Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Конспекты / Урок - пресс-конференция "Этимология топонимических названий родного края"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 26 апреля.

Подать заявку на курс
  • Начальные классы

Урок - пресс-конференция "Этимология топонимических названий родного края"

библиотека
материалов

Тема: Заняття прес-конференція «Етимологія топонімічних назв рідного краю».


Мета: познайомити дітей з наукою топонімікою, поповнювати етимологічний словник дітей, розвивати пізнавальні інтереси, сприяти розвитку полікультурної, комунікативної компетентностей, виховувати почуття любові та поваги до рідного краю.


Обладнання: географічна карта Донецької області, портрет П.М.Горлова, фото найстарішої шахти «Кочегарка», фото та малюнки пам’ятних, історичних місць Донеччини.



































І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Сьогодні проведемо незвичайне заняття – прес-конференцію.

  • А чи не знаєте ви, що означає слово «прес-конференція»?

(це зустріч державних, політичних, громадських, наукових діячів з представниками преси (газет, журналістів, радіо, телебачення). Проводиться прес-конференція з метою познайомитися з тією чи іншою темою і довести це через пресу, радіо та телебачення до широкого кола населення, т.т. через засоби масової інформації.

Тема нашої прес-конференції «Топонімічні назви». Обрали ми цю тему, щоб познайомити широке коло читачів з наукою «топонімікою», яка вивчає географічні імена – топоніми, їх походження, історію, будову. Топонімів дуже багато. Вони зустрічаються у вигляді назв населених пунктів, річок, височин і ярів, лісів і джерел. Багато з них зрозумілі за змістом, але серед них чимало і таких, зустріч з якими викликає питання «Звідки ця назва?».

Зараз хочу представити вам голову нашої прес-конференції.

ІІІ. Хід прес-конференції.

Голова.

Увага! Продовжуємо роботу. Перш за все хочу представити вам присутніх у цій залі. До нас на прес-конференцію прибули історики, дослідники-географи, науковці, краєзнавці і, звичайно, журналісти – представники газет і журналів.

А розглядати сьогодні ми будемо такі питання:

1. Походження назви рідного міста.

2. Відомості про П.М. Горлова.

3. Походження назв деяких міст Донбасу.

4. Походження назв річок Донбасу.

Хочу нагадати вам, що успіх сьогоднішньої зустрічі залежатиме від кожного з вас. Особливо від «фахівців», адже треба цікаво, змістовно дати відповіді на запитання журналістів. А від «журналістів», чекаємо не тільки запитань; цікаву для себе інформацію ви можете занотувати, щоб написати замітку.

Отже, до роботи, друзі!

Будь ласка, запитання.

Літературознавець:

- Сьогодні ми говоримо про рідний край. Найкраще місце на землі те, де ви народилися і живете. Тут ваші батьки і друзі. Жити на рідній землі – велике щастя! Поет В.Сосюра, наш земляк, який народився в м. Дебальцеве. Писав:

Швидкий Донець і шум сосон,

І аромати м’яти – рути,

Як золотий дитинства сон,

Мені ніколи не забути...

Я починався звідтіля,

Де гул заводів даль колише.

Ясні Донеччини поля

Мені на світі наймиліші.


Вчитель: - Споконвіку люди були не байдужі до назв своїх поселень. Про це свідчать не лише літописи, а й значно давніші писемні й усні перекази багатьох народів.

Кореспондент газети «Кочегарка»: -Назва нашого міста пов’язана з ім’ям інженера Горлова. Читачі нашої газети хочуть більше дізнатися про цю видатну людину.

Краєзнавець:

-Так, наше місто названо на честь гірничого інженера Петра Миколайовича Горлова. Дитинство Петра Горлова пройшло в атмосфері поваги до науки і літератури, сімейного взаєморозуміння. Батько часто брав сина з собою на фабрику. Там маленький Петро вперше побачив машини й обладнання. Ці враження виявилися найсильнішими. Після успішного закінчення 1-ї Московської гімназії Петро вступив до престижного Петербурзького інституту Корпусу гірських інженерів, який закінчив із золотою медаллю: його ім’я було занесено на почесну золоту дошку.

У 1868 р. один з найбільших підприємців Росії, фінансовий магнат, близький до імператорського дому Романових Самуїл Поляков запросив П. Горлова на будівництво Курсько- Харківсько – Азовської залізниці. Горлова було призначено керівником будівництва першої великої залізниці на Донбасі.

Були проведені гірничо-геологічні розвідувальні роботи, під час яких виявили багате вугільне родовище. Були переобладнані 2 селянські шахти. А в 1871 р. розпочалось будівництво Корсунської копальні (сьогодні шахта «Кочегарка»), яка будувалась з урахуванням останніх досягнень гірництва.

Петро Горлов за правом вважається батьком училища з підготовки кадрів для вугледобувної галузі. «Гірниче училище С.С. Полякова» - перший у Донбасі технічний заклад – відкрилося 16 серпня 1878 р. Горлов особисто добирав викладацький склад, брав участь у наборі студентів.

Останні роки життя Горлов провів у Санкт- Петербурзі, працюючи в Департаменті гірництва.

Кореспондент газети «Скарбниця Донбасу»:

-В нашому краї є поселення зі звучними назвами Райське, Роздольне, Золоті Пруди та інші. Читачі нашої газети просять пояснити, звідки виникли такі назви?

Історик:

-Наприкінці ХVIII століття царський уряд почав заселяти донецький край. Катерина ІІ щедро роздавала землі руським та українським панам, чиновникам, офіцерам. Намагаючись привабити в ці місця нових поселенців, царські чиновники розповідали про красу і багатство цих місць, давали новим поселенням звучні назви: Райське, Привілля, Добропілля, Золоті Пруди, Роздольне, Сонцево.

Літературознавець:

-Місця ці дійсно гарні й багаті. Великий російський письменник А.П. Чехов побував тут у 1887р. Він писав: «Жил я в последнее время в Донской Швейцарии, в центре так называемого Донецкого кряжа; горы, балки, лесочки, речушки и степь, степь, степь… Здесь можно излечится от 15 чахоток и 22-х ревматизмов».

Кореспондент журналу «Перлина Донеччини»:

- Отже, в Донецькій області є своя Швейцарія. Читачів нашого журналу цікавить питання: «Де ж знаходиться Донецька Швейцарія?»

Краєзнавець:

-Курорти Слов’янська і Святогорська добре відомі далеко за межами України. Матінка-природа створила в цьому мальовничому куточку скарбницю здоров’я. Тут розміщені солоні озера Ріпне , Сліпне, Рейсове з лікувальними пляжами, а також вкриті лісом гори над Дінцем. Курорт має лікувальні грязі, розсоли та мінеральні води.Тому цю місцевість називають «маленька Швейцарія».

Кореспондент газети «Скарбниця Донбасу»:

-В нашому краї є багато сіл і селищ, які мають однакові назви. Чому?

Історик:

-Від тяжкої неволі на південь втікало багато селян. Вони заселяли вільні місця на берегах рік, озер, ставили курені, а потім хати з саману. Ці поселення і дали початок численним павловкам, максимівкам, миколаївкам, мар’їнкам, ольгінкам, єлизаветівкам, михайлівкам.

Кореспондент журналу «Перлина Донеччини»:

-Неподалік від Горлівки є місто Харцизьк. Звідки пішла його назва?

Краєзнавець:

-Початок нинішньому місту Харцизьк поклала залізнична станція Харцизьк, яка виникла у 1859 р. у степу поблизу села Троїцько-Харцизька. Але сама назва «харциз» з’явилася набагато раніше. У ХV-XVII ст. між річками Кальміусом і Міусом в дике поле бігли селяни. Тут оселялися запорозькі і донські козаки. Суворі умови життя, жорстока боротьба з кочівниками, турками, татарами, зробили поселенців мужніми, непокірними, зухвалими, за що вороги і стали називати їх «харцизами» (розбійниками).

Кореспондент газети «Кочегарка»:

-Є декілька міст з назвою Авдіївка. В нашому Донецькому краї теж є Авдіївка. Чому так названо місто?

Краєзнавець:

-За переказом, поселення названо ім’ям першого поселенця Овдія. Він ніби запросив сюди на проживання втікачів із Полтавської губернії. На іншу думку, поряд з полтавцями сюди прибували й чернігівці, які могли назвати своє поселення й за йменням того села, звідки прибули. На Чернігівщині є 2 Авдіївки: Куликівського району та Сосницького. Назва останньої походить від імені її засновника Авдія, князя Сіверського.

Кореспондент журналу «Перлина Донеччини»:

-В нашому краї є місто з чудовою назвою Дружківка. Звідки пішла така назва?

Історик:

-Існує така легенда. Кримські татари нападали на хутори, селища, спалили місто Бахмут. Полонених гнали до Перекопу. Їх шлях пролягав повз слободи Паршаківка. Недалеко від неї ординці зупинились на відпочинок біля кургану Гадючий Шпиль.

Татари готувалися до бою. У Паршаківці стояв вартовий пікет запорожців. Дозорні донесли про задум татар. Зібралися пікетники з поселень Райгородок, Маяки, Шандриголови. Прибули святогірські козаки і всі, хто жив в малих хуторах поблизу.

Вночі, коли ординці міцно заснули, козаки зі слобожанами і хуторянами, розділившись на 3 групи, напали з різних сторін одночасно на ординський табір. Почалася паніка. Козаки і слобожани добре знали свою місцевість – де лісок, де курган, де болото. Багато чужоземців полягло. На світанку уцілілі кримчаки не витримали і, не слухаючи окриків своїх воєначальників, рвонули щодуху на південь. Ворога було розбито. Полонені повернулись у рідні місця. Хто плаче від радості, хто сміється з нещодавнього горя.

Навіть не вірилося, що разом вдалося перемогти. Крізь сльози говорили:

  • Лихо та й годі! А як ми їх гуртом, га? Побігли, наче тхори вонючі....

На честь цієї перемоги Паршаківку стали називати Дружківкою. Це трапилось у 1768р.

Літературознавець:

-Цю легенду наводить у своїй книзі «Думы о Донбассе» відомий донецький письменник, великий знавець історії нашого краю, Іван Костиря. Цю книгу названо «історичною енциклопедією Донбасу».

І.Костиря – автор тридцяти п’яти книг, лауреат Всеукраїнської літературної премії ім.. В. Короленка. Основною темою творчості письменника стали легенди і бувальщини Донецького краю, його люди та природа, історія та сьогодення рідної землі. В його книгу-дилогію документально-художні твори про минуле і теперішнє Донбасу, його заповідну природу, першопоселенців і тих, хто згодом обживав його неосяжні дикі степи, а також писав про нього з незапам’ятних часів. В «Думах» - сплав історії, легенд, сільських переказів, бувальщин, особисте сприйняття автором донецької землі. Тут читачі знайдуть легенди, сказання про Савур-Могилу і Кам’яні Могили, Золотий Колодязь та Великоанадольський ліс, Хомутовський степ й Криву Косу, Сіверський Донець і Святі Гори. Письменник віддає данину першовідкривателям Донецького кряжу, його заповідних місць, природних багатств.

Кореспондент газети «Кочегарка»:

-Скільки річок бере початок на території Донецької області? Яка з них найбільша?

Географ-дослідник:

-На території Донецької області бере початок 29 річок: Бахмутка, Кривий Торець, Кальміус, Самара, Вовча, Мокрі Яли, Сухі Яли, Кринка та інші. Найбільша з них – Сіверський Донець. Вона є притокою Дону. Звідси і назва Донець – малий Дон. Початок брала ріка в прадавній сіверській землі, де жило одне із східнослов’янських племен-сіверян.

Кореспондент газети «Кочегарка»:

-Через місто Донецьк протікає річка Кальміус. Читачів нашої газети цікавить історія виникнення назви річки.

Історик:

-На півночі від Донецька знаходяться витоки річки Кальміус. Раніше вона була відома під ім’ям Калки чи Кали. Крім того, сучасний Кальміус називали в ХVI-XVII ст. Міусом ( Міюсом). Потім ці назви об’єдналися і перетворилися на одне ім’я Кальміус.

Кореспондент газети «Скарбниця Донбасу»:

-Зах. райони Донецької обл. омивають ріки басейну Дніпра – Самара і її притоки Вовча, Мокрі і Сухі Яли. Я думаю, читачам нашої газети буде цікаво дізнатися про їх походження.

Географ-дослідник:

-Назва ріки Самара утворилася від тюркського слова «самар» («семер») – мішок, сідло. Береги цієї річки здавна були улюбленим місцем кочовищ тюркських народів – спочатку половців, а потім і кримських татар.

Річка Вовча (в минулому Вовчі Води) несе дуже мінералізовану, гіркувато-солону воду, яку в багатьох селах її басейну не використовують для пиття, ні, навіть для поливу городів. Звідси і назва річки Вовча. Це слово в українській та інших слов’янських мовах вживали, щоб охарактеризувати предмети, що не придатні для використання в господарській діяльності людини, непотрібні і, навіть, шкідливі для її здоров’я. Наприклад, вовчі ягоди – спільна назва отруйних плодів багатьох дикорослих кущів.

Історик:

-Назва лівої притоки Вовчої – Яли (Мокрі і Сухі - пішло від кримсько-татарського слова «яли» - берег, узбережжя.

Тюркоязичні кочівники спочатку називали так урочище на березі цієї річки, а потім цю назву отримала і сама річка.

Кореспондент журналу «Перлина Донеччини»:

-У Великоновоселківському районі Донецької обл. права притока Мокрих Ялів має недобру назву – Шайтанка. Звідки походження такої назви?

Географ-дослідник:

-У багатьох тюркських народів слово «шайтан» нерідко служить найменуванням різних незручних, не придатних для використовування земель, небезпечних для людини місць. Місцевість, по якій протікає Шайтанка, кам’яниста, по берегах річки багато глинистих ґрунтів, на яких погано ростуть дерева. Вода в цій степовій річці, яка часто пересихає, гірко-солона. Отже, тим, хто назвав річку Шайтанкою, було багато причин для того, щоб назвати цю річку «бісовим» ім’ям.

Кореспондент журналу «Малятко»:

-Чув, що у Донбасі є декілька річок із загадковими «кінськими» прізвиськами. Хотілося б познайомити маленьких читачів з цими річками.

Географ-дослідник:

-Так, це ліва притока Сіверського Дінця – річка Жеребець і річка Бахмутка. Можливо, в основі слова «бахмут» лежить тюркське слово «бахмат» - низькорослий татарський кінь з косматою гривою. На схід від Жеребця знаходиться права притока – ріка Червона Кобила, назва якої виникла по аналогії з гідронімом Жеребець.

Кореспондент журналу «Малятко»:

-В Донбасі є річки Тор, Казенний Торець, Кривий Торець, Сухий Торець, Торські озера, населені пункти – село Торське, місто Краматорськ. Що об’єднує всі ці назви?

Історик:

-В І половині ХІ ст. в донецькі степи прийшли торки (скотоводи-кочівники). Торки були грізними ворогами Київської Русі; з1061 до 1210р. вони здійснили 46 жорстоких нападів на руську землю. Пам'ять про них збереглася у назвах річок, озер, населених пунктів.

Голова:

-Наша конференція закінчується. Дякуємо всім за увагу. Чекаємо нових зустрічей.

Літературознавець:

- Наостанок хочеться прочитати вірш нашого земляка В. Сосюри:

Любить свій край – це для народу жити,

Боротися за юне, за нове.

Любить свій край – це значить все любити,

У чім його святе ім’я живе.


ІV. Робота в групах.

Діти розподіляються на 4 групи. До складу кожної групи входить кореспондент, а також фахівці з інших галузей.

-написання заміток, статей;

-зачитування.

(оцінка журі)

Кращі замітки і статі прикріпляються до аркушу ватману. Одержуємо експрес-випуск газети.

V. Підсумок прес-конференції.

Вчитель:

-Історія нашого краю сповнена яскравих сторінок. Я думаю, що ця зустріч не остання. На інших заняттях ми дізнаємось ще багато цікавого про рідну Донеччину.

-Гра «Комплімент і порада»:

-Хто сподобався, як працював у групах?

-Кому хочете зробити комплімент?

-Кому потрібно дати пораду? Яку?















































Автор
Дата добавления 15.02.2016
Раздел Начальные классы
Подраздел Конспекты
Просмотров225
Номер материала ДВ-454612
Получить свидетельство о публикации

Идёт приём заявок на международный конкурс по математике "Весенний марафон" для учеников 1-11 классов и дошкольников

Уникальность конкурса в преимуществах для учителей и учеников:

1. Задания подходят для учеников с любым уровнем знаний;
2. Бесплатные наградные документы для учителей;
3. Невероятно низкий орг.взнос - всего 38 рублей;
4. Публикация рейтинга классов по итогам конкурса;
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://urokimatematiki.ru


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ


"Инфоурок" приглашает всех педагогов и детей к участию в самой массовой интернет-олимпиаде «Весна 2017» с рекордно низкой оплатой за одного ученика - всего 45 рублей

В олимпиадах "Инфоурок" лучшие условия для учителей и учеников:

1. невероятно низкий размер орг.взноса — всего 58 рублей, из которых 13 рублей остаётся учителю на компенсацию расходов;
2. подходящие по сложности для большинства учеников задания;
3. призовой фонд 1.000.000 рублей для самых активных учителей;
4. официальные наградные документы для учителей бесплатно(от организатора - ООО "Инфоурок" - имеющего образовательную лицензию и свидетельство СМИ) - при участии от 10 учеников
5. бесплатный доступ ко всем видеоурокам проекта "Инфоурок";
6. легко подать заявку, не нужно отправлять ответы в бумажном виде;
7. родителям всех учеников - благодарственные письма от «Инфоурок».
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://infourok.ru/konkurs

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх