Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Классному руководителю / Конспекты / Урок літератури І. Калинець "Писанки"

Урок літератури І. Калинець "Писанки"


До 7 декабря продлён приём заявок на
Международный конкурс "Мириады открытий"
(конкурс сразу по 24 предметам за один оргвзнос)

  • Классному руководителю

Поделитесь материалом с коллегами:

Урок : Укр. мова Клас 6

Тема. Ігор Калинець — талановитий український поет, що пише для дітей. Поезія «Писанки». Виготовлення ескізу Великодньої писанки.

Мета: ознайомити учнів із творчістю І. Калинця, з’ясувати ідейно-тематичне спрямування поезії «Писанки», розкрити роль метафори й порівняння у вірші, охарактеризувати образ найдорожчої людини — мами; удосконалювати навички виразного читання віршів; розвивати творче мислення, коригувати зв’язне мовлення.

Розширити знання дітей про писанки, як твори декоративно-прикладного мистецтва; навчити робити ескізи писанок; розвивати учнівську творчість, естетичні смаки.

Виховувати любов до поетичного слова, до мами; повагу, пошану до творчості І. Калинця, народного мистецтва.

Обладнання: портрет І. Калинця, писанки, зразки орнаментів, фотографії, ілюстрації, звукозапис «Веснянки» у виконанні дитячого хору, засоби малювання, індивідуальні картки, картки зі словами для словникової роботи, інтерактивна дошка, мультимедійна призентація.

Тип уроку: інтегрований урок (українська література—образотворче мистецтво).

Хід уроку

І. Мобілізація уваги учнів.

1. Прослуховування «Веснянки» у виконанні дитячого хору.

2. Евристична бесіда.

  • Які враження і спогади навіяла на вас ця пісня? З яким святом вона асоціюється?

  • Які Великодні традиції ви знаєте?

  • Які основні атрибути Великодніх свят?

  • Чи відомо вам що-небудь про писанку?

3. Повідомлення учня.

Писанка – символ-вшанування могутнього бога Рода, який має здатність перевтілюватися в сокола. У предковічні часи Сокіл-Род зніс яйце, з якого народився Всесвіт.

За легендою, однієї дуже суворої зими люди забрали до своїх осель і там відігріли замерзлих птахів, а навесні випустили. Повернувшись із вирію птахи на своїх крилах принесли разом із чарівною весною дивні яєчка. Відтоді із приходом весняного свята Великодня люди почали писати писанки—символи народження життя, продовження роду, воскресіння.

У писанці нібито зосереджена чарівна магічна сила, яка наділена здатністю приносити добро, щастя, любов та достаток.

Червоний колір присвячувався богові Сонця й означав радість життя. Жовтий колір присвячувався Місяцю і Зіркам і символізував урожай. Блакитний колір означав небо, повітря, зелений – весну, пробудження природи, воскресіння. Фото1051

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Прослуховування вірша І. Калинця «Писанки» в аудіозаписі.

  • Чи сподобалась вам поезія?

  • А зараз ми дізнаємося про її автора.


2. «Презентація автора».

Вчитель коротко представляє автора, розповідаючи про його життєвий шлях з використанням фотографій, спогадів тощо.

Орієнтовний матеріал для розповіді. Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 року у містечку Ходорів на Львівщині. Навчався в місцевій середній школі, згодом — у Львівському університеті.

У автобіографії поет пише: «З Ходором пов'язані не тільки мої дитячі враження й спогади, бо звідти не тільки джерело натхнення — там зараз на цвинтарі люди, що дали мені життя й виховали в здоровому національному дусі.» Саме ця пам'ять додавала поетові сили не зламатися в часи тяжких випробовувань.

1966 року у Києві було видано першу збірку «Вогонь Купала». У 1972 році, у розпал репресій української інтелігенції, було ув'язнено спочатку дружину Ігоря Калинця — Ірину, а через кілька місяців і його самого. Шість років ув'язнення і три роки заслання — такий вирок за правозахисні акції, за наснажену національною пам'яттю поезію, за небажання плазувати перед тими, хто заповзявся руйнувати храм Українського Духу. Про невольничий період Калинець пише стисло: «В ув'язненні працював токарем і кочегаром. І був у табірному русі опору. Мучився, але не каявся — і радий з того, що лишився людиною. Поезія допомогла вистояти».

До рідного Львова поет повернувся в 1981 р. Працював бібліотекарем. Його поетичний доробок за 1966—1981 рр. згрупований у два цикли: «Пробуджена муза» і «Невольнича муза».

У 1978 р. І. Калинець був нагороджений премією ім. І. Франка, у 1991 р. в Україні вийшла книжка поета «Тринадцять алогій», за яку він здобув Державну премію ім. Т. Шевченка. 1992 р. удостоєний премії ім. В. Стуса. Він також лауреат Міжнародної премії родини Антоновичів.


3 .Словникова робота.

Писачок—паличка, з бляшаною трубочкою на кінці, якою розписували яйце з допомогою воску.

Віск – пластична маса жовтого або білого кольору, яку виробляють бджоли для стільників, куди збирають мед.

Зілля – трави пахучі, настій із трав.

Філіграмний – виконаний із особливою майстерністю, до найменших деталей та дрібниць.

Стилізований—оригінальний спосіб зображення із застосуванням певних технологій.

Маєво – нечітке зображення, яке ледь можна розпізнати.

Обрамлення – вставляти в рамку, оточувати ніби рамкою.

Оболонь – заплавні луки.

Космацький – дуже дрібний орнамент, що покриває всю поверхню писанки.


4.Читання поезії учнями. Аналізування її.


Тема: зображення чарівної краси, яку творять мамині руки за допомогою «дивного писачка»

Ідея: уславлення материнської праці, її талановитості, любові, прагнення відтворити дивовижний світ для своєї дитини.

Основна думка: мамині руки здатні відтворити дивовижне, чудове, красиве, те, що назавжди залишиться в дитячій уяві, її мріях.


5. Бліц опитування.


  • Які картини виникли у вашій уяві під час читання вірша «Писанки».

  • Що необхідно людині для того, щоб творити писанки?

  • Чому І. Калинець обрав автором писанок свою матір?

  • Чи можна вважати її чародійкою?

  • Яким же уявляє світ дитина за допомогою маминих писанок?

  • Які орнаменти малювала мама на писанках?

  • Які фарби переважають у маминих писанках?

  • Яким настроєм пройнятий вірш? Чим він зумовлений?

Слово вчителя. Урочистий, святковий, певною мірою навіть казковий настрій поезії І. Калинця «Писанки» зумовлений тим, що передає один з найдорожчих, найяскравіших спогадів дитинства втора, пов'язаний з найріднішою людиною і з дивовижним світом мистецтва, закоріненого в родовій пам'яті українця. Мама як добра берегиня родини, роду і життя взагалі тримає у своїх долонях не просто писанки — «ясні сонця», а цілий космос, неповторний світ казки і краси.


5. Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі рідній поклоніться

За щасливий день вчорашній.

І до сонця потягніться,

В різні боки нахиліться,

Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.


6. Робота над художніми засобами.


Пригадайте, що таке метафора, порівняння, епітет?

Епітет—художнє означення, яке надає зображеним предметам чи явищам більшої виразності, яскравості.

Порівняння – художній засіб, за допомогою якого один предмет порівнюється з іншим.

Метафора – перенесення ознак одного предмета на інший на основі подібного.

Знайдіть їх у творі. Яку роль вони виконують?

8.Характеристика образу мами.

Робота над загадкою.

Підійшла одна людина до другої і каже: « Ти мені син, а я тобі не батько. Як це? Хто ця людина?

Мама – творець прекрасного

Уміння оживити мрію

Художня майстерність

Гармонійний зв'язок з природою

Багатство фантазії

Риси маминого характеру

Працьовитість

Доброта

Щирість

Уважність

Відкритість


7. Читання учнями поезії мовчки. Самостійне виконання роботи за індивідуальними картками.


І. Виберіть правильний варіант відповіді

1. «Виводить мама дивним …»

а) пензликом

б) олівцем

в) писачком

2. «…писанка по мисочках»

а) котиться

б) іде

в) мандрує

3. «Писанка оранжево …»

а) горить

б) палає

в)палахкотить

4. «буяють буйно … у росі»

а) трави

б) квіти

в) жита

5. «… бродять в березневім соці»

а) лосі

б) олені

в) коні


6. «І я … у світ дитячих мрій»

а) поплив

б) побіг

в) полетів

7. «Котились писанками ізгори, ясні … у мамині долоні»

а) зорі

б) сонця

в) місяць


ІІ. Установіть відповідність між художніми засобами і прикладами з вірша


«Мандрує писанка по мисочках»

«… і писанка оранжево горить»

Епітет «Котилися ясні сонця»

«І стилізовані сплітаються сади»

Порівняння «Вона дзвенить, як згусток сонця»

«дивовижний світ»

Метафора «дивним писачком»

«золотим узваром»

«мереживом найтоншим»

IV.Мандрівка у казковий світ виготовлення писанки.

Фото1057

Фото10521.Бесіда за запитаннями

Чи доводилось вам розписувати великодні яйця?

Якщо так, то які візерунки ви вибирали?

Які кольори використовували? Чому?

Що уособлюють писанки?

Матеріал для вчителя. Писанки починали писати навесні, за три-чотири тижні до Великодня. Цим займалися переважно матері та бабусі, допомагали їм також дівчата.

Розмалювати писанку могла лише жінка чи дівчина, яка постила, не сварилася і не гнівалася. Перед початком писання вмиваються, вдягають на себе чисте, моляться.

Писанка — те саме, що й лист релігійного або приватного змісту. Від слова «писати» походить назва «писанки».

Розписування проводили писачком— паличкою з бляшаною трубкою на кінці. За допомогою розтопленого воску писачком вимальовували ті місця, що їх треба лишити незафарбованими. Потім опускали фарбу: спочатку в ясну, наприклад, жовту. Потім виймали яйце з фарби і клали, щоб висохло. Коли висохне, на ньому писачком наводили новий орнамент .

Після цього опускали в нову фарбу, цього разу темнішу. І знову осушували, писали поверху, доки писанка не набувала вигляду, якого хотіла їй дати писанкарка.

Тоді писанки складали у череп'яну миску і ставили у піч «запікати» при температурі не вище 40 градусів за Цельсієм. Коли віск розтопиться і спливе з яєць, миску виймали з печі, віск обтирали чистою ганчіркою, й писанки були готові.

Які ж фарби вживали для писання?

Слово вчителя. Головним чином вживали фарби — з виварів рослин. Жовту видобували з яблуневої кори або з моху; чорну — з вільхової кори, з чорної рожі (мальви); зелену — з озимини, омели, з барвінку, бобів; золотаву — з гречаної полови, цибулиння, дубової кори; фіолетову — з пролісків, рясту. Червону фарбу — з вивару та настоювання рожі або суміші цибулиння, вільхових опилок, дубової кори та деяких інших квітів. Тон підбирали, комбінуючи вивари чи настої у різному співвідношенні.

Елементи орнаменту — напрочуд розмаїті. Це крапочки, пояси, ґратки, сіточки, кутики-куточки, клинці, вітрячки, кошички, драбинки, грабельки, гребінці, куделя, зірки, хрестики, ріжки, завитки, закрутки, віночки, гілочки, квіточки, листячко, голочки, ягідки, коники, ягнята, козлятка, корівки, пташки, ріжки, крильця, метелики, павучки, бджілки, жучки, рачки, рибки тощо. їх сполучення мають глибокий зміст і в кожнім разі — певне значення.

Орнамент «безконечник», наприклад, не має ні початку, ні кінця, як не має початку-кінця життя на землі. Він нагадує вічний рух спокійної морської хвилі. Писанку з таким орнаментом пасічники клали під вулики, щоб безкінечно роїлися бджоли.

Орнамент «рожа» виглядає так: спершу яйце ділиться лінією навпіл, а потім поздовж від торця до торця. На перехресті ліній змальовано прямі, навскісні, ламані хрести. Ці лінії з'єднані з кутниками, що утворюють восьмипелюсткову зорю — рожу. Якщо поміж пелюстками-кутниками поставити «баранячі ріжки», то буде «рожа косичаста».

Орнамент «Берегиня» — це жіноча постать із зведеними догори руками — слов'янська богиня життя й родючості.

Орнамент «небесні олені» символізує життя, бо, за стародавніми гуцульськими віруваннями, саме «небесні олені» народили всіх людей і тварин на землі.

Півень, за тими ж віруваннями, відвертав грім і блискавку. Тому писанку із зображенням цього птаха клали під кут хати, аби уберегти її від блискавки.

Квіти символізували обличчя ненароджених дітей. Бездітні жінки намагалися писати багато писанок з квітами й дарувати їх дітям.

Отже, кожна писанка — це джерело знань, дія, що дає життя сучасникам, творить його продовження.

Слово вчителя. «Писанка дуже гарна. Як правило, вона розписана кольорами, які ідеально поєднуються. Тло, на якому виконується розпис: синє — для писанки релігійного змісту; червоне — для світської писанки. Писанка приватного змісту виконується на жовтому фоні. Унизу писанки можна прочитати ім'я автора.

Крашанка червоного кольору присвячувалася богові Сонця й означала радість життя, а для молодих — любов на надію на одруження. Жовтий колір співвідносився з місяцем і зірками, а в господарстві — з урожаєм; блакитний — з небом, повітрям, а отже, здоров'ям; зелений — з весною, воскресінням природи; бронзовий означав плодючість та багаті дари Матері-Землі; чорний з білим — пошану до душ померлих, подяку їм за опікунство. Чорний колір знаменував пору досвітків та ночі до третіх півнів, а тому темна писанка зачаровувала злі сили. Писанка з зображенням Дерева Життя — то символ безсмертя людини... Трикутник завжди символізує три стихії — воду, повітря, й вогонь, а ще матір, батька і дитину. Він також є заповітом батьків-предків, пересторогою для нащадків. Писанка має сорок клинців-трикутників і пов'язана не лише з чарівним три, а й з усім життям. Кожен клинець має свій зміст і присвячений Сонцю, Місяцю, зорям, воді, повітрю, оранці, посіву, проростанню, дозріванню хлібів, збиранню врожаю, молотьбі, саду, пасіці, приплоду худоби і т. ін., а далі — ще родині: народженню, добру, щастю,» (В. Войтович, «Українська міфологія»).


  1. Практична робота учнів з виготовлення ескізів писанки.

3.Демонстрація виробів, оцінювання їх, складання виготовлених писанок в корзину.

V. Підбиття підсумків.


Із прийняттям християнства на писанках з'явилися нові малюнки — символи Христової віри: хрест і невелика церква. Є й писанки зі знаками державного походження. На них, окрім орнаменту, зображають тризуб, на інших — читаємо напис: «Христос воскрес! Воскресне Україна!»

Українська писанка разом із нашими земляками помандрувала в далекі світи. І тепер багато американців, австралійців, німців, канадців не уявляють Великоднього свята без писанки.

У канадському місті Едмонтоні встановлено пам'ятник українській писанці. А в українській Коломиї відкрито музей писанки (демонструються відповідні фотографії).

Продовж речення: «Сьогодні на уроці я …»


VІ .Оцінювання результатів навчальної діяльності.


VІІ. Домашнє завдання.

Вивчіть напам'ять вірш І. Калинця «Писанки». Опрацюйте біографію Ігоря Калинця.


VІІІ. Пізнавальне завдання.

Легенда про писанку

Додаткові матеріали до уроку

І Прослухати пісню, дати письмові відповіді на запитання

1.Яке свято згадується в пісні? ________________________________________

2. За допомогою яких означень-епітетів описуються писанки?

____________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які орнаменти малюють на писанках?

____________________________________________________________________________________________________________________________________

ІІ. Прослухати повідомлення, вписати потрібну інформацію

1.Писанка – це ____________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Писанка є символом ____________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Крашанки _______________________________________________________

______________________________________________, а писанки

__________________________________________________________________

ІІІ. Розкрийте лексичне значення слова

Писанкар _______________________________________________________

________________________________________________________________


Писачок _________________________________________________________

_________________________________________________________________

7

Портрет митця


hello_html_m242c21fd.png












57 вебинаров для учителей на разные темы
ПЕРЕЙТИ к бесплатному просмотру
(заказ свидетельства о просмотре - только до 11 декабря)

Автор
Дата добавления 13.01.2016
Раздел Классному руководителю
Подраздел Конспекты
Просмотров197
Номер материала ДВ-335769
Получить свидетельство о публикации

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх