Урок української мови в 6 класі.
Урок № 2 з теми «Лексикологія»
ТЕМА «Групи слів за походженням: власне українські та запозичені слова.
Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова та
неологізми».
МЕТА: навчити розрізняти групи слів за походженням, познайомити з лексикою активного й пасивного вжитку, формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати лексику за активністю вживання, поповнювати лексичний запас учнів, розвивати творчі здібності шляхом залучення до участі в елементах драматизації на уроці, виховувати почуття інтернаціоналізму, поваги до мов інших народів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами драматизації.
Обладнання: Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Рідна мова: підручник для 6 класу /
К.: Зодіак-ЕКО, 2008. – 288с.:іл.; карта Європи, елементи костюмів героїв драматизації, «дерево пізнання».
Хід заняття
І. Мотивація.
Я славлю спільність мов
І славлю їх одмінність,
Основу всіх основ —
Правічну їх родинність.
Це ж — зоряний вінок,
Братерська непоборність,
І в кожній з мов-зірок —
Чарівна неповторність.
І. Муратов
Доброго дня, мої любі друзі! Я рада вітати вас на нашому мовному пероні, звідки сьогодні вирушає в путь наш лексичний експрес. Займайте місця відповідно до ваших квитків. Підходьте до нашого дерева пізнання та обирайте будь-який квиток з питанням.
(Учні по черзі відповідають на питання з аркушів. Кожен учень на одне питання, якщо хтось не може відповісти, йому допомагають однокласники).
ІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів.
Учитель: Наш лексичний експрес вирушає в путь. У першому вагоні будуть подорожувати мовні експерти. Яке ж завдання повинні виконати ми сьогодні? Відповідь дітей: з’ясувати, які групи слів за походженням існують в нашій мові, познайомитися з активною та пасивною лексикою нашої мови, з застарілими словами та неологізмами.
Учитель: Доки експрес мчить нас уперед, я надаю слово нашому першому експерту.
ІІІ. Надання необхідної інформації.
Виступ експерта: Я хочу звернути вашу увагу на те, що мови деяких народів дуже близькі між собою, зрозуміти представників цих народів ми можемо й без перекладачів. Про близькі між собою мови розповість вам вірш:
Велика й могутня слов'янська родина,
Колись у слов'ян була мова єдина.
З тих давніх часів до сьогоднішніх днів
Дійшли до нас групи однакових слів.
Послухай! Шумить українська верба,
І верба російська, й болгарська врьба,
І вежба у Польщі, і чеська врба,
( сербська врба, й білоруська вярба.)
Береза — російська, берьоза й бяроза
В братів-білорусів, в поляків же — бжоза.
Хоч мова слов'янська тепер не єдина,
А дружна й могутня слов'янська родина,
У славнім сузір'ї народів слов'янських,
Найбільша спорідненість мов наших братських:
Росія квітує, велика країна,
Сусідою нам розцвіта Білорусь.
В них корінь єдиний — славетная Русь.
Ми всі розумієм, про що буде мова,
З російського чи білоруського слова.
І я доведу вам це. Наш швидкісний експрес миттю перенесе нас до столиць цих країн, а мешканці Мінська та Москви прочитають нам уривок з вірша Лесі Українки "Слово, чому ти не твердая криця?" кожен на своїй рідній мові.
(Показує на карті держави та їх столиці).
Зараз ми вдома. Послухаємо як звучать рядки з цього вірша українською мовою (підготовані учні читають вірш)
Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Слово, чому ты не сталь баявая,
Што сяред бітвы іскрыцца і ззяе?
Слово, чому ты не ярасны меч,
Што голау здымае варожую з плеч?
Слово моё, почему ты не стало
Твердим, как сталь боевого кинжала?
О, почему ты не яростный меч,
Головы вражьи срубающий с плеч?
Експерт
Близькі й дорогі нам обидві ці мови;
Ви чули наспівність російського слова,
І гомін джерельний — дзвінку Білорусь.
І голос віків — славну Київську Русь.
Учитель: 3 давньоруської мови Київської Русі розвинулися українська, російська і білоруська мови. Ці мови розвивалися збагачувалися і доповнювали одна одну. Вони мають багато спільних слів. Додаткову інформацію про ці слова знайдіть у ваших підручниках.
(Діти читають матеріал підручника).
Учитель: Пропоную перенестися на нашому експресі в сиву давнину.
(З’являється дяк з двома писарями, які несуть згорнутий царський
указ. Дійові особи відповідно одягнені. Дяк довго прокашлюється й повільно, монотонно починає читати, а писарі допомагають розгортати папір).
Дяк. У-к-а-з!
Писарі (один за одним). У-к-а-з!
Дяк.
Царь велит своим боярам,
времени не тратя даром,
й царицу, и приплод
тайно бросить в бездну вод!
Учитель: Що було зараз прочитано?
Діти: Указ.
Учитель: Уривок з якого твору великого російського поета ви почули?
Діти: З казки О. С. Пушкіна "Казка про царя Салтана".
Учитель: Слово указ цар, боярин є і в російській, і в українській мовах. В різні часи, з різних мов прийшли вони в обидві мови. Указ та цар — спільнослов'янського походження, а боярин — тюркського. Взаємозбагачення мов іде з найдавніших часів і до наших днів. А чи всі ці слова ми часто вживаємо у своєму мовленні? Чому?
(Діти дають свої пояснення).
Учитель: Звірте правильність ваших суджень з матеріалом підручників на с. 61.
(Робота з підручником).
Експерт 2: А чи знаєте ви, що в російській мові теж є слова запозичені з української мови? Не вірите? А давайте перенесемось за допомогою нашого експресу на Полтавщину за часів Миколи Гоголя.
Виходить Пацюк, герой твору М. В. Гоголя "Ніч перед Різдвом ". Він відповідно
одягнений, сідає й починає ворушити вусами, щоб змусити стрибати вареники до рота. (Один з вареників (з поролону) закріпити на тоненьку дротинку й імітувати політ вареників).
Учень читає російською мовою уривок з твору М В. Гоголя "Ніч перед Різдвом " від слів:"Тут заметил Вакула, что ни галушек, ни кадушки перед Пацюком не было: но вместо того на полу стояли две деревянные миски, одна была наполнена вареныками, а другая — сметаною ...»
Експерт 2 Уривок з якого твору ви прослухали? Які українські слова вжиті в
російському тексті?
Діти відповідають:
Пацюк, галушки, вареники.
Учитель: Я уважно стежу за вашою подорожжю та хочу додати, що у нашій мові
є слова, запозичені з інших мов. Тому передаю слово нашим експертам.
Експерт 2: Багато слів, що починаються на шт-, дала нам німецька мова: штаб, штатив, штапель, штопор, штепсель. Давайте завітаємо до Німеччини й відгадаємо загадки про слова, що походять з німецької мови:
1.Я починаюсь сполученням шт-,
Омонім до слова атака.
(Штурм)
2. Що атлети піднімають?
(Штангу)
1.Чим поштовий ставлять знак,
добре всім відомо, так?
(Штемпель)
Учитель: А тепер швидше до Франції. Нас там теж чекають відкриття!
Виходять 3 учні - представники Франції:
1.Нас дала французька мова,
І дала таку умову,
Щоб французьке кожне слово
Зберегло свою вимову.
Часто чуємо в словах
Поруч вжиті [у] і [а]:
2.Є тканина — звуть муар,
Вздовж будинків — тротуар.
Дав театр репертуар,
Звуть кімнату — будуар.
3.Пам'ятай про суфікс -ер:
Той, хто перший, —піонер.
Міни заклада — мінер.
В грі чи в танцях є партнер,
Орден носить кавалер,
Послухайте загадки й відгадайте їх:
В мене марки закладають,
Фотографії збирають,
І виконують завдання
На уроках малювання.
(Альбом).
Я – музичний інструмент,
Чи спектакль, а чи концерт –
Я без діла не буваю:
На мені хто-небудь грає.
З білих клавішів на чорні
Пальці бігають моторні,
Грають форте і піано, -
Родич я фортепіано.
(Рояль)
3.Уважно послухайте рядки з вірша та завершіть його:
До театру ми збирались,
Що іде, ще не дізнались.
Ну, тоді скоріше
Гляньмо на ... (афішу).
Спитали в білетера:
— Є місця ще у … (партері).
— Ні, нема, — зітхнувши, каже —
Є місця у ... (бельєтажі).
Учитель: Подякуємо галантним французам і поспішимо до Англії.
Виходять 2 представники Англії:
1. Нас дала англійська мова.
Часто дж- початок слова:
Джерсі — в'язана тканина,
Джемпер — плетена кофтина,
Джем — желе із фруктів й цукру,
Джинси — зручні усім вам брюки
2.Ще одна властивість мови —
-інг чи -инг вінчає слово:
Смокінг — це вечірнє вбрання
Мітинг — масове зібрання,
Спінінг всі рибалки знають,
Пудинг з рису випікають.
Учитель: Шановні пасажири лексичного експресу, нас уже зачекались в Італії:
Виходять 2 учні:
1. 3 італійської мови прийшли,
Наче вдома, у вас зажили.
Ті слова, що з кінцівкою -ета:
В синє небо звилася ракета,
Йде на сцені нова оперета,
Повідомить новини газета.
2. Я прочитаю вам вірш, а ви знайдіть запозичені з італійської мови слова.
Басом могутнім співає мій тато,
Мама — сопрано, а тенор у брата,
Альт у бабусі — співають квартетом,
Сядуть по двоє — співають дуетом,
Якби до них приєднався ще й я,
Був би квінтет, а не просто сім'я.
Діти дають відповідь.
Орфографічна хвилинка
Учитель: Раз маємо справу з іншомовними словами, то пригадайте правило дев'ятки і утворіть від поданих слів назви професій
Віолончель — .... Фанфари — ....
Піаніно – .... Тромбон — ....
Альт – ... . Гітара – …
Контрабас — …
Учитель: Діти! А чи не хотіли б ви побувати в казці? Так! Тоді всі по місцях, нас лексичний експрес перенесе прямо в казку, де ми теж дізнаємося про дещо цікаве та корисне.
З'являються Незнайко та Знайко. Вони ведуть жваву розмову.
Знайко. Ось тепер я даю тобі нове завдання. Добери споріднені слова до слова портфель.
Незнайко. Не знаю я споріднених слів. Може, сумка чи ранець?
Знайко (до слухачів). Ну ви тільки послухайте його. Ранець, сумка і портфель—це споріднені слова! Де він таке взяв? Діти, можливо, йому хтось допоможе? Які слова називаємо спорідненими?
Слухачі відповідають.
Знайко. Ну тепер ти знаєш, що шукати?
Незнайко. Не знаю. Ні,ні,почекай ... Я подумаю. Портфель, портфель ... А, знаю! Порт, портьєра ... От і знаю, от і знаю!
Знайко. Ех ти, Незнайко. Ти хоч би раз щось розумне сказав. Порт — походить з латинської мови і означає місце стоянки суден, портьєра — з французької — завіса на дверях, а портфель — носити листок. От якби ти сказав портсигар (носити сигари), чи портупея (ремінь, на якому носять шпагу, сумку), тоді б ти вгадав.
Незнайко. Та ну його. Це треба багато знати, краще я вже без знань проживу.
Знайко. А багато знати —це ж так цікаво. Іноді про таке дізнаєшся, що й сам здивуєшся. Ну,ось візьмемо 2 слова: гладіолус та гладіатор. Що вони означають?
Незнайко. Не знаю.
Знайко. А ви знаєте?
Учні відповідають.
Знайко пояснює, якщо учні не знають.
Знайко. А як ви гадаєте, слова гладіатор і гладіолус споріднені чи ні?
Учні відповідають. Одні говорять, що споріднені, а інші — ні.
Знайко. Я помирю вас. Ці слова дійсно споріднені, хоча в цьому й важко розібратися. Латинське гладіус — меч. Гладіатор — людина, що діє мечем, а гладіолус — невеличкий меч, адже листя рослини дуже схоже за формою на нього.
Незнайко. Ти дивись, як цікаво!
Знайко. Ходімо, я тобі ще й не таке розповім. Але спочатку проведемо фізкультхвилинку .
Знайко й Незнайко проводять з учнями фізкультхвилинку й сідають на місця.
Учитель: Я думаю, вам теж буде дуже цікаво дізнатися, що розповів Знайко про слова іншомовного походження? Ви про це можете дізнатися зі своїх підручників.
(Учні працюють з підручниками)
Учитель. Наша подорож на сьогодні закінчується. І поки експрес домчить нас додому, ми знову послухаємо наших експертів:
1 .
Є ще слова — жартівники.
Жартівники — мандрівники.
Народжені в одному краї,
Свою вітчизну покидають
І повертаються додому
В убранні модному, чужому
Так дивно будуть виглядати,
Що не впізнає й рідна мати.
2.
Відоме всім російське хрип
У Франції звучить як грип,
Нове звучання здобуло
І в формі цій назад прийшло.
Забувши власний інтерес,
Французьке слово полонез,
Що польський означало,
У Польщі побувало
І повернулось як чуже,
Не польський — полонез уже
І так звучати стало.
3.
Я славлю інших мов
Із рідною співзвучність:
Беру й вертаю знов
Музичність, точність, влучність;
Міцнію, беручи, віддавши – багатію,
Бо знати всі ключі й
Джерела всі я мрію,
Учитель: Я впевнена, що кожен з вас мріє досконало знати рідну мову, кожен був уважним на уроці й помітив, що одна група слів залишилася поза увагою. Назвіть її.
Діти визначають, що це неологізми.
Учитель: Прочитайте про цю групу самостійно.
Проведемо аналіз-відновлення речень: вставимо пропущені букви та підкреслимо авторські неологізми:
І варіант: Зб…рають світлі золоті м..ди в…селокрилі та прозорі бджоли.
(М. Рильський).
ІІ варіант: Небо ро..просторилось в..соко, бджоли в квітограєві гудуть.
(Д. Луценко).
IV. Рефлексія.
Мікрофон.
Назвіть групи слів за їх походженням.
Наведіть приклади іншомовних слів, якщо можете, то вкажіть мову запозичення.
Чи легко визначити корені та підібрати спільнокореневі слова до слів іншомовного походження?
Які слова відносяться до активної лексики?
Що таке архаїзми? Навести приклади.
Що таке історизми? Навести приклади.
Навести приклади неологізмів.
V. Оцінювання результатів роботи.
VI. Домашнє завдання: вивчити § 5 і 6:
Скласти словничок власне української лексики з 15 -20 слів або виконати вправу 95.
Оставьте свой комментарий
Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.