Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Технология / Конспекты / Конспект уроку з обслуговуючої праці "ВИТИНАНКИ"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 24 мая.

Подать заявку на курс
  • Технология

Конспект уроку з обслуговуючої праці "ВИТИНАНКИ"

библиотека
материалов

ВИТИНАНКА

Витинанка – художній твір народного декоративно-прикладного мистецтва у вигляді витятої з одно- або багатоколірних аркушів паперу орнаментованої чи сюжетною композицією, мереживно витяті ножицями (або спеціально загостреним ножем). Витинанки є чудовими зразками прорізного паперового декору. У давнину як прикрасу витинанки наклеювали на стіни, печі, шибки вікон. Ажурні паперові прикраси словянських народів мали декоративне спрямування і здебільшого були орієнтовані на традиційні народні мотиви орнаменту. Виготовляли витинанки перед Новим роком або навесні, коли зазвичай білили стіни й поновлювали внутрішнє оздоблення хат. Витинанки «жили» в основному півроку, рідше рік. Найдавніші українські витинанки, що дійшли до нашого часу, походять з Прикарпаття і Західного Поділля.

За технологічними і художніми особливостями їх поділяють на ажурні (зображення міститься у прорізах) і силуетні (зображення виступає контуром); одинарні (виготовлені з одного аркуша паперу) та складні (аплікаційні – з кількох аркушів паперу, а тому завжди поліхромні). Останні залежно від прийомів виготовлення бувають накладними та складеними. Інколи витинанки наклеювали на аркуш паперу, тло якого також могло слугувати невідємною складовою задуманої автором композиції.

У сучасному декоративно-прикладному мистецтві витинанка набула виставкового характеру – це ряд ажурних тематичних творів, пристосованих для експонування на виставках. Виготовляють їх і для оздоблення поліграфічної продукції – цим самим вони переходять від декоративно-прикладного до образотворчого мистецтва (витинальна графіка).

Починати роботу над витинанкою доцільно з орнаментальних смужок: квітів, листя, птахів тощо. Далі переходимо до витинанок у крузі, квадраті. Аж після цього можна переходити до виготовлення композицій «Дерево життя», «Вазон», «Вазон з птахами» тощо.


Заняття №1


Тема: Витинанка «Дерево життя»

Мета: Ознайомити із видами витинанок; дати поняття про оберегові символи у витинанках, показати різноманітність форм і візерунків витинанок; виховувати розуміння взаємозв’язку внутрішньої та зовнішньої краси навколишнього світу через створення художнього образу засобами витинанки та естетичне ставлення до народного мистецтва.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Техніка виконання: Витинання.

Обладнання: Кольоровий папір, картон, клей ПВА, ножиці, простий олівець, гумка, технологічні картки.


Хід заняття:

І. Організаційний момент.


ІІ. Вивчення нового матеріалу

- Сьогодні на нас чекає подорож у чарівний світ народного декоративного мистецтва – Світ Витинанки. Ми познайомимось з витинанкою «Дерево життя».


З листка паперу дерево звелося,

І дивно якось все переплелося:

Минувшина людська і майбуття.

Його назвали – дерево життя.

В землі коріння, крона в небо пнеться.

Хто зна, чого вже так воно ведеться –

Нитки незримі все буття сплели,

В мінливості щось стале ми знайшли.

Вмирає щось, щоб знову відродитись,

Живим дощем через віки пролитись.

Зернята правди, мудрості, добра

Народна витинанка зберегла.


Дерево життя – це найголовніший символ рослинного світу майже у всіх народів планети. В українців воно існує практично у всіх видах мистецтва, зокрема широко оспівується в колядках, де йому надають надзвичайного значення у створенні світу й інших важливих Божих і людських справах.

Ось як розпочинається одна із подільських колядок, якій сотні років:

Росте дерево, тонке високе,

Ой дай Боже!

Тонке високе, в корні глибоке,

Ой дай Боже!

На тім дереві сам сокіл сидить, далеко видить,

Ой дай Боже!


Далі в ній йдеться про те, що сокіл бачить, що на морі пливе панна і вишиває братові на весілля сорочку. Згадуються там місяць та зорі, райські пташки, тури-олені.

Дерево давало життя не тільки людям, а й птахам (більшість із них живуть саме на деревах), тваринам. Під деревом майстри мали на увазі всяку рослину.

Деревам поклонялися, більшість із них були святими й окремо щось символізували:

верба – прадерево;

липа – матір, вода;

дуб – прадерево, Перун, Сонце, сила, авторитет, житло Першобога;

береза – Лада;

клен – Лель;

вишня – чарування, дівоча краса;

калина – коляда, Різдво світу, дівоча краса;

смерека – вічне життя, юність;

явір – прадерево, юнак;

яблуня – жіноче начало, материнство.

Також вважалися священними бузина, терен, ялина, сосна, кедр, виноград, черешня, ожина, малина, горіх, черемха та ще чимало рослин.

Але справжні митці-витинальники, як правило, «узагальнювали» свої дерева, тобто не визначали їх породи, бо мислили і переживали символічно й глибинно, а не копіювали бачене. На своїх деревах вони розміщували птахів, богів, людей і Сонце.

Світове дерево знаходиться в центрі світу і має триєдину будову: вершина його – небесне царство (світ богів), стовбур – земля (світ людини і тварин), коріння – підземне царство (світ підземних божеств і померлих предків).

Дерева – це група витинанок, що охоплює кілька композиційних типів настінних прикрас дзеркальної симетрії: дерево, дерево з пташками, гілка, букет, вазон, квітка.

Справжнє мистецтво – символічне. Попри свою простоту, доступність, витинальне мистецтво мало власні оберегові символи, як і писанкарство, вишивка, ткацтво.

Мотиви геометричних елементів і фігур:

  • прямі, ламані, хвилясті – символи життєвої дороги;

  • трикутні – обереги;

  • чотирикутні – символи родючості;

  • магічна символіка – чотири пори року, чотири сторони світу;

  • розеткові – сонце.

Будь-який виріб мав потрійну символіку: форми, орнаменту та кольору.

Рослинним мотивам притаманне:

  1. Відображення живої природи, ріст, цвітіння;

  2. Найдавніші знаки – деревце з піднятими гілками, ялинка, колосок, листочки;

  3. Центральний елемент – квіти, дерево життя.

Ці символи відображали міфологічні уявлення наших предків про будову Всесвіту.

Отже, на сьогоднішньому занятті створимо своєрідний власний оберіг – «Дерево життя». В ньому обєднуються Дійсність, Майбутнє і Минуле кожної людини.

Ми ознайомимося з технологією виготовлення витинанок. Наше з вами завдання – відродити і зберегти традиції стародавнього художнього промислу.


ІІІ. Демонстрування різних зразків витинанки.


hello_html_m254ad2d2.jpghello_html_m59786e7d.jpg


ІV. Робота з технологічною карткою. Виготовлення витинанок «Дерево життя» відносно вертикальної осі симетрії.

  1. Доберіть сюжет.

  2. Підготуйте кольоровий папір та картон, гарне за кольоровим контрастом тло.

  3. Складіть аркуш навпіл кольором всередину, а потім учетверо, увосьмеро, залежно від малюнка.

  4. Нанесіть малюнок на кольоровий папір залежно від осі симетрії.

  5. Охайно виріжте за малюнком усі елементи композиції (птахів, квіти, листя, стовбур тощо).

  6. Покладіть під прес або випрасуйте усі елементи композиції.

  7. Визначте положення кожного елемента композиції на картоні. Зробіть помітки олівцем.

  8. Наклейте всі елементи витинанки на кольоровий картон.


V. Практична діяльність.

1. Повторення правил техніки безпеки:

- різати папір ножицями тільки від себе.

- передавати ножиці ручками вперед, а зімкнуті леза тримати в долоні.

- після завершення роботи прибрати своє робоче місце і скласти ножиці.

2. Розповідь з демонстрацією техніки виготовлення витинанки. (Діти стежать за послідовністю виконання і за схемами, які лежать у них на столах).

3. Самостійна діяльність гуртківців. (Учитель, у разі потреби, надає індивідуальну допомогу дітям).


VІ. Узагальнення вивченого матеріалу.

Бесіда-опитування:

1. Коли зявились перші витинанки?

2. З якою метою створювали витинанки?

3. Як оздоблювали ними житло?

4. Які оберегові символи зустрічаються у витинанках?

5. Як сьогодні відроджується витинальне мистецтво?

6. Яку витинанку ми сьогодні робили?


VІІ. Підведення підсумків заняття.

(Оцінювання дитячих робіт за такими критеріями, як оригінальність роботи, ажурність витинанки, правильність композиційного й кольорового рішення)

7.1. Виставка кращих робіт.

7.2. Прибирання робочого місця.




Заняття №2


Тема: Витинанка «Дерево життя з птахами»

Мета: Ознайомити із видами витинанок; дати поняття про оберегові символи у витинанках, показати чарівний, різноманітний світ витинанки; формувати навички виготовлення витинанок; розвивати творчість; виховувати естетичний смак, повагу до народного ремесла, у якому втілені вічні символи природи, колективний досвід пізнання світу.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Техніка виконання: Витинання.

Обладнання: Кольоровий папір, картон, клей ПВА, ножиці, простий олівець, гумка, технологічні картки.


Хід заняття:


І. Організаційний момент.


ІІ. Вивчення нового матеріалу:

2.1. Розповідь учителя

- Сьогодні на нашому занятті ми познайомимося із витинанкою «Дерево життя з птахами».

Птахи в народній уяві мають божественне походження. Вони існували, коли не було ще ні неба, ні землі. А було лише море, а на морі – камінь (або явір, стовп) – образ світового дерева. А на вершині того дерева сидів птах. Він і був « світу» і творив його. В колядках і космогонічних легендах птах пірнув і виніс із води золотий пісок. Це космогонічна версія утворення світу від сполуки вогню й води. Птах у ній уособлює сонце, промінь якого занурився у воду. За іншим тлумаченням птах – місяць, що пірнув у воду, виніс дрібного піску і розсіяв його по всьому світу(місячне сяйво). Уявлення про вогонь як птаха особливо поширені в казках – вогняний птах, жар-птиця.

Птахи були посередниками між людьми і богами, між «цим» світом і «тим», адже могли літати на зимівлю у вирій (рай – царство, де у спокої і радості живуть душі померлих людей) і спілкуватися там із богами і душами померлих, а покійних наші предки шанували не менше, ніж богів.

Те, що птахи прилітали навесні і несли яйця, люди обожнювали. Птахи приносили весну (вісники неба-сонця, весни-радості, теплого літечка), спілкувалися з душами померлих і народжували життя, висиджуючи пташенят.

Отже, птах поєднує три світи: небесний, земний і підземний – світ померлих. Окрім того, птахами і їхніми яйцями люди харчувалися, що теж вважалося Божим подарунком.

Сонце зображували на верхівці дерева. Це надає йому не тільки життєдайного, а й світоладного значення.

Верхівка дерева – то верхній небесний і Божий ярус. Там Сонце і птахи. Стовбур – ярус, де живуть люди, тварини. Коріння, або земля, - нижній ярус, де живуть плазуни, риби. А в період, коли стали ховати людей у землю, то і ярус небіжчиків. Отже, Сонце на верхівці дерева – ніщо інше, як володар неба, світу, тобто божество.

Квіти завжди мали узагальнене зображення. Вони символізують народження нового життя. В дереві роду в Україні додавали нові квіти, коли народжувалися діти. Коли ж помирав хто, ставили хрест. Щоправда, це було поширено не повсюдно. Порівняно з розписом квітів у витинанках бачимо менше.

В архітектурному сільському господарюванні, а до такого належать і витинанки, зображення людей було явищем досить рідкісним. Вишивання на рушниках людиноподібних богів пішло в небуття. У розписах стін також майже не було зображень людей. Бо господарі хати, вважаючи себе частиною світу, не поспішали зображати подібних собі на стінах. Зате можна добре побачити, в оточенні чого вони жили: то були переважно рослинний і геометричний орнаменти.

Одначе, у витинанки ХХ ст. увійшли і люди. Серед них здебільшого вершники на коні або пара – хлопець із дівчиною. Як правило, пари людей однакової статі – бо витинанки мають дзеркальну симетрію. Майстри дуже гармонійно розміщували їх поміж гілля дерев (дерева життя) поруч із птахами – посередниками між людьми і богами, або під деревами.

Витинанка символізує вічне прагнення українців відзначити певне свято, пам'ятний день або просто прикрасити своє життя.

На свята українці відповідно виготовляли різні витинанки. Витинанка-хрест несла охоронно-символічне значення. Її чіпляли на сволок, бо там висіла дитяча колиска. Особливо поширеним в українській хаті було оздоблення божників та мисників. У вигляді серветок з ажурно вирізаними краями вони прикрашали полиці буфетів та тумбочок, служили замість фіранок на вікнах навіть у містах у важкі для держави часи, особливо після війни. На простінках між вікнами в українській хаті висіли витинанки з зображенням «дерева життя». На гіллі цих дерев часто розміщуються птахи, внизу біля дерева можна побачити людські постаті чи силуети звірів.

Так, у казках трапляється мотив «дерева до неба», вилізши на яке герой бачить небесне божество й отримує чарівні подарунки. З образом дерева-посередника між світами пов'язаний і звичай саджати дерева чи кущі на могилах. Важливість цього звичаю підкреслюється тим, що на них саджають рослини певних порід. В Україні це переважно калина.

В українських легендах дівчата перетворюються на дерева з туги за коханими. У казці про чарівну сопілку з кісточок дівчини, підступно вбитої сестрами, виростає кущ калини. Зроблена з її гілочки сопілка промовляє людським голосом. Узагалі, в казковому епосі дерева тісно пов'язані з жінками й дівчатами.

Згадаймо: до царського двору внадилася жар-птиця — красти золоті яблука чи груші з чарівного деревця. Царенко вирушає в похід, аби піймати злодійку, а повертається додому з нареченою.

Своєрідне «Дерево життя з птахами» можна отримати, коли виконати його в техніці аплікації.

Аплікація – (від лат. аррlicatio – прикладання) спосіб створення орнаментів, візерунків, зображень шляхом нашивання або наклеювання на тканину, папір різноколірних клаптиків тканини, паперу тощо; твір, виконаний у такій техніці.

Аплікація також вимагає спрощених, узагальнених, лаконічних форм і декоративного їх трактування.


2.2. Розповідь вчителя з демонстрацією зразка.

hello_html_1158d5b2.jpghello_html_50f5ad77.jpg

Спочатку роблять кілька ескізів майбутньої композиції. Форма й колір аплікації мають бути узагальненими. Велика кількість деталей заважатиме в роботі.

Згодом ескіз виконують в аплікації. Готують папір, який слугуватиме основою. Через копіювальний папір переводять окремі деталі композиції на кольоровий папір, вирізають їх ножицями і накладають на папір-основу: перевіряють, чи точно деталі підігнано одна до одної (інколи під час вирізування порушується контур).

Після цього деталі наклеюють. Намазувати клей слід пензликом або ватним квачиком тонким шаром обережно, акуратно, по краях форми. Папір прикладають обережно і швидко, памятаючи, що, зволожений клеєм, він може збільшити свою поверхню і не поміститися в намічену форму на малюнку.

Наклеєну деталь витирають чистою ганчіркою і накладають на неї прес: чистий папір і товсту книжку. Готову аплікацію тримають 2-3 год. під пресом, щоб просохла.


2.3. Робота з технологічною карткою.

Виготовлення оберегу «Дерево життя з птахами» в техніці аплікації.

  1. Доберіть сюжет.

  2. Створіть ескіз до аплікації. Переведіть ескіз на фон-основу обраним вами способом.

  3. Доберіть папір для аплікації.

  4. Виріжте деталі зображення.

  5. Розкладіть деталі на фоні для одержання задуманої композиції. (Пересуваючи форми по аркушу, знайдіть найбільш вдале композиційне рішення, потрібну кольорову гаму).

  6. Позначте олівцем місця розташування деталей.

  7. Наклейте зображення на фон-основу в певній послідовності: спочатку – найбільш віддалені, а потім – поступово наближені до переднього плану.

  8. Висушіть створену аплікацію.


ІІІ. Практична діяльність.

У своїй роботі над витинанкою ми користуватимемося ножицями, отож нам необхідно пригадати правила техніки безпеки.

3.1. Повторення правил техніки безпеки.

3.2. Робота з технологічними картками.

- Уявіть собі, що ми працюємо у графічній майстерні, де кожен з нас виконує роль дизайнера і виготовляє для виставки свій шедевр – сюжетно-декоративну композицію в техніці витинанки «Дерево життя», причому це не звичайна витинанка, а своєрідний оберіг, який ви можете подарувати своїм родичам чи знайомим, прикрасити нею свою оселю. І окрім того, ця робота буде сприяти відродженню українського народного декоративного мистецтва.

А ще «Дерево життя» можна виконати і в стилі класичної української витинанки, у якій присутні три стихії: Небо – верхня частина витинанки, Земля – нижня частина, Вода – бічні візерунки, у центрі ж може знаходитись Людина.

3.3. Виготовлення витинанки з одночасним поясненням за технологічною карткою.

3.4. Робота з символами витинанки.

Символічний зміст дерева:

Дерево життя – символ небесної осі, скарбниця життя, поєднує в собі теперішнє і минуле, сталість і рухливість; це символ природи, яка безперервно відновлюється. Два птахи на дереві (інколи різних кольорів) символізують темряву і світло, дуалізм. Поєднання птахів у гіллі та змії біля стовбура символізують союз повітря і вогню.

Два дерева – це символ двох паралельних світів – життя і знання.

Дерево з розлогими гілками – родючість землі.


3.5. Самостійна діяльність гуртківців.


ІV. Підведення підсумків заняття:

4.1. Слухання віршика про витинанку:


Хто придумав її, витинанку?

Оживають в ній трави і квіти,

Завмирає на вітах пташина…

На папері, талантом зігрітім,

Витинає природу людина.


Учитель характеризує помилки в роботі учнів та демонструє кращі і найбільш завершені композиції.


4.2. Виставка кращих витинанок.


4.3. Прибирання робочого міс









Краткое описание документа:

Витинанка – художній твір народного декоративно-прикладного мистецтва у вигляді витятої з одно- або багатоколірних аркушів паперу  орнаментованої чи сюжетною композицією, мереживно витяті ножицями (або спеціально загостреним ножем). Витинанки є чудовими зразками прорізного паперового декору. У давнину як прикрасу витинанки наклеювали на стіни, печі, шибки вікон. Ажурні паперові прикраси словянських народів мали декоративне спрямування і здебільшого були орієнтовані на традиційні народні мотиви орнаменту. Виготовляли витинанки перед Новим  роком або  навесні, коли зазвичай білили стіни й поновлювали внутрішнє оздоблення хат. Витинанки «жили» в основному півроку, рідше рік. Найдавніші українські витинанки, що дійшли до нашого часу, походять з Прикарпаття і Західного Поділля.

За технологічними і художніми особливостями їх поділяють на ажурні (зображення міститься у прорізах) і силуетні (зображення виступає контуром); одинарні (виготовлені з одного аркуша паперу) та складні (аплікаційні – з кількох аркушів паперу, а тому завжди поліхромні). Останні залежно від прийомів виготовлення бувають накладними та складеними. Інколи витинанки наклеювали на аркуш паперу, тло якого також могло слугувати невідємною складовою задуманої автором композиції.

У сучасному декоративно-прикладному мистецтві витинанка набула виставкового характеру – це ряд ажурних тематичних творів, пристосованих для експонування на виставках. Виготовляють їх і для оздоблення поліграфічної продукції – цим самим вони переходять від декоративно-прикладного до образотворчого мистецтва (витинальна графіка).

 

Починати роботу над витинанкою доцільно з орнаментальних смужок: квітів, листя, птахів тощо. Далі переходимо до витинанок у крузі, квадраті. Аж після цього можна переходити до виготовлення композицій «Дерево життя», «Вазон», «Вазон з птахами» тощо.

Автор
Дата добавления 04.02.2015
Раздел Технология
Подраздел Конспекты
Просмотров2581
Номер материала 365027
Получить свидетельство о публикации

Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх