Сценарій відкритого заходу «Шевченко мовами світу»

Все, що мав у житті, він віддав

Для одної ідеї,

І горів, і яснів,

і страждав,

І трудився для неї…

Іван Франко.

Шевченкове слово мовами світу

Вишиті портрети Шевченка

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!.. Знать, од Бога

І голос той і ті слова

Ідуть меж люди!

Тарас Шевченко

АНГЛОМОВНА ПОЕТИЧНА ШЕВЧЕНКІАНА

Етель Ліліан Войнич

Войнич Етель Ліліан (11.5.1864, Корк, Ірландія, - 28.7.1960, Нью-Йорк), англійська письменниця, композитор, дочка видного англійського вченого і професора математики Джорджа Буля (George Boole), дружина Михайла-Вільфреда Войнича. У 1887-89 жила в Росії. Була знайома з Ф. Енгельсом, Г. В. Плехановим. З 1920 жила в Нью-Йорку. Виступила як перекладач російської літератури і кількох віршів Т. Г. Шевченка на англійську мову.

Ві́ра Річ (англ. Vira Rich; *24 квітня 1936, Лондон — †20 грудня 2009, Лондон) — англійська поетка й перекладачка української і білоруської літератури англійською мовою; секретар Англо-Українського Товариства в Лондоні. Справжнє ім’я та прізвище – Фейт Елізабет Річ.

Річ Віра народ. 24 квітня 1936 р. у Лондоні в англійській родині. Студіювала давньоанглійську та давньоскандинавську мови в Оксфорді. Під час навчання відвідувала курси української мови, захопилася творчістю Т. Шевченка, почала перекладати твори українських письменників, Була головним редактором поетичного журналу “Manifold Magazine of New Poetry”, секретарем Англо-Українського Товариства в Лондоні. Лауреат премії ім. І. Франка. У 2006 р. нагороджена орденом Княгині Ольги. Померла 20 грудня 2009 р. у Лондоні. Похована за прижиттєвим заповітом у Каневі біля могили Т. Шевченка.

Тарнавська Марта Теодозіївна (* 1930) — українська поетеса, літературознавець, критик, перекладачка, бібліограф, член ОУП «Слово», УВАН у США, Національної Спілки письменників України (1995). Дівоче прізвище – Сеньківська.

Народилась 15 листопада 1930 року у Львові в родині лікарів. Дитинство минуло в м. Устріки Долішні, потім Сільці (Польща). Навчалася у школах і гімназіях Зборова, Тернополя, Криниці, українській гімназії у Зальцбурзі (Австрія). Склала іспити в гімназії м. Берхтесґадена (Німеччина, 1948).

У 1949 р. разом із чоловіком О. Тарнавським емігрувала до США. Спочатку працювала на фабриці. Після закінчення університету Темпел влаштувалася на роботу бібліотекарем-спеціалістом іноземного і міжнародного права в Пенсільванському університеті (Філадельфія). За фахом бібліотекар. З 1994 р. на пенсії.

Вдова Остапа Тарнавського, з 1950 року живе у Філадельфії (США).

Пам’ятники Шевченку в Україні та світі

На сьогоднішній день налічується 

1384 пам’ятники Тарасу Шевченку у світі: 1256 в Україні та 128 за кордоном –у 35-ти державах.

В Україні найбільше пам’ятників встановлено на Івано-Франківщині – 201, за нею йдуть Львівська (193), Тернопільська (165) та Черкаська (102) області.

За кордоном найбільше пам’ятників встановлено у Росії – 30 (10 пам'ятників та 20 меморіальних дошок), Казахстані – 16, США – 9 та Канаді – 9, а також у Білорусії (6), Польщі (5), Молдові (4), Бразилії (3), Аргентині (3), Франції (3) та ін.

Перший пам’ятник Т. Шевченку було відкрито у 1881 році до 20-річчя від дня смерті митця у м. Форт Шевченко (Казахстан) під керівництвом І.О. Ускова, який був комендантом Новопетровського укріплення, коли Шевченко перебував там на засланні.

В Україні перший пам’ятник Шевченку (його погруддя) було встановлено у Харкові у садибі Алчевських у 1881 році.

Починаючи з 1911 року традиційне скульптурне зображення Т. Шевченка – в кожусі та шапці, у похилому віці. З 1990-х років Т. Шевченка почали зображувати у молодому віці.

Одним із кращих зразків монументальної Шевченкіани у світі та найкращим пам’ятником Т. Шевченку в Україні вважається пам’ятник, встановлений у Харкові в 1935 році. Автори пам’ятника – скульптор Матвій Манізер і архітектор Йосип Лангбард. Він є одним із символів міста і водночас – яксравим зразком скульптури соцреалізму.

* 

Цікавим також є пам’ятник у Чернігові (1992, автор – Андрій Чепелик – Народний художник України (1992), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2000). Шевченко тут – молодий та статний франт, яким він і був, навчаючись у Петербурзькій Академії мистецтв.

Серед закордонних пам’ятників найбільш цікавими і незвичайними є аргентинський (Буенос-Айрес, 1971) та італійський (Рим, 1973).

На першому – молодий Шевченко, в його постаті – напруження та пристрасне звернення до людей, поряд – скульптурна група «Гайдамаки», що є своєрідною ілюстрацією до образу поета. Це мистецьке рішення особливо вдале для пам’ятника, що знаходиться в іншому етнічному середовищі: супутні персонажі містять додаткову інформацію для глядачів, які мають обмежені знання про Україну, Шевченка, його твори. Автор – Леонід Моложанин.

Автор другого пам’ятника Уго Мацеї одягнув Тараса Григоровича в римську тогу, зобразив його трибуном-оратором, який, піднісши руку, звертається до присутніх із полум’яним словом. Таке «переодягнення» – образна констатація того, що Шевченко та його твори належать не лише Україні, а й усьому людству.

Краткое описание документа:

Трудно переоценить роль Т.Г.Шевченко в мировой литературе. К его произведениям обращались великие писатели и переводчики,стремясь донести его идеи другим народам. В этом сценарии представлено одно из его произведений- "Заповіт"- на 7 языках.

Дан рассказ о наиболее известных переводчиках Шевченко на английский язык. Показана любовь народа к своему поэту, выраженная в вышитых портретах, памятниках в Украине и за рубежом.

Во время этого внеклассного мероприятия дети читали переводы Шевченко в соответсвующих национальных костюмах