Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Классному руководителю / Другие методич. материалы / Творчий проект "Народний календар українців"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Классному руководителю

Творчий проект "Народний календар українців"

библиотека
материалов

Народний календар українців

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/3966/content/222.jpgЛюдина з початку свого існування вела певні спостереження за природою і на основі цього виник Календар.

Із давніх-давен український народ жив у сприятливих природнокліматичних умовах, серед родючих ґрунтів, розкішної рослинності та багатого тваринного світу.

Природа завжди була в основі матеріальної та духовної культури наших пращурів, постійно одухотворювалась у їхній свідомості і поставала в народних уявленнях Матір'ю-Берегинею. Відповідно і ставилися вони до природи по-синівськи шанобливо і дбайливо, а будь-яку діяльність у ній узгоджували з її законами.

Український народ споконвічно хліборобський. Впродовж століть він виробив велику хліборобську культуру, яка позначилася на його психології, характері, світогляді.

Творець ранньої культури нашого народу - народний календар зібрав за всю історію розвитку і хронологічно систематизував почуття, віру, прагнення, життя та ідеали наших пращурів.
Народний календар - це система історично обумовлених дат, подій, спостережень за навколишньою дійсністю, народних свят, інших урочистостей, які в певній послідовності відзначаються протягом року. Народні традиції і звичаї адекватно відображають сутність, зміст і характер подій та явищ у природі, житті, зокрема у трудовій діяльності, побуті і дозвіллі людей.

В основі народного календаря лежить землеробський (аграрний) календар. Крім цього, розрізняють також церковний календар, календар погоди, родинний календар.
Народний календар місяць за місяцем, тиждень за тижнем, нерідко день за днем передбачає відповідно до конкретних умов даного регіону всі сторони і види хліборобської праці, особливості життя, зміни в природі (це функція календаря як прогностика).
Народний календар - це енциклопедія знань про життя людей праці, їх побут, спосіб життя, виховну мудрість, природні явища.

Українські календарні традиції, звичаї, обряди є тим цементуючим матеріалом, який у віках зберігав нашу національну ідентичність. Саме календарна обрядовість допомогла народу єднатись і зберегти його самобутній національний дух, вижити і розвиватись.

Календарна обрядовість, звичаї українського народу, з погляду багатьох дослідників, явище феноменальне. Багатовікове перебування наших земель під владою сусідніх держав не завадило українцям зберегтися як великій нації, ще й витворити світового рівня матеріальні та духовні цінності. Етнічна своєрідність нації, безмежна воля до самозбереження, природні та біологічні фактори допомогли нашому народу знайти сили для відродження. Українців упродовж століть гартували і єднали народні звичаєві традиції. Саме вони допомогли зберегти національну своєрідність і допоможуть самовідновитися. Звичаї самі по собі не народжуються. На їх формування впливають природно-географічні фактори. Зручне географічне розташування, помірний клімат створили всі умови не тільки для формування характеру та психіки, але й для формування обрядів, що супроводжуються поетичністю, м'яким і лагідним характером етносу. Українці як етнос сформувались задовго до прийняття християнства, на всій території України була високорозвинена звичаєво-обрядова культура. Боротьба християнства з дохристиянськими звичаями призвела до двовір'я (своєрідний дуалізм) народу. Саме завдяки цьому пощастило зберегти колядки й щедрівки, вертепи, веснянки, гаївки, свято Купала та ін. Паралельно з церковно-вселенською співіснувала національна обрядовість.

нагору

Календар зими

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/3966/content/winter.jpgЯк стверджує у своїй книжці "Місяцелік" Василь Скуратівський, в давні часи початок зимового літочислення іменувався "студнем". В Іпатіївському літописі (1118 р.) цей місяць називають "грудень" - "нерівний, покритий грудками шлях". У різних регіонах зустрічаються назви місяця "хмурень", "стужайло", "мостовик", "трусим" тощо. Поляки", білоруси називають цей місяць - "грудзень", сербохорвати - "грудан", словаки - "груден". На Закарпатті місяць називали "мочавець" (вологий, мокрий) та андріїв (від свята Андрія Первозванного – 13 грудня).

В европейських мовах збереглося давньоримське означення "децембер" (десятий місяць року).

На 22 грудня припадає зимове сонцестояння, за яким визначають астрономічний початок Зими. Всі дохристиянські вірування европейських народів пов'язували з ним "народження сонця", "родини сонця". "сонцеворот", "ріст сонця". Тому 25 грудня свято Спиридона називали ще й Спиридон-сонцеворот. В цей вечір наші пращури прогнозували погоду на наступний рік. Із розрізаної навпіл цибулини відбирали 12 пелюсток (починаючи із зовнішньої і до середини), що символізували кожен місяць року, насипали в середину кожної пелюстки однакову кількість солі (маленьку ложечку) і залишали до ранку. Вранці спостерігали як помокріє сіль у кожній пелюстці цибулі. Якщо сіль мокра, значить цей місяць в наступному році буде мокрий, суха - суха погода переважатиме в цьому місяці.

Такі прогнози на погоду наступного року робили в цю ніч данці, голландці. Вони розрізали свіжий огірок на дванадцять кружалець і теж посипали однаковою кількістю солі. Прогноз - такий же.
Наші пращури вважали, що погода кожного наступного дня від Спиридона (25 грудня) відповідає характерові погоди всіх дванадцяти місяців. Тому протягом 12 днів запам'ятовували погоду.
Ретельно велись спостереження за зміною в погоді (через кожну годину). Для хліборобів це було важливо, щоб завбачити погоду на весь рік.

Грудень

Грудень вважався місяцем відпочинку. За дослідженням демографів природний пік народжуваності впродовж року теж припадав на грудень.

4 грудня - Введення. Третя Пречиста

Як Введення мостить мостки, а Микола (19 грудня) забив гвіздки, то люта зима буде. Як буде на Введення в сліду вода, то на Юрія (6 травня) - трава. Як на Введення буде вода, то влітку буде молоко.

7 грудня – Катерини

3 приходом Катерини сподівались на люті морози. Молодь влаштовувала катання на санках. На святу Катерину ховайся під перину. Катерина на воді, то Різдво на льоді. Як на Катерину холодно, то буде голодно.

9 грудня – Юрія

Юріїв день. Який день на Юрія, така й зима.

12 грудня - Парамона

Якщо до цього дня сніг не впав - зима буде тепла, а як з'явився - довгою і холодною. Молодь у вечері збиралась на калиту. ("Кусання калити). Калита - праобраз Сонця, закликали його швидше підніматись в небі.

13 грудня – Андрія

На Андрія треба кожуха-добродія. Дівчата ворожили на долю. На Андрія сниться дівицям надія.

14 грудня – Наума. (1 грудня за старим стилем)

Розпочинався навчальний процес для сільських дітей. Це була найзручніша пора для здобуття освіти. Наум наставляє на ум. Прийшов Наум - пора братись за ум.

17 грудня — Варвара. (Варвари-Великомучениці)

Святкували тільки жінки. Нічого не можна робити, тільки рукоділлям займатися, вишивати, нитки сукати, дівчаток навчати вишивати (за О. Воропаєм). Яка погода на Варвари, така і на Різдво. Дерева в інеї - урожайний рік. Варвари ночі украли і дня доточили на макове зерня.

18 грудня – Сави

Жінки збирались на рукодільницькі вечорниці, бо прийшла пора "і савити, і варварити, і куделю кучматити".

19 грудня - Миколи

Зимового Миколу відзначали особливо урочисто. Милосердний, захисник, заступник, чудотворець так називав Миколу український народ. У Західних областях України Микола вважається праобразом Діда Мороза, тому і на це свято готують подарунки дітям. На Миколи не жди тепла ніколи. Як впаде іній, на гарний урожай хліба. Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину. Як стверджує Горбань Л.І наші пращури знали про 90-денний цикл погоди в холодний період року і чекали опадів 19 березня, а це хороший запас вологи для озимини, Якщо на зимового Миколу сніг, то на весняного - дощ.

20 грудня – Амвросія

У давнину дівчата на це свято організовували цікавий обряд "трусити груші".

22 грудня - Ганни

Зимове сонцестояння Прийшли Ганни - сідай у санки. З Ганниного дня жінки готувалися до Різдва - білили хати, прибирали оселі й посилено годували свиней, щоб мати свіжину до свят. Яка Ганка до полудня, така зима до кінця грудня.

25 грудня – Спиридона – Сонцеворота

Це - найхолодніший день грудня. Якщо ніч ясна, то зима буде холодна, а літо жарке; як темна - зима тепла, а літо похмуре.

29 грудня -Томи

Холодний день. Прийшов Тома - сиди вдома.

30 грудня – Даниїла

Якщо з'явиться іній - Різдво буде теплим.

"Сумний грудень у свято і в будень".

Мудро про грудень кажуть народи світу:

"Добрий той сніг, що в грудні добре ліг" (Португалія).
"Грудень холодний та сніжний, хліб буде буйний та пишний" (Німеччина).

А от що кажуть українці про грудень:

Грудень без снігу, як літо без хліба.
Грудень рік кінчає, й зиму починає.
Смутний грудень, як прийде студень.
У грудні тепло, як за лихим саном.
Якщо сухий грудень буває, то суха весна і сухе літо довго буває. У грудні сонце на літо, а зима на мороз повергає.
Якщо на ялинках шишки виросли низько, морози будуть раніш, а як угорі, то холоди прийдуть наприкінці зими.
Якщо ліс шумить у безвітряну погоду - до негоди.

Січень

Про місяць у народі кажуть; "скільки днів - стільки й свят".

Перше січня розпочинає Новий рік

Наші пращури (язичники, дажбожичі) новолітування починали з весни. Із запровадженням християнства в Київській Русі церква зажадала змінити дату Нового Року. Релігійний календар змушував перенести його з весни на осінь. Із 1 січня 1700 року Петро І започаткував нове літочислення і святкування Нового року. "Студень", "просинь", "просинець". ''сніговик", "тріскун", "льодовик", "щипун", "сніжець", "мотовій" " так називали місяць у різних регіонах України. Білоруси його називають "студзем", серби і хорвати - "сечанем", чехи - "лєдєнем", поляки "стичнем". Европейські країни користуються латинським терміном "януаріус". Місяць назвали на честь дволикого Януса. Міфічний бог тримав ключі, якими відчиняв вхід до майбутнього і замикав вихід з минулого; оскільки січень ділив рік на дві частини - новий і старий, то його назвали ім'ям дволикого Януса.

2 січня – Гната

У цей день жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, а дівчата на вечорницях виготовляли прикраси - "павуки", "їжаки", їх підвішували на конячій волосині до сволока. Вони мали висіти від Різдва до Водохрещі.

6 січня – Святвечір, багата кутя

Готувалась вечеря із 12 страв (поклонитись 12 місяцям) рослинного походження. В цей вечір дозволялось їсти рибу. Цією вечерею закінчувався Різдв'яний Піст (Пилипівка). Вечеряти починали і закінчували кутею.

7 січня - Різдво

Найбільше свято християнське. З ним пов'язують народження Ісуса Христа. Вже можна вживати м'ясну їжу. Зранку хлопчики колядували. Якщо сонячний день - дорід на хліб. На Різдво йде сніг - заврожаїться озимина. На деревах іній - защедрить озимина. Який день Різдва, такий і на Петра (12 липня).

13 січня – Меланки, Меланії

Щедрий вечір, щедра кутя. Всеїдство. "Водили Меланку" - переодягненого в жіноче вбрання хлопчика безвусого, схожого на дівчинку. Водив Василь, дорослий хлопець, "під вусом".

14 січня – Новий рік

За старим стилем. (Юліанським календарем користується до цього часу православна церква).

Василя

За Євангельським вченням, у цей день Христові зробили "обрізання", а тому намагалися нічого не різати. Василь вважався покровителем землеробства. Тому в цей - день "засівали", засівали тільки особи чоловічої статі. За законами природи жінка, як і Земля, призначена народжувати, а сіє, запліднює її чоловік (небо). Засівальне зерно має бути ціле, краще необлущене. Лише таке зерно дає добрі сходи. Господиня засівальне зерно зберігає до весни, щоб посіяти на городі, як оберіг, що магічно впливає на ріст і плодючість рослин. Посівальне зерно не викидали на смітник, щоб не викинути з ним своє щастя. Крупа, подрібнене зерно не приносять щастя ні родині, де засівається, ні самим засівальникам. "Засівали" в основному зерном жита та пшениці. Зерно гороху вважали - "на сльози". На Новий рік погода - буде у полі урода.

18 січня - Голодна кутя, голодний святий вечір

Готують третю і останню кутю різдвяно-новорічних свят. На Таращанщині в цей день "проганяли кутю" та "розстрілювали колядки".
- Геть, кутя, з покуття, а, ти, узвар, йди на базар. Брали горщик, де варилась кутя, і розбивали об ворота, і при цьому тричі стріляли з рушниці.

19 січня - Водохреща, Йордан, Ордана

З цим пов'язують хрещення на річці Йордані І. Христа. Святили воду. Вода на Йордана вважається "живою водою". На Водохреща день теплий - буде хліб темний. Якщо похмуро - хліба вдосталь. Йде лапатий сніг - на врожай.

20 січня - Івана Предтечі, Хрестителя

3 цього дня жінки шили і пряли. Після Івана Предтечі хто не робить, того б'ють у плечі. Прийшов Предтеча та й забрав свята на плечі.

25 січня – Тетяни

Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то дощитиме по літі.

Прислів'я та приказки - це акумуляція народного досвіду спостережень, роздумів.

Ось що говорять різні народи про січень:

Сніжний рік - багатий рік. (Німеччина).
Дощі в січні землі не потрібні. (В'єтнам).
Хто влітку спить - взимку з торбою ходить. (Азербайджан).
Зима спитає, що влітку робив. (Латвія).
Влітку пісень співаєш - взимку сльози проливаєш. (Мордовія).

А так кажуть в Україні:

Рік був зі снігом - будемо з хлібом.
Вітер у січні зі сходу - несе добру погоду.
Взимку сонце крізь плач сміється.
У січні тріщать морози - восени тріщатимуть від хліба засіки.
Коли січень найгостріший, тоді рік найплідніший.
Січень не так пече, як у вуха січе.
Січень січе ще й морозить, ґазда з лісу дрова возить.
Як снігами землю вкрито, то вродиться в полі жито.
Багато інею
 на деревах - буде багато меду.
У зими день, як у зайця хвостик.

Лютий

У лютому день збільшується майже на три години, тому в народі кажуть "Лютневий сніг весною пахне". У більшості европейських народів він був останнім місяцем року - "фебруаріс" (з латинської - "очищення"). Наші пращурі його називали "сніжень", "лютень", "крутель", "зимобор", "бокогрій", "криводоріг", "межень". Поляки називають його "люти", серби, хорвати - "веляча". У селян завершувався зимовий відпочинок. Вони починали готуватись до нового хліборобського року: вивозили на поля гній, перевіряли зерно, ремонтували сільськогосподарський реманент. Скорочувались і вечорниці.

1 лютого –Макара

Який Макар, такий і товар. Якщо погода ясна, то і весна буде красна, рання, тепла.

4 лютого – Напівзимника

Якщо буде хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну.

6 лютого - Оксани-Дороти

Яка Оксана, така й весна.

8 лютого - Напівхлібниці

Який день, така й весна.

10 лютого – Юхима

Якщо вітряно, то літо буде мокре.

12 лютого – Трьох святих

У цей день не можна прясти, щоб протягом року не було наривів.

14 лютого – Трохима

Якщо вітряно, то літо буде мокрим.

15 лютого – Стрітення Господнє, громниці, зимобор

Зустрічається зима й весна. В церквах робили відправи, святили воду й свічки. Цей день вважався прогностиком. (Слідкували за погодою через кожну годину. Якщо на Стрітения півень нап'ється води, то на Юрія (6травня) віл напасеться трави. Якщо на Стрітення півень нап'ється води, то хлібороб набереться біди. Як на Стрітення капає із стріхи - не найдеться з літа потіхи. Як капає із стріх, так капатиме із вуликів. На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб до плуга.

20 лютого – Парфенія

На цей день припадали "зимові діди". Відзначали у п'ятницю, яку називали "поминальною", "дідовою". Це дохристиянські давні й високогуманні обряди поклоніння пращурів. У ці дні не брали шлюбів і не організовували будь-яких розваг.

23 лютого – Прохора і Харлампія

Свято робочої худоби. Святять воду і кроплять нею тварин.

24 лютого – Власа

Прийшов Влас - із печі злазь. Якщо цього дня відлига, то морозів більше не буде. Як стверджує Л.І.Горбань в книзі "Народний календар погоди", що лютневими прикметами цікавились тому, що вони вказували, який буде травень. А з травнем у хлібороба всі надії на майбутній урожай. Морозні сухі періоди в лютому, вказували на жарку і суху погоду травня. 24 лютого можна спрогнозувати, яке буде літо - сухе чи мокре. Якщо в цей день буде іній, сніг, дощ, то 24 травня на Мокія Мокрого буде теж дощ, а якщо Мокій Мокрий - то і літо дощове.

27 лютого – Меланія

Погожий день - літо гарне.

29 лютого – Касяна

Він випадає один раз на чотири роки, тобто на високосний рік, вважається нещасливим днем.

У різних народів про лютий так кажуть:

Нема в лютому такої бурі, що не стихла. (Португалія). Забутькуватого господаря зима розбудить. (В'єтнам).

Пізня зима - пізня весна. (Німеччина).
Важко сіно звозити, та легко взимку смикати. (Литва). Ховатимешся від літньої спеки - взимку замерзаєш. (Бурятія).

А ось що про лютий говорять українці:

Питає лютий чи добре взутий.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Місяць лютий - гостро кутий.
Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
Лютневі прикмети - метелиці та замети.
Довгі бурулі в кінці лютого - довга весна.
Великі бурулі на піддашках - буде добрий урожай кукурудзи.

нагору

Календар весни

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/3966/content/spring.jpgВ Київській Русі календарний рік починався 1 березня. Наші пращури вважали, що початок новолітування має збігатися з весною, з пробудженням і розквітом природи. Зображені на ритуальному глеку, що знайдений поблизу села Ромашки (Рокитнянського району Київщини) і датується IV століттям, візерунки і малюнки, які повторюються ритмічно, вченими розшифровуються не інше, як стародавній слов'янський календар. Цей стародавній календар теж започатковує відлік часу з весни.

Прихід весни пов'язували із святом Явдохи (1 березня за старим стилем, 14 березня за новим стилем). "Яка Явдоха - така весна", говорять народні прикмети.

Перший свист байбака теж вважався у наших предків однією з ознак приходу весни. Важливою прикметою був приліт птахів з теплих країв. Першою здебільшого прилітала вівсянка, і тому почувши її спів, селяни вкладали в цю мелодію свої слова: "Покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь!".

Астрономічне явище - весняне рівнодення 21-22 березня, теж було однією з дат настання весни. В цей період закликали весну і птахів. За народними звичаями Поділля, Київщини, Полісся в сім'ї пекли з тіста 40 "жайворонків", "голубів" і діти просили матусю: "Дозволь мати весну закликати!". Число 40 символізувало пам'ять 40-ка мучеників (22 березня за християнським календарем свято 40 святих мучеників, християн). За народними прикметами, якщо в цей день кине 40 лопат снігу - то весна дружньо вступить у свої права і буде з хорошою погодою.

З0 березня - Олексія за християнським календарем, а в народі називали цей день Теплого Олексія, вважався цей день природним початком весни. Пасічники виносили свої вулики для першого обльоту бджіл.

За народними прикметами погода на Олексія прогнозує погоду на Великдень.
Справжнім утвердженням весни і пробудженням землі вважалось Благовіщення (7 квітня). В поліщуків існував звичай не копати землю цього дня.

Найвеличнішим святом весною був Великдень або Паска.

Давньо - єврейське свято Песах святкувалось на перший повний місяць після дня весняного рівнодення. За біблійними історіями воскресіння Ісуса Христа пов'язане саме з цим святом. Але історичний розвиток релігій вніс деяку розбіжність у відзначення цього свята. Євреї святкують його під повний місяць після весняного рівнодення, католики на тиждень раніше, ніж православні.

За православними звичаями Паска не може бути раніше Благовіщення (7 квітня).

Напередодні Великодня відзначалась Вербна неділя.

Освячені в церкві галузки верби вважалися великим оберегом і ліками.

В травні природа святкує свою молодість, буяють дерева і трави, птахи вирощують своє потомство.
Дохристиянські вірування донесли до нас обрядові пісні "гаївки", "маївки". Майже всі слов'янські народи називали цей місяць травнем.

Березень

4 березня – Казимира

Якщо на Казимира погода, то буде на бараболю урода.

9 березня – Обретіння, обертіння

В цей день "чоловік до жінки обертається, і птахи обертаються з вирію". Птахи починають шукати собі місце для гнізд.

13 березня – Василь Капельник

"Василь зі стріх капає - Землю покваплює".

14 березня - Євдокія, Явдоха - плющиха

Яка Євдокія, така і весна. На Євдокію вибирали кілька відер картоплі для першої посадки.

18 березня – Конона, покровителя коней

Господині перебирали насіння.

22 березня – Сорок Святих Мучеників

Земля повернулась до сонця північною півкулею. Вдруге набирали картоплі для посадки.

30 березня – Теплого Олексія

Якщо тепло, то весна рання.

31 березня - Кирила

Минув Олексій, а Кирило каже: "Ще не сій".

Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає. Березень часом снігом сіє, часом сонцем гріє. Від березневих дощів земля квітне. У березні кожух і без ґудзиків теплий. Птахи в'ють гнізда на сонячній стороні - на холодне літо. Весняний день рік годує. Зійшов у березні сніжок - берись за плужок.

Про березень у прислів'ях та приказках народів світу переплелися поезія й краса людських взаємин, праця і пісня, щебетання птахів, буйноцвіття трав.

  • Краще в березні дощ небесний, ніж злива чудесна. (Португалія).

  • Березневе сонце квітки не зі в'ялить. (В'єтнам).

  • Як у березні сніг пада, то біда й саду, й винограду. (Німеччина).

  • Березень так не лишить, щоб свого не зробити. (Грузія).

  • Березень, співаючи, виганяє всіх у поле. (Литва).

  • Весняний день на восьми підводах їде. (Карелія).

  • Березневий мороз коров'ячий ріг не зломить. (Росія).

У березні часто можна спостерігати вінці навколо сонця і місяця. Виникають вони внаслідок заломлення світла при проходженні його крізь дрібні крапельки води й крижані голки, що утворюються в низьких нещільних хмарах. Такі вінці - вірна ознака негоди.

Квітень

1 квітня – день обманів

Звичай обманювати в день першого квітня існує майже в усій Европі й Азії. Початок цього звичаю губиться в сутінках старовини.

7 квітня - Благовіщення

Це велике свято, таке велике, що не можна працювати, навіть птиця не в’є свого гнізда в цей день. Благовістить на весну. Все живе оживає. В цей день у ліс ходити не можна, все живе вилазить з нори.

8 квітня - Благовісника архангела Гавриїла

Народ вірив, архангел Гавриїл – володар блискавки. Святкували Благовісника – "щоб Гаврило хати не спалив".

9 квітня – Мотрони

Завершується приліт ранніх птахів.

14 квітня - Мар'ї

Якщо в цей день повінь, то вродить густа трава.

18 квітня - Федула

"Прийшов Федул - тепло роздув".

21 квітня – Родіона. Руфа

Головною прикметою цього дня, за народним віруванням, є те,що на Руфа не можна ходити в ліс, бо там "повзають гадюки, і вони дуже кусливі в цей день, бо це. Бач, їхній день". Якщо цього дня добра погода - буде погоже літо, а якщо негода - холодне і дощове.

25 квітня – Зенонів день або Василя Парийського

Весна землю парить.

30 квітня – Зосима

Покровитель бджіл. У квітні ранковий туман віщує ясну погоду.

На початку квітня грім - на тепле літо. Якщо закумкали жаби - можна садити кукурудзу.

  • Березень з водою, квітень - з травою, а травень - з квітами.

  • Квітень з водою, жовтень - з їдою.

  • Ранні ластівки - щасливий рік.

  • Як терен квітнем побіліє - тоді селянин ячмінь сіє.

  • Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.

Про квітень народи світу говорять так:

  • Одна ластівка не творить весни, як один палець - руки. (Португалія).

  • Літають ластівки низько - рясний дощ буде, літають високо - рясний, але недовго. (В'єтнам).

  • Дощ у квітневу днину - до душі селянину. (Німеччина).

  • Мрячний квітень дає молоко коровам і вівцям. (Ірландія).

  • У квітні сінники розчиняються. (Литва).

  • Квітень не з возом сіна приїздить. (Латвія).

  • Що березень не захоче, те квітень зробить. (Латвія).

Травень

2 травня - Івана Старопечерника

Жінки виносили полотно для відбілювання.

5 травня - Луки

У цей день садять цибулю.

6 травня - Георгія Побідоносця. Юрія

У цей день майже на всій території України виганяли худобу на пасовисько. На Поділлі є звичай, в цей день, до схід сонця садити гарбузи, кабачки, патисони, огірки.

8 травня - Марка

Якщо яблуні не зацвіли - на неврожай.

15 травня – Бориса і Гліба

У народі його ще називали солов'їним днем.

18 травня – Ярини (Ірини)

Висаджували розсаду капусти.

19 травня - Йови

У цей день сіяли боби, горох, огірки.

22 травня - Миколи весняного

Часто в цей день похолодання. На Київщині у відкритий ґрунт до цього дня не висаджували розсаду помідор, перцю, баклажанів.

24 травня – Мокія

Мокій мокрий - все літо буде мокрим.

27 травня - Ісидора

Теплий Сидро - тепле літо.

28 травня - Пархома теплогрія

Прийшов Пархом - тішся теплом.

31 травня – Федота

Якщо на дубі вже з'явились листочки - на врожайне літо.

  • Якщо в травні на півночі блискавки - вітер близький, а з півдня поверне - задощить напевне.

  • Прийде май - у землю пхай (сій), а прийде іюнь - хоч сій, хоч плюнь.

  • Як у травні дощ і грім - буде радість людям всім.

  • У травні оженився, вік журився.

  • Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло навпаки.

  • Багато хрущів - сухе літо.

  • Дощ у маю - хліб на сім'ю.

  • Квітучий май - то справжній рай.

  • Сухий березень, мокрий май - буде ярина, як гай.

  • Якщо багато в маю птиць, то не буде гусениць.

  • Коли в маю два дощики не випаде, то й золотий плуг нічого не виоре.

Про травень говорять народи світу:

  • У травні працюй за п'ятьох, а у жовтні - за десятьох. (В'єтнам).

  • Травневої ночі не встиг лягти - вже й ранок, а жовтневого дня не встиг посміхнутися вже й вечір. (Португалія).

  • Сухий і теплий май - скупий буде урожай. (Німеччина).

  • Навесні час дорогий - працюй старий і малий. (Литва).

  • Травневий дощ - золото, червневий - срібло, а липневий - вогонь. (Латвія).

  • Чим сильніший в маю дощ, тим вік коротший. (Болгарія).

нагору

Календар літа

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/3966/content/summer.jpgСелянина завжди цікавила літня погода. Від того, якого вона буде, значною мірою залежала доля врожаю; посуха накликала недорід, а часто дощі чи град - вимокання й побиття збіжжя. Ось чому протягом зими й весни люди ретельно стежили за погодою в окремі дні і тому народний прогностик всіяний чисельними завбаченнями, Останнім весняним прогностиком на літаю погоду був день Святого Мокія - 24 травня. Майже на всьому терені України ним завбачували, якою буде погода протягом літа. Якщо в цей день йтиме дощ, то мокрих чекай жнив. "Мокіїв день мокрий, все літо буде мокрим". "Якщо ва Мокія падає дощ, то буде сорок днів падати". Монастирські хлібороби користувались прогнозом березневих днів з вранішнім інеєм - через 90 днів у червні буде дощ. Який березень – такий червень. Якщо березень був сухий, без інею і густих туманів, а на Мокія і весь тиждень Мокіїв теж було сухо - чекай засухи.

Червень

Червень вбирає в себе багато прикмет, а віддає мало, тому його народні прикмети неяскраві.
Ймення першого літнього місяця пішло від масового цвітіння квітів, доспівання суниць, черешень, від найяскравішого і найдовшого світла сонця, коли удвічі перевершує ніч, від збору личинок червенця для фарбування ниток та тканини.

В Древній Русі первісток літа називали кресником чи креснем. Червень називали також гедзнем, кезднем, бізднем, у гуцулів - гнилець, у білорусів - червень, у поляків - червєц, чехів - червєн.

На червень припадають Зелені свята (Трійця),

якими язичники віншували буйне пробудження природи, віддячували природі за буйнозеленість (за дівочість природи).
Червень іменують полуднем року (22 червня - день літнього сонцестояння) та первістком літа.

2 червня - Талагія

"На Талагія велика надія", казали, спостерігаючи за погодою, яка мала прогнозувати врожай овочів.

3 червня – Олени

У цей день ретельно спостерігали, який буде день - сонячний чи дощовий - то так піде й на осінь.

7 червня - Іванів день

Розпочиналося збирання лікарських трав.

11 червня – Феодосії

Починають колоситися зернові. Ходить Феодося й дивиться колосся.

14 червня - Харитона та Устини

Якщо йтиме дощ, то до кінця місяця, а коли сонячно, то на добрий налив колосся. Цю прикмету необхідно розглядати разом з фактором погоди 24 січня (на Григорія), який вказує погоду на літо. Іній в цей день через 142,5 дні прогнозує дощ в період з 13 червня по 16 червня.

16 червня - Луки

Південний вітер - для яровини добре, а коли з північного заходу - на сльотаве літо. Якщо йтиме дощ, то вродяться гриби.

17 червня - Митрофана

В цей день на Поліссі сіяли гречку та льон.

21 червня - Федір літній (Страбіліт)

Гроза на Федора - погано для сіна.

22 червня - Кирила

На Кирила сонце віддає всю силу.

День астрономічного літнього сонцестояння

Зацвіла липа - на тепло й сонячне літо. Щедрим буде медозбір.

24 червня - Варфоломія та Варвари

"Варфоломій і Варвара дня увірвали, а ночі доточили" - з цього часу починає коротшати день.

25 червня - Петра-сонцеповорота, Онуфрія

Сонце на зиму, а літо на жару.

Якщо в цей день сухо, то сіно зберуть сухим, а коли дощ - мокрий покіс сіна. Замовкають співи птахів. Тому казали: "На Онопрія соловей ячмінним колосом вдавився".

26 червня - Акулини-гречкосіі

Закінчували в північних районах Полісся сіяти гречку. Сильна активність коров'ячих ґедзів (оводів).

29 червня - Тихона

З цього часу перестає кувати зозуля, "бо мандрівкою вдавилися".

30 червня - Мануїла

Якщо погода дощова, то зима буде сніжною.

На червень припадає християнське свято Трійці. Трійця, Зелена неділя, Зелені свята не випадають в числі, їх святкують на сьому неділю після Великодня. Білоруси називають цю неділю Сьомиха. Трійця, після Різдва та Великодня, вважалась в народі одним з найбільших свят. У давнину наші пращури, пов'язували ці свята з буйністю і живосиллям природи, в яку вони вірили. Триєдність свят пов'язана з Богом-Отцем (неділя), Богом-Сином (понеділок), Богом-Духом Святим (вівторок).

Напередодні Трійці селяни рвали материнку, чебрець, полин, лепеху і прикрашали зіллям світлиці - обтикували стіни, лави, вікна, образи, притрушували долівку. (Клечання).
На клечальну суботу йшли босоніж до лісу аби запастись галузками клена, липи, ясена і оздоблювали обійстя, ворота, тин, хлів, одвірки, стріху хати і оселю.

На Зелені Свята цвіте жито й за народним віруванням прокидаються померлі, виходять з води русалки. Русалії.
Русалчин Великдень. Невська неділя. Їх відзначають у перший четвер після Трійці. У народі жило безліч легенд і повір'їв про реальне існування русалок та мавок. У цей день не пускали дітей і молодь у ліс, луки, в поле, купатися в річці.

Петрівка. Петрів піст

Розигри. Початок Петрівки припадає через тиждень після Трійці і закінчується на Петра і Павла (12 липня). У Петрівку день як рік. Захотілося йому в Петрівку льоду. Петрівка - на хліб голодівка. Люблю тебе, як вітер у Петрівку. Хто в Петрівку сіна де косить, той взимку - в собак їсти просить.
Червень - рум'янець року.

У червні на полі густо, а в коморі - пусто. У червні перша ягідка в роток, а друга - в козубок. У червні люди раді літу, як бджоли цвіту. Червень з косою, а липень з серпом. Червневий дощ розпочався при сході сонця - припиниться аж під вечір. У червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний держатимеш. Діждали Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.

Про червень народи світу говорять:

  • Скільки б в червні не пекло - все одно буде дощ. (Португалія)

  • Вітер в червні приносить як не дощ, то ураган. (В'єтнам)

  • Маленький дощ у червні вгамує велику бурю. (Німеччина)

  • Крапля в червні не дощ, але корисна. (Грузія)

  • Для коси в червні краще дощ, а для граблів - погода. (Литва)

  • Чим тепліше літо, тим лютіша зима. (Латвія)

Липень

Вважають, що назва місяця походить від періоду цвітіння дрібнолистої липи, цвітіння якої в основному збігається з початком місяця.

У сербів і хорватів - липень, у словенців - липан, у чехів - ліпен, поляків - ліпєц, білорусів - ліпень.
Західноукраїнська назва місяця "косень", "сінокіс".

2 липня - Мефодія

Якщо на Мефодія йде дощ, то він може йти з перервами сорок днів.

6 липня - Горпини Купальної

Цей день вважається одним з найкращих для заготівлі лікарських трав.

7 липня - Івана Купала

Давнє язичеське свято краси, молодості й самоочищення. У цей день годилося скупатися. Велика роса на Купала - буде врожай огірків та горіхів. Купальна ніч зоряна - вродять гриби. Дощовитий день - ва неврожай.

10 липня - Самсона

Його ще називали сіногрій. Якщо йтиме дощ, то негодитиме сім тижнів - аж до бабиного літа.

12 липня - Петра і Павла

Починались жнива. З першого ячневого борошна нового врожаю пекли обрядовий хліб і несли його до церкви на посвяту. Раз у рік Петра. На Петра і душа тепла. Від Петра красне літо. На Петра колос, а на Іллю - жнива. Як на Петра спека, то на Різдво - мороз.

13 липня – Півпетра, або Петрового батька

Вшановували пастухів і тварин.

  • Щаслива хата, де худоби багато.

  • Коло худоби походиш, то сам собі вгодиш.

  • Як корова у хліві, то є харч на столі.

14 липня - Кузьми і Дем'яна

"Кузьма і Дем'ян згубили жупан" - початок літньої спеки, адже за старим стилем це полудень літа.

15 липня - Фатія

Закінчували косовицю. Якщо з'являлися жовті листочки на деревах - на ранню осінь і зиму.

18 липня - Кирила і Афанасія

Якщо місяць яскравий, то на щедрий врожай.

20 липня – Євдокії, Єфросинії

Переважно дощовий день Як зібрав сіно, то не страшна і Єфросина.

21 липня - Прокопа

Жнива. На Прокопа жита копа. На Прокопа вже є на полі копа. Проків нав'язав сім кіп. На Прокопа приготуй плечі до снопа.

23 липня – Антонія

Громове свято. Якщо гримить і блискає, то десь у полі копи горять.

25 липня - Прокла

Вважається, що в цей день бувають найрясніші роси. На Прокопа все промокло.

26 липня - Гавриїла Архангела

Якщо сильна злива з грозою, то на дощову осінь.

29 липня – Валентини

Цей день вважається святом "іменного снопа".

31 липня – Івана Багатостраждальника

Цього дня жінки, яких залишили чоловіки, відправляли в церкві службу Божу.

  • Липень не тільки полудень літа, але й року.

  • Як в липні ціп загупає, одразу капуста звивається у головки.

  • Липень - вершина літа.

  • Поки зерно в липні в колоску - не засиджуйся в холодку.

  • Хто в липні жари боїться, той взимку немає чим погрітись.

  • У липні сонце йде на зиму, а літо на спеку.

  • Липневий піт взимку гріє.

  • Липень казати звик - ловиться сом.

  • Жаркий липень, то грудень буде морозний.

  • Хто працює в липні - працює на себе.

  • На жаб є березень, на курчат - липень.

Спостерігаючи за порами року народ підмічав:

  • Розумний неба не лає, коли в липні сонце припікає чи дощ не вщухає. (Угорщина)

  • Як жаби в калюжі та розкумкались - не біда, знов буде в калюжі вода. (В'єтнам)

  • Липневе небо - слуга зими. (Грузія)

  • Липневий день - крок, зимовий п'ять. (Литва)

  • В липні дні біжать підстрибуючи, зимою бредуть похнюпившись. (Карелія)

  • У липні день віз хліба дає. (Мордовія)

Серпень

Серпню належить особлива роль в році, бо протягом року хлібороб працював на останній місяць літа. Хлібороб працював зранку і до пізнього вечора, а перепочинком були свята, якими і регулювали працю з відпочинком. Назва місяця походить від знаряддя, яким жали зернові.

У чеській, польській та словенській мовах восьмий місяць року відповідно іменується "серпан", "серпень", "великі серпан". В першій половині місяця закінчувалися жнива, пасічники вдруге качали мед: "Спас (19 серпня) свіжий медець припас". Останньому снопу на жнивах приділяли значної уваги. Його прикрашали перевеслом з польових квітів та стрічками, проносили по селі, ховали в комору і на Різдво заносили а хату на покуть. За народними прикметами та жниця, яка в'язала останній сніп, народить дитину протягом року.

Якщо ластівки в серпні висиджують другий виводок, то осінь скоро не настане.

1 серпня - Мокрини

Покажчик осені, дощить - буде мокра. Сухо - буде багато сонячних днів.

2 серпня – Іллі - пророка

Громове свято, пов’язане з аграрною магією. Намагалися не працювати. Ілля на полі копи лічить. На Іллі - новий хліб на столі. Коли жито дозріває до Іллі, то воно найкраще для насіння. Цього дня мало коли не гримить і не ллє дощ як з відра.

4 серпня – Марії Магдалини

Її вважають заступницею від холери. Великі роси - льон буде сірий.

6 серпня - свято Бориса і Гліба

Настає час осінніх зірниць. Скрізь дозрів хліб. Прийшов Борис і Гліб - встиг у полі хліб.

7 серпня - літні Ганни

Матері Пресвятої Богородиці. Холодний ранок – зима буде рання і холодна. Капуста завиває качани. Яка погода до обіду, така й зима до грудня, а яка по обіді, то така після грудня.

9 серпня - Пантелеймона

Пали копа. Намагались не працювати, особливо звозити снопи з поля. На Закарпатті з цього дня починали брати білі коноплі.

12 серпня - Сили

Жито, посіяне на Силу, родить сильно. Віками перевірено: найкращий день для сівби озимих.

14 серпня – Маковія і першого Спаса (медового)

Проводи літа. Качали мед. Збирали цибулю і мак. Святили букетик з лікарських рослин (мак, чорнобривці, васильки). З Маковія починається двотижневий піст - Спасівка.

15 серпня - Стефана. Сіновал

Який сіновал, такий буде і вересень.

16 серпня – Антона

За цим днем прогнозували погоду в жовтні. Антон на жовтень дивиться.

19 серпня – Спас яблучний Другий Спас. Преображення Господнє

Одне з найбільших хліборобських свят. Свято врожаю. Несли до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед, хліб. Прийшов Спас - бери рукавиці про запас. Спас - усьому час. Прийшов Спас - пішло літо від нас. Добра антонівка – до доброго року. (Хліб вродить).

21 серпня - Омеляна

За цим днем завбачували січень.

23 серпня – Лаврентія

Якщо у ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною, а зима без завірюх.

25 серпня - Фотія

День свята вогню в гуцулів.

27 серпня – Феодосія

Якщо буря цього дня, то на непогодній вересень.

28 серпня - Успення Богородиці і перша Пречиста

Початок молодого бабиного літа. Кінець Спасівки. Сіяли озимі в усіх природних зонах України. Після свята дівчата чекали старостів. Оглядини, заручини. "Старости на Пречисту, в хаті чисто: "Як прийде Пречиста - стана дівка речиста".

29 серпня - Третій Спас

Після свята Успення. Відліт ластівок. Перша Пречиста жито засіває, а друга - помагає. Після Успення прийшло – сонце на осінь пішло. Відліт в цей день журавлів віщує ранню зиму.

  • До серпня рослина зріє а після нього в'яне.

  • У серпні серпи гріють, а вода холодить.

  • У серпні спина мліє, а зерно спіє.

  • У серпні хліборобові три роботи - косити, орати і сіяти.

  • Як у серпні дбаємо, так зимою маємо.

  • Грозовий серпень - на довгу і теплу осінь.

  • Що в серпні звезеш до комори, то взимку внесеш до хати.

Про серпень такі прислів'я мовлять народи світу:

  • В серпні південний вітер землю сушить, а хліб - губить. (Португалія)

  • Хто в серпні байдикує - взимку голодує. (Литва)

  • В серпні одна турбота - скінчити польові роботи (Росія)

  • Хочеш в серпні мати диню - уклонись грядці. (Азербайджан)

нагору

Календар осені

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/3966/content/autumn.jpgПісля перших холодних днів осінь приходить розкішна, жовта і тепла. Вересневий час - сім погод у вас. Так говорить народ про перший місяць осені. У вересні покоротшали дні, прирівнюючись до ночі. 22 вересня - день осіннього рівнодення. Погустішали тумани, заблищало павутиння. Опівдні по-літньому тепло, навіть іноді гаряче. Давня назва вересня - "руєн" пов'язана з жовтим кольором осені, "ревун" - з дощами та недогодою, "рюїн" - з гоном, ревом оленів, "хмурень" - із зменшенням сонячного місяця осені безпосередньо зв'язана з буйним цвітінням вересу. У білорусів - "вересєнь", поляків - "вжесєнь", "місяць вересу" (з литовської), в латиській - "місяць цвітіння вересу".

1 вересня – Андрія Стратілата

3 цього дня починали збирати овес.

8 вересня – Наталя овсяниця

Закінчують збирати овес.

11 вересня – у народі – Головосіки. Православне свято Всічення голови святого Пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Івана

У цей день не працювали, особливо не можна нічого круглого різати ножем чи сікти сокирою. Пісний день. Останні грози - до Головосіки.

14 вересня - Семена

Симеона Стовпника. Початок справжньої осені. Новий Рік до 1700 р. Увечері запалювали посвіт. До Семена старались посіяти озимі. 3 цього дня починається старе бабине літо, яке триває до 21 вересня, до другої Пречистої. Дівчата чекали старостів. З цього дня започатковувались вечорниці і посиденьки, виконували роботу в хатах при вогні. На Семена ясно - осінь буде погожою і теплою. Збирають дині, кавуни, картоплю. Віками зберігся звичай садити верхи на коня хлопчиків. На Семена "дитя постригай, на коня саджай і на лови в поле виїжджай".

17 вересня – Христодули, ікони "Неопалимої Кулини"

Її вважають захисницею від пожеж і блискавок, Селяни молились, прохаючи захистити дім і худобу.
19 вересня – Михайла Чудотворця. Намагалися не працювати.

21 вересня – Різдво богородиці. Друга Пречиста

Сватання. Заручини. "Прийшла Пречиста - принесла старостів нечиста". Прийшла перша Пречиста - одягла природа намисто, прийшла друга Пречиста - взяла комара нечиста, а прийшла третя Пречиста - стала діброва безлиста. Прийшла Пречиста - на дереві чисто, а прийде Покрова - на дереві голо.

27 вересня – Воздвиження, Здвиження

Всі прикмети цього дня так чи інакше пов'язані із словом "двигатись". На Здвиження земля движеться до зими. Селяни звали, що цього для всі змії, вужі повзуть до своїх норок. Тому в цей день не ходили а ліс. Свитку на Здвиження скидай, а кожух одівай.

30 вересня – день Віри, Надії, Любові та їх матері Софії

Жіночий день. Жінки не розпочинають в цей день важливої роботи.

  • Вересень - рум'янець року.

  • Вересень весіллями багатий.

  • Вересень верещить, що вже осінь

  • У вересні одна ягода і та гірка - горобина.

  • Вересень слухає погоду січня.

  • Вересень студений, але ситий.

  • У вересні ложка води робить два болота.

  • Чим тепліший і сухіший вересень, тим пізніше прийде зима,

  • Вересневий дощ, що почався вранці, довго не йтиме.

Народи світу так говорять про вересень:

  • Шануй хліб: дині їмо нині, а хліб - увесь рік. (Німеччина)

  • Дощ у вересні - півголоду, а посуха цілий голод робить. (Росія)

  • Хто хоче жати чисту пшеницю, той у вересні має знати трійцю-правдицю: що перша - переліг орати, що друга - переліг переорювати, що третя - чистим зерном засівати. (Білорусія)

Жовтень

Назва відома за часів Київської Русі. Побутували й релігійні назви: "грязень", "зазимник", "весільник", "жовтень па весілля багатий". Після закінчення основної аграрної діяльності селянин дозволяє собі розслабитися і перепочити. Масові вечорниці, весілля, храмові свята. "У жовтні надень - сім погод: сіє, віє, крутить, мутить, реве, зверху ллє, а знизу мете".

1 жовтня – Ярини

"Журавлине літо". Якщо на Ярини відлетять журавлі, то через два тижні чекай морозів, а як затримаються - зима раніше себе не покаже.

2 жовтня – Трохима

Хлопці й дівчата обирали одне одного. "На Трохима не проходить щастя мимо - куди Трохим, то й воно за ним". З 2 по 10 жовтня пасічники переносили вулики на зимівку.

3 жовтня - Дениса

Північний вітер - на холод, південний - на тепло, західний - на мокречу, а східний - зимно, але сонячно.

6 жовтня – Зачаття Івана Предтеччі

Дівчата брались за рукодільництво - пряли, ткали, вишивали.

7 жовтня – Сергія Радонежського

8 жовтня - Єфросинії

Цей день називали "капусником", пошаткована в цей день капуста довго зберігалася.

9 жовтня - Івана Богослова

Завершували всі польові роботи. Хто не посіяв до Богослова - не варт доброго слова.

14 жовтня - Покрова

Масово розпочинались весілля і вечорниці. Яка погода на Покрову, такою буде зима. По Покрові - то і по теплові. Прийшла Покрова - натопи хату без дрова. Покрова покриває траву листям, землю снігом, воду льодом, а дівчат - шлюбним вінцем. Прийшла Покрова - заревла дівка, як корова. Покрівонько, Покрівонько, покрий мені голівоньку хусткою, щоб не залишитися дівкою.

20 жовтня - з цього дня вже чекали зими

Якщо земля вкриється сніжком, то через місяць буде справжня зима.

22 жовтня - Якова

Після Якова осінь вже заплакала. Після Якова – тепла ніякого.

  • Вересень пахне яблуками, а жовтень - капустою.

  • У жовтні гріє ціп, а не піч.

  • У жовтні виореш мілко, весною посієш рідко, то вродить дідько.

  • Жовтень як не з дощем, то з снігом.

  • Якщо до середини жовтня листя з берез не осипалося - сніг ляже пізно.

  • Якщо перший сніг впав вдень - швидко розтане, вночі - лежатиме довго.

  • Перший сніг у жовтні - зима настане через 40 днів,

  • Грім у жовтні - на малосніжну, м'яку й коротку зиму.

Народні прислів'я про жовтень:

  • Туман на верховині - дощ у долині. (Португалія)

  • В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, мутить, крутить, припікає, то мете, то поливає. (Росія)

  • Ворона кряче - зима кличе, гусак геличе - літо кличе. (Казахстан)

Листопад

Листопад замикає ворота осені

Природа налаштовується на зимовий спочинок. За Київської Русі цей місяць називали груднем, а сучасний грудень - студнем. Та за основу сучасного календаря було взято західноукраїнський поділ часу. Є регіональні назви місяця напівзимник", "ворота зими", "грудкотрус", "падолист". Листопад - вересню онук, жовтню - син, а зимі - рідний брат. З початку листопада для селянина наставала пора відносного перепочинку.

4 листопада - Казанська Божа мати

Якщо Казанська плаче, то швидко зима прискаче.

5 листопада - Якова

Якщо піде град або снігова крупа, то на Мотрону (22 листопада) наступить справжня зима.

8 – листопада - Дмитра

Осінні діди. До Дмитра ще дозволялося засилати сватів. До Дмитра дівка хитра, а після Михайла (21 листопада) – хоч за попихала. Якщо на Дмитра день без снігу, то ще не буде зими. Замерзла земля і дме холодний вітер - снігу не буде до Нового року. Випав сніг - увесь листопад буде холодним і морозяним. Якщо на Дмитра дощ, то на Введення (4 грудня) снігу буде по коліна. Якщо відлига, то на теплу зиму і ранню весну; цей день зі снігом - весна пізня; холод і сніг - на пізню й холодну весну.

10 листопада - Параски

Жіночий день, жінки не прядуть, не шиють, не золять. Якщо день сонячний, то чекай теплої зими, хмарно - всередині грудня - будуть сильні морози.

14 листопада – Кузьми і Дем’яна. День зустрічі зими

Якщо тепло, то і зима тепла.

19 листопада - Павла

Замерзають річки та озера. Йде сніг - чекай сніжну і добру для озимини зиму.

21 листопада - Михайла

"приїжджає на білому коні". Після Михайла закінчувались весілля. Як на Михайла вітер з полудня, то буде зима сніжна й красна.

22 листопада – Мотрони

Може бути покритою снігом земля. Якщо Мотря на білім коні приїде, то гостру зиму пан привезе.

27 листопада - Пилипа, заговини, запусти на Пилипівку (піст)

Готують смачну вечерю. Залишки вечері відносять бідним людям. З цього дня жінки починали прясти кужіль на полотно. Іній на Пилипа - буде овес, як липа; іній - на врожай вівса, а дощ - на дорід пшениці. Якщо хмарно або сніжно - травень буде негожий. Яка ніч у Пилипівку, такий день у Петрівку. Листопад стелить землю листям, а грудень - снігом. Листопадовий день, що заячий хвіст. Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий, чи взутий. Листопад - заспів зими і сутінок року. Яка погода в листопаді, така і в квітні. У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє. Після листопадових приморозків - грудневий мороз. В'яжи влітку рукавиці - в листопаді пригодиться.

Народи світу говорять про листопад:

  • Якщо в листопаді північно - східний вітер віє, то остерігайся бурі. (В'єтнам)

  • В листопаді вітер гне і високі тополі. (Латвія)

  • Вечірня веселка в листопаді - спокій кораблям у морі. (Ірландія)

  • Бійся листопада - за ним зима, не бійся зими - за нею весна. (Азербайджан)

  • В листопаді як не вчиниш, а зиму на літо не переміниш. (Литва)

  • На чужій землі і весна гарна, а на своїй і листопад зелений. (Бурятія)

нагору

Про дні тижня

Найпомітнішим відліком нашого життя є дні й тижні. Це відповідає циклу руху Землі (доба) та Місяця (через 7 днів змінюється фаза Місяця).
З прийняттям християнства на Русі тижневий відлік часу придбав назву седмиці. У церковному календарі це так зване седмичне коло. Народна назва - тиждень - "той же день", що сім днів тому. Народ розшифровує назву днів тижня так:

  • Неділя - не для діла.

  • Понеділок - перший день на неділі.

  • Вівторок - другий день на неділі (вторий).

  • Середа - середина тижня.

  • Четвер - четвертий день на неділі.

  • П'ятниця - п'ятий день на неділі.

  • Субота - з давньоєврейської "шабат" не трудовий день, а звідси "шабат" - кінець тижня.

З давніх часів кожен день тижня мав свою характеристику і особливості - "легкі" та "важкі", "чоловічі", "жіночі". Ними регулювали виробничу діяльність, відпочинок та побутові взаємини. І це не якась забаганка чи містифікація - за кожним таким віруванням стоїть довголітній досвід, що здобутий з практичних узагальнень не одного покоління людей.
Духовний мікросвіт наших пращурів складався з таких уявлень про дні тижня.

Понеділок - перший у ряді буденних днів тижня. З позиції першого – "як почнеш - теж буде цілий тиждень". В Україні повсюдно пам'ятали, що понеділок - важкий день, тому важливі роботи цього дня не розпочинали. Але вірили, що розпочата цього дня шевська робота скоро буде виконана. В Україні існував звичай "понеділкувати", за яким заміжні жінки не працювали, звільнялись гід родинних і господарських обов'язків, брали участь у сходках, відвідували жіночий гурт і родичів. Жінки і дівчата по понеділках постили. "Котра дівка постить у понеділок, до року віддасться". А заміжні жінки постили заради щасливого сімейного життя. Всі пости (крім різдвяного) починаються з понеділка. Селяни вірили, що в понеділок не можна нічого позичати. За великий гріх вважали одягати в понеділок нову сорочку (буде напасть).

У понеділок світ заснувався. На думку М. Грушевського, вірування в святий понеділок, який допомагає легко помирати, тому й постили. Вірили, що в понеділок народжуються віщуни і знахарі. Якщо в понеділок у сім'ї зчинилась сварка, то буде цілий тиждень. Німці вважали, що в понеділок не можна витрачати грошей, бо будуть "спливати з рук". Не варто в цей день виїжджати в дорогу - трапиться нещастя. Як у понеділок мастити хату. то будуть вестися таргани.

Вівторок - другий день тижня. Вівторок - початків сорок: починали всі важливі справи. Чоловічий (легкий) день. Оселю закладали у вівторок. У вівторок садили гарбузи та огірки (вродить сорок). Вагітні жінки у вівторок остерігалися важкої праці. Діти, що народились у вівторок - "будуть геніальними". Вівторок називали днем, коли "світ заснувався" і тому добрий для оранки, сівби, жнив, возовиці.

Середа - третій день тижня, його середина. Оскільки пісний день, то вважався нещасливим. "Добрі ви гості, та в середу трапились". Жіночий день. Добрий для ворожіння. У середу Бог створив сонце, місяці і зорі.

Четвер - четвертий день тижня. Вважається легким, щасливим чоловічим днем. Сватання здебільшого приурочували на четвер. Вірили, що багаті народжуються у четвер. За народними віруваннями саме в цей день Бог створив усі планети. На Білоцерківщині вважають, що у четвер можна все робити, окрім побілки. У четвер до сходу сонця добре примовляти чи замовляти - допоможе. На Поліссі вважали четвер несприятливим для садіння овочів, заготівлі сала, масла, "бо черви з'їдять". Народ каже: Хто в четвер скаче, тої в п'ятницю плаче. Згодюсь я тоді, не тепер, то в четвер.

П’ятниця - п'ятий день тижня; Жіночий день, тяжкий. Особливо для жінок. Вірили, що проти п'ятниці всі сни віщі. На Поліссі жінки в цей день не ткали і не пряли, а галичани - не місили тісто, подоляни - не білили в хаті. Особливо остерігалися п'ятниці вагітні жінки, оскільки по святах, п'ятницях та неділях - "не вільно нічого робити, ані пити, ані прясти, ані прати, бо це спроваджує велике нещастя на дитину".
Велику гріховність накликали на себе ті, хто зважувався співати - "бо в цей день Христос помер". Віруючі люди весь рік говіли по п'ятницях. Вважаючи, що зачата дитина в п'ятницю, народиться сліпою чи з іншими фізичними вадами. У п'ятницю йти свататись - буде вдача. Народні прислів'я про п'ятницю: Довша п'ятниця, як неділя. П'ятниця - кому що трапиться. Хто в п'ятницю скаче, той у неділю плаче. Хто в п'ятницю сміється, той у неділю буде плакати. Про людей, які змінюють часто свою думку, кажуть: "У нього сім п'ятниць на тиждень", чи "У тебе десять п'ятниць на тижні".

Субота - шостий день тижня. Кінець трудового тижня. У єврейського народу та в арабів субота - це святковий (вихідний) день, в інших народів і в українців - це буденний день. Це день для завершення всіх робіт, що розпочалась протягом тижня, тому не розпочинали нових робіт, крім зажинків і закладин хати. На суботи припадають і поминальні дні. Найвідоміші з них Хомина, Переддмитрова, Передкузьмина, Передмихайлова, а також поминальні суботи перед М'ясницями і Трійцею. Найбільше дійств пов'язано з Дмитровою суботою ("Дідівські суботи), "Осінні діди"). Осінній Дмитро (8 листопада) завершує хліборобський рік. За повір'ям він замикає землю і передає права зимі, але ключі тримає при собі, поки за ними не прийде весняним Юрій (6 травня). Наприкінці тижня годилося змити голову та облити тіло - "бо в суботу й ведмідь умивається", причепурити в хаті, помазати долівку та припічок, зодягти чисту білизну, а малих дітей до року в білу сорочечку - "щоб лучче росли". Ввечері, коли в церкві дзвонили дзвони, вчили ходити немовлят. Був звичай щосуботи, перед заходом сонця голитися парубкам та чоловікам, а дівчатам розчесати волосся. Народ про суботу: "Субота - й вся робота", "Субота - не робота, а в неділю нема діла", "Субота - кінчається робота", Субота – не робота: помий, помаж та й спати ляж".

Неділя - сьомий день тижня, вихідний день, свята неділя. Найстарша днина в тижні. Працювати не можна, не можна пити горілки, їсти й спати вранці до служби Божої. Чумаки вирушали в дорогу в неділю. Народжені діти в неділю мають бути пристрасними.

Народні прислів'я про неділю:

Не тоді мені неділя, як сорочка біла, а тоді, коли мала час її узяти.
Неділя - не для діла.
Йому щодня неділя.
Прийде така неділя, що і в нас буде весілля.
Через день - та й неділя, через хату - та й весілля.
Сховай слабість на неділю, бо тепер робота є.
У неділю гой-я, гой-я, в понеділок - голівонька моя.
Як неділя, то й сорочка біла.
Неділя - єдиний день тижня, якого люди чекали
 як великого свята, відповідно зодягалися, щоб весело провести вихідний у колі друзів та родини.


Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 12.12.2015
Раздел Классному руководителю
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров423
Номер материала ДВ-253584
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх