Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Урок -проект "Дорогами Миколи Куліша"

Урок -проект "Дорогами Миколи Куліша"


  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:

Урок-проект

Тема: Дорогами Миколи Куліша

Тип проекту: пошуково-дослідницький

Мета : забезпечення умов для успішної діяльності учнів, зацікавлення

навчально-пізнавальним процесом;

формування свідомого ставлення до результату навчальної діяльності;

реалізація інтелектуальних можливостей кожного учня

Завдання: стимулювання та заохочення навчальної діяльності учнів;

активізація права дитини на самовираження , самореалізацію;

розвиток інтересів учнів, їхніх здібностей та нахилів.

Основні психолого-педагогічні принципи:

особистісно – діяльнісний підхід

Домінуючі навчальні принципи:

застосування теоретичних знань на практиці;

пошук-експеримент-дослідження;

самостійність учнівської діяльності

Провідні навчальні методи: дослідницький;

розвивальний;
творчий

Форма захисту проекта : конференція

Оцінка результативності проективної діяльності:

самооцінка учнів ;

оцінка творчої групи

Компетентнісне спрямування:

навчально-розвивальне;

інформаційне;

комунікативне ;
загальнокультурне;

життєтворче

Хід уроку- проекту

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми, мети уроку.

Відомий драматург, якого Олесь Гончар назвав українським Шекспіром, народився у Чаплинці, став прототипом Данила Чабана, героя роману Ю.Яновського «Вершники».

Микола Куліш – людина складної, трагічної долі. На початку творчого життя Куліш не ставив перед собою великих і масштабних цілей. Проте досяг найбільших вершин. Але насамперед Микола Куліш – драматург, творчість якого відкрила нові напрямки в розвитку світового драматичного мистецтва ХХ і ХХІ століть.

Багатьма дорогами пройшов Микола Гурович Куліш – дорогами навчання, таврійського степу й України, дорогами війн, самовіддачі, духовного піднесення, дорогами творчості, відкриття, переслідувань. За недовге життя йому довелося пережити ледь не все, що тільки може випасти на долю людини. І на всіх дорогах, в усіх життєвих випробуваннях він залишався яскравою постаттю, що прагне справедливості, краси і добра.

Драматург змушує й сьогодні сприймати один із своїх кращих творів не очима, а серцем, читати й перечитувати його, сміятися і замислюватися над проблемами сьогодення, які корінням своїм сягають у далеке минуле. Сюжет п’єси відомий ще з часів Мольєра і Карпенка-Карого. Та в М. Куліша він заіскрився новими барвами. Геній Миколи Гуровича Куліша перекинув місток між епохами й доки будуть жити Мини, що роду не пам’ятають, буде ця п’єса актуальною.

Епіграф до уроку:

Куліш-драматург був талант світового масштабу.

Не буду шукати небезпечних аналогій в класиці —

між Шекспіром і Шіллером або Мольєром чи Бомарше,

але в сучасній йому… драматургії він не мав собі рівних…

Юрій Смолич

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

  1. Метод «Прес» (Запитання – відповіді)

  1. Хто і коли розпочав літературну дискусію? (М.Хвильовий 1925-1928р.)

  2. Що таке вітаїзм? В яких творах ми зустрічаємося з цим поняттям? ( стильова течія ХХ ст. , відтворення безперервного потоку життя, погляд на людину як біологічну істоту, М.Хвильовий, В.Підмогильний)

  3. Що таке феномен кларнетизму? ( світоглядно –естетична концепція П.Тичини, виражена за допомогою поетичних засобів: звукових, зорових)

  4. Назвіть представників групи неокласиків? Як їх ще називають?( М.Драй-Хмара, М.Рильський, М.Зеров, П.Филипович, Юрій Клен (Освальд Бургардт) – п’ятірне гроно, брали за взірець античне мистецтво)

  5. До чого закликав М.Хвильовий під час літературної дискусії? ( Геть від Москви, Вперед до психологічної Європи, відмовитися від малоросійського провінціалізму)

  6. У яких двох напрямках розвивався професійний театр 20-30 р. ХХ ст.?

( психологічний – театр ім. Франка очолюваний Гнатом Юрою, експериментальний –«Березіль» Леся Курбаса)

Ми з вами закінчили вивчати творчість М.Куліша , підсумком нашої роботи є проект «Дорогами Куліша». Клас був поділений на групи, які працювали над проектом. За допомогою підготовлених вами проектів ми здійснимо уявну подорож «Дорогами Миколи Куліша».

Структура проекту

Проект 1. Тема: «Від Чаплинки до Соловків» (Біографи)

Проект 2. Тема: «Творчий доробок драматурга» (Кінематографи)

Проект 3 Тема: «Значення імені для людини» (Журналісти)

Проект 4 Тема: «Життєва основа твору. «Міщанство і українізація»

(Літератори)

Проект 5 Тема: «Образи твору» (Театрали)

Проект 6. Тема: «Порівняльна характеристика п’єси М. Куліша «Мина

Мазайло» з п’єсою Мольєра «Міщанин-шляхтич» (Дослідники)


Проблемне питання проекту 1

Вчитель: Чому життя драматурга склалося так трагічно? Чому рідна Чаплинка та містечко Олешки посідає особливе місце у літературному розвитку Миколи Куліша? На ці запитання нам дасть відповідь творча група «Біографи» Козлов М. та Хан О. Їм треба було створи карту руху життя М.Куліша , інформаційне гроно та підготувати віртуальну екскурсію від Чаплинки до Соловків.


Проект 1

Тема: «Від Чаплинки до Соловків»

Мета: -активізації самостійної діяльності учнів,

формування вміння самостійно обирати рішення,

шляхи отримання інформації;

- зацікавлення учнів у набутих знаннях;

- оволодівати навичками співпраці в колективі;
- прищеплювати любов до рідного слова.

Учасники : 2 учні 11класу


Висновок: Для того, щоб міг продовжити освіту, чаплинська інтелігенція, зазначав письменник в автобіографії 1921 р., зібрала кошти і підлітка зарахували до Олешківського міського училища. За часів навчання в Олешківському міському училищі Куліш створив учнівський драмгурток, в якому був і режисером, і актором, і драматургом. На творчості митця, ясна річ, позначилися цінності того інтелектуального кола, до якого він належав, мешкаючи в Харкові. Це Л. Курбас, М.Хвильовий, О.Вишня. особливу роль в творчості М.Куліша відіграла творча дружба з митцем Л.Курбасом. Г Семенюк цілком слушно на тому, що «саме завдяки творчій і життєвій дружбі двох талантів – драматурга М.Куліша і режисера Л.Курбаса – у другій половині 20-х років, розпочався в Україні драматичний і театральний ренесанс».


Проблемне питання проекту 2

Вчитель: Загалом у літературному розвитку Миколи Куліша містечко Олешки посідає особливе місце, адже тут він починає писати. Перші його твори — це сатиричні вірші, фейлетони, епіграми, що з'являються на сторінках учнівських рукописних журналів «Наша жизнь», «Колючка», «Стрела», «Веселое язычество», ініціатором і редактором яких він сам і був. Інші, недруковані твори поширювалися у списках серед підлітків та молоді і згодом мали значний вплив на них.

Про творчий доробок драматурга на розкажуть «Кінематографи» Погорєла В., Степаненко І., Муха С. Їх завданням було створити рекламу найкращих драм Куліша, підготувати буклет – рекламу твору «Мина Мазайло» та створити театральну афішу Херсонського музично –драматичного театру ім.М.Куліша.

Проект 2

Тема: «Творчий доробок драматурга»

Мета: -активізація самостійної діяльності учнів, формування вміння самостійно

обирати рішення, шляхи отримання інформації;

- зацікавлення учнів у набутих знаннях;

- оволодівати навичками співпраці в колективі;

- прищеплювати любов до рідного слова.

Учасники :2 учні 11 класу

Висновок: Куліш увійде в історію української літератури і театру як творець необароккової драми. Генеза його стилю дуже складна. Українська традиція для Куліша часів його “97” і “Комун в степах” не сягала далі Тобілевича. Але опісля він засвоїв собі традицію українського вертепу і скарби драматичних поем Лесі Українки (вплив останньої злегка помітний на “Патетичній сонаті”). Куліш ріс у мистецькій атмосфері творчості Павла Тичини, Миколи Хвильового і Леся Курбаса та його театру “Березіль”. Вони ж наштовхнули його на вивчення європейської і світової драми — від найновішої експресіоністичної — до найдавнішої — східної.


Проблемне питання проекту 3

Вчитель:

Як думаєте, чи є у ХХІ столітті такі мини і мазайлята , які вірять у те, що прізвища впливають на долю людини. Пропонуємо вам творчий проект «Журналісти» учнів Щербини (Ловаса) С. та Скобелєва С., які проводили дослідження .

Взяти інтерв’ю в учнів 10 -11 класів з метою виявлення ставлення до зміни прізвища

З’ясувати чи змінюють прізвища сьогодні ? Чи актуальний твір сьогодні ? П’єса «Мина Мазайло» і сучасність.

Проект 3

Тема: «Значення імені для людини»

Мета: -активізації самостійної діяльності учнів,

формування вміння самостійно обирати рішення,

шляхи отримання інформації;

  • зацікавлення учнів у набутих знаннях;

  • оволодівати навичками співпраці в

колективі;
- прищеплювати любов до рідного слова.

Учасники : 2 учні 11класу

Етапи реалізації проекту

  1. Визначення проблеми, завдань дослідження.

  2. Обговорення методів дослідження.

  3. Самостійна діяльність учнів( індивідуальна, групова),

  4. Обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентація).




Додаток. Проект 1

Значення імені для людини

В.Флоренський «В імені зосередження всіх філологічних, психічних, фемінологічних , логічних, діалектичних сфер»

Сократ «Неможливо досліджувати щось… не вивчивши імені або не дослідивши значення назви»

Ім’я містить надто багато, щоб ним нехтувати:. Чи не з цієї причини російська поетеса М. Цвітаєва застерігала: «Можна жартувати з людиною, але не можна жартувати з іменем»

Історична довідка

Історія свідчить, що основною причиною виникнення прізвищ стала потреба полегшити ідентифікацію особистості.

У часи Середньовіччя – це посилило тенденцію вживання поряд з власним іменем ще одне, - батькове,

В Україні сімейні прізвища ( прізвиська) селян до масового запровадження панщини Катериною II у ХУШ ст. не мали обов’язкового і законодавчо закріпленого статусу, Величезна кількість сучасних українських прізвищ тоді народжувалася на Запорізькій Січі, бо там виникла нагальна потреба офіційної реєстрації численного люду.

Повне прізвище головного персонажа Мазало-Квач – цілком вписується в козацькі реєстри.

Літературознавці розглядають прізвище та ім’я героя як історичний виразник його характеру. Літературознавець П.Михайло зазначав, що зовнішність і

характер людини завжди феноменально відповідають її імені, і якщо цього не відбулося від народження до підліткового віку, людина проживає, наче не своє життя, не може знайти саму себе у житті.

Ім’я Мина Мазало підходить одне одному. У прізвищі збережена внутрішня форма слова, «мазати», яка ніби застерігає, що його носій може «промазати», схибити, помилитися.

П.Флоренський «Ім’я справді скеровує життя особистості в певне річище , й не дає протокам життєвих процесів текти куди заманеться. Але в цьому річищі

сама особистість повинна визначити свій моральний зміст.., Ім’я – золота нитка особистісної будови.»

Використання народної лексики:

«Хтось одвів мене до дверей. Все — як у тумані. Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох! — перед очима якесь писане оповіщення. Немов не я, немов хтось інший за мене чита — (серце!). Список осіб, що міняють своє прізвище. Минько Панас на Мінервина Павла. Читаю, не розумію. Вайнштейн Шмуель-Калман-Беркович на Вершиних Самійла Миколайовича — читаю; Засядь-Вовк на Волкова, читаю. Ісидір Срайба на Алмазова, і тут все прояснилось. Я зрозумів, де я і чого прийшов, повернувся назад…».


Висновок: сучасний обиватель мало відрізняється від обивателів початку ХХ століття.




Проблемне питання проекту 4

Вчитель:

Друга половина 20-х років була сповнена різних політичних подій, щоб не двозначно охарактеризувати історичний відрізок часу, який відображено у п’єсі Куліша «Мина Мазайло» давайте звернемося до мови документів: В. Чубарь у квітні 1926 року на сесії ЦВК СРСР сказав: «Я заявляю со всей ответственностью, что у нас русский язык так же общепринят, как и украинский, на надо добиться того, чтобы, когда в учреждение приходит крестьянин, знающий родной язык, ему ответили на том языке, который он понимает…»

Наче б то досить гуманістична ідея, проте з самого початку визначено, що українська мова – це мова селян.


До речі, М. Куліша називають провидцем за твір „Мина Мазайло”. Творчій групі «Літератори» - Гідулянов К. , Матвєєв О., Біленко В. треба було знайти висловлювання персонажів про українізацію. З’ясувати чи правий був письменник у своїх передбаченнях? Чи щирими були заходи й наміри влади щодо українізації? Проаналізуйте репліки дійових осіб комедії та документальні матеріали, зробіть висновки. Підготувати буклет «Герої твору про українізацію»


Проект 4

Тема : «Життєва основа твору. «Міщанство і українізація»

Мета: - активізація самостійної діяльності учнів, формування вміння

самостійно обирати рішення, шляхи отримання інформації;

  • зацікавлення учнів у набутих знаннях;

  • оволодівати навичками співпраці в колективі;
    - прищеплювати любов до рідного слова.

Учасники : 2 учні 11 класу

Додаток. Проект 4

Життєва основа твору. «Міщанство ї українізація»

Перегляд презентації

Свою комедію М.Куліш писав на живому матеріалі який давав процес українізації, запроваджуваної у 20-х роках ,

Цей герой не літературний привід , а реальна істота, український тип манкурта, нігіліста.

Дружина М.Куліша зазначає що ще працюючи над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Між іншим там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що він вирішив вставити цей епізод у п’єсу.»

Мина, тьотя Мотя, Баранова-Козино мали й інших прототипів , які належали до найвищих московських та харківських елітних верств .


Висновок: Отже, заходи й наміри влади щодо українізації були не щирими. Саме тому її пізніше називали “фальшивою”. Через це можна назвати М.Куліша провидцем.

Із твору видно, як у Куліша боліло те, що одна з наймилозвучніших у світі мов — його рідна українська — стала пасербицею у своєму домі. Чому українська мова на своїй землі опинилася на задвірках? У комедії він розкрив, що причиною незавидного стану української мови є русифікація, яка породила нігілізм, зневіру в престижність нашої мови. Його завданням було пробудити почуття національної самоповаги, сприяти відродженню мови, а також духовності, культури. У різних епізодах в оригінальній формі письменник розкриває багатство, красу, національну своєрідність і неповторність української мови. Наприклад: «твої очі нагадують два вечірні озерця в степу». Яке прекрасне порівняння! Епітет «бразолійний» — темно-синій, а слово «бринить»… «Орел бринить. Це означає — він високо, ледве видно — бринить». «Можна сказати — озеро бринить. А от іще кажуть: сніжок бринить…». «Або кажуть — думка бринить. Це треба так розуміти: тільки-тільки береться, вона ще неясна — бринить». «Спів бринить! Це, наприклад, у степу далеко ледве чути пісню…». «Губа бринить. Так на селі кажуть: аж губа бринить, так цілуватися хоче». Таким чином, мова ніби говорить: «Подивись, яка я багата та красива».

Або, навпаки, М. Куліш показує економію мовних засобів у порівнянні з російською мовою. По-російськи: «ночью при звездах не спится», а українською — «зорію». Одним словом передається те, що російською мовою п’ятьма словами. Куліш радить учитися мови на зразках народної творчості — піснях, думах, де наша мова збереглася в її первозданній основі.


Проблемне питання проекту 5

Вчитель: Образи п’єси важко поділити на позитивні й негативні. Всі персонажі одночасно типові й живі, вони все дотримуються протилежних поглядів на явище українізації. І це основний конфлікт твору. А головна мета М. Куліша протиставлення, зіткнення цих смішних, кожний по – своєму, образів заради об’єктивного висвітлення проблеми українізації 30-х років.

Творча група «Театрали» Юн А. та Матвєєва А. працювали над проблемними питаннями:

Чи є у п’єсі позитивні герої? Кого ви вважаєте прихильниками української мови, а кого російської? Розкрити проблему прізвища в родині головного героя. З’ясувати соціальну символіку доби.

Проект 5

Тема: «Образи твору»

Мета:- глибоко та детально вивчити п'єсу;

  • зацікавлення учнів у набутих знаннях;

  • активізація самостійної діяльності учнів, формування вміння
    самостійно обирати рішення, шляхи отримання інформації;

  • оволодівати навичками співпраці в колективі;

  • прищеплювати любов до рідного слова.

Учасники : 2 учні 11 класу

Додаток. Проект 5

Це яскраві негативні типи розмаїтого ансамблю міщанства, які автор доводять до соціальної символіки доби.

Мина Мазало - символ національного нігілізм}/. Він заперечує все українське, готовий знищити рідного сина.

Мотрона Розтогуєва - сатиричний тип, що яскраво уособлює російський великодержавний шовінізм.

Баронова -Козино - символ старої школи.

Дядько Тарас - тип українського псевдо націоналіста.

Мокій - національна самосвідомість Мокія зведена до боротьби за її зовнішні

ознаки.


Висновок: П’єса «Мина Мазайло» навчає нас відстоювати свої вподобання та переконання, не боятися сказати вголос думку. Навіть зустрівшись із різними тьотями мотями, минами, ринами, не варто тихо погоджуватися з усім, ними сказаним. Треба вчитися не соромитися себе, передусім свого походження та родини. Мокій і Мина, хоча батько й син, але в житті вони є антиподами. Треба вміти слухати один одного, приймати спільні рішення, шукати «золоту середину».

Отже, автор сміється, і над Мокієм, а не схвалює. Чому?

(Його боротьба за українську мову - не конкретні дії, а захоплення зовнішньою формою проблеми, але не змістом. Любов до свого викликала у нього нехіть до іншого, його відношення до мови як науковця)

Зробимо висновок: які риси обєднують цих героїв?

(Бездуховність, міщанство)

Чи є тут позитивні герої ?і. Ні


Проблемне питання проекту 6

Вчитель: Сюжет п’єси відомий ще із часів Мольєра, І. Карпенка-Карого. Та у М. Куліша він знайшов нове, яскраве наповнення.

Творчій групі «Дослідники» Дем’янова Ю. та Давришева С. треба було знайти твори близькі за ідеєю з твором М.Куліша, перерахувати письменників та твори, що згадані у п’єсі. Зробити порівняльну характеристику п'єси М.Куліша «Мина Мазайло» з п'єсою Мольєра «Міщанин-шляхтич. З’ясувати «Мина Мазайло» - це запозичене чи оригінальне явище в українському мистецтві? Підготувати порівняльну таблицю та психологічний портрет пана Журдена і Мини Мазайла.

Проект 6

Тема: «Порівняльна характеристика п'єси М.Куліша «Мина Мазайло» з п'єсою

Мольєра«Міщанин-шляхтич»

Мета : - активізація самостійної діяльності учнів, формування вміння

самостійно обирати рішення, шляхи отримання інформації

- зацікавлення учнів у набутих знаннях;

- глибоко та детально вивчити п'єсу;

  • прищеплювати любов до рідного слова.

  • оволодівати навичками співпраці в колективі

Учасники : 2 учня 11 класу

Додаток . Проект 6

Порівняльна характеристика п'єси М.Куліша «Мина Мазайло» з п'єсою Мольєра «Міщанин-шляхтич»


Жан Батист Мольєр

Микола Куліш

Журден

Мина Мазайло

- не розуміють свого смішного становища

- персонажі засліплені бажання стати «порядними» людьми

Вчителі філософії

Баранова-Козино

навчають головних персонажів «гарних манер»

Жан Моль ер

Микола Куліш

назвав п'єсу - комедія - балет

фінал п'єси «заграла музика і почався балет»

Журден

Мина Мазайло

з'являється у третій дії

з'являється у 7-й сцені 1 дії

Висновок: Навчання в короля комедії Мольєра було корисним і потрібним. Українська драматургія збагатилася грайливою комедією з легкими сценами. «Мина Мазайло» - не запозичення, а оригінальне явище в українському

мистецтві, зразок політичної комедії «дискусійного» жанру.


ІУ. Підбиття підсумків уроку.

Зробимо висновки. Сьогодні на уроці ми з вами підвели підсумки вивченню творчості М.Куліша та визначились з власною позицією щодо впливу імені та прізвища людини на її особистість, успіх у житті, кар’єру. Хочу звернути вашу увагу на те, що твір М.Куліша «Мина Мазайло» виноситься на зовнішнє незалежне оцінювання.

Ми також закріпили вміння давати характеристики героїв драматичного твору, оцінку прочитаному, доводити власні твердження; усвідомили приналежність до рідного народу.


V. Рефлексія

Але ж виходить, що М. Куліш не дав сучасникам та нащадкам шляхів вирішення проблеми щодо покращення мовної ситуації в Україні?

А хто може це зробити?

Отже, кожен сам має собі відповісти на це запитання…


Вправа «Незакінчене речення»

Продовжіть речення ( на листочках)

Для покращення мовної ситуації в Україні я пропоную...


Питання самоідентифікації нації, мовного питання завжди є актуальним у нашій країні. На це є багато причин історичного характеру, може пояснюватись особливостями менталітету нашої нації. Такі явища як національний нігілізм, будуховність, пересічність і на сьогодні мають місце по всій вертикалі нашого суспільства. Починаючи від горезвісних політиків вищого рангу зі своїми «йолками» та російсько-білоруською інтерпретацію укрмови (чим вам не типаж тьоті Моті з Курська) і закінчуючи тим, що пересічні громадяни мають ті ж вади, що й сто років по тому. Відповідальність за майбутнє нації в усі часи покладались на передову ії частину- інтелігенцію. Дуже скоро цією інтелігенцією станете ви, і ми, всі дорослі, присутні у цьому класі, сподіваємось, що вам буде прищеплено вихованням, освітою імунітет до будуховності, обивательства та національного нігілізму.


Ви сьогодні багато працювали, набули нових знань і понять, сподіваюсь, певних переконань. Перевірити результати роботи та оцінити свою роботу пропоную через тестові завдання, які розміщені у вас на парті

(Учні виконують тести у форматі ЗНО)


VI. Оцінювання


VІІ. Домашнє завдання

1. Написати есе «Значення п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло» вчора й сьогодні».

«Місце Куліша в історії української і світової драматургії»

2. Богдан – Ігор Антонич. Біографічні відомості про письменника.

3. Хлопці аналізують поезію «Вишні», «Різдво»

4. Дівчата аналізують поезію «Автопортрет»,

«Зелена Євангелія».

5. Біленко В., Муха С. готують тестові запитання до творчості Б.-І. Антонича.


Автор
Дата добавления 25.11.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров271
Номер материала ДВ-186148
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх