Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Сценарій позакласного заходу "Сила Шевченкового слова"

Сценарій позакласного заходу "Сила Шевченкового слова"

  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:












Сценарій позакласного заходу

«Сила Шевченкового слова»









Підготувала і провела

вчитель української мови

Ларіна Т.В.























Сценарій позакласного заходу «Сила Шевченкового слова»


СЦЕНА 1

На сцені з’являється мати з дитям на руках, батько.

Мати (до батька). Дивись, який гарний син росте. Як губи складає та лоба морщить.

Батько. Гарне ми дали ім’я нашому синові – Тарас – бунтівник. Гарний хлопець. А що з нього вийде, хто знає.

Мати з дитиною виходить.


Ведучий 1. Тарас підростав. І все його цікавило навколо.


СЦЕНА 2

Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить на столик. До неї підходить хлопчик.

Хлопчик. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Мати. Так, синочку, правда.

Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, а вона співає колискову.

Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?

Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик. Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати. Бо, коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати. Старайся, мій хлопчику . ( гладить його по голові)

Мати з сином виходять.


Ведучий 2. І справді, Тарасова свічечка з кожним роком горіла все ясніше. Ріс він швидко і дивувався красі, бо вмів її бачити.

СЦЕНА 3

Виходить малий Тарас, роздивляється, читає.

Тарас. Дивлюся, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють.

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі поволі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.


Ведучий 1. Після смерті батьків Тарас наймитує в школі, а потім пасе громадську череду. Мине 20 років, і він з болем згадуватиме своє дитинство у вірші «Мені тринадцятий минало...».


Учень 1. «Мені тринадцятий минало...»


Ведучий 1. Народжений весною, він був і залишився символом весняного пробудження та вічного оновлення, символом незнищенності людства і людяності, в імя яких він жив.

Ведучий 2. Щовесни о цій порі великий Кобзар скликає на свято письменників, митців, усіх тих, кому не байдуже українське слово.

Ведучий 1. Шевченків „Кобзар”... Він став синонімом сумління свого часу, бо сам автор зібрав сюди кожну сльозину, найменший стогін болю кріпака.

Ведучий 2. Імя Тараса Шевченка стало символом нашого народу. Його „Кобзар” лежить на столі поряд із хлібом, а пісні його вишиті на рушниках.

Ведучий 1. Він був сином мужика, а став володарем у царстві духа. Він був кріпаком, а став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, а вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Ведучий 2. Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі на щастя для нього самого.

На фоні тихого виконання „Думи мої...”


Учень

Думи мої, думи мої,

Ви мої єдині,

Не кидайте хоч ви мене

При лихій годині...

Страшно впасти у кайдани,

Умирать в неволі,

А ще гірше – спати, спати

І спати на волі –

І заснути навік-віки,

І сліду не кинуть

Ніякого. Однаково,

Чи жив, чи загинув!

Доле, де ти? Доле, де ти?

Нема ніякої!

Коли доброї жаль, Боже,

То дай злої, злої!


Ведучий 1. Упродовж усього свідомого життя горіла і спопеляла Шевченка єдина гаряча віра й незрадлива любов до своєї знедоленої України, її народу.


Ведучий 2. Скрізь, де б не їздив по Україні, де не зустрічався б із селянами, бачив нестерпні муки свого поневоленого народу.


СЦЕНА 5

Виходить Шевченко у вишитій сорочці. Довкола нього збирається гурт селян з граблями, косами.

Дід. Тяжка наша доля в кріпацькому ярмі, Тарасе!

Селянин. Пани-кати...

Латану свитину з каліки знімають,

З шкурою знімають, бо нічим обуть

Княжат недорослих!

Дівчина. ...А он розпинають

Вдову за подушне... А сина кують,

Єдиного сина, єдину дитину,

Єдину надію в військо оддають!

Жінка. А онде під тином

Опухла дитина – голоднеє мре,

А мати пшеницю на панщині жне...

Дід. Чи Бог бачить із-за хмари

Наші сльози, горе?


Дівчина. Чи довго ще на сім світі

Катам панувати?!

Шевченко (задумливо)

Пани, пани!

Схаменіться! Будьте люде!

Бо лихо вам буде!

Розкуються незабаром

Заковані люди,

Настане суд, заговорять

І Дніпро, і гори!

І потече сторіками

Кров у синє море

Дітей ваших...

Селянин. Ех, Тарасе, не доведуть тебе до добра такі вірші

Шевченко. А що мені буде?

Селянин. У москалі оддадуть...

Шевченко. Нехай!


Ведучий 1. Довга розлука з рідним краєм...Тяжка солдатська служба, постійний нагляд, заборона писати й малювати, страждання, болюча туга за рідною Україною, хвороба...

Ведучий 2. Вдалині від рідного краю, в пустелі, знаходив сили жити. За періоди 1847 – 1850 рр. ( Оренбург, Кос-Арал ) і 1850 – 1857 ( Новопетровська фортеця ) написав 100 віршів і 7 поем. Воля,воля і ще раз воля – ось, чого прагнула спрагла душа поета.

Учень Вірш „Мені однаково...

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає. чи забуде

Мене в снігу на чужині –

Однаковісінько мені.

В неволі виріс між чужими

І, неоплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру,

І все з собою заберу,

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій – не своїй землі.

І не помяне батько з сином,

Не скаже синові: -- Молись,

Молися, сину, за Вкраїну

Його замучили колись, --

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні...

Та не однаково мені,

Як Україну злії люди

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять...

Ох, неоднаково мені.


Ведучий 1. Неволя, заборона малювати, жагуча любов до Батьківщини і служіння їй – важко описати долю нашого генія в кількох словах. Настільки неймовірною і непердбачуваною вона була.


Він не вчився в школі ?

Він ягнят пас.

Вмерли мама й тато.

Сирота в дяка,

Тут була в хлоп’яти

Грамота гірка

В пана – бусурмана

Козачком служив,

В Петербурзі згодом

Панові служив.

Ой, яка охота в хлопця малювати!

Та тяжка робота - пану догоджати.

Нишком він малює

Статуї в саду,

Та в ночі віршує

Про людську біду.

І хоч він картини

Добре малював,

Скільки ж бо хлопчина

Тих знущань зазнав.

Та в людському морі

Стрілися брати,

Що зуміли в горі

Йому помогти.

Викупили друзі!

Вільним став Тарас!

Чому серце в тузі?

Біль чому не згас?

Гнули люди спини

На панів лихих.

Кріпака-людину

Пан продати міг.

Мучились в неволі

Бідні трударі,?

Про кріпацьку долю

Пише в «Кобзарі»

Мріє про свободу

Молодий Тарас,

Щоб дала народу

Щастя світлий час.

Цар його в солдати

в дикий край заслав.

Малювать, писати,

Пан забороняв

Та малює й пише

Він таємно там.

Гнівні його вірші

Страх несли панам!


Ведучий 2. Дух Шевченка живий і нині, він у душах наших сучасників, у наших серцях, у нашій памяті. Він, як і раніше, надихає, бентежить та чарує.


Учень. Вірш В. Климентовської


МІГ БИ ЖИТИ СПОКІЙНО І МИРНО

Міг би жити спокійно і мирно,
Малювати, складати пісні.
Тільки ж геній – це завжди безмірність,
І для нього всі рамки тісні.

Україна – єдина святиня.
Лиш для неї потрібно творить.
Та вона, ніби та Катерина,
Дозволяє себе задурить.

Він про неї писав і молився,
Не боявся ніяких страждань,
Та вона, як кріпачка-актриса,
Все згубила: талант і талан.

Тільки й гордості, що ще не вмерла,
Та чи ж лицарів верне своїх?
Та ж вона, як кохана Ликера,
Вкоротила поетові вік.

Після нього зосталося Слово –
Хвиля пристрасті без берегів –
Невгамовно палке і влюбові,
І в зненависті до ворогів.

В тім вогні нам горіть – не згоряти,
Черпать сили в дні бід і невдач.
Україно, згорьована мати,
Над улюбленим сином поплач.


Ведучий 2. Через усе своє життя Т. Шевченко проніс палкий вогонь любові до своєї Батьківщини, її чарівної природи та привітних людей. Давайте і ми не будемо забувати уроків великого Кобзаря, вірити в свій народ, милуватись його співучою, відкритою душею.


Танок


Ведучий 1. Нехай почуте сьогодні одному пом’якшить серце, іншому – просвітлить розум, несіть у своєму серці той великий заряд духовності і краси, який ми черпаємо з творчості Великого Кобзаря.







































1 команда

1. Найвідоміша збірка поета. («Кобзар»)

2. Коли був написаний «Заповіт»? (1845 р.)

З. Де навчався Т. Шевченко? (Петербурзька академія мистецтв)

4. Народився Тарас Шевченко у селі... (Моринці)

5. Як звати батька Тараса? (Григорій)

6. Скільки дітей було у родині Шевченків? (шестеро)

7. Коли вперше було видано «Кобзар»? (1840 р.)

8. Що означає ім'я «Тарас»? (бунтар)

9. Серія картин, видана на кошти Тараса Шевченка. («Живописна Україна»)

10. Художник, який познайомив Т. Шевченка з Брюлловим. (Іван Сошенко)

11. Як звали Тарасових братів? (Йосип і Микита)

12. Скільки років було Тарасові, коли його викупили з кріпацтва? (24 р.)

13. Як називається гора, де похований Т. Шевченко? (Чернеча гора)

14. Де відбулася зустріч Шевченка та І. Сошенка? (у Літньому саду) 15.Яким твором починається «Кобзар»? («Причинна»)


2 команда

1. Хазяїном Т. Шевченка був пан... (Енгельгардт)

2. Хто був найстаршим із дітей Шевченків? (сестра Катерина)

З. Рік викупу Т. Шевченка з кріпацтва. (1838 р.)

4. Жанр «Тополі», (балада)

5. Як звали Тарасового діда? (Іван)

6. Яким було дівоче прізвище матері Тараса? (Бойко)

7. Рік народження поета. (1814 р.)

8. 3а фахом Тарас Шевчнко був... (художник)

9. Як звали матір Тараса? (Катерина)

10. Батько Тараса був... (стельмахом, чумаком)

11. Як звали подругу дитячих літ Тараса? (Оксана)

12.Чий портрет був намальований, щоб викупити Шевченка з кріпацтва? (Василя Жуковського)

13. Продовжити: «Поховайте та вставайте...» (Кайдани порвіте...)

14. Прізвище майстра малярних справ, у якого вчився Шевченко. (Ширяєв)

15. Імена Тарасових сестер. (Катерина, Марія, Ярина)

Выберите курс повышения квалификации со скидкой 50%:

Автор
Дата добавления 05.02.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров160
Номер материала ДВ-421145
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх