Инфоурок / Обществознание / Другие методич. материалы / Теорія і практика з адміністративного права Украіни.
Обращаем Ваше внимание, что в соответствии с Федеральным законом N 273-ФЗ «Об образовании в Российской Федерации» в организациях, осуществляющих образовательную деятельность, организовывается обучение и воспитание обучающихся с ОВЗ как совместно с другими обучающимися, так и в отдельных классах или группах.

Педагогическая деятельность в соответствии с новым ФГОС требует от учителя наличия системы специальных знаний в области анатомии, физиологии, специальной психологии, дефектологии и социальной работы.

Только сейчас Вы можете пройти дистанционное обучение прямо на сайте "Инфоурок" со скидкой 40% по курсу повышения квалификации "Организация работы с обучающимися с ограниченными возможностями здоровья (ОВЗ)" (72 часа). По окончании курса Вы получите печатное удостоверение о повышении квалификации установленного образца (доставка удостоверения бесплатна).

Автор курса: Логинова Наталья Геннадьевна, кандидат педагогических наук, учитель высшей категории. Начало обучения новой группы: 20 сентября.

Подать заявку на этот курс    Смотреть список всех 203 курсов со скидкой 40%

Теорія і практика з адміністративного права Украіни.

библиотека
материалов

1. Питання програми

  1. Поняття та предмети адміністративного права.

  2. Джерела адміністративного права.

  3. Поняття та методи державного управління.

  4. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

  5. Адміністративні правовідносини.

  6. Поняття правопорушення та їх суб’єкти.

  7. Склад адміністративного правопорушення.

  8. Поняття адміністративної відповідальності.

  9. Поняття та види адміністративних стягнень.

  10. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

  11. Провадження у справах про адміністративні правопорушення.
































2. Нормативні джерела


  1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28.06. 1996р.//ВВР.–1996–№30–Ст.141

  2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Прийнятий Верховною Радою Української РСР 07.12.1984р.: За станом на 10.04.2002р.–К., 2002–256с.

  3. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Науково-практичний коментар.: За станом на 01 січня 2002р.–Харків, 2002–1038с.

  4. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. в редакції Закону від 24.12.1993р.//ВВР–1994–№15–ст.84

  5. Закон України «Про міліцію» від 1990р.//ВВР–1991–№4–ст.20

  6. Закон України «Про митну справу в Україні» від 25.06.1991р.//ВВР–1991–№44–ст.544

  7. Закон України «Про Прикордонні війська України» від 04.11.1991р.//ВВР–1992–№2–ст.8

  8. Закон України «Про оборону України» від 06.12.1991р.//ВВР–1992–№9–ст.106

  9. Закон України «Про об’єднання громадян» від 16.06.1992р.//ВВР–1992–№34–ст.504

  10. Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р.//ВВР–1993–№31–ст.538

  11. Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993р.//ВВР–1993–№52–ст.490

  12. Закон України «Про правовий статус іноземців» від 04.02.1994р.//ВВР–1994–№23–ст.162

  13. Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996р.//ВВР–1996–№47–ст.256

  14. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р.//ВВР–№24–ст.170

  15. Закон України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998р.//ВВР–1998–№36-37–ст.243












3. Рекомендована література


  1. Адміністративне право України: Підручник для студентів юридичних спеціальних вищих навчальних закладів./Ю.П.Битяк, В.В.Богуцький, В.М.Гаращук та ін.– Х.: Право, 2001–528с.

  2. Адміністративне право України в схемах. Загальна частина: Навчальний посібник/Ю.П.Битяг, В.В.Зуй, В.М.Гаращук та ін.–Х.: «Одісей», 2005–128с.

  3. М.Д.Бойко Правовий самозахист. Навчальний посібник/Київ: Наукова думка, 2004–448с.

  4. Данилькевич Н.І. Адміністративне право України: Навчальний посібник/Дніпропетровський національний університет, юридичний факультет–Дніпропетровськ, 2001–168с.

  5. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій–К.: Вентурі, 1998–208с.

  6. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник/МВС України–К.: Юрінком Інтер, 2001–752с.

  7. К.Г.Кравчук Опорні конспекти з основ права. Навчальний посібник/Київ: Атака, 2005–312с.

  8. Свида Т.О. Адміністративне право: Навчально-методичний посібник.–Ужгород, 2000–184с.
























4. Теоретичні аспекти


ПОНЯТТЯ ТА ПРЕДМЕТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

hello_html_75d9eb15.gif








МЕТОД АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА


hello_html_m6b5ec213.gif
























ДЖЕРЕЛА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

hello_html_m205af041.gif

hello_html_4b1c5d11.gif

hello_html_4d17bc77.gif


АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ

hello_html_6017dede.gif

СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

ГРОМАДЯНИ

ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ГРОМАДЯН

Адміністративно-правовий статус громадянина України – є складовою частиною його загального правового статусу, встановленого Конституцією України, законодавчими актами України, а також міжнародними правовими актами







hello_html_m1bab1488.gif


Адміністративна правоздатність – визнана законом за громадянином фактична можливість бути суб’єктом адміністративного права, мати права та обов’язки адміністративно-правового характеру.

Адміністративна дієздатність – визнана законом спроможність громадян своїми діями набувати і здійснювати права і використовувати обов’язки адміністративно-правового характеру.

hello_html_6b0ca7e9.gif

hello_html_m2e5c1597.gif


ЗВЕРТАННЯ ГРОМАДЯН


Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст.40 Конституції України)

hello_html_m2fb1957a.gif

hello_html_275e2eeb.gif

hello_html_353e9b11.gif


hello_html_m71a18ea9.gif












ДЕРЖАВНІ СЛУЖБОВЦІ

ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ


hello_html_m30e41c4b.gif

hello_html_485ea943.gif

hello_html_m57814a09.gif

hello_html_m64d165cd.gif

hello_html_65652ebf.gif

АДМІНІСТРАТИВНЕ ЗАКОНОДАВСТВО


Зовнішній прояв адміністративного права – адміністративне законодавство. Воно включає закони, укази Президента України, постанови кабінету Міністрів України та інші нормативні акти, що мають норми адміністративного права. Кодекс України про адміністративні правопорушення затверджений 07.12.1984р., введений в дію з 01.06.1985р.; охоплює 5 розділів, 33 глави, 330 статей.

hello_html_7868055.gif









ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМ ПРАВОМ

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ПОНЯТТЯ І ОСНОВНІ РИСИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ


hello_html_m6fc7240b.gif

hello_html_m45bd2b8.gif

hello_html_7cc12531.gif



В основі адміністративної відповідальності лежить адміністративне правопорушення, а заходом впливу має бути адміністративне стягнення.




АДМІНІСТРАТИВНЕ ПОРУШЕННЯ (ПРОСТУПОК)

ЙОГО СКЛАД


hello_html_m51ad2461.gif




hello_html_m74934d94.gif

hello_html_239aff67.gif


ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА І СТРОКИ ПРИТЯГНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ


hello_html_35d88993.gif


Обставини, які впливають на адміністративну відповідальність

Пом’якшують відповідальність

Обтяжують відповідальність

  • щире розкаяння винного;

  • відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

  • вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

  • вчинення правопорушення неповнолітнім;

  • вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Орган (посадова особа), який розглядає справу, може визначити пом’якшуючими обставини й не передбачені законом (ст.34 КУпАП)

  • продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

  • повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

  • втягнення неповнолітнього в правопорушення;

  • вчинення правопорушення групою осіб;

  • вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

  • вчинення правопорушення у стані сп’яніння, залежно від характеру адміністративного правопорушення орган (посадова особа), який накладає стягнення, може не визнати цю обставину обтяжливою (ст.35 КУпАП)




hello_html_673a7429.gif


hello_html_m107dbc05.gif




hello_html_m21b4ac1f.gif


ЗМІСТ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ


Попередження

Письмове офіційне застереження громадянина про скоєне ним правопорушення. Постанова виконується органом (посадовою особою), який її виніс, шляхом оголошення постанови порушнику.

Штраф

Це грошове стягнення на користь держави, що накладається судом згідно із чинними законодавством. Розмір штрафу встановлюється залежно від тяжкості вчиненого правопорушення з врахуванням майнового стану винного. Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше як через 15 днів із дня повідомлення про залишення скарги або протесту без змін.

У разі несплати порушником штрафу у строк, постанова про накладення штрафу надсилається для відрахування суми штрафу в примусовому порядку з його заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії. У разі відсутності самостійного заробітку осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

При стягненні штрафу на місці вчинення адміністративного порушення порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової здатності.

Оплатне вилучення предмета

Предмет, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення вилучається правопорушника, а йому повертається матеріальна компенсація; конфіскованим може бути лише предмет, що знаходиться у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законодавчими актами.

Конфіскація предмета, або грошей

Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопору-шення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом примусового безоплатного вилучення предмета у власність держави.

Позбавлення спеціального права

Позбавлення спеціального права наданого конкретному громадянинові (право керування транспортними засобами, права полювання), застосовується на строк до 3-х років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.

Виправні роботи

Застосовуються на строк до 2-х місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, із відрахуванням до 20% її заробітку в дохід держави. Виправні роботи призначаються районним (міським) судом (суддею).

У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено адміністративним арештом із розрахунку 1 день арешту за 3 дні виправних робіт, але не більш як на 15 діб, або штрафом у розмірі, встановленому законодавством.

Арешт

Застосовується у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб. Призначається районним (міським) судом (суддею), виконується негайно після винесення постанови.

Не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 12 років; до осіб які не досягли 18 років, інвалідів І та ІІ груп.

Арештованих піддають особистому оглядові. Підданих адміністративному арешту тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту. Особам, підданим адміністративному арешту, за час перебування під арештом заробітна плата за місцем роботи не виплачується.

Відшкодування майнової шкоди

Майнова шкода має бути відшкодована порушником не пізніше як через 15 діб з дня вручення йому копії постанови – не пізніше, як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.














АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО


Адміністративний процес – врегульована нормами адміністративно-процесуального права діяльність виконавчо-розпорядчих органів держави, їх посадових осіб, інших уповноважених на те суб’єктів, спрямована на реалізацію норм адміністративного матеріального права, а також матеріально-правових норм інших галузей права в ході розгляду індивідуально-конкретних справ.


hello_html_11a0ef0b.gif



hello_html_390e777a.gif

hello_html_62aafb39.gif


Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання (ст.262 КУпАП)


Органи внутрішніх справ

При вчиненні дрібного хуліганства, порушенні порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток; вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх; публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції; при прояві неповаги до суду; порушенні правил про валютні операції; правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин; незаконного продажу товарів або інших предметів; дрібної спекуляції; торгівлі з рук у невстановлених місцях; при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль; у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією; при порушенні правил дорожнього руху; правил полювання, риболовства і охоти рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України.

Прикордонні війська

При порушенні прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.

Посадові особи

Воєнізовані охорони – при вчиненні правопорушень, пов’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти, інше майно.

Посадові особи військової інспекції дорожнього руху

При порушенні водіями або іншими особами, які керують транспортними засобами Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правил дорожнього руху.











hello_html_4c0d5d64.gif

Розгляд справ про адміністративне правопорушення

розглядається (ст. 276 КУпАП)


hello_html_m530cda59.gif

За місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 121-126, 128, ч.1 та 2 ст.129, ч.1 та 2 ст.130, ст.139 (коли правопорушення вчинено водієм) КУпАП.


hello_html_6dec810c.gif

hello_html_4ea4dee8.gif

hello_html_m56777f49.gif



































5. Тренувальні вправи


І. Визначте вид правопорушення (проступок, злочин).

  1. Молоді люди вчинили бійку у крамниці і розбили вітрину.

  2. Група п’ятикласників кидала каміння у вікна потягу, після чого одного з пасажирів було травмовано.

  3. Жінка не сплатила за проїзд в автобусі.

  4. Водій керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння.

  5. Студенти ВНЗ переходили дорогу на червоне світло.

  6. Неповнолітні (14, 16, 17р.) розпивали спиртні напої на шкільному подвір’ї.

  7. Лікар палив у приміщенні лікарні.

  8. Туристи не загасили багаття після приготування їжі у лісі.

  9. Хлопці зламали таксофон.

  10. Сидоров вбив Петрова під час з’ясування стосунків.


ІІ. Порівняйте за поданими критеріями поняття.

Норми дефініції

Критерій

Адміністративне затримання

Затримання особи

Якими нормативно-правовими актами регулюється



Визначення поняття



Мета



Уповноважені на це органи



В яких випадках передбачено



Строк затримання



Чи складається протокол



Права і обов’язки затриманого



Висновок:


ІІІ. Навчаємося визначати ознаки проступку (злочину) на конкретному прикладі.

1. Неповнолітній Петров (17 років) та його товариш Григоренко (19 років), перебуваючи у нетверезому стані почали чіплятися у вагоні метрополітену, за що були затримані працівником міліції.

Неповнолітній Петров та повнолітній Григоренко вчинили адміністративний проступок – дрібне хуліганство (ст. 178 Вживання спиртних напоїв в громадських місцях і поява в громадських місцях у нетверезому стані; ст. 173 Дрібне хуліганство). Обидва хлопця досягли віку адміністративної відповідальності (16 років) і будуть притягатися до юридичної відповідальності за ст. 173 та 178 КзпАП. Але до Григоренка будуть застосовані більш жорсткі покарання. Згідно зі ст. 173 дрібне хуліганство карається штрафом від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від 1 до 2 місяців з утриманням 20% від заробітної плати за ст. 178 до Григоренка можуть бути застосоване: попередження або накладення штрафу від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Справу Григоренка буде розглядати адміністративна комісія або ОВС і вирішить за якою статтею 173 або 178 притягати його до відповідальності. Що стосується до неповнолітнього Петрова то до нього буде застосоване більш м’яке покарання (зобов’язання публічно чи в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; застереження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам чи особам, що їх замінюють) і його справу буде розглядати суддя районного (міського) суду.

Визначаємо ознаки.

1. Суспільна небезпечність (на відміну від кримінального хуліганства дрібне хуліганство не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке несе суттєву шкоду громадським стосункам, правам і законним інтересам громадян) – діяння Петрова і Григоренка заподіяли шкоду відносинам, які охороняються адміністративним кодексом. Був порушений громадський порядок.

2. Протиправність – порушення громадського порядку (поява у нетверезому стані; чіпляння до пасажирів).

3. Наявність вини – принцип суб’єктивного ставлення, тобто відповідальність тільки за наявність вини, форма вини – умисел (розпиття спиртних напоїв, чіпляння до пасажирів).

4. Караність – застосування покарання за проступок (порушення громадського порядку) Петров і Григоренко будуть нести відповідальність згідно з КпАП.

Отже, ми визначили ознаки адміністративного проступку і дали правовий аналіз ситуації.


2. Марійка, 3 роки, повертаючись із татом з парку, вибігла на проїзну частину вулиці, що спричинило аварію та серйозне пошкодження автомобіля. Визначте ознаки адміністративного проступку та дайте правовий аналіз ситуації.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


ІV. Формуємо навички роботи з КпАП.

Окрім умисних і необережних правопорушень вирізняють їх окремі види залежно від того, в якій сфері суспільного життя вчинені ці порушення. За цим критерієм можна вказати такі види проступків (і саме так вони згруповані у главах КпАП).

Г.5 Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення.

Г.6 Адміністративні правопорушення, що посягають на власність.

Г.7 Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’яток історії та культури.

Г.8 Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та в лузі електричної і теплової енергії.

Г.9 Адміністративні правопорушення у сільському господарстві та порушення ветеринарно-санітарних правил.

Г.10 Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства та зв’язку.

Г.11 Адміністративні правопорушення в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та зв’язку.

Г.12 Адміністративні правопорушення в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою.

Г.13 Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, у сфері послуг, у галузі фінансів і підприємницької діяльності.

Г.14 Адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації.

Г.15 Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку.

Г.16 Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління.

Задача: Класифікуйте адміністративні проступки за галуззю суспільного життя.

1. Двоє молодих, повнолітніх дівчат відпочивали на пляжі занадто оголені, за що були доставлені до відділку міліції.

________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Громадянин Рогаченко здійснив незаконну порубку чагарнику у заповіднику.

________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Громадянин Циганенко полював на птахів, занесених до Червоної книги України.

________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Громадянин Вовк своїми діями пошкодив трамвайну колію, що створило аварійну ситуацію. Порушник був затриманий і за рішенням судді районного суду на нього було накладено 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Під час перевірки продукції м’ясокомбінату «Щирий кум» в ковбасних виробах було виявлено забруднення мікроорганізмами та іншими біологічними агентами понад допустимого рівню.

________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Одна з пасажирок відмовилася сплатити за проїзд, заявивши, що в неї в автобусі витягли з кишені гаманця.

________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Марина назбирала у лісі конвалій, що занесені до Червоної книги України, і торгувала ними.

________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Громадянка Федченко, працюючи поваром в дитячому садку, поцупила 2 кіло м’яса, її дії були кваліфіковані як дрібне розкрадання державного майна.

________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Громадянин Сидоренко самовільно захопив земельну ділянку сусідів.

________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Група підлітків, розважаючись на цвинтарі уночі, пошкодила пам’ятники померлим.

________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. У селі Михайлівна, Кіровоградської області, родина Сухо парів на своїй земельній ділянці вирощувала коноплі.

________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Директор ЗОШ №10 Петренко звільнила з роботи громадянку Бабченко через власну неприязнь.

________________________________________________________________________________________________________________________________

13. Працівники митної служби затримали на кордоні громадянина Росії, який намагався ввести в Україну контрабанду.

________________________________________________________________________________________________________________________________

14. Іванов не з’явився своєчасно до військкомату.

________________________________________________________________________________________________________________________________

15. Іванов, придбавши на базарі газовий пістолет, відмовився від його реєстрації в органах внутрішніх справ.

________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Група неповнолітніх, своїми діями заважала проведенню мітингу, присвяченому річниці святкування Дня Незалежності.

________________________________________________________________________________________________________________________________

17. Під час перевірки супермаркету були відсутні сертифікати на ковбасні вироби.

________________________________________________________________________________________________________________________________

18. Громадянка Іноземцеві торгувала спиртними напоями та табачними виробами в невстановленому місці.

________________________________________________________________________________________________________________________________

19. Громадянин Казаков відмовився сплатити за провіз ручної поклажі в автобусі.

________________________________________________________________________________________________________________________________


V. Навчаємося визначати склад правопорушення і форму вини.

Ними є: об’єкт правопорушення, об’єктивна сторона правопорушення, суб’єкт і суб’єктивна сторона правопорушення.

Для того, щоб був склад правопорушення, необхідно щоб були присутні всі чотири елементи.

Задача: Громадяни Олежко (21 рік), Васильєв (18 років), Осадча (18 років), перебуваючи на концерті відомої рок-групи, нецензурно лаялись та чіплялися до глядачів.

Завдання: Визначити склад правопорушення і дати правовий аналіз ситуації.

Відповідь: Дії Олежко, Васильєва та Осадчої слід кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 КпАП.

Мовою документів.

Стаття 173 КпАП. Дрібне хуліганство.

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, – карається накладанням штрафу у розмірі від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від 1 до 2 місяців з утриманням 20% заробітку, а у випадку, якщо за обставинами справи, з урахуванням особистості порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адміністративний арешт на строк до 15 діб.

1. Об’єктом дрібного хуліганства є громадський порядок, честь і гідність громадян.

2. Об’єктивна сторона даного правопорушення міститься в активних діях як-то: нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, якщо вони за своїм характером не тягнуть застосування кримінального покарання. На відміну від кримінального хуліганства, дрібне хуліганство не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке завдає суттєву шкоду суспільним відносинам, правам і законним інтересам громадян.

3. Суб’єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство може бути особа, яка досягла на момент споєння правопорушення 16 років. Отже, суб’єктами даного правопорушення є – Олежко, Васильєв, Осадча.

4. З суб’єктивної сторони дрібне хуліганство характеризується умислом, в даному випадку прямий умисел.. особи усвідомлювали, що їх дії протиправні, вони передбачали, що в результаті їх дій буде порушений громадський порядок і спокій громадян, і бажали цього.

Отже, Олежко, Васильєв, Осадча будуть притягнуті до адміністративної відповідальності за ст. 173 КпАП. Їхню справу будуть розглядати органи внутрішніх справ за місцем споєння правопорушення протягом доби. На них буде накладено штраф в розмірі передбаченим ст. 173 КпАП або їхня справа буде направлена в районний (міський) суд. Особи, затримані за дрібне хуліганство, до розгляду справи суддею або начальником органу внутрішніх справ, не будуть перебувати в ізоляторі тимчасового утримання.

Задача.

Звичайний автобусний маршрут. Пасажири дивляться на знайомі краєвиди за вікнами. Раптом, лунає голосна нецензурна лайка. Виявилося, що один із пасажирів, 20-річний Степан, вирішив «познайомитися» з дівчиною, яка сиділа поруч, а вона не відповіла йому на «добрі почуття». Що сталося далі? Водій запросив до салону автобуса міліціонера. Незабаром відбувся суд. Суддя визнав Степана винним у скоєнні дрібного хуліганства і призначив адміністративний арешт на 10 діб.

Завдання: Визначте склад адміністративного проступку. Дайте правовий аналіз ситуації.


VІ. Формуємо уміння визначати критерії для порівняння.

Порівняємо такі поняття як крайня необхідність та необхідна оборона в адміністративному праві. Насамперед необхідно дати визначення поняття, з’ясувати яким нормативно-правовим актом регулюються ці поняття, критерії можна витягати з самих понять а також з знань по цьому питанню. Обов’язково необхідно знайти спільне і відмінне і зробити висновки.


Критерії

Необхідна оборона

Крайня необхідність

Визначення поняття

Дії спрямовані на захист державного або громадського порядку, майна, прав і свобод громадян, встановленого порядку управління від протиправних посягань шляхом нанесення тому, хто посягає шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням необхідної оборони визнається невідповідність захисту характеру і суспільної шкідливості посягання.

Дії спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, якщо ця небезпека при даних обставинах не могла бути усунена іншими засобами і якщо завдана шкода є значно меншою, ніж відвернена.

Нормативно-правовий акт яким регулюється

спільне

Кодексом України про Адміністративні правопорушення ст.19.

Кодекс України про Адміністративні правопорушення ст.18.

Чи є ознаки адміністра-тивного проступку

спільне

Ознаки є.

Ознаки є.

Чи є адміністра-тивним правопо-рушенням

спільне

Не є адміністративним правопорушенням

Не є адміністративним правопорушенням.

Ознаки

1. Мета необхідної оборони – захист особистості, її прав і свободи, а також захист і інших охоронюваних законом інтересів суспільства і держави, захист муніципаль-ної і приватної власності, державного і суспільного порядку, встановленого порядку управління.

2. Необхідна оборона має місце тоді, коли посягання наносить шкоду охороню-ваним законом інтересам, або створює безпосередню загро-зу такої шкоди. Усунення уявної оборони шляхом заподіяння шкоди, не створює стану необхідної оборони.

3. Захист від посягання при необхідній обороні здійсню-ється шляхом нанесення шкоди тільки посягаючому.

1. Небезпека загрожує державним або суспільним інтересам, власності, встано-вленому порядку управління, правам і свободам громадян.

2. Небезпека повинна бути явною, тобто створювати безпосередню загрозу нане-сення шкоди. Майбутня небезпека і небезпека, що минула, не створює умов крайньої необхідності.

3. Небезпека повинна бути реально існуючою, а не уявною.

4. Небезпека, яка загрожує охоронюваним інтересам за даних обставин, не може бути усунена ніякими іншими засобами, окрім нанесення шкоди іншому охороню ва-ному законом інтересу.

5. Нанесена шкода повинна бути значно меншою ніж заподіяна.

6. Захист від посягання при крайній необхідності здій-снюється шляхом нанесення шкоди третім особам.

Джерело небезпеки, яка відверта-ється

Неправомірне посягання людини.

Стихійні лиха (повінь, пожежа, землетрус…), дикі або домашні тварини у випадку їх нападу на людину; несправні транспортні засоби, машини і механізми; дії людини.

Кому завдається шкода

Тільки посягаючому.

Третім особам.

Розмір шкоди

Не встановлено.

Заподіяна значно менша ніж усунена.

Адміністратив-на відповіда-льність

Не настає.

Не настає.

Висновок: поняття крайня необхідність і необхідна оборона мають багато спільного але не є тотожними. Вони спрямовані на захист охоронюваних державою інтересів у випадку необхідної оборони шкода завдається лише посягаючому, а у випадку крайньої необхідності – третім особам. Не зважаючи на той факт, що крайня необхідність і необхідна оборона містять ознаки правопорушення, особи, які застосовують необхідну оборону та крайню необхідність, не притягаються до адміністративної відповідальності.


Завдання: Порівняйте за вільно обраними критеріями поняття посадова особа і державні службовці.

Критерії

Посадова особа

Державні службовці










Висновок:

Завдання: Заповніть пропуски в таблиці, які види покарань застосовуються до повнолітніх і неповнолітніх.

Покарання

Застосовуються до неповнолітніх

Застосовуються до повнолітніх

  • Зобов’язання публічно чи в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

  • ;

  • ;

  • передача неповнолітнього під нагляд батькам чи особам, які їх замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

  • Попередження;

  • ;

  • оплатне вилучення предмета;

  • ;

  • ;

  • виправні роботи;

  • арешт;

  • .


Завдання: учні повинні проаналізувати подані ситуації, визначити, чи має місце адміністративне правопорушення, яке саме, ким воно вчинене. Необхідно також визначити, чи наявні обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність. Учні повинні всебічно проаналізувати наведені ситуації. Якщо у ситуації йдеться про дії кількох осіб, учні мають визначити ступінь вини кожного, їхню роль у вчиненні адміністративного проступку.

1. 15-річний Василь йшов зі школи додому. Він дуже поспішав, бо в його мами був день народження, Щоб не чекати на зелене світло, Василь перейшов дорогу разом із іншими пішоходами на червоне світло, але це помітив працівник ДАІ і зупинив хлопця. Він запитав його ім’я, де він навчається і сказав, що Василь має сплатити штраф. Хлопець почав сперечатися й ображати працівника ДАІ. Тоді працівник міліції наклав на Василя наручники і доставив його до райвідділу міліції, де тримав 2,5 години, а потім відпустив додому. Дайте правовий аналіз ситуації.

Відповідь.

15-річний Василь вчинив адміністративний проступок (перейшов дорогу на червоне світло), а також чинив опір співробітнику міліції (сперечався і ображав працівника ДАІ). Обтяжуюча обставина – опір працівнику міліції, пом’якшуюча обставина – вчинення адміністративного проступку неповнолітньою особою. Але працівник ДАІ перевищив свої повноваження. Адміністративна відповідальність настає з 16 років, а Василю лише 15. До відповідальності повинні були бути притягнуті його батьки. Не було підстав для адміністративного затримання і сама процедура затримання була порушена. Про затримання Василя потрібно було негайно повідомити його батькам, скласти протокол на батьків (за неналежне виховання свого сина). Отже, до адміністративної відповідальності слід притягнути і працівника ДАІ за зловживання службовими обов’язками.

2. Байдика, будучи напідпитку і в поганому настрої, почав лаятися нецензурними словами. За кілька хвилин із вікон, розташованого поруч, багатоквартирного будинку почали виглядати люди, дехто з них вимагав, щоб Байдика припинив лайку, але Байдика на зауваження не реагував. Не витримавши сусіди викликали наряд міліції. Чи є дії Байдики адміністративним проступком? Дайте правовий аналіз ситуації.

3. 17-річний учень середньої школи м.Вінниця Олег, вигулюючи свого собаку поблизу житлових будинків, нацькував його на двох перехожих, які перед тим закликали хлопця дотримуватися правил вигулу собак у населених пунктах. Чи вчинено правопорушення? Чи є обтяжуючі або пом’якшуючі обставини?

4. Неповнолітній С (16р.) побачив у полі комбайн, що належав КСП «Ранок». Водій цього комбайна на той час пішов на обід. Неповнолітній витягнув з комбайна кілька деталей на суму 2,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що призвело до розукомплектування комбайна. Назвіть вид адміністративного правопорушення і яке стягнення може бути накладено на порушника?


Учнівська сторінка

Навчаємося складати порівняльну характеристику юридичних понять і термінів.

Порівняння дає можливість глибше пізнати те чи інше поняття. Визначити спільне, відмінне, підбити підсумки.

Як складати порівняльну характеристику:

  1. Уважно ознайомитись з інформацією про поняття і терміни. Спочатку з нормативно-правовим актом, потім з юридичною літературою на дану тематику.

  2. Визначте критерії за якими можна провести порівняння.

  3. Розташуйте критерії в логічній послідовності.

  4. Хід роботи оформіть за допомогою таблиці.

  5. Знайдіть спільне, відмінне і зафіксуйте в таблиці.

    Критерії порівняння

    Галузь

    Галузь

    Підсумки порівняння

    Спільне

    Відмінне


























  6. Обов’язково зробіть висновки, узагальніть порівняне.

Наприклад: порівняємо адміністративну і кримінальну відповідальність.

Хід роботи.

Крок 1. Адміністративна відповідальність – вид юридичної відповідальності громадян і посадових осіб, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (проступок), певного заходу державно-правового примусу – адміністративного стягнення.

Адміністративне правопорушення (проступок) – протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Ознаки адміністративного правопорушення: протиправність дії або бездіяльності, винна дія або бездіяльність, караність дії або бездіяльності. Юридичний склад адміністративного правопорушення: суб’єкт (громадяни України (з 16р.), іноземні громадяни, особи без громадянства, посадові особи), об’єкт (суспільні відносини, які складаються в сфері адміністративно-організаційної діяльності і порядку управління, сама людина, її здоров’я, честь і гідність, власність, права і свободи громадян). Суб’єктивна сторона (психічне ставлення особи до вчиненої нею протиправної дії або бездіяльності, вина особи, мета і мотив її поведінки); об’єктивна сторона (наявність самої дії або бездіяльності, протиправних наслідків та причинного зв’язку між ними, а також місце, час, спосіб і засоби вчинення правопорушення).

Адміністративній відповідальності підлягають: особи, які досягли 16-річного віку, посадові особи, військовослужбовці, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ, іноземні громадяни і особи без громадянства. Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка перебувала в стані крайньої необхідності, в стані необхідної оборони, в стані неосудності.

Адміністративне стягнення – це примусовий захід державного впливу (міра відповідальності), що застосовується до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Адміністративне стягнення застосовується з метою забезпечення виконання загальнообов’язкових правил; покарання та виховання порушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, конфіскація предмета або грошей, позбавлення спеціального права, виправні роботи, арешт, відшкодування майнової шкоди.

Адміністративне затримання особи допускається з метою: припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано всі заходи впливу, встановлення особи; складання протоколу про адміністративне правопорушення, якщо воно є обов’язковим, а на місці вчинення правопорушення скласти протокол неможливо.

Обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення: щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення: продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин; втягнення неповнолітнього в правопорушення; вчинення правопорушення групою осіб; вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або з інших надзвичайних обставин; вчинення правопорушення в стані сп’яніння.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через 1 місяць з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – 2 місяці з дня виявлення.

Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх: зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого, попередження, догана або сувора догана. Передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Кримінальна відповідальність – вид юридичної відповідальності, основним змістом якої є покладення на винну особу примусового обов’язку зазнати у встановленому законом порядку державного осуду його особи, а також у випадку призначення понести покарання, передбачене кримінальним законом.

Кримінальне правопорушення (злочин) суспільно небезпечне діяння ( дію чи бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, її політичну, економічну системи, власність, особу, політичні. Трудові, майнові та інші права і свободи громадян чи на правопорядок.

Для кожного злочину характерні: суспільна небезпечність, протиправність, винність і караність.

У кримінальному кодексі зафіксовано такі види злочинів: особливо тяжкі злочини, що спричинили особливо тяжкі наслідки; тяжкі злочини; злочини середньої тяжкості; злочини, які не являють високої суспільної небезпеки.

Особа підлягає кримінальній відповідальності за вчинення будь-якого злочину з 16 років, а за деякі найбільш небезпечні злочинні діяння, неприпустимість яких зрозуміла навіть для підлітків, як от вбивство, зґвалтування, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, крадіжка, грабіж, розбій, злісне та особливо злісне хуліганство, навмисне знищення або пошкодження чужого майна та деякі інші, кримінальна відповідальність встановлена з 14 років.

Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка вчинила відповідне діяння в стані неосудності, тобто не могла в момент вчинення забороненої дії чи бездіяльності усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.

Покарання є не тільки карою за вчинений злочин й полягає у серйозних обмеженнях прав і свобод даної людини. Мета покарання: виправлення винного; перевиховання винного; спеціальна превенція (попередження); загальна (генеральна) превенція, тобто вплив самого факту покарання на інших осіб, щоб утримати їх від вчинення злочинів. Покарання поділяються на основні і додаткові. Основне покарання є головним, а іноді і єдиним покаранням, яке передбачено законом за той чи інший злочин. Основні покарання: штраф, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі. Додаткові: позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскації майна; штраф; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Покарання тягне за собою судимість із якої випливають додаткові обмеження та несприятливі наслідки для винної особи після відбуття покарання. Так, за окремими категоріями судимих осіб після відбуття ними покарання встановлюється адміністративний нагляд. Неодноразово судима особа за певних умов може бути визнана судом особливо небезпечним рецидивістом, що має наслідком обов’язкове посилення покарання у разі вчинення в майбутньому умисного вбивства, зґвалтування чи злочину проти власності та деякі інші небажані для винного наслідки.

Обставини, які обтяжують покарання: вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою чи злочинною організацією; вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату; вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку; тяжкі наслідки, завдані злочином; вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані; вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності; вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного; вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством; вчинення злочину з особливою жорстокістю; вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій; вчинення злочину загально небезпечним способом і вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів; вбивство заручника.

Обставини, які пом’якшують покарання: з’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; вчинення злочину неповнолітнім; вчинення злочину жінкою в стані вагітності; вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин; вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність; вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або моральними діяннями потерпілого; вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності; виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках передбачених ККУ.

Особливості відповідальності неповнолітніх. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Особи, що вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за окремі види злочинів. Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру.

Основні види покарань: штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк. Додаткові: штраф, позбавлення права обіймати певні посади; позбавлення права займатися певною діяльністю.

Звільнення від кримінальної відповідальності і покарання. Відстрочка, амністія, помилування.

Крок 2. Визначте критерії за якими можна порівняти запропоновані поняття.

  • Визначення поняття;

  • нормативно-правові акти, які регулюють ці поняття;

  • вік з якого настає відповідальність;

  • галузь права;

  • основні риси адміністративної і кримінальної відповідальності;

  • принципи відповідальності;

  • склад правопорушення;

  • строки притягнення до відповідальності;

  • обставини, що пом’якшують відповідальність;

  • обставини, що обтяжують відповідальність;

  • покарання, які застосовуються до неповнолітніх;

  • особливості відповідальності неповнолітніх;

  • види покарань;

  • мета покарання;

  • звільнення від відповідальності;

  • обставини, що виключають відповідальність;

  • заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх;

  • наслідки застосування відповідальності.

Крок 3. Розташуємо критерії в логічній послідовності.

  1. Визначення поняття.

  2. Галузь права.

  3. Нормативно-правові акти.

  4. Вік з якого настає відповідальність.

  5. Основні риси відповідальності.

  6. Принципи відповідальності;

  7. Склад правопорушення.

  8. Строки притягнення до відповідальності.

  9. Види покарань.

  10. Мета покарання.

  11. Покарання, які застосовуються до неповнолітніх.

  12. Особливості відповідальності неповнолітніх.

  13. Обставини, що виключають відповідальність.

  14. Обставини, що обтяжують відповідальність.

  15. Обставини, що пом’якшують відповідальність.

  16. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.

  17. Наслідки застосування.

  18. Звільнення від відповідальності.

Крок 4. Хід роботи з порівняння оформлюємо у таблицю в лівій частині якої розташовуємо критерії.

Крок 5. Послідовно порівнюємо два поняття за кожним критерієм.

Крок 6. Визначаємо спільне і відмінне, робимо записи у правій частині таблиці.

Порівняльна характеристика понять адміністративної і кримінальної відповідальності

Критерії порівняння

Адміністративна відповідальність

Кримінальна відповідальність

Результати порівняння

спільне

відмінне

Визначення поняття

Вид юридичної відпо-відальності громадян і юридичних осіб, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила адміністративне пра-вопорушення (просту-пок), певного заходу державно-правового примусу – адміністра-тивного стягнення

Вид юридичної від-повідальності, ос-новним змістом якої є покладення на винну особу приму-сового обов’язку зазнати у встанов-леному законом порядку державного осуду його особи, а також у випадку призначення понес-ти покарання, передбачене кри-мінальним законом.

Вид юридичної відповідальності, настає у разі вчинення право-порушення. Застосовуються заходи держав-но-правового примусу.

Різні види відповідальності в І випадку проступок, в ІІ – злочин. Настає адміністративна відповідальність в І випадку, в ІІ – кримінальна.

Галузь права

Адміністративна

Кримінальна

Регулюється окремою галуззю права.


Нормативно-правові акти

Конституція Украї-ни, Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони України, Митний кодекс.

Конституція України, Кримінальний кодекс України, закони України.

Конституція України


Основні риси відповідаль-ності

  • Встановлюється як законами, так і підзаконними актами;

  • суб’єктами можуть бути як фізичні так і юридичні особи;

    • за адміністративні правопорушення передбачені адміністративні стягнення;

    • адміністративне стягнення накла-дається судом, органами виконав-чої влади, органи місцевого само-врядування;

    • накладання адмі-ністративного стягнення не тягне судимості та звіль-нення з роботи.

    • за кримінальні правопорушення передбачені кримінальні покарання;

    • кримінальні по-карання наклада-ються судом;

    • накладання кри-мінального пока-рання тягне за собою встанов-лення судимості (рецидив, аміні-стративний нагляд).

Настає відпові-дальність.

Різні види пока-рань, різні уповноважені особи наклада-ння покарання, в І випадку не має наслідків в ІІ –є.

Вік з якого настає відпо-відальність

16 років.

16 років, з 14 років за окремі види злочинів.


З різного віку настає відповідальність

Принципи відповідаль-ності

Законність, відпові-дальність за вину, персональна відпові-дальність, невідво-ротність відпові-дальності, доціль-ність, гласність.

Законність, відпо-відальність за вину, персональна відповідальність, невідворотність відповідальності, доцільність, гласність.

Принципи відповідності однакові.


Склад правопорушення

Суб’єкт, суб’єктив-на сторона, об’єкт, об’єктивна сторона проступку.

Суб’єкт, суб’єктив-на сторона злочи-ну, об’єкт, об’єк-тивна сторона злочину.

В обох випадках склад правопорушення однаковий.


Строки притягнення до відповідальності

1 місяць з дня вчи-нення правопору-шення, а при трива-ючому правопору-шенні 2 місяці з дня його виявлення.

2 роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкос-ті, за який передба-чене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 3 роки – у разі вчи-нення злочину не-великої тяжкості, за який передба-чене покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі;

5 років – у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

10 років – у разі вчинення тяжкого злочину;

15 років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.


Строки покарання за кримінальний злочин значно триваліші.

Види покарань

Попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, або грошей, позбав-лення спеціального права, виправні роботи, арешт.

Основні: громадські роботи, виправні роботи, службові обмежен-ня для військово-службовців, три-мання в диски-плінарному бата-льйоні військово-службовців, арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.

Додаткові: штраф, позбавлення права обіймати певні по-сади або займатися певною діяльніс-тю, позбавлення військового спеці-ального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна.

Спеціальні види покарань такі як: штраф, конфіскація майн, виправні роботи, арешт.

В кримінально-му праві на від-міну від адмініс-тративного є як основні так і додаткові види покарань, а в адміністративному немає додат-кових покарань. В кримінально-му праві спектр покарань значно ширший і більш жорсткий.

Покарання які застосо-вуються до неповноліт-ніх

зобов’язання публіч-но або в іншій формі попросити вибачен-ня у потерпілого, попередження, дога-на або сувора дога-на. Передача непов-нолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педаго-гічному або трудо-вому колективу за їх згодою, а також окремим громадя-нам на їх прохання.

Особи, що вчини-ли злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримі-нальній відпові-дальності лише за окремі види злочинів. Неповно-літнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправ-лення можливе без застосування пока-рання. У цих випадках суд застосовує до не-повнолітнього при-мусові заходи ви-ховного характеру. Основні види покарань: штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк. Додаткові: штраф, позбавлення права обіймати певні посади; позбавлення права займатися певною діяльністю.


Кримінальні покарання більш жорсткі.

Особливості відповідаль-ності неповнолітніх

До неповнолітніх не може застосовував-тись адміністратив-ний арешт. Окрім цього, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років замість адміністра-тивних стягнень можуть бути засто-совані такі заходи впливу: зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; застереження; догана або сувора догана; передача неповно-літнього під нагляд батькам чи особам, які їх замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповни-лося 16 років. Особи, що вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримі-нальній відпові-дальності лише за окремі види зло-чинів. Неповноліт-нього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкос-ті, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його вип-равлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд зас-тосовує до непов-нолітнього приму-сові заходи вихов-ного характеру.

В обох випадках передбачені більш м’які покарання.

За ККУ спектр покарань значно ширший.

Обставини, що виключа-ють відпові-дальність

В стані крайньої необхідності; в стані необхідної оборони, в стані неосудності.

Необхідна оборона, крайня не обхід-ність, затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпо-рядження, діяння, пов’язане з ризи-ком; виконання спеціального зав-дання з поперед-ження чи розкриття злочинної діяль-ності організованої групи чи злочинної організації.

Збігаються деякі обставини за які не настає відповідальність.

За ККУ обставин, що виключають відповідальність, значно більше.

Мета покарання

  1. Виправлення винного;

  2. перевиховання винного;

  3. спеціальна превенція;

  4. загальна (генеральна) превенція.

Мета однакова.


Обставини, що обтяжують відпові-дальність

Продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин; втягнення неповнолітнього в правопорушення; вчинення правопорушення групою осіб; вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або з інших надзвичайних обставин; вчинення правопорушення в стані сп’яніння.

Вчинення злочину особою повторно та рецидив зло-чинів; вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змо-вою, організованою групою чи злочин-ною організацією; вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворож-нечі або розбрату; вчинення злочину у зв’язку з виконан-ням потерпілим службового або громадського обов’язку; тяжкі наслідки, завдані злочином; вчинен-ня злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпо-радному стані; вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності; вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в мате-ріальній, службовій чи іншій залеж-ності від винного; вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним зайво-рюванням чи недо-умством; вчинення злочину з особли-вою жорстокістю; вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій; вчинення злочину загально небезпечним спосо-бом і вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням нарко-тичних або інших одурманюючих засобів; вбивство заручника.

Якщо повторно вчинено правопорушення, якщо чинять опір працівникам міліції.

Значно ширший спектр обставин.

Обставини, що пом’якшують відповідальність

Щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

З’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкрит-тю злочину; добро-вільне відшкоду-вання завданого збитку або усу-нення заподіяної шкоди; вчинення злочину неповно-літнім; вчинення злочину жінкою в стані вагітності; вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин; вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, служ-бову чи іншу залежність; вчи-нення злочину під впливом сильного душевного хвилю-вання, викликаного неправомірними або моральними діяннями потерпі-лого; вчинення злочину з переви-щенням меж край-ньої необхідності; виконання спеці-ального завдання з попередження чи розкриття злочин-ної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєдна-не з вчиненням злочину у випадках передбачених ККУ.

Пом’якшення щодо неповнолітніх.

Значно ширший спектр обставин.

Наслідки застосування

Не має наслідків.

Покарання тягне за собою судимість. В окремих випадках адміністративний нагляд.


В І випадку немає наслідків, в ІІ – є.

Звільнення від відповідальності

В окремих випадках звільняють від відповідальності

Відстрочка, амністія, помилування.

В окремих випадках звільняються від відповідальності.

Значно більше можливостей уникнути покарання


Крок 7. Закінчуємо роботу загальним висновком за результатами порівняння. Щоб зробити його правильно, необхідно подивитися висновки по кожному критерію та узагальнити їх.

Висновок: обидва поняття є різновидом юридичної відповідальності, в результаті якої настають несприятливі наслідки для конкретної особи у зв’язку з вчиненням нею правопорушення. Ці види відповідальності регулюються різними нормативно-правовими актами. Адміністративна відповідальність настає у разі порушення державного або громадського порядку, посягань на власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління. Кримінальна відповідальність настає за вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину передбаченого ККУ. ККУ передбачені значно жорсткіші покарання за злочин ніж КпАП за проступок так як злочин несе суспільну небезпеку.


Тренувальні вправи

Визначте в яких випадках настає адміністративна і в яких кримінальна відповідальність.

1. Петренко, Мицик, Суслов домовилися придбати автомат Калашникова та пістолет, щоб потім з використанням цієї зброї вчинити кілька нападів на пункти обміну валюти з метою їх пограбування. Після придбання зброї всі вони були затримані. Чи будуть Петренко, Мицик, Суслов притягатися до юридичної відповідальності. Якщо так то до якої?

Відповідь: _____________________________________________________

______________________________________________________________

2. У селі Глушиці вибухом двох артилерійських снарядів тяжко поранило 17 чоловік, двоє з них померло у лікарні. Як виявилося, рядовий Максименко, збираючись у короткострокову відпустку додому „прихопив” ящик з 18 снарядами. Приїхавши додому, поклав кілька з них до вогнища, вирішивши ознаменувати свій приїзд „салютом”. До якого виду юридичної відповідальності буде притягнуто Максименка?

Відповідь:______________________________________________________

______________________________________________________________

3. Громадянин Олександр, перебуваючи за кермом власного автомобіля, нехтуючи забороною на виконання обгону на певній ділянці дороги, здійснив маневр обгону. Внаслідок порушення правил дорожнього руху він зіткнувся з автомобілем ВАЗ-21103, державний № 37-49 КІА. В результаті зіткнення водій зазначеного автомобіля та його пасажир отримали незначні травми. Визначте вид юридичної відповідальності.

Відповідь:______________________________________________________

______________________________________________________________

4. Громадянин Кисельов придбав у громадян Петренко, Жосана для власного використання певну кількість опію. За вчинення цього діяння (спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі охорони здоров’я визначив, що придбана наркотична речовина невелика за кількістю) суд постановив призначити йому міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк у три роки. До якого виду юридичної відповідальності притягнули Кисельова?

Відповідь: _____________________________________________________

______________________________________________________________

5. Громадянин Шнуров полював на одному з об’єктів природно-заповідного фонду без заподіяння істотної шкоди. Визначте вид юридичної відповідальності.

Відповідь:______________________________________________________

______________________________________________________________

Завдання: складіть порівняльну характеристику понять реєстрація актів громадського стану та нотаріат в Україні.

Хід роботи

Крок 1. Працюємо з інформацією.

Акти цивільного стану – це засвідчені державою факти народження, смерті, укладання шлюбу, розлучення, встановлення батьківства, зміни прізвища, імені, імені по-батькові. Вони є юридичними фактами, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення відповідних прав і обов’язків. Акти громадського стану підлягають обов’язковій реєстрації в органах реєстрації актів громадського стану. Згідно з Законом України від 24 грудня 1993р. „Про органи реєстрації актів громадського стану” їх систему складають відділи реєстрації актів громадського стану, а в сільській місцевості виконавчі комітети сільських та посилкових рад. Органи реєстрації актів громадського стану забезпечують своєчасну і правильну реєстрацію актів громадського стану; вносять в актові записи необхідні зміни, доповнення та виправлення; відновлюють втрачені і анулюють повторно складені актові записи; видають громадянам свідоцтва про реєстрацію; зберігають архівний фонд. До працівників відділів реєстрації актів громадського стану може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту і рекомендований кваліфікаційною комісією для роботи в органах реєстрації актів громадського стану. Згідно з Положенням кваліфікаційні комісії створюються і діють при Головному управлінні юстиції в АРК, управліннях юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Реєстрація актів громадського стану і ведення діловодства у порядку, визначеному Мінюстом України. Управління органами реєстрації актів цивільного стану полягає в контролі за дотриманням вимог законодавства про реєстрацію актів громадського стану; розробки пропозицій по його удосконаленню; підготовки форм актів громадського стану і форм звітності; наданні практичної і методичної допомоги органам реєстрації актів громадського стану; здійсненні заходів з підвищення кваліфікації її робітників.

Нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладені обов’язки засвідчувати права, а також факти, які мають юридичне значення, та здійснювати інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної сили. Головними задачами нотаріальної служби є: охорона прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб і держави, їх власності шляхом здійснення визначених нотаріальних дій; профілактика правопорушень; укріплення законності. Правові основи організації і діяльності нотаріальної служби закріплені Законом України від 2 вересня 1993р. „Про нотаріат”. У відповідності з цим Законом виконання нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною практикою (приватні нотаріуси). Закон надав державним і приватним нотаріусам право посвідчувати угоди; видавати свідоцтва про права власності на частину в спільному майні подружжя; видавати свідоцтва про купівлю житлових приміщень на торгах; видавати дублікати документів, які зберігаються в нотаріальній конторі; посвідчувати правильність перекладу документів з однієї мови на іншу; посвідчувати факт, що громадянин є живим; посвідчувати факт знаходження громадянина у визначеному місті та інші нотаріальні дії. Державні нотаріуси мають більші повноваження ніж приватні. Згідно з законодавством тільки державні нотаріуси уповноважені накладати і знімати заборони відчуження жилого дому, квартири та інше нерухоме майно; видавати свідоцтва про право власності а частину в спільному майні подружжя на випадок смерті одного з подружжя; видавати свідоцтво про право на спадок (передано вже й приватним нотаріусам); застосовувати заходи з охорони спадкового майна; посвідчувати договори довічного утримання; засвідчувати підпис на документах, передбачених для дій за кордоном, а також підписи батьків або опікунів (піклувальника) на згоду про всиновлення дитини. Також, державні нотаріуси надають населенню додаткові послуги правового характеру, які не пов’язані з виконанням нотаріальних дій, а також послуги технічного характеру. Порядок здійснення цих послуг врегульований відповідним Положенням, затвердженим наказом Мінюста України від 04.01.1998р. В населених пунктах, де немає державного або приватного нотаріуса, визначені нотаріальні дії здійснюють посадові особи виконкомів. За кордоном виконання нотаріальних дій покладено на консульські установи України. Їх повноваження по здійсненню нотаріальних дій закріплені в Законі України „Про нотаріат”. Відкривають та ліквідують державні нотаріальні контори Мінюст України, а затверджує їх штати відповідні управління юстиції. Органи юстиції також впливають на діяльність приватних нотаріусів – видають і анулюють реєстраційні посвідчення, сприяють виділенню їм приміщення, наданню пільг сплати оренди. Мінюст України розробляє і видає правові акти, рекомендації, пояснення з питань організаційного і методичного забезпечення діяльності нотаріусів. Мінюст України затверджує обов’язкові для всіх нотаріусів Правила ведення нотаріального діловодства. На посаду нотаріуса призначаються громадяни України, які мають вищу юридичну освіту і пройшли ста жировку на протязі 6 місяців в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, який займається приватною нотаріальною практикою, склали кваліфікаційні іспити і отримали свідоцтво про право займатися нотаріальною діяльністю. Контроль за діяльністю кваліфікаційних комісій нотаріату здійснює Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Мінюсті України. Призначає на посаду державного нотаріуса і звільняє з посади Головне управління юстиції в АРК, обласними, Київським і Севастопольським міськими управліннями юстиції. Ці ж управління здійснюють реєстрацію приватної нотаріальної діяльності припиняють її в указаних Положенням про порядок реєстрації приватної діяльності випадках.

Крок 2. Визначаємо критерії за якими можна порівняти запропоновані поняття.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Крок 3. Розташуємо критерії в логічній послідовності.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Крок 4. Хід роботи з порівняння заносимо у таблицю, в лівій частині якої розташовуємо критерії.

Крок 5. Послідовно порівнюємо два поняття за кожним критерієм. Хід порівняння записуємо в центральній частині таблиці.

Крок 6. Визначаємо спільне і відмінне , робимо записи у правій частині таблиці.

Порівняльна характеристика понять нотаріат в Україні і реєстрація актів цивільного стану

Критерії

Нотаріат в Україні

Реєстрація актів цивільного стану

Результати порівняння

Спільне

Відмінне
































Висновок: _____________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________









6. Робота з документами


1. Розв’яжіть задачу.

15 квітня 2008р. працівниками міліції була затримана громадянка Яковлева, у неї вилучили шприц з наркотичною речовиною. 3 липня 2008р. при розгляді справи у суді встановлено, що громадянка Яковлева неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, ніде не працює, за місцем проживання характеризується негативно, має на утриманні сина 13 років. Суд визнав Яковлеву виною у скоєнні адміністративного правопорушення і призначив покарання у вигляді адміністративного арешту строком на 7 діб. Яковлева оскаржила рішення у суді. Чи правомірне рішення суду та чому? Чи буде переглянута справа за скаргою Яковлевої?

Мовою документів.

Стаття 32 КпАП України.

Адміністративний арешт встановлюється та застосовується лише в виключних випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб. Адміністративний арешт не може застосовуватися до вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 12 років, до осіб, які не досягли 18-річного віку, інвалідів І та ІІ групи.

Стаття 44 КпАП України: «Незаконне виробництво, придбання, збереження, перевезення, пересилка наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту у невеликих розмірах.»

Незаконне виробництво, придбання, збереження, перевезення, пересилка наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту у невеликих розмірах – тягнуть накладання штрафу від 18 до 43 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

Стаття 35 КпАП України: «Обставини, обтяжуючі відповідальність за адміністративні правопорушення».

Обставинами обтяжуючими відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

  1. Продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її.

  2. Повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. Вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

  3. Втягнення неповнолітнього в правопорушення.

  4. Вчинення правопорушення групою осіб.

  5. Вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або з інших надзвичайних обставин.

  6. Вчинення правопорушення в стані сп’яніння.

Стаття 38 КпАП України: «Накладання адміністративного стягнення».

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше 2 місяців з дня скоєння правопорушення, а при тривалому правопорушенні – 2 місяців з дня його виявлення.


2. Розв’яжіть задачу.

Ковальов (16 років), Шашков (18 років, інвалід І групи), перебуваючи в нетверезому стані, їхали по місту на автомобілі. За грубе порушення правил дорожнього руху інспектор ДАІ хотів зупинити правопорушників. Але на жест автоінспектора правопорушники не зупинились, а навпаки, збільшили швидкість. В результаті переслідування вони вимушені були зупинитися – обидва були доставлені в міліцію. Шашкова за злочинну непокору вимогам працівника міліції позбавили права керування автомобілем строком на 5 років. Ковальову, за рішенням ОВС, призначені виправні роботи на 3 місяці з утриманням 20% заробітку. Ковальов і Шашков подали скаргу в прокуратуру, в якій просили скасувати рішення ОВС, мотивуючи тим, що Ковальов, не зважаючи на той факт, що він працює, але ж являється неповнолітнім, а Шашков – інвалід І групи та користується автомобілем у зв’язку з інвалідністю.

Прокоментуйте ситуацію.

Стаття 12 КпАП України: «Вік, з якого настає відповідальність неповнолітніх».

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які на момент скоєння адміністративного правопорушення досягли 16-річного віку.

Стаття 24 КпАП України: «Види адміністративних стягнень».

За скоєння адміністративних правопорушень можуть бути застосовані наступні адміністративні стягнення:

  1. Попередження.

  2. Штраф.

  3. Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення.

  4. Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення.

  5. Позбавлення соціального права, наданого конкретному громадянинові (права управління транспортними засобами, права полювання).

  6. Виправні роботи.

  7. Адміністративний арешт.

Стаття 241 КпАП України: «Засоби впливу, які застосовуються до неповнолітніх».

За скоєння адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років можуть бути застосовані наступні види покарань:

  1. Зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

  2. Попередження;

  3. Догана або сувора догана;

  4. Передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, що їх замінюють.

Стаття 30 КпАП України: «Позбавлення спеціального права, наданого конкретному громадянинові».

Позбавлення спеціального права, наданого конкретному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання), застосовується строком до 3-х років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.

Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватися до осіб, які користуються цим засобом у зв’язку з інвалідністю, за виключенням випадків керування у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння, а також у випадках непокори вимогам робітника міліції про зупинку транспортного засобу.

Стаття 31 КпАП України: «Виправні роботи».

Виправні роботи застосовуються на строк до 2-х місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до 20% її заробітку в дохід держави. Виправні роботи призначаються районним (міським) судом (суддею).

Стаття 34 КпАП України: «Обставини, пом’якшуючі відповідальність за адміністративне правопорушення».

Обставинами, пом’якшуючими відповідальність за адміністративне правопорушення, визначаються:

  1. Щиросердне розкаяння винного.

  2. Відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди.

  3. Вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин.

  4. Вчинення правопорушення неповнолітнім.

  5. Вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до 1 року.

Стаття 35 КпАП України: «Обставини, обтяжуючі відповідальність за адміністративні правопорушення».

Обставинами обтяжуючими відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

  1. Продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її.

  2. Повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. Вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

  3. Втягнення неповнолітнього в правопорушення.

  4. Вчинення правопорушення групою осіб.

  5. Вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або з інших надзвичайних обставин.

Вчинення правопорушення в стані сп’яніння.


3. Розв’яжіть задачу.

Неповнолітній (17р.), інвалід ІІ групи та військовослужбовець строкової служби вчинили адміністративні проступки (відповідно – пошкодження дерев (ст.65 КпАП), злісне ухилення від явки до суду в якості свідка (ч.1 ст.185-3 КпАП) та ухилення від прибуття за викликом у прокуратуру (ч.2 ст.185-8 КпАП). На них були накладені такі стягнення:

  1. На неповнолітнього – накладення штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  2. На інваліда ІІ групи – адміністративний арешт на строк 10 діб.

  3. Військовослужбовець був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Запитання. Чи відповідають накладені стягнення нормам КпАП України.

Стаття 32 КпАП України, стаття 34 КпАП, стаття 241 КпАП, стаття 24 КпАП.

Стаття 65 КпАП: «Незаконна вирубка, пошкодження та знищення лісових культур та молодняку».

Незаконна вирубка або пошкодження дерев та кущів, знищення або пошкодження лісних культур, сіянців або саж енців у лісових пітомниках і на плантаціях, а також молодняка тягнуть накладання штрафа на громадян у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян.

Стаття 185-3 ч.1 КпАП: «Виявлення неповаги до суду».

Неповага до суду, яка виявилася у злочинному ухиленні від явки до суду свідка, потерпілого, позивача, відповідача… тягнуть накладання штрафу від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб…

Стаття 1858 КпАП України: «Ухилення від виконання законних вимог прокурора».

Ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру – тягне накладання штрафу на громадян від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян…


4.Розв’яжіть задачу.

Працівники міліції затримали неповнолітнього Нікітенко (17р.) за те, що той лаявся нецензурними словами перед входом до кінотеатру, на зауваження громадян та працівників міліції не реагував. Начальник ОВС постановив за вчинення дій, які є дрібним хуліганством, піддати Нікітенко адміністративному арешту на 10 діб.

Запитання. Чи допущені начальником ОВС порушення закону?

Мовою документів.

Стаття 32 КпАП, стаття 34 КпАП, стаття 241 КпАП.


5. Розв’яжіть задачу.

Громадянин Дядьо, який раніше вчинив злочин – крадіжку державного майна, та громадянка Лігостєва, що мала дитину у віці 7 місяців, займались заготівлею з метою збуту радіоактивно забруднених понад допустимий рівень ковбасних та молочних виробів.

Запитання. Назвіть обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.

Мовою документів.

Стаття 34 КпАП, стаття 35 КпАП, стаття 422 КпАП.


6. Розв’яжіть задачу.

Громадянин Олешко придбав у громадян Тищенко та Голубятникова для власного використання певну кількість опію. За вчинення цього діяння спеціально уповноважений орган виконавчої влади постановив призначити йому міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк у три роки.

Запитання. Чи законним є рішення суду? Відповідь прокоментуйте.

Мовою документів.

Стаття 44 КпАП.


7. Розв’яжіть задачу.

Неповнолітній Максименко (17р.) та його товариш Карасьов (19р.) перебуваючи у нетверезому, витягли цигарки і почали курити у вагоні метрополітену, за що були затримані працівниками міліції.

Запитання. За якою статтею КпАП України слід кваліфікувати дії Максименко та Карасьова? Які органи правомочні накласти стягнення на Максименко та Карасьова і яке саме?

Мовою документів.

Стаття 34 КпАП, стаття 35 КпАП, стаття24 КпАП, стаття 241 КпАП, стаття 110 КпАП. Порушення правил користування засобами залізничного транспорту.

Пошкодження внутрішнього обладнання пасажирських вагонів, скла, локомотивів і вагонів – тягне накладання штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян.

Паління в вагонах (у тому числі і тамбурах) приміських потягів, у невстановлених для паління місцях у потягах дальнього та ближнього сполучення, а також у метрополітенах – тягне попередження або накладання штрафу від 0,5 до 1 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян.


8. Розв’яжіть задачу.

Громадянин Власенко своїми діями пошкодив трамвайну колію, що створило аварійну ситуацію. Порушник був затриманий і за рішенням судді районного суду на нього накладено 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Запитання. Чи міг цю справу розглядати суд? Чи законним є його рішення?

Мовою документів.

Стаття 139 КпАП: «Пошкодження доріг, залізничних переїздів, інших доріжних споруд і технічних засобів регулювання, створення перешкод для руху та незастосування необхідних заходів для їх усунення».

Порушення, передбачені ч.1 цієї статті, які призвели до створення аварійної ситуації або пошкодження транспортних засобів, вантажу або іншого майна, – тягне накладання штрафу на громадян від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян…






































7. Афоризми, прислів’я про юриспруденцію, питання для обговорення, дискусії


  1. «Правосуддя – основа держави». (Цицерон)

  2. «Закони – якорі держави». (Ф.Бекон)

  3. «Законодавча влада – серце держави, влада виконавча – її мозок». (Ж.-Ж. Руссо)

  4. «Порядний той, хто своє право вимірює своїм обов’язком». (Лакордер)

  5. «Усвідомлення права розвиває усвідомлення обов’язку». (В.Гюго)

  6. «Добробут держави залежить від її законів» (Аристотель)

  7. «Сила закону полягає у тому, щоб наказувати, забороняти, дозволяти, карати». (Микола Коркунов)

  8. «За дрібні злочини можна потрапити до в’язниці, за великі – ввійти в історію». (Є.Сенека)

  9. Пам’ятай, що ти людина. (Лат.)

  10. Не шукай у інших правди, як у тебе її немає. (Укр.)

  11. Бачив – не приховуй, не бачив – не базікай. (Укр.)

  12. Рука руку миє.

  13. Профілактика правопорушень. Діяльність міської (районної) координаційної ради з профілактики правопорушень.

  14. Адміністративні правопорушення в нашому місті.

  15. Ефективність роботи адміністративної комісії при виконавчому комітеті міської ради.

  16. Наведіть приклади адміністративних правопорушень та засобів адміністративного покарання за їх скоєння.

  17. Як ви вважаєте, чому деякі види покарань можуть застосовуватися лише на підставі судового рішення?

  18. Порівняйте мету застосування до адміністративної та кримінальної відповідальності.

  19. Як ви вважаєте, чи доцільно скасувати стаціонарні пункти ДАІ? Запропонуйте свою реформу органів ДАІ (реальну для втілення і щоб підняти авторитет ДАІ в очах респондентів).

  20. З ЗМІ доберіть декілька випадків про роботу органів державного управління у вашому місті. Визначте, які питання та проблеми вони вирішують?

  21. Прокоментуйте тезу «П’яний за кермом – злодій». Запропонуйте свій метод боротьби з п’яницями за кермом (реальний для втілення і не порушуючий норм Конституції України).





8. Цікаво знати


Порядок реєстрації транспортних засобів

Якщо ваша родина вирішила придбати транспортний засіб, то слід знати алгоритм купівлі-продажу. Автомобіль – свято за значні гроші. Та щоб свято не перетворилося на трагедію, а зароблені вашою родиною гроші не стали «подарунком», легкою здобиччю для спритних автомобільних кидал, слід вжити низку запобіжних заходів, особливо, якщо транспортний засіб купується у незнайомої людини.

Насамперед необхідно перевірити дійсність реєстраційних документів, законність реєстрації транспортного засобу в базі даних МВС України та перевірити автомобіль на предмет зміни (перебивки, вварення) заводських номерів агрегатів (двигуна та кузова). Після того, як шляхом технічної експертизи буде встановлена достовірність номерів агрегатів транспортного засобу, його необхідно перевірити на викрадення по Україні, по СНД та Інтерполу. За результатами перевірки вам необхідно отримати документи від установ, які мають право (ліцензію) на здійснення даного виду діяльності.

Переконавшись у тому, що обраний вами автомобіль має «чисту біографію», можна оформляти купівлю-продаж через комісійні магазини, які видають довідку-рахунок на уніфікованому бланкові, що має силу не тільки в Україні, а й за кордоном.

Після придбання авто він підлягає державній реєстрації, оскільки, згідно зі ст.34 Закону України «Про дорожній рух», експлуатація незареєстрованих транспортних засобів, а також без державних номерних знаків встановленого зразка, забороняється. У випадку експлуатації такого транспортного засобу його може бути примусово вилучено, а до водіїв, які керують такими транспортними засобами, застосовуються заходи адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Правила державної реєстрації та обліку автомобілів… затверджені постановою Кабінету Міністрів від 21 жовтня 1993р. №873 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998р. №1388.

Правомірність придбання авто, номерних агрегатів підтверджується документами, скріпленими печаткою, виданими торговельними організаціями, митними органами й судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів, військовими частинами, відділами матеріальних фондів оперативних командувань, підприємствами, підрозділами ДАІ тощо. Такими документами можуть бути:

  • довідка-рахунок, видана торговельною організацією на аукціоні, підприємством, що реалізує транспортний засіб;

  • договір дарування, купівлі-продажу, міні та інші договори, укладені у встановленому порядку, свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя тощо, посвідчені або видані нотаріусом, якщо це передбачено чинним законодавством;

  • копія рішення суду і виконавчого листа про приналежність транспортного засобу;

  • довідка органу соціального захисту населення, який виділив автомобіль з ручним керуванням або мотоколяску.

При реєстрації транспортних засобів, що були в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім документів, додається свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) з поміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Відчуження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться.

Державна реєстрація транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції. Транспортні засоби реєструються за підприємствами і громадянами. Засоби, які належать кільком громадянам, реєструються за тим з них, на якого оформлені документи, що стверджують правомірність придбання засобу. За їх згодою у розділі «особливі відмітки» свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорту) може бути зроблено запис: «Іванов Іван Іванович» має право керувати, який скріплюється печаткою реєстраційно-екзаменаційного підрозділу Державтоінспекції. Власники транспортних засобів або уповноважені ними органи, громадяни зобов’язані зареєструвати належні їм транспортні засоби протягом 10 діб після їх придбання.

Реєстрація здійснюється на підставі заяви власника та документів, що засвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів, за умови сплати передбачених податків, зборів та інших платежів.

Під час реєстрації, перереєстрації, зняття з обліку транспортні засоби підлягають перевірці відповідності номерних агрегатів обліковим даним. Огляд проводиться працівниками органів ДАІ міськрайвідділів за місцем проживання власників транспортних засобів, про що в документах робиться помітка або видається акт технічного огляду, завірений печаткою.

На зареєстровані транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію (реєстраційні талони), а також державні номерні знаки: по два – на автотранспорт, по одному – на мототранспорт і причіп. При реєстрації транспортних засобів, знятих з обліку в інших регіонах, на час, потрібний для здійснення необхідної перевірки за місцем попередньої реєстрації, власникові на термін до трьох місяців видається тимчасовий реєстраційний талон і номерні знаки.

Автомобілі реєструються за особами, які досягли 18-ти років, мототранспортні засоби – за особами, які досягли 16-ти річного віку, за винятком автомототранспорту , що перейшов у спадщину. При реєстрації транспортного засобу за неповнолітніми спадкоємцями в обов’язковій картці вказується прізвище, ім’я та по батькові батьків або опікуна чи піклувальника і робиться помітка про те, що зняття з обліку без дозволу органів опіки та піклування забороняється.

Транспортні засоби реєструються за місцем постійного або тимчасового проживання їх власників. Реєстрація виграних транспортних засобів проводиться на підставі довідки-рахунку, зворотна сторона якої заповнюється членами комісії, що проводить розиграш, і скріпляється печаткою.

Всі транспортні засоби підлягають техогляду. Правила проведення техогляду затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993р. №141. Технічний огляд проводиться органами Державтоінспекції або комісіями, які очолюються їхніми працівниками, за участю представників відповідних підрозділів Міноборони, а також громадськості з метою перевірки відповідності їхнього технічного стану. Під час проведення технічного огляду здійснюється контроль за вчасністю медичного огляду водіїв і оплати податку власниками транспортних засобів.

Технічному огляду підлягають:

  • легкові і вантажні автомобілі, мотоцикли, моторолери, причіпи, напівпричіпи, що належать організаціям та фізичним особам – один раз на рік, з 2 січня по 31 липня;

  • автобуси, вантажні автомобілі, пристосовані для перевезення людей і спеціалізовані автомобілі для перевезення небезпечних вантажів – два рази на рік: з 2 січня до 31 липня та з 1 вересня по 30 листопада.

Державтоінспекція не пізніше, ніж за 20 днів до початку техогляду, через ЗМІ повідомляє фізичних осіб-власників про термін і місце подання транспортних засобів на техогляд. Якщо транспортні засоби відправляються у тривале відрядження, вони подаються на технічний огляд до від’їзду. Транспортні засоби, які перебувають на капітальному ремонті, підлягають техогляду після закінчення ремонту. Власник транспортного засобу пред’являє працівникові Державтоінспекції свій паспорт, у разі необхідності – відповідне доручення, реєстраційний документ, документ лабораторії діагностики технічного стану дорожніх транспортних засобів, квитанцію про оплату талона проходження технічного огляду, квитанцію про сплату встановленої суми податку з власників транспортних засобів та квитанцію про оплату технічного огляду. У водія перевіряються наявність посвідчення на право керування і довідки про медичний огляд. Після проведення техогляду у реєстраційному документі старого зразка працівником Державтоінспекції робиться запис «Техогляд проведено», який скріплюється його підписом та особистим штампом. Після техогляду власнику видається талон, у якому працівник Державтоінспекції робить відповідні помітки і скріплює їх своїм підписом та особистим штампом. Талон проходження технічного огляду закріплюється в правому кутку вітрового скла транспортного засобу.

Якщо транспортний засіб визнано несправним, помітка в реєстраційному документі не робиться і талон не видається. Експлуатація транспортних засобів, що не пройшли техогляду забороняється. У встановлений термін його власник повинен подати комісії з проведення техогляду письмову заяву, здати номерний знак і пред’явити квитанцію про сплату встановленої суми податку. Особи, які експлуатують транспортні засоби, що не пройшли технічного огляду в установлені терміни, несуть адміністративну відповідальність.


Порядок придбання, зберігання, обліку та використання

вогнепальної, пневматичної і холодної зброї,

а також боєприпасів до зброї

Порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення й використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів визначений Інструкцією, затвердженою наказом МВС України від 21.08.98р. №622.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.06.1992р. №2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна» правом придбання мисливської гладкоствольної зброї користуються громадяни, які досягли 21-річного віку, а мисливської нарізної зброї – 25-річного віку, на холодну та пневматичну зброю – 18-річного віку. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність. У разі трьох і більше одиниць вогнепальної, пневматичної зброї, арбалетів приміщення (будинок, квартира тощо) або сейф (шафа) для їх зберігання повинні бути обладнані охоронною сигналізацією, автоматичною або з виводом на пульт централізованого нагляду органів внутрішніх справ. При цьому спускові гачки мисливської вогнепальної зброї повинні бути замкнені курковими замками безпеки.

Для одержання в органах внутрішніх справ дозволу на придбання зброї громадянами подаються такі документи:

  • письмове клопотання щодо видачі дозволу на ім’я керівника органу внутрішніх справ (за місцем проживання громадянина);

  • заповнена картка-заява;

  • медичний висновок лікувального закладу про відсутність протипоказань, що перешкоджають придбанню зброї;

  • сертифікат про проходження обов’язкового профілактичного наркологічного огляду;

  • довідка про проходження навчання з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та застосування;

  • платіжне доручення (квитанція) установи банку про оплату послуг за видачу такого дозволу.

Придбана зброя протягом десяти днів з дня придбання має бути зареєстрована в ОВС за місцем проживання з одержанням дозволу на її зберігання, носіння. Для одержання дозволу на зберігання, носіння вогнепальної мисливської гладкоствольної, нарізної, комбінованої та пневматичної зброї, арбалетів їхні власники в ОВС подають:

  • письмове клопотання щодо видачі дозволу на ім’я керівника ОВС;

  • три фотокартки розміром 3х4 см.;

  • дублікат дозволу на придбання зброї з позначкою про продану зброю або інший документ, що засвідчує джерело надходження та приналежність зброї;

  • платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг за реєстрацію (перереєстрацію) зброї;

Для одержання дозволу на зберігання колекційної холодної зброї її власник подає в ОВС за місцем проживання:

  • дублікат дозволу з позначкою магазину про реалізацію такої зброї або інші документи;

  • кольорові фотографії зброї розміром 15х15см.

На підставі поданих документів в ОВС видає дозвіл на зберігання такої зброї. У дозволі ставиться штамп «Колекція». У разі потреби перевезення такої зброї (для участі у виставках тощо) ОВС видають дозволи на її перевезення.

Особами, які мають нагородну вогнепальну зброю, ОВС видаються дозволи на її зберігання без зазначення строку їх дії з позначкою «Нагорода». У разі смерті власника нагородна зброя (нарізна, вогнепальна, зброя армійських зразків) негайно здається родичами померлого в ОВС безоплатно, а мисливська нарізна або гладкоствольна вогнепальна зброя, пневматична й холодна зброя – протягом десятиденного терміну здається в органи міліції на тимчасове зберігання до вирішення питання щодо спадкування майна (але на строк не більше 6 місяців). Якщо хтось із спадкоємців бажає стати власником зброї, вона може бути зареєстрована на його ім’я у встановленому порядку. Якщо серед спадкоємців немає осіб, які можуть мати право на зберігання зброї, вона повинна в місячний строк бути продана чи подарована родичами померлого власника особі, що має дозвіл ОВС на придбання зброї.

У разі втрати або крадіжки зброї власник зобов’язаний негайно повідомити про це ОВС. За порушення правил придбання, зберігання, перевезення, продажу, реєстрації зброї та користування нею винні особи можуть бути притягнуті до адміністративної чи кримінальної відповідальності, яка передбачає, крім основних видів покарання, оплатне вилучення чи конфіскацію зброї і бойових припасів.


Порядок придбання, реєстрації і зберігання газових пістолетів

та револьверів

З метою самозахисту, а також захисту життя, здоров’я, честі й гідності інших осіб громадяни мають право на придбання і зберігання (носіння) газових пістолетів і револьверів та патронів до них, а також газових балончиків.

Порядок придбання, продажу, реєстрації, обліку, зберігання і застосування вищезазначених засобів визначений спеціальним Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993р. Цим Положенням передбачено, що упаковки з аерозолями сльозоточивої та подразливої дії (газові балончики) продаються громадянам, які досягли 18-річного віку, підприємствам, установам, організаціям без дозволу ОВС у спеціальних магазинах чи окремих секціях магазинів. А для придбання й зберігання (носіння) газових пістолетів і револьверів та патронів до них необхідний спеціальний дозвіл ОВС громадянам – за місцем проживання, за місцем реєстрації – установам…

Дозволи на придбання і зберігання газових пістолетів та револьверів і патронів до них видаються громадянам, які досягли 18-річного віку, за наявності довідки медичного закладу, про те, що за станом здоров’я вони можуть володіти спеціальними засобами та ознайомлені з порядком їх зберігання і застосування. Дозвіл на придбання газових пістолетів та револьверів видається на 3 місяці. Не використаний у цей термін дозвіл повертається до ОВС. Кількість газових пістолетів, що можуть бути у власності, не обмежується.

Для отримання дозволу на придбання газових пістолетів, револьверів громадяни подають до ОВС:

  • заповнену картку-заяву;

  • дві фотокартки розміром 3х4см.;

  • висновок медичного закладу;

  • квитанцію про оплату послуг, пов’язаних з оформленням документів для видачі дозволу на придбання.

ОВС не більше як у місячний строк розглядає документи і видає дозвіл на придбання або мотивовано відмовляє в цьому. Протягом десяти днів від дня придбання газові пістолети подаються до ОВС (за місцем проживання) для реєстрації та оформлення дозволу на їхнє зберігання (носіння). Для отримання дозволу необхідно подати до ОВС корінець дозволу на придбання з позначкою спеціалізованого магазину про продаж газового пістолета та квитанцію про оплату послуг, пов’язаних з оформленням документів на видачу дозволу. Дозвіл на зберігання і носіння газових пістолетів видається ОВС терміном на три роки. Такий дозвіл може бути виданий кожному членові сім’ї власника газового пістолета, який має на це право. Для продовження терміну дозволу на зберігання газових пістолетів необхідно перереєструвати їх. Для цього власник зброї зобов’язаний за місяць до закінчення терміну дії дозволу на зберігання подати заяву до ОВС за місцем проживання наявні газові пістолети і такі документи:

  • заяву на ім’я начальника ОВС з проханням провести перереєстрацію газового пістолета;

  • квитанцію про оплату послуг, пов’язаних з перереєстрацією;

  • висновок медичного закладу.

Ці засоби мають зберігатися у металевих ящиках (сейфах) і до них не повинні мати доступ сторонні особи.

В усіх випадках носіння газових пістолетів власник зобов’язаний мати при собі дозвіл ОВС. У разі відсутності такого дозволу газова зброя вилучається працівниками ОВС до розгляду справи по суті.

ОВС дозволи не видають, а видані дозволи анулюють у разі:

  • висновку медичного закладу про те, що така особа за станом здоров’я не може володіти спеціальними засобами самооборони;

  • відомостей про систематичне порушення особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин;

  • пред’явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину, а також засудження до позбавлення волі;

  • не погашеної або не знятої судимості за тяжкий злочин або злочин, скоєний із застосуванням вогнепальної зброї, вибухових матеріалів чи спеціальних засобів самооборони;

  • умовного засудження особи з іспитовим терміном або засудження до виправних робіт;

  • вироку суду щодо такої особи, виконання якого відстрочене.

В разі анулювання дозволу ОВС, цій засіб і патрони до нього зберігаються його родичами до вирішення питання про спадкове майно. Можна успадкувати або передати до ОВС протягом місяця для реалізації. Якщо ж спадкоємець не оформив належним чином зброю, то вона вилучається в установленому законом порядку. У разі втрати або крадіжки газового пістолета власник зобов’язаний негайно повідомити ОВС.

Спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та подразливої дії, громадяни мають право застосовувати:

  • для захисту від злочинних посягань на своє життя і здоров’я, житло та майно чи життя і здоров’я, житло та майно інших громадян;

  • для затримання особи, яка скоїла злочин і намагається втекти або вчинити опір, з наступною передачею її працівникам ОВС.

Перед застосуванням спеціальних засобів самооборони громадянин, якщо є можливість, зобов’язаний попередити нападника про свій намір їх застосувати. Якщо внаслідок застосування спеціальних засобів самооборони нападникові заподіяні тяжкі ушкодження або він помер, громадянин, що застосував такі засоби, зобов’язаний негайно викликати карету швидкої медичної допомоги, вжити заходів до забезпечення охорони місця події та сповістити про це ОВС. Забороняється застосовувати спеціальні засоби самооборони у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи. Категорично забороняється застосовувати спеціальні засоби самооборони до правоохоронних органів під час виконання ними службових обов’язків.

Посадові особи та громадяни, що порушили встановлений порядок виготовлення, реалізації, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, притягаються до адміністративної чи інших видів відповідальності.







9. Готуємось до тематичного

оцінювання


Адміністративне правопорушення

та адміністративна відповідальність

І. Початковий рівень навчальних досягнень

1.1

1. Адміністративне правопорушення – це:

а) проступок; б) злочин.

2. За адміністративне правопорушення передбачено:

а) дисциплінарна відповідальність; б) адміністративна відповідальність.

3. Адміністративна відповідальність:

а) це один з видів юридичної відповідальності; б) не є юридичною відповідальністю.

1.2

1. Конкретні види адміністративної відповідальності називаються:

а) стягнення; б) покарання.

2. Адміністративне правопорушення для суспільства є:

а) небезпечним; б) шкідливим.

3. Адміністративним правопорушенням вважається:

а) тільки дія; б) бездіяльність.

1.3

1. Одним з основних нормативно-правових актів, який визначає адміністративну відповідальність є:

а) Кодекс України про адміністративні правопорушення;

б) Правила внутрішнього трудового розпорядку.

2. Які з перелічених дій є адміністративними проступками:

а) громадянин надрукував в газеті неправдиву інформацію про чесну людину;

б) водій керував автомобілем у нетверезому стані;

в) громадянин Чєкін вкрав магнітофон з кабінету;

г) пішохід перейшов дорогу на червоне світло світлофора;

д) підлітки нецензурно лаялись у суспільному місці.

3. Доповніть в залежності від форми вини адміністративне правопорушення діляться на:

а) умисне; б) …

Відповіді: 1.1 – 1. а; 2. б; 3.а; 1.2 – 1. а; 2. б; 3. б; 1.3 – 1. а; 2. а, б, г, д; 3. а, б-необережність.


ІІ. Середній рівень навчальних досягнень

2.1.

1. Перелічите ознаки адміністративного правопорушення.

2. Суб’єктами адміністративного правопорушення є:

а) тільки громадяни України; б) особи, які скоїли адміністративне правопорушення.

3. Адміністративна відповідальність настає:

а) з 16 років; б) з 18 років.

2.2

1. Адміністративне правопорушення – це…

2. Перелічите види адміністративних стягнень.

3. Знайдіть помилку.

Виправні роботи застосовуються на строк 6 місяців з відбуванням як за основним місцем роботи правопорушника, так за місцем вказаним судом.

2.3

1. Доповніть.

Окрім адміністративних стягнень до правопорушника можуть застосовуватися і інші види адміністративного примусу.

2. За скоєння адміністративного правопорушення передбачено виселення за межі України, яке застосовується:

а) до іноземних громадян; б) до громадян України; в) до осіб без громадянства.

3. Які заходи адміністративних стягнень накладаються тільки судом?

Відповіді:

2.1 1. протиправність дії або бездіяльність; караність; винність.

2.2 1. Адміністративне правопорушення – це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

2. Попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, або грошей, позбавлення спеціального права, виправні роботи, арешт.

3. Згідно зі ст.31 КпАП виправні роботи призначаються на строк до 2 місяців з відбуванням за основним місцем праці з утриманням до 20% з заробітку в дохід державі.

2.3 1. Адміністративне затримання особи; особистий огляд; огляд речей; вилучення речей та документів.

2. а; в.

3. Виправні роботи; адміністративний арешт.


ІІІ. Достатній рівень навчальних досягнень

3.1

1. Державне управління – це діяльність:

а) органів судової влади; б) законодавчої влади;

в) органів виконавчої влади; г) органів прокуратури.

2. Назвіть основні обов’язки державних службовців:

а) додержання Конституції та законів України;

б) захист своїх законних інтересів у судовому порядку;

в) прояв творчості та ініціативи у роботі;

г) виявлення і розслідування вчинених злочинів.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення почав діяти:

а) 1 червня 1985р.; б) 7 грудня 1984р.; в) 1 червня 1984р.

4. Назвіть суб’єкта адміністративного правопорушення:

а) посадова особа; б) особа без громадянства у віці 15р.;

в) іноземці; г) громадяни України, що досягли 16-річного віку.

5. Об’єктивна сторона складу адміністративного проступку включає:

а) протиправні наслідки; б) вину; в) осудність;

г) засоби вчинення проступку.

6. Назвіть органи, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення:

а) адміністративні комісії при районних державних адміністраціях;

б) районні суди; в) ОВС; г) всі відповіді правильні.

3.2

1. Доповніть. Адміністративний арешт не може застосовуватися до:

а) вагітних жінок; б) ; в) .

2. Строк перебування особи в приміщенні правоохоронних органів не може перебільшувати:

а) 1год.; б) 3 год.; в) 72год.

3. У чому різниця між оплатним вилученням та конфіскацією речі, яка стала знаряддям правопорушення?

4. У чому полягає особливість адміністративної відповідальності неповнолітніх? Визначте відповідальність неповнолітніх у віці до 16 та від 16 до 18 років.

5. Який орган розглядає справи про адміністративні правопорушення? Який порядок їх розгляду?

6. Адміністративне затримання і затримання особи яка підозрюється у скоєнні проступку – це один вид затримання? Чому?

3.3

1. Які адміністративні правопорушення вважаються:

а) дрібним хуліганством; б) дрібним розкраданням.

Чим вони відрізняються від хуліганства та крадіжки?

2. Перелічите види адміністративних правопорушень в залежності від сфери суспільного життя їх скоєння. Наведіть приклади.

3. За які види адміністративних правопорушень можуть застосовуватися виправні роботи і адміністративний арешт.

Відповіді:

3.1 1. в; 2. а; в; 3. а; 4. а; в; г; 5. г; 6. г.

3.2 1. Інвалідів І та ІІ групи; неповнолітніх.

2. б; 3. У випадку з оплатним вилученням предмета правопорушник отримує матеріальну компенсацію за вилучену річ, а у випадку з конфіскацією предмета, у правопорушника примусово безоплатно вилучають предмет, який став знаряддям правопорушення.

4. В Україні неповнолітніми визнаються особи, які не досягли 18-річного віку. Адміністративній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення проступку виповнилось 16 років. До 16 років за вчинені проступки неповнолітнім несуть відповідальність його батьки. Скоєння проступку неповнолітнім є пом’якшуючою обставиною. У віці від 16 до 18р. до неповнолітнього можуть бути застосовані слідуючи види стягнень: зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження, догана або сувора догана, передача неповнолітнього під нагляд батькам, або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання. Передбачені стягнення мають виховний характер.

5. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються відповідно до їх підвідомчості. А саме: адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районні у містах, державних адміністрацій; виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатів; районні (міські) суди (судді); ОВС, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи) уповноважені на це КпАП. Справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18р., розглядають судді районних (міських) судів. Основні стадії провадження справ про адміністративні правопорушення: порушення справи, встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення і надіслання його органові (посадовій особі), уповноваженим розглядати справу про адміністративне правопорушення; розгляд справи про адміністративне правопорушення; внесення постанови по справі про адміністративне правопорушення; оскарження і опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення; виконання постанов про накладання адміністративних стягнень.

6. Це різні види затримання. Адміністративне затримання є більш жорстоким заходом і застосовується лише у випадках передбачених КпАП, зокрема при вчиненні проступків, що порушують громадянський порядок або пов’язані з неповагою до органів влади та з опором працівникам правоохоронних органів. Затримання застосовується, як правило, на строк не більш 3 годин. У виняткових випадках, у зв’язку з особливою потребою законодавчими актами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання. Обов’язково складається протокол про затримання. За час затримання має бути складений також і протокол про адміністративне правопорушення. На прохання затриманого про місце його перебування мають бути повідомлені його родичі, а також підприємство де він працює. У разі затримання неповнолітнього про це обов’язково мають бути повідомлені його батьки чи особи, що їх замінюють. Адміністративне затримання слід відрізняти від затримання особи за підозрою у вчиненні злочину; в останньому випадку за підозрою у вчиненні злочину; в останньому випадку затримання здійснюється на підставі положень Кримінально-процесуального Кодексу України і його строк не може перевищувати 72 години з моменту затримання особи. Якщо за цей час особі не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою, вона повинна негайно бути звільнена.

3.3

1. а) вчинення скандалу, нецензурна лайка у громадському місці, приставання до громадян;

б) дрібним розкраданням вважається викрадення державного чи колективного майна шляхом крадіжки, шахрайства, розтрати, привласнення чи зловживання службовим становленням, якщо вартість такого майна не перевищує 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо вартість викраденого більша, вчинені дії вважаються не проступком, а злочином і підпадають під дію ККУ. І крадіжка і хуліганство є суспільно небезпечними (тобто злочином) і регулюються нормами ККУ. Приклади хуліганства: безпричинне нанесення побоїв, знищення чи пошкодження майна, телефонні дзвінки з уживанням непристойних, образливих виразів чи погроз, знущання над хворими старими чи немічними людьми, демонстративне оголення на очах у обурених цими діями громадян; застосування вогнепальної зброї, ножів, кастетів, металевих прутів чи палиць, гумових чи дерев’яних кийків…

2. а) Адміністративне правопорушення у галузі охорони праці і здоров’я населення (порушення вимог законодавства про працю та охорону праці).

б) Адміністративне правопорушення, що посягають на власність (дрібне розкрадання державного майна).

в) Адміністративне правопорушення у галузі охорони природи, використання природних ресурсів (порушення правил користування землею).

г) Адміністративне правопорушення в промисловості (порушення правил користування газом або електроенергією в побуті).

д) Адміністративне правопорушення в сільському господарстві (знищення зібраного врожаю).

е) адміністративне правопорушення на транспорті (перевищення швидкості керування автомобілем).

є) Адміністративне правопорушення у галузі житлових прав громадян ( порушення правил утримання собак і котів).

ж) Адміністративне правопорушення у галузі торгівлі (обман покупця).

з) Дрібне розкрадання державного або колективного майна (ст.51); дрібне хуліганство (ст.173); пияцтво в суспільних місцях (ст.178); публічні заклики до невиконання вимог робітника міліції (ст.185); порушення порядку організації і проведення мітингів, демонстрацій (ст.185) – виправні роботи. Адміністративний арешт – незаконні виготовлення наркотичних засобів (ст.44), злісна непокора працівникам міліції (ст.185), виявлення неповаги до суду (ст.185).


ІV. Високий рівень навчальних досягнень

4.1

1. Назвіть основні принципи державної служби:

а) дотримання прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;

б) професіоналізм;

в) доцільність;

г) плановість.

2. Предметом адміністративного правового регулювання є суспільні відносини, що виникають, змінюються або припиняються у сфері:

а) законодавчої роботи; б) судової влади; в) державного управління;

г) народного господарства.

3. Назвіть суб’єктів адміністративних правовідносин:

а) державні службовці; б) народні депутати України;

в) Президент України; г) Кабінет Міністрів України.

4. До суб’єктивної сторони складу адміністративного проступку належить:

а) мотив; б) суспільно небезпечна дія; в) суспільна небезпечна діяльність; г) вина.

5. Назвіть основні ознаки адміністративної відповідальності:

а) адміністративна відповідальність полягає у застосуванні до винних адміністративних стягнень;

б) адміністративна відповідальність є засобом охорони правопорядку;

в) адміністративна відповідальність реалізується у визначених законодавством процесуальних формах;

г) існує особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності.

6. Назвіть види адміністративних стягнень:

а) попередження; б) виправні роботи; в) догана.

7. Назвіть заходи впливу, які можна застосовувати до неповнолітніх:

а) адміністративний арешт; б) застереження; в) догана або сувора догана; г) попередження.

8. Назвіть стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення:

а) подання позову до суду; б) адміністративне розслідування;

в) виконання постанови; г) віддання обвинуваченого до суду.

4.2

1. В чому полягає різниця між конфіскацією по кримінальному праву та конфіскацією в адміністративному праві? Назвіть не менш трьох відмінностей.

2. Які строки накладення адміністративного стягнення передбачені адміністративним законодавством?

3. В яких випадках предмет, що став знаряддям скоєння адміністративного правопорушення, не підлягає конфіскації? Наведіть приклади.

4.3

1. Розв’яжіть задачу.

15р. Сидоров та 18р. Волков зібрали радіо передатчики та без дозволу систематично виходили в ефір, чим створили перешкоди для передач різних служб. Свавільні виходи в ефір, як правило, супроводжувались нецензурною лайкою. Як слід кваліфікувати їх дії? Які заходи відповідальності слід застосовувати до неповнолітніх?

2. Розв’яжіть задачу.

Працівники ДАІ затримали гр. Коваленко, який був за кермом у стані алкогольного сп’яніння.

а) Яке правопорушення скоїв гр. Коваленко?

б) Які процедури необхідно виконати працівникам ДАІ, щоб накласти стягнення?

в) Яким може бути стягнення?

3. Заповніть таблицю.

Критерії

Адміністративна відповідальність

Кримінальна відповідальність


4. Що таке адміністративний процес? Назвіть і розкрийте основні стадії адміністративного виробництва.

Відповіді:

4.1 1. а, б; 2. а. б, в; 3. а, б, в; 4. а, г; 5. а, б; 6. а, б; 7. в, г; 8. б, в.

4.2

1. – В адміністративному праві конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом примусового безоплатного вилучення предмета у власність держави. Вилучається лише предмет, який став знаряддям правопорушення. В кримінальному праві конфіскується у власність держави все або частина майна, яка є власністю засудженого. Тобто в першому випадку вилучається лише предмет, а в другому – майно або частина майна.

Перший випадок регулюється КпАП, а другий – ККУ.

В першому випадку конфіскація проводиться за проступок, а в другому – за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках спеціально передбачених ККУ.

На відміну від кримінального права, конфіскація в адміністративному праві застосовується, як основне, так і додаткове покарання, а в кримінальному тільки, як додаткове.

Також за кримінальне покарання конфіскація встановлюється виключно судом, а за КпАП вона може бути застосована і іншими державними органами, уповноваженими розглядати справи про адміністративні проступки.

2. Не пізніше як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення.

Якщо правопорушення триваюче – не пізніше як через 2 місяці з дня його виявлення.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення – не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття (ст.38 КпАП)

3. Згідно частини 2 ст.29 КпАП не застосовується конфіскація зброї та бойових припасів (як і інших знарядь полювання) до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.

4.3

1. Дії Сидорова та Волкова слід кваліфікувати, як дрібне хуліганство. Дії підлітків будуть регулюватися КпАП. У зв’язку з тим, що адміністративна відповідальність настає у віці з 16р., то 15р. Сидоров до відповідальності не буде притягатися, але його батьки будуть нести адміністративну відповідальність за неналежне виховання сина. Згідно зі ст.184 КпАП на батьків буде накладено штраф у розмірі від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Волков вже досяг віку, коли настає адміністративна відповідальність. До нього буде застосоване адміністративне стягнення згідно зі ст.173 КпАП накладання штрафу у розмірі від 3 до 7 неоподатковуваних доходів громадян або виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців з утриманням 20% заробітку, а також за ст.146 КпАП накладання штрафу у розмірі від 15 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією використаних технічних засобів (конфіскація буде додатковим покаранням). Так як 2 справи розглядатимуть одночасно, то він буде нести відповідальність за ст.146.

2. а) Коваленко скоїв адміністративне правопорушення (хуліганство).

б)

  • Адміністративне затримання особи (час рахується з моменту витвереження);

  • Вилучення речей і документів;

  • Відсторонення від керування автомобілем;

  • Огляд на стан сп’яніння;

  • Доставлення порушника до міліції;

  • Складання протоколу про адміністративне затримання;

  • Складання протоколу про адміністративне правопорушення.

в) Згідно зі ст.130 КпАП до гр. Коваленко можуть бути застосовані наступні адміністративні стягнення: накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права управління транспортними засобами на строк від 1 до 2років.

3. Дивись тренувальні вправи.

4. Адміністративний процес – врегульована нормами адміністративно-процесуального права діяльність виконавчо-розпорядчих органів держави, їх посадових осіб, інших уповноважених на те суб’єктів, спрямована на реалізацію норм адміністративного матеріального права, а також матеріально-правових норм інших галузей права в ході розгляду індивідуально-конкретних справ.

Основні стадії провадження справи про адміністративне правопорушення:

  • Порушення справи, встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення і надіслання його органові (посадовій особі), уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення (обов’язкова стадія);

  • Розгляд справи про адміністративне правопорушення і винесення по справі постанови (обов’язкова стадія);

  • Оскарження (опротестування) постанови по справі (факультативна стадія);

  • Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення (обов’язкова стадія).

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, а в результаті розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинен винести відповідну постанову, яка приймається у формі рішення. Протокол не складається у випадках, коли відповідно законодавства штраф накладається і стягується, а попередження фіксується на місці вчинення правопорушення. Нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення, здійснює прокурор.






























10. Запитання для закріплення знань з основ адміністративного права


  1. Що є предметом вивчення адміністративного права?

  2. Які нормативно-правові акти ви знаєте, що регулюють діяльність у сфері державного управління?

  3. Назвіть основні завдання Кодексу про адміністративні правопорушення.

  4. Що таке «адміністративне правопорушення»?

  5. Назвіть ознаки адміністративного правопорушення.

  6. У яких випадках адміністративне правопорушення визнається вчиненим?

  7. Які види адміністративних правопорушень ви знаєте?

  8. Наведіть приклади адміністративних правопорушень.

  9. У яких випадках адміністративне правопорушення переростає у злочин?

  10. Що таке адміністративне стягнення?

  11. Які види адміністративних стягнень ви знаєте?

  12. Що таке «попередження», «оплатне вилучення предмета», «виправні роботи»?

  13. Визначте суб’єкти адміністративного процесу.

  14. У яких випадках проводиться адміністративне затримання?

  15. Що таке «адміністративний арешт»?

  16. У яких випадках застосовується «адміністративний арешт»?

  17. Що таке «адміністративний примус»?

  18. Назвіть види примусу.

  19. Які засоби переконання ви знаєте?




Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 20 сентября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru

Общая информация

Номер материала: ДВ-502892

Похожие материалы

2017 год объявлен годом экологии и особо охраняемых природных территорий в Российской Федерации. Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы воспитания и социализации образовательные события, приуроченные к году экологии.

Учителям 1-11 классов и воспитателям дошкольных ОУ вместе с ребятами рекомендуем принять участие в международном конкурсе «Законы экологии», приуроченном к году экологии. Участники конкурса проверят свои знания правил поведения на природе, узнают интересные факты о животных и растениях, занесённых в Красную книгу России. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

Конкурс "Законы экологии"