Страшна пожежа 1743 року знищила більшу частину міста й усі його дерев’яні укріплення. Однак вони в найближчі роки були відновлені.


У 1669 р. в Глухові був обраний гетьманом Дем’ян Многогрішний, який уклав з московським урядом «Глухівські статті» — документ міждержавного характеру, що визначав устрій Української Гетьманської держави та її взаємини з Московією. Вони значно обмежували українську автономію порівняно зі статтями Богдана Хмельницького (1654).


З кінця XVII ст. Глухів разом із Ромнами, Коропом і Кролевцем став місцем постійної дислокації військової армати — артилерії козацького війська. Тут вироблявся порох, відливалися гармати й церковні дзвони.


Глухів з наданням йому з початку XVIII ст. статусу гетьманської столиці стає центром державного й адміністративного життя Гетьманщини. Тут широко розгортається будівництво, розвиваються ремесла, розміщується канцелярія Генеральної армати. Нею керував генеральний обозний — друга особа після гетьмана. Йому підлягали всі артилерійські справи козацького війська. У Глухові перебувала й Генеральна військова канцелярія, що була органом управління при гетьмані, а за його відсутності безпосередньо керувала Гетьманщиною.


Архітектура Глухова XVII ст. несла на собі відбиток українського бароко й риси класицизму. Гарною та величною була забудова міста. Розкішним оздобленням та вишуканістю відзначався гетьманський палац. Деякі будинки старшини, як і палац, прикрашалися ліпленням ззовні й живописним розписом усередині. Монументальні споруди урядових установ теж мали оздоблення, як, наприклад, будинок Генеральної військової канцелярії.


Московський прочанин, що прямував до Святої землі, священик Йоанн Лук’янов, проїжджаючи Глухів у 1703 p., зазначав, що це на той час сотенне містечко Ніжинського полку «лучше Києва строением»; «строение в нем преузорочное, светлицьі хорошие, ратуша зело хороша и рядов много… Зело лихоманьї хохльї затейливьіе к хоромному строению».


29 квітня 1722 р. Петро І ще за життя гетьмана Івана Скоропадського запровадив Малоросійську колегію як центральний орган імперського управління Гетьманщиною, зокрема й нагляду та контролю за діяльністю українського гетьманського уряду. Розмістив її цар у гетьманській столиці, у Глухові. Малоросійська колегія складалася з президента-бригадира Вельяминова, шести офіцерів-командирів розташованих на Лівобережній Україні окупаційних царських полків і прокурора. Усіх їх призначав особисто цар. У цивільних справах Малоросійська колегія підлягала Сенату в Петербурзі, у військових — головнокомандувачу російськими військами в Україні.


Після смерті Івана Скоропадського Петро І заборонив вибори нового гетьмана. Малоросійська колегія узурпувала права українського уряду й діяла як найвища адміністративна, судова й фінансова установа, що викликало невдоволення й протести козацької старшини. Так звана Перша Малоросійська колегія проіснувала з1722до 1727р., коли було відновлено гетьманство.

Глу́хів — місто обласного підпорядкування в Сумській області, центр Глухівського району. Перша писемна згадка — 998 р., Розташоване на ріці Есмань.

У 1708-1764 місто стало резиденцією українських гетьманів.

Гетьманщина Глухівської доби боролася проти Москви й намагалася триматися національних державницьких традицій, для яких Глухів зрештою став не лише осередком, а й символом.

Керували краєм гетьман Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський

10 листопада 1764 року за наказом імператриці Єкатерини ІІ зрікся гетьманства останній гетьман Кирило Розумовський


Відомо, що місто було засновано у Х ст., але перша письмена згадка про нього відноситься до 1152 р.


У ХVІІІ ст. після того, як за наказом Петра І було зруйновано гетьманську столицю Батурин, Глухів став адміністративним центром Лівобережної України. 12 листопада 1708 р. у новій гетьманській резиденції перед Миколаївською церквою було піддано символічній страті та проклято гетьмана І. Мазепу.


У 1722 р. засновано Малоросійську колегію як вищий орган управління в Україні. У 1739 р. відкрилася школа, що готувала співаків і музикантів для придворного хору та оркестру. У ній навчалися видатні українські композитори М. С. Березовський і Д. С. Бортнянський.


Інтенсивне будівництво почало проводитися у Глухові з 1750 р., коли гетьманом став К. Г. Розумовський. Але на початку 80-х рр. ХVІІІ ст. місто втратило свою провідну роль. Пожежа 1784 р. спалила його дотла. Т. Г. Шевченко, який відвідав колишню гетьманську столицю у 40-х рр. ХІХ ст., не знайшов навіть слідів величних споруд гетьманської доби.


Миколаївська церква зведена у 1686 р. Чудовий зразок українського барокко, найдавніша архітектурна пам'ятка міста. У минулому на Радній площі біля церкви відбувалися вибори гетьманів, інші державні та громадські події.


Спасо-Преображенська церква. Зведена у 1765 р. на місці дерев'яної, що згоріла. Пірамідальна, споруджена в перехідному від барокко до класицизму стилі під впливом творчості архітектора І. Г. Григоровича-Барського. Найхарактерніші риси пам'ятки – гармонія пропорцій і виразність силуету.


Тріумфальна арка. Споруджена у стилі класицизму на честь імператриці Єлизавети, яка проїжджала через місто у 1744 р. Архітектор – А. В. Квасов. Під час Другої світової війни пам'ятку було зруйновано. У 50-і рр. ХХ ст. реставровано у первісному вигляді.


Бату́рин — місто Бахмацького району Чернігівської області, на річці Сейм. Статус міста з 2008 року.

1669—1708 — резиденція гетьманів Лівобережної України (Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи).

2 листопада 1708 р. московські війська під командуванням Олександра Меншикова захопили Батурин, вщент зруйнували оборонний замок і саме місто. Жертвами погрому Батурина стали 6-7,5 тисяч мирних громадян і 5-6,5 тисяч військовиків - сердюків і козаків (разом 11-14 тисяч загиблих).



Вперше згадується у документах 1625 р. у зв'язку зі спорудженням Батуринської фортеці.


У 1669-1708 рр. і 1750-1764 рр. Батурин був резиденцією гетьманів Лівобережної України. У 1708 р. під час Північної війни, після переходу гетьмана І. Мазепи на бік Карла ХІІ, місто було взято російськими військами під командуванням О. Меншикова та спалено. Тепер на цьому місці стоїть пам’ятний хрест – з’явився він лише у 2004 році за ініціативи Віктора Ющенка. Автор Анатолій Гайдамака створив цікавий проект: на звороті гранітного хреста з Ісусом – іконка Божої матері, знахідка розкопок 1995 року – її виявили археологи на останках убитої літньої жінки.


Будинок В. Кочубея. Цегляний, одноповерховий, з двокамерним підвалом, розташований у давньому парку. У 1699-1708 рр. належав генеральному судді Лівобережної України В. Л. Кочубею (1640-1708 рр.). Багаторазово руйнувався та відновлювався. У ХІХ ст. добудований і заново обкладений цеглою. Старий будинок є південною частиною сучасної будівлі. У 1975 р. у будинку В. Кочубея відкрито Батуринський історико-краєзнавчий музей.


Палац К. Г. Розумовського. Великий палацово-парковий комплекс споруджено у 1799-1803 рр. на замовлення К. Г. Розумовського на околиці Батурина за проектом архітектора Ч. Камерона. Зберігся головний корпус палацу, побудований у стилі класицизму, прямокутний у плані, з виступами-напівротондами на бічних фасадах.


Єдиний в Україні зразок "кубічної", центричної композиції палацу.


Воскресенська церква. Споруджено у 1803 р. у стилі ампір. Хрестова у плані, одноапсидна, однобанна, з дзвіницею над західним притвором. У 1803 р. в ній поховано гетьмана України Кирила Григоровича Розумовського.


Період правління

Столиця

Гетьман

1648 - 1657

Чигирин

Богдан Хмельницький

1657, 1659—1663

Чигирин

Юрій Хмельницький

1657—1659

Чигирин

Іван Виговський

1663—1665

1963-1965

Чигирин

Гадяч

Павло Тетеря та

Іван Брюховецький

1665—1676

Чигирин

Петро Дорошенко

1669—1672

Батурин

Дем'ян Многогрішний

1672—1687

Батурин

Івана Самойловича

1687—1708

Батурин

Івана Мазепи

1708—1722

Глухів

Іван Скоропадський

1722

1724

Глухів

Павло Полуботок

1727—1734

Глухів

Данило Апостол

1750—1764

Глухів

Кирило Розумовський



Выбранный для просмотра документ Уро

библиотека
материалов

Урок 8

Практична робота «Розробка слайдової презентації».

Мета: сформувати навички створення презентації за допомогою майстра авто вмісту та шаблонів оформлення, порожньої презентації та однієї презентації на базі іншої; навчити зберігати презентацію в різних форматах, відтворювати презентацію як у середовищі програми розробки презентацій, так і за допомогою інших засобів;

розвивати навички розробки презентації, вміння самостійно опрацьовувати матеріал і виділяти головне;

виховувати самостійність, цікавість до предмету.

Тип уроку. Формування вмінь та навичок.


Структура уроку.

І. Організаційний етап (1 хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань (15 хв)

ІІІ. Виконання практичної роботи (25)

IV. Підбиття підсумків уроку (3хв)

V. Домашнє завдання (1 хв)

Хід роботи

І. Організаційний етап.

Перевірка присутніх. Повідомлення теми уроку.

Оцінювання знань учнів проводиться у 2 етапи: під час перевірки знань учнів на початку уроку – «Інформатичне лото» (максимально- 2 бали), активність на уроці - гра «Аукціон» (максимально- 4 бали) та виконаних практичних робіт (максимально- 6 балів). В кінці уроку виставляється комплексна оцінка.


ІІ. Актуалізація опорних знань.

Гра «Аукціон»

На дошку вивішуються картки (лоти), на які всі учні повинні знайти відповідь. Із учнів класу можна вибрати експертну групу, члени якої визначають поміж собою ведучого. Ведучий призначає того, хто розпочинає «продаж». Обраний учень називає номер картки, яку він хоче «продати». Усі знаходять її на дошці. Ведучий зачитує запитання, пропонуючи його «купити» (відповісти на нього). За відповіді нараховуються бали. Відповідь можна доповнити або уточнити.

Якщо учні не можуть дати відповідь на питання, то така картка поміщається до кошика. В кінці обговорення вчитель дає відповіді на лоти, які опинилися у кошику.

Для полегшення обліку учасників гри, учні які дали правильні відповіді, можна ввести «валюту». За повну та правильну відповідь видається картка зеленого кольору; за правильну, але не повну – картка жовтого кольору; за доповнення – картку червоного кольору.

Наприкінці аукціону підраховуються одержані гроші, визначається лідер.

Варіанти питань:

1. Щоб запустити програму PowerPoint необхідно…

2. Щоб на панелі слайдів з’явилось контексне меню, слід …

3. Щоб зберегти файл PowerPoint, треба …

4. Щоб відкрити існуючий файл PowerPoint потрібно…

5. Щоб вставити об’єкт WordArt потрібно…

6. Щоб вставити малюнок із файлу на слайд …

7. Автофігуру можна вставити таким чином…

8. Панель «Область задач» має такі сторінки…


Повторення правил техніки безпеки.

«Інформатичне лото»

Учням роздаються таблички із висловлюваннями з техніки безпеки. Комірку, у якій неправильне висловлювання потрібно закреслити.


Відстань від очей до екрана має бути 10-20 см


Готуючись до роботи з комп’ютером, наведи лад на столі


Не можна заходити й перебувати у комп’ютерному класі без вчителя


Не можна чіпати дроти


Тримай комп’ютер в чистоті


Сядь зручно: спину тримай рівно, ноги постав на підлогу.


Не став лікті на клавіатуру, нічого не клади на неї.


Задню панель монітора та системного блоку можна торкатися.


Учням можна відчиняти шафи живлення і комп’ютери як тоді, коли ЕОМ працюють, так і тоді, коли вони вимкнені.


Клавіатуру можна покласти на коліна


Можна торкатися пальцем екрану.


Починати роботу можна без вказівки викладача


Фізкультхвилинка


ІІІ. Виконання практичної роботи

1. Створіть папку Презентації у своїй папці.

2. Завантажте програму створення презентацій PowerPoіnt

(за допомогою команд Пуск Всі програми MіcrosoftOffіce).

3. Розробіть презентацію з історії України на тему «Гетьманські столиці України»(Чигирин, Батурин, Глухів), в якій слід передбачити:

  • титульний слайд з назвою презентації та вказівкою на автора;

  • слайд з переліком назв і гербами міст, що в різні часи були столицями гетьманської України;

  • по три слайди про кожне місто-столицю з його короткою історією;

  • заключний слайд з таблицею періодів, у які міста були столицями Гетьманщини, та гетьманами, що в той час правили;

  • кольорову гаму презентації (основний і додаткові кольори оформлення, колір заголовків і основного тексту тощо) або використання певної теми оформлення.

  • Наповніть слайди текстовими та графічними об’єктами. Можна використати матеріали з папки на робочому столі.

  • 3бережіть презентацію в власній папці у файлі з іменем Практична робота_прізвище. pptx.


Фізкультхвилинка для очей


IV. Підбиття підсумків уроку.

Виставлення оцінок в карту самооцінки


V. Домашнє завдання.


Записати висновок до практичної роботи в зошиті.


Практична робота № 4.
Тема:Розробка слайдової презентації
Увага!Під час роботи з комп'ютером дотримуйтеся правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм.
Завдання:

Розробіть презентацію з історії України на тему «Гетьманські столиці України»(Чигирин, Батурин, Глухів), в якій слід передбачити:

  • титульний слайд з назвою презентації та вказівкою на автора;

  • слайд з переліком назв і гербами міст, що в різні часи були столицями гетьманської України;

  • по три слайди про кожне місто-столицю з його короткою історією;

  • заключний слайд з таблицею періодів, у які міста були столицями Гетьманщини, та гетьманами, що в той час правили;

  • кольорову гаму презентації (основний і додаткові кольори оформлення, колір заголовків і основного тексту тощо) або використання певної теми оформлення.

  • Наповніть слайди текстовими та графічними об’єктами. Можна використати матеріали з папки на робочому столі.

3бережіть презентацію в власній папці у файлі з іменем Практична робота_прізвище. pptx.



Додаткові вимоги до змісту презентації (за Д.Льюїсом)
- Кожен слайд має відображати одну думку.
- Текст має складатися з коротких слів та простих речень.
- Рядок має містити 6-8 слів.
- Всього на слайді має бути 6-8 рядків.
- Загальна кількість слів не повинна перевищувати 50.
- Дієслова мають бути в одній часовій формі.
- Заголовки мають привертати увагу аудиторії та узагальнювати основні положення слайда.
- У заголовках мають бути і великі, і малі літери.
- Слайди мають бути не надто яскравими – зайві прикраси лише створюють бар’єр на шляху ефективної передачі інформації.
- Кількість блоків інформації під час відображення статистичних даних на одному слайді має бути не більше ніж чотири.
- Підписи до ілюстрації розміщуються під нею, а не над нею.
- Усі слайди презентації мають бути витримані в одному стилі.











Карта самооцінки учня ____________________________


Критерій оцінювання

Кількість балів

Гра «Аукціон»

(4)

Знання правил техніки безпеки

(2)

Відповідність до вимог щодо складання презентацій

(2)

Змістовність презентації (згідно завдань практичної роботи)

(2)

Наявність графічних об΄єктів

(2)

Всього балів




Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Краткое описание документа:

Пропоную вам методичну розробку з інформатики 10 клас інтегровану з історією України. На уроці діти отримують  додатковий та цікавий матеріал про гетманські столиці України, що сприяє  патріотичному вихованню і прищеплюванню інтересу до  історії Батьківщини.

Архів містить конспект уроку, текст практичної роботи, листок самооцінювання та рекомендації щодо грамотного створення презентації (за Д.Льюїсом).

Якщо у школярів не має змоги скористатися мережею Інтернет для пошуку потрібної інформації, архів містить папки із зображеннями міст та текстовий файл з потрібною інформацією.

Автор
Дата добавления 02.12.2014
Раздел Информатика
Подраздел Конспекты
Просмотров887
Номер материала 167595
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх