Урок української літератури на тему «Проблема добра і зла в творчості Івана Нечуя-Левицького та Панаса Мирного» (10 клас)

Тема уроку:

«Проблема добра і зла в творчості Івана Нечуя-Левицького та Панаса Мирного». (Урок-дослідження).

Мета уроку:

Узагальнити та систематизувати отримані знання з тем: Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я» та Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;

Розвивати в учнів навички аналізу літературного твору, навички проведення самостійної пошуково-дослідницької роботи, використовуючи додаткові джерела інформації;

розвивати вміння зіставляти факти, робити висновки, давати чіткі, конкретні відповіді, будувати діалог, робити змістовні і цікаві повідомлення;

розвивати творчі здібності учнів.

Виховувати в учнів на прикладі життя літературних героїв доброту, почуття справедливості, порядність, бажання боротися зі злом, очищати свою душу від злих думок, контролювати себе, самовиховуватися.

Тип уроку:

Урок узагальнення і систематизації знань.

Вид уроку:

Урок-дослідження.

Методи навчання:

• Метод випереджаючого навчання,

• повідомлення викладача,

• повідомлення учнів,

• інсценізація,

• робота в групах,

• демонстрація навчального відеоматеріалу,

• метод навчальної презентації.

Дидактичне та матеріально-технічне забезпечення:

- Ілюстративна виставка «Двобій добра і зла»;

- Портрети І.С. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного;

- Текст повісті «Кайдашева сім’я»;

- Текст роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;

- Епіграф до уроку:

«Один у другого питаєм:

Нащо нас мати привела?

Чи для добра? Чи то для зла?

Нащо живем? Чого бажаєм?

І, не дознавшись, умираєм,

А покидаємо діла…»

Т.Г. Шевченко

- Мультимедійний проектор;

- Навчальна презентація до уроку;

- Уривок з художнього фільму «Майстер і Маргарита»;

- Відео кліп Віки Циганової «Любовь и смерть, добро и зло».

Література:

1. І.С. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»;

2. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;

3. О.М. Авраменко, В.І. Пархоменко «Українська література». Підручн. для 10 кл. загальноосвітніх навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 280 с.: іл.

4. http://www.uznaem-kak.ru

5. http://tvorу.br.com.ua

6. http://festival.1september.ru

7. http://www.ukrreferat.com

8. http://pidruchniki.ws

9. http://www.testsoch.com

10. http://dpgl93.ucoz.ua

СТРУКТУРА УРОКУ

І.

Організаційний момент.

1.

Привітання

2.

Оголошення теми, мети, епіграфу до уроку

ІІ.

Мотивація навчальної діяльності.

1.

Демонстрація уривку з художнього фільму «Майстер і Маргарита» (про добро і зло)

2.

Постановка проблемних питань

ІІІ.

Актуалізація опорних знань учнів.

1.

Вступне слово викладача

2.

Представлення малих груп

IV.

Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.

Повідомлення учня за твором «Кайдашева сім’я»

2.

Інсценізація уривку з твору «Кайдашева сім’я»

3.

Представлення результатів соцопитування

4.

Повідомлення учня за твором «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

5.

Інсценізація уривку з твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

6.

Представлення результатів соцопитування

V.

Узагальнення матеріалу.

1.

Представлення результатів соцопитування

2.

Висновки, стосовно результатів соцопитування

VІ.

Підсумки уроку.

1.

Заключне слово викладача

2.

Перегляд відео кліпу Віки Циганової «Любовь и смерть, добро и зло»

3.

Коментоване виставлення оцінок за роботу на уроці

VІІ.

Інструктаж домашнього завдання.

Написати твір-есе на тему: «Добро і зло в сучасному житті»

ХІД УРОКУ:

І.

Організаційний момент.

Викладач (під супровід слайдів презентації): Добрий день, шановні друзі! Сьогодні ми проведемо з вами узагальнюючий урок за творами Івана Семеновича Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» і Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Слайд 1. Тема уроку: «Проблема добра і зла в творчості Івана Нечуя-Левицького та Панаса Мирного».

Слайд 2. Наша мета: Узагальнити і систематизувати знання з тем: Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я» та Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; розвивати вміння будувати діалоги та робити змістовні і цікаві повідомлення; а також на прикладі персонажів твору виховувати у вас почуття справедливості, порядність і бажання боротися зі злом в сучасному світі.

Слайд 3. А епіграфом до цього уроку хочеться взяти уривок з твору великого Кобзаря:

«Один у другого питаєм:

Нащо нас мати привела?

Чи для добра? Чи то для зла?

Нащо живем? Чого бажаєм?

І, не дознавшись, умираєм,

А покидаємо діла…»

ІІ.

Мотивація навчальної діяльності.

Демонстрація уривку з художнього фільму

«Майстер і Маргарита» (про добро і зло)

Викладач: Кожен з нас рано чи пізно ставить перед собою питання: «Хто я? Навіщо живу на світі? Що є добро, а що зло?». В усі часи відповіді на ці питання прагнули знайти філософи і вчені, поети і прозаїки. Ці питання вирішує Біблія, і про це йдеться в усній народній творчості. Та, на жаль, добро перемагає зло тільки в казках, а в житті ми часто стаємо свідками протилежного. Тому на сьогоднішньому уроці, за допомогою аналізу творів «Кайдашева сім’я» та «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» давайте спробуємо дати відповіді на такі питання:

Слайд 4.

• Чому зло існує в світі і як з ним боротися?

• Як розпізнати зло?

• Що може перемогти зло?

• Як позбутися зла, коли воно вже поселилося в душі?

• Що треба робити, щоб зла стало менше?

І, нарешті, кожен з вас має зробити висновок про себе: «Яка я людина – добра чи зла? Чого в вас більше – доброти та любові чи злоби та ненависті».

ІІІ.

Актуалізація опорних знань учнів.

Викладач: Як я вже сьогодні казала – добро завжди перемагає зло лише в казках. В реальному житті дуже часто буває навпаки. Немало прикладів перемоги зла над добром знаходимо ми і на сторінках художньої літератури.

Так, втіленням зла виступають перед нами Кайдашиха й Мотря із «Кайдашевої сім'ї» І.  С. Нечуя-Левицького. Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність цих жінок призводять до ганебних стосунків, роблять їх не тільки смішними, а й страшними. Протидією їм виступає добро Мелашки, але й у неї не вистачило сили боротися і вона зрештою уподібнилася Мотрі з Кайдашихою.

Також є в українській літературі образ, до якого у більшості з нас (як показав нам попередній урок), неоднозначне ставлення. Це Чіпка з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Ми з вами говорили, що причина його духовного зламу криється не стільки в тих бідах і зневазі, яких йому довелося зазнати в дитинстві і юності, скільки у роздвоєності душі – у виборі між добром і злом. На певному етапі ці поняття в ньому навіть поєднуються (удень Чіпка працює, а вночі з бандитами вершить свої чорні справи). Ми бачимо, що Чіпка не чинить духовного опору злу і нарешті стає катом: вирізує сім'ю простого козака Хоменка. Та зло бумерангом повертається до вбивці – кінчає життя самогубством його жінка Галя, стара мати приречена на самотність і смерть серед чужих людей. Панас Мирний своїм романом доводить, що за правду треба боротися добрими ділами, а не ножем.

При підготовці до сьогоднішнього уроку ви розділилися на чотири групи.

Слайд 5.

1 група: Дослідники твору І.С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Ця група мала завдання докладніше опрацювати текст твору та допоміжні матеріали, детальніше проаналізувати персонажів твору і підготувати повідомлення до уроку, а також інсценізувати той уривок твору, в якому найяскравіше проявляються негативні риси характеру персонажів.

2 група: Дослідники твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» мала те ж саме завдання, що і перша, різниця лише в творі.

3 група: Соціологи. Ця група протягом тижня вела соціологічне опитування серед учнів 1-го курсу і сьогодні вони повинні нам представити результати цих соціологічних опитувань.

4 група: Пересічні громадяни. Це учні, які беруть сьогодні безпосередню участь в обговоренні проблемних питань.

IV.

Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Викладач: Отже, почнемо, і першим надаємо слово дослідникам твору «Кайдашева сім’я».

Повідомлення учня: Одним з кращих творів І. Нечуя-Левицького є повість «Кайдашева сім'я» – твір, не схожий на будь-який інший ні у творчій спад­щині самого автора, ні в усій українській літературі.

Дії в творі відбуваються в ті часи, коли найбільшою цінністю стає приватна власність, а для селянина це найперше – земля. Саме розподіл майна, землі, прав і стає головною причиною конфліктів у родині Кайдашів. На сторінках книги зображена ворожнеча, що з часом посилюється. Боротьба йде за клаптик поля, за садибу, за яйця, за худобу, тобто за майно. Здається, наче не залишилось у селянських душах місця для божих заповідей. Найменша дрібниця стає ціннішою, ніж мате­ринська любов, повага до батьків, сліпий гнів роз'їдає душу і штовхає героїв повістей на жахливі вчинки. Так Карпо ледве не вбив матір, коли та закрила у себе в хліву його коня, хлопець гнався за нею з дрючком, аж поки та не вскочила до ставка.

Цілком життєво реалістично написано образ старої Кайдашихи, узявши у панів звичку тиранити й мучити людей підневільних, вона саме так учиняє із своїми невістками. З фальшивою улесливістю вона примушує невісток працювати тяжко й прискіпливо слідкує за ними. Завжди сварить їх за неробство і невправність – справжня поведінка господині-кріпосниці. Її лицемірство відкривається уже в сцені сватання Мотрі, а розкривається у повну силу в родинних стосунках. На людях вона чванлива і манірна. А от у родинних сварках стає справжньою: сварливою, лихою, брутальною. До глибини душі ображена працьовита Мотря, коли свекруха перед весіл­лям вихваляє її працьовитість, а після весілля безсоромно бреше сусідкам про ліниву невістку. Зовнішня улесливість, чванливість, зневага до рідних роблять Кайдашиху нестерпною і смішною.

Слід зауважити, що насправді Мотря і Кайдашиха багато у чому схожі, тому разом ужитися вони не можуть. Кайдашиха примушує Мотрю тяжко на себе працювати, за це Мотря починає красти у свекрухи яйця, ображати її, іноді доходить до бійки.

Ненависть жінок зростає з кожним днем, руйнуючи родину, бо чоловіки також не можуть відсторонитись від майнових, побутових, родинних негараздів. Дістанеться ще й Лаврінові, й Мелашці від несамовитих темпераментних Мотрі і Кайдашихи. Злість і напруга у родині зростають з кожним днем.

Чоловік Мотрі, Карпо, також людина з характером. Мовчазний, але чванливий як матір. Він рідко посміхається, у своїх діях рішу­чий і різкий. Згадаємо хоч епізод розмови з Лавріном про дівчат, усі були жорстко і саркастично осміяні Карпом. Після одруження він хоче почувати себе хазяїном, але ж у цьому домі хазяїн Омелько. Після народження дитини самопочуття батька і хазяїна у душі Карпа гостро конфліктують зі становищем не власника, але тільки робітника у хаті батька. Карпо розпочинає завзято боротись. Він у розпалі сварки обзиває батька «іродовою душею», боляче штовхає старого, дістається від Карпа і матері.

Інший тип характеру виведено у повісті в образах Лавріна і Мелашки. Гарний парубок Лаврін – веселий і жартівливий. Має поетичну душу і добре серце, ласкаву і привітну натуру. Лаврінів природний смак, майже мистецький потяг до краси й призводить до закоханості у красиву дівчину. Лавріну все одно, що вона бідна, на відміну від поміркованого брата. Однак родинні сварки навчають чоловіка бути жорстоким і злим. Свою невістку Мотрю він мріє посадити до клітки, щоб показувати ту «звірюку» на ярмарках. Лаврін з часом теж хоче мати своє, стати вільним хазяїном. Він перестає поважати батька, прислухатись до його порад, після смерті батька нічим не хоче вже ділитись з іншими. До таких змін у характері Лавріна спочатку призводить його щире бажання захистити свою кохану дружину, тиху й сумирну Мелашку: «брикливі» жінки у родині майже зацькували її.

З перших днів спілкування з Кайдашихою бідна тендітна Мелашка відчула, що потрапила у пекло. Стара відверто насміхалася з її маленького зросту, з її вміння господарювати. З часом і Мелашка пристосовується до стилю життя у такій родині. Вона також починає сваритись, трощити посуд, битись за найменші дрібниці. Замість поетичних слів ліричної пісні, вона починає лаятись й насилати прокльони наче Мотря.

Учень групи: Наша група підготувала невеличкий фрагмент твору, в якому, на нашу думку, найяскравіше розкриваються негативні риси характерів старої Кайдашиха та її невістки Мотрі, такі як: злість, ненависть, жорстокість.

Слайд 6. Інсценізація уривку з твору «Кайдашева сім’я»

Виступ соціологів: Наша група провела соцопитування. Ми ставили перед пересічними громадянами такі питання:

• Які причини злих вчинків Кайдашів?

• Вплив якого героя твору «Кайдашева сім’я» ви відчули на собі?

• Хто з літературних героїв даного твору вам імпонує?

• Кого з героїв твору ви осуджуєте?

Результати нашого опитування наступні:

Слайд 7. 96% громадян вважають, що причина злих вчинків Кайдашів – це пиха в поєднанні з дрібновласницьким егоїзмом, дріб’язковість. 4% вважають, що причиною такої поведінки є гордість героїв твору. І жоден з опитуваних не підтримав версію, що причиною злих вчинків Кайдашів є почуття гумору.

На питання «Вплив якого героя твору «Кайдашева сім’я» ви відчули на собі 46% зголосилися, що це був Карпо, на 29% громадян вплинула Мелашка, на 21% – Маруся Кайдашиха і 4% опитуваних громадян утрималися від відповіді.

Слайд 8. 46-ти % громадян найбільше імпонує Мелашка, 33-м % – Омелько Кайдаш і 21-му % – Мотря.

Більшість з опитуваних, а саме 71% осуджує стару Кайдашиху, 21% – Карпа і лише 8% – Лавріна.

Виходячи з цих результатів, наша група зробила висновок:

Слайд 9. Повість «Кайдашева сім'я», в якій письменник майстерно викорис­тав засоби як гумору, так і сатири, викликає не тільки сміх, а й серйозні роздуми, змушує кожного глянути на себе збоку.

Письменник показує, як внаслідок боротьби і сутичок за власність люди стають дріб'язковими, жалюгідними, жорстокими.

Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність героїв твору призводять до ганебних стосунків, роблять їх не лише смішними, а, в першу чергу, – страшними.

Хочеться нагадати, що в сучасному світі вдосталь сварок, вульгарщини, брутальної лайки, низької культури взаємин між людьми. Дівчина, жінка своєю поведінкою може чимало зробити для очищення нашої мови від словесного бруду, якщо сама буде шляхетною.

Викладач: Слово для виступу надається дослідникам твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Повідомлення учня: У світі відбувається постійна боротьба добра і зла. Хочеться вірити, що добро переможе. Проте досить часто зло бере гору. Цю проблему висвітлювали у своїх творах багато письменників. Серед них – Панас Мирний, зокрема в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Чіпка – головний герой роману, бо весь сюжет і композиція твору спрямовані на розкриття тих чи інших рис його характеру. Чіпка – психологічно складна, вразлива натура. В ньому поєднуються добро і зло. Тому і ставлення до нього двояке: симпатія до скрив­дженого, обдарованого від природи і розумного хлопця і осуд його недобрих вчинків та злочину. В душі його жила злість на особистих кривдників, і вона рухала всіма його діями. Навіть після бунту, коли Чіпка змінив спосіб життя, він зробив це лише з однією метою – мстити ще дошкуль­ніше. Його можна назвати стихійним, неусвідомленим протестан­том. Краще сказати, що Чіпка – трагічна, морально роздвоєна особистість, яку життя зробило стихійним бунтарем.

Розумний від природи, кмітливий, працьовитий, гордий, він гостро переживає соціальну несправед­ливість. Так трапилося, що в житті йому зустрічалося небагато хороших людей – баба Оришка, дід Улас, Галя. Більше обража­ли: батько покинув, землю одібрали, вигнали із земства, навіть мати в дитинстві лаяла й била, зриваючи злість за своє невдале заміжжя, тяжку працю та злидні. Тому ще з дитинства Чіпка праг­нув помсти. Спочатку це були горобці, потім багатій Бородай, що побив за непослух, потім пан, який привласнював плоди селян­ської праці. Раз ставши на шлях злодійства, розбою, пияцтва, Чіпка не міг від нього відмовитись.

Були в його житті й світлі моменти – знайомство й одруження з Галею, господарювання на землі, вибори у земські гласні. Дружи­на і мати своєю любов'ю деякий час утримували Чіпку від темних справ. Але нові несправедливості та лихі друзі підштовхнули його до остаточного падіння, кривавого розбійництва. Зло, неправда, жорстокість, глузування, знущання – все те, чого було так багато у його житті, заставляли Чіпку кривдити інших. І з борця «за правду» він сам перетворився на злочинця, став «пропащою силою». Нічим не можна виправдати його злочину, коли він убив сторо­жа, вирізав разом зі своїми співучасниками мирну сім'ю хуторян.

Іншими шляхами пішли Грицько, Христя, Галя. Грицько, такий же сирота і бідняк, як Чіпка, зумів заробити грошей, купити землю й чесно господарювати на ній, створив хорошу сім'ю.

Галя, дружина Чіпки, була «розбишацькою дочкою». Але вона ненавиділа крадене багатство, засуджувала батьків, відмовляла від злодійства Чіпку. Побачивши, що її зусилля марні, Галя наклала на себе руки.

Проблема вибору життєвого шляху ставиться в багатьох творах української літератури. Але в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вона стоїть особливо гостро. Адже головні герої цього твору часто вибирають між діаметрально протилежним – чесною, хоч не­багатою долею хлібороба і достатком, досягнутим ціною страшного злочину, між спокійним родинним життям і злодійкуватими товаришами-п'яницями.

Своїм романом Панас Мирний прагне застерегти нас від помилок, вчить бути пильними, виховувати у собі силу волі. Він намагається примусити нас здригнутися від зла і замислитися над шляхами його подолання, і над особистим життєвим шляхом.

Учень групи: Наша група підготувала діалог Галі і Чіпки, в якому головний герой виправдовує свою поведінку, намагається пояснити дружині, чому саме так він вчиняє.

Слайд 10. Інсценізація діалогу Чіпки та Галі

Виступ соціологів: Ті ж самі питання, що при характеристиці «Кайдашевої сім’ї» ми ставили громадянам і просили відповісти:

• Яка причина злих вчинків Нечипора Варениченка?

• Вплив якого героя роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ви відчули на собі?

• Хто з літературних героїв даного твору вам імпонує?

• Кого з героїв твору ви осуджуєте?

Результати нашого опитування за твором Панаса Мирного наступні:

Слайд 11. 92% громадян вважають, що причина злих вчинків Чіпки – це безземелля, напівголодне існування, утиски з боку місцевих властей. 8% респондентів вважають, причина злочинів Чіпки – скучне життя. Жоден з опитуваних громадян не обрав 3-й варіант відповіді, а саме – незадоволення політичним становищем в країні.

67% респондентів відчули на собі вплив Грицька, 13% – Чіпки, 12% – баби Оришки і 8% громадян утрималися від відповіді.

Слайд 12. 48-ми % громадян найбільше імпонує Грицько, 39-ти % – Мотря і лише 13-ти % – Чіпка.

А осуджують Чіпку – 67% респондентів, 20% осуджує Галю і 13% – Максима.

Отже, після обробки отриманих результатів наша група зробила висновок:

Слайд 13. Від народження в людину закладено все – і добро, і зло. Але якщо життя зруйнує духовні цінності (а саме так сталося із Чіпкою), то переможе зло. А далі і до трагедії недалеко. Зло не може породити добро, але може спричинити ще більше, непоправне лихо. Все зло бумерангом повертається до Чіпки: кінчає життя самогубством Галя; приречена на самотність і смерть у чужих людей стара мати; занапащена, віддана сатані власна душа. А вихід був: треба було боротися за правду розумним словом і добрими ділами, а не ножем і кров’ю.

Твір Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вчить нас, що зі злом, несправедливістю треба боротися, але так, щоб не скоїти ще більшого зла, бо далеко не всякими шляхами можна дійти праведного діяння. І ніколи неправда не може бути на благо людині.

Крім того, узагальнюючи всі отримані відповіді на перше наше запитання, ми дійшли такого морального висновку:

Слайд 14. Зло має дуже багато облич: це і жадібність, і егоїзм, і помста, і зрада, і невміння поєднати, узгодити в собі духовне і матеріальне.

V.

Узагальнення матеріалу.

Виступ соціологів: Нашу групу зацікавила також думка пересічних громадян з таких питань:

• чого зараз більше – добра чи зла?

• чи завжди добро перемагає зло?

• чи потрібне взагалі в нашому сучасному суспільстві добро? і

• чого більше в тобі – добра, чи зла?

Відповіді були наступні:

Слайд 15. 64% респондентів вважають, що зла в нашому житті більше, ніж добра. 27% висловлюють протилежну думку і переконані, що, все ж таки, добра зараз більше. 9% опитуваних громадян вважають, що добра і зла в нашому житті порівну.

З приводу питання «Чи завжди добро перемагає зло» 52% респондентів дали негативну відповідь, 36% – позитивну, і 12% – не до кінця впевнені в позитивній відповіді.

Слайд 16. 92% опитуваних впевнені, що в добро завжди потрібно. 8% переконані, що в сучасному суспільстві добро зайве.

На питання «Чого в тобі більше добра, чи зла?» – 96% відповіли – добра, і лише 4 відсотки визнали, що в них більше зла.

Також пересічним громадянам соціологи ставили такі питання:

Слайд 17. Яке зло панує в сучасному житті?

Найчастіше звучали такі відповіді:

• Нічим не виправдана суспільна нерівність, що призводить до відчаю, заздрощів, які, в свою чергу, породжують злодіїв, убивць, насильників.

Також прозвучала думка з приводу того, що треба заборонити показ деяких сучасних американських фільмів. Бо в їхній більшості відверто рекламують жорстокість, насильство, розпусту та шкідливі звички.

Слайд 18. Більшість респондентів вважає, що причина зла криється в самій людині, в її життєвому виборі. І зло може перемогти тільки добро, розум і справедливість.

І наприкінці свого виступу наша група хотіла б дати пораду з приводу того, як позбутися зла, коли воно вже поселилося в душі.

Слайд 19. Всі ми з вами християни. А у християн є свій шлях очищення душі. Це піст. Але не всі з нас знають, що піст – це не стільки утримання від їжі, скільки духовне очищення. Людина повинна усвідомити свої гріхи, признатися в них. Варто сходити в церкву на сповідь, адже сповідь – це поєдинок зі своєю гординею, а гординя – один з найперших і найтяжчих людських гріхів. І поки людина сама не усвідомить своїх гріхів, не захоче очиститися від них, вона здатна чинити зло.

VІ.

Підсумки уроку.

Заключне слово викладача: Готуючись до сьогоднішнього уроку я також провела невеличке соцопитування серед всіх учнів і працівників нашого училища. В опитуванні брали участь близько п’ятисот осіб. Мене цікавило лише 2 питання:

• чи вважаєш ти себе доброю людиною? і

• чи робив ти в своєму житті коли-небудь добро?

Слайд 20. Результати, в принципі, мене порадували. 92 відсотки респондентів вважають себе добрими людьми. І лише 8% себе такими не вважають. А стосовно другого питання – всі визнали, що в своєму житті вони дуже часто роблять добрі справи.

Слайд 21. В кінці хочеться сказати, що в ході нашого сьогоднішнього уроку неодноразово було доведено, що в житті добро не завжди перемагає зло. Але для того, щоб зла в нашому житті стало менше, треба займатися самовихованням, навчитися контролювати свої вчинки й поведінку і не боятися протистояти злу.

Перегляд відео кліпу Віки Циганової «Любовь и смерть, добро и зло»

Коментоване виставлення оцінок за роботу на уроці

VІІ.

Інструктаж домашнього завдання.

Написати твір-есе на тему: «Добро і зло в сучасному житті»

Краткое описание документа:

Урок української літератури на тему «Проблема добра і зла в творчості Івана Нечуя-Левицького та Панаса Мирного» - урок узагальнення і систематизації знань. Проводиться як узагальнюючий, після вивчення творчості І.С. Нечуя-Левицького і Панаса Мирного.

Вид уроку – урок-дослідження.

Під час проведення уроку використовуються: метод випереджаючого навчання, повідомлення учнів, інсценізація уривків з творів, робота в малих групах, метод навчальної презентації тощо.

Урок проводиться не для учнів, а з учнями (тобто відповідає інтерактивним методам навчання). В урок введено театралізоване дійство (інсценізація уривків творів, рольова гра).