Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Начальные классы / Конспекты / Розробка усного журналу «Моя Батьківщина – рідна Україна»
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Начальные классы

Розробка усного журналу «Моя Батьківщина – рідна Україна»

библиотека
материалов

Линовицька ЗОШ І-ІІІ ступенів







Клубна година проведена учнями 2-4 класів групи продовженого дня





Усний журнал «Моя Батьківщина – рідна Україна»

Підготувала

вихователь ГПД

Мазуренко Л.В.



2014 р.


Мета: розширити і закріпити знання учнів про Україну - рідну Батьківщину ; розвивати почуття патріотизму; прищеплювати інтерес до вивчення географії, історії, звичаїв і культури своєї Батьківщини.

Обладнання: набір «Українська національна символіка», макет печі, вишиті рушники, вислови про Україну, малюнки «природа мого краю», електронна презентація.

Хід заняття

Вчитель: Добрий день, любі друзі!

Ми сьогодні, дорослі і малята, усі зібралися у цьому святковому залі, щоб довести ще раз усім і самим собі, що Україна високорозвинена могутня духом держава, яка має свою історію, багату культуру, багату милозвучну мову.

А які діти ростуть у нашій країні: мудрі, чемні, багаті душею: маленькі українці і україночки.

Учень. Українець я маленький

Українці батько й ненька,

Українці вся родина,

Бо живемо ми в Україні.


Вчитель. Що таке Батьківщина? (Відповіді учнів). Чому землю, на якій ми народилися, люди люблять більш за все і називають Батьківщиною? (Відповіді учнів). Учні.

1Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт,

І верби над ставом, й калина.

Моя Батьківщина — це мрії політ,

Це рідна моя Україна!

2Моя Батьківщина — це наша сім'я,

Затишний куточок і хата.

Це мама, татусь, бабця, дідо і я,

Всі рідні і друзів багато.


3Моя Батьківщина — це злагода, й мир,

Та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.

4Моя Батьківщина — ліси і поля.

Від них в нас і радість, і сила.

Це та найсвятіша і рідна земля,

Що кожного з нас народила.

(слайди)

Що таке «Батьківщина»?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця,

Серед лугу лелека,

І діброва далека,
І веселка над лісом,

І стрімкий обеліск…

Пісня «На нашій Україні» (виконують учні)

І тому найдорожчою нам

Є і буде у кожну хвилину

Серед інших країн лиш одна –

Дорога нам усім Україна.

Ведучий. Розгортаємо першу сторінку усного журналу» Моя Батьківщина — рідна Україна».

(Звучать позивні журналу). Тут ми дізнаємося про державні символи України. Що воно таке державні символи?

Сценка.

Ваші однокласники підготували інсценізацію легенди, яка називається «Урочиста пісня трьох братів».

Кобзар:

Давно – давно жила колись собі жінка. І було в неї три сини. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили піти у світ.

1-й син.

Мамо, піду-но я межи люди, подивлюся світ.

Мати.

Ну що ж, сину, йди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми із собою золоту корону з трьома промінцями, хай в далекім краю зігріває вона тебе.



Кобзар:

Минув час, і завдяки своєму розуму став старший син великим князем, бо трьохпроменева корона, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали гербом.

Ведучий:

Золотий тризуб на блакитному тлі — символ влади. Він зустрічається ще з часів Київської Русі, зокрема на монетах Київського князя Володимира Великого. Герб - це частина корони, яку носили київські князі. У тризубові відображено триєдність життя - це батько, мати, дитя, які символізують собою Силу, Мудрість, Любов.

Учень:

Наш герб – тризуб, це воля, слава, сила.

Наш герб – тризуб, недоля нас косила.

Та ми росли, ми є, ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

Кобзар:

Настала черга середнього сина.

2-й син.

Пустіть мене, мамо, світ подивитися.

Кобзар:

Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними ділами прославляв свою матір, одержав середній син імення Прапор.

Ведуча:

Національний прапор України— це синьо-жовтий прапор. Синій - це колір неба, води, миру, а жовтий - колір хліба, життя.

Учень:

Прапор - державний символ.

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх - ознака слави

Синьо – жовтий прапор маєм:

Синє - небо, жовте – жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він – святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

Ми навіки вже – народом

Українським в Україні.

Кобзар:

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків голос. І одержав син за свій джерельний голос, величний спів на ім'я Гімн.



Ведучий:

З давніх-давен люди в урочистих обставинах виконували хвалебні пісні, які з часом стали називатися гімнами, але з ширшим змістом та ідеями.

Хлопчик 3:

Слова палкі, мелодія врочиста

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва. Заповідь священна.

Хай чують друзі і вороги,

Що Україна вічна, незнищенна.

Від неї ясне світло навкруги.

Учні виконують Гімн

Вчитель:Ось і підійшла до кінця наша легенда..

З того часу ідуть поруч три брати - Тризуб, Прапор, Гімн і прославляють рідну неньку.


Розгортаємо другу сторінку нашого журналу.

Тут ми дізнаємося про географічне положення нашої Батьківщини, її столицю, визначні місця, найбільші річки і міста.

(слайд) Учні:

Є багато країн на землі,

В них – озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди Батьківщина

Є багато квіток запашних

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краї.

Є багато пташок голосних,

Любі, милі нам співи пташині.

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті, що у рідній країні.

Вч. Природа нашої Батьківщини надзвичайна, вона красива і просто казкова. Давайте подивимося малюнки, фотографії українських краєвидів. (слайди). Учні:

Я люблю кожну квіточку в полі

І струмок, що до річки біжить.

І високі, до неба, тополі,

Й чисту-чисту небесну блакить.


І у синьому небі лелеки,

Й журавлину осінню печаль.

Й споришеві стежки, що далеко

Розійшлись по землі в синю даль.

У маленькі свої долоньки

Я промінчики сонця ловлю.

Україну мою, рідну неньку,

Я усім своїм серцем люблю.

Люблю я в рідному краю

І руту-м’яту при долині,

Й пропахлі вітром колоски.

Гінке, гінке безкрає поле

І мамин хліб, і ті стежки

Якими вранці йду до школи.


Наступна сторінка – Народні звичаї та обереги.

Вч. А ще в народі України є споконвічні символи, з якими пов’язано все їхнє життя.

Хто може назвати рослинні символи? (верба, калина, тополя, барвінок, чорнобривці)

(Слайд – верба)

Уч. Здавна у нашому народі найбільш шанованим деревом є верба. „Без верби і калини – нема України”, – говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води.

Під вербами молодь призначала побачення, освідчувалася в коханні.

Тиждень перед Великоднем називається вербним. Тоді освячують вербу. У багатьох селах України садили гілочку свяченої верби. Вважалося, що така верба є особливо цілющою.

(слайд калина)

Уч. Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.

Гронами червоних ягідок лікують різні застудні хвороби. А навесні в калинових кущах співали, не втихаючи, солов’ї.

Про тиху, скромну вербу та чарівну калину народ склав багато пісень.

Пісня «Верба» (виконує учениця)

А що ви знаєте про тваринні символи?

(Лелека, ластівка,жайворонок…)

Уч…Кінь. У багатьох думах, піснях оспівували козака і тут же згадували його коня.

Уч…Улюбленим птахом є лелека. Його назвали на честь божества добра і кохання - Леля. Ну, а як відомо - від кохання народжуються діти.

От і приносить їх у наші домівки лелека. Лелека мостить гніздо на подвір'ї добрих людей.

Уч…Символом туги за рідним краєм є журавель. Це щемливе відчуття, яке чути у курликанні журавлів, відчуває людина, коли вона далеко від Батьківщини.

Уч..Символом матері є ластівка

Уч...Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка - соловей.

Ось ми й підійшли до наступної сторінки – «Народні обереги»

Вч.. Народні обереги це такі речі, які давали людині, щоб вони оберігали її у далекій дорозі і кожного дня у побуті, бо вважалося, що річ, зроблена добрими руками і з добрими думками, мала магічну силу, яка захищала людину у найвідповідальніші хвилини її життя.

А що ж було таким оберегом в українців? (Відповіді учнів). Оберегами були, як правило, вишиті рушники, вишиті сорочки, розшиті пояси і т. ін. Тому що. вишиваючи будь-яку річ, мати, або наречена, чи сестра думали про свою найближчу людину з любов'ю, з найкращими почуттями і та висока і світла енергетика передавалася на річ, яку вишивали, з кожним порухом голки, тому і сорочка чи пояс, рушник та інші речі мали магічну силу.

2-й учень. А ще оберегами служать образи святих, які тепер часто вишивають, освячують і вішають у хаті.

3-й учень. Мати, проводжаючи у дорогу свого сина чи доньку, дарує вишитий рушник на щастя й на долю. Такий же рушник стелять під ноги молодим, щоб довгою і щасливою була їхня життєва стежка.

Вірш.

Учень. Обереги мої українські,

Ви прийшли з давнини в майбуття.

Рушники й сорочки материнські

Поруч з нами ідуть у життя.

Нам любов'ю серця зігрівають

Доброта і тепло в них завжди.

Вони святість і відданість мають,

Захищають від лиха й біди.

Й образи, що на стінах у хаті,

Наставляють на істинну путь.

Українці душею багаті,

Крізь віки у майбутнє ідуть.

Прийшов час розгорнути останню сторінку і дізнатися про те місце, де ми з вами живемо.

Адже цей чарівний куточок також частина рідної Вітчизни, нашої України.

Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, сестри і брати. Якщо скласти маленькі батьківщини кожного із нас – вийде наша велика держава Україна.

Сценка

Стоїть хата небагата,

Солом’яна стріха,

Причілочки у китицях,

Мальовані вікна.

Обмазана, підведена,

А сама біленька.

На подвір’ячку барвінок –

Трава зелененька.

Ще й садочок як віночок,

Хатинку квітчає,

У віконце з неба сонце

В хату споглядає.

Тут чистенько і гарненько,

Тут усе в порядку.

Сам Бог дбає, доглядає

Цю маленьку хатку.

Господиня. І Бог дбає, і донечка мені допомагає. Бо ще з давніх-давен так повелося, що українська хата завжди сяяла чистотою. Навіть мандрівники писали, що в Україні навдивовижу білі і охайні хатки.

Донька. Ой, матусю. Я вже все навчилася робити: і підмітати, і посуд мити... Лиш ти чомусь не дозволяєш піч підмазати і побілити.

Господиня. Тому що підмазувати і білити піч має тільки жінка. Адже піч — це лице господині. А дівчаткам не можна білити та мазати піч, бо їхня доля буде цілий рік журитися.

Донька. Матусю, я так люблю допомагати тобі в усьому.

Господиня. Бачу, бачу, донечко, що гарна ти зростаєш помічниця.

Як би тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро.

Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

Доню, моя доню, синьоока зірко,

У житті буває солодко і гірко,

Що б в житті твоєму не прийшлось пізнати,

Не забудь ніколи маминої хати.

Донька.

Де б я не ходила, що б я не робила,

Знати й пам'ятати буду повсякчас:

Наймиліша хата — там, де народилась,

Найрідніша мати, що зростила нас.

Одна батьківщина

І двох не буває .

Місця, де родилися,

Завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває

Той долі не знає в житті.

Чи можна забути ту пісню,

Що мати співала малому, коли засинав ?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав.

Вч. Слова, що йдуть від серця, найщиріші та найтепліші. Тому настав час скласти колективного вірша про Україну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви будете добирати останнє слово другого рядка в риму. (Читання вірша супроводжується переглядом фотозйомок).

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна — найкраща ... (у світі).

Моя Україна - це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні ... (джерельця).

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки ... (глибокі).

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже ... (сучасні).

Сади чарівні, мальовничії села,

Моя Україна — це пісня ... (весела).

Це щира, багата, як світ, її мова,

Крилата, така мелодійна, ... (чудова!)

Її обереги - верба і калина,

Найкраща у світі — моя ... (Україна).

Бо нам найрідніша, Вітчизна і мати,

То як же нам, дітям, її ... (не кохати).

Моя Україна - козацькая слава,

Така волелюбна і мирна ... (держава).

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати, ... (відкрила).

Вітчизна свята, дорога Україна,

Для кожного з нас ти у світі ... (єдина).

Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну.


Пісня «Квітуча Україна» (виконують учні)

Молитва(хлопчик)

Діво пресвятая,

Матір матерів,

Пригорни до серця

Всіх своїх синів.

Освіти їх душі світлом золотим,

Виповни любов’ю неспокійний дім.

Научи, як землю вберегти від зла,

Розумом, діянням і крилом тепла.

Зоряна Богине, сонце доброти,

Землю України

Щастям освіти.

Молитва(дівчинка)

Уч.Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

Заключне слово вчителя. Живи і процвітай, моя Україно, для миру, для щастя, любові і добра!

Слава Україні!


Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Краткое описание документа:

Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт, І верби над ставом, й калина. Моя Батьківщина — це мрії політ, Це рідна моя Україна! Дана розробка сприяє розширенню і закріпленню знань учнів про Україну - рідну Батьківщину ; розвиває почуття патріотизму, прищеплює інтерес до вивчення географії, історії, звичаїв і культури своєї Батьківщини. Під час усного журналу слід використати :набір «Українська національна символіка», макет печі, вишиті рушники, вислови про Україну, малюнки «природа мого краю», електронна презентація.
Автор
Дата добавления 19.01.2015
Раздел Начальные классы
Подраздел Конспекты
Просмотров725
Номер материала 319801
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх