Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / История / Другие методич. материалы / Урок- мастерская "Возникновение и расцвет Киевской Руси"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • История

Урок- мастерская "Возникновение и расцвет Киевской Руси"

библиотека
материалов


Витоки

Узагальнюючий урок

«Виникнення та розквіт Київської Русі»

Урок-майстерня


(Майстерня узагальнюючого характеру та ціннісних орієнтацій)

Цільове призначення:

  • Допомогти усвідомити особисте розуміння причетності до історичних процесів VI-VII ст.

  • узагальнити й поглибити знання учнів за теми;

  • розвивати навички застосовування навчальної інформації, роботи в групах;

  • сприяти формуванню ціннісних відношень до життя, свого походження, роду-племені;

  • формувати внутрішній світ учнів, глибинну духовну культуру;

  • виховувати толерантне ставлення до думок інших.


Методичний коментар

до уроку-майстерні з теми «Витоки»

(Виникнення та розквіт Київської Русі).

Перше завдання індуктор: (складіть асоціативний ряд слів-синонімів, намалюйте «витоки») одразу вмикає усіх учнів в роботу. Деякі вважають цей урок як відпочинок після деяких «серйозних» уроків, інші були зацікавлені нестандартною формою повторення вивченої теми. Іноді у учнів виникає питання: «Навіщо? Це урок історії?» Але під час виконання завдань, дітей захоплює можливість розповісти про себе, висловити свої почуття, зазирнути у далеке – далеке минуле своєї родини. Малюнок виконує і функцію психологічної корекції: особисто значуще «спалює» негативну інформацію, яка накопичилась за цей день.

Наступний моментафішування: учням пропонується розташувати свої малюнки в аудиторії (з цією метою можна використовувати стіни, дошку, двері.) Роздивляючись малюнки, виникають питання (частіше всього, коли учні представляють символічні малюнки), які вчитель дописує на дошці. Питання, які виникають, стимулюють учнів до самопізнання на перспективу. Під час роботи може виникнути «розрив» - чистий аркуш (учні не малюють, чи не знають, що мають слов’янське коріння).

На послідуючих етапах уроку відбувається реконструкція. З окремих малюнків створюємо панно (колаж), робиться висновок, що всі ми одного роду-племені – витоки наші розпочинаються з Київської Русі (дітей іншого походження приймаємо у нашу родину, бо вони знають традиції, побут, вивчають історію тощо). А чи знаєте ви історію означеного періоду?

Інформаційний попит є. Переходимо до наступного етапу майстерні (Інтерактивна вправа «Ситуація»).

Підсумовуючи , пропонуємо виконати творчу роботу:

- Напишіть текст-роздум (есе) на задану тему.

Максимально творчими є й інші етапи.

Робота в майстерні надає можливість використовувати інноваційні технології (елементи), що розкривають творчі можливості дітей, їх комунікабельність, здатність до спілкування, створюють комфортні умови для кожної дитини.

Хід майстерні

І. Індуктор

1. Підберіть до слова витоки слова-синоніми. Запишіть асоціативний ряд.

2. Всі учні оголошують записи, дописують свої ряди словами, яких у них нема.

3. Користуючись записами, визначте ключові для себе слова, підкресліть їх, та, спираючись на них, намалюйте те, що постає у вашій уяві.

4. Кожен учень, пояснюючи малюнки, розташовує їх на переносній дошці (якщо у учнів виникають питання, учитель записує їх на дошці)

ІІ. Створення творчого продукту та його соціалізація.

З окремих малюнків-уявлень створюємо панно (колаж).


ІІІ. Проміжна рефлексія та самокорекція.

Використовуючи інтерактивну вправу «Мікрофон», пропонуємо дати назву колажу.

Із виступів: «Витоки», «Київська Русь», «Минувшина», «Історія»

IV. Нова інформація та її обробка.

Загадкова дорога історії провела нас через VIII-XII століття в історії Київської держави. Це час зародження та розвитку великої держави за назвою Київська Русь при правителях династій Києвичів та Рюриковичів.

Сьогодні наше завдання - перевірити, як ви засвоїли цей період в історії Русі.

Інтерактивна вправа «Ситуація»

  • Об’єднайтеся у 4 команди

  • Оберіть командира (лідера).

  • Дайте назву команді.

  • Виконуючи завдання, намагайтеся набрати якомога більше жетонів

Команда «Дружина».

Команда «Русь».

Команда «Витоки».

Команда «Києвичі».

Система оцінки проста - за кожну правильну відповідь команда одержує один жетон із зображенням тризубця. Тризубець - це магічний знак-символ у слов'ян, що приносить удачу. Жетони збирають капітани команд, а наприкінці уроку переможцем стане та команда, у якої найбільша кількість жетонів.

За правилами нашої гри команда може допомогти відповісти своєму товаришеві. За порушення дисципліни знімається один жетон.

Капітани підготували список команди на контрольному листочку, де вони будуть фіксувати оцінки товаришів протягом уроку.

I тур — Хронологічна розминка.

Правильно оцінити тур допоможуть капітани, які переходять до протилежної команди.

Пізнайте дати.

  1. Князь Аскольд здійснив похід на Візантію - 860 р.

  2. Ігор став київським князем - 912 р.

  3. Загибель Святослава-972р.

  4. Ольга на чолі Київської Русі - 945 р.


  1. Повстання древлян - 945р.

  2. Новгородський воєвода Олег став величати себе київським князем - 882 р.

  3. Загинув Аскольд - 882р.

  4. Велике розселення словян-V-VII ст..

Всі команди одержують по жетону.

II тур — Київська Русь на настінній карті.

Команди одержують завдання по карті на картках під номерами, відповідають один по одному.

  1. Яку територію займала Київська держава при Киї ?

  2. Покажіть кордони держави Київська Русь при Святославі.

3. Покажіть головне місто Київської держави. Коли й ким віно було засновано?

4. Які держави були сусідами Київської Русі? Покажіть місто - столицю Візантійської імперії.

(Вручення жетонів)

III тур — Перші князі — будівельники Київської держави.

Змагання 1 — «Впізнай портрет».

На художньому панно - знамениті київські князі. Про кого мова йде, указуючи на портрет князя.

  1. Кого з київських князів історик М.С. Грушевський назвав «першим запорожцем на київському престолі»? (Святослав)

  2. Хто першим ввів данину для підвладного населення? Він же об'єднав новгородське князівство з Полянськими землями, убив Аскольда й Діра? (Олег)

  3. Перша впорядкувала збір данини, указавши місця збору ? Сурова й мудра, у християнстві прийняла ім'я Олена? (Ольга)

  4. Був вбитий древлянами, походив із династії Рюриковичів

Змагання 2 — «Історичний аукціон».

Кожна команда одержує один предмет і розповідає про події й князів, до яких має відношення даний предмет.

1. Шолом. На Русі до X століття переважали шоломи конічної форми. Шоломи виготовляли по-різному: склепували з 4-х частин або робили із цільного куска металу.

Їх часто прикрашали орнаментом, позолоттю, пластинами срібла. Історики вважають, що шоломи раннього періоду мали лише кольчужне прикриття шиї. Потім з'явилися зразки з наносниками, масками (личинами) і напівмасками, що закривають не тільки шию, але й нижню частину лиця. Шолом був дорогим предметом озброєння й був характерний для бойового одягу князів і знатних воїнів.

До якого століття відноситься шолом, що у твоїх руках? З походами яких князів зв'язаний? (Цей шолом конічної форми — виходить, що відноситься до X століття. Це час князювання Олега, Ігоря, Святослава. Олег прославився вдалими походами на Візантію в 907 і 911 роках. Із греками воював в 969-971 роках легендарний князь Святослав. В 944 році князь Ігор зробив похід на Константинополь, його флот був спалений греками.)

2. Щит. Це дерев'яна дошка, обтягнута шкірою. Застосовували його для оборони, тримаючи в руках.

(В 907 р. князь Олег, у знак перемоги над військами візантійського імператора, прибив, по переказі, свій щит на воротах Константинополя - столиці Візантії.)

3. Сорочка чоловіча біла, вишита в комірі.

(Білосніжну сорочку носив щодня князь Святослав. Спочатку він здолав на сході хазар і волзьких булгар, потім приєднав землі вятичів. Відомий був своєю хоробрістю. Виступаючи проти ворога, завжди чесно попереджав: «Іду на Ви!» В одному з походів, у важку хвилину, оточений ворогом, Святослав звернувся із промовою до воїнів: «Не осоромимо землі русичів, ляжемо костьми тут, тому що мертві сорому не ймуть».

В 972 р. князь Святослав загинув від рук печенігів на острові Хортиця.

4. Голуби (паперові). (Голуби нагадують нам про помсту княгині Ольги древлянам за смерть свого чоловіка князя Ігоря)

IV тур — Досліди слово.

  1. Дружина - слово слов'янське. Походить воно від слова «друг», первісне значення якого - «супутник», «товариш по війні». В історії давньоруської держави про князівських дружин уперше згадується в IX столітті. Князівська дружина була військовою, політичною силою й соціальною опорою влади князя. Поступово дружинники обзаводилися родинами, а сама дружина зросталася із князівським двором. Так з'явився клас дворян.

  2. Князь - від слова конязь - кінний воїн, стояв на чолі дружини. Князеві діставалася більша частина здобутку, що сприяло його збагаченню. Під'їжджаючи до селища, здалеку можна було побачити князівські палати - розкішний дерев'яний замок.

Найбільш повна інформація про одяг князів у давньоруській державі дає малюнок в «Ізборнику» 1073 р. для чернігівського князя Святослава Ярославовича. Одягнений князь в зелене плаття із червоною вишивкою по подолі, з довгими рукавами й золотими зарукавниками. На це плаття накинутий плащ синього кольору із червоною підкладкою і золотою петлицею на плечі. Цей вид верхнього одягу називався в літописах «корзно» або «коць». Убрання князя доповнює шапка із золотою тулією, хутряною обробкою й гостроносі чоботи - знак князівського звання.

3. Літопис — послідовний запис історичних подій. Літописання — унікальне явище Київської Русі. Багато подій історії Київської Русі
взято з літопису «Повість минулих літ». А сама «Повість» була знайдена в іншій книзі — «Літопис руський». Книгу цю писали 300 років. Події починають зі створення світу й закінчуються 1292 р.

«Літопис руський» - стародавня книга великого формату. Мала шкіряне плетіння з мідними застібками, нараховувала 307 аркушів (614 стор.) і складалася з 3-х частин: «Повість минулих літ», «Київський літопис», «Галицько-Волинський літопис».

«Повість минулих літ» - один з перших літописів, написана ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором. Він був освіченою людиною свого часу. Не раз працю Нестора переписували інші ченці. На жаль, частина літопису втрачена. Але навіть те, що збереглося - безцінний скарб для нашого народу.

Підведення підсумків. Капітани оголошують кількість набраних жетонів.


V. Корегування творчого продукту.

1. Підведення підсумків.

2. Напишіть есе на тему: Київська Русь — одна з високорозвинених держав середньовіччя в економічному і політичному плані.?! (кожен обирає свій варіант розділового знаку)

VI. Соціалізація

Учні читають творчу роботу (есе)

VII. Загальна рефлексія і вихід на нову систему проблеми

Анкета

1.Чи сподобався проведений урок?

а) так, дуже;

б) не дуже;

в)ні;

2. Якщо урок сподобався, спробуй визначити чим саме. Підкресліть п’ять факторів, які зумовили твоє позитивне ставлення:

а) я почувався впевнено і спокійно;

б) було цікаво;

в) ми вчилися самостійно здобувати і застосовувати знання;

г) ми оволодівали вміннями ставити цілі, планувати діяльність і оцінювати свою роботу;

д) вироблялися вміння працювати в парі, групі;

е) розвивалися вміння захищати свою думку, аргументовано сперечатися;

є) міцно засвоювався програмовий матеріал;

ж) кожен розвивав власні здібності;

3. Чи допомагав ти іншим, підбадьорював їх (пояснював, давав поради, розповідав)

а) подавав хороші ідеї, щоб заохочувати мислення товаришів;

б) допомагав іншим;

в) мій внесок незначний у працю;

4. Чи був ти толерантним до іншої думки?

5. Які розумові рівні були актуалізовані під час уроку.

а) аналітичний;

б) критичний;

в) синтез інформації;





Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Краткое описание документа:

Основна ідея, покладена у розробку уроку, полягає у використанні виховного потенціалу уроку історії.. Урок розглядається як найважливіший виховний захід, тому основна увага приділяється реалізації виховної мети.

Методологічною основоюуроку є реалізація двох компонентів: діяльності і спілкування, які забезпечується шляхом використання технології педагогічних майстерень. Саме ця педагогічна технологія забезпечує діяльнісний підхід і пов’язана з творчою працею учнів (творчість тут закладена у процес роботи), сприяє умінню самостійно вирішувати складні проблеми, критично мислити, забезпечує умови для формування вільної, самостійної особистості, здатної розвивати свої нахили, знайти своє місце в житті.

Педагогічна майстерня акцентує увагу на стані, думках, спілкуванні учнів, на поєднанні навчання. спілкування та творчості.

Автор
Дата добавления 24.05.2015
Раздел История
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров262
Номер материала 291064
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх