Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Статьи / Синонімічні назви людини за фізичними ознаками в східностеповій говірці (ономастика)

Синонімічні назви людини за фізичними ознаками в східностеповій говірці (ономастика)


  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:

Ю.Є. Тімохіна


СИНОНІМІЧНІ НАЗВИ ЛЮДИНИ ЗА ФІЗИЧНИМИ ОЗНАКАМИ В СХІДНОСТЕПОВІЙ ГОВІРЦІ


Останнім часом у сучасному мовознавстві активізувалося вивчення синонімії в лексиці новостворених українських говорів, про що свідчать роботи С.П.Бевзенка, К.Д.Глуховцевої, З.Л.Омельченко, В.В.Лєснової, В.О.Дворянкіна, М.С.Кушмет, Н.Г.Загнітко та інших дослідників. Мета цієї статті – аналіз явища синонімії в східностеповій говірці м. Українська Донецької області.

Предметом дослідження обрано лексику східностепової говірки, пов’язану з номінацією людини та її рис. Людина як об’єкт вивчення вже давно цікавить мовознавців. Номінація людини в лiтературній мові й дiалектах описана українськими, росiйськими та бiлоруськими лексикологами (роботи В.В.Горбань, Т.А.Космеди, Т.П.Вiльчинської, Г.М.Яворської, Г.В.Калиткiної, М.М.Кривко, К.М.Панютич та ін.). На матеріалі східностепових говірок аналіз назв людини та її рис було здійснено в роботах В.О.Дворянкіна [3].

Актуальнiстьцієї роботи зумовлена тим, що на сьогодні немає спеціальної праці про синонімічні назви людини та її рис на матеріалі східностепових українських говірок.

У досліджуваній говірці переважають назви людини за негативними рисами. Так, лексична реалізація опозиції сем «неиохáйна людина» : «охайна людина» в аналізованій говірці налічує три репрезентанти семи «охайна людина» (охайна, акурáтна,чʼістоплóтна), тоді як сема-опозит «неохайна людина» маніфестована 8 лексемами: неиохáйний, неичиепýра, неиакурáтний, замазýра, гр’азнýл’а, розспáтлана, лахýдра, неич’істоплóтний. Серед перелічених синонімічних назв дублетними є лише три: неиохáйний, неичиепýра, неиакурáтний. Інші номени є стилістичними або семантичними синонімами. Так, лексеми гр’азнýл’а, замазура в говірці м. Українська використовуються переважно для номінації дитини: шо ж ти такúй гр’азнýл’а мамка побáчит’ / в’ідлупц’ýйе//. Назва розспáтлана відрізняється наявністю додаткової семи «непричесане волосся», а значить є семантичним синонімом. Лексеми лахýдра, неич’істоплóтний передають гіпертрофоване негативне ставлення до особи, й відповідно є стилістичними синонімами.

Сема «сильний, наділений значною фізичною силою» в обстежуваній говірці репрезентована лексемами: сúл’ний, кр’іпкúй, кремéзний, богатир’, м’іцнúй, здорóвий, дýжий, мóшч’ний. Активно вживаються назвисúл’ний і здорóвий, від яких суфіксальним способом утворені субстантиви сиелáч, здоров’áк, здоровáн’, здоровúло. Назви м’іцнúй, мóшч’ний,сúл’нийє дублетними й характеризують сильну людину загалом. Порівняймо: м’іцнúй/ цесúл’ний/ це сúла/ м’іц’ і сúла у йогóруках//. Лексема сиелáч, як і сúл’ний, у досліджуваній говірці є часто вживаною. Настільки ж поширеними ці назви є і в інших новостворених говорах [1]. При номінації людини за наявністю/відсутністю сили в досліджуваній говірці широко використовуються й порівняльні конструкції: йак богатир’, йак бик, йак бугáй.

Інколи інформанти, затрудняючись назвати конкретною назвою позитивну рису людини, використовують лексему хорóший, яка вступає в синонімічні відношення з назвами на позначення інших ознак людини. Наприклад, ця лексема перебуває в синонімічних відношеннях з репрезентантами сем: „статурний, який має струнку, пропорційно складену фігуру”, „вродливий, красивий”, „чемний, який виявляє повагу до інших”.

Окремо слід відзначити функціонування в досліджуваній говірці пропозитивних номенів. Це найчастіше образні вислови, які функціонують у мовленні як дублетні одиниці до однослівних номенів. Порівняймо: йакá зóвсʼім неибáчиетʼ„сліпа”, йакá пúше лʼíвой рукóй „шульга”.

Релевантними для обстежуваної говіркиє назви людини, що мають структуру словосполучень. Особливістю функціонування таких назв є те, що паралельно з атрибутивними словосполученнями вживаються однослівні номени: гладкúй чолов’íкглáдун, вайлувата лудúнавайлó, неизгрáбна лудúнанеизгрáба. На відміну від вільних стійкі словосполучення є зв’язаними ймають більш яскраве емоційне забарвлення: бáба базáрна„балакуха”.

Синонімами до однослівних назв людини за фізичними рисами виступають такожевфемізми, що структурно також є словосполученнями: неи всʼí вдома дурень”. Високою частотністю вживання в обстежуваній говірці відзначаються стійкі порівняння, у яких людина порівнюється з тваринами (упертий йак барáн, хóдʼáтʼ йак кузнéчʼікʼі, веилúкий йак бугай, зʼір йак у орлá), рослинами або їх частинами (глухúй йак пéнʼ, нóги йак пáлки, гáрна йак квʼíточка), міфологічними істотами (розспáтлана йак вʼíдʼма), предметами побуту (худá йак швáбра, гóлий йак бýбон), продуктами харчування (гýби йак варéники).

Стійкі порівняння можуть згортатися до однослівних вторинних номенів і є назвами людей за негативними рисами. Так, у досліджуваній говірці поширена т. зв. „зоологічна метафора”: ведмʼідтʼ„клишонога людина”, барáн, бик „уперталюдина”, журавéлʼ „висока людина”, таракáн „людина з довгимивусами”, совá „людина з великими очима”. Високочастотними в обстежуваній говірці є вторинні номени, що постали внаслідок перенесення на людину назв неживих предметів: шпéндик „невисокий на зріст хлопець”, доскá, сухар’, кʼíсточка „худа людина”, вáлʼанок „вайло” та ін.

Проаналізовані матеріали дозволяють зробити висновок, що однією з характерних рис східностепових говірок є розвинута номінативна база, що виявляється у функціонуванні значної кількості синонімів навіть у межах однієї говірки. Серед назв людини за фізичними рисами переважають номени, що відображають негативну характеристику. Наявність в одній говірці значної кількості дублетно-синонімічнихназв засвідчує безперервність номінативного процесу та взаємодію з іншими говірками.

Література

1. Лєснова В.В. Матеріали до словника говірок Східної Слобожанщини: Людина та її риси. – Луганськ: Шлях, 1999. – 76 с. 2. Лєснова В.В. Однослівна й багатослівна номінація, їхнє функціональне співвідношення// Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. Філологічні науки. – 1998. – №9. – С. 74-81. 3. Дворянкін В.О. Лексико-семантичні групи назв на позначення фізичних рис людини (на матеріалі говірок Володарського району Донецької області) // Лінгвістичністудії – Вип. 6. – Донецьк, 2000. – С. 266-271. 4. Матвіяс І.Г. Групування говорів української мови // Структура українських говорів. – К.: Наук. думка, 1982. – С. 3-69. 5. Апресян Ю.Д. Избранные труды.Т.1.Лексическая семантика//Синонимические средства языка. М.:Языки русской культуры, 1995. –С. 9-63.


Автор
Дата добавления 01.03.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Статьи
Просмотров142
Номер материала ДВ-495908
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх