Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Урок з літератури рідного краю на тему: «Письменник мого краю М. П. Трублаїні»

Урок з літератури рідного краю на тему: «Письменник мого краю М. П. Трублаїні»

Международный конкурс по математике «Поверь в себя»

для учеников 1-11 классов и дошкольников с ЛЮБЫМ уровнем знаний

Задания конкурса по математике «Поверь в себя» разработаны таким образом, чтобы каждый ученик вне зависимости от уровня подготовки смог проявить себя.

К ОПЛАТЕ ЗА ОДНОГО УЧЕНИКА: ВСЕГО 28 РУБ.

Конкурс проходит полностью дистанционно. Это значит, что ребенок сам решает задания, сидя за своим домашним компьютером (по желанию учителя дети могут решать задания и организованно в компьютерном классе).

Подробнее о конкурсе - https://urokimatematiki.ru/


Идёт приём заявок на самые массовые международные олимпиады проекта "Инфоурок"

Для учителей мы подготовили самые привлекательные условия в русскоязычном интернете:

1. Бесплатные наградные документы с указанием данных образовательной Лицензии и Свидeтельства СМИ;
2. Призовой фонд 1.500.000 рублей для самых активных учителей;
3. До 100 рублей за одного ученика остаётся у учителя (при орг.взносе 150 рублей);
4. Бесплатные путёвки в Турцию (на двоих, всё включено) - розыгрыш среди активных учителей;
5. Бесплатная подписка на месяц на видеоуроки от "Инфоурок" - активным учителям;
6. Благодарность учителю будет выслана на адрес руководителя школы.

Подайте заявку на олимпиаду сейчас - https://infourok.ru/konkurs

  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:









В і д к р и т и й у р о к


з літератури рідного краю


на тему: «Письменник мого

краю М. П. Трублаїні»





Учитель української мови та літератури

РСШ №3 І-ІІІ ст.

Михайличенко - Сафонова Г. В.










м. Ровеньки

2011р.


ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ.


Тема: Письменник мого краю М. Трублаїні.


Мета: поширити знання учнів про життя й творчість письменника рідного краю; розвити творчі здібності, високі якості характеру; удосконалити знання за темою; виховати почуття патріотизму до свого міста; прищепити почуття обов’язку, любові до всього величного та рідного.

Тип уроку: контроль та коригування знань, умінь, навичок.


Обладнання: ілюстрації, тексти, портрет, чемодан матеріал для інсценівок, призи-нагороди, карти-подорожей.



Хід уроку

Назви міст – це непросто слова,

Це історія краю жива.

Промовляють до нас крізь віки

Їх засновники й будівники.

Д. Білоус

І. Оголошення теми і мити уроку

1. Вступне слово вчителя.

Хто ми? Де наше коріння? Хто навколо нас? Чому я живу саме в цьому місті? Чим славиться наше місто? Хто з видатних людей його прославив? Звідки дізнаємось про культуру, історію народу? Звісно, телебачення, Інтернет і різні сучасні витвори охопили нас, але головним джерелом інформації залишається книга. І всі відомості ми можемо здобути з уроків історії та прочитати в художній літературі.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з письменником – земляком М.П. Трублаїні, на честь якого названа школа №4 в нашому місті.


ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.


1. Слово вчителя.


Твори українського дитячого письменника М. П. Трублаїні користуються особливою популярністю серед шко­лярів, вони формують свідомість, почуття, поведінку юних читачів.

За своє недовге життя М. Трублаїні написав десят­ки оповідань, казки, захоплюючі повісті «Лахтак», «Мандрівники», «Шхуна «Колумб», науково-фантастич­ний роман «Глибинний шлях», що увійшли золотим фон­дом в українську літературу для дітей. Твори М. Трублаїні лише на Україні видавалися понад 70 раз, їх за­гальний тираж перевищує 1.700.000 примірників. Багато творів Трублаїні перекладено на російську мову і на мови інших народів Радянського Союзу; знають і люб­лять твори Трублаїні далеко за межами Радянської Віт­чизни: в Польщі, Чехословаччині, в Німецькій Демо­кратичній Республіці.

Діти розглядають малюнки юних читачів до його творчості, портрет, подані книжки на виставці «Оповідання і казки М.Трублаїні» – біля дошки.

Виходить хлопець в образі письменника: (з чемоданом).

Народився М. Трублаїні (Микола Петрович Трублаєвський) 25 квітня 1907 року в с. Вільшанці (тепер Вінницької області). Батько письменника - лісоруб, мати - сільська вчителька. Хлопчик ріс енергійним, допит­ливим, змалку багато читав. В 1915 році він став учнем Немирівської гімназії. В роки громадянської війни Трублаїні зробив спробу вступити до лав Червоної Армії, але невдало. Пізніше в с. Скритське, де вчителювала його мати, Трублаїні організує комсомольський осере­док. Активний, допитливий юнак стає ватажком сільської молоді, створює на селі клуб, керує його роботою. Культурна робота на селі, ліквідація неписьмен­ності, боротьба проти релігії, зрештою діяльність активного сількора - так почав свій життєвий шлях майбутній письменник. Надзвичайно важлива і небез­печна праця сількора - активного борця за пере­могу нового життя – загартувала юнака, навчила його непримиренності до ворогів у боротьбі за пе­ремогу соціалізму. Закінчивши курси журналістики у Харкові, Трублаїні стає співробітником «Вістей». Він багато подорожує по Радянському Союзу, спостерігає життя радянських людей, пише. За кілька років він по­бував на Далекому Сході, на Ангарі, Кольському півострові, на Донбасі, в багатьох промислових містах і селах. Не раз був Трублаїні з радянськими пароплава­ми на Півночі, яка особливо цікавила його. Щоб взяти участь у рейсі криголаму «Ф. Літке» до острова Врангеля, журналіст Трублаїні виконував обов'язки матроса в команді криголаму.

В ці роки Трублаїні багато писав до газет, надруку­вав кілька книжок нарисів на матеріалах своїх подоро­жей, написав перші оповідання.

Активний комсомолець першого комсомольського по­коління, сміливий сількор, досвідчений журналіст, який багато подорожував, бачив, писав - таким прийшов Трублаїні в дитячу літературу.

Пишучи для дітей, Трублаїні часто зустрічається з ними, читає їм свої твори, розповідає про свої численні мандрівки.

У цей же період М. Трублаїні розпочинає безпосе­редню роботу вихователя, організатора самодіяльних піонерських об'єднань. Діяльність створеного і керованого ним першого в Союзі «Клубу юних дослідників Арктики» та інших піонерських клубів відзначалася оригінальністю, змістовністю, високим виховним ефек­том.

Дітям Трублаїні віддає кращі роки свого життя. З 1932 р. до самої Великої Вітчизняної війни він пише для юних читачів, збагачує українську дитячу літера­туру творами нової тематики, нових жанрів. Він ство­рює ряд книжок, присвячених освоєнню Арктики, один з перших в радянській літературі для дітей успішно працює в жанрі пригодницької повісті, створює казки для маленьких читачів, пише оповідання і повісті з жит­тя радянських дітей.

Ідейні переконання письменника, його багатий жит­тєвий досвід, безпосередня педагогічна діяльність ви­значили виховний напрям його творів для дітей.

«Радянський письменник мусить виховати у свого читача вміння і бажання ставити собі за мету виконання лише громадсько корисних справ», - писав Трублаїні.

Які ж твори написав письменник? Оповідання про далеку Північ, повість «Лахтак», Шхуна «Колумб», оповідання «Лоцман», життя за батьківщину, «Пригоди в повітрі», «Мандрівники», «З півночі мчав ураган», «Крила рожевої Чайки».

У 1939 році вступив в КПРС. З початком Великої Вітчизняної війни пішов на фронт військовим кореспондентом. 3 жовтня 1941 замінив загиблого кулеметника і під час нальоту ворожої авіації був смертельно поранений. Помер 5 жовтня 1941 року в санітарному поїзді. Був похований біля залізничного насипу поблизу містечка Ровеньки Луганської області.

У місті Ровеньки одна зі шкіл носить ім'я

ІІІ.Сприйняття начального матеріалу:


Гра Подорож на Північ за творами М. Трублаїні.

Кожна група читачів докладно розробляє маршрут подорожі, добирає «засоби пересування», розширює спи­сок рекомендованої літератури. Група веде щоденник подорожі, виготовляє ілюстративний матеріал.

Темою даної мандрівки буде «Подорож на далеку Північ по книжках М. Трублаїні».

Дітям, які вибрали першу тему, слід рекомендувати оповідання М. Трублаїні «Волохан», «Малий посланець», «Вовки гоняться за оленями», «Крила рожевої чайки». Для мандрівників, що працюють над другою темою, - такі оповідання: «Морем плив тюлень», «Берег невідомого острова», «Лови білого ведмедя», «Оповідання боцмана», «З півночі мчав ураган».

Під час групової роботи для голосного читання керів­ник може використати нарис М. Трублаїні «Завоювання Льодовитого океану». Треба разом з читачами простежити на карті шляхи на північ, про які пише автор.

Опрацьовуючи літературу, діти ведуть щоденники подорожі, записують у них відомості, одержані з книжок від прочитаного.

Кожна група опрацьовує ілюстративний матеріал до свого маршруту. Для першої теми це може бути велика карта Арктики, на якій зображено героїв творів Трублаїні про Північ (людей, тварин). Фігурки героїв слід підготувати окремо (жителів Півночі у хутряному одязі, собачу упряжку, оленів, моржа, тюленів на крижині, мисливців, радянських моряків та ін.) і прикріпити їх на карті у відповідних районах. Ілюструвати слід і щоденники читачів. До другої теми діти готують карти, на яких позначено мандрівки на Північ, портрети дослідників Півночі. Для виготовлення карт можна скористатися картою-ілюстрацією до названого нарису М. Трублаїні. На цій карті слід позначити і пізніші мандрівки. Ще краще збільшити карту Північного Льодовитого океану. Одна з груп виготовляє карту: мандрівки письменник М. Трублаїні.

Крім того, конче потрібно як Ілюстрацію зробити карту подорожей письменника.

«Що я дізнався про життя і працю народів Півночі у перші роки Радянської влади, подорожуючи за творами М. Трублаїні» (виступи читачів-мандрівників).

«Як змінилося життя народів Півночі за роки Ра­дянської влади» (за книгами Т. Сьомушкіна, Ю. Ритхеу, М. Водоп'янова) та ін.

«Полювання на півночі» (за оповіданнями Трублаїні та повістю «Лахтак»).

«Що і як досліджують вчені на Півночі» (за нарисами Трублаїні та рекомендованою додатковою літерату­рою).

«Які риси відзначають радянських моряків, радян­ських дослідників Півночі» (за творами М. Трублаїні та М. Водоп'янова).

IV. Інеценізація з кожної групи по одному з оповідань М.Трублаїні 10 хвилин

V. Виразне читання вірша присвяченого письменнику І.Муратов «Живому другові»- 3 хвилини


ІГОР МУРАТОВ

живому другові

Світлій пам'яті Миколи Трублаїні

Хотілось мені у тісному родинному колі

Юнацькі літа

нагадати живому Миколі,
Такому живому,

що взяв би за теплу руку

І знову —

про шхуни,

про мандри,

про смілу науку,

Про подвиги тих,

що долають пустелю північну,

У мріях, дерзаючи,

кригу розтоплюють вічну...

І тільки згадав я

про віщо Микола наш мріяв,

Про вітер морський,

що в одкрите лице йому віяв,

Лише уявив я

круг нього, як цвіт — піонерів,

Полярників юних —

і навстіж відкрилися двері,

І вже у кімнаті

від друзів Миколиних тісно...

Гримить на привалі

туристів бадьорая пісня.

І книги зачитані

в руки із рук переходять,

До подвигів кличуть,

в буремні дороги виводять

Майбутніх героїв…

Послухайте, гляньте довкола:

Це ж тисячі юних

вітають живого Миколу.

В далеких морях

напинаються горді вітрила,

У похід сурмлять

в таборах піонерські горністи...

І куля фашистська,

що влучила в серце,— безсила:

Нічим не спинити

натхненне життя комуніста,

Співця, чиє слово —

на щастя Радянській країні,

Він з нами,

він поруч,

наш брат —

наш живий Трублаїні.



VI. Літературні ігри

Літературні ігри є однією з дійових форм пропа­ганди книг серед юних читачів усіх вікових груп.

Глибоко продумані й цікаво складені літературні Ігри виховують у дітей любов до літератури, стають сти­мулом до уважного читання.

Літературні ігри допомагають боротися з поверхо­вим читанням, тренують пам'ять читачів, розвивають творчі здібності дітей.


ЛІТЕРАТУРНІ ІГРИ ДЛЯ ЧИТАЧІВ МОЛОДШОГО

ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Чи добре ви пам'ятаєте прочитане?

Ця гра будується на доборі коротких, але яскравих уривків із знайомих дітям творів.

Гра має кілька варіантів, кожний з них підпорядко­ваний певному завданню. Відповідно до цього доби­раються цитати і ставляться запитання.

Перший варіант гри: «З якого це твору?» Прослу­хавши до кінця невеличкий уривок, діти, за пропозицією ведучого, повинні відповісти, з якого саме твору даний уривок.

Другий варіант гри: «Хто це сказав?» Діти мають визначити, кому належать подані слова й на­звати твір.

Можна добирати уривки з метою з'ясування «Хто це був?» Діти мають впізнати героя по його вчинках та ділах, назвати його ім'я та з якого він твору.

Пропонуємо матеріал для ігор за згаданими варіан­тами.

3 якого це твору?

«Білі ведмеді зачіпались лапами за борт і лізли на палубу. Тут вони нашорошувались, витягали морди й нюхали повітря. Палуба була повна незнайомих па­хощів. Ці пахощі їх дратували й розпалювали цікавість.

...Ось один з ведмедів наблизився до стернової буд­ки. На нього несподівано полетіли аркани. Звір рво­нувся, але було вже пізно. Одна петля схопила його за шию. Дві інші мотузки обплутали ноги».

(Оповідання «Лови білого ведмедя»).

«Шуліка шукав поживи... Хижий птах помітив під парашутом маленьку дівчинку і вирішив напасти на неї.

...Дівчинка не розуміла небезпеки. Вона сміялась до сонячного проміння і махала рученятами на шуліку. Вона думала, що птах хоче з нею гратися.

Хижак у грізній мовчанці розправив крила, підняв­ся ще вище і шугнув вниз на дівчинку».

(Оповідання «Дівчинка під парашутом»).

«Боцман вийшов, щоб полити розпечену палубу мор­ською водою. В руках у нього мідна труба насоса, з якої ллється вода. Боцман вийшов без бриля. Волос­ся у нього коротко обстрижене. Сонце напекло голову, боцман зомлів І впав.

Ніхто, крім мавпочок, цього не бачив. Вони підско­чили до боцмана і, схопивши трубку насоса, почали ба­витись. Пустуючи, бризнули на лежачого моряка во­дою, а розохотившись, облили його з голови до ніг. Від води боцман опритомнів».

(Оповідання «Пустуни на пароплаві».

Чиї це слова?

«На великому суходолі скрізь багато другого сонця. Воно не лише світить, але й гріє і навіть працює.

...Я бачила, як лікують там хворих. Таких, що у нас на острові вбивають, там виліковують».(Слова Мамаюк з оповідання «Крила рожевої чайки»).

Хто це розповідає?

«Націлився я добре, але пострілу не було... А вед­мідь від мене за десять кроків. З відчаєм я загнав тре­тій заряд. На цей раз пістон луснув, і стався постріл. У відповідь мені був дикий рев розлюченого звіра... По­ранений ведмідь плигнув на мене... Рушниця вилетіла з моїх рук. її вибила ведмежа лапа. Я вихопив свій морський ніж».(Машиніст Калатало з оповідання «Берег невідомо­го острова»).

Хто це був?

«З блискавичною швидкістю зрозумів хлопець, як треба боронитись од кита... Він доповз до гармати, гар­мата була заряджена. Хлопчик бачив, як капітан стрі­ляв з тієї гармати. Тепер хлопець швиденько прицілив­ся і вистрелив. Постріл гримнув у ту хвилину, коли майже весь кит вискочив з води. Снаряд поцілив у голову».

(Хлопчик чукча з оповідання «Погонич блакитного кита»).

Як їх звати?

«Вони познайомились, коли одному було три роки, а другому три місяці. Три роки було маленькому хлоп­чику. Він жив із своєю мамою І старшим братом на березі холодного моря. Маленькому цуценяті було не більше, як три місяці. Мабуть, люди з пароплава при­везли його на берег і забули»...

(Тико і Волохан з оповідання «Волохан»).


Вгадай, хто я?

Гра проводиться так; заздалегідь підготовлений чи­тач виходить до слухачів і розказує їм від особи героя, якого він репрезентує, чого він прагне, як себе поводить в тому чи іншому випадку, або розповідає про який-небудь епізод з свого життя. Потім герой просить під­нести руку тих, хто його впізнав, і пропонує кому-небудь з них назвати його ім'я та з якого він твору. Ці запитання може ставити дітям і ведучий.

Щоб гра зацікавила і захопила дітей, потрібно, щоб «герої» розповідали про себе серйозно, правдиво й пере­конливо. Цього можна досягнути лише тоді, коли вони добре знають даного героя, в усіх подробицях уявляють собі його життя і поведінку і відчувають себе під час розповіді так, наче справді стали на його місце.

І учень

«Я був кращий мисливець на нашому острові. Але я осліп. Старі люди вимагали, щоб я вмер і домагали­ся, щоб моя улюблена сестра задушила мене своїми власними руками. Але радянські люди з суходолу при­несли нам світле життя й повернули мені зір».(Овайюак з оповідання «Крила рожевої чайки»).

ІІ учень

«Розповів мені горобчик-молодчик, що білий лебідь хоче з'їсти сріблясту рибку, якщо рибка не дістане для нього черевиків.

Я швиденько принесла горобчикові свої черевики і наказала йому летіти швидше, швидше, щоб рибку ря­тувати!»(Наталочка з казки «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку»).

ІІІ учень

«Я не хлопчик і не дівчинка, я навіть не людина, але в мене добре, вірне, віддане друзям серце. Я не раз врятував їх від небезпеки І смерті. Але я не люблю ли­хих людей, що знущаються над слабими, я ворогую і борюся з ними».(Волохан з одноіменного оповідання).

ІV учень

«Моє ім'я означає дівчина з моря. Я чукчанка. Мій народ, що живе на березі моря, родичі ескімосів, що живуть на острові. Мене послали на острів люди, які

носять червоні зірки на грудях і на шапках, і доручили мені довідатись, як живуть ескімоси, що їм потрібно, щоб вони не голодували, не хворіли, не жили в темря­ві. І я допомогла людям, що мене послали, зробити життя ескімосів світлим, радісним і щасливим». (Анка з оповідання «Крила рожевої чайки»).

V учень

«Я довго обдурював людей, гадав, що так буде за­вжди. І раптом двоє дітей покликали більшовиків, яких я дуже боюсь. Вони судили і вислали мене з тої місце­вості, де я дуже добре жив, бо дурив людей своїм «лі­куванням».(Шаман з оповідання «Малий посланець»).

VI учень

«Чотири вовки наздоганяли мене, але я з такою си­лою вдарив ногою переднього вовка, що він без духу одлетів геть, а троє інших кинулись шматувати мерт­вого товариша.

Я поволі пішов поміж горбами. Але раптом щось важке впало мені на спину. То був триногий вовк.

Мене врятував влучний постріл юного мисливця, і коли я одужаю, я віддячу йому за врятування своєю вірністю».(Оксамитовий олень з оповідання «Вовки гоняться за оленями»).

Знайди своїх

Мета гри — перевірити, чи добре діти пам'ятають імена героїв та назви творів і сприяти дальшому уваж­ному ставленню до цього під час читання. Гра вимагає підготовчої роботи. Спочатку складається список творів Трублаїні та їх героїв.

Назва твору Імена героїв

«Волохан» Панай, Умк, Тико

«Малий посланець» Анка, Тайо, шаман

«Крила рожевої чайки» Мамаюк, Анка, Овайюак, Навалук «Берег невідомого острова Данило Бук, Арсенько Гілка,

Калатало, Куций

«Пустуни на пароплаві» Яшка, Машка

«Мандри Закомарика» Завждишукай, Усезагуби,

Закомашка, Буль-буль

Бажано, щоб переможці були відзначені і нагороджені

Читачі-активісти на заготовлених смужках паперу пишуть великими літерами назви творів та імена геро­їв. На кожній окремій смужці одна назва твору або одне ім'я.

Бажано назви творів та імена героїв писати фарба­ми різних кольорів.

Перетасовані смужки розкладаються на столі (чис­тою стороною зверху). Кожен з групи учасників цієї гри витягує одну смужку і прикріплює її на грудях.

Потім керівник пропонує дітям з назвами творів ста­ти по один бік, а дітям з іменами героїв — по другий бік, навпроти, на відстані 2—2,5 м. Через хвилину, за сигналом керівника, «твори» починають шукати своїх «героїв», а «герої» — шукати свої «твори». Перемага­ють ті групи дітей, в яких «твори» швидше з'єднаються з своїми «героями».

Де й коли це було?

«Однієї ночі мешканці оселі прокинулись від силь­ного поштовху. Дрижав грунт, захиталися хати, попадали меблі в кімнатах, задзвенів посуд у шафах. Лю­ди повибігали з приміщень. Над горою здіймався полу­м'яний стовп. З-під землі чулося глухе гудіння.

Всі зрозуміли, що вулкан прокинувся: починалося виверження.

З жерла вулкана летіло велетенське розпечене ка­міння. Воно злітало високо вгору, а потім з страшною силою падало і запалювало околишні ліси».(На півострові Камчатка, в наш час, оповідання «Сип мисливця»).

Хто це був?

«...Хтось розбігся з берега І плигнув у кипучу хви­лю. Він вибрав зручний момент. Якби він запізнився на півсекунди, його вдарило б новою хвилею об прибе­режне каміння.

Він зник у воді І за півхвилини показався на висо­кому гребені хвилі, вже далеко від берега. Потім його кинуло у прірву. Незабаром він з'явився знов.

Ми зрозуміли, що той плавець пливе нам на допо­могу».(Хлопчик-абхазець Шамба з одноіменного опові­дання).



Чиї це портрети?

«...Маленький дитячий велосипед з мотором; на ве­лосипеді невеличкий хлопчик у матроській безкозирці, а па плечі хлопчика невеликий дзьобастий птах-хижак.

...Шофер не знав, як йому звернутись до цієї дити­ни, якій, на його думку, не могло бути більше п'яти-шести років. Але з обличчя хлопчика дивились такі серйозні очі, що шофер мимоволі перейшов на «Ви».(Валентин Шторм з повісті «Мандрівники»).

«Через огорожу на грядках біля хати вона помітила Дівчинку років чотирнадцяти, у незграбному платті з грубого мішка, босу, в подертім солом'янім брилі на голові. Вона бачила засмагле обличчя русявої дівчинки з плескатим носиком, синіми очима і помітним шрамом-над лівим виском... Вираз очей свідчив про якусь думку...»(Яся Знайда з повісті «Шхуна «Колумб»).

«...Повз вітрини ювелірних крамниць повільним кро­ком ішов сухорлявий високий чоловік років тридцяти п'яти. На ньому добре лежав елегантний сірий костюм, до якого пасував такого ж кольору фетровий капелюх, а на чорному галстуку іскрився фальшивий,— це було видно з розміру,—діамант. Легко ступали ноги в лако­вих туфлях. Ліва рука тримала грубу палицю, ніби легенький стек.

З виглядом знавця перехожий зупинявся перед віт­ринами і розглядав виставлені там дорогоцінності, ніби намагаючись .визначити їх вартість. Час від часу він нетерпляче позирав на ручний годинник І гуляв собі далі».(Шпигун Анч з повісті «Шхуна «Колумб»).

Чиї це слова?

«...Мене принесли на могилу матері... Я більше ніко­ли не бачила моєї мами... і коли пригадую її, я бачу в темряві пароплав серед бурхливих хвиль і її, як вона з простягнутими руками стоїть на палубі серед людей і дивиться на мене... Ніч, холодний вітер, хвилі... І серед них мама».(Ванди Врублевської з повісті «Мандрівники»).

«Капітане, я мушу Вам сказати, що шкіпер Ларсен з своїми людьми готує напад на Ваш пароплав. Напад має відбутись цієї ночі.

...Я і Карсен мусили взяти участь у цьому нападі... Але... ми передумали і не хочемо допомагати авантюрі шкіпера Ларсена».(Слова Ельгара—Еріка Олаунсена з повісті «Лах­так»).

«Я хотіла вам сказати, розповісти... Ви ніколи ні від кого про це не довідаєтесь... Це можу розказати лише я. Ви не знаєте, чому вам нікого не вдалося отруїти вашими цигарками? Тому що я підгледіла, як ви їх ро­били, і потім підмінила на інші, а отруєні спалила».(Слова Ясі Знайди з повісті «Шхуна «Колумб»).

Мій батько за образу його величності, за участь в революційній партії і за вбивство провокатора засудже­ний на довічну каторгу».(Слова Гонки з повісті «Орлині гнізда»).

VII. Підсумок уроку

Вікторина

Запитання до вікторини за творами М. Трублаїні.

1. В якому оповіданні М. Трублаїні ми зустрічає­мось з допитливими і працьовитими школярами-юнатами? (В оповіданні «Мешканець Ліщинівської про­токи») .

2. Ким виявився мешканець Ліщинівської протоки та як звали трьох друзів, що його перемогли? (Величез­ний сом. Хлопчиків звали Шура, Слава і Борис).

3. В яких оповіданнях письменник знайомить нас з хоробрими маленькими героями, що, ризикуючи життям, рятували людей, яким загрожувала, небезпека (абха­зець Шамба з одноіменного оповідання, Костя з опові­дання «Син мисливця», хлопчик Тайо з оповідання «Ма­лий посланець»).

4. Де був невідомий острів, на який потрапив мис­ливський пароплав «Сміливий звіробій»(На далекій Півночі, у Карському морі).

5. Як назвали моряки цей невідомий острів і чому?(Островом «Трьох радянських моряків»на спогад про їх самітне життя й пригоди на острові).

6. Яку ви знаєте незакінчену повість Трублаїні? Та про які часи в ній розповідається? («Орлині гнізда», про переддень Лютневої революції і Лютневу револю­цію).

7. Команда якого пароплава називала своїм шефом полярного зайця? «Чому? (Команда пароплава «Лах­так». Лахтак - назва полярного зайця або бородатого тюленя. Так його називають у Берінговому морі, де по­чав під цією назвою своє плавання пароплав «Лахтак»).

8. За яким засекреченим маршрутом відбулася ман­дрівка школярів, описана автором у повісті «Мандрів­ники»? (Харків — Ростов — Сочі — Сухумі — Ялта — Батумі — Тбілісі — Харків).

9. Які оповідання й повісті познайомили вас з важкою і небезпечною працею звіробоїв, рибалок? (Опо­відання про мисливців з циклу оповідань про далеку

і Північ, повісті «Лахтак», «Шхуна «Колумб»).

10. З якими типами суден ви зустрічаєтесь у творах Трублаїні? (Тралери, кунгаси, вельботи, підводні човни, есмінці, криголами та інші).

11. Про яких відомих дослідників Півночі згадує в своїх творах Трублаїні? (Віллема Берінга, Сєдова, Нансена та ін.).

12. Чому прикордонники назвали пастуха Остапчука лоцманом? (Тому що він провів катер прикордонників через смертельно небезпечну протоку «Чортову пастку», допомігши затримати шпигуна-диверсанта).

13. Назвіть справжнє ім'я та прізвище норвежця-гарпунника Ельгара. Що означає його прізвисько? (Справжнє Ім'я Ельгара - Ерік Олаунсен. Чукчі прозвали його Ельгаром, на їхній мові - полярним лисомза винахідливість і вправність у мисливстві).

Слово вчителя

Діти, наш урок закінчується.

Начибто про все розповіли, пограли, розглянули твори, малюнки, але чемодан , який на початку уроку приніс письменник так і не розкрит, що в ньому, чиї це речі, кому вони належали з героїв творів Трублаїні:

1. Люлька для куріння (Ельгара).

2. Хутряна рукавиця (Умка).

3. Патефон з пластинками (Марка Рудого).

4. Авіамодель (Гандзі Голубки).

5. Портсигар з цигарками (Анча).

6. Портфель з науковими матеріалами (професора Ананьєва).

7. Парасолька від дощу (Люди Ананьєвої).

  1. Блокнот з нотатками (Пасі Чижа).

  2. Кишеньковий ножик (Кості Пургіна).

10. Шолом водолаза (харківського школяра Кості).

11. Надувна подушка з ремінцями для рятування (з ворожого підводного човна).

12. Пляшка з водою (Рамона Бальєстерос) та ін.


Оцінювання на нагородження

Д/з:

Ознайомлення з іншими письменниками-земляками (короткі відомості)





















hello_html_m1dc9e99c.jpg

М. П. Трублаїні

17


Самые низкие цены на курсы профессиональной переподготовки и повышения квалификации!

Предлагаем учителям воспользоваться 50% скидкой при обучении по программам профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок".

Начало обучения ближайших групп: 18 января и 25 января. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (20% в начале обучения и 80% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru/kursy



Краткое описание документа:

Тема: Письменник мого краю М. Трублаїні.

Мета: поширити знання учнів про життя й творчість письменника рідного краю; розвити творчі здібності, високі якості характеру; удосконалити знання за темою; виховати почуття патріотизму до свого міста; прищепити почуття обов’язку, любові до всього величного та рідного.

Тип уроку: контроль та коригування знань, умінь, навичок.

Обладнання: ілюстрації, тексти, портрет, чемодан матеріал для інсценівок, призи-нагороди, карти-подорожей.

Автор
Дата добавления 08.02.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров392
Номер материала ДВ-431565
Получить свидетельство о публикации

УЖЕ ЧЕРЕЗ 10 МИНУТ ВЫ МОЖЕТЕ ПОЛУЧИТЬ ДИПЛОМ

от проекта "Инфоурок" с указанием данных образовательной лицензии, что важно при прохождении аттестации.

Если Вы учитель или воспитатель, то можете прямо сейчас получить документ, подтверждающий Ваши профессиональные компетенции. Выдаваемые дипломы и сертификаты помогут Вам наполнить собственное портфолио и успешно пройти аттестацию.

Список всех тестов можно посмотреть тут - https://infourok.ru/tests


Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх