Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Классному руководителю / Конспекты / Сценарій літературно-музичної композиції "Козацькій славі жити у віках"

Сценарій літературно-музичної композиції "Козацькій славі жити у віках"



  • Классному руководителю

Поделитесь материалом с коллегами:

Козацькій славі жити у віках




Сценарій літературно-музичної композиції..







1 ведучий. Історія народу, як і життя людини, має героїчні, трагічні, щасливі і нещасливі сторінки. Оскільки в героїчному найбільше виявляється національний характер народу,його душевна краса, його талант, то ці сторінки особливо хвилюють і викликають почуття національної гордості.

2 ведучий. В історичному минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорізька Січ. Це про неї Микола Васильович Гоголь у своєму творі

« Тарас Бульба» писав: « Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!».

1 ведучий. Було колись в Україні

Ревіли гармати

Було колись – запорожці

Вміли панувати

Панували і здобули

І славу, і волю!

2 ведучий. Забула вже Європа

ту силу молоду,

Що біля Конотопа

Розбила вщент Орду

Забули тугодуми,

Як воля січова

Творила віщі думи,

Збирала в кров слова

А ми сьогодні заспіваймо

І вам нагадаймо, що слава козацька – жива!

(звучить козацький гімн).

1 ведучий. Запорозька Січ.. Козаччина… Найлегендарніше минуле українського народу, його святиня… Синонім свободи, людської і національної гідності.

2 ведучий. То хто ж вони – козаки? Давайте спробуємо на хвилину замислитися над змістом слова «Козак». Що воно будить в душі? Мабуть, в нашій уяві спалахнув образ сильних, мужніх і відданих рідній землі людей.

1 ведучий. Мабуть, через віки до нас дійшов шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї, стогін української землі від копит навальних ординців, бій, як блискавка, як межа між життям і смертю, між минулим і майбутнім нашого народу.

2 ведучий. Тут пам'ять і поклик

З відлуння криниці

З рядків літописних

Де стела – брила

Нехай тут любов

До Вкраїни святиться,

Любов, що на битви

Козацтво вела!

1 ведучий. Можна згадувать

Дуже багато,

Розливаючи хміль давнини

Тільки знаймо,

Що ми з вами, браття,

Запорожців веселих сини!

2 ведучий. Козачина народжувалась і поширювалась на територію, яка межувала зі степом. Тому і з’явилось відоме всім прислів’я « Степ та воля - козацька доля». Для козаків воля починалася там, де починався вільний степ.

1 ведучий. Що то був за час? Тоді вже розпалася велична держава Київська Русь з її квітучими містами і золотоверхими соборами. Вже від палали пожежі від монголо-татарської навали по містах і селах. Піднявся з руїн Київ. Але він не був вже великим стольним градом, як колись за часів Ярослава Мудрого.

2 ведучий. Вже поділили татари, поляки та угорці колись могутню Галицьку державу і на цих землях з’явилась нова сила-Велике князівство Литовське. У цій державі, хоч і звалася вона Литовською, переважно жили українці і білоруси. Тоді ще напівдикі язичники-литовці швидко перейняли православну віру, мову й чимало наших звичаїв.

1 ведучий. Литовського панування українці майже не відчували. Литовці не втручалися в українські справи. Не утискали литовці ані віри, ані мови, ані прав і вольностей українців. Та вже в XV столітті тут посилювався вплив поляків. Вони навертають до католицької віри поляків, закріпачують селян. Саме в такий час, понад 500 років тому і виникло українське козацтво.

2 ведучий. Постійні напали татар зі степу змушували українців боронити своє життя і майно. За підтримки турків кримські татари смертельними вихорами налітали на українські землі, забирали в полон найкращий цвіт нашого народу: дітей, дівчат, молодих чоловіків-і продавали їх у рабство.

1 ведучий. Українці могли просто зникнути з лиця землі, якби не знайшли якихось способів боронитися. Народ, який звик до свободи, шукає виходу. Найбільш енергійні та завзяті йдуть у степи, за Дніпровські пороги-на Запоріжжя. Там, у вільних, але дуже небезпечних місцях український різновид європейського лицарства, особливий військовий стан - козацтво.

2 ведучий. Дніпре, брате.

Чим ти славен,

Чи крутими берегами,

А чи жовтими пісками,

Чи своїми козаками?

Ой, я славен бурлаками,

Низовими козаками!

1 ведучий. Грізними та не привітними були Дніпровські пороги для чужинців. Саме Дніпровські пороги робили запорожців недосяжними для бусурманів.

2 ведучий. Ой ти, Дніпре, ой ти батечку,

Кажи мені всю правдоньку:

А де броди глибокії,

А де броди міменькії?

  • А де кручі високії,-

То там броди глибокії,

А де кручі низенькії,-

То там броди міленькії!

1 ведучий. Кожний Дніпровський поріг мав свою назву: Кодацький, Сурський, Лоханський, Звонецький, Ненаситець, Вовнізький, Будило,Лишній та Вільний. Отже, Дніпро - це священна ц заповітна ріка для наших українських козаків-пращурів. У козацьких думах її називають Дніпром – Славутою, у козацьких піснях Дніпром – братом.

2 ведучий. За порогами починалися заповітні і святі для кожного козака місця. Найбільшу славу серед них має великий острів на Дніпрі – Хортиця. Дніпро дарував відважним козакам справжній рай. Ріка тут розділялася на рукави і утворювала широкі, залиті водою луки – плавні.

1 ведучий. Ці плавні дістали назву « Великий Луг», де можна було надійно сховатися від ворогів і здобути їжу. Мрією кожного козака було жити й померти саме там. У цьому благодатному краї і розселилися козаки.

2 ведучий. До звука звук,

Струна струні одвітна,

А всі одвітні серцю кобзаря,

А вже козацьке військо

Маком квітне,

І спалахнула Хортиці зоря!

1 ведучий. Ці звуки, звуки золото тривожні.

Закличний марш:

Агей, козацтво, в путь!

І як струна,

Душа правдива кожна

З глибин історії

вони ідуть, ідуть, ідуть…

( звучить пісня « Їхали козаки»).

2 ведучий. З розповіді одного з давніх мандрівників до наших днів дійшли свідчення, що дрібних островів на Великому Лузі налічувалось понад 10 000. Вони були вкриті такою густою травою, таким непроглядним очеретом, що взимку сніг падав, та не досягав землі і утворював велику снігову шапку. Коні, розгортаючи сніг копитами, могли пастися цілу зиму, а влітку трава була такою густою та високою, що з неї було видно лише голови коней, а від волів виднілися тільки роги.

1 ведучий. Риба так щільно плавала у воді, що як устромиш списа, то він так і стирчить, не тоне, бо його тримає риба. Вадилися тут велетенські білуги, товстоголові соми, величезні сині коропи та довгі зубасті щуки, косяками грали у воді лящі, карасі, окуні. Рибу можна було ловити голими руками. Величезна сила водилося і раків.

2 ведучий. Із звірів у Великому Лузі жили вовки,вепрі, олені, дики кози, лисиці, зайці, горностаї, бобри, заходили під осінню пору дикі коні. За лебедями, дикими гусьми, чайками та качками часом не видно було в озерах води. А скільки там було бджіл! Тож тепер нікого не здивує, що козаки у тому благодатному краї мали не тільки притулок, готову їжу, а навіть заробіток.

Вони були вправними ремісниками. Серед козацьких майстрів були теслі, ковалі, зброярі, кожум’яки, шевці та інші умільці.

1 ведучий. Якби ви були хоробрими і рішучими парубками, що жили 500 років тому, мріяли про лицарські подвиги і славу, то найкращим місцем для вас була б Запорізька Січ. Уявіть собі, який довгий і небезпечний шлях мали б ви подолати, щоб дістатися туди.

2 ведучий. Ваша наполегливість і сміливість будуть винагородженні, коли крізь степові трави й очерети у плавнях ви нарешті побачите високий вал з частоколом, широкий рів і сторожові башти козацької твердині. Навряд би ви дійшли до самої брами, бо козацькі вартові зупинять вас, з’ясують хто ви і звідки.

1 ведучий. Якщо все, як слід, то вони приведуть вас на Січ. Пройшовши через браму, ви опинитись на широкому майдані. Посеред майдану височіє церква Пресвятої Покрови Богородиці, найвищої покровительки козаків.

2 ведучий. Довкола майдану ви побачите довгі хати – це курені. Вони зроблені з хмизу, обмазані глиною і побілені. Там живуть козаки. Куренів на Січі було 38. Слово «курінь» означало не тільки хату, а й військовий відділ на зразок батальйону чи полку, а також певну територію.

1 ведучий. Чи приймати вас у січове товариство, вирішить кошовий отаман, найстарший на Січі командир. Він спитає: « У Бога віруєш? Перехрестися!» Це головне запитання. Якщо кошовий задоволений, то він пошле вас з кимось із козаків до куреня, який ви самі оберете. Вас нагодують, покажуть свій куток і пояснять свої обов’язки. Їх не так багато, але мусите сумлінно їх виконувати: наглядати за кіньми, вартувати на вежі, вчитеся військовій справі.

2 ведучий. А навчитеся тут було чому. Щоденна бойова підготовка була обов’язковою. Козаки влаштовували кінні змагання з шаблями, вправлялися у стрільбі, вчилися будувати укріплення, воювати на воді,відсиджуватися на дні з очеретиною для дихання, долати перешкоди пішки і верхи.

1 ведучий. Козак неперевершений боєць на війні. Відзначався розумом, хоробрістю, відвагою і хитрістю, козаки уміли витримувати атаки терпляче зносили спрагу і голод, спеку й мороз, були невтомними у нападі на ворога.

2 ведучий. А на морі що робили?! Посеред хвиль своїми легкими «чайками» нападали на ворожі судна і перемагали. Із води сухими виходили, а коли треба, вміли, навіть, туман напускати.

1 ведучий. « Страшні були вояки»,- зауважував козацький літописець. В літню пору, як почне хлюпатися коло кабиці, та як скине з себе сорочку, то моторошно дивитись на нього: все тіло, мов решето, пошматоване та побите кулями. На війні запорожці мало дорожили життям і вмирали в боях, як справжні лицарі. ( звучить вірш В. Крищенка «Читаючи історію»).

2 ведучий. Протягом кількох століть козаки й війна були нерозривні. Вони були неперевершеними майстрами військової справи. Одним ударом шаблі козак міг навпіл розрубати ворога від голови до пояса, навіть міг долонею відбити лезо шашки, а влучним пострілом з мушкета міг збити полум’я свічки.

1 ведучий. Захищаючи рідну землю від іноземного поневолення Запоріжжя було уособленням духу гордого волелюбного народу, центром передових сил та умів. Самійло Кішка, Северин Наливайко, Петро Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Тарас Трясило, Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс - це далеко не повний перелік славетних історичних постатей, котрі вилетіли із орлиного гнізда Запорізької Січі.

2 ведучий. – Запорозькі козаки…

Є вам що згадати

Пісне, думу возвелич

Ой, була в нас ненька - мати

Запорозька славна Січ!

1 ведучий. – Чорний вус, брова чорнява,

Не судомив руку страх,

І дзвеніла наша слава

На розгонистих вітрах!

( звучить пісня « Їхали козаки»).

2 ведучий. Протягом століть у козака виробився героїчний та вольовий характер. Виховувались такі риси як рішучість, мужність, самовідданість. Козакам були притаманні високе почуття патріотизму, нестримне волелюбство, вміння ставити інтереси товариства вище за власні.

1 ведучий. Як повідомляє відомий український історик Дмитро Яворницький на одному з козацьких прапорів був зображений козак на коні, а під ним напис: « Козак куди хоче, туди й скаче, ніхто за ним не заплаче».

2 ведучий. Але, на жаль, помилилися козаки, бо у кожного була мати, були й сестри, кохані, наречені, були й дружини з дітьми. Вони й плакали, виряджаючи козаків на Січ, у похід, чекаючи роками їх повернення, а не дочекавшись, знову чекали… Вели без чоловіків домашнє господарство, ростили й виховували синів і знову їх проводжали услід за батьками.

1 ведучий. І десь там юрми,

Натовпи, там люди!

Там зорі в небі,

чисті, як ромен.

Ще жінка мужу

Падає на груди,

І діти тягнуть

руки до стремен

жінки дорогу слізьми перемили…

2 ведучий. Проводам козаків, розлученню сина з матір’ю, хлопця з дівчиною, чоловіка з дружиною присвячено багато народних пісень та літературних творів. ( звучить пісня «Їхав козак за Дунай»).

1 ведучий. Звичай заборони появи жінки на Січі та пропагування безшлюбності серед запорожців був викликаний не зневагою до жінки, а навпаки - високою повагою до неї та відповідальністю козака за свої чоловічі обов’язки перед дівчиною, дружиною, матір’ю

2 ведучий. Та це й закономірно – сильні духом чоловіки не образять жінку, не виявлять до неї зневаги. Там, де лицарства, - там мужність ніжність ідуть поряд.

1 ведучий. У запорозькому фольклорі, як і в дійсності, цурання жінок суперечлива поєднувалося з палким їх оспівуванням. А чи знаєте ви, чому персонах відомої опери «Запорожець за Дунаєм» боявся, що його дружина Одарка буде його бити й за чуба волочити. Як би це дозволив собі кум Оверко – ухопити козака за оселедець то злетіла б дурна кумова голова з плечей. Бо то була найвища образа козацького гонору. А то жінці це дозволялося, бо саме вона і робила політику в козацькому домі.

2 ведучий. Коли козак повертався з походу, то на порозі власного дому закінчувалася його влада. Для початку дружина влаштовувала йому добрий розгін: він бо і волоцюга, і чорт - з на - де і невідомо з ким вештався, і одіж не береже – он знову шапку прострелили, і коняка у нього засапана і дісталось козакові. І не тому,, що в українських жінок такий сварливий характер. То був древній магічний обряд.

1 ведучий. Саме в такий спосіб дружина відводила від свого чоловіка злих духів, які чатували на нього в боях та походах, бо українські жінки в часи козачини були вірним і надійним спільником свого чоловіка у боротьбі за національне визволення народу.

2 ведучий. Особливо приємно відзначити, що запорізьке козацтво залишило глибокий слід не лише в державотворенні України, в історичних пам’ятках та літературних творах. А й в образотворчому мистецтві: це ще раз свідчить про велич і значимість козацтва, бо ряд художників великі періоди свого життя і кращі твори присвячували саме цій темі. Лише у 1900– х роках Сергій Васильківський написав більше десяти акварелей з побуту запорожців і залишив нам типові їх образи.

1 ведучий. Козацькі сюжети змальовував Т. Г. Шевченко. Соковито проілюстрували побут і боротьбу козацтва Базилевич, Рєпін, Пимоненко та інші.

Образ козака Мамая з народних картин подається в 11-ти варіантах – це яскравий доказ феномену українського козацтва. ( демонструється книга «Козак Мамай»).

2 ведучий. Він гуляє степом,

Мчить за небокрай-

Скрізь дорогу стелить

Наш козак Мамай

Срібно шабля грає -

Хай простить Господь

Враже, до Мамая

Близько не підходь!

1 ведучий. Різьблене обличчя

І козацька стать

Ой, Вкраїна кличе

Волю рятувать

Кін летить по сліду

До ворожих зграй

І рубає кривду

Наш козак Мамай!

2 ведучий. В умовах переосмислення історії України помітно зростає інтерес до такого яскравого її феномену, як українське козацтво. З давніх давен наші предки називали їх, захисників рідної землі «Лицарями Сонця».

1 ведучий. В наші дні розгорілася ідея відновлення українського козацтва, як соціального стану, відродження козацьких обрядів,звичаїв і традицій, як основи національно - патріотичного виховання. Сьогодні в лавах козацтва близько мільйона українців, які з гордістю називають себе козаками.

2 ведучий. І наш великобурлуцький край – не виняток. У нашому районі діє громадська організація «Великобурлуцький козачий курінь», який очолює отаман Бурлуцький козачий генерал Олексій Дронов.

Сьогодні на наше свято завітав…

1 ведучий. Ну, а зараз перенесемось у часі і уявимо себе у просторі XV століття, постараємось бити спритними і кмітливими, як наші славетні предки – козаки і трохи позмагаємось.

2 ведучий. Оголошуємо історичну вікторину. Дайте відповіді на запитання.

  1. Як називалась територія нашого краю до розселення в ньому козаків? ( Дике поле).

  2. Скільки куренів було на Січі? ( 38).

  3. Який колір домінував у козацькій символіці? ( малиновий).

  4. Яку назву мали козацькі прапори? ( корогви).

  5. Який предмет був ознакою влади гетьмана? (булава).

  6. Хто був першим козацьким гетьманом? (Байда-Вишневецький)

  7. Кого на Січі називали козацьким джурою? ( ад’ютанта).

  8. Як називалися козацькі судна і яка їх довжина? (20 м., чайка).

  9. Кого називали українським Спартаком? (Богдана Хмельницького)

  10. Як називалась традиційна козацька зачіска? (оселедець).

  11. Яка українська дівчина стала дружиною турецького султана? (Настя Лісовська- Роксолана).

  12. Хто намалював картину, сюжетом якої стало написання козаками листа турецькому султану? (Ілля Рєпін).

1 ведучий. 2-й конкурс. «Козацька пошта».

Уважно розгляньте цю картину Тут зображено той момент, коли дотепні веселі козаки писали листа турецькому султану. Зараз ви повинні передати цей лист. То ж шикуйтеся у 2 колони і подивимось, котрий з куренів швидше передасть написане. Переможе той курінь, який закінчить гру першим.

( Лист передається, піднявши його над головою. Коли лист дійде до останнього гравця в колоні, той з листом перебігає наперед. Гра закінчується тоді, коли перший козак займе своє місце).

2 ведучий. 3-ій конкурс. Конкурс писарів.

Необхідно за 1 хв. Усією командою намалювати козака на повний зріст. Переможе команда, яка впорається із завданням першою,

1 ведучий. 4-ий конкурс «Вітання».

На підлозі креслять 2 квадрати, на які стають 2 учасника, спиною один до одного, Ведучий зав’язує їм очі і пропонує пройти вперед 8-10 кроків. Потім гравці повинні повернутись на свої місця (квадрати) і потиснути один одному руки. Переможець той, хто швидше стане у квадрат.

2 ведучий. Ось і закінчились наші козацькі змагання. Час визначати переможців, Перемогу одержали…

(Переможцям вручається жартівливий приз «На всіх потроху» - в’язка бубликів).

1 ведучий. Любі діти. Ми ще раз вітаємо вас зі святом Покрови, з днем українського козацтва!.

2 ведучий. Хай же повіє вітер із степів,

Хай дасть нам силу козаків,

Хай дасть сміливість і відвагу

Україні на славу!

1 ведучий. Хай добрі люди

Вам щастя буде!

Хай буде доля

На всі роздолля!

І до того літ премного

На любов і згоду

Хай не буде переводу

Козацькому роду.









Автор
Дата добавления 29.10.2015
Раздел Классному руководителю
Подраздел Конспекты
Просмотров393
Номер материала ДВ-106322
Получить свидетельство о публикации


Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх