Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Урок з літератури для 7 класу

Урок з літератури для 7 класу


  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:



Українська література, 7 клас


Тема: «А. Чайковський. Пригодницька повість

«За сестрою». Змалювання найкращих рис

запорізьких козаків»









hello_html_31d88dfc.png



Донецьк – 2014

Тема: «А. Чайковський. Пригодницька повість «За сестрою». Змалювання найкращих рис запорізьких козаків».

Мета: усвідомити ідейний зміст повісті, удосконалювати навички роботи з текстом, розкрити образи козаків, їх звичаї та традиції, виховувати на прикладах цих образів сміливість, чесність, віру в перемогу добра і справедливості.

Обладнання: мультимедійна дошка, плакати із зображеннями козаків, відео із фільму «Вогнем і мечем».


І. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  • Як завжди, перш, ніж перейти до роботи над змістом твору, перевіримо знання цього тексту.

Літературний диктант за змістом прочитаного. (Виконується на окремих аркушах, якщо є час, можна провести взаємоперевірку з обговоренням відповідей. Це дозволить додатково визначити рівень володіння )

1. На березі якої річки лежало село Спасівка? (Самара)

2. Чому люди селилися переважно біля лісу або очерету? (щоб сховатися від нападу татар)

3. З якого роду походив Павлусь? (Судаки)

4. Хто з родини Павлуся загинув під час нападу татар? (дід Андрій, мати Палажка)

5. Де було звичайне місце зустрічі козаків у степу? (Свиридова могила)

6. Що знайшов Семен Непорадний під сідлом коня Павлуся? (золоті червінці)

7. Кого зустрів Павлусь серед козаків? (брата Петра)

8. Хто не дозволив битися сотнику Андрію Недолі та Остапу Трісці? (дід Панас)

9. Хто з козаків загинув під час бою? (Тріска)

10. Як звільнив руки Семен? (розв’язав мотузку зубами)

11. Куди вирушив Павлусь за сестрою? (до Криму)

ІІІ. Засвоєння навчального матеріалу.

1. Слово учителя.

Сьогодні ми з вами поговоримо про унікальне явище, аналогів якому немає більше ніде в світі – запорізьке козацтво. На Дніпрі, нижче порогів, на острові Хортиця облаштувало козацтво Запорізьку Січ. Як же виглядала козацька столиця? Яких звичаїв дотримувалися козаки?

2. Виступи учнів з повідомленнями.

- облаштування Січі (2 учнів);

- одяг та зброя запорожців (2 учнів);

- звичаї козаків (1 учень).

3. Робота в групах. Складання характеристики образів козаків із повісті.

План характеристики

  • Зовнішність.

  • Обов’язки.

  • Риси характеру.

І група – Семен Непорадний, Остап Тріска, Андрій Недоля, Петро Судак.

ІІ група – дід Андрій, дід Панас.

ІІІ група – Павлусь.

IV. Закріплення знань.

1. Перегляд відеоролика про козаків.

2. Обмін враженнями, відповідь на питання: «Чого ми можемо навчитися у козаків?»

V. Оцінювання роботи учнів.

VІ. Домашнє завдання.

Дочитати розділи VІ-ІХ, с. 116-117 – виписати визначення «героїко-романтичної повість».





































Додатки до уроку

1. Січ – то простора площа на Дніпровім острові Хортиця (пізніше на Базавлуці і Томаківці). Довкола площі знаходилися хатки, так звані «коші», або «курені». У такій хатці жив один курінь з курінним отаманом. Обгороджував Січ гострий частокіл з міцними брамами. Брами на ніч замикалися, а над ними стояли гармати та сторожа. За частоколом був викопаний глибокий рів з водою. Отже, дістатися на Січ ворогам було неможливо, хоч і не раз намагалися це зробити. Були на Січі й склади зі зброєю, гарматами, харчами та човнами. Вночі їх охороняла варта.

Посередині Січі стояла невелика церква святої Покрови. Ззовні вона була дуже скромна, але всередині пишно прибрана золотом і сріблом, бо козаки були дуже побожні й дбали про свою церкву. Частину своєї воєнної здобичі вони віддавали на церкву для придбання нових хоругв та ікон. Під час читання Євангелія козаки тримали шаблі наполовину витягнутими, щоб показати свою готовність захищати віру.


2. Хто хотів стати козаком, мусив служити три роки у старого козака за джуру (слуга та помічник). Він робив усяку роботу й носив за козаком рушницю й потрібні клунки. Козак учив джуру володіти зброєю, учив козацьких звичаїв та традицій.

Жінок на січі не було, і вони не сміли туди заходити. Якщо козак був одружений, то родина жила на хуторі або в селі неподалік. Там жили і козаки взимку або коли не було війни.

Військо ділилося на полки по 500 людей. Полк мав 5 сотень, сотня – 10 десятків (куренів). Полками командували полковники, сотнями – сотники, десятками – курінні отамани. Цілою Січчю командував кошовий, якого обирали на загальній раді, але якщо він був несправедливим або нечесним, могли скинути. Йому допомагали судді та осавули.


3. Козаки вбиралися просто: в грубу сорочку, кирею (довгий плащ без рукавів), шаровари. За поясом носили пістолі та люльку, через плече – торбинку з харчами та кулями, а до пояса на ремінці чіпляли ще порошнию з порохом. Зі зброї мали рушницю, шаблю, списа, лук зі стрілами.

Їли козаки просту їжу: сушену рибу, печене м'ясо та риб’ячу юшку. Хліб пекли з житнього або пшеничного борошна.




Автор
Дата добавления 29.02.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров114
Номер материала ДВ-493807
Получить свидетельство о публикации


Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх