169753
столько раз учителя, ученики и родители
посетили сайт «Инфоурок»
за прошедшие 24 часа
+Добавить материал
и получить бесплатное
свидетельство о публикации
в СМИ №ФС77-60625 от 20.01.2015
Дистанционные курсы профессиональной переподготовки и повышения квалификации для педагогов

Дистанционные курсы для педагогов - курсы профессиональной переподготовки от 6.900 руб.;
- курсы повышения квалификации от 1.500 руб.
Престижные документы для аттестации

ВЫБРАТЬ КУРС СО СКИДКОЙ 50%

ВНИМАНИЕ: Скидка действует ТОЛЬКО сейчас!

(Лицензия на осуществление образовательной деятельности № 5201 выдана ООО "Инфоурок")

ИнфоурокИностранные языкиДругие методич. материалыСтатья. Работа учителя иностранного языка

Статья. Работа учителя иностранного языка

Напоминаем, что в соответствии с профстандартом педагога (утверждён Приказом Минтруда России), если у Вас нет соответствующего преподаваемому предмету образования, то Вам необходимо пройти профессиональную переподготовку по профилю педагогической деятельности. Сделать это Вы можете дистанционно на сайте проекта "Инфоурок" и получить диплом с присвоением квалификации уже через 2 месяца!

Только сейчас действует СКИДКА 50% для всех педагогов на все 111 курсов профессиональной переподготовки! Доступна рассрочка с первым взносом всего 10%, при этом цена курса не увеличивается из-за использования рассрочки!

ВЫБРАТЬ КУРС И ПОДАТЬ ЗАЯВКУ
библиотека
материалов
Скачать материал целиком можно бесплатно по ссылке внизу страницы.

Білоус Ганна Сергіївна

Вчитель англійської мови


Сучасний інформаційний простір – це простір вільного та відкритого доступу до будь-якої інформації будь-ким. Саме тому іноземна мова, а тим більше, англійська, здобула нового статусу та положення. Це один з найважливіших засобів міжкультурного спілкування. Сьогодні знання іноземної мови не є рідкістю та перевагою, сьогодні знання іноземної мови – це інструмент конструктивного міжнаціонального діалогу.

Всім відомо, що процес вивчення іноземної мови – багатоплановий та складний. Отже, перед вчителем постає питання: які форми та методи вибрати для того, щоб процес засвоєння інформації став для учнів найефективнішим?

Доведений факт, що збагачення та засвоєння лексики відбувається під час читання. А засвоєння іноземних лексичних одиниць, в свою чергу, можна пізнати лише у роботі з неадаптованими, або аутентичними, текстами. Про те, сучасні підлітки з більшим задоволення обговорюватимуть нові комп’ютерні ігри, ніж книги. Скоріше вони читатимуть електронні версії друкованих видань, або ще гірше-адаптації чи скорочення. Як впровадити та як використовувати читання на уроках англійської мови так, щоб збагатити та розширити словниковий запас учнів?

Згідно державним стандартам та програмам для середніх загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл, було запропоновано та розроблено наступну кількість лексичних одиниць, що вважаються необхідними для засвоєння учнями різних етапів навчання, або лексичним мінімумом. Так, для учнів початкового рівня межі лексичного мінімуму коливаються від  500 до 1300 слів, учням середньої ланки пропонується оволодіння від 1400 до 2500 лексичними одиницями, а для старших школярів подаються цифри у 3000-4000 лексичних одиниць.

У шкільному лексичному мінімумі, так само, як і в граматичному, розрізняють активний мінімум і пасивний мінімум.

Активний лексичний мінімум — це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися для вираження своїх думок в усній та письмовій формі, а також розуміти думки інших людей при аудіюванні та читанні.

Пасивний лексичний мінімум — це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні).

Однак, «знання слів» не є синонімом до «знання мови». Знання, а ще краще, володіння мовою — це володіння лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні. Тому лексичні навички слід розглядати як найважливіший і невід'ємний компонент навчання та вивчення іноземних мов.

Отже, формування лексичних навичок і є метою та завданням вчителя іноземної мови на уроці. За визначенням С.Ф.Шатілова, "лексичні мовленнєві навички — це навички інтуїтивно-правильного утворення, вживання і розуміння іншомовної лексики на основі мовленнєвих лексичних зв'язків між слухомовленнєвомоторною і графічною формами слова і його значенням, а також зв'язків між словами іноземної мови".

Лексична одиниця має форму і значення. Поняття форми включає:

а) слуховий образ — той, який чуємо;

б) артикуляційний, який утворюється під час вимовляння слова;

в) зоровий образ, з яким зустрічаємось у процесі читання;

г) рукомоторний образ, яким користуємось, коли пишемо.

Повне засвоєння форми слова або словосполучення передбачає послідовне оволодіння усіма цими образами. Лише тоді лексична одиниця увійде до активного мовного запасу і застосовуватиметься у всіх видах мовленнєвої діяльності. Досвідом роботи доведено, що це відбувається під час проговорення учнем декілька разів під час уроку даної лексики, прослуховування ним як відтворений образ вчителем та однокласниками так і закріплення під час лексичних вправ.

Сучасна методика рекомендує таку послідовність опрацювання форми лексичної одиниці: подача слухового образу через аудіювання, перехід до артикуляції, а потім до читання і письма. Лише після того, як слово засвоєно в усній формі, його пропонують у читанні, а потім і на письмі. Слуховий образ і артикуляція є базовими формами функціонування слів. Це однаковою мірою стосується формування як активного, так і пасивного словникового запасу.

Існує багато різноманітних методів та форм, які вчитель може застосувати з метою введення та розкриття значень слів і словосполучень.


Наприклад:

1. Візуальні засоби унаочнення. (застосування предметів, предметних картин і малюнків, імітації дій)

2. Словесне пояснення значень іноземною мовою.

Такий спосіб роз’яснення лексичних одиниць має кілька варіантів:

1) Розгорнуте визначення іноземною мовою. Застосування його можливе при наявності в учнів необхідного рівня володіння англійською в даному випадку, однак може бути використане на будь-якому етапі вивчення мови. Визначення нових лексичних одиниць формується вчителем з використання відомих учням слів. Наприклад, в англійській мові: «hungry» — someone who wants to eat; «sister» — a daughter of my my father or mother, etc.

2) Пояснення нової лексики з опорою на контекст, або використання, так званої, лінгвістичної інтуїції. Цей спосіб семантизації виявляється доцільним при засвоєнні слів у процесі читання. Він може бути також засобом самостійного засвоєння мови.

3) Використання синонімів і антонімів з метою визначення нових слів і словосполучень або засвоєння та закріплення вже відомих лексичних одиниць, наприклад: lakeloch, short — long.

3. Переклад. Вдаватись до перекладу з метою семантизації значень нових слів доцільно тоді, коли значення лексичної одиниці не можна розкрити за допомогою перелічених вище способів (абстрактні поняття тощо).

Безперекладним засобом визначення нових лексичних одиниць слід завжди віддавати перевагу, оскільки на їх основі відразу виникають прямі асоціації між словом іноземної мови і поняттям.

Вибір того чи іншого способу та методу роботи для введення, закріплення та, насамперед, розширення словникового запасу учнів визначається як характером лексичного матеріалу, так і віком учнів та рівнем їх знань.

Але, хочу нагадати, що результативність та успіх будь-якого вчителя – це знання та навички, успіх його учнів. Досвід роботи доводить, що незалежно від рівня підготовки та володіння мовою, при вірному підході та підборі вчителем тих чи інших завдань, кожен учень досягає певних результатів. І лише створення «ситуації успіху» на кожному уроці для кожного учня, дасть можливість всім без виключення отримати гідний рівень володіння іноземною мовою.

Так, які ж вправи можна використовувати? Та як збагатити лексичний запас учнів на уроці під час роботи з текстом?

Таких завдань та вправ існує безліч. Але будь-яка робота з текстом поділена на 3 етапи. І всі вправи підпорядковуються такому діленню.

Перш за все це пропедевтичне читання, або рre-reading activities. На цьому етапі учням пропонується лексика до тексту з обов’язковим набором незнайомих слів, які постійно мають проговорюватись вчителем та учнями, із набором запитань, типу:

  1. What is the text about?

  2. What is the name of the main character?

  3. Who is he/she?

  4. What will happen to them?

  5. What is the conclusion of the text?

Діти, не знаючи тексту, а лише володіючи словами до нього, надаватимуть свої варіанти. Завдання вчителя-записати запропоновані відповіді, які по закінченню роботи з текстом будуть перевірені.

Наступним етапом роботи з текстом є саме читання, або while-reading activities. Відомо, що варіантів та способів читання існує багато, наприклад, детальне читання, читання для ознайомлення, читання для пошуку певної інформації та інші. Форма та вид читання визначається вчителем залежно від теми, мети уроку та поставлених завдань та задач. На цьому етапі учням пропонується знайти та підкреслити речення із незнайомим словами (тим самим включаючи метод семантизації лексики лінгвістичною інтуїцією, або методом контексту), знайти антоніми/синоніми до слів, що записані попередньо на дошці (цей вид завдання використовується на закріплення лексичного матеріалу), заповнити пропуски із словами, словосполученнями або цілими реченнями, абзацами (використовується також на закріплюючому етапі роботи з лексикою) та інше.

Третім, та одним з найважливіших етапів роботи з текстом є завдання та вправи на засвоєння інформації, або after-reading, comprehension activities. Як показує досвід роботи, на цьому етапі найефективнішими видами роботи для розширення словникового запасу учнів є такі види роботи, як кросворди в різних їх формах та видам (puzzle, crossword, word-search), звісно, з використанням тієї лексики, що належить до нової по даній теми; складання діалогів, що є й ефективним видом роботи для розвитку діалогічного мовлення , а також робота в групах.

Проте, не слід забувати, що лише при активізації всіх компонентів мови, а саме читання (reading), аудіювання (listening, comprehension), говоріння (speaking) та письма (writing), ми досягнемо бажаного результату. У вищевикладеному ми пояснили як використовується такий інструментарій як читання та говоріння, і навіть письмо у роботі з метою розширення лексичного запасу учнів, та оволодіння ними лексичними навичками.

Постає питання, як же використовувати аудіювання у таких видах роботи? Сучасні підручники легко вирішують дану задачу. Усі тексти мають не лише графічну форму у підручниках, а й аудіо записи на дисках, або касетах. Проте вчитель має можливість і самостійно розробити завдання та вправи, використовуючи записи казок, або віршів для молодших школярів, пісень, або розповідей – для школярів середньої ланки навчання, та лекцій – для старшокласників. Але не можна забувати, що лише постійне повторювання певного лексичного набору активізує в учнів активний словниковий запас, що збагачує та розвиває їх лексичні навички.

З наступного можна зробити висновок, що гарно спланована робота вчителя, з врахуванням усіх особливостей учнівської молоді, створення ним «ситуацій успіху» для кожного учня під час кожного уроку, дає змогу виховувати цілеспрямоване та освічене , з гарним лінгвістичним потенціалом покоління.

Краткое описание документа:

Білоус Ганна Сергіївна

Вчитель англійської мови

 

Сучасний інформаційний простір – це простір вільного та відкритого доступу  до будь-якої інформації будь-ким. Саме тому іноземна мова, а тим більше, англійська, здобула нового статусу та положення. Це один з найважливіших засобів міжкультурного спілкування. Сьогодні знання іноземної мови не є рідкістю та перевагою, сьогодні знання іноземної мови – це інструмент конструктивного міжнаціонального діалогу.

Всім відомо, що процес вивчення іноземної мови – багатоплановий та складний. Отже, перед вчителем постає питання: які форми та методи вибрати для того, щоб процес засвоєння інформації став для учнів найефективнішим?

Доведений факт, що збагачення та засвоєння лексики відбувається під час читання. А засвоєння іноземних лексичних одиниць, в свою чергу, можна пізнати лише у роботі з неадаптованими, або аутентичними, текстами. Про те, сучасні підлітки з більшим задоволення обговорюватимуть нові комп’ютерні ігри, ніж книги. Скоріше вони читатимуть електронні версії друкованих видань, або ще гірше-адаптації чи скорочення. Як впровадити та як використовувати читання на уроках англійської мови так, щоб збагатити та розширити словниковий запас учнів?

Згідно державним стандартам та програмам для середніх загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл, було запропоновано та розроблено наступну кількість лексичних одиниць, що вважаються необхідними для засвоєння учнями різних етапів навчання, або лексичним мінімумом. Так, для учнів початкового рівня межі лексичного мінімуму коливаються від  500 до 1300 слів, учням середньої ланки пропонується оволодіння від 1400 до 2500 лексичними одиницями, а для старших школярів подаються цифри у 3000-4000 лексичних одиниць.

У шкільному лексичному мінімумі, так само, як і в граматичному, розрізняють активний мінімум і пасивний мінімум.

Активний лексичний мінімум — це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися для вираження своїх думок в усній та письмовій формі, а також розуміти думки інших людей при аудіюванні та читанні.

Пасивний лексичний мінімум — це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні).

Однак, «знання слів» не є синонімом до «знання мови». Знання, а ще краще, володіння мовою — це володіння лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні. Тому лексичні навички слід розглядати як найважливіший і невід'ємний компонент навчання та вивчення іноземних мов.

Отже, формування лексичних навичок і є метою та завданням вчителя іноземної мови на уроці. За визначенням С.Ф.Шатілова, "лексичні мовленнєві навички — це навички інтуїтивно-правильного утворення, вживання і розуміння іншомовної лексики на основі мовленнєвих лексичних зв'язків між слухомовленнєвомоторною і графічною формами слова і його значенням, а також зв'язків між словами іноземної мови".

Лексична одиниця має форму і значення. Поняття форми включає:

а) слуховий образ — той, який чуємо;

б) артикуляційний, який утворюється під час вимовляння слова;

в) зоровий образ, з яким зустрічаємось у процесі читання;

г) рукомоторний образ, яким користуємось, коли пишемо.

Повне засвоєння форми слова або словосполучення передбачає послідовне оволодіння усіма цими образами. Лише тоді лексична одиниця увійде до активного мовного запасу і застосовуватиметься у всіх видах мовленнєвої діяльності. Досвідом роботи доведено, що це відбувається під час    проговорення учнем декілька разів під час уроку даної лексики, прослуховування ним як відтворений образ вчителем та однокласниками так і закріплення під час лексичних вправ.

Сучасна методика рекомендує таку послідовність опрацювання форми лексичної одиниці: подача слухового образу через аудіювання, перехід до артикуляції, а потім до читання і письма.  Лише після того, як слово засвоєно в усній формі, його пропонують у читанні, а потім і на письмі. Слуховий образ і артикуляція є базовими формами функціонування слів. Це однаковою мірою стосується формування як активного, так і пасивного словникового запасу.

Існує багато різноманітних методів та форм, які вчитель може застосувати з метою введення та розкриття значень слів і словосполучень.

 

Наприклад:

1. Візуальні засоби унаочнення. (застосування предметів, предметних картин і малюнків, імітації дій)

 2. Словесне пояснення значень іноземною мовою.

Такий спосіб роз’яснення лексичних одиниць має кілька варіантів:

1) Розгорнуте визначення іноземною мовою. Застосування його можливе при наявності в учнів необхідного рівня володіння англійською в даному випадку, однак може бути використане на будь-якому етапі вивчення мови. Визначення нових лексичних одиниць формується вчителем з використання відомих учням слів. Наприклад, в англійській мові: «hungry» — someone who wants to eat; «sister» — a daughter of my my father or mother, etc.

2) Пояснення нової лексики з опорою на контекст, або використання, так званої, лінгвістичної інтуїції. Цей спосіб семантизації виявляється доцільним при засвоєнні слів у процесі читання. Він може бути також засобом самостійного засвоєння мови.

3) Використання синонімів і антонімів з метою визначення нових слів і словосполучень або засвоєння та закріплення вже відомих лексичних одиниць, наприклад: lakeloch, short — long.

3. Переклад. Вдаватись до перекладу з метою семантизації значень нових слів доцільно тоді, коли значення лексичної одиниці не можна розкрити за допомогою перелічених вище способів (абстрактні поняття тощо).

Безперекладним засобом визначення нових лексичних одиниць слід завжди віддавати перевагу, оскільки на їх основі відразу виникають прямі асоціації між словом іноземної мови і поняттям.

Вибір того чи іншого способу та методу роботи для введення, закріплення та, насамперед, розширення словникового запасу учнів визначається як характером лексичного матеріалу, так і віком учнів та рівнем їх знань.

Але, хочу нагадати, що результативність та успіх будь-якого вчителя – це знання та навички, успіх його учнів. Досвід роботи доводить, що незалежно від рівня підготовки та володіння мовою, при вірному підході та підборі вчителем тих чи інших завдань, кожен учень досягає певних результатів. І лише створення «ситуації успіху» на кожному уроці для кожного учня, дасть можливість всім без виключення отримати гідний рівень володіння іноземною мовою.

Так, які ж вправи можна використовувати? Та як збагатити лексичний запас учнів на уроці під час роботи з текстом?

Таких завдань та вправ існує безліч. Але будь-яка робота з текстомподілена на 3 етапи. І всі вправи підпорядковуються такому діленню.     

Перш за все це пропедевтичне читання, або рre-readingactivities. На цьому етапі учням пропонується лексика до тексту з обов’язковим набором незнайомих слів, які постійно мають проговорюватись вчителем та учнями, із набором запитань, типу:

1.     What is the text about?

2.     What is the name of the main character?

3.     Who is he/she?

4.     What will happen to them?

5.     What is the conclusion of the text?

Діти, не знаючи тексту, а лише володіючи словами до нього, надаватимуть свої варіанти. Завдання вчителя-записати запропоновані відповіді, які по закінченню роботи з текстом будуть перевірені.

           Наступним етапом роботи з текстом є саме читання, або while-readingactivities. Відомо, що варіантів та способів читання існує багато, наприклад, детальне читання, читання для ознайомлення, читання для пошуку певної інформації та інші. Форма та вид читання визначається вчителем залежно від теми, мети уроку та поставлених завдань та задач. На цьому етапі учням пропонується знайти та підкреслити речення із незнайомим словами (тим самим включаючи метод семантизації лексики лінгвістичною інтуїцією, або методом контексту),  знайти антоніми/синоніми до слів, що записані попередньо на дошці (цей вид завдання використовується на закріплення лексичного матеріалу), заповнити пропуски із словами, словосполученнями або цілими реченнями, абзацами (використовується також на закріплюючому етапі роботи з лексикою) та інше.

          Третім, та одним з найважливіших етапів роботи з текстом є завдання та вправи на засвоєння інформації, або after-reading, comprehensionactivities. Як показує досвід роботи, на цьому етапі найефективнішими видами роботи для розширення словникового запасу учнів є такі види роботи, як кросворди в різних їх формах та видам (puzzle, crossword, word-search), звісно, з використанням тієї лексики, що належить до нової по даній теми; складання діалогів, що є й ефективним видом роботи для розвитку діалогічного мовлення , а також робота в групах.

          Проте, не слід забувати, що лише при активізації всіх компонентів мови, а саме читання (reading), аудіювання (listening, comprehension), говоріння (speaking) та письма (writing), ми досягнемо бажаного результату. У вищевикладеному ми пояснили як використовується такий інструментарій як читання та говоріння, і навіть письмо у роботі з метою розширення лексичного запасу учнів, та оволодіння ними лексичними навичками.

          Постає питання, як же використовувати аудіювання у таких видах роботи? Сучасні підручники легко вирішують дану задачу. Усі тексти мають не лише графічну форму у підручниках, а й аудіо записи на дисках, або касетах. Проте вчитель має можливість і самостійно розробити завдання та вправи, використовуючи записи казок, або віршів для молодших школярів, пісень, або розповідей – для школярів середньої ланки навчання, та лекцій – для старшокласників. Але не можна забувати, що лише постійне повторювання певного лексичного набору активізує в учнів активний словниковий запас, що збагачує та розвиває їх лексичні навички.

          З наступного можна зробити висновок, що гарно спланована робота вчителя, з врахуванням усіх особливостей учнівської молоді, створення ним «ситуацій успіху» для кожного учня під час кожного уроку, дає змогу виховувати цілеспрямоване та освічене , з гарним лінгвістичним потенціалом покоління.

Общая информация

Номер материала: 381462

Вам будут интересны эти курсы:

Курс профессиональной переподготовки «Английский язык: лингвистика и межкультурные коммуникации»
Курс «Русский для иностранцев»
Курс профессиональной переподготовки «Французский язык: теория и методика обучения иностранному языку в образовательной организации»
Курс профессиональной переподготовки «Испанский язык: теория и методика обучения иностранному языку в образовательной организации»
Курс профессиональной переподготовки «Китайский язык: теория и методика обучения иностранному языку в образовательной организации»
Курс «Польский язык»
Курс «Английский язык для начинающих (Beginner)»
Курс повышения квалификации «Специфика преподавания английского языка с учетом требований ФГОС»
Курс повышения квалификации «Специфика преподавания немецкого языка с учетом требований ФГОС»
Курс повышения квалификации «Специфика преподавания испанского языка с учетом требований ФГОС»
Курс повышения квалификации «Специфика преподавания итальянского языка с учетом требований ФГОС»
Курс профессиональной переподготовки «Теория и методика преподавания иностранных языков в профессиональном образовании: английский, немецкий, французский»
Курс профессиональной переподготовки «Теория и методика преподавания иностранных языков в начальной школе»
Курс профессиональной переподготовки «Организация деятельности помощника-референта руководителя со знанием иностранных языков»
Курс профессиональной переподготовки «Организация деятельности секретаря руководителя со знанием английского языка»
Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.