Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Начальные классы / Конспекты / Розробки уроків трудове навчання 3 клас
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Начальные классы

Розробки уроків трудове навчання 3 клас

библиотека
материалов

Трудове навчання Дата ____

Тема. Ознайомлення з матеріалами, інструментами та правилами безпечної праці. Форми і образи природи — зразок для майстра

Мета: ознайомити учнів з правилами організації робочого місця, правилами безпеки життя, з підручником з трудового навчання; формувати навички безпечної роботи з інструментами та пристосуваннями; розвивати творчі здібності, уяву, фантазію; виховувати охайність у роботі, терпіння, почуття прекрасного.

Обладнання: ілюстрації із зображенням природних форм

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— На уроках трудового навчання ми не тільки пригадаємо все, чого навчилися раніше, а й підемо далі: ми дізнаємось про складніші творчі роботи — проекти, навчимося виконувати проектні завдання. Для їх виконання нам знадобляться знання та вміння працювати з різними матеріалами в різних техніках.

  1. вступна бесіда (за матеріалами підручника, с. 4–6)

— Природа дуже гарна та різноманітна. Навіть у найбільш звичних творіннях природи багато чудового та повчального. Справжній майстер спостерігає за природою та бере багато ідей з неї. У природи можна багато чого навчитися. Передусім — це гармонія форм та порядок у їх будові. Людина здавна спостерігала за природою та створила багато предметів побуту, машин та механізмів, подібних до об’єктів природи. Поєднання краси і користі — великий закон природи, якому людина навчається слідувати у своїх творіннях. Вертоліт дуже схожий на бабку. Плафон світильника повторює форму квітки дзвіночка. Насіння стиглої кульбаби розлітається «парашутиками». Але в природі ще існує багато таємниць, і розкрити їх зможе лише той, хто вміє спостерігати. Справжній майстер повинен знати матеріали, їх властивості, добре володіти інструментами, планувати роботу, втілювати майстерність та фантазію у своїх виробах. 3. Ознайомлення з підручником — Розгорніть підручник. Роздивіться зразки витворів, які ми виготовлятимемо разом із вами. Перегортаючи сторінки, ознайомтеся з умовними позначками, які використовуються в підручнику. Далі познайомимось з майстрами підручника, які завжди будуть з нами: Шишечкою, Голочкою, Дротинкою, Папірчиком, Глинчиком.

— Розгорніть підручник на с. 4. Розгляньте малюнки.

Що ви бачите на цих малюнках?

— Які форми природи схожі на форми нашого побуту?

Фізкультхвилинка

  1. розповідь учителя

Ознайомлення із правилами безпеки на уроках трудового навчання

Кожен учень зобов’язаний знати й виконувати правила безпечної праці на уроках трудового навчання, а саме: підготувати своє робоче місце; y коли вчитель звертається до всіх учнів, вони мають припинити роботу y й уважно слухати інструктаж; перевірити справність інструментів, наявність матеріалів; y роботу розпочинати лише з дозволу вчителя; y не можна працювати тупим та несправним інструментом; y використовувати інструменти лише за призначенням; y користуватися прийомами роботи з інструментами, як показав учитель; y використовувати навчальний час для виконання завдання та не відволікатися на розмови, своєчасно й якісно виконувати доручену справу.

ІII. підсумок уроку

— Про що дізналися на уроці?

— Що можна виготовити на уроках трудового навчання?

— Які правила безпеки під час роботи запам’ятали?










Трудове навчання Дата __________

Тема. Засоби виразності скульптури. робота з пластиліном. вироби об’ємної форми. Ознайомлення з рельєфом та барельєфом. виготовлення барельєфа «морські мешканці»

мета: формувати в учнів основні поняття про об’єм, пластику, форму, фактуру; ознайомити з видами скульптури; розширити знання про рельєф; формувати навички роботи з пластиліном; удосконалювати техніку роботи з пластиліном; розвивати дрібну моторику пальців рук, творчі здібності; виховувати акуратність у процесі роботи з матеріалами, дбайливе ставлення до роботи.

Обладнання: пластилін; стеки; дощечки для пластиліну; зразки виробів;

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося із засобами виразності скульптури, з рельєфом та барельєфом. Будемо виготовляти рельєф «Морські мешканці». — Мабуть, ви вже здогадалися куди я пропоную вам здійснити подорож. Не у космос, не в гори, а на морське дно. Звісно, більшість із вас бували на морі, дехто навіть — кожного літа, але... Побувати на морі — це одне, а побувати на дні морському — це зовсім інше. Безумовно, морське дно — це красиве, неповторне, дивовижне місце, сповнене цікавинок і таємниць. Хоч, разом із тим, і досить небезпечне. Тож не варто ловити гав, розглядаючи яскравих морських мешканців, бо деякі з них можуть запросто вами пообідати. Проте вам боятися нічого. Я добре знаю, хто з них на що здатний, з ким можна дружити, а кого слід триматися осторонь, тож завжди можу застерегти вас від небажаної зустрічі. Отже, вдихнімо на повні груди, затамуємо подих — і спустімося на дно. НА ДНІ Тиша та спокій У морі на дні... З мулу капуста Морська пророста... На неймовірній Такій глибині Зліва та справа — Повсюди вода! Тут у зеленій Безодні, завжди Рибки всілякі Красиві живуть, Плавають зграйки Туди та сюди, Воду солону Потрішечки п’ють. В морі є леви Морські, їжаки... Можна зустріти Тут навіть кита... Дно — гарне місце. Туди залюбки Сам я спустився б, Якби... не вода...

  1. розповідь учителя

  2. Робота за підручником (с. 8–9).

1) Скульптура як вид образотворчого мистецтва. — Колись наш далекий пращур помітив, що на глині залишаються відбитки, а у творчих руках цей матеріал перетворюється на фігурки людей, тварин, предмети побуту. З того і почалося ліплення. З часом уміння ліпити, вирізьблювати й висікати вдосконалювалося, людина опанувала нові матеріали: деревину, камінь, метал. Так виник своєрідний вид мистецтва — скульптура. Скульптура — це вид образотворчого мистецтва, пов’язаний зі створенням об’ємних художніх форм з різних матеріалів. На відміну від графіки та живопису, де предмети зображені на площині, можуть лише здаватися нам об’ємними, скульптура має реальну форму в просторі. Мистецтво скульптури обирає своїм об’єктом переважно людину, іноді — тварину і значно рідше — натюрморт.

2) Види скульптури. — Існують два види скульптури: кругла — яку можна споглядати з усіх боків; рельєф — об’ємне зображення на площині. Реальна об’ємна форма круглої скульптури надає можливість роздивлятися її з різних боків. І з якого боку ми б не дивилися на неї, вона виглядатиме по-різному. Точка, з якої ми споглядаємо скульптуру, називається ракурсом. Рельєфне зображення, як графіку і живопис, роздивляються з одного боку. Скульптор вирізує чи наліплює зображення на певну площину, тому таке зображення ще називають об’ємною картиною. Розрізняють такі види рельєфу: горельєф, якщо рельєф виступає над площиною більше, ніж наполовину; y барельєф, якщо рельєф виступає менше, ніж наполовину; y контррельєф, якщо рельєф заглиблений у площину. y Рельєфні зображення часто використовують у декоративно-ужитковому мистецтві та дизайні.

3) Фактура. — Скульптор, працюючи з різними матеріалами, або підкреслює їхні природні властивості, або під час обробки надає поверхні вигляду рельєфності чи гладкості. Фактурою можна передати і ніжність шкіри обличчя юної дівчини, і пластичність складок одягу козака та гриви лева, й оперення, що нібито нагадує луску на тілі фантастичного птаха.

4) Робота з пластиліном. Пластилін (італ. plastіlіna — ліпний) — матеріал для ліплення. Виготовляється з очищеного і подрібненого порошка глини з додаванням воску, сала та інших речовин, що перешкоджають усиханню. Буває різнобарвним. Слугує для виготовлення фігур ескізів для скульптурних робіт, невеликих моделей, виробів малих форм. — Сьогодні на уроці ми згадаємо прийоми роботи з пластиліном, правила, яких слід дотримувати під час роботи з пластиліном. — Отже, що таке пластилін? — З чого він виготовлений? — Як із ним працювати? — Пластилін — це матеріал, створений людиною з білої глини, гліцерину, вазеліну (щоб глина не висихала) і воску (щоб глина була завжди пластичною). Щоб надати пластиліну певного кольору, використовують спеціальні барвники. Фізкультхвилинка

3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя.

— На уроці ми будемо виготовляти рельєф «Морські мешканці».

Робота за підручником (с. 10)

  1. Підготуйте основу з картону розміром не більше 15.

2. Нанесіть на картон тонкий шар пластиліну (2–3 мм) зеленого або синього кольору.

3. З різнокольорового пластиліну зробіть рибок, водорості та інших мешканців морського дна.

4. Виготовлених рибок та водорості слід міцніше притискати до основи.

5. За допомогою стеки можна зробити різну фактуру поверхні.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку


дОдатОк дО урОку 6

ПАПІР Товстий і тонкий, білий і кольоровий, газетний і альбомний... З ним людина зустрічається щодня вдома, коли пише листа або читає книгу. Це настільки звично, що людина не замислюється над тим, що були часи, коли паперу не було, і для вираження своїх думок і почуттів слід було видряпувати гострим камінцем або малювати на скелях і стінах печер різні знаки, візерунки, сцени побуту і полювання. Папір є одним з найвеличніших винаходів людства — поруч із колесом, компасом і комп’ютером. З часу появи папір став активним засобом спілкування людей. Появі паперу передували тисячоліття пошуків матеріалу, який був би придатний для фіксування мовлення та передачі знань і досвіду. Спочатку таким матеріалом був камінь. Згодом з’явилися глиняні таблички. На підготовлених тоненьких цеглинках паличками вичавлювали особливі знаки — ієрогліфи. Це було значно легше, ніж висікати або вирізати на камені. Потім цеглинки обпалювали, і вони ставали твердими, але досить тендітними. Таки плити-листи можна було вже пересилати на великі відстані. Однак людина не припиняла пошуки більш зручного і легкого матеріалу для листів. Так з’явилися дерев’яні таблички, що їх покривали воском. Записи на таких табличках робили стилем — спеціальною паличкою, один кінець якої був загострений для листа, а на другому була лопаточка, щоб затирати віск у випадку помилки. У різних країнах використовувалось і різне дерево, а в Китаї, наприклад, випалювали письмена-ієрогліфи на бамбуці чи його корі. В Україні стилем писали на бересті — археологи під час розкопок культурних шарів XІ–XІІ ст. знаходили численні берестяні листи і розписки. У Стародавньому Єгипті для листування використовували папірус, що ріс уздовж русла Нілу. Зі стеблин цієї рослини виготовляли матеріал для письма. Записи, що їх робили на пергаменті, збереглися донині. Пергамент — це дуже тоненька, міцна і дорога, спеціально виготовлена шкіра, на якій робили важливі записи. Цей матеріал слугував людям упродовж багатьох століть. Ця назва збереглася до наших днів, тільки тепер так називають спеціальний жиронепрониклий папір, що його використовують за інших технічних потреб. В Україні пергамент почали виготовляти в XV ст. для державних грамот, законів, особливо цінних книжок і записів. Але все ж пергамент поступився місцем паперу. Отже, папір завойовував світ. Арабські халіфи почали створювати великі бібліотеки, у Китаї та Японії з паперу почали виготовляти різні предмети для релігійних обрядів, амулети, прикраси, ширми, а прозорий папір навіть уставляли у вікна замість скла. У Європі папір почали виготовляти лише з XІ ст., спочатку — в Італії, а потім — у Франції, Англії, Голландії і Німеччині. До України папір увозили із Франції та Голландії. Російське виробництво паперу почалося лише у XVІ ст., на паперових млинах. Але паперу на них виготовляли замало, і все одно більшу частину потрібно було ввозити. Згодом під Петербургом відкрилася перша паперова мануфактура.








Трудове навчання Дата ______


Тема. Виготовлення із пластиліну об’ємних сюжетних композицій. ліплення тварин. Композиція «кішки — мишки»

мета: ознайомити учнів з гончарною іграшкою; навчати виготовляти фігурки тварин з пластиліну; закріплювати навички роботи з пластиліном; розвивати творчу уяву, фантазію, увагу, спостережливість; вміння спілкуватися, виконувати колективну роботу; сприяти пізнанню дітьми краси рідного краю. Обладнання: пластилін; стеки; дощечки для пластиліну; зразки виробів.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми продовжимо працювати з пластиліном.

Виготовимо об’ємну сюжетну композицію «Кішки — мишки».

  1. розповідь учителя Робота за підручником (с. 11–12)

— Пластилін — чудовий пластичний матеріал. З нього можна ліпити не тільки рельєфні, а й об’ємні вироби, які можна роздивитися з усіх боків. Для ліплення використовують різні прийоми. Давайте згадаємо ці прийоми. — Отримати складну об’ємну форму з пластиліну можна різними способами. Конструктивний — спочатку ліплять окремі частини, потім їх з’єднують у цілу фігурку, якій і надають характерних ознак тварин. Пластичний — фігурка ліпиться шляхом витягування частин тіла із суцільного шматка пластиліну. Комбінований спосіб ліплення — поєднує елементи конструктивного та пластичного. Фізкультхвилинка

3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 13)

— Розгляньте фото мишки та кішки.

— З яких частин складається тіло кожної з них?

— Порівняйте їх за формою та розміром.

— Які прийоми ліплення можна використати для створення фігурок цих тварин?

— Обираючи певні прийоми ліплення, створіть композицію «Кішки — мишки».

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку


дОдатОк дО урОку 4

цікаво знати! Лебідь (Cygnus) — рід водоплавних птахів родини качкових. Оперення лебедів за своїм забарвленням буває або сніжно-білого, сірого, або чорного кольору. Самок і самців на вигляд дуже важко відрізняти. Типові виводкові птахи. Оперення щільне і водонепроникне. Від гусаків лебедів відрізняє ще довша шия, що дозволяє в глибших водах обшукувати дно у пошуках їжі, а також їх розмір, за яким вони є найбільшими водоплавними птахами. Розмах їх крил досягає 2 м, а маса може перевищувати 15 кг. Якщо розмір такий самий, як і в гуски, лебедя можна відрізнити за наростом на початку дзьоба. Лапи досить короткі, через що лебеді, пересуваючись по землі, справляють незграбне враження. Зате у них дуже розвинена літальна мускулатура, що дозволяє їм долати тисячі кілометрів на їх щорічних перельотах на південь і назад. Добре літають, але по суші пересуваються важко. Пара лебедів тримається до кінця життя. Якщо самець чи самка гине, то інший член сім’ї собі іншого/іншої не шукає. Потомство виводиться обома батьками, що опікуються своїм молодняком протягом року після народження.










Трудове навчання Дата _______________________

Тема. Комбінування природних і пластичних матеріалів. Лісова скульптура

Мета: вдосконалювати навички роботи з природним матеріалом та пластиліном; розвивати творчі здібності, образне мислення, асоціативну пам’ять, фантазію, увагу, терпіння та охайність; виховувати естетичне ставлення до навколишнього світу.

Обладнання: пластилін; шишки; пір’я; жолуді; стеки; серветки; дощечка.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми будемо комбінувати природні і пластичні матеріали.

Робота за підручником (с. 17)

— Які матеріали можна використати?

— На кого можуть перетворитися жолуді, шишки та каштани?

— Ми будемо виготовляти лебедя з шишок та пластиліну.

  1. вступна бесіда. робота над загадками

— Світ навколо нас дуже великий, різнокольоровий. Ми повинні любити та охороняти природу, бережливо та турботливо ставитися до тваринного світу, навколишнього середовища.

— Відгадайте загадки, а відгадки стануть назвами природних матеріалів, з якими ми сьогодні працюватимемо.

Що з землі можна легенько піднімати,

y Але далеко не можна закидати? (Пір’я)

На ялиночках високих y

Вони ховаються в гілках,

Ласощі птахів та білок.

Моє питаннячко для діток: «Так що ж вони усі їдять?» (Шишки)

З ковпачком на голові,

y Ніби в шлях готовий,

Він ховається у листя

Дуба золотого. (Жолудь)

— Молодці! Сьогодні на уроці за допомогою цих природніх матеріалів та пластиліну ми будемо виготовляти лебедя.

  1. робота за підручником (с. 17–18)

  2. Фізкультхвилинка

4. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя. Мультимедійна презентація

1. З яких частин складається лебідь? (Тулуб, довга шия, голова, дзьоб, хвіст та крила)

2. З чого зроблений тулуб? (З шишки)

3. Шия? (З пластиліну)

4. Голова? (З жолудя)

5. Хвіст та крила зроблені з пір’я. (Закріплені на тулубі за допомогою пластиліну.)

6. Дзьобик та очі зроблені з пластиліну. Дзьобик — червоний, очі — біла крапочка з чорною усередині.

7. З синього пластиліну зробіть озеро із зеленою травичкою.

8. Посадіть вашу пташку на озеро.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

5. цікаво знати! (Див. додаток на с. 14)

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку








Трудове навчання Дата ______________

Тема. Комбінування природних і пластичних матеріалів. Горіхові фантазії

Мета: удосконалювати техніку роботи з пластиліном та природними матеріалами; формувати вміння створювати композиції; розвивати моторику рук, творчі здібності, уяву; вчити контролювати і коригувати свої дії; виховувати охайність під час роботи, дбайливе ставлення до природи. Обладнання: картон-основа; дощечка; пластилін; стеки; горіхова шкаралупа, природний матеріал; фарби; пензель; серветка; зразки композицій.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку

Робота за підручником (с. 19)

— Сьогодні на уроці ми продовжимо ознайомлення з прийомами роботи з пластиліном, будемо також працювати з природними матеріалами. Виготовимо композицію «Горіхові фантазії».

  1. вступна бесіда

— Казково багата природа. У кожній гілочці, у кожній травиночці ховається маленьке диво. Скільки всього можна змайструвати зі звичайної горіхової шкаралупи! Треба лише доторкнутися до чарівного світу казки, й у ваших руках оживуть милі створіння — мешканці фантастичної країни.

— Розгляньте зображення. На кого може перетворитися шкаралупа грецького горіха? — Поміркуйте, на які ще природні форми можна перетворити горішки?

Фізкультхвилинка

3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя.

Робота за підручником (с. 20)

Перетворіть свою горіхову шкаралупу на природну або фантастичну істоту. y Доповніть її деталями з пластиліну та інших природних матеріалів. y Створіть образ, використовуючи фарби. y З’єднувати деталі можна за допомогою пластиліну.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку


























Трудове навчання Дата ________________


Тема. Загальні відомості про техніку виготовлення витинанок. Послідовність роботи під час виготовлення виробів технікою витинанки.

Мета: продовжити ознайомлення учнів з різними видами листівок, з витинанками як видом мистецтва; закріплювати навички роботи з папером; розвивати творчі здібності, уяву, фантазію; виховувати охайність під час роботи, терпіння, відчуття прекрасного.

Обладнання: зразки виробів; кольоровий картон; білий папір; ножиці; лінійка; клей; простий олівець; різні види листівок;

Хід уроку

I I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми продовжимо роботу з папером, а саме — будемо прикрашати листівку.

— Згадаємо на уроці про властивості паперу та традиційну українську силуетну витинанку.

  1. вступна бесіда

— На уроках трудового навчання ми вже знайомилися з папером.

— Який буває папір?

— Які матеріали використовували для письма до появи паперу?

— У наш час папір став універсальним матеріалом. Його використовують не лише для видання книжок, журналів і газет. На ньому друкують листівки й альбоми, малюють олівцем і аквареллю, з нього виготовляють учнівські зошити, використовують у медицині, у різних видах промисловості.

Робота за підручником (с. 24–26).

Витинання — техніка обробки паперу, тканини, шкіри, що полягає в ажурному вирізуванні за допомогою ножиць або ножа. Витинанки виготовляють із тонкого, але міцного паперу, його складають удвічі, учетверо, ушестеро. Після цього на утвореному трикутнику малюють ескіз виробу і вирізують. Прорізи слід робити по краях складеного паперу, але таким чином, щоб між окремими надрізами залишалися невеличкі перемички, інакше виріб розпадеться на окремі частини.

Фізкультхвилинка

3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя.

— Відгадайте, яку витинанку ми виготовлятимемо?

Навесні барвиста квітка

На галявині розквітла.

Лиш поглянути хотіли,

— Враз знялась і полетіла. (Метелик)

Перш ніж братися за створювання самої листівки, потрібно все добре обмірковувати. Листівка може бути одинарною та подвійною. Заготовку листівки можна зробити вертикально або горизонтально.

— Які матеріали нам необхідні для виготовлення листівки?

— З чого почнемо роботу?

— Як правильно виконати згинання картону, щоб одержати якісну заготівку? — Які форми називають симетричними?

— Ми будемо прикрашати листівку силуетною формою «Ажурний метелик». Робота за підручником (с. 28–29)

1. Білий папір складаємо навпіл.

2. Від згину малюємо половину ескізу для витинанки.

3. Вирізуємо обидві сторони.

4. Не розгортаючи силует, згинаємо кожне крило навпіл і вирізуємо візерунок. Не забуваємо нанести та вирізати візерунок на тулубі метелика.

5. Розгортаємо та клеїмо на кольоровий папір або картон. (Картон може бути однакового розміру з витинанкою або більше.)

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку


Трудове навчання Дата ________________

Темаиготовлення серветок у техніці витинанки. Згинання та вирізування паперу. Ажурні візерунки у квадраті, крузі

Мета: вдосконалювати навички роботи з папером; навчати учнів аналізувати форму, виявляти ознаки гармонічної єдності форми та декору; розширювати знання про побудову симетричних композицій; розвивати оригінальність мислення, фантазію під час створення декоративних композицій, спостережливість; прищеплювати художній смак; виховувати зацікавленість українським декоративно-прикладним мистецтвом, повагу до історії і традицій нашого народу.

Обладнання: кольоровий папір; картон; ножиці; клей; вироби витинанки народних майстрів.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— Діти, сьогодні на уроці ми ознайомимося з природними формами, які використовують митці декоративно-прикладного мистецтва. Уявно перенесемося на багато років тому, коли виникли витинанки, дізнаємось, на які види вони розподіляються і яким є зміст їхніх орнаментальних мотивів. Будемо виготовляти серветки у техніці витинанки.

  1. вступна бесіда

— Серветка (фр. servіette) — шматок тканини або нетканого матеріалу прямокутної (рідше іншої) форми, що застосовується для видалення різних речовин з поверхонь. Основною функцією серветки є поглинання бруду і вологи з метою забезпечення чистоти оброблюваної поверхні. Серветки використовуються для очищення губ або рук під час їжі. Також служать для захисту одягу від бризок, якщо заправлена в комір або, більш елегантно, розстелена на колінах. Середній розмір 45 45 см. Традиційно білого кольору та виготовлені з тієї самої тканини, що і скатертина.

3.розповідь учителя

— За технологічними та художніми особливостями витинанки поділяються на ажурні (зображення міститься у прорізях) і силуетні (зображення виступає силуетом), одинарні (виготовлені із одного аркуша паперу) і складні (з кількох аркушів паперу). Мотиви витинанок: геометричні елементи та фігури; y рослинні форми; y тварини та птахи; y людські постаті; y предмети. y Демонструються зразки витинанок. — Майстри витинанки: Оксана Городинська, Марія Гоцуляк, Тетяна Мороховець, Людмила Сорочинська, Юрій Кафарський (м. Могилів-Подільський), Дмитро Власійчук (м. Хмільник), Наталя Гуляєва (с. Рахни-Лісові Шаргородського району), Лариса Шаран (с. Вінницькі Хутори Вінницького району), Людмила Філінська, Василь Слободянюк, Ліна Концевич (м. Вінниця), заслужений майстер народної творчості України, лауреат премії ім. Катерини Білокур Віктор Наконечний (с. Клембівка Ямпіліського району).

Фізкультхвилинка

4. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 30–31)

1. Виберіть колір серветки та фону для неї. Як потрібно добирати кольори? Чому не можна єднати кольори, близькі за тоном та кольором?

2. Візьміть аркуш паперу для витинанки та зробіть з нього форму серветки, яку ви обрали. Для чіткої форми скористайтеся лінійкою або циркулем.

3. Цю форму складіть навпіл. (Можна скласти в чотири або у вісім разів. Це залежить від того, який зразок ви обрали для виконання.)

4. Простим олівцем промалюйте елементи витинанки.

5. За допомогою маленьких та великих ножиць виріжте малюнок.

6. Розверніть складену частину.

7. Можна залишити серветку в такому вигляді або приклеїти її на кольорову основу.

— Відомий казкар Ганс Крістіан Андерсен в одній своїй казці писав: «Коли ми прочитаємо цю казку, станемо розумнішими, ніж були напередодні». Наслідуючи його, я хочу сказати: «Я вірю в те, що з цього уроку ви візьмете для себе багато цікавого та корисного». Отже, натхнення вам!

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку

.

Трудове навчання Дата ______________

Тема. Виготовлення листівок у техніці витинанки. Витинанка «Дерево життя»

мета: продовжити ознайомлення учнів з витинанками як видом мистецтва; закріплювати навички роботи з папером; розвивати творчі здібності, уяву, фантазію; виховувати охайність під час роботи, терпіння, відчуття прекрасного.

Обладнання: різнокольоровий папір; ножиці; клей; ілюстрації із зображенням витинанок.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні на уроці згадаємо про традиційну українську витинанку, виготовимо композицію «Дерево життя». ВиТиНАНКА

Немов відтворення серпанку,

З паперу вирізані всі.

Ось перед нами витинанки

— Зразки чудової краси.

Легкі, прозорі, мов пушинки,

Цілком нагадують вони

Серветки, зірочки, сніжинки,

Казковий витвір давнини.

Готують їх і витинають,

Здебільш до Новорічних свят,

Ними ялинки прикрашають,

Панелі замків і кімнат.

Ажурні витончені стрічки

Кладуть на шафи і полички,

А ті, що мають форму кіл,

Кладуть під печиво на стіл.

Щоб їх навчитись витинати,

Для цього слід приготувати

Робочих приладів набір:

Клей, ножиці, картон, папір.

  1. вступна бесіда

— Згадаймо про особливості витинанок.

— Які вони бувають?

— Що зображують на витинанках?

  1. розповідь учителя Робота за підручником (с. 32)

— Дерево життя — це найголовніший символ рослинного світу в багатьох народів планети. В українців воно існує практично в усіх видах мистецтва. Дерево життя — символ Всесвіту, його зародження, росту, гармонії, безсмертя, відродження. Дерево ділиться на три частини, до кожної з яких прив’язані певні істоти: вершина — небесне царство ( y світ богів), місце, де селяться птахи та бджоли; стовбур — земля ( y світ людини і тварин); коріння — підземне царство ( y світ підземних божеств і померлих предків), де є змії, риби, водоплавні птахи.

Фізкультхвилинка

4. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 33)

1. Продумайте сюжет композиції та кольори, у яких ви будете виконувати витинанку.

2. Доберіть два аркуші паперу різного кольору. Аркуш, який буде фоном, відкладіть, інший зігніть навпіл.

3. Нанесіть ескіз малюнка. Виріжте.

4. Розгорніть папір і перевірте готовність витинанки! Нанесіть на зворотню сторону витинанки клей та приклейте до аркуша основи.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

5. цікаво знати! (Див. додаток на с. 24)

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку










Трудове навчання Дата __________

Тема. Мозаїка як вид декоративного мистецтва. мозаїка з паперу

мета: формувати знання учнів про мозаїку як вид декоративно-прикладного мистецтва; розвивати навички роботи з папером, творчу уяву, оригінальне мислення; виховувати естетичне ставлення до навколишнього середовища. Обладнання: кольоровий папір або кольорові серветки; простий олівець; картон; клей; ножиці; малюнки та зразки мозаїки.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося з таким видом декоративного мистецтва, як мозаїка.

2. вступна бесіда

— Як ви вважаєте, що таке мозаїка? Мозаїка (фр. mosaіque, італ. mosaіko, лат. musіvum, буквально — присвячене музам; грец. μοϋυα — муза) — зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів. На дошці демонструються різні зразки мозаїки.

Робота за підручником (с. 35).

  1. розповідь учителя

— Аплікація з паперу знайома всім ще з дитинства. Сьогодні ви дізнаєтесь, що таке мозаїка з паперу. Поробки з кольорового паперу можуть приваблювати не тільки дітей, але й дорослих. До того ж папір у наш час є найдоступнішим матеріалом. Торцювання — це мистецтво виготовлення поробок з паперових квадратиків. Щоб утілити свою фантазію у цій техніці, вам не потрібні складні матеріали та інструменти, стануть у пригоді ваша фантазія, творчість та терпіння.

Робота за підручником (с. 36)

Фізкультхвилинка

4. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 37)

1. Підготуйте контурне зображення на картоні-основі.

2. Приготуйте рвані смужки паперу відповідних кольорів згідно із задумом. 3. Нанесіть клей на картон і прикладіть кінчик смужки, притисніть її зворотним боком олівця і відірвіть. Смужка відірвалася, а шматочок паперу під олівцем залишився. Продовжуйте заповнювати контур, залишаючи між шматочками паперу невеличкі проміжки.

4. Готову мозаїку просушіть під пресом.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку





















Трудове навчання Дата ____________________

Тема. Загальні відомості про виготовлення мозаїки технікою торцювання. контурне торцювання. виготовлення мозаїки технікою торцювання

Мета: формувати знання учнів про новий вид декоративно-прикладного мистецтва — об’ємну аплікацію з паперу, або торцювання; ознайомити з технікою торцювання; розвивати творчу уяву, оригінальність мислення; виховувати естетичне ставлення до навколишнього середовища.

Обладнання: гофрований кольоровий папір або кольорові серветки; простий олівець; дерев’яні палички або стержень від ручки; картон; клей; ножиці; малюнки та зразки мозаїки; мультимедійна дошка.

Хід уроку

II. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку — Сьогодні на уроці ми продовжимо ознайомлення з таким видом декоративного мистецтва, як мозаїка, та однією з технік виконання мозаїки — торцюванням.

2. розповідь учителя

— Аплікація з паперу знайома всім ще з дитинства. Зараз ви дізнаєтесь, що таке об’ємна аплікація з паперу, або торцювання. Поробки з кольорового паперу можуть приваблювати не тільки дітей, але й дорослих. До того ж, папір у наш час є найдоступнішим матеріалом.

Робота за підручником (с. 38–39)

— Торцювання — це мистецтво виготовлення поробок з паперових квадратиків. Щоб утілити свою фантазію у цій техніці, вам не потрібні складні інструменти та матеріали, стануть у пригоді фантазія, творчість та терпіння.

Фізкультхвилинка

3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя. — Для роботи вам знадобиться кольоровий гофрований папір або серветки, стержень від кулькової ручки, клей та ескіз малюнка (квіточка). Торцювання може виконуватися по контуру (однорядове) та по всій площі ескізу (об’ємне торцювання).

— Сьогодні ми будемо робити торцювання по контуру. (Зразки — на дошці або на екрані.)

Робота за підручником (с. 40)

1. Намалюйте на картоні або на альбомному аркуші ескіз вашого малюнка.

2. Кольоровий папір наріжте маленькими квадратиками зі сторонами завдовжки 1 см.

3. Нанесіть клей на контур вашого малюнка.

4. Поставте на квадратик паперу кінець стержня від шарикової ручки.

5. Зімніть квадратик та прокрутіть стержень на пальці.

6. У результаті вийде паперова трубочка.

7. Поставте цю трубочку разом зі стержнем на проклеяний контур малюнка.

8. Легенько натисніть на стержень на папері, витягніть його.

9. Таким самим чином приклейте всі шматочки по контуру, один поряд з іншим.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку
















Трудове навчання Дата ____________________


Тема. Мозаїка з природних та штучних матеріалів. мозаїка на пластиліні. рельєфне зображення природних форм. Орнаментальна композиція в колі — подарунок мамі

мета: поглибити знання учнів про мозаїку; вдосконалювати навички роботи з природними матеріалами; продовжити ознайомлення з орнаментом; розвивати творчі здібності, уяву, фантазію, дрібну моторику пальців рук, охайність; формувати естетичні почуття, смак; виховувати дбайливе ставлення до матеріалів, стимулювати творчий потенціал учнів та любов до близьких.

Обладнання: комп’ютерний диск, пластилін, насіння соняшника, гарбуза, сухий горох, бісер, паєтки, маленькі ґудзики, зразки виробів

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

Повідомлення теми та мети уроку

Учитель Хто завжди вам допоможе? Хто все вміє і все може? Хто все зробить, як годиться? Хто ця мудра чарівниця? В цілім світі найдобріша, Найдорожча, наймиліша? Лагідна і ніжна сама? Ну, звичайно, наша... Діти. Мама!

— Сьогодні ми поговоримо про найрідніших, наймиліших, найдорож- чих — мам. — Найкращий подарунок — той, що зроблений або вирощений власноруч. Отже, сьогодні ми виготовлятимемо подарунки для матусь.

2. вступна бесіда

Розгляньте зразки виробів.

Які матеріали використані для їх виготовлення? — За допомогою якої техніки зроблені ці композиції? — Згадайте, що таке мозаїка? Мозаїка (фр. mosaіque, італ. mosaіko, лат. musіvum — буквально присвячене музам) — зображення чи візерунок, виконаний з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів. — Мозаїку ми будемо сьогодні викладати орнаментом по колу. — Згадайте, що таке орнамент? Орнамент (від лат. ornamentum — прикраса) — візерунок або узор, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів, стилізованих тваринних чи рослинних мотивів. Орнамент, як прикраса, відіграє функцію естетичного оздоблення тіла (ювелірні прикраси), приміщення, споруди (архітектурні прикраси), чи будь-якого іншого простору.

Фізкультхвилинка

3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 42–43)

1. Розкладіть перед собою матеріали, що ви приготували до уроку.

2. Візьміть диск та покрийте його шаром пластиліну, колір оберіть за бажанням.

3. Починаючи з центра, по колу викладіть орнамент із наявних матеріалів. Проявіть свою фантазію та творчість!

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

1. Усі матеріали мають зберігатися в окремих коробочках.

2. Не можна вставати зі своїх місць.

3. Не можна куштувати природні та штучні матеріали.

4. Не можна брати дрібні матеріали для роботи до рота.

5. Після роботи потрібно прибрати робоче місце.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку












Трудове навчання Дата ___________________

Тема. Мозаїка з природних та штучних матеріалів. мозаїка на пластиліні. Ваза для квітів

Мета: вдосконалювати навички роботи з природними матеріалами; продовжити ознайомлення з орнаментом; розвивати творчі здібності, уяву, фантазію, дрібну моторику пальців рук, охайність; формувати естетичне почуття, смак; виховувати дбайливе ставлення до матеріалів; стимулювати творчий потенціал учнів.

Обладнання: склянка; пластилін; насіння соняшника; насіння гарбузові; сухий горох; бісер; паєтки; маленькі ґудзики; зразки виробів

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

Повідомлення теми та мети уроку Робота за підручником (с. 44)

— Сьогодні на уроці ми продовжимо працювати з пластиліном та природним матеріалом. Виготовлятимемо зі склянки, пластиліну та насіння чарівну вазу для квітів.

2. розповідь учителя

Технікою мозаїки можна прикрасити будь-яку річ, яка має рівну поверхню. Матеріалом для мозаїки можуть слугувати: різні крупи, насіння, зерна кави, зерна і шкаралупа від дрібних горішків, бісер, дрібні морські камінці, мушлі та ґудзики.

Фізкультхвилинка

3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 44)

1. На поверхню склянки нанесіть тонкий шар пластиліну одного або різного кольору.

2. На поверхні підготовленої склянки за бажанням стекою нанесіть зображення майбутнього візерунка.

3. Доберіть матеріали для мозаїки.

4. Почніть роботу з головних елементів, викладаючи їх більшими за розмірами матеріалами. Для закріплення елементів на основі притискайте їх пальцями.

5. Закінчіть оздоблення дрібними матеріалами.

6. Удома готову мозаїку за допомогою дорослих покрийте лаком.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку
























Трудове навчання Дата ____________________

Тема. Оригамі. Виготовлення виробів технікою оригамі. Інструменти і пристосування для роботи в техніці оригамі. «Пташина родина»

мета: продовжити вивчення основ техніки оригамі, закріпити вміння учнів складати папір та створювати композиції; вдосконалювати навички роботи з папером, дрібну моторику рук; виховувати позитивні емоції і почуття у процесі пізнавальної діяльності.

Обладнання: кольоровий папір (бажано кольоровий з обох сторін); ножиці; простий олівець; клей; фломастери; зразки композицій

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні на уроці ми згадаємо, що таке оригамі, та будемо працювати, використовуючи цю техніку. Згадаємо про основні прийоми складання паперу та створимо «Пташину родину».

2. робота над загадками Хто співає на паркані y У червоному жупані й чобітку: «Ку-ку-рі-ку»? (Півень) Кругом бочки y Бігають клубочки. (Квочка з курчатами) — Чи здогадалися ви, яку родину ми будемо виготовляти сьогодні на уроці?

3. розповідь учителя — Слово оригамі — японського походження, і складається з двох слів: «ори» — складати і «гамі» — папір. Це засіб створення і конструювання з паперового квадрата, круга, прямокутника різноманітних виробів, іграшок і аплікацій. Мультимедійна презентація — Для складання оригамі використовуються малюнки та схеми. Пропоную згадати умовні позначення, що використовуються на цих схемах. Робота за підручником (с. 46) Умовні позначення, які найчастіше використовуються У техніці оригамі центральна лінія

центр

знак єднання (складання)

триматися пальцями за вказане місце

розріз, надріз надрізати, відрізати

лінія згину увігнути і натиснути

зігнути на себе

перевернути на інший бік

загинати зверху (на роботу) загинати вниз (під роботу) місто з’єднання

1, 2, 3, 4, 5 нумерація з’єднання вказівник напрямку

розкрити

повернути

зігнути і розігнути

зігнути складкою

Фізкультхвилинка

5. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя.

Робота за підручником (с. 48–49)

— Оберіть один зі способів складання оригамі квочки та півника. — Складіть оригамі за допомогою схем. — З готових форм створіть композицію на площині. 2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку












Трудове навчання Дата ____________________

Тема. Виготовлення виробів технікою оригамі. «Голуб»

Мета: вдосконалювати в учнів навички роботи в техніці оригамі; навчити виготовляти фігуру пташки; розвивати творчі здібності, уяву, увагу; виховувати охайність під час роботи, працьовитість, любов до навколишнього світу.

Обладнання: набір кольорового паперу для оригамі; ножиці; ілюстрації із зображенням голуба.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку — Сьогодні ми продовжимо працювати в техніці оригамі. Відгадайте, кого ми будемо вчитися виготовляти? Вони бувають сизі, білі, y Воркують, в парку проживають. Вважають їх птахами миру, На щастя в небо випускають. І линуть в сині голубій Птахи чудові — ... (голуби).

2. повідомлення основних відомостей про техніку оригамі, умовні позначення, прийняті в оригамі

Фізкультхвилинка

3. демОнстрування та аналіЗ ЗраЗка

1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 50) 1. З квадратного аркуша паперу (зі стороною завдовжки 15 см) згинаємо стрілку.

2. Загинаємо краї донизу.

3. Робимо зигзаговидний згин.

4. Складаємо роботу по центральній лінії.

5. Тримаючи виріб правою рукою, лівою згинаємо гостру верхівку вперед.

6. Згинаємо з неї шию. Пір’я з краю відгинаємо донизу.

7. Пір’я по центру вгинаємо трішечки всередину.

8. Довге перо вигинаємо догори.

9. Обережно відтягуємо пальцями пір’я донизу.

10. Гостру верхівку можна трішечки відігнути назад або обрізати по дузі.

11. Хвіст можна прикрасити за допомогою аплікації.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку

























Трудове навчання Дата _____________________

Тема. проект «майстерня діда мороза». виготовлення ялинкових іграшок з ниток

мета: продовжити ознайомлення учнів з різними прийомами роботи з нитками; навчити виготовляти декоративні прикраси за допомогою ниток; удосконалювати прийоми роботи з ножицями та клеєм; розвивати увагу, творчі здібності, охайність; виховувати самостійність, посидючість, любов до праці.

Обладнання: котушка ниток; склянка чи коробка; велика голка у гольнику; ножиці; баночка з клеєм у пластмасовому флакончику; невелика за розміром надувна кулька; зразки виробів

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми завітаємо до майстерні Діда Мороза та виготовимо ялинкові іграшки з ниток.

2. вступна бесіда Гарна нічка-новорічка! Найчудовіша в зимі! Новорічка-чарівничка... Поміркуйте-но самі: На ялинках ця чаклунка Скрізь запалює зірки І найкращі подарунки Нам кладе під подушки. О дванадцятій годині Похитнеться стрілка — скік! І ми всі за мить єдину Підростем на цілий рік. Василь Могуга — Що прикрашають на Новорічні свята? НОВОРІЧНА ЯЛиНКА

Ой весела в нас зима, Веселішої нема: Грає срібними зірками, В’ється синіми димками, Снігом землю обійма.

Ой, струнка ялинка в нас! Скільки сяє тут окрас! Ми зібралися юрбою — Разом з піснею новою Рік Новий зустріти час.

3. робота за підручником (с. 64–66) — Як прикрашають ялинку? — Найцінніші прикраси — ті що ми виготовляємо власноруч. — Ознайомтеся з варіантами виробів у статті підручника (с. 64–66).

4. демонстрування та аналіз зразка 1) Інструктаж учителя. Мультимедійна презентація — Розгляньте зразки. Гарні ажурні кульки виготовлені зі звичайної котушкової нитки, змоченої у клеї. Легенька, кругленька, y А за хвіст не підняти. (Котушка з ниткою) — Кульки можна виготовити з різних ниток, оздобити їх прикрасами, стрічками, бісером, паєтками. 1. Надуйте гумову кульку і зав’яжіть ниткою.

2. Нитку з котушки затягніть у велику голку.

3. Проколіть голкою флакончик із клеєм і протягніть крізь нього нитку.

4. Голку ретельно витріть і поверніть у гольник.

5. Щільно обмотайте надуту кульку ниткою, змоченою у клеї.

6. Виріб потрібно підвісити, щоб він просох.

2) Повторення правил безпеки під час роботи. Правила користування голкою 1. Не залишай голку без нитки.

2. Голку тримай великим і вказівним пальцями, а підтримуй — середнім.

3. Не спрямовуй вістря голки вгору.

4. Під час роботи втикай голку в призначену для цього подушечку. Після роботи поверни голку в гольник.

5. Не використовуй іржаву голку.

6. Нитку відрізай ножицями.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку















Трудове навчання Дата ____________________

Тема. Квілінг. Загальні відомості про техніку квілінг. Основні прийоми роботи та послідовність виготовлення виробів технікою квілінг.

мета: навчити учнів працювати у техніці квілінг, виготовляти вироби з паперу; поглиблювати розуміння поняття «композиція»; розвивати творчість, уяву, фантазію, почуття прекрасного; виховувати естетичний смак, любов до природи, бажання бути для неї мудрим другом; прищеплювати навички охайного виконання виробу.

Обладнання: папір для квілінгу; гачки для квілінгу (зубочистки); клей ПВА; пінцет; ножиці.

Хід уроку

ІI. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми з вами завітаємо до майстерні. Погляньте на ці витвори мистецтва. Чим вони вам подобаються? На уроці ми познайомимось з цією технікою, яка називається квілінг.

  1. вступна бесіда

Квілінг (англ. quіllіng — рюші; походить від слова quіll — пташине перо, гофрування, паперокручення) — мистецтво виготовлення плоских або об’ємних композицій зі скручених у спіралі смужок паперу. Уважають, що мистецтво виникло у середньовічній Європі (за іншими відомостями, на Близькому Сході і в Стародавньому Єгипті), де монахині створювали медальйони, обрамлення для ікон та обкладинки для книжок, закручуючи на кінчик пташиного пера паперові смужки з позолоченими краями. Зблизька ці мініатюрні паперові шедеври створювали повну ілюзію того, що вони виготовлені з тоненьких золотих смужок. Техніка квілінг відома людству ще з XV ст., у той час її вважали справжнім мистецтвом, а в XІ ст. вона стала дорогою розвагою для придворних дам (і чи не єдиним способом рукоділля), так як папір, особливо кольоровий і високої якості, був дуже дорогим матеріалом. На жаль, папір — недовговічний матеріал, і досьогодні мало що від середньовічних шедеврів збереглося. Більшу частину XX ст. техніка була забута. І тільки в кінці минулого століття квілінг відвоював заслужене визнання, перетворившись на повноцінне мистецтво. 3. розповідь учителя Інструменти для квілінгу — Інструменти для квілінгу бувають різні. Проте для виконання робіт у техніці паперокручення спеціальні інструменти мати не обов’язково.

Шило. y У Європі для скручування смужок паперу використовують пластмасову чи металеву паличку з розщепленим кінцем. Проте можна використовувати і звичайне шило з діаметром приблизно 1 мм. Також можна виготовити прилад для скручування паперу самостійно за допомогою голки з підрізаним вушком та дерев’яної ручки. Ці засоби використовуються для виготовлення паперових спіралей. Пінцет. y Кінці пінцета повинні бути гострими, точно суміщеними для виконання робіт високої точності. Пінцет має бути зручним для вашої руки та забезпечувати надійне захоплення паперу.

Ножиці. Ножиці мають бути достатньо загострені для максимально точного нарізування бахроми. Клей. y Клей має достатньо швидко засихати і не залишати слідів.

Папір для квілінгу. Готові нарізані смужки паперу різного кольору можна купити у спеціалізованих магазинах або виготовити самотужки за допомогою ножиць, олівця та лінійки. Стандартна ширина смужки приблизно 3–7 мм. Папір має бути пофарбований таким чином, щоб обидві сторони і зріз мали однаковий колір. Можна використати кольоровий папір для принтера.

Фізкультхвилинка

4. демонстрування та аналіз зразка 1) Інструктаж учителя.Робота за підручником (с. 56–59) Виконання ажурного елемента. 1. За допомогою вістря шила закрутіть щільну котушку.

2. Обережно розсовуючи пальці, розкрутіть котушку до потрібного розміру. Закручуйте смужку щільно, але не туго. Якщо ви перестараєтеся, ваша паперова спіраль не зможе розкрутитися до потрібного діаметра.

3. Стискаючи спіральну котушку пальцями, надайте їй потрібної форми.

4. Тепер розпустіть заготовку, щоб вийшло кільце із закрученою спіраллю. Його діаметр має бути 12–14 мм. Інколи для цього достатньо просто відпустити заготовку. Якщо ж вона була скручена дуже щільно, то слід легко стиснути її пальцями, щоб розкрилася. Кінчик підклеїти маленькою краплею клею ПВА.

Назва форми Форма Опис виконання Крапля Втягни середину спіралі в один бік, а з іншого боку стисни декілька шарів, щоб вийшов гострий кінець

Око Стисни спіраль з обох боків одночасно

Квадрат Зроби форму «Око». Поверни вертикально і стисни з боків ще раз

Ромб Зроби форму «квадрат» і трішечки витягни

Трикутник Зроби «крапельку». Візьми за кут і розплющ основу трикутника

Стріла Зроби «трикутник» і кінцем указівного пальця втисни всередину центр короткої сторони

Півмісяць Зроби форму «око», але вигни її, защіпни куточки не один навпроти одного, а зміщуючи їх

Коло Накручена основа спиралі

— З цих елементів можна створити «зимову квітку» за вашим бажанням. — Сніжинки надзвичайно різноманітні за формою. Кожна з них — особлива і неповторна. Їх називають зимовими квітами. — Заготуйте різні квілінгові форми та разом із сусідом складіть із них «зимову квітку». При створенні «зимової квітки» поміркуйте, які форми використати та в якій кількості.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

5. цікаво знати! Хоча достовірно історія походження квілінгу невідома, вважають, що він з’явився одразу після винайдення паперу в Китаї у 105 р. н. е. Інші джерела стверджують, що квілінг практикувався у Давньому Єгипті. Одне можна сказати напевно — квілінг має дуже багату історію. Уважають, що у 300–400-ті рр. срібні та золоті дротики були закручені навколо стовпів та ваз, гарні ювелірні вироби виготовлялися саме за допомогою техніки квілінг. До 1200 р. це захоплення було дуже популярним. Головним матеріалом був метал, тож коли він став недоступним для мирянина, змінився на папір. Уперше квілінг документально згаданий у 1200-х, але фактично почав використовуватись у 1500–1600-ті роки французькими та італійськими черницями. Вони використовували рвані шматочки бібельдруку (особливо тонкий непрозорий папір) та гусяче пір’я, щоб прикрасити релігійні догмати та картини. Саме використання гусячого пір’я породило термін quіllіng. Починаючи з кінця 1600-х рр. квілінг став досить популярним захопленням у Європі та Англії серед молодих дам. У школах дівчата вивчали квілінг разом із вишивкою. Приклади таких робіт усе ще існують із назвою школи та ім’ям учениці на звороті. Квілінг ніколи не був розвагою у вільний час для жінок робочого класу. І лише світські дами мали час на квілінг, не маючи потреби у роботі, доки підходящий наречений не зробить їм пропозицію. Цю техніку використовували для прикрашання та декорування меблів, ваз, підставок, кошиків, скарбничок та ін. Тільки багаті люди могли дозволити собі придбати матеріали для квілінгу.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку





























Трудове навчання Дата ________________

Тема . Виготовлення виробів технікою квілінг.

Мета: поглиблювати знання учнів щодо складання декоративних композицій; удосконалювати навички виконання аплікацій у техніці квілінг; розвивати художньотворчу уяву, оригінальне творче мислення, охайність під час роботи; збагачувати духовний світ учнів.

Обладнання: папір для квілінгу; гачки для квілінгу (зубочистки); клей ПВА; пінцет, ножиці; зразки готових робіт.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку — Сьогодні на уроці ми продовжимо вчитися працювати у техніці квілінг, а саме — виготовляти різноманітні рослинні композиції з елементів, що ми вивчили минулого уроку.

2. вступна бесіда

— Кожна пора року, наче талановита художниця, розмальовує кущі, дерева, квіти, все навкруги. Кожної пори можна побачити безліч незвичайного і гарного, необхідно лише бути спостережливим і вміти фантазувати. На кожному кроці можна зустріти чарівні витвори природи! Учитель читає оповідання Є. Антонюка «Зима». ЗиМА Ось і новорічне свято минуло. Тепер січень усюди господар. І чепурний, нівроку йому. Так усе довкола повибілював, та повимережував, та блискітками всипав, аж очі тобі відбирає. А на норов суворий. Як пройшов уночі понад водою, стукнув ціпком — річки враз кригою скувало, і ставочки, й озерця. Риба вглиб зимувати пішлапринишкла, ніхто й не ворухнеться. Жаби під корчі позабивалися — завмерли. Комашня поснула. І все довкола примовкло, принишкло... Білий прибраний, чистий стоїть ліс. І теж тихий, не такий, як улітку. Дехто каже, нібито він завмер од утіхи, що такий став гарний. А тільки хто те знає? От якби спитати у старого мовчазного дуба, що пригрів у своєму дуплі маленьку білку. Чи в гінкого граба, що колише й колише просто неба порожнє пташине гніздечко. Чи й так у кожнісінького деревця з цілого лісу, що навесні та влітку було зеленим і співучим. Може, ліс думає глибоку думку, де то тепер його пташки співучі, чи всі вони щасливо дісталися вирію і чи так живеться їм на чужині, як було вдома?.. — Яка рослина із червоними ягідками є символом України? (Калина) — За допомогою техніки квілінг ми сьогодні виготовимо гілочку калини. — Згадаймо, що таке квілінг? (Відповіді учнів.)

Фізкультхвилинка

  1. Інструктаж учителя

  2. Повторення основних форм квілінгу (див. урок 17)

Робота за підручником (с. 61)

— Використовуючи форму «око» та «спіраль», створіть композицію «Гілка калини».

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку


















Трудове навчання Дата ____________

Тема. Виготовлення тварин у техніці квілінг. Комозиція «павич»

Мета: вдосконалювати навички роботи в техніці квілінг; навчити виготовляти фігурку павича; розвивати творчі здібності учнів, уяву, увагу; виховувати охайність під час роботи, працьовитість, любов до навколишнього світу.

Обладнання: папір для квілінгу; гачки для квілінгу (зубочистки); клей ПВА; пінцет; ножиці; зразки готових робіт.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

  • Сьогодні ми продовжимо виготовляти аплікації у техніці квілінг.

У техніці квілінг можна виготовляти не тільки квіти, але й різноманітні фігурки тварин. Усі форми фігурок, деталі оздоблення майстри квілінгу передають, не «фотографуючи» їх, а за допомогою творчості та фантазії.

  • Робота за підручником (с. 62)

— За допомогою елементів квілінгу ми виготовимо найяскравішого птаха. Якого? Відгадайте!

Хвіст яскравий розправляє,

Ходить і пишається.

Лиш пісень він не співає.

Як красень називається? (Павич)

2. повторення основних елементів техніки квілінг

Фізкультхвилинка

3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя.

— Розгляньте зразок на дошці.

  • Які елементи квілінгу використані у роботі?

  • З якого елемента зроблена голова?

  • З якого елемента зроблений тулуб?

  • З якого елемента зроблений хвіст

  • З якого елемента зроблене крильце?

  • З якого елемента зроблений дзьобик?

— З якого елемента зроблені лапки?

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку




















Трудове навчання дата _________

Тема. Робота з текстильними волокнами та нитками. Іграшки з помпонів

мета: продовжити ознайомлення учнів з різними прийомами роботи з нитками; навчити виготовляти іграшки за допомогою ниток; удосконалювати прийоми роботи з ножицями та клеєм; розвивати увагу, творчі здібності, охайність; виховувати самостійність під час роботи, посидючість, любов до праці. Обладнання: шаблони кілець діаметром 10 см; картон; товсті нитки для в’язання; намистинки; ножиці; кольоровий картон; клей; пластилін; голка з великим вушком у гольник.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми на уроці продовжимо ознайомлення з волокнами та нитками, ознайомимось із різними прийомами роботи з ними, навчимося виготовляти іграшки за допомогою ниток, а саме — баранця із помпонів. 2. вступна бесіда Робота за підручником (с. 68). Мультимедійна презентація — Волокна — це тонкі, гнучкі й міцні ворсинки. Усі волокна, які ідуть на виготовлення ниток, тканин, називають текстильними волокнами. Нитки і пряжу виготовляють не тільки з натуральних, але й зі штучних і синтетичних волокон, натуральні волокна одержують з рослин, вовни, шовку. Довгі волокна мають рослини льон, бавовна, а довгу шерсть отримують від верблюда, кози, вівці, альпака. Розмочуючи кокони шовкопряда, отримують шовкові нитки. Штучні та синтетичні волокна виготовляють з різних матеріалів — продуктів переробки нафти, газу, вугілля. Одне від одного волокна відрізняються за складом, будовою та властивостями. Найважливішими властивостями текстильних волокон є товщина, довжина, міцність, здатність розтягуватися, звивистість, стійкість до дії води, світла, температури. Волокна використовують у виробництві текстильних виробів — тканини, штучного хутра, трикотажу, вати. — Баранців будемо виготовляти з помпонів. — Що таке помпон? Помпон (фр. pompe — «пишність, ошатність; англ. pom-pon, pom-pom) — кулеобразна прикраса з ниток. Помпони можуть бути різних розмірів та кольору, виготовлені з різних матеріалів, наприклад, бавовни, шерсті, паперу та ін.

Помпони — прекрасний матеріал для виготовлення іграшок та сувенірів. З помпонів можна робити фігурки людей, чарівних звіряток, морських мешканців, птахів і комах. Фізкультхвилинка

У володарки Зими Трішечки замерзли ми. Грудень каже: «Пострибай!», Січень просить: «Присідай!» Встали — сіли, встали — сіли, Розігріли наше тіло. Лютий місяць нагадав: Час нам братися до справ. 3. демонстрування та аналіз зразка 1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 70–71). Мультимедійна презентація 1. Візьміть шаблони кілець та обведіть їх на картоні. 2. Виріжте два однакових кільця. 3. Складіть два кільця разом. 4. Рівномірно обмотайте кільця нитками для в’язання. 5. Розріжте ножицями по зовнішньому краю обмотані нитки. 6. Перев’яжіть міцною ниткою між двома половинками кілець. 7. Сильно затягніть та зав’яжіть таким чином, щоб нитки не розсипалися. 8. Зніміть кільця з помпона. 9. Розпушіть помпон, прокачавши його між долонями. 10. На помпоні зробіть очі, ніс та ротик за допомогою намистинок, пластиліну та картону.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку















Трудове навчання дата _________

Тема. Екскурсія до шкільної майстерні з обробки тканини. Аплікація з тканини

Мета: провести екскурсію до шкільної майстерні з обробки тканини; ознайомити учнів з видами пряжі та ниток, з видами тканини, з прийомами обробки тканини, з різновидом аплікацій із тканини; розвивати спостережливість, увагу, пам’ять; виховувати інтерес до уроків трудового навчання. Обладнання: колекція тканин; зразки пряжи та ниток; зразки аплікацій із тканини.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми завітали до шкільної майстерні з обробки тканини. Протягом екскурсій ми ознайомимося зі швейними приладами, інструментами, видами пряжи та ниток, видами аплікацій із тканини. Слід пам’ятати, що урок-екскурсія — це такий самий урок, як заняття у класі, тому потрібно формувати певних вимог. Уважно слухати, організовано ставити запитання, не розмовляти, дотри- y мувати дисципліни. Не порушувати порядок і дисципліну. y У майстерні триматися всім разом, переходити від одного робочого місця до y іншого спокійно, без метушні. Ставати так, щоб усім було видно. y 2. вступна бесіда Мультимедійна презентація — Багато тисячоліть людина не мислить своє життя без тканини. Тканина — це одяг, взуття, штори, білизна, рушники, серветки та багато іншого. — З чого виготовляють такий необхідний людству матеріал? (Відповіді учнів.) 3. розповідь учителя — Якщо взяти клаптик тканини, то, уважно розглянувши його, можна легко переконатися в тому, що тканина утворена завдяки переплетінням ниток. Причому в різних тканинах нитки переплітаються по-різному. Тканина складається з ниток, нитки виготовляються з різних видів пряжі. Залежно від пряжі, тканини можуть бути вовняні, лляні, шерстяні, шовкові та синтетичні. Розглядання зразків пряжі та тканини. — Яким чином людина може прикрасити свій одяг? (Відповіді учнів.) — Свій одяг можна прикрасити за допомогою аплікацій з тканини. Розглядання зразків аплікацій.

Фізкультхвилинка

4. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя.

— Розгляньте колекцію тканин.

  • Розгляньте зразки пряжі.

  • Спробуйте поєднати пряжу та тканину між собою.

  • З якої пряжі яка тканина виготовлена?

  • Розглядаючи зразки аплікацій, зверніть увагу, яким чином кріпиться тканина.

— З якої тканини виготовлені різні зразки аплікацій?

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку



















Трудове навчання дата _________

Тема. Види та властивості тканин. Використання тканини. Безпека праці.

Мета: ознайомити учнів з видами та властивостями тканини, інструментами і пристосуваннями, необхідними при роботі з тканиною, прийомами безпечної роботи із ними; вчити виготовляти аплікацію з тканини; навчити правильної організації робочого місця під час роботи з тканиною; розвивати творчу уяву, фантазію, охайність; виховувати мотивацію до навчальної діяльності.

Обладнання: зразки виробів; зразки тканини; кольоровий картон; мереживо; кольорові стрічки; бісер; паєтки; клей; ножиці; пензлик; серветка для рук.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми будемо виготовляти аплікацію з тканини. Згадаємо види та властивості тканини, прийоми різання тканини та особливості її з’єднання із папером. 2. вступне слово вчителя — Тканина — виріб, одержаний на ткацькому верстаті шляхом переплетення ниток. Тканини відрізняються між собою за кольором, блиском, прозорістю. Тканини мають розмір: товщину, довжину, ширину. Вони по-різному пропускають повітря та вбирають вологу, розриваються, зминаються та утворюють складки.

3. робота за підручником (с. 72–74)

— Що таке аплікація?

Чим відрізняється аплікація з тканини

Аплікація з тканини — це давнє ремесло оздоблення одягу. У вправних руках талановитого майстра аплікація стає мистецтвом, її можна виконати з будь-якої тканини. Надзвичайно красивими є оформлені аплікацією предмети домашнього вжитку: скатертини, килими, панно, подушки, а також аксесуари, сумки, одяг тощо.

Фізкультхвилинка

4. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя

Робота за підручником (с. 74)

1. Перед початком роботи клаптики тканин треба випрасувати.

2. Тонкі тканини попередньо наклеюють на папір або підкрохмалюють.

3. Виготовляють аплікації за готовими шаблонами-викрійками або за ескізами майбутньої аплікації.

4. Приколювати деталі з тканини треба від середини до країв, щоб не утворювалися зморшки.

5. Однакові або симетричні деталі вирізають із тканини, складеної навпіл.

6. Готову аплікацію треба просушити під пресом до повного висихання протягом двох діб. — Яку аплікацію ми будемо виготовляти зараз?

Робота за підручником (с. 75–76).

Розгляньте зразки виробів.

1. Оберіть колір тканини для майбутньої аплікації.

2. На картоні-основі викладіть шаблони-викрійки деталей, олівцем позначте місце їх наклеювання.

3. На виворітний бік тканини прикладіть викрійку, прикріпіть її шпильками, обведіть крейдою та виріжте по контуру.

4. Змастіть тканину з виворітного боку клеєм та наклейте аплікацію на основу.

5. Доповніть виріб деталями (очі, ніс, щічки, вуса, ротик).

6. Готову аплікацію покладіть під прес до повного висихання.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку







Трудове навчання дата _________

Тема. Прийоми різання тканини та особливості її зєднання з папером.

Мета: продовжити ознайомлення учнів з інструментами і пристосуваннями, необхідними під час роботи з тканиною, прийомами безпечної роботи із ними; вчити виготовляти аплікацію з тканини, а також правильної організації робочого місця під час роботи з тканиною; розвивати творчу уяву, фантазію, охайність; виховувати мотивацію до навчальної діяльності.

Обладнання: зразки виробів; зразки тканини (вовна; байка; драп) темного кольору; кольоровий картон; тканина для оздоблення; викрійки; мереживо; клей; ножиці; пензлик; серветка для рук.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми продовжимо виготовляти аплікацію з тканини. Створимо композицію «Совеня» за допомогою різних видів тканини та ниток.

  1. вступна бесіда

  2. Робота за підручником (с. 72)

— Згадаймо, що ви пам’ятаєте про тканину?

— Які бувають тканини?

— Для чого потрібна аплікація з тканини?

Де вона використовується? Фізкультхвилинка

3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 76–77).

1. Покладіть перед собою зразки тканини, що ви принесли на урок.

2. Оберіть колір тканини для майбутньої аплікації.

3. На картоні-основі викладіть шаблони-викрійки деталей, олівцем позначте місце їх наклеювання.

4. Тканину складіть навпіл лицьовою стороною всередину.

5. На виворітний бік тканини до згину прикладіть викрійку.

6. Прикріпіть її шпильками, обведіть крейдою та виріжте по контуру.

7. Доберіть картон для фону або зробіть фон із тканини. Фон може бути темний або світлий, залежно від того, яку частину доби ви хочете зобразити.

8. На картон наклейте фон.

9. Змастіть тканину з виворітного боку клеєм та наклейте аплікацію на основу.

10. По черзі наклейте елементи.

11. Доповніть виріб деталями (очі, ніс, животик, лапки, гілочки).

12. Готову аплікацію покладіть під прес до повного висихання.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку


















Трудове навчання дата _________

Тема. Виготовлення об’ємних фігур із дроту. Прийоми роботи. Безпека праці. «Дротяне дерево»

Мета: ознайомити учнів з дротом, з інструментами і пристосуваннями, необхідними для роботи з дротом, прийомами безпечної роботи із ним; розвивати дрібну моторику пальців рук, уважність, посидючість; виховувати любов до праці.

Обладнання: м’який дріт; стержень кулькової ручки; круглогубці; плоскогубці; гострогубці; дощечка.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з дротом, з інструментами і пристосуваннями, необхідними для роботи з дротом, та прийомами безпечної роботи із ним. Будемо виготовляти різні квіти. 2. вступна бесіда Мультимедійна презентація. Робота за підручником (с. 80–81) — Дріт — це металевий виріб значної довжини діаметром до 8 мм. Його витягують за допомогою спеціальних пристроїв та механізмів на металургійних заводах. Випускають стальний, алюмінієвий і мідний дріт. Стальний дріт сірого кольору, твердий; мідний — червоного кольору, середньої твердості; алюмінієвий — білого, м’який. Зі стального дроту виготовляють цвяхи, гвинти, шурупи, пружини тощо. Алюмінієвий та мідний дріт використовують здебільшого для виготовлення електричних проводів. Відрізають дріт гострогубцями. Не можна різати дріт, навіть дуже тонкий, ножицями, бо вони затупляться і ними важко буде різати папір, тканину. Плоскогубці використовують для згинання дроту під кутом. Круглогубці використовують для згинання криволінійних форм. — На уроці ми будемо виготовляти вироби з тонкого дроту. З алюмінієвого і мідного дроту можна виготовити окремі вироби, вигинаючи його руками. — Під час конструювання опорних частин виробів з тонкого мідного чи алюмінієвого дроту найкраще намотувати його у вигляді спіралі на стержень з кулькової ручки або скручувати вдвічі.

Фізкультхвилинка

3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 82).

— Перед тим як почати працювати, розгляньте зразки дротяних дерев. — Як виготовити дротяне дерево?

1. Заготуйте відрізки тонкого мідного дроту для гілочок: 7 штук по 18 см, 7 штук по 15 см, 7 штук по 2 см.

2. На кожний відрізок дроту нанизуйте ґудзик та закріплюйте його так, як показано на малюнку.

3. Скручуйте між собою по три відрізки в гілочки, а потім поступово на різній відстані від верхівки вкручуйте їх у стовбур.

4. Розправте крону з гілками.

5. За допомогою пластиліну закріпіть стовбур в отвір дерев’яної котушки.

2) Ознайомлення з правилами безпеки під час роботи.

— Працюючи з дротом, слід дотримувати таких правил безпеки.

Відрізані гострі кінці дроту заокруглити.

Під час відрізання дроту ту частину, яку відрізують, потрібно спрямовувати вниз до підлоги. Відрізати дріт слід гострогубцями.

Дріт можна використовувати тільки для роботи.

Під час роботи з дротом та інструментами не дозволяється вставати зі свого y місця.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку











Трудове навчання дата _________

Тема. Виготовлення об’ємних фігур із дроту. «Квіткова галявина з метеликами»

Мета: вдосконалювати навички роботи з дротом, з інструментами і пристосуваннями, необхідними для роботи з дротом, прийомами безпечної роботи із ним; розвивати дрібну моторику пальців рук, уважність, посидючість; виховувати любов до праці. Обладнання: м’який дріт; стержень кулькової ручки; круглогубці; плоскогубці; гострогубці; дощечка; різнокольорові нитки; пластилін; ножиці.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми продовжимо працювати з дротом та виготовимо квіткову галявину з метеликами. Фізкультхвилинка На пальчики встанемо — До хмарин дістанемо. Один, два, три, чотири, До хмарин дістанемо. Нахиліться стільки раз, Скільки квіточок у нас. Один, два, три, чотири, п’ять — Добре вмієм рахувать. Скільки покажу грибків, Стільки ви зробіть стрибків. Один, два, три, чотири, п’ять — Час усім відпочивать.

2. демонстрування та аналіз зразка 1) Інструктаж учителя. Мультимедійна презентація — Перед тим, як почати працювати, розгляньте малюнки на дошці. (На дошці — варіанти конструкційних виробів з дроту.) ЯК ЗРОБиТи КВІТи

1. Розглядаючи вироби з дроту, ми бачимо, що вони виконані різними засобами.

2. Користуючись схемами на дошці, зробіть різні квіточки.

3. Під час виготовлення опорних частин виробів з тонкого мідного дроту найкраще намотати його у вигляді спіралі на стержень з кулькової ручки або скручувати вдвоє.

4. Для прикладу розгляньте варіанти конструкцій виробів з дроту. На малюнках показані різні форми декоративних квітів з дроту.

5. Вирівняйте дріт та заготуйте відрізки різного розміру.

6. Намотайте дріт у вигляді спіралі на стержень з кулькової ручки та зігніть пелюстки квітів, залишаючи кінці рівненькими. Два кінці кожної пелюстки скрутіть між собою.

7. Візьміть кольорову нитку та, починаючи з гострого кінця пелюстки, обкрутіть її навколо пелюстки, потрапляючи у кожну частину спіралі до кінця.

8. Поверніть у протилежну сторону та знов обкрутіть пелюстку, утворюючи клітинки.

9. Таким чином виготовте всі пелюстки та листочки.

10. Зі шматка зеленого пластиліну зробіть велику кульку. З однієї сторони її сплющіть.

11. З’єднайте між собою пелюстки та листочки.

12. Уставте цю квітку в зелену кульку та розправте пелюстки та листочки.

Робота за підручником (с. 83)

ЯК ЗРОБиТи МЕТЕЛиКІВ 1. Приготуйте тонкий дріт завдовжки 45 см та складіть його навпіл.

2. Нанизайте на подвійний дріт 5–6 середніх намистинок для черевця.

3. Розведіть дротинки в різні сторони та поступово нанизуйте намистинки меншого розміру для крил.

4. З нанизаних намистинок утворіть передні крила, зробивши один виток навколо черевця.

5. Продовжуйте нанизувати намистинки іншого кольору для задніх крилець. Залишок дроту виведіть через дві верхні намистинки черевця вгору для вусиків.

6. З’єднайте дві дротинки та нанизайте на них велику намистинку для голови, закріплюючи її двома витками.

7. Знову роз’єднайте дротинки, нанизайте на кінчики по одній маленькій намистинці для вусиків та закрутіть їх.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку








Трудове навчання дата _________

Тема. Бісероплетіння. Особливості виготовлення виробів із бісеру. Матеріали для бісероплетіння. ланцюжок (гердан) «у хрестик» з бісеру

Мета: ознайомити учнів із бісероплетінням, необхідними для нього матеріалами; розвивати творчі здібності, дрібну моторику рук, посидючість; виховувати почуття прекрасного, естетичний смак. Обладнання: бісер трьох кольорів; нитки; голка для бісеру; ворсиста тканина; зразки виробів.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми ознайомимося з бісером та бісероплетінням. Будемо виготовляти ланцюжок (гердан)

« хрестик» з бісеру.

2. вступна бесіда Мультимедійна презентація — Бісер уперше почали використовувати у Стародавньому Єгипті. На території України став відомий з часів Київської Русі та набув особливого поширення у VIII–ХІ ст. Прикрасами з бісеру оздоблювали головні убори, їх вплітали в коси, носили їх на грудях, шиї, руках, із бісеру виготовляли сумочки, гаманці, картини, ним прикрашали меблі тощо. Носили прикраси з бісеру порізному: в одних селах — тільки жінки, в інших — і молодиці, і дівчата; ними прикрашали чоловічі капелюхи, дівочі весільні головні убори та сукні. На Буковині і тепер бісером оздоблюють, гаптують, вишивають народний одяг. З бісеру також виготовляють ґердани. Типологія бісеру здійснюється за такими ознаками: покриття поверхні, матеріали для виготовлення, виробничий процес, місце виготовлення, форма та розмір бісерин. Проте єдиного підходу щодо вибору категорій не існує й досі. Значною мірою така невизначеність спричинена наданням самому поняттю «бісер» різних значень. У деяких мовах одне слово поєднує в собі декілька значень українських відповідників «намистина», «перлина», «бісерина» і т. ін. В Україні бісером називають дрібні намистинки з прозорого чи кольорового скла (іноді з металу) з отворами для нанизування. Зараз бісер може бути ще й пластмасовим. Найбільші країни-виробники бісеру — Японія, Тайвань, Чехія, Китай, Індія та Туреччина. Тайванський, китайський та турецький бісер — займає сегмент недорогого матеріалу; Чехія пропонує найбільший асортимент; японський — прийнято вважати найякіснішим. До ознак якості бісеру належать, у першу чергу, його ступінь стійкості до сонячних променів, засобів побутової хімії та взаємодія зі шкірою та одягом людини.

Фізкультхвилинка

3. розповідь учителя

Робота за підручником (с. 86).

Роздивіться зразки виробів із бісеру. — Для низання ланцюжків з бісеру приготуйте тонку голку з довгим вушком. (Як правило, для нанизування бісеру використовують тонкі й довгі голки — частіше голки № 10 і 12. Якщо вам важко вставити нитку в тонку голку, візьміть голку з довгим прорізом посередині замість звичайного вушка. У продажі бувають і короткі голки для бісеру.) Якщо немає такої голки, то низати бісер можна рибальською волосінню або ниткою, кінець якої змащений клеєм. Кулони, брошки тощо можна виготовляти не лише з нового бісеру. Використовуйте старе розсипане намисто, дрібні порізані стержні кулькових ручок, трубочки з-під соку. Щоб бісер було легко набирати на голку, розкладіть його на ворсисту тканину. — Існують правила бісероплетіння.

1. Нитка, на яку набирають бісеринки, називається робочою.

2. Бісеринки, в яких схрещуються робочі нитки, називають зв’язкою. Вони повинні мати великі отвори, щоб голка з ниткою могла пройти крізь них двічі або й тричі.

3. Для роботи слід добирати бісеринки однакового розміру. Якщо ж у роботі використовується бісер різного розміру, то більші бісеринки мають бути у зв’язці.

4. Для того, щоб виріб мав гарний вигляд, треба ретельно стежити за натягом нитки. Бісеринки не повинні провисати на нитках, а щільно лягати одна коло одної. Але не можна і затягувати нитку, щоб виріб не зморщувався.

5. На нитку слід набирати стільки бісеринок, скільки вимагає візерунок.

6. Перед початком роботи слід уважно роздивитися схему, на якій стрілками і цифрами вказано послідовність операцій.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку


Трудове навчання дата _________

Тема. Бісероплетіння. Ланцюжок «кільця» з бісеру

мета: продовжити ознайомлення учнів із бісероплетінням та необхідними для цього матеріалами, вдосконалювати навички роботи з бісером; розвивати творчі здібності, дрібну моторику рук, посидючість; виховувати почуття прекрасного, естетичний смак.

Обладнання: бісер трьох кольорів; нитки; голка для бісеру; ворсиста тканина; зразки виробів.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з бісером та бісероплетінням. Будемо виготовляти ланцюжок «кільця» за допомогою бісероплетіння.

2. розповідь учителя — Людина завжди прагнула прикрасити свій побут і свій одяг. У давні часи люди виготовляли прикраси з доступних у той час матеріалів: ягід, насіння рослин, камінчиків і мушель, нанизуючи їх на кінський волос та травинку. Потім їх замінили напівкоштовні і дорогоцінні камені, а з виникненням виробництва скла — бісер. Про те, як вперше отримали бісер, розповідає легенда. Одного разу, в дуже далекі часи, фінікійські купці везли Середземним морем вантаж видобутої в Африці природної соди. На нічліг вони зупинилися на піщаному березі і почали готувати собі їжу на багатті, яке обклали великими шматками соди. Вранці, розгрібаючи попіл, купці виявили чудовий злиток, який був твердий, як камінь, горів вогнем на сонці і був чистий і прозорий, як вода. Це було скло. Дуже скоро з’явилися скляні намиста, різні за формою і розміром. Завдяки вдосконаленню технології виготовлення намиста з часом ставали все дрібнішими. Дрібні круглі або злегка сплюснуті намистини з отвором для нитки почали називати бісером. Мультимедійна презентація — Прикраси з бісеру присутні в національних костюмах багатьох народів. Вироби з дрібних намистинок були відомі ще в Давньому Єгипті, Індії та до сьогодні прикрашають одяг народів Близького і Далекого Сходу, Африки, Індії, Американського континенту, островів Тихого океану, Європи та Азії. У різних країнах ці вироби з бісеру називають по-різному: в Індії — хар, в Ефіопії — чале, на Кубі — каяр, в Анголі — міссанга, в Болгарії, Румунії та Молдові — гордан, згарди, в Литві — каролінес, в Узбекистані — зебігардан,

у Білорусі — пляценки і горлячки, в Росії — ожерелки, ланцюжки, гайтани та... «фенечки». За часів Київської Русі древнім ювелірам були відомі секрети виготовлення різнобарвних емалей, які є певною категорією легкоплавкого прозорого і заглушного скла. На території колишньої Київської держави на городищах, у курганах і похованнях археологи знаходять безліч скляних намист, браслетів, каблучок, осколків битого посуду. Залишки майстерень із зруйнованими горнами, уламками тонкостінних судин зі скла, черепками тиглів, облитих різнокольоровими розплавами, шматків емалей і кольорових смальт, знайдені при розкопках, свідчать про те, що наші предки знали і вміли виплавляти кольорове скло. Розкопки доводять, що в VIII–IX ст. майстри виготовляли намиста найрізноманітніших форм, забарвлення та художньої обробки. За кольором вони були зелені, фіолетові, жовті, сині, чорні, срібні й золоті. За формою — круглі, циліндричні, переливалися на сонці всіма кольорами веселки, видавали мелодійний дзвін при русі.

Фізкультхвилинка


3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя

Розгляньте зразки виробів. — Ланцюжок «кільця» є найпростішою технікою бісероплетіння. Візерунок цього виробу з бісеру складається з окремих, скріплених разом кілець, причому в кожного з них є спільні бісеринки із сусідніми кільцями.

Робота за підручником (с. 88–89)

— Розгляньте схему ланцюжка «кільця» на дошці.

Порівняйте її з ланцюжком «хрестик».

Чим вони схожі, чим відрізняються?

Користуючись схемою, сплетіть ланцюжок та утворіть з нього браслет або закладку.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку

Трудове навчання дата _________

Тема. Декорування виробів. Писанка як один із символів україни. писанка-витинанка

Мета: продовжити ознайомлення учнів з народною творчістю; розширювати уявлення про народні традиції та звичаї; ознайомити учнів з різновидами пасхальних яєць, декорування виробів; розвивати навички роботи в техніці аплікації; формувати естетичні почуття, смак, виховувати емоційно-естетичне сприйняття творів народних майстрів, дбайливе ставлення до матеріалів, стимулювати творчий потенціал учнів.

Обладнання: кольоровий картон та папір; ножиці; клей; зразки пасхальних яєць різних видів; схеми орнаментів та символів.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з народною творчістю, народними традиціями та звичаями, поговоримо про декорування виробів; ознайомимось з різновидами пасхальних яєць та продовжимо працювати в техніці витинанки. 2. розповідь учителя з елементами бесіди — Українські народні промисли і ремесла, що разом утворюють декоративне мистецтво,— це величезний світ духовної і матеріальної спадщини етносу, набуток художніх ідей численних поколінь народу, дорогоцінна скарбниця, що живить сьогодні професійно-мистецьку творчість. Народні промисли і ремесла поєднують у собі духовно-матеріальну діяльність людини, виражену в художніх творах. Народна творчість — це історична основа, на якій розвивалася і розвивається світова художня культура, одна із форм суспільної свідомості і суспільної діяльності, явище соціально зумовлене. Народна творчість включає різні види художньої діяльності, промислів і ремесел народу — поетичну творчість, театральне, музичне, танцювальне, декоративне, образотворче мистецтво, народне будівництво тощо. Твори декоративного і вжиткового мистецтва із сучасних матеріалів, виконані сучасними технічними засобами,— це твори етнодизайну. Розрізняють етнодизайн витинанки, мозаїки, художнього розпису. Одним з поширених способів декорування виробів є орнамент. Згадаймо, що вам відомо про орнамент? (Відповіді дітей.) — Ми вже знайомі з основними видами орнаментів: геометричні, рослинні і зооморфні, або тваринні. Мультимедійна презентація — Яке головне християнське свято святкують навесні?

Робота за таблицею (с. 93)

Червоний — радість. y Синій — колір води, побажання гарного врожаю.

Зелений — життя, побажання здоров’я.

Коричневий — колір землі, дарує мудрість.

— Сама писанка, за народним повір’ям, є символом весни та сонця, відродження природи, життя.

Їх не їдять, а обережно зберігають та колекціонують.

Навесні писанки дарують рідним та близьким людям з побажаннями на весь рік.

Фізкультхвилинка 3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 95)

1. За шаблоном або самостійно виріжте симетричну силуетну форму майбутньої писанки.

2. Складіть її навпіл кольором всередину.

3. Нанесіть олівцем візерунок від ліній згину. При цьому пам’ятайте, що згини ви можете робити в різних напрямках: по вертикалі, по горизонталі, по діагоналі.

4. Зробіть вирізи за наміченими лініями.

5. Ажурні вирізи можна робити лише від згинів, не торкаючись при цьому країв.

6. Доберіть контрастний до писанки картон-основу.

7. Змастіть писанку клеєм та приклейте на основу.

8. Готову аплікацію покладіть під прес.



2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку



Трудове навчання дата _________

Тема. Декорування виробів. Види декорування пасхальних яєць

Мета: продовжити ознайомлення учнів з народною творчістю, з декоруванням виробів; ознайомити з різновидами прикрашання пасхальних яєць; розвивати навички роботи в техніці аплікації; формувати естетичні почуття, смак; виховувати емоційноестетичне сприйняття творів народних майстрів, дбайливе ставлення до матеріалів, охайність під час роботи, стимулювати творчий потенціал учнів.

Обладнання: дерев’яні (або порожні курячі) яйця; кольорові нитки; бісер; кольорові смужки; клей; ножиці; довга голка з великим вушком; зразки виробів та малюнки

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— Ми сьогодні на уроці продовжимо ознайомлення з народною творчістю та декоруванням виробів, а саме — з різновидами прикрашання пасхаль- них яєць. 2. розповідь учителя Мультимедійна презентація — Згадаймо, які види декорування пасхальних яєць вам відомі? Крашанки — яйце пофарбоване в один колір. Дряпанки — яйце фарбують у темно-коричневий колір, а малюнок наносять голкою або шилом. Крапанки — яйце прикрашають різнокольоровими крапочками за допомогою воску та фарб. Мальованки — яйце розмальовують за допомогою пензлика та фарб. Для виготовлення писанок добирають сирі курячі яйця. Попередньо їх треба добре вимити у воді, розчинивши у ній трохи харчової соди. Потім яйця занурюють у легкий розчин оцту. Коли вони просохнуть, починають розписувати. Найчастіше це роблять за допомогою воску. Натуральний бджолиний віск кладуть у невелику керамічну посудину чи в черепок. Посудину з воском ставлять на невеликий вогонь у печі чи на розсіювач на газовій плиті. Віск має бути гарячим, але не доведеним до кипіння. Розписують яйця писачком — невеличкою дерев’яною паличкою, у якій розпеченим цвяхом випалюють дірочку, щоб уставити туди металевий наконечник чи трубочку, згорнуту з фольги. Потім цей наконечник закріплюють ниткою. Писачок тримають нерухомо, обертають лише яйце. Після розпису писанку занурюють у фарбу, а потім просушують.

Фізкультхвилинка

3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя.

Робота за підручником (с. 96).

— Пам’ятаєте дитячі скоромовки, у яких згадують числа? А казки, у яких неодмінно присутні або три царства, або три сестри? Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові. Поділ навпіл передавав уявлення про два світи. На три частини ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери. При поділі на чотири частини утворюється хрест, що означає чотири сторони світу. Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями. За іншими уявленнями, світ ділився і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка. Досліджуючи писанки, вчені висловили здогадку про те, що в давнину існував восьмирічний календарний цикл. У народній міфології небо має вісім сфер — «облоків»: сім синіх, а восьма — червона, на якій сидить сам Бог. Дуже цікавим є поділ на сорок частин, так звані сорококлинці. Кожен клинець позначав якийсь вид людської діяльності або явище природи, а в християнському баченні — сорок днів посту. Згадаймо, які кольори ми будемо використовувати? Яке значення мають ці кольори? Червоний — радість. y Синій — колір води, побажання гарного врожаю. y Зелений — життя, побажання здоров’я. y Коричневий — колір землі, дарує мудрість. y — За допомогою кросворда відгадайте, якими матеріалами та приладами ми будемо користуватися. (Див. додаток на с. 64.) — Отже, починаємо працювати! 1. Візьміть яйце та простим олівцем нанесіть лінії — межі між кольорами. 2. Змастіть частину яйця клеєм і щільно обмотайте ниткою. 3. По черзі таким самим способом обробіть і інші частини візерунка. 4. Крізь отвори в яйці просуньте нитку або смужку за допомогою голки з великим вушком. 5. Поверхню яйця, вкриту нитками, можна прикрасити бісером, зробити орнамент.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку


Трудове навчання дата _________ Тема. Самообслуговування. Культура харчування. Правила поведінки за столом. Сервірування святкового столу. Складання серветок

Мета: продовжити ознайомлення учнів з культурою харчування, правилами поведінки за столом; навчати правильно розташовувати посуд та столові прибори, відповідно до правил етикету, складати серветки до святкового столу; формувати навички роботи в групах; виховувати культуру та естетичний смак, індивідуальність при виконанні завдань, охайність та творчий підхід до роботи.

Обладнання: полотняні та паперові серветки; скатертини; пластиковий столовий посуд; схема сервірування столу приборами.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

Отже, сьогодні ми ознайомимось з культурою харчування, правилами поведінки за столом, сервіруванням святкового столу та будемо вчитися складати серветки.

  1. вступна бесіда

— Культура харчування виявляється в умінні правильно поводитися за столом та сервірувати святковий стіл. Ще з дитинства ми маємо привчатися до культурної поведінки за столом, відповідно до правил етикету. Нам необхідно не тільки вміти правильно поводитися, але й пояснювати правила поведінки іншим. Учитель разом з учнями під час бесіди виводять правила культури харчування. Правила культури харчування Ніколи не розмовляйте з набитим ротом. Навіть якщо вам поставили запи- y тання, не поспішайте відповідати, проковтніть їжу і тільки потім говоріть. Не відкушуйте за один раз великі шматки. Також не кусайте хліб, а відла- y муйте невеличкі скибочки і кладіть їх до рота. Не ріжте м’ясо великими шматками. Наступний шматочок можна відрі- y зати після того, як ви з’їли попередній, щоб вигляд страви був красивим, а їжа — гарячою. Не беріть руками птицю, використовуйте виделку і ніж. Пальцями м’ясо y можна взяти тоді, коли вилкою наколоти його неможливо. Риб’ячі кістки витягуйте виделкою. Можете допомагати собі пальцями, y тільки не облизуйте їх після цього, а витирайте серветкою. Не слід використовувати ніж, якщо ви їсте: котлету, яєчню, рибу, холо- y дець, сирники. Усі ці страви можна легко розламати виделкою. Такий гарнір, як картопля, овочі та макарони, набирайте на виделку, допо- y магаючи собі скоринкою хліба.

Не їжте з ножа, щоб не справити на інших негативне враження і не порі- y зати рота. Ніж необхідно тримати в правій руці, в лівій, відповідно, виделку. Поки не y з’їсте всю страву, не перекладайте столові предмети з однієї руки до іншої. Якщо страву можна їсти виделкою, не користуйтеся ложкою. y На блюдце не можна випльовувати кісточки від компоту. Щоб позбави- y тися від кісточки, піднесіть прямо до рота ложку і сплюньте кісточки в неї, а потім покладіть на тарілочку. Щоб бути ввічливими зі своїми сусідами по столу, не вибирайте собі великі y шматки страви зі спільної тарілки, а візьміть крайній до вас. Якщо вам знадобилося те, що знаходиться поодаль від вас, не намагайтеся y дотягтися до страви через весь стіл, попросіть когось вам це передати. Не допивайте залишки з блюдця, якщо в ньому залишився сік, і не вимо- y чуйте залишки соусу хлібом. Не кладіть на стіл вилку і ніж, якщо вони брудні. y Після закінчення трапези не облизуйте столові прибори. y Брудний посуд не слід відсувати до сусіда чи ставити в іншу брудну та- y рілку. Розмішавши цукор у чаї, витягніть ложечку з чашки, щоб вона не переки- y нулася. Не читайте за столом — цим ви продемонструєте, що вам не цікаві люди, y з якими ви спілкуєтеся. Не кладіть ногу на ногу і не сідайте до столу боком. y Не кришіть хліб, не залишайте скоринки. y Пережовуйте їжу із закритим ротом. y Ніколи не відзивайтеся погано про страву, щоб не образити господиню.

3. розповідь учителя

— Ви запросили багато гостей і хочете організувати бездоганне свято з урочистою атмосферою. Тоді святково сервірований стіл стане кращим елементом вашого свята. Існує безліч правил сервірування столу, для кожного окремого випадку стіл сервірується по-особливому, наприклад, до вечірньої кави потрібно менше предметів, ніж до званого обіду. Сервірування розпочинається з розстановки стільців для гостей. Стільці бажано розставляти так, щоб гості, сидячи за столом, почувалися комфортно. Скатертина для столу має відповідати його розміру, не бути або замалою, або, навпаки, завеликою. Вона має звисати нижче краю столу приблизно на 20–30 см. Білий колір скатертини надасть урочистості будь-якому прийому. При сервіруванні також рекомендують використовувати невеликі паперові або тканеві серветки. Їх слід класти ліворуч від тарілки, або ж на її дно. Серветки можуть мати різноманітну форму — конус, віяло, тюльпан і т. ін. Серветки, складені одним із оригінальних способів, виглядають унікально. Другим етапом сервірування є розстановка тарілок і столових приборів. Існує чотири види тарілок — супова, або глибока тарілка; сервірувальна тарілка; яка має бути великою за розміром і неглибокою; тарілка для гарячого — середня неглибока тарілка; а також пиріжкова (десертна) тарілка, яка є найменшою. Спершу навпроти кожного місця для гостя ставлять сервірувальну тарілку. На неї ставлять або тарілку для гарячого, або глибоку тарілку для супу. Пиріжкову тарілку розміщують зліва від сервірувальної. Пиріжкова тарілка використовується для хліба, кондитерських виробів, десертів. Протягом усієї трапези тарілки міняються, але сервірувальна тарілка залишається завжди.

1. Ніж для масла

2. Пиріжкова (десертна) тарілка

3. Ложка (до перших страв)

4. Виделка для морепродуктів

5. Ніж для морепродуктів

6. Виделка для основної страви

7. Столовий ніж

8. Декоративна тарілка

9. Супова тарілка

10. Десертна ложка

11. Десертна виделка

12. Склянка для води

13. Келих для шампанського

14. Келих для червоного вина

15. Келих для білого вина

16. Серветка

Для столових приладів теж існують певні правила розташування. Згідно із правилами сервірування, ложку для супу і ножі розташовують праворуч від тарілки лезом до неї, виделки — ліворуч. Розглянемо правила розташування справа наліво. Ложка для супу займає крайнє положення праворуч від тарілки; ножі — спочатку кладуть ніж для риби або іншої закуски, а з самого краю столу — ніж для основної гарячої страви. Пам’ятайте, ніж та виделка для гарячої страви найбільші за розмірами. Ліворуч від тарілки аналогічно кладуть виделки. Тобто, біля самої тарілки має бути виделка для основної страви, і по мірі віддалення від тарілки — все менші за розміром виделки. Крайнє ліве положення займає виделка для риби. Столова виделка, найбільша за розміром, має 4 зубці, десертна — 2. Келихи і чарки можуть розташовуватися як півколом, так і в ряд. Келих для мінеральної води або інших безалкогольних напоїв розташовуватиметься правіше за всі інші, оскільки ним користуються у першу чергу. — Серветка — неодмінний предмет сервірування столу, адже без неї неможливо дотримувати чистоти та охайності за столом. Крім того, добре відпрасована і красиво складена полотняна серветка ще й прикрашає стіл. Існує безліч способів згортання серветок, але ми розглянемо найбільш зручний і простий спосіб, щоб якомога менше торкатися до неї руками і щоб у розгорнутому вигляді вона не виглядала м’ятою. Під час сервірування столу до сніданку або обіду зазвичай серветки складають учетверо, трикутником, навпіл і загортають рулетом, що, до речі, не дуже складно, а для урочистої вечері або обіду допустимі більш складні форми складання серветок — вітрилом, ковпачком, свічкою та ін. Згорнуті серветки кладуть кожному гостеві на закусочну тарілку.

Полотняні серветки можна замінити паперовими, зрозуміло, не розрізаючи їх з метою економії на частини. Як правильно користуватися серветкою? Сідаючи за стіл і побачивши на тарілці перед собою красиво згорнуту білосніжну серветку, деякі відчувають певну боязкість перед нею. Іноді намагаються навіть обережно відкласти її в сторону, не знаючи про те, що серветка настільки ж необхідна, як ніж, виделка, ложка і, так само, як вони, покликана допомогти людині під час їжі. Основне ж призначення серветки полягає в тому, щоб уберегти костюм кожного гостя від потрапляння випадкових бризок, крапель, крихт. Нею також обтирають пальці і губи під час і після їжі. Безпосередньо перед їжею серветку потрібно розгорнути, скласти вдвічі та покласти вигином до себе на коліна. Закладати серветку одним з її кутів чи краєм за комір або лацкан піджака не прийнято. Пальці, випадково забруднені під час їжі, обережно витирають верхньою половиною серветки, не знімаючи її з колін. Для обтирання губ серветку беруть з колін двома руками, вкорочують шляхом перевертання її кінців у долоні і, приклавши середину до губ, промокають їх верхньою половиною серветки. Витирати губи шляхом «ковзаючих» по них рухів серветкою некрасиво. Абсолютно неприпустимо використовувати серветку замість носової хустинки або як рушник для сильно забруднених рук. Не належить, сівши за стіл, пильно розглядати прилади і посуд, а потім серветкою протирати їх, якщо ви раптом помітили певний недолік. Цим ви можете образити господарів, висловлюючи сумніви в їхній охайності. По закінченні прийому їжі серветку не слід ретельно скласти, намагаючись надати їй колишнього вигляду, а просто акуратно покласти праворуч від своєї тарілки. Не рекомендується також вішати її на спинку стільця або класти на його сидіння. Якщо серветка випадково впала з колін на підлогу, не варто засмучуватися: попросіть дати вам чисту, оскільки користуватися серветкою, піднятою з підлоги, звісно, не можна.

Фізкультхвилинка

4. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 104–105)

— Сьогодні на уроці я пропоную розглянути декілька способів складання серветок, що не вимагають багато часу і зусиль.

Перше завдання — Складіть серветки, користуючись малюнками-схемами (див. додаток на с. 82). ВЕРШиНА 1. Серветку складіть навпіл по горизонталі, згином догори. 2. Верхні кути прямокутника складіть досередини. 3. Бічні сторони трикутника сумістіть, щоб їхні гострі кутки зійшлися внизу. 4. Переверніть фігуру та підігніть нижні кінці вгору і злегка пригладьте.

5. Зігніть по вертикальній осі складками всередину.

6. Поставте серветку вертикально. ПАРУС

1. Базова форма серветки — трикутник.

2. Скрутіть серветку трубочкою до половини.

3. Поставте серветку вертикально, з’єднуючи краї.

СВІЧКА 1. Базова форма серветки — трикутник.

2. Відігніть на 2–3 см нижню сторону і переверніть.

3. Скачайте серветку в щільну трубку, заховайте кінчик під основу.

4. Відігніть верхню частину і красиво сформуйте «вогонь».

Друге завдання — Об’єднавшись у групи по чотири учні, засервіруйте свій стіл.

  1. Повторення правил безпеки під час роботи. На робочому місці дотримуйте чистоти і порядку.

  2. Не ходіть по класу.

  3. Не спілкуйтеся у процесі колективної роботи дуже голосно.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку



































Трудове навчання дата _________

Тема. Екскурсія до майстерні З обробки тканини. Одяг і взуття. Оздоблення одягу та взуття

Мета: ознайомити учнів з видами оздоблення одягу та взуття, з українською вишиванкою, видами вишивки; розвивати спостережливість, увагу, пам’ять; виховувати інтерес до народних традицій та творчості, культури українського народу, до уроків трудового навчання.

Обладнання: колекція українських вишиванок; зразки вишивки; зразки різного оздоблення одягу.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми завітаємо до майстерні з обробки тканини. Ознайомимось з українською вишиванкою, рушниками та сорочками, видами вишиванок, засобами вишивання. Слід пам’ятати, що екскурсія — це такий самий урок, як заняття у класі, тому на ньому також слід дотримуватися певних правил. Уважно слухати, організовано ставити запитання, не розмовляти, дотри- y мувати дисципліни. Не можна порушувати порядок і дисципліну. У майстерні триматися всім разом, переходити від одного робочого місця до y іншого спокійно, без метушні. Ставати так, щоб усім було видно.

  1. розповідь учителя

— Одяг та взуття людини мають бути не тільки зручними й якісними, а й красиво оздобленими. Українці традиційно прикрашають одяг, взуття та рушники вишивкою. Українська вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва українців; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку (наволочки, рушники тощо). 1) Українська сорочка. — Українська сорочка-вишиванка... Вона ввібрала в себе теплоту сонця і запах трави, шум гаїв і блакить небес, розкішні барви землі і смуток чарівної пісні.

Жіноча сорочка-вишиванка належить до найдавнішого одягу наших предків. Можна припустити, що за княжих часів в Україні-Русі в теплий період року довга сорочка, підперезана поясом, була єдиним одягом жінок і дівчат. За козацьких часів в Україні жіночі сорочки мали приблизно такий самий вигляд, як і сучасні жіночі сорочки Київщини чи всього Лівобережжя. Вони були без коміра, лише з вузькою лямівкою по краях зібраного на нитку полотна навколо вирізу для шиї. З якого матеріалу шилися сорочки? Яку роль відігравав їхній колір? Матеріалом для пошиття сорочок служило біле лляне полотно. Для святкових сорочок використовувалося полотно, виготовлене з ніжніших чоловічих стебел — плоскіні. Полотно, зіткане з матірки, йшло на пошиття буденних сорочок, а також на нижню частину сорочок із підтичкою. Кожен колір у вишиванці був символічним. Біле полотнище сорочки служило для підкреслення, збільшення, символізувало невинність і чистоту. Сорочки вишивалися здебільшого червоними і чорними нитками. Червоний колір — це колір сонця, символ життя, свободи; чорний — колір землі, символ добробуту, достатку, іноді — смутку. Рідше вишивку доповнювали мережива, виконані зеленими, блакитними, жовтими та синіми нитками. Щоправда, світогляд і світопізнання наших пращурів, як натепер, були достатньо таємничі, отож «мову» вишитої сорочки ми сприймаємо здебільшого як сукупність візерунків, гру кольорів, майстерність вишивальниць. У народі складено багато прислів’їв та приказок про сорочку-вишиванку. Рукави — як писанка, а личко — як маків цвіт. y Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полички вишиті. y У наших хазяйок по сто сорочок, а в мене одна — та й та біла щодня. y Хочеш сорочку мати — не треба зівати. y До Великодня сорочка хоч і лихенька, аби біленька. y Як неділя, то й сорочка біла. y Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

2) Український рушник. Рушник на стіні. Давній наш звичай. Не було, здається, в Україні жодної оселі, котрої хазяї не прикрашали б рушниками. Хоч би яке убоге судилося їм життя — чи то була одинока хатина вдови, чи затісна багатодітна оселя, приземкувата мазанка на півдні України, чи курна хата поміщика — всюди палахкотіли багатством кольорів рушники. Хата без рушників, що родина без дітей. Рушник символізував обличчя оселі, а також — лице господині. Ще в дохристиянські часи, вірячи в те, що в душах живуть божества, наші предки обвішували дерева рушниками-обручками, таким чином задобрю- ючи їх. Рушники допомагали берегти Берегиню — людську оселю — все, що в ній є, що нажито, збережено від своїх батьків і дідусів, чим збагатилися і освятилися, хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою чи суперечкою, добрим словом чи спогадом у цій хаті. Ознакою охайності, працьовитості кожної жінки є прибрана хата, а в ній — чисті рушники. Недарма в народній пісні мати вчить доньку: Тримай хаточку, як у віночку, А рушничок на кілочку. Тримай відерця чистенькі і води повненькі, Прийдуть овці пити водиці, Будуть тебе хвалити. У різних районах України рушник називали по-різному, залежно від його призначення. Приміром, рушник для витирання рук і обличчя — втирачем, для посуду, стола і лави — стирачем, або стирком, для пов’язування сватів — плечовиком...

Відповідно до призначення, рушники різнилися за технікою виконання. Утирачі і стирники (стирачі) найчастіше ткали із цупких ниток. Покутники, подарункові, плечовики — із тонкого, гарно вибіленого полотна (для пов’язування сватів). Цікава деталь: коли починалася робота над виготовленням обрядових та весільних рушників, чоловікам заборонялося заходити до хати. Жінки починали ткати рушники тільки середи, п’ятниці або суботи — у так звані жіночі дні. По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. Рушником накривали діжку, після випікання хліб ставили під образами. Гарно оздобленим рушником накривали паску чи яблука, коли йшли святити. Вишиваний рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був взірцем людської працьовитості. Згадаймо про його значення: із рушником, хлібом-сіллю приходили до породілля, ушановували появу немовляти в родині, з ним виряджали у далеку путь батька, чоловіка, сина; шлюбували дітей, зустрічали рідних і гостей. Рушник. Він пройшов крізь віки, і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до своїх батьків.

Фізкультхвилинка

3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя.

Вишивка може бути виконана різними способами: гладь, хрестик, мережіння, бігунець, плетіння тощо.

Розгляньте зразки та знайдіть різні види вишивки. Спробуйте відтворити один із них самостійно.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку
































Трудове навчання дата _________

Тема. самООбслугОвування. Одяг і вЗуття. ОЗдОблення Одягу та вЗуття. вишивка. серветка З бахрОмОю. вигОтОвлення мережки

мета: продовжити ознайомлення учнів з видами оздоблення одягу, українською вишивкою, видами вишивки; навчити виготовляти мережку; розвивати спостережливість, увагу, пам’ять; розширювати світогляд; навчати працювати самостійно; виховувати інтерес до народних традицій та творчості, культури українського народу, до уроків трудового навчання. Обладнання: зразки вишивки; мережок; лляна тканина з чітким переплетінням; голка; біла нитка муліне; таблиці-схеми; мультимедійна дошка.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— Ми сьогодні на уроці продовжимо ознайомлення з видами оздоблення одягу, українською вишивкою. Навчимося виготовляти мережку. 2. розповідь учителя Вишивала мама синіми нитками — Зацвіли волошки буйно між житами. Узяла матуся червоненьку нитку — Запалали маки у пшениці влітку.

Оберіг-сорочку вишила для сина. Візерунком стали символом Вкраїни: І верба, й калина, й сонях біля хати. Щастя для дитини вишивала мати. Л. Вознюк — Що таке вишивка? Українська вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва українців; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами. Робота за підручником (с. 106–109). Мультимедійна презентація — З давніх-давен жінки оформляли вбрання і речі домашнього вжитку вишивкою та мережкою. Нею підрублювали серветки, скатертини, доріжки, подоли сорочок. Існує кілька видів мережки — прості прутики і досить складні, що утворюють вишукані узори. Нині мережка знову ввійшла у моду, нею прикрашають блузи, спідниці, сукні. Мережки, види та техніка їхнього виконання — це декоративні шви. Вони можуть бути головною частиною узору або відмежовуючою лінією. Орнаменти, доповнені мережками, відрізняються тонкістю і витонченістю. Усі мережки починають з вишивання качалочки. Мережки прості у виконанні, ажурні, надають неповторності та своєрідності одягу. Особливо привабливі ажурні узори на жіночих блузах, білизні та дитячому одязі. Використовують вишивку як самостійне оздоблення, так і у поєднанні з іншими вишивальними техніками. Виконують мережки по доріжці, що утворюється шляхом висмикування ниток основи. Саме тому для виконання мережок потрібно добирати тканину полотняного переплетення. Традиційно використовували лляне полотно, але можна навчатися й на канві — тканині для вишивання хрестиком. Для розрізання ниток усередині тканини та їх висмикування, для розрідження її структури використовують ножиці з гострими кінчиками (можна манікюрні), швацький кілочок чи інші пристосування. Ажурні узори мережок виконують нитками переважно в тон тканині. За наявності певного досвіду узори на ажурному фоні можна виконувати кольоровими нитками. Традиційно народні вишивальниці використовували нитки, висмикнуті з тканини; але можна брати і швейні нитки № 40–50 для канви чи грубої лляної тканини. Мережка — це своєрідна прозора ажурна вишивка, що виконується тільки на тканинах полотняного переплетення, оскільки для виконання мережки необхідно витягти певну кількість горизонтальних ниток, а вертикальні зібрати голкою в пучки й обметати нитками, окреслюючи певні орнаментальні мотиви: «стовпчики», «прутики», «павучки», «віконце» тощо. Тим, хто бажає засвоїти прийоми вишивки, потрібно набратися терпіння і випробувати свої сили у виконанні різних видів мережок. Фізкультхвилинка

3. демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 110).

1. Розгляньте уважно клаптик тканини. Що ви помітили? 2. Нитки в ньому переплітаються, чергуючись через одну. Таке переплетіння ниток трапляється і в інших тканинах. Воно називається полотняним. Нитки, які розташовані вздовж краю тканини, називають нитками основи, а впоперек — нитками піткання. 3. Для серветки візьміть тканину, виріжте з неї квадрат 15 15 см. 4. Перш за все вирівняйте краї серветки. Для цього акуратно висмикніть голкою одну нитку близько до краю та обережно витягніть її із тканини. Зробіть так з усіх боків.

5. Обріжте краї серветки точно по нитках, які просмикнули. 6. Зробіть по краях серветки бахрому: висмикніть усі нитки, починаючи з крайніх, щоб вийшла бахрома завширшки близько 1 см. (Якщо замало часу, саму мережку можна виготовити вдома разом з батьками за підручником 1.) 7. Перед початком роботи над мережкою позначте на тканині місце і розмір мережки. 8. Витягніть нитки основи, щоб утворилася нитяна доріжка. 9. Доберіть котушкові нитки або муліне, товщина яких не перевищує товщину ниток у тканині. 10. Мережку вишивають справа наліво. Для того щоб закріпити нитку, складіть її вдвічі і двома складеними разом кінцями протягніть у вушко голки. В утворену петлю протягніть голку і закріпіть нитку на тканині у лівому нижньому куті, який утворився після витягування ниток доріжки. 11. На голку наберіть 3–5 ниток, обкрутіть їх ниткою знизу, стягуючи у стовпчик. 12. Закріпіть стовпчик, вколюючи голку і виводячи її через нитки в нижній лівий отвір наступного стовпчика на відстані. 13. Знову обкрутіть голкою нитки стовпчика та закріпіть, вколюючи голку та виводячи через наступний стовпчик. Будьте уважними, вколюйте голку в спеціальні отвори на тканині. 14. Продовжуйте аналогічні дії до кінця ряду. 15. Таким чином обробіть усі чотири сторони.

2) Повторення правил безпеки під час роботи. 1. На робочому місці дотримуй чистоти і порядку. 2. Зберігай ножиці у спеціально відведеному для цього місці. 3. Не працюй притупленими ножицями. 4. Не тримай ножиці лезами вгору. 5. Не користуйся ножицями під час ходьби класом. 6. Не заважай товаришеві, коли той вирізає деталі ножицями. 7. Передавай ножиці товаришеві кільцями вперед. 8. При вишиванні мережки руки мають бути чистими і сухими, оскільки білі нитки муліне дуже маркі і відіпрати плями на них дуже складно.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку




Трудове навчання дата _________


Урок 32. прОект «пОдарунки дО весняних свят». аплікація З відріЗків нитОк. вигОтОвлення святкОвОї листівки

мета: ознайомити учнів із технікою виготовлення аплікації з ниток; розширити уявлення про застосування ниток; закріпити знання про види ниток та їх призначення; навчити виготовляти вітальну листівку, оздоблену аплікацією з ниток; розвивати творчі здібності, увагу, окомір, художній смак; виховувати акуратність, старанність. Обладнання: демонстраційний матеріал — зразки вітальних листівок; оздоблених аплікацією з ниток; кольоровий картон; нитки муліне; олівець; пензлик для клею; клей ПВА

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку — Сьогодні ми розширимо уявлення про застосування ниток та оздоблення ними виробів: виготовимо вітальну листівку, оздоблену аплікацією з ниток. 2. вступна бесіда Робота за підручником (с. 123–125). Мультимедійна презентація — Що таке листівки? Поштова листівка, а також поштівка, листівка, поштова картка — відкритий лист на цупкому прямокутному аркуші паперу, що містить зазвичай адресу, поштову марку та зображення з одного боку і текст повідомлення з іншого. Колекціонування поштових листівок називається філокартією. — Згадаймо, що таке аплікація? Аплікація (від лат. applіcatіo) — накладання, пристосовування, приєднання до певної поверхні. Аплікація як технологія пройшла довгий шлях використання і збагатилася різними засобами фіксації (закріплення) на різних поверхнях (нитками на тканинах, клеями на твердих поверхнях тощо). Аплікацією називають і готовий виріб, створений у такий чи інший спосіб. Аплікація може бути: одноколірною; y багатокольоровою; y пласкою; y об’ємною; y декоративною; y абстрактною; y сюжетною тощо. y 3. розповідь учителя Мультимедійна презентація — Який матеріал використано для основи листівки? — Яким способом виконано зображення? — Який матеріал використаний для аплікації?

— Які види ниток використані? — Які квіти на ній зображено? (Проліски) Проліска дволиста — рослина родини лілійних (6–20 см заввишки) з підземною цибулиною, розміром з горіх ліщини. Стебло безлисте, циліндричне, голе, квітконосне. Рослина має два, рідко три прикореневих листки, що обхоплюють стебло до середини його довжини. Листки широколінійні, жолобчасті, звужені до основи і закінчуються ковпачкоподібною верхівкою. Квітка правильна, роздільнопелюсткова, проста, віночкоподібна, складається з шести простертих блакитних пелюсток. Квітки зібрані по 2–10 у рідкі китиці. Квітконіжки спрямовані вгору, зазвичай удвічі довші за квітку. Тичинок шість, маточка одна, стовпчик нитчастий, приймочка маленька, зав’язь верхня. Плід — чорна тригранна коробочка. Проліска дволиста росте у листяних і мішаних лісах, по чагарниках. Тіньовитривала рослина. Цвіте у березні — квітні. Поширена у Лісостепу, рідше на Поліссі. Заготовляють її в районах поширення. Потребує дбайливого використання та охорони. Фізкультхвилинка 4. демонстрування та аналіз зразка Мультимедійна презентація 1) Інструктаж учителя. 1. Візьміть аркуш паперу. 2. На верхній половині за шаблоном розмістіть малюнок. 3. Обведіть його олівцем. 4. Намастіть клеєм зображення пелюстки і квітки. 5. Наріжте нитки маленькими шматочками, заповніть ними малюнок.

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку


Трудове навчання дата _________

Урок 33. вигОтОвлення й ОЗдОблення вирОбів Об’ємнОї ФОрми. іграшка на ОснОві циліндра абО кОнуса

мета: навчити учнів виготовляти об’ємні іграшки на основі циліндра або конуса; вдосконалювати навички роботи з папером та картоном; розвивати образне мислення, увагу, фантазію, кмітливість; виховувати любов до праці, акуратність під час роботи з фарбами, кольоровим папером і ножицями. Обладнання: картонний циліндр; кольоровий папір та картон; фарби; пензлі; склянка для води; клей; ножиці; зразки виробів; мультимедійна дошка; аудиозапис пісні Н. Антоник «Іграшки».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися виготовляти об’ємні іграшки на основі циліндра або конуса. 2. вступна бесіда Робота за підручником (с. 118). Мультимедійна презентація — Розгляньте вироби. На основі якого геометричного тіла вони зроблені? — Які матеріали потрібні для їх виготовлення та оздоблення? — Де і для чого можна використати ці вироби? — Складіть план виготовлення іграшки. Зробіть іграшку, яка вам найбільш сподобалася, додайте елементи на основі різних прийомів роботи з папером, що доповнять її образ. Фізкультхвилинка

Хто ж так, хто вже там стомився І направо похилився? Треба дружно всім нам встати, Фізкультпаузу почати: Руки вгору, руки вниз І легесенько прогнись. Руки в боки, руки так, Руки вгору, як вітряк. Раз — присядьте, два — присядьте, І за парту тихо сядьте. 3. демонстрування та аналіз зразка 1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 119) 1. Основою для іграшок на основі циліндра можуть служити картонні трубочки з-під туалетного паперу, паперових рушників, фольги, харчової плівки тощо.

2. Спочатку трубочці за бажанням треба надати певної форми, як показано на фото. Це — основа для майбутніх вушок, ріжок, вусики. 3. Трубочку обгорніть кольоровим або гофрованим папером відповідного кольору за малюнками. Для цього трубочку потрібно вирівняти, а після обгортання знову надати їй попередньої форми. 4. Додайте іграшці належні деталі, створюючи образ. — Пригадайте, як за допомогою циркуля накреслити півколо. Яку деталь слід додати до креслення, щоб отримати розгортку об’ємної форми? 1. Придумайте, яку іграшку на основі конуса ви хочете зробити. 2. Складіть план її виготовлення та доберіть необхідні матеріали для оздоблення. 3. На зворотному боці картону накресліть розгортку конуса. 4. Виріжте її, з’єднайте за допомогою клапанів. 5. Доповніть необхідними деталями. 2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку




Трудове навчання дата _________

Урок 34. вигОтОвлення й ОЗдОблення вирОбів Об’ємнОї ФОрми, вигОтОвлення Об’ємних вирОбів іЗ кОрОбОк. вигОтОвлення підставки для ручОк та Олівців. «кОтик»

мета: навчати учнів виготовляли побутові речі за допомогою коробки; вдосконалювати навички роботи з папером та картоном; розвивати образне мислення, увагу, фантазію, кмітливість; виховувати любов до рідного краю, бажання працювати в колективі, акуратність під час роботи з фарбами, кольоровим папером і ножицями. Обладнання: паперова коробка середнього розміру з-під соку; кольоровий папір та картон; клей; ножиці; зразки виробів; мультимедійна дошка.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми продовжимо виготовляти об’ємні вироби з коробок. Наприкінці уроку у вас з’явиться чудова підставка для ручок та олівців. 2. вступна бесіда — Для того щоб ваші олівці та ручки почувалися зручніше та веселіше, ми зробимо їм підставку у вигляді котика. КОШЕНЯ Засмутилось кошеня — Треба в школу йти щодня. І прикинулось умить, Що у нього хвіст болить.

Довго думав баранець І промовив, як мудрець: — Це хвороба не проста, Треба різати хвоста.

Кошеня кричить: «Ніколи! Краще я піду до школи!» П. Воронько

Фізкультхвилинка

Все у класі вже в порядку, Встали діти на зарядку. Ручки вгору, ручки вниз Й роззиралися геть скрізь. І на місці поскакали, І вставали, й присідали.

Головою покрутили, Вітрячка вони зробили, Потім ручки опустили І взялись собі до діла. 3. демонстрування та аналіз зразка 1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 121). Мультимедійна презентація 1. Роздивіться уважно зразки виробів. 2. Для майбутньої підставки використайте упаковку з-під соку. 3. Обріжте зайву упаковку, залишивши форму заввишки 15 см. 4. Відповідно до того, якого кольору буде котик, доберіть колір паперу. 5. Обгорніть та обклейте упаковку кольоровим папером за вказівками на малюнку. 6. Обгорнуту коробку приклейте на підставку з картону будь-якої форми. 7. Прикрасьте виріб додатковими деталями відповідно до обраного образу (голова, очі, ніс, вуса, ротик, вушки, брови).

2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку



Трудове навчання дата _________


Урок 35. мОдульне Оригамі. літні кОмпОЗиції З мОдулів «трилисник»

мета: вдосконалювати навички роботи в техніці оригамі; навчати учнів виготовляти модульне оригамі; розвивати творчі здібності, уяву, увагу; виховувати охайність під час роботи, працьовитість, любов до навколишнього світу. Обладнання: набір кольорового паперу для оригамі; ножиці; зразки виробів; мультимедійна дошка.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні, на останньому уроці трудового навчання у 3-му класі, ми продовжимо працювати у техніці оригамі, ознайомимося з модульним оригамі та створимо чудові літні композиції з модулів «трилисник». 2. розповідь учителя — Модульне оригамі — створення об’ємних фігур з модулів (однакових частин). Кожний модуль складається за правилами класичного оригамі з одного аркуша паперу, а потім модулі з’єднуються шляхом укладання їх один в одний. — Розгляньте зображення на дошці. Ці композиції складаються з модулів «трилисник». Робота за підручником (с. 52) — Здається, що модуль «трилисник» складається з окремих частин, але виготовляється він з одного паперового квадрата. Фізкультхвилинка

3. демонстрування та аналіз зразка 1) Інструктаж учителя. Робота за підручником (с. 52) — Робимо модуль «трилисника». — Розгляньте зразки композицій «трилисників». З’ясуйте, скільки модулів вам потрібно для створення власної композиції. Доберіть папір відповідного кольору. — З модулів можна викласти образи тварин, рослин, комах, літню квіткову композицію. — Для виготовлення пелюсток, листочків і різних деталей використовуйте квадрати. 2) Повторення правил безпеки під час роботи.

ІІІ. Практична робота учнів

IV. Виставка та оцінювання робіт учнів

V. Підсумок уроку



Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 01.12.2016
Раздел Начальные классы
Подраздел Конспекты
Просмотров1151
Номер материала ДБ-407627
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх