Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Урок по литературе родного края "Образы и картины родной донецкой земли в творчестве Н.Чернявского

Урок по литературе родного края "Образы и картины родной донецкой земли в творчестве Н.Чернявского



Московские документы для аттестации!

124 курса профессиональной переподготовки от 4 795 руб.
274 курса повышения квалификации от 1 225 руб.

Для выбора курса воспользуйтесь поиском на сайте KURSY.ORG


Вы получите официальный Диплом или Удостоверение установленного образца в соответствии с требованиями государства (образовательная Лицензия № 038767 выдана ООО "Столичный учебный центр" Департаментом образования города МОСКВА).

ДИПЛОМ от Столичного учебного центра: KURSY.ORG


библиотека
материалов

Тема: Образи й картини рідної донецької землі у творчості Миколи Чернявського.

Мета:

- коротко ознайомити учнів з біографічними даними та з поетичним доробком М.Ф.Чернявського, у якому показано мальовничі краєвиди Донбасу, любов до рідної землі;

- розвивати творче мислення учнів, навички художньо-естетичного аналізу ліричних творів; культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять;

- виховувати в учнів почуття любові до рідної землі, до милих серцю краєвидів через поетичний доробок Миколи Чернявського.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Вид уроку: урок-дослідження.

Випереджувальне завдання:

1. Знайти і прочитати біографічні дані про М.Чернявського та вірші.

2. Вибрати ті, які найбільше сподобалися.

3. Підготувати виразне читання віршів.

Обладнання: мультимедійний екран, портрет М.Ф.Чернявського, твори поета, пейзажні картини Донеччини, презентація.

Методи й прийоми: розповідь учителя, бесіда, метод «Мікрофон», «Буря запитань», аналіз поезій, складання інформаційного грона, сенкана, робота в групах, словникова робота, літературний диктант.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

  • розповідати про поетичну творчість М.Чернявського;

  • висловити своє ставлення до творів поета;

  • відтворити в уяві картини нашого краю;

  • виконувати художньо-естетичний аналіз поезії;

  • складати інформаційне гроно;

  • доносити свою думку до інших.

Під час проведення уроку розвиваються, формуються комунікативна, мовленнєва, соціокультурна, діяльнісна компетентності учнів.

Орієнтовний план проведення уроку

І. Організаційний момент (1хв.).

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду опорних знань учнів (до 4хв.).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення учням теми, мети й завдань уроку (3хв.).

ІV. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу (28хв.).

V. Узагальнення й систематизація знань (3хв.).

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія. (2хв.).

VІІ. Оцінювання відповідей і роботи на уроці(2хв.).

VІІІ. Домашнє завдання (2хв.).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Доброго ранку – сонце привітне!

Доброго ранку – небо блакитне!

Доброго ранку – в небі пташки!

Доброго ранку – зелені дубки!

Доброго ранку – люди привітні!

Я всім бажаю, щоб посмішки квітли!

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду опорних знань учнів.

Бесіда з учнями.

2.1. Метод «Мікрофон».

  • Учні, давайте пригадаємо, твори яких письменників рідного краю упродовж кількох років навчання на уроках літератури ми розглядали? (Відповідь: Христя Алчевська «Липнева ніч», Спиридон Черкасенко «Шахтарі», «Сад», Михайло Петренко «Думи мої, думи мої», «Слово о полку Ігоревім» в ілюстраціях художників», Володимир Сосюра «Люблю весну», «Літо», «Осінь», «Зима», Павло Байдебура «На пароплаві» та ін.).   

  • А які твори вам найбільше запам’ятались або сподобались?  («Слово…» в ілюстраціях художників, Степан Васильченко «Ось та Ась»(дума-казка) та ін.). 

  • Хто з поетів описував у своїх віршах красу рідного краю, рідної донецької землі? (В.Сосюра, С.Черкасенко, Х.Алчевська, Г.Гордасевич, П.Байдебура, М.Чернявський та ін.).

ІІІ. Повідомлення учням теми, мети й завдань уроку. (Слайди 1-3).

Мотивація навчальної діяльності учнів.

3.1. Слово вчителя.

Сьогодні на уроці літератури ми продовжимо знайомство із творчістю письменників рідного краю, ознайомимося з творчим доробком письменника-земляка М.Ф.Чернявського, зокрема поетичними творами, у яких він показав тяжку шахтарську працю, розкрив красу не лише рідної Донеччини, а й передав враження  від кримської  природи. У тематично багатій ліриці Чернявського особливо визначається писана під впливом фольклору й Т. Шевченка любовна поезія, історичні твори, присвячені Козаччині, зокрема добі Б. Хмельницького, патріотичні вірші, присвячені Україні, пейзажна лірика тощо. Микола Федорович писав вірші, оповідання, нариси, перекладав з іноземних мов. Та все ж чільне місце  у поезії Миколи Чернявського посідає категорія щастя. Прагнення щастя - особистого, народного, вселюдського - це глибинний струмінь його лірики, струмінь, від якого, неначе річечки від могутньої ріки, розходиться чимало інших мотивів, думок, образів поета.

3.2. Прийом «Мозковий штурм».

  • Що таке лірика? (Відповідь. Лі́рика — один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття.

  • Які жанри лірики вам відомі? (Відповідь. Народна, інтимна, філософська, патріотична, громадянська, пейзажна)

  • Які види ліричних творів знаєте? (Відповідь. Елегія, сонет, акростих, романс, ода…)

  • Яких же результатів ми можемо сподіватися від цього уроку? (Слайд 4 –Очікувані результати).

ІV. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.

    1. Слово вчителя. Є особистості, про яких не скажеш інакше, тільки як: це – людина-держава. Вони помітні і впливові, незабутні, діяльні, визнані, напружено працюють, переймаються різноманітними справами, виховують суспільні смаки, формують громадські цінності. Людина-держава завжди творить – своїми словами, вчинками, рішеннями, вона створює навколо себе поле духовного життя, вірить у те, що робить.

«Держава» - це лише на перший погляд від слова «держати», а людина-держава є різновидом людини-творця. Саме такою особистістю і був Микола Чернявський – український поет, прозаїк, громадський діяч, педагог, просвітник, публіцист, організатор літературного процесу, таврієзнавець, який за півстоліття зробив чимало для літератури, мистецтва, національного піднесення країни.

У школах Донбасу на уроках літератури рідного краю, у вузах Донеччини сьогодні активно вивчаються твори письменника-земляка. Його слово знову знаходить шлях до рідного народу. Хто ж він, М.Ф.Чернявський?

4.2. Усні повідомлення. Двоє учнів стисло розповідають біографічні відомості про Миколу Чернявського. (Слайди – 5-11).

4.3. Виразне читання напам’ять «В Донецькому краї».

І степ, і гори обгорілі

Дощем обмило громовим.

Та знов такі ж вони немилі,

Нічим не скрасились новим.

Ревуть гудки. Дими стовпами

Повзуть за вітром по степу.

А там, під степом, у склепу,

 Шахтар зомлілими руками

Б'є камінь, вугіль добуває,

У землю вік свій зарива...

Поглибше рий! За гріш добутий

Ти завтра вип'єш дурману

І підеш голий, необутий,

Шпурнувши лайку не одну,

Додому з шахти. За тобою

Не пожалкує тут ніхто.

Нові накинуться юрбою

Голодні люди в це гніздо,

В цю вільну каторгу без гратів,

Гіркого хліба добувати.

Та може вернешся ще й сам,

Немов старий моряк до вахти,

Віднісши свій привіт лісам

І надивившися на плахти

Злотистих нив, — ти знов до шахти.

А поки що — довби й довби,

Роботу каторжну роби!..

Гудуть гудки. Мов гусінь чорна,

Йдуть важко хури на вокзал.

А там, неначе генерал,

Солдат вишколює — моторно

Ганя пагони паротяг.

Сопе і свище з нетерплячки,

І кида разом: — Хай їм враг! —

І воду п'є із водокачки.

А сонце палить все. Пашить

Огнем земля й руде каміння,

І вдалині, мов драговиння,

В повітрі срібло мерехтить. 1895

4.4. Аналіз вірша «В Донецькому краї», врахувавши такі питання й завдання:

  • відтворіть в уяві картини нашого краю: чому шахтарський труд поет називає «роботою каторжною»?

  • Чи змінився сьогодні характер шахтарської праці? Що ви знаєте про це?

  • Чому поет називає золоті пшеничні ниви плахтою?

  • Який вигляд має плахта?

  • Який настрій викликав у вас цей вірш?

  • Яка тема твору? Головна думка?

    1. Словникова робота.

  • Вахта – частини, на які розділено команду для неперервної роботи.

  • Плахта - покривало або килим з такої тканини, верхній одяг з полотна.

4.6. Фізкультхвилинка.

4.7. Дослідження, обговорення – робота в малих групах. Прошу учнів розділитися на три групи та виконати завдання із відповідним записом у зошитах. Учні кілька хвилин готуються.(Тихо звучить музика Моцарта «Симфонія серця»).

1-ша група: Прочитати вірш «Степовий ранок». Визначити вид лірики, художні засоби. Який мотив звучить у вірші? Як ви зрозуміли зміст твору?

Ще ночі мла не зворухнула крил, 
Щоб степові покинути долини,
 
І спить у млі далекий ряд могил —
 
Сумних слідів минулої години.

Широкий степ, за ніч набравшись сил, 
Ще твердо спить, і вогко снять рослини; 
Лиш будяки в колючій зброї стріл 
Стоять, немов грізні князів дружини.

Але із мли залізний зринув змій; 
Летить, гримить… і біла хустка диму 
Пливе за ним у сонній млі нічній.

Летить, гримить… Біжить, біжить до Криму, 
Щоб з моря там, в країні чарівній, 
Жагу залить у пельці мідяній.


2-га група: Прочитати вірш із циклу «Донецькі сонети» «Князь Ігор». Визначити тему та головну думку твору. Які картини доповнюють образ Дінця? Із чим асоціюється природа у свідомості митця? Який твір нагадує вам ця поезія?

            Князь Ігор

Дрімав Дінець в легкім тумані,

А я блукав над ним вночі

В недовідомому жаданні,

Немов чудес яких ждучи.

І бачу я: струї срібляні

Тремтять, до берега йдучи,

І хтось незнаний на світанні

Ворушить росяні кущі...

То Ігор-князь тіка з полону.

Слідом Овлур за ним. Збива

Убрання росяне з розгону...

І ось бувальщина жива

Мені ввижається і з Дону

Мов вухо тупіт зачува.


3-тя група: Прочитати вірші з циклу «Крим». Що являють собою поезії-розповіді? Від чийого імені ведеться розповідь? Як ліричний герой відтворює свої почуття в поезії «Ялта»?.

Вона була уся в димах,

У мутно-синьому тумані,

А коло моря на домах

Блищали сонця бліки п'яні.

Красою п'яні.

1 сп'янів

Неначе й я.. Краси такої,

Тих з кости різаних домів,

Тії ажурности легкої

У димно-синьому завої

Не бачив ще.

І я стояв

На шумній пристані й дивився,

Аж поки вщерть красою впився

Всього у душу не забрав.

    1. Відповіді учнів, які працювали в групах(1 учень від групи).

4.9. Метод «Буря запитань». Учні однієї групи пропонують іншій запитання, на які б вони хотіли отримати відповідь.

(Орієнтовні питання від груп: що таке сонет? Яким розміром написано поезію «Ялта»? Які художні засоби використовує поет у вірші «Степовий ранок»? У якому творі Київської Русі відтворено образ нашої Донеччини? А у яких творах Чернявського? Як ви розумієте рядки « І ось бувальщина жива Мені ввижається і з Дону Мов вухо тупіт зачува»? та ін…)

    1. Метод «Вільний мікрофон».

Учитель: Скажіть, що, на вашу думку, вплинуло на творчість М.Чернявського, чого прагнув поет? Висловіть свою точку зору з цього питання. (Орієнтовні відповіді: письменника цікавила і хвилювала долю людей, прагув змінити життя на краще, твори змушують нас замислитись над загальнолюдськими цінностями, берегти рідний край, його природу, цінувати людську працю, прагув творити по-новому, і тому звертався до образів рідного краю, до життя міст і сіл, шукав вираження свого поетичного хисту у зверненні до тем, говорив про безмежжя своїх почуттів…).

4.11. Відтворіть інформаційне ґроно «Ріка Донець – ріка дитинства».

- образ

- ріка дитинства

- народна пам’ять

Образ ріки Донець – росяні береги

- чудова природа

- рідний край

- Донеччина

- празникові співи

- хороший настрій

4.12. Екскурсія селом.

Пропоную краєвиди рідного Дінця. Опишіть картину. Доберіть епітети до побаченого.

hello_html_m34c91ee3.jpg

Учитель. Послухайте вірш, написаний випускницею нашої школи. Висловіть свою думку з приводу прослуханого. Спробуйте оспівати рідний край у вірші. (Виразне читання учнем вірша, написаного ученицею нашої школи Єрьоменко Д.)

У полях донецьких зацвіли волошки,

Я пройдусь стежками і нарву їх трошки.

Ще збиру я квітки різнокольорові,

Все складу в букетик і додам Любові.

Зав'яжу яскраву я блакитну стрічку,

Що в стебельцях ніжних потече, мов річка.

Ще, мабуть, вплела б я і жовтогарячу,

Щоб букетик квітів виглядав ще краще!

І як тільки стрічки зав'язать навчуся,

То букетик зразу ж я віддам матусі.

За такі ласкаві найдобріші очі,

Що змикались рідко у холодні ночі,

За умілі руки, любі і рідненькі,

Подарую квіти. Хай радіє ненька!

- Чи сподобалася вам ця поезія? Які почуття в ній розкриваються?

- Як бачите, у нас є молоді поети-початківці, які, можливо, у недалекому майбутньому продовжать прославляти наш край, показувати красу і силу рідної природи, свою любов до рідної сторони, матері, як робив це чуттєвий лірик М.Ф.Чернявський.

V. Узагальнення й систематизація знань. Літературний диктант.

1. Існують такі мотиви лірики, як:…

2. Сонет – це…

3. Двоскладова стопа з наголосом на другому складі – це …

4. Провідні мотиви лірики Чернявського:…

5. М.Ф.Чернявський – поет, прозаїк,….

6. На уроці ми розглянули такі вірші:…

VІ. Рефлексія.

Скласти сенкан до теми «Лірика Миколи Чернявського», записати його.

Поезія

Яскрава, колоритна.

Хвилює, вражає, надихає.

Слово Чернявського – внутрішній стан душі.

Філософія життя.

Учитель. Залишилося кілька хвилин, і я хочу запитати, чи досягнуто мети уроку?

Чи відчули ви красу авторського слова?

Наскільки вдалося поету показати глибину почуттів і особистих переживань?

Що головне, на ваш погляд, у поезії? Думка чи форма?

Чи виправдалися очікувані результати?

VІІ. Оцінювання відповідей і роботи на уроці.

VІІІ. Домашнє завдання.

Написати есе-мініатюру на тему: «Образи донецького степу в поезіях М.Чернявського» або написати відгук на одну із розглянутих на уроці поезій М.Чернявського (на вибір учня).







Очень низкие цены на курсы переподготовки от Московского учебного центра для педагогов

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 65% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: KURSY.ORG


Общая информация

Номер материала: ДВ-547555

Похожие материалы