Инфоурок / География / Конспекты / Урок № 4 7 клас за темою "Рух Землі у космічному просторі"

Урок № 4 7 клас за темою "Рух Землі у космічному просторі"


Напоминаем, что в соответствии с профстандартом педагога (утверждён Приказом Минтруда России), если у Вас нет соответствующего преподаваемому предмету образования, то Вам необходимо пройти профессиональную переподготовку по профилю педагогической деятельности. Сделать это Вы можете дистанционно на сайте проекта "Инфоурок" и получить диплом с присвоением квалификации уже через 2 месяца!

Только сейчас действует СКИДКА 50% для всех педагогов на все 184 курса профессиональной переподготовки! Доступна рассрочка с первым взносом всего 10%, при этом цена курса не увеличивается из-за использования рассрочки!

ВЫБРАТЬ КУРС И ПОДАТЬ ЗАЯВКУ
библиотека
материалов

Урок 4 7клас Дата____________

Тема: Рухи Землі, їх наслідки

Мета: - навчальна: поглибити знання учнів про рухи Землі навколо своєї осі та навколо Сонця, наслідками цих рухів — зміною дня і ночі, зміною пір року; 

- розвивальна: формувати науковий світогляд, вміння працювати з різноманітними джерелами знань, аргументовано висловлювати свою відповідь, розвивати творче мислення, вчити застосовувати набуті знання в повсякденному житті; 

- виховна: виховувати повагу до людини — носія наукових знань, формувати навички взаємодопомоги, вчити поважати думку іншого.

Тип уроку; вивчення й первинного закріплення нових знань.

Обладнання: атлас, телурій, підручник, таблиці, фото Землі, малюнки, зошити, відеоматеріали з Інтернет-ресурсів.

Очікувані результати: учні дізнаються, які рухи в просторі здійснює Земля, зрозуміють причини зміни дня і ночі, пір року, матимуть уявлення про наслідки таких рухів.


І Актуалізація опорних знань

Географічний крос

  1. Екватор перетинає таки материки як –

  2. Уявна лінія, що проходить через центр та полюси Землі називається -

  3. Повне обертання навколо своєї вісі Земля родить за –

  4. Нульовий меридіан також називається -

  5. Момент часу, у який центр Сонця проходить через найпівнічнішу або найпівденішу точку екліптики

  6. Дні, коли в в помірному тепловому поясі день дорівнює ночі називають –


Запитання:

  1. Чому на Землі відбувається зміна дня та ночі?

  2. Чому земляне завжди бачать тільки один бік Місяця?

  3. У зв’язку з чим у наших календарях періодично зявляється рік за назвою «високосний»?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Земна вісь, навколо неї

Крутиться стара Земля,

Дуже швидко, дуже швидко

Крутяться ліси й моря,

І будинки, і квартали.

Гори, села і поля.

Світ увесь, і ти, і я

Сьогодні на уроці ми дізнаємося наслідки рухів Землі у просторі.

ІІІ Вивчення нового матеріалу.


Земля - третя від Сонця планета Сонячної системи.

Планета наша рухається в просторі. Вона одночасно бере участь у двох рухах. Перше рух навколо Сонця. Його ще називають річним або орбітальним. Другий вид руху - навколо своєї осі. Або, по-іншому, добовий або осьовий рух. 

Орбітальний рух

Орбіта Землі це шлях навколо Сонця. Час, протягом якого Земля робить повний оберт, називається роком. Тривалість року становить 365 діб та майже 6 годин. За чотири роки ці додаткові 6:00 складаються в ще одну добу. Саме тому кожні чотири роки в самому короткому місяці року лютому не 28, а 29 днів, а в року не 365 днів, а 366. Такий рік називається високосним.

Проаналізуйте мал. 5 і пригадайте, при якому положенні Землі
відносно Сонця спостерігаються:
дні сонцестояння - 22 червня (літнє) і 22 грудня (зимове);
дні рівнодення - 21 березня (весняне) і 23 вересня (осіннє).
Тропіки. Паралелі 23*27" пн. ш. і 23°27' пд. ш. називають тропічними колами або просто тропіками. На кожному з них раз на рік полуденне Сонце буває в зеніті, тобто сонячне проміння падає прямовисно. У день літнього сонцестояння (22 червня) Сонце перебуває в зеніті над Північним тропіком, а в день зимового сонцестояння (22 грудня) -над Південним тропіком. Часто Північний тропік називають тропіком Рака, а Південний - тропіком Козерога.
Полярні кола. Паралелі 66°33* пн. ш. і 66*33' пд. ш. називають полярними колами. У Північній півкулі вдень зимового сонцестояння на північ від полярного кола Сонце не сходить (полярна ніч), а в день літнього сонцестояння не заходить (полярний день). Від полярних кіл у напрямку до полюсів тривалість полярних днів і ночей збільшується. На всіх широтах від полярних кіл до екватора щодоби відбзгвається зміна дня і ночі.
Повне обертання Землі навколо Сонця здійснюється за 365 діб 6 годин. Кожен четвертий рік є високосним і має 366 діб, у календарі такого року з'являється 29 лютого. Усе це є результатом додавання «зайвих» 6 годин кожного року, які об'єднуються раз на 4 роки у додаткову добу. При рухові Землі навколо Сонця важливе значення має нахил осі Землі. Кут її нахилу до площини орбіти становить 66° 33'. Вісь Землі постійно повернута в один і той самий бік, тому планета повернута до Сонця більше або Північною, або Південною півкулею (мал. 5). З цим пов'язані важливі природні процеси, а саме:
1) зміна пір року;
2) зміна висоти Сонця протягом року;
3) зміни тривалості дня і ночі;
4) наявність поясів освітлення (жаркий, що розташований між Північним і Південним тропікам; два помірні, що розташовані між тропіками і полярними колами; два холодних - між полярними колами і полюсами).
З Користуючись довідковими джерелами (довідники, Інтернет), дайте відповіді на запитання: чим пояснюються явища полярного дня та полярної ночі? Де вони спостерігаються?

 Осьовий рух

Земля обертається навколо своєї осі, повертаючись до Сонця то однією, то іншою стороною. Те, що тривалість доби, тобто повного оберту планети навколо своєї осі, складає рівно 24 години, відомо всім. Як те, що добове обертання задає ритм неспання сну всім мешканцям нашої планети. З добовим рухом Землі пов'язане одна виключно важлива обставина. Ви ж, мабуть, звертали увагу на те, що шкільний глобус насаджений на підставку не вертикально, а під деяким нахилом. Це не заводський брак. Так воно насправді, адже глобус це дуже точна модель земної кулі. Тобто вісь обертання Землі трохи нахилена до площини земної орбіти. Якщо бути точним, то кут, утворений земною віссю площиною орбіти, становить 66,5 градусів. Цифру цю запам'ятати потрібно обов'язково.

Повний оберт навколо своєї осі Земля здійснює за добу, тому його називають добовим. Такий рух спрямований проти годинникової стрілки, якщо дивитися з Північного полюса (мал. 5).
Період повного обертання Землі навколо своєї осі становить 23 години 56 хвилин 04 секунди. Умовно його приймають за 24 години, хоча служба точного часу контролює цей процес, і через відповідний час вносяться корективи до календаря.
Наслідки добового обертання Землі:
1) зміна дня і ночі;
2) добові ритми в життєдіяльності живих організмів;
3) сплющеність фігури планети з полюсів (полярне стиснення);
і) внутрішня будова у вигляді сфер, які оточують одна одну. Це пояснюється тим, що при обертанні первинної Землі її речовина розшарувалася: утворилося кулясте ядро, мантія навколо нього та земна кора;
5) наявність сили Коріоліса (поворотної сили, яка діє на тіла, що рухаються).

Давайте це повторимо:

вісь добового обертання Землі нахилена до площини земної орбіти на кут, рівний 66,5
Стало бути, всі крапки на поверхні ставить цей рух? Ні, не всі. Проткніть олівцем аркуш паперу покрутіть його. Бачите? Лист обертається. А вісь обертання? Тобто олівець, який ви тримаєте в руці? Якщо міцно тримайте, то не обертається. А значить, точка перетину олівця з аркушем паперу нерухома. Зате все крутиться навколо неї. Те ж саме з земним кулею. Вона обертається, а от точки перетину її поверхні з віссю обертання нерухомі. Ці точки називаються полюсами. 
Слово «полюс», як ви здогадуєтеся, грецьке, означає воно саме те, що ми вже про нього сказали, «крапка, точка». Отже, на Землі всього дві точки на поверхні, які не беруть участь в осьовому обертанні, це полюси, Північний Південний. 
А тепер намалюйте на аркуші паперу дві точки подумайте, скільки ви зможете провести на цьому аркуші ліній, які в будь-якій своїй точці перебували б на однаковій відстані від цих двох точок? А скільки на поверхні земної кулі може бути проведене ліній таким же чином? Ну, щоб вони скрізь перебували на однаковій відстані від обох полюсів? Очевидно, що в обох випадках таку лінію можна провести тільки одну.

Подивіться на глобус. Бачите в його середній частині товсту синю лінію? Ця лінія знаходиться на однаковій відстані від обох полюсів, тобто ділить планету суворо навпіл. Вона називається екватором. Екватор ділить земну кулю на дві півкулі Північну та Південну.
Отже робимо висновок, що рухи землі прямим чином впливають на ритими та на особливості природних умов окремих територій.

Відлік часу
. Кожен меридіан нашої планети має свій час, який відрізняється від часу іншого меридіана. Цс так званий сонячний або місцевий час.
Місцевим називають час на одному меридіані в даний момент. Використовувати місцевий час незручно, адже для цього потрібно переводити стрілки годинника на 4 хвилини назад або вперед, просуваючись на кожен градус довготи. Тому за міжнародними домовленостями були створені часові пояси. їх нараховується 24, від нульового по двадцять третій пояс.
На кожен часовий пояс припадає 15 градусів. Серединним меридіаном у нульовому часовому поясі є нульовий або Гринвіцький меридіан, у першому - 15-й меридіан, у другому - 30-й, у третьому - 45-й тощо (мал. 6).
Час у межах часового поясу називають поясним і визначається він за місцевим часом його серединного меридіана.
Часові пояси мають прямі межі лише в океанах, а на материках їх конфігурація узгоджена з кордонами держав та їх адміністративних одиниць.
Ще за часів Магеллана, членами експедицій якого здійснена перша навколосвітня подорож, було помічено розбіжність в один день у вахтових журналах, які вели моряки. Пізніше зрозуміли, що треба встановити лінію зміни дат. Наразі вона проведена по водах Північного Льодовитого та Тихого океанів, переважно на межі XII та XIII часових поясів по меридіану 180° (мал. 6).
Відлік часових поясів ведеться на схід від нульового часового поясу. Якщо в Лондоні 00 годин 00 хвилин (північ), то в Києві друга година ночі, у Пекіні восьма година ранку, а в Нью-Йорку лише 19:00, тобто там вчора, а не сьогодні.
Скориставшись картою «Часові пояси» на мол. 6, з 'ясуйте, в якому часовому поясі розташована наша країна?
Запам'ятайте
• За поясний час кожного часового поясу береться місцевий час центрального меридіана цього поясу.
• Відлік часу ведеться від нульового (Гринвіцького) меридіана.
• Ширина кожного часового поясу становить 15° довготи (360°: 24 = 15°).
• Доба починається з 180° меридіана.
Висновки
1. Земля має своєрідну форму, яку називають геоїдом.
2. Наслідками кулястої форми Землі є:
1) зменшення кута падіння сонячного проміння від екватора до полюсів і, відповідно, зменшення кількості сонячного тепла і світла, що надходить на поверхню Землі;
2) виникнення широтної зональності в географічній оболонці Землі.
3. Земля одночасно рухається навколо своєї осі та навколо Сонця.
4. Вісь обертання Землі нахилена до площини її орбіти під кутом 66° 33'.
5. Обертання Землі навколо своєї осі та навколо Сонця мають географічні наслідки.
6. Поверхня планети умовно поділена на часові пояси.
7. На межі XII таXIII часових поясів (меридіан 180°) знаходиться лінія зміни дат.
У пошуковому вікні програми «Google Планета Земля» задайте назву «Африка». Після відтворення цього материка на моніторі на верхній панелі програми увімкніть опцію «Показати, як падає сонячне світло на ландшафт». Користуючись часовою панеллю-«повзунком», що відкриється, прослідкуйте й прокоментуйте зміну освітлення сонячними променями Африки в різний час доби, який подано за так званим Всесвітнім скоординованим часом (Universal Coordinated Time, UTC) - сучасною версією середнього часу за Гринвічем. Зважте при цьому й на місцевий час у різних частинах африканського материка.
Робота в зошиті

Місцевий час — це час на даному меридіані. Оскільки Земля обертається на 360° за 24 години, то на 1° вона обернеться за 4 хвилини (24 год: 360). Тобто кожний меридіан, проведений через 1°, відрізняється в часі від сусіднього на 4 хвилини, а кожну годину Земля обертається на 15°. Знаючи це, можна знайти різницю часу між окремими

пунктами.

Наприклад, необхідно визначити місцевий час у м. Києві, якщо у Лондоні 10 год. Визначаємо різницю географічних довгот цих пунктів:

Лондон: Я, = 0° д„ Київ: А, = 30°30' сх.д. А,-А,= 30°30'.

Складаємо пропорцію:

1° — 4 хв.

30,5° —х;

30,5-4

Звідки: х = —-— = 122 (хв) = 2 год 2 хв.

Різниця часу між Лондоном і Києвом — 2 год 2 хв. Якщо у Лондоні 10 год, то у Києві буде 12 год 2 хв (якщо пункт знаходиться на схід від даного пункту, то різницю часу треба додавати, а якщо на захід, то віднімати). Варто також пам’ятати, що оберт Землі на Г

здійснюється за 1 сек., а на 1п — за 0,067 сек.

За різницею часу можна знаходити географічну довготу пункту, наприклад, відомо, що у пункті А час відстає від часу в м. Києві (30°30) на 5 год. Це означає, що пункт знаходиться західніше від Києва на 75° (1 год — 15°, 5 год — х). Тобто його довгота становитгше 44°30' з.д.

У випадку, якщо час у певному пункті випереджує час у Києві, то цей пункт знаходиться східніше від Києва (30°30*сх.д. + 75° = 105°30' сх.д.).

Поясний час — це час годинного поясу. Вся земна куля поділена на 24 годинні пояси (кожен по 15° довготи, бо 360°:24 = 15°). їх ну­мерація проведена із заходу на схід, але слід пам \ятати, що нульовий меридіан є серединою 0-го (24-го) поясу, меридіан 15° сх.д. — серединою 1-го поясу, 30° сх.д. — 2-го поясу і т.д. Отже, числа, які кратні до 15 — це середні меридіани поясів, а частка від ділення — номер поясу.

ІV. Закліплення та узагальнення знань.

Географічний практикум

1.Котра година у Києві, якщо у Лондоні 12:00?

Розв’язок :12+2=14 год.

2.Котра година у Варшаві, якщо у Києві 10 год.?

Розв’язок: 10-1= 9 год.

3. Який поясний час у Києві, якщо на 1800 меридіані 2 год. ночі, Київ –ІІ пояс?

Розв’язок:

1800мер.-ХІІ пояс

Різниця в часі 10 год.

2 год.-10 год.=16 год.

4. Вирахуйте місцевий час у пункті, який розташований східніше на 450 від Лондона, у якому полудень.

Розв’язок:

Різниця в часі 3 години.

1 год. - 150

3 год. - 450

12+3 = 15 годин.

5. Визначте місцевий час в Харкові (500пн.ш.,360сх.д.), якщо у Лісабоні(380пн.ш.,90зх.д.) на цей момент місцевий час становить 14 год. 55 хв.

Розв’язок:

1)360 сх. д.+ 90зх.д.=450- відстань в градусах між містами Харків і Лісабон;

2)450hello_html_m1c1a597f.gif4 хв.=180 хв.= 3 год.- різниця в часі між цими містами;

3)14 год.55хв.+3 год.=17 год.55хв.- місцевий час у Харкові.

Запитання

  • У чому полягають подібність і відмінність Землі від інших планет?

  • В яку пору року полуденне Сонце перебуває високо над лінією горизонту, а в яку пору воно нижче?

  • Чому висота полуденного Сонця над лінією горизонту змінюється протя­гом року?

  • Чому межі годинних поясів проводять не точно уздовж меридіанів, а з урахуванням державних кордонів?

  • Чи можна із сьогоднішнього дня потрапити у вчорашній? Як саме?




Общая информация

Номер материала: ДA-045640


Очень низкие цены на курсы переподготовки от Московского учебного центра для педагогов

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 60% скидки (только до конца зимы) при обучении на курсах профессиональной переподготовки (124 курса на выбор).

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: KURSY.ORG

Похожие материалы

Только до конца зимы! Скидка 60% для педагогов на ДИПЛОМЫ от Столичного учебного центра!

Курсы профессиональной переподготовки и повышения квалификации от 1 400 руб.
Для выбора курса воспользуйтесь удобным поиском на сайте KURSY.ORG


Вы получите официальный Диплом или Удостоверение установленного образца в соответствии с требованиями государства (образовательная Лицензия № 038767 выдана ООО "Столичный учебный центр" Департаментом образования города МОСКВЫ).

Московские документы для аттестации: KURSY.ORG


Вам будут интересны эти курсы:

Курс повышения квалификации «Содержание и технологии школьного географического образования в условиях реализации ФГОС»
Курс профессиональной переподготовки «География: теория и методика преподавания в образовательной организации»
Курс «Администратор гостиницы»
Курс профессиональной переподготовки «Управление персоналом и оформление трудовых отношений»
Курс «Правовое обеспечение деятельности коммерческой организации и индивидуальных предпринимателей»
Курс повышения квалификации «Методические аспекты реализации элективного курса «Основы геополитики» профильного обучения в условиях реализации ФГОС»
Курс повышения квалификации «Организация практики студентов в соответствии с требованиями ФГОС педагогических направлений подготовки»
Курс повышения квалификации «Экономика: инструменты контроллинга»
Курс повышения квалификации «Формирование первичных компетенций использования территориального подхода как основы географического мышления с учетом ФГОС»
Курс повышения квалификации «Организация проектно-исследовательской деятельности в ходе изучения географии в условиях реализации ФГОС»
Курс повышения квалификации «Педагогика и методика преподавания географии в условиях реализации ФГОС»
Курс профессиональной переподготовки «Корпоративная культура как фактор эффективности современной организации»
Курс профессиональной переподготовки «Деятельность по хранению музейных предметов и музейных коллекций в музеях всех видов»
Курс профессиональной переподготовки «Риск-менеджмент организации: организация эффективной работы системы управления рисками»
Курс профессиональной переподготовки «Управление корпоративной информационной безопасностью: Администрирование и эксплуатация аппаратно-программных средств защиты информации в компьютерных системах»