Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Урок - проект " Стилістично маркована лексика"
Обращаем Ваше внимание: Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы воспитания и социализации образовательные события, приуроченные к году экологии (2017 год объявлен годом экологии и особо охраняемых природных территорий в Российской Федерации).

Учителям 1-11 классов и воспитателям дошкольных ОУ вместе с ребятами рекомендуем принять участие в международном конкурсе «Законы экологии», приуроченном к году экологии. Участники конкурса проверят свои знания правил поведения на природе, узнают интересные факты о животных и растениях, занесённых в Красную книгу России. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

ПРИЁМ ЗАЯВОК ТОЛЬКО ДО 21 ОКТЯБРЯ!

Конкурс "Законы экологии"

Урок - проект " Стилістично маркована лексика"

библиотека
материалов

hello_html_m59bd0e99.gifhello_html_m59bd0e99.gifhello_html_m59bd0e99.gifhello_html_1dd82d0f.gifДОНЕЦЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № 89

ДОНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ






СТИЛІСТИЧНО МАРКОВАНА ЛЕКСИКА.

ЇЇ МІСЦЕ І РОЛЬ У МОВЛЕННІ



УРОК – ПРОЕКТ

ДЛЯ УЧНІВ 10 КЛАСУ

РОЗРОБИЛА

УЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ТА ЛІТЕРАТУРИ

КОСЯК НАТАЛЯ МИКОЛАЇВНА








ДОНЕЦЬК


ТЕМА УРОКУ: СТИЛІСТИЧНО МАРКОВАНА ЛЕКСИКА: АРГО,

ЖАРГОН, СЛЕНГ, СУРЖИК, ВАРВАРИЗМИ,

ЕКЗОТИЗМИ, ПУРИЗМИ. ЇХ МІСЦЕ І РОЛЬ У

МОВЛЕННІ.

МЕТА УРОКУ: Зясувати поняття « стилістично маркована лексика», визначити

її складові, роль у мовленні , дослідити використання у

побутовому мовленні цієї категорії слів людьми різного віку ,

навчитися розпізнавати вирази даної категорії, вчитися виявляти

їх у мовленні і трансформувати в правильні лексичні і

синтаксичні конструкції.

Розвивати навички усного та писемного мовлення, вміння вести

діалог, виступати перед публікою, впевнено триматися,

висловлювати власну точку і вміння її доводити, навички роботи

в команді.

Виховувати шанобливе ставлення до рідної мови, толерантність,

Тип уроку: Урок – презентація ( урок – захист проекту)

Обладнання : Мультимедійний проектор, картки для оцінювання,

ХІД УРОКУ.


І. Активізація навчального процесу.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. ( 3 хвилини 40 секунд)

Слово вчителя. ( Учитель повідомляє про роботу над проектом, вибір теми, склад груп і їх завдання, порядок захисту, висловлювання вчителя супроводжується слайдами)

Дорогі учні, шановні гості. Сьогодні ви присутні на останньому етапі проведення лінгвістичного дослідження. – презентації його результатів. Але почнемо спочатку, як все починалося. Для дослідження учням була запропонована така тема: Стилістично маркована лексика: арго, жаргон, сленг, екзотизми, варваризми, пуризми. Їх місце і роль у мовленні.

Для розкриття цієї теми були поставлені такі задачі:

  • Зясувати поняття « стилістично маркована лексика»,

  • Визначити її складові,

  • Виявити спільні і відмінні риси
    Виробити правила правильного використання іншомовних слів у мовленні;

  • Провести соціологічне опитування щодо частоти вживання в мовленні подібних елементів людьми різни вікових груп;

  • Розвивати усне і писемне мовлення.

Це було першим етапом проведення дослідження.

Другий етап – це обєднання учнів у групи. Найкращим принципом для обєднання ми вибрали такий: Кожний робить те, що він найкраще вміє. Тобто учні об’єднувалися за схильностями і інтересами. Для ґрунтовного проведення дослідження нам знадобилося 4 групи. Перша група – теоретики. На них лягло основне завдання: опрацювати теоретичний матеріал, вибрати найістотніше, щоб презентувати класові.

Якщо є теорія, то має бути і практика. Всім відомо: «те, що я чую, я забуваю, те, що я бачу, я пам’ятаю, те, що я роблю, я розумію.» ( Конфуцій). Тому практика, особливо при вивченні мови необхідна, добором практичних завдань і прикладів займалася наша друга група – Практики.

Один з аспектів роботи – проведення соціологічного опитування щодо вживання цих мовних явищ різними групами людей. Цим займалася наша третя група – соціологи.

І наші дизайнери, які оформлювали результати дослідження у красиві і змістовні презентації.

ІІІ етапом роботи була вже робота безпосередньо в групах: опрацювання літератури, підготовка питань для опитування і проведення опитування, добір прикладів і практичних завдань.

Кожен член групи відповідав за конкретну ділянку роботи.

Четвертий етап – це обєднання в одне ціле наробок всіх членів груп, обговорення результатів у групах, підведення підсумків, узагальнення остаточного варіанту.

На п’ятому етапі вступили в роботу дизайнери. На їх плечі лягло завдання з оформлення результатів груп у вигляді презентацій.

І на останньому етапі ви присутні сьогодні: це представлення результатів дослідження однокласникам і вчителям на уроці.

Отже, я бажаю всім сьогодні упевненості , віри в себе, удачі, натхнення. Нехай ваші прагнення принесуть користь і вам, і вашим друзям, адже, як сказав класик: « Навчання - світло». Нехай воно освітлює ваш сьогоднішній шлях.

Я прошу всіх бути уважними, можливо, щось фіксувати, тому що наприкінці уроку вам потрібно буде оцінити себе і своїх однокласників, також прошу взяти участь в оцінці і присутніх на уроці гостей.

Тож, починаємо. І слово надається першій групі – Теоретикам.

ІІІ. Виступ першої групи. 10 хвилин

( Виступ супроводжується мультимедійною демонстрацією слайдів, які включають ключові поняття доповіді)

1. Доброго дня, шановні однокласники, гості!

Ми раді представити Вам нашу проектну роботу: Лінгвістичне дослідження з теми «Стилістично маркована лексика: арго, жаргон, сленг, суржик, варваризми, екзотизми, пуризми. Їх місце і роль у мовленні»

2. Ми – група теоретиків. Представимо вам склад нашої групи: Латій Валентина, Пімберськова Марина, Грицишин Максим

3. Мета нашої роботи:

  • З’ясувати поняття стилістично маркована лексика;

  • Визначити її складові;

  • Виявити спільні й відмінні риси;

  • Виробити правила вживання іншомовних слів;

  • Визначити роль і місце в мовленні слів стилістично маркованої лексики.

1. Основні поняття нашого дослідження: арго, жаргон, сленг, суржик, екзотизми, варваризми, пуризми.

2. Отже, почнемо. Що таке «стилістично маркована лексика»?

3. Лексика української мови з погляду стилістичної диференціації поділяється на:

Стилістично нейтральна стилістично забарвлена

(маркована)вживається в усіх стилях мовлення вживається лише в певних стилях

(загально відомі і зрозумілі слова) (слова певних груп людей)

Нас цікавитиме сьогодні лише стилістично маркована лексика.

  1. І перше поняття, яке ми виділяємо «арготизми»

Арготизми, арго(з франц. Argot, жаргон, первісне – жебрацтво) – слова та вирази, що обмежено вживаються в мові окремих соціальних груп.

  1. Як правило, малозрозумілі, або й зовсім незрозумілі для решти суспільства слова. Один з різновидів соціальних діалектів, штучно створювана умовна говірка якої-небудь вузької замкненої соціальної або фахової групи, незрозуміла для сторонніх.

  2. Так, слово човен відоме всім людям. Але тільки рибалки розрізняють різні види човнів та їхніх деталей і відповідно називають їх: дуб - «великий човен, видовбаний із суцільного дерева»; байдак - « великий човен для плавання по морю»; шаланда - «плоскодонний риболовецький вітрильник»; баркас « великий багатовесловий човен»; калабуха - «невеликий човен».

  1. Термін «арго» вживається у широкому розумінні на позначення певного соціального чи професійного відгалуження від загальнонародної мови (Наприклад, арго акторів, музикантів, спортсменів, військовослужбовців тощо).

  2. У вужчому розумінні арго – мова «соціального дна», декласованих та антисоціальних елементів (рекетирів, злодіїв, жебраків, бомжів, картярів-шулерів тощо).

  1. Виникнення арго пов’язане ще з тим періодом історії мови доби феодалізму, коли існували замкнені корпорації ремісників, бродячих торговців, жебраків, які з метою самозахисту й відособленості від решти суспільства і збереження своїх фахових таємниць створювали спеціальні мовні коди.

  2. В українській мові здавна відомі арго сліпих кобзарів і лірників – так звані лебійська або шлепецька (сліпецька) мова.

  3. Приклад арготизмів навів Г.Хоткевич, відтворивши мову лірників: В хаті дулясно (тепло). Ботень (борщ) із крисом (м’ясом), а мо, і з варнагою (куркою). Кунсо (хліб) – як ашпурка (булка)… А мо, і пун дії (пироги) чи пухтавки (пампушки) будуть, бо моя теща – баба ого! Одне слово – похозниця (господиня). Спробуйте відтворити текст!

  4. Ще один приклад вживання арготизмів: Розказував, як він попав на вечорниці… - А там самі терпелюки (парубки) та каравони (дівчата). Покургав (пограв) я їм, що знав, іду вже з хати, коли хтось обзивається: «Чи не дати вам, діду, мукиці?» - «Оце, думаю, клево (добре)/ годі сухмаї кус морити (сухарі гризти), хоч ставлеників накурляю (вареників наварю)…

Як ви думаєте, яке лексичне значення виділених слів?

  1. Окремий, хоч і невеликий шар становить дитяча лексика. Для неї характерні пестливі слова, слова з повторюваним складом, наприклад: папа – хліб, коко – яйце, моня – молоко, льоля – сорочка, киця – кіт, ціпа – курча, паця – свиня, зюзя, дюдя – холодно, жижа – гаряче, вава – ранка, забите місце, гам – їсти, їстоньки, питоньки, купатоньки, спатки, спатоньки, спатуні, спатусі, тупоньки, нозя, руця тощо.

  2. Друге поняття з яким ми стикнулися, жаргон.

Жаргон – соціальній діалект. Відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної і граматичної системи. Як правило, це словник розмовного мовлення людей, зв’язаних певною спільністю інтересів.

  1. Розвивається в середовищі більш – менш замкнутих колективів: школярів, студентів, воєнних, різноманітних професійних груп. Наприклад, серед частини людей певного роду діяльності побутують такі слова: штука (тисяча), лимон (мільйон), ксива (паспорт, посвідчення особи), базар (розмови), наїжджати ( чіплятися, погрожувати), кльово (дуже добре). Можна навести приклади таких синонімічних рядів: торба – гаплик – хана – труба (кінець, крах чогось), герла – клава – тьолка – тітка (дівчина) тощо.

  1. Ще одне не менш цікаве поняття – сленг.

Сленг – міський соціолект, що виник з Арго різних замкнених соціальних груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в’язнів, бурсаків – учнів, вояків, інтернет-спільноти), як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю(зрідка й словотворів: випивон – пиятика, закусон – закуска), поширена серед соціальних низів і певних вікових груп (студентської, шкільної молоді) міст.

  1. Важлива характеристика сленгової лексики – її «первинність», нестабільність, постійну змінність. Не встигнувши закріпитись , одні форми мови поступаються місцем іншим: так, не таке давнє жаргонне «бабки»(мані – гроші) замінили бакси. Ще одна ознака сленгу – невизначеність, розмитість значень слів. «Стрьомно», «круто», можуть бути і позитивною, і негативною оцінкою ситуації. Слова типу «прикол», «ульот», «чум», «капєц». Залежно від ситуації і кола спілкування ці слова можуть виражати різноманітні – аж до протилежних – емоції: розчарування, роздратування, захоплення, здивування, радість тощо.

  2. Особливо поширені сленгізми в молодіжному , особливо інтернет – спілкуванні. Всі ми – частина цієї спільноти. Спробуємо розшифрувати: «бро» - брат, «лузер» - невдаха, «чмаф» - поцілунок, «пріффет, йоу айоу, дарофф» - привіт, «окі, агась» - добре, «хару» - круто, «ололо, трололо» - іронія.

  1. На думку багатьох дослідників, сленг є вторинним утворенням порівняно з жаргонами й арго, що адаптує до своїх потреб запозичені одиниці. Основний метод, сленгової лексики: фонетична мімікрія (error - Єгор), ігровий прийом – зближення слів на основі звукової подібності: «лимон» замість мільйон, «мило, Ємеля» замість e-mail (від англійського слова електронна пошта).

  2. Ще одне цікаве й дуже поширене явище – суржик.

Суржик (походить від слова, яке позначає буквально – «Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші»). У мовному розумінні – мова, яка є сумішшю кількох мов. Побутове мовлення, в якому об’єднані лексичні та граматичні елементи різних мов без дотримання норм літературної мови.

  1. Деякі характерні прояви суржику (порівняно з нормативною українською мовою):

  • Вживання русизмів замість нормативних українських відповідників: даже (навіть), нє нада (не потрібно), щас/січас (зараз), всєгда (завжди), нікогда (ніколи), рядом (поруч), больниця (лікарня);

  • «українізовані» форми російських дієслів – здєлав (зробив), дівся (подівся), унаслідував (успадкував), получав (отримував), отключив (вимкнув);

  • «українізовані» форми російських числівників – первий(перва), вторий(втора);

  • Змішування українських і російських форм невизначених займенників – хто-то( хтось), які-то(якісь), який-то( якийсь), чого-то(чомусь, чогось);

  • Порушення дієслівного керування, вживання прийменників і відмінків за російським зразком – по вулицям замість по вулицях, на російській мові замість російською мовою;

  • Утворення від українських дієслів активних дієприкметників за російським зразком – відробивший (що відробив), прийшовший (що прийшов), зробивший (що зробив) (в українській мові ця граматична форма відсутня);

  • Заміна «дж» і «дз» на «ж» і «з»(звонять, нахожуся);

  • Відсутність чергування «к/ц», (жінки);

  • Зсув наголосу за російським зразком (говорять);

  • Відсутність чергування «о/і» або «е/і» (голова – голов замість голів)

  1. Суржик існує у різноманітних формах. Намагаючись типізувати суржик, деякі дослідники виділяють суржик «на основі української мови» і «на основі російської мови», а також «слабку» та «сильну» форми суржику, залежно від концентрації порушень лексичного стандарту української або російської мови (від 10% – 15% до 25%).

У мові сучасних засобів масової інформації можна зустріти також численні помилки, що є результатом автоматичного перекладу з російської мови багатозначних слів: встановити залізничне повідомлення (железнодорожное сообщение), допомагає від запалення бруньок (помогает от воспаления почек), вібрація статевої дошки (вибрация половой доски) тощо.

  1. Дослідивши поняття арго, жаргон, сленг, суржик, ми прийшли до висновку, що майже тотожні поняття «арго, жаргон, сленг» - адже це мова певних соціальних груп, і зовсім інше - суржик.

  2. Арго, жаргон, сленг, суржик – це слова розмовного мовлення. У художній мові подібні слова можуть використовуватися здебільшого як стилістичний засіб типізації та індивідуалізації персонажів, створення комічного, іронічного ефекту. Наприклад, у п’єсі – опері Івана Котляревського «Наталка – Полтавка»( 1819) Возний вживає комічно – «макаронічну» суміш української мови зі старослов’янською і російською, демонструючи цим свою вищість над простими селянами, які розмовляють полтавським діалектом: «Я наміревал – теє – то як його – посітити нашу вдовствующую диякониху, но, побачивши тут Наталку остановився побалакати з нею.»

  1. Звернемо увагу на іншу групу стилістично маркованої лексики .

І перше поняття - екзотизми

Екзотизмами або етнографізмами, називають слова, що передають характерні назви реалій із життя інших народів і не мають точних відповідників у мові, до якої вони потрапляють. Наприклад: аул, мечеть, сакля, кюре, леді, лорд тощо. У творах художньої словесності екзотизми використовуються, насамперед, з метою створити незвичайну, екзотичну атмосферу, яка посилює емоційне враження, а також для передавання етнографічних особливостей тієї місцевості, про яку розповідається.

Ось як, наприклад, використовує екзотизми Л.Костенко: « Танцюй, танцюй, дитино! Життя - страшна корида, //На сотню Мінотаврів – один тореадор»; М.Зеров: «Тільки в далекості є баобаби, секвойї і пальми…»

  1. Постійне вживання екзотизмів – ознака, що найбільшою мірою характеризує мовний стиль творів поетів і прозаїків. Цікавим використанням екзотизмів українського побуту в російськомовному худужньому стилі є повість М.Гоголя «Тарас Бульба». Наводимо характерний уривок : «- Ну ж, паны-братцы, садись всякий, где кому лучше, за стол. Ну,сынки! Прежде всего выпьем горелки! Боже, благослови! Будьте здоровы, сынки: и ты, Остап, и ты, Андрий! Дай же Боже, что б вы на войне всегда были удачливы! Чтобы бусурменов били, и турков бы били, и татарву били бы; когда и ляхи начнут что против веры нашей чинить, то и ляхов бы били! Ну, подставляй совю чарку; что, хороша горелка? А как по-латыне горелка? То-то, синку, дурни были латинцы: они и не знали, что есть на свете горелка»

Наша наступна зупинка - варваризми

  1. Варваризмами (лат. Barbari – іноземці) називаються слова іншомовного походження, які вживаються поряд зі своїми відповідниками в тій чи іншій національній мові, але остаточно не засвоюються нею. Стилістичним забарвленням відрізняються не ті іншомовні слова, які увійшли у мову,наприклад: шифр, ескімо, журі, аксіома, а ті, які вводяться в мовлення, ніяк його не збагачуючи, оскільки просто дублюють уже наявні в мові слова. Якщо іншомовне слово можна замінити відповідним українським, то вживання іншомовного недоречне. Наприклад: «хай» - привіт, «оревуар» - до побачення, «пардон» - вибачте, «мерсі» - дякую, «тет – а – тет» - віч – на-віч,

  1. Щоб правильно і доречно вживати іншомовні слова, ми спробували виробити кілька правил:

  • Не використовувати іншомовні слова, якщо є загальновідомі українські відповідники (фіксувати - записувати);

  • Перед тим, як вживати іншомовне слово, впевнитися, що вам відоме його лексичне значення (абонент(абонемент) до басейну);

  • Не користуватися в одному тексті іншомовним словом і його українським відповідником (купити морозиво «ескімо» )

  • Надавати перевагу іншомовному слову тільки в тому випадку, якщо це термін.

  1. Антонімічним поняттям до етнографізмів і варваризмів є пуризми.

Пуризми (від лат.purus – чистий) – 1.Позірне прагнення до чистоти й суворості моралі звідси і слово « пуритани» - ті, хто суворо, навіть надмірно, почасти напоказ дотримується норм моралі 2.Надмірне прагнення зробити недоторканими якісь норми мови, скеровані на усунення іншомовних елементів, переважним чином у лексиці; і заміну їх неологізмами чи народно-мовними конструкціями. Перебільшений пуризм збіднює мову і утворює зайві дублети:

Тягунець – магніт; ходник – маятник, неділка – атом, летовище – аеродром; гвинтокрил – гелікоптер

  1. Дослідивши ці явища в українській мові, постало питання: Як їх оцінити, як позитивне чи негативне? Як ви поставитесь до цих явищ?

  1. Ми прийшли до таких висновків: Однозначно, мають право на існування, але тільки в художній літературі етнографізми, для створення колориту епохи.

  2. Варваризми? Вже сама назва говорить про щось негативне.( варвар, варварський – асоціація – щось неосвічене, дике) . Тому до вживання іншомовних слів слід ставитися дуже обережно, особливо якщо не впевнений у їх значенні.

  3. Пуризми? Боротьба за чистоту мови – це добре, особливо в умовах засміченості нашої мови. Але надмірність - це завжди поганою Не варто вводити в літературну мову нові слова лише для того, щоб замінити іншомовні, хоч і всім відомі.

  1. Арго? Жаргон? Сленг? Суржик?

Слід пам’ятати, що подібні слова, хоч і є загальновідомими і широковживаними, лише засмічують мову. І потрібно викорінювати їх з нашої мови, щоб нащадки не отримали у спадок «деформовану мову»

  1. Тож бережімо, вивчаймо, плекаймо нашу мову, щоб звучали не «окей і хепі бьоздей», а більш звучні і мелодійні «гаразд і з днем народження».


  1. Учитесь,читайте, І свого не цурайтесь. , як писав наш пророк і геній Т.Г.Шевченко

1. І ще одна порада: Не бійтесь заглядати у словник. Це пишний яр, а не сумне провалля.

2. Дякуємо всім за увагу, терпіння, розуміння. Можливо, зявилися питання, ми готові відповісти на будь-яке з них.

(Якщо зявилися питання, то учні задають їх представникам І групи)

IV. Слово вчителя.( 30 секунд)

Тепер прийшов час ознайомитися з результатами опитування учнів, учителів і батьків щодо використання сленгових слів у мовленні. Це завдання стояло перед ІІІ групою, якій ми зараз і надаємо слово.

V. Виступ групи « Соціологи» . ( 3 хвилини)

1. Добрий день! Вас вітає група соціологів. Знайомтеся:. Латій Валентина, Реміна Христина, Нерченко Марія. Ми спробували дослідити, чи впливає на використання стилістично маркованої лексики вік і рід занять людей.

2. В опитуванні задіяні були ІІІ групи людей: Учні 7-10 класів у кількості 65 осіб; учителі школи – 24 особи, батьки учнів 10 класу – 20 осіб. Таким чином, усього було опитано 109 осіб.

3. При проведенні опитування було запропоновано відповісти на 7 питань:

* У вашому розумінні сленг – це …..

* Чи використовуєте ви у спілкуванні сленгові слова?

* Як ви вважаєте: сленг – це позитивне явище?

* Чи легко ви можете позбавитися сленгових слів у спілкуванні?

* Чому ви використовуєте сленгові слова?

* Чи потрібно боротися з цим явищем?

* Наведіть приклади вживаних вами сленгових слів?

1. Представимо вам результати опитування .

Отже І питання : Як ви розумієте поняття « сленг»?

Учні : молодіжна розмова.

Учителі : емоційно забарвлена лексика

Батьки: Вид спілкування, поширений переважно серед молоді.

Як бачимо, відповіді всіх груп дуже приблизні.

2. Питання друге: Чи використовуєте ви сленгові слова у повсякденному спілкуванні?

Учні: так – 65 осіб – 100%

Учителі: так - 17 - 67% ні - 7– 33%

Батьки : так – 20 осіб -100%

Як бачимо, виняток становлять лише деякі вчителі, учні школи і батьки на 100% використовують у спілкуванні сленгові слова.

3. Питання 3: Яким явищем ви вважаєте сленг?

Учні: позитивне – 13 осіб – 20%

Негативне 52 особи – 80%

Учителі: негативне – 24 особи – 100%

Батьки : негативне – 20 осіб – 10%

1. Питання 4: Чи легко ви можете позбавитися сленгових слів у спілкуванні?

Учні: легко – 52 особи – 80%

Важко – 13 осіб – 20%

Учителі: важко – 17 осіб – 100%

Батьки : важко – 20 осіб – 100%

2. Питання 5: З якою метою ви використовуєте сленг у своєму лексиконі?

Учні: 50 осіб – 77% - це спрощує спілкування,

17 осіб – 23% - це звичка

Учителі: 17 осіб – 100% - звичка

Батьки: особи 13– 63% - спрощує спілкування, 7 - осіб – 37% - звичка.

3. Питання 6: Чи потрібно боротися з використанням сленгових слів у мовленні?

Учні: так – 50 осіб – 77 відсотків

Ні – 15 осіб - 23%

Учителі :так – 24 особи – 100%

Батьки : так – 20 осіб – 100%

1. І заключне питання: Наведіть приклади сленгових слів, які трапляються у вашому мовленні?

Учні: окей, капец, спс, круто, прикольно, супер.

Учителі: відповіді відсутні. Учителі соромляться цієї звички.

Батьки: клас, окей, блін.

2. Таким чином, можна зробити висновок, що вік і рід занять впливають на використання сленгових слів у мовленні. Найчастіше використовують марковану лексику учні і не вважають це проблемою. Тобто нам іще вчитися і вчитися, як заповідав Т.Г.Шевченко, щоб якщо і вживати лексику подібного типу, то хоча б розуміти, що це негативне явище, яке засмічує мову. І продовжуючи вживати марковані слова, ми ризикуємо передати у спадок нащадкам не мову, а суржик.

3. Дякуємо за увагу. Якщо виникли питання, ми готові їх обговорити.

VI. Слово вчителя. ( 40 секунд)

Отже, теоретична база у нас є, ставлення людей до цієї проблеми ми дослідили, залишилось навчитися виокремлювати ці явища у побутовому спілкуванні і навчитися знаходити їм нормативні відповідники. І в цьому нам допоможе ІІІ група, яка досліджувала мовлення ведучих провідних українських каналів, намагаючись знайти явища, які нас цікавлять. Як їм це вдалося, зараз подивимося.

Отже, слово надається ІІІ групі

VII. Виступ групи. ( 17 хвилин)

1. Добрий день. Вас вітають практики. Знайомимось: Вюниченко Катерина, Агаркова Анастасія, Альохіна Віра, Пасічник Денис. Якщо наші попередники займалися теорією і опитуванням, ми спробуємо залучити вас до застосування набутих знань на практиці.

Нашим завданням було наведення прикладів використання виучуваних мовних явищ. Ми досліджували мовлення ведучих провідних українських каналів. І нам здалося, що їм є, над чим працювати.

2. Зараз ми вам зачитаємо вислови, які нам здалися неправильно побудованими, ваше завдання – виправити помилки, якщо ви вважаєте, що вони є.

Учні 1 і 2 зачитують неправильні, на їх думку, вирази, учні класу виправляють.



Два «ого» по ціні одного (за ціною)

Живіть по погоді ( за погодою)

Хороша дівчина (гарна)

22 лютого 16 годин ( о 16 годині)

Рішай і вирушай ( вирішуй)

Звиняйте, Галино ( Вибачте)

Відмінна новина ( гарна)

Звертайтеся в любий час ( в будь – який)

Запрошуємо прийняти участь

( взяти участь)

Треба вести себе ( поводитися)

Ми приносимо подяку ( скласти)

Сьогодні нам треба вибачити колег

( колегам)


Проблемою № 1 стала захворюваність грипом ( на грип)

Детальна інформація по телефону

( за телефоном)

Це лікарство допоможе ( ці ліки)

Усі вони попадуть ( потраплять)

Його мозк працює ( мозок)

Ні в якому випадку ( в жодному випадку)

Я сьогодні достойну увагу ( достатню)

За допомогою телемосту ( телемосту)

Варто відноситися о людей ( ставитися)

На протязі року наша партія ( протягом)

На мій адрес надійшло питання

( мою адресу)

Пропозиції представляють( становлять) інтерес


1. Скажіть, будь ласка, яке мовне явище було представлене в усіх наведених зразках?

( відповідь учнів – суржик)

2. А зараз Вам для виконання пропонується ще декілька вправ на досліджувані мовні явища.

Як правильно казали наші однокласники з групи дослідників: якщо іншомовне слово легко замінюється українським відповідником, його використання варто обмежити науковою літературою. І наше наступне завдання: Знайти українські відповідники іншомовним словам.

( На дошці проектуються слова, учні працюють. Коли робота буде виконана, зявляються правильні відповіді). Інший варіант виконання цієї вправи: Даються паралельні форми, треба знайти співвідношення. Обирається варіант залежно від рівня класу.)

  • Симптом ( ознака)

  • Репродукувати ( відтворювати)

  • Фіксувати ( записувати, занотовувати)

  • Анонс ( оголошення)

  • Патент ( посвідчення на винахід)

  • Екстраординарний ( надзвичайний)

  • Апелювати ( звертатися)

  • Дебати ( обговорення)

  • Дефект (недолік, вада)

  • Домінувати ( переважати)

  • Пріоритет ( першість)

  • Ліміт ( обмеження)

Завдання перевіряється шляхом самоперевірки чи взаємоперевірки ( кожна правильна відповідь – 1 бал – всього максимально – 12 балів)

3. Часто спілкуючись з однолітками ми чуємо, та що казати, і самі часто кажемо : Хай ( замість привіт), бай-бай ( до побачення).

Згадавши виступ знов таки теоретиків, скажіть, як називається це мовне явище?

( Відповідь учнів – варваризми)

Часто, використовуючи подібні слова, ми навряд чи знаємо значення багатьох з них. Давайте зараз візьмемося за очищення мови і наведемо українські відповідники до запропонованих варваризмів, щоб у подальшому уникати їх вживання

  • Адью ( до побачення)

  • Ол райт ( добре)

  • Оревуар ( до побачення)

  • Бейбі ( дитинка)

  • Бонжур ( добрий день)

  • Шарман ( чудово)

  • Фініта ля комедія ( кінець)

  • Пардон ( вибачте)

  • Тет-а-тет(віч-на-віч)

  • Хеппі енд ( щасливий кінець)

  • Візаві( супротивник)

  • Гомо сапієнс ( людина розумна)

Спосіб перевірки аналогічний: самоперевірка чи взаємоперевірка. Оцінювання : 1 бал за кожну правильну відповідь.

1. І останнє завдання: Прочитайте, будь ласка, запропоновані речення, знайдіть помилку і виправте її.

Банк надав нам безкоштовний ( безпроцентний) кредит

На мій адрес прийшов чужий лист.( мою адресу)

Діти подарували ветеранам пам’ятні сувеніри.

Я купив новий абонент до басейну.( абонемент)

Таке ж аналогічне рішення прийняла рада. (або таке або аналогічне)

На яку інстанцію бігає ваш рекордсмен? ( дистанцію)

Микола отримав новий дипломант. ( дипломат)

Двері зачиняються щільно і герметично. (Або щільно або герметично)

У магазині він розплатився вензелем ( векселем)

У податковій інспекції всім видається ідентичний номер.

( ідентифікаційний)

На акторці була ефективна сукня. (Ефектна)

Перед концертом ми довго репетуємо. ( репетируємо)

Оцінювання за тим же принципом. Але спочатку проводиться перевірка, обговорення, чому не можна залишити такий варіант. (Правильні відповіді проектуються на дошці.)

2. Дякуємо вам за увагу, терпіння, плідну співпрацю. Сподіваємося, наші завдання допоможуть вам у майбутньому уникати численних помилок.

VIII. Слово вчителя. ( 1 хвилина)

Зараз я пропоную вам оцінити ( переглянути оцінку) власну роботу, роботу учасників вашої групи, учасників інших груп. ( Учні заздалегідь проінструктовані про порядок виставлення оцінок, учитель розповідає для присутніх на уроці)

(Учні вже оцінили свій внесок у роботу групи і роботу інших членів своєї групи . )

Членів інших груп оцінюємо за манерою висловлювання, тобто наскільки зрозумілим, чітким, правильним було мовлення під час презентації, манера поведінки виступаючого, толерантність, емоційність, зовнішній вигляд…

Групу, яка займалася презентаціями також оцінюємо: дизайн, правильність написання, різноманітність – тобто загальне враження від презентації.

Гості також оцінюють виступаючих і роботу дизайнерів.

Враховуватиметься і моя оцінка, яка виводитиметься з кількох складових: участь у розробці питання, вміння висувати ідеї і відстоювати власну точку зору, участь в обговоренні і роботі над кінцевим варіантом проекту.

Загальна оцінка буде виводитися як середній бал усіх виставлених оцінок.

Виставлення оцінок ( 7 хвилин)

Зразок оціночної картки ( самооцінка)

Критерії

Завжди


Інколи

Кілька разів

ніколи

1. Я ефективно працював зі своїми товаришами

2. Я зробив вагомий внесок для досягнення загальних результатів роботи групи

3. Я ретельно працював над завданням, виконував свої обов’язки

4. Я висловлював нові ідеї

5. Я допомагав та підбадьорював інших


Зразок оціночної карти роботи в групі.

ВЛАСТИВІ РИСИ, НЕОБХІДНІ У РОБОТІ В ГРУПІ

ПІБ членів групи





Його прихід до групи був корисним





Враховував психологічні особливості кожного





Прислуховувався до думок інших





Був доброзичливим, толерантним





допомагав у організації справи





Проявляв зайву емоційність





Допомагав у з’ясуванні непорозумінь





Мав конструктивні ідеї





Допомагав завершувати групові завдання





Вдало підсумував результати власної та групової роботи






Зразок оціночної карти роботи на уроці

ПІБ учня класу

Критерії оцінювання

мовлення

емоційн

доступність

вигляд

науковість











































Слово вчителя ( 1 хвилина)

Сьогодні наш урок був присвячений важливій темі. Якій?

Що цінного ви винесли з сьогоднішнього уроку?

( Якщо залишиться час, можна запропонувати учням відповісти на анкету)

Сьогодні я дізнався…….

Я був здивований……

Я впевнений……..

Для мене стало відкриттям……

Відсьогодні я……..

Я хочу, щоб ви уважніше ставилися до свого мовлення, адже якщо раніше говорили: Зустрічають за одежиною,,….. то можна перефразувати: ваше мовлення говорить про рівень вашого інтелектуального розвитку. І якщо ви хочете, щоб вас серйозно сприймали, уникайте неправильного мовлення. Бережіть мову, плекайте, Щоб передати нащадкам дорогоцінний камінь, а не необроблену породу.

У кінці уроку демонструється відеоролик про необхідність збереження мови.

( 1 хв.40сек)

IX. Домашнє завдання ( 1 хвилина)

Продовжити дослідження мови телеведучих провідних каналів, виявити помилки, виправити ( 10 помилок)






Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 18 октября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru

Общая информация

Номер материала: ДВ-147541

Похожие материалы