Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / История / Конспекты / Урок історії "Кирило-Мефодіївське братство"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • История

Урок історії "Кирило-Мефодіївське братство"

библиотека
материалов

Тема. Кирило-Мефодіївське братство

Мета: охарактеризувати передумови та процес утворення Кирило-Мефодіївського братства; проаналізувати програмні документи, громадсько-політичну діяльність та значення братства для розгортання національно-визвольного руху в Україні; формувати хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву, логічну, аксіологічну, громадянську компетентність учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Форма проведення уроку: урок з елементами театралізації.

Основні терміни і поняття: різночинці, Кирило-Мефодіївське братство, «Книга буття українського народу або Закон Божий», «Статут Слов’янського братства святого Кирила і Мефодія», Слов’янська федерація, Слов’янський собор.

Обладнання: мультимедійна презентація «Кирило-Мефодіївське братство», роздавальні картки з історичними джерелами, маршрутний лист-схема «Кирило-Мефодіївське братство – перша громадсько-політична організація в Україні», портрети учасників Кирило-Мефодіївського братства, іконописне зображення св. Кирила і Мефодія.

Проблемне завдання: які саме ідеї братства будили політичну і соціальну українську думку? Чому влада вбачала небезпеку в діяльності товариства?

Епіграф: від Кирило-Мефодіївського братства веде свою історію весь новий український політичний рух.

М. Грушевський.

Підготовчий етап уроку

  1. Розподіл «ролей»: хронікер, коментатор, дослідник, історик, доповідачі.

  2. Підготовка додаткового матеріалу відповідно до «ролі».

  3. Підготовка мультимедійної презентації.

Структура уроку

  1. Організаційний момент.

  2. Мотивація навчальної діяльності.

  3. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу:

  1. Передумови виникнення Кирило-Мефодіївського братства.

  2. Утворення та склад братства.

  3. Програмні документи кирило - мефодіївців.

  4. Громадсько-політична діяльність братчиків.

  5. Значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для розгортання національно-визвольного руху в Україні.

  1. Узагальнення та систематизація знань.

  2. Підсумки уроку.

  3. Домашнє завдання.



Хід уроку

  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Тема нашого уроку «Кирило-Мефодіївське братство» (слайд 1)

Метод «Мозковий штурм»

  • Виходячи з теми спрогнозуйте, про що ми можемо дізнатися сьогодні на уроці?

Представлення мети (слайд 2), плану (на дошці) та проблемного завдання (на дошці) уроку.

Щодо оцінки діяльності цієї організації, то науковці й досі не дійшли згоди, чи це була громадсько-політична організація чи справжня політична партія.

Саме тому епіграфом нашого уроку я взяла слова видатного українського історика М.Грушевського «Від Кирило-Мефодіївського братства веде свою історію весь новій український політичний рух».

Сьогодні на уроці разом зі мною будуть працювати мої помічники: хронікер, історик, дослідник, коментатор та доповідачі, які одержали випереджальні завдання.

Зверніть, будь ласка, увагу на маршрутний лист-схему (див. додаток), який знаходиться у вас на столах і який кожен із вас під час вивчення теми повинен заповнити і здати в кінці уроку для оцінювання.



  1. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Передумови виникнення Кирило-Мефодіївського братства

Учитель. Переходимо до пункту 1 нашого плану «Передумови виникнення Кирило-Мефодіївського братства». На це питання ви повинні відповісти самостійно, опрацювавши текст підручника.

Робота з підручником

  • Прочитайте п.1 §14 і визначте передумови виникнення Кирило-Мефодіївського братства.

Бесіда

  1. Давайте пригадаємо, що означає поняття українське національне відродження? (Процес пробудження самосвідомості українського народу: усвідомлення українцями себе як окремого народу з власною історією, культурою, традиціями, мовою, можливістю національного існування).

  2. Який рух ми називаємо національно-визвольним? (Рух народу за національне визволення, за скинення чужоземного панування, завоювання національної незалежності).

Учитель. Вищим досягненням українського національно-визвольного руху першої половини XIX ст. була організація та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.



Утворення та склад Кирило-Мефодіївського братства

Учитель. Це була таємна організація. Як же царській владі все ж таки стало відомо про її існування? Давайте послухаємо хронікера.

Хронікер. 3 березня 1847 р. студент Київського університету Олексій Петров повідомив владі про діяльність таємного товариства, яке він випадково виявив. Ось як про це М.Костомаров свідчив на слідстві: «Збирались ми на квартирі Гулака, мріяли про те, як розростеться товариство. Тим часом за стіною сидів якийсь Петров и записував все, що говорилось. Цей Петров зблизився з Гулаком, втерся до нього в довіру, і, дізнавшись остаточно усі подробиці й план товариства, написав донос до Третього відділення». Поліція одразу ж арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх до Петербурга. Під час допитів заарештованих був підтверджений факт існування Кирило-Мефодіївського братства.

Учитель. Кирило-Мефодіївське братство має свою історію створення, яку вивчав і сьогодні якою охоче поділиться з нами історик.

Демонструється слайд 3

Історик. Київ, після заснування тут генерал-губернаторства, замість офіційно відведеної йому ролі центру русифікаторської політики царизму на Правобережній Україні насправді став загальноукраїнським центром політичного національного руху.

На початку 40-х років XIX ст. студенти і викладачі Київського університету організували таємний гурток «Київська молода», що поставив перед собою завдання національного відродження та пропаганди серед поміщиків необхідності звільнити селян від кріпацької залежності. На своїх засіданнях гуртківці обговорювали майбутнє України, вивчали праці французьких філософів-утопістів – Сен-Сімона, Фур’є, цікавилися процесами відродження сусідніх народів.

Проте вийти за межі гуртка у пропагандистській діяльності члени «Київської молодої» не наважилися. Гурток припинив своє існування. А його найактивніші діячі створили в січні 1846р. Кирило-Мефодіївське братство. Братство було назване на честь відомих слов’янських просвітителів Кирила та Мефодія (слайд 4).

Учитель. І знову я надаю слово хронікеру.

Хронікер. Восени 1846 р. загальна кількість членів братства, за даними слідства, становила 12 осіб. Протягом приблизно 14 місяців його існування братчики збиралися кілька разів на тривалі філософські й політичні дискусії (під час однієї з них якраз і був присутній донощик Петров) та підготували ряд положень своєї програми. Символом братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846».

Учитель. Так хто ж був членами братства, хто стояв у витоків його створення? Давайте послухаємо нашого дослідника.

Дослідник. Створення Кирило-Мефодіївського братства ініціювали вчитель із Полтави Василь Білозерський, службовець канцелярії генерал-губернатора Микола Гулак, професор Київського університету Микола Костомаров, письменник, історик Пантелеймон Куліш.

Згодом до складу гуртка увійшли поет і перекладач Олександр Навроцький, етнограф-фольклорист Панас Маркович, педагог Іван Посяда, поет і публіцист, автор правознавчого трактату «Iдеали держави» Георгій Андрузький, педагоги Дмитро Пильчиков і Олександр Тулуб, педагог і журналіст Микола Савич. У квітні 1846 р. до братства вступив Тарас Шевченко (слайд 5 ).

Метод «Мікрофон»

  • Яким був соціальний склад Кирило-Мефодіївського братства?

Учитель. Дійсно, до Кирило-Мефодіївського братства входили молоді представники української інтелігенції.

Центральними фігурами братства стали М.Костомаров, М.Гулак, П.Куліш, Т.Шевченко. І я надаю слово доповідачам.

Учні-доповідачі виступають з повідомленнями. На дошці проектується портрет братчика, за якого розповідає учень (слайди 6-9)



Програмні документи братства

Учитель. Діти, ми з вами визначили де, коли виникло Кирило-Мефодіївське братство, познайомилися з його учасниками.

А якими ж були програмні документи братства? Про це нам розкаже коментатор.

Коментатор. Програмові положення братства викладені у «Книзі буття українського народу», «Статуті Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія», у «Записці», написаній Василем Білозерським, та відозвах «Брати українці» та «Братья беликороссияне и поляки».

У «Книзі буття українського народу» показано основні події світової історії, органічною частиною якої є українська, з найдавніших часів до середини XIX ст. Зокрема, в документі висвітлено історичну драму українського народу, поділеного між Польщею і Росією, процес ліквідації чужинцями Запорозької Січі, Гетьманщини та її демократичного устрою, відновлення кріпацтва.

Статут Слов’янського братства св. Кирила та Мефодія складається з двох частин. Перша – «Головні ідеї» - містить положення ідеології та основні цілі діяльності товариства, а друга – «Головні правила товариства» - присвячена визначенню способів реалізації програмних засад товариства (слайд 10).

Учитель. Щоб дізнатися які програмові положення стали основою ідеології братства, я пропоную вам попрацювати в групах над програмними документами кирило-мефодіївців.

Робота в групах

1-а група. Опрацювати уривок з «Книги буття українського народу» й виконати завдання.



Текст 1

«Україна встане із своєї могили і кликне знову до братів-слов’ян, і почують її поклик, встане Слов’янщина, і не зостанеться в ній ні царя, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні мужика, ні холопа, ні в Великій Росії, ні в Польщі, ні на Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні в сербів, ні у болгарів. І Україна буде незалежною республікою в словянськім союзі. Тоді скажуть всі народи, показуючи на те місце, де на карті буде намальована Україна: «От камінь, відкинений будівничим, - а він ліг основою всього». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К.: Наукова думка, 1992. – С.458)

Завдання

  1. Яким бачили члени братства суспільство майбутнього?

  2. Яким братчики бачили майбутнє України?

  3. У чому вони вбачали історичне покликання України?

4. Як ви вважаєте, чому саме Україні відводилася вирішальна роль у боротьбі за утворення Словянської федерації? (Слайд 11)

Запитання всім учням

  • Давайте пригадаємо, яким бачили майбутнє України представники різних течій суспільно-полічного руху України початку ХІХ ст.?

2-а група. Опрацювати Статут Кирило-Мефодіївського братства та виконати завдання.

Розділ І. «Головні ідеї»

  1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

  2. Визначаємо, що під час об’єднання кожне слов’янське плем’я повинне мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами (хорватами) і болгар.

  3. Визначаємо, що кожне плем’я повинне мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.

  4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності та освіта у всіх словян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.

  5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

  6. Визначаємо, що має існувати спільний Словянський собор з представників всіх племен». (Турченко Ф.Г., Мороко В.М. Історія України. Кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст.. – К.: Генеза, 2000. – С.71).

Завдання

  1. Якою була головна програмова мета Кирило-Мефодіївського братства?

  2. Як має бути організовано управління Словянською федерацією?

  3. Як ви думаєте, чому у переліку словянських племен, які повинні увійти до Слов’янської федерації, українці стоять на першому місці?

  4. Чим головні ідеї Статуту, на ваш погляд, співзвучні ідеалам нинішнього суспільства незалежної України? (Слайд 12).



3-я група. Опрацювати записи одного з братчиків Василя Білозерського і виконати завдання.

«Як вірні сини своєї батьківщини, одушевлені бажанням всякого добра до неї, ми повинні йти до здійснення в ній божої правди, царства свободи, братської любові і народного добробуту. Одначе ясно, що окреме існування її (України) неможливе: вона буде між кількома огнями, буде під натиском і може підпасти гіршій долі, ніж яку потерпіли поляки. Одинокий спосіб для привернення прав, прийнятий розумом і ухвалений серцем, полягає в обєднанні словянських племен в одну сімю, з охороною закону, любові і свободи кожного». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К.: Наукова думка, 1992. – С.459)

Завдання

  1. На яких засадах повинно було здійснитися обєднання словянських держав?

  2. Чому братчики вважали, що буде неможливим окреме існування України як самостійної демократичної держави, а тільки у союзі з іншими словянськими народами? (Слайд 13).

Учитель. Ідея слов’янської єдності, яку висунули братчики, не була новою. Після розгрому Наполеона в Європі збільшилася суспільно-політична роль слов’янських народів. До того ж у слов’янських народів які перебували під гнітом Турецької, Російської, Австрійської держав, почала формуватися національна свідомість. Мовна спорідненість цих народів породжувала думки про необхідність встановлення більш тісних зв’язків між слов’янами заради національного визволення.

Бесіда

  • Хто ще в Україні висував ідею слов’янської єдності? (Цю ідею висували представники Товариства об’єднаних слов’ян).

  • Яку роль вони відводили українцям у Словянській федерації? (Вони не визнавали за українцями права на самостійну участь у федерації).

4-а група. Опрацювати Статут Кирило-Мефодіївського братства і виконати завдання.

Розділ ІІ. «Головні правила».

  1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображеннями цих святих.

  2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

  3. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

  4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів.

  1. Товариство буде прагнути про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

  2. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж «мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожними.

    1. Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього». (Турченко Ф.Г., Мороко В.М. Історія України. Кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст.. – К.: Генеза, 2000. – С. 71).

Завдання

  1. На яких засадах мало діяти Кирило-Мефодіївське братство?

  2. Якою була мета діяльності братства?

  3. У який спосіб братчики прагнули реалізувати цю мету?

  4. Про що свідчить відмова кирило-мефодіївців від принципу «Мета виправдовує засоби»? (Слайд 14)



Громадсько-політична діяльність братчиків

Учитель. Отже, програмовими цілями Кирило-Мефодіївського братства були (слайд 15). Виникає питання: як же братчики втілювали в життя свої далекосяжні плани? І знову слово просить коментатор.

Коментатор. Члени братства вели активну громадсько-політичну діяльність:

  • поширювали ідеї братства через розповсюдження його програмних документів, прокламацій ( «До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»), твори Тараса Шевченка;

  • налагоджували стосунки з прихильниками національного відродження інших словянських народів;

  • займалися науковою працею, виступали з лекціями в навчальних закладах Києва, в яких проповідували свої погляди;

  • дбали про розвиток народної освіти, збирали кошти на відкриття шкіл, написання й видання нових книг, зокрема Пантелеймон Куліш підготував перший підручник з історії України «Повість про український народ», виданий 1846 року, та ін..

Хронікер. Петров Олексій Михайлович (1827 – 1883) – студент Київського університету, за доносом якого були заарештовані члени Кирило-Мефодіївського товариства. За цю «послугу» у травні 1847 р. його було зараховано на службу до ІІІ жандармського відділення. Олексій Петров написав спогади, в яких намагався заперечити свою роль донощика на членів Кирило-Мефодіївського товариства.

Слідство у справі кирило-мефодіївців тривало з 18 березня до 30 травня 1847 р. в Петербурзі. Покарано було всіх членів товариства.

Братчиків засудили до різних термінів ув’язнення та заслання. Після заслання їм заборонили повертатися в Україну і працювати в закладах освіти. Найтяжчий вирок отримав Тарас Шевченко – його було віддано в солдати і відправлено в Оренбурзькі степи із суворою забороною писати та малювати.

Демонструється слайд 16

Завдання

  • Чим же так налякало жандармів-охоронців царського самодержавства Кирило-Мефодіївське братство? Чому влада вбачала небезпеку в діяльності товариства?



Значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для розгортання національно-визвольного руху в Україні

Учитель. Незважаючи на те, що Кирило-Мефодіївське братство встигло зробити доволі мало, воно значно вплинуло на розгортання національно-визвольного руху в Україні. Давайте разом з вами визначимо значення його діяльності.

Учитель узагальнює відповіді учнів (слайд 17)

Кирило-Мефодіївське братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його наступників.



ІV. Узагальнення та систематизація знань

Учитель. Ми закінчили вивчення теми. Сьогодні ви отримали значний обсяг інформації, тож спробуйте дати визначення поняттю «Кирило-Мефодіївське братство».



V. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя

Увесь комплекс визвольних прагнень українського народу своєрідно відбився в діяльності першої української таємної політичної організації Кирило-Мефодіївському братству, яка намагалася донести уявлення про Україну як живу народну цілість, життєві сили якої не втрачені та не завмерли.

VІ. Домашнє завдання (слайд 18)

  1. Опрацювати § 14 підручника та виконати завд.11 до §14 (письмово).

  2. Скласти історичний портрет одного з членів Кирило-Мефодіївського братства (за бажанням).

  3. Підготувати уривки з творів Т.Шевченка, в яких звучать українські національні ідеї (за бажанням).




Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 21.06.2016
Раздел История
Подраздел Конспекты
Просмотров592
Номер материала ДБ-129109
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх