Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Музыка / Другие методич. материалы / Теоретичний та практичний матеріал (з досвіду роботи)
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 26 апреля.

Подать заявку на курс
  • Музыка

Теоретичний та практичний матеріал (з досвіду роботи)

библиотека
материалов

Створення умов для формування художньо-естетичної компетентності школярів на уроках освітнього циклу «Мистецтво»


Лише там, де урок – мистецтво,

є місце і самому мистецтву”

(Є.Іллін)

  1. Вступ


ХХІ століття, третє тисячоліття в цілому, має свої особливості, свою специфіку, свою філософію, свою парадигму, свої трансформаційні процеси. Початок ХХІ століття позначений динамічними збуреннями, протистояннями, складними пошуками нового світорозуміння, світосприйняття, світоузагальнення, професійного світовідчуття.

Ми всі є свідками того, що триває непростий процес переоцінки цінностей, долання застарілих підходів, оцінок, реакцій, догматів, узагальнень, що заважають неупереджено дивитися на якісні параметри, моделі поведінки й діяльності особистості людини як суб’єкта життєтворчості, що здатна розробити (спроектувати) й реалізувати свій власний життєвий проект; здатна відповідально поводитися зі своїм інтелектуально-креативним й енергетичним потенціалом, успішно приймаючи виклики ХХІ століття.

Сьогодні, коли, фактично, людство підійшло дуже близько до порогу можливого самознищення, як ніколи гостро стоїть завдання осмислення, усвідомлення й пізнання істинних основ буття, створення нової філософії професійної освіти, відкритої до таємниць внутрішнього світу особистості, її вроджених характерологічних якостей, її устремлінь і прагнень, бажань і мрій, її здібностей і життєвого досвіду. Наслідки руйнування процесів світогляду передаються такими словами, як: «відчуженість», «хаос почуттів», «втрата порядку», «ігнорування традицій», «знецінення досвіду старших поколінь», «протест проти домінування інших».

Нові умови життя потребують нового мислення, нової культури діяльності, якісно іншої освіти, здатної до постійного оновлення, навчання протягом усього життя. Зміни в соціально-економічному, науково-технічному та культурному житті країни зумовлюють необхідність оновлення змісту загальної та мистецької освіти України на засадах гуманізації та культуровідповідності. Сьогодні постала проблема естетизації життя суспільства та більш активного використання впливу прекрасного в усіх сферах життєдіяльності людини. Це спонукає освітян до розв'язання цієї проблеми шляхом впровадження нових форм, методів і прийомів організації навчально-виховного процессу, інноваційних технологій на засадах єдності краси та доцільності, до створення відповідних умов щодо формування художньо-естетичної компетентності. Враховуючи сучасні тенденції розвитку мистецької освіти, актуальним є подальший пошук ефективних засобів впливу на розвиток художньо-естетичної діяльності школярів у сфері мистецтва, як найвищого етапу розвитку естетичної потреби та активності.

Набуває актуальності питання про значення національного

мистецтва зокрема в розвитку художньо-естетичної компетентності, про національне начало у визначенні педагогічних засобів впливу на художньо-естетичну компетентність учнів, здобуття ментального досвіду.


  1. Обґрунтування актуальності досвіду, його практична значущість


Серед найважливіших цінностей соціокультурної сфери суспільства особливе місце посідають естетичні цінності, завдяки яким людина набуває досвід сприймання й освоєння дійсності за законами краси, виразності, гармонії, єдності змісту та форми, витонченості тощо. Формування в учнів художньо-естетичної компетентності  постає як одне з найважливіших завдань вітчизняної освітньої системи, що обумовлюється  здебільшого негативним впливом сучасної естетичної культури на свідомість і поведінку підростаючого покоління, яке здебільшого обирає для задоволення своїх естетичних потреб продукти масового мистецтва. На формування у підростаючого покоління сучасного світогляду, розвитку творчості й навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості вказує Національна доктрина розвитку освіти.

Предмети художньо-естетичного циклу, а саме - музичне мистецтво, художня культура, інтегрований курс “Мистецтво”, несуть в собі великий естетичний потенціал та дають вчителю досить широкі можливості щодо виховання естетичних сприйняттів та почуттів учнів, розвитку художньо-естетичних здібностей, набуття художньо-естетичних знань й досвіду. У цьому аспекті важливим постає питання про конкретні шляхи, засоби, інноваційні технології щожо формування художньо-естетичної компетентності на уроках мистецтва.


  1. Актуальність теми досвіду


Актуальність даної теми зумовлюється сучасним етапом модернізації шкільної мистецької освіти, який пов'язаний із упровадженням компетентнісного підходу до змісту та організації художньо-естетичного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах. З огляду на це актуалізується потреба у розвитку компетентнісної художньо-естетичної освіти школярів, зорієнтованої на засвоєння особистістю конкретних навчальних результів - знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях. 

Концептуальною ідеєю змісту освітньої галузі «Мистецтво» є цілісний художньо-естетичний розвиток особистості на основі опанування різних видів мистецтва і координації знань, умінь та уявлень, набуття яких необхідне для формування у свідомості учнів полікультурного й поліхудожнього образу світу та відповідного комплексу  компетентностей.

В основній школі зміст освітньої галузі “Мистетво” спрямований на розширення в процесі опанування творів мистецтва і художньо-практичної діяльності набутих у початковій школі ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей.

У старшій школі - на формування художнього мислення та світогляду учнів, поглиблення їх ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей шляхом узагальнення знань, умінь і навичок, набутих в основній школі.

Сучасне мистецьке навчання ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в основних нормативних документах освіти – Державних стандартах, навчальних планах, програмах.

Перебудова навчального процесу відбувається завдяки транспарадигмальному підходу у викладанні. Застосування принципів єдності, взаємодії, неперервності і наступності, варіативності та поліхудожності – основне завдання сучасної школи.

Здатність та готовність розуміти роль мистецтва, прагнути бути естетично розвинутою особистістю, самоудосконалюватись, поважно відноситись до історії свого народу, національним культурним традиціям, толерантно сприймати соціальні й культурні відмінності, розуміти різноманітність культур та цивілізацій у їх взаємодії – сутність художньо-естетичної компетенції.

Процес формування художньо-естетичної компетентності школярів – це складне багатокомпонентне дійство і від того, які умови будуть створені для цього, наскільки ефективною буде художньо-естетична діяльність на уроках мистецтва та в позаурочний час, якою стане роль учителя, залежить ступінь сформованності художньо-естетичної компетентності.


  1. Теоретичні засади досвіду


Новий зміст освітньої галузі “Мистецтво” передбачає цілісний художньо- естетичний розвиток особистості учня шляхом опанування різних видів мистецтва та координації знань, умінь і уявлень, набуття яких необхідне для формування в свідомості учнів полікультурного, поліхудожнього образу світу. Змістовими лініями освітньої галузі є музична, образотворча, культурологічна.

Метою освітньої галузі є формування в учнів у процессі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації та культурного самовираження.

До визначення сутності поняття „компетентність”, переліку необхідних для сучасної молодої людини компетентностей і розробки технологій їх формування долучилися представники науки і педагогічної практики: В.Бондар, В.Кальней, М.Красовицький, А.Хуторський, С.Шишков, М.Чошанов та ін., зокрема вітчизняні науковці: О.Савченко, Н.Бібік, Л.Ващенко, О.Локшина, О.Овчарук, Л.Паращенко, О.Пометун, С.Трубачова.

Комплекс компетентностей у галузі мистецької освіти школярів розуміємо як інтегральний духовно-естетичний феномен, який забезпечує готовність і здатність учня мобілізувати персональні ресурси – організовані в систему художні знання, уміння, ставлення, здібності, якості, необхідні для ефективного вирішення завдань у типових і нестандартних ситуаціях, у побудові власної траєкторії життєтворчості.

Художньо-естетична компетентність передбачає розвиненість художніх інтересів, смаків, потреб, ідеалів та естетичних ціннісних орієнтацій у галузі мистецтва, художньо-образного мислення, опанування мовами різних видів мистецтва, здатність бути слухачем, глядачем, читачем і творцем,  вміння сприймати, інтерпретувати та оцінювати художні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки, певну досвідченість особистості в царині мистецтва, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній творчій діяльності. 

Виховання цілісної людини культури, здатної організовувати своє життя у формах культурного буття, є метою освіти. «Давати людині освіту, - пише С. Гончаренко, - означає змінювати її, перетворювати, розвивати особистість… Освіченим є не просто випускник…, який вивчив науки, що там викладали, а людина, здатна до співпереживань, готова до вільного гуманістично орієнтованого вибору, індивідуального зусилля й самостійної, компетентної й відповідальної дії в політичному, економічному, професійному й культурному житті. Вона поважає себе й інших, терпима до представників інших культур і національностей, незалежна в судженнях і відкрита для іншого судження й несподіваної думки».

Опрацювання наукових джерел та узагальнення існуючих підходів до визначення сутності художньо-естетичної компетентності особистості дозволило розглядати її як зумовлене впливом мистецтва зростання рівня художньої та естетичної культури, сформованості естетичних якостей та художніх здібностей, естетичного досвіду та естетичного ставлення до оточуючого світу, процесу та результатів своєї творчої діяльності.

Треба зауважити, що процес формування художньо-естетичної компетентності відбувається через художньо - естетичну діяльність, а художньо-естетична діяльність, в свою чергу, надає величезний потенціал для художньо-естетичного розвитку та виховання. Цієй проблемі присвячено цілу низку наукових праць. Зокрема, про необхідність залучення учнів до мистецтва та художньо-творчої діяльності йдеться у працях Г. Ващенка, І. Зязюна, В. Іванова, Д. Лихачова. Обґрунтуванню ролі мистецької освіти як засобу художньо-естетичного розвитку особистості присвячені дослідження Л. Масол, Н. Миропольської, О. Олексюк, О. Рудницької, О. Ростовського, Г. Падалки, О. Щолокової та ін.

Художньо-естетичний процес починається з формування уявлень та понять, накопичення початкових знань, здатності до сприймання емоційно-образного змісту творів мистецтва. Таким чином структура художньо-естетичної компетентності може виглядати так:

  • формування початкових художньо-естетичних уявлень, як основи художньо-естетичної компетентності (перші зустрічі з мистецтвом, сприйняття творів мистецтва, розповідь про них, емоційний відгук та інше);

- інтенсивний розвиток художньо-естетичних знань та умінь (виконавча діяльність, самостійність суджень та оцінок, зацікавленість роботою та інше);

- творча художньо-естетична діяльність (оригінальність суджень про різноманітні твори мистецтва, свобода творчого мисления, бажання поділитися продуктом творчої (сумісної або індивідуальної) роботи та інше).

Сутність художньо-естетичної діяльності учня відображає така структура, в основі якої три взаємообумовлені компоненти:

  • раціонально-пізнавальний;

  • емоційно-ціннісний;

  • поведінково-діяльнісний.

Раціонально-пізнавальний компонент - це загальнокультурні знання, обізнаність у галузі мистецтва, уміння добирати високохудожні твори для естетичного самовиховання, а також уміння та навички у виконавській діяльності. Емоційно-ціннісний компонент – оволодіння художньо-образною сферою, яка найбільш яскраво відображає саме естетичне у сприйнятті та свідомості людини. Поведінково-діяльнісний компонент виявляється у прагненні творчого самовдосконалення, вміння формувати та розвивати систему естетичних ідеалів, володіння навичками художньої інтерпретації творів мистецтва.

Важливою умовою формування художньо-естетичної компетентності, на мій погляд, є створення естетичного середовища як в навчально-виховному закладі, відкритому до активної взаємодії з навколишнім соціокультурним середовищем, так і в сім'ї.

Естетичне середовище в школі повинно охоплювати:

  • естетику предметного середовища, в якому школярі зможуть реалізувати свої художньо-творчі здібності (естетика шкільного довкілля – картинні галереї, мистецькі світлиці, художні майстерні; сучасний дизайн шкільних інтер'єрів тощо);

  • естетику соціально - педагогічного середовища (естетика шкільного спілкування і життєтворчості; краса міжособистісних стосунків; панування педагогічного оптимізму й віри, що кожна дитина в душі митець).

Естетичне середовище в сім'ї - це:

  • справжня зацікавленість батьків різноманітними творами мистецтва;

  • сумісне відвідування виставок, концертів, музеїв, театральних вистав тощо з подальшим обміном враженнями;

  • оцінювання батьками краси предметів, явищ культури;

  • залучення дітей до навчання в музичних школах, школах мистецтв, студіях, гуртках самодіяльності, культурних центрах;

  • художньо-творче спілкування з дітьми, яке сприяє розвитку емоційної чуйності та емпатії;

  • сумісна творча діяльність дітей та батьків;

  • передача батьками сімейних культурних традицій та досвіду;

  • формування художнього світогляду дитини.

Тільки тоді, коли створене справжнє естетичне середовище в школі та сім'ї, мистецький процес на уроці та позаурочна й позашкільна виховна робота об'єднаються, можливо говорити про певні успіхи в формуванні художньо-естетичної компетентності школярів.

Cучасна парадигма освіти пропонує перехід від принципу “освіта на все життя” до принципу “освіта через все життя” та висуває такі вимоги до сучасного уроку:

  • зміна парадигми освіти: від знаннєвої до діяльнісної;

  • зміна змісту освіти, форм, прийомів, методів, технологій;

  • зміна педагогічної позиції “учень-учитель”;

  • формування внутрішніх мотивів діяльності учня;

  • рефлексія результатів освітньої діяльності.

Також треба зазначити, що існують деякі проблеми на шляху формування художньо-естетичної компетентності школярів. А саме:

  • переоцінка культурних цінностей та культурного наследия;

  • розповсюдження масової культури;

  • направленність сучасного мистецтва на розваги;

  • загублення культурної самобытности 

  • несформованість полікультурного світогляду;

  • неравноцінний доступ до культурних цінностей.

Величезна роль відводиться саме учителю в цьому процессі, який повинен створити педагогічні умови для формування в школярів художньо-естетичної компетентності, до яких я відношу:

  1. Створення умов для розвитку творчої обдарованості.

  2. Реалізація індивідуальних творчих можливостей через системи спецкурсів, факультативів, гуртків.

  3. Вихід учнів на різні рівні для виявлення своїх особистісних талантів.

  4. Активна участь учнів та їх батьків в житті шкільної спільноти.

  5. Створення реальних умов для врахування особистісних інтересів та потреб учнів.

  6. Організація зустрічей з працівниками мистецтва, відвідування музеїв, театрів, проведення художньо-творчих конкурсів за різними напрямками.

  7. Нові підходи до організації освіти з використанням інноваційних технологій, методів та прийомів.


  1. Розкриття інновацій щодо створення умов для формування художньо-естетичної компетентності школярів засобами різноманітних технологій


1. Діагностика учнів

1.1. Діагностика рівня розвитку художньо-эстетичних здібностей учнів.

Для створення умов формування художньо-естетичної компетентності школярів у нашому НВК мені здається за потрібне спочатку провести діагностику рівня розвитку художньо-эстетичних здібностей учнів. При здійсненні такої діагностики я керувалась важливим положенням особистісно - орієнтованого виховання, сформульованого К.Ушинським так: „Якщо педагогіка хоче виховати людину всебічно – вона повинна насамперед пізнати її всебічно”.

Констатувальний етап діагностики проводився у 2014-2015, 2015-2016 навчальних роках. Діагностикою було охоплено 20 учнів 10-Б кл. (2014-2015 навч. р.), 19 учнів – 11-Б кл. (2015-2016 навч. р.) та 34 учня 5-Б кл. (2014-2015 навч. р.), 34 учня – 6-Б кл. (2015-2016 навч. р.).

З метою виявлення рівнів художньо-эстетичних здібностей учнів мною були розроблені компоненти та критерії оцінювання (див. додаток № 1, 2).

Аналіз одержаних даних свідчить про те, що майже всі учні (10-11 кл.) емоційно сприймають твори мистецтва, самостійно створювати продукти творчості можуть - 70 % (2015 р.), 68,4 % (2016 р.), досить розвинений художній світогляд у 65% уч. (2015 р.), 63,1% уч. (2016 р.). Показники таблиці вказують на те, що у компонентах 4-6 (сер. р.) збільшився % показник учнів у порівнянні 2015 й 2016 р. Це говорить про те, що випускники стали більш обізнаними в галузі мистецтва, мають особисту думку стосовно творів мистецтва та здатні її відстоювати, що рівень естетичної вихованості зріс, що випускник – зріла особистість, готова до самовизначення та самореалізації, яка вміє самостійно планувати власну мистецьку діяльність.

Аналізуючи данні діагностики (5-6 кл.) бачимо, що лише 2 учні мають середній рівень емпатійних процесів у 2014-2015 навч. році, а в наступному році середнього рівня вже не існує взагалі. Показник таблиці № 2 (свобода творчого мисления) не змінився і це говорить про те, що треба надавати учням більше можливостей для особистого прояву в вирішенні нестандартних питань. Рівень художньої свідогляду помітно зріс. Учні більше спілкуються з різноманітними творами мистецтва, а головне – бажають пізнавати світ мистецтва. 38,3% учнів (2014-2015 навч. рік) та 47% (2015-2016 навч.рік) мають показник високого рівня самостійності суджень, низький рівень – 2% (2014-2015,2015-2016 навч.роки). 27 учнів з 34 відвідують гуртки художньо-естетичного напрямку, тому самостійно здатні виконувати творчі проекти, висловлювати особисту думку про хвилини спілкування з мистецтвом. Таким чином, можна зробити наступний висновок: мотивація та прагнення учнів 5-6 кл. щодо творчого самовдосконалення зростає, художній світогляд підвищується, загальнокультурні знання та обізнаність у галузі мистецтва збагачуються.

2. Естетично-виховні можливості мистецтва.

У державі, в якій відбуваються широкі процеси становлення державності, культурно-національного відродження країни, виховання національно-свідомої особистості та повернення народу до своїх духовних скарбів, естетично-виховна роль мистецтва набирає нової сили. Мистецтво допомагає пізнати не тільки світ, а й саму людину, поєднуючи її власний життєвий досвід із засобами мислення, узагальнення, з досвідом інших людей.

Провідні вітчизняні педагоги й музикознавці одностайно стверджували, що музика більше, ніж будь-який інший вид мистецтва, впливає на формування ідейних і морально-етичних почуттів, національної самосвідомості, виховання всебічно розвиненої особистості, засвоєння історії та культури свого народу. Рой Слек казав: „По-справжньому виховуючою є тільки музика, тому що вона розвиває не тільки розум, а розвиває та облагороджує почуття”.

Але все ж таки не можна недооцінювати роль інших видів мистецтва в цьому питанні. Виходячи з цього, я склала такий алгоритм дій для створення умов формування художньо-естетичної компетентності та формування духовних цінностей учня засобами мистецтва в позакласній роботі:

  • краєзнавча діяльність (відвідування краєзнавчих музеїв міста та області, пошук інформації для оновлення шкільного музею та інше);

  • екскурсії-відвідування історичних місць, ознайомлення з пам'ятками української культури та історії;

  • використання народного фольклору в спілкуванні з молодшими школярами;

  • відвідування театрів, концертів, вистав;

  • вивчення українських сімейних традицій на родинних святах;

  • організація та проведення тематичних конкурсів зображувальної творчості;

  • поїздки-обміни культурними традиціями між учнями з різних регіонів країни;

  • організація та створення виставок художніх фотографій за відповідною тематикою;

  • пошук, збирання та збереження народної культурної спадщини України;

  • відстеження шляху народної пісні з давнини до сучасності;

  • майстер-класи з виготовлення нескладних виробів декоративно-ужиткового мистецтва;

  • перегляди та обговорення кінофільмів відповідної тематики;

  • інформаційно-просвітницька діяльність (збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів, волонтерів).


3. Різноманітні методи, інноваційні технології на уроках мистецтва.

Пошуки активізації художньо-естетичного процесу засобами різних методів, прийомів, технологій тривали протягом розвитку усіх періодів вітчизняної педагогіки, оскільки розуміння виховного потенціалу культурологічних, мистецьких дисциплін спонукає до пошуку нових, більш ефективних форм і методик проведення уроків мистецтва, появи інноваційних педагогічних технологій у цій галузі, розробки й уведення в навчальний план нових інтегрованих курсів тощо.

Важливу роль відіграє підбір методів,  прийомів, технологій, які використовує вчитель на уроці. Всі вони мають бути підпорядковані головній меті – розвитку художньо-естетичної культури школярів, як духовного потенціалу взаємодії з навколишнім світом і мистецтвом.

Як зазначається в Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, пріоритетною має стати діалогова стратегія педагогічної взаємодії, забарвлена позитивними емоційно-естетичними переживаннями, захопленням художньою діяльністю, емпатійними почуттями, з домінуванням відчуття успіху, насолоди від мінімальної самостійної участі на шляху до пізнання мистецтва.


3.1. Метод художньо-педагогічної драматургії.

Метод художньо-педагогічної драматургії найбільш знаний спеціалітет педагогіки мистецтва, згадки про застосування його пов’язані ще з 60-ми роками ХХ століття, коли втілення експериментальної програми з музики Д.Б.Кабалевського потребувало оновлених методичних підходів. Основна мета цього методу полягає у розвитку співчуття до прикладів мистецтва, у перенесенні почуттів та думок з художніх творів до подій реального життя, площа застосування його може торкатися всіх складовий педагогічного дійства: отримувачів художньо-педагогичної інформації – учнів, самої освітної площини - безпосередньо художньо- педагогічної інформації, педагогічного інструментарію - технологій створення та презентації цієї інформації, і відправника інформації - самого вчителя. Будова “традиційного “ уроку, що була здатна прийняти у свої рамки зміст усіх шкільних предметів виявилась затісною для уроку мистецтва. Слід зазначити, що певні заняття можуть бути створені за традиційною схемою: перевірка домашнього завдання, роз’яснення нового матеріалу, закріплення пройденого. Але більшість уроків мають підкорятися законам художньої драматургії: пролог, зав’язка, розвиток, кульмінація, розв’язка, епілог. Виходячи з законів драматургії та екстраполюючи їх на дидактичну схему шкільного заняття обов’язковою умовою при розробці сценарію уроку мистецтва стає наявність суттєвого контрасту, або конфлікту, що повинно сприяти створенню дії та емоційної кульмінації уроку.

В педагогічній практиці розроблені варіанти художньо-педагогічної драматургії ін­тегрованих уроків мистецтва, побудовані за логікою драматургії му­зичних форм (ідея Н. Гродзенської стосовно уроків музики):

* у формі варіацій, коли одна й та сама тема поступово висвітлюєть­ся в образах різних видів мистецтва — музичного, образотворчо­го, театрального, екранного;

* у поліфонічній формі (тема уроку розробляється на матеріалі двох або більше видів мистецтва, які відносно самостійні, але між ними встановлюються певні зв'язки — «діалог»);

* у сонатній формі, коли навчальний матеріал спочатку «експо­нується» (основні теми — головна і побічна, демонструються ав­тономно в домінантних видах мистецтва — музичному та образо­творчому, можна додати ще зв'язуючу та заключну на матеріалі театру і кіно), потім цей матеріал «розробляється» (міжвидові порівняння, зіставлення, протиставлення, аналогії, взаємопро­никнення тощо), нарешті, в кінці уроку, коли весь матеріал по­вторюється та узагальнюється (інтегрується), настає реприза і кода (висновок).

Заздалегідь змодельована художньо-педагогічна драматургія стане надійним компасом учителя під час організації емоційно-інте­лектуальної діяльності учнів на уроках, якщо вона діалектично й де­тально продумана. 


3.2. Метод паралельного мислення.

Більшість психологів й мистецтвознавців вважають, що людина краще сприймає мистецький доробок залишаючись із ним сам на сам, але досвід викладання дисциплін мистецького спрямування в загальноосвітній школі показує, що при наявному зниженні мотивації школярів до збагнення мистецтва, індивідуальне спілкування з твором є малоефективним. Педагоги зауважують, що навіть учні старшого шкільного віку потребують стимулювання емоційно- емпатійних процесів, активізації образного мислення, додаткового супроводу, пояснень з боку викладача. Школярам необхідно зрозуміти самих себе через пізнання інших людей, збагнути сутність людських стосунків у всій їхній багатоманітності. На мій погляд, це стає можливим у колективній творчій художній діяльності. На сучасному етапі розвитку наукової галузі навіть винахідники відзначають, що колективно генерувати ідеї набагато ефективніше, ніж робити це індивідуально. У вітчизняній й зарубіжній педагогіці й психології накопичений великий досвід колективної творчої діяльності. Один з них - метод британського психолога, експерта у галузі творчого мислення Едварда де Боно, який на основі паралельного мислення дозволяє з’єднувати в одне ціле різні точки зору. Головним завданням застосування даного методу є створення художнього образу твору мистецтва для кожного учасника групи, урізноманітнення діяльності, пошук творчих шляхів для вирішення будь-якої проблеми, що в остаточному підсумку сприяє створенню «яскравого» і «об’ємного» колективного творчого продукту.

Сутність методу полягає в слідуючому: працює група з шести учнів:

перший з них, інтерпретуючи образ, акцентує увагу на інформації, яка може допомогти в його інтерпретації, структурує інформацію та аналізує її;

другий учасник відзначає почуттєву й емоційну характеристику образа, здійснює інтуїтивні пошуки, висловлює передчуття щодо даного об’єкта або явища культури, не вдаючись до пояснень або аналізу причин;

третій учень висловлює обережні й критичні оцінки, підкреслює наявність негативних рис або факторів, можливість певних ризиків;

четвертий учасник, інтерпретуючи образ, акцентує увагу на позитивних рисах, безперечних достоїнствах і оптимістичних властивостях даного об’єкта або явища;

п’ятий член групи, працюючи з образом, відзначає його креативність, висловлює неординарні судження й модифікує існуючі, шукає позитивні альтернативи й досліджує можливості даного об’єкта або явища;

шостий учень узагальнює роботу, підводить підсумки, узагальнює досягнення групи в процесі створення й інтерпретації «коммуніката».

Цей метод реально допомагає:

  • створити художній образ твору мистецтва, приймати компромісні рішення, зняти напругу, яка робить роботу підсвідомості неконструктивною і непродуктивною;

  • урізноманітнює діяльність, створює умови для пошуку творчих шляхів для вирішення будь-якої проблеми, що в остаточному підсумку сприяє створенню «яскравого» і «об’ємного» колективного творчого продукту;

  • дозволяє з’єднувати в колективному творчому продукті різні точки зору, успішно подолати цілий ряд труднощів, які, зазвичай, виникають у колективній груповій роботі (неспроможність виділити дійсно важливі й другорядні ідеї, думки та емоції, безпорадність у інтерпретації й послідовності трактування образів);

  • стимулювати логічне мислення й активізацію уяви в колективному сприйнятті, інтерпретації, осмисленні й переосмисленні твору мистецтва;

  • наповнити спілкування змістом, утворити насичену й відповідно забарвлену атмосферу для міжособистісних контактів,

  • знаходити універсальний, вільний, індивідуалізований і в той же час комунікативний досвід.


3.3. Технологія автентичної інтерпретації.

Сучасна педагогічна думка виділяє слідуючі освітні парадигми:

  1. Культурологічна.

  2. Особистісно-орієнтований підхід.

  3. Аксеологічна.

  4. Праксеологічна.

Виникає питання: як на сучасному уроці мистецтва об'єднати вищезазначені парадигми? Саме транспаридигмальний підхід, який і об'єднує всі ці парадигми, допоможе зорієнтувати художньо-естетичний процес на формування ціннісно-емоційної сфери особистості, власної творчої діяльності, практичного підходу до засвоєння навчального матеріалу, отримання естетичних знань та умінь. У мене особисто зацікавленість викликає технологія “автентичної інтерпретації”, розроблена німецьким вченим та психологом Карлом Ясперсом. Він пропонує таку систему сприйняття інформації:

  1. Апперцепція (просте сприйняття матеріалу).

  2. Розуміння сприйнятої інформації.

  3. Етап творчості (момент переосмислення).

  4. Духовне осмислення (те, що зрозумів, створення “символу”).

  5. Установлення смислу.

  6. Створення своєї особистої ідеї.

На мій погляд ця технологія має право бути інноваційною та дозволяє використовувати безліч форм роботи на уроці: творчі завдання, інтерактивні методи та прийоми, колективну діяльність та нше. Наприклад, урок у 8 класі з предмету “Мистецтво” за темою: “Романський стиль у мистецтві” за даною технологією може виглядати так:

  1. Апперцепція – учні на вході до класу отримують картки з зображенням творів мистецтва романського стилю.

  2. Розуміння сприйнятої інформації – скласти сенкан до поняття “Романський”


Романський

2. Прикметники (2 слова)

(могутній, гармонійний)

3. Дієслова (3 слова)

(захищати, вірити, продовжувати)

4. Фраза з 4-х слів

(імітує мистецтво античного Риму)

5. Слово, синонім до першого, що повторює суть теми

(величність)


  1. Етап творчості – створення лего-аплікації.

  2. Духовне осмислення (створення “символу”) – асоціативне гроно


Храми-фортеці орнамент феодальні міжусобиці

hello_html_6b2aedd.gifhello_html_m3cbe3f85.gifhello_html_43457b5f.gif



hello_html_m16d77635.gifhello_html_37e1217a.gifhello_html_24bb24fe.gifРоманський




фортеці енергія вітражі

  1. Установлення смислу – міні-твір “Чим мене вразив (запам'ятався) романський стиль”.

  2. Створення своєї особистої ідеї (д.з.) – скласти хвалебну промову, присвячену романському стилю.


4. Формування художньо-естетичної компетентності випускників.

Забезпечення конкурентоспроможності випускників шкіл в умовах глобалізації економіки, розвитку міжнародного й національного ринків праці, перманентних змін і впровадження нових виробничих технологій є однією з актуальних соціально-педагогічних проблем. Тонкий психолог і педагог- Василь Сухомлинський наголошував, що підліток стає справжньою людиною лише тоді, коли він уміє пильно вдивлятися не тільки в навколишній світ, а й у самого себе, коли він прагне пізнати не тільки речі і явища навколо себе, а й свій внутрішній світ, коли сили його душі спрямовані на те, щоб зробити самого себе кращим, досконалішим. Сучасній людині дедалі частіше необхідно:

  • діяти в умовах невизначеності;

  • робити свідомий вибір і нести за нього відповідальність;

  • бути професіоналом та постійно працювати над своїм розвитком;

  • мати позитивний стиль мислення;

  • вміти працювати в команді;

  • володіти високим емоційним інтелектом.

Саме тому одна з найважливіших задач сучасної школи – не тільки сформувати у дитини високий рівень знань, а й певні особистісні якості, вміння й навички, які допоможуть їй бути успішною в достатньо складному і суперечливому світі. А отже, постають і нові вимоги до сучасного випускника школи.

В основу формування в підлітків художньо-естетичної компетентності покладено ядро художньої культури - мистецтво  як унікальна форма суспільної свідомості, що сприяє духовному розвитку й удосконаленню внутрішнього світу людини. Як зазначає В. Лутаєнко, мистецтво “розвиває передусім естетичний бік мислення”, а “естетика мислення прямо пов’язана зі ступенем участі людини в художній творчості й сприйняттям її наслідків”. Формування цієї компетентності досягається завдяки реалізації ідеї інтеграції. Впровадження в шкільну практику комплексу видів мистецтв дозволяє розширити асоціативне мислення учнів, збагатити їхнє суб’єктивне художнє світосприймання і світовідчуття, створити умови для розвитку сенсорної, емоційної та інтелектуальної сфер. Інтеграція різних видів мистецтва дозволяє формувати й розвивати найвищій рівень вібрації почуттів людини, які, синхронізуючись, здатні  надихати її на збагачення навколишнього світу  творенням краси. Отже, орієнтуючи підлітків на знайомство й сприйняття дійсно художніх цінностей засобами різних видів мистецтва, їх інтеграції, спрацьовують психологічні механізми, результатом дії яких є формування в них художньо-естетичної компетентності, що виявляється в умінні диференціювати твори мистецтва, оцінювати їх за критеріями художньої досконалості, відбирати саме ті, що збагачують внутрішній світ людини.

Тому доцільним вважаю в своїй практиці використовувати такі форми та методи роботи:

*«Портфоліо художника», «Портфоліо композитора», «Майстерня», «Арт-терапія», «Карусель»;

* метод проектів;

* тренінгові вправи (“Ситуація успіху”, “Доторкнутися до зірки”, “Моя позиція”, “Чотири кути”, “Не гірше ніж”);

* метод художньо-педагогічної драматургії;

* технологію автентичної інтерпретації;

* метод паралельного мислення;

* різноманітні типи уроків: урок-дослідження, урок-самостійний пошук, урок-рефлексія, урок-семінар, урок-комунікація та інші;

*творчі завдання (знайти відповідність, скласти синквейн, провести цікаву екскурсію, написати міні-твір, створити портрет митця, скласти хвалебну промову та інші);

*інтерактивні технології.

Опановуючи зміст предметів мистецтва молода людина призвичаюється до розуміння рідної та інших культур, до ідей відкритості, набуття ціннісно-орієнтованих нахилів, комунікативних умінь, що дозволяють випускникові загальноосвітніх навчальних закладів сприймати вітчизняну та інші культури не пасивно, а розуміти, відчувати та виявляти пошану до їх носіїв.

Я провела анкетування випускників 2015-2016 навч. року в НВК № 11 за темами: «Рівень художньо-естетичних потреб» (Н.Г.Мінасян) і можу сказати, що з 60 учнів одинадцятих класів високий рівень художньо-естетичних потреб мають 27%, достатній – 42%, середній – 28%, низький – 3%. Порівняльна діаграма (2013-2014, 2014-2015, 2015-2016 навч. роки) виглядає так (див. додаток №3) і свідчить про те, що проблеми в художньо-естетичному вихованні існують і вирішувати їх нам.

Формування художньо-естетичної компетентності, можна сказати, триває та удосконалюється все життя. І сучасний випускник школи не зможе відповідати вимогам сьогодення, якщо не готувати його до цього. Формуючи особистість, здатну до самоосвіти, до самостійного вирішення особистих і глобальних проблем, здатну до творчості, саморозвитку і самореалізації школа створює платформу для успішного старту.


  1. Очікувані результати роботи


Вся моя робота – це маленькі кроки в розвитку власного художньо-творчого потенціалу кожного учня. І я маю надію на те, що результат не змусить чекати та мої вихованці:

* будуть здатні керуватися набутими художніми знаннями й уміннями;

* готові до самовираження та використання отриманого досвіду у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно із загальнолюдськими естетичними цінностями;

* висловлювати власні світоглядні позиції та естетичні смаки;

* усвідомлювати свою культурну та національну приналежність;

* зможуть діагностувати власні художні здібності й досягнення;

* самостійно планувати власну мистецьку діяльність;

* виявляти цілі самовдосконалення і шляхи їх досягнення;

* адекватно оцінювати результати власного художнього розвитку;

* будуть здатні характеризувати мистецькі твори, оперуючи конкретними прикладами, поняттями;

* здатні до саморефлексії і корекції досягнень у царині мистецтва;

* зможуть самовизначитися у світі культури, включитися в її творення і водночас вдосконалювати себе як суб'єкта культури;

* зможуть висловлювати оцінні судження щодо культурних явищ та діяльності видатних представників культури та мистецтва;

* зіставляти та порівнювати твори мистецтва, культурні явища;

* організовувати процес художньо - естетичного самовдосконалення.


  1. Висновок

Український філософ, поет, композитор, громадський діяч Г.Сковорода сказав, що "велика справа панувати над тілами, то ще більша – керувати душами". Найближче до людської, зокрема дитячої душі, завжди стоятиме вчитель. Саме він, як би йому було не важко, не має права на пасивність, жорстокість, байдужість, бездуховність та лиходійство. Бо саме вчитель завжди готов до діалогу зі своїми учнями, готов вислухати, допомогти, проаналізувати їх відчуття та досвід.

Система художньо-естетичної освіти та виховання має відкритий характер, широкий простір для вдосконалення, відродження кращих національних культурних традицій і впровадження найсучасніших інноваційних ідей. Головне, щоб нагальну потребу в кардинальних змінах у цій царині відчули й усвідомили не тільки представники вузького кола фахівців - науковців і педагогів-практиків, а й усі члени суспільства, причетні до виховання дітей і молоді - майбутнього України.


hello_html_23e723bf.gif

11. Кабалевський, Д.Б. Як розповісти дітям про музику? - М.:

Просвещение. 1989. - 192 с.

12. Кемеровська О. Мистецтво у розкритті творчого потенціалу дитини //

Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога. — К.: Генезис, 1998. —

С. 150—154.

13. Михайличенко О.В Педагогічні аспекти розвитку української

музичної культури другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: Монографія. –

Суми: „Мрія-1”, 2005. – 292 с.

14. Михайличенко О.В. Загальні методи музичного навчання //

Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. – Вип.27. –

К.: Видав. центр КНЛУ, 2004. – С. 49-53.

15. Наталя Миропольська, Світлана Ничкало, Вікторія Рагозіна, Людмила Хлєбникова, В. Шахрай. Уроки художньо-естетичного циклу в школі: навчання і виховання: Навчальний посібник. – К.: Видавництво «Богдан», 2006р. – 240с.

16. Рева В. Естетичне виховання школярів у процесі сприйняття музики

//Мистецтво та освіта. - 1999. - № 1. - C. 4-8

17. Рудницька О.П. Музика і культура особистості: проблеми сучасної

педагогічної освіти: Навч. посібник. — К.: ІЗМН, 1998.— 247 с.

18. Сапожнік О. Музично-естетичне виховання: зміст і структурні компоненти //Рідна школа. - 2002. - № 12. - C. 20-22.

19.  Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибрані твори: В 5-ти т. – Т.2. – К., 1976.

20. Чудак В. Музично-естетичне виховання молодших школярів //Початкове навчання та виховання. - 2007. - № 16-18. - C. 15-20







Додатки


Додаток № 1


Критерії розвитку художньо-эстетичних здібностей учнів


Активно переживає події, висловлюється про них,

високий рівень емпатичних процесів


Сприймає різноманітні емоції, але не обговорює їх з іншими

Спостерігає за різними емоційними станами героїв твору, але не співчуває

Свобода творчого

мисления

Нестандартно підходить до вирішення питань, сміливо висловлює свої думки вголос, відсутній страх сказати невірні речі

Виконує різноманітні нестандартні завдання, але не завжди бажає включатися в роботу

Досить пасивний щодо пізнавальної діяльності, процеси мислення повільні

Розвиток художнього

світогляду

Розуміє художню ідею твору, бажає художньо пізнавати світ, активний у творчій діяльності

Визначає естетичні ідеали, розуміє вплив мистецтва на людину, наводить приклади

Знайомиться з різноманітними видами людської діяльності, переглядає або прослуховує твори мистецтва, але не завжди отримує духовне насолодження

Самостійність суджень

та оцінок

Аналізує, синтезує явища культури та твори мистецтва, має глибокі доказові судження, сміливо висловлюється

Порівнює твори мистецтва, констатує події в світі культури, може обґрунтувати свої відповіді

Не завжди володіє словниковою базою, має певні труднощі щодо повноти та осмисленості висловлювання своїх думок

Наявність художньо-естетичних навиків

Відвідує різноманітні гуртки художньо-естетичного напрямку, самостійно створює творчі проекти, які захищає перед учнями

«Спілкується» з творами

художньої культури, але не завжди бажає висловлювати думку про них, відвідує виставки, концерти, володіє деякими художньо-естетичними навичками

Переглядає твори мистецтва на уроках, самостійно «творити» бажання не виявляє

Оригінальність

суджень

Контактує з іншими, має величезний словниковий запас, «свіжі» ідеї, критично мислить, працює над власним інтелектом, ініціює нестандартні рішення проблеми, відстоює власну точку зору

Має досить розвинутий світогляд, креативний, вступає в діалог, пропонує варіанти рішення завдань, але не завжди здатен глибоко висловити свою думку

Пасивний, не вступає до діалогу, не висловлює думки, не пропонує власні ідеї










Додаток № 2


Діагностика рівня розвитку художньо-эстетичних здібностей учнів


Клас  10-Б   школа  НВК № 11 ім. Артема


2014-2015 навч. рік


з/р

ПІБ

учня

Эмоційний

відгук

Свобода

творчого

мисления

Розвиток

художнього

світогляду

Самостійність

суджень

та оцінок

Наявність художньо-естетичних

навиків

Оригіналь-

ність

суджень

1.

Вегера Павло

в

с

с

с

с

в

2.

Ворошилов Радислав

в

н

с

н

с

н

3.

Зайцев Олексій

в

в

в

с

н

с

4.

Зима Андрій

в

с

н

с

н

с

5.

Йорохова Регіна

в

в

в

в

в

в

6.

Казьміришен Тетяна

в

в

в

в

в

с

7.

Кашаба Марія

в

в

в

в

в

с

8.

Кіхтенко Анна

в

в

в

в

в

в

9.

Кравченко Тетяна

в

в

в

в

с

с

10.

Левіна Анастасія

в

в

в

с

с

н

11.

Непомняща Інна

в

в

в

в

в

в

12.

Самбурський Сергій

в

в

в

с

с

с

13.

Сарас Денис

в

в

н

н

н

с

14.

Сидоренко Андрій

в

с

с

с

н

н

15.

Сосницька Вероніка

в

в

в

в

в

в

16.

Старіков Павло

в

н

в

в

в

с

17.

Федоренко Тимур

с

н

н

н

н

н

18.

Шахов Олексій

в

в

в

н

в

в

19.

Давиденко Марія

в

в

в

в

в

в

20.

Русалов Костянтин

в

в

в

в

в

в

















Діагностика рівня розвитку художньо-эстетичних здібностей учнів


Клас 11-Б   школа  НВК № 11 ім. Артема



2015-2016 навч. рік


з/р

ПІБ

учня

Эмоційний

відгук

Свобода

творчого

мисления

Розвиток

художнього

світогляду

Самостійність

суджень

та оцінок

Наявність художньо-естетичних

навиків

Оригіналь-

ність

суджень

1.

Вегера Павло

в

с

с

в

с

в

2.

Ворошилов Радислав

в

н

с

с

с

н

3.

Зайцев Олексій

в

в

в

н

с

с

4.

Зима Андрій

в

с

н

в

н

с

5.

Йорохова Регіна

в

в

в

в

в

в

6.

Казьміришен Тетяна

в

с

с

с

в

с

7.

Кашаба Марія

в

в

в

с

в

с

8.

Кіхтенко Анна

в

в

в

в

в

в

9.

Кравченко Тетяна

в

в

в

в

с

с

10.

Левіна Анастасія

в

с

с

с

с

с

11.

Непомняща Інна

в

в

в

в

в

в

12.

Самбурський Сергій

в

в

в

в

с

с

13.

Сарас Денис

в

в

с

с

н

с

14.

Сидоренко Андрій

в

н

в

н

н

н

15.

Сосницька Вероніка

в

в

в

в

в

в

16.

Старіков Павло

в

в

в

с

в

с

17.

Федоренко Тимур

в

в

н

н

н

с

18.

Шахов Олексій

в

в

в

с

в

в

19

Русалов Костянтин

в

в

в

в

в

в


















Діагностика рівня розвитку художньо-эстетичних здібностей учнів


Клас 5-Б   школа  НВК № 11 ім. Артема



2014-2015 навч. рік


з/р

ПІБ

учня

Эмоційний

відгук

Свобода

творчого

мисления

Розвиток

художнього

світогляду

Самостійність

суджень

та оцінок

Наявність художньо-естетичних

навиків

Оригіналь-

ність

суджень

1.

Аніна Анна

в

д

в

д

в

д

2.

БаяндурянВолодим.

д

с

с

с

с

с

3.

Богатирьов Олексій

в

в

в

в

д

в

4.

ВойниченкоГанна

д

д

д

с

д

д

5.

Гетьман Ілля

в

д

д

в

д

д

6.

ДавіденкоОлекс.

д

д

д

в

д

д

7.

Давиденко Марія

в

д

д

д

в

с

8.

ЗолотькоВікторія

в

в

д

д

д

д

9.

Зима Тетяна

в

д

д

д

д

д

10.

Іващенко Анаст.

в

в

в

в

в

в

11.

Калашнікова Кат.

в

в

в

в

в

в

12.

Карая Марія

в

в

в

в

в

в

13.

Кодола Анна

в

в

в

в

в

в

14.

Костіна Альбіна

д

с

д

с

д

с

15.

Кондратьєв Мик.

д

д

д

с

д

с

16.

Котова Валентина

в

в

в

д

в

д

17.

Літвінова Анаст.

в

в

д

д

д

в

18.

Любченко Олекс.

в

в

в

в

д

в

19

Маляр Олександр

д

с

д

с

с

с

20

Морєв Данило

д

с

с

с

с

с

21

Москаленко Єлиз.

в

в

в

в

в

в

22

Пінчук Євген

д

с

д

д

д

с

23

Пилипчатіна Єл.

в

в

в

в

в

в

24

Роженцова Марія

в

д

в

д

в

д

25

Слободянюк Дан.

д

с

д

с

д

с

26

Тимофєєва Мар.

в

д

д

д

д

д

27

Тузова Лариса

в

в

в

в

в

в

28

Трет,яченко Роман

д

с

д

с

д

д

29

Ханін Микита

с

с

с

с

с

н

30

Хиленко Єлизав.

д

д

д

в

д

д

31

Шайдуллін Богдан

с

с

с

с

с

н

32

Шемерда Ілля

д

с

с

н

с

н

33

Шепотько Дар я

в

в

в

в

в

в

34

Юрченко Аліна

в

д

д

д

д

д













Діагностика рівня розвитку художньо-эстетичних здібностей учнів


Клас 6-Б   школа  НВК № 11 ім. Артема



2015-2016 навч. рік


з/р

ПІБ

учня

Эмоційний

відгук

Свобода

творчого

мисления

Розвиток

художнього

світогляду

Самостійність

суджень

та оцінок

Наявність художньо-естетичних

навиків

Оригіналь-

ність

суджень

1.

Аніна Анна

в

д

в

в

в

в

2.

Баяндурян Володим.

д

с

с

с

с

с

3.

Богатирьов Олексій

в

в

в

в

д

в

4.

ВойниченкоГанна

д

д

в

с

д

д

5.

Гетьман Ілля

в

д

д

в

д

д

6.

ДавіденкоОлекс.

д

д

д

в

д

д

7.

Давиденко Марія

в

д

д

в

в

с

8.

ЗолотькоВікторія

в

в

в

д

д

д

9.

Зима Тетяна

в

д

д

д

д

д

10.

Іващенко Анаст.

в

в

в

в

в

в

11.

Калашнікова Кат.

в

в

в

в

в

в

12.

Карая Марія

в

в

в

в

в

в

13.

Кодола Анна

в

в

в

в

в

в

14.

Костіна Альбіна

д

с

д

с

д

с

15.

Кондратьєв Мик.

д

д

д

с

д

с

16.

Котова Валентина

в

в

в

д

в

в

17.

Літвінова Анаст.

в

в

д

в

д

в

18.

Любченко Олекс.

в

в

в

в

д

в

19

Маляр Олександр

д

с

д

с

с

с

20

Морєв Данило

д

с

д

с

с

с

21

Москаленко Єлиз.

в

в

в

в

в

в

22

Пінчук Євген

д

с

д

д

д

с

23

Пилипчатіна Єл.

в

в

в

в

в

в

24

Роженцова Марія

в

д

в

д

в

д

25

Слободянюк Дан.

д

с

д

с

д

с

26

Тимофєєва Мар.

в

д

д

д

д

д

27

Тузова Лариса

в

в

в

в

в

в

28

Трет,яченко Роман

д

с

д

с

д

д

29

Ханін Микита

д

с

с

с

с

н

30

Хиленко Єлизав.

д

д

в

в

д

д

31

Шайдуллін Богдан

д

с

с

с

с

н

32

Шемерда Ілля

д

с

с

н

с

н

33

Шепотько Дар я

в

в

в

в

в

в

34

Юрченко Аліна

в

д

в

д

д

д













Додаток 3



hello_html_51a1f89c.png

Автор
Дата добавления 17.11.2016
Раздел Музыка
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров123
Номер материала ДБ-361957
Получить свидетельство о публикации

"Инфоурок" приглашает всех педагогов и детей к участию в самой массовой интернет-олимпиаде «Весна 2017» с рекордно низкой оплатой за одного ученика - всего 45 рублей

В олимпиадах "Инфоурок" лучшие условия для учителей и учеников:

1. невероятно низкий размер орг.взноса — всего 58 рублей, из которых 13 рублей остаётся учителю на компенсацию расходов;
2. подходящие по сложности для большинства учеников задания;
3. призовой фонд 1.000.000 рублей для самых активных учителей;
4. официальные наградные документы для учителей бесплатно(от организатора - ООО "Инфоурок" - имеющего образовательную лицензию и свидетельство СМИ) - при участии от 10 учеников
5. бесплатный доступ ко всем видеоурокам проекта "Инфоурок";
6. легко подать заявку, не нужно отправлять ответы в бумажном виде;
7. родителям всех учеников - благодарственные письма от «Инфоурок».
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://infourok.ru/konkurs


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ


Идёт приём заявок на международный конкурс по математике "Весенний марафон" для учеников 1-11 классов и дошкольников

Уникальность конкурса в преимуществах для учителей и учеников:

1. Задания подходят для учеников с любым уровнем знаний;
2. Бесплатные наградные документы для учителей;
3. Невероятно низкий орг.взнос - всего 38 рублей;
4. Публикация рейтинга классов по итогам конкурса;
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://urokimatematiki.ru

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх