Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Конспекты / Розробки уроків по природознавству
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 26 апреля.

Подать заявку на курс
  • Начальные классы

Розробки уроків по природознавству

библиотека
материалов

Природознавство

Тема. Явища природи. Вплив Сонця на сезонні явища у природі

Мета: ознайомити учнів з поняттям «явища природи», «сезонні явища»; розвивати спостережливість, допитливість, увагу; прищеплювати  бажання працювати  в групі.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.    Ознайомлення з підручником «Природознавство»*

—  Розгляньте підручник. Що зображено ня обкладинці? Хто автори підручника? Де видано підручник?

—  Чим ви займалися на уроках природознавства у 1-му класі?

—  Які твярини допомагали вам навчатися?

—  Розгляньте умовні позначення на с. 2.

—  Прочитайте звернення вятого друга-підручника на с. 3. Що вас чекає у 2-му класі?

—  Чому корисна знати всі секрети природи? Для чого ми вивчаємо природознавство?

2.Розповідь учителя

—  Вивчаючи природознавство у 1-му класі, ви ознайомилися з тілами неживої природи та організмами. Дізналися про зв'язок між живою і неживою природою, про те, як людина може впливати на природу- Ви вже знаєте, що життя природи різноманітне, цікаве, у ньому є свої таємниці. Деякі з них вам уже відомі, а відкриття інших — ще попереду.

Вивчаючи природознавство у 2-му класі, ви зрозумієте, чому змінюються пори року, ознайомитеся з явищами неживої і живої природи у різні пори року, з тим, як змінюється рослинний і тваринний світ у різні пори року. Підручник допоможе вам поринути в дивовижний світ явищ природи і живих істот та зрозуміти найголовніше — у природі все взаємопов'язане. Природу треба охороняти!

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сформулювати тему уроку вам допоможуть загадки. 

-   Червоне коромисло — через річку повисло. (веселка)

-   Спершу — блиск, за блиском — тріск, за тріском — плеск. (Блискавка, грім, дощ)

-   Щось на небі гуркотить. Наче звір страшний, летить. Сильний дощ на землю ллється, Зні р у руки не дасться. Очі світяться яскраво — Всі у дім тікайте жвавої (Гріле та блискавка)

—  Отже, про що ми з вами говоритимемо на уроці? (Про веселку, блискавку, дощ.)

—  Як назвати це одним словом? (Явища природи.)

—  Тема нашого уроку «Явища природи».

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 -    Робота за підручником (с 5-7)

—  Чому давні люди повинні були добре знати природу? Що природа дає для людини? Чому природу з повагою називають Матінка-Природа?

—  Що таке природа?

—  Доведіть, що природа мінлива.

—  Пригадайте! Що називають явищами природи? Наведіть приклади явищ природи. Чи можна їх заборонити чи відмінити?

—  Чого не буває взимку? влітку? восени? навесні?

—  Уважно прочитайте і роздивіться зміст підручника (с. 4). З яких розділів він складається?

—  Які умовні позначення є на його сторінках, що вони означають (с. 5)?

—  Відгадайте загадку.

■    Чотири кольори маніть,

Раз у три місяці барви міняють. (Порироку)

—  Розгляньте фотографії на с. 4. Скільки є пір року? Скільки місяців триває кожна пора року?

—  Назвіть, які ви знаєте пори року,

—  У якому місяці ви святкуєте свій день народження?

—  Яка це пора року?

—  Чи є у вас улюблена пора року? Яка? Поясніть чому.

—  Розгляньте фотографії природних явищ. Які явища природи зображені на малюнку? Для якої пори року вони характерні?

2.    Фіякультхвилинка (пантоміма)

Учні зображують дією текст, який читає вчитель.

—  Ви — сніжинки. Вас крутить вітер, він то підкидає вас угору, то знову опускає на землю. Удень ви блищите від сонечка, а вночі, коли крутить заметіль, вам хочеться танцювати сніговий вальс.

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ (дим. Додаток на с 17)

VI.  Підсумок уроку. 

—  Що нового дізналися на уроці? (Про явища природи.)

—  Що таке явища природи? (Явища природи — це зміни, що відбуваються в природі.)

—  З чим пов'язані явища природи? (Із сезонними змінами.)

—  Наведіть приклади осінніх змін.  (Дощ, дні коротші, птахи відлітають.)

—  Які явища природи бувають узимку? навесні? влітку?

—  Яке найулюбленіше і яскравіше явище зимової природи ви знаєте?

—  Розкажіть про сезонні явища в житті дерев, за якими вам удалося спостерігати минулого навчального року.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 4-7.

—  Поясніть назви деяких місяців (за вибором). Які явища природи для них характерні?

—  Доберіть загадки, у яких ідеться про сезонні зміни в природі. Відгадайте їх.





Природознавство

Тема. Земля , її форма. Глобус - модель Землі

Мета: допомогти дітям усвідомити, що Земля має форму кулі; пояснити, як утворюється тінь, від чого залежить довжина тіні; навчити оцінювати роль науки у пізнанні світу.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Як називаються аміни, що відбуваються в природі?

—  З чим пов'язані ці зміни?

—  Які явища природи бувають узимку? навесні? влітку? восени?

—  Поясніть назви осінніх (зимових, весняних, літніх) місяців.

—  Які явища природи для них характерні?

—  Розкажіть загадки, у яких ідеться про сезонні зміни в природі.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ми подорожуватимемо нашою планетою.

Ви дізнаєтеся, що глобус це модель земної кулі, що сонячне проміння приносить на Землю світло й тепло та про те, як утворюється тінь.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 8-9)

—  Розгляньте малюнок на с. 8. Що ви бачите?

—  Пригадайтеї Наше Сонце — зоря, величезна розпечена куля. Сонце є джерелом світла і тепла на Землі. Яку форму має Земля? На що схожа форма Землі: на тарілку чи на м'яч?

—  Запитання, яку форму має нагла Земля — плоску чи кулясту,— нікого не здивує, бо всі знають, що Земля має форму кулі. її так і називають — «земна куля».

Побачив нашу планету зі значної висоти 12 квітня 1961 р. перший космонавт Землі — Юрій Гагарін. Він здійснив перший в історії людства космічний політ, за 108 хвилин зробивши один оберт навколо Землі на кораблі «Восток-1».

А як нам побачити велетенські рівнини, гори, океани і моря, що знаходяться на п поверхні? Що в моделлю нашої планети Землі? — Відгадайте загадку.

•   Тут міста, країни, скелі. 

Океани і пустелі. 

Гори, ріки і моря — 

Мандрувати буду яі

Щоб по світу мандрувати, 

Не виходжу я із хати, 

Не сідято у автобус, 

А беру у руки... (глобус).

Тлумачний словничок

Слово «глобус» перекладається як «куля». Модель — зменшене відтворення якогось об'єкта.

Дослідницька лабораторія. Утворення тіні за допомогою джерела світла і глобуса

—  Розгляньте малюнки на с. 9. Непрозорі предмети на шляху світла утворюють тінь. Розгляньте, яка частина глобуса освітлена, а яка — затемнена? Де утворилася тінь?

—  Поміркуйте! Де тепліше: на світлі, чи в тіні?

—  Відгадайте загадки.

■   Хто поруч іде, а сліду не залишає. (Тінь)

•   У полудень маленька, а ввечері — довгенька. (Тінь)

—  Що таке тінь7

Робота в парі

—  Роздивіться малюнки та скажіть, від чого залежить довжина тіні? Чому в полудень тіні найкоротші?

—  Чому в затінку завжди буває прохолодніше?

2.    Фізкультхіилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Бліцопитування

•   Джерелом світла і тепла на Землі є... (Сонце).

•   Зменшене відтворення якогось об'єкта — це... (модель).

•   Модель нашої планети Землі називається... (глобусом).

■   Відбиток будь-якого непрозорого предмета, освітленого з протилежного боку,— це... (тінь).

2.    Для допитливих

—  Учені припускають, що наша планета утворилася багато років тому з величезної космічної хмари з газу і пилу, яка оберталася навколо Сонця. Поступово великі частинки пилу, рухаючись в одному напрямку, приєднали до себе дрібніші, і з них сформувалася планета Земля.

VI.   Підсумок уроку. 

—  Яку форму має Земля?

—  Хто здійснив першу навколосвітню подорож у космос?

—  Від чого залежить довжина тіні?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 8-9.

—  Використовуючи різні джерела інформації, підготуйте розповідь про першого космонавта України — Леоніда Каденюка.

—  Виміряйте своїми кроками довжину тіні від дерева опівдні та ввечері. Порівняйте довжину тіні. Поясніть, чому довжина тіні змінюється.












Природознавство

Тема. Горизонт. Основні сторони горизонту

Мета: ознайомити учнів з основними сторонами горизонту; навчити знаходити основні сторони горизонту за Сонцем; розвивати мислення, допитливість; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Яку форму має планета Земля? Що є цьому підтвердженням?

—  Порівняйте, якою була довжина тіні від дерева опівдні та ввечері. Поясніть, чому довжина тіні змінюється.

2.     Слухання розповідей учнів про першого космонавта України — Леоніда Каденюка

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ми подорожуватимемо нашою планетою.

Ви дізнаєтеся, що таке горизонт (обрій), лінія горизонту та основні чотири сторони горизонту: північ, південь, схід і захід.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Розповідь учителя

—  Як же знаходили дорогу додому древні мореплавці, мандрівники? (Міркування дітей.)

—  Як ви знаходите шлях від будинку до школи? (За певними орієнти рами.)

—  З давніх пір люди вміли орієнтуватися на місцевості, використовуючи помітні предмети і положення небесних тіл. Вони, наприклад, говорили: «Від великої гори підеіп у бік заходу і вийдеш до річки». Розрізняли чотири основні напрями, які називали «сторонами світу». Зараз ми називаємо їх сторонами горизонту.

Той напрям, де Сонце піднімається найвище і сильніше гріє, вони назвали півднем. Звідти вітер частіше приносить тепле повітря. Протилежний напрям, де Сонце ніколи не з'являється і звідки дмуть холодні вітри, назвали північчю. Уночі на нього вказує Полярна зірка.

—  Де сходить Сонце, хто знає? (На сході.)

—  А сідає? (На заході.)

2.    Робота за підручником (с. 10-11)

—  Розгляньте малюнок на с. 10. Чи вам доводилося бути у полі, на відкритій місцевості? Який простір постав перед вашими очимаї Довкола було видно поверхню Землі. Це — горизонт, або обрій. Він має форму круга.

—  Що називають горизонтом? Що називають лінією горизонту? Які основні сторони горизонту? Як скорочено їх записують?

—  Розгляньте малюнок. Розкажіть, як знаходити основні сторони горизонту аа Сонцем.

Тлумачний словничок

Слово «горизонт» перекладається як «обмежую» — встановлюю межу.

—  З давніх часів мореплавці, вирушаючи у відкрите море, спостерігали, як берег зникав за горизонтом. Коли люди дізналися, що Земля кругла, таємницю горизонту було розкрито.

—  Поміркуйте! На яку сторону горизонту виходять вікна класу, коли опівдні в них світить сонце?

3.    Фізкультхвилинка

—  Уявіть, що ви стоїте обличчям на північ (до вчителя).

—  Які сторони горизонту розташовуються навколо вас? (Ззаду — південь, ліворуч      захід, праворуч — схід.)

—  Оберніться обличчям на захід (до вікна), південь (до шаф), схід (до дверей), північ (обличчям до дошки).

—  Підніміть праву руку, назвіть сторону горизонту (аналогічно — ліву).

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Бліцопитування

■   Земля має форму... (кулі).

■   Модель Землі — ... (глобус).

•   Земна поверхня, яку ми бачимо навкруги, називається — ... (горизонт).

•   Уявна межа, де небо нібито сходиться із землею, називається... (лінією го ризонту).

•   Основні сторони горизонту називаються... (північ, південь, захід, схід).

VI.   Підсумок уроку.

—  Що називається горизонтом? (Земна поверхня, яку ми бачимо навколо себе.)

—  Що таке лінія горизонту? (Межа горизонту, де небо нібито сходиться із землею.)

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 10   11.

—  Визначте, з якого боку знаходиться гніздо наглої знайомої Синьокрилої Сойки, якщо на нього ніколи не світить сонце?




















































Природознавство

Тема. Обертання Землі навколо осі. Доба

Демонстрування. Зміни довжини тіні предметів залежно від висоти джерела світла.

Мета: ознайомити учнів з обертанням Землі навколо своєї вісі як причиною зміни дня і ночі; допомогти з'ясувати послідовність подій протягом доби; актуалізувати знання про явища природи; розвивати вміння аналізувати І знаходити шляхи розв'язання проблеми, що розглядається; прищеплювати інтерес до пізнання світу.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Що називається горизонтом?

—  Як називається межа горизонту, де небо нібито сходиться із землею?

—  Чи можна доїхати або дійти до лінії горизонту?

—  Як визначити сторони горизонту?

—  З якого боку знаходиться гніздо нашої знайомої Синьокрилої Сойки, якщо на нього ніколи не світить сонце?

2.     Робота над загадками

•   До вечора помирає, зранку оживає. (День)

•   Підходити до будинку стала, З неба сонце вкрала. (Ніч)

—  Діти! Чим день відрізняється від ночі? (Удень світить сонце, співають птахи, а вночі на небі місяць, зірки, природа завмирає.)

—  Чому вдень ясно? (Тому, що на небі сонце.)

—  Чому вночі темно7 (На небі немає сонця.)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що Земля обертається навколо своєї вісі, чому буває день і ніч, шо таке доба.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручникам (с. 12-13)

—  Яку форму має планета Земля? Як називається зменшена модель земної кулі?

—  Про що можна дізнатися завдяки глобусу?

—  Як називається уявна лінія, навколо якої обертається Земля?

—  Розгляньте малюнок на с. 13. 

З чого виготовив модель Землі їжачок Хитрячок?

—  Що пін розказав про обертання Землі? Чому бувають день і ніч? Що таке доба? Скільки годин вона триває?

Дослідницька лабораторія

Освітлення Землі впродовж, доби: за допомогою глобуса та джерела світла {лампочки) демонструється обертання Землі навколо своєї вісі та зміна освітлення впродовж доби.

—  Відгадайте загадки.

•   Що то за гість, що темряву їсть? (Дрмь)

•   Чорна корова все на світі поборола. (Ніч)

—  Розгляньте малюнки на с. 13. Які пори доби зображені на малюнках? Опишіть шлях, який проходить Сонце небосхилом упродовж дня.

—  Як ви вважаєте, що більше Земля чи Сонце?

—  Наші предки не могли зняти, велике Сонце чи маленьке. Виявляється, якщо намалювати Сонце розміром з великий апельсин, то Земля виявиться розміром з макове зернятко. І маса Сонця теж величезна. Для того, щоб урівноважити уявні ваги, на одну тальку потрібно покласти Сонце, а на іншу чяпіу тальку — 330 тисяч таких планет, як Земля.

2.    Фізкультхвилинка

V.     УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Самостійна робота

—  Підкресліть те, що відбувається вдень, синім кольором, уночі — коричневим, якщо події не мають відношення до часу доби       не підкреслювати.

Жара, зірки, політ кажанів, снігопад, спів птахів, місяць на небі, комарі, гроза, дощ. Полярна зірка на небі, туман, високе сонце, прохолода.

2.     Робота в групах

—  Уявіть, як змінився б наш світ, якби обертання Землі припинилося? Можливі висновки роботи груп

—  На тій частині Землі, яка освітлюватиметься Сонцем,— буде дуже спе-котно, можлива нестача питної води.

—  На тій частині Землі, яка не буде освітлена Сонцем, буде дуже холодно, не ростимуть рослини, буде довга ніч.

3.     Робота над прислів'ям

—  Зберіть прислін'я зі слів. Доба, день, пріч, і, ніч.

Учитель вивішує слова на магнітній дошці, один учень розставляє їх. Читання прислів'я хором. День і ніч — доба пріч.

—  У народі говорять: «День і ніч — доба пріч». Як ви розумієте зміст прислів'я? (День і ніч складають 24 години, або добу.)

—  Скільки повних обертів навколо своєї вісі зробить наша Земля за тиждень? (7 обертів)

—  Чому? (7днів тижня.)

—  А якби Земля не оберталася або перестала б обертатися навколо своєї осі, що б сталося? (Одна сторона ввесь час була б повернена до Сонця, а інша      ні.)

VI.  Підсумок уроку.

—  Навколо якої вісі обертається Земля: г.ттрятчжнкої чи уявної?

—  Скільки обертів робить Земля за добу? (ї)

—  Коли буває тепліше — вдень чи вночі, а чим це пов'язано? (Світить Сонце.)

—  Чи змогли б існувати живі організми, якби круглий рік була тільки ніч або день? (Ні)

—  З чим пов'язана зміна дня і ночі7 (З обертанням Землі навколо своєї уявної аісі.)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 12-13.

—  З'ясуйте, які явища природи повторюються щодоби. Дослідіть, чи змінюється тривалість дня і ночі в різні пори року.



























Природознавство

Тема. Рух Землі навколо Сонця. Рік. Уявлення про причини зміни пір року на Землі. Демонстрування. Зміна пір року на Землі за допомогою глобуса і джерела світла

Мета: ознайомити учнів з обертанням Землі навколо Сонця як причини зміни пір року на Землі; розвивати увагу, мовлення; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  З чим пов'язана зміна дня і ночі на нашій планеті?

—  Навколо якої вісі обертається Земля: справжньої чи уявної?

—  Скільки обертів робить Земля за добу?

—  Які явища природи повторюються щодоби?

—  Чи змінюється тривалість дня і ночі в різні пори року?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Виберіть висновок, якого ми дійшли на минулому уроці.

1) Ніч настає, оскільки на небі з'являється Місяць.

2) Планети обертаються навколо Сонця.

3) День і ніч настають через те, що Земля обертається навколо своєї вісі і по-різному освітлюється Сонцем. (Останній висновок стосується минулого уроку.)

—  Які рухи Землі вам відомі? (Рух навколо своєї вісі, рух навколо Сонця.)

—  До чого призводить рух навколо своєї вісі? (До зміни дня і ночі.)

—  До чого призводить рух Землі навколо Сонця? (Ми поки не знаємо.)

—  Як ви вважаєте, чому буде присвячений урок?

—  Ви дізнаєтеся про обертання Землі навколо Сонця, причини зміни пір року, скільки триває рік.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота з підручником (с. 14-15)

—  Пригадайте, що вам відомо про рух Землі навколо своєї вісі. Які бувають пори року?

Якою є послідовність зміни пір року?

Уважно роздивіться малюнки на с. 14 та розкажіть друзям, як змінюється розташування Сонця опівдні влітку та взимку? Коли тіні опівдні бувають короткими, а коли — довгими?

—  Поміркуйте! Чому вдень тепліше, ніж уночі? Чому влітку тепло, а взимку      холодно?

Робота а парі

—  Роздивіться пейзаж у різні пори року. Розкажіть, як змінюється полудневе розташування {яисота.) Сонця в різні пори року?

—  Чому розташування Сонця на небосхилі в різні пори року змінюється? Що є причиною настання весни, літа, осені та зими на нашій планеті? Скільки триває один оберт Землі навколо Сонця?

— Уважно роздивіться малюнок-схему «Рух Землі навколо Сонця» (с. 15). Зверніть увагу, що вісь Землі завжди нахилена в один бік. Тому поверхня Землі освітлюється Сонцем у різні пори року по-різному.

Для допитливих

Шлях, яким Земля обертається навколо Сонця, називають орбітою.

Підсумок. Зміна пір року — вічне і незмінне явище природи. Його причиною є рух Землі навколо Сонця, який триває 365 днів, або рік.

2.    Фізкультхнилинка

V.     УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Демонстрування зміни пір року на Землі за допомогою телурія

—  Діти! Подивіться на цей прилад.

—  Хто з вас знає, як він називається? (Телурій)

—  Промовте слово хором.

—  Ви сьогодні маєте розкрити таємницю, чому на цей урок я принесла саме цей прилад. (Учитель умикає телурій.)

—  Я хочу вислухати ваші думки.

—  Які припущення? (Модель Землі і Сонця, телурій зображує, як обертається Земля відносно Сонця.)

—  Яку роль гратиме лампа? (Лампа гратиме роль Сонця.)

—  Уявіть спочатку, що поверхня Землі — це ваша рука. Увімкнемо лампу (спостереження за вчителем, дотримання правил безпеки з електричними приладами), піднесемо руку на такій відстані від лампи, щоб рука і лампа були на однаковій висоті від столу. Що ви відчуваєте? (Руці дуже тепло.)

—  Тепер, залишаючи руку на такій самій відсталі від лампи, повільно підніміть її вгору. Що ви відчуваєте? (Руці вже не так тепло.)

—  Поверніть руку у вихідне положення. Що відчуваєте тепер? (Руці знову тепло.)

—  Опустіть униз. Чи тепло руці? (Руці не так тепло.)

—  Чому? (Діти, висловлюють свої думки.)

—  Зробіть висновок.

—  Розкажіть про те, як падають промені на руку в першому, другому і третьому випадках. (У першому випадку промені падають прямо на руку, а в другому і третьому       навскоси.)

—  Так чому в першому положенні руці було тепліше? (Тому що промені були прямі, а рука знаходилася ближче до джерела тепла.)

—  Виконаємо такий самий дослід з глобусом — моделлю Землі. У глобуса є уявна вісь, навколо якої обертається Земля.

—  Простежимо за обертанням глобуса.

—  Куди дивиться вісь Землі: на Сонце чи у напрямку від нього? (Від Сонця.)

—  Як ви вважаєте, що несуть сонячні промені: світло, тепло або те і інше? (і світло, і тепло.)

— Давайте визначимо, де тепліше при такому положенні Землі: в Києві чи в Австралії. (В Австралії більше тепла.)

—  Як ви вважаєте, яка пора року в Києві? (У Києві зима, а в Австралії — літо.)

—  Продовжуємо спостерігати за обертанням глобуса навколо Сонця.

—  Вісь Землі дивиться на Сонце чи у напрямку від Сонця? (До Сонця.)

—  Давайте визначимо, де тепліше при такому положенні Землі — в Києві чи в Австралії? (Тепер тепліше в Києві.)

—  Яка пора року в Києві? (Тепер в Києві літо, а в Австралії — зима.)

—  Спробуємо зробити висновок. Чому так сталося? (Версії дітей.)

—  Поки наша півкуля повернена до Сонця, дні у нас довгі, промені прямі, пора року — літо. Поки наша півкуля повернена від Сонця, дні у нас короткі, промені косі, пора року — зима.

—  Як ви вважаєте, що станеться, коли Земля зробить повний оберт навколо Сонця? (У Києві знову настане зима, а в Австралії — літо.)

—  За який період це станеться? (Зарік.)

—  Скільки триває рік? (12 місяців.)

—  Отже, що відбувається при обертанні Землі навколо Сонця? (Зміна пір року.)

—  Яка головна причина зміни пір року? (Нахил земної вісі і рух Землі навколо Сонця.)

—  Чому влітку день триває довше? (Сонце піднімається високо над горизонтом.)

—  Чому взимку холодно? (Сонце низька над горизонтом.)

VI.   Підсумок уроку. 

—  Які рухи здійснює наша Земля?

—  Скільки днів триває рік?

—  Розкажіть одне одному в парах, в чому ж причина зміни пір року?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 13-14.

—  Порівняйте, як змінюється розташування Сонця на небосхилі опівдні в різні пори року.

—  Складіть кал кону розповідь про пригоди Сонця на небосхилі.

—  Дізнайтеся, чи є місце на наглій планеті, де буває тільки ніч або день, зима або літо.








Природознавство

Тема. Екскурсія. Як спостерігати за полудневим розташуванням Сонця?

Мета: розширити уявлення учнів про висоту Сонця на небосхилі, про значення світла і тепла в природі; навчити встановлювати залежність між висотою Сонця на небосхилі і довжиною тіні від гномона, між висотою Сонця і кількістю тепла, яке воно посилає на землю; вчити у сонячну погоду визначати сторони горизонту; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки в природі; виховувати бажання бачити красу природи.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Порівняйте, як змінюється розташування Сонця на небосхилі опівдні в різні пори року.

—  Складіть казкову розповідь про пригоди Сонця на небосхилі.

—  Дізнайтеся, чи є місце на нашій планеті, де буває тільки ніч або день, зима або літо.

—  Відгадайте загадку.

•   Красиве, хороше, на всіх людей дивиться, а людям на себе дивитися не дозволяє. (Сонце)

—  Що відбувається при обертанні Землі навколо Сонця?

—  Скільки триває рік?

—  Чому влітку день триває довше?

—  Чому взимку холодно?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ми поговоримо, як спостерігати за видимим рухом Сонця на небі. Ви дізнаєтеся, як спостерігати за амінами полудневої висоти Сонця та як встановити гномон, навчитеся у сонячну погоду визначати основні сторони горизонту.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручником (с 16-17)

—  Що таке полуднева висота Сонця? За допомогою чого визначають розташування Сонця на небосхилі? Що таке гномон?

—  Розгляньте малюнок на с. 16. Одним з найдавніших винаходів людства є гномон. Це вертикально встановлена жердина. За допомогою гномона у давнину визначали висоту Сонця над горизонтом.

У ясний сонячний день жердина відкидає тінь, довжина якої від сходу Сонця до полудня (12 год) зменшується, а від полудня до заходу Сонця — збільшується.

Для точності вимірювання важливе значення має висота гномона — чим він вищий, тим довша тінь. Нині гномон як астрономічний інструмент уже не використовують.

Не переплутайте гномона із гномом]

Практична робота. Вимірювання довжини тіні від гномона та планування регулярних 0-2 рази на місяць) спостережень за висотою Сонця опівдні. Установи жердину заввишки 1 м на шкільному подвір'ї чи біля свого будинку. Вимірюй довжину тіні в різний час доби.

Що ти помітив? Як змінюється довжина тіні впродовж дня?

Записуй свої спостереження у зошит.

Вимірюй довжину тіні від гномона впродовж навчального року:

•    20—23 вересня, коли тривалість дня дорівнює тривалості ночі;

•   20—23 грудня, коли няйкоротпіі дні в році;

■    20-23 березня, коли тривалість дня дорівнює тривалості ночі;

■    20-23 червня (під час канікул), коли найдовші дні в році.

Для допитливих

Сонячний годинник — прилад для визначення часу за напрямком тіні від гномона та її руху по циферблату.

Недоліком сонячних годинників було те, що нони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.

В Україні у багатьох містах є сонячні годинники. У столиці держави — місті Києві — є декілька сонячних годинників.

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Дослідницький практикум. Як виникає тінь?Як можна виміряти висоту дерева за допомогою власної тіні?

•   Як виникає тінь?

Промені світла поширюються по прямій лінії і не можуть огинати предмети. Тому, коли промені зустрічають на своєму шляху перешкоду, крізь яку не можуть пройти, зі зворотного боку перешкоди утворюється тінь. Більшість тіл не пропускає світло: наприклад, стіни, меблі, твоє тіло. Такі тіла називають світлонепроникними.

■   Як можна виміряти висоту дерева за допомогою власної тіні?

Разом з дорослим виміряйте висоту вибраного вами дерева. Для цього потрібні вимірювальна стрічка та сонячний день. Світло Сонця дасть і твою чітку тінь, і тінь дерева. Крім того, ви маєте знати свій зріст. Припустимо, він становить 1 м 30 см.

Станьте так, щоб тінь від вашої маківки падала на який-небудь камінчик. Позначте місце, на якому стоять ваті п'яти. Виміряйте відстань від нього до камінчика. Тепер виміряйте тінь дерева, вверніть увагу: поверхня, на яку падає тінь, повинна бути рівною. Інакше у вимірюваннях буде помилка. Ваші розрахунки будуть правильними, якщо ви виміряєте свою тінь і тінь дерева якомога швидше, адже Сонце постійна рухається по небосхилу.

Попросіть дорослого помножити довжину тіні дерева на значення вашого зросту і розділити отриманий результат на довжину вашої тіні. Якщо ви міряли свою тінь, стоячи у взутті, додайте до зросту два сантиметри підборів.

VI.  Підсумок уроку. 

—  Що таке гномон?

—  Які спостереження можна проводити за допомогою гномона?

—  Як змінюється висота Сонця над горизонтом упродовж дня?

—  У який час ви спостерігали найбільш довгу і коротку тінь свою і від різних предметів?

—  Коли сонце гріє сильніше: уранці, вдень або ввечері?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

С. 16-17.

—  Доведіть, що від розташування Сонпя залежить зміна пір року.

—  Знайдіть інформацію про те, які спостереження за природою допомогли людині створити календар.



























Природознавство

Тема. Як вимірювати температуру повітря?

Мета: навчити учнів користуватися різними видами термометрів, вимірювати та записувати температуру повітря; розвивати спостережливість; виховувати інтерес до вивчення природи.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Доведіть, що від розташування Сонця залежить зміна пір року.

2.    Робота над і а гадкою

•   Червоненька рідина, У скляній сорочці вона. Як тепло, то вгору стрибає, А в холод — швидко вниз спадає. (Термометр)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроді ви дізнаєтеся, як визначати температуру за показниками термометра.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручником (с. 18-19)

Тлумачний словничок

Слово  «термометр»  складається із двох слів, які перекладаються, як «тепло» і «вимірюю».

—  Який прилад допомагає встановлювати, холодно чи тепло на вулиці? Або визначає температуру тіла, коли хтось захворів?

—  Розгляньте малюнки на с. 18. Які бувають термометри? У чому вимірюють температуру?

Розкажіть будову термометра. Чому відповідає одна поділка на шкалі термометра?

Що показують цифри вище від нуля? Нижче від нуля? Як дізнаються число градусів тепла чи холоду? Що позначають знаком плюс (+)? Знаком мінус (—)?

Дослідницька лабораторія

—  Розгляньте малюнки на с. 19. Яку температуру показують термометри?

—  Як правильно розмістити термометр для вимірювання температури повітря?

— Для отримання точних даних про температуру повітря термометр повинен вільно обдуватися повітрям. У будинках, квартирах термометри слід укріплювати біля того вікна, яке влродояж дня найменше нагрівається сонцем.

—  Прочитайте показники термометра: -16"; +21'; —7'; 0".

Для допитливих

Температура тіла тварини (як і людини) може повідомити про її стан. Якщо ваш улюбленець почав дивно поводитися і у вас виникла підозра на якусь хворобу, поміряйте йому температуру. Найкраще це робити разом з дорослим за допомогою електронного термометра.

2.    Фіікультхаилника

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Практична робота

—  Користуючись термометром, визначте температуру повітря (в класі, коридорі, на вулиці), свого тіла і води (в акваріумі).

Наберіть а крана холодної води та виміряйте її температуру. Результати спостережень один з учнів записує на дотпцї, а решта — в зошитах.

—  Медичним термометром виміряй температуру свого тіла. Якщо температура піднімається вище +37', це означає, що людина захворіла.

2.    Робота а моделями термометрів — покаа І запис різних температур

•   9 градусів тепла;

■   5 градусів нижче (вище) нуля;

•   4 градуси морозу;

•   10" тепла;

•   +11".

VI.Підсумок уроку. Природознавство 2 кл. Як вимірювати температуру повітря?

—  Що нового ви дізналися на уроці?

—  Які бувають термометри?

—  Що означають позначки біля чисел: 0"; +16"; —4"?

—  При якій температурі буде тепліше: +12" чи —12"?

—  Розкажіть, як правильно розміщувати термометр для вимірювання температури повітря.

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Скільки різних термометрів є у вас удома Порівняйте їх. Виміряйте температуру повітря у кімнаті й дізнайтеся, яка температура на вулиці.




















































Природознавство

Тема. Водойми, їх різноманіття. Водойми свого краю восени

Мета: розповісти учням, де в природі міститься вода; дати уявлення про стан водойми восени; розвивати спостережливість, мовлення, мислення; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до її багатств.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Що таке термометр?

—  Як улаштований цей прилад?

—  Які бувають термометри?

—  Скільки різних термометрів є у вас удома? Порівняйте їх. Яка температура понітря у вас у кімнаті, а яка температура — на вулиці?

2.     Робота над загадками

•   Що тече, не зупиняється? {Вода)

•   Що шумить без вітру? (Вода)

•   У чому дірки не вивертиш? (Уводі)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що найбільше води у вигляді рідини міститься у різноманітних водоймах, що вода входить до складу ґрунту, рослин, тіла тварин і людини.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Робота за підручникам (с. 20 - 21)

—  Пригадайте, які властивості має вода? Використовуючи допоміжні слова, складіть розповідь про властивості води: рідка вода, безбарвна, прозора, не має запаху та смаку, приймає форму посудини, тече.

—  Розгляньте малюнки на с. 20. Пригадайте, де в природі зустрічається вода.

—  Як ви вважаєте, чому Землю називають «голубою планетою»?

—  Як на глобусі позначають йодні простори океанів і морів? Яка в них вода? Де міститься прісна вода?

—  Пригадайте, які моря омивають територію України. Покажіть їх на малі (глобусі).

—  Назвіть і покажіть на фізичній малі України найбільшу річку,

—  У високому синьому небі пливуть білі пухкі хмаринки. Вони також складаються із води. Бо, як насупляться й почорніють хмари, то а них випаде на землю дощ або сніг. Отже, є вода і у ґрунті. Під поверхнею землі ховаються підземні води. Рослини, тварини і люди також мають у своєму складі воду.

—  Відгадайте загадку.

•   Білий камінь у воді тоне. (Сіль, цукор)

Дослідницька лабораторія

—  Розгляньте малюнки на с. 21. Які властивості води вони демонструють?

—  Поміркуйте! Як довести, що у складі тіла людини є вода?

—  Розгляньте малюнки. Синьокрила Сойка запитує: «З чого складається березовий сік? ».

2.    Фіакультхаилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Гра «Уяви» [див. Додаток на с 17]

2.     Розігрування сценки «Біля ставка восени»

У вчителя в руках м'яка іграшка — жабка. На дошці — фотографія ставка восени.

Учитель. Розкажи, будь ласка, жабко, що відбувається з твоїм ставком восени?

Жабка. Він змінюється!!! Улітку я такого не спостерігала.

Учитель. Що так сильно тебе дивує?

Жабка. Вода стала холодною, водні рослини опускаються на дно, і доведеться всім жабам ховатися в мул до весни.

Учитель. Ось у чому справа! Ми з учнями спробуємо в усьому розібратися.

—  Як ви вважаєте, чому вода в ставку стала холодною? (Настала осінь, по холоднішало, і вода стала холодною.)

—  А чому жаби ховаються в мул? (Щоб їх не з'їли хижі риби.)

—  А хто окрім жаб ще живе в ставку? (Різні риби, різні жучки, равлики.)

—  Як ви вважаєте, чому водні рослини опускаються на дно? (Щоб не за мерзнути.)

—  А чому вони можуть замерзнути на поверхні ставка? (Сонце світить не так сильно, вода погано прогрівається,рослинам бракує сонячного тепла.)

—  Правильно. Незабаром настане зима, і вода в ставку замерзне — перетвориться на лід. Але на лід перетвориться тільки поверхня ставка, а на самій глибині вода не замерзне, і саме це допоможе водним рослинам перезимувати і не загинути. Якщо ж рослини залишаться на поверхні ставка, то вони замерзнуть і загинуть.

—  Діти, подивіться на фотографію, якою прозорою стала вода в ставку! По її поверхні пливе листя, опале а дерев. Подивіться уважно, що відбивається у воді ставка? (Небо, хмари.)

—  Згадайте, яким ставок буває влітку? Вода в нім така сама холодна, як восени? Чому тепла?

—  На березі ставка — пісок. Як ви вважаєте, який він на дотик? (Холодний, вологий)

—  Чому? (Иосени на вулиці холодно. Сонечко гріє не так жарко, пісок не нагрівається. Часто йдуть дощі, і тому пісок вологий.)

Жабка. Тепер я зрозуміла, чому вода в ставку холодна і чому водні рослини зникли, і навіщо жаби в мул ховаються — настала осінь.

—  Мила жабко, не сумуй. Осінь — теж чудова пора! Подивися, яким сумним, але дуже красивим став твій ставок! Як красиво відбиваються в ньому хмари, а опале листя пливе, немов маленькі кораблики.

—  Чому так змінився ставок?

—  Чим осінній ставок відрізняється від літнього ставка?

VI. Підсумок уроку. 

—  Що нового дізналися на уроці?

—  Де в природі міститься вода?

—  Які водойми існують у місцевості, де ви живете?

—  Чи повинні люди піклуватися про водойми?

—  Як ми можемо це зробити? (Не забруднювати воду і береги.)

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 20-21.

—  Складіть розповідь про те, як змінився став вашої улюбленої водойми (річки, озера, ставка тощо) восени.



























Природознавство

Тема Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні?

Мета: ознайомити учнів із властивостями рідин, що здатні розширюватися при нагріванні та стискуватися при охолодженні; виховувати інтерес до вивчення природи.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Де в природі міститься вода?

—  Чому Землю називають «голубою планетою»?

—  Які ви знаєте водойми?

—  Розкажіть, які водойми є у вашій місцевості. Чому вони мають таку назву?

Слухання розповідей учнів про те, як змінився стан улюбленої водойми [річки, озера, ставка тощо) восени.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що стан води при нагріванні та охолодженні змінюється.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручникам (с 22-21)

—  Розгляньте малюнки на с. 22. У яких трьох станах існує вода?

—  Від чого залежить стан води?

Дослідницька лабораторія

—  Розгляньте малюнки. Які властивості води при нагріванні та охолодженні ви спостерігаєте?

—  Роздивіться фотографії нас. 23 і розкажіть, з чого виготовлені ці скульптури. Де ще міститься вода в природі?

—  Запам'ятайте приказки. 

-   Мороз кріпне — лід товстіє.

-   Без хмари дощ не приходить.

—  їжачок Хитрячок запитує: Коли можна воду в решеті носити?».

2.    Фіікультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Слухання розповіді "Подорож краплинки"

..-Була зима. Блищав сніг. Маленький хлопчик гуляв морозного ранку на вулиці і побачив на розі будинку бурульку. Вона була дуже гарна. А може, вона солодка, подумав хлопчик, і йому дуже захотілося її посмоктати. Він узяв палку і влучив у бурульку. Бурулька впала, хлопчик зрадів, схопив бурульку і хотів посмоктати, але бурулька заговорила до нього.

—  Не бери мене до рота, не треба, я розкажу тобі багато цікавого.

—  Ти, мабуть, чарівна бурулька?

—  Так, я зачарована, я заморожена, і дуже дякую, що ти врятував мене. Т я пропіу тебе: не губи мене, я надзвичайно люблю стрибати, як ти, скрізь бігати і ніколи не сидіти на місці.

Я була веселою краплинкою води і плавала зі своїми сестричками по річках і морях. Усі звали мене невгамовною, вітер не давав мені ані хвилинки спокою. Чого він хотів від мене — не знаю. Він здіймав страшні хвилі. Я, маленька краплинка, тікала від нього. Якось тихого літнього дня вітер виплеснув мене на берег на гаряче каміння. Я обернулася парою і полинула в небо.

Високо над землею я літала в білій хмарі, мені було весело. Коли ж раптово знову налетів вітер, я швидко падала на землю дощем і напувала її. Я не боялася потрапити на землю, адже я там рухалася, жила і знову виринала на світ веселим джерелом.

Потім а сестричками потрапила у довгі, темні труби. Там дуже багато води.

—  Нічого страшного, нічого страшного,— говорили старші сестрички,— це звичайний водопровід, і незабаром ми виллємося на білий світ.

Там я здружилася з багатьма сестричками, ми багато говорили між собою і розповідали про себе. Одні розповідали, як їх наливали у паровози, підігрівали, і як вони, обернувшись на пару, рухали потяги. Інші розповідали, що вже не раз їх узимку закривали в труби, щоб опалювати будинки. Т якби не вони, то люди померзли б.

Але ось раптом відкрили кран, мене налили в чайник, у звичайний великий чайник, і поставили на електричну плиту.

—  Що зі мною буде? Що зі мною буде7 Так гаряче! Так гаряче! — заплакала я разом із сестричками. Та я швиденько-швиденько підібралася до кінчика чайникового носа, легкою парою знялася вгору і вилетіла з іншими подругами крізь кватирку.

Ой, литпенько, та надворі знову був вітер, і який сердитий, холодний! Він тепер служив у білої Зими. Вона йому тільки слово мовила — підхопив мене і вже білою сніжинкою я упала на дах будинку. Я дивилася на своїх подружок сніжинок, які кружляли в повітрі, заздрила їм, плакала, і сльозинки мої замерзли. Я стала знов холодною крижаною бурулькою.

Бурулька замовкла і хлопчик почув, як вона тане в його руках.

—  Трішечки тепла — і я знову оживаю, знов іду далі. Дякую за тепло твоїх рученят.

Згадай мене, коли плаватимеш у річці, коли побачиш росу і золотий дощик.

Ось така історія трапилася з краплинкою.

М. Остапчук

—  Про що бурулька розповіла хлопчику?

—  Які історії трапилися а бурулькою?

Під час розповіді вчитель відкриває малюнки хмари, крапельок, струмочка, моря, сонця, пари. Виходить схема «Кругообіг води в природі».

—  Розкажіть про подорож крапельки води, користуючись схемою.

VI.  Підсумок уроку.

—  Що нового ви дізналися на уроці?

—  Як довести, що стан води при нагріванні та охолодженні змінюється?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.22-23.

—  Доведіть, що вода у природі існує у вигляді льоду, криги, снігу та пари. Розкажіть природознавчу казку про пригоди Крапельки води. А який стан води вам подобається найбільше?






























Природознавство

Тема. Що таке колообіг води в природі?

Мета: сформувати в учнів уявлення про колообіг вади в природі; ознайомити з тепловими процесами — випаровуванням і конденсацією; закріпити знання учнів про різні стани води і ЇЇ властивості; розвивати спостережливість і допитливість; вчити робити висновки з дослідів та практичних робіт; виховувати бережливе ставлення до природи.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Доведіть, що вода у природі існує у вигляді льоду, криги, снігу та пари.

—  Розкажіть природознавчу казку про пригоди Крапельки води.

—  Який стан води вам подобається найбільше?

2.     Робота над загадками

■   Йшов допгов'яз,

Я сиру землю зав'яз. (Дощ)

■   Білі овечки па небу блукали,

Впали додолу, п річку попали. (Хмари)

—  Діти, а ви знаєте, звідки береться дощ? (Він ллє з хмари.)

—  А як дощик потрапляє в хмару?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як виникає колообіг води в природі.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с. 24-25)

—  Що випадає з хмар? Що утворюється у приземному шарі повітря?

—  Роздивіться фотографії на с. 24. Як виглядають різні види опадів? Чи доводилося вам їх спостерігати?

Робота в парі

—  Складіть розповідь, які опади переважають у різні пори року.

—  Карасик Золотенко запитує: «Чому висохла калюжа? Чому мокра білизна стала сухою? Чому міліє ставок7 Куди зникає роса?».

—  Яку здатність води це демонструє?

—  Чи було 6 без води життя на планеті Земля? Використовуючи малюнок-схему на с. 25, доведіть, що вода вічно знаходиться в русі і рухається вона по колу.

—  Відгадайте загадки.

•   Як живе, то лежить, як помре, то біжить. (Сніг, лід)

•   Білі ягнички збіглися до річки. (Хмари)

—  Пригадайте, чи доводилося вам спостерігати за хмаринками на небі.

—  Поясніть, чому на небі не знайдеш двох схожих хмаринок.

2.    ФІікультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Демонстрація. Модель хмари

—  Діти, подивіться, як утворюються хмари й опади.

Учитель проводить дослід.

Щільно стиснути суху грудочку яяти. Потім опустити ЇЇ у блюдце з водою. Грудочка вати розгортатиметься і набрякатиме від води. Обережно підвести вату (пінцетом) за верхню частину над блюдцем. Якщо води вистачає, то краплі почнуть падати у блюдце.

Учитель пояснює дітям усі дії:

—  Діти, уявіть, що в руках у мене маленька хмарка, вона насичується водою. Води набралося дуже багато. Напіа хмарка перетворилася на хмару, крапельки не можуть утриматися в ній і починають падати. Йде дощ.

2.    Розв'язування природничих задач

—  Ви вимили в класі дошку. Вона мокра. Куди поділася вода?

—  Давайте поміркуємо, чи є кругообіг води взимку. (Відповіді учнів.)

—  Чи може вода випаровуватися при низьких температурах? (Ні)

—  Для чого хазяйки взимку вивішують випрану білизну на вулицю? (Су шити)

—  Підніміть руки, чиї батьки сушать узимку білизну на вулиці.

—  Чи висихає вона? (Так)

—  Отже, вода випаровується і в мороз.

—  У природі в газоподібний стан вода може переходити не лише з рідкого, але і з твердого: зі снігу і льоду.

—  Узимку у вигляді чого повертається вода на землю? (У вигляді снігу.)

—  А сніг — це вода. Кругообіг води нескінченний.

VI.  Підсумок уроку. 

—  З яким дивом природи ми сьогодні ознайомилися?

—  Так звідки ж береться вода, яка ллється з неба? (Нода випаровується із ґрунту, в небі остигає, випадає у вигляді опадів.)

—  Чому море ніколи не переповнюється? (Постійно відбувається колообіг води.)

—  Що допомагає кругообігу води в природі? (Сонце, рух повітря допомагають колообігу води в природі?)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 24-26.

— Пригадайте мультфільм про Капітошку й створіть власну казку, в якій головна героїня Крапелька мандруватиме ніби по колу між небом і землею.

Природознавство

Тема. Якими бувають погода і хмарність?

Мета: дати учням поняття про погоду І хмарність; вчити спостерігати за погодою свого краю восени; розвивати кмітливість; виховувати розуміння важливості для людей знань про погоду та ЇЇ зміни.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Поясніть, звідки береться дощ.

—  Як утворюються хмари?

—  Куди діваються калюжі після дощу?

—  Розкажіть власну казку, в якій головна героїня Крапелька мандрує ніби по колу між небом і землею.

2.     Робота над загадками

•   Гуляє в полі, та не кінь.

Літає по хвилям, та не птах. (Вітер)

•   По синьому морі

Білі гуси пливуть. (Хмари)

•   Тонкий, високий,

Сам не вийшов Діток вивів. (Дощ)

•   Зимою гріє. Весною тліє. Літом умирає, Осінню оживає. (Сніг)

•   Сиві гуси все поле вкрили. (Туман)

Учитель повідомляє, що всі слова-відгадки характеризують погоду.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні ви дізнаєтеся, що таке погода і хмарність, якими бувають хмари та опади і стан неба восени.

IV.    ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Розповідь учителя

—  Як ви розумієте народну мудрість: «Трапляється такий год, що на день по сім погод? »

—  Люди давно помітили, що погода дуже мінлива. Ранком світить сонечко, по обіді може зірватися сильний вітер, а на вечір — випасти густий дощ.

Для кожної пори року характерна своя погода.

Погода — це стан нижнього шару повітря у даній місцевості та у даний час.

Людей, які вивчають погоду, називають синоптиками. Вони спостерігають за температурою повітря, напрямком і силою вітру, наявністю чи відсутністю опадів, хмарністю неба.

2.     Робота аа підручником (с 26-27)

—  Пригадайте! Чи доводилося вам улітку спостерігати за білими пухнастими хмаринками? Вони розкидалися по синьому небі, як вівці на зеленій полонині. На що вони схожі? Як утворилися? Цікаво спостерігати, як змінюється форма та вигляд хмар!

—  Розгляньте репродукції картин з хмарним небом (с. 26).

—  Що таке хмари7

—  Розкажіть, про які види хмар ви прочитали.

—  Чому кажуть, що хмари — це дзеркало погоди? Що таке хмарність?

—  Розгляньте малюнки й умовні позначення на с. 27. Коли буває похмуро? Коли буває хмарно? Коли буває ясно?

—  Синьокрила Сойка запитує, чи ви знаєте, що погода — це стан природи?

—  Що є показниками погоди7

—  Які показники погоди ви вже знаєте?

3.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Розповідь учителя про складання прогнозу погоди

—  Щоб планувати польові роботи, відпочинок, забезпечити нормальну роботу літаків, кораблів, людям потрібно було навчитися завбачати погоду — складати прогноз.

Протягом багатьох століть люди спостерігали за навколишнім світом: подіями, тваринами, рослинами і природними явищами. Народ помічав і запам'ятовував усе, що вказувало на зміну погоди. Так з'явилися народні прикмети.

На будь-який час року існують свої народні прикмети щодо погоди. Знаючи їх, можна визначити, якою буде зима, весна, літо й осінь.

Послухайте осінні народні прикмети. Які а них вам доводилося чути від бабусі, дідуся, батьків? Можливо, деякі з них ви самі спостерігали. Назвіть їх.

—  Які ще народні прикмети осені ви знаєте? Розкажіть про них.

•   Багато павутиння на бабине літо — на ясну осінь та холодну зиму.

•   З'явилися комарі пізньою осінню — на м'яку зиму. 

•   Грім у вересні віщує теплу осінь.

•   Тепла осінь — на довгу зиму.

—  Тепер для прогнозу погоди використовують сучасну техніку, комп'ютери, спеціально обладнані кораблі в морі, запускають супутники в космос.

VI.  Підсумок уроку. 

—  Що таке погода? Назвіть її складові.

—  Для чого людям потрібно передбачати погоду7 Що називають прогнозом погоди?

—  Чи користуються прогнозом погоди члени вашої родини? З якою метою?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 26-27.

—  Дослідіть, чи справджуються народні прикмети про погоду?

■   Що вищі хмари, то краща погода.

•   Збіглись хмарки докупки — на негоду — погану погоду.

■   Зранку хмари у вигляді гір, увечері — дощ, як із відра.

—  Доведіть, що хмяри — це накопичувачі вологи. Сфотографуйте або намалюйте небо з хмарами. Роздивляючись різні види хмар, пограйте з товаришами у гру «Яку погоду хмарка принесе?».








Природознавство

Тема. Як виникає вітер?

Мета: пояснити учням, що холодне повітря стискається, тепле — розширюється, унаслідок чого утворюється рух повітря — вітер; дослідити властивості повітря; навчити оцінювати роль науки в пізнанні світу.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Перевірка домашнього завдання

—  Чи справджуються народні прикмети про погоду? 

•   Що нищі хмари, то крящя погода.

•   Збіглись хмарки докупки — на негоду — погану погоду.

•   Зранку хмари у вигляді гір, увечері — дощ, як із відра.

—  Доведіть, що хмари — це накопичувані вологи.

Учні демонструють фотографії або малюнки неба з хмарами.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що холодне повітря стискається, тепле — розширюється, унаслідок чого утворюється рух повітря — вітер.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Робота за підручникам (с.28-29)

—  Пригадайте, які властивості має повітря. Використовуючи допоміжні слова, складіть розповідь про властивості повітря: прозоре, не має запаху та смаку, безбарвне, займає увесь простір, має газоподібний стан.

Тлумачний словничок

Слово «газ» означає безформний стан на відміну від твердого стану речовин. Повітря та водяна пара знаходяться в газоподібному стані.

Робота в парі

—  Запропонуйте, як донести, що навколо нас є повітря.

Дослідницька лабораторія

—  Розгляньте малюнки нас. 28. Розкажіть, які властивості повітря продемонстровано .

—  Розгляньте малюнок-схему. Розкажіть, як виникає вітер.

—  Що називається вітром?

—  Відгадайте загадки.

-   Рукавом махнув — дерево зігнув.

-   Крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає. (Вітер)

—  їжачок Хитрячок запитує: «Як люди використовують силу вітру?». Розкажіть про це, використовуючи малюнки на с. 29.

—  Зверніться у «Довідкове бюро Матінки Природи» на с. 25, щоб дізнатися, яку силу має вітер, змальований у вірші.

Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, — змалюй дуби, могутні і крислаті, які од вітру гнуться до землі.

Ліна Костенко

2.    Фізкультхіилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Слуханняй обговорення казок

ЛАСКАВИЙ ВІТЕР І ХОЛОДНИЙ ВІТРЮГАН (Казка)

У темному лісі, в глибокому яру спали два вітри. Ласкавий Вітер — хлопець з синіми очима. А холодний Вітрюган — дід з колючою бородою.

Настала зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Білі сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в глибокому яру холодний Вітрюган. Встав, вийптов я лісу. Застогнала хуртовина. Йде по землі холодний Вітрюган, замерзають річки, гуде хуртовина.

Та ось піднялося сонечко вище над землею. Заболіла спина у холодного Вітрюгана. Поплентав він у темний ліс, заліз у глибокий яр.

Прокинувся ласкавий Вітер, вийшов з лісу.

Засміялося сонечко, потекли струмки, зацвіли квіти, зашуміли трави.

В. Сухомлинський

ПРО СОНЦЕ, МОРОЗ І ВІТЕР (Українська народна казка)

Ішли сонце, мороз і вітер стовповою дорогою всі три і зустріли чоловіка. «Здрастуй!» — «Здрастуйте!» Привіталися і пішли,— ті собі, а той — собі.

І пройшли вони з гони і роздумались тоді: на кого той чоловік казав «здрастуйте», чи на всіх, чи, може, одному?

Вернулися, нагоняють того чоловіка: «Обожди, чогось іспросимось». Той обождав. Підходять вони до нього: «Кому, чоловіче, ти казав "здрастуйте", чи одному, чи на усіх?» — «Ні,— каже,— одному я каяав».— «Котрому ж ти казав?» — «Оцьому,— камеє,— губатому я казав "здрастуйте"».

Обернулись і йдуть собі назад. І сонце каже: «Я його попечу!» А мороз каже: «Я його ізморожу!» А вітер каже: «Ти не спечеш, а ти не зморозиш, бо як ти будеш пекти, а я буду холодний вітер віять; а як ти, морозе, будеш морозить, то я притихну, і він не змерзне».

VI.  Підсумок уроку. 

—  Що таке вітер?

—  Який буває вітер?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Розкажіть,   яку   користь   та   яку   шкоду   приносить   вітер  людям. Пригадайте, чи знаєте ви казки чи пісні про вітер

















Природознавство

Тема. Як народні прикмети допомагають передбачати погоду?

Мета: навчати учнів спостерігати за погодою свого краю, перевіряти народні прикмети передбачення погоди; розвивати спостережливість; виховувати розуміння важливості для людей знань про погоду та її зміни.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Розкажіть, яку користь та яку шкоду приносить вітер людям.

—  Які ви знаєте казки чи пісні про вітер?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, за яким планом проводять спостереження за погодою та неживою природою рідного краю.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам [с 10 11}

—  Пригадайте, що належить до неживої природи.

—  Розгляньте малюнки на с. ЗО. З яких показників складається погода?

Робота в групі

—  Роздивіться малюнки і розкажіть, як Сонце впливає на:

•   тривалість дня і ночі в різні пори року;

•   температуру повітря вдень і вночі;

•    хмарність, опади і вітер;

•   стан водойм та ґрунту в різні пори року?

—  Народ споконвіку спостерігав за амінами погоди в різні пори року. Це було вкрай необхідно, ба від погоди залежав не тільки врожай рослин, а й життя людей у давнину. Тому кожна прикмета перевірялася впродовж тривалого часу і нарешті дійшла до нас. Тепер ви спробуєте перевірити, чи справджуються народні прикмети про погоду, чи ні.

—  Розгляньте фотографії на с. 31. Дослідіть народні прикмети.

•   Про Сонце. Захід сонця червоний і незахмарений — буде ясно і вітряно.

•   Про температури повітря. Температура повітря у Другій половині дня різко падає — будуть заморозки.

•   Про хмарність. Дрібні «баранці» вкрили все небо — буде дощ.

•   Про опади. Якщо від крапель дощу на ноді утворюються бульбашки — на довгу негоду.

•   Про вітер. Вітер посилився — погода погіршиться.

2.    ФІікультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Для допитливих

Зміну пагоди можна визначити і за поведінкою акваріумних рибок. Якщо вони плавають біля самої поверхні вади, очікується негода. А якщо вони риються на дні в піску — буде гарна погода.

Пасічники знають: бджоли не летять у поле на негоду. Адже багато квіток перед дощем закриваються, тож нектару бджолі не набрати.

2.    Розгадування кросворда «Прогноз погоди»

1)    Летить коник, басує, полем-долом пустує.

Ніхто його не впіймає, ніхто його не загнуздає. (Вітер)

2)    У річці купалася, у хмарі ховалася, Від блискавки-грому полинула додолу.

На землю спустилася — на сто крапель розбилася. (Гроза)

3)    Сидить дід аа подушками

І стріляє галушками. (Град)

4)    Не сніг, не лід, а взимку дерева прикрашає. (Іній) й)    Хто мялтнки на вікні уночі зробив мені? (Мороз)

6)    Що сходить без насіння? (Сонце)

7)    Я падаю на ваші хати.

Я білий-білий, волохатий.

Я прилітаю вам до ніг,

А називаюсь просто — ... (сніг).

8)    Вранці хтось в саду бродив і намисто загубив. Потім сонечко гуляло, намистинки позбирало. (Роса)

9)    Мене просять і чекають,

А як прийду — утікають. (Дощ)

10)    То чорні, то сині по небу ходили,

А як набив їх вітер — сльози розпустили. (Хмари).

hello_html_m61ac29bf.jpg

VI.   Підсумок уроку. 

—  Для чого люди спостерігають за погодою?

—  Які народні прикмети передбачення погоди ви запам'ятали?

—  Назвіть народні прикмети передбачення хорошої погоди.

—  Назвіть народні прикмети передбачення негоди.

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Дізнайтеся, які народні прикмети про погоду знають ваші рідні. Чи справджуються ці прикмети? Чому?

—  Дізнайтеся, як реагують на аміну погоди тварини. Проведіть спостереження за деякими з них і перевірте. Розкажіть про це своїм однокласникам.

—  Користуючись джерелами інформації, знайдіть додаткові відомості про те, як за поведінкою рослин і тварин люди передбачають погоду. Поділіться здобутою інформацією з однокласниками.


Природознавство

Тема. Перевір себе: що я знаю про вплив Сонця на природу і погоду

Мета: узагальнити знання учнів за темою; ознайомити з рослинами і тваринами, які допомагають людям передбачати погоду; вчити знаходити необхідну інформацію в різноманітних джерелах знань; розвивати пам'ять, логічне мислення; виховувати розуміння необхідності вивчення теми для загального рівня розвитку.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Які народні прикмети про погоду знають ваші рідні. Чи справджуються ці прикмети? Чому?

—  Розкажіть, як реагують на зміну погоди тварини.

—  Розкажіть про те, як за поведінкою рослин і тварин люди передбачають погоду.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Прогноз погоди має велике значення для сільського господарства, транспорту, людини.

Але прогнозувати погоду можуть не тільки люди.

Сьогодні ви дізнаєтесь, які рослини і тварини допомагають людям передбачати погоду. А також перевірите, що ви знаєте про вплив Сонця па природу і погоду.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Розповідь учителя

—  Здавна люди помітили, що поведінку багатьох тварин можна використовувати для завбачення погоди.

Мурашки поспішають до мурашника, ховаються в ньому — на негоду: сильний дощ, вітер. Устроміть гілочку в мурашник: якщо мурашки піднімуться по ній високо — потеплішає, низько — поліпшення погоди не передбачається.

Передбачають погоду і свійські тварини.

Спостерігайте за кішкою. На холод нона тулиться до чогось теплого чи згортається клубочком, утикається мордочкою н лапки. Перед гарною погодою вмивається, лиже лапку, а в ясну двину здебільшого йде з дому.

Передбачають погоду і свійські птахи.

Кури перед дощем чистять пір'я, «купаються» в піску, кудахчуть. Якщо під час дощу кури ховаються в сухе місце,— дощ падатиме недовго, бродять — негода затримується.

Провісниками погоди є також рослини.

Перед затяжною негодою крапельки соку з'являються на листках каштанів, «плачуть» осокори. В очікуванні дощової погоди не розкривають свої бутони троянда, шипшина. А якщо рано-вранці розгортаються віночки нагідок, мальви, гвоздики — погода буде ясною.

2.    Фізкультхнилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1 -    Робота за підручником (с 32-33)

Перевірна робота

Якщо ви правильно відповісте на всі запитання, то не лише отримаєте відмінну оцінку, а й доведете, що ви розумієте, як Сонце впливає на природу та погоду.

1) Оберіть правильну відповідь. Яку форму має Земля?

а) Круглу;

б) кулясту;

в) плескату.

2) Уважно роздивіться малюнки.

Що на малюнках зображено неправильно?

3) Прочитайте записи температури: 0"» + 3", —7", +14°, —20°.

4) Що сталося б, якби вода не мала здатності випаровуватися?

5) Порівняйте малюнки. На якому малюнку зображена хмарна погода, а на якому — похмура?

6) Фотозагадка. Яка погода насувається?

2.    Міні проект. Будьмо знайомі! {Походження назл рослин і тварин)

— Навколо нас — безліч рослин і тварин. Усі вони мають свої назви. Наприклад, великі качани всім відомого оноча — капусти — нагадують голову. Виявляється, назва рослини походить від латинського слова «капут», що означає «голова».

Влучні назви давали люди і тваринам. Наприклад, жук-олень має великі розгалужені щелепи, які нагадують оленячі роги. Довжина комахи разом з «рогами* становить 7,5 сантиметри.

Народна назва лелеки — «чорногуз», бо в нього біла шия, груди, вся передня частина тулуба, а хвіст — чорний.

Підготуйте відомості про назви інших рослин і тварин.

Обговоріть у класі інформацію, яку ви здобули.

Проведіть презентацію роботи, тобто представте її класу.

VI. Підсумок уроку. 

—  Пригадайте, що нового про природу та погоду ви тепер знаєте.

—  Що вам запам'яталося, сподобалося найбільше?

—  Про що захотілося розповісти своїм друзям?

—  Що вас уразило?

—  Які знання ви зможете використати у щоденному житті?

—  Хто, крім людей, може пророкувати погоду?

—  Назвіть ознаки погіршення погоди.

—  Назвіть прикмети поліпшення погоди.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С. 32  33.

Природознавство

Тема. Які в осені прикмети?

Мета: ознайомити учнів з осінніми місяцями; розкрити історію походження назв місяців осені; вчити описувати красу природи восени та позитивні емоції, які вона викликає; розвивати уяву, фантазію, мовлення, спостережливість, пам'ять; виховувати любов до природи.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього аавдання

—  Які пори року ви знаєте?

—  Що є причиною аміни пір року?

2.     Робота над загадкою

Звучить музика П. І. Чайковського «Пори року. Жовтень. Осіння пісня», вчитель читає загадку.

•   Бери пензлика, без олівця Розфарбувала деревця. Сумно у гаях блукає. Жовті шати одягає. Золотисту стелить постіль. Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)

—  Які слова допомогли вам відгадати загадку? (Розфарбувала, жовті шати одягає, жде білу сестрицю.)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся які зміни природи відображені у назвах осінніх місяців.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с. 34-41)

—  Розгляньте малюнки у підручнику. Поясніть народну мудрість: «Осінь іде, за собою дощ веде».

—  Прочитайте завдання для ведення є постере ясень восени за неживою і живою природою.

—  За таблицею розкажіть, як спостерігати за природою восени, які явища відбуваються у неживій природі, у житті рослин і тварин.

—  Поміркуйте, коли закінчується літо? Які ознаки літа можна ще побачити у вересні? Які ознаки осені з'являються у вересні?

—  Осінь це шлях, який проходить природа від літа до зими. Розгляньте художню галерею Матінки Природи (с. 39). Що зобразили художники? Складіть речення.

—  Прочитайте, про що розповідають назви осінніх місяців (с. 39-40). Розкажіть про кожний місяць за фотографіями.

Робота в парі

—  Прочитайте мудрі народні вислови про осінні місяці, поясніть їх.

Творче завдання. Складання казки про осінь (с 41) (див. Додаток на с. 18)

Робота в групі

Звозить вересень в камори Кянуни і помідори, Спілих яблук, груш і слив Цілі гори натрусив. 1 вантажить гарбузи На машини і воаи... Йде до гаю, де гриби Виростають щодоби. На чолі іскриться піт — Сто турбот і сто робіт.

М. Сингаївський

—  Складіть розповідь на тему « Чому ми любимо осінь ».

—  Розгляньте фотографії на с. 41. На які періоди поділяють осінь? Підсумок. Осінні місяці: вересень, жовтень, листопад. Восени дні стають

коротшими, а ночі — довшими. Сонце піднімається на небосхилі вже не так високо, як улітку, тому його промені слабше прогрівають землю. Температура повітря знижується, з'являються перші заморозки.

2.    ФІакультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Гра «Добери назви місяців»

1)  ... — рум'янець року.

2) ... — жовтню син, а зимі рідний брат.

3)... стелить землю листям, а ... — снігом.

4) ... пахне яблуками, а ... — капустою.

5) ... ходить по крпю та й виганяє птахів із гаю.

VI.  Підсумок уроку. 

—  За якою порою року йде осінь?

—  Скільки осінніх місяців? Назвіть їх.

—  Який з цих місяців вінчає початок осені, який — середину, а який є передвісником зими? (Вересень — початок осені, жовтень — середина, листопад      кінець цієї пори року.)

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 38-41.

—  Під час екскурсії, прогулянок, дорогою до гпколи (додому) спостерігайте за змінами у живій і неживій природі у різні пори року (місяці). Свої спостереження записуйте у зошит. Обов'язково зазначайте дату побаченого. За можливості, фотографуйте або замальовуйте побачене.

—  Вигадайте символи для осінніх місяців. Порівняйте, чим відрізняються між собою осінні місяці.




























Природознавство

Тема. Екскурсія. Які зміни відбуваються в природі восени?

Мета: дослідити, які зміни відбулися в осінній природі, у житті тварин і рослин; занотувати свої спостереження, узагальнити і зробити висновки; розвивати спостережливість; виховувати пізнавальний інтерес.


Хід уроку

I.     ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРАВИЛАМИ ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ЕКСКУРСІЙ УПРИРОДУ

1. Перебуваючи в природі — у лісі, на луці, біля озера чи річки — не завдавай природі шкоди, не порушуй взаємозв'язків у ній.

2. Намагайся не витоптувати траву, не ламати гілки з дерев. Не зривай квітів для букетів. Букети краще складати з рослин, які виростила людина.

3.  Не дозволяй нікому брати до рук пташині яйця, пташенят, звірят: людський запах відлякує диких тварин, дорослі тварини можуть покинути своїх малят, вони стануть легкою здобиччю хижаків.

4.  Не залишай після себе слідів перебування у природі: сміття (пакети, залишки їжі, бляшанки) забери із собою. Не розпалюй вогнища поблизу дерев.

5. Після повернення з екскурсії в природу обов'язково вимий руки.

— Не забруднюйте природу, забирайте сміття із собою, щоб викинути у відведеному місці.

II.    ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ ЗАВДАННЯМИ ДЛЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ [с 42-43)

Спостерігай за погодою вдень. Яка висота Сонця на небосхилі? Як змінилася температура повітря? Яке повітря (сухе, чисте, прозоре)! Що ти можеш сказати про стан неба (безхмарне або хмарне, хмари низько чи високо, частково чи суцільно вкрили небо)! Чи є вітер? Який (холодний чи теплий, сильний чи слабкий)! Чи часто бувають опади? Чи висихають калюжі після дощу? Чи змінилася тривалість дня і ночі?

Встанови, як змінилося забарвлення листків на деревах і кущах. На яких кущах дозріли плоди? З яких дерев і кущів почало опадати листя? Як змінилися трав'янисті рослини?

Навчися розпізнавати дерева і кущі за зовнішнім виглядом: за стовбуром, листками, плодами.

Які трав'янисті рослини є в лісі, в парку? Навчися їх розпізнавати.

Розглянь хвойні дерева. Порівняй ялину і сосну (за стовбуром, корою, гілками, хвоїнками, шишками).

Помилуйся вбранням дерев, кущів. Які почуття у тебе викликає осіннє різнобарв'я рослин?

Прислухайся до звуків. Чи чути птаптині голоси? Яких птахів можна побачити в природі (у лісі, парку) у цей час? Спостерігай за їхньою поведінкою.

Спостерігай за поведінкою конах. Яких ще тварин можна зустріти у цей час у лісі, у парку?

Про свої спостереження у природі запиши у зошиті.

Як ви вважаєте, чому спостереження за природою потрібно проводити у певній послідовності, за планом?

III.   СЛУХАННЯ ВІРШІВ ПРО ОСІНЬ

Під час екскурсії бажано, щоб прозвучали поезії про осінь.

осінь

Висне неба синє, сине, та не теї 

Світить, та не гріє сонце золоте. 

Оголилось поло од сррпя й коси; 

Ніде приліпитись крапельці роси. 

Темная діброва стихла і мовчить; 

Листя пожовтіле а дерева летить. 

Хоч би де замріла квіточка одна; 

Тільки червоніє, що горобина. 

Здалека під небом, в вирій летючи. 

Голосно курличуть журавлів ключі. 

Я. Щоголій

ОСІНЬ

Листячко дулове, листячко кленове 

Жовкне і спадає тихо із гілок. 

Вітер позіхає, вкупу їх згортає 

Попід білу хату та на моріжок. 

Айстри похилились, ніби потомились. 

Сонечка нема. Спатоньки пора! 

А красольки в'ялі до землі припали, 

Наче під листочком вогник догора.

К. Перелісна

IV.   РОБОТА В ГРУПАХ

Дослідження краще проводити у групах.

1-ша група — дослідники рослин.

Завдання

Описати, які дерева ростуть на заданій ділянці;

дослідити, а яких дерев уже опало листя, а на яких залишилося;

дослідити, на яких деревах і кущах листя залишилось зеленим;

визначити, у якому стані знаходяться трав'янисті рослини.

2-га група — метеорологи.

Завдання

•  Скласти опис погоди аа поданим планом 

План

1)Стан неба.

2) Висота Сонця.

3) Температура повітря.

4) Опади.

■   Визначити, які зміни відбулися у погоді порівняно з літом.

З тя група — дослідники тварин.

Завдання

•   Дослідити, які комахи ведуть активний спосіб життя;

■   яких птахів можна спостерігати на шкільному подвір'ї;

•   пригадати, яких інших тварин можна побачити в опалому листі.

V.   Підсумок уроку.

Групи, які виконали своє завдання, обмінюються картками з інтими групами. Наприкінці уроку відбувається обговорення результатів досліджень, спостережень, узагальнюються матеріали, підбиваються підсумки проведеної роботи.
























Природознавство

Тема. Як змінюється нежива природа восени?

Мета: ознайомити учнів з прикметами та ознаками осені; вчити помічати їх у природі, спостерігати за природою свого краю восени; розвивати спостережливість, пам'ять; виховувати любов до природи.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Яку пору року змінює осінь?

—  Скільки осінніх місяців? Назвіть їх.

—  Який з цих місяців вінчає початок осені, який — середину, а який є передвісником зими? (Вересень — початок осені, жовтень — середина, листопад — кінець цієї пори року.)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про стан неживої природи восени.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручникам (с 44-45)

—  Пригадайте] Чим нижче опівдні розташовується Сонце, тим довшою стає тінь від гномона. Унаслідок зменшення полудневої висоти Сонця в неживій природі відбуваються зміни тривалості дня і ночі.

—  Роздивіться малюнки на с. 44 і розкажіть, чи світло на вулиці, коли ви вранці прокидаєтеся, чи ввечері лягаєте спати. Пригадайте, як було влітку та на початку осені?

—  Коли день осіннього рівнодення? По скільки годин тривають день і ніч? Що відбувається з днем і ніччю впродовж жовтня і листопада?

—  Поміркуйте над змістом народних висловів: «Листопад уриває дня та ночі додає»; «Листопадовий день, що заячий хвіст».

—  У листопаді світанок із сутінками в полудень зустрічаються.

Восени дні стають короткими, тому на Землю потрапляє все менше і менше тепла і світла.

Синьокрила Сойка допитується: «Як змінюється температура повітря впродовж осені? Як це впливає на стан неба і хмарність? Чи часто восени випадають дощі? Чи часто буває вітряна погода? ».

Робота в групі. Змагання «Хто найспостережливішийу класі?»

—  Коли була остання гроаа?

—  Коли вперше цієї осені був заморозок па ґрунті?

—  Скільки днів цієї осені були ія ранковими туманами?

—  Скільки було дощових днів?

—  Чи була на небі після дощу райдуга?

Переможцем стає той, хто ретельніше аа всіх веде записи у своєму календарі погоди.

2.    Фіікультхвилинка

V.     УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Літературна хвилинка

—  Про осінь Т. Г. Шевченко сказав так:

Минає літо, шелестить Пожовкле листя по діброві, Гулякіть хмяри, сонце спить.

—  Про які ознаки осені ви дізналися? Які з них відбуваються у неживій природі?

День був ясний, сонячний і теплий. Надворі стояла суша. Небо синіло, як літом. Сонце ходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Половина листя на вербах уже пожовкла, але на тополях лист зеленів, ніби влітку. Якби не жовте листя в садах, то можна було б подумати, що надворі справжнє літо. Тільки зелена низька озимина нагадувала про осінь. (7. Нечуй-Леяицький)

—  Який місяць осені описаний у цьому творі? За якими прикметами ви дізналися? Які з цих змін відбуваються у живій природі? у неживій?

2.     Робота над загадками

•    Голі поля, мокне земля,

Дощ полиняє. Коли це буває? (Восени)

•   Летить орлиця па синьому небу, Крила розкрила, сонце закрила. (Хмара)

•    Невидимка ходить н гаї, Всі дерева роздягає. (Осінь)

•    Кали нема — чекають,

Коли прийду — тікають. (Дощ)

•    Рукавом махнув — Дерево зігнув. (Вітер)

3.     Тестування

—  Підкресліть прикмети осені.

•   Ночі стали темні і довгі;

•   вранці заморозки;

•   сонце піднімається вище на небосхилі;

•   червоніє і облітає листя з осики;

•   птахи висиджують пташенят;

•   часто гримлять грози;

•   нороСять дощі;

•   весело співають пташки.

VI. Підсумок уроку

—  Як змінюється восени висота сонця в небі і тривалість дня? До чого це призводить?

—  Назвіть декілька осінніх явищ в неживій природі.

—  Які опади бувають восени?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 44-45.

—  Дізнайтеся, що таке бабине, або вдовине, літо. Складіть про нього розповідь.



































Природознавство

Тема. Які осінні явища відбуваються у житті рослин?

Мета: ознайомити учнів з осінніми змінами в житті рослин; вчити спостерігати за рослинами восени; розвивати спостережливість, увагу, мовлення, мислення; вчити бачити красу природи восени.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Розкажіть, що таке бабине, або вдовине, літо.

—  Відгадайте загадку.

•   Жовте листячко летить, під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає. Коли, діти, це буває? (Восени)

—  Як змінюється погода восени?

—  З чим пов'язані пі зміни?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що життя рослин восени залежить від стану неживої природи.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота за підручником (с 46-47)

—  Які зміни відбуваються в неживій природі восени?

—  Розгляньте малюнки на с. 46. Синьокрила Сойка цікавиться: «Як змінюється вигляд рослин восени? Коли достигають плоди й насіння на деревах і кушах?».

—  Роздивіться фотографії з осінніх виставок квітів і розкажіть: які трав'янисті рослини доцвітають восени? Які осінні квіти вам подобаються? Пригадайте їхні назви.

—  Розгляньте малюнок на с. 47. Чи у всіх рослин листя забарвлене однаково?

—  Чому зелене забарвлення листя змінюється на жовте, жовтогаряче, синьо-фіолетове?

—  Доведіть, що листя на деревах і кущах забарвлюються по-осінньому не одночасна. Чому восени опадає листя з дерев і кущів7

—  Що таке листопад? Для чого він потрібен деревам?

—  Перевірте правильність прикмети.

Якщо восени листки у берези й дуба опадають не повністю — яима буде лютою.

Підсумок. Достигання плодів і насіння, пожовтіння листя та листопад — це осінні явища в житті рослин.

Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Робота за репродукцією картини І. Левітана «Золота осінь»

—  Як ви гадаєте, до якого місяця осені цей пейзаж найбільше підходить?

—  Яку назву цій картині ви б дали?

—  Яку назву дав їй художник? Чому?

—  Які почуття викликає цей пейзаж?

—  Чому так у народі кажуть: «Сидить осінь на горбочку, витинає лісові сорочку»?

—  А чому восени листочки змінюють колір?

—  Зелений колір листю надає хлорофіл. Улітку хлорофілових зерен утворюється багато, а восени тепла і світла менше, тому і хлорофілу утворюється менше. Крім хлорофілу в листях є речовини жовті, червоні, жовтогарячі.

Не всі дерева і кущі перефарбовують своє листя. Зеленим обпадає листя ясена, вільхи, бузку.

Цікаво знати!

Листя, що впало, теж приносить користь. Розкладаючись, вони збагачують ґрунт добривами. Крім того, щільний килим торішнього листя служить хорошою перешкодою для дощової і паводкової води, не дає струмкам розмити родючий шар. Покриті першим снігом опале листя — ця «ковдра» для тих, хто залишився зимувати на поверхні ґрунту.

3.    Гра «Поясніть прислів'я»

•   Осінь на рябому коні їздить.

VI. Підсумок уроку.

—  Які явища відбуваються з рослинами восени?

—  Чому відбувається листопад у дерев і кущів?

—  Чи є рослини, які на зиму не скидають листя?

—  Яке значення має листопад для життя дерев і кущів?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 46-47.

—  Складіть розповідь «Осіннє життя рослин».















































Природознавство

Тема. Як різняться рослини за тривалістю життя?

Мета: сформувати в учнів поняття про однорічні і багаторічні рослини; навчити наводити приклади однорічних та багаторічних рослин своєї місцевості; розвивати вміння порівнювати, виділяти істотні ознаки; виховувати самостійність, прагнення знаходити відповіді на поставлені запитання, бережливе ставлення до рослин.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Що відбувається а деревами і кущами восени?

—  Що відбувається з трав'янистими рослинами восени?

—  Розкажіть складену розповідь «Осіннє життя рослин».

—  Чим відрізняються між собою дерева, кущі і трав'янисті рослини?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Не схожі між собою рослини і за тривалістю життя.

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які рослини належать до однорічних,

а які      до багаторічних.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 48-49)

—  Розгляньте малюнки на с. 48. Пригадайте, як за будовою відрізняються між собою дерева, кущі та трав'янисті рослини.

Робота в парі

—  Складіть описи дерева, куща та трав'янистої рослини, використовуючи допоміжні слова: стовбур, головний, багата стовбурів, немає головного, дерев'янистий, соковитий, трав'янистий.

—  Сонечко Семикрапочка роздивилася фотографії рослин і поцікавилася: «Як швидко після садіння рослини починають давати плоди?».

—  Скільки років доведеться чекати, поки яблунька дасть плоди?

— А кущі смородини й аґрусу?

—  А солодка духмяна садова суниця?

—  А врожай помідорів й огірків, кавунів і динь?

—  На які групи розподіляються рослини за тривалістю життя?

—  Які рослини тільки багаторічні?

—  Вік багатьох дерев дуже довгий, набагато довший, ніж вік тварин і людини. Якщо кінь або собака можуть дожити до 15-20 років, то для дерева — це тільки дитинство. Сосна вважається дорослою у 70 років, а дуб — не раніше, німе у 100 років. Можна зустріти дуби, яким понад тисяча років.

Для допитливих

Я Україні на Запоріжжі росте 800-літній дуб, під яким запорізькі козаки писали листа турецькому султанові. Заввишки дуби іноді досягають 40 м.

—  Які рослини й однорічні, й багаторічні?

Робота в групі

—  Хто пригадає більше назв рослин та загадок про них. До якої групи за тривалістю життя вони належать?

—  Роздивіться фотографії і розкажіть: однорічні чи багаторічні рослини зображені на фотографіях?

Підсумок. Серед рослин є багаторічні, дворічні та однорічні рослини. Дерева і кущі — багаторічні рослини. Трав'янисті рослини бувають багаторічними, дворічними та однорічними.

2.    ФІакультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робото над загадками

■   Хто ховає під кущі наглі супи та борщі? (Картопля) 

■   Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк)

■   Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква)

■   Під лопухом зелене яйце з хвостом. (Огірок)

■   Сидить Марутака в семи кожушках.

Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

■   Зелена, а не гай, Біла, а не сніг,

Кучерява, а без волосся. (Береза)

■    Я найпершим зацвітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, Бо мене не буде плітку. (Пролісок)

■    На сонечко я схожий І сонечко люблю.

За сонцем повертаю Голівоньку свою. (Соняшник)

■    Із зеленої сорочки, Що зіткав весною гай, Білі дивляться дзвіночки.

Як зовуть їх, підгадайІ (Конвалії)

■    У зеленім кожушку. Костяній сорочці,

Я росту собі в ліску.

Всім зірвати хочеться! (Ліщина.)

■   Навесні цвітуть мої свічі. Заглядають сонцю в вічі, а під осінь ті свічки Вдягнуть а голок кожушки. (Каштан)

—  Розподіліть рослини, що ви відгадали, на однорічні і багаторічні.

—  Поясніть, чому горох — однорічна рослина, морква — дворічна, пролісок, картопля — багаторічні трав'янисті рослини.

VI. Підсумок уроку

—  Що нового про рослини ви дізналися на уроці?

—  Які бувають рослини за тривалістю життя?

—  Наведіть приклади однорічних рослин.

—  Наведіть приклади багаторічних рослин.

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.48-49.

—  Наведіть приклади однорічних та багаторічних рослин, які гарно цвітуть. Дізнайтеся, як за ними доглядати.




























Природознавство

Тема Як розмножуються рослини?   

Мета: повторити знання учнів про будову рослини; ознайомити зі способами розмноження рослин; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати інтерес до життя рослин.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Розкажіть» що ви вже .знаєте про рослини?

—  Наведіть приклади однорічних та багаторічних рослин, які гарно цвітуть. Розкажіть, як за ними доглядати.

—  Поміркуйте, чи бувають у рослин «діти»?

—  Де ви спостерігали, що у рослин є «діти»? Розкажіть.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, якими способами розмножуються рослини.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручником (с. 50-51)

—  Роздивіться малюнок на с. 50 і розкажіть, яку будову мають квіткові рослини. Як вирощують пшеницю? Які органи волошки забув намалювати художник?

—  Відгадайте загадку.

•   Одне кинеш      ціпу жменю візьмеш. (Зерно)

—  Сойка Синьокрила поцікавилася: «Що таке живець? Як розмножувати рослини живцями?»

—  Живець — це відрізана від рослини ділянка стебла або листка, яка має здатність укорінюватися. Живці бувають листковими та стебловими.

—  Розгляньте малюнки на с. 61 та дізнайтеся, як розмножуються пелан-гонія (герань) і сансев'єра.

—  Поміркуйте: чому сансев'еру називають ще щучим хвостом, а пеларгонію — калачикам!

Підсумок. Рослини розмножуються насінням, стебловими і листковими живцями.

2.    Фізкульхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вікторина

— Відгадайте загадану рослину, назвіть способи її розмноження. 

■   Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько. (Суниця) 

■   Стоїть при дорозі на одній нозі, голова мала, а в ній — тьма. (Мак)

■   Весною зеленіла, Влітку зяторіля, Восени няділя

Черпоні корили. (Горобина)

■    Квітка ця на сонце схожа. На олію вона гожа.

Жовті пелюсточки має,

їх до сонця повертає. (Соняшник)

•   Там, де в яр Травиця абігла. Красувалась Куля біла. Налетів

Ж артун-вітрисько,

Щось травиці

Пошушукав...

І знялося з кулі

Триста

Спілих

Білих

Парашутів. (Кульбаба)

•   Сидить панна у світлиці молода, червонолиця. Хто до неї завітає — вітамінами вгощає. (Морква)

VI. Підсумок уроку.

—  Що нове про рослини ви дізналися ня уроці?

—  Наведіть приклади рослий, що розмножуються коренем.

—  Наведіть приклади рослин, що розмножуються стеблом.

—  Наведіть приклади рослин, що розмножуються насінням.

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.50-51.

—  Запропонуйте своїм рідним розмножити ваші улюблені кімнатні рослини. Підкажіть їм, як це можна зробити.

Природознавство

Тема. Як розселяються рослини?

Мета: повторити знання учнів про будову рослини; ознайомити учнів зі способами поширення рослин; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати інтерес до життя рослин, прагнення більше дізнаватися про таємниці природи.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Які кімнатні рослини є у вас удома?

—  Як ви розмножуєте наглі улюблені кімнатні рослини?

—  Які є, інші способи розмноження рослин?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про способи поширення плодів і насіння у природі.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Робота за підручникам (с 52-53)

—  Пригадайте, про кого так кажуть?

•   Дихають, ростуть, а ходити не можуть. (Рослини)

—  Розгляньте малюнки на с. 52. Сонечко Семикрапочка цікавиться: «Як рослини поширюють своє насіння?».

—  Розкажіть, як тварини поширюють плоди і насіння. Розкажіть, як плоди і насіння поширюються вітром.

—  Розкажіть, як деякі рослини самі розкидають своє насіння.

—  Роздивіться малюнки і складіть за одним із них (на вибір) розповідь про розселення рослин. Кого використовує насіння лопуха як транспортний засіб?

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Тестування

1) Як поширюється насіння?

•   Кульбаба:

а) вітром;

б) водою;

в) тваринами.

•   Реп'ях:

а) вітром;

б) водою;

в) людиною і тваринами

•   Сосна:

а) вітром, птахами, тваринами;

б) птахами;

в) водою

2) Вітром поширюється насіння:

а) вишні;

б) кульбаби;

в) реп'яха.

2.     Гра "Додай словечко"

—  Вставте у речення пропущені слова з довідки.

Для поширення насіння рослини мають різні пристосування: насінина клена — ..., лопуха — ..., кульбаби — ... (Парашутика, крильця, гачечки)

3.     Гра «Угадай казку»

—  Згадайте казки, у яких ви зустрічалися з плодами. Назвіть ці плоди. «Принцеса на горошині» — ... (біб). (Г.Х.Аядерсен)

«Ріпка» — ... (ріпа).

«Горбоконик» — ... (зерно). (П.Єршов)

«Попелюшка» — ... (гарбуз). (Ш.Перро)

«Пригоди Чиполліно» — ... (помідор, вишня). (Дж. Родарі)

4.     Дослідницький практикум. Якаберігати в домашніх умовах плоди та насіння?

Насіння і плоди слід зберігати в сухому, але прохолодному місці на протязі. Краще — в мішечках з тканини, паперових пакетах, коробках, банках. Вони мають знаходитися окремо від речовин зі специфічними запахами — гасу, нафталіну, парфумів тощо.

VI.  Підсумок уроку.

—  Розкажіть, як тварини розповсюджують насіння рослин.

—  На що схожі плоди клена, ясена? (На крильця. Вони переносяться вітром.)

—  А як розповсюджуються плоди горобини, калини, обліпихи? Вони ж такі привабливі? (Птахами)

—  Які ще способи поширення плодів і насіння у природі ви запам'ятали?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 52   53.

—  Дізнайтеся, яким рослинам допомагає поселятися на нових місцях вітер, яким — тварини, а яким — люди?

















































Природознавство

Тема. Чому восени добре збирати гриби?

Мета: сформувати в учнів уявлення про гриби; навчити розрізняти їстівні і неїстівні гриби; розвивати пізнавальну активність дітей, уміння спостерігати; виховувати повагу і любов до природи, культуру поведінки.


Хід уроку 

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Яким рослинам допомагає поселятися на нових місцях вітер, яким — тварини, а яким — люди?

2.     Робота над загадкою

•   І великі, і малі

Повдягалися в брилі,

І дощу ці однаніжки

Не бояться ані трішки.

Ліс — улюблений їх край.

А як звуться, відгадай! (Гриби)

—  Які слова допомогли назвати відгадку?

—  Звісно, багато хто а вас знають не лише назви грибів, але й можуть відрізнити різні гриби один від одного.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні ви дізнаєтеся правила збирання грибів та навчитеся розпізнавати їстівні та отруйні гриби.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручником (с, 54-55)

—  Розгляньте малюнки. Пригадайте, чи доводилося вам разом із дорослими збирати гриби? Скільки грибів назбирав казковий чоловічок?

—  Як гарно в лісії А ще краще, коли йдеш лісом й час від часу натрапляєш на гриба. Але потрібно добре знати, коли, де, і які гриби збирати.

—  Коли грибів у лісі найбільше?

—  Де треба шукати гриби?

—  Запам'ятайте приказки!

■   Де дуби, там і гриби.

•   Гриби — діти затінку.

■   Гриб сам не росте ніколи, коло нього і другий з'явиться поволі.

—  Запам'ятайте: гриби не належать ані до рослин, ані до тварин. Це окрема група організмів. Для багатьох грибів домівка — ліс.

Дослухайтеся до порад їжачка Хитрячка. Якщо зібрався у ліс по гриби, потрібно знати, які з них їстівні, я які — отруйні. Справжнім грибникам потрібні не тільки знання, а й пильність.

Будьте обережними! Отруйні гриби маскуються під їстівні.

—  Розгляньте таблицю на с. 55. Сатанинський гриб нагадує білий гриб. Червоний мухомор має дуже яскравий вигляд, Його з інтими грибами сплутати важко. Однак, і він дещо схожий на червоноголовця. Бліда поганка схожа на зелену сироїжку. Опеньок несправжній лісовий подібний до опенька осіннього справжнього.

—  Але не варто збивати чи розчавлювати отруйні гриби. їх їдять кабани, лосі, олені, борсуки, білки й дрібніші тварини.

2.    Фіакультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Гра «В ліс аа грибами»

На дошці — зображення котика.

— Відгадайте загадки (під час відгадування до кошика прикріплюються зо браження відповідних грибів).

Ія своїх найперших днів Це найбіліпіий ія грибів. По властивостях він цінний. Лікар від хвороб відмінний. (Еілий гриб)

Слизьку шапку одягнув,

І піддеревом заснув...

З задоволенням збирають

І на зиму закривають. (Маслюк)

Під березою грибочок.

Поряд мама і синочок...

З деревом вони куми,

Добре знаємо їх ми! (Підберезники)

Обліпили всі пеньочки Мами, тата, сини й дочки: Наче нитки, всі тоненькі, Вишукані й чепурненькі. (Опеньки)

Ці грибочки невеличкі. Із близнючок в них сестрички. По лісах мандрують пішки. Носять рижі босоніжки. (Лисички)

Добра людям помічниця:

Є їй чим в житті гордитьсяі

У теплицях місце має —

Йод в собі для нас тримає! (Печериця)

2.    Гра «їстівне — неїстівне»

Учитель промовляє назви грибів. Якщо гриб їстівний, діти плескають у долоні. Якщо гриб неїстівний — тупотять.

Маслюк, мухомор, опеньки, білий гриб, бліда поганка, несправжні опеньки, сироїжки, груздь, підосичник, підберезник.

3.    Гра «Хто більше?»

Виграє той, хто назве більше грибів.

— Чому люди так назвали гриби: рижик, підберезник, підосичник, лисичка, маслюк?

4.     Робота над народними прикметами, пов'язаними зі збиранням грибів

■   Багато мошок — готуй козубок.

■   Перший туман літа — грибна прикмета.

•   Затягнулися дощі — груздія не чекай.

■   Потрібно раніше встати, щоб грибів набрати.

VI.  Підсумок уроку. 

—  Які бувають гриби?

—  Назвіть їстівні гриби свого краю.

—  Назвіть отруйні гриби свого краю.

—  Продовжіть правила збирання грибів: "   Зрізай гриби...

■   Збирай тільки...

•   Не знищуй...

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Складіть пам'ятку для грибників-початківців.














Природознавство

Тема. Як змінюється життя комах і риб восени?

Мета: ознайомити учнів з осінніми змінами в житті комах і риб; показати зв'язок змін у житті тварин восени зі змінами в неживій природі й у світі рослин; продовжити формування вмінь аналізувати, порівнювати і виділяти істотні ознаки; виховувати естетичні почуття.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Розкажіть, яку пам'ятку для грибникіи-початкіиціп ни склали.

—  Які особливості рослин восени?

—  З чим пов'язані зміни в житті рослин?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як комахи і риби восени готуються до

яими.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручникам (с 56-57)

—  Розгляньте малюнки на с. 56. Пригадайте, чим схожі всі комахи між собою. Наведіть приклади комах, яких ви могли побачити влітку.

—  Відгадайте загадки.

•   Шість ніг беа копит, Ходить — не стукотить. Літає, в не птиця.

Може догори ногами вчепиться. (Комахи)

•   Ніс довгий, Голос тонкий. Хто його вб'є,

Сплю кров проллє. (Комар)

•   У лісі біля пня — біготня. Народ робочий

Весь день клопоче. (Мурашки)

—  Сонечко Семикратгачка запитує: 4 Де живуть комахи, зображені на фотографіях? Чим вони живляться? Як змінюється життя комах восени?».

—  Розкажіть, куди діваються комахи з настанням холодів? Чому вони ховаються?

—  Відгадайте загадку!

*   Пані в срібнім жупані,

Хвостам махне — глибоко пірне. (Риба)

—  Що розповідає Карасик Золотенко про осінні зміни ужитті риб?

—  Від чого залежить спосіб життя риб? Які риби не втрачають активності та бойового духу восени? Які риби залягають спати в глибокі зимувальні ями на дні водойм, зарившись у мул? Де перебувають до весни водяні тварини?

—  Порівняйте зовнішню будову павука і комахи водомірки й установіть, чи належать павуки до комах. Чи доводилося вам улітку рибалити разом із дорослими?

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Міні проект. Як готуються да зими бджоли?

•    Зимою спить. 

Літом бринить. 

Понад квітами літає, 

Медок збирає. (Бджола)

•    Я труд поважаю. 

Все літо літаю

У поле, до гаю,

Збираю медок

Із різних квіток.

Кого не злюблю,

Тото жалом колю. (Бджола)

•    Стоїть завод у полі. Який? 

А це секрет. Працюють в ньому бджоли, 

Виготовляють мед. (Вулик)

Бджоли раді цвіту, а люди літу.

•    Не мотор, а шумить. 

Не пілот, в летить.

Не гадюка, а жалить. (Бджола)

•    У садку малий Микитка 

Захотів зірвати квітку, 

А вона його вкусила. 

Що за квітка це була?

Це не квітка, а... (бджола).

•    У вишневому садку 

Чути пісеньку таку. — 

Джу-джу-джу — На весь садок.

Нам нектар, а вам медок. 

Аж тремтять довкруг гілки. 

То збирають мед... (бджілки).

—  Як називається продукт, який бджоли дають людям? (Мед)

—  Бджола — медоносна комаха. Вона збирає квітковий нектар і перетворює його на мед. Мед — дуже цінний продукт. Бджоли запилюють сільськогосподарські культури, завдяки чому значно підвищується їх урожайність.

Готуючись до зими, бджоли не впадають у сплячку. З настанням холодів вони перестають рухатися, збиваються в купу, зігріваючи одна одну. А в цей час продовжують живитися медом і цукровим сиропом, який їм спеціально постачають бджолярі. А скупчуються вони на листках, які утворені чатечками з воску і називаються стільниками. Бджоли затикають прополісом усі щілини, зменшують льоток (віконечко» через яке влітають і вилітають з вулика).

Прикмети

•   Якщо бджоли вилітають вранці-рано — на ясну погоду.

•   Якщо довкола квіток жовтої акації багато комах — на ясну погоду.

•   Бджоли скупчилися на стінках вулика — на велику спеку. Прислів'я

•   Бджоли раді цвіту, а люди літу.

VI. Підсумок уроку. 

—  Яких комах ви знаєте? (Мурашки, мухи, колорадські жуки, сонечка, джмелі, бджоли)

—  Куди зникають комахи восени?

—  Чому комахи ховаються восени?

—  Що роблять бджоли з настанням холодів?

—  А як люди допомагають бджолам готуватися до зими? (Утеплюють ву лики, годують бджіл сиропом.)

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Роздивіться фотографії і складіть розповідь про казкове та реальне життя мурах.
















Природознавство

Тема. Як змінюється восени життя птахів?

Мета: ознайомити учнів із життям птахів восени, зі змінами, що відбуваються в їх житті; показати зв'язок змін у житті птахів зі змінами в природі; вчити наводити приклади перелітних й осілих птахів своєї місцевості, пояснювати причини відльоту птахів у вирій; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагальнювати; формувати навички охорони природи на прикладі птахів.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Які зміни відбуваються л природі а настанням осені?

—  Куди зникають комахи восени?

—  Розкажіть про казкове та реальне життя мурах.

—  Чим живляться птахи? (Різними комахами, жуками, жабами)

—  То що ж робити птахам? (Відповіді дітей.)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про життя перелітних та осілих птахів восени.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота іа підручникам (с 58-59)

—  Пригадайте характерні ознаки в будові птахів.

—  Як зміни в неживій природі впливають на життя птахів?

—  Як осінні явища у житті рослин впливають на птахів? Яких птахів було помітно в лісах, садах, на городах, луках, біля водойм улітку?

—  Роздивіться фотографії на с. 58 і розкажіть, чи вам доводилося бачити цих птахів пізно восени чи взимку в рідному кряї? Чому?

—  Яких птахів називають перелітними?

—  Що є причиною відльотів птахів? Доведіть, що птахи відлітають не всі одночасно, а поступово. Які птахи найдовше тримаються на наших водоймах?

Підсумок. Осінні перельоти — це природне явище в житті птахів, пристосування до зими.

—  Чому Синьокрила Сойка ніколи не відлітає у вирій?

—  Яких птахів називають осілими?

—  Розгляньте фотографії на с. 59. Чим схожі і як відрізняються між собою ґава (сіра ворона), грак і галка?

2.     Фізкультжвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Гра «Хто більше?»

—  Назвіть перелітних птахів. Виграє той, хто назве більше.

2.    Робота в групах. 

Гра «Посади птахів до годівнички»

—  Будьте уважними! Поміркуйте, які птахи осілі, а які — перелітні. Виберіть тільки осілих— зимуючих.

І та група — ластівка, горобець, голуб, зозуля, дятел, омелюх. 2-га група     журавель, синичка, жайворонок, сорока, снігур. Я тя група — зяблик, лелека, ворона, галка, соловей, дятел.

4-та група      шпак, горобець, ластівка, омелюх, голуб.

5та група — журавель, синичка, жайворонок, сорока, снігур.

Підсумок. Перша причина відльоту птахів — це голод, нічим живитися, немає комах. А зимувати залишаються ті, що живляться різним насінням, рештками рослин.

3.    Тестування

1) Птахів змушує летіти у вирій:

а) голод;

б) холод.

2) На південь відлітає:

а) синиця;

б) ластівка; в)дятел.

3) Горобці, галки, ворони — це:

а) перелітні птахи;

б) зимуючі птахи.

4) Яка з цих пташок перелітна7 а) Ластівка;

б)сорока;

в) ворона.

5)  Птахів, які восени відлітають, а навесні повертаються у свої краї, називають:

а) зимуючими;

б) перелітними.

6) Назвіть зимуючого птаха:

а) горобець;

б) лелека;

в) зозуля.

VI.  Підсумок уроку. 

—  Наведіть приклади перелітних птахів своєї місцевості.

—  Наведіть приклади осілих птахів своєї місцевості.

—  Поясніть причини відльоту птахів у вирій.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 58-59.

— Дослідіть! Які птахи живуть поруч із житлом людей восени?


































Природознавство

Тема. Як змінюється восени життя звірів?

Мета: ознайомити учнів із життям звірів восени, зі змінами, що відбуваються в їх житті; вчити наводити приклади тварин, які змінюють забарвлення хутра; готують запаси кормів; готуються до зимової сплячки; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагальнювати; формувати навички охорони природи на прикладі звірів.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Що примушує птахів відлітати у вирій?

а) Голод;

б) голод і холод; в)холод;

г) мрії побачити далекі краї.

—  Розкажіть, які птахи живуть поруч із житлом людей восени.

2.     Гра «Знайди "зайве"»

*    Шпак, ластівка, ведмідь, грак.

*    Бабка, метелик, заєць, бджола.

—  До якої групи тварин ми відносимо ведмедя, зайця? (До звірів.)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як звірі восени готуються до зими.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 60-61)

—  Пригадайте характерні ознаки в будові звірів. Як зміни в неживій природі впливають на життя звірів? Як осінні явища у житті рослин впливають на поведінку звірів?

—  Розгляньте картину в художній галереї Матінки-Природи. Яку осінь зобразив художник?

—  Що розповів їжачок Хитрячок про осінні турботи різних звірів? Що таке линяння?

Підсумок. Накопичення запасів жиру та линяння — це осінні явища у житті звірів.

—  Відгадайте загадку.

•   Маленький, чорненький, сліпенький, горбатенький, все поле переорав. (Кріт) Зображувальний ряд: купка землі і кріт.

—  Чому легко знайти місця поселення крота? Де він живе? Коли найактивніше риє?

Що є основною його їжею? Який улюблений делікатес крота? Доведіть, що кріт, так само як і їжак, належать до комахоїдних — миролюбних м'ясоїдів.

—  Чи впадає кріт у зимову сплячку?

—  Розгляньте фотографії на с. 61. Що ви знаєте про життя інших звірів восени?

—  Вовк, лисиця, заєць, лось ведуть активний спосіб життя. Заєць їсть узимку кару дерев. Вовк узимку майже завжди голодний, тому він пробігає десятки кілометрів, перпі ніж йому вдасться кого-небудь вислідити. Узимку він не погидує з'їсти навіть мишу, птаха й мертву тварину, хапає собак, що заґавилися, коло житла людини. Лисиця полює митей. Опустинти низько голову, вона бігає підтюпцем по снігу, прислухаючись, чи не пискне полівка. Зачувши писк, кидається в сніг і хапає здобич. Лисиця ловить куріпок, які ночують під снігом. Часто підкрадається в село за домашньою птицею.

2.    Фізкультхв клинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота над загадками

■    Прийшла кума і.і довгим віникам На бесіду із нашим півникам. Схопила півня на обід.

Та й замела мітлою слід. (Лисиця)

■   По гілках вона стрибає. Хоч сама мала на зріст. Та великий має хвіст. Як намисто, оченята.

Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

■   Я — вухастий ватп дружок, В мене сірий кожушок, Куций хвостик, довгі вуса, Я усіх-усіх боюся. (Заєць)

■    Хоч у нього шуба є. Та як холод настає, Віл не їсть тоді, не п'є, І не ходить, не гуляє,

А у лігво залягає. (Ведмідь)

■   Котиться клубочок, Зовсім без ниточок. Замість ниточок — Триста голочок. (їжак)

—  Які а цих тварин змінюють забарвлення хутра?

—  Які а цих тварин готують запаси кормів?

—  Які з цих тварин готуються до зимової сплячки?

VI.  Підсумок уроку

—  Якою новою інформацією ви поповнили свій багаж знань?

—  Що цікавого запам'ятали про звірів7

—  Наведіть приклади тварин, які змінюють забарвлення хутра?

—  Наведіть приклади тварин, які готують запаси кормів?

—  Наведіть приклади тварин, які готуються до зимової сплячки?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 60-61.

—  Роздивіться ілюстрації і складіть природознавчу казку або розповідь про осінні турботи мишей чи їжаків.









































Природознавство

Тема. Які існують зв'язки між неживою та живою природою?

Мета: розширити знання учнів про взаємозв'язки між неживою природою, рослинами і тваринами восени; вчити міркувати, порівнювати, робити висновки, спираючись на життєвий досвід; виховувати любов до природи.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

Слухання вірша Гриїдька Чупринки «Осінь».

ОСІНЬ

Чорний степ на ниднокрулі, Густо стелиться туман, Ніби злився а "чорній тузі З сірим небом океан. Кожна хмарка, кожна смута Сипле крапельки на ниа; Плаче осінь, ллється туга Морем ниплаканих сліа. Осінь-зрадниця снує; На поляни крізь тумани Дрібний дощик сипле, б'є.

—  Про які зміни н нежилій природі йдеться у ніртпі?

—  Як вплинули зміни, що стялися восени в неживій природі, на життя рослин?

—  Які звірі роблять на зиму запаси корму?

—  Що таке линяння у тварин?

—  Як змінюється під час линяння хутро у звірів? Наведіть приклади.

—  Які звірі відкладають запаси жиру? Для чого?

—  Які звірі впадають у зимову сплячку7

—  За   якими   звірами   ви   спостерігали   восени?    Розкажіть   про   свої спостереження.

—  Розкажіть казку або оповідання про осінні турботи мишей чи їжаків.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні  ви  дізнаєтеся  про  взаємозв'язки  між  неживою  природою, рослинами і тваринами.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручникам (с 62-63)

—  Пригадайте, як змінюється полуднева висота сонця восени? Як це впливає на тривалість дня та температуру повітря?

—  Розкажіть   Сонечку   Сємикрапочці,   як   зміни   в   неживій   природі впливають на рослини.

—  Вам відомо, що бея неживої природи: сонячного світла, тепла, води, повітря не можуть жити рослини, тварини, люди.

Робота в групі

—  Роздивіться малюнки на с. 62 і складіть за ними розповідь про осінні зміни у неживій і живій природі.

Робота в парі

—  Поясніть, як збирання врожаю залежить від погоди.

—  Рослини і тварини також пов'язані між собою. Птахи, звірі живляться насінням і плодами рослин. Вони розносять плоди і насіння на далекі відстані і сприяють поширенню рослин у природі.

Існують тварини, які їдять інших тварин. Наприклад, лисиці полюють на зайців. Для вовків гарна здобич — козулі. Як називають зв'язки між живими організмами?

—  Розгляньте малюнки на с. 63 і розкажіть, як пов'язані між собою рослини і тварини, зображені на малюнках? (Миші полюбляють зерно, а за мишами полює лисиця. Для оленя соковита травичка — найсмачніший корм. Зграї вовків можуть уполювати оленя. Хоча вовк менший за оленя, але хижак.)

—  Поміркуйте, які ланцюги живлення можна скласти?

—  Запам'ятайте: ланцюг живлення починається з рослини.

—  Сонечко Семикралочка нагадує: за характером живлення тварин поділяють на рослиноїдних, м'ясоїдних і хижих. Є ще і всеїдні тварини.

—  Які з тварин в ланцюгах живлення, належать до рослиноїдних, а які — до хижих?

2.    ФІЗКУЛЬХВИЛИНКА

V.     УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Робота в групах

—  Спробуйте навести приклади ланцюгів живлення у природі.

—  Складіть ланцюг живлення в осінньому лісі. Поясніть твердження: «У природі все пов'язане».

Підсумок. У природі між собою пов'язана нежива і жива природа, рослини і тварини, різні тварини.

2.    Гра «Продовж ланцюг живленням

Морква, заєць,... 

Сіно, козуля,...

VI.  Підсумок уроку.

—  Наведіть приклади взаємозв'язків між неживою і живою природою.

—  Що таке ланцюг живлення?

—  Наведіть приклади, як пов'язані рослини і тварини.

—  Наведіть приклади, як пов'язані різні тварини.

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 62-63.

—  Розкажіть, як пов'язані рослини, рослиноїдні та хижі тварини. Намалюйте ланцюг їхнього живлення. Пригадайте казки про їхнє спільне життя.









































Природознавство

Тема. Які осінні турботи у людей у містах і селах восени?

Мета: обговорити з учнями, чим займаються люди в місті та селі восени; розвивати логічне мислення; розширювати світогляд; виховувати бажання допомагати дорослим.

Обладнання:

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Розкажіть, як пов'язані рослини, рослиноїдні та хижі тварини. Скда-діть ланцюг їхнього живлення. Пригадайте казки про їхнє спільне життя.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які дарунки і турботи приносить людям осінь.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 64-65)

—  Розгляньте малюнки на с. 64. Пригадайте, які рослини належать до дикорослих, а які — до культурних? Де зростають дикорослі, а де — культурні рослини?

—  Сойка Синьо крила запитує: «Яку пору року і чому називають щедрою порою? Які дарунки припасла осінь у лісах, садках, на городах і полях?». Складіть розповіді про дари лісів, садів, городів, ланів.

—  Відгадайте загадки.

•   Баран у коморі, а роги надворі. (Буряк)

•   Є коси, та не а волосся, є зерна та не з колосся. (Кукурудза)

•   Заглядає у віконце на високій ніжці сонце. (Соняшник)

Робота в групі

—  Хто пригадає більше загадок про культурні та дикорослі рослини, які восени радують людей багатим урожаєм?

—  Розгляньте фотографії на с. 65. Які турботи приносить листопад людям у містах і селах?

—  Дослідіть! Чи справджуються народні прикмети про погоду?

•   Восени один день сонце блисне, а три дні дощ кисне. 

•   Горобина вродила рясно — на дощону осінь.

•   У нересні на дубах жолудів багато, то буде сувора зима.

—  Розгляньте фотографії. Поясніть і запам'ятайте приказку.

•   Осінь каже: 4Берися до роботи, бо зима скоро прийде».

2.    ФІакультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Дослідницький практикум

Як зберегти в домашніх умовах плоди та насіння.

—  Восени ми із задоволенням ласуємо овочами і фруктами, які нам дарує осінь. Усім хочеться, щоб смачні плоди були на столі якомога довше, тому їх заготовляють на зиму. Для цього треба знати, як правильно заготовляти плоди.

Дізнайся, які овочі, фрукти заготовляють у тебе вдома на зиму. Візьми участь у заготівлі плодів. Скористайся такими порадами.

Стиглі і непошкоджені плоди ножна заморожувати в холодильнику. Овочі перед упакуванням бланшують, обдаючи окропом упродовж кількох хвилин (це робить дорослий), а потім ретельно висушують. Готують торбинки для заморожування — щільні й витривалі до низьких температур. Плоди розподіляють на порції, кладуть у торбинки, підписують дату замороження й кладуть до морозильної камери.

Дізнайся, як удома зберігають горох, квасолю, боби.

VI. Підсумок уроку. Природознавство 2 кл. Осінні турботи у людей у містах і селах восени

—  Чому осінь називають щедрою?

—  Які осінні турботи у людей у містах і селах восени?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 64-65.

—  Складіть розповідь про те, як у вашій родині заготовляють на зиму осінній урожай овочів та фруктів.




















Природознавство

Тема. Перевір себе: що я знаю про неживу та живу природу восени?

Мета: виховувати повагу і любов до природи, культуру поведінки; повторити, що від неживої природи залежить стан живої природи, а також діяльність людей восени; розвивати пізнавальну активність дітей; вмити розуміти, у чому полягає краса і багатство осені, правильно поводитися в природі восени.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Які осінні турботи у людей у містах і селах восени?

—  Розкажіть про те, як у вашій родині заготовляють на зиму осінній урожай овочів та фруктів.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні ви доведете, що від неживої природи залежить стан живої природи, я також діяльність людей восени. Переконаєтеся у тому, що розумієте, у чому полягає краса і багатство осені, і знаєте, як потрібно правильно поводитися у природі восени.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 66-67)

—  Оберіть правильпі відповіді тта запитання наших героїв.

1) Рівнодення — це, коли:

а) день триває рівно 10 годин, а ніч 14 годин;

б) день і ніч тривають по 12 годин.

2) Які природні явища відбуваються у житті рослин восени?

а) Розпускання листя на деревах і кущах;

б) листопад;

в) пожовтіння листя;

г) достигання плодів і насіння.

3) Як розмножують рослини? Встанови відповідність.

1) Овочі на городах                а) живцями.

2) Кімнатні рослини                б) насінням.

4) Які а грибів, що ти бячитп на фотографіях, їстівні, а які — отруйні?

а) Білий гриб;

б) опеньок осінній;

в) лисички;

г) бліда поганка.

5. Який птах не належить до перелітних7

а) Соловейко;

б) лелека;

в) синиця;

г) чапля.

6. Що трапиться, якщо восени зникнуть усі жолуді, горіхи та інші плоди?

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота над загадками про комах

■    Серед лісу горбик-дім. 

Тисячі живуть у нім. 

Працелюбні ці комахи:

Добрі, щирі, розумахи... (мурахи).

■    Тонкі ніжки, дна крила, 

І за розміром мала.

У кімнаті, надворі.

Рідна нам, як комарі. (Муха)

■    Фрукти, цукор полюбляє. 

Де солодке відчуває.

В смужку н неї одежина, 

Із комах уся родина. (Оса)

■    їх дружина кров з нас п'є, 

В неї хист до цього є.

Як над вухом запищить — 

Так і хочеться набить! (Комар)

•   По травичці, по землі 

Коні бігають малі.

Іподромом для них луг,

Не поставиш їх у плуг! 

(Коник стрибунець)

■    У червоного малятки

На спині краплинки-цятки:

Чорні вуса, голова,

Любить лагідні слова. (Сонечко)

■    У живого гвинтокрила 

На спині прозорі крила. Кольорові шати.

Любить мандрувати. (Еабка)

■    Заповзята трудівниця, 

Вана праці не боїться. 

Дуже сильна ця комаха 

Називається... (мураха).

■   В мене довгий хоботок, 

З квіт збираю я пилок. 

Ще яскраві крильця маю, 

Безтурботно я літаю. (Метелик)

•   В нього крила, в нього вуса.

Трохи я його боюся. 

Як летить — так чути звук. 

Бронзовий великий... (жук).

VI. Підсумок уроку. 

Хвилинка милування природою

—  Помилуйся осінніми пейзажами (с. 67) та пригадай наглу осінню мандрівку.

—  Що тобі запам'яталося, сподобалося найбільше?

—  Про що захотілося розповісти своїм друзям?

—  Що тебе вразило?

—  Які знання ти зможеш використати у щоденному житті?

—  Тепер ти можеш вирушати у гості до зими.








Природознавство

Тема. Як спостерігати за природою взимку?

Мета: спостерігати за станом дерев і кущів, трав'янистих рослин, життям тварин, сніговим покривом; розвивати спостережливість, допитливість; виховувати пізнавальний інтерес.

Обладнання: лопата для розкопування снігу; вуличний термометр; лупа; годівниці і корм для птахів.


Хід уроку

І. РОБОТА ЗА ПІДРУЧНИКОМ (с 76-77)

Ознайомлення з планом проведення спостережень за природою

1)  Під час екскурсії до зимового лісу зверніть увагу на висоту сонця над горизонтом, стан неба, чи падає сніг. За допомогою снігової рейки (лінійки) виміряйте товщину снігового покриву в різних місцях — біля дерев і на відкритому місці. Чи однаковий він? Подумайте чому. Результати вимірювання запишіть у зоплит удома.

2)  Спостерігайте за рослинами. Які на вигляд листяні рослини? Чи всі скинули листки? Спробуйте визначити назви дерев: за залишками листя; за корою; за гіллям.

Зимові гілки тільки на перший погляд здаються однаковими. Якщо придивитись уважніше, вони всі різні. У бруслини гілки зеленого кольору, черемхи — блискучо-коричненого, горобини — білувато_сірогОі калини — жовтуватого. Багато гілок мають специфічні ознаки: колючки в шипшини й глоду, вузли в дуба.

Спробуйте розрізнити хвойні дерева: за хвоїнками, за корою, за шишками, за гіллям. Гілки ялин дуже пружні, під снігом за зиму вони опускаються, а влітку дерево стає струнким. Під час сильних морозів розтріскуються шишки в ялин і сосен. Насіння, повільно обертаючись, розлітається на невеликі відстані.

Розгребіть сніг до землі. Якщо побачите там зелені рослини, поміркуйте, чому вони не загинули під снігом.

3)  Спостерігайте за птахами, білками. Придивіться до слідів. Яким тваринам вони належать?

Прислухайтеся, чи шумить ліс, чи чути голоси птахів. Про свої спостереження у природі запишіть у зошиті.

4) На подвір'ї школи або в лісі поспостерігайте за сніжинками.

Підставте рукавицю і спіймайте сніжинку.  Тільки прикрийте ніс і рот рукою, щоб від теплого дихання сніжна «зірочка» не розтанула. Уважно розгляньте ці крижані кристали. Що ви побачили?

Спіймайте сніжинку на долоню без рукавиці. Що відбулося зі сніжинкою? Чому?

Спіймайте нові сніжинки і розгляньте їх за допомогою лупи. Що ви помітили? Скільки у них промінців?

Спробуйте замалювати сніжинку, яка вам найбільше сподобалася, у блокноті. Організуйте у класі виставку малюнків сніжинок. Порівняйте їх із тими, які ви вирізали з паперу на уроці трудового навчання або якими прикрашали ялинку. Що між ними подібного? Прикрасьте своєю сніжинкою ялинку або вікно. Якими бувають сніжинки? Які сніжинки вам довелося побачити під лупою?

Розкажіть батькам про свої відкриття під час практичної роботи та про те, що ви дізналися про сніжинки.

Підготуйте загадки про сніжинки і загадайте їх однокласникам.

II.    ПРОВЕДЕННЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Спостереження краще проводити у групах.

1-ша група — метеорологи. 

Завдання

•   Скласти опис погоди за поданим планом. План

1) Стан неба.

2) Висота сонця.

3) Температура повітря. (Вимірювання за допомогою термометра.)

4) Опади.

•    Визначити, які зміни відбулися у погоді порівняно з осінню;

•   під лупу розглянути пудову сніжинок;

•   поміркувати, яке значення має сніг узимку.

2-га група — дослідники рослин. Завдання

•   За корою дерев, гіллям визначити назви дерев, які ростуть на заданій ділянці;

•   оглянути гілки листяних рослин, знайти на них бруньки;

•   дослідити, на яких деревах листя залишилось зеленим;

•   визначити, у якому стані знаходяться трав'янисті рослини;

•   розкопати сніг, розглянути зимуючі трав'янисті рослини і кущі, подивитися, як виглядає листя;

•   після спостереження відповісти на запитання: «Чи міняють листя хвойні дерева»?

3  тя група — дослідники тварин. Завдання

•   дослідити, які тварини ведуть активний спосіб життя;

•   чи помітили комах і чому;

я   чим харчуються птахи взимку;

•   як люди допомагають птахам перезимувати.

4 та група      народознавці. Завдання

•   Пригадати, які є зимові народні прикмети.

III.   ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ СПОСТЕРЕЖЕНЬ. 

Підсумок уроку.

Під час перевірки спостережень учитель підкреслює, що у дерев, кущів і трав'янистих рослин є бруньки, з яких навесні розвинуться листя і паростки.

—  Чому зимою рослини не замерзають?

Учні розповідають про захисну роль снігового покриву, про те, що рослини затримують здування снігу з поверхні землі.

Учитель пропонує учням «послухати ліс». Діти доходять висновку, що взимку в лісі тихо, не чутно щебетання птахів. Потім учитель звертає увагу дітей на сліди птахів і пропонує пошукати їдальню дятла, повідомивши, що дятел розкльовував шишки в певних місцях.

Висновок: з приходом зими стало холодно, земля вкрилася снігом, листяні дерева і кущі стоять без листя, але вони продовжують жити, на них є бруньки, з яких навесні розвинеться листя.

—  Зима — важка пора року для звірів і птахів, оскільки стає холодно, зменшується кількість корму, тому тварин треба підгодовувати.

Учні розвішують годівниці і насипають у них корм.

IV.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Зробити годівничку й підгодовувати птахів упродовж усієї зими.
























Природознавство

Тема. Як змінюється взимку нежива природа?

Мета: розширити знання учнів про зміни в неживій природі взимку; дослідити особливості зміни стану води при замерзанні; розвивати творчі здібності учнів, спостережливість, мовлення, уяву; виховувати любов до рідної природи, почуття прекрасного.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Після якої пори року настає зима?

—  Назвіть основні ознаки зими.

—  Які символи для зимових місяців ви придумали? Порівняйте, які вони мають відмінності.

—  Коли у цьому році випав перший сніг? Чому кажуть, що перший сніг завжди тане? Яку форму мають сніжинки?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про ознаки зими в неживій природі.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с. 78-79)

—  Пригадайте, коли вода перетворюється на лід?

—  Відгадайте загадки.

•   Прозорий, мов скло, а не вставиш у вікно. (Лід)

•   Сама є водою і по воді плаває. (Крига)

Дослідницька лабораторія. Утворення криги та льоду

—  Розгляньте малюнки. Розкажіть, як утворюються крига та лід.

•   При зниженні температури на поверхні води утворюється крига.

•   Згодом вся вода перетворюється на лід.

•   При охолодженні вода у твердому стані (крига й лід) розширюються.

—  Розгляньте фотографії на с. 79. Синьокрила Сойка запитує: «Які явища відбуваються в неживій природі взимку?».

—  Ознакою зими є утворення постійного снігового покриву та падіння температур до найнижчих показників. Тільки для зими характерні такі природні явища, як ожеледь та хуртовина.

Ожеледь — тонкий шар льоду на поверхні землі та на деревах. Ожеледь називають ковзалицею. Як ви гадаєте, чому?

Хуртовина, або, як на неї ще кажуть, хуга та завірюха — сильний вітер зі снігом, який утворює замети. Хуртовини можуть завдавати великих збитків природі й людям.

—  Поміркуйте над змістом народних висловів.

•   Груднева днина куца: сюди тень, туди тень — та й минув день.

■    Зимовий деньок, як комарів носок.

■   На Новий рік додалося дня на заячий скік.

—  Розгляньте малюнки схеми на с. 79 і розкажіть: як змінюється тривалість дня взимку?

—  22 грудня — найкоротший день та найдовша ніч у році. Потому тривалість дня починає збільшуватися, а тривалість ночі — скорочуватися.

—  Як змінюється температура повітря впродовж зими? Як це впливає на стан неба і хмарність? Що таке відлига? Чи часто буває вітряна погода?

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Дослідницький практикум. Чому виникають іній на ґрунті і траві, паморозь на гілках дерев, бурульки на дахах?

—  Де в природі ви бачили лід? (На річці, в калюжі, бурульки, ожеледь, іній, візерунок на вікнах.)

—  А ще бувають льодовики й айсберги. {Демонстрування ілюстрацій.)

—  З'ясуємо, чому виникають іній на ґрунті і траві, паморозь на гілках дерев, бурульки на дахах?

—  Іноді взимку трапляється відлига. Як ви розумієте слово відлига? Відлига — тепла погода з таненням снігу, льоду.

—  Так, іноді пригріє сонечко, з півдня налетить вітер і принесе відлигу. Сніг підтане, стане вологим, буде легко ліпитися. На дахах з'являться бурульки. (Демонстрування ілюстрацій.)

—  А після відлиги вдарить мороз — і на снігу утворюється тверда кірочка — наст, на дорогах — ожеледиця. На деревах і дротах утворюється пухнаста снігова бахрома — паморозь, а на ґрунті і траві — іній.

Напрочуд красивим стає все навкруги, особливо красиві дерева.

Словничок

Наст — щільна кірка снігу на поверхні снігового покриву, що утворюється в результаті підтавання і наступного замерзання снігу.

Іній є тонким тпаром крижинок, що утворюється на ґрунті з водяної пари.

Наморозь є відкладеннями льоду на тонких і довгих предметах (гілках дерев, дротах) при тумані.

Бурулька — шматок льоду, що звисає з конструкції будівлі, дроту, гілки дерева і т. д.

2.     Бесіда про правила поведінки під час занять зимовими розвагами

VI. Підсумок уроку. 

—  Що таке лід? (Замерзла вода.)

—  За яких умов вода перетворюється на лід, а лід стає водою?

—  Якби лід був важчий за воду, де б він знаходився в замерзаючій водоймі? Як би це відбилося на мешканцях водойм?

—  Де ви бачили бурульки?

—  Коли вони з'являються?

—  Що таке бурулька? (Це замиряла вода.)

—  Що таке іній і паморозь?

—  Які ви запам'ятали правила поведінки на льоду під час катання на ковзанах, санках?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 78-79.

—  Порівняйте, як змінюється тривалість дня і ночі восени і взимку. Як ви вважаєте, чому взимку складніше прокидатися вранці?



Природознавство

Тема.. Як рослини пристосувалися до зими?

Мета: ознайомити з особливостями життя дерев, кущів і трав у зимовий період; вчити характеризувати стан дерев, кущів, трав'янистих рослин узимку; розвивати мовлення, увагу, пам'ять, уяву; виховувати емоційне сприйняття природи.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Порівняйте, як змінюється тривалість дня і ночі восени і взимку. Як ви вважаєте, чому взимку складніше прокидатися вранці?

2.     Робота над загадкою

•   Всі пані скинули жупани.

А одна пані я зеленім жупані. (Листяні дереяа, ялинка, сосна)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що допомагає рослинам пережити зиму.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручникам (с. 80-81)

—  Розгляньте фотографії на с. 80. Пригадайте, як впливають на живу природу зміни, що відбулися в неживій природі? Яке значення має листопад для вижинання взимку дерев та кущів?

—  Яку новину розповіла Синьокрила Сойка?

—  Як пристосувалися до зими дерева?

—  Розгляньте фотографії. Як узимку виглядають гілочки з бруньками у берези, липи, капітана? Як на зиму садівники укрили кущі троянд і порічок?

—  Як пристосувалися до зими трав'янисті багаторічні рослини? Розгляньте малюнки. У таких рослин, як жоржини та гладіолуси, доводиться викопувати їх підземні органи — бульби й цибулини, щоб вони не підмерзли взимку.

—  Як перезимовують однорічні рослини?

—  У яких трав'янистих рослин листки всю зиму залишаються зеленими?

—  Розгляньте фотографії. Як відрізняються між собою сосна, ялина та ялиця?

Робота в групі

—  Хто знає більше назв рослин. Як ці рослини підготувалися до зими?

Пам'ятка друга природи

Аби зберегти ліс, вибирай на Новий рік штучну ялинкуі

2.     Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Дослідницький практикум. Як зберегти ялинку перед новорічними святами Поспостерігайте за ялинкою у новорічні дні. Підготуйте розповідь про новорічну ялинку за планом. Поміркуйте, як їй можна допомогти.

Розгляньте новорічну ялинку, яку привезли у нашу школу чи до вашої домівки. Це ялина чи сосна? Визначте її вік. Кожного року на дереві виростає одна л у тонка (кільце) гілок. Отже, скільки лутовок ня стовбурі — такий приблизно пік дерева.

Визначте приблизну висоту дерева, довжину гілок, цупкі чи гнучкі гілочки; які хвоїнки; деревце струнке чи із широкою кроною.

Опишіть або замалюйте прикрашену ялинку, які на ній іграшки, інші прикраси. Яку ще роль виконувала ялинка, окрім того, що прикрашала кімнату?

Як довго простояла ялинка в кімнаті? Який вона мала вигляд, коли з неї зняли прикраси? Де опиниться ялинка після новорічних свят?

У піколі відбулося веселе новорічне свято. Чи варто ще й удома прикрашати ялинку? Чи можна замінити живу ялинку?

VI.  Підсумок уроку

—  Що дуже важливе для дерев узимку7

—  Чи ростуть дерева взимку?

—  Що відбувається з трав'янистими рослинами взимку?

—  Які трав'янисті рослини залишаються зеленими під снігом усю зиму? Чому вони не гинуть у мороз?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.80-81.

—  Які вічнозелені рослини є у вашій місцевості? Розкажіть про них.

—  Складіть історію про життя новорічної ялинки. Запропонуйте батькам виготовити композиції із гілок хвойних дерев для зимових свят.


ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Виростіть ялинку самі!

1) Приготуйте квіткові горщики, землю, шнурочки, поліетиленові мішечки, камінці й насіння ялини.

2) У кожен горщик покладіть по 2 насінини, які присипте п'ятисантиметровим шаром землі.

3) Горщик накрийте поліетиленовим мішечком і обв'яжіть шнурочком, щоб земля залишалася вологою.

4) Як тільки з'являться паростки, мішечок зніміть і землю в горщику поливайте двічі на тиждень.

5) Улітку рослинку можна виставити на вулицю (балкон чи сад) або перестанити на підвіконня з північної сторони. 6) Ялинку, яка підросте, можна висадити у відкритий ґрунт восени або навесні. Для цього необхідно викопати досить глибоку ямку, рослину висадити в ґрунт разом із шаром землі і добре полити.

Пам'ятайте! Якщо кожен із нас урятує маленьку сосонку або ялинку, то через десятки років це відгукнеться в наглому серці вдячним і радісним дзвоником.





































Природознавство

Тема Як змінюється взимку життя комах і птахів?

Мета: допомогти учням сформувати уявлення про те, як змінюється взимку життя комах і птахів; вчити розпізнавати зимуючих птахів своєї місцевості; виховувати любов і дбайливе ставлення до тварин.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Який зимовий місяць йде зараз?

—  Які ознаки зими в неживій природі?

—  Чи змінилося життя живої природи?

—  Як змінилося життя листяних рослин зимою?

—  Чому листяні рослини на зиму скидають листя?

—  Якими ми бачимо хвойні рослини взимку7

—  Розкажіть, які вічнозелені рослини є у вашій місцевості.

—  Розкажіть історію про життя новорічної ялинки. Які можна зробити композиції із гілок хвойних дерев для зимових свят?

—  А як зимують трав'янисті рослини? (Наземна частина у трав'янистих рослин відмирає на зиму.)

—  Чому ці рослини не замерзають узимку? (Сніг захищає їх від морозу.)

—  А як ви вважаєте, чи змінилося життя тварин зимою? (Так. У природі все взаємозв'язано.)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про зимове життя тварин.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручником [с 82-83)

—  Пригадайте, як зміни в неживій природі впливають на життя тварин? Де заховалися родичі Сонечка Семикрапочки?

—  Прочитайте секрет від Синьокрилої Сойки (с. 82). У чому полягає цей секрет?

—  Роздивіться фотографії і пригадайте, які птахи серед тих, що ви бачите на фотографіях, належать до осілих. Яких птахів ви могли побачити по дорозі до школи?

—  Що розповіла Синьокрила Сойка? Чому дятлів називають «санітарами лісу»? Що таке «дятлова кузня».

—  Крім осілих птахів у лісах трапляються омелюхи і снігурі, які прилетіли до нас на зиму. їх так і називають      зимуючі птахи.

—  Розгляньте фотографії на с. 83. Важко птахам узимку відшукувати корм. Особливо тоді, коли товста снігова ковдра вкриє землю. Ще гірше дово-диться їм, коли ожеледиця скує льодяною кіркою все навкруги: і гілки на деревах і залишки бур'янів, що виглядають із-під снігу. Ось тоді справжня біда для всіх тварин починається.

Не забудьте повісити годівничку й підгодовувати птахів узимку. Поспостерігайте, які птахи прилітають до вашої годівнички. Чим живляться птахи взимку?

—  Розгляньте малюнок на с. 83. Яких птахів ви бачите біля годівниці? Який корм вони полюбляють?

—  Домовтеся, як узимку допомагатимете птахам, що прилітають на шкільне подвір'я, у сад.

Підсумок. Узимку життя птахів залежить від того, чи знайдуть вони корм. Кожен з нас може допомогти птахам пережити голодні часи.

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Гра «Хто більше?»

—  Назвіть птахів, яких можна зустріти в лісі, у парку взимку. Виграє той, хто назве більше.

2.     Гра «Чи правильне твердження?»

Сороки, галки, сірі ворони залишаються зимувати, бо в них не вистачає сил для перельоту в теплі краї.

3.     Гра «Перевір прикмети»

■   Снігурі прилетіли в грудні — зима буде суворою.

■   Горобці ховаються в затишок — на мороз і заметіль.

4.     Гра «Оплески»

—  Що ви покладете у годівничку птахам?

Гарбузове насіння; пшоно; підсмажене соняшникове насіння; зерно; крихти хліба; насіння бур'янів; солоне сало; насіння клена, кавуна, дині, конопель; цукерки.

5.     Читання й обговорення вірша

Годівниця

Ми завчасна, як годиться, 

ледь упав легкий сніжок, 

змайстрували годівницю 

на зимівлю для пташок. 

І сьогодні у віконці 

бачать доня і синок, 

як природи охоронці 

прилітають усадок. 

0, горобчику й синичко, 

пам'ятаємо про вас: 

нам-турбота невеличка, 

вам — підмога в лютий час.

—  Який корм ви кладете у годівниці? (Насіння, крихти хліва, зерно, крупу, шматочки сала...)

VI. Підсумок уроку

—  Що нового дізналися на уроці?

—  Які птахи зимують у нас? Чим вони живляться?

—  Які птахи прилітають до нас з півночі? Чому?

—  Як ви допомагаєте птахам?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.82-83.

—  За  якими   птахами   ви   спостерігали   взимку?   Розкажіть  про  свої спостереження.

—  Складіть розповідь про зимове життя синичок, горобців та голубів. Як ви вважаєте, чому вони не відлітають у теплі краї?





























Природознавство

Тема. Як звірі пристосувалися до життя взимку?   

Мета: сформувати в учнів уявлення про те, як зимують звірі; розвивати мовлення, мислення; виховувати допитливість, любов до тварин, що мешкають у лісах.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Розкажіть, за якими птахами ви спостерігали взимку.

—  Розкажіть про зимове життя синичок, горобців та голубів. Як ви вважаєте, чому вони не відлітають у теплі краї?

2.     Гра «Так чи ні?»

•   Сонце стоїть низько на небосхилі. (Так)

•   Річки й ставки вкрились льодам. (Так)

•   Падають рясні дощі. (Ні. Сніг.)

•   Небо часто вкривають темні хмари. (Так)

•   Всі дерева стоять голі. (Ні. Хвойні дерева зелені.)

•   Повітря надворі тепле (Ні. Холодне.)

•   На землю падає сніг. (Так)

—  Які зміни сталися в неживій природі з настанням зими? (Сонце з'являється ненадовго, піднімається невисоко, дає мало тепла і світла, похо лоднішало, річки замерзли, опади — сніг.)

—  Безумовно, зміни в неживій природі вплинули на життя звірів.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, хто із звірів залягає у сплячку, а хто продовжує вести активний спосіб життя.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 84-85)

—  Пригадайте, як звірі восени готуються до зими. Чому вони накопичують жирові запаси? Для чого звірі на зиму змінюють своє хутряне вбрання?

—  Роздивіться фотографії на с. 84 і порівняйте, як змінилося забарвлення хутра у білки та козулі взимку? Чому?

—  Хутро у звірій узимку стає густішим, теплішим і набуває світлішого забарвлення.

—  Як змінилося забарвлення хутра у лося, благородного оленя?

—  Що розповіла Синьокрила Сойка про зимове життя звірів?

— Де взимку сплять їжаки? Чи роблять вони запаси на зиму? Які ще звірі залягають на зиму спати?

Зображувальний ряд: їжак у кублі під пеньком, борсук у норі, ведмідь у барлозі.

—  Які звірі взимку ведуть активний спосіб життя?

—  Вепри вночі викопують цілі траншеї, вишукуючи під снігом жолуді. Або влаштовують набіги на поля. Може, там випадково щось їстівне залишилося? Лисиці — мишкують, ловлять мишей під снігом. Хижаки вовки темними ночами бродять лісом у пошуках поживи. Велетні лосі поодинці і родинами ходять лісом, об'їдаючи кору і гілки осики, горобини, берези.

Усім звірам сутужно взимку із кормом. Тому, трапляється, тримаються вони там, де поживи більше, ближче до житла людини.

—  Чому їжак узимку спить, а заєць — ні?

—  Складіть ланцюг живлення у зимовому лісі.

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Гра «Так — ні»

—  Чи вірите ви, що...:

•   взимку у ведмедиці народжуються ведмежата? 

•   білка всю зиму спить у дуплі?

•   заєць узимку живиться тими запасами, які він приготував з осені?

•   лисиця ловить митей під снігом?

2.     Робота в парах

—  Хто чим живиться?

Кора і гілки                              птахи

насіння і ягоди                         білки і птахи

горіхи                                       кабани

жолуді                                      лосі, зайці, олені

3.     Тестування

1) Хто живиться корою дерев?

а) Заєць;

б) лисиця; в)вовк.

2) Хто взимку смокче лапу?

а) Кабан;

б) лось;

в) ведмідь.

3) Хто найнебезпечніший ворог мишей?

а) Кабан;

б) лось;

в) заєць;

г) лисиця.

VI. Підсумок уроку.

—  Що нового дізналися на уроці?

—  Як переживають зиму звірі?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 84-85.

—  Пригадайте казки і мультфільми, у яких розповідається про зимове життя звірів.






























Природознавство

Тема. Як люди піклуються про тварин узимку?

Мета: обговорити з учнями, як можна допомогти тваринам; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до тварин, ідо мешкають у лісах.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Як переживають зиму авірі?

—  Чи доводилося вам спостерігати ла звірами у зимовому лісі, парку? Розкажіть про свої спостереження.

—  Пригадайте казки і мультфільми, в яких розповідається про зимове життя звірів.

—  Поміркуйте, сліди яких звірів не можна зустріти в зимовому лісі.

—  Багато цікавого можна спостерігати в житті звірів узимку в природі. По-різному переживають зиму звірі. Лютої зими звірам потрібна допомога людей.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що тваринам — рибам, птахам та звірам — потрібно допомагати перезимувати.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота іа підручником (с. 86-87]

—  Пригадайте, як змінилося взимку життя риб у водоймах.

—  Чому Карасик Золотенко просить порятунку? Чому треба прорубати

в кризі ополонки?

—  Розгляньте фотографії на с. 86. Поміркуйте, чи відповідає дійсності зображене на пертій фотографії? З яким проханням звернулася Синьокрила Сойка?

—  Не забувайте взимку підгодовувати птахів. їм так потрібна ваша допомога!

—  Якого листа написав їжачок Хитрячок?

—  Чому звірі опинилися у небезпеці?

—  Для кого влаштовують годувальні майданчики?

—  Що викладають у годівниці?

—  Для чого слід покласти до годівниць кам'яну сіль?

—  Розгляньте фотографії на с. 87.

—  Як допомогти звірам, коли через глибокий сніг, мороз, хуртовини, ожеледі нони не можуть самостійно здобувати корми?

—  Дикі тварини взимку потребують піклування та охорони з боку людей!

—  Розгляньте фотографії.

—  Як люди дбають про свійських тварин узимку?

—  Чи змінюється взимку життя домашніх тварин?

—  Відгадайте загадку.

—   Де кінчається алейка, стяла хатка під дашком,

і живе у ній сімейка, що годує нас медком. (Вджоли у вулику.)

—  Узимку утеплюють вулики, зберігають вулики взимку у спеціальних приміщеннях, доглядають за станом бджолиних родин узимку.

2.     Фізкультхвнлмнка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Слухання вірша

Холодно взимку зайчатам і білці, песику в будці, в сараї корівці... Мерзнуть у котика лапки і вуха, мерзне ворона в лиху завірюху. Як допоможемо дружно, малята, — виживуть взимку птахи і звірята. Л. Левченко

—  Люди дбають про лісових звірів узимку. Якщо у вашій місцевості є лісове господарство, вирішіть, як допомагатимете дорослим турбуватися про звірів узимку. Багато цікавого можна спостерігати в житті звірів узимку в природі. По-різному пережинають зиму звірі. Лютої зими звірам потрібна допомога людей.

VI. Підсумок уроку. 

—  Що нового дізналися на уроці?

—  Хто допомагає звірам узимку?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 86-87.

—  Напишіть листа до програми теленовин, у якому попросіть зробити сюжет про допомогу тваринам узимку. Доведіть, що до цієї проблеми не можна залишатися байдужим.


ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Творчі вправа «Роамальовка»

—  Згадайте, які шубки мають ці тварини взимку. Розфарбуйте звірів кольоровими олівцями.

—   Я веселенький звірок: плиг з ялинки на дубок. (Білка)

—   Влітку наїдається, взимку висипається. (Ведмідь)

—   Живе в лісі; хижа, дика, душить курей та індиків. (Лисиця)

Зимою в білому, як сніг, 

А літом в сірому гуляє. 

Вловить його ніхто не зміг, 

Тому що довгі ноги має. 

(Заєць)






































Природознавство

Тема. Які турботи приносить зима людям?

Мета: розповісти учням, як змінюється життя людей узимку в селі та в місті; розвивати мовлення учнів; виховувати допитливість.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Прочитайте листя до програми теленовин.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які турботи приносить зима людям.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 88-89)

—  Розгляньте фотографії зимового пейзажу на с. 88. Які природні явища характерні для зими? Як змінилася температура повітря взимку?

—  Запам'ятай прикаакуі

-   Стало біло навкруги — я розтрушую сніги, наганяю холоди, води сковую в льоди.

Розгляньте фотографії. Як люди дбають про утеплення приміщень у себе вдома та на роботі?

—  Необхідно дбати про утеплення приміщень. Для збереження тепла в приміщеннях на зиму потрібно заклеювати вікна, зачиняти двері у під'їздах.

Розгляньте фотографії на с. 89. Розкажіть, що роблять узимку на вулицях міста і села.

—  У місті снігозбиральні машини прибирають сніг з вулиць. Двірник посипає лід піском. У селі господарі чистять свої подвір'я від снігу, обтрушують сніг з молодих фруктових дерев.

—  Скільки снігу випала взимку? Виміряйте за допомогою лінійки товщину снігового покриву.

Робота в парі

—  Складіть розповідь про те, як змінюється життя людини взимку в селі та в місті.

—  У місті снігозбиральні машини прибирають сніг з вулиць. Двірник посипає лід піском. У селі господарі чистять свої подвір'я від снігу, обтрушують сніг з молодих фруктових дерев.

—  Скільки снігу випала взимку? Виміряйте за допомогою лінійки товщину снігового покриву.

Робота в парі

—  Складіть розповідь про те, як змінюється життя людини взимку в селі та в місті.

—  Перевірте, чи справджуються зимові народні прикмети про погоду.

•   Дим із димаря стелиться по землі — буде снігопад.

•   Якщо червоне сонце заходить не за хмару — завтра буде морозна погода.

■   Коли горобці приниіпкли — скоро піде сніг без вітру.

■   Граки, галки і ґави сідають па верхівки дерев — буде мороз, на нижні гілки — вітер, на сніг — відлига.

2.    ФІікультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Гра «Збери прикмету»

1) Синиця з ранку починає пищати —               1) буде сніг.

2) Білка по верхівках скаче —                           2) чекай морозу.

3)  Якщо ворони і галки в'ються в повітрі —      3) буде гарна погода.

4) Ворони і галки сідають на землю —               4) до відлиги.

Правильні відповіді". 1—2; 2—3; 3—1; 4—4.

VI. Підсумок уроку.

—  Які турботи приносить ними людям?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.88-89.

—  Дізнайтеся, які народні прикмети про погоду взимку знають ваті рідні. Чи справджуються ці прикмети? Чому? Поміркуйте і розкажіть, за що люблять зиму люди?

Природознавство

Тема. Перевір себе: що я знаю про природу взимку 

 

Мета: підсумувати знання учнів про природу взимку; розвивати навички самостійної роботи; виховувати дбайливе ставлення до природи.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Які народні прикмети про погоду взимку знають ваші рідні?

—  Чи справджуються пі прикмети? Чому?

—  Розкажіть, за що люблять зиму люди?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви доведете, що розумієте, як нежива природа впливає на стан рослин, життя тварин і людей узимку, і дізнаєтесь, як потрібно допомагати природі взимку.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 90-91)

—  Синьокрила Сойка пропонує нам поміркувати та обрати правильну відповідь.

1) Під час охолодження вода у твердому стані (крига й лід):

а) розширюється;

б) стискається.

2) Що було б, якби восени з дерев та кущів не опало листя?

3) Як рослини пристосувалися до зими?

а) рослини взимку знаходяться у стані спокою;

б) триває розвиток рослин.

4) Яку групу птахів не можна побачити взимку в твоїй місцевості?

а) Осілих;

б) перелітних;

в) зимуючих.

5) Які зі звірів залягають на зиму спати? 

а) Борсук;

б) лисиця;

в) їжак;

г) ведмідь.

6) Що тралиться, якщо на .чиму в приміщеннях не заклеїти вікна, а двері у під'їздах тримати відчиненими?

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Хвилинка милування природою

—  Помилуйтеся пейзажами зимової природи та пригадайте нашу зимову мандрівку.

—  Що вам запам'яталося, сподобалося найбільше?

—  Про що захотілося розповісти своїм друзям?

—  Що вас вразило?

—  Які знання ни зможете никористати у щоденному житті?

—  Тепер вирушаємо у третю мандрівку — у гості до весни.

2.    Проект «Мас дерево»

1) Читання віршів.

Усі дерева в інії — 

У білому, у синьому. 

Ростуть димки над хатами 

Стовпцями волохатими.

Гілки похитує вітрець. 

Снігур сніжок покльовує, 

А Морозенко — пустунець 

Нам вікна розмальовує.

А. Камінчук


ЗИМОЮ

Ліс в ясних коронках у вікна зазира. 

Скрізь по вітах тонких самоцвітна гра.

Снігурів червоних сонце золотить.

В снігових затонах щогли верховіть.

Сад у білій піні, в кризі небеса. 

Перехресних ліній розцвіла краса.

М. Рильський

Височенько чи низенько, 

В кожушку чи в тубі — 

Умостився Морозенко 

На столітнім дубі.


МОРОЗЕНКО

Раз дихнув — і облетіли 

Жолуді доспілі. Ще дмухнув — 

і задзвеніли Віти посивілі.

От, мовляв, побавлюсь 

де я Листям лопатючим — 

Та й дихнув собі знічев'я 

Вітерцем колючим.

Потім дмухав без угаву  згори, і здолу. 

Шарпав крону кучеряву. 

Зовсім охололу.

Після хуги снігової 

Голо в лісі й лузі. 

Тільки дуб стоїть, як воїн, 

В листяній кольчузі.

В. Скомаровський

2) Складання розповіді про дерево.

План

1) Як називається твоє дерево?

2) Де знаходиться твоє дерево?

3) Яке твоє дерево (молоде, доросле, старе)?

4) Чи прилітають до твого дерева птахи? Якщо «так», то, які. Як ти вважасш, навіщо вони прилітають?

5) Чи є на дереві плоди? Який вигляд вони мають, багато Тх чи ні?

6) Хто живиться плодами а няптого дерева?

3.    Гра «Четвертий "зайвий"»

•   Грудень, січень, лютий, вересень

•   Шуба, светр, шапка, валянки.

•   Береза, клен, ялина, дуб.

•   Заметіль, алива, завірюха, хурделиця.

VI.  Підсумок уроку. 

— Що цікавого ви дізналися про природу взимку?



Природознавство

Тема. Весна ті її ознаки. Планування спостережень за природою навесні

Мета: ознайомити учнів з весняними явищами у неживій природі; вчити спостерігати, характеризувати ознаки неживої природи навесні; розвивати уяву; виховувати любов до природи.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Перевірка домашнього завдання

—  Відгадайте загадку.

•   Привітанням журавля Я пробуджую поля, Я розтоплюю сніги, Щоб ожило все навкруги. Відгадайте, хто вона Ця красуня чарівна? {Весна)

—  Про яку пору року говориться у віртпі? (Про весну.)

—  Дійсно, після суворої красуні-зими з її морозами, хуртовинами, іскристими снігами і дзвінкою кригою до нас приходить весна. Про це ми із упевненістю стверджуємо, подивившись на календар 1 березня.

Уявіть, що календар зник. Невже весна не настане, чи ми не помітимо її приходу?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Отже, сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як зміни природи відбилися в назвах весняних місяців.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с. 91-99)

—  Розгляньте фотографію на с. 92. Прочитайте народну мудрість. Які аміни в природі відбуваються навесні?

—  Прочитайте завдання для ведення спостережень навесні за неживою і живою природою (с. 93).

—  Розгляньте весняний календар природи (с. 94—95). Які відбуваються природні явища в неживій природі? в житті рослин? в житті тварин?

—  Яка пора року змінює зиму? Назвіть весняні місяці.

—  Поміркуйте, чому в народі кажуть: «Весна настає, сонця додає».

—  Поміркуйте! Коли, на вашу думку, закінчується зима? Які ознаки весни можна спостерігати ще у лютому? Які ознаки весни з'являються у березні?

—  Весна — це шлях, який проходить природа від зими до літа.

—  Розгляньте репродукції картин в художній галереї Матінки Природи (с. 96). Розкажіть, що на них зображено.

—  Синьокрила Сойка поцікавилася: про що розповідають назви весняних місяців?

—  Розгляньте фотографії на с. 97. Як отримав свою назву березень?

Зима ще злиться, бідолаха, та все ж весва бере своє.

і березень бурульку а даху, немов цукерочки, жує.

Т. Коламієць

—  Розгляньте фотографії. Чому квітень назвали квітнем?

Квітень — славний квітникар. Сонячно і рясно уквітчав нам календар пертим цвітом — рястом.

Г. Коламієць

—  Розгляньте фотографії на с. 98. На що наголошує останній місяць весни?

—  Закріпилася в українській мові й інша назва травня — май. Віддавна казали: «Прийде май — сам про себе дбай».

В травні трави молоді, ніби хвилі по воді, розливаються широко, аж радіє наше око.

М. Рильський

Робота в групі

—  Прочитайте мудрі народні вислови про весняні місяці.

—  Поясніть зміст народних висловів.

—  Пригадайте вірші та загадки про весну.

Робота в парі

—  Складіть розповідь на тему: «Чому ми любимо весну?». За бажанням використайте ілюстрації, вміщені на с. 99. Які ознаки весняних місяців можна

розгледіти на картинах?

2.    Фіакультхвилинка

V.     УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Чому так говорять?

—  Поміркуйте, чому н народі кажуть:

•   У квітні щука хвостом лід розбиває.

•   Дощ весняний хліби піднімає.

•   Дощ у травні зайвим не буває.

•   Квітень       а водою, а травень — а травою.

VI.  Підсумок уроку.

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Разом із дорослим складіть казку про весну в саду (парку, лісі, тюлі) на вибір.

—  Поміркуйте, який весняний місяць вам подобається найбільше. Доведіть свою думку.

Природознавство

Тема Весна та її ознаки. Планування спостережень за природою навесні

Мета: формувати в учнів поняття про ознаки весни; вчити спостерігати, порівнювати, робити висновки; виховувати інтерес до пізнання.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Розкажіть казку про весну в саду (парку, лісі, полі).

—  Який весняний місяць вам подобається найбільше?

Спухання вірша «Погода весняних хвилини

Що не днина. 

По хвилині 

Довша день, 

Коротша ніч. 

Потихеньку, 

Помаленьку 

Проганяєм зиму 

Пріч

—  Які зміни відбулися в природі навесні?

—  Чи змінилася погода з настанням весни?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чому весну поділяють на три періоди.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 100-101)

—  Розгляньте малюнки-схеми на с. 100. Пригадайте! Як змінювалася тривалість дня і ночі впродовж осені та зими? Що таке погода?

—  23 березня — день весняного рівнодення. Тривалість дня і ночі становить по 12 годин. Потому тривалість дня починає збільшуватися, а тривалість ночі — скорочуватися.

—  Запам'ятайте приказку: «У березні день із ніччю однакові».

—  Розгляньте фотографії. Розкажіть, які весняні природні явища зображені на фотографіях? (Льодохід, повінь)

—  Як змінюється погода навесні?

—  Синьокрила Сайка запитує: «Чи знаєте ви, на які періоди поділяють весну?».

—  Весну поділяють на три періоди: рання весна — весна світла, справжня весна — весна води, розквіт весни — зелена весна.

Перший період весни — рання весна — розпочинається ще в лютому. Щоразу довшим стає день, більше світла приносить яскраве сонячне проміння. Це справжнє свято світла. Тануть сніги, скресає крига на водоймах.

Другий період весни починається після дня весняного рівнодення. Повністю зійшли сніги. Скресла крига на всіх водоймах. На річках закінчився льодохід. Скрізь біжать, дзюрчать талі води. Рівень води у річках підвищується. Річки виходять зі своїх берегів. Це — весняна повінь.

Грає сонце промінцями, 

білий сніг стає струмками.

і, співаючи, струмки 

шлях знаходять до ріки.

М. Стельмах

—  Третій період — розквіт весни — найдовший, поступово наприкінці травня переходить у літо.

Тлумачний словник

Повінь — роалив річки при весняному розтаванні снігу і льоду.

—  Поміркуйте! Де спочатку починається скресання криги: на річках, озерах чи ставках7

Підсумок. Танення снігу, скресання криги на водоймах, льодохід, повінь      це весняні явища в житті неживої природи.

Для допитливих

Як утворюються бурульки

Коли сонячні промені нагрівають дах, сніг тане. Краплини води стікають на його край і замерзають, тому що температура нижча за 0". На замерзлу краплину набігає наступна, аа нею — ще одна, потім — ще... Бурулька «росте». Бурулька — це той самий сніг, який тане, коли температура повітря підвищується і на вулиці стає тепліше.

2.    Фіакультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ (див. Додаток на с 80)

VI.   Підсумок уроку. 

—  Коли настає весна?

—  Назви ознаки весняної погоди ?

—  Які їх відмінності від зимової?

—  Які причини зміни погоди?

—  Чому підвищилась температура повітря?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.100-101.

—  Придумайте символи для кожного весняного місяця. Порівняйте весняні місяці. Складіть казку про них.

Природознавство

Тема. Як дерева зустрічають весну?

Мета: ознайомити учнів а весняними явищами в житті рослин; встановити зв'язки між цими явищами і погодою навесні; розвивати спостережливість, пам'ять; виховувати любов до природи рідного краю.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Які символи для кожного весняного місяця ви придумали?

—  Яку ви склали казку про весняні місяці7

2.    Слухання вірша «Веснянка»

Цвірінь, цвірінь,

їде теплинь

На іменини трав.

Готуй човни, а сани кинь,

Бо сніг водою став.

Л ще готуй ріллю м'яку.

Сівалки і зерно,

Щоб у дзвінкому колоску

Примножилось воно.

А Качан

—  Який настрій у пас викликав цей вірпт?

—  Чому ви радієте?

—  Які зміни відбуваються у природі а настанням весни?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні ви дізнаєтеся про весняні явища в житті дерев та кущів.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 102-103)

—  Пригадайте! У якому стані перебувають рослини взимку?

—  Про що розповіла Свньокрила Сойка?

—  Розкажіть за фотографіями на с. 102 календар весняного життя дерев та кущів.

Підсумок. Сокорух, розввток бруньок, розпускання листків, цвітіння — це весняні явища в житті рослин.

—  Що запитала Синьокрила Сойка?

—  Що відбувається з бруньками?

—  Доведіть, що змінюється забарвлення стовбурів дерев.

—  Чому з кінця березня настають тяжкі, смутні часи для берізок?

—  Розгляньте фотографії на с. 103.

—  Як виглядають гілочки бузку в березні, квітні та травні?

—  Які зміни відбуваються в життя каштана, яблуні і черемхи впродовж весни?

2.    Фізкультхнилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Гра «Обери»

—  Виберіть і підкресліть явища, характерні для рослин навесні. Поясніть їх.

На деревах немає листя. Розпустилися бруньки. Льодохід. Цвітуть квіти. Обпадає листя. Яскравіше світить сонце. З'явилися комахи. Листопад. Тане сніг. З'явилися бруньки на деревах.

2.    Телеграма я лісу

Ми - перша зелень, і за це нас усі ламають. Ми навіть боїмося розпускатися першими в лісі.  А що хорошого? Все одно зламають. Допоможіть нам!

Ваші вірні друзі: Верба, Черемха, Лісовий бузок

За В. Біанкі

—  Яку відповідь ти надішлеш на цю телеграму?

—  Можливо, ти надаси допомогу деревам лісу? Яку?

3.    Тестування

Що змінюється в житті рослин навесні?

а) Бубнявіння бруньок;

б) листопад;

в) розпускання листя;

г) цвітіння;

д) поява плодів.

VI. Підсумок уроку. 

—  Як весняна погода впливає на рослини?

—  Чому так говорять: «Навесні закінчується зимовий спокій у рослин»?

—  Що відбувається з рослинами навесні?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.102   103.

—  Як змінюється настрій людей навесні? Розкажіть про свій весняний настрій.










































Природознавство

Тема. Які трав'янисті рослини першими зацвітають навесні?

Мета: навчати учнів розпізнавати першоцвіти; розвивати спостережливість; виховувати бережливе ставлення і любов до природи.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Назвіть ознаки, які спостерігаються у рослин з настанням весни.

—  Розкажіть про свої спостереження за рослинами навесні:

•   коли з'явилися перші листки на деревах і кущах;

•   коли зацвіли плодові дерева і кущі у вашій місцевості.

—  Як змінюється настрій людей навесні? Розкажіть про свій весняний настрій.

2.    Слухання вірша

ВЕСНА, ВЕСНА) РАДІЙТЕ, ДІТКИ...

Весна, весна! Радійте, діткиї Ховайте швидше та почни! Немов пташки, летіть ія клітки,— З кімнати, а хати у садки.

А там, в садочках,— сонце, співи. В траві фіалки зацвіли... Джмелі і бджілки а агули, І скрізь метелики щасливі. О. Олесь

—  Про які перші весняні квіти говориться у вірші? Які ви знаєте інші ран-ньоквітучі весняні квіти?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які весняні рослини занесені до Червоної книги України.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручником (с 104-105)

—  Пригадайте! Які рослини першими зацвітають у вашому краї?

—  Розгляньте фотографії на с. 104. Трав'янисті рослини, що квітують до розпускання листків на березі та черемсі, належать до ранньоквітучих.

Це підсніжники, проліска дволиста, шафрани — крокуси, зірочки маленькі, ряст.

—  Коли розпочинається пора цвітіння багаторічних трав'янистих рослин? Яка із весняних рослин відважиться зацвісти першою?

—  З-під зимової «ковдри» виглядають сніжно-білі квітки. Це підсніжники. У них витончена форма і медовий ніжний аромат. Підсніжники — дуже гарні. Тому дедалі менте стає їх у наглих лісах. Люди зривають їх цілими оберемками на продаж. Підсніжники занесені до Червоної книги України. Вони знаходяться під державною охороною.

А що це? У весняному лісі два неба: одне під ногами, а друге — над головою! Це розквітла тендітна синьо-блакитна проліска дволиста.

У березні з'являються з-під снігу фіолетові і жовті квіти шафрану — крокусу. Крокуси теж занесено до Червоної книги України. У лісах зазеленіли листочки, а між ними виблискують золотаві квіточки зірочок маленьких. Важко уявити весняний ліс без буяння пурпурового, рожевого, бузкового, білого рясту.

Продовжують квітковий весняний бал пізньоквітучі рослини.

Трав'янисті рослини, що зацвіли після розпускання листків на березі та черемсі належать до пізньоквітучих рослин.

Це анемона дібровна, сан, фіалка запатпна, конвалія травнева, горицвіт весняний, півонія тонколиста, дикорослі тюльпани.

Суцільним білосніжним мереживам квіток анемони дібровної вкриваються ліси. Анемона — провісниця вітрів — так перекладається "її назва. Зацвітають лілові пухнасті дзвіночки еону. Сон-траву внесли до Червоної книги України. Буяють у цю пору пшінка весняна, першоцвіт, фіалка запашна, медунка. Згодом настає час для цвітіння конвалії травневої. У степах з'являються сліпучо-жовті квітки горицвіту весняного та пурпурові великі квітки півонії тонколистої та дикорослі тюльпани. Горицвіт, півонія та тюльпани занесені до Червоної книги України.

—  Розгляньте фотографії. Які з цих рослин зростають у вашому краї?

Гра «Хто більше?»

—  Хто знає більше назв весняних рослин? Хто пригадає більше загадок та вірпіів про рослини?

Фотозагадка

—  Упізнайте весняну рослину. (Півонія, сон, підсніжних)

—  Милуйтеся весняними рослинами, але не зривайте їх для букетів! 

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ 1.    Проект «Не зривай першоцвітів»

—  У сірому після зими лісі першоцвіти милують око своєю красою. Люди часто їх зривають, складаючи великі букети. Вони виривають рослини з корінням. Зірвані рослини вже не дадуть плодів і насіння. ТТерпюцвітів стає дедалі менте, особливо у лісах біля великих міст. Не молена допустити знищення цих чудових квітів!

Підготуйте інформацію про першоцвіти. Які першоцвіти зростають у вашій місцевості? Коли вони зацвітають? Що ви можете запропонувати для збереження цих рослин?

Для допитливих

Чому рослину мати-й-мачуха так дивно назвали? А ось чому: нижня частина її листка біла, вкрита ніжними пухнастими волосинками. На дотик вона здається м'якою й теплою, це мати. Верхня частина листка рослини — жорстка й холодна, це мачуха. От і назвали рослинку: мати-й-мачуха.

Чому кропива жалиться? Листки і стебла кропиви вкриті великою кількістю жалких волосків. Вони містять їдку рідину. Коли ми торкаємося листка, волосок проколює тпкіру. Верхня частина волоска відламується, і в ранку потрапляє їдка рідина. Вона й завдає неприємних опіків.

Підсумок. Перші ознаки весни у живій природі — весняний рух соків, цвітіння дерев і кущів, поява перших квітів — підсніжників, пролісків, мати-й-мачухи.

2.    Інсценізація

— Квіти дарують нам насолоду, а також позитивні почуття. Які? (Радості, спокою, краси, загадковості, гарного настрою, любові, життя, ніжності, цікавості, свіжості, тепла)

—  Але квіти теж хочуть сказати нам про свої почуття. Учні виступають у ролі квітів.

Підсніжники. Ми з'являємося найпершими, коли ще лежить сніг.

Нас уважають сміливими і сильними. Але тільки-но ми зацвітаємо* нас

зринають. Нам сумно. Через те ми потрапили до Черноної книги України. Але від цього нас не стало більше. Ось чому ми не радіємо!

Надія лише на тебе, дружеі

Проліски

Іще сніг не зійшов із землі, А ми вже визираємо. Весняне сонечка вітаємо. Синім цвітом зацвітаємо. Якщо рідну природу ти знаєш, То одразу нас ти впізнаєш.

—  Ми — проліски. Нас теж стає все ментпе і менпіе. Нам сумно. Надія лише на тебе, друже!

Со н-трава

Ллється зранку навкруги Знов мелодія весни — То у лісі жива Гарна квітка сон-трава.

—  Через красу та лікувальні властивості нас нещадно винищують, А як хочеться, щоб збереглися назавжди наші чудові фіолетово-лілові килими!

Надія лише на тебе, друже! Ряст

Вітерець зиму розтряс. І в лісочку на горбочку Виріс ряст, синій ряст.

—  Я дуже ніжний, швидко в'яну, тому не рвіть менеї А крім того мої квіти дуже люблять бджоли, та і людям я приношу користь: з моїх бульб виготовляють цінні ліки.

Надія лише на тебе, друже! 

Конвалія

Ми квіточки ніжні, Тендітні, білосніжні. Послухай, як срібно Дзвенить наш голосок: «Не треба, не треба Зривати квіток!»

—  Надія лите ня тебе, друже!

VI. Підсумок уроку. 

—  Які квіти приносять весну?

—  Чому їх називають першоцвітами?

—  Які квіти розквітають у кінці весни, в травні? (Конвалії, кульбаби, фіалки.)

—  Багато хто збирає навесні букети весняних рослин. Чи добре це? (Ні)

—  Чому не слід рвати квіти?

—  Які квіти занесені до Червоної книги?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С. 104-105.

—  Створіть плакат на захист перших весняних квітів.


Природознавство

Тема Чому кажуть, що весняний день рік годує?

Мета: встановити зв'язки між працею і поведінкою людей при настанні весняної погоди і змінах у навколишній природі; розвивати увагу, спостережливість; виховувати працьовитість.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього завдання

Презентація плакатів про захист перших весняних квітів.

2.     Слухання вірша

Грім озвався на зорі,— 

то не грім, а трактори. 

Трактори ідуть в поля: 

їх заждалася земля.

М. Стельмах

—  Про що розповідається у вірпті?

—  Які роботи проводяться на полях, городах, у садах навесні?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про весняні роботи на полях, городах і на садах.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручником (с 106-107)

—  Розгляньте фотографії на с. 106. Пригадайте! Які рослини належать до овочевих, польових і фруктово-ягідних культур?

Робота в групі

—  Засадіть город, поле і сад відповідними культурами та сплануйте послідовність весняних робіт на них. Чия ділянка виявиться найкращою? Для допомоги прочитайте підказки Синьокрилої Сойки.

—  Поясніть зміст приказок.

-  Весна ледачого не любить.

-  Весною не посієш — восени не збереш, взимку заплачеш.

—  Від чого залежать строки посіву навесні?

—  Чому першими сіють ранні зернові — овес, ячмінь? Які культури висівають пізніше? Які рослини теплолюбні?

—  Розгляньте фотографії на с. 106. Садити фруктово-ягідні культури потрібно, як тільки зійде сніг. Особливо це стосується малини, смородини, порічок та аґрусу.

—  Запам'ятайте народні прикмети)

-  Сніг глибокий — уражай добрий.

-  З'явилися сережки на осиці       пора сіяти буряки й моркву. "   Перша зелень на березах — час садити картоплю (+7").

—  Найкращий урожай огірків буде, якщо висіяти їх тоді, коли починають цвісти бузок і жовта акація.

—  Поясніть прислів'я.

-  Весна ледачого не любить.

-  Весняний день рік годує.

2.    Фіакультхяилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Гра «Збери прислів'я»

Весняний день                          будеш мати зерна гору.

Посієш вчасно —                      рік годує.

Посій у пору —                         вродить рясно.

Весняний... (день) цілий... (рік) годує. 

Хто спить... (весною), плаче... (зимою). 

Що... (посієш), то і збереш.

VI.  Підсумок уроку. Природознавство 2 кл. Весняний день рік годує

—  Яким чином звільнення від снігу полів відбилося на праці людини? (Люди починають виорювати ґрунт, удобрювати його.)

—  Які ж роботи навесні проводять у полі? (Потрібно поле зорати і засіяти.)

—  Які роботи навесні проводять на городах? (На городі треба приготувати грядки і посіяти лук, моркву, буряк. А на клумбах посадити красиві квіти.)

—  Що роблять з приходом весни в саду? (У саду дерева обкопати, сухі сучки і гілки підрізати, посадити нові дерева і кущі, побілити стовбури.)

—  Навіщо білять стовбури дерев?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Запропонуйте свій власний проект проведення весняно-польових робіт у городі чи на дачі.

—  Чи доводилося вам чи вашим родичам вирощувати зелену цибулю на підвіконні? Поділіться досвідом. Як це зробити краще?


Природознавство

Тема. Коли з'являються навесні комахи?

Мета: ознайомити учнів з поведінкою комах навесні; розвивати вміння спостерігати, порівнювати; виховувати бережливе ставлення до комах


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Запропонуйте свій власний проект проведення весняно-польових робіт у городі чи на дачі. Поділіться досвідом вирощування зеленої цибулі на підвіконні.

—  Які ознаки весни ви спостерігали протягом тижня?

—  Які явища відбуваються навесні у природі?

—  Підкресліть, які зміни в природі відбулися за останній тиждень.

•   Збільшення тривалості дня.

•   Значне потепління.

•   Раннє цвітіння трав'янистих рослин.

•   Пробудження звірів від зимового сну.

•   Приліт птахів.

•   Танення снігу.

—  Яку ознаку весни ви б ще назвали? (Поява комах)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як зміни в неживій природі впливають на стан комах.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручникам (с 108-109)

—  Пригадайте! На які періоди поділяють весну?

—  Хто маже найдокладніше познайомити тебе із життям комах?

—  Розгляньте фотографії метеликів на с. 108.

—  Коли на деревах ще не розпустилися листочки, а подекуди ще лежить сніг, ржо можна побачити деяких метеликів. Пертими з'являються яскраво-коричневі кропив'янки. Кропив'янками їх називають тому, що їх личинки (гусінь) можуть їсти пекучі листки кропиви. Днів через десять прокидаються лимонниці та красені-метелики — денне павичеве око. Цікаво, що самець і самочка у лимонниць забарвлені по-різному. Кропив'янки, лимонниці й денне павичеве око перезимовують у вигляді дорослих метеликів. Зате, переважна більшість інших метеликів зимують у вигляді яєць, личинок або лялечок.

—  Поміркуйте, які почуття викликає у вас поява навесні перших метеликів. Роздивіться і розкажіть, кого із комах, зображених на фотографіях, потрібно оберігати? Чому?

—  Майже водночас а появою метеликів пасічники виставляють вулики із зимівників на пасіку. Працелюбні бджоли роблять свої перші вильоти.

Рано навесні пробуджуються невгамовні мурахи. І відразу розпочинають ремонт свого мурашника.

— Десь беруться мухи і комарі, гріються на осонні жуки.

Як тільки на деревах з'явиться листя, де не візьметься ціла навала гусені та різноманітних дорослих ненажерливих комах. Особливо дошкуляють рослинам попелиці.

Секрет Сонечка Семикрапочки: «Ми, комахи-соиечка, приносимо велику користті рослинам — знищуємо попелиць. Тому нас потрібно оберігати!»

—  Розгляньте фотографії на с. 109. Відгадайте загадки. Яка це тварина?

•   Самого ледь видно, а пісню чути. (Комар)

•   Лазить над нами догори ногами, завжди мандрує, все покуштує.. (Муха)

•   Жовте тільце в чорну смужку, жалить боляче ця мушка. (Оса)

—  Навесні відбувається масове розмноження комах та збільшення їх чисельності.

Фотозагадка

—  Упізнайте комаху.

—  Перевірте прикмету.

Мурашки перед ясною погодою старанно працюють і рухаються швидше, ніж звичайно.

Підсумок. Поява комах навесні — це весняне явище у живій природі.

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ 

1.    Робота над загадками

-   Летить — виє, 

сяде — риє. (Жук)


-   Довкола нас п'ється,

а я руки не дається. (Муха.)


-   Летить дід — сів на цвіт,

волосинки розгортає, 

солоденького шукає, (Джміль)


-    У травні місяці з'явився не рак.

Не риба, не звір, не птах, не людина.

Ніс довгий, голос тонкий.

Летить      кричить, сяде мовчить. (Комар)


-   У лісі біля пня біготня і метушня:

Народ робочий несь день клопоче. (Мурахи)


-  Тільки лялечка проснеться — 

Враз у шати одягнеться. 

Погляду не відірвати —

Здатна всіх ааяаруватиі (Метелик) 


2.    Гра «Підкресли потрібне» (див. Додаток на с. 48)

VI.  Підсумок уроку. 

—  Які комахи з'являються навесні?

— Де ми можемо побачити комах?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.108   109.

—  Складіть розповідь про комаху, яка прокинулася першою навесні.









Природознавство

Тема. Як змінюється навесні життя риб?

Мета: уточнити знання учнів про життя риб навесні; розвивати  вміння знаходити взаємозв'язки в природі; виховувати любов і дбайливе ставлення до природи.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Як аміни в природі навесні впливають на життя комах?

—  Які метелики мешкають у вашій місцевості? За якими ознаками ви їх упізнаєте?

—  Чи доводилося вам спостерігати за поведінкою джмелів, мурятпок навесні? Розкажіть про свої спостереження.

—  Розкажіть про комаху, яка прокинулася першою навесні.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні ви дізнаєтеся, що навесні у риб відбувається нерест — період розмноження.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручником (с 110-111)

—  Пригадайте! Як зимують риби?

—  Що розказав про весняне життя риб Карасик Золотенко?

—  Що таке нерест? Де для риби затишні місця для відкладання ікри? Чому саме там? Хто такі сазани? (Дикі коропи)

—  Що ви дізналися про сазана, річкового окуня, сома?

—  Доведіть, що у багатьох риб під час нересту значно змінюється зовнішній вигляд.

—  Які риби першими йдуть на нерест? Чи піклуються риби про своє майбутнє потомство?

—  Що ви дізналися про сома?

—  Як поводяться мальки наших річкових риб?

—  Які небезпеки на них чекають? (Пересихання або забруднення водойм і численні хижаки.)

—  Чи можна рибалити під час нересту? Які будуть наслідки, якщо виловлювати рибу в цей час?

—  Нерест — особливий період у житті риб, від нього залежить чисельність риби у наших водоймах! Під час нересту вилов риби заборонений!

Це знак заборони: червоне коло, у якому намальована риба на гачку, коло перекреслене червоною смугою.

—  Секрет Карасика Золотенка: «У наших водоймах поруч можуть жити карась золотий та карась срібний. Однак чисельність карася золотого дуже швидко скорочується, його занесли до Червоної книги України».

2.    Фіякультхвилинка

V.     УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ 

1.    Робота над загадкою

■   Що тут казати — хижа вкрай, 

У неї апетит найкращий.

Карасику, ти не дрімай,

А то потрапиш в її пащу. (Щука)

2.     Гра «Хто знає більше назв риб?»

3.     Фотозагадка «Упізнай рибу» Окунь, щука, короп.

VI. Підсумок уроку. 

—  Як змінюється навесні життя риб?

—  Чому нерест — особливо важливий для життя риб?

—  Чому під час нересту вилов риби заборонено?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.110-111.

—  Підготуйте запитання та відповіді для телегри «Найрозумніший» про життя риб навесні.


ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Гра «Відгадай загадку — покажи відгадку»

На дошці — картинки із зображенням різних риб.

Учитель загадує загадку, учні відгадують її, показують на дошці потрібну картинку.

■    Хоч малий, та силу має — 

З рук миттєво висковзає! 

Схожий зовні на змію, 

Має чималу сім'ю. (В'юн)


■   Взимку ловиться і влітку 

Вудкою або у сітку. 

А коли злякається — 

В мулі заховається. (Карась)


■   Ляже й спить на глибині 

З шаром мулу на спині. 

Тільки вуса повертає,

Що навколо — все він анаєі (Сом)


■    Живе пана у морі синім, 

Та не тюлень це і не морж.

Я підкажу нам, — це рибина. 

Ну, а звуть цю рибу... (йорж).


■    Щоб рибину цю піймати, 

Слід її нагодувати. 

Наварити бараболі

І гороху, що у полі.

Кого ж спіймав Сергійко наш?

Це, напевно, риба... (лящ).


■   Окунь вдень пішов на гірку 

І зустрів... (червонопірку).


■    Не дрімають карасі. 

Знають добре геть усі: 

Стерегтись потрібно злюки. 

Хижої, страшної... (щуки).


■    Хочеш рибку цю піймати — 

Треба черв'ячка їй дати. 

Хоч і хижий, та не щука,

І на вигляд геть не злюка. (Окунь)




Природознавство

Тема. Коли повертаються із вирію перелітні птахи?

Мета: уточнити знання учнів про розмаїття перелітних птахів; розвивати вміння знаходити взаємозв'язки в природі; виховувати любов і дбайливе ставлення до природи, до птахів.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Які запитання ви підготували для телегри «Найрозумніший» про життя риб навесні?

2.    Робота за репродукцією картини О. Саврасова «Граки прилетіли»

—  Подивіться на репродукцію картини Олексія Саврасова «Граки прилетіли». Що ви бачите на картині? (Ми бачимо село з невеликою церквою, дерев'яними будиночками, з березами, що не розпустилися. Прилетіли перші вісники весни — граки* 3 весняними криками впни літають над деревами, кло почуть про житло.)

—  Скажіть, чи подобається вам картина? Що саме подобається?

—  За якими ознаками можна сказати, що на картині зображена рання весна?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Птахи повертаються із зимівель. Ти ось сьогодні ви дізнаєтеся про повернення із вирію перелітних птахів і їхнє весняне життя.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 112-113)

—  Розгляньте фотографії на с. 112. Пригадайте! Які птахи належать до перелітних, осілих та зимуючих?

—  Що розповіла Синьокрила Сойка про те,  як птахи яепну зустрічають? Яка пташка першою повідомляє про наближення весни ще посеред зими?

—  На кінець зими особливу активність виявляють граки та сірі ворони — ґави. Вони відновлюють старі й будують нові гнізда, готуючись весну-красну зустрічати.

—  Які птахи одними я пертих повертаються із теплих країв на батьківщину?

—  Що ви дізналися про білих плисок?

—  Запам'ятайте приказку!

•   Плиска біла своїм довгим хвостом кригу розбила.

—  Які птахи прилітають у березні?

—  Як тільки зазеленіють листочки на древах, у сади повертаються горихвістки, їх із інтими птахами сплутати важко: лоб у них білий, горло чорне, а хвіст і нижній бік тіла — червоно-оранжеві.

—  Які птахи прилітають у кінці квітня?

—  Чому не всі птахи прилітають водночас?

—  Що роблять птахи, коли повернуться додому ія вирію?

—  Чому самці прилітають навесні раніше за самок?

—  Як показують себе самці?

Гра «Аукціон. Хто знає більше назв птахів?»

Робота в парі

—  Чому плиска, зяблик і горихвістка отримали такі назви?

—  Вивчіть примонлянку до пташок навесні.

Пташок викликаю а теплото краю: — Летіть, солопейки, на нніиу земельку) Спішіть, ласті нпньки, пягти корівоньки!

2.     (Ьізкультхвилннка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Пташина вікторина

Учитель читає опис птаха. Учні впізнають і розповідають про його поведінку навесні.

■   Кожен заслухається співом цього малесенького сіренького співця. (Соловей)

■   Стукіт цього строкатого птаха ми можемо чути цілий рік. (Дятел)

■   Високо піднімаються ці невеличкі сіренькі пташки в прозоре блакитне небо і заливаються там чудовим співом. (Жайворонок)

■   Цей птах з приходом весни летить до лісу. (Синичка)

■   Птах, який першим прилітає на батьківщину з вирію, вісник весни. (Грак)

■   Птахи, що селяться у своїх минулорічних квартирах. (Шпаки, ластівки)

2.     Тестування

1) Хто з цих птахів прилітає раніше?

а) Ластівка;

б) шпак.

2) Яка з цих пташок не має свого гнізда?

а) Ластівка;

б) лелека;

в) зозуля.

VI. Підсумок уроку

—  Як змінюється життя птахів а приходом весни? (Повертаються в рідні краї перелітні птахи. Птахи будують або ремонтують гнізда, відкладають яйця, виводять пташенят.)

—  Чому стали можливі такі зміни в житті птахів7 (Стало більше корму. Багато птахів живляться комахами, а з приходом тепла комахи вибираються зі своїх укриттів).

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 112-113.

—  Складіть розповідь про весняне життя птахів. Дізнайтеся, які птахи першими повертаються у ваш рідний край. Що потрібно підготувати для їхньої зустрічі?



























Природознавство

Тема. Як змінюється навесні життя звірів?

Мета: ознайомити дітей зі змінами, що відбуваються в житті звірів навесні; простежити зв'язки живої і неживої природи; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до її мешканців.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Як ви захищаєте птахів? Як про них турбуйтеся?

—  Розкажіть про весняне життя птахів. Які птахи першими повертаються у ваш рідний край.

—  Що потрібно підготувати для їхньої зустрічі?

2.     Слухання вірша

ВСЕ ПРОКИДАЄТЬСЯ ПОВОЛІ

Все прокидається поволі, 

зі сну зимового встає. 

Радіє гай, радіє пале, 

земля поталу ваду п'є.

Скресає і щезає крига, 

бурульки падают з дахів, 

і вітерець прозаракрилий 

додому підгяяя птахів.

А в лісі ня галяві теплій 

поміж ялинок запашних 

уперше спалахнув метелик — 

тендітний вогничок весни.

А Костецьпий

—  Що змінилося в природі з приходом весни?

—  Чи відбуваються зміни в житті звірів з настанням весни?

—  Що ви знаєте про це?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1.    Робота аа підручникам (с 114-115)

—  Пригадайте! Які авірі ведуть активний спосіб життя, а які взимку сплять.

—  Що розповів їжачок Хитрячок про весняні турботи звірів?

— Доведіть, що весна небезпечна пора. Як звірі рятуються від весняної повені?

—  Доведіть, що у звірів настає час для переодягання — весняного линяння.

—  Розгляньте фото горностая у зимовому та у весняному хутрі на с. 114. Горностай — дуже рідкісна тварина, він занесений до Червоної книги України.

Доведіть, що навесні у звірів з'являється потомство: у білки — ... (білченята), у вовка — ... (йойчр.нята), у куниці — ... (куниченята), у бобрів — ... (бобренята).

—  Розкажіть, як звірі навчають своїх дитинчат.

—  Знірята вчяться нсе примічати: відрізняти їстівні та отруйні рослини, дізнаватися, хто друг, а хто — ворог. А головня — запам'ятовувати, що і як роблять батьки, та у всьому їх наслідувати. У «лісовій школі» всі звірята — поросята, вовченята, лисенята, білченята й інші — намагаються бути тільки « відмінниками ». Бо ті, хто погано вчиться, першими потрапляють у пазурі хижаків. Тому поросята а неабиякою старанністю повторюють кожну дію своєї мами вчительки.

Зображувальний ряд: дика свиня і її симпатичні смугасті поросятка.

Пам'ятка друга природи

Якщо хтось випадково в лісі натрапить на звірят, не намагайтеся забрати їх із лісу. Знайте — їх мама поблизу і пильнує за ними.

Гра «Хто знає більше звірів?»

Підсумок. Зміна хутра, пробудження від зимової сплячки, народження малят — весняні явища у житті звірів.

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Інсценізація «Білченя, їжаченя, Зайченя* (див. Додаток на с. 92)

—  Що нового ви дізналися про народження і перті дні життя звірів?

—  Яким народжується їжаченя?

—  Чому білці не холодно в дуплі?

VI.  Підсумок уроку. 

—  Що нового ви дізналися про життя тварин навесні?

—  Поставте одне одному запитання за темою уроку.

—  Як зустрічають весну звірі? (Прокидаються від зимового сну ведмеді, борсуки, їжаки. У багатьох тварин народжуються дитинчата. Звірі линяють.)

—  Чому у тварин навесні відбувається линька?

—  Чому дитинчата народжуються навесні?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Складіть ланцюг живлення у весняному лісі. Складіть розповідь про навчання якогось звіра (за вибором) у весняній «лісовій школі».









































Природознавство

Тема. Як треба поводитися серед природи навесні?

Мета: розповісти учням, як треба поводитися серед природи навесні; розвивати мислення, допитливість; виховувати екологічну культуру.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Які зміни н житті знірін спостерігаються нанесні?

—  Як свійські тварини доглядають за своїми дитинчатами?

—  Чому навесні пробуджуються ведмідь, їжак?

—  Складіть ланцюг живлення у весняному лісі.

—  Складіть розповідь про навчання якогось звіра (за вибором) у весняній «лісовій школі».

—  Поміркуйте, чому говорять: «Травень і червень місяці тиші»?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про правила поведінки серед природи навесні.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 116-117)

—  Пригадайте! Як потрібно поводитися серед природи, щоб не нашкодити рослинам і тваринам?

—  Які рослини розквітають упродовж весни? Чому не можна виривати їх для букетів7

—  Як іще люди знищують рослини в лісі?

—  Запам'ятайте! Не ходіть по лісу навмання. Йдіть лише по дорозі чи по стежці.

—  Розгляньте знаки заборони (с. 117). Що вони означають? (Не можна зривати квіти для букетів, витоптувати рослини, чіпати гнізда, забирати звірят, брати до лісу собаку.)

—  Чому не можна близько підходити до гнізд пташок?

—  Чому ніколи не можна доторкатися до гнізда?

—  Чому не можна забирати додому пташенят, які випали із гнізда?

—  Чому не можна брати із собою п ліс навесні та на початку літа собаку?

—  Відгадайте загадку.

*   Біла каре, тоненькі піти, Із стовбура сік тече. Що то є, діти? (Береза навесні)

Пам'ятка друга природи

Правила збирання березового соку

•   Не можна збирати сік з молодих дерев;

•   отвір у стовбурі необхідно обладнати жолобком, по якому стікатиме сік;

•   після закінчення збору березового соку отвір обов'язково потрібно заліпити (глиною, пластиліном).

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Робота в групах

—  Як же нам слід поводитися навесні в лісі? Учитель підсумовує відповіді учнів.

—  Травень і червень - місяці тиші. Не лякай тварин, не підходь близько до гнізд, не бери ярць чи пташенят до рук, бо птахи покинуть гнізда.

Не поспішай підбирати в лісі птапіенят, їжаченят та малят інших тварин.

Можливо, десь недалеко причаїлися їхні батьки і чекають, коли ти підеш.

Якщо в тебе є собака, не бери його з собою в ліс навесні і на початку літа, бо він може впіймати пташеня чи безпомічне звірятко.

Учні обговорюють у групах правила і виготовляють листівки чи знаки. Після цього проводиться презентація робіт.

2.     Аналіз ситуацій

—  Чому не можна брати їжаків з лісу? (Для їжака ліс — рідний будинок, їжак поїдає шкідників лісу, отруйних комах. У неволі, в куточках природи їжаки більше схильні до різних хвороб і потім стають їх переносниками.)

—  Уявіть, що ви знайшли в лісі дитинча тварини. Воно здалося вам бідним, покинутим і ви взяли його додому. Через рік тваринка підросла, вам набридло її тримати, і ви вирішили її випустити на волю.

—  Що очікує на тваринку в лісі? (Вона загине, оскільки не навчена ані добувати їжу, ані рятуватися від ворогів.)

—  Яких помилок ви припустилися, узявши тваринку додому? (Не можна брати дитинчат додому, а якщо вже забрали, то годуйте до кінця життя або віддайте до зоопарку.)

Висновок. Природа — наш будинок, і порядок у ньому, здебільшого залежить від людини.

3.     Тестування

1) Ви побачили пташенят, що випали з гнізда. Як ви вчините?

а) Спробую покласти пташенят в гніздо.

б) Пройду повз них і не заважатиму птахам.

в) Заберу пташенят додому і доглядатиму за ними.

2) Чому особливо навесні і на початку літа не можна галасувати в лісі і розпалювати вогнища?

а) Вас оштрафують за неправильну поведінку.

б)  Галас, запах диму лякають лісових мешканців, примушують птахів кидати гнізда, тварин шукати затишні місця.

VI.  Підсумок уроку

—  Чому навесні тварин охороняють особливо ретельно? (Вони зайняті піклуванням про потамства.)

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 116-117.

—  Складіть пам'ятку про поведінку серед природи навесні.

До правил намалюйте екологічну листівку або екологічні знаки.




































Природознавство

Тема. Чим займаються люди в місті та селі навесні?

Мета: встановити зв'язки між працею людей у місті І в селі при настанні весни І змінах у навколишній природі; розвивати увагу, спостережливість; виховувати працьовитість.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Розкажіть правила поведінки серед природи у весняну пору. Презентація екологічних листівок чи знаків. Групування їх відповідно до

правил і порівняння із ними.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які радості і турботи приносить весна людям у місті та селі.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 118-119]

—  ПригадайтеІ Як люди восени та взимку піклувалися про чистоту вулиць рідного міста чи села?

—  Розгляньте репродукції картин у художній галереї Матінки Природи (с. 118). Що зобразили художники? Коли це відбувається?

—  Які роботи потрібно проводити, щоб ваше рідне місто чи село причепурилося навесні? (Дорослі білять дерева. Обрізають дерева в парках, підстригають кущі, прибирають територію чавкала будинків.)

Робота в парі

—  Складіть розповідь про те, як учні дбають про чистоту і порядок на шкільному подвір'ї. (Садять дерева і кущі; висаджують розсаду квіткових рослин, сіють на клумбі насіння квіткових рослин.)

—  Які рослини цвітуть на клумбах у парках та садах навесні? (Братики, тюльпани, нарциси, півонія, бузок)

—  Синкокрила Сойка поцікавилася: «Як передбачити погоду навесні?».

•   У березні

На поверхні криги, що вкриває річки та озера, завилася вода — скоро настане тепло. 

•   У квітні

Бджоли рано вилетіли із вуликів — ознака ранньої і дружної весни.

•   У травні

У травні два холоди: коли черемха цвіте та коли дуб розпускається.

Пам'ятка друга природи

Не забудьте допомогти дорослим посіяти навесні айстри, чорнобривці, майори та інші рослини, насіння яких назбирали восени.

2.    Фіікультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Розповідь учителя про народні прикмети

— Добре допомагають хліборобам народні прикмети. За ними визначають час проведення польових робіт. З'явилися птдсніжники — пора орати. Зацвіла осика — сій моркву, черемха — висаджуй картоплю. Розпустилося листя иа березі — пора сіяти овес, підросла трава - час гречки, зацвіла біла акація — висаджуй розсаду помідорів.

У народі є такі прислів'я: «Усяк Еремій про себе розумій: коли сіяти, коли жяти, коли в скирти метати», «Всяке сім'я аняе свій час». Як ви їх розумієте? (Бід того, коли люди проведуть сівбу, залежить урожай рослин, скільки буде зібрано хліба, овочів.)

—  У прислів'ях, приказках, прикметах відбито зв'язок між весняними явищами у дерев і традиційними сільськими роботами.

•   Час орати, коли грім гримить, ліс в листя одягається, жайворонок заспівав, а водяні жаби кумкати починають.

•   У берези рушив сік — земля відтанула.

•   Зацвіла верба — ґрунт достиг, час у поле виїжджати.

•   Пшеницю сій, коли черемха зацвітає.

•   Вільха зацвіла — сій гречку.

•   Ячмінь сіють, поки цвіте калина.

•   Зацвіла осика — час сіяти буряк і моркву.

•   Почала порошити вільха — час вулики виставляти.

•   Зазеленіла береза      час картоплю саджати.

•   Зацвіла яблуня — час сморчки збирати, розсаджувати огірки, помідори, капусту.

2.    Гра «Закінчи речення»

На городі сіють... (моркву, буряки, огірки).

На полі сіють зерно... (жито, пшеницю, соняшник).

На квітнику висівають... (чорнобривці, айстри,ромашки).

У садку саджають... (яблуні, груші).

VI. Підсумок уроку. 

—  Порівняйте заняття людей у місті та селі навесні.

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Дізнайтеся, які народні прикмети про погоду знають паші рідні. Чи завжди справджуються ці прикмети? Чому?

—  Виростіть разом із дорослим розсаду чорнобривців, майорів. Коли настане тепло, висадіть рослини у ґрунт.







































Природознавство

Тема. Екскурсія. Як спостерігати за природою навесні?

Мета: дослідити, які аміни відбулися навесні у неживій природі, у житті тварин і рослин; розвивати спостережливість, допитливість; виховувати бережливе ставлення.


Хід уроку

І.     РОБОТА ЗА ПІДРУЧНИКОМ (с 120-121)

Ознайомлення із завданнями для спостережень

Під час екскурсії до весняного лісу спостерігайте за змінами, які відбуваються з приходом весни в неживій природі. Зверніть увагу, якого кольору небо, чи є на ньому хмари. Чи високо в небі сонце? Чи є вітер? Який він за силою?

Розгляньте поверхню ґрунту. Яка вона? Чим укритий ґрунт? Якщо по дорозі до лісу є ставок чи річка, зверніть увагу, чи є на воді ще лід? Чи трапляються залишки снігу і де? Які ознаки в неживій природі свідчать про прихід весни?

Спостерігайте за змінами в житті рослин. Огляньте дерева. Який у них зовнішній вигляд? Які з них цвітуть? Напровесні першою зацвітає вільха, на вербі можна побачити пухнасті квітки — «котики».

Чи змінилися хвойні дерева?

Розгляньте кущі. Що змінилося в їхньому зовнішньому вигляді? Які кущі цвітуть? У лісі найпершою, майже одночасно з вільхою, починає цвісти ліщина. Постарайтеся її побачити.

Спостерігайте за трав'янистими рослинами. За якими ознаками ви їх розпізнаєте? У якому стані нони перебувають після зими? Які перптоцвіти зустрічаються у лісі? Розкопайте ґрунт навколо деяких ранньоквітучих трав'янистих рослин, і вам ставе зрозуміло, чому вони так швидко виросли і зацвіли. Кожна ранньоквітуча рослина має свою «комору» із запасом поживних речовин. Загорніть ґрунт назад до рослини.

Спостерігайте за тваринами. Якщо доведеться побачити перших після зими комах, зверніть увагу на їхню поведінку.

Прислухайтеся до співу пташок, учіться їх розпізнавати. Спостерігайте за поведінкою птахів. Чи з'явилися перелітні птахи? Простежте за одним з птахів. Про його зовнішній вигляд, поведінку запишіть у зоптиті вдома.

Під час екскурси пе забувайте правила поведінки у лісі.

II.    ПРОВЕДЕННЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Спостереження краще проводити у групах.

1-иіа група — метеорологи.

Завдання

•   Скласти опис погоди за планом. 

План

1) Стан неба.

2) Висота сонця.

3) Температура повітря.

4) Опади.

•   Визначити, які зміни відбулися у погоді порівняно із зимою;

•   розглянути і описати сніг, кригу;

•   поспостерігайте, як з дахів, дерев падають краплі, як тане сніг або бурульки.

2-га група-дослідники рослин.

Завдання

•   розглянути гілочки а бруньками, визначити, які зміни відбулися порівняно із зимовим спостереженням;

•   дослідити, на яких деревах і кущах бруньки розпустилися, а на яких — ще ні;

•   визначити, у якому стані знаходяться трав'янисті рослини;

•   з'ясувати, які трав'янисті рослини вже зацвіли.

3 тая група — дослідники тварин.

Завдання

•   дослідити, які комахи ведуть активний спосіб життя;

•   яких птахів можна побачити;

•   подивіться, чи прилетіли вже якісь птахи з вирію;

•   пригадати, яких інших тварин можна побачити ранньої весни;

•   порівняти свої спостереження із зимовими.

4 та група      народознавці.

Завдання

•   пригадати, які є весняні народні прикмети.

Наприкінці уроку відбувається обговорення результатів досліджень, спостережень, узагальнюються матеріали, підбиваються підсумки проведеної роботи.

III. Підсумок уроку.

—  Назвіть прикмети весни. З чим пов'язана їх поява?

—  Чому тане сніг?

—  Який колір неба?

—  Високо чи низько стоїть сонце?

—  Які зміни в природі вам удалося помітити? Чому вони сталися?

—  Яка довжина тіні від гномона? Порівняйте з результатами, які ви отримали взимку. Що ви помітили? Чому сталися ці зміни?

—  Як змінилося положення Сонця? (Піднялося, стало вище.)

—  Які інші зміни сталися в природі?

—  Чим дуже помітно весна відрізняється від зими? (Наявністю зелені.)

—  Розкрийте секрет весни-чарівниці: що допомагає їй розпускати листочки? (Сонце, вище піднімаючись, сильніше нагріває, розтоплюючи сніг, напов нює водою землю.)

—  Які птахи зимують разом із нами, а які прилітають навесні?

—  Які птахи гнізда побудували самі, а яким допомогли люди?

—  Що потрібно, щоб природа навесні ожила? (Головне — щоб сонце зігріло землю, наповнило світлом, напоїло водою, і тоді природа оживає.)

IV.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 120-121.

—  Які найперші ознаки весни в неживій природі, у житті рослин і тварин вам вдалося помітити?

—  Виготовте ралом іа дорослими шпаківні для весняних гостей — птахів.




























Природознавство

Тема. Перевір себе: що я знаю про погоду та природу навесні?

Мета: підсумувати знання учнів про природу навесні; розвивати навички самостійної роботи; виховувати дбайливе ставлення до природи.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Які найперші ознаки весни в неживій природі, у житті рослин і тварин вам удалось помітити?

—  Розкажіть, як ви разом із дорослими виготовляли тппаківні для птахів.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви доведете, що розумієте, як від стану неживої природи навесні залежить розвиток рослин, життя тварин і людей, і знаєте, як правильно поводитися в природі навесні.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручникам (с 122-123)

їжачок Хитрячок запитус.

1) Весна — це шлях, який проходить природа від... Закінчи речення.

2) Сніготанення, скресання криги на водоймах, льодохід, повінь — це весняні явища в житті... (природи). Встав пропущене слово.

3) Обери, які з цих рослин занесені до Червоної книги України, а) Підсніжники;

б)бузок; в) береза; г) тюльпани.

4) Що станеться, якщо всі люди, які бувають серед природи, вириватимуть для букетів квітучі рослини у лісі й степу, на луках?

5) Що станеться, коли люди не купуватимуть букетики дикорослих весняних рослин? 6) Як ти діятимеш, якщо натрапиш серед трави на безпомічних пташенят чи звірят?

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Хвилинка милування природою

—  Розгляньте фотографії весняної природи. Помилуйтеся пейзажами та пригадайте наглу весняну мандрівку.

—  Що вам запам'яталося, сподобалося найбільше?

—  Про що захотілося розповісти своїм друзям?

—  Що вас уразило?

—  Які знання ви зможете використати у щоденному житті?

—  Тепер рушаємо у четверту мандрівку — в гості до літа.

2.    Сторінка дослідника. Як орієнтуватися у лісі

Робота в групах Можна орієнтуватися:

■   За Сонцем

Встановити палицю — гномон у землю, розчистити навкруги поверхню. Найменша тінь від гномона буває... (опівдні, вранці, ввечері), і вона вказує на... (північ, південь).

■   За деревом, що стоїть окремо

Дерево, що окремо стоїть, має менте гілок з... (північного, південного) боку. Встаємо обличчям у бік півночі і визначаємо інпті сторони горизонту.

■   За мохами і лишайниками

На... (південній, північній) стороні стовбура дерева більше моху. Те саме правило стосується каміння — мох наростає з... (північного, південного) боку. 

■   За мурашником

Мурашник має пологий схил на (півночі, півдні) — і крутіший на... (півночі, півдні), так само, як правило, мурашники розташовуються на... (півдні, півночі) від дерева.

VI. Підсумок уроку. 

—  Що нового ви дізналися на уроці?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Підготуйте повідомлення про прикмети, які допомогають орієнтуватися в лісі.

Природознавство

Тема. Які прикмети літа?

Мета: розширити уявлення дітей про літа як пору раку, про його ознаки і прикмети; розвивати вміння виділяти прикмети кожної пори року; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього заїдання

—  Розкажіть про прикмети, які допомагають орієнтуватися в лісі.

2.    Робота над загадкою

-   Що таке: чотири кольори мають, раз у три місяці барви міняють?

—  Діти, які пори року ви знаєте? Назвіть їх у тій послідовності, у якій вони змінюють одна одну.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Відгадайте загадку — і дізнаєтесь, про яку пору року йтиметься на уроці.

-   Розквітакють я луках квіти. 

Зеленіють в лісі віти. 

Все зелене, молоде... З

а весною що іде? (Літо)

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які природні явища відбилися на назвах літніх місяців.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 124-131)

—  Розгляньте фотографію на с. 124. Прочитайте народну мудрість. Які зміни в природі відбуваються влітку?

—  Прочитайте завдання для ведення спостережень улітку за неживою і живою природою (с. 125).

—  Розгляньте літній календар природи (с. 126—127). Які відбуваються природні явища в неживій природі? в житті рослин? в житті тварин?

—  Яка пора року змінює весну? Назвіть літні місяці.

—  Поміркуйте! Коли, на вату думку, закінчується весна? Які ознаки літа можна спостерігати у травні?

—  Літо — це шлях, який проходить природа від весни до осені.

—  Розгляньте репродукції картин в художній галереї Матінки Природи (с. 128). Розкажіть, що на них зображено.

—  Сонечко Семикрапочка поцікавилося:  «Чому люди дали такі назви літнім місяцям?».

—  Які думки існують про походження назви червня? Чому кажуть: «Червень літо зарум'янив»?

—  Яку думку висунули садівники? Яка думка вам більше до вподоби?

ЧерпеньІ Червень! 

Дві веселі, Тріумфуюча пора!

Тільки джміль з віолончелі 

Звуки смутку добула.

Д. Павличка

Тріумфуюча — переможна.

—  Яке походження налви липня?

—  Розгляньте фотографії. Поміркуйте, чим, окрім меду, славиться липень місяць?

Здрастуй, липню кучерявийі Іа дванадцяти братів, тільки ти м'які отави стелиш на моїм путі.

М. Драй Хмара

Отави — трави.

—  Чому найважливіший для хліборобів — місяць серпень? Чому останній місяць літа дібрав собі таку влучну назву, пов'язану із жнивами?

Серп знайшла бабуся І пшениці вжала. Як снопи в'язати, Дітям показала; Щедрий місяць серпень Серпикам назвала.

Л. Голота

—  Літо поділяють на три періоди: початок, середина і спад літа.

—  Які ознаки літніх місяців можна помітити на картинах у художній галереї Матінки Природи7

Робота в групі

—  Поясніть зміст мудрих народних висловів про літні місяці.

—  Пригадайте вірші та загадки про літо.

Робота в парі

—  Складіть розповідь на тему: «Чому ми любимо літо?». За бажанням використайте ілюстрації, вміщені на с. 131. Які ознаки літніх місяців можна помітити на картинах?

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Читання казки "Як весна літо зустрічала" (див. Додаток на с. 110)

—  Про які ознаки літа говориться у кааці7

VI. Підсумок уроку. 

—  Про що ми говорили сьогодні на уроці?

—  Які ознаки літа ми сьогодні називали?

—  Чим так любе літечко людям?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 128-131.

—  Доберіть по дві народні прикмети про літні місяці. Під час літніх канікул перевірте їх.

—  Розкажіть, який літній місяць вам подобається найбільше. Доведіть свою думку.

—  Порівняйте, які є відмінності між літніми місяцями. Придумайте для них свої символи.


ДОДАТОК ДО ЗУСТРІЧІ 

Читання казки «Як весна літо зустрічала»

Весна, господарюючи ня землі, добре працювала.

Молода господиня і лід на водоймах розтопила, і матінку-землю дощами напоїла, щоб трава зазеленіла. Прикрасила дерева і кущі листочками, одягла на них квіткові віночки...

Добре до приходу брата Літа підготувалась.

А, щоб він поспішив, ще й Грім з Блискавкою за послів додому відправила.

Почав брат збиратися в дорогу — одягнув на русяве волосся солом'яного бриля, перекинув через плече легеньку торбину і вирушив у дорогу.

Всюди Літу зустрічалися щасливі люди, веселі звірятка у лісі, над поляни літали різнобарвні метелики і працьовиті бджілки.

Весна теж вийшла назустріч братові.

Ні, вона не збиралась так швидко покинути землю, просто хотіла показати Літу красу, що була довкола.

Вони разом пройшлися полями, де густо зеленіли зернові та овочі, прогулялись лісами, оглядаючи ягідники та грибні місця, заглядаючи до садів, де стояли заквітчані дерева.

— Добра робота, сестронько. Тепер і мені пора вже працювати.

Весна посміхнулась і поволі пішла геть. її господарювання на землі закінчилось.






















Природознавство

Тема. Як змінюється влітку нежива природа?

Мета: розширити уявлення дітей про те, як змінюється влітку нежива природа; розвивати у дітей уміння виділяти прикмети кожної пори року; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї. 


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Які народні прикмети про літні місяці ви знаєте?

—  Розкажіть, який літній місяць вам подобається найбільше. Які є відмінності між літніми місяцями? Які ви придумали для них символи?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про явища природи, що відбуваються

влітку.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота яв підручникам (с. 132-133)

—  Пригадайте! Як змінювалася тривалість дня і ночі впродовж навчального року? Чи світить у віконечко сонце, коли ви тепер йдете до ніколи? Коли на вулиці темнішає?

—  22 червня — особлива дата для природи. Це — найдовший день та най-коротша ніч у році.

Сонечко Семикрапочка пропонує: пригадайте, як змінюється нежива природа влітку?

Робота в парі

—  Складіть розповідь про погоду влітку.

—  Відгадайте загадки.

—   Без рук, без ніг, а стукає. (Грім)

—   Що без леза та без зуба ростина міцного дуба? (Блискавка)

—  Розгляньте фотографії на с. 133 (гроза, блискавка, град, злива, веселка).

—  Розкажіть, як наближається гроза? Що така злива? Коли буває блискавка? Що таке град?

—  Льодяні горошини-градинки нівечать листя й квіти, обривають недостиглі плоди із дерев, знищують майбутній урожай.

—  Коли з'являється веселка?

—  Гроза — це природне явище з громом і блискавками. Під час грози дме сильний вітер і йде злива. Відбувається в теплу пору року, переважно влітку.

2.    ФІакультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Робота в парах

—  Підкресліть ознаки літа.

■   З'являються листочки на деревах;

■   найдовший день;

■   птахи збираються у вирій;

■   висаджують розсаду;

■   збирають хліб;

■   косять сіно;

■   достигають фрукти;

■   цвітуть сади;

■   пташенята вчаться літати.

2.    Гра «Чому так говорять?»

—  Як ви розумієте зміст приказок і прислів'їв про літні місяці?

•   Червень складає сіно в копиці.

•   Червень — рум'янець року.

■   Липень      вершина літа.

■   Липень молодий бджілок годує.

■   Серпень чудовий булки дарує.

■   Серпень — жнивець.

■   Як у серпні дбаєш, так узимку маєш.

VI. Підсумок уроку

—  Про що ми говорили сьогодні на уроці?

—  Як змінюється нежива природа влітку?

—  Які природні явища бувають улітку?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.132-133.

—  Складіть розповідь про те, як потрібно поводитися під час грози.


ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Загадки

Як настав цей літній місяць, — 

Все росте у нас навколо, 

Ягідки почервоніли. 

Спіє в полі щедрий колос. 

(Червень)

Н. Забіла


Іде літо на коні

Та й несе гарячі дні. 

Зацвіли пахучі липи. 

Як цей місяць зветься?.. 

(Липень).

С. Жупанин


В місяці спекотнім цім 

Жарка дуже нам усім. 

Хочеться в саду побути, 

Смакувати спілі фрукти. 

(Серпень)

С. Жупанин


























Природознавство

Тема. Як змінюється життя рослин улітку?

Мета: провести спостереження за літніми змінами в живій природі; систематизувати знання учнів про природні зв'язки; розвивати мовлення, мислення; розширювати світогляд: виховувати любов до природи.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Розкажіть, як потрібно поводитися під час грози.

—  Які ознаки літа ви знаєте?

2.    Слухання вірша

—  Які ознаки літа згадуються у вірші?

ПАХНЕ ЛІТО

На дзвінкій галяві теплим літом 

Заквітчалась липка першим цвітом, 

І сама страшенно здивувалась: 

«Та невже ж таке зі мною сталось?» 

Зашуміли трави над землею, 

Здивувались також разом з нею. 

Забриніли дяноники ласкаві: 

«Ой же дух солодкий на галяві! 

Пелюстки у нас лілові й білі, 

Та чомусь ми пахнути не в силі...» 

Жовтим оком дивиться ромашка: 

«Від такого цвіту дихать важкої» 

І радіють бджоли-міхоноші: 

«А для нас ці квітоньки — хорошії» 

Повна липка радості і суму: 

«Через що,— зітхає,— скільки гпуму?» 

То ховає гілочки розквітлі, 

Миті в ялинах, скупані у світлі, 

В лісі меду теплого налито. 

Пахне цвіт на липці. Пахне літої

М. Пригара

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про ознаки літа в житті рослин.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Робота аа підручникам (с 134-135)

—  Пригадайте! Які аміни відбулися у житті дерев, кущів та трав'янистих рослин навесні? Як дізнатися, що розпочалося літо? Що про це розповіла Си-ньокрила Сойка?

—  Доведіть, що кращої пори за літо немає. Що ви прочитали про дуб?

—  Що ви дізналися про липу?

—  У лісах укривається білим цвітом глід. У парках та садах розливається ніжний аромат від квіток жасмину.

—  Як ви розумієте слова: «Літо щедро встелило землю смарагдовим килимом із різнотрав'я» ?

—  Розгляньте малюнки на с. 135. Які квіти можна побачити серед цього розмаїття?

Гра «Квітковий бал*

—  Хто запросить більше рослин, які квітують улітку, на «Квітковий бал»?

—  Пригадайте вірші та казки про ці рослини.

—  Поясніть прислів'я.

•   Прийде літо — все розмаїто, прийде зима — нічого нема.

2.    Фіакультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Робота в групах

—  Підкресліть літні явища у житті рослин.

•   Цвітіння рослин;

•   листопад;

•   дозрівання ягід;

•   сокорух;

•   утворення плодів.

2.     Слухання вірша

ПРИКМЕТИ ЛІТА

Ластіпки літають Над подані низько, Хннлі розчиняють — Значить, дощик близько.

Мов черпані кніти. Хмари в небі синімі Значить, завтра, діти. Буде вітер сильний.

А як льону річка В полі засиніла, Знайте, що суничка У гаю дозріла.

М. Чепурна

—  Які прикмети літа згадує автор у вірші?

—  Які народні прикмети ви почули?

—  Продовжіть речення:

Ластівки літають над водою низько — ... (перед дощем).

Червоні хмари — ... (до вітру).

Льон зацвів у полі — дозріла... (суниця).

VI. Підсумок уроку

—  Які літні зміни відбуваються в житті рослин?

—  Наведи приклади літніх квітів.

—  Які аміни відбуваються влітку в житті тварин?

—  Чому влітку розвивається і збільшується потомство в усіх тварин?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.134   135.

—  Доведіть, що не можна зривати квітки дикорослих рослин для букетів та вінків.

—  Придумайте і розіграйте розмову на цю тему між королицею та дзвоником.

























Природознавство

Тема. Які рослини зростають на луках та поблизу водойм? 

Мета: ознайомити учнів з розмаїттям рослин луків і водойм; вчити пояснювати зв'язки у живій природі на прикладі луки і водойми; розвивати пізнавальну активність дітей, уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати і робити висновки; виховувати почуття прекрасного. 


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Доведіть, що не можна зривати квітки дикорослих рослин для букетів та вінків. Розіграйте розмову на цю тему між королицею та дзвоником.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні ви дізнаєтеся, що таке луки і які рослини на них ростуть, які рослини ростуть поблизу водойм.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручникам (с. 136-137)

—  Пригадайте! Які рослини переважають у лісах?

—  Сонечко Семикрапочка хоче дізнатися: чи знаєте ви, що таке лука?

—  Лука — це переважно рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю.

—  Розгляньте фотографії на с. 136.

—  На луках можна де-не-де побачити зарості кущів чи окремі дерева. Луки бувають сухими та зволоженими.

—  Які рослини і чому ростуть на сухих луках?

—  Для чого використовують звіробій?

—  Що ви прочитали про деревій (с. 137)?

—  Чи знаєте ви, що «петрові батоги» — це цикорій. Квітки у нього блакитні, як небо влітку. Що ви дізналися про цю рослину?

—  Смілка — рослина із червоним дуже клейким угорі стеблом і квітками малинового кольору. Полюбляють відвідувати її бджоли. І не дарма. Адже смілка-медонос.

—  Розгляньте фотографії на с. 137.

—  Які рослини ростуть на луках поблизу берегів річок та озер? Чому вони дуже цінуються?

—  Про які прибережні рослини розповіло Сонечко Семикрапочка?

—  Чому глечики жовті отримали таку назву?

На блакитних заплавах широких жовті глечики рясно цвітуть. Молока із тих глечиків жовтих вранці окуні нахильці п'ють. В. Лучук

Гра «Хто більше?»

—  Хто запам'ятав більше назв рослин, які зростають на луках та поблизу водойм?

2.     Фізкультхнилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Проект «Лісова аптека»

Аптека зелена,

Зелена аптекаї

Від тебе й від мене

Вона недалека.

Зелена аптека

Лежить навкруги.

Зелені гарби

І зелені луги.

Зелені сади, і ліси, і поля, —

Уся наша рідна, квітуча земля!

Зелена аптека — це трави і квіти,

Що в кошик збирають дорослі і діти.

Зелена аптека, що бачим навкруг, —

Це наш помічник і хороший другі

Зелену аптеку слід кожному знати:

Крушина, фіалка,

Конвалія, м'ята.

Вільха, деревій, бузина і чорниці,

Черемха і пижмо,

Шипшина й суниці.

—  Вам відомо багато рослин, серед них є ті, які називають лікарськими. Вони допомагають людині боротися із хворобами, бо мають лікувальні властивості.

Ліс був пертою «аптекою», в яку люди а давніх часів йшли по ліки.

—  Які лікарські рослини вам відомі? З'ясуйте, які із цих рослин ростуть у ватній місцевості.

—  Які вони мають лікувальні властивості? Які ще лікарські рослини зростають у наглому краї?

—  Дізнайтеся, коли краще заготовляти рослини і як їх зберігати. Отримані відомості запишіть у зошит самостійно або з допомогою дорослого. Доповніть їх фотографіями, малюнками.

Під час прогулянки у ліс (парк) зберіть рослини для домашньої аптечки. Проведіть презентацію вашої роботи. Оцініть її" результати.

VI.  Підсумок уроку.  

—  Які рослини зростають на луках та поблизу водойм?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 136137.

—  Складіть перелік лікарських рослин, які зростають на луках. Згадайте вірш про «зелену аптеку». Дізнайтеся, коли краще заготовляти лікарські рослини і як їх зберігати.



































Природознавство

Тема. Чи всі лісові ягоди можна куштувати?

Мета: поглибити знання учнів про їстівні та неїстівні лісові ягоди; розвивати вміння спостерігати, логічно і творчо мислити; виховувати пізнавальний інтерес; прищеплювати любов до природи.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Які лікарські рослини зростають на луках?

—  Коли краще заготовляти лікарські рослини і як їх зберігати?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про їстівні та неїстівні лісові ягоди.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручникам [с 138-139]

—  Пригадайте! Які лісові рослини ви знаєте? Яку користь приносять ліси людям?

—  Розгляньте фотографії.

—  З якими лісовими ягодами познайомив вас їжачок Хитрячок?

—  Яку пораду він дав?

—  Які бувають ягоди?

Під маленькими яличками у смарагдовій траві літо виросло суничками — то по одній, то по дві.

Л. Костенко

—  Що ви дізналися про суницю лісову?

—  Де росте малина?

—  Коли вона достигає? Де росте?

—  Чому люблять її і дорослі, і діти?

—  Що ви дізналися про чорницю, брусницю і ожину?

—  Чому їстівних ягід стає дедалі менше в наших лісах?

—  Роздивіться уважно, як виглядають отруйні рослини (с. 139). Запам'ятайте їх наавиі

—  Що ви про них прочитали?

—  Обережної Ніколи навіть не торкайтеся, а тим більше — не їжте лісових ягід, яких не знаєте!

Гра «Хто "зайвий"?» 

*   Чорниця, вороняче око, суниця, ожина. 

*   Костяниця, брусниця, вовчі ягоди, малина.

2.     Фізкультхнилинка

Імітація збирання ягід

Сунички — нахиляються, збирають у траві; малина рвуть стоячи; аґрус — рвуть навприсядки; вишні — дістають з висоти; виноград — з висоти; чорниця — присідають; обліпиха — стоячи; вовчі ягоди — викидають геть.

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Гра «Не помились!*

—  Закресліть назви отруйних ягід.

Журавлина, суниця, чорниця, беладонна, пасльон, вороняче око, вовчі ягоди, обліпиха, малина.

—  Підкресліть назви ягід, які можна збирати.

Малина, чорниця, морошка, брусниця, пасльон, суниця, вовчі ягоди, беладонна.

VI. Підсумок уроку. 

—  Що нового дізналися на уроці?

—  Наведіть приклади дерев лісу.

—  Наведіть приклади кущів лісу.

—  Наведіть приклади лісових ягід.

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 138   139.

—  Уявіть, що до вас завітав друг з далекої країни. Розкажіть йому, які з наших лісових ягід смачні й корисні, а які — небезпечні й навіть отруйні.

Природознавство

Тема. Як живеться тваринам у лісі влітку?

Мета: поглибити знання учнів про тварин лісу; розвивати мислення, пам'ять; виховувати дбайливе ставлення до всього живого навколо нас.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього іавдання

Учні в парах розповідають одне одному підготовлену розповідь про те, які з наших лісових ягід смачні и корисні, а які — небезпечні в навіть отруйні.

2.     Слухання вірша

А я у гай ходила... 

А я у гай ходила 

По квітку ось яку! 

А там дерена- люлі 

І все атак зозулі:

— Ку-ку!

Я зайчіка зустріла. 

Дрімав він на горбку. 

Була б його спіймала, 

Зозуля ізлякала:

- Ку-ку!

3. Тичина

—  Кого зустріла дівчинка у гаю?

—  А кого ви бачили, коли бували в лісі?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про особливості життя комах, птахів і звірів улітку.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручникам (с 140-141)

—  Пригадайте! Яких лісових тварин ви знаєте? Чи знаєте ви, яких тварин у лісі найбільше: звірів, птахів чи комах? Що ви про це прочитали?

—  Роздивіться фотографії на с. 140 і розкажіть, що на них зображено? (Гусінь об'їдає листя яблуні, руда лісова мураха тягне гусеницю.)

—  Що розповіла Синьокрила Сойка про лісове пташине товариство?

—  Чому червень — місяць тиші у лісі? Поміркуйте, яку користь приносять птахи лісам, садам, полям?

Робота в парі

—  Хто є хто серед птахів?

—  Знайдіть на малюнку соловейка, зяблика, дятла звичайного, зозулю. Чим вони годують своїх пташенят?

—  Секрет від Синьокрилої Сойки: «Золотомушка червоночуба (або коро-льок) — найменша серед наших птахів».

Робота в групі

—  Хто зі звірів шо їсть?

—  Знайдіть на малюнку (с. 141) лісову мишу, кабана, козулю та їхні корми.

їжачок Хитрячок попереджає: «Різні звірі можуть одним і тим самим кормом живитися, навіть якщо пі звірі дуже різні. Наприклад, кабан і лісова мита »■

—  Поміркуйте! Що сталася б з деревами, якби в лісі не було птахів? Чому?

—  Чому треба оберігати не тільки самих тварин, а й ті місця, в яких вони живуть?

—  Складіть ланцюг живлення у лісі влітку.

Підсумок. У лісі життя тварин пов'язане з добуванням корму. У лісі «зайвих* тварин не буває.

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

1.     Гра «Хто живе в лісі?»

—  Серед перелічених тварин визначте тих, що живуть у лісі: білка, горобець, собака, рись, їжак, ластівка, морська свинка, бурий ведмідь, гуска, лелека, лось, шишкар, дятел, мурашка, яояуля.

2.    Гра «Хто де живе?»

—  Правильно помістіть звірів у свої будиночки.

Хто живе?                     Де живе?

Ведмідь                         лігво

лисиця                          гайно

білка                             барліг

вовк                              нора

(Ведмідь — барліг, лисиця — нора, білка — гайно, вовк      лігво.)

VI.  Підсумок уроку

—  Які тварини живуть у лісі?

—  Кого називають санітарами лісу? (Рудих мурашок, бо вони знищують безліч шкідливих комах.)

—  Чим корисні птахи лісу? (Знищують безліч комах, які завдають шкоди деревам.)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 140-141.

—  Розкажіть про одну з тварин, про яку розповідається в тексті. Користуйтеся таким планом:

1) Назва тварини.

2) До якої групи належать: звірі, птахи чи комахи.

3) Зовнішній вигляд.

4) Де живе.

Я) Чим живиться.

—  Запропонуйте провести у класі веселу виставку «Лісове товариство». Доберіть до неї фотографії та малюнки.
































Природознавство

Тема. Як живеться тваринам улітку на луках та водоймах? 

Мета: ознайомити учнів з розмаїттям рослин І тварин луків та водойм; вчити пояснювати зв'язки у живій природі на прикладі луки та водойми; розвивати пізнавальну активність дітей, уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати і робити висновки; виховувати почуття прекрасного.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього завдання

Робота в парах

Слухання розповідей про одну з тварин лісу.

2.     Розгадування кросворда «Луки»

1)    Не мотор, а гуде, не пілот,

а летить, не гадюка, а жалить. (Бджола)

2)    Сам чорний, та не ворон, є роги,

та не бик, шість ніг без копит. (Жук)

3)    Летить — пищить, сяде — мовчить. (Комар)

4)    На капусті я вродився Т капустою жининся. Не капусті я умер,

Та ізнов ожив тепер. Тільки вже й не той я став, Що в капусті плпзуяяп: Не плазую, а літаю.

Бо прегарні крильпя маю. (Метелик)

hello_html_1f746c01.jpg

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про життя комах, птахів і звірів улітку на луках і водоймах.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручником (с 142-143)

—  Пригадайте! Які рослини зростають на луках та поблизу водойм? Розгляньте фото водойми і луки (с. 142).

—  Які прибережні рослини ви бачите? Чи любите ви відпочивати на луках та поблизу річки, озера чи ставка? Яких тварин там вам доводилося бачити?

—  Про що розповіло Сонечко Семикрапочка? Поміркуйте, як називають ці дві групи комах?

— До якої групи комах належить жукгнойовик?

—  Чи погоджуєтеся ви із Сииьокрилою Сойкою, яка стверджує: «Якщо комах багато, то і птахам є чим поживитися? » Про яких птахів ви прочитали?

Я деркач, я маю крила, як увесь пташиний рід, та в ногах у мене сила, я пташина — скорохід.

Л. Компанієць

—  Якого птаха занесли до Червоної книги України?

—  Що додав до розповіді їжачок Хитрячок?

—  Яких звірів можна побачити на луках?

Робота в групі

—  Карасик Золотенко показує багатства підводного світу: срібний карась, короп, окунь, жук плавунець облямований, на поверхні води — водомірна, жаба озерна.

—  Роздивіться фотографії на с. 148 і упізнайте тварин. Складіть розповідь про життя мешканців прісних водойм.

—  Як потрібно поводитися, щоб не нашкодити рослинам і тваринам водойм?

—  Складіть ланцюг живлення у живій природі на луці влітку.

2.    Фіакультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ (див. Додаток на с. 120, 126)

VI.Підсумок уроку

—  Які тварини зустрічаються на луках та водоймах?

—  Який вплив людина чинить на луки?

—  Як треба охороняти луки, водойми?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С. 142-148.

—  Доведіть, що комахи, риби, птахи і звірі, які живуть у водоймі та поблизу неї, взаємопов'язані між собою. Складіть коротеньку казку про підводне царство та його водяних мешканців.


ДОДАТОК ДО ЗУСТРІЧІ

1.     Складання правил поведінки на луках

—  Чи може хто-небудь знищити луки? (Людина)

—  Чим нона може завдати шкоди? (Рвати траву, знищувати квіти, комах, спалювати траву, бездумно пасти тварин)

—  Що ми можемо зробити, щоб зберегти рослини і тварин луків? (Дотри муватися правил поведінки на луках.)

Правила поведінки на луках

1) Не рвіть оберемки квітів.

2)  Не ловіть метеликів, не розорюйте гнізда джмелів. Без цих комах у багатьох рослин не відбудеться опилення — не буде плодів і насіння.

3) Не знищуйте гусінь. Більшість з них ніякої шкоди людині не приносить.

4)  Не підпалюйте на луках суху торішню траву. У вогні гинуть підземні частини багатьох рослин, сонечка, джмелі, гнізда птахів.

5)  Бережливо ставтеся до птахів, ящірок, жаб. Якщо їх не стане, комахи зни-щуть рослини.

2.    Робота в групах

Кожна група отримує висловлювання на картках.

—  Біля яких висловлювань ви б написали «Дозволено», а біля яких — «Заборонено»?

1) Смітити на берегах.

2) У водойми не кидати відходи.

3) Не мити машини у водоймах.

4) Не скидати промислові відходи.

5) Вирубувати ліси по берегах водойм.

6) Обмежити вилов риби.

7) Дозволити необмежену риболовлю.





















Природознавство

Тема. Які рослини занесені до Червоної книги України?

Мета: ознайомити учнів з рослинами свого краю, що охороняються і занесені до Червоної книги України; розвивати спостережливість; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до рослин.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Доведіть, що комахи, риби, птахи і анірі, які живуть у водоймі та поблизу неї взаємопов'язані між собою. Розкажіть казку про підводне царство та його водяних мешканців.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про рідкісні рослини, які потребують охорони.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота іа підручникам (с 144-145)

—  Пригадайте! Які рослини в твоєму краї стають рідкісними?

Робота в парі

—  Складіть перелік рослин, яким, на вату думку, загрожує небезпека зникнення.

—  Для чого створили Червону книгу України? Що таке Червона книга?

—  Червона книга — це важлива книжка і водночас державний документ, у якому представлено перелік багатьох рідкісних рослин і тварин, що зникають. Такі переліки створено у різних країнах, є він і в Україні. Його називають «Червона книга України», він складається із двох товстезних томів. (У кожному я них міститься понад тисячу сторінок!)

—  Розгляньте фотографії на с. 144. В одному томі зібрані відомості про рослинний світ, а в другому — про тваринний світ.

—  Роздивіться фотографії рослин, занесених до Червоної книги України, на с. 145. запам'ятайте їх.

—  Які а рослин, що занесені до Червоної книги України, квітують навесні, а які — влітку?

—  Які а рослин іа Червоної книги України зростають у лісах; степах; горах?

—  Які я рослин, що занесені до Червоної книги України, виривають для букетів, щоб продавати на базарах та вулицях міст?

—  Як діяльність людей впливає на життя дикорослих рослин?

—  Роздивіться і запам'ятайте умовні позначки, які розповідають про причини зменшення кількості рослин у природі.

2.    Фіакультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Робота в групі

—  Поміркуйте, чому рослин у природі стає менше? Що можна зробити для їх охорони?

2.     Гра «Чи правильна, що?..»

Учні використовують сигнальні картки: якщо висловлювання правильне — зелену, якщо неправильне — червону).

•   Рослини очищають повітря.

•   3 вини людини на Землі зникло багата рослин.

•   Усі рослини можна зривати і робити з них букети.

•   Наїла держава взяла під охорону рідкісні рослини.

•   Кульбабу відносять до рослин, що охороняються.

•   Учні повинні знати рослини, які охороняються державою.

•   Ти можеш допомогти рослинам, щоб їх не ставало менше.

—  Сподіваюся, що тепер серед вас не буде людей, байдужих до рослин рідного краю, а особливо, представників Червоної книги. Я звертаюсь до вас із проханням: не рвіть даремно квіти, охороняйте ніжні й одночасно тендітні й беззахисні рослини.

VI.  Підсумок уроку

—  Що таке Червона книга7

—  З якою метою створена ця книга?

—  Чому необхідно охороняти природу?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 144-145. Намалюйте плакат-звернення «Збережемо рослини]».

Природознавство

Тема. Які тварини занесені до Червоної книги України?

Мета: ознайомити учнів з тваринами свого краю, що охороняються і занесені до Червоної книги України; розвивати спостережливість; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до тварин.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

Учні презентують плакати-звернення «Збережемо рослини!».

—  Чому виникла потреба охорони рослинного світу?

—  Яку природоохоронну роботу ви проводите у своєму місті (селі)?

—  Як ви вважаєте, що сказали б нам рослини, якби могли говорити?

—  Наведіть приклади рослин, які, на вашу думку, не можна зривати.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про тварин, занесених до Червоної книги України.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручником (с 146-147)

—  Пригадайте! Які тварини у вашому краї стають рідкісними?

Робота в парі

—  Складіть список тварин, яким,  на вашу думку, загрожує небезпека зникнення.

—  Роздивіться фотографії тварин, занесених до Червоної книги України (с. 146), запам'ятайте їх.

—  «Червона книга України. Тваринний світ» — це державний документ, у якому представлено перелік багатьох рідкісних та зникаючих тварин.

—  Які з тварин, занесених до Червоної книги України, живуть у лісах та на луках; прісних водоймах; морях?

—  Поміркуйте! Як діяльність людей впливає на чисельність диких тварин?

—  Що трапиться, якщо люди вирубають усі ліси?

—  Роздивіться і запам'ятайте умовні позначки, які розповідають про причини зменшення кількості диких тварин у природі (с. 147).

2.    Фізкультхаилиика

V.     УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Тестування

—  Виберіть правильну відповідь.

1) Червона книга України -  це:

а) перелік рослин і тварин;

б) Закон України;

в)  перелік рослин і тварин, що зникають.

2) Назви рослин і тварин, яких залишилася мало, заносять до:

а) Червоної книги;

б) енциклопедії.

3)  Доповни визначення:  «Червона книга — книга, яка містить відомості про...».

а) Рідкісні рослини;

б) зниклі рослини і тварини; в) рідкісні і зниклі рослини і тварини.

4) Чому для цієї книги вибраний червоний колір?

а) Це красивий колір; б) це яскравий сигнал; в) це сигнал небезпеки.

2.    Робота в групі

—  Складіть розповідь про причини зникнення тварин у лісах та водоймах. Що можна зробити для їх охорони? Чому тварин, яких не занесено до Червоної книги України, теж треба охороняти?

VI. Підсумок уроку. 

—  Що сталося б, коли б природу не охороняли?

—  Яку участь ви берете в охороні природи своєї місцевості?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.138-140.

—  Які правила повинні застосовувати у своєму житті дорослі й діти, щоб зберегти природу? Запишіть їх у спеціальну пам'ятку.


ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Гра «Скарги рослин і тварин»

На що скаржаться ці рослини (тварини)! Зазначте стрілками. Як людина може їм зарадити?

hello_html_m6ec12fdf.jpg


















Природознавство

Тема. Що ти знаєш про рослини - символи України?

Мета: розповісти учням про рослини, які є символами України; розвивати мовлення; розширювати кругозір; виховувати дбайливе ставлення до рослин. 


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Чому багато рослин і тварин стають рідкісними?

—  Які правила повинні застосовувати у своєму житті дорослі й діти, щоб зберегти природу?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які рослини приносять особливу радість людям у містах і селах, допомагають визначати час і передбачати погоду.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 •    Робота за підручником (с. 148-149)

—  Розгляньте фотографії нас. 148.

—  Пригадайте! Які рослини є найулюбленішими в Україні?

—  Народи світу різняться між собою національним одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. У кожного народу є улюблені рослини — рослини-символи: у канадців — клен, у росіян — берізка. В Україні це: верба, тополя, калина, барвінок, чорнобривці та мальви.

—  Де ви бачили ці рослини у місті і селі?

—  Як ці рослини розмножують? Які з них саджають, а які — висівають?

Робота в парі

—  Обговоріть, де саме можна посадити рослини — символи України: біля школи чи поблизу будинків, у яких ви живете.

—  «Без верби і калини — нема України»,— говориться у народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. Кажуть: «Де вода, там і верба». Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.

Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Калиною прикрашали весільний коровай.

Робота в групі. Конкурс загадок, приказок, легенд і віршів про рослини — символи України

—  Роздивіться фотографію на с. 149 і пофантазуйте: якими можуть бути квіткові годинники?

—  Розгляньте малюнки рослин, дикорослих і культурних рослин. Зверніть увагу, коли відкриваються та закриваються їх квітки. Складіть з них квітковий годинник.

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Робота над прислів'ями та приказками про вербу та калину 

*   Про вербу

Без верби і калини нема України. 

Де срібліє вербиця, там здорова водиця. 

*  Про калину

Любуйся калиною, поки цвіте, а дитиною, поки росте.

Який куш така й калина, яка мати така й дитина.

Запишалася калина, наче красная дівчина.

Дівчина пишна та красива, мов червона калина.

Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягоди дарує.

2.     Слухання пісні «Чорнобривці»

—  Про яку квітку ця пісня?

ЛЕГЕНДА ПРО ЧОРНОБРИВЦІ

Назва чорнобривців пов'язана зі старовинною легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки — чорнобривці.

У народі чорнобривці ще називають оксамитками або бархатками, бо яскраві їх суцвіття виграють у променях сонця.

—  Палахкотять біля вікон українських осель вогнем мальви і жоржини, чорнобривці й маки, буяють різнобарв'ям нагідки, рожі, ромашки, калина, любисток, м'ята — обереги нашого народу. Усім, хто вирушав у далеку дорогу, хто волею долі опинявся далеко від батьківського порогу, вони нагадували: «Там земля мила, де мати народила».

3.     Робота над загадками

■    У вінку зеленолистім, 

У червоному намисті 

Видивляється у воду

Ня свою хорошу вроду. (Калина)

■    Гарні квіти біля хати 

Навесні садила мати. 

Чорнобриві-чорноброві

Квітнуть в тиші вечоровій. (Чорнобривці)

■    Зяйлукяля в верболозі,

Дні і ночі ронить сльози. (Верба)

4.    Гра «Четвертий "зайвий"»

—  У кожній групі підкресліть «зайве» слона, поясніть свій вибір. 

■   Вербя, липа, вигпня, мальви.

•   Чорнобривці, барвінок, калина, мак.

VI. Підсумок уроку. 

—  Що запам'яталося?

—  Що найбільше сподобалося?

—  Які рослини є символами України?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 148-149.

—  Перевірте, коли відкриваються і закриваються квітки, із яких у давнину складали квітковий годинник.

















Природознавство

Тема. Екскурсія. Які зміни відбуваються в природі влітку?

Мете: навчати учнів спостерігати за змінами у природі протягом літа, узагальнювати спостереження за природою; розвивати спостережливість; виховувати інтерес, захоплення, любов до рідної природи.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання.

—  Як змінилася природя влітку?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як самостійна спостерігати за природою

влітку.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Робота за підручником (с 150-151)

—  Пригадайте! Як потрібно поводитися серед природи, щоб не нашкодити їй?

—  За таблицею на с. 150 розкажіть, як спостерігати за природою.

—  Що треба виготовити, щоб спостерігати за полудневим розташуванням сонця? Коли найдовші, найкоротші тіні? Як змінюється тривалість дня і ночі? Чому?

—  Як дізнаватися про температуру повітря? Якого кольору найчастіше небо влітку? Як визначати хмарність? Які дні, сонячні чи хмарні, переважають улітку?

—  Які опади випадають улітку? Як чясто? Чи схожі літні дощі на весняні чи осінні? (Влітку дощ теплий, великий.) Як визначати силу вітру (с. 159)? За чим ще треба спостерігати?

—  Навчіться милуватися красою природи!

2.    Спостереження за працею людей улітку

—  Для людей літо також є дуже важливою порою, вони мають чимало роботи ня полях, у гядну, ня городях.

—  Яку роботу виконують люди на полях улітку?

—  За допомогою яких машин люди збирають урожай на полях?

—  Яку роботу виконують на городах?

—  Які роботи ведуться в садах?

—  У кінці червня достигають трави і починається сінокіс.

—  Для чого косять траву і заготовляють сіно?

3.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Робота над літніми прикметами

—  Спробуйте перевірити влітку такі народні прикмети про літню погоду. Птахи в'ють гнізда з сонячного боку — на холодне літо.

Трава в червні починає сохнути — на дощовите літо. Густо цвіте гречка — на спекотне літо.

Які метелики навесні вилетіли першими — білі або червоні? Якщо червоні,

літо буде багате на мед і сухе, а білі      мокре і щедре на молоко.

Опеньки з'явились — літо скінчилось.

Ластівки низько літають — на дощ.

Рясна роса зранку — на ясний день.

Мурахи ховаються серед білого дня — на негоду.

Горобці купаються в пилюці — на дощ.

Весело співає зяблик — дощу не буде.

Риби вискакують з води — до дощу або негоди.

2.     Гра «Що не так?»

НЕБИЛИЦЯ

Що у зими тіп порозі Цвітуть маки на морозі, А у літа на печі Замерзають калачі. А у весни в кінці поля Листя скинула тополя. А в осені коло стежки Вбрались верби у сережки. А ми стали коло тати. Та й не мажем розібрати,— Кому іти рибу пасти. Кому ваду в копи класти, Кому пічки молотити, Кому сніги волочити.

Вишні ростуть на землі, суниця — на дереві. Яблука вирощують на землі поряд із картоплею. Кавуни достигають у січні. Огірок — це ягода.

3.     Робота над загадками

•   Тільки дощик прошумів Над лужком, над лісом — Хтось у небі рушничок Вишитий повісив. (Веселка)

■   Ходить тур по горах, а турниця по долах.

Як турниця мигне, тур загуде. (Блискавка і грім)

■   Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Грім)

•   Вночі спить, а вранці тікає. (Роса)

•   Кольорова дуга через річку пролягла. (Веселка)

■   Довго нема мене — все в'яне, а як прийду — знов оживає. (Дощ)

VI. Підсумок уроку. 

—  Чому літо — найтепліша пора року?

—  Які дні й ночі влітку?

—  Коли найдовший день? Чому?

—  Як залежить довжина тіні від предмета від висоти сонця?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.150-151.

—  Придивіться і розкажіть, як поводяться рослини, наприклад кульбаба, та інші за вашим вибором, у сонячну та дощову погоду.


































Природознавство

Тема. Як змінюється впродовж року розташування сонця?

Мета: узагальнити знання учнів про зміну висоти Сонця над горизонтом упродовж дня і в різні пори року; розширити й уточнити уявлення дітей про добу, пори року, про причини зміни доби, пір року, про залежність світла і тепла на Землі від висоти Сонця; пояснити принцип дії сонячного годинника; сприяти розвитку мовлення, пам'яті, уваги; продовжити формування інтересу до уроків природознавства.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Розкажіть, як поводяться рослини, наприклад кульбаба, та інші за вашим вибором, у сонячну та дощову погоду.

2.     Робота над загадками

■   Хто без дров і без вогня, Світить, гріє нас щодня? (Сонце)

—  Доберіть до відгадки слова, що означають її ознаки. (Сонце (яке?) — кругле, жовте.)

—  Доберіть слова, що означають дії. (Сонце (щоробить?) — світить, гріє.)

—  Від чого на Землі залежить життя, світло і тепло? (Усе життя на Землі пов'язане з Сонцем.)

■   Ніг немає, а ходжу, 

Рота немає, а скажу: 

Коли тобі спати,

А коли вставати. (Годинник)

—  Які бувають годинники?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як користуватися сонячним годинником.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Пояснення вчителя

— Люди, спостерігаючи за природою, навчилися дізнаватися час доби за Сонцем. Той час, коли сонце піднімалося найвище, називали полудень. Опівдні тіні від предметів найкоротші. Ось тоді люди і винайшли перший годинник. Це був сонячний годинник. Розкреслили люди круглий майданчик просто неба і поставили посередині кілочок. Йде по небу сонечко — йде по майданчику тінь від кілочка. Вона і показує час (години). Але такими годинниками можна було користуватися тільки вдень і тільки в гарну сонячну погоду.

2.     Робота за підручником (с. 152-153)

—  Розгляньте малюнки-схеми на с. 162. Пригадайте! Як розташування Сонця впливає на зміну пір року? Як змінювалася тривалість дня і ночі впродовж року?

—  За допомогою чого ви спостерігали, як змінювалося розташування Сонця впродовж всього навчального року?

—  Що винайшли наші давні предки, спостерігаючи за рухом Сонця на небі?

—  Розгляньте фотографії. Сонячний годинник — перший прилад для вимірювання часу.

—  Прочитайте, як виготовити сонячний годинник. Розгляньте фотографії різних сонячних годинників (с. 153). В яку погоду ними молена користуватися?

—  Пригадайте і розкажіть:

•   Як упродовж року проводилися спостереження за погодою та природою?

•   Які висновки ви можете зробити?

•   Чи вмієте вимірювати температуру повітря?

•   Дізнаватися про стан неба, хмарність, опади та вітер?

—  Які народні прикмети допомогли вам передбачати погоду?

—  З життям яких рослин і тварин вам довелося познайомитися?

3.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Гра «Так чи ні?»

•   Висока вертикальна жердина в сонячному годиннику називається гномон. (Я)

•   У сонячному годиннику стрілкою є маятник. (Мі)

•   Стрілкою в сонячному годиннику є тінь від кілочка. (Так)

•   Опівдні сонячний годинник показує 12 годин. (Так)

•   Сонячним годинником молена користуватися тільки вдень. (Так)

•   Сонячним годинником можна користуватися в будь-яку погоду. (Ні)

VI.  Підсумок уроку.

—  Пригадайте і розкажіть:

•   Як упродовж року проводилися спостереження за погодою та природою?

•   Які висновки ви можете зробити?

•   Чи вмієте вимірювати температуру повітря?

•   Дізнаватися про стан неба, хмарність, опади та вітер?

•   Які народні прикмети допомогли вам передбачати погоду?

•   3 життям яких рослин і тварин вам довелося ознайомитися?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С. 152-153.

Природознавство

Тема. Як досліджувати природу влітку?

Мета: обговорити з учнями, як потрібно досліджувати природу влітку; розвивати спостережливість; вчити берегти і примножувати природні багатства, охороняти навколишнє середовище від забруднення і винищення.


Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Розкажіть, чи є у вашому місті чи селі сонячний годинник.

—  Чи потрібно охороняти природні багатства?

—  Від чого слід охороняти природні багатства?

—  Як люди забруднюють воду? повітря? ґрунти?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як можна влітку дізнатися більше про природу рідного краю.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Робота за підручником (с 154-155)

—  Пригадайте! Які правила поведінки серед природи ви вже знаєте?

—  Роздивіться малюнки нас. 154. Поміркуйте і зробіть висновки.

—  Уявіть собі: ваш клас на початку літа вирушив на екскурсію на квітучу луку. Скільки тут усяких квітів! Цвіте калина і шипшина. Квітує різнотрав'я. Скільки пурхає різнобарвних метеликів! Що ви будете робити? В які ігри гратиметеся? Певно, й наступного року ви з класом захочете відвідати цей чудовий лужок.

—  Минуло кілька років. І ви знову — на тій самій луці. Але, чому вона так змінилася?

—  Вивчіть пам'ятку друга природи (с. 155). Вивчайте, любіть і бережіть природу рідного краю! Намагайтеся протягом літа дізнатися якомога більше про природу рідного краю.

2.     Фізкультхвнлинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Поетична хвилинка. Слухання віршів про природу та її захист

ПТИЦЯ

Тріпоче серце спійманої птиці, 

В руках моїх не чує доброти.

— Я дам тобі водиці і пшениці, 

Моя пташино, тільки не тремтиі

—  Хіба потоки загубили воду, 

Хіба в полях уже зерна нема?! 

Пусти мене, мій хлопчик, на свободу, 

І все, що треба, я знайду сама.

— Я ж лагідно тебе тримаю, пташко, 

В своїх руках, легеньких, як вітрець. 

Хіба неволя це? Хіба це важко — 

Від мене взятії кілька зеренець?

— Пусти мене! Мені, дитино мила, 

Дорожча воля, ніж зерно твоє!

Страшна, хоч навіть лагідна та сила. 

Яка розкрити крилець не даєі — Лети) 

Співай у небі гомінкому; 

Хоч і маленький, зрозумів я все. 

Моя рука ніколи і нікому 

Ні кривди, ні біди не принесе! 

І. Франко

VI.  Підсумок уроку.

—  Що ж таке охорона природи?

—  Що роблять люди для збереження природи?

—  Що робите ви для збереження природи?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С. 154-155.

—  Складіть пам'ятку на тему: «Як я допомагаю природі».

—  Створіть малюнки-плакати, присвячені захисту природи.

hello_html_14fc5999.jpg

Природознавство

Тема. Перевір себе: що я знаю про сезонні зміни в природі

Мета: підсумувати знання учнів про природу; розвивати навички самостійної роботи; виховувати дбайливе ставлення до природи.


Хід уроку Природознавство 2 кл. Сезонні зміни в природі

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Прочитайте пам'ятку на тему: «Як я допомагаю природі!». Учні презентують малюнки-плакати, присвячені захисту природи.

III.    ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви перевірите себе: що ви знаєте про сезонні зміни в природі. Якщо ви правильно відповісте на всі запитання, то вас можна буде зарахувати до справжніх друзів і захисників рідної природи, бо ви знаєте і розумієте її закони, правила, секрети та таємниці.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Робота за підручником (с. 156-157)

1)Що довкола вашого будинку належить до неживої природи, а що — до живої природи?

2) Назвіть складові погоди.

3) Яке значення для людей, тварин і рослин має температура повітря?

4) Що означають ці умовні знаки? (Не зривати квіти для букетів, не витоптувати рослини, не чіпати гнізда, не ловити тварин, не вирубувати лісів, не забруднювати повітря.)

5) Для чого створили Червону книгу України?

6) Що трапиться, якщо із лісів, садів і парків зникнуть птахи?

2.     Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Гра «Чи правильно, що...?»

Учні використовують сигнальні картки: якщо висловлювання правильне — зелену, якщо неправильне — червону.

•   У добі 24 години.

•   Висота Сонця над землею завжди однакова.

•   Висота Сонця міняється тільки впродовж дня.

•   Висота Сонця міняється не лише впродовж дня, але і впродовж усього року.

•   На землі світло і тепло залежать від Сонця.

•   День і ніч не завжди бувають однакової тривалості.

•   Влітку дні коротші, а ночі довші.

•   Влітку дні стають довгими, а ночі — короткими.

•   Від висоти Сонця залежать світло і тепло на землі.

•   Сонце — джерело життя на землі

•   Без сонячного світла і тепла можуть жити люди, рослини, тварини.

•   Сонце нагріває земну поверхню.

•   Без сонячного тепла на землі усе замерзнуло б.

2.    Хвилинка милування природою

—  Розгляньте пейзажі літньої природи (с. 157).

—  Зупиніться на хвилинку, помилуйтеся пейзажами та пригадайте нашу мандрівку в гості до літа.

—  Що вам запам'яталося, сподобалося найбільше?

—  Про що захотілося розповісти своїм друзям?

—  Що вас вразило?

—  Які знання ти зможеш використати незабаром — на літніх канікулах?

—  Успіхів у подальшому пізнанні природи і веселого літнього відпочинку вам бажають друзі — казкові герої: Сонечко Семикрапочка, Карасик Золо-тенко. Сойка Синьокрила, їжачок Хитрячок та авторка підручника Ірина Василівна Грущинська.

VI.  Підсумок уроку. Природознавство 2 кл. Сезонні зміни в природі

—  Що нового ви дізналися на уроці?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 156-157.


ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Природознавство

Тема. . Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?

Мета: навчати учнів знаходити в додаткових джерелах знань відповіді на запитання до природи, готувати розповіді та обговорювати їх; розширювати світогляд учнів; розвивати мовлення, мислення; виховувати пізнавальний інтерес.


Хід уроку Природознавство 2 кл. Календар природи

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.    Перевірка домашнього завдання

—  Що падає від предметів, які освітлює сонце?

—  Що таке гномон?

—  Як виникає тінь?

—  У який час доби найдовша тінь від різних предметів?

2.    Робота над загадкою

•   Є в квартирі молодець, 

Математик і мудрець. 

Він тебе не підведе. 

Бо точний рахунок дням веде. (Календар)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ми поговоримо про дивний винахід, яким користується кожна людина, про винахід, який є в кожному будинку. Ми так звикли до нього, що дуже часто здається: він був завжди. Але це не так. Тільки завдяки цьому пам'ятнику культури і науки ми з вами можемо по-справжньому вивчати історію, саме цей винахід пов'язує нас з історією усього людства.

Наш урок буде присвячений календарю. Ми з'ясуємо, які спостереження за природою допомогли людині створити календар.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Розповідь учителя

—  Висить на стіні календар. Одним календар нагадує, що незабаром канікули, іншим — що настає футбольний сезон.

Наші предки багато тисячоліть тому навчилися вимірювати проміжки часу, зіставляти їх із явищами, які повторювалися періодично (зміна дня і ночі, пір року).

Коли людина почала вирощувати хліб і збирати врожай, вона помітила, що час посіву щорічно припадав на один і той самий час. Люди почали рахувати, скільки часу проходить між посівами. Це була перша спроба людини визначити число днів у році!

Стародавні єгиптяни першими визначили тривалість року з високою точністю. Вони знали, що кращим часом для посівів був час після щорічних розливів річки Нілу. Єгиптяни помітили, що між розливами проходить 12 повних місяців по ЗО днів.

Щорічно, майже одночасно з початком розливу Нілу, перед сходом Сонця на небосхилі з'являлася яскрава зірка. Між цими подіями виявилося 365 днів. Це було 6000 років тому. Саме єгиптяни розділили рік на 12 місяців по 30 днів, у кінці року додавали 5 додаткових днів. Так з'явився перший календар.

— Що помітила людина, коли почала вирощувати хліб і збирати врожай?

— Хто першими визначили тривалість року з високою точністю? Як вони до цього додумалися? Скільки років тому це було?

2.    Фізкультхвилинка

V.     УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Слухання розповідей учнів про те, які спостереження за природою допомогли людині створити календар

2.     Робота над загадками

—  Про які місяці йдеться?

*    Пухнастий сніг усе вкриває, Різдвяна зірка в небі сяє. Повсюди радість, щастя, сміх — Цей місяць перший із усіх. (Січень)

*    Другий він в календарі, Холодно о цій порі. Снігопади, завірюха.

Псі ховають в тпяпки вуха. (Лютий)

*    Промінчик лагідно всміхнувся, У лісі пролісок проснувся.

Все прокидається від сну, Стрічає дівчину-Весну. (Березень)

*    Квітнуть вишні, абрикоси, Зеленіють верби коси...

...І зайчик сонячний сміється. Бо теплий дощик з неба ллється. (Квітень)

*    П'ятим в році він приходить, Із лепехою заходить.

У весни — останній він,

Далі — літа чути дзвіні (Травень)

*    Полуничку у сметанці Приготуємо ми вранці. Літо бавиться в дворі.

Знов кусають комарі) (Червень)

*    Лип? квіточками вбрались, Віддавати цвіт зібрались. Покупатись кличе річка,

Тепла в ній уже водичка! (Липень)

*    Дині, гарбузи, томати: Смакувати, смакувати... От і літечка кінець.

Осінь іїдр вже навпростець. (Серпень)

*     Н школах дзвоник продзвенів. Школярів дім знань зустрів. В лісі виросли грибочки,

У опеньках всі пеньочки... (Вересень)

*    Мов вогонь, палає світ, Полетіло листя з віт... Пташки в вирій відлітають, Хмарки дощик розсипають... (Жовтень)

*     Вправо, вліво, вниз, назад — Всюди справжній листопад. Тріпіки ще і вже зима,

От і осені нема... (Листопад)

*    Під подушкою пакунки — Миколайчикадарунки. Трішки ще й почне свій лік,

Не старий, а Новий рік! (Грудень)

3.    Тестування

—  Виберіть правильну відповідь. Календар потрібний людям для...:

•   прикрашання домівки;

•   відліку часу;

•   тренування в математиці і астрономії.

4.    Запитання для допитливих

•   Березень — місяць, коли на березах з'являються сережки. Квітень — це місяць цвітіння квітів. Як ви вважаєте, чому травень був так назнаний нашими далекими предками?

" Червень — червовий, красивий. Липень — час цвітіння липи. Здогадайтеся, чому серпень так назвали?

V.  Підсумок уроку. 

—  Що нового вивчили на уроці?

—  Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?

—  Назвіть зимові місяці, весняні, літні, осінні.

—  Які з цих назв ви можете пояснити?

Природознавство

Тема. Проект. Квіти в моєму житті

Мета: навчати дітей спостерігати за квітами найближчого оточення; пояснити значення квітів у житті людини; виховувати любов до квітів.


Хід уроку Природознавство 2 кл. Проект. Квіти в моєму житті

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього завдання

Учні в парах розповідають про рослини, що є символами України.

2.     Слухання вірша Г. Черінь «Українські квіти»

УКРАЇНСЬКІ КВІТИ

Вийшли зрання не гуляння

Українські діти, їх стрічали і вітали

Українські квіти.

Ось волошки, сонні трошки.

Синім шовком шиті.

Ясноокі, чисто вмиті,

Розбрелись по житі.

Ось рожева конюшина,

А на ній і комашина,

Що, не дивлячись на ранок,

їсть солодке на сніданок.

На горбочку мак,

В шапці, як козак.

Він яскравий, як вогонь!

А бундючний — Бог баронь!

Вміє, задаватись так Тільки ще будяк! 

Там росте холодна м'ята (Добре пахне, як пом'ята). 

Там шовковая трава Щось шепоче, як жива. 

А з травички — ніжні личка: 

То вже «Братик і Сестричка» У тих самих кольорах, 

Що на наших прапорах. Розбрелись по полю діти — 

Більші, менші і малі — Молоді яскраві квіти 

Української землі.

Г. Черінь

—  Про які квіти говорить автор у вірші?

—  Що цікавого про квіти ви дізналися?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ми поговоримо про значення квітів у нашому житті.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Розповідь учителя

—  Без квітів не можна уявити нашого життя. Ми милуємося їхньої красою, вони прикрашають житло. З давніх часів деякі квіти вважають оберегами. Обереги — це те, що береже людину.

Чорнобривці разом з іншими травами клали до першої купелі немовляти, щоб дитина була людям мила, як та квітка.

Рослиною-оберегом вважали мак. Його вплітали у віночки дівчата, вишивали на сорочках та рушниках. Насінням маку, освяченим на свято Маковея, обсипали садибу, людей і худобу.

Чи не найбільш поширеною й улюбленою в Україні здавна вважали рожу рожеву, або мальву. Безліч відтінків — від білого, рожевого до червоного й багряного — створює дивовижну веселку навколо оселі.

Дізнайтеся про квіти, які ростуть у вашому будинку або квартирі, в класі. Чим вони особливі? Запишіть відомості самостійно або разом з дорослими. Доповніть їх фотографіями.

Обговоріть у класі зібрані матеріали. Можна їх зібрати в одну спільну книгу «Квіти в нашому житті».

Проведіть презентацію роботи. Оцініть результати.

2.    Фізкультхиилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Міні-проект. Квіти в моєму житті Зразки робіт учнів

ЯКА КВІТКА НАЙКРАЩА (Каяка) У лісі на галявині росли квіти: дзвіночок, ромашка, фіалка, мальва. Вони були дуже красині і пахучі.

Одного разу квіти засперечалися, яка з них найкраща. Ромашка мовила:

—  Я найгарніпга. В мене красиві білі пелюсточки. А дзвіночок продзеленчав:

—  Ні, я найкрасивіший. У мене, крім вроди, є сріблястий голосок. Тут мальва відповіла:

—  Ні, найвродливіша — я. В мене гарні квіти. Я висока і гнучка. А маленька фіалка посміхнулася і сказала:

—  Не сваріться. Ми всі красиві, особливі, вродливі і неповторні. І квіточки помирилися.

Наталіл Дубинка

МОЯ УЛЮБЛЕНА КВІТКА

Тюльпан — моя улюблена квітка. Якого б кольору він не був, здається, що тримаєш на долонях маленький глечик.

Тюльпан викликає добрі та щирі почуття. Він нагадує мені чарівну казку про алу квіточку, яка принесла дівчинці щастя.

На жіноче свято я завжди намагаюся подарувати мамі цю чарівну квітку — як символ свого серця.

Станіслав Проценко

ТРОЯНДА

Моя улюблена квітка — троянда. Трояндовий кущ приваблює моє око.

Троянда — тендітна, пахуча і красива квітка. На стеблі в неї є маленькі, але гострі колючки. Квіти бувають різного кольору, мені ж до вподоби червоні троянди. Бо вони — квіти любові.

Владислав Бондар

VI. Підсумок уроку. 

—  Що нового ви дізналися на уроці?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Підготуйте розповіді про квіти, які вам найбільше подобаються, або улюблені квіти ваших родин.






































Природознавство

Тема. Проект. «Книга скарг» природи

Мета: навчати учнів оцінювати власний вклад у збереження природи; розвивати пізнавальну активність; виховувати у дітей бережливе ставлення до природи.


Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

Учні у парах презентують розповіді про квіти, які їм найбільше подобаються, або улюблені квіти їхніх родин.

СПАСИБІ ЛЮДЯМ, ЩО ЗРОСТИЛИ ЛІС

Спасибі лвідям, що зростили ліс: 

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі 

І за красу отих зелених кіс, 

В яких стоять гнучкі берізки білі. 

Коли б не ліс, не знали б ми про те. 

Що є фіалка й пролісок на світі. 

Як у маю конвалія цвіте — 

Найкраща, найніжнігаа поміж квітів. 

Від суховіїв сохнула б земля. 

Була б вона подібна до пустелі. 

А ліс накличе хмари на поля — 

Дощі проллються врсняні, веселі... 

Спасибі лтдям, що зростили ліс.

М. Познанська

—  Чому ми дякуємо людям, що зростили ліс?

—  Що попросила б людей природа, якби вміла розмовляти?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ми розглянемо можливі скарги від природи.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Розповідь учителя

—  Послухайте оповідання про сумні пригоди коника.

Сидів у траві коник. Розглядав усе довкола. Сонце світило, і так приємно, тепло було конику в соковитій траві, що він зіпнувся на ніжки і засюрчав. Раптом зашуміло, і на коника упала тінь. Зверху щось звалилося і притиснуло його до землі...

—  Я коника спіймав — промовив один хлопчик до іншого.

—  Покажи! — попросив інший.

Перший протиснув пальці під долоню, якою накривав коника, боляче здушив його, а потім узяв за складені крильця. Коник намагався вирватися, почав розгинати свої ніжки, які завжди рятували його, однак нічого не виходила.

—  Ого,— промовив другий хлопчик, дивись, які у нього довгі вуса. І ніжки смикаються.

Він схопив ніжки коника. Але перпіий хлопчик був не такий злий і легковажний, як другий. Пін розумів, що коник живий, що він також бачить навколишній світ — сонце, небо, траву...

—  Не чіпай його,— сказав перший хлопчик. Ми його відпустимо. Нехай собі стрибає.

І кинув коника далеко у траву. Упав коник у траву і пострибав чим далі від небезпечного місця.

За Ю. Аракчеєвим

—  Розкажіть, чи доводилося вам спостерігати за схожою поведінкою дітей чи дорослих.

—  Часто природу руйнує бездумна, безвідповідальна поведінка людей. Добрі й розумні вчинки допомагають захищати природу.

Пройдіться вулицями свого населеного пункту. Зверніть увагу на тіла живої і неживої природи. Напишіть розповідь-скаргу від імені рослини, тварини, ґрунту тощо. Зобразіть скаргу за допомогою малюнка.

Поміркуйте, що можна зробити, щоб виправити ситуацію.

Після закінчення роботи проведіть презентацію. Запросіть на неї дітей з інших класів, батьків.

Оцініть результати роботи.

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота в групах

—  Уявіть, що квіти, дерева і птахи вирішили написати побажання людям. Запишіть їх побажання. Потім з кращих побажань можна зробити красиві плакати і розвісити їх у парку або в лісі.

—  Кожна група отримує запитання, яке необхідно обговорити вголос, висловити свої міркування, дійти спільної думки та зробити висновок.

а) Що запише нежива природа в книгу скарг?

б) Що запишуть рослини в книгу скарг?

в) Що запишуть птахи і тварини у книгу скарг?

Учні разом з учителем читають скарги і на кожну з них дають відповіді. Зразок скарг від природи

1) «Не рвіть нас з коренем, а зрізуйте ножем.» Чия це скарга? Чому потрібно зрізати ножем?

2) «Ми поспішали, прилетіли до своєї шпаківні, а вона розбита. Як нам жити? Де?» Чия це скарга? Як учинити?

3) «Ми — солдатики і жучки-сонечка. Тільки сонечко пригріло, ми вилізли погрітись, а діти швидко нас зловили і стиснули у долоньках. Не беріть нас до рук! Благаємо!» Хто звертається по допомогу?

4) «Я — річка. Мені важко нести у воді каміння, сміття, непотрібні речі. Незабаром пропаде вся риба». Що ми повинні зробити, щоб допомогти річці?

5) «Просять дерева — не рвіть наші гілки, листя. Нам дуже боляче!» Як ми можемо відповісти на цю скаргу?

VI.  Підсумок уроку. Природознавство 2 кл. Проект. «Книга скарг» природи

—  Про що йшлося на уроці?

—  Що вас зацікавило?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Напишіть розповідь-скаргу від імені рослини, тварини, ґрунту тощо. Зобразіть скаргу за допомогою малюнка.



Автор
Дата добавления 01.12.2016
Раздел Начальные классы
Подраздел Конспекты
Просмотров293
Номер материала ДБ-407625
Получить свидетельство о публикации

Идёт приём заявок на международный конкурс по математике "Весенний марафон" для учеников 1-11 классов и дошкольников

Уникальность конкурса в преимуществах для учителей и учеников:

1. Задания подходят для учеников с любым уровнем знаний;
2. Бесплатные наградные документы для учителей;
3. Невероятно низкий орг.взнос - всего 38 рублей;
4. Публикация рейтинга классов по итогам конкурса;
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://urokimatematiki.ru


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ


"Инфоурок" приглашает всех педагогов и детей к участию в самой массовой интернет-олимпиаде «Весна 2017» с рекордно низкой оплатой за одного ученика - всего 45 рублей

В олимпиадах "Инфоурок" лучшие условия для учителей и учеников:

1. невероятно низкий размер орг.взноса — всего 58 рублей, из которых 13 рублей остаётся учителю на компенсацию расходов;
2. подходящие по сложности для большинства учеников задания;
3. призовой фонд 1.000.000 рублей для самых активных учителей;
4. официальные наградные документы для учителей бесплатно(от организатора - ООО "Инфоурок" - имеющего образовательную лицензию и свидетельство СМИ) - при участии от 10 учеников
5. бесплатный доступ ко всем видеоурокам проекта "Инфоурок";
6. легко подать заявку, не нужно отправлять ответы в бумажном виде;
7. родителям всех учеников - благодарственные письма от «Инфоурок».
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://infourok.ru/konkurs

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх