Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Начальные классы / Другие методич. материалы / Самостійна робота на уроках читання як засіб розвитку пізнавальної активності
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Начальные классы

Самостійна робота на уроках читання як засіб розвитку пізнавальної активності

библиотека
материалов

hello_html_m309ee52d.gifhello_html_m255587a0.gifhello_html_m5d66815b.gifhello_html_42bbaffb.gifhello_html_4b9a8bb7.gifhello_html_m1ebdf692.gifhello_html_m59ecae97.gifhello_html_m5ef115b2.gifhello_html_3d6ddcb1.gifhello_html_5f5aa422.gifhello_html_54bdc4eb.gifhello_html_m98d3f22.gifhello_html_m7603a353.gifhello_html_21ac61d3.gifhello_html_m3bf9feb5.gifhello_html_m70190dd9.gifhello_html_m6f2fafce.gifhello_html_m60095f09.gifhello_html_7b419fea.gifhello_html_m8cbb7fb.gifhello_html_17ed52f6.gifhello_html_m5328cdb7.gifhello_html_c50587.gifhello_html_m4deb4f26.gifhello_html_m3e4f48f3.gifhello_html_m4ad56653.gifhello_html_m5c524024.gifhello_html_26b301cd.gifhello_html_c00785c.gifhello_html_m68a5e7a6.gifМОЗ «Бендерська гімназія №3 ім.І.П.Котляревського»









Самостійна робота

на уроках читання як засіб розвитку

пізнавальної активності








Підготувала:

Учитель початкових класів

МОЗ «Бендерська гімназія №3 ім.І.П.Котляревського»

Чимпоєш Тетяна Павлівна






м.Бендери

Анотація досвіду


Тема досвіду: «Самостійна робота на уроках читання як засіб розвитку пізнавальної активності».


Вчитель: Чимпоєш Тетяна Павлівна, вчитель початкових класів МОЗ «Бендерська гімназія №3 ім.І.П.Котляревського»


Адреса досвіду: МОЗ «Бендерська гімназія №3 ім.І,П,Котляревського»

Актуальність досвіду:Робота «Самостійна робота на уроках читання як засіб розвитку пізнавальної активності» присвячена актуальній та важливій темі для сучасної початкової школи в умовах переходу на нові державні стандарти. Автор узагальнює опрацьований матеріал.

Метою досвіду є розглянути важливість і необхідність організації самостійної роботи на уроках читання в умовах сучасної освіти.

Гіпотеза дослідження: Успішна організація самостійної роботи на уроках читання підвищить розвиток пізнавальної активності учнів початкових класів тим самим буде реалізовано системно-діяльнісний підхід у навчанні.

У відповідності з метою та гіпотезою дослідження визначені завдання:

1. Проаналізувати сутність поняття самостійної роботи як форми організації навчальної діяльності.

2. Розглянути систему творчих завдань, впровадження нових технологій, форм і методів, для організації самостійної роботи на уроках читання в початковій школі, спрямовані на розвиток пізнавальної активності учнів.

3. Експериментально перевірити ефективність виділених умов у педагогічному процесі.

Теоретична база досвіду:Дослідження ґрунтуються на роботах Я.А.Коменського, Й. Песталоцці, О.Ващенка, в яких педагоги вивчали питання удосконалення організаційних форм і методів самостійної роботи. В останні роки над цим питанням працювали О.Я,Савченко, В.О.Онищук. З практичної точки зору над цим питанням організації самостійної діяльності учнів у навчально-виховному процесі займалися такі педагоги як О.А.Нільсон, П.І.Підкасистий та інші.

Методидослідження: аналіз педагогічної, психологічної та методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; теоретичне узагальнення.

Практичне значення дослідження полягає у виділенні дидактичних умов організації самостійної роботи на уроці та розробці методичного забезпечення їх реалізації.

Апробація роботи проходила на уроках читання в МОЗ «Бендерська гімназія №3 ім.І.П.Котляревського», в 3 класі.

Шляхи реалізації:Перший етап -діагностично-пошуковий – вивчення наукової, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з питання організації самостійної роботи на уроках читання, визначення рівня впливу самостійної роботи учнів на розвиток їх пізнавальної активності. Результати дослідження висвітлено у першому розділі.

У І розділі «Самостійна робота учнів – у теорії та практиці навчання» охарактеризовано питання сутності самостійної роботи учнів, особливості організації самостійної роботи в навчальному процесі на уроках. Робота включає в себе теоретичні викладки з питань: «Самостійна робота учнів на уроках», «Розвиток пізнавальної активності учнів», акумульовані практичні наробки з вищезазначених питань.

Наголошено на тому, що одним із засобів розвитку пізнавальної активності учнів і є варіації організації самостійної роботи як на уроках так і в позаурочний час.

У ІІ розділі «Методика організації самостійної роботи на уроках читання в початкових класах та її вплив на розвиток пізнавальної активності» описано зміст і організацію експериментального дослідження. Представлені технології, форми і методи роботи дають можливість простежити позитивні результати у розвитку пізнавальної активності в учнів молодших класів.

Другий етап - конструктивно-рефдексійний, який передбачає апробацію підібраних методик, технологій та форм роботи. Зазначаємо, що узагальнений досвід дозволяє побудувати навчально-виховний процес у початковій школі, використовуючи системно-діяльнісний підхід як в урочний, так і в позаурочний час.

Третій етап – завершально-узагальнюючий – етап на якому виконується аналіз й оброблюються данні, порівнюються результати з висунутою гіпотезою, описом перебігу дослідження, формулюються висновки, узагальнення.

Ключові слова: читання, самостійна робота, творча діяльність, диференційовані завдання, хвилини цікавого читання, ребуси, вікторини-блискавки тощо.

















Зміст

Вступ


Розділ І. Самостійна робота учнів – у теорії та практиці навчання.


1.1. Сутність самостійної роботи учнів в історії та теорії психого-педагогічних досліджень.


Розділ ІІ. Методика організації самостійної роботи на уроках читання в початкових класах та її вплив на розвиток пізнавальної активності.


2.1. Самостійна робота учнівна уроках читання в навчальному процесі початкової школи.


Висновки.


Список використаних джерел.


Додатки.



















Вступ

Вимоги сучасного суспільства до освітнього закладу з однієї сторони, i інтереси особистості, що розвивається, з іншої, викликають необхідність нового підходу до організації навчально-виховного процесу школи. Особливу актуальність набуває зараз проблема формування самостійності мислення учнів, спроможності отримувати, аналізувати інформацію і приймати адекватні рішення, використовувати в практичній діяльності нові інформаційні технології.

Метод самостійної роботи учнів постійно в центрі уваги дидактів і психологів, які проводять дослідження з різних аспектів розвиваючого навчання. Доведено, що самостійна робота відіграє велику роль у формуванні і розвитку навчальних умінь, вихованні волі, пізнавального інтересу, навичок колективної праці. В ній виявляється індивідуальність кожного учня, формується їхній інтелект і характер. Усе це сприяє засвоєнню глибоких і міцних знань. Тому, проблема самостійної роботи учнів як ефективного методу формування вміння вчитися, навичок самоосвіти є актуальною. Саме тому нас зацікавила ця тема: «Самостійна робота на уроках читання як засіб розвитку пізнавальної активності».

Вважаємо, де організована самостійна робота там є праця, видно результат, там ефективний урок, бо самостійність у навчанні - найважливіша передумова повноцінного оволодіння знаннями, вміннями й навичками. Часто й правильно застосована самостійна робота розвиває довільну увагу дітей, виробляє в них здатність міркувати, запобігає формалізму у засвоєнні знань і взагалі формує самостійність як рису характеру.

Обєктом дослідженнявиступає процес навчання читання учнів початкових класів.

Предмет дослідження – стимулювання самостійної роботи учнів на уроках читання в початкових класах.

Гіпотеза дослідження: Успішна організація самостійної роботи на уроках читання підвищить розвиток пізнавальної активності учнів початкових класів тим самим буде реалізовано системно-діяльнісний підхід у навчанні.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та в розробці методичної системи організації самостійної діяльності учнів на уроках читання в початкових класах.

У відповідності з метою та гіпотезою дослідження визначені завдання:

1. Проаналізувати сутність поняття самостійної роботи як форми організації навчальної діяльності.

2. Розглянути систему творчих завдань, впровадження нових технологій, форм і методів, для організації самостійної роботи на уроках читання в початковій школі, спрямовані на розвиток пізнавальної активності учнів.

3. Експериментально перевірити ефективність виділених умов у педагогічному процесі.

У дослідженні застосовувалися наступні методидослідження: аналіз педагогічної, психологічної та методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; теоретичне узагальнення.

Практичне значеннядослідження полягає у виділенні дидактичних умов організації самостійної роботи на уроці та розробці методичного забезпечення їх реалізації.

Апробація роботи проходила на уроках читання в освітньому закладі, де працювала до початку роботи в гіназії, далі – в МОЗ «Бендерська гімназія №3 ім.І.П.Котляревського», в 3 класі.

Шляхи реалізації:Перший етап -діагностично-пошуковий – вивчення наукової, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з питання організації самостійної роботи на уроках читання, визначення рівня впливу самостійної роботи учнів на розвиток їх пізнавальної активності. Результати дослідження висвітлено у першому розділі.

Теоретична значущість дослідження полягає в аналізі та структуруванні сутності й змісту понять "самостійна робота", "типи самостійної роботи", з'ясуванні особливостей організації самостійної роботи на уроках читання учнів початкових класів, доборі ефективних методів стимулювання самостійної роботи на уроках читання в початковій школі, впровадженні нетрадиційних організаційних форм роботи з учнями в навчальному процесі загальноосвітніх закладів освіти на сучасному етапі.


Розділ І. Самостійна робота учнів – у теорії та практиці навчання


    1. Сутність самостійної роботи учнів в історії та теорії психого-педагогічних досліджень.

Питання розвитку в школярів самостійності, критичності мислення, здатності до творчих пошуків у педагогічній науці не є новим.

Однією з основних вимог методики викладання за К.Д.Ушинським є умова обов’язкової самостійності в набутті знань учнями та самостійності суджень і висновків.

В.О.Сухомлинський в основі навчання учнів у школі вбачав виховання в них самостійності, критичності мислення, активності. Дидакт наголошував, що справжнім можна вважати лише те навчання, яке має спрямованість на розвиток дитини, її мислення, діяння у процесі пізнання, оскільки “розум не формується без розумового напруження, без думки, без самостійних пошуків” [9, c.585].

У 60-70 рр. ХХ ст. значний внесок у розвиток теорії учнівської самостійної діяльності вніс польський педагог В.Оконь. Він зробив висновок, що “вирішальною умовою розвитку самостійності мислення є набуття нових знань за допомогою вирішення проблем” [5, с.44].

Психологи розглядають самостійність як одну з вольових рис характеру. Вона полягає "у вмінні орієнтуватися на власний досвід, знання й переконання, а не на тиск чи прохання з боку інших" [1, с. 244]. На думку Д.М.Дубравської, самостійною варто вважати людину, якій притаманна сильна воля.

Але поняття самостійності щодо навчально-виховного процесу не варто трактувати однозначно. Самостійна діяльність учня розуміється як умотивовані й усвідомлені самостійні дії школяра, що завершуються певним результатом. Однак ця діяльність передбачає керування зі сторони вчителя (як суб’єкта навчально-виховного процесу) діяльністю учня (як об’єкта), управління цим процесом, а саме: спрямування (пояснення мотиву, цілі діяльності), проектування (план, структура дослідження тощо), підтримки (навідні запитання, коригування, виправлення, уточнення тощо). (М.І. Алєксєєв, І.Я. Лернер, К.В. Яресько та ін.).У дослідженнях педагогіки останніх років чітко розмежовано поняття “самостійна діяльність” учнів та “творча самостійна діяльність” учнів чи “творча діяльність” школярів.

Досить ґрунтовно питання взаємозв’язку творчої й самостійної діяльності учнів розроблено у працях Б.І. Степанишина. Учений охарактеризував самостійну діяльність за трьома ступенями розвитку самостійності школяра. Він виокремив такі її рівні: самостійно-репродуктивний, репродуктивно-критичний і третій, що завершує формування самостійності учня, - критично-творчий. Розкриваючи сутність останнього рівня самостійності, методист вказав на вміння школяра “творчо застосовувати здобуті знання, вміння і навички, тобто створювати щось якісно нове” [2, с.141].

Тому можна зробити висновок, що будь-яка творча діяльність учня передбачає його самостійність у процесі навчання. Але самостійна робота буде творчою лише за умови, якщо вона зумовлює мислительні та практичні дії школяра, певним чином організовані вчителем, на критично-творчому та творчому рівнях.

Ще одним важливим питанням дослідження творчої самостійної діяльності учнів у педагогічній науці є проблема встановлення співвідношення між творчістю й нетворчістю у структурі навчально-пізнавальної діяльності.

Результатом творчої самостійної діяльності вихованців є одержання якісно нових цінностей (об’єктивних чи суб’єктивних), значущих для їх творчого особистісного становлення в роки навчання, розвиток психічних якостей і властивостей учнів.

Як свідчить аналіз спеціальної літератури, тлумачення сутності самостійної роботи, її мети залежить у першу чергу від загальної концепції навчального процесу.

Аналіз наукових досліджень дозволяє виділити підходи до визначення поняття "самостійна робота", в основі яких лежать різні ознаки.

Самостійною роботою прийнято вважати:

роботу, яка виконується власними силами без сторонньої допомоги та керівництва, під час аудиторних занять (Кружальний Н.);

різноманітність типів навчальних завдань, які виконуються під керівництвом викладача (Гарунов М. та ін.);

систему організації педагогічних умов, яка забезпечує управління навчальною діяльністю і відбувається за відсутності викладача й без його безпосередньої допомоги та участі (Граф В., Ільясов І. та ін.);

різноманітні види індивідуальної, групової пізнавальної діяльності учнів, які здійснюються ними на аудиторних заняттях і в позааудиторний час (Нізамов В.);

обов’язкову роботу, яка проводиться у процесі навчальних занять і підготовки до них, або ж додаткову — позаобов’язкову академічну роботу чи за спеціальним індивідуальним планом, складеним на основі врахування особистих інтересів і нахилів учнів (Архангельський С.);

самостійна робота — це спеціально організована діяльність учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, спрямована на самостійне виконання навчальних завдань різних рівнів складності як на аудиторних заняттях, так і в позааудиторний час. Метою самостійної роботи учнів є її спрямування на виконання соціального замовлення, тобто у формуванні в учнів уміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватись у потоці наукової інформації.

Самостійна робота учнів — спланована пізнавальна, організаційно й методично спрямована діяльність без прямої допомоги учителя.

Самостійність у набутті знань проявляється лише завдяки власній діяльності з появою внутрішньої потреби в знаннях, пізнавальних інтересів, захопленості. В цьому розумінні самостійності насправді неможливо навчитися. Таку самостійність можна лише виховувати. У процесі самостійної роботи в учнів виробляється внутрішня пізнавальна потреба, вміння доказово міркувати, вдосконалюються розумові операції, виробляється професійне теоретичне мислення.

Самостійна робота, виступаючи специфічним педагогічним засобом організації та управління самостійною діяльністю учня, має подвійну природу. З одного боку, вона постає як навчальне завдання, тобто об’єкт діяльності учня, запропонований вчителем чи підручником, з іншого – формою прояву певного способу діяльності по виконанню відповідного завдання.

Розвиток самостійності учнів – це мета діяльності як вчителів так і учнів, тому вчитель повинен створити умови для спонукання учня до самостійної роботи, такий режим самостійної діяльності, який би дав змогу реалізувати головну мету – розвиток особистості учня, її творчого потенціалу. Найбільшу актуальність набуває така організація самостійної роботи, за якої кожен учень працював би на повну силу своїх можливостей.

Широке застосування самостійної роботи учнів на уроках, таким чином, дає змогу успішно розв’язувати багато навчально-виховних завдань: підвищити свідомість і міцність засвоєння знань учнями; виробити в них уміння й навички, яких вимагає навчальна програма; навчити користуватися набутими знаннями і вміннями в житті, в суспільно корисній праці, розвивати в учнів пізнавальні здібності, спостережливість, допитливість. Логічне мислення, творчу активність під час засвоєння знань; прищеплювати їм культуру розумової і фізичної праці, вчити їх самостійно продуктивно і з інтересом працювати; готувати учнів до того, щоб вони могли ефективно займатися після закінчення школи.


Розділ ІІ. Методика організації самостійної роботи на уроках читання в початкових класах та її вплив на розвиток пізнавальної активності


2.1. Самостійна робота учнівна уроках читання в навчальному процесі початкової школи.

Читання - це віконце в світ, найважливіший інструмент навчання, воно має бути вільним, швидким – лише тоді цей інструмент буде готовий до дії.

В. О. Сухомлинський

Навчити учнів добре читати – одне з найважливіших завдань школи. Ще В. Сухомлинський писав, що читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе.

Чим раніше дитина оволодіє навичками читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою.

Тому пріоритетною метою навчання читання у початковій школі є організація самостійної роботи учнів на уроці, що сприятиме розвитку творчої пізнавальної активності на уроках. Це вимагає від вчителя особливої уваги до своїх учнів: вивчення їх індивідуальних особливостей, навчальних можливостей, індивідуальних інтересів.

Самостійну роботу, залежно від її мети, проводила на різних етапах уроку (закріплення, повторення, ознайомлення з новим матеріалом).

Плануючи завдання для самостійної роботи врахувала можливості кожного виду роботи і відповідність мети уроку.

Пропонувала 5-6хв. самостійної роботи з метою первинного закріплення, з метою перевірити наскільки учні зрозуміли новий матеріал і виявити помилки. На цьому етапі роботи важливо швидко зорієнтуватися, чому учень помиляється (не зрозумів пояснення, не знає попереднього матеріалу, через неуважність, тощо).

Особливу увагу звертала на роботу з учнями, які виконують індивідуальні завдання вищого рівня складності. Якщо при виконанні завдання такі учні відчували трудність, то надавали інструкцію щодо розв'язання, але поетапно.

За допомогою самостійної роботи прагнула розвивати здібності кожного, організовувати навчання так, щоб добре підготовлені учні мали можливість виконувати складніші завдання, учитися швидше, а недостатньо підготовлені виконували менш складні завдання, але поступово підвищувала свій рівень знань. Виконання складнішого варіанта завдань стає метою кожного учня.

Наприклад, пропоную учням завдання:

  1. Прочитати та записати слова, на які впали лозини.


Часом покликав семеро

думає злагода чоловік


  1. Прочитати слова, по яких проліз равлик, записати їх.


бабуся дівчинка

каша поставила


  1. Прочитати речення, на які розмоталися нитки.

Як повіяло восени холодом, згадав один чоловік, що нема внього шапки. Купив він сукна. Та стільки, аби вистачило на шапку.

Така робота сприяє підвищенню швидкості мислення, формує увагу, стимулює сам процес читання.

Передбачення (антиципація)є однією самостійної роботи учнів. На своїх уроках я пропоную учням такі вправи:

1. Читання слів з пропущеними буквами:

П_П_Г_ СИН_ _Я

С_Р_К_ ГО_ _ _ _ЦЬ

П_Г_Ч СНІ_ _ _

2. Доповни речення словами:

Настала ….

З`явилися ….

Розквітли….

Щасливі діти ….

У міста і села йде … весела.

3. Доповни речення словами з тексту:

А й справді – погладив подарунок Мураш. Немов … … …! (з туману зітканий) і інші.

У 2 класі при вивченні творів Марійки Підгірянки “Співанки про місяці”, “Діти й ластівка” використовую такі вправи для організації самостійної роботи та розвитку пізнавальної активності учнів:

1.Читання переплутаних слів:

  • Відновіть назви місяців, які обмінялися частинами своїх слів:

жовтопад і листень

грусень і вересень

лютень і березий

2. Читання слів із пропущеними буквами, що позначають голосні звуки:

с_ч_нь тр_в_нь

кв_т_нь л_п_нь

ч_рв_нь с_рп_нь


Навіть під час впровадження в освітній процес ігрової технології навчання успішно можемо впроваджувати самостійну роботу. Наприклад, у першому класі під час закріплення вивчення голосних і приголосних звуків використовую гру Буква заблукала. На переносну дошку розставляю букви, які переплутав Незнайко, даю завдання самостійно віднайти помилки, розставити букви на місце.

  • букви, що позначають голосні звуки ОСЕМУ;

  • букви, що позначають приголосні звуки НКІАТ.

В процесі ігор розвиваю в дітей інтелектуальні, моральні, вольові риси особистості, удосконалюю їх кругозір, розвиваю творчі задатки і здібності.

У молодших школярів велику роль у розвитку читацьких навичок відіграє словникова робота. Діти не зможуть усвідомити зміст прочитаного тексту, якщо не будуть розуміти значення слів. Пропоную учням з’ясувати їх значення. Таку роботу організовую по-різному. Так, при вивченні казки Кирило Кожум’яка з лівої сторони записую слова, а з правої – їх тлумачення. Пропоную учням:

  • Прочитайте у правій колонці (на дошці) тлумачення, доберіть до них відповідні слова із лівої колонки.


Леміш - шановані люди похилого віку.

Урочище - люди, що жили в місті.

Городяни - міра ваги, близько 16 кг.

Пуд - частина плуга, що розрізає землю.

Старшина - ділянка землі, яка чимось відрізняється від навколишньої місцевості.

Починаючи з 3 класу, вчу дітей працювати з тлумачним словником, енциклопедією. Для читання вдома пропоную прочитати не той текст, що учні вивчали в класі, а той, який опрацьовуватиметься на наступному уроці. Діти в свої зошити, які ми назвали Чарівні слова, записують ті слова і словосполучення, значення яких не розуміють, і тлумачення їх з’ясовують за словником. І це теж можна організувати для кожного учня самостійно.

На основі прочитаних творів розвиваю творчі здібності учнів, мовлення, формую уміння створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого), а саме:

  • створення казок, усмішок (за аналогією);

  • складання скоромовок, загадок, лічилок;

На уроках читання широко використовую різноманітні інноваційні технології, які вдосконалюють зорове сприйняття і вимову, дають мені змогу з меншою затратою сил досягти кращої результативності своєї праці, добитися глибоких і міцних знань, практичних умінь і навичок учнів. Перевагу віддаю побудові “асоціативного куща”, читанню із зупинками, грі “так – ні”, читанню з передбаченням, “кріслу автора”, “мозковій атаці”, роботі в групах, парах, "грі карусель".

Для ефективного застосування цих методів старанно планую свою роботу: даю індивідуальне завдання учням для попередньої самостійної підготовки – прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання. Наприклад, вивчаючи тему “Ніколи не завдавай лиха природі” (М. Думич “Гніздо”), учням даю завдання підготувати розповіді про лелек, знайти енциклопедичні відомості про цих птахів, скласти вірші, ребуси, кросворди, “заглянути” до народознавчих знань наших пращурів, намалювати малюнки. На основі проведеної роботи пропоную учням на уроці побудувати ”асоціативний кущ”:




Бусол вага 5-7 кг пролітає 200-400 км на

день



занесений до Червоної Лелека селиться біля осель

книги людей





синантроп

Працюючи над текстом, можемо навести приклади таких завдань, що містять самостійну роботу. Наведемо деякі види завдань:

1. Вибрати для читання уривок, що найбільше сподобався.

2.Вибрати образне висловлювання.

3.Скласти уявлювану картину за прочитаним.

4.Прочитати поставити до певної частини тексту запитання.

5.Прочитати текст розмістити готові заголовки до поділеного на частини тексту.

6.Відшукати частини тексту за деформованим планом.

7.Скласти план оповідання.

8.Прочитати перебудувати деформований план відповідно до тексту.

9.Прочитати дібрати до кожної частини оповідання прислів'я і записати його в зошит.

10. Підготувати переказ за даним планом.

11. Підготувати переказ від імені дійової особи.

12. Порівняти вчинки різних героїв твору, виділивши при цьому істотні риси їх характерів.

13.За кадрами діакінофільму підготувати розповідь про бачене, назвати основні події.

14.Знайти прочитати слова, якими автор передає своє ставлення до зображуваного.

15.Прочитати вірші (уривки, описи) і подумати, чим вони подібні між собою.

16. Прочитати текст поставити запитання про найголовніше в цьому творі.

17. Прочитати дібрати уривки з тексту до ілюстрацій.,

18.Прочитати частину тексту і подумати, прояку рису характеру героя йдеться в ній.

В роботі з текстом вдало використовуємо такі види роботи:

Види читання

• Робота із заголовком твору.

• Самостійне читання твору, вірша.

• Читання за логічно завершеними частинами.

• Читання структурних частин.

• Вибіркове читання: описів, міркувань, розповідей.

• Читання діалогів: зі словами автора, без слів автора.

• Читання рядків, що характеризують героїв твору.



Види роботи над текстом

• Словникова робота:

а) тлумачення незрозумілих слів, які відшукали в тексті;

б) пояснити іншим словом дане, дібрати синонім;

в) дібрати антонім до слова;

г) до іменників дібрати прикметники з тексту.

• Тестування за твором:

а) для перевірки первинного сприймання;

б) кому належать слова;

в) це про кого, хто це такий?

г) закінчи речення.

• Скласти план до прочитаного твору.

• За планом прочитати текст, поділивши його на частини.

• Відшукування частин тексту до малюнка, прислів'я.

• Дати відповідь на питання.

• Поставити питання до тексту.

• Охарактеризувати героїв твору, протиставити їх один одному.

• Усне складання міркувань до прочитаного.

• Інсценізувати уривок, який найбільше сподобався.

• Різновиди переказу.

• Усне малювання до твору: ілюстрації, образи персонажів, кадри діафільмів.

• Скласти ланцюжок дієслів до твору, що допомагають переказу.

• Порівняти подібні твори.

• Конкурсне читання.

• Можливе і вигадане в творах.

• Тема та мета твору.

• Добір до твору прислів'їв, загадок.



Творча робота над текстом.

•Дібрати власний заголовок: веселий, питальний, одним словом.

• Перенести дії твору в сучасне або минуле.

• Ввести нового героя в текст.

• Продовжити текст.

• Замінити одну з структурних частин: зачин, основну частину, кінцівку.

• Скласти анотацію до прочитаного твору.

• Скласти рекламу до твору.

• Міркування над прочитаним.

• Складання твору за певною темою з використанням цитат вивчених творів.

• Лист героєві твору.

• Твір — це хороше й погане: довести, що погане - це хороше, а хороше — це погане (інколи впертість — це певна наполегливість, а доброта переходить у підлесливість).

• Продовжити вірш власними рядками.

• Скласти схожий, аналогічний твір, але з іншими головними героями та в іншому місці подій.

• Скласти діалог за прочитаним.

• На основі теми твору скласти міркування.



Цікаві форми роботи

• Подати заголовок твору у вигляді анаграми.

• Пізнавальні цікавинки до уроку.

• Фразеологізми, вдалі вислови.

• Ребуси-вірші.

• Утворити сходинки споріднених слів, (наприклад, лід, льодок, льодочок).

• Дібрати найбільше ознак.

Село (яке?) рідне, молоде, солов'їне... Україна (яка?) єдина, чарівна...

• Поєднати слова в речення.

• Розділити рядочок на окремі слова. Дзвенитькоханамовачисто

• Швидко слово називай, йому риму додавай: качка -лякачка, олівець малювецв, Кирило - Гаврило, Світлана — кохана.

• Складання чистомовок, що безпосередньо стосуються твору. Наприклад:

шпа-шпа-шпа — чекаємо шпака, шпи-шпи-шпи — десь летять вони, шпу- шпу-шпу — я давно їх жду.

• Поспівчувати героєві твору та заспокоїти його.

• Намалювати або усно описати одяг героїв твору.

• Зробити моделі, аплікації, об'ємні вироби до твору з наявних матеріалів.

• Прочитати «диктором» текст.

Вправи для усвідомлення зв'язних висловлювань,

логічних зв'язків у тексті

  • Дати повні відповіді на запитання до тексту.

  • Дати відповіді на запитання фразами з тексту.

  • Дібрати речення (уривок) з тексту відповідно до змісту даної ілюстрації (або підписати ілюстрацію рядками тексту).

  • Прочитати й визначити, що в казці правдиве, а що вигадане.

  • Прочитати текст, поділити на частини, скласти план.

  • Прочитати текст і поділити на частини на основі деформованого плану.

  • Прочитати за складеним планом, поділити на частини.

  • Знайти речення чи уривок, які виражають головну думку твору.

  • Прочитати речення з тексту, які стали прислів'ями, приказками.

  • Прочитати прислів'я. Вибрати серед них те, яке найкраще розкриває основну думку прочитаного.

  • Порівняти головну думку твору зі змістом прислів'їв, приказок, які їй відповідають, з метою формування висновку — узагальнення.

  • Пригадати твори, в яких описана подібна ситуація. Знайти спільне й відмінне.

  • Порівняти опис природи в оповіданні та у вірші.

  • Зіставити й порівняти вчинки дійових осіб.

  • Скласти характеристики дійових осіб за допомогою опорних слів і без них.

  • Знайти слова, словосполучення для змалювання усного портрета.

  • Скласти порівняльну характеристику дійових осіб.

  • Знайти й прочитати речення, які передають хвилювання, тривожність, радість, злість тощо.

  • Прочитати найяскравіше місце в оповіданні чи вірші (найсмішніше, найнапруженіше тощо).

  • Вибіркове читання: за малюнками, за запитаннями.

  • Поділити текст на частини й дібрати заголовки.

  • Скласти план до окремих частин тексту.

  • Прочитати частину тексту, яка найбільше сподобалася.

  • Прочитати опис, міркування, розповідь.

•Зачитати рядки, де виражається ставлення автора до героя.

  • Прочитати виділені частини тексту.

  • Зачитати уривок, який вказує на те, що відбувалося реально, а які події вигадані.

  • Дібрати звукове оформлення до серії малюнків.

  • Знайти й прочитати влучні вирази, порівняння, спонукальні, питальні речення.

  • Прочитати з метою виділення невідомих слів.

  • Знайти слова й вислови, за допомогою яких можна скласти словесний малюнок.

• Знайти слова, вислови, які можна використати для написання твору.

  • Скласти словесний малюнок за вказаним уривком. Знайти слово на задане правило.

  • Знайти в тексті (уривку) дієслово (іншу частину мови).

•Знайти словосполучення прикметник + іменник. Скласти словесний малюнок, використавши знайдені словосполучення.

  • Знайти речення, які передають певні почуття (до чогось закликають). Які ці речення за метою висловлювання?

  • Знайти й прочитати спонукальне (питальне, розповідне) речення .

  • Знайти й прочитати одно-, дво-, три-, багатоскладові слова.

  • Знайти й прочитати споріднені слова.

  • Прочитати і виписати нові слова до словничка.

  • Переказати (близько до тексту, стисло, вибірково, перебудовуючи текст з творчим доповненням).


Висновки

Експериментальна робота дає можливість сформулювати теоретичні висновки і практичні рекомендації щодо організації самостійної роботи учнів початкових класів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що самостійна робота - це сукупність дій учня з предметами у певних умовах, що передбачають відсутність безпосереднього керівництва та допомоги з боку вчителя, з використанням наявних індивідуальних рис особистості для того, щоб отримати продукт, відповідний заданій меті, в результаті чого має бути сформована самостійність як риса особистості учня та засвоєна певна сукупність знань, умінь та навичок.

Широке застосування самостійної роботи учнів на уроках дає змогу успішно розв’язувати багато навчально-виховних завдань:

  • підвищити свідомість і міцність засвоєння знань учнями; виробити в них уміння й навички, яких вимагає навчальна програма;

  • навчити користуватися набутими знаннями і вміннями в житті, в суспільно корисній праці,

  • розвивати в учнів пізнавальні здібності, спостережливість, допитливість. логічне мислення, творчу активність під час засвоєння знань;

  • прищеплювати їм культуру розумової і фізичної праці, вчити їх самостійно продуктивно і з інтересом працювати;

  • готувати учнів до того, щоб вони могли ефективно займатися після закінчення школи.

В процесі експериментальної роботи доведено, що використання самостійної роботи на уроці робить урок ефективним, бо вона:

  1. формує світогляд, теоретичні знання, практичні і трудові вміння;

  2. 2.уміння, навички узагальнювати;

  3. 3.систематизувати і застосовувати знання, уміння й навички; вміння вчитися, навички самоосвіти;

  4. закріплення знань, умінь;

  5. розвиває мислення, пізнавальний інтерес, активність, пам'ять, волю, емоції;

  6. .спонукає до продуктивного мислення; застосування набутих знань, умінь; вияву ініціативи; змагання, колективної співпраці.

Результати дослідження показали, що із зростанням самостійної роботи на уроці посилюється пізнавальний інтерес до уроку. Припущення, висунуте на початку дослідження, в основному підтвердилося. Таким чином, названі вище умови необхідні для успішного застосування методу самостійної роботи на уроках. Вони є основними, найбільш загальними. У процесі навчання можуть створюватись і такі ситуації, коли інші фактори на перший погляд випадкові і незначні, впливають на вибір того чи іншого методу. Тому правильний спосіб проведення уроку та ефективну методику організації самостійної роботи може вибрати вчитель, який знає загальні рекомендації і всебічно оцінює наявні умови.




Список літератури

  1. Абрамова Г. С. Возрастная психология. Учебное пособие для студент.вузов.- М.: Академия, 1997 – 638 с.

  2. Бахир В. К. Развивающее обучение // Начальная школа – 1997 - №5 – – 31 с. 26

  3. Буряк В.К. Самостоятельная работа учащихся. – К.: Знание, 1990. – 48 с.

  4. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів. – Харьків: Основа, 1991.

  5. Оконь В. Основы проблемного обучения. – М.: Просвещение, 1968. – 208 с.

  6. Педагогіка і психологія. Науково-теоретичний та інформаційний журнал академії педагогічних наук України. Київ "Педагогічна думка". №1-2 (34-35)'02р.

  7. .Підласий І.П "Як підготувати ефективний урок" Київ "Радянська школа, 1989р."

  8. Сорока Г.І. Організація колективної творчої діяльності учнів: Методичні рекомендації. – Харків: ХДПУ, 1995. – 41с.

  9. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5-ти т. –К.: Рад. школа, 1977. – Т. 4. – 638 с.





.




.








Додатки

Прочитай загадку



1

бі

3

ріл

22

є

2

ла

6

не

15

сі

17

хто

18

зна

20

га

7

на

5

чор

11

вмі

9

ння

4

ля

12

є

14

по

13

той

21

да

8

сі

10

хто

19

від

16

є



Прочитай прислів’я



1

Ба

4

сні

3

то

7

га

5

гу

9

хлі

2

га

6

ба

8

то

10

ба



Вправи для розширення кута зору

Гра «Читаночки – розширялочки»





кру па

зай чик

бра ти

тра ва

кри ло

сло во

гри ва

кри ла

смо ла

чай ка

зем ля

про ти


Чистомовки-добавлянки

А, а, а— у мене болить (рука)

Ар, ар, ар— загудів (комар)

Би-би-би— ще зелені (боби)

Бі-бі-бі— плаття зшию (тобі)

Бі-бі-бі— я скажу (тобі)

Ви-ви-ви— на лузі (корови)

Ва-ва-ва— скоро вже (весна)

Ве-ве-ве— корова (реве)

Га-га-га та ге-ге-ге– це, напевно, буква ге

Іч-іч-іч— ти не лізь у (піч)

Іч-іч-іч— наступила (ніч)

Ка-ка-ка— дивись на (жука)

Ла-ла-ла— молоко (пила)

Ло-ло-ло— ідемо в (село)

Ли-ли-ли — липку (полили)

Лю-лю-лю— я тварин (люблю)

Ля-ля-ля— буду пасти (теля)

Лю-лю-лю— дуже маму я (люблю)

Ю-ю-ю— на кладочці (стою)

Я-я-я— кожен зна своє (ім'я).

Ма-ма-ма— наближається (зима)

Ма-ма-ма— молока (нема)

Мо-мо-мо— зараз (подамо)

Мі-мі-мі— раді ми (зимі)

На-на-на— ми піймали (лина)

Ну-ну-ну— я його (тягну)

Ня-ня-ня - ось кудлате (цуценя)

Ни-ни-ни— в зоопарку є (слони)

Ну-ну-ну— чую в лісі я (луну)

Ор-ор-ор— росте (мухомор)

О-о-о— світить сонце у (вікно)

Пи-пи-пи— яблука (купи)

Да-да-да— стоїть в глечику (вода)

Ди-ди-ди— дай напитися (води)

Жа-жа-жа— ми знайшли (вужа)

Жи-жи-жи— ти мені (допоможи)

Жі-жі-жі— дуже гострі (ножі)

Жу-жу-жу— по галявині (ходжу)

За-за-за — гарна в діда (коза)

Зі-зі-зі— на одній стою (нозі)

Зу-зу-зу— погодуй (козу)

Ем-ем-ем— у школу (ідем)

Ель-ель-ель— несемо (портфель)

Пі-пі-пі— смітинки в (крупі)

Ра-ра-ра— у лисиці (нора)

Ру-ру-ру— розпочнемо (гру)

Са-са-са— укусила (оса)

Су-су-су— розплела (косу)

Та-та-та— відчиняйте (ворота)

Ти-ти-ти- висока (рости)

Ті-ті-ті— вогонь в (плиті)

Те-те-те— заметіль (мете)

Ах-ах-ах— кіт виліз на (дах)

Ох-ох-ох— здійнявсь (переполох)


х-їх-їх— я знайшла (горіх)

Ух-ух-ух— пасе череду (пастух)

Ець-ець-ець— летів (горобець)

Ця-ця-ця— у кільця нема (кінця)

Иця-иця-иця— у траві (суниця)

Чі-чі-чі— ми печемо (калачі)

Чу-чу-чу— всім дама по (калачу)

Шу-шу-шу— нове слово я (пишу)

Ощ-ощ-ощ— сміється дрібненький (дощ)

Ущ-ущ-ущ— на дереві (хрущ)













































Введение

Пристальное внимание к проблеме активности и познавательной самостоятельности школьников в процессе обучения, интереса к знаниям характерно для современного периода развития школы.

Ни для кого не секрет, что сегодня всё большее количество детей вырастает, так и не взяв в руки книгу. Их литературный опыт в этом случае ограничивается рассказами только из учебника, а впоследствии – вялыми и малопродуктивными попытками освоить произведения школьной программы в сокращённом виде. Как же следует относиться к этой ситуации? Что предпринимать при наличии желания её изменить? Бороться? Заставлять? Уговаривать? Опустить руки и смирить с тем, что телевизор и компьютер заменил книгу многим детям, вступившим в жизнь в третьем тысячелетии?

Научившись читать самостоятельно и свободно (а это происходит, как правило, к 8 годам), ребенок оказывается перед собственным выбором: читать или не читать?!

Что же предлагает ребенку сегодняшний мир и что может повлиять на его выбор?

Целью учителя не должно быть формальное следование внешним стереотипам поведения в обществе. Целью должно быть формирование внутреннего стремления ребенка к цели. Что это подразумевает? По нашему мнению, это состоит из отношения ребенка к изучению нового, который проявляется в интересе к преподносимому материалу и желания справиться со способами деятельности и применением морального и волевого усилий. К моменту поступления в школу ребенок уже умеет многое. Приходя в школу, он должен понять новую деятельность, изучение действия, то есть изучать приобретать знания. Благодаря специальному отношению к обучению ребенок способен, открыть для себя значение знания, спoсобность применять знания и участвовать в самоусовершенствовании. Детская доктрина обучения имеет потребность в развитии и в состоянии соответствовать этим потребностям с помощью обучения. Все вышесказанное позволяет утверждать, что предметом обучения ребенка делает такое качество как познавательная активность. Именно поэтому тема развития познавательной активности не перестает волновать педагогов и сегодня.

Цели и задачи моей работы

  1. Рассмотреть важность и необходимость чтения как процесса в условиях современного образования.

  2. Рассмотреть систему творческих заданий, внедрение новых технологий, форм и методов, для организации самостоятельной работы на уроках чтения в начальной школе, направленные на развитие познавательной активности учеников.

Объектом исследования в данном случае являются учащиеся младших классов. Предметом исследования станет система работы по организации самостоятельной работы на уроках чтения, направленные на развитие их познавательной активности.

Работа


Для детей 8-9 лет их жизненный и читательский путь едва начинается. Они еще не знают толком ни мира книг, ни собственных возможностей и потребностей. Читательские интересы младших школьников условны и, по естественным причинам, неоднократно будут претерпевать изменения. Характер и закономерности развития читательских предпочтений наряду с книгоиздателями, библиотекарями, литераторами изучают и учителя-практики, в том числе и учителя начальной школы. Поскольку именно они стоят у истоков формирования квалифицированного читателя, такого человека, который «привык обращаться за ответом на возникшие в душе вопросы», прежде всего к книгам, и такого, кто знает, к каким книгам и за каким ответом можно обратиться, кто умеет найти и освоить нужную книгу с наименьшей затратой времени и максимально высоким для себя на данный момент результатом.

«Если в начальной школе дети мало читали, у них складывается структура малодеятельного мозга» В.А. Сухомлинский. По этой причине основная ноша по воспитанию у ребёнка устойчивого интереса к чтению ложится на учителя.

Что же такое литературное чтение?Это чтение, которое вводит детей в большой мир литературы: знакомит с широким кругом доступных книг, приучает свободно ориентироваться в них и, объединяя отдельные стороны читательской деятельности в единый комплекс культуры чтения, формирует у каждого ребёнка индивидуальны опыт самостоятельного чтения, параллельно с этим формируя у ребенка собственное видение мира и восприятие окружающей действительности. Литературное чтение предполагает обязательную опору на литературоведение, введение художественного произведения в литературно-исторический контекст, установление связей с жизненным опытом ребёнка, анализ литературного произведения как обязательный этап работы с текстом.

Каких результатов должен достичь ученик в своей самостоятельной читательской деятельности?

Личностными результатами являются следующие умения и навыки:

  • эмоциональность;

  • эмпатия;

  • любовь и уважение к Отечеству;

  • интерес к чтению;

  • наличие собственных читательских приоритетов и уважительного отношения к предпочтениям других;

  • ориентация в нравственном содержании и смысле поступков – своих и окружающих людей;

  • этические чувства.

Средством достижения этих результатов служат тексты литературных произведений, вопросы и задания к ним, авторские тексты-диалоги постоянно действующих герое, технология продуктивного чтения.

Метапредметным результатами является формирование универсальных учебных действий (УУД), а именно:

  • регулятивные (формулирование темы и целей урока, составление плана решения учебной задачи);

  • познавательные (пользование различными видами чтения, извлечение информации в разных формах, переработка и преобразование информации, работа со словарями и справочниками, построение рассуждений);

  • коммуникативные (оформление свих мыслей в устной и письменной формах, использование речевых средств для решения коммуникативных задач разного рода, высказывание и обоснование свой точки зрения, умение задавать вопросы).

Средством формирования УУД служат технология продуктивного чтения и технология оценивания учебных успехов, а также тексты учебника и его методический аппарат.

Предметными результатами изучения курса является формирование таких умений, как:

  • восприятие на слух текстов в исполнение учителя, ученика;

  • осознанное, правильное и выразительное чтение вслух;

  • самостоятельное прогнозирование содержания текста по заглавия, фамилии автора, иллюстрации и т.д.;

  • самостоятельно чтение про себя незнакомого текста, словарная работа;

  • деление текста на части, составление простого плана;

  • подробный и выборочный пересказ;

  • составление устного или письменного описания;

  • высказывание и аргументирование своего отношения к прочитанному тексту;

  • умение работать с изобразительно-выразительными средствами.

Рассмотрим систему творческих заданий на уроках литературного чтения.

Творческая работа – особая форма организации учебной деятельности, осуществляемым под прямым или косвенным руководством учителя, в ходе которой учащиеся преимущественно или полностью творчески выполняют различного рода задания с целью развития знаний, умений и личностных качеств. Необходимо детей научиться учиться, то есть развивать познавательные и творческие силы и способности, спорить и доказывать. Развитие умения учиться у младшего школьника является одной из архиважных задач обучения в начальной школе.

  • Творческие задания практического действия при работе с текстом (работа с иллюстрацией к тексту, рецензирование детьми созданных рисунков, составление диафильмов по произведению, лепка и аппликация, моделирование, книжки-самоделки и др.).

  • Задания творческого характера речевой деятельности (составление вопросов и тестов по тексту, творческое пересказывание, продолжение произведения, творческое сочинение, словотворчество, отзыв-рецензия, работа с читательским дневником, аннотация.

  • Творческие задания игрового характера (работ с кроссвордами, викторины, драматизация, составление сказочных объявлений и телеграмм и др.).

Все приемы и задания творческого характера, о которых шла речь, помогают мне в моей практике существенно повысить качество уроков литературного чтения, активизировать мыслительную деятельность учеников, стимулировать умение учиться.






Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 26.01.2016
Раздел Начальные классы
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров550
Номер материала ДВ-381793
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх