Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Начальные классы / Другие методич. материалы / Сходинки етичного зростання ( навчальний посібник)
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Начальные классы

Сходинки етичного зростання ( навчальний посібник)

библиотека
материалов

ЗМІСТ


Етичне виховання молодших школярів

Як відомо, етична культура – це упорядкованість думок, почуттів і вчинків, розуміння себе та інших, знання основних закономірностей життя, людських стосунків. Культура неминуче виявляється в поведінці, у прийнятті норм і правил спілкування, що сформувалися в суспільстві.

Етичне виховання молодших школярів невіддільне від морального становлення особистості і передбачає організацію засвоєння норм гуманістичної моралі та культури відносин.

У структурі морального становлення особистості виділяється моральна свідомість, моральні вчинки і моральна спрямованість. Природно, що в основі поведінки завжди мають лежати знання про те, що є правильним, а що неправильним, тобто в людини мають бути сформовані певні поняття і уявлення про моральні норми, а також ставлення до них. Важлива також емоційно забарвлена оцінка цих норм, переконаність у необхідності їх дотримання.

Вступаючи до школи, діти вже мають деякий позитивний моральний досвід, отриманий ними в дошкільному віці. У початковій школі триває накопичення такого досвіду, він характеризується як досвід пережитих моральних почуттів. Водночас у молодшого школяра складаються свої уявлення про те, що добре і що погано. Вплив дорослих наштовхується на зростаюче прагнення дитини самостійно у всьому розібратись. Проте діти у цьому віці ще не мають стійких моральних переконань. Моральні почуття і судження молодших школярів, на думку ряду дослідників, відзначаються аморфністю, випадковістю ознак, носять ситуативний характер.

Культура поведінки – це складне і багатозначне явище, що ґрунтуєтьcя на наслідках морального виховання і містить правильне розуміння етичних понять, знання норм і правил поведінки та переконаність у необхідності їх дотримання, вміння й навички, що допомагають в організації своєї життєдіяльності та дотриманні громадського порядку.

В основі формування етичної культури в молодших школярів лежать моральні знання. Вони значною мірою отримуються молодшими школярами стихійно – в процесі сприйняття реальних взаємостосунків, починаючи з сім’ї, найближчого оточення, а також спілкування з людьми та спостереження за їхньою поведінкою поза школою. В школі джерелом моральних знань є навчально-виховний процес. Знання про мораль, одержані під час вивчення навчальних предметів, доповнюються і поглиблюються під час позаурочної виховної діяльності.

Спеціальні методи, зокрема, методи репродукованого пояснення (етичні бесіди, розповіді на етичні теми, роз’яснення етичних понять і норм, навчання, використання творів літератури та мистецтва) покликані допомогти дітям у виробленні, уточненні, узагальненні моральних уявлень і суджень. Молодший школяр, уточнюючи звернену до нього моральну вимогу, з довірою сприймає її роз’яснення, якщо воно побудоване на прикладах з життя чи втілюється в художню форму. До речі, він і сам може зробити моральний висновок із відповідної ситуації, що дається в оповіданні чи описі.

Етика мовленнєвої поведінки передбачає виховання звички звертатися до старших і незнайомих людей на «Ви», використовуючи народні та загальнолюдські форми ввічливості, не припускатися грубих і образливих слів, користуватися словами ввічливості, вимовляти їх правильно, з відповідними інтонаціями, жестами, мімікою, манерами.

Народна педагогіка має чіткі правила мовленнєвого етикету. Хто з ким, коли і як має вітатися першим: молодший перший вітається з людиною старшого віку, чоловік – з жінкою ( чи юнак з дівчиною). А в приміщенні першим вітається той, хто заходить. Гарна традиція в селі, де всі вітаються з односельцями і навіть з незнайомими.

Основна вимога мовленнєвого етикету – ввічливість, уважність і чемність співрозмовників. Справді вихована людина поштиво розмовляє завжди і з усіма.

Словесні форми вираження ввічливості відомі дітям з дошкільного віку. Але поширеною помилкою у дітей є вживання « ввічливих слів» без усвідомлення самої суті ввічливої поведінки. На це слід постійно звертати увагу під час проведення етичних бесід.

Етична бесіда – традиційний метод морально-етичної освіти. Існує кілька класифікацій етичних бесід на основі різних підходів (колективні, групові, індивідуальні; планові та епізодичні тощо). Наводимо наш коментар та зразки допоміжного матеріалу щодо проведення таких бесід. Зробимо це на прикладі одного з важливих напрямів етичного виховання – етики мовленнєвої поведінки, а саме: зовнішнього, словесного прояву таких позитивних моральних якостей як ввічливість і чемність.

Етичний розвиток дитини молодшого шкільного віку – складний і багатогранний процес, в основі якого лежить засвоєння етичних норм, принципів, вимог. Оволодіння законами моралі, формування здатності до самостійного вибору на користь добра і справедливості, здатності активно й несхитно протидіяти злу – чи не найскладніше в особистому становленні людини.

Ідея курсу – враховуючи психологічні особливості дитини молодшого шкільного віку, формувати в неї «активні свідомі нахили» до етичних учинків, спрямованих на благополуччя людей, довкілля.

Мета курсу – сприяти засвоєнню молодшими школярами етичних норм.

Завдання курсу:

  • сприяти усвідомленню учнями початкової школи суті етичних норм, їх значення в особистому та суспільному житті;

  • розвивати етичні почуття ( правди, справедливості, гідності, сорому, провини, совісті, відповідальності).;

  • формувати вольову сферу ( бути стриманим, витриманим, уміти керувати своїми бажаннями);

  • виробляти навички етичної поведінки.

Особливістю занять курсу « Сходинки етичного зростання» полягає в тому , що:

  • кожне заняття має на меті формування цілісних уявлень про природне і соціальне у світі, сприяє усвідомленню молодшими школярами аксіом життя як: « ми всі потрібні у цьому світі», « усе живе потребує чуйного, доброзичливого ставлення», « призначення людини творити добро»;

  • зміст занять передбачає мінімум лекційного матеріалу та максимум використання активних форм та методів навчання;

  • враховуючи психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку в засвоєні етичних норм, матеріал занять і побудова самого заняття спрямовані на активізацію мислення учнів, актуалізацію їхнього життєвого досвіду;

  • дитина є повноправним суб’єктом навчання;

  • заняття проходять у формі вільного діалогу .

Основними принципами проведення занять курсу є:

  • доступність і міра;

  • зв'язок теорії з практикою навчання та життям;

  • системність, систематичність, послідовність;

  • емоційність;

  • довіра і співпраця;

  • активність і самостійність;

  • дослідницька творча позиція;

  • осмислення та саморозкриття.

Календарне планування уроків до курсу

« Сходинки етичного зростання» для учнів 2 класу



  1. Що я знаю про себе.

  2. Навіщо мені гарні звички.

  3. Прості правила етикету.

  4. Моє призначення.

  5. Образа. Помста. Прощення.

  6. Які цінності я обираю.

  7. Етична риса – акуратність.

  8. Що дає нам ввічливість.

  9. Що означає «бути скромним»

  10. Чи варто говорити неправду.

  11. 12. Відповідальність – це надійність.

13. Що посіємо, те й пожнемо.

14 – 15. Гарні слова і гарна справа.

16 – 17. Вчинки добросердя.

18 – 19. Небайдужість.

20 . Злість.

21. Як не образити іншого.

22 – 23. Повага до інших.

24. Заздрість.

25 – 26. Уроки дружби.

27. Щедрість і жадібність.

28. Повага.

29. Будь толерантним.

30. Правила толерантного спілкування.

31. Добрі слова і добрі справи.

32 – 33. Жити у злагоді.

34 – 35. Як вчиняти – залежить від мене.







































Урок 1

Тема. Що я знаю про себе

Мета уроку .Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції,практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурна – розвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: створити умови для самопізнання; розвивати силу волі, вміння спілкуватися одне з одним.

Обладнання: казка В Сухомлинського « Для чого треба бути Людиною», аркуші паперу, дзеркальця, предметні малюнки, « чарівний стілець».

Хід уроку

  1. Організація класу

Аутотренінг

Доброго дня! Приємно бачити вас здоровими та енергійними. Перш ніж ми почнемо наш урок, я хочу, щоб ви на хвилинку заспокоїлися та зосередилися. Будь ласка, заплющте очі, уявіть, що ви знаходитесь у квітучому весняному садку і тихо промовляєте: « Сьогодні чудовий день. У мене гарний настрій. Навколо мене – мої друзі. Я плідно працюватиму. Я дізнаюся багато нового та корисного, бо я – завжди кмітливий і розумний». Сподівабсь, що тепер ви готові працювати.

  1. Актуалізація опорних знань

  1. Слухання казки В Сухомлинського

« Для чого треба бути Людиною»

Людина пішла на цвинтар на могилу Батька. Вирвала бурянець, полила травку. Викопала ямку й посадила кущ троянд.

На билині сиділа бабка з прозорими крильцями. Вона уважно спостерігала за людиною і думала: « Що це вона робить? Навіщо вискубує бурянець, навіщо садить троянду? Тут же не город і не квітник?»

Минуло кілька днів. Людина знов прийшла на цвинтар. Вирвала сякий – такий бурянець, полила троянду. Усміхнулася, чк побчила на кущі першу квітку.

  • Людино, не витерпіла Бабка, що це ти робиш? Нащо на цьому горбику садиш квіти, навіщо вискубуєшбурянець і поливаєш траву? Що в тебе тут під цим горбиком?

  • Тут мій Батько, відповіла Людина. – Це його могила.

  • А що таке батько? – питається Бабка. – Що таке могила?

Людина стала пояснювати, але Бабка не може нічого второпати. Вона просить людину:

  • Скажи, що треба зробити, аби все збагнути, що ти розповідаєш?

  • Для цього треба бути Людиною.

  1. Аналіз змісту прочитаного за запитаннями

  • Чому Бабка не могла усвідомити всього того, про що їй розповіла Людина?

  • Поясніть значення вислову « Для того треба бути людиною».

  • Так , діти, людина – найрозумніша істота на Землі. але кожна людина неповторна. Одакових людей немає. У кожної своє обличчя, характер, голос, звички. Подивіться одне на одного, чи є серед вас двоє однакових дітей? Розкажіть, що ви побачили?

  1. Гра « Дерево життя»

Діти, намалюйте дерево життя за такою схемою.

  • Корінь – мета і сенс вашого життя.

  • Стовбур – ваше уявлення про себе.

  • Гілки – якості, які ви б хотіли мати, ваші мрії, бажання.

  • Плоди – якості. Які ви вже маєте, виконанні мрії та бажання.

Висновок. Якою є мета вашого життя, такими є її плоди.



  1. Оголошення теми і мети уроку

  • Сьогодні на уроці ми поговоримо про вас, про те, що ви знаєте про себе.

  1. Вивчення нового матеріалу

  1. Бесіда на тему « Був собі я»

C:\Users\User\Desktop\001 - 0004.jpg

  • Чи подобається вам хлопчик? Чим?

  • Подивіться у зеркало. Чи подобаєтеся ви собі?

  • Як пестливо вимовляє ваше імя мама?

  • Скажіить, скільки вам років? Якого кольору ваші очі? Яку ви маєте масу тіла, зріст? Розкажіть, який у вас зараз настрій?

  • Яке слово найкраще передає вашу вдачу: веселий, сумний, добрий, сміливий, дужий, вродливий?

  • Що вам найбільше подобається робити: слухати,їсти, допомагати, малювати, співати, танцювати.

  • Яка гра подобається вам найбільше?

  • Яку іграшку ви берете із собою в країну сну?

  • Назвіть своїх друзів.

  • Яких казкових героїв ви любите найбільше?

  • Як ви турбуєтесь про себе?

  • Чи займаєтесь ви спортом?

  • Ви хочете вирости здоровими?

  1. Гра « Відгадай, хто який»

На аркуші написати імена тих, хто:

  • ніколи не запізнюється …

  • ніколи не кричить …

  • завжди дуже ввічливий з іншими ….

  • найвеселіший і найжартівливіший …

  • найсерйозніший …

  • найчесніший …

  • найдобріший …

  • найсправедливіший …

Зібрати листочки і оголосити результати.

  1. Гра « Коли я мовчу»

Закінчити речення

  • Я люблю помовчати, коли я перебуваю …

  • Тиша для мене – це …

  • Коли я кажу, а всі мовчать, я відчуваю …

  • Коли всі говорять, а я мовчу, я відчуваю …

  • Коли я гуляю по лісу ( парку, біля річки, …) я відчуваю …

  • Я люблю помовчати, коли я слухаю …

  1. Фізкультхвилинка

  2. Гра « Квіти любові»

Намалювати квітку кохання, потім на її пелюстках написати усе, що ви любите робити. Складається виставка « Квітка любові». За малюнками діти вгадують, кому належить певна квітка любові.

Вправа « Послухай себе»

Покладіть праву долоньку на сердечко. Про що воно вам говорить? Чому? Кого ви найбільше любите? Покажіть свою любов руками.

  1. Гра « Вогонь душі»

На аркуші паперу намалюйте «вогонь» своєї душі, та не підписуйте свій малюнок. За « вогниками душі» діти вгадують хто є автором певного малюнка.

  • Діти, поміркуйте і розкажіть свою історію про те, як вогонь селився у вашу душу, і як вам із ним живеться?

  1. Гра « Чарівний стілець»

Діти створюють коло, в центрі стоїть стілець. Діти йдуть по колуі співають: Хто сьогодні всіх гарніше?

Хто сьогодні всіх щасливіше?

Швидше з’явися!

На чарівний стілець сідай!

По черзі діти сідають на « чарівний стілець», і кожен по колу повинен сказати про того, хто сидить на стільці, що – небудь добре.

  1. Підсумок уроку

Гра « Так чи ні»

Я зрозуміла, що:

  • кожен з вас хоче, щоб його поважали;

  • кожен вважає, що має право поважати себе;

  • усі ви намагаєтесь долати лінощі;

  • бути добрими;

  • бути ввічливими;

  • ви не будете неохайними;

  • я сподіваюся, що ви обов’язково станете добрими, вмілими, справжніми людьми. Адже ви наполегливі. Я вірю в кожного з вас.



Урок 2

Тема. Навіщо мені гарні звички

Мета уроку. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції,практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурна – розвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: поглибити уявлення дітей про корисні та шкідливі звички, вчити розрізняти корисні та шкідливі звички, заохочувати до набування корисних звичок, виховувати неприйняття та відразу до шкідливих звичок.

Обладнення: ілюстрації на тему, слова на картках, зелені й червоні картки у дітей.


Хід уроку

1. Організаційна частина

  Здраствуйте діти! Я дуже рада бачити вас усіх такими красивими і здоровими . Сподіваюся, що ви прийшли із чудовим настроєм.

 

  • Хвилинка психологічного настрою

Є звички – квітки, звички – як дуби, є гарні звички, звички є погані. Вони сильніші за людей, а люди їх раби схиляють голови, наче каторжани.

 

2. Повідомлення теми і мети заняття.

         З цих рядків ви могли зрозуміти, про що піде мова на нашому занятті. Це – звички.

3. Вивчення нового матеріалу.

1. Інсценізація.

( До класу вбігають пані Користь і Шкідливість).

Вчитель:

-         Дозвольте запитати, хто ви такі? І чого ви завітали до нас?

Пані Користь і Шкідливість:

-         Ми прийшли дати поради вашим дітям.

Вчитель:

-         Ну, будь ласка!

Пані Користь дає поради:

-         Робити добро,говорити тільки правду, бути ввічливими і охайними.

Пані Шкідливість дає поради:

-         Не дотримуватись правил гігієни, культури поведінки, не гуляти на свіжому повітрі.

Вчитель:

-         Діти, чиї вам сподобались поради?

Діти:

-         Поради пані Користі.

Вчитель:

-         Діти, давайте доведемо пані Шкідливості, що її поради погані.

(Пані Користь і Шкідливість сідають за парту).

2. Бесіда

 Часто ми можемо оцінити якийсь учинок, свої дії, сказати, добре це чи погано. Давайте спробуємо розібратися з тим, що ми робимо щодня. Згадайте, що ви робили із самого ранку сьогодні?Давайте перелічимо все перзі й будемо ставити позначки в дві колонки: перша колонка – під назвою «добре», друга – «погано».

Прокинулися – добре.

Мама кілька разів нагадала про те, що вже час вставати – погано.

Зробили зарядку – добре.

Умилися , почистили зуби – добре.

Одягнулися - добре.

Мама застеляла постіль – погано.

Поснідали – добре.

Подякували після того, як поїли – добре.

Чашку поставили в раковину, але не помили – погано.

Одягнулися самі, швидко вийшли – добре.

Бабуся несе портфель – погано.

Вчитель. Такі дії ви робите майже щодня. Ви до цього вже звикли, тож сьогодні навіть не здогадалися про деякі деталі. Все що людина робить щодня, постійно, звикає до цього, називається звичкою. Звички бувають корисні й не дуже корисні. Погляньте на дошку. Чи багато гарних звичок ви нарахували? А шкідливих?

 

3. Гра «Мікрофон».

Звичка – це ...

Корисні звички це - ...

(Діти перераховують відомі їм звички – і корисні, і шкідливі).

  1. Гра « Пастка»

Учитель називає шкідливі звички, а учні перетворюють їх на корисні, намагаючись не потрапити в пастку.

  • Не вмивайся вранці.

  • Не дякуй за сніданок.

  • Не виконуй прохання мами допомогти по господарству.

  • Пиши неохайно.

  • Не чіпай книжок.

  • Ображай менших.

  • Говори погані слова.

  • Не слухай, вередуй.

  • Обманюй усіх, кажи неправду.

 

5. Гра «Світлофор».

Вчитель називає звички, учні сигналізують картками: зелена картка – корисно, червона картка – шкідливо.

- Виконувати ранкову гімнастику.

- Дотримуватись режиму дня.

- Гризти нігті.

- Довго дивитися телевізор.

- Вживати алкоголь.

- Говорити погані слова

- Правильно харчуватися.

- Спілкуватися з людьми.

- Говорити неправду.

- мити руки перед обідом.

- Говорити погані слова.

- Обзиватися.

6. Відгадування загадок.

- Продукт смачний, поживний, як ліки - ефективний.

Мед

  • Рослина містить нікотин, здоров¢ю дуже шкодить він.

Тютюн

- Знають і дорослі й діти, що не все корисно пити. В житті погану грає роль. Здоров¢я ворог - ... алкоголь

- На ньому бавитись не слід бо дуже небезпечний ... лід

- Чисте, напоєне запахом квітів, дихати без нього не можна. Повітря

- Хто дружить із нами буде – всі незгоди він забуде. Виросте міцним, здоровим, переможе всі хвороби.

Вітаміни


- Що необхідно для здоров¢я?

- Що небезпечне для здоров¢я?

 7. Фізкультхвилинка.

І хай сонце сяє з піднебесся.

Десять.

 

8. Гра «Розсипанка».

На магнітній дощці прикріплені слова на картках, з яких потрібно скласти висловлювання про те, що не слід робити для того, щоб запобігти тютюноплінню і вживанню алкоголю.

1. виховувати у себе

силу волі

 

2. не спілкуватися з людьми, які

примушують до куріння

та вживання алкоголю

 

Вислови:

1.     Виховувати у себе силу волі.

2.     Не спілкуватися з людьми, які примушують до куріння та вживання алкоголю.

 

9. Гра «Збери прислів¢я»

Зберіть і прочитайте прислів¢я як ви їх розумієте.

 

Здоровому все

здорово

(Здоровому все здорово).

 

Доки не то

служить, тужить.

здоров¢я чоловік

(Доки здоров¢я служить, то чоловік не тужить).

10. Закінчи речення.

Як про здоров¢я дбаєш, так і ... (маєш)

Найбільше вітамінів у ... (фруктах)

Не читайте книгу у ... (ліжку)

Без здоров¢я немає ... (щастя)

 

Вчитель звертається до пані Шкідливості:

Чи усвідомили ви до чого закликали учнів?

 

Пані Шкідливость:

Так, я змінила свою думку.

А дітям хочу я сказати:

Поки ви ще невеличкі-

Виробляйте добрі звички,

Щоб здоров¢я зберегти

І щасливими рости.

 

4. Підсумок уроку.

- Отже, запам’ятайте, що гарні звички – це добрі вчинки і гарна поведінка, а ввічливі слова лише їх підтверджують.

Якщо хочеш, друже, щоб тебе любили,

Чемним і привітним, добрим, вихованим будь!

Не роби другому, що тобі немиле!

Правило це миле, друже, не забудь!



Урок 3

Тема. Прості правила етикету.

Мета уроку. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурна – розвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: розкрити зміст поняття « ввічливість», учти обґрунтовувати свою думку, викликати необхідність усвідомлення змісту поняття, важливості його розуміння, використання набутих знань у повсякденних ситуаціях, сприяти вихованню ввічливості через усвідомлення необхідності докласти власні зусилля до становлення свого характеру.

Хід уроку

  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань учнів

У величезнім білім світі

Дуже різні живуть діти:

Спокійні, галасливі,

Розумні, пустотливі.

Є худенькі, є товстенькі,

Є великі, є маленькі.

Хтось біленький, хтось руденький,

Хтось у іграх не зграбненький.

Не потрібно насміхатись,

Над слабкішим глузувати.

Біль завдати дуже легко,

Швидко раниться серденько.

Треба сильно потрудитись,

Щоб, як рідних, всіх любити.

І тоді на білім світі

Так чудово буде жити.

  • Назвіть, які правила культури поведінки і спілкування, були згадані у вірші.

  1. Мотивація навчальної діяльності

Нас оточує безліч звуків. За допомогою звуків ми спілкуємося між собою. Людина, складаючи певні звуки, утворює слова. А із слів складається мова.

  • Як людина використовує слова?

  • Порівняємо це з ножем. Що добре можна зробити ножем?

  • А що погане?

  • Усе це робить ніж чи людина, яка користується ножем?

  • Так само і слова. Вони - лише інструмент, яким правильно або неправильно користується людина.

  • Яким може бути слово? ( Добрим, злим, словом можна образити, розгнівити, принизити)

  • А ось так висловив думку з цього приводу В.О. Сухомлинський.

Слово

Мудре, добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу, безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і зародити зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі. Але невдале, просто кажучи, нерозумне слово може образити і приголомшити людину.

  1. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні ми поговоримо про рису характеру, що має бути притаманна кожній людині. Що це за риса? Назва її захована у цьому табло. За у мови правильної відповіді на запитання відкриватиметься одна літера цього слова.

  1. Вивчення нового матеріалу

  1. Інсценізація фрагменту із журналу « Стежина». - 1999.- № 3

У класі створено декорацію дитячої кімнати: мякі іграшки, стілець, столик, портфель, фломастери.

Дійові особи: мама, її син Артем, Тетянка.

Мама. Артемчику, ти вже встав?

Артем. Доброго ранку, мамо! Так я вже встав.

Мама. Збирайся, вже час до школи йти.

Артем. Мамо, чомусь портфель не застібається. Допоможи, будь ласка.

Мама ( застібаючи). Чекай-но! Сьогодні день народження Дмитрика. Твої однокласники його вітатимуть. Ти б теж щось приємне приготував для нього.

Артем. Мамо! У нашому класі щодня в кого - небудь день народження. На всіх подарунків не вистачить.

Мама. Але ж друга потрібно привітати.

Артем (зітхає). Потрібно, звісно. Добре, я йому подарую … Я йому подарую … А ось … фломастери!

Мама. Фломастери? Але ж ти сам скаржився, що вони вже не пишуть. Незручно ж !

Артем. Ой, мамо, незручно?! Якщо поплювати на них, намочити добряче, писатимуть, як нові!

Мама. Артеме! Вигадай щось інше. Ти і Тетянці подарував поломану ручку. Так не можна.

Дзвінок у двері

Мама. Хтось прийшов!( відчиняє двері)

Тетянка. Добрий день!

Мама з Артемком. Добрий день, Тетянко.

Тетянка. Я тебе, Артеме, хотіла привітати зі спортивним святом, яке сьогодні буде в школі. Ось тобі подарунок.

Артем. Дякую, Тетянко.

Тетянка. Вибачте, але мені треба вже йти. До побачення!

Артем. Цікаво, що вона подарувала? Яка чемна дівчинка ( розгортає футболку і прикладає до себе футболку).

Артем. Це мені?

Мама. Ой, яка гарна!

Артем. Ніби й нічого, але – замала …

Мама. Нормальна футболка! Ти її намочи добряче, натягни. Нехай на тобі висохне, стане впору.

Артем. Ти що, мамо, знущаєшся з мене?

Мама. Я з тебе не знущаюся. Ти, так само як і Тетянка, не дотримуєшся, « золотого правила».

Артем. А що це за правило?

Мама. То ж усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви.

  • Дякую за допомогу нашим друзям! Сідайте на місця. Усі уважно переглянули сценку, а тепер дайте відповіді на запитання, ми дізнаємося тему уроку записану на табло.

  1. Робота в парах

  • Якими словами привітався Артем з мамою? Як ще можна привітатися?

  • Як Артем звернувся за допомогою до мами?

  • Яка подія мала відбутися в класі? Про що нагадала мама?

  • Чому Артем вирішив подарувати фломастери?

  • Як би ви вчинили на місці Артема?

  • Чи можна Артема назвати щирим? Чому?

  • Чому Тетянка завітала на гостину до Артемка?

  • Чому Артем назвав Тетянку чемною дівчинкою?

  • Які слова, що свідчать про чемність, сказала Тетянка?

  • Чому Тетянка подарувала Артемкові футболку?

  • Як би ви вчинили на місці Тетянки? ( Відкрити слово « ввічливість».)

  • Яке слово прочитали?

  • Чи можна назвати Артемка і Тетянку ввічливими?

  • Чому? Адже вони використовували слова ввічливості?

  1. Робота гуртка « Юні науковці»

Звернімося до тлумачного словника та дамо визначення ввічливої людини.

Ввічлива людина: дотримується хороших манер, виявляє вихованість, люб’язність, уважність у поводжені з іншими людьми, чемна.



Людина, яка дотримується « гарних манер».

  • Що це за манери?

Гарні манери: висока внутрішня культура людини, що віддзеркалюється у її поведінці, умінні поводитись так, щоб бути приємним для оточуючих.

  • Що означає бути вихованим?

  • Яку людину називають люб’язною?

  • Як виявити уважність до людей?

  • Назвіть риси чемної людини. Мудрий Соломон радив6» Відповідай чемно. Навіть якщо хтось дуже гнівається на тебе, спробуй відповісти лагідно. І ти побачиш - станеться диво».

  • Яке ж диво може статися?

  • Чи можете ви назвати себе ввічливою людиною?

6. Фізкультхвилинка.

7. Закріплення знань.

  1. Робота в групах

  • Якою має бути ваша поведінка з позиції ввічливої людини в таких ситуаціях?

Завдання для обговорення в групах.

  1. Дуже часто трапляються непорозуміння через дрібниці. Наприклад, хтось скинув з парти ваші ручку чи підручник, наступив на ногу чи штовхнув біля дверей. Ваші дії.

  2. Уявіть: до вас на вулиці підійшов незнайомий хлопчик і запропонував погуляти з ним. Ваші дії.

  3. Як ви гадаєте чому, так кажуть: « Ніщо не дається людині так дешево і не цінується так дорого,як ввічливість»

Мені дуже приємно, що в цих ситуаціях ви поводилися так, як належить ввічливим дітям. Я бачу, що ваше рішення чинити певним чином відповідає « золотому правилу», висловленому мамою Артема.

  1. Гра « Чи завжди потрібна ввічливість»

Якщо погоджуєтеся з цим висловом, плескаєте у долоні.

Удома дитині. У їдальні – споживачу.

У школі – учню. У магазині – покупцю.

У гостях – гостю. На футбольному полі – гравцю.

У бібліотеці – читачу. У транспорті – пасажиру.

У театрі глядачу. На вулиці – пішоходу.

У музеї – відвідувачу. На концерті – слухачу

У лікарні – пацієнту.

  1. Робота з « ключиками ввічливості».

  1. Коли ми кажемо « Добрий день!», то самі маємо зробити цей день добрим для людей навколо нас.

  2. Коли ми кажемо «Доброго здоровя» то повинні піклуватися про здоровя людей які поруч з нами.

  3. «Будь ласка» – це прохання до співрозмовника бути ласкавим до тебе, як і ти до нього.

  4. «Вибачте» – це не просто вибачення за те що зробив. Це й рішення, що такого більше не робитимеш.

  5. «До побачення» - ти бажаєш нової зустрічі з цією людиною.

  • Таких слів – ключиків ввічливості – можна навести багато. Варто завжди говорити їх одне одному і пам’ятати, яку обіцянку даєш, вимовляючи їх.

8 . Підсумок уроку.

Гра « Інтервю».

  • Що на вашу думку, було сьогодні для нас головним?

  • Які прикметники ви доберете до слова «урок», маючи на увазі саме сьогоднішній урок?

Урок 4

Тема. Моє призначення.

Мета уроку. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитисяорганізувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: розкрити та підкреслити особливу важливість, значення та призначення завершального творіння — людини; виховувати повагу до особистості та життя людини, спонукати до усвідомлення відповідальності за життя; сприяти виявленню талантів та обдарувань учнів, формувати повагу до природи.

Обладнання: скринька з дзеркальцем; зображення немовляти.

Хід уроку

1. Організаційний етап.

2. Актуалізація опорних знань та перевірка вивченого.

Бесіда

1.     Хто створив усе те прекрасне, що оточує нас?

2.     Пригадайте, скільки днів Бог творив світ?

3.     Звідки ми можемо дізнатися про це?

4.     Що Бог створив у перший день, у другий? Четвертий? П’ятий?

5.     Що робив Бог сьомого дня?

6.     Кого з усього створеного Бог любить найбільше? Чому?

7.     Чи задумувалися ви над тим, яке призначення людини на землі?

3. Оголошення теми і мети уроку.

4. Виклад нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Сьогодні на урок я принесла яскраву скриньку. В ній ви побачите того, кого Бог по-особливому любить і цінує. Вам цікаво дізнатися, хто це? А як ви думаєте?

2. Гра « Хто для Бога найцінніший?»

Діти по черзі підходять до столу і зазирають у скриньку, при цьому нікому не розказують про те, що там побачили.

Запитання:

1.     Кого ви побачили в скриньці?

2.     Чи приємно вам було побачити своє відображення?

Пам’ятайте, що ми є найцінніші для Бога і в кожного з нас є особливе призначення на цій землі.

3. Фізкультхвилинка

4. Людина як творіння Боже

Коли Бог створив світ, Він зробив його прекрасним та бездоганним: «І бачив Бог, що добре воно» (Бут. 1:25). Усе було чудове, і Бог це бачив, але чогось бракувало. Скажіть, чого не вистачало в цьому чудовому світі, адже птахи вже співали, риби плюскотілися в воді, ходили прекрасні великі звірі, бігати маленькі пухнасті тваринки? Сходило і заходило сонце, вночі мерехтіли зорі і світив ясний місяць. Чого ж не вистачало? (Відповідь дітей). Так. Не було людей. «І сказав Бог: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують… над усією землею…» (Бут. 1:26). (Учитель дає пояснення до кожного окремого поняття «образ», «подоба»).

5.Покликання людини

Людина стала вінцем Божого творіння. Вона відрізнялася від інших істот тим, що Сам Бог вдихнув у неї дихання життя. Він визначив їй особливе місце на землі. Коли народжується дитинка, вона потребує великої уваги, догляду та любові.

  • Якого саме догляду потребує дитя?

Тепер давайте подумаємо над питаннями:

  • Для чого Бог створив людину?

  • Для чого я живу?

Висновок

1.  Кожне людське життя цінне.

2.     Бог створив людину для управління землею.

3.     Усі здібності і таланти людини - дані не для звеличення людини, не для самопрославлення, а для піклування про все живе на Землі.

4. З появою людини на землі була задумана і праця. Тому людина і працює на благо своєї родини та країни.

5. Підсумок уроку.

Учитель пропонує учням творче завдання (письмово на листочках).

Напишіть собі побажання:

1. Як і що я маю змінити в своєму житті, щоб виконати Боже призначення?

2. Що сьогодні заважає мені виконати Боже призначення?









Урок 5

Тема. Образа. Помста Прощення.

Мета уроку. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитисяорганізувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: розкрити та підкреслити особливе значення для людини вміння прощати; виховувати повагу до особистості іншої людини, її гідності, моральності, показати учням, що людині, яка щиро кається, Бог беззастережно прощає і нічого не вимагає натомість; сприяти формуванню в дітей уміння прощати одне одного.

Обладнання: ілюстрація до біблійної історії , проектор для перегляду мультфільму.

Хід уроку

1.Організаційний момент

Вітаю вас, діти!

Я вас привітала словами. А як можна привітати без слів? ( за допомогою жестів і міміки)

Подивіться одне на одного, посміхніться, привітайте одне одного без слів

2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

1. Гра « Чарівні слова»

Ви, звісно, вже знаєте багато важливих, « чарівних слів».

- Для чого потрібні ввічливі слова? ( допомагають спілкуватися, ми вчимося слухати одне одного, Щоб радісніше та приємніше було людям, ці слова вчать гарних манер, доброї поведінки, щоб не ображати інших, не засмучувати, бути добрим).

- Як можна назвати людину, яка в житті користується цими словами? ( культурна, вихована, шаноблива, доброзичлива, увічлива, тактовна)


- Назвіть слова – вітання, слова – прощання.

- Діти, для чого ми говоримо « здрастуйте» , «до побачення»?

- Так якщо вдуматися в їх значення – ми бажаємо здоров’я, тому людям приємно чути це вітання. А якщо ми говоримо « до зустрічі, до побачення», то маємо надію ще раз побачити цю людину.

2. Обговорення оповідання
Петро та Андрій училися в одному класі, але грали в різних хокейних командах. І під час кожної зустрічі їхніх команд Андрій діяв агресивно стосовно Петра. Він увесь час наїжджав на нього й штовхав. Або намагався вдарити Петра хокейною ключкою та ще й додати разочок, коли той падав. Усе це він робив дуже хитро, щоб суддя не помітив.
До кінця гри залишалася хвилина, рахунок був нічийним. І тут у Андрія з’явилася можливість забити шайбу. Петро ж побачив у цій ситуації шанс помститися за себе. Він сильно штовхнув Андрія, і той розтягнувся на льоду. Можливість забити гол Андрій проґавив. Тієї ж миті шайбу забила команда Петра й виграла матч.
Наступного дня Петро почув, як Андрія дражнять, але той нічого не відповідав, а потім зі злістю поглянув на Петра…
Помстившись Андрієві, Петро деякий час відчував задоволення. Але відтоді йому завжди доводиться бути напоготові: він знає, що Андрій при нагоді також буде мстити.

3. Мотивація до вивчення нової теми
Запитання для обговорення та роздумів
1. Що спонукало Петра шукати нагоди для помсти? Чи мав він на це серйозні причини?
2. Що відбулося б, якби Андрій, у свою чергу, помстився Петрові?

4. Повідомлення теми та мети уроку
Відомстити тому, хто тебе образив, — це природна реакція будь-якої людини. Іноді все, про що думає потерпілий, це — як «зрівняти рахунок», віддати болем за біль.
Тема помсти червоною ниткою проходить через багато оповідань і романів. А християни говорять, що потрібно вчитися прощати одне одному. Саме питання прощення й уміння прощати є темою нашого сьогоднішнього заняття

5. Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда

Вам іноді доводилось терпіти образи інших людей. Хтось образив дошкульним словом, а хтось вчинив зло проти вас. Як має поводити себе людина у цьому випадку? Відповісти злим словом на образу. Добряче дошкулити кривднику .Чи краще не відповідати злом на зло. Можливо краще витримати образу і пробачити». Коли людина відчуває сильну образу, прощати нелегко. Щоб дати відповіді на ці питання давайте звернемось до Святого Письма.

2. Робота зі Святим Письмом

а)Євангеліє від Матвія 6:14-15

3. Самостійне опрацювання тексту на робочих листках (робочі листки додаються).

- Чому брати продали Йосифа до Єгипту?

  • Чи пам'ятав Йосиф образу на братів?

  • Як він вчинив зі своїми братами?

  • Як би ви вчинили на місці Йосифа?

Справді, у щоденній молитві «Отче наш...» повторюємо «...прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Навчившись прощати і ми будемо прощенні.

4. Словникова робота.

Запис у словники значення слів: прощення, гріх.

Завдання «Хто знає найбільше чарівних слів?»

  • Чи легко прощати людині, яка завинила перед тобою?

  • У кого вам найчастіше доводилось просити пробачення?

  • Які слова ви використовуєте при цьому? (учні, по черзі називають чарівні слова).

  1. Мирилки

Український народ має добрий звичай: миритися з ближнім доки є з ним на одній життєвій дорозі. Віками з покоління в покоління передавалися так звані мирилки.

- Які ви знаєте мирилки?
(учні зачитують мирилки)

- Сьогодні ми вивчимо ще одну.



  1. Фізкультхвилинка

«Я тобі прощаю, - забуваю зло. Потиснімо руки, щоб добро було».

5. Закріплення вивченого матеріалу

1. Завдання «Знайди пару».

- Сьогодні перед уроком мені вручили конверт, щоб повідомити вам радісні новини. Щоб їх почути вам потрібно знайти закінчення речення:

Остерігайся злого – твори добро.

Люби ближнього – як самого себе.

(учні шукають пару і по черзі зачитують)

- Чи дійсно радісні для вас ці новини? Поясніть чому?

2.Розважання.

А зараз ми відпочинемо І порозважаємо один одного (звучить музика)

Пригадайте собі людину. яка найбільше вас образила. Уявіть, що перед вами гора Голгофа, Ви і ваш кривдник ідете на цю гору. Підніматись стає все важче і важче, але так само важко і вашому кривднику. На горі ви бачите страждаючого Ісуса Христа, якого катують римські вояки». Його тіло корчиться від болю і страждань, Ісуса прибивають до хреста, хрест піднімають. Подивіться в страждаючі очі Спасителя. Він з великою любов'ю дивиться на святого апостола Петра, який тричі відрікся від нього, на свого учня Юду, який Його зрадив, на своїх катів. Він дивиться на тебе, на твого кривдника і голосно молиться «Прости їм, Господи, бо не знають, що роблять».

Ти разом із своїм кривдником повертаєшся додому. Чи не пробачиш ти йому? Чи не зміниться твоє життя після цієї подорожі?

-Як ви вважаєте, що важче: прощати образу; не зважати на образи; просити прощення.

3. Перегляд фрагменту м/ф «Кіт Леопольд».

6. Підбиття підсумків

1. Слово вчителя

Учитель показує дітям грошову купюру.

- У мене на долоні лежить те, за що я можу купити деякі речі. Що це?
- А як ви думаєте, що я можу купити за ці гроші?
- Чи можна купити собі друзів?
Звичайно, ні! За гроші не можна придбати собі справжніх друзів.
- А чи можливо сплатити велику суму грошей — і тебе відразу полюблять?
Ні, це неможливо. Любов не можна купити за гроші. Батьки люблять дітей такими, які вони є. І за цю любов не треба платити гроші.
- А чи можна отримати прощення гріхів за гроші? Чи можна відкупити свої гріхи за гроші? Не можна! Ісус Христос — єдиний викуп за наші гріхи. І прощення гріхів можна отримати задарма тільки після покаяння, з ласки Божої.

2. Вправа «Я хочу попросити пробачення»

Учні на аркуші паперу просять пробачення в тих, кого вони образили чи не слухали. Згорнуті аркуші прикріплюють на великий конверт на дошці.



Урок 6

Тама. Які цінності я обираю.

Мета уроку. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитисяорганізувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: розширити уявлення дітей про доброту, вдосконалювати вміння аналізувати вчинки людей, робити висновки; виховувати такі моральні якості: доброту, милосердя, взаємодопомогу, повагу до старших.

Обладнання. Плакат «Добрі й погані вчинки людей», образ Божої Матері, сигнальні картки, свічка, плакат з островами «Здоров’я», «Милосердя»,«Коштовності», «Допомога», «Доброта».

Раз добром зігріте серце, вік не охолоне.

Т.Шевченко

Хід уроку

1.Організація учнів до уроку.

Добрий день! Сідайте, діти.

Домовляймось не шуміти.

На уроці не дрімати,

Руки вчасно підіймати.

І, щоб не було мороки:

Всі готові до уроку?!

Тож гаразд, часу не гаймо

І урок розпочинаймо.

2. Мотивація навчальної діяльності.

1. Сценка.

(Виходить жінка із запаленою свічкою і хлопчиком).

  • Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

  • Так, мій синочку, правда.

  • А чому так багато зірок на небі?

  • Це коли людина на світ приходить, Бог запалює свічку. І горить та свічка, доки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

  • Бачив, матусю, бачив. Матусю, чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

  • Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічечка ледь-ледь горить. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді її свічечка горить ясно, і світло це далеко видно.

  • Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка горіла найяскравіше.

  • Старайся, мій синочку.( Гладить хлопчика по голові, ставить свічку біля ікони Божої Матері, сідають за парти).

2. Евристична бесіда.

- Погляньте на цю свічку. Яка в неї красива вогняна зачіска!

- Вам приємно дивитися на її полум’я?

- А якщо піднести руки до полум’я, що ми відчуємо?

- Як ви гадаєте: може людина світитись, як свічка, і дарувати тепло іншим?

- За якої умови це може статися?

- Тож сьогодні на уроці ця свічка залишиться з нами і буде нагадувати, якими ми повинні бути.

3. Повідомлення теми і завдань уроку.

- Тему сьогоднішнього уроку дізнаємось, склавши слова, записані на дошці, у речення.

Цінності обираю які я

Сьогодні на дерево очікуваних сподівань ми почепимо листочки з такими запитаннями:

- Чи потрібна нам доброта?

- Чи варто бути добрим?

- Що я хотів(ла) би змінити у собі?

У кінці уроку вам потрібно буде дати відповідь на ці запитання.

4. Первинне сприйняття і усвідомлення нового матеріалу.

  1. Ігрова вправа «Так чи ні».

Перед вами таблиця з добрими і поганими вчинками людей. Приготуйте сигнальні картки. Подумайте, які вчинки ви хотіли б викреслити зі списку, а які залишити ( картка «так» - залишаємо, картка «ні» - викреслюємо).

Вчинки людей

1.Допомагати мамі мити посуд.

2.Робити комусь зло, якщо цього ніхто не бачить.

3.Не вмиватися.

4.Берегти рідну природу, охороняти її.

5.Шанувати працю інших людей.

6.Галасувати,коли хтось відпочиває.

7.Обманювати свого товариша.

8.Допомогти другові у біді.

9.Хвалитися своїми успіхами.

10.Сваритися з однокласниками.

11.Старанно вчитися.

12.Багато читати.

13.Насміхатися з чужого горя.

14.Не слухати батьків.

15.Ділитися тим, що в тебе є.

16.Ображати молодших за себе.

17.Бути уважним на уроці.

18.Красти.

19.Захищати слабших.

20.Не лінуватись.

- Які вчинки ви ще б дописали до цього списку?

- Ви правильно визначили вчинки людей і зробили перший крок до визначення поняття «добро».

2. Психогімнастика.

- Добро може завітати до нас. Ось-ось воно зайде до нашого класу.( Вчитель підходить до дверей, наче очікує, що хтось постукає і увійде до кабінету).

- Добро вже знаходиться серед нас. Як ви його уявляєте?

- Чи можна до нього доторкнутись?

- А покуштувати?

- Чи можна понюхати?

Отже, це категорія духовна. З яким словом ви пов’язуєте слово «добро»?

5. Закріплення і осмислення нового матеріалу.

1. Інтерактивна гра «Малюємо добро».

( Поділ класу на дві групи. По черзі з кожної групи діти по одному малюють «добро»).

  • А якщо добро зобразити у вигляді музики, якою вона буде?

2. Словникова робота.

- Свої знання про добро звіримо зі словником.

«Добро – усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям; благо; добра, корисна справа, вчинок».(Великий тлумачний словник сучасної української мови).

3. Фізкультхвилинка.

4. Гра «Склади серденько».

- Що є протилежністю добра?

- Де живуть добро і зло? (відповіді учнів).

Добро і зло живуть у хатинці, яка називається серцем. Якщо дитина робить добрі вчинки, то її серденько веселе, радіє і стає червоним, а коли погані, то серденько сумує і чорніє.

( Учні складають із пазлів серце доброї і злої людини).

  • При якій умові добро може поселитися в нашому серці?

5. Гра « Острови»

У житті кожна людина стоїть перед вибором добра чи зла. Ви також повинні зробити власний вибір у житті. На плакаті зображено острови: «Допомога», «Коштовності», « Здоров’я», «Милосердя», «Доброта». На якому острові ви хотіли б поселитися і проживати? Напишіть своє ім’я на аркуші паперу і приклейте його на той острів, який обрали.



6. Підсумок уроку.

  • Сьогодні на уроці ви були активні, радісні. І не тільки тому, що нас зігрівала маленька свічечка, а насамперед тому, що кожний із вас вміє відрізнити добро від зла, правильно обирає життєву дорогу, крокуючи стежками добра. Отже, кожний із вас є добрим. Наш урок наближається до кінця, і тому вам треба відповісти на запитання із дерева очікуваних сподівань:

  • Чи потрібна доброта людям?

  • Чи варто бути добрим?

  • Що ви хотіли б змінити у собі?











Урок 7

Тема. Акуратність

Мета уроку. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурна – розвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: показати, що акуратність – ознака культурної людини, від акуратності часто залежить здоров’я; закріпити уявлення учнів про навички особистої гігієни; формувати звички акуратної людини, давати оцінку акуратності у своїй поведінці і поведінці інших людей; розвивати навички особистої гігієни; мовлення учнів, спостережливість; виховувати естетичний смак, бажання стежити за своїм зовнішнім виглядом, бути непримиримими до неохайності.

Обладнання: ілюстрації феї Акуратності і феї Неохайності.

  • зображення озера Чистоти, крапельки охайності (кожному учневі);

  • малюнковий план уроку;

  • «Тематичний словник школяра» (у кожного учня);

  • запис мелодії для фізкультхвилинки;

  • ілюстрації до дидактичної гри «Завітали речі в гості»;

  • інвентар до гри «Ми – акуратні» (для кожної з 3 груп – портфель, шкільне приладдя, спортивні костюми, кросівки);

  • пам’ятки акуратного учня;

  • картки із загадками (на зворотному боці – малюнки – відгадки);

  • картки з прислів’ями по темі;

  • малюнки по темі уроку (для домашнього завдання).

Хід уроку

1. Організація класу до роботи

- А цікаво вам дізнатись,

Що сьогодні може статись?

Ну то всядьтеся зручніше,

Попрацюємо скоріше!


2. Актуалізація опорних знань

1.Хвилинка спостережень

- Яка зараз пора року?

- Який місяць?

- Чим цікавий місяць лютий?

- Чи світить сьогодні сонечко?

- Якого кольору небо?

- Чи тане сніг?

- Чи однакова товщина снігу?

- Чи мають явища природи вплив на ваш настрій?

- З яким настроєм ви йшли сьогодні до школи? Чому?

2.Вправа «Очікування»

У вас на парті лежить крапелька. Це крапелька чистої води із сьогоднішнього розталого снігу. Візьміть її до рук, подивіться на неї і подумайте, що б ви хотіли побачити , почути, дізнатися на цьому уроці, що ви від нього очікуєте. Крапельки ці чарівні, вони почують ваші бажання, думки і будуть намагатися вам допомогти. Подумайте про себе «Сьогодні на уроці довкілля я….». Вирішили? А тепер покладіть крапельку, ми до неї ще повернемося.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів

Оголошення теми, мети уроку

1.Представлення «гостей» (фея Акуратність і фея Неохайність)

- До речі, я забула вам сказати про те, що до нас на урок попросилися дві незвичайні дівчини. Ось вони. А як їх звуть, я теж призабула. Пам’ятаю, що вони феї. Подивіться на них уважно, може ви допоможете згадати їх імена? ( Діти роблять припущення, звертають увагу на їх зовнішній вигляд). Фея Акуратність і фея Неохайність.

І завжди, споконвіку,вони ведуть між собою спір. Хто з них правий? Я думаю, ми зможемо переконати одну з них у тому, що вона неправа.

2. Оголошення теми, мети уроку

Ось на сьогоднішньому уроці ми з вами і поговоримо про акуратність, про те, як вона пов’язана із здоров’ям; визначимо, якого учня ми можемо назвати акуратним. А ще на нас чекає багато цікавого. /Відкриваю на дошці тему/.


4. Робота над темою уроку

1.Робота з тематичним тлумачним словником

Знайти і прочитати визначення слова акуратність

2.Складання асоціативного куща


чистота охайність порядок



здоров’я АКУРАТНІСТЬ краса

точність чепурний речі на місці


  • Які речі у акуратного учня? А які у неакуратного?

3.Робота в групах

Дидактична гра «Завітали речі в гості»

Хід гри: три групи учнів (по 6 чоловік) отримують по 2 картки – ілюстрації (неохайні та охайні речі). Завдання групам – уявити себе річчю і розказати про свого господаря.

  • Що можна сказати про господарів речей?

  • Як зробити, щоб речі сказали, що у них акуратний господар?

  • Чи всі діти акуратні?

  • Які почуття у вас виникають, коли ви бачите неохайних учнів, неакуратні речі?

4.Гуморески по темі (розказують підготовлені учні)

«Жирафа», «Чистописання», «Не без причини», «Отак у нас щодня».

  • Чим, на ваш погляд, погана неакуратність?

  • Чи впливає неакуратність на здоров’я?

5. Фізкультхвилинка

Ми акуратні діти, вмиваємося зранку!

А як?

Отак! (імітація)

Самі чистимо одяг!

А як?

Отак!

Зачісуємося завжди!

А як?

Отак!

Щодня чистимо зуби!

А як?

Отак!

Самі чистимо взуття!

А як?

Отак!

Тому ми здорові і веселі. Ще й умієм танцювати!

А як?

Отак! (танцювальні рухи під музику)

5.Робота із загадками

Загадування загадок про предмети гігієни учнями, демонстрація предметів гігієни.


6. Закріплення вивченого матеріалу

1.Дидактична гра «Склади речі»

Слід акуратно скласти шкільні речі в портфель, спортивні – в сумку.

2.Робота над пам’яткою акуратного учня

Давайте ще раз нагадаємо, яким же повинен бути акуратний учень.

У вас на парті є пам’ятка, яку пропонує вам фея Акуратності, але вона не закінчена. Як її закінчити?


7. Підсумок уроку

1.«Тайний» тест (пальчики під партою)

Діти загинають пальці по кількості відповідей «так»

  1. В мене є сьогодні носова хустинка

  2. В мене чисті руки, нігті

  3. В мене чисті і охайні зошити, підручники

  4. Портфель збирав учора, а не сьогодні вранці

  5. Почистив зранку зуби

  6. Зараз у мене чисті черевики

  7. Причесане волосся

  8. Хоч 1 раз сьогодні подивився в дзеркало

  9. Я ніколи не шукаю свої речі, вони завжди лежать на своїх місцях

  10. Не кидаю папірці, сміття, все залишаю у спеціальних місцях

Результат – скільки пальчиків загнув.

2.Перетворення феї Неохайності у фею Охайності

Вона дякує учням

3.Результати очікувань

Ті учні, чиї очікування справдились, хто вирішив бути завжди акуратним, «опускають» свої крапельки чистоти в озеро Чистоти.


Підсумковий вірш (всі по черзі по 1 рядочку)


Діти на усій Землі – і великі, і малі –

Знають правила прості:

Треба жити в чистоті!

Умиватись чисто з милом,

Щоб усі тебе любили!

Мити руки, ноги мити і охайними ходити.

Щоб мікроб хвороботворний,

Злий, страшний, такий потворний,

В організм наш не проник,

Від води і мила зник.

Привчайся змалку до порядку.

І силу волі виробляй!

Раненько встань, зроби зарядку

І гарно ліжко застеляй!

І речі всі тримай в порядку.

До школи з радістю біжи.

А не роби собі на шкоду –

Навік з порядком подружи!

Навчися сонце зустрічати

І відкривай чудовий світ.

Учись себе перемагати

З малесеньких, з маленьких літ!






ДОДАТКИ

ГУМОРЕСКИ

ЖИРАФА


Побачивши в зоопарку жирафу, малий Славко сказав:

  • От добре, що я на нього не схожий!

  • А то чого?

  • Еге, довелося б щодня мити таку довгу шию!



ЧИСТОПИСАННЯ


  • Чого в чорнилі руки, Таню?

  • Це у нас було чистописання!

  • А на щоках чому чорнило?

  • Бо я руками щоки мила!..


НЕ БЕЗ ПРИЧИНИ

Кажуть учні, що Микола

Не щодня приходить в школу!

А послухати хлопчину:

Є на те свої причини.

То десь зошита посіяв,

То холодний вітер віяв,

То ганяв м’яча Микола

І прийшов додому кволий,

То протер запізно очі,

Бо дивився до півночі

Телевізора старанно –

Задрімав лише під ранок.

Тож прогулює хлопчина

Кожний раз не без причини!


ОТАК У НАС ЩОДНЯ


У хаті – метушня.

Сестра гукає: - Де пальто?

А де пальто – не зна ніхто!

І так у нас щодня!

Шука портфеля старший брат,

Сорочку – середульший брат,

Штанці – молодший брат.

А я згубила черевик,

І олівець раптово зник,-

Шукаю все підряд!

Пальто знайшли ми у кутку,

Портфель – в садочку, на бузку.

Ну, а штанців – нема!

Коли дивлюся – ось вони:

Лежать під лавкою штани,

На них Мурко дріма.

Дев’ята б’є…Ну, так і є -

Спізнились на урок!

Порозмовлявши віч – на – віч

На місце класти кожну річ

Даєм собі зарок.

А ранком знов лунає крик:

  • Де мій портфель?

  • Де черевик?

І знову метушня.

І тільки чути – де та де?

І хата обертом іде…

Отак у нас щодня!


(Л. Компанієць)

Загадки про предмети гігієни

Лягла в кишеню й караулю:

Реву, плаксу і бруднулю,

Їм витру потоки сліз,

Не забуду і про ніс.         

                                (Носова хустинка)

 

Мию, мию без жалю,

Мию там, де брудно.

А купатись не люблю, -

Бо від того худну.

                          (Мило)

 Резинка – Акулинка

Пішла гулять по спинці.

Поки ж вона гуляля,

Спинка рожевою стала.

                                                                   (Мочалка)

Коли миюсь, чи вмиваюсь,
Потім ним я витираюсь.
Витирати сухо звик

Мій мякесенький
           
(Рушник)

 

Він по зачісках мастак,
Вас причеше гарно так.
Розчесав моє волосся,
Так давно вже повелося,
Що охайний молодець, 
Той, хто має...     

                                        (Гребінець)

    Колюча, наче їжачок,

    Штанці почистить, піджачок.

                                              (Щітка для одягу)

Чищу зубки кожен день
Дуже добре й швидко
Мені в цьому допоможе
Моя

                                   (Зубна щітка)





Пам’ятка акуратного учня


  1. Звечора готую собі одяг, складаю його акуратно на стільчику.

  2. Не забуваю про носовичок.

  3. Чищу, мию своє взуття.

  4. Вчасно лягаю спати.

  5. Дружу з зубною пастою і щіткою.

  6. Вмію поводитися за столом.




















Урок 8

Тема. Що дає нам ввічливість.

Мета уроку. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурна – розвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: формувати навички культурної поведінки, дружні відносини між учнями класу; узагальнити знання учнів про правила поведінки у громадських місцях, вчити шанобливо ставитися до інших, використовуючи золоте правило ввічливості; розширити словниковий запас учнів словами ввічливості; виховувати повагу до оточуючих.

Обладнання : корабель «Етикет», сигнали - світлофори, картки – завдання, чарівна шкатулка, фонограма для фізкультхвилинки.

Хід уроку

  1. Організаційна частина

  2. Повідомлення теми і мети уроку

  1. Створення проблемної ситуації.

Вулицею йшли два перехожих: дідусь, якому виповнилось 65 років, і хлопчик – учень 2 класу. Дідусь ніс у руках портфель, три книжки і великий згорток одна книжка впала.

  • У Вас впала книжка! – закричав хлопчик, наздоганяючи дідуся.

  • Невже? – здивувався він.

  • Звичайно, - пояснив хлопчик. - У Вас було три книжки, плюс один портфель, плюс один пакет – всього 5 речей, а залишилося чотири.

  • Я бачу, ти добре знаєш додавання і віднімання, - сказав перехожий, ледве піднімаючи книжку. Але є правила, яких ти ще не вивчив.

  1. « Мозковий штурм».

  • Які це правила? ( міркування дітей)

3.Повідомлення теми і мети уроку

Отже, ми сьогодні будемо продовжувати знайомство з правилами культурної поведінки, правилами доброти, ввічливості , скромності, спілкування, поведінки у громадських місцях. І будемо намагатися дотримуватись цих правил завжди, вчити цього інших.

  1. Основна частина

  1. Отримання телеграми (стук у двері, приносять телеграму)

Телеграма

Любі хлопчики і дівчатка!

Запрошуємо вас на бал, який відбудеться ……….. . Чекаємо дорогих гостей за адресою: Королівство Чарівних Слів Країна Ввічливості місто Чемності вул.. Порядності палац « Зоряний» ПОСПІШАЙТЕ! До початку балу залишилося 2 дні.

Король Будь Ласка та Фея Добридень.

  1. Бесіда та вступне слово вчителя

а) – Яка цікава телеграма!

Хотіли б ви, діти, потрапити до казкової країни Ввічливості?

  • Це дуже цікава країна. Говорять, що будинки там складені з шоколаду, дахи з льодяників, віконниці – з кренделів. Під розмовляючим годинником живуть там Король Будь Ласка та Фея Добридень, які закінчили академію Всіх Чарівних наук.

Усі жителі цієї країни казково ввічливі. Навіть собаки соромляться голосно гавкати, а цуценята простягають лапу всім, хто приходить щоб привітатися. Горобці та півні не сміють тут битися.

Це най – найввічливіша країна з усіх казкових країн на білому світі і говорять тут най – найввічливішими словами.

б) – Що ж часу і справді дуже мало. Тому його не гаймо і швидше в подорож рушаймо. Так як ми вирушаємо в Країну Ввічливості, хто може пояснити значення слова « Ввічливий». Ввічливий – який дотримується норм поведінки, уважний у поводженні з іншими людьми, чемний.

в) – Кожна подорож здійснюється на якомусь транспорті. І я пропоную відправитись нам у подорож на кораблі. А кожен корабель має назву. І наш не виняток. Тому назва його « Етикет».

Етикет – це установлений порядок поведінки в товаристві, певному оточені.

  1. Посадка на корабель

І так, оголошується посадка на корабель. Але право зайняти місце на судні має той, хто знає, як треба себе поводити при посадці на будь - який вид транспорту.

Пропустити пасажирів з дітьми;

Дівчатка заходять першими;

Подавати дівчаткам руку;

Допомогти стареньким;

Не штовхатись.

Чарівна скринька від Короля Будь Ласка

  • Отримати місця в каютах нам допоможуть відповіді на питання , які знаходяться в цій скриньці. Бліцтурнір « Чарівної скриньки»

  1. З якими словами вранці треба звертатись до своїх рідних, до вчительки, до своїх друзів, сусідів, знайомих?

  2. Як потрібно звернутися до людини з проханням?

  3. Як просити вибачення?

  4. Що треба відповісти, коли отримуєте подарунок?

  5. Що треба відповісти, якщо ви не в змозі виконати чиєсь прохання?

  6. Якими словами можна підтримати товариша, якщо йому погано або в нього щось трапилося7

  7. Як поводить себе ввічлива людина на вулиці, у транспорті, в гостях?

  1. Зупинка озеро « Доброти»

Є слова дуже важливі, вагомі: Батьківщина, Україна, мир. Є рідні і близькі – мама, тато, бабуся, брат, сестра.

А є ще ввічливі слова, які називають « чарівними».

Конкурс знавців « чарівних слів»

  1. Зупинка « Острів Скарбів»

  1. Конкурс знавців українських прислів’їв та приказок.

  2. Робота в парах .

Кожна пара отримує в конверті частини прислів’їв. Потрібно швидко скласти прислівя. один читає початок – другий продовжує.



Висновок . не лише дітям, а й дорослим хочеться, щоб усі друзі, всі сусіди, і навіть зовсім незнайомі перехожі завжди ставились до них уважно, по – доброму. І весь секрет у тому, що тільки до ввічливої, вихованої і доброї людини завжди ставляться по доброму. Тільки таку людину всі люблять, поважають. І у неї є вірні і надійні друзі.

  1. Зупинка « Музична»

  2. Зупинка « Маяк Ввічливості»

Маяк – це висока башта, що має потужне джерело світла, яке вказує шлях судам.

Гра « Маяк» ( сигнали – світлофори)

  1. Вир Нечемності

  • Діти, от ми майже наблизилися до палацу « Зоряний». Але що це? Я чую сигнал SOS! Ми попали у вир Нечемності. А щоб з нього вибратись, необхідно довести , що ми ввічливі люди.

  • а)Рольова гра

  • б) Індивідуальні завдання

  • в) Групова робота

  1. Підсумок уроку

Для того, щоб люди тебе поважали приязно ставилися до тебе,ніколи не забувай і завжди дотримуйся золотого правила ввічливості:

« Стався до людей так, як би ти хотів, щоб люди ставилися до тебе, бо ніщо не дається так дешево і не цінується так високо, як ввічливість».





















Урок 9

Тема. Що означає «бути скромним».

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності:поглибити знання учнів про скромність як моральну якість; пояснити поняття « скромність»; вчити дітей справедливо оцінювати власну працю, сумлінно ставитися до обов’язків і виконувати їх, не наголошуючи на своїх успіхах; виховувати повгу до інших людей, уміння спілкуватися з ними.

Обладнання: вірші ,народні прислів’я, індивідуальні картки, цікаві завдання.



Хід уроку

  1. Організація класу

  2. Мотивація та актуалізація знань учнів

Читання та обговорення оповідання В. Катаєва «По гриби».



К Жене и Павлику приехала из города двоюродная сестра Инночка.

Ну, дети, — сказала мама, — нечего вам без дела сидеть. Идите в лес за грибами. Посмотрим, кто из вас лучше грибы собирает.

Я лучше всех собираю, — сказал Павлик.

Нет, я лучше, — сказала Женя.

А Инночка промолчала. Она вообще любила помалкивать.

Побежали дети в лес и разошлись в разные стороны.

Через час возвращаются.

Я лучше всех собрал! — кричит Павлик издали. — У меня больше всех грибов, глядите: полное ведро!

Посмотрела мама и улыбнулась:

Неудивительно, что у тебя полное ведро: ни одного хорошего гриба. Одни только поганки. Неважно ты собираешь грибы, друг мой Павлик.

Ага! — кричит Женя. — Я же говорила, что я лучше всех собираю! Глядите: у меня самые большие и самые красивые грибы — красные в белый горошек. Ни у кого нет таких красивых грибов!

Посмотрела мама и засмеялась:

Глупенькая, это же мухоморы. Они хоть и красивые, да никуда не годятся. Ими отравиться можно. В общем, ты тоже плохо собираешь грибы, Женечка.

А Инночка стоит в сторонке и помалкивает.

А ты, Инночка, что молчишь? Показывай, что насобирала.

У меня совсем мало, — говорит Инночка застенчиво.

Заглянула мама в Инночкин кузовок, а там десять превосходных грибов. Две прехорошенькие сыроежки, похожие на розовые цветочки; две лисички в жёлтых китайских шапочках; два двоюродных братца — подосиновик и подберёзовик; груздь, рыжик, волнушка. Да большой, крепкий, пузатый боровик в бархатном берете.

А сверх того ещё целое гнездо опят — удалых ребят

 

Запитання

Хто пішов у ліс по гриби? (Женя, Павлусь, Інна.)

Як поводилися діти, коли мама запитала, хто з них найбільше назбирав грибів? ( Женя і Павлусь навперебій кричали: « Я, я найбільше», а Інні мовчала.)

Що ж побачила мама? ( У кошику Інни мамам побачила 10 коричневих боровиків, а Павлусь і Женя назбирали неїстівних грибів.)

Хто з дітей вам сподобався найбільше і чому? ( Інна! Бо вона найкраще працювала, але не кричала, не вихвалялася, як Женя та Павлусь.)

Як називають людей, які багато і добре працюють, але не зазнаються, не чекають похвали?

Прочитайте слово написане на дошці.

Скромний

  1. Оголошення теми та мети уроку

  2. Опрацювання нового матеріалу

1.Розповідь вчителя

Скромність - моральна якість людини. Бути скромним – це значить вимогливо і самокритично ставитися до себе, до своїх здібностей, до своєї поведінки. За змістом і зовнішнім проявом скромність схожа, з одного боку на чесність, а з іншого – на ввічливість. Закономірним є те, що людина, якій властиві правдивість і чесність, за звичай відрізняється скромністю та працелюбністю. Вона справедливо оцінює власну працю, сумлінно ставиться до обов’язків і виконує їх, не наголошуючи на своїх успіхах. Скромність виявляється в простоті й природності поводження з людьми, у відсутності зарозумілості, манірності, гордовитості. Це робить скромність подібною до ввічливості.

  1. Робота з тлумачним словником

Сучасний тлумачний словник української мови дає такі визначення поняття:

«скромний» – той , який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства, хизуватися ними; який не претендує на особливе становище; стриманий у поводженні, вихований, сором’язливий.

Зарозумілість - це зверхність, пихатість, надмірна самовпевненість, невміння спілкуватися з людьми, відмова їм у допомозі, вивещення себе у чому – небуть над іншими.

  1. Читання й обговорення казки В. Осєєвої « Заяча шапка»

Жив собі заєць. Пухнастий, із довгими вухами. Заєць як заєць. Але такий хвастун, що в усьому лісі іншого такого не знайти. Граються бувало зайці, на галявині, стрибають через пеньок.

Чи й не дивина! – кричав заєць. – Я можу через сосну перестрибнути!

Грають у шишки – хто швидше підкине.

А заєць знову: - Це що! Я на самісіньку хмару закину!

Сміються з нього зайці: - Хвалько!

Прийшов якось до лісу мисливець, убив хвалькуватого зайця та й зробив із його шкурки шапку. Надів ту шапку мисливський синок і давай ні з того ні з сього перед хлопцями вихвалятися:

Я краще за саму вчительку все знаю! Мені будь – яке завдання під силу!

Хвалько! – кажуть йому діти.

Прийшов хлопчик до школи, зняв шапку і сам дивується: - І чого це я, й справді вихваляюся? А ввечері він пішов із хлопцями з гори кататися, надів шапку, та й знову вихвалятися:

Я зараз з гори зїду прямісінько он на той берег озера!

Перекинулися на горі хлопчикові санчата, а шапка злетіла з голови й закотилася в замет. І хлопчик її не знайшов. Так без шапки додому і повернувся. А шапка залишилася лежати в заметі.

Пішли якось дівчатка хмиз збирати. Ідуть і між собою домовляються одна від одної не відставати. Раптом бачить одна дівчинка – лежить на снігу біла пухнаста шапка. Підняла вона її, наділа на голову, та й ну кирпу гнути!

Чого це мені з вами ходити! Я сама більше від усіх хмизу назбираю й швидше вдома буду.

Ну то й іди сама, - кажуть їй подружки. – Ти ба, яка хвастуха! Образилися вони та й пішли.

Без вас обійдуся! – крикнула їм у слід дівчинка. – Одна цілий віз притягну! Зняла вона шапку – сніг обтрусити, роззирнулася довкола й охнула:

Що я влісі сама робити буду? Мені одній і дороги не знайти, і зхмизу не зібрати! Кинула дівчинка шапку й побігла подружок наздоганяти. А заяча шапка залишилася під кущем лежати. Та недовго пролежала вона там. Хто повз неї йшов, той і знайшов. Хто побачив, той і підняв.

Погляньте довкола, дітлахи, чи немає на кому із вас заячої шапки?

  • Хто висміюється в цій казці?

  • Що означає запитання: « На кому заяча шапка?»

  1. Фізкультхвилинка

  2. Аналіз ситуацій



Ситуація 1

Валя прибігла в клас дуже весела. Вона кинула на парту портфель, підскочила до Олі й сказала: « Поглянь, які в мене красиві туфлі, куди там твоїм, твої зовсім зносилися». Валі хотілося, щоб усі глянули на неї. Оля зніяковіла й тихо сказала, що її туфлі їй подобаються, що це подарунок мами. Ніна підтримала Олю й сказала, що туфлі в Олі й справді гарні. Однак Валя не вгамувалася: « Але мої тіфлі дуже дорогі, твоя мама таких купити не може». Олі було дуже неприємно й боляче це чути. Вона пригадала, як вони з мамою раділи її туфлям. Як мама збирала гроші на подарунок. Діти відійшли від хвастухи, залишили її наодинці. Лише тоді Валя зрозуміла, що образила Олю.

  • Кого ви засуджуєте?

Висновок. Валя не зрозуміла Олю й, легковажно вихваляючись, завдала їй болю.

Ситуація 2

Розпочався урок. Дітям роздали зошити з оцінками за контрольний диктант. У зошиті Іванка, як завжди, стояло дванадцять. Іванко зрадів, а потім заходився читати свою роботу, і посмішка на його обличчі миттю зникла.щоб переконатися, він зазирнув у зошит Шури, сумнівів не було. Учителька не помітила в його роботі однієї помилки. Іванко, не довго думаючи, підняв руку: « ольго Іванівно, сьогодні я не заслужив на дванадцять, я зробив помилку», - і віддав зошит учительці.

Ольга Іванівна уважно глянула в зошит, а потім на Іванка й сказала: « Ти правий». Потім вона звернулася до класу: « За контрольну з письма Іванко не заслужив дванадцять, але мене радує інша оцінка, на яку Іванко заслужив сьогодні».

  • Як ви думаєте, яку оцінку мала на увазі ольга Іванівна? ( За поведінку, за чесність, за правду, за скромність.)

Висновок. Іванкові не потрібні незаслужені дванадцять балів. Він – скромний. А скромна людина обов’язково чесна, вона вміє правильно оцінити свою працю, свої достоїнства та недоліки.









Ситуація 3

Одна дівчинка, готуючись до виступу на святі, переймалася лише тим, аби бути найкрасивішою. Своїм вередуванням вона замучила і міму, і бабусю. Нарядна і пишна, вона вийшла на сцену читати вірш, але на першому ж рядку затнулася, постояла … і втекла. Удома вона гірко плакала.

  • Які почуття викликала у вас ця історія?

Висновок. Скромна людина не прагне виділитися своїм вбранням, прикрасами. Найкращим вбранням для учня є його шкільна форма, якщо вона чиста і випрасувана.

  1. Складання пам’ятки « Будь скромним»

  1. Не наголошуй на своїх успіхах, достоїнствах.

  2. Навчися правильно і чесно оцінювати свою працю та прцю інших.

  3. Не вихваляйся своїми здібностями.

  4. Не переоцінюй свої знання і вміння.

  5. Не хвали сам себе, хай тебе інші похвалять.

  6. Заслуги та успіхи батьків, братів та сестер – не твої заслуги. Не вихваляйся ними.

  7. Не прагни віділитися серед товаришів своїм убранням, прикрасами.

  8. Одягайся чисто, акуратно, просто. Твоє найкраще вбрання – шкільна форма.

  1. Підсумок уроку

Скромність не можна ототожнювати із сором’язливістю. Сором’язлива людина може недооцінити себе. При спілкувані з такою людиною треба дати їй відчути,що її цінують. Скромність тісно пов’язана з природністю. У християн скромність є чеснотою, а зарозумілість – гріхом. Бажаю всім вам бути достойними, гідними, скромними людьми.















Урок 10

Тема. Чи варто говорити неправду.

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: збагатити уявлення дітей про поняття «чесність і правдивість»; навчити учнів розрізняти ці моральні якості; формувати вміння оцінювати власні вчинки товаришів; виховувати чесність та правдивість.

Обладнання: вірші ,народні прислів’я, індивідуальні картки, цікаві завдання.

Хід уроку

  1. Організація класу

  2. Актуалізація знань учнів

Яку людину називають чесною? Яку людину називають правдивою?

Поняття чесність і правдивість близькі за значенням і часто в мові вживаються разом, доповнюючи одне одного.

Чесність - моральна якість особистості, яка виражається у вірності обов’язкові та своїм переконанням, в умінні добросовісно ставитися до дорученої справи.

Чесність – це прагнення до вчинків, які відзначаються високими моральними якостями. Чесна людина не здатна що – небудь, не схильна до крадіжки.

Правдивість – це потреба говорити правду й діяти відповідно до неї за будь яких обставин. Правдивість – це те, що відповідає дійсності: істина, порядок, засновані на справедливості.

Правдивість і брехливість – це дві протилежні риси характеру.

  • Чи бувають ці риси вродженими?

  • Чи буває чесність « від природи»?

  1. Вивчення нового матеріалу

1.Слово вчителя

Чесність і правдивість у справах, у вчинках, стосунках виражають моральну чистоту людини, свідчать про її достоїнство, силу волі.

Вимоги чесності і правдивості проголошуються і християнською мораллю. « Не свідчи неправдиво! Не кради!» - застерігають Божі заповіді. Справді, тільки правдивістю ми можемо заслужити підтримку й повагу до себе рідних і близьких людей.

2. Робота з прислівям

« Гірка правда краща за солодку брехню»

  • Чи можна сказати, що правда – це добро, а брехня – зло? Доведіть свою думку.

  • Як навчитися говорити правду?

  • Що таке неправда? ( брехня, наклеп, вигадка, плітки, кривда, обман)

3. Вправа « Мікрофон»

Чи доводилося вам робити вибір між правдою і неправдою?

Як ви розумієте вислів « Язик свербить сказати, а треба мовчати?»

4. Читання і обговорення оповідання Г. Кирпи « Маленька брехня»

Гануся впала і зламала ногу. Довелося лежати вдома в гіпсі. Вона дуже хвилювалася, що в школі багато пропустить, а тоді зовсім відстане від однокласників. Друзі вирішили допомогти дівчинці: домовилися щодня носити їй уроки й пояснювати, коли вона щось не розумітиме. Коли настала Наталчина черга провідувати Ганусю, вона не прийшла, а в класі сказала, що в неї бабуся хвора. Довелося до аптеки бігти й по господарству допомагати.

- Як тобі не соромно! – обурилася Надійка. – Та ти ж учора цілий день через скакалку на вулиці стрибала.

- Подумаєш, чи й не злочин, - трохи зашарілася Наталка. – Я зовсім трішечки збрехала.

- Чи може брехня бути малою або великою?

- Від якої брехні більше шкоди?

Вчитель. Від малої брехні така сама шкода, як і від великої. Адже і мала брехня – це неправда, і пів брехні – так само неправда. А починається все з малого:

  • пішов гратися а мамі сказав , що був у школі;

  • бігав у дворі, а мамі сказав , що провідував хворого друга;

  • дивився телевізор, а сказав , що вчив уроки.

Висновок. Мала брехня з часом переростає у велику брехню. Навіть сказавши один раз неправду, людина втрачає частку довіри серед тих, хто її оточує. Спершу брехун говорить неправду про себе, а потім про інших. Ставши дорослою, неправдива людина може зрадити і свою країну, і свою землю.

5.Читання казки « Хлопчик пастух»

Троє братів пасли отару овець. Двом старшим братам потрібно було зійти з гори в село. Вони залишили молодшому ріжок і сказали, що, коли йому буде загрожувати небезпека, нехай відразу подує в ріжок. Не встигли брати відійти, як до них долинули звуки ріжка, сповіщаючи про небезпеку. Брати швидко повернулися назад, але виявилося, що малий просто пожартував.

Брати знову вирушили в дорогу, але невдовзі змушені були повернутися назад. Їх зустрів живий – здоровий брат. Брати розсердилися й знову почали спускатися з гори.

За якусь мить до них долинув звук ріжка, але брати не зважали, вони подумали, що це знову витівки малого пустуна. Та на цей раз небезпека була насправді: на отару напали вовки.

Два рази збрехавши, на третій не чекай, щоб повірили.

  • Чи правильно вчинив молодший брат?

  • Що б ви порадили хлопцеві, зустрівшись із ним?

6. Фізкультхвилинка

7.Інсценізація ситуацій

Ситуація 1. Розбите вікно

Петрик ударив по м’ячу, і м’яч влучив у вікно. Вікно розбилося, а м’яч, відскочивши від рами, впав прямо у руки Андрійкові, який проходив біля вікна. Виходить учителька. Побачивши, що сталося, вона звертається до Андрія:

  • Андрійку, хіба ти не знав, що гратись м’ячем під вікнами не можна? Це призвело до того, що ти розбив вікно.

  • Як можна закінчити цей діалог? ( Андрій, не бажаючи виказати Петрика, бере провину на себе. Петрик зізнається, що це він розбив вікно.)

  • Як ви ставитеся до вчинків Андрія та Петрика.

Висновок. Брехня чесній людині завжди неприємна, і вона, як це не важко, не боїться сказати правду про себе.

Ситуація 2. Ябеда

Василько вбіг до класу, коли Костик складав черепки розбитого квіткового горщика. Черепки зєдналися, і те, що горщик розбитий ,було зовсім не видно. Почався урок. Зінаїда Іванівна й діти спочатку нічого не помітили. Аж раптом горщик розвалився. – Хто розбив горщик? – запитала Зінаїда Іванівна. Усі мовчали. Василько глянув на Костика. Той теж мовчав. Тоді Василько встав і сказав: - Це зробив Костик, я бачив. Він ненавмисно зачепив горщик, і той розбився. Хтось із дітей прошепотів: - Ябеда…

  • Хто ж Ябеда?

  • Чому ви так думаєте?

Ситуація 3. Мій тато

Батько та мати поїхали з дому, а Данилко, лишився на господарстві, до школи не пішов. Раптом - телефонний дзвінок… Данилко впізнав по голосу свою вчительку:

  • Чому сьогодні Данилко не прийшов до школи?

  • Тому що він захворів.

  • А хто це розмовляє зі мною?

  • Мій тато…

  • Як можна назвати вчинок Данилка?

  • Як, на вашу думку, оцінять вчинок Данилка його однокласники?

  • А як би ви вчинили на його місці?

8.Народна скарбничка

Про славу правди й на захист правди народ склав силу – силенну прислів’їв. Послухайте кілька з них.

Добре діло – правду говори сміло.

Нікого не жаліть, хто по кривді хоче жить.

Брехня – лупатий чоловік, та недовгий її вік.

Правда з дна моря виринає, а неправда потопає.

Правда у вогні не горить, у воді не тоне.

Правда світліша за сонце.

9.Складання пам’ятки « Будь чесним і правдивим»

  1. Говорити тільки правду.

  2. Будь відвертим з батьками, нічого не приховуй від них.

  3. Пообіцяв – зроби.

  4. Не впевнений – не обіцяй.

  5. Високо цінуй « чесне слово».

  6. Провинився – умій визнати й виправити свої помилки.

  7. Забув – попроси пробачення.

  8. Говори тільки те , що думаєш.

  9. Не можеш сказати правду – поясни чому.

  10. Не бери без дозволу чужих речей.

  11. Самостійно виконуй уроки й доручення, не проси старих зробити їх за тебе.

  12. Не скаржся на товаришів за їхньої відсутності. Намагайся відверто й правдиво висловлювати свою думку про їхню поведінку.

  1. Підсумок уроку

Запам’ятайте: краще сказати правду, якою б вона не була, тому що, як стверджує прислів’я « Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся». Та й повертатися тоді буде нікуди. Про брехунів кажуть: « Бійся цапа спереду, коня – ззаду, а брехуна – з усіх боків». Тому будьте з усіма чесними й правдивими, мужньо визнавайте свою провину, не перекладайте її на інших. Кажіть завжди тільки правду – і вам буде легко жити, бо ви нікого не скривдили.







Урок 11 - 12

Тема. Відповідальність – це надійність.

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: пояснити учням суть вольової якості « відповідальність»; показати, що людина несе відповідальність за свої вчинки перед членами своєї сім’ї та перед іншими членами суспільства; розвивати вміння аналізувати приклади відповідальної та безвідповідальної поведінки; формувати навички самоконтролю і самооцінки відповідальності, уміння організувати свою діяльність.

Обладнання: вірші ,народні прислів’я, індивідуальні картки.



Хід уроку

  1. Організація класу

  2. Актуалізація знань учнів

Вправа « Мікрофон»

  • Як ти розумієш, що таке відповідальність?

  • Якого учня ти б назвав відповідальним?

  • Назви найвідповідальніших дітей у класі. Чому ти так вважаєш?

  • Назви най безвідповідальніших дітей у класі. Чому ти так вважаєш?

  1. Оголошення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ми поговоримо про відповідальність.

  1. Вивчення нового матеріалу

  1. Аналіз ситуацій

У кожного з нас можуть статися неприємності: ми можемо забутися вдома підручник або зошит, не виконати важливе завдання, запізнитися на урок. На картках, які ви отримали, описано 6 таких ситуацій. Уявіть, що це сталося з вами. Постарайтеся пояснити причину того, що сталося. Для цього уважно прочитайте варіанти відповіді, що вказують на можливу причину події і виберіть один.

  1. Я не виконав доручення, тому що:

- я неорганізований;

- у нас вдома було прибирання подвіря.

2. Я не вивчив вірш, тому що:

- забув про завдання;

- не знайшов книги із цим віршем.

3. Я не виконав свою обіцянку, бо:

- ходив з батьками до бабусі;

- забув про свою обіцянку.

4. Я відволікався на уроці, тому що:

- був неуважним;

- мені заважав працювати сусід.

5. Я не впорався з контрольною роботою, тому що:

- погано вивчив правила;

- сусід поросив йому підказати.

6. Я запізнився на урок, бо:

- повільно збирався;

- мене підвів годинник.

Вчіться пояснювати свої невдачі відсутністю зусиль і старань. Людині не завжди й не за всіх обставин удається бути відповідальною, але вона повинна старатися це робити.

2.Вправа « Моя сімя»

Дати відповідь на запитання одним словом.

  • Хто ходить до магазину?

  • Хто носить покупки?

  • Хто складає на місце іграшки?

  • Хто виносить сміття?

  • Хто готує обід?

  • Хто прибирає в квартирі?

  • Хто проводжає тебе до школи?

Обовязок – це певне зобов’язання перед іншими виконувати посильну роботу. Обов’язки покладаються на людину або за її ініціативою або за домовленістю з іншими членами сім’ї. Обов’язки дозволяють розподілити роботу та заощадити час кожного члена сім’ї. Виконувати обов’язки не завжди легко, але необхідно, оскільки від одного члена сім’ї залежить благополуччя інших. Усі члени сімї відповідальні одне перед одним за виконання своїх обов’язків.

  • Чи завжди ви виконуєте свої обов’язки, чи вам постійно про них нагадують?

  • Що станеться, якщо один із членів сімї забуде виконати свої обов’язки? У багатьох випадках існує різниця між нашими бажаннями і тим, що необхідно робити, між «хочу» та « необхідно». Людина вибирає сама, як їй вчинити. Але вона повинна думати не тільки про себе, але й про тих хто поруч з нею.

3. Фізкультхвилинка

4.Вправа « Усі для всіх»

У всі членів ваших сімей є певні професії. Вони мають неабияке значення для всіх членів суспільства. Кожна професія вимагає виконання певних професійних обов’язків і відповідального ставлення до їхнього виконання. Наприклад, пекар працює для того, щоб ми могли купувати хліб. Він працює з ранку до вечора: готує тісто, розкладає його у форми, випікає, складає. Пекар повинен стежити за якістю своєї роботи, щоб хліб був смачним, пропеченим, радував покупців. Але для того щоб хліб зявився на прилавках наших магазинів, необхідна праця не лише пекаря.

  • Пригадайте, які професії пов’язані з виробництвом хліба? ( Хлібороб, пекар, водій, продавець).

Якщо з цього процесу випаде хоча б одна ланка, то продукт не буде вироблений або його якість погіршиться. Неякісний хліб може призвести до різних захворювань людей. Тому хлібороб, пекар та інші виробники хліба відповідальні перед покупцями засвою працю. Відповідальні перед суспільством.

Відповідальність – означає бути відповідальним перед ким – небуть (батьками, вчителями, суспільством, самим собою) за свої справи та вчинки.

Не лише дорослі, але й учні відповідальні за виконання своєї справи. Їхнє завдання – добре вчитися. Знання допоможуть вам отримати в майбутньому хорошу роботу, стати майстром своєї справи.

5.Складання таблиці « Я повинен, я можу, я хочу»

Я повинен: Я можу: Я хочу:

добре вчитися; вчасно готувати уроки;

виконувати домашні займатися по 20 хвилин

завдання; англійською мовою;

відповідати біля дошки; бути активним,відповідальним;

відвідувати гурток. відповідально ставитися до

навчання.

Нерідко бувають випадки, коли « я повинен» і « я хочу» не збігаються. У людини завжди є вибір в прийнятті рішення. Можна зробити роботу як хочеться, як легше і знизити якість. Можна взагалі відмовитися від виконання цієї роботи й зайнятися тим, що хочеться. Можна змусити себе виконати роботу як слід. У багатьох ситуаціях ми повинні відмовитися від того, що хочемо, заради того, що мусимо. Інакше нас чекає осуд тих,хто нас оточує. Ми несемо відповідальність за свій вибір, за результати своєї роботи.

Усі вимоги, які висуває вам школа, посильні для вас. Потрібне лише відповідальне ставлення до навчання.

6.Складання моделі відповідального учня

  • Виконує вимоги вчителя;

  • Серйозно ставиться до доручених обов’язків;

  • Уміє долати труднощі;

  • Розпочавши справу, доводить її до кінця;

  • Самостійно працює на уроці;

  • Самостійно виконує домашні завдання;

5.Підсумок уроку

Тестування









Урок 13

Тема. Що посіємо, те й пожнемо.

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: сформувати вміння учнів об’єктивно аналізувати ситуацію і свої вчинки; розвивати почуття справедливості, доброти і щирості;виховувати дружні стосунки між школярами, розкрити переваги добра над злом, щирості над хитрістю; виховувати почуття обов’язку, неприємне ставлення до обману.

Обладнання: вірш Велосипед»,народні прислів’я, індивідуальні картки.

Хід уроку

  1. Організація класу

  2. Мотивація навчальної діяльності учнів

  1. Робота з прислів’ями

Продовж прислів’я і поясни зміст

  • Як постелиш, так і … ( виспишся)

  • Що посієш, те й … ( пожнеш)

  1. Читання вірша А, Костецького « Велосипед»

Славкові, що з квартири 40,

Велосипед купили вчора

Він зразу в двір його потяг,

Прудкого та дзвінкого,

Все хизувався ним,та нас

Не підпускав до нього.

Просив Юрко: - Ну дай, хоч раз,

Проїду метрів з двісті!

А він Юркові: - Ач який!

Свого купи та їзди!

І я просив. Та він: - Моє!

І нам кататись не дає.

Ну й що, нехай. А ми за те

Разом в кіно ходили,

Разом у нашому дворі

Співали скільки сили,

А потім грали у квача,

Аж поки вечір не почавсь.

А що Славко? Він сам один.

Сидів з велосипедом

І вже кататись не хотів,

Отак йому і треба.

  1. Повідомлення теми і мети уроку

На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про справедливість, зясуємо, що таке бути справедливим, як передбачати зло і хитрість.

  1. Вивчення нового матеріалу

  1. Розповідь вчителя

У Декларації прав людини записано, що людина повинна знати свої права і ставитись до інших людей поважливо. Усі люди народжуються вільними і рівними. Усі мають однакові гідність і права. Усі мають ставитися одне до одного, як брати і сестри, наділені розумом.

  1. Робота над прислів’ями

Які люди, таке й життя буде.

Де згода панує, там горе танцює.

В товаристві лад, усяк тому рад.

Все добре переймай, а злого уникай.

Мир будує, війна руйнує.

Ніхто не має права ображати іншу людину, принижувати її, жорстоко поводитись з нею.

  1. Робота в групах

Перша група. Гра « Чарівні окуляри»

Діти по черзі одягають окуляри від сонця. Учень запитує: « Окуляри, окуляри, що ви бачите? Що вам в мені подобається?»

Друга група.

Якою рисою,якістю ви пишаєтесь?Хто більше назве синонімів до слова друг. Антонімів до слова: мир ( війна), друзі ( вороги), добро (зло).

  1. Фізкультхвилинка

  2. Читання і обговорення оповідання « Що є справедливим»

Старий учитель жив один. Учні й учениці його давно виросли, але не забували свого колишнього вчителя.

Одного разу до нього прийшли два хлопчики і сказали:

— Наші матері прислали нас допомогти вам у господарстві.

Учитель подякував і попросив хлопчиків наповнити водою порожній кадівб. Він стояв у саду. Біля нього на лаві були складені лійки і відра. А на дереві висіло іграшкове відерко, маленьке і легке як пір'їнка,— з нього в жаркі дні вчитель пив воду.

Один із хлопчиків вибрав міцне залізне відро, постукав по його дну пальцем і, не поспішаючи, попрямував до колодязя; інший зняв із дерева іграшкове відерко і побіг за товаришем.

Багато разів хлопчики ходили до колодязя і поверталися назад. Учитель дивився на них із вікна. Над квітами кружляли бджоли. В саду пахло медом. Хлопчики весело розмовляли. Один з них часто зупинявся, ставив на землю важке відро і витирав з лоба піт. Інший біг із ним поряд, розпліскуючи воду в іграшковому відерку.

Коли кадівб був наповнений, учитель покликав обох хлопчиків, подякував їм, потім поставив на стіл великий глиняний глек, доверху наповнений медом, а поряд із ним гранчасту склянку, також наповнену медом.

— Віднесіть ці подарунки своїм матерям,— сказав учитель.— Хай кожний з вас візьме те, що заслужив.

Але жоден із хлопчиків не протягнув руки.

— Ми не можемо розділити це,— збентежено сказали вони.

— Розділіть це так, як ділили роботу,— спокійно сказав учитель.



  • Хто є героєм оповідання?

  • Як хлопчики допомогли вчителю?

  • Яку отримали винагороду?

  • Чи змогли поділити між собою мед?

  1. Робота з тлумачним словником

Справедливість – правильне, неупереджене ставлення до кого – небудь; людські відносини, що ґрунтуються на моральних засадах.

Хитрість - якість характеру людини, яка для досягнення чого – небудь діє непрямими, обманними шляхами.

  1. Гра « Продовж речення»

До чого можуть призвести такі вчинки та риси характеру?

  • Хлопець образив друга –

  • Небажання вчитися –

  • Неуважність до людей –

  • Грубе ставлення до бабусі –

  • Байдужість до здоровя інших –

  • Жадібність –

  1. Підсумок уроку

Чи погоджуєтеся ви з тим, що в житті потрібно діяти справедливо?









Урок 14 - 15

Тема. Гарні слова і гарна справа.

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: ознайомити учнів із поняттями і законами доброти, честі, справедливості; формувати у школярів найвищі людські цінності: ввічливість, милосердя, людську гідність, чуйність, любові і поваги до ближнього; 
виховувати почуття людської гідності, бажання духовно вдосконалюватися;
 
розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес.
 
Обладнання: технічні засоби ( проектор, екран, комп’ютер), фонограми пісень та мелодій, відеоматеріали, добірка прислів’їв, малюнок сонечка. 
                                             Хід уроку

  1. Організація класу

  Учитель. Доброго дня, любі діти! Я прошу Вас хвилинку постояти. Хай першими сядуть уважність та щирість, другими – сердечність та чуйність, а згодом – доброта та милосердя. Ви завагалися? А чому? Я не випадково зупинила Вас. Кожен на хвилинку замислився над чистими джерелами своєї душі. 

  1. Мотивація та актуалізація знань учнів
    Поверніться, будь-ласка, один до одного, покладіть долоні своєму товаришу. Ви відчуваєте тепло його руки. Це тепло його серця і тепло душі. Воно зігріває Вас, так як і багатство Ваших душ може зігріти ближнього.
     

  2. Оголошення теми і мети уроку
    Розпочинається урок доброти,
     
    Тож прошу Вас серця свої відкрити,
     
    Щоб зрозуміти і запам’ятати,
     
    Лише з добра усе бере початок!
     

    Мудрець сказав: «Краса врятує світ!» 
    Але уже на протязі століть
     
    Панує істина проста:
     
    «Наш світ рятує доброта».

  3. Вивчення нового матеріалу

  1. Сторінка перша  «Стежиною добра» 
    Учитель. Доброта – найбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку, її вбирає дитина змолоком матері і на протязі усього життя дарує світу. Діти, спробуймо поміркувати разом. На що, на Вашу думку,схожа доброта? (Діти висловлюють свої думки) Так, і мені здається, що вона схожа на тепле, ласкаве, усміхнене сонечко. (Вчитель вивішує на дошку сонечко, на якому у вигляді усмішки написане слово «доброта»). Скажіть мені, будь ласка, а яку людину можна назвати доброю? (Учні відповідають). 
    Учитель. Скажіть, діти, а доброта зажди справжня? Я зачитаю Вам невеличку розповідь, а Ви спробуйте здогадатись, де прояв дійсної доброти, а де лише було одягнуто її маску. 
    (Вчитель або учень зачитує розповідь) 

  2. Сторінка друга «Гарні слова та гарні справи» 

    Серед поля стоїть маленька хатинка, її побудували, щоб у негоду люди могли сховатись і пересидіти у теплі.
     
    Одного разу серед літнього дня захмарило, і пішов дощ. А в лісі було в цей час троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як із неба ллє дощ, як з відра.
     
    Коли бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому мокра, як хлющ. Він тремтить від холоду.
     
    І ось один із тих хлопчиків, що сиділи в сухому одязі, сказав: «Як мені тебе шкода».
     
    Другий теж промовив красиві жалісливі слова: «Як страшно опинитись у зливу серед поля. Мені шкода тебе!».
     
    А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і подав її змокрілому хлопчику! Той скинув мокру сорочку та одягнув суху.
     
    (Обговорення прослуханого) 

    Учитель. Діти, скажіть, хто , на Вашу думку, проявив справжню доброту? 
    Чи завжди гарні слова і гарні справи співпадають?
     (Учні міркують і висловлюють свої думки) 
    Учитель. (підводячи підсумок) Так, дійсно, справжня доброта німа. Людина, яка робить добро за велінням серця, ніколи не буде вихвалятися цим, хизуватись своїм вчинком перед іншими. 
    Учитель. Із давніх-давен гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основними у житті. І про це говорить народна мудрість. Подивіться уважно на дошку і спробуйте віднайти другу половинку прислів’їв. 
     Доброго тримайся – поганого цурайся. 
    • Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся. 
    • Добро закарбовуй на камені, а зло записуй на снігу. 
    • Хто людям добра бажає, той і собі має. 
    • Велике діло – добре слово. 
    • Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш. 
    Учитель. Діти, а чи підготували Ви, на моє прохання, вислови відомих людей про добро і доброту? (Діти зачитують знайдені афоризми; учитель дякує учням) 

  3. Сторінка третя «Матуся» 
    Учитель. Діти! Вам уже по 12 років, ви народилися і живете у світі людей, кожен день Вас оточують десятки людей, знайомих і незнайомих, Серед них Ваші вчителі, Ваші рідні і друзі. 
    Підкажіть, а чи можете Ви назвати ту людину, яка по відношенню до Вас найдобріша, яка щоденно, щохвилинно, щосекундно виявляє свою любов, турботу, яка дарує Вам доброту і нічого не чекає у відповідь.
     (Учитель підводить дітей до відповіді; діти відповідають, що це мама). 
    Учитель. Так, мої любі, це Ваша матуся. Це вона з першої хвилини життя схиляється над Вами, це вона в тривозі і надії вдивляється у Ваші оченята, сподіваючись і прагнучи щастя для Вас. 
    Я пропоную Вам прослухати і проглянути легенду про нещасливу матір.
     
    ( відеофільм)

    Учитель. (Обговорення побаченого) 
    • Скажіть, а чи правильно вчинили діти, коли не пустили матір до вогню?
     
    • Чому є матір перетворилася на зозулю і кинула своїх діточок?
     
    • Чи зрозуміли свою провину діти? Чи не було це запізно?
     
    • Діти, а який висновок ми можемо зробити, чому навчає нас ця легенда?
     
    (Міркування дітей) 

    Учитель. Материнська любов найсвятіша. Та, на жаль, не всі і не завжди ми уміємо її оцінити. Як рідко ми задумуємося над тим, що необачно зронене слово залишає рубець у душі найріднішої людини, вибілює її коси та розсипає зморшки на чолі. 

    Зараз ми усі разом переглянемо добірку картин відомих художників світу про матінку та материнське серце. Нехай кожен з Вас, вдивляючись у світові шедеври, думкою полине до рідної неньки.
    Висновок учителя. Дітоньки! Прийдіть сьогодні додому і обов’язково посміхніться любій матусі, обійміть її, приголубте і скажіть, що ВОНА для Вас найкраща у світі. 

  4. Сторінка четверта « Фізкультхвилинка»

  5. Сторінка п’ята «Самотність і милосердя» 
    Учитель
    . А чи знаєте Ви, що на сьогоднішній день на Україні проживає багато самотніх літніх людей. Це теж чиїсь батьки, які на схилі літ виявились непотрібними власним дітям. У когось не вистачило часу для старенької матері, у когось замалий будинок, щоб прожити разом, а у когось просто зачерствіло серце… 
    Ці люди живуть у спеціальних будинках інтернатах. Нещодавно, напередодні 8-го Березня, я мала змогу відвідати такий заклад у містечку Тиврів, що за 30 км від Вінниці. Там проживають 250 стареньких людей, які з любов’ю називають свій будинок «Дім на околиці». Я домовилась, що у травні ми з Вами поїдемо до них у гості, адже цим одиноким людям так не вистачає нашого тепла.

    Разом з Вами ми зараз переглянемо сюжет. І все ж таки, я сподіваюся, що ніколи Ваші рідні бабусі та дідусі не розділять долі жителів цього дому. 

    (Діти переглядають відеоматеріал про будинок-інтернат для літніх людей, а вчитель у цей час зачитує поему «Кинута мати») 
    Кинута мати 
    Осінь дощем зарясніла.
     
    Сирість в нетопленій хаті.
     
    Жінка край столу сидить.
     
    Хто вона – кинута матір.
     

    Скажете – так не буває.
     
    А Ви лише подивіться,
     
    Подумки лиш ненароком
     
    Зморшок її доторкніться.
     

    Складені, втомлені руки,
     
    Губи щось ніби шепочуть.
     
    А на столі, мов ікона,
     
    Фото синочка і доні.
     

    Спогади, ніби картини,
     
    Душу її зігрівають,
     
    Діти, її пташенята,
     
    Щастя по світу шукають.
     

    Донечці років вже з десять
     
    Світить Італії сонце,
     
    Мати те фото цілує,
     
    Дощ заливає віконце.
     

    Син, її гордість, надія,
     
    Теж десь по світу блукає,
     
    Сину, озвися ж бо, сину,
     
    Вістки давно вже немає.
     

    Що ж то за доля такая,
     
    Що за країни далекі,
     
    Знаєте, діти, на груші
     
    Звили гніздо в нас лелеки.
     

    Вишні улітку вродили,
     
    Тільки їх нікому їсти,
     
    Пусткою стало село
     
    –Всі подалися у місто.
     

    Межі некошені в травах,
     
    Все поросло бур’янами.
     
    Літо минуло – вже й осінь
     
    Плаче самотньо сльозою.
     

    Мовчки підвелася мати,
     
    Стала одна на порозі,
     
    Щастя її материнське
     
    Десь загубилось в дорозі.
     

    Учитель. Що моторошно, страшно? (Діти реагують мімікою). Але це, діти, реальність сучасного життя. І щоб таких реалій в цьому світі стало менше, я покладаю велику надію на ваше покоління, На ваші серця, вашу любов, тепло і ласку. 
    Діти, нещодавно ми разом переглядали фільм «Острівець надії», був оголошений конкурс на кращий твір за темою «Якби я був добрим ангелом світу…» Сьогодні нам випала така нагода послухати переможця, який зачитає для нас свій шедевр.
     

  6. Сторінка шоста «Дерево добрих справ» 
    Учитель
    . Діти, підкажіть, доброта – це якість людини, що дається при народженні, чи її потрібно виховувати? (Діти висловлюють свої думки). Я також довго думала над цим питанням і дійшла до висновку, що людина повинна постійно удосконалювати себе на протязі життя. 
    Відсьогодні у нашому класі буде поряд з Вами жити «дерево добрих справ». Воно допоможе нам планувати важливі справи, які ми запишемо на листочках. Весною і влітку дерево буде зеленим, восени – жовтим, а взимку – білосніжним. Надворі початок весни, і наше дерево доброти сьогодні вперше одягнеться у зелене вбрання. Я пропоную кожному взяти один листочок і записати ту добру справу, яку Ви плануєте зробити навесні. Коли ж ці справи будуть виконані, листочки замінимо на нові. Беріться до роботи.
     
    (Учні пишуть свої задуми) 


    Ну що ж, нехай тоді оживе наше «дерево надії, ласки і добра».
     
    (Усі прикрашають деревце і стають півколом і декламують вірші) 

    1 учень 
    Коли ти будеш добрим,
     
    Про тебе люди скажуть.
     
    Ніколи не забудуть про ввічливість твою.
     
    У школі і удома усім давно відомо
     
    Що добрих не народжують, а добрими стають.
     

    2 учень 
    Не лінуйтесь робити добро
     
    Лише зла не бажайте нікому
     
    Бо воно, як велика гора
     
    Стане вам на шляхові земному.
     

    3 учень 
    І старайтесь робити добро 
    День і ніч, і у кожну хвилину,
     
    Щоб серденько, як сонце цвіло,
     
    Це хорошою робить людину!
     



(Виходить учитель із запаленою свічкою, на фоні музики робить загальний висновок) 
Учитель. 
Що найціннішого є у житті,
 
І найдорожчого за все на світі,
 
То – доброта, запам’ятайте діти,
 
І хай вона крокує по землі.
 

Цінніша перлів, золота і слави,
 
Вона єдина зігріває нас,
 
Така одвічна, мудра , нелукава,
 
Пригорне кожне серце повсякчас.
 

А ми сьогодні, поєднавши руки,
 
Запалюємо свічку доброти,
 
Її вогонь освітлює стежину
 
Й допомагає впевнено іти.
 

Любіть життя, несіть в долонях світло,
 
І відкривайте душі для добра,
 
І буде янгол щиро Ваш радіти,
 
І доторкнеться вашого плеча.
 

Пісня «Людина починається з добра» (передача свічки) 

5. Підсумок уроку

Ну що ж, любі діти. Підходить до завершення наша виховна година. Я вірю в те, що від сьогодні стала добрішою кожна дитина. Я вірю, що запалений вогник доброти поселиться у ваших серцях і з ним ви будете іти по житті до своєї мети. Ну і, звичайно, я щиро дякую шановним гостям, які були сьогодні з нами. 
Нехай любов земна і доброта сердечна

Завжди крокують поруч у житті. 














Урок 16

Тема. Вчинки добросердя.

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: формувати моральні основи дитячої особистості засобами слова; сприяти вихованню доброї, чуйної, лагідної людини; розвивати культуру мовлення, спілкування і поведінки учнів; виховувати потребу в самовдосконаленні та самовихованні.

Обладнання: грамзапис пісні Теодора Кукурудзи «Світ не без добрих людей»; «Дерево мудрості»; словник; гра «Виправ помилку»; роздатковий матеріал «Правила доброго чарівника».

Хід уроку

  1. Організація класу

Учитель. Діти, перш ніж розпочати наше заняття, привітаймося з нашими гостями. Привітно всміхнувшися, ми побажали одне одному доброго дня.

  1. Актуалізація опорних знань учнів

Як ви думаєте, від чого так повіяло теплом? Від чого на краплину сонця, на краплину щастя збільшилось у світі? Від чого на краплину радіснішим стало наше життя? — Так, навіть від одного доброго слова стає краще й тепліше на душі.

А чи завжди ми буваємо добрими одне до одного?.. Один мудрець сказав, що людина — це її вчинки. Усе своє життя люди пізнають, що таке добро і зло, гарно і погано... Але шлях до доброти непростий і не завжди легкий, тому треба вчитися доброти, учитися бути уважним до людей, берегти і дбати одне про одного.

  1. Оголошення теми та мети уроку

Сьогодні ми спробуємо зробити ще декілька кроків на шляху доброти. А в помічники я пропоную взяти: мислення, увагу до слова, творчість і фантазію. Ми вчитимемося спостерігати, згадувати, думати, творити, відчувати, робити висновки.

  1. Вивчення нового матеріалу

  1. Вчинки добросердя

...Здавна на Землі цінувалося праведне життя — життя чесне, щире і правдиве. Завжди користувалися повагою люди, готові прийти на допомогу, добрі, привітні, ввічливі, тактовні, вдячні, чесні, терпимі, щедрі. Дуже важливо вміти втриматися від шкідливих звичок, учинків та лихих намірів. Очевидно, ви знаєте, що за свої вчинки треба відповідати перед Богом, людьми, своєю совістю. Зло завжди буде покарано... Але як учинити щодо людей, які нас образили? Відповісти образою на образу? Помститися?

Зло породжує тільки зло... Кращим за помсту є прощення. Тому треба вчитися перемагати свій гнів, бути поблажливим, терпимим до ворогів і не брати прикладу з тих, хто вас зневажає чи кривдить. Здатність людини прощати ближньому зло, не мститися йому, утримуватися від сварки — свідчить про силу та красу людської душі.

З давніх-давен стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основою життя, і про це народ висловлювався в усній народній творчості. Вашим домашнім завданням було відшукати й підготувати прислів'я та приказки про добро і зло.

Учні. Добро довго пам'ятається; Хто людям добра бажає, той і собі має; Не одежа красить людину, а добрі діла; Зла людина зліша вовка; Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла і сподівайся; Злі язики страшніші зброї; Поведінка — це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя.

  1. Гра « Виправ помилку»

Учитель. Я вам нагадаю ще таке народне прислів'я: «Мудра людина не завдасть образи, а мужня — не стерпить її». Як ви його розумієте? Тобто розумна людина ніколи нікого не зневажатиме та зверхньо не ставитиметься до інших.

Тож розважимося і пограємо у гру «Виправ помилку». Ви маєте знайти початок прислів'я у правій колонці, а його закінчення — у лівій.

Добре слово і            безмежна.

Вітер рушить гори,    мороз зігріє.

Сила слова                 що дощ у посуху.

Тепле слово і в          залізні ворота відкриває.

Добре слово людині  а зле руйнує.

Добре слово дім побудує,       яким відкривають серця.

Слово — ключ,         а слово — дружбу.

Мале зле слово          велику образу творить.

А зараз, діти, давайте поміркуємо вголос. Які якості людської поведінки ви б віднесли до доброти?

(Чесність, вдячність, щедрість, привітність, працелюбність, терпимість, милосердя.)

Чи можна прожити без доброти? Чому?

(Без доброти люди були б злі; жорстокі, байдужі, було б важко так жити.)

Що означає бути добрим?

(Це вміти бачити, відчувати того, хто потребує нашої допомоги, наших добрих слів і вчинків. Треба вчитися не бути байдужим, творити добро.)

Кого в нашому класі можна назвати добрим?

На що, на вашу думку, схожа доброта? Мені здається, що на усмішку матусі, а вам?

Пригадайте якийсь випадок із вашого життя чи життя товаришів, пов'язаний із людською добротою, який вам особливо запам'ятався.

(Учні розповідають.)

  1. Сила людського слова

Учитель. Діти! А чи знаєте ви, що слово — це справжнє диво. Воно може бути другом, а може бути ворогом. Словом можна потішити, підбадьорити, підняти зі зневіри людину, а можна образити, завдати смутку, поранити і навіть убити. Ось як образно і вдало висловлюється про слово великий педагог, письменник В.Сухомлинський: «Слово — найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне — приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу і безнадію й одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати усмішку і сльозу, породити віру в людину і заронити зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі... Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину».

(Зауваження слід давати дуже обережно, тактовно, щоб людина не образилася (обов'язково наодинці, а не при сторонніх). Зауваження слід робити лише стосовно поганих звичок, рис характеру, які людина може виправити, і в жодному разі щодо вад її зовнішності.)

Діти, а чи знаєте ви, що кожен із вас може бути добрим чарівником? І для цього зовсім не потрібна чарівна паличка. Бо чарівник — це добра людина, яка дарує радість іншим. І я вам можу підказати правила для чарівника.

1. Правила доброти.

Подивися навколо — хто потребує поради, доброго слова, співчуття, допомоги.

Постав себе на місце іншого. Зрозумій і виконай його бажання. Прощай помилки іншим. Принеси іншому радість.

2.     Правила чесності.

Сказав — зробив.

Помилився — визнай.

Забув — попроси пробачення.

Говори те, що думаєш.

Не впевнений — не обіцяй.

Не можеш сказати правду — поясни, чому.

Не видавай чужу таємницю.

3.   Правила ввічливості.

Ввічливість — це вміння поводитися так, щоб іншим було приємно, затишно з тобою.

Будь завжди привітним: вітайся при зустрічі, дякуй за допомогу, відходячи — попрощайся.

Не примушуй за тебе хвилюватися. Ідеш — скажи, куди йдеш та о котрій годині повернешся.

Не капризуй і не бурчи. Твоє капризування може зіпсувати настрій іншим.

  1. Фізкульхвилинка

  2. Бесіда на тему «У лиху годину пізнаєш вірну людину»


C:\Users\User\Desktop\001 - 0006.jpg

Хто намальований на картинці? Чому у хлопчика сумні очі? Про що він мріє?

Вправа « Хто хоче допомогти хлопчикові?»

Вчитель називає варіанти ігор з м’ячем, а діти обирають той, який підходить хворому хлопчиковію.

  • Діти з відром стоять на невеликій відстані , а хлопчик вчиться влучати в ціль.

  • Діти малюють коло на відстані 1 – 2 метри від візка, а хлопчик намагається влучити в ціль.

  • Гра « Штандер». Діти почергово підкидають м’яч догори й ловлять його.

Вправа «Чуйна бесіда»

  1. Чи може хворий хлопчик або дівчинка стати тобі гарним другом? Чому ти так вважаєш?

  2. Чи є у вашому будинку хворі діти? Чи збираєшся ти з ними познайомитися. Потоваришувати?

  3. У кожному місті є дитячі будинки, в яких живуть діти. Ці діти - сироти. Їх так називають через те, що в них немає батьків. Що відчувають ці діти? Як вони живуть? Чи можемо ми з вами потішити цих дітей? Чим?

  • Намалювати малюнки і надіслати їх дітям.

  • Замовити автобус і поїхати на гостину у дитячий будинок, подарувати дітям іграшки, книги.

  • Разом з мамою надіслати солодку бандероль.

Вправа « Пишемо листа дітям у дитячий будинок»

Колективне складання листа

4.Підсумок уроку

Підступне зло на Землі, але невтомні й непереможні сили добра. А починається боротьба зі злом найперше з подолання у собі таких простих, звичайних, загальнолюдських вад, як заздрість, лінощі, байдужість, нечесність, хитрість, лукавство. Пам'ятайте! Щоб люди поважали вас, приязно ставилися до вас, завжди дотримуйтеся золотого правила вихованості:«Ставтеся до людей так, як би ви хотіли, щоб люди ставилися до вас!»

Діти, ще раз повторимо і запам'ятаємо прислів'я і приказки про добро.

(Учні знімають і зачитують написи з «Дерева мудрості». Лунає пісня Теодора Кукурудзи «Світ не без добрих людей», діти підспівують.)











Урок 17

Тема. Вчинки добросердя.

« У світі бракує на всіх доброти, бо є безпритульні собаки й коти»

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: ознайомити дітей з поняттям добра і зла, ласки, байдужості, жорстокості; формувати моральні уявлення в почуття; розвивати духовно-моральне мислення; сприяти вихованню бажання творити добро, співчуття до безпритульних; засуджувати жорстоких, байдужих.

Обладнання: твори В. Сухомлинського, картки з малюнками, дитячі малюнки, картки для складання слів, ребуси.

Хід уроку



1. Організація класу.

Врятує світ краса –

Завжди так говорили

Тепер врятує світ лиш доброта,

Бо однієї вже краси занадто мало.

Бо стільки всюди зла – людина вже не та…

Тож, люди на Землі!

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла.

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.

2. Повідомлення теми уроку.

Очікування від дітей…(про що буде розмова. Запис на дошці відповіді дітей)

3.Опрацювання нового матеріалу

1. Проблемні ситуації

1.Про що розмовляють хатні і бродячі коти? А тепер уявіть, що зустрілися два собаки-хатній і бродячий. Що вони скажуть один одному?

2.Як можна допомогти бродячим тваринам?

3.Ситуація «Кіт на дереві»

(Котик незчувся, як заліз дуже високо на дерево, а злазити боїться. Що робити? Як допомогти котикові? Як його врятувати? )

Ситуація «Як допомогти песикові дістати кістку?»

(Песик сидить на ланцюгу, не може дістати кістку.)

- Хто ж це так вчинив із собачкою?

- Це добре чи погано?

2. Читання оповідання К.Ушинського «Грайливі собаки»

...-Постривай-но, він зараз тобі покаже!-сказав Володя-Провчить тебе.

Але Мопс грався і далі,а Палкан дивився на нього дуже образливо.

- Бачиш,-сказав Володі батько. - Палкан добріший за тебе. Коли с тобою починають гратися твої маленькі братики й сестрички,то обов’язково усе закінчується тим, що ти їх поб’єш. А Палкан знає, що великому і сильному не можна ображати маленьких і слабких.

Завдання. Давайте складемо телеграми і надішлемо їх усім героям цього оповідання: Батькові, Володі, Палкану, Мопсу.

- Кого ми в телеграмах будемо хвалити, а кого соромити?

3. Бесіда за малюнком

« У світі бракує на всіх доброти, бо є безпритульні собаки й коти»

4. Фізкультхвилинка з посмішкою:

Світанком кошенята

Самі у дім вертають:

Хоча вони й малята,

Але ж і вуса мають.

Наша Мурка вушка мила.

На траві, біля криниці.

Мила лапкою без мила;

Це тому, що Мурка-киця.

5.Сторінками мультиплікаційних фільмів

Пригадайте казки, мультиплікаційні фільми, герої яких не гарно ставилися до тварин. Складіть речення зі словом «СОРОМНО».

6. Вправа «Розгадай»

У собаки нашого сусіда дідуся Миколи - народилося цуценя.

Друзі Сашко, Дмитрик та Андрій давно мріяли про собаку.

Дідусь кожного з них запитав: «Що ти будеш робити із цуценям?»

Дмитрик відповів; «Я зав’яжу цуценяті бантик!» Сашко посміхнувся; «А я буду бігати з ним!», лише Андрійко сказав: «Я облаштую цуценяті теплу постільку в кошику, наллю молочка у мисочку і доглядатиму його!»

Проблемне запитання. Відгадайте, кому дідусь подарував цуценятко.

7. Гра «Добре-Погано» 2 команди.

Вибирають слова для своєї команди. Зачитує слова дорослий.

Розірвав, образив, захистив, відвідав, посварилися, обігрів, відібрав, штовхнув, допоміг, поділився, ударив, зруйнував, заспокоїв.

8. Вправа «Хто яке серце має?»

Яке серце у ...? Зле серце має Карабас-Барабас.

Кам’яне серце у ...

Самотнє серце у ...

Чуйне серце у ...

Байдуже серце у ...

У мене серце ...

Прекрасне серце у ...

Гаряче серце у ...

Крижане серце у ...

Золоте серце у ...

Складання слів із розсипанок (зі складів необхідно скласти слова: добро, ласка, ніжність, зло, байдужість, жорстокість.)

9. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського.

- Чому захворіла дівчина? Що приносила родичі їй? Чи стала здоровою дівчинка? Чого їй не вистачало? Чи видужала Оля? Що їй допомогло?

10.Уявне малювання.

Якими кольорами ви б зобразили добро? (Світлим: сонце, квіти, хліб, радість.)

А зло? (темними: хмара, підземелля, зброя)

11. Скринька « Народної мудрості»

Крилаті вислови та прислів’я

* Життя таке коротке. Поспішайте робити добро.

*Будеш робити добро-щасливим будеш.

*Добре діло роби сміло.

*За добро добром платять.

*Від добра добра не шукають.

*Все добре приймай, а злого уникай.

*Чуже горе не залишає байдужими народ.

*Перший крок до добра - не роби зла.

4. Підсумок уроку

1. Варто задуматись!

-Один рік має 365 днів!

-Кожен день має 24 години!

-Кожна годинка має 60хвилин!

Отже, рік має 365 днів, 600 хвилин. Як багато часу нам дає бог! Але яку частину цього часу ми приділяєм добрим справам?!

2.Памятка Добродія

Появляється «Добродій», який вручає учням пам’ятки.

Ти добро лиш твори всюди,

Хай тепло тобі повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисти криницю,

Волю дай, нагодуй пташину,

Народи і зрости дитину!

Бо людина в цьому світі

Лиш добро повинна творити.















Урок 18 - 19

Тема. Небайдужість.

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: уточнити уявлення учнів про чуйність, турботливість та небайдужість; викликати бажання піклуватися про інших, виявляти чуйність турботливість, небайдужість; донести до свідомості дітей. Що найвища краса людини полягає в тому, що вона живе не тільки для себе, а всі свої сили, енергію віддає іншим людям.

Обладнання:

Хід уроку

  1. Організація класу

  2. Мотивація навчальної діяльності

Сценка « Турботлива пара»

Діти діляться на пари. Кожна пара одержує картку з такими словами: бабуся та онук, лікар і хворий, мама й донька, учень та вчитель, лисиця та лисеня. У сценці діти повинні зобразити, як персонажі. Записані на картці, що їм дісталася, піклуються одне про одного.

Висновок. Турботливість є свідченням людяності – небайдужість,уважність,чуйність до людей,уболівання за них та їхні справи, увага до їхніх потреб. Не забувайте, що кожний ваш учинок, кожне ваше бажання впливає на людей, які вас оточують. Робіть усе так, щоб тим, хто перебуває поруч з вами, було добре.

  1. Повідомлення теми та мети уроку

  2. Вивчення нового матеріалу

  1. Аналіз ситуацій

Ситуація 1

Повернувшись зі школи, вітя сів читати книжку. До нього підійшла сестричка Оля.

  • Вітю, дістань, будь ласка, з полички мою книжку.

  • Не заважай! – крикнув на неї Вітя. – Хіба ти не бачиш, що мені ніколи?

  • Пробач, Вітю, я більше не буду заважати, - сказала Оля і пішла до іншої кімнати, до своїх іграшок …

Запитання до тексту

Як повівся Вітя?

Що він повинен був зробити?

Слово вчителя

Люб’язність – це вміння триматися в товаристві, чемність, привітність. У повсякденному житті ми майже щогодини спілкуємося з іншими людьми.

Як ви думаєте, чи завжди наше спілкування з товаришами, батьками, вчителями є приємним?

Прикладів нешанобливого ставлення до інших людей дуже багато. Ось деякі з них.

  • Узяли зошит, але не повернули.

  • Не подякували мамі за сніданок.

  • Забули купити хліб,і вся сімя залишилася без вечері.

  • Мама просила принести воду, а ви не принесли

  • Образили товариша.

Ситуація 2

Сьогодні мама пізно повернулася з роботи, бо затрималася на зборах.вона зайшла до кімнати й помітила чорні сліди ві взуття, що вели до кімнати.зайшовши туди мама побачила свою доньку Галю, яка сиділа в батьковому кріслі й читала книжку. Біля крісла стояли її брудні тіфлі, а на столі лкжали книжки, хліб, печиво.

  • Галю, чому ти зайшла до кімнати в брудному взутті, чому не прибрала зі столу? – запитала мама.

  • Мені ніколи. Не заважай. Я читаю цікаву книжку.

  • Галю, поприбирай тут, а я піду приготую чай.

  • А що ти завтра робитимеш?

  • Завтра ж вихідний …

Запитання до тексту



Як можна оцінити поведінку Галі?

Що треба було зробити Галі?



Ситуація 3

Максим перевів дідуся на інший бік вулиці. Довів до дверей підїзду, біжить назад, а тут на дорозі нова пригода: машину на машину занесло. Одній фару вибило, другій крило зімяло. А перед тими машинами, просто посеред вулиці, перелякана. З блідим, наче крейдою напудреним. Лицем, старенька бабуся сидить. Поруч кошик перекинутий – картопля на асфальті валяється, побиті яйця з морквою та цибулею перемішалися. Міліціонер допоміг бабусі підвестися, обтрусив її плащ рукавичкою. А максим тим часом овочі та вцілілі яйця позбивав.



Запитання до тексту

  • Яким був Максим?

  • У чому виявилася його небайдужість, турботливість і чуйність до інших?





Ситуація 4

Вечоріло. Сашко, повертаючись додому, весело наспівував пісеньку. Ратом його існю урвав лач. Сашко озирнувся. Біля стова стояла дівчинка років п’яти й голосно плакала, розмазуючи по обличчю сльози.

  • Ти чого? – запитав Сашко?

Дівчинка заплакала ще голосніше:

  • Я … заблукала.

  • А де ти живеш?

  • Біля парку.

« Це далеко від мого будинку, - подумав Сашко. – Для чого мені туда йти?»

І він обіг далі, наспівуючи пісеньку. Але співалося вже якось не так весело – думка про дівчинку не давала йому спокою. І вітер віяв йому в лице, наче нагадуючи: « Сашко. Як же тобі не соромно? Не захотів допомогти дівчинці!» Сашкові стало соромно. І він повернувся назад.

  • Дівчинко. Заспокойся. Я проведу тебе додому.

Він узяв дівчинку за руку, і вони пішли до її будинку.

  • Я навчу тебе співати пісеньку. Хочеш?

Запитання до тексту

Як вчинив Сашко?

Як би ви повелися в такій ситуації?

Висновок. Учися робити добрі справи за велінням душі.

  1. Фізкультхвилинка

  2. Бесіда за малюнком « Добре діло роби сміло»



C:\Users\User\Desktop\001 - 0005.jpg

Запитання для обговорення

  • Що сталося із цією старенькою жінкою?

  • Як можна допомогти бабусі?

  • Як вона почувається?

  • Що для вас важливіше: почути слова подяки чи просто допомогти?

  • Чи можуть старенькі люди стати молодшими?

  • А може, наша небайдужість, увага, чуйність, спілкування з ними зроблять диво?

Гра « Мої добрі справи»

Які добрі справи ви можете зробити для:

  • своїх бабусі та дідуся;

  • стареньких сусідів;

  • незнайомих стареньких людей?

5.Підсумок уроку

Тестування . Зустрівши дівчинку яка плаче я:

а) обійму її;

б) скажу лагідне слово;

в) запропоную погратися разом;

г) запропоную солодощі;

д) не зверну на неї увагу.

Запамятайте вислів Сенека «Кожен, хто вступає в життя, повинен бути не тільки прекрасним умільцем, майстром, творцем матеріальних цінностей, а й небайдужою, чуйною, чутливою людиною»





Урок 20

Тема. Злість.

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: зясувати уявлення дітей про зло і його прояви в людських вчинках і стосунках; формувати почуття осуду до проявів злості, недоброзичливості.

Обладнання: текст казки В.О.Сухомлинського « Вовчі зуби», робочі аркуші, кольоровий папір, клей, ножиці.

Хід уроку

  1. Організація класу

  2. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда

  • Як ви вважаєте, яка сила може надавати впевненості кожному з нас у своїх друзях? ( добро, добрі стосунки)

  • Діти, чи відома вам сила на Землі, що завжди борецься з Добром? ( Зло)

  • Яким буває зло?

  • Коли ми з ним зустрічаємося?

  • Як живецься злій людині поміж людей?

  1. Оголошення теми і мети уроку

  2. Вивчення нового матеріалу

  1. Опрацювання тексту казки Сухомлинського « Вовчі зуби»

Пропоную вам послухати казку В. сухомлинського « Вовчі зуби» й перевірити, чи правильні ваші життєві спостереження.

  1. Аналіз змісту казки

Запитання

  • Які почуття спочатку викликав у вас Вовк? Чому?

  • Опишіть його.

  • Хто був із ним як друг чи товариш?

  • Чому ж він залишився один?

  • А Баран? Хіба він не любив Вовка, не захоплювався ним?

  • Чому Баран так поводився?

  • Які відчуття насправді йому вселяв Вовк?

  • Яким же став Вовк через багато років?

  • Які почуття він викликає?

  • Чи покараний він якось за свою злість?

  • Яких стосунків ніколи не було в житті Вовка? (Добрих, дружніх, щирих)

  • Який висновок з цієї ситуації ми для себе можемо зробити? ( Зло завжди породжує зло )

  1. Робота із словником

  • Що ж таке зло ?

Злість - почуття недоброзичливості; злоба. Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість. Це почуття виражає сильну емоцію, яка спрямовується на певний об'єкт. Емоція виникає як специфічна реакція на ситуацію, що перешкоджає у задоволенні потреби.

  1. Бесіда на тему « Злість»



C:\Users\User\Desktop\001 - 0001.jpg

Подивіться уважно на малюнок.

  • Що робить хлопчик?

  • Чому він такий злий?

  • Як можна зупинити хлопчика?

  1. Вправа « Три етюди»

Розгнівана гієна

Я гієна – просто жах,

Дуже зла і гнівна.

Подивіться: на вустах

Закипає піна.

Без слів показати гнів, лють гієни щодо мавпочки.

Король Боровик гнівається

Йшоа король Боровець

Через ліс навпростець.

Погрожував кулаком

Та стукав каблуком.

Гнівався на муху,

Що вкусила вухо.

Вчитель читає вірш, а діти діють відповідно до тексту.

Посварилися два півники

Двоє дітей зчіплюють за спиною пальці рук, стають на одну ногу і, підстрибуючи, обережно штовхають один одного. Закінчити речення « Я гніваюсь, коли …»

  1. Фізкультхвилинка

  2. Сумні випадки через злість і сварки

Посварилися чашка і блюдце, зараз вони розіб’ються.

Зіткнулися два барани, ось – ось упадуть у річку.

Вова любить битись дуже,

З ним тому ніхто не друже.

Давайте запропонуємо нашим героям помиритися:

Миримося, миримося,

Більше ми вже не б’ємося.

Як будеш чіплятися, буду ображатися.

  1. Виконання практичної роботи

  • Чого завжди нас вчать казки, коли ми бачимо в них боротьбу добра і зла?

  • Які почуття належать до добрих?

Спробуємо показати за допомогою кольорового паперу і клею, як добро перемагає зло.

Візьміть аркуш паперу. У вигляді якої фігурки ви зобразили б зло? Намалюйте контур. Напишіть всередині фігури те, що є злом. Порожнє місце навколо слів зафарбуйте простим олівцем.

  • Що дуже яскраве, красиве і різнобарвне ми можемо подарувати знайомим і незнайомим на будь – яке свято? ( Квіти)

Виріжте за допомогою шаблону стільки квітів, щоб покрити ними усе «зло» на вашому аркуші. Напишіть на квітках те, що виражається добром. Приклейте за одну пелюстку квітки на фігуру зла ( щоб квіти можна було відігнути і прочитати під ними слова)

Роботи вивішують на дошку. Діти розповідають про те, що вони зобразили.

  1. Тренінг виходу зі стану злості

Коли ви починаєте сердитися:

  • заспівайте веселу пісеньку;

  • послухайте тиху музику;

  • намалюйте свій настрій;

  • розкажіть про свою злість близькій людині;

  • перегляньте родинний альбом;

  • пограйте у гру « Розривання паперу».

  1. Підсумок уроку

Ситуація « Перетворення Баби Яги»

  • Промовляння дражнили:

Баба Яга, кістяна нога,

Пічку топила, кашу варила.

  • Перетворення баби Яги на веселу Бабку Йожку ( за допомогою чарівної палички):



А я Баба Йожка,

Розтягни міха, гармошко,

Буду зараз я співати,

Попрошу не заважати.

  • Перетворення Баби Яги на добру Бабусю Ягасю ( за допомогою чарівної палички)

Урок 21

Тема. Як не образити іншого.

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: виробляти в учнів уміння виходити з конфліктних ситуацій; виховувати почуття власної гідності, честі, чесності, поваги до людей, доброту, любов до життя, до ближнього, співчуття, милосердя.

Обладнання. Опорний плакат-схема, виставка книг відомих психологів, філософів.

Хід уроку

  1. Організація класу

  2. Мотивація навчальної діяльності

  1. Вступне слово вчителя



Усі ми люди на цій великій Землі. Всі ми — різні. Скільки людей — стільки характерів. У кожного з нас є свої інтереси, уподобання, плюси і мінуси у характері. Та об'єднує всіх в одне ціле — «людство» — те, що народилися ми із лона матері. І для кожного з нас, мабуть, найріднішим, найдорожчим є, насамперед, — родина, батьки. Дорогими також є дім, у якому живемо, вулиця, школа, місто. Усе це — наша Батьківщина, а у широкому розумінні — Україна.

Але жити на території держави не означає бути справжнім громадянином. Потрібно дбати про країну, бути членом суспільства. А що таке суспільство?

Суспільство - це сукупність людей, об'єднаних певними стосунками, інтересами. Будь-яку державу становлять громадяни, будь-яке суспільство — люди. Тому в житті всім нам дуже важливо вміти спілкуватися з іншими, щоб бути щасливими, успішно вчитися, працювати.

  1. Учням про правила успішного спілкування

Як ви думаєте, що потрібно для того, щоб успішно спілкуватися?

(Дотримуватися визнаних правил поведінки. Від народження людина опиняється в колі правил. Спочатку вони встановлюються у сім'ї батьками, потім — ровесниками у дитячому садку, школі. Чим дорослішою стає людина, тим більшою є кількість норм, яких вона має дотримуватися. Отже, у суспільстві кожен має не тільки права, а й обов'язки).

Уявіть собі, що було б, якби ніхто не дотримувався усталених норм?

У якому державному документі зібрані статті про права і обов'язки громадян?

(Конституція України, зачитати статтю 28).

А де ще ми можемо знайти правила моралі та етики поведінки людини?

(У Біблії, у «Повчанні Володимира Мономаха» ).

  1. « Повчання Володимира Мономаха»

1-й учень.

Повчання: «При старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а ще найбільше розумом вбирати, не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато, очі тримати до низу, а душу вгору. ...Не хвалю я ні себе, ні своєї сміливості, а хвалю я силу Творця і прославляю милість Його за те, що він мене... не лінивим створив, а на всі людські діла достойним...».

Учитель.

Отже, норми і правила поведінки встановлюють самі люди, а їхнє дотримання робить життя й спілкування людей ефективнішим, зручнішим.

На думку приходить вислів французького філософа, математика, фізика і письменника XVII ст. Б. Паскаля: «Правила доброї поведінки відомі з давніх-давен, річ за дрібницею — вміти користуватися ними». Звичайно, вжите слово «дрібниця» насправді означає дуже багато.

Адже коли порушуються правила поведінки, етикет спілкування, створюються конфліктні ситуації, виникає конфлікт.

3.Оголошеня теми та мети уроку

Що таке конфлікт? Як знайти правильний вихід із конфліктних ситуацій? Цьому ми спробуємо навчитися зараз.

4.Вивчення нового матеріалу

1.Робота із словником

Звернімося до словника.

2-й учень.

Слово «конфлікт» латинського походження, в перекладі означає «боротися разом». Під ним розуміють зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів, серйозні розбіжності, гостру суперечку в спілкуванні, неспівпадання інтересів.

2.Ознаки конфлікту

Як виникає конфлікт? Які ознаки конфлікту?

а) наявність протиріччя;

б) ненависть до опонента.

Наявність протиріч — невід'ємна частина нашого життя. Всі люди різні, кожен має свій погляд на певну ситуацію. Отже, конфліктна ситуація має свій шлях розв'язання.

Ненависть до опонента — це вже проблема. Проблема самої особистості. І тут уже людині треба над собою працювати або звернутися за допомогою до практичного психолога, який допоможе знайти вихід зі складної ситуації.

3.Види конфлікту

Учитель.

За своїм характером конфлікти бувають різні. Є конфлікти між людьми, є державні. Чому люди не можуть жити мирно, і не конфліктувати?

1-й учень.

Конфліктувати страшно. Можна зовсім зруйнувати стосунки й образити близьку людину.

2-й учень.

Конфліктувати погано, бо людина набуває тавро «поганої», «сварливої» людини.

3-й учень.

Конфлікт — це боляче, страждають обидві сторони.

Учитель.

Конфліктів потрібно уникати. Якщо доброзичливо ставитися до людини, звертатися до неї по імені, то конфлікту можна уникнути, адже нема такої людини у якої б не було рис (зовнішніх або внутрішніх) за які б її не можна було поважати. І це варто пам'ятати завжди.

4. Експеримент «Чарівний стільчик».

(Посеред класу ставимо стілець і пропонуємо комусь добровільно сісти на нього. Стілець оголосимо «чарівним». А особа, яка сидить на ньому, найчарівніша, найкраща. Пропонується по черзі кожному висловити компліменти людині на «чарівному» стільчику. Умова: лише компліменти від щирого серця. А у відповідь, за правилами етикету, має бути подяка. Далі особа ділиться своїми враженнями).

Учитель.

Є ще так званий внутрішній конфлікт. Дуже часто людина незадоволена собою, навколишнім світом. Вона почувається незахищеною. У такі хвилини відчаю втрачається контроль над ситуацією, і можна зробити багато необдуманих вчинків. Кожне людське життя є безцінне. Тому потрібно вміти розв'язувати проблеми. Як це робити, розкаже нам практичний психолог.

5.Виступ психолога

6.Фізкультхвилинка

7.Підходи до розв’язання конфлікту

Учитель.

З історії людства відомі три підходи до розв'язання конфлікту:

з позиції сили;

з позиції інтересів;

з позиції правил.

Із позиції сили конфлікти можуть бути розв'язані швидко, але завжди наслідками такого розв'язання будуть відверта чи прихована образа, зіпсовані стосунки. Крім того, під час силового розв'язання проблеми часто порушується свобода і рівність людини, права на життя, здоров'я, повагу і гідність. Наприклад, ситуація батько і син. Продуктивним є підхід до розв'язання конфлікту з позиції інтересів. Отже, коли є можливість, то проблему треба розв'язувати саме з цієї позиції, і тоді обидві сторони будуть задоволені: конфлікт вирішується без образ, без бажання помстити, стосунки не руйнуються. Для цього сторони вступають у переговори.

Якщо переговори не закінчуються розв'язанням конфлікту, залишається третій підхід — із позиції правил.

У суспільстві часто вирішують свої проблеми використовуючи правила. Це і під час спортивних змагань, у школі, коли потрібно виставляти оцінки, у громадському транспорті — поступитися місцем. Релігійні правила вчать вибачати того, хто нас скривдив. Норми закону є основою для мирного розв'язання судових процесів. Усі вони розв'язують проблему не з точки зору інтересів сторін, а з точки зору правил, записаних у законах України.

Коли людина перебуває у конфліктній ситуації, то для розв'язання проблеми їй потрібно визначити свій стиль поведінки.

Стилі поведінки бувають такі:

1. Конкуренція.

2. Уникнення.

3. Пристосування.

4. Компроміс.

5. Співробітництво.

8. Аналіз ситуацій

Ситуація 1.

Мама приносить додому один лимон. І син, і донька вимагають його собі, не кажучи при цьому, для чого він їм потрібен. Виникла конфліктна ситуація. Мама, син, донька — жодна зі сторін незадоволена. Що робити? Ваше рішення!

(Лимон можна розділити навпіл, хтось із дітей може почекати до завтра; потрібно уточнити для чого дітям лимон — виявляється, що сину потрібен сік у коктейль, а доньці — цедра для випікання тістечок).

Ситуація 2 — між однолітками.

Ситуація 3 — учитель і учень.

5.Підсумок уроку

Учитель.

Пам'ятайте розумна людина вчиться на своїх помилках, мудра — на помилках інших. Тож будьте мудрими. Хай у житті вас оточують цорядні, добрі, виховані люди.

А як висновок із усього сказаного хай будуть ці правила, які допомагатимуть вам у житті уникати конфліктних ситуацій або мудро виходити з них.

1. Люби ближнього, як самого себе.

2. Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе.

3. Люби життя — неоціненний дар Божий.

4. Умій прощати і поважати людину.

5. Будь щедрий на милосердя, співчуття, розуміння.



Урок 22 - 23

Тема. Повага до інших .

« Шануй людей – і тебе шануватимуть»

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: розкрити змiст поняття «вихованість»; вчити культури спiлкування в рiзних життєвих ситуацiях; аналiзувати свої вчинки, давати самооцiнку; виховувати бажання розвивати свої достоїнства i позбутись недолiкiв.

Обладнання: матерiал для дидактичної гри «Пiзнайте самих себе»; прислiв’я; таблиця «Позитивнi та негативнi якостi».



Хід уроку



1 . Органiзацiя классу

- Як добре, що сьогодні ми всі разом! Усі ми спокійні і добрі, привітні та ласкаві. Ми всі здорові. Від цього душа наповнюється радістю. Я посміхаюся вам, ви посміхаєтеся мені й одне одному. Сідайте!

2.Мотивація навчальної діяльності

Сьогоднішній урок хочу розпочати зі слів, які ви часто чуєте на уроках.

Не хвилюйтеся.

У вас все вийде.

Я вам допоможу.

3. Оголошення теми і мети уроку

Сьогоднi ми поговоримо про те, як людина має себе поводити серед людей, чи важливим є для людини те, як думають про неї її ближні.

4. Основна частина уроку

1. Розповiдь учителя

Одна дiвчинка, якiй зробили зауваження, що вона дуже голосно смiється, ображено сказала: «Моя поведiнка — це моя особиста справа». Ну, що ж, це правильно. Але тiльки в одному випадку: коли людина, як Робiнзон, живе на безлюдному островi. Ми ж з вами — не робiнзони. Ми живемо серед людей, тому нашi слова, жести, вчинки не байдужi тим, хто нас оточує. Поведiнка людини — це не тiльки її особиста справа, тому що ми живемо серед людей.

Є в iталiйського письменника Джаннi Родарi казка про мандрiвника Джованнiно, який пiд час мандрiв потрапив у країну Солом’яних людей. Вони спалахували не тiльки вiд вогню, а навiть від гарячого слова. Жителi країни Воскових людей були м’якими, піддатливими, з усiм погоджувались. А склянi люди вiдрiзнялися такою крихкiстю, що могли загинути вiд будь-якого необережного слова.

Не потрiбно мандрувати, щоб зустрiти таких людей.

У кожного з нас є знайомi, якi можуть спалахнути, запалитися вiд одного слова. Є товаришi, якi в усьому погоджуються з вами, або, навпаки, завжди готовi сперечатися з людьми, якi ображаються через дрiбницю, є самовдоволеними i хвалькуватими. Серед ваших друзiв, мабуть, є спокiйнi та врiвноваженi, нетерплячi і нестриманi.

2. Читання й обговорення оповiдання В. Сухомлинського «Здрастуйте»

Лiсовою стежкою йдуть батько і маленький син. Тиша. Сонце свiтить. Стукає дятел. Дзюрчить струмок у лiсовiй глушинi. Раптом син побачив, що назустрiч їм iде бабуся з паличкою.

Тату, куди iде бабуся? — запитав син.

Побачити, зустрiти чи провести,— вiдповiв тато.

Коли зустрiнемось з нею, ми скажемо їй здрастуйте,— сказав батько.

Навiщо їй казати це слово? — здивувався син.— Ми зовсiм не знайомi.

А ось зустрiнемось, скажемо їй «здрастуйте», тодi побачиш, для чого.

Ось i бабуся.

Здрастуйте,— сказав син.

Здрастуйте,— сказав тато.

Здрастуйте,— сказала бабуся й усмiхнулася.

І син iз здивуванням побачив: все кругом змiнилось. Сонце засвiтило яскравiше. По верхiв’ях дерев побiг легенький вiтерець, листочки заграли, затремтiли. В кущах заспiвали пташки — до цього їх не було чути. На душi у хлопчика стало радiсно.

Чому це так? — запитав син.

Тому, що ми сказали людинi «здрастуй» — i вона усмiхнулась.

Що мав на увазi тато, говорячи: «Побачити, зустрiти, провести»?

Коли людина вiтається — це вона робить приємно ближньому чи собi?

Чи була у вас така ситуацiя: привiтатись чи просто пройти мимо?

3. Фізкультхвилинка

4. Бесiда

Які з цих якостей вам подобаються? (Робота за таблицею.)

Помiркуйте, чи може немовля мати цi якостi?

Отже, людина не народжується з готовим набором позитивних i негативних якостей. Звiдки ж вона їх бере?

Людина сама є творцем своє долi. Знання, якi здобуває людина, без застосування є мертвими. Потрiбнi ще зусилля самої людини, постiйна робота над собою. Це самоосвiта, розвиток своїх достоїнств i боротьба з недолiками. Кожна людина має керуватись принципом Бiблiї: «Поводься з iншими так, як ти хотiв би, щоб поводилися з тобою».

5. Дидактична гра «Пiзнайте самих себе»

Дiтям роздаються картки зi словами достоїнств i недолiкiв вихованої людини. Дiти пiдкреслюють слова, якi є назвами достоїнств.

Жорстокiсть, балакучiсть, стриманiсть, чуйнiсть, заздрість, смiливiсть, грубiсть, добродушнiсть, улесливiсть, справедливiсть, безтактність, тактовнiсть, щирiсть, зрозумiлiсть, милосердя.

Використовуючи перелiк якостей людини, спробуйте скласти характеристику самих себе.(Цей своєрiдний тест дозволяє виявити в дiтей прiоритети в системі життєвих цiнностей.)

6. Робота над прислiв’ями

За добре слово не платять грошей, а скажеш — усiм приємно.

Шануй людей i тебе шануватимуть.

Привiтання — бажане, а вiдповiдь до нього — обов’язкова.



5 . Пiдсумок.

Розв’язування моральних ситуацiй.



Ситуацiя 1

На подвiр’ї грався маленький хлопчик. Його мама сидiла на лавцi i плела. Хлопчик побiг за м’ячем, впав i плаче. Все це вiдбулося у вас на очах.

- Що ви повиннi робити?



Ситуацiя 2

Вулицею йде бабуся. Вона несе кошик з яблуками. Раптом кошик випав з рук, i яблука розсипалися. Назустрiч iде дiвчинка. Дiвчинка ввiчливо привiталася та й пiшла далi.

- Що повинна була зробити дiвчинка?



Ситуацiя 3

Мама дала Петриковi цукерки, щоб вiн пригостив своїх друзiв. Коли хлопчик вийшов у двiр, то побачив серед друзiв свого кривдника — Сашка. Петрик задумався — пригощати йому Сашка чи нi?









Урок 24

Тема. Заздрість.

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності:виховувати в учнів позитивні риси характеру, донести до свідомості дітей , що найвища краса людини полягає в тому , що вона живе не тільки для себе, а всі свої сили, енергію віддає іншим людям.

Обладнання: вірші, оповідання ,народні прислів’я, індивідуальні картки.



Хід уроку

  1. Організація класу

  2. Мотивація навчальної діяльності

  1. Інсценізація оповідання

Запитала Блискавка у Сонця

  • Скажи, чому люди люблять тебе більше, ніж мене, адже я теж дуже яскрав?

  • Вони люблять тепло і ласку, - відповіло Сонце.

  • Від моїх пожеж, що вирують на Землі, багато тепла, але це їх не заспокоює!

  • Вся справа в тому, що добра в твоїй душі вистачає лише на короткий спалах. А всі біди від заздрості.

2 . Аналіз оповідання

Запитання для аналізу

  • Кому з учасників цієї розмови ви більше симпатизуєте:Блискавці або Сонцю? Чому?

  • Яка основна думка розповіді?

  • Як ви розумієте значення слова « заздрість»

  1. Оглолшення теми і мети уроку

  2. Вивчення нового матеріалу

  1. Знайомство з поняттям « заздрість»

Заздрість – почуття досади, викликане благополуччям, успіхом іншого.

Поділіться з нами, кому і чому ви заздрили. ( Відповіді дітей)

Заздрять усі без винятку. Алн багато хто не розуміє цього, бо не вміють спостерігати своїх думок і душевних станів. Ми боїмося зізнатися в тому, що відчуваємо заздрість до кого – небудь. Адже зізнатися, що заздриш – означає погодитися з тим, що інша людина має щось краще, цікавіше.заздрість народилася разом з нами. Виникає вона через суперництво з однокласниками, з братами, сестрами.завжди в житті є хто – небудь красивіший, сильніший, розумніший, багатший. Виникає заздрість, коли порівнюєш себе з ким – небудь.

  1. Перегляд мультфільма « Про рибака і рибку»

  • Чого вчить нас О.С.Пушкін?

Заздрість веде нас до « розбитого корита»

  1. Об’єкт заздрості

Об’єкт заздрості – людина , яка має щось таке, чого не має в тебе. Коли їдеш в маршрутному таксі, заздриш тому, хто їде в « Жигулях», їдеш в « Жигулях» - заздриш тому, хто в « БМВ». Товстий заздрить худому,голодний ситому,старий молодому.

  1. З вулика « Народної мудрості»

Наш народ не обійшов увагою це людське почуття, створив багато приказок. Розглянемо їх.

  • Хто чуже бажає – той своє втрачаєю

  • Злий плаче від заздрості, а добрий від жалю.

  • Де щастя, там і заздрість.

  • Усіх ласощів не переїси, всього добра не переносиш.

В давнину язичники вважали, що щастя – це привілей богів, а людей, які бажали того ж, потрібно карати, щоб не кортіло. Отже, від заздрості приходять до людини брехня, хвороба, горе.

Тож подумайте, заздрість – це позитивне чи негативне почуття? Чому?

  1. Фізкультхвилинка

  2. « Чорна та біла заздрість»

Напевно ви від дорослих коли – небуть чули терміни « чорна заздрість» і « біла заздрість». Чорна заздрість - найстрашніша. Це доля невдах. Людина озлоблюється, намагається щось зробити, щоб об’єкт заздрості ( людина, якій заздрять)зазнав невдачі. Ця заздрість провокує чвари, бійки, війни і веде до смерті.

Біла заздрість – допомагає людині докласти чимало зусиль і праці, щоб досягти того ж успіху ( що і людина котрій заздрять).

  1. Читання та обговорення казки « Білка і вовк»

Білка стрибала з гілки на гілку і впала прямо на сонного вовка. Вовк скочив і хотів її зїсти. Білка стала просити:

  • Пусти мене.

Вовк сакзав:

  • Добре, я пущу тебе, тільки скажи мені, чому ви, білки, такі веселі. Мені завжди нудно, а на вас подивишся, ви там вгорі все граєте і стрибаєте.

Білка сказала:

  • Пусти мене тоді на дерево, я звідти тобі скажу, а то я боюся тебе.

Вовк пустив , а білка стрибнула на дерево і звідти сказала:

  • Тобі від того нудно, що ти злий. Тобі злість серце пече. А ми веселі тому, що ми добрі і нікому зла не робимо.

Запитання для обговорення

  • Які почуття у вас виникли?

  • На які роздуми наводить вас казка?

  • У чому повчальний зміст казки?

  1. Підсумок уроку

Якщо заздрість породжує у нашому тілі хвороби, то яке почуття подарує натхнення? ( захоплення)

Щире захоплення – це радість за чужі перемоги і досягнення. Захоплення подарує нам позитивні емоції. Але щиро захоплюватися можуть не всі. На це здатні лише добрі, великодушні люди. Тож «думайте добре, і думки дозріють в добрі вчинки



Урок 25 – 26

Тема. Уроки дружби.

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: довести дітям необхідність дружби та допомогти їм усвідомити значущість слова « друг»; формувати уявлення про дружбу в житті людини та добрі взаємини між дітьми в класі; розвивати прагнення бути терпимими у суспільстві людей ; учити бачити справжню дружбу ; розвивати уміння товаришувати та почуття взаємодопомоги; виховувати в дітей загальнолюдські чесноти.

Обладнання: аудіо запис, альбомні аркуші, фарби.

Хід уроку

  1. Організаційний момент

Звучить аудіо запис пісні « Голубой вагон» ( муз. В. Шаїнського, сл. Е Успенського).

Посміхніться одне одному,

Радійте сьогоднішньому дню.

  1. Актуалізація опорних знань учнів

Дайте відповідь на запитання « Що таке дружба?». Вислухавши відповіді дітей , учитель дає визначення поняття « дружба».

Дружба – це приязні стосунки, що засновані на взаємній допомозі, повазі, прихильності, спільності інтересів, смаків, поглядів. Це активна зацікавленість одне в одному.

  1. Повідомлення теми уроку

  • Дорогі діти! Сьогодні ми зібралися для того, щоб поговорити про те, що таке дружба; дізнатися, якими якостями повинен володіти справжній друг, який вміє співчувати у важкі хвилини, брати частину труднощів на себе, поступатися іншому; вчитимемося помічати й цінувати позитивне в оточуючих, а наприкінці уроку виведемо правила дружби.

  1. Вивчення нового матеріалу

  1. Гра « Один до одного»

Діти об’єднуються в пари й тиснуть одне одному руку. Потім учитель швидко називає частини тіла, за допомогою яких учні мають «привітатися» один з одним: носом до носа, правою ногою до правої ноги, вухо до вуха, лікоть до ліктя тощо.

Висновок. Цінність дружби полягає в тому, що друг завжди відчуває підтримку друга. Саме тому кажуть: « пліч - о – пліч» , « почуття ліктя».

А тепер послухайте й запамятайте, що треба робити, щоб у кожного з вас завжди було багато друзів.

- Ніколи не груби своїм товаришам. Не називай образливими словами. Не давай їм прізвиськ.

- Не забувай вітатися з усіма своїми товаришами, навіть із наймолодшими. Дружити можна і потрібно і з малюками, і з дорослими, і з хлопчиками, і з дівчатками.

- Якщо ти образився на свого друга з якоїсь причини, спробуй якнайшвидше забути й пробачити йому свою образу. Не злися!

- Якщо твій друг просить у тебе яку – небудь іграшку або книгу,не відмовляй йому. Не скупися!

- якщо ти сам узяв у друга книгу або іграшку, поводься із цими речами акуратно й не забудь повернути їх вчасно.

- Не прагни вдарити або штовхнути кого – небудь, щоб зайняти зручне для себе місце ( наприклад у грі).

2. Поетична сторінка

Учні читають вірші про дружбу .

  1. Я іду до школи вранці.

Ой, як радісно мені!

Бо є у мене однодумці –

Однокласники мої.

  1. На світі все буває: і сніг, і дощ, і вітер.

Буває злива навіть тоді, як сонце світить.

Буває, втратять колір всі квіти і саду…

Лиш не бува ніколи, щоб друг тебе забув.

А як забуде раптом тебе твій друг – то що ж:

Ніякий він не справжній, а просто так – ніщо!..

  1. Якщо друг у тебе є,

Життя радісним стає.

Разом можна все зробити,

Тож без друга не прожити.

  1. Якщо друг у тебе є,

Люби його над усе

Ти не зрадь його ніколи,

Помагай йому у всьому.

  1. Дружать хлопчики й дівчатка,

В лісі дружать всі звірятка.

Пташенята - у гнізді,

Дружать риби у воді.

  1. Якщо дружить увесь клас,

Успіх буде повсякчас,

Вам легко все дається,

Весело усім дається.

  1. І дорослі дружать, й діти

Як нам цьому не радіти?

Де в сімї любов і ласка,

Там панують мир і щастя.

  • Як ми вчимося?

  • Працюємо?

  • Одне одному допомагаємо?

  • Одне одного поважаємо?

  • Що, на вашу думку, краще для людини: мати одного справжнього друга або безліч знайомих і приятелів?

  • Діти, які взаємини у нас склалися в класі? Як ви почуваєтеся в класі?

  1. Сторінка « Народної мудрості»

А чи знаєте ви, що про дружбу є дуже багато прислів’їв, приказок та висловлювань.

Прислів’я та приказки

  • Дерево міцне корінням, а людина - дружбою.

  • Дружні сороки й орла заклюють.

  • Де дружно, там і хлібно.

  • Дружній череді й вовк не страшний.

  • Дружба - велика сила.

  • Друга шукай, а знайдеш – тримай.

  • З добрим дружись, з лихим стережись.

  • У лиху годину пізнаєш вірну людину.

  • Міцну дружбу і вогонь не спалить.

  • Хто в біді допоміг, той два рази поміг.

  • Дружба як дзеркало: розіб’єш – не складеш.

  • Добрий друг підніме людину, а поганий погубить.

  • Людина з друзями – степ із квітами, а людина без друзів – жменя попелу.

  • Сила птаха – в крилах, а людини - в дружбі.

  • Людина без друзів, мов дерево без коріння.

  • Без вірного друга – велика туга.

  • Вірного друга народ прославить, бо він товариша в біді не оставить.

  • Яку дружбу заведеш, таке й життя проведеш.

  • Нових друзів май, а старих не забувай.

  • Справжнього друга за гроші не купиш.

  • Друг не той, хто медом маже, а хто правду каже.

  • Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться.

  • Друзі пізнаються в біді.

  • Дружба – найбільший скарб.

  • Друг боягуз – гірше від ворога.

  • Дружба та братство – дорожче багатства.

  • З ким поведешся, того й наберешся.

Висловлювання про дружбу

« Друг мені той, кому можу все говорити» ( В. Белінський)

« Боягузливий друг страшніший за ворога, бо ворога побоюєшся, а на друга покладаєшся» ( Л. Толстой)

« У світі немає нічого кращого й приємнішого, ніж дружба; вилучити з життя дружбу – усе одно, що позбавити світ сонячного світла». ( Ціцерон)

« Дружба закінчується там, де починається недовіря» ( Сенека)

« У дружби багато крил, а закон у неї один – вірність» ( А. Макаренко)

  1. Опрацювання вірша О. Сенатович « Що це значить – не дружити»

  • Без друзів важко жити на світі. Чи всі люди мають справжніх друзів? Чому дехто не має справжніх друзів?

Що це значить – не дружити,

жити так – одинаком?

Не дружити – це ходити

не дверима, а вікном.

Це без друга, без подружки

на перерві у кутку

розправлятись самотужки

з апельсином нашвидку.

Це дивитись, наче в книжку,

Набік з видом кам’яним,

а насправді нишком – тишком

роздавати штурхани.

В школі вчитись й не дружити –

це, повірте, все одно.

Що, заплющившись, сидіти

І дивитись у вікно.

  • Як ви гадаєте, краще бути одинаком чи краще мати друзів? Чому?

  1. Фізкультхвилинка

  2. Аналіз ситуацій

  1. Слухання і обговорення оповідання « Друзі».

Одного разу Саша приніс до школи електрону гру « Футбол». До нього одразу ж підбіг Максим і закричав: « Ми ж з тобою друзі, давай разом грати!».

  • Давай! – погодився Сашко.

Підійшли й інші хлопці, але Максим заслонив від них гру.

  • Я – Сашин друг! – гордо сказав він. – Я з ними гратиму.

На другий день Денис приніс в клас трансформерів. І знову першим біля нього опинився Максим.

  • Я – твій друг! – знову промовив він. – Будемо разом грати.

Але тут підійшов Сашко.

  • І мене прийміть.

  • Ні, не приймемо, - сказав Максим.

  • Чому? – здивувався Сашко. – Ти ж мій друг, сам вчора говорив.

  • Те вчора, - пояснив Максим. – Вчора у тебе гра була, а сьогодні у нього роботи. Сьогодні я з Денисом дружу!



  • Чи вважаєте ви Максима справжнім другом? Чому ? Тож який висновок можна зробити?

Висновок . Окремі діти схильні до дружби лише із тими, від кого можна щось отримати: іграшки, марки, книги. Ці діти живуть за правилом: « Ти мені – я тобі». Дружити потрібно не для того, щоб друг тобі щось хороше зробив, не тому, що це вигідно, а тому, що ця людина тобі близька.

  1. Слухання й обговорення оповідання « Однакові».

Жили дві нерозлучні подружки. Обидві вони маленькі. Рожевощокі, світловолосі, вони дуже схожі одна на одну. Обох мами одягали в однакові сукні, обидві навчалися тільки на відмінно.

  • Ми в усьому, в усьому однакові! – з гордістю говорили дівчатка.

Але одного разу Соня, так звали одну з дівчаток, прибігла додому і похвалилася мамі:

  • Я отримала з математики 12, а Віра – тільки – 3. Ми стали вже не однакові…

Мама уважно подивилась на доньку. Потім сказала сумно:

  • Так ти стала гірше …

  • Я? – здивувалася Соня. – Але ж 3 отримала не я!

  • Трійку отримала Віра, але ж вона отримала її, тому що днями хворіла … А ти зраділа – і це значить гірше.



  • За що мама засудила Соню?

  • Що б ви сказали Соні?

  • То ж який висновок можна зробити?

Висновок. Умій співпереживати другові, підтримувати його.

  1. Слухання й обговорення оповідання « До першого дощу».

Тетяна і Марійка були дуже дружні і завжди ходили до школи разом. То Марійка заходила за Тетяною, то Тетянка – за Марійкою. Одного разу, коли дівчатка йшли по вулиці, почався сильний дощ. Марійка була у плащі, а Тетянка – в одній сукні. Дівчата побігли.

  • Зніми свій плащ, ми накриємося разом, - крикнула на бігу Тетянка.

  • Я не можу, я промокну! – нагнувши голову з капюшоном, відповіла Марійка.

У школі вчителька сказала:

  • Як дивно, у Марійки плаття сухе, а в тебе, Тетянко, зовсім мокре. Як же це сталося? Адже ви йшли разом?

  • У Марійки був плащ, а я йшла в одній сукні, - сказала вона.

  • Так ви могли б сховатися одним плащем, - сказала вчителька і, глянувши на Марійку, похитала головою.

  • Мабуть, ваша дружба до першого дощу!

Обидві дівчинки почервоніли: Марія – за себе, а Тетяна – за Марійку.



  • Що ви можете сказати про дівчаток та їхню дружбу?

  • Чому обидві дівчинки почервоніли?

  • Тож який висновок можна зробити?

Висновок. Друг пізнається в біді.

  1. Слухання і обговорення оповідання « Так чи не так».

Переїхала Нюра на нову квартиру в інший район міста. Шкода їй було розлучатися зі своїми друзями. У новій школі Нюра нікого не знала. Тому на уроках вона ні до кого не зверталася і до неї ніхто. Придивлялася до вчительки, до школярів, до класу. На перерві стояла в коридорі біля вікна одна, не грала, не ходила ні з ким.

Як – то на великій перерві підійшла до неї однокласниця Галя і питає:

  • Ти ще ні з ким не дружиш?

  • Ні, - відповіла Нюра.

  • І я ні з ким не дружу, - зітхнула Галя. – Погані у нас в класі дівчатка: Олена – задавака, Віра – хитру ля, Надя – брехуха, а Ірка – задирака.

Майже всіх дівчат перебрала Галя – всі виявилися поганими. Тільки про себе нічого не сказала.

  • Просто не знаю, з ким ти можеш подружитися у нас?!

  • Не хвилюйся, - відповіла Нюра. – З ким я дружитиму, я ще не знаю. Зате знаю, з ким мені не треба дружити.



- Якою в оповіданні зображена Нюра? Галя?

- Які якості в однокласниках відзначила Галя?

- Як Нюра здогадалася, з ким їй не слід дружити?

- Який висновок можна зробити?

Висновок. Поважай тих, з ким спілкуєшся та дружиш.

  1. Мімічна гімнастика

  • Посміхніться одне одному.

  • Набудьте такого виразу обличчя, який свідчитиме, що ви дружелюбно налаштована людина.

  • А який вираз обличчя буває у вороже налаштованої людини?

  1. Закріплення набутих знань учнів.

  1. Робота в парах « Чи можуть руки подружитись?»

  • Якими бувають наші руки?

  • Торкніться руки одне одного. Що про них можна сказати?

  • Потисніть дружньо руки одне одному. Кажуть: рука одного, лікоть друга. Як ви розумієте цей вислів?

  1. Гра « Як пахне дружба?»

  • Як пахне дружба?

  • Яка вона на дотик?

  • На смак?

  • З якою погодою ви б порівняли дружбу?

  • З якими тваринами можна зв’язати слово дружба?

  • Які фарби ви візьмете, щоб «намалювати» дружбу?

  1. Малювання дружби

  1. Складання правил дружби

  1. Робота в групах

  • Продовжіть перелік якостей, що характеризують людей.

Друзі повинні бути: добрими, справедливими, .

Друзі не повинні бути: злими, брехливими, … .

  1. Гра « Чарівний стілець»

На « чарівний стілець» запрошують одного з учасників гри: щойно він сідає стають очевидними тільки всі його достоїнства; присутні розповідають про те, що бачать їх очі; називають ( розумний, ввічливий, уважний); дають характеристику поведінці ( він завжди допоможе, до нього можна звернутися з проханням); говорять про зовнішність ( гарне волосся, блакитні очі).

  1. Складання нових правил дружби

Складемо правила дружби і повісимо їх у нашому класному куточку. Намагатимемося жити за цим правилами.

  • Не видавати чужі секрети.

  • Завжди бути відвертим одне з одним.

  • Не груби. Не бійся перепрошувати.

  • Будь постійним у дружбі.

  • Не нашіптуй. Якщо один в чомусь не правий, скажи відразу про це, зупини якщо він займається чимось поганим.

  • Якщо ти за щось образився на свого друга, намагайся швидше забути про це і і пробачити йому свою образу . Не гнівайся!

  1. Підсумок уроку

  • Кого ми називаємо другом?

  • Яких друзів нам хотілося б мати?

  • А яким другом є кожен із вас?

  • Що ж для дружби важливо? Про що слід завжди пам’ятати ?







Урок 27

Тема. Щедрість і жадібність.

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: ознайомити учнів з поняттями « щедрість » і «жадібність » ; прищеплювати дітям прагнення здійснювати добрі вчинки , бути добрими , чуйними і щедрими ;виховувати в учнів безкорисливе ставлення до навколишнього світу.

Обладняння: «Чарівний мішечок із солодощами ».

 

Хід уроку

  1. Організація класу

  • Добрий день і! Я сьогодні зустрічаю вас з особливим, я б так сказала - чарівним настроєм. Мені хочеться, щоб ми сьогодні на нашому уроці стали незвичайними, добрими і щедрими чарівниками.

  1. Мотивація навчальної діяльності

1 . Коло радості

Запрошую вас в «коло радості». Давайте встанемо в це дружне і радісне коло. А тепер ми будемо вітати один одного і бажати радості, щастя і всього-всього хорошого. А чарівна паличка обов'язково виконає усі наші побажання. Давайте я перша почну свої побажання вам:

Бажаю щастя і добра,

Усім дітям з самого ранку.

І передаю чарівну паличку наступному гравцю. Розкажи що ти хочеш побажати дітям? ( Відповіді учнів).

- Я бажаю усім здоров'я .

- Я бажаю усім радості.

- Я бажаю усім сонячного дня.

- Я бажаю усім веселих ігор. ( І т.д.)

Спасибі, діти. Ви сказали дуже хороші і добрі побажання. А знаєте є ще один секрет? Коли людина говорить іншій людині побажання щиро, від усієї душі, то вони обов'язково виконуються.

2 . Розгадування ребусів

Сьогодні на нашому уроці ми будемо говорити про дуже важливі моральну якість . А про яку , ви дізнаєтеся , відгадавши загадку.

Молодці ! ( Діти пишуть у зошиті відгадку - « щедрість » )

  1. Оголошення теми і мети уроку

  2. Вивчення нового матеріалу

  1. Ознайомлення з поняттям щедрість

Подумайте і скажіть, що, на вашу думку, означає щедрість ?

Якими якостями повинен володіти щедра людина ?

Чи були у вашому житті момент, коли ви проявили щедрість. Що ви відчували після цього?

Назвіть протилежне слово до слова « щедрий ».

Чи зустрічалися вам жадібні люди ?

Як ви здогадалися про те, що вони жадібні люди ?

У кого у вашій родині саме щедре серце ? Розкажіть .

Який подарунок ви вважаєте щедрим ? (Відповіді дітей)

  1. Робота із словником

Щедрість - це моральна якість людини . Щедра людина - це людина, яка надає безкорисливу допомогу іншим.

  1. Читання і обговорення притчі « Сорок золотих»

 

Один король зібрав найвидатніших своїх архітекторів і наказав їм вибудувати на широкому відкритому місці палац, щоб у ньому розміщувалася величезна золота комора з сорока вікнами.

Через деякий час такий палац збудували . Король наказав заповнити що розміщувалася в ньому казну золотими монетами, і з усієї країни до столиці зібрали всі вози, щоб наповнити палац золотими монетами. Коли робота була закінчена, глашатаї оголосили королівський указ: «Слухайте всі! З волі царя царів , фонтану щедрості , збудований палац з сорока вікнами. З цього дня його величність через вікна сам роздаватиме золото всім нужденним». Не дивно, що до палацу потекли незліченні натовпи. День у день король з'являвся в одному з сорока вікон і обдаровував кожного прохача золотою монетою.

Роздаючи милостиню , король звернув увагу на одного дервіша, який кожен день підходив до вікна, отримував золоту монету і йшов. Спочатку монарх вирішив, що дервіш бере золото для якогось бідняка, який не в змозі прийти за милостинею сам. Потім, побачивши його знову, він подумав: «Може він слідує дервішським принципам таємницею щедрості і обдаровує золотом інших ». І так кожен день, углядівши дервіша, він придумував йому якесь виправдання. Але коли дервіш прийшов у сороковий день, терпінню короля прийшов кінець. Схопивши його за руку, монарх у страшному гніві закричав:

- Невдячна нікчемність ! Ти ще жодного разу не вклонився мені, не вимовив жодного вдячного слова . Хоча б раз усмішка осяяла твоє обличчя . Ти що ж, збираєш ці гроші або даєш їх у ріст? Ти тільки ганьбиш високу репутацію дервішських народу!

Тільки король замовк, дервіш дістав з рукава сорок золотих монет, які він отримав протягом сорока днів і, жбурнувши їх на землю, сказав :

- Знай , король Ірану , що щедрість тільки тоді воістину щедрість , коли той хто виявляє її дотримується трьох умови.

Перша умова - давати, не думаючи про свою щедрість . Друга умова - не чекати нічого взамін. І третє - довірятиі не плекати в душі підозр.

Але цей король так ніколи і не став по- справжньому щедрим. Він прагнув до щедрості тільки тому, що хотів прославитися серед людей.

Про що ця притча ?

Чи сподобалася вона вам ? Чим ?

Яку людину можна назвати по справжньому щедрою? ( Відповіді дітей).

  1. Творча робота

Уявіть собі казковий епізод. Ось добра Фея обдаровує нас та інших людей щедрістю. Тепер ми - щедрі люди.

А тепер подумайте над тим, що може, на вашу думку, вирости з чарівної насінини щедрості. Намалюйте, будь ласка, чарівний плід насінини щедрості .

Що станеться , якщо всі люди будуть щедрими ?

  1. Групова робота

Вчитель ділить дітей на три групи. Кожна група повинна вказати прояви щедрості Матінки - Природи.

Як ви вважаєте, чим щедра Матінка - Природа ?

Людина так само щедрі, як Матінка - Природа ? Розкажіть . ( Відповіді дітей)

  1. Фізкультхвилинка

  2. Ознайомлення з поняттям « жадібність»

Сьогодні на уроці ми багато говорили про « щедрість ». Підберіть протилежне слово до слова щедрість.( Жадібність). Що ж означає це слово? Звернемося до словника.

Жадібність – жага до здобування чи купування, іншими словами жадання наживи, користолюбство. Жадібність в християнській етиці один зі семи смертних гріхів (гріховних пристрастей)...

  1. Читання та аналіз оповідання В.Сухомлинського « Жадібний хлопчик» .

Жив на світі дуже жадібний хлопчик. Іде він вулицею, бачить, продають морозиво. Став хлопчик і думає: «Якби мені хтось дав сто порцій морозива - от було б добре».

Підходить до школи. У тихому безлюдному провулку раптом наздоганяє його сивий - сивий дідусь і питає:

- Це ти хотів сто порцій морозива?

Хлопчик здивувався. Приховуючи замішання, він сказав :

- Так ... Якби хто дав гроші ...

- Не потрібно грошей, - сказав дідусь. - Он за тією вербою - сто порцій морозива. Дідусь зник, як і не було його . Хлопчик заглянув за вербу і від подиву навіть портфель з книжками упустив на землю. Під деревом стояв ящичок з морозивом. Хлопчик швидко нарахував сто згорточків, загорнутих у сріблясту папір.

Від жадібності у хлопчика затремтіли руки. Він з'їв одну, другу, третю порцію. Більше вже не міг, у нього заболів живіт .

- Що ж робити ? - Думає хлопчик.

Він вийняв з портфеля книги, кинув їх під вербу. Набив портфель блискучими згорточками. Але вони не помістилися в портфель. Так шкода було залишати їх , що хлопчик заплакав. Сидить біля верби і плаче.

З'їв ще дві порції. Поплентався до школи.

Зайшов у клас , поклав портфель , а морозиво почало танути . З портфеля потекло молоко.

У хлопчика майнула думка: а може віддати морозиво товаришам ? Цю думку відігнала жадібність: хіба можна віддавати таке добро комусь ?

Сидить хлопчик над портфелем, а з нього тече. А жадібний хлопчик думає: невже таке багатство загине ?

Нехай подумає над цією казкою той, у кого десь у душі оселився маленький черв'ячок - жадібність. Це дуже страшний черв'ячок .

А які почуття виникли у вас до хлопчика ?

Що б ви йому порадили ? ( Відповіді дітей).

Молодці ! Як було б добре і чудово, якби всі жадібні хлопчики і дівчатка послухали ваші поради та побажання .

  1. Ознайомлення з поняттям «скупий»

У народі часто вживається слово « скупий». Це синонім до слова «жадібний ».



Оповідання В. Сухомлинського «Скупий»

На околиці села жив Скупий. Посадив він на своєму городі виноград. Мало хто вирощував його в цих місцях, люди дивилися на кущі винограду як на дивину. Через два роки на кущах зявилися перші грона. Налилися солодким соком. Стали великими прозорими.

Ішла одного разу повз виноградник мати з трирічним хлопчиком. Побачив хлопчик виноградні грона та й питає:

  • Мамо, що це?

  • Виноград.

  • А що це таке? Навіщо він?який він?

  • Він солодкий. Немає ягоди смачнішої за виноград.

Схотілося дитині винограду. Мати просить:

  • Дайте, будь ласка, хоч одне гроно дитині, нехай покуштує.

Не дав Скупий дитині грона. А дав одну – однісіньку ягідку, і то його очі спохмуріли: шкода було і ягідки.

Пішла мати з дитиною. А Скупий поставив навколо винограду високий – високий паркан. Закрив парканом не тільки виноградні кущі , а й хату. Радий Скупий і спокійний: ніхто тепер не побачить його винограду, ніхто не попросить. Та не догледів, як одна гілочка повилася парканом, досягла верхівки й зацвіла на ній. Зявилися грона на паркані, налилися солодким соком ягоди.

Знову тією самою дорогою йшла та сама мати з дитиною. Побачив хлопчик виноградні грона на високому паркані й зрадів:

  • Дивіться , мамо,виноград. Чому він виріс так високо?

  • Він не хоче, щоб його закривали від людей парканом.

  • Які гарні ягоди! – промовив хлопчик.

Ці слова почув Скупий, який стояв за парканом. Він страшенно розгнівався навіть через те, що хлопчик побачив виноград.від злості його серце розірвалося. Скупий помер, але ніхто у світі не знав про цю смертьБ тому що вона була закрита від людей високим парканом.

Минув рік, весняне сонце збудило землю, зазеленів виноград. Живим пагонам так хотілося до сонця, такий ненависний був їм високий паркан, що вони його повалили. Він упав на землю, і людям відкрилася неймовірна краса. Ягоди виблискували під яскравим сонцем, у кожній ягоді вигравало небо, сонце, прекрасна земля. Люди прийшли на виноградник і стали господарями, а про Скупого забули на завжди.



  • Чому помер Скупий?

  • Чому ніхто не знав про його смерть?

  • Чого вчить ця історія?

  1. Бесіда « Хто скупий і жадібний, той з дружбою не в злагоді»

C:\Users\User\Desktop\001 - 0002.jpg



  • Чому дівчинка тримає у руках багато іграшок?

  • Що думають про це її друзі?

  • Що б ви сказали цій дівчинці, якби зустрілися з нею?

  • Закінчіть речення « Я іноді буваю жадібним, тому що …»





  1. Підсумок уроку

Коло «Від серця до серця»

Проводиться гра «Щедрий мішечок».

Всі разом промовляють слова: «Вам посилка від друзів , передай її мерщій ». Солодощі з «чарівного мішечка » дістається тому , хто останній проговорить слово « скоріше ». Потім гра повторюється. Наприкінці гри , ті дітиі , кому дісталися печиво або шоколад , пригощають всіх дітей. Найщедріший той, хто своїм частуванням пригостив якомога більше друзів у класі.



Додатки

Народні прислів'я .

Багато хочеш - останнє втратиш.

Багато чого бажати - добра не бачити.

Жадібність всякому горю початок.

Ненаситних все мало.

Маленька жадібність приносить велику шкоду .



Вірменська народна казка «Жадібний Вартан».

З овечої шкурою до кушніра

Зайшов Вартан - сусід :

- Із цієї шкури шапку пошити

Ти зможеш чи ні?

- Можу ! - Сказав у відповідь кушнір ,

На шкуру подивившись .

- А вийде дві ? - Запитав Вартан ,

Навпочіпки присівши .

- І дві пошию .

- І три ?

- І три!

- Пошиєш чотири ?

- Так!

- А п'ять ?

- Ну що ж , можу і п'ять ,

Коль в цьому є потреба !

- А може , викроїш всі шість ?

- Можу , раз треба так !

- Де шість , там - сім ! - Сказав Вартан .

- Іде! - Сказав кушнір .

Коли замовник через день

За шапками прийшов ,

Сім шапок виклав кушнір

На свій робочий стіл.

- Та хіба це моє замовлення ? -

Закричав в серцях Вартан . -

Коли ти шапки мені кроїв ,

Ти був , мабуть, п'яний?

Що з ними робити мені тепер ?

Куди накажеш подіти?

Адже ні одну з них не можна

На голову вдягти!

- Але ти ж сам того хотів! -

Сказав у відповідь кушнір . -

Великих сім шапок з вівці

Чи не викроїш ніяк!



Угорська народна казка «Двоє жадібних ведмежат».

По ту сторону скляних гір, за шовковим лугом, стояв неходжений, небачений густий ліс. У цьому неходженому, небаченому густому лісі, жила стара ведмедиця . У неї було два сини . Коли ведмежата виросли, вони вирішили піти у світ шукати щастя.

Спочатку пішли вони до матері і, як то належить, розпрощалися з нею. Обняла стара ведмедиця синів і наказала їм ніколи не розлучатися один з одним. Обіцяли ведмежата виконати наказ матері і рушили в путь- дорогу.

Йшли вони, йшли. І день йшли, і інший йшли . Нарешті всі припаси у них скінчилися. А ведмежата зголодніли. Понурі брели вони поряд.

- Ех , братик , до чого ж мені їсти хочеться ! - Поскаржився молодший.

- І мені хочеться! - сказав старший .

Так вони всі йшли та йшли і раптом знайшли круглу головку сиру. Хотіли було поділити її порівну, але не зуміли. Жадібність здолала ведмежат: кожен боявся, що іншому дістанеться більше .

Сперечалися вони, гарчали, і раптом підійшла до них лисиця.

- Про що сперечаєтеся, молоді люди ? - сказала лисиця.

Ведмежата розповіли їй про свою біду .

- Яка ж це біда ! - сказала лисиця . - Давайте я вам поділю сир порівну: мені що молодший, що старший - все одне.

- От добре - то! - Зраділи ведмежата . - Діли !

Лисиця взяла сир і розламала його на дві частини. Але розколола головку так, що один шматок - це навіть на око було видно - був більше іншого .

Ведмежата закричали :

- Цей більше!

Лисиця заспокоїла їх:

- Тихіше, молоді люди! І ця біда не біда. Зараз я все улагоджу.

Вона відкусила добрий шматок від більшої частини і проковтнула його . Тепер великим став менший шматок .

- І так нерівно! - Занепокоїлися ведмежата .

- Ну, годі ! - сказала лисиця. - Я сама знаю свою справу.

І вона відкусила шматок від більшої частини. Тепер більший шматок став меншим.

- І так нерівно! - Закричали ведмежата.

- Так буде вам! - сказала лисиц , насилу повертаючи язиком, так як рот її був набитий смачним сиром. - Ще сама малість - і буде порівну.

Лисиця продовжувала ділити сир. А ведмежата тільки чорними носами водили туди-сюди - від більшого шматка до меншого, від меншого до більшого.

Доки лисиця не наївся досхочу, вона все ділила і ділила .

Але от шматки зрівнялися, а ведмежатам майже сиру не залишилося: два крихітних шматочка.

- Ну що ж, - сказала лисиця, - хоч і помалу, так зате порівну! Приємного вам апетиту, ведмежата ! І, помахавши хвостом , вона втекла.

Так-то от буває з тими, хто скупився !











Урок 28

Тема. Повага. Як досягти поваги в колективі.

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: показати учням важливість прагнення досягти поваги і авторитету в колективі на основі етичних і моральних норм.

Обладнання: ватман, стікери.

Хід уроку

  1. Організаційний момент

Напередодні учнів поділено на 4 групи, кожна з яких отримала завдання.

1 група - науковці відшукують поняття, які будуть використані на уроці.

2 група - дослідники знаходять інформацію про етапи розвитку колективу.

3 група - філологи добирають вислови видатних людей про дружбу.

4 група - етнографи відшукують прислівя та приказки про товариськість.

  1. Повідомлення теми уроку

Тема нашого уроку: «Як досягти поваги в колективі».

  1. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Тема нашого сьогоднішнього уроку є надзвичайно важлива і актуальна. Тому ми проведемо дослідження. Зберемо необхідну інформацію для подальшого випуску стінгазети.

  1. Вивчення нового матеріалу

  1. Слово вчителя.

Мати репутацію симпатичної людини, відчувати любов, повагу, прихильне ставлення людей до себе – законне прагнення кожного. Але як цього досягти?

В.О. Сухомлинський казав: «Умій відчувати поряд з собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний світ – радість, горе, біду, нещастя. Своєю поведінкою, своїми вчинками не завдавай людині болю, образи, хвилювання. Умій підтримати людину, допомогти їй, коли у неї горе. Умій виховати себе так, щоб ти не «сипав сіль» на чужі, болючі рани, щоб гучно не ступав брудними чобітьми там, де треба тихенько, на пальчиках, зайти в двері, затамувати подих, щоб не сміятися тоді, коли всім сумно».

Стати такою людиною він бажав кожній людині. І я бажаю вам стати ввічливими, вихованими і культурними людьми. Бо тільки таку людину поважають оточуючі. Культурна людина бажана в будь – якому колективі. Вона успішна в бізнесі, на будь – якій посаді.

  1. Виступ групи науковців

1-й учень дає характеристику понять дружба та товаришування. Як і коли виникає товаришування.

Товаришування, дружба - взаємини між людьми, які народжуються, міцніють на основі спільного навчання, інтересів, уподобань. Товаришувати можна з багатьма ровесниками, а дружити - лише з одним чи кількома. Друзів пов'язує велика повага один до одного, принциповість у взаєминах, симпатія, взаємодопомога.

2-й учень виступає з питанням: «Моральні правила товаришування»

Дружба не може бути міцною, якщо в ній немає місця чесності, взаємоповазі, принциповості. Друг завжди допоможе в біді, захистить, підтримає, але він же перший скаже прямо про недоліки, запропонує їх виправити.

Товариськість, дружба - важливі показники вихованості.

У колективі треба бути скромним.

Легко, радісно жити пліч-о-пліч з тими, хто не акцентує уваги на невдачах інших.

Не хизуйся своїми успіхами, а найгірше - авторитетом, службовим становищем батьків.

Не вихваляйся престижними речами.

3-й учень дає визначення поняття «колектив», чому важливо пишатися своїм колективом.

Колектив – це складне утворення, в якому не завжди все проходить гладко і без проблемно. Тому нерідко в колективах можуть виникати певні проблеми між особистісних стосунків. Найбільш яскравим проявом такої проблеми є різні форми конфлікту в колективі.

Культуру взаємин у колективі характеризує скромність, доброзичливе ставлення до членів колективу, сумлінне, точне, своєчасне виконання доручень, нетерпимість до тих, хто порушує вимоги колективу.

Взаємоповага, чуйність, ввічливість - неодмінні ознаки дружного колективу. Неприпустимі в класі образливі прізвиська, непристойні жарти (як правило, їх допускають ті учні, які самі не вміють дружити, товаришувати), неповага, грубість у взаєминах.

Ще побутує грубе звертання учнів один до одного: «Ей, ти», «Олька», «Петька» та інше. Така форма звертання свідчить про некультурність, невихованість, зверхнє ставлення до інших.

Важливо виявляти доброту, чуйність, повагу у повсякденних взаєминах із товаришами.

4-й учень пояснює поняття «Авторитет - справжній і вигаданий».

  1. Виступ група дослідників

Про етапи розвитку колективу за А.М.Лутошкіним. За основний критерій взяв рівень його згуртованості.

І етап – «піщані розсипи» – кожен у групі сам по собі, наче піщинка в купі піску: подме вітер – рознесе піщинки в різні боки;

II етап – «мяка глина» – у групі вже виникають внутрішні звязки між вихованцями, але для спільної діяльності їм потрібна підтримка, підказка, допомога педагога;

III етап – «блимаючий маяк» – у групі виділяється актив, знаходяться спільні цілі, у деяких випадках учні діють як колектив, є бажання бувати разом, допомагати один одному; але для справжніх справ ще не вистачає волі, наполегливості у досягненні мети, уміння підкорюватися колективним вимогам, не вистачає взаєморозуміння; активність виявляється сплесками – як світло маяка;

IV етап – «червоне вітрило» – у колективі діти живуть за принципом «Один за всіх і всі за одного»; товариські взаємини поєднуються із взаємною вимогливістю, але прийти на допомогу іншим колективам ще не готові;

V етап – «палаючий смолоскип» – колектив не задовольняється власним благополуччям, прагне принести користь іншим, поспішає на допомогу, високо піднявши смолоскип, який освітлює їм дорогу.

Визначте на якому етапі знаходиться ваш колектив.

(Учні пишуть на стікерах і приклеюють на стінгазету).

  1. Фізкультхвилинка

  2. Виступ група філологів

Вислови видатних людей (зачитують, коментують і приклеюють на стінгазету)

Василь Сухомлинський писав: «Діти живуть своїми уявленнями про добро та зло, честь та безчестя, достоїнства людини; у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу...»

М. О. Островський «Дружба - це, насамперед, щирість, це критика помилок товариша. Друзі повинні першими дати жорстку критику для того, щоб товариш міг виправити свої помилки».

Сіпр П. «Ми цікавимося іншими людьми тоді, коли вони цікавляться нами».

Цицерон. «Кожна людина може помилятися, але не визнавати помилки може лише нерозумний.

Людині властиво помилятись, але лише нерозумна людина буде настоювати на своїй помилці»

Чехов А. «Честь не можна відібрати, її можна втратити.»

Вільде. «Авторитет, побудований швидкісним методом, може бути блискучим, але не довготривалим.»

Вольтер. «Тривала дискусія означає, що обидві сторони не праві. Хто вміє володіти собою, той може керувати людьми».

Гете. «Ніхто не може оцінювати іншого, поки не навчиться оцінювати самого себе. Поведінка – дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя.»

Кальдерон. «Найбільша перемога є перемога над самим собою.

Язик – найнебезпечніша зброя: рана від меча легше виліковується, ніж від слова.»

  1. Виступ група етнографів

(українські народні прислівя і приказки, зачитують, коментують і приклеюють на стінгазету)

Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре.

Добрі починання спонукають до добрих справ.

Добрі бажання живуть у душі того, хто вміє віддавати сили своєї душі іншим людям.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

При добрій годині всі друзі й побратими.

У товаристві лад - усяк тому рад.

Добре братство миліше, ніж багатство.

Одна головешка і в печі гасне, а дві і в полі горять.

Єдність і братерство – велика сила.

Одна бджола мало меду наносить.

Гуртом і батька легко бити.

Близький сусід кращий від далекого брата.

  1. Читання та обговорення оповідання Сухомлинського «Найважливіше - примусити себе відчувати»

«Найважливіше - примусити себе відчувати»

Вчився в одній школі Геннадій. Яке б запитання не поставила вчителька, він одразу ж піднімає руку, дає повну відповідь і одержує п’ятірку. Писав Геннадій краще за всіх, розв’язував задачі швидше від усіх. Але не любили товариші Геннадія: занадто вже виставляв напоказ свій розум. Відповість на запитання вчительки і так подивиться на клас, неначе каже: «Я - найрозумніший».

Напровесні клас зібрався у похід. Раділи діти - скільки задоволення принесуть їм мандрівка та ночівля в лісі!

Думали-гадали, які речі у похід брати, як обід варити, як на нічліг лаштуватись. І вирішили: потрібно брати одну ковдру, одну миску на двох. Швидко розібрались за парами. А з Геннадієм ніхто не хоче ні ковдри однієї брати, ні з одної миски їсти. Заплакав хлопець, підійшов до вчительки, та й каже:

- Я ж нікому й слова поганого не сказав... За що мене незлюбили?

- Не легка справа - примусити себе говорити, - відповіла вчителька.

- Ще важче - примусити себе мовчати. Іще важче - примусити себе думати. А найважливіше - примусити себе відчувати.

- Як же мені примусити себе відчувати?

- Треба бачити людей іншими очима. Ти радієш, що ти розумніший за всіх. А треба сумувати, що нема розумнішого за тебе. Тому що кожний, хто вважає себе най-най... стає врешті-решт, самотнім.

- Дякую за науку, - сказав Геннадій. - А в похід мені як же йти - з товаришами чи ні?

- Йди. Бери свою ковдру, свою миску і починай нове життя. Відкривай очі на людей і вчись їх бачити по-іншому.

Обговорення оповідання.

1. Чому Геннадій не мав поваги в колективі?

2. Що б ви порадили Геннадію?

3. Як ви вважаєте, чи зміниться поведінка Геннадія?

5. Підсумок уроку

Золоте правило моралі: Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставились до тебе.

Рефлексія

Як на вашу думку досягти поваги в колективі?

(Кожен учень записує відповідь на стікер, приклеює на стінгазету з коментуванням).









Урок 29

Тема. Будь толерантним

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: вчити дiтей так поводитися, щоб уникати конфлiктiв, а в разi їх виникнення — вмiти їх подолати; розвивати вмiння володiти собою; виховувати вмiння гiдно виходити із конфлiктної ситуацiї.

Обладнання: цiкавi завдання.

Хід уроку

  1. Організація класу

  2. Актуалізація опорних знань учнів

Дiти, як ви думаєте, що таке правопорушення?

А що таке конфлiкт?

  1. Оголошення теми і мети уроку

Сьогоднi ми з вами визначимо, чим вiдрiзняється конфлікт вiд правопорушення, навчимося долати конфлiкти.

  1. Вивчення нового матеріалу

  1. Слово вчителя

Нерiдко наше життя затьмарюють конфлiкти. Вони, як правило, є наслiдком невмiння спiлкуватися. Конфлiкт — це невдоволенiсть, тривога, небажання вчитися з певними людьми. Конфлiктiв не уникнути, адже люди всi рiзнi, мають рiзнi думки, бажання, iнтереси, тобто їхнi зiткнення можливi. Помилковою є думка, начебто пiд час конфлiктної ситуацiї краще зробити вигляд, нiби нiчого не сталося. Потрiбно його розв’язувати.

  1. Можливi такi форми конфлiктiв:

Зiткнення думок, незгода (конфлiкт не зачiпає особистостi);

невдоволенiсть (з’являються негативнi емоцiї);

протидiя;

сварка (конфлiкт зачiпає особистiсть у цiлому);

розрив (остаточне припинення стосункiв)

  1. Можливi способи розв’язання конфлiкту:

«Чарiвнi» слова;

компромiс (згода на основi взаємних поступок);

проявлення турботи, нiжностi, любовi;

усвiдомлення й визнання власно провини чи неправоти у суперечцi;

пiдняття престижу, самоповаги, гордостi противника;

жарт, гумор;

вiра в позитивне розв’язання конфлiкту i добрi стосунки;

умiння поставити себе на мiсце iншої сторони конфлiкту;

знаходження оптимального результату, який втiлюється в позитивних дiях обох сторiн.

Чому ж iснують конфлiкти мiж людьми?

Конфлiкти iснують мiж людьми для того, щоб вони навчилися спочатку розв’язувати їх за законами любовi й зрештою навчилися безконфлiктно жити.

Але будь-який конфлiкт — це початок бiди, великої чи малої. Тому потрiбно уникати конфлiктiв.

  1. Уникнення конфліктів

Як ви думаєте, як уникнути конфлiктiв?

Знаходити час, щоб обговорити проблеми, що накопичуються;

доцiльно проводити збори, щоб обговорити плани, розпорядок;

знайти способи розв’язання конфлiктiв.

Якщо ж усе-таки конфлiкту не вдалося уникнуги, тодi, як радять психологи, необхiдно вчинити так:

1. У конфлiктiв не буває переможцiв: програють завжди обидвi сторони.

Отже, не порiвнюй ступеня провини, а зроби першим крок назустрiч — це показник твого характеру i самоповаги.

Розпочни розмову з опису конкретної ситуації, яка тебе не влаштовує. Намагайся бути при цьому щонайбiльше об’єктивним.

2. Вислови те, що ти вiдчуваєш через конфлiктну ситуацiю. Безлiч конфлiктiв мiж людьми ускладнюються наявнiстю невисловлених думок i почуттiв. Iнодi тiльки завдяки їх висловленню, можна залагодити ситуацiю.

3. Намагайся вислухати протилежну сторону — це, мабуть, найважче. Необхiдно пам’ятати, що вашi думки є рiзними, i саме це спричинило конфлiкт. Уважно слухай опонента, не перебивай, не заперечуй, не сперечайся. Продемонструй спiврозмовниковi, що ти справдi його уважно слухаєш i прагнеш досягти злагоди.

4. Утримуйся вiд коментарiв, завершуючи будь-яку розмову. Звертай увагу на те, де вашi думки збiгаються.

5. Вислови свої конкретнi пропозиції, реалiзацiя яких може змiнити ситуацiю, поведінку, стосунки.

Правила

Бути розсудливим i виваженим краще, нiж сваритися;

необхідно завжди шукати такi шляхи, щоб уникнути сварок, образ i конфлiктiв;

нiколи сам не роби того, чого б не хотiв, щоб зробили тобi.

  1. Пiдсумок

Пiдсумком нашої розмови може бути весела хвилинка. А гумор, жарт, як вiдомо, часто допомагає уникнути сварок. Пропоную спробувати розв’язати цiкавi задачки Г.Остера.

1. Вовочка 10 разiв смикнув за кiску Машу, 5 разiв — Дашу, 7 разiв — Клаву i 1 раз, помилково,— завуча Маргариту Іванiвну. Запитується: скiльки разiв смикав за кiски Вовочка, i що йому тепер буде за це?

2. Повертаючись зi школи додому, Дмитрик штовхнув 9 дiвчаток i пiдставив нiжку 3 дiвчаткам. Половина дiвчаток, скривджених Дмитриком, заплакали. А iнша половина погналася за Дмитриком i надавала йому по шиї. Скiльки разiв Дмитрик отримав по шиї?

- Що хотiв висмiяти в цих задачах Г.Остер?

- Чому сваряться хлопчики і дiвчатка?

- Чи можна уникнути сварок, образ?

- Як потрiбно спiлкуватися один з одним?













Урок 30

Тема. Правила толерантного спілкування

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: продовжити знайомство учнів з поняттям "толерантність"; формування позитивного відношення до своєї сім'ї, корекція міжособистих стосунків в сім'ї.

Обладнання: цiкавi завдання.

Хід уроку



  1. Організація класу

  2. Актуалізація опорних знань учнів

Вчитель. Останнім часом стало модним говорити про толерантність. Для нашої свідомості поняття "толерантність" незвичне. Нам ближче наше слово - "терпимість".

Толерантність (від латів. tolerantia) - терпіння, прийняття іншої людини такою, якою вона є, зі всіма її достоїнствами і недоліками. Розвитку толерантності сприяє справжній інтерес до людини, збагнення його емоційного стану, життєвий досвід.

Запис на дошці (записують діти):

Толерантність – це

терпимість;

пошана права бути "іншим";

неспричинення шкоди "іншому";

взаємозалежність всіх від кожного і кожного від всіх.

  1. Оголошення теми і мети уроку

Сьогодні ми поговоримо з вами про те, що є основними складовими щастя сім'ї. У народі говорять: щасливий той, хто щасливий вдома.

  1. Опрацювання нового матеріалу

  1. Ознайомлення з притчею

Є така притча. Поселив Бог жінку і чоловіка в полі. Навчив їх будувати курінь. Дав чоловікові лопату, а жінці жменю зерна: "Живіть і продовжуйте рід людський. Прийду через рік, погляну, як тут у вас."

Наступного року приходить Бог рано вранці на сході сонця. Бачить: сидять чоловік і жінка біля куреня, перед ними дозріває хліб на ниві, поряд з ними колиска, а в ній дитя. А чоловік і жінка дивляться то на небо яскраво-червоне, то на очі один одному. У ті миттєвості, коли їх очі зустрічалися, Бог бачив в них якусь невідому силу, незбагненну для нього красу. Ця краса була прекрасніша за небо і сонце, землі і пшеничного поля, найпрекрасніша, що зліпив і змайстрував Бог.

Краса ця до того потрясла, здивувала, приголомшила Бога, що він сказав: "Як же так? Я зліпив людину з глини і вдихнув в неї життя, але не зміг створити такої краси. Звідки ж вона узялася і що таке краса? Це любов! Саме вона з'єднала ваші долі в одну. Це любов! Це вона дала життя вашим дітям. І саме завдяки любові у вас створилася здорова, міцна, дружна сім'я. Ось це і є щастя!"

  1. Розповідь « Моя сімя»

Пригадаєте свою сім'ю. Уявіть її веселою і всміхненою. А тепер спробуйте змалювати членів сім'ї за яким-небудь заняттям. Можна прикрасити малюнок фломастерами або кольоровими олівцями.

(Діти малюють)

Вчитель. А тепер, дивлячись на малюнок, розкажіть про свою сім'ю:

хто зображений на малюнку;

склад сім'ї;

що ще цікавого хочеш розповісти про свою сім'ю?

Вчитель. Пригадай ситуацію, коли ти причинив неприємності в сім'ї. Із закритими очима прокрути її, як фільм. Перероби її в таку, щоб вона тобі подобалася. Розкажи.

(Діти розповідають)

  1. Вправа « Я вдячний …»

Вчитель. Запишіть фрази і закінчите їх:

"Я вдячний мамі за ..."

"Я вдячний татові за ..."

"Я вдячний бабусі за ..."

"Я вдячний дідусеві за ..."

"Я вдячний сестрі (братові) за ..."

  1. Скринька « Народної мудрості»

Вчитель. Назвіть відомі вам прислів'я про сім'ю.

(Робота над змістом прислів'їв):

Де в сім'ї лад, там і клад.

Сім'я червона ладом.

Родинні нелади доведуть до біди.

Добра сім'я додасть розуму.

Вчитель. Що ще, окрім родинних зв'язків, об'єднує людей в сім'ї?

(Діти розповідають)

Об'єднує турбота один про одного, допомога один одному, терпіння. "Дружну сім'ю і горе не бере"

  1. Робота над оповіданням « Дикі гуси»

Дикі гуси

Чи багато знаємо про диких гусей? Вони голосно кричать і боляче щипаються. А ще вони клином летять на південь. А ви знаєте, що гусак вибирає собі пару на все життя? І якщо одна половинка гине, інша ніколи не створить собі нову пару і незабаром теж вмирає. Летівши клином, вони здатні долати відстань в 1,7 раз більше, ніж поодинці, оскільки зменшується опір повітря, і найскладніше тому, хто летить попереду. Якщо перший втомився, він вирушає в кінець зграї, і його негайно підміняють. І кожен з гусей буває в цій ролі. Якщо один з гусей захворів або втомився і опускається нижче, ще двоє опускаються з ним і залишаються до тих пір, поки той не набереться досить сил.

Ви чули, як кричать гуси, коли клин пливе до горизонту? Це вони підбадьорюють того, хто летить попереду, і точно знають, що їх також підбадьорюватимуть, коли вони опиняться на його місці.



Запитання дітям:

Чи часто нас, якщо ми "летимо попереду" підтримують?

Чи не забувають про нас, коли ми втомилися і "відстаємо"? Для того, щоб була можливість "летіти" вперед, важливо мати надійний "тил".

Як ми поводимося, коли хтось помиляється?

Чи "спускаємося з ним вниз", щоб підтримати? Або нам легко вигнати його із "зграї"?!

Вчитель. Дуже важливо в сім'ї і в будь-якому колективі дотримувати 4 правила толерантного спілкування:

Бути завжди уважним.

Бути терпимим в спорі і аргументувати свою думку.

Бути гуманним і милосердним.

Не ображати співбесідника.



Урок 31

Тема. Добрі слова і добрі справи.

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: ознайомити учнів із поняттями і законами доброти, честі, справедливості; формувати у школярів найвищі людські цінності: ввічливість, милосердя, людську гідність, чуйність, любові і поваги до ближнього; виховувати почуття людської гідності, бажання духовно вдосконалюватися; розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес.

Обладнання: на стіні плакати із висловами:

«Все те що робиш комусь, роби собі», «Поспішай робити добро».

Епіграф

Добрі слова – це сади

Добрі слова – це коріння

Добрі думки – квіти

Добрі справи – плоди.

Хід уроку

  1. Організація класу

  2. Повідомлення теми і мети уроку

Ми часто чуємо ці слова: доброта, сердечність, людяність, милосердя. Сьогодні ми порушимо проблеми милосердя, доброти, чуйності, співпереживання, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді. Цілком природнім і закономірним вважається допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, порятувати хворого, заступитися за беззахисного. Кожен хоче жити добре, красиво. Але не потрібно забувати в той же час про свою душу. Дбаючи про матеріальне, не забувати про духовні цінності. Добрі слова і вчинки спрямовані на порозуміння між людьми, взаємодопомогу, підтримку одне одного. Вони породжують радість, задоволення, повагу, любов між людьми.

3 . Опрацювання нового матеріалу

  1. Бесіда.

Діти, підкажіть, доброта – це якість людини, що дається при народженні, чи її потрібно виховувати? (Діти висловлюють свої думки). Я також довго думала над цим питанням і дійшла до висновку, що людина повинна постійно удосконалювати себе на протязі життя. 
Діти давайте спробуємо зясувати що таке добро?

Учні висловлюють свої думки.

Добротанайбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку.

Милосердя щиросердність, співчуття, любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти, інваліда, тяжко хворої людини, людини похилого віку, людини що потрапила в біду.

  1. Про принципи відповідальності

Я б хотіла, діти щоб ви усвідомлювали свої вчинки, несли за них відповідальність, бо без відповідальності за них, не буде добра і милосердя Ось у нас є плакат: «Мої відповідальні вчинки». На ньому п’ять хмаринок – п’ять принципів відповідальності. Бо добро і милосердя може бути тільки, тоді, коли ви берете відповідальність за тих, хто з вами поруч.

Принципи відповідальності. Плакат

  1. Я несу відповідальність за все, що роблю.

  2. Я несу відповідальність за своє навчання.

  3. Я несу відповідальність за своє шанобливе ставлення до людей, до батьків.

  4. Я несу відповідальність за своє місто, країну і цілий світ.

  5. Я несу відповідальність за дбайливе ставлення до довкілля та збереження його для наступних поколінь.

Вчитель

Діти! Що є головним для кожного з вас, що є найважливіше для вас?

Підійдіть до дошки і позначте той принцип хмаринкою, який є для вас пріоритетом.

  1. Милосердя

Вчитель. Ми сьогодні маємо бути милосердними не тільки до людей, а й до всього, що нас оточує: тварин, рослин.

Але скажіть будь ласка як же могло статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність? А його зміст звівся в основному до милостині? Невже для того, щоб виіскрити доброту із наших сердець, потрібен землетрус чи Чорнобиль? Хіба без них не можна бути милосердними? Хіба в звичайному житті немає людей, які потребують допомоги?

Є і дуже багато таких людей. Але за своєю заклопотаністю про свій зовнішній вигляд, гонінням за кращим комп’ютером, найдорожчим мобільним телефоном ми не бачимо цих обділених людей.

А зараз я вам наведу один приклад.

Біля води на піску сидить гарна молода жінка і ніжно обіймає свій скарб – хлопчика років чотирьох. Малюк хворий. У нього тяжка форма церебрального паралічу. Мама пригортає його дуже лагідно. Вони сидять на березі так, що їхні ноги торкаються води. Мама усміхається і щось розповідає хлопчикові. Він не може їй відповісти, а лишень якось незграбно намагається повертати своєю голівкою вбік. Із вигляду хлопчика зрозуміло, що він не може ходити, говорити, можливо, і ніколи не скаже їй “мама”, і ніколи не піде до школи, ніколи не принесе ні двійку, ні десятку…

Цієї ж миті у воді ще одна сім’я робить фотосесію своєї доньки. Їй 12 років. Вона не ходить сама, дівчинку заніс у воду її батько, він намагається втримати її на воді, але тільце дівчинки не слухається – ручки скручені страшною хворобою, та батько не впадає у відчай. Тримаючи дівча, пораючись із хвилями, що намагаються скинути круг, він хоче, щоб його донька виглядала гарною на фотографії. Дівчатко намагається усміхатися. Збоку здається, що це в неї не дуже виходить. А мама в цей час ловить дорогоцінні моменти життя їхньої сім’ї простеньким фотоапаратом. Поруч друга дівчинка, напевно, друга донька в цій сім’ї, допомагає батькові. Сім’я разом. І вони щасливі!

Інші батьки привозять діток на інвалідних візках, купаються разом із ними, відносять їх плавати у море, вони разом засмагають, про щось розмовляють, спілкуються з іншими батьками, в яких такі самі особливі дітки. Вони разом лікуються… Відпочивають… Відпочивають від чого? Від людської байдужості й жорсткості, що оточує цих особливих дітей, яких наше суспільство називає ”інвалідами”. А ще – відпочивають від усього того, що приходить з цим словом на додаток: нерозуміння, байдужість, неприйняття, відторгнення, жорсткість, криві погляди…

Вчитель. Кожен із нас може допомогти людям з особливими вадами бути щасливими. Достатньо тільки побачити в цих людях — людей, в цих дітях — дітей.

Кожен із вас, мабуть, зараз ставить собі питання: «А що я можу зробити, щоб допомогти їм бути щасливими?». Я відповім — любити! Не відвертати свого погляду від дітей, що виглядають не так, як здорові діти. Вони особливі. Чому? Не знаю. Але вони живуть, і Бог також привів їх на цей світ. Для чого? Можливо, щоб зробити нас добрішими, людянішими… І вони будуть щасливі!

Сьогодні на уроці ми звернемось до найголовнішої книги людства – Біблії. Давайте прочитаємо.

4. Повчальне слово Апостолів.

Апостол Павло написав. «Хто сіє скупо, той і пожне скупо, а хто сіє щедро, пожне також щедро».

Більше того сіяч має бути щедрим не тільки на руку – щедро сипати зерно, а щедрим душею – зичити врожаю не лише собі, а й кожному, хто сіє. Кожний багатий щедрістю своєю.

Не втомлюйся творити добро. Всяка справа може втомити. Після всякої праці, яка втомлює, хочеться відпочити. Та в головному не може бути втоми – неможна втомлюватись творити добро.

Не сурми про милостиню. Хай ліва рука не знає, що робить права. Коли правою рукою даєш милостиню, то нехай ліва не знає про це. Не треба оголошувати про свою добру справу, вона добра сама по собі.

- Це перлини, діти, Євангельської мудрості, які ми повинні взяти за основу своїх вчинків.

5. Материнська любов

Учитель. Діти! Вам уже по 7 – 8 років, ви народилися і живете у світі людей, кожен день вас оточують десятки людей, знайомих і незнайомих. Серед них ваші вчителі, в аші рідні і друзі.

Підкажіть, а чи можете ви назвати ту людину, яка по відношенню до вас найдобріша, яка щоденно, виявляє свою любов, турботу, яка дарує вам доброту і нічого не чекає у відповідь. (Учитель підводить дітей до відповіді; діти відповідають, що це мама).

Учитель. Так, це ваша мама.

Материнська любов найсвятіша. Та, на жаль, не всі і не завжди ми уміємо її оцінити. Як рідко ми задумуємося над тим, що необачно зранене слово залишає рубець у душі найріднішої людини, вибілює її коси та розсипає зморшки на чолі.

А чи знаєте ви, що на сьогоднішній день на Україні проживає багато самотніх літніх людей. Це теж чиїсь батьки, які на схилі літ виявились непотрібними власним дітям. У когось не вистачило часу для старенької матері, у когось замалий будинок, щоб прожити разом, а у когось просто зачерствіло серце…

Ці люди живуть у спеціальних будинках інтернатах. Це все, реальність сучасного життя. І щоб таких реалій в цьому світі стало менше, я покладаю велику надію на вас, на ваші серця, вашу любов, тепло і ласку.

І все ж таки, я сподіваюся, що ніколи ваші рідні не розділять долі жителів цього будинку.

  1. Скринька народної мудрості

Вчитель: А зараз кожен з вас подумає і назве хоча б один вислів, прислів’я, приказку про добро та милосердя:

1.Добро плодить добро, а зло плодить зло.

2.Добро не пропадає, а зло умирає.

3.Не все добре, що солодке.

4.Ти до нього з добром, а він до тебе з колом.

5.Не всяка стежка без спориша, не в кожної людини добра душа.

6.Добрий чоловік і сусідів дім від вогню збереже.

7.Від лиха до добра недалека дорога.

8.З добрим дружись, а злого й лихого стережись.

9.Не сподівайся за добро дяки.

10.Злий плаче від зависті, а добрий під радості.

11.Все зле — все немудре.

12.У кого є злість, той своє серце їсть.

13.Хто сам не знав зла, не вміє шанувати добра.

14.Злий сам себе б'є.

15.Злість до добра не доводить

Зараз ми з вами прочитаємо про сім тілесних доброчинностей, які ви повинні запам’ятати і виконувати.

Сім тілесних доброчинностей

Голодного нагодувати

Спраглого напоїти

Голого одягнути

Подорожнього в дім прийняти

Недужого відвідати

Необхіддно допомагати знедоленим і нещасним, дати притулок бездомним, захистити слабшого, порятувати хворого.

І коли ви будете дотримуватись цих семи доброчинностей, то виростете по – сравжньому добрими людьми.

  1. Повчання « Володимира Мономаха»

Прошу пам’ятати, що князь Володимир Мономах у своєму «Повчанні дітям» закликав:

- не забувайте убогих, подавайте сиротам, захистіть вдову;

- не майте гордощів у своєму серці, старших шануйте;

- не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово мовте;

- на світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: «Господи, додай мені літа до літа, щоб честю й добром виправдав життя своє».

8. Правила доброти і милосердя

Сьогодні ми говорили про Добро і Милосердя. Ви збагатилися знаннями про Добро.

А зараз давайте ми з вами складемо правила доброти і милосердя.

Золоте правило:

1.Ставитися до інших так, як ви б хотіли, щоб ставилися до вас.

2.Поважати інших, особливо старших і слабших від себе.

3.Слухати маму, тата, бабусю.

4.Не сміятися над каліками.

5.Любити і берегти природу, тварин.

6.Не проходити байдуже мимо людської біди, горя, розпачу.

7.Не залишати тварин у біді.

8.Любити природу і все живе. Бережливо ставитися до краси.

9.Уміти не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужому успіху

А я бажаю вам успіхів у постійній роботі над собою.

Хай множаться зерна добра в ваших душах.

3. Підсумок уроку.

Вправа «Мікрофон».

- Які висновки ви зробили?

- Що б ще хотіли почути?

- Що найбільше запам’яталось?

- Про що з почутого на уроці ви б хотіли розповісти друзям? Може чогось їх навчити?

Додатки

Поема «Кинута мати»

Осінь дощем зарясніла.

Сирість в нетопленій хаті.

Жінка край столу сидить.

Хто вона – кинута матір.

Скажете – так не буває.

А Ви лише подивіться,

Подумки лиш ненароком

Зморшок її доторкніться.

Складені, втомлені руки,

Губи щось ніби шепочуть.

А на столі, мов ікона,

Фото синочка і доні.

Спогади, ніби картини,

Душу її зігрівають,

Діти, її пташенята,

Щастя по світу шукають.

Донечці років вже з десять

Світить Італії сонце,

Мати те фото цілує,

Дощ заливає віконце.

Син, її гордість, надія,

Теж десь по світу блукає,

Сину, озвися ж бо, сину,

Вістки давно вже немає.

Що ж то за доля такая,

Що за країни далекі,

Знаєте, діти, на груші

Звили гніздо в нас лелеки.

Вишні улітку вродили,

Тільки їх нікому їсти,

Пусткою стало село

Всі подалися у місто.

Мовчки підвелася мати,

Стала одна на порозі,

Щастя її материнське

Десь загубилось в дорозі

























Урок 32 – 33

Тема. Жити у злагоді

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: формувати у дітей єдине переконання у необхідності праці як природної потреби кожної здорової людини; прищеплювати любов до праці, людей праці; спонукати учнів до усвідомлення ними необхідності жити в мирі та злагоді з рідними, близькими людьми, іншими народами, державами; виховувати в учнів дбайливе, ощадливе ставлення до рідної природи; плекати в учнів почуття патріотизму, любові до рідного краю; формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу, глибоку повагу до батьків, до рідної України.

Обладнання: « Дерево мудрості»

Хід уроку

  1. Організація класу

  2. Опрацювання нового матеріалу

  1. Сторінка перша « Духовність»

  • Слово вчителя

Земля моя рідна – це моя Україна! Разом з тобою, моя земле, ми є свідками, учасниками подій, що відбулися протягом двох тисячоліть. Тож розповімо про це своїм нащадкам. Не пошкодуймо для цього ані сил, ані душевних щедрот. Пам’ятаймо, що відродження народної духовності – одна з найважливіших умов становлення українського народу як нації. Вічний символ – золотий колосок пшениці, що тягнеться до чистого неба, - сьогодні має бути символом миру, злагоди, доброти, милосердя. У сьому вся сила, святість, цінність, духовність. В повсякденному житті ми часто чуємо слово « духовність». Як вирозумієте це слово?

Духовність – це передусім внутрішній світ людини. Це те, що робить людину красивою душею, морально чистою.

Багато людей нині повернулися обличчям до церкви, до Бога. Але у своїх повсякденних турботах про хліб насущий забувають про духовність. Це через те, що в багатьох із нас немає віри в себе, в оточуючих, в нашу Вітчизну. Може, більшість із нас і повернулися до Бога тому, що ними керує страх. Страх перед майбутнім, страх за власне життя.

Першим духовним центром для кожного з нас є родина. Крім того, кожен населений пункт в Україні має свій духовний центр – церкву, капличку - споруди для релігійних відправ і молитв. Зкожною такою церквою пов’язана ціла історія. Ось одна з них: під час повені загинули діти, і в пам'ять про них було споруджено капличку, до якої приходять помолитися односельці. Нині батьки знайомлять дітей із християнською вірою, кожна сімя має Біблію, кожна людина може відвідати церкву, послухати духовну музику, спів.

  1. Сторінка друга «Щастя»

  • Слово вчителя

Кожен, хто зявляється на світ, претендує на щасливу долю. Але чому її одні мають, а інших вона обминає? Що таке щастя? Як його знайти? Зрозуміло, що щасливими не народжуються, ними стають. Вирішальну роль у щасті людини відіграє сім’я. Сім’я, яка живе в мирі та злагоді, може зробити людину щасливою. Трапляються різні випадки в сімях. Можна плакати через дітей. Можна плакати через батьків. Батьки та діди можуть сваритися. Але сваритися за законами любові. А якщо сваритися за законами ненависті, тоді це вже не проблема батьків і дітей, тоді це – війна батьків з дітьми, а дітей – з батьками. Щоб запобігти цьому, треба пам’ятати, що саме в сім’ї плекається найвища цінність – діти, цвіт нації, майбутнє народу, завдяки яким кожен батько й мати мають можливість повторити й продовжити себе у своїх нащадках. Кожна людина є смертною. Але сімя, рід, народ – безсмертний.

  • Виставка дитячих малюнків « Як виглядає щастя»

  1. Фізкультхвилинка

  2. Сторінка третя « Репутація симпатичної людини»

  • Слово вчителя

Кожна людина прагне завоювати репутацію симпатичної людини, відчути любов, повагу, прихильне ставлення до себе. Але абсолютно однакових людей не буває. Так само, як немає людей цілком добрих або цілком поганих. У різних ситуаціях, за різних обставин одна й та сама людина поводиться не однаково. Люди різняться багатьма рисами, у них різні досвід, характер, удача. Існує загальний принцип поведінки, що створює між людьми взаєморозуміння « Поводься так з іншими, як хотів би, щоб вони поводилися з тобою». Поряд із цим є не менш важливий принцип: « Увійди в становище іншого». Зрозумій його інтереси, бажання, побоювання, мрії.

  • Опрацювання вірша Л. Забашти « Мода»

Дуже хочу, щоб панівною була мода не лише в одязі, а були такі « моди» в житті, про які говорить поетеса Любов Забашта в поезії « Мода».

Є моди на зачіски,

На гострі носки в черевиках,

На декольте на сукні

І на короткі штанці,

На плечі вузенькі і широкі,

На вуха малі і великі,

І навіть на форму браслета

На ніжній дівочій руці.

І ми, незалежні. Зайняті завжди ділом,

Хоч пізно, а все ж плетемося у моди тієї в хвості.

Так тільки, правду кажучи, я б дуже хотіла,

Щоб стали навік панівнише моди в житті:

Моди на світлі душі,

На прямоту, на сердечність,

На людяність, на гуманність,

На серце, повне щедрот…

А ще, скажімо, мода

На щиру людську бентежність

На вічний дух непокори

До скритих лакуз і підлот.

  • Випадки милосердя

Так мода існує на все. Прикро лише, що мало сьогодні ми говоримо про мораль, що сповідує добро, милосердя, мир, злагоду. Чи зустрічали ви зараз випадки безкорисливої допомоги одне одному.

  1. Сторінка четверта « Любов до ближнього»

У наш час ми звикаємо лише до поганого, тому чиєсь співпереживання здається нам оазисом в пустелі. Боляче, що на такі вчинки здатні не всі люди. « Люби ближнього свого як самого себе», - сповіщає одна з головних заповідей християнської моралі. З чого ж починається формування любові до ближнього?

Формування любові до ближнього починається з відчуття дитиною любові до батька, матері, братів, сестер, дідусів, бабусь, рідних, близьких. Усі ми зобов’язані любити ближнього, адже живемо на одній Землі, на одній планеті. Ми маємо одне одному допомагати, не чинити зла, робити добро людям.

  • Опрацювання тексту Г. Поволоцького « Добре бути чарівником»

Добре бути чарівником

Учора мама пекла пиріжки з сиром та каже:

  • Колю, віднеси гостинця тітці Ганні. Тітка живе поруч в невеличкому будинку – лише вулицю перейти.

  • Пригощайтеся, тьотю Ганно, свіжими пиріжками, мама прислала, - каже Микола, ставши на порозі.

  • Ох ти ж, мій племінничку любий, дякую тобі. От колись спечу, то й тебе почастую.

  • Я, коли йшов до вас, то мало не перечепився. У вас сходинки біля ганку поламані.

  • Оце все хотіла попросити твого батька, щоб полагодив, та все забуваю.

  • Я перекажу йому, що ви просили, - пообіцяв хлопчик і вибіг із хати.

Вранці, коли всі пішли на роботу, Миколка взяв молоток і цвяхи та й пішов до тітчиної хати. Оглянув сходинку, прилаштував дощечки й кожну прибив.

Увечері до них зайшла тітка Ганна та хвалиться:

  • Хтось так гарно відремонтував мені сходинки. Чарівник якийсь.

Миколка глянув крадькома на маму й тітку і сам собі усміхнувся.

Запитання до тексту

  • Що можна сказати про Колю?

  • Якими людськими чеснотами наділений хлопчик?

  • Чи сподобався такий вчинок ? Чому?

  • Анкетування « Оціни свою ввічливість»

  1. Чи вітаєшся ти із сусідами по будинку?

  2. Чи дякуєш ти мамаі за обід?

  3. Чи вибачаєшся ти, якщо запізнився на урок?

  4. Чи вибачаєшся ти перед малюком, якого випадково штовхнув?

  5. Тато допоміг тобі розв’язати складну задачу.Чи подякуєш ти?

  6. Чи вітаєш ти маму, бабусю зі святом 8 Березня?

  7. Коли ти лягаєш спати чи говориш ти добраніч своїм рідним?

  8. Ти говориш спокійно, не підвищуєш голос, навіть тоді коли сперечаєшся?

Оцінювання: так – 2 бали, інколи – 1 бал , ні – 0 балів.

У кого менше 12 балів - ви не завжди ввічливі, тому перегляньте свою поведінку.

  1. Підсумок уроку

Отже, потрібно жити в мирі й злагоді в родині, у злагоді з природою, самим з собою, завжди сповідівали в неписаному законі народної мудрості Що ж утверджував кодекс народної моралі?

« Дерево мудрості»

  • Хто людям добра бажає, той і собі має.

  • Роби добро – не кайся, робиш зла – зла і сподівайся.

  • Все добре пам’ятай, а зла уникай.

  • Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.

  • Шануй сам себе і люди шануватимуть тебе.

  • Не копай іншому яму, бо й сам упадеш.

  • Не плюй в кри ницю, знадобиться води напитися.

  • Чого собі не зичиш, і другому не жадай.

  • Щоб досягти великого, треба почати з малого.



































Урок 34 - 35

Тема. Як вчиняти – залежить від мене.

Мета. Формувати ключові компетентності:

Вміння вчитися – організувати робоче місце, виконувати розумові операції й практичні дії, володіти вміннями й навичками самоконтролю; загально – культурнарозвиток культури міжособистісних відносин, толерантної поведінки; здоров’язбережувальна – формувати навички здорового способу життя, потребу в дотриманні охайності.

Формувати предметні компетентності: ознайомити учнiв iз поняттям «вчинок» як реальна дiя; вчити учнiв аналiзувати запропонованi ситуацiї, характеризувати достойні i недостойнi вчинки, передбачати наслiдки своїх вчинкiв; дати поняття «можна» та «не можна»; розвивати вмiння контролювати i аналiзувати свої та чужi вчинки, зробити їх усвiдомленими; виховувати бажання здiйснювати достойнi вчинки, повагу до людей.

Обладнання: сюжетнi малюнки, пам’ятка, чарiвна паличка.

Хід уроку

1. Органiзацiя класу.

2.Мотивація навчальної діяльності.

Сказав мудрець:

Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро i вищу правду вiра

Людину вiдрiзняє вiд мавпи i вiд звiра.

Хай оживає iстина стара:

Людина починається з добра!

(Л. Забашта)

- Нехай цей вiршик стане девiзом нашого уроку.

3. Повiдомлення теми i мети

- Сьогоднi ми поговоримо про те, що таке вчинок i його наслiдки, якi бувають вчинки, навчимося їм давати оцiнку.

4. Основна частина уроку

1. Формування поняття «вчинок»

Люди iснують на Землi разом. Тому весь час мiж ними виникають різнi стосунки. Уявiть собi, що б почалося, якби кожен робив тiльки те, що йому подобається. Тому за багато рокiв iснування люди намагалися впорядкувати свої стосунки, жити так, щоб усiм було добре. Так на Землі з’явилось поняття «справедливість», «добро» тощо. Завдяки цим поняттям ми маємо змогу оцiнити дiї людей, їхнi стосунки. Стосунки мiж людьми можна регулювати за допомогою законiв. Це дуже важливi документи, якi є спiльними для людей, якi живуть в якiйсь певнiй країнi. За їх невиконання людину можуть покарати. А є iншi правила. Вони спiльні для людей всiєї Землi. За їх порушення не можна понести покарання, але кожна людина намагається жити за цими правилами. Як, на вашу думку, що це за правила?

Людина починається з добра...

Справжня людина, за глибоким переконанням нашого народу, — це людина добра, мудра, щира i сердечна, щедра i свiтла, яка вмiє любити i спiвчувати, захистити і приголубити, поважати i порадити, людина з добрим серцем i свiтлою душею. Милосердя, доброта. Ще з давньоруських часiв благодiйнiсть була в традицiях нашого народу. Цiлком природним i закономiрним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, подiлитися шматком хлiба, дати притулок бездомному, захистити старість i немiчнiсть, порятувати хворого або калiку, захистити скривдженого.

Кажiмо бiльше добрих слiв

Знайомим, друзям, коханим.

Нехай комусь теплiше стане

Вiд зливи наших почуттів.

Що ж таке вчинок?

- Вчинок — це реальна дія людини. У життi людина робить рiзні справи: добрi i не зовсiм добрi, поганi i просто жахливi. Зазвичай вона бажас iншим добра, але iнколи вчинки людини бувають недостойними її поведiнки.

2. Обговорення оповiдання В. О. Сухомлинського «Образливе слово»

- Добре слово i добрий вчинок завжди пiдтримають i допоможуть, навiть можуть вилiкувати. А погане слово може краяти серце все життя. Послухайте, як це буває.

Образливе слово

Одного разу Син розсердився на свою Матiр i сказав їй грубе, образливе слово. Заплакала Матiр. Схаменувся Син, жаль йому стало Матері. Не спав цiлу нiч, не дає йому спокою совiсть: адже вiн образив Матір.

Йшли роки. Син став дорослою людиною. Прийшов час їхати в далекий край. Поклонився Син Матерi i говорить:

Простiть мене, Мамо, за образливе слово.

Прощаю, — вiдповiла Мати i зiтхнула.

Забудьте, Мамо, про те, що я сказав образливе слово.

Задумалась Матiр, засумувала. На її очах з’явилися сльози. Говорить вона Сину:

Хочу забути, але не можу. Рана вiд занози заживас i слiду не залишає. А рана вiд слова заживає, але залишає глибокий слiд.

Бесiда за змiстом оповiдання.

Що ви можете сказати про вчинок сина?

Чи зрозумiв вiн свою помилку?

Завжди людина повинна залишатися людиною. Що ж означає — бути Людиною? Спробуйте вiдповiсти на це питання.

Вмiнню бути людиною навчають слова «можна» i «не можна». З’ясуємо, що можна робити, щоб стати людиною і залишитися нею назавжди. (Вiдповiдi дiтей учитель записує на дошцi.)

А для того, щоб з’ясувати, що не можна робити, я прочитаю цi записи, а ви замiнюйте їх протилежними.

Але головне — не визнавати «можна» i «не можна», а дотримуватись цих правил кожного дня, контролювати себе кожної митi. А як, на вашу думку, чи складно бути людиною кожного дня?

3. Ознайомлення iз пам’яткою

Пам’ятка добрих i корисних справ

Завжди дотримуйся свого слова.

Перед виконанням справи подумай.

Не будь самовпевненим.

Не лiнуйся.

Виконуй справу iз задоволенням.

Нiколи не вимагай винагороди.

Виконуй все вчасно.

Допомагай людям сам, не чекай, доки тебе проситимуть.

Завжди виконуй тiльки добрi справи, за якi нiколи не червонiтимеш.

Мабуть, добре буде, коли всi виконуватимуть нашi правила, тодi не буде проступкiв, а залишаться лише добрi справи та гарнi вчинки.

4. Обговорення проблемних ситуацiй

Ситуацiя 1

Вiтя принiс до школи альбом iз марками. Дiти розглядали їх. Раптом підбiг Максим i, схопивши альбом, побiг.

Що ви можете сказати про вчинок Максима?

Яку даєте йому пораду?

Ситуацiя 2

Йдучи по сходах, Вiтя штовхнув Оленку. Оленка впала i заплакала Тому, що їй було боляче. Вiтя обiзвав її плаксою.

Що ви можете сказати про Вiтю, його вчинок?

Ситуація З

- Дiти, перед вами два портрети одного i того ж самого хлопчика. Який вам бiльше подобається? Чому?

(На одному — похмурий, злий, сердитий хлопчик, який в будь-яку хвилину готовий вступити в бiйку. На другому — він веселий, з посмiшкою.)

- Який iз цих хлопчикiв буде робити достойнi для людини вчинки?

5. Гра «Добрi чарiвники»

А зараз я пропоную вам стати добрими чарiвниками. У мене є чарiвна паличка. Кожен iз вас буде передавати паличку iншому i називати тiльки хорошi вчинки дiтей класу або ваших друзiв. (дiти беруть паличку i називають хороший вчинок свого однокласника, друга, знайомого...)

Бачите, як багато в нас гарного, доброго. Намагатимемось i надалi берегти i примножувати цi добрi вчинки. Щоб вашi обличчя були завжди радiснi вiд того, що ви зробили доброго, а на обличчi нiколи не зникала усмiшка.

6. Гра «Що посієш те й пожнеш»

Зараз я запропоную запитання, а ви, якщо так вчинить добра людина, плеснете в долонi, а якщо так може вчинити невихована людина, то залишитеся сидiти спокiйно.

Допомагати мамi мити посуд.

Робити комусь зле, якщо вiн цього не бачить.

Не вмиватися.

Берегти рiдну природу та охороняти її.

Шанувати працю iнших людей.

Галасувати, коли хтось вiдпочиває.

Бути вихованою, стриманою дитиною.

Обманювати, хвалитися.

Насмiхатися з чужого горя.

Добре вчитися, багато читати.

Не слухати батькiв.

Допомагати друзям у бiдi.

Дiлитися тим, що є в тебе.

Ображати iнших.

Захищати слабкого.

Спати на уроках.

Красти,

Любити своїх батькiв.

Ображати тварин

.• Сваритися.



Молодцi! Ви дiйсно виростете хорошими людьми, а вашi вчинки будуть завжди достойними.

5. Пiдсумок

Сьогоднi йшла мова про справжню людську красу. Ми намагались розiбратись у людських вчинках. Тепер уже знаємо про це дещо бiльше.

Закiнчуючи урок, хочу побажати вам стати красивими людьми, нехай промениться доброта у ваших очах, а iз серця струменить спiвчуття, милосердя, повага до людей. Нехай вашi вчинки і ваше ставлення до людей завжди викликають у них позитивне, добре, шанобливе ставлення до вас. І завжди пам’ятайте народну мудрість « Що посієш те й пожнеш»





Додатки

Оповідання В. Сухомлинського на морально – етичний вибір

Соромно перед соловейком

Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати.
Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись.
Соловейко перестав співати.
Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ.
Ліда забрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.
— Навіщо ти забрала сміття? — запитала Оля.— Це ж у лісі... Ніхто не бачить...
— Соромно перед соловейком...— тихо відповіла Ліда.



Бо я — людина

Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син. Посеред шляху лежав камінь. Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.
Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.
Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:
— Дивись уважно, синку, треба обійти камінь. Ось і те місце, де батько спіткнувся й забив ногу.
Подорожні сповільнюють кроки, але каменя немає. Бачать, обабіч дороги сидить сивий старий дід.
— Дідусю, — запитав хлопчик, — ви не бачили тут каменя?
— Я прибрав його з дороги.
— Ви також спіткнулися й забили ногу?
— Ні, я не спіткнувся й не забив ногу.
— Чому ж ви прибрали камінь?
— Бо я — людина. Хлопчик зупинився у задумі.
— Тату, — запитав він, — а ви хіба не людина?











Сьома дочка

Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць.
Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучали за матір’ю.
— Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, — сказала перша дочка.
— Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, — промовила друга дочка.
— Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, — сказала третя.
— Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, — щебетала четверта.
— Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, — промовила п'ята.
— Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, — сказала шоста.
А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття й принесла їй води в мисці помити ноги.


Як Сергійко навчився жаліти.
 

Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі.
Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала:
— Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі. Сергійко здивувався. Він кинув у ставок камінець. Дівчинка запитала:
— Що ти кинув у воду? Сергійко ще більше здивувався.
— Невже ти не бачиш? Я кинув камінець. Дівчинка сказала:
— Я нічого не бачу, бо я сліпа.
Сергійко від подиву широко відкрив очі й довго дивився на дівчинку.
Так, дивуючись, він і додому прийшов. Він не міг уявити: як це воно, коли людина нічого не бачить?
Настала ніч. Сергійко ліг спати. Він заснув з почуттям подиву.
Серед ночі Сергійко прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, в шибки стукав дощ. А в хаті було темно.
Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Тепер хлопчик уже не дивувався. Його серце стиснув жаль.
Як же вона, бідна, живе в отакій темряві?!
Сергійкові хотілося, щоб скоріше настав день. Він піде до сліпої дівчинки. Не дивуватиметься більше. Він пожаліє
.


Який слід повинна залишати людина на землі?
 

Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. "Завтра в ньому оселяться люди", — думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.
— Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер.
Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.
Минуло багато років, Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею.
Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі здвигують плечима — ніхто не пам'ятає такого Чоловіка.
— Що ж ти залишив після себе? — питає у старого Чоловіка один дід, — Є в тебе син чи дочка?
— Немає у мене ні сина, ні дочки.
— Може, ти дуба посадив?
— Ні, не посадив я дуба...
— Може, ти поле випестував?
— Ні, не випестував я поля...
— Так, мабуть, ти пісню склав?
— Ні, й пісні я не склав.
— Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? — здивувався дід.
Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці — закам'янілий відбиток Хлопчикової ніжки.
"Ось і все, що залишилось після мене на землі, — з болем подумав старий Чоловік.— Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити..."

Красиві слова і красиве діло

серед поля стоїть маленька хатина. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.
Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра.

Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик.Незнайомий. Мабуть, з іншого села.Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів од холоду.
І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому одязі, сказав:
— Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе...
Другий теж промовив красиві й жалісливі слова:
— Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі...
А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху.
Гарні не красиві слова. Гарні — красиві діла.



Девять негідних речей



1. Негідно добувати свої благополуччя, радощі, втіху, спокій за рахунок утисків, невлаштованості, горя, хвилювання іншої людини. Не давай себе скривдити, але й інших не кривдь...

2. Негідно залишати товариша в біді, небезпеці, проходити байдуже повз чуже горе, страждання. Моральна глухота і сліпота, здерев'яніння серця - одна з найогидніших вад.

3. Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину. Це сфера дуже тонких духовних відносин. Бути трудівником - честь, бути дармоїдом - безчестя.

4. Негідно бути боязким, розслабленим; ганебно виявляти нерішучість, відступати перед небезпекою, хникати. Боязкість і нерішучість породжують боягузство, підлість, зрадництво. Хоробрість і відвага - джерела мудрості.

5. Негідно давати волю потребам і пристрастям, що ніби вийшли з-під контролю людського духу. Тобі хочеться їсти або пити, відпочити або погрітися біля вогнища - цього потребує твоє тіло, але не забувай, що ти - людина! Задовольняючи свої потреби, ти повинен проявляти благородство, стриманість, витримку. Це не тільки скромність. Це щось вище і значніше: владарюючи над своїми потребами і пристрастями, ти підносиш свою духовну суть.

6. Негідно мовчати, коли твоє слово - це чесність, благородство і мужність, а мовчання - легкодухість і підлість. Негідно говорити, коли твоє мовчання - чесність, благородство й мужність, а слово - легкодухість, підлість і навіть зрада. Як багато говорить про гідність людини її уміння бути мудрим володарем слова, майстром, що володіє цим тонким людським інструментом!

7. Негідно справжньої людини не тільки обманювати, лицемірити, плазувати, підладжуватися під чиюсь волю, але й не мати власного погляду, втратити своє обличчя. Огидно і гидко нашіптувати. Нашіптувати, обмовляти товариша - рівнозначно пострілу в спину.

8. Негідно легковажно кидатися словами, давати нездійснимі обіцянки.

9. Негідна надмірна жалісливість до самого себе, як і безжальне ставлення, байдужість до іншої людини. Негідне надмірне перебільшення особистих кривд, горя, страждання. Негідна слізливість. Людину прикрашає витримка. Сльози, розраховані на те, щоб викликати жалість близьких, не тільки принижують людину, а й послаблюють її здатність до самовиховання витримкою, благородством волі.







Десять НЕ МОЖНА

1. Не можна ледарювати, коли всі працюють; ганебно байдикувати, розважатися, коли - ти добре знаєш про це - старші покоління працюють і не можуть дозволити собі відпочинку.

2. Не можна сміятися над старістю і старими людьми - це величезне блюзнірство; про старість треба говорити тільки з повагою; у світі є три речі, з яких ніколи не можна сміятися, - патріотизм, справжня любов до жінки і старість.

3. Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо із стариками; не гідно людської мудрості й розсудливості поспішно висловлювати сумнів щодо істинності того, що радять старші; якщо в тебе просяться на язик якісь сумніви, придерж їх у голові, подумай, розміркуй, а потім спитай у старшого ще раз - спитай так, щоб не образити.

4. Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі... У товариша твого є, а про тебе батьки не подбали: від своїх батьків ти не маєш права вимагати нічого.

5. Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі, - кращий шматочок на столі, смачнішу цукерку, кращий одяг. Умій відмовитися від подарунка, якщо ти знаєш, що в цій речі мати відмовила собі; думка про право на якусь свою винятковість - це отрута твоєї душі; велике щастя відчувати нетерпимість до цієї отрути.

6. Не можна робити того, що осуджують старші, - ні на очах у них, ні десь на стороні; кожний свій вчинок розглядай з погляду старших: що подумають вони; особливо неприпустимі настирливість, намагання без потреби нагадувати про себе, виставляти напоказ свої домагання: мати і батько ніколи не забувають про тебе; якщо ти не на очах у них, вони думають про тебе більше, ніж тоді, коли ти крутишся поруч; пам'ятай, що в матері і батька є свій духовний світ, вони іноді хочуть залишитися наодинці з собою.

7. Не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї немає нікого, крім тебе; в радісні свята ніколи не залишай її саму; ти сам - твоє слово, твоя усмішка, твоя присутність - єдина її радість; чим ближчий кінець людського життя, тим гостріше переживає людина горе своєї самотності; залишати одиноким дідуся, старого батька, навіть і тоді, коли ти сам уже став старим, - нелюдяне, дико; пам'ятай, що в житті людини настає такий період, коли ніякої іншої радості, крім радості людського спілкування, в неї вже не може бути.

8. Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради в старших, особливо в діда, не попрощавшися з ними, не дочекавшися від них побажання щасливої дороги і не побажавши їм щасливо залишатися.

9. Не можна сідати до столу, не запросивши старшого; тільки моральний, невіглас уподібнюється тварині, що вгамовує свою жадобу сама і боїться, щоб її родич, присутній при цьому, не урвав шматка собі; людська трапеза - це не вгамовування голоду, не фізіологічний акт у ланцюгу обміну речовин; люди придумали стіл не тільки для того, щоб ставити під нього ноги, а на стіл спиратися; за столом відбувається цікаве духовне спілкування людей; якщо ти запросив старшого розділити з тобою трапезу, ти зробив йому велику приємність. 
10. Не можна сидіти, коли поруч стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка; не чекай, поки з тобою привітається старший, ти повинен першим привітати його, зустрівшись, а прощаючись, побажати доброго здоров'я; у цих правилах етикету закладено глибоку внутрішню суть - повагу до людської гідності; не вміючи поважати її, ти уподібнюєшся невігласу, який плює у прекрасні хвилі моря; море величезне у своїй величі і красі, і цим ти його не зневажиш, не принизиш, а тільки зганьбиш себе.

































ЛІТЕРАТУРА 
1
. Аксьонова В.І. Жива етика. - М.; Ставрополь, 1995. 
2.
 Богданова О.С., Калініна О.Д. Зміст і методика етичних бесід з молодшими школярами. - М., 1982. 
3. Баженова І.М.
 Педагогічний пошук. - М., 1997. 
4. Ж.Ж.
 Руссо. Історія педагогіки. 
5. Зазюн І.А.
 Основи педагогічної майстерності. - М., 1998. 
6. Капров І.А. Азбука морального виховання. - М., 1987.
 
7. Ковальов А.Т.
 Психологія сімейного виховання. - М., 1999. 
8. Лихачов Б.Т.
 Педагогіка. - М, 1999. 
9. Лихачова І.А. Уроки етики. - М.; Ставрополь, 1999.
 
10. Лихачова І.А. Робочий зошит з
 етикету. - М., 1999. 
11. Макаренко А.С
. Лекції про виховання дітей / / хат. пед соч.: в 7 т. - М., 1959 - Т.4. 
12. Мар'єнко І.С. Основи
 процесу морального виховання школярів. - М., 1991. 
13. Нечаєва В.Г. Формування
 колективних взаємин. - М., 1999. 
14. Огородникова І.Т.
 Педагогіка школи. - М., 1987. 
15. Чому у Ільїна читають все? / Под ред. В.В. Івахніна. - М., 1990.
 
16. Писаренко В.І.
 Педагогічна етика. - Л., 1994. 
17. Рибакова М.М.
 Конфлікт та взаємодія в педагогічному процесі. - М., 1994. 
18. Смирнов С.А.
 Педагогіка. - М., 1999. 
19. Сухомлинський В.А.
 Серце віддаю дітям. - М., 1975. 
20. Траймак Д.І. Як зробити позакласну роботу цікавою. - М., 1999.
 
21. Ушинський К.Д.
 Історія педагогіки / за ред. Шабаева М.Ф. - М., 1981. 
22. Харламов І.Ф. Етичні бесіди з учнями. - М., 1989.
 
23. Яновський М.Г. Емоційні аспекти морального виховання. - М., 1989.
 



181



Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 05.01.2016
Раздел Начальные классы
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров1320
Номер материала ДВ-308360
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх