Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Классному руководителю / Конспекты / Свято пісні "Співуча Україна"

Свято пісні "Співуча Україна"



  • Классному руководителю

Поделитесь материалом с коллегами:

5

Співуча Україна

Сценарій Удовиченко І.М.

Добрий день вам, милі люди!

Хай нам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Починаймо наше свято!

Людей зібралося багато,

Щоб веселитись і співати,

І вас на святі розважати!

(Пісня «Дивограй»)


Для людей відкрита

Школа наша світла,

Тільки б жодна кривда ;

В неї не забігла.

Хліб ясниться в полі,

Сяють очі щирі.

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Ми концерт підготували,

В нього ми всю душу вклали


Кожен час народжував свій голос,

Сильний, гордий, мудрий і ясний ...

Щоб байдужих не було навколо,

 Голос той сміявся і дзвенів.

 Народитись з піснею нелегко,

Ще складніше стати на крило,

 До людей летіти , мов лелека,

Щоб добро у кожен дім прийшло.

 (Пісня «Бажаю»)



Щирою, немов свята молитва,

Що у небо лине до Творця,

Пісня має бути ніжна й світла,

 Щоб будити віру у серцях...


Коли пісні мойого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

В піснях і труд, і даль походу,

  І жаль, і успіх, і любов,

  І гнів великого народу,

  І за народ пролита кров.

 

В піснях – дівоча світла туга

  І вільний помах косаря,

  В них юність виникає друга,

  Висока світиться зоря...

 


Поряд з нею солов'ї мовчать.

 Солов'ям нема чого додати...

Неспокійні серце і душа

З перших днів навчилися співати !

І принишкли спершу солов'ї,

Потім здивувалися сусіди ...

Край зібрала у пісні свої,

Щоб оберігати і любити!

 

В голосі і течія Дніпра,

 Гордий колос і прозоре небо...

 То твоя дитина  і сестра,

 Україно, горнеться до тебе!

  (Звучить пісня «Україні»)


Велика та щедра українська земля. Від сивих Карпат до донецьких степів, від заболочених лісів до Чорного моря простяглася вона, осяяна теплим сонцем. Щиро і радісно віддає вона людям плоди їхньої праці. Тішиться око, дивлячись на цю красу.


Україна – край смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку. Україна – віковічна боротьба нашого народу за незалежність, волю, за щастя. Україна – це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, задушевна лірична пісня і розкрилистий танець.


(танець).


Яке диво дивне — народна пісня ! Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші — у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається, через усі злигодні й поневіряння проносить вона свій первісний чар, свою нев'янучу молодість. Народна пісня — це душа народу, його історія.


Українська народна пісня…В полоні її чарівності люди скидали втому від тяжкої праці, відпочивали, мріяли.


Народна пісня – голос невсипущий,

Душі людської вічне відкриття.

Вона ніколи, як і хліб насущний,

Не вийде з моди сущого життя.


Своїми чудовими мелодіями українські пісні прославлялися на весь світ. Є серед них сумні і веселі, журливі та мрійливі; в них оживає душа українця: щира, весела, мрійлива та ніжна, дотепна.

(пісня «І з сиром пироги»)


Інсценізація

Дві подружки до калини

Вийшли погуляти

Та Іванка попросили

Їм сопілку дати.

- Ой, Іванку, на сопілці

Дай мені заграти.

Ти з Оксаночкою гарно

Будеш танцювати.

- Підійдемо до калини,

Виберемо гілки,

І для вас мій батько зробить

Новенькі сопілки.

Навчимося на сопілках

Ми чудово грати,

Щоб усі пісні народні

Українські знати.

(гра на сопілці)


Красу і силу народної пісні глибоко розуміли визначні діячі нашої літератури і мистецтва. Саме з піснею, з кобзарською думою пов'язував Тарас Шевченко безсмертя і славу рідної землі.

Перша пісня, яку чує дитина – це мамина колискова пісня. Її ніжна, ласкава мелодія заспокоює дитину. Без маминої колискової пісні немає дитинства, як без дитинства немає майбутнього.


Колискова пісня, колискова —

То найперша материна мова.

Пахне вона м’ятою і цвітом,

Чебрецевим і суничним літом.

Пахне молоком і споришами.

Скільки в ній ласкавості і шани,

Скільки в ній тривожності людської,

І надій, і сивини гіркої...

Колискова пісня, колискова —

То солодка материна мова.


Співуча українська мова… Її слова, немов струмок, переливаються різними барвами. Дітлахи змалечку чують чудовий передзвін у колискових піснях своїх мам та бабусь і закохуються у його співучість.


Сама колискова – оберіг, лагідна усмішка та ніжність неньки, дорога скарбниця народної мудрості і самобутньої творчості. З давніх-давен передає народ своїм нащадкам через пісенну творчість любов до Батьківщини та своїх пращурів, учить добру і справедливості.

(Пісня «Зоряна колисанка»)


Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

У рідному краї і серце співає,

Лелеки з далека нам весни несуть,

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.


Тут кожна травинка

і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами — мальви,

в саду — материнка,

Оспівані щедро в піснях.


Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї,

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї.


І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спрагла води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.


Мій отчий дім, ти дав усе мені,

Моя Вкраїна, піснями багата,

Ввійшла у серце співом голосним,

Як та любов, яку дарує мати.


Пісня наша, пісня -

це душа народу

Пісня українська, рідна, чарівна.

Вона з нами поруч в праці,на заводі,

На ланах широких,

за станком вона.


Пісня - чарівниця, гарна,

мов зірниця,

Мелодійна, ніжна, серцю дорога.

Веселить, танцює, мирить і жартує,

В іграх та забавах — всюди є вона.

(Пісня «Ми щасливі діти»)


Пісня тут, у класі,

Ось вона на святі

Переливом лагідним

з нами промовля,

А буває, журить, сумує і тужить,

Крає ваше серце, душу оживля.


Бігла стежка, в далечі губилась,

А мені у безтурботні дні

Назавжди, навіки полюбились

Ніжні і замріяні пісні.

Ті пісні мене найперше вчили

Поважати труд людський і піт,

Шанувать Вітчизну мою милу,

Бо вона одна на цілий світ.


Україна в рідній мові

І в пісні прекрасній,

Україна в рідній школі,

Майбутності ясній.


Послухай, як бринить народу мова —

вся кольориста, сонячна й дзвінка.

А пісня, пісня... що за розкіш пісня?
Ти кажеш, смутком віддає?! —Дарма!
У ній, мов у колисці на вервечках,
Гойдається дитинство тих батьків,
Сини яких вже встали із колиски,
І чути їх тепер прекрасний спів.


Та давайте ж, милі друзі,
Заспіваєм в дружнім крузі,
Хай же пісеньки лунають,
Всіх до танців закликають!

(Пісня «Коли співають діти»)


Дорогі друзі! Нас пісня єднає і ріднить, як вірний супутник людини, надає наснаги, кличе в життя до нових звершень і дерзань.


В добрий день, добрий час! Oсь і закінчилось наше свято, але не закінчується зустріч з піснею. Вона залишиться з нами, як вірний товариш.


Любіть свою Батьківщину, її чарівну мову та дзвінкоголосу українську пісню, продовжуйте традиції і обряди нашого народу, зберігайте і поповнюйте творчу спадщину України.

(«Пісня життя»)


Автор
Дата добавления 04.10.2016
Раздел Классному руководителю
Подраздел Конспекты
Просмотров67
Номер материала ДБ-236618
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх