Инфоурок / Другое / Конспекты / Сценарій тижня поезії «Поезія – це завжди неповторність»
Обращаем Ваше внимание, что в соответствии с Федеральным законом N 273-ФЗ «Об образовании в Российской Федерации» в организациях, осуществляющих образовательную деятельность, организовывается обучение и воспитание обучающихся с ОВЗ как совместно с другими обучающимися, так и в отдельных классах или группах.

Педагогическая деятельность в соответствии с новым ФГОС требует от учителя наличия системы специальных знаний в области анатомии, физиологии, специальной психологии, дефектологии и социальной работы.

Только сейчас Вы можете пройти дистанционное обучение прямо на сайте "Инфоурок" со скидкой 40% по курсу повышения квалификации "Организация работы с обучающимися с ограниченными возможностями здоровья (ОВЗ)" (72 часа). По окончании курса Вы получите печатное удостоверение о повышении квалификации установленного образца (доставка удостоверения бесплатна).

Автор курса: Логинова Наталья Геннадьевна, кандидат педагогических наук, учитель высшей категории. Начало обучения новой группы: 20 сентября.

Подать заявку на этот курс    Смотреть список всех 203 курсов со скидкой 40%

Сценарій тижня поезії «Поезія – це завжди неповторність»

библиотека
материалов

Сценарій тижня поезії «Поезія – це завжди неповторність»

Мета: прищеплювати любов до поезії, розвивати творчі здібності, уміння використовувати зображувально-виражальні засоби мови.



ПЛАН

1. Робота в секціях

  1. Рими юних

  2. Молоді краєзнавці

2. Проведення літературно-музичного вечора «Адресовані людям вірші – найщиріший у світі лист», присвяченого 85-річчю Ліни Костенко.





СЕКЦІЯ «РИМИ ЮНИХ»

Завдання: розвивати творчі здібності учнів, навички добирати рими та складати власні вірші; виховувати любов до поетичного слова.



1. Гра "Джерельце".

Діти стоять парами, взявшись за підняті вгору руки. "Джерельце" має пробігти попід руками, ухопивши з собою того, хто перший добере риму до запропонованого слова. Той, хто лишився без пари, стає "джерельцем". Тепер його черга назвати слово для римування й відшукати собі пару.

2. "Летюча рима"

До запропонованого слова треба дібрати якомога більше слів для римування. Чиє слово звучить останнім, той і є переможцем.

Зразок: весна - красна, принесла, рясна...; хмаринка - рослинка, хвилинка, краплинка...; наймудріший - наймиліший, найсумніший...; багато - тато, картати...;летіти - радіти,зомліти, згасити...



3. Гра «Додай слово»

До нас, неначе фея, злетіла вона-

в зеленому одязі, в квітах…(весна)



Серед лугу, наче діти,

розцвіли весняні…(квіти).



З-під снігу, де джерельце ніжне,

пробивсь до сонечка…(підсніжник).



Ось на галявині Наталка

побачила малу…(фіалку).



Одяг червоний він жупан,

стоїть пишається…(тюльпан).



Усіх на бал запросим вас

з квітками танцювати …(вальс)



4. «Буріме»

За поданими римами треба створити вірш.

  1. Сіренька – маленька, в гаї – співає.

  2. Слово – чудово, гра – сестра.

  3. Поет – паркет, злива – красива.



5. «Допоможи поету»

Учням потрібно створити власний вірш за поданим початком.

Вийшов березень у поле,

Розтопив сніги поволі.

----------------------------------

----------------------------------





СЕКЦІЯ «МОЛОДІ КРАЄЗНАВЦІ»

Завдання: викликати інтерес до творчості поетів Донбасу, зацікавити донецькою тематикою; виховувати любов до рідного краю.



Завдання 1. Знайдіть кінцівки рядків вірша В.Сосюри

Як люблю тебе, мій краю вугляний,

твій кожний камінець, твою билину кожну,

де я пішов на бій за щастя в даль тривожну,

що снилися мені в заграві заводській...

Коли доводиться в краях твоїх бувати,

од щастя плачу я, і плачу, і сміюсь...

Щоб сили для пісень джерельної набрати,

я серцем до землі донецької тулюсь.



Завдання 2. Відновіть правильну послідовність рядків вірша В.Сосюри

коли квітки в росі солодкого світання

я відчуваю знов, як в ті далекі дні,

над голубим Дінцем всміхалися мені.

Донеччино моя! твоїх вітрів дихання



Відповідь:

Донеччино моя! твоїх вітрів дихання

я відчуваю знов, як в ті далекі дні,

коли квітки в росі солодкого світання

над голубим Дінцем всміхалися мені.



Завдання 3. Прочитайте вірш Г.Кривди. Визначте його тему й ідею.



СВІТАНОК

Напнувши червону хустину,

Світанок проходить лугами,

Чіпляє в кущах павутину

І в степ поспіша берегами.



І, роси розсіявши густо,

Всміхнеться, ще й бризне промінням

На сизохолодну капусту,

На трав молоде шумовиння.



Бугай у болоті озветься,

Туман в очереті сколише.

Ромашка на ноги зіпнеться

Послухать незайману тишу.



Прокинеться жайвір в долині,

Зачепить несміло за струни,

І підуть гулять по рівнині

Далекі розгонисті луни...



Завдання 4. Назвіть образи, які постали у вашій уяві.

Завдання 5. Знайдіть художні засоби, використані автором.

Завдання 6. Доберіть власні епітети до слів степ, ромашка, жайвір.

Завдання 7. Складіть вірш про рідні краєвиди.

Літературно-музичний вечір

Адресовані людям вірші – найщиріший у світі лист

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Ліни Костенко, ознайомити з творами авторки, покладеними на музику, викликати інтерес до творчої спадщини поетеси, осягнути різнобіч її таланту, через художнє слово розкрити багатство душі поетеси.



Хід заходу

Ліворуч на сцені – журнальний столик, застелений вишитим рушником. На ньому – книжки, у вазіквіти. Тут «працює» Поет – Ліна Костенко



Ведуча: Шановні гості! Від щирого серця вітаємо Вас в цьому залі. Сьогодні ми відчинимо двері в дивовижно-яскравий світ видатного українського митця Ліни Василівни Костенко. Цьогоріч, 19 березня зустріла вона свою 85 весну.

На нинішньому поетичному Олімпі України серед інших майстрів слова вже кілька десятиліть живе вона як, „нерозгадане чудо”, „голос народу”.

Отже, запрошуємо Вас у світ Ліни Костенко. Розпочинаємо літературно-музичний вечір, присвячений 85 річниці від дня народження української поетеси

Читець:

Стоїть у ружах золота колиска,

Блакитні вії хата підніма.

Світ незбагненний здалека і зблизька.

Початок є. А слова ще нема.

Ще дивен дим, і хата ще казкова,

І ще ніяк нічого ще не звуть.

І хмари не привязані до слова,

От просто так – пливуть собі й пливуть.

Ще кожен пальчик сам собі Бетховен,

Ще все на світі гарне і моє,

І світить сонце оком загадковим,

Ще слів нема. Поезія вже є



Ведучий: Із золотої чи просто залитої сонцем колиски дивиться у світ маленьке дитя – то майбутній поет, що здивує людство своїм сокровенним словом.

Народилася Ліна Василівна Костенко 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві, що розташоване за 80 км. від Києва униз по Дніпру. Славний історією, Ржищів знав вогні народних повстань. Про минувшину маленькій Ліні багато розповідав батько. А він був дуже цікавою особистістю: працюючи учителем у школі, викладав мало не всі предмети, знав дванадцять мов. В сталінські часи зазнав лихоліть, був репресований, пройшов крізь радянський Гулаг. З шестирічного віку Ліна мешкає в Києві. Їй було одинадцять років, коли почалася війна.

Читець:

Мій перший вірш написаний в окопі,

На тій сипкій од вибухів стіні,

Коли згубило зорі в гороскопі

Моє дитинство, вбите на війні.



Лилась пожежі вулканічні лава.

Горіла хата. Ніч здавалась днем.

І захлиналась наша переправа –

Через Дніпро – водою і вогнем.

Гула земля. Сусідський плакав хлопчик,

Хрестилась баба і кінчався хліб,

Двигтів отой вузесенький окопчик,

Де дві сімї тулились кілька діб.



О, перший біль тих недитячих вражень,

Який він слід на серці залиша!

Як невимовне віршами не скажеш,

Чи не німою зробиться душа?!



Це вже було ні зайчиком, ні вовком -

Кривавий світ, обвуглена зоря!

А я писала мало не осколком

Великі букви, щойно з букваря, -



Той перший віршик, притулившись скраю,

Щоб присвітила поночі війна.

Який він був, я вже не пам’ятаю.

Снаряд упав – осипалась стіна



Ведуча: Ще школяркою Ліна почала відвідувати літературну студію при спілці письменників України. Потім навчалася в Київському педагогічному інституті. 1952-1956 рр. – Москва. Літературний інститут ім.Горького. Закінчила його з відзнакою. В тому же році Ліна Костенко повертається на Україну, де все сміливіше розправляє плечі молоде покоління – «шістдесятники».



Ліна Василівна

Наснився мені чудернацький базар:

під небом у чистому полі

для різних людей,

для щедрих і скнар,

продавалися різні долі.



Одні були царівен не гірш,

А другі – як бідні міньйони,

Хто купляв собі долю – за гріш.

А хто – і за мільйони.



Дехто щастям своїм платив,

Дехто платив сумлінням,

Дехто – золотом золотим,

А дехто – вельми сумнівним.



Долі – ворожки, тасуючи дні,

До покупців горнулись,

Долі самі набивались мені,

І тільки одна відвернулась.

Я глянула в обличчя смутне,

Душею покликала очі.



Доля: Ти все одно не візьмеш мене ...



Л.К. : А може, візьму?



Доля: Ти собі затям...

За мене треба платити життям,

А я принесу тобі горе.



Л.К. : То хто ж ти така?

Як твоє ім’я?

Чи варта такої плати?



Доля : Поезія - рідна сестра моя,

Правда людська – наша мати.



Л.К. : І я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось:

Минула ніч. І скінчився сон.

А доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться –

У мене жодних претензій нема

До Долі – моєї обраниці.



Ведучий: Далекі від видавничого процесу люди навіть і уявити собі не можуть, крізь які «лінзи» в 60 – 70-і роки розглядалося кожне слово, як немилосердно перетрушувалися рукописи й викидалося з них усе, що мало бодай натяк на незгоду з офіційною ідеологією. Ліну Костенко звинувачували в найтяжчих гріхах, говорили про ідейну хибність її творчості. Вона надовго замовкла, але не покаялася, а продовжувала писати, тільки вже в шухляду. ЇЇ поезія була криком протесту.

Звучить вірш «Страшні слова, коли вони мовчать» (відео)

Входить муза



Л.К. Ти знов прийшла, моя печальна музо.

Не бійся, я не покладаю рук.

Пливе над світом осінь,

Як медуза, і мокре листя падає на брук.

А ти прийшла в легесеньких сандаликах,

Твій плащик ледь припятий на плечі.

О, як ти йшла в таку негоду здалеку,

Така одна-однісінька вночі!

Де ти була, у Всесвіті чи в Спарті?

Яким вікам світилася в імлі?

І по якій несповідимій карті

Знаходиш ти поетів на землі?

Ти їм диктуєш долю, а не вірші.

Твоє чоло шляхетне і ясне,

Поети ж є і кращі, й щасливіші.

Спасибі, що ти вибрала мене.



Муза: Не треба думати мізерно.

Безсмертя є ще де-не-де.

Хтось перевіяний, як зерно,

У грунт поезії впаде.

Митцю не треба нагород,

Його судьба нагородила.

Коли в людині є народ,

Тоді вона уже людина.

Ведуча: У поетеси слово – вчинок, а життя як слово. Образи її творчості такі зримі, що іноді їх хочеться торкнутися рукою, а торкнешся – задзвенять, і тоді ти вже сам на сам зі світом.

На екрані – відео до пісні «Минає день»

Виходять читці.

Читець1

Різні бувають естафети.

Передать поетам поети.

З душі у душу,

Із мови в мову.

Свободу духу і права слова,

Не промінявши на речі тлінні –

На славолюбство і на вигоду.

І не зронивши,

Бо звук падіння озветься болем в душі народу.





Читець2

І скаже світ:
Що можеш ти, розгублене дитя,
зродити для вселюдського прогресу?
Я можу тільки кинути життя
історії кривавій під колеса.

Читець3

Поезія – це свято, як любов
О, то не є розмова побутова!
І то не є дзвінкий асортимент
метафор, слів, - на користь чи в дорогу.
А що, не знаю. Я лиш інструмент,
в якому плачуть сни мого народу.

Читець 4

Ви думали – поет
Ні за холодну воду.
Сидить собі поет
пописує «стишка»?
Поети – це біографи народу,
а в нього біографія тяжка.

Читець5

Здається, часу і не гаю,
а не встигаю, не встигаю!
Щодня себе перемагаю,
від суєти застерігаю
.

І знов до стрічки добігаю,
і знов себе перемагаю,
і не встигаю, не встигаю,
і ні хвилиночки ж не гаю!

Читець 6

А поки що – ні просвітку, ні дня.
Світ мене ловить, ловить… доганя!
Час пролітає з реактивним свистом.
Жонглює будень святістю і свинством.
А я лечу, лечу, лечу!

Читець 7

Мені страшно признатися: я щаслива…
Душа моя, аж тепер сп’янилась.
Ох, я не Фауст. Я тільки жінка.
Я не скажу: «Хвилинко, спинись!»
Хвилинко, будь!
Лише не хвилиною,
а цілим життям – хвилю
й і тривож!

Читець 8

Чекаю дня, коли собі скажу:
Оця строфа нарешті досконала.
О, як тоді, мабуть, я затужу!
І як захочу, щоб вона сконала.
І як злякаюсь: а куди ж тепер?!
Уже вершина, де ж мої дороги?

Читець 9

Поете,
вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш ще ходить на свободі.



Ведуча: Своє моральне кредо вона виражає до краю відверто й принципово. Усі помилки, стверджує поетеса, людина мусить спрямувати на творення краси майбуття, але не ідилічного, а того, що народжується нині, щодень, щомиті, твориться кожним нашим вчинком.
«Зробити щось, лишить по собі!» - вимога й самовимога поетеси.

Звучить пісня «Я, що прийшла у світ не для порад» у виконанні О.Богомолець

Ведучий: Людина, як найвища цінність, завжди перебуває в епіцентрі художніх роздумів Ліни Костенко, про що б вона не писала.

Ведуча: Письменниця багато розмірковує над тим, що ж лишає по собі людина. Як жити? Де відшукати те одвічне, що, збагативши тебе особисто, залишиться у спадок твоєму народові, а відтак і людству?

Звучить пісня «Між іншим» у виконанні О.Богомолець

Ведучий. У 1993 р. в « Літературній Україні» були надруковані сатиричні віршовані мініатюри під загальною назвою «Коротко – як діагноз». Вони про нас.

Читець 1-й.

Ми дикі люди, ми не знаєм звичаїв.

Ми нищим ліс. Ми з матір’ ю на «ти».

Ми свій кінець пришвидшуєм, пришвидшуєм

У колективних нетрях самоти

Читець 2-й.

Душа ніяк не вийде із-під варти,

То культ особи, то культура мас.

Колись ми, кажуть, виникли від мавпи,

Надалі мавпа виникне від нас.

Читець 3-й.

Вмирає Дніпро і Арал не воскрес. А може,

Земля вже й не зірка?

Уже у шагреневій шкірі небес прорвалась озонова дірка.

Читець 4-й. Таке століття – навіть зрячі йдуть наосліп.

Читець 5-й.

І не надійся, все це не минеться,

Допоки хам не схаменеться.

Читець 6-й.

Так багато попелу на світі,

Що він вже не стукає в груди людства.

Читець 7-й.

Поети, не катуйте читача!

То непрощенно – гріх багатослів’я

Коротко – як діагноз.

І хоч трошки надії.

Ведуча: Час вносить свої корективи в життя поколінь, зрушує цілі пласти свідомості! Епоха технічного прогресу несе людині загрозу духовного зубожіння.

Ведучий: Людина часто буває сліпою, підносячи дріб’язкове й скороминуче до рівня ідеалу. Найсучасніша мова і найгучніша слава – то лише захоплення швидкоплинне.

Звучить романс «Несказане лишилось несказанним» у виконанні двох дев'ятикласниць

Ведуча: Симфонія кохання у творчій палітрі поетеси – ніби „Золоте пташеня” поетичного саду. Ліна Костенко сама встановлює найвищу планку почуттів, які можуть здолати лише Антеї духу, освячені небесами люди.



Читець : Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в свої блаженні сни.

Лиш не зроби слухняною рабою,

Не ошукай і крил не обітни!

Не допусти, щоб світ зійшовся клином,

І не приспи для чого я живу.

Даруй мені над шляхом тополиним

Важкого сонця древню булаву.

Не дай мені заплутатись в дрібницях,

Не розміняй на спотички доріг,

Бо кості перевернуться в гробницях

Гірких і гордих прадідів моїх.

І в них було кохання, як у мене,

І від любові тьмарився їм світ.

І їх жінки хапали за стремена,

Та що поробиш, - тільки до воріт.

А там, а там ... жорстокий клекіт бою

І дзвін мечів до третьої весни...

Моя любове! Я перед тобою!

Бери мене в свої блаженні сни

Ведуча: Справді, до чого б не зверталась авторка в своїх поезіях, все оживає і проявляється несподіваними гранями.

ЧАЙКА НА КРИЖИНІ (інсценізація)

В цьому році зима не вдягала білої свити.

Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.

Пошукала, поплакала... Що ж робити? --

Бідувала в старій із торішніх зів"ялих трав.

 

Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.

Сперечалася з морем, несла сум"яття вітрів.

Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,

Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.

 

Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.

Лід кришився, б"ючись об каміння берегове...

І нарешті по Одрі -темній, широкій -

На останній крижині самотня чайка пливе.

 

- Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря?

Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.

А крижина тонка. А крижина майже прозора...

Ну, а що, як її підмиє вода весняна?

 

 Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?

затріщить і відломиться... Піде вода кругами...



- Дивна людино! Я ж маю крила,

Нащо крилатим ґрунт під ногами?

На екрані йдуть кадри, де Богдан Ступка читає вірш Ліни Костенко «Крила»

Ліна Костенко:

Я поклала папір на коліно, я стривожені вірші пишу.

Наче прозу пишу – без розбивки на рядів
розмаїті пласти, щоб здавалось на перший
погляд, що пишу я звичайні листи.
Власне, це недалеко від правди.
Інша форма — той самий зміст. Адресовані
людям вірші — найщирший у світі ліст.



Ведучий Сьогодні ми освідчилися в любові Ліні Василівні – Берегині нашої духовності. Бажаємо їй міцного здоровя, творчого натхнення і нових мистецьких звершень. Дякуємо всім учасникам свята. А Вам, шановні наші глядачі, велика наша подяка за тепло, увагу і сердечність. Бажаємо вам ніколи не розлучатися з поезією Ліни Костенко , неповторною, мудрою і пристрасною.









Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 20 сентября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru

Общая информация

Номер материала: ДБ-211395
2017 год объявлен годом экологии и особо охраняемых природных территорий в Российской Федерации. Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы воспитания и социализации образовательные события, приуроченные к году экологии.

Учителям 1-11 классов и воспитателям дошкольных ОУ вместе с ребятами рекомендуем принять участие в международном конкурсе «Законы экологии», приуроченном к году экологии. Участники конкурса проверят свои знания правил поведения на природе, узнают интересные факты о животных и растениях, занесённых в Красную книгу России. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

Конкурс "Законы экологии"