Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Классному руководителю / Другие методич. материалы / Сценарій свята "Хай на весь світ колоситься українська паляниця"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Классному руководителю

Сценарій свята "Хай на весь світ колоситься українська паляниця"

библиотека
материалов



Свято



«Хай на весь світ колоситься українська паляниця»






Мета: Ознайомити учнів з історією виникнення хліба, його шляхом до нашого столу. Поглиблювати знання дітей про звичаї українського народу, пов’язані із хлібом. Вчити дітей бережно ставитися до хліба. Виховувати любов до хліба, вчити шанувати працю хлібороба.







Провели учні 3 класу


Класний керівник: Гула Валентина Вікторівна




hello_html_5295f915.jpgОбладнання. Коровай, вишиті рушники, колоски, квіти – маки, волошки, плакати з висловами про хліб, виставка малюнків про хліб, великі вази, коси, брилі, віночки, пам’ятка про хліб.


Герої свята. Колосок, Хлібчик, Бублик, Паляниця, Ледар, Трудівник, Косарі


Звучить пісня «Хліб – всьому голова». Діти, тримаючи в руках колоски, маки, волошки, виходять на сцену «змійкою», створюють «пшеничне поле», складають квіти у вази, які стоять по обидва боки сцени, і шикуються півколом на сцені.


1.Дівчинка. Гостей дорогих стрічаємо

Круглим пишним короваєм.

З рушником берем таріль,

Коровай кладем і сіль .


2.Хлопчик. Шанобливо хліб підносим

І вклонившись, щиро просим:

- Любий гостю наш, приймай

Хліб гостинний – коровай.

(Діти кланяються і кладуть хліб на стіл, застелений скатертиною).


3 Хліб – усьому голова, так в народі кажуть,

Хліб – це мир, любов, життя, хліб – це наша радість.






4 Мама зранку подає молочка поживного,

І смачний окраєць хліба, теплого, пшеничного.


5. Хліб – багатство найцінніше з тих часів,

Коли навчились його виробляти.


6. Йшли роки, мінялись люди, цінності губились,

Тільки хліб – незгубна цінність, в ньому наша сила.


7. Хліб – усьому голова, хліб – як сонце, кажуть,

Хліб – це спокій, мир, життя, хліб – це справжня радість.


Вчитель. - Діти, сьогодні наша зала перетворилася на прекрасну світлицю. До нас завітало багато гостей. Ви так гарно вбрані в українське вбрання. Чому?

- Бо ми українці. У нас свято «Хай на весь світ колоситься українська паляниця»

8. Ми живемо в Україні,

де в степу із краю в край

на добро усій країні

визріває урожай.




9. Де пшениця достигає

Колосиста, золота,

Де, неначе, море грають

І шумлять густі жита.


Вчитель. – Україна – це наша земля, рідний край, наша країна із своєю історією, обрядами, традиціями та звичаями, чарівною піснею і мудрими людьми, мальовничою природою.


  • Сьогодні ми зібралися тут, щоб вшанувати його величність – хліб.


10.Певно чули, ви, малята,

Вже не раз такі слова:

«Хліб – потрібно шанувати!

Хліб – усьому голова!»


11.Він вічний і святий цей хліб,

Чи в паляниці на столі у хаті,

Чи зв’язаний в важкий тужавий сніп,

Де колоски шепочуться вусаті.






Колосок. Я виріс із зерниночки,

З тоненької билиночки.

Пустила вона вусики

І стала половіть.

Ішли дощі все літечко

Крізь неба синє ситечко,

Зерно до зерна тулиться

І починає зріть.

На сонечку пишається,

І соком наливається,

І під вітрами буйними

Шумить, шумить воно.

Ой буде втіха кожному,

Невтомному, тривожному,

Хто виростив і виходив

Це золоте зерно.


Пісня про хліб

Навесні посію зерна в полі чистім,

Хай над ними світить сонце променисте./ 2 р.

На веселім вітрі зашумить колосся,

Стане золотою урожайна осінь. /2 р.

І зерно в комори річкою поллється.

А коли помелють – борошном назветься. /2р.

На заводі пекар хліб спече з любовю,

Скаже: «Любі діти, їжте на здоровя!»


- Хліб. Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини.

З давніх – давен ведеться в Україні, що хліб у хаті – то багатство, сіль – то гостинність і щирість. Нашу Україну називають хлібним краєм, бо люди, живуть тут, умілі і вміють обробляти землю і вирощувати на ній хороші

врожаї. Для нашого народу хліб був не просто справою – це була основа його життя і найдорожча святиня.

За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль. Зайдеш і одразу видно: тут радо почастують гостя званого і нежданого, людину подорожню. А ще було таке повіря: «Хліб на столі – Бог у домі».


Свято хліба


У сім’ї, у кожній хаті

Майже завжди буде свято,

Як на білій скатертині

Буде сяяти хлібина.

Що з зернини проростала,

Сонця й дощику пізнала,

Ласки від землі святої,





Чорної, родючої, простої.

Але скільки ті зернята

Мали подорожей взнати,

Щоб потрапив у кожний дім

Запашний і білий хліб!

Влітку справжній хлібороб

Спати не лягає –

Він і вранці і вночі

Рук не покладає.

Щоб зернини дорогі

Донести до люду,

Щоб дорослі і малі

Мали хліба всюди.

І у місті, і в селі

Знати добре треба,

Що у хлібові у тім –

Праця комбайнера:

І дбайлива, і тяжка.

І гірка від поту.

Тож спасибі скажем їм

За таку роботу.


Пісня «Cівачі»

Сійся – родися жито – пшениця,

Жито – пшениця, всяка пашниця.

Хай в нашій хаті пахне хлібами,

Пахне хлібами , ще й пирогами.

Щоб виростали діти – орлята.

Вчилися праці в мами і тата.




Не забудьмо й водіїв.

І привітних продавців –

Руки теж в них золотії,

Бо приносять хліб у дім.

Пам’ятаймо ж цю дорогу
від поля до столу,

І шануймо цю хлібину,

Як цінність коштовну.

Бо в сімї, у кожній хаті

Тоді буде справжнє свято,

Як на білій скатертині

Буде сяяти хлібина.






Пісня «Паляниця»

Смачно пахне паляниця вдома на столі.

Це із ярої пшениці ми спекли самі.

Паляниця, паляниця свіжий мед і мак,

Паляниця, паляниця твій чудовий смак.

Хай радіє у світлиці мама дорога,

Щоби завжди паляниця на столі була.

Приспів.


Чи знаєте ви, як виник хліб? А початок хліба – маленька зернина.

У глибині століть загубився той день, коли людина вперше розтерла зерно, змішала його з водою і на розпеченому камені спекла свій перший хліб. Коли це було?


Спочатку люди їли сире зерно. Потім пристосували два камені, людина створила щось подібне до млинкового жорна і навчилася виготовляти борошно.

Замісивши борошно на воді, людина відкрила новий вид їжі – кашу, яка і послужила матірю хліба. Можливо, це зовсім випадково, жінка, яка готувала їжу для свого роду, «спекла» кашу і одержала корж, який виявився кращим і зручнішим за кашу. Спочатку коржі їли гарячими. Як приправу до

мяса, а потім стали вживати і холодними. А холодний корж був уже хлібом. Але яким твердим і непоказним на вигляд був цей перший хліб!



12. Є відкриття, яких не вкриє мла,

Нехай минуть віки, тисячоліття,

А жінка та, що вперше хліб спекла,

Залишиться безсмертною у світі.


13. І хоч згубилось в плині літ ім’я,

І пам’ятника жінці тій немає,

А я її такою уявляю:

Вона, як мати, як сестра моя.



14. Із добрими ласкавими руками,

Як всі жінки у нашому селі,

Що творять хліб, щоденно творять хліб,

І все життя їм пахне колосками.


Саме слово «хліб» має давньогрецьке походження. Справа у тому, що греки випікали свій хліб у горщиках, які називалися «клібатос». Звідки і пішло німецьке слово «хлайфе», яке пізніше запозичили німці і слов’яни. Відтоді так і залишилося словянське слово «хлайб» , або естонське «лейб», які так схожі на наше слово «хліб».





Хлібчик (Хтось стукає у двері. Заходить Хлібчик).


15.Відгадайте-но, діти, хто я такий?

Виріс у полі на добрій землі,

Місце найкраще знайшов на столі.

  • Так, правильно, я хліб. А чи знаєте ви, скільки людей доклали зусиль, щоб отакий гарний хліб був у вас на столі? Люди яких професій потрудилися над цим?


16. Виросла пшениця. Ні спеки, ні холодів не боїться. Це вчений багато років працював, серед тисяч зерняток найкраще вибирав, новий сорт виводив.

17.Агроном сказав, коли орати, як землю напоїти, насіння підкормити.

18.Тракторист землю орав, поле засівав.

19.Льотчик над полем кружляв, молоді паростки від шкідників захищав.

20.Коли дозріли колоски, комбайнер урожай зібрав.

21.Шофер зерно на елеватор повіз.

22.Коли зерно висушили, мельники його на борошно перемололи.

23.Із готового борошна пекар замісив тісто, випік хліб. Усі хлібороби добре попрацювали.


Хлібчик. – Я не сам до вас прийшов, а зі своєю сестричкою-паляничкою.

- Паляничко, йди-но сюди! (Виходить Паляничка і Бублик)

«Бублик і паляниця»

Бублик житній паляниці говорив хвастливо:

  • Ти засмагла, чорнолиця – зовсім не вродлива.

Я ж біленький, солоденький, вигнутий красиво,

У малечі викликаю усмішку щасливу.


І сказала хвастунові паляниця свіжа:

- Ти для діток – подарунок, я – буденна їжа.

Я до кожної родини йду щодня до хати.

Ти, як гість, у дім приходиш,

Я ж – як рідна мати.


- А ми принесла вам цікаві загадки. Спробуйте їх відгадати.



Загадки про хліб – Паляничка , Бублик і Хлібчик.


1.Викинем - не обіднієм, зберемо – розбагатієм.


2.Маю жовтий вусочок,

Запашний колосочок.

Буде з мене мука

Й паляниця мяка.




3.Як навколо обїси,

Серединки не проси.

Ми такі гостинці-

Дірка в серединці.


4.У піч іде без скоринки, а виходить із скоринкою.


5. Ріжуть мене ножами.

Бють мене ціпами.

Зате мене отак гублять,

Що всі мене дуже люблять.


6. Хата мною багата,

Людям брат я і друг.

І коли вже я в хаті -

буде й пісня навкруг.


7. Крилами махає, а не літає.


8.Ходить полем з краю в край,

Ріже чорний коровай.


9.Тисячі братів одним поясом підперезані.


10. Бють кулаками, долонями гладять,

Кладуть на лопату і в пекло посадять.


11. Отгадай загадочку: кину його в грядочку, нехай моя загадочка лежить аж до весни.

Пісня «Косарі».

Вийшли в поле косарі косить зранку на зорі.

  • Ой, ну те, косарі, бо нерано почали,

  • хоч нерано почали, так багато утяли.

До обіду покосили, гострі коси потупили.

Приспів.

По обіді спочивали, гострі коси поклепали.

Приспів.

Увечері холодком йшли додому всі рядком.

Приспів.



(В супроводі пісні друга група хлопчиків танцюють танець косарів)







Обряди

Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців.


Вирощений працьовитими руками хліб – то найбільше диво України.

Хліб – мірило життя, культури. Будь-який обряд не обходився без хліба.

Народжувалася дитина – йшли з хлібом.

Виряджали сина в дорогу – мати загортала в рушник житній окраєць.

Справляли весілля – пекли коровай.

Ішли на поминки – несли із собою паляничку.

Дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю.


Ще з пелюшок привчали дитину любити і шанувати хліб. Паляниця , за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі. Дуже пильнували, щоб хліб не падав на підлогу. А як упаде, слід підняти його, перепросити, поцілувати і зїсти.


З часом виникло багато повірїв про хліб, своєрідних законів, переступати які було великим гріхом.

- хліб ніколи не купували, щоб на нього не перейшов чужий дух, а випікали тільки круглої форми, як сонце. Бо на хлібові і сонці тримається життя.

Випікали хліб у суботу і дивилися: якщо хліб гарно вдається – то буде вдача цілий тиждень, глевкий – на сльози, підгорить – на смуток, потріскається – чекай новини.


Хліб пекли для кожного окремо: хлібина мамина, татова, бабусина і малечі по паляниці. І одна чи кілька хлібин «на позику», бо позичати чиюсь найменовану хлібину не можна – відведеш щастя від хати.

І часто ледачих висміювали, самі боялися стати такими.

Сценка

«Ледар і трудівник»

  • Нащо тримаєш хліб у руках? Дай мені.

  • Я б тобі дав, але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніше виорати землю.

  • Тоді вже можна їсти хліб?

  • Ні, треба ниву як слід заволочити.

  • Тоді вже можна їсти?

  • Ні, треба дочекатися літа, із зернини виросте злак.

  • Тоді вже можна їсти?

  • Ні, треба його скосить.

  • Тоді вже можна їсти?

  • Необхідно його змолотити.

  • Тоді вже можна їсти?

  • Так, але ладачому не дадуть.







Сценка

Чого ти плачеш?

  • Та мало не вмерла.

  • Голова болить?

  • Ні.

  • Чи серце коле?

  • Ні.

  • Може ноги крутить чи руки болять?

  • Зовсім не від того.

  • Од чого ж?

  • З голоду.

  • Хіба хліба не було?

  • Та був, та ножа не було відрізати.

Прислів’я і приказки

Шанобливе ставлення до хліба підкреслюють і народні прислівя та приказки

Прислів’я про хліб

1.Хліб великий і прекрасний, за хліб платять кров’ю.

2.Хліб тяжкий і трагічний, за хліб платять життям.

3.На чорній землі білий хліб родить.

4.Зима із снігом-літо з хлібом.

5.Хліб - батько, вода – мати.

6.Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

7.Є хліб, то і до хліба буде.

8.Коли хліб на возі, не буде біди в дорозі.

9.Посієш вчасно, збереш рясно.

10.Хліб – усьому голова.

11.Сила від хліба, хліб від землі.

12.Сій хліб у годину – будеш їсти кожну днину.

13. Хліб і вода – здорова їда.

14. Хліб усюди добрий – і у нас, і за морем.

15. Скільки не думай, краще за хліб не придумаєш.

16.Без хліба нема обіду.

17. Без солі не смачно, без хліба не ситно.

18. Без хліба – суха бесіда.

19. Земля – матінка, хліб – батечко.

20.Є хліб – є й життя.


Пісня «Як діждемо літа»


Як діждемо літа, та нажнемо жита.

Літечко тепленьке, жито золотеньке.

Ой, гоп, гопака, жито золотеньке. /2р.


З жита і пшениці гарні паляниці.

Всіх ми почастуєм, ще і затанцюєм.



Ой, гоп, гопака, ще і затанцюєм. /2р.


25. Візьму я в руки хліб духмяний.

Він незвичайний, він святий,

Ввібрав і пісню, й працю в себе,

Цей хліб румяний на столі.

Йому до ніг вклонитись треба,

Він скарб найбільший на землі.


26. Ось він хлібчик духовитий,

З хрустом кірочки смачним.

Ось він - теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожен дім

Завітав, зявився він.


27. Тільки - но з печі – скоринка в золі.

Свіжа хлібина лежить на столі.

День починається з цієї хлібини.

В ній наш достаток, могутність країни,


28. Наших морів не стривожена синь,

Шлях до зірок у космічну глибінь.

Кажуть в народі правдиві слова:

«Хліб-годувальник – всьому голова».


29. В народі ж хліб, мов матір, поважають,

Ця шана з плином часу не зника.

І дорогих гостей завжди стрічають

З хлібиною в барвистих рушниках.


30. Так хай же щедро наливає соком

І колоситься золотистий сніп.

І хай же родить більше з кожним роком

Його величність – годувальник хліб.


Танок з віночками « Ми дівчата з України»


31. Шануйте ж хліб, бо в кожному шматочку

Краплина поту, праці, доброти,

І знайте, щоб дійти до столу,

Через нелегкий шлях повинно зернятко пройти.


32. Щоб ви сьогодні ласували хлібом,

Не знали горя і великої біди,

Зернятко проросло, набралось сили





І золотою паляницею прийшло сюди.



33. Не дайте ж впасти жодній крихті хліба,

Не допустіть, щоби стоптали люди злі її.

Тоді зернина вас осяє сяйвом світлим

І завжди буде хліб на вашому столі.


35. І кожен день, і кожну мить

Дай, Боже, хліб насушний,

Щоб ми могли у мирі жить,

Щоб не були бездушні.


37 Їж, друже, хліб і не кидай додолу,

А підійми, коли не там лежить

А коли сідаєш, друже, ти до столу,

То пам’ятай, що хліб – то означає жить.


36. Молись до хліба, не кидай,

Хай хліб спасінням буде,

Бо не черствіє хліб святий,

Черствіють тільки люди.


38. Шануймо хліб насушний наш, людино,

І в нинішній, і у прийдешній день.

Щоб з колоска, не впала і зернина,

Нехай зі столу й крихта не впаде.


34. Хлібе, святий наш хлібе!

Перед тобою голову схилю,

Вустами прихилюсь до тебе, хлібе,

І клятву вимовлю свою.

Клянусь тебе любити ніжно, щиро.

Клянусь повіки шануватиму тебе.


Пісня «Окраєць хліба»


Окраєць хліба свіжого на чистому столі!

Сприймаю, як святиню, як дань моїй землі!


Бо в ньому наша мудрість і правда непроста.

Пульсують з нього сила, надія, доброта.








Музичне оформлення

  1. Запис пісні «Хліб всьому голова»

  2. «Пісня про хліб», муз. Вітліна, слова Каганової.

  3. «Сівачі» , слова Л. Забашти.

  4. «Паляниця» , слова В. Дерія, музика М. Ведмедеві.

  5. «Косарі».

  6. Танець з віночками. Пісня «Ми дівчата з України»

  7. «Окраєць хліб», слова В. Дерія, музика М. Ведмедеві.




hello_html_medf87ab.jpg



Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 12.12.2015
Раздел Классному руководителю
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров624
Номер материала ДВ-253280
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх