Урок з основ здоров'я "Безпека в побуті", 6 клас

Тема уроку: Безпека в побуті. Правила користування газовими приладами, електроприладами, водогоном, тепловими мережами

Мета уроку:

Навчальна:

• навчити оцінювати безпеку житлових помешкань;

• ознайомити учнів з небезпечними ситуаціями, що можуть виникнути в побуті, шляхами їх запобігання та з правилами користування газо, електроприладами, водогоном, тепловими мережами;

• відпрацювати порядок дій у разі потрапляння в небезпечну ситуацію.

Розвиваюча:

• розвивати уміння визначати рівень ризику в повсякденному житті та вміння приймати рішення на усунення;

• розвивати соціальну, комунікативно-інформаційну, громадянську компетентності в учнів, загально навчальні вміння, культуру мовлення, чіткість і точність думки.

Пізнавальна:

• формувати вміння роботи в групах;

• працювати з роздатковим матеріалом, зіставляти різні позиції;

• висловлювати міркування.

Виховна:

• виховувати бажання піклуватися про своє здоров’я; спостережливість та уважність, здатність до переборення труднощів, дисциплінованість,

• виховувати повноправного громадянина, який здатен впевнено орієнтуватися в житті та усвідомлювати свою роль і відповідальність перед суспільством.

Цілі уроку:

Учні повинні знати:

• основні ризику в побуті;

• алгоритм дій у разі потрапляння в небезпечні ситуації та їх уникнення.

Учні повинні вміти:

• правильно розподіляти час при виконанні завдань;

• застосовувати знання до визначення небезпек у повсякденному

житті та реально оцінювати ситуації.

Терміни і поняття: експлуатація, електромережа, зріджений газ, комунікації, ризики.

Тип уроку: засвоєння навичок й умінь (за класифікацією В.А. Онищука) .

Форма проведення: урок з елементами тренінгу.

Обладнання: слайди до уроку; мультимедійний пристрій; малюнок - образ «Будинок»; картки; тексти для опрацювання; аркуші паперу; фломастери, ножиці, клей

Методи, прийоми, форми роботи: вправи «Кластер», «Читання з маркуванням», «Руханка», «Подвійний щоденник», «Зворотній зв'язок», «Займи позицію», «Мікрофон», робота в групах; слово вчителя.

Ім’я уроку

Не думки потрібно вивчати,

а вчитись думати.

Ім. Кант

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

1.Вправа на взаємопізнання. (Привітання). Добрий день. Я дуже рада бачити вас усіх красивими, бадьорими, здоровими та готовими до праці. Тому, як завжди, ми почнемо урок зі взаємопізнання. Я, отримавши предмет, говорю, що для мене є безпека.

Методична ремарка. Учні по колу, передаючи предмет побуту (чашка) , продовжують речення   «Безпека для мене – це…»

Висновок: безпека – це здоров’я та життя

2. Повторення правил групи.

Щоб ми сьогодні плідно попрацювали, я пропоную згадати, яких правил треба дотримуватись.

Методична ремарка. Учням пропонується сформулювати правила поведінки на занятті. Після відповідей учнів вивішується плакат з правилами поведінки.

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

1. Бесіда:

• Діти! Скажіть, будь ласка, де людина проводить більшу частину свого часу життя? (Відповіді учнів). Правильно – у будинках.

• Як ви розумієте вислів: «Мій дім — моя фортеця»?

• Чи завжди, вдома означає - небезпечно? Чому? (Ні. Якщо невміло та необережно користуєшся предметами побуту.)

• Назвіть предмети побуту, які несуть небезпеку? (Ножі, виделки, ножиці, голки,електроприлади, тощо.)

• За допомогою чого працюють електричні прилади? (Електроструму.) (Слайд№ 2Наші помешкання)

Висновок: обережність і вдома необхідна

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Слово вчителя. Епіграфом до нашого заняття я взяла вислів німецького філософа Емануїла Канта «Не думки потрібно вивчати, а вчитись думати». Тому ми з вами протягом заняття будемо не тільки висловлювати думки щодо опрацьованої інформації, а й робити висновки, як нам діяти в разі потрапляння в небезпечну ситуацію.

Отже, ми вже визначилися, що більшу частину свого життя проводимо у різних спорудах.

- Назвіть ці споруди та чим ми займаємось у них? (Відповіді учнів).

Дім – це місце, про яке завжди згадуватимеш з теплотою, адже тут ти зростаєш, оточений дорогими для тебе людьми і пам'ятними речами. Колись, приїхавши в гості до батьків, розповідатимеш вже своїм дітям: «Тут я виріс, тут - зламав палець, а ось будинок Барбі, який я сконструював для сестри». Щоб залишилось якнайбільше приємних спогадів, треба вчитися правильно користуватися всім, що є в твоєму домі: комунальними зручностями, електричними і газовими приладами, звісно, з дозволу і під наглядом дорослих.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

1.Слово вчителя.

Тема нашого сьогоднішнього заняття, як ви вже зрозуміли, «Безпека в побуті». На ньому ми повинні навчитися визначати небезпечні ситуації, які можуть виникнути в побуті також навчитися приймати рішення, як їх усунути, ознайомитися з поняттями «комунікації», отримати знання для розвитку навичок безпечного користування електричними приладами, водогоном, газовою плитою. А також ви дізнаєтесь багато корисного про важливий і вкрай необхідний елемент нашого життя, який назвете наприкінці уроку. Бажаю Вам успіхів та задоволення від роботи!

- Це я вам пропоную, а що ви очікуєте від нашої зустрічі?

2. Очікування. Вправа «Безпечний дім». (Слайд № 3. Малюнок будинку)

Методична ремарка. Вчитель роздає заготовлені малюнки відкритих вікон, учням необхідно заповнити віконечка, в які записати, що хотіли б дізнатися для своєї безпеки, а відкриваючи зачитати та прикріпити віконця до малюнку будинку.

3. Презентація кожного учня своїх очікувань.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

- Уявіть, що в усьому вашому будинку раптом припинилося постачання електричної енергії, мабуть кожен з вас хоча б раз був свідком такої неприємності. (Відповіді дітей). За таких обставин починаєш розуміти, як багато електричних приладів нас оточують і як їх робота підвищує загальний рівень комфорту в побуті.

Без перебільшення можна сказати, що електрична енергія і явища, пов'язані з її виробленням, передачею та споживанням, зумовили розвиток сучасної цивілізації.

- Чому саме електрична енергія отримала таке широке застосування в побуті? ( Головна перевага електричної енергії полягає в простоті, з якою її можна перетворити на інші види енергії).

(Слайд № 4. Постачання електричної енергії та її виробники)

Електрична енергія надходить до нашого дому по проводах подібно до того, як вода — по трубах. Електричну енергію виробляють великі потужні електростанції, для цього вони використовують енергію потоку води, який обертає, турбіни генераторів, теплову енергію пари, отриману в результаті спалювання вугілля, газу або нафти, та атомну енергію. Найкраще електрична енергія передається по металевих дротах, виготовлених із міді та алюмінію, які ззовні вкривають шаром ізоляції, тобто матеріалу, що не пропускає електрику (гума, пластмаса).

Щоб забезпечити мешканців усім необхідним, до будинків прокладають комунікації – теплотраси, труби водогону, газопостачання, потужні електричні кабелі. – Де пролягають ці комунікації? (Відповіді дітей). Так. Вони є надземні і підземні.

(Слайд № 5. Комунікації водогону)

Відкривши кран з водою, ми не замислюємось як вона до нас потрапляє. Але це дуже складний процес – прокладання труб водогону з джерела до наших домівок. – З яких резервуарів можна користуватись водою? (Відповіді дітей). Слідкує за постачанням води міська служба водоканалу.

(Слайд № 6. Комунікації тепломережі)

- Без чого ми не можемо обійтись вдома взимку? (Відповіді дітей). Так. Магістральні тепломережі транспортують теплоносій від джерел теплопостачання до розподільчих (внутрішньоквартальних) теплових мереж. Розподільчі мережі підводять тепло до теплового вузла кожного будинку. Для транспортування теплової енергії необхідно утримувати насосні станції, десятки центральних теплових пунктів, без яких неможливо доставити тепло в будинки. Потрапляючи в будинок із зовнішніх мереж, теплофікаційна вода циркулює по внутрішньобудинковим системам опалення. Системи опалення та гарячого водопостачання всередині будинку незалежні один від одного. Холодна вода (надходить з мереж водоканалу) завдяки бойлеру нагрівається теплоносієм високої температури з теплових мереж, але не стикається з ним.

- Скажіть, окрім електричного опалення, чим ще можна обігрівати будинок? (Відповіді дітей).

(Слайд № 7. Комунікації газопостачання)

Газ, яким ми користуємось переходить від газорозподільчій станції газ магістрального газопроводу до розподільчого. Потім газ прямує до газорозподільних пунктів, де тиск газу понижується до побутового рівня та очищується через фільтри. Далі газовий потік потрапляє по газопроводах у домівки. Таким шляхом по розподільчих газових мережах транспортна компанія цілодобово доставляє газ споживачам. Коли ж газ надходить в розподільчу трубу, з ним технічно неможливо здійснювати будь-які маніпуляції, тому що система є герметичною і втручання в її роботу вибухонебезпечне. Природний газ майже вдвічі легший за повітря, тому за витікання з приладів і газопроводів піднімається, скупчуючись у верхніх зонах приміщень.

- Хто знає як можна визначити витік газу вдома? (Відповіді дітей). Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, до них додають домішки, у результаті чого з’являється запах гнилої капусти.

– Назвіть види побутових приладів? (Відповіді дітей). Мабуть, важко знайти ту сферу нашої повсякденної діяльності, де б нам на допомогу не приходила побутова техніка, яка теж працює від електричного струму.

Ми довіряємо їй приготування їжі, прання і прибирання, управління мікрокліматом у приміщеннях, догляд за власною зовнішністю, вона допомагає організувати наше дозвілля, зв'язує нас з нашими близькими та друзями. Але окрім комфорту, який ми отримуємо відних, воно ще є для нас небезпечними.

VI. Первинне застосування придбаних знань.

1. Вправа «Кластер» (дає змогу унаочнити думки, які виникають при заглибленні у тему). Давайте зараз спробуємо графічно відобразити наші міркування та інформаційне поле теми «Небезпека в побуті».

Методична ремарка. Учні по черзі записують на плакаті ідеї, елементи, образи для структури «Небезпека в побуті», пробуючи побудувати якомога більше зв’язків та напрямків подальшого дослідження і вивчення теми.

Висновок: небезпека відусюди та від кожного

2. Руханка. Трішечки ми з вами засиділися, тому нам треба розім’ятися та дати відпочинок нашому мозку.

(Повторення рухів за учителем) (Слайд № 8)

Вдома зайнялося вогнище (піднімають руки).

Полум’я стелиться низько-низько (присідають).

Далі вогнище розгоряється (піднімаються).

І полум’я коливається (показують руками).

Ми взяли водичку зразу із крана (нахиляються).

Полили та рядном накрили (імітація руками).

І із дому вийшли, подзвонили у 101 (сідають).

3. Вправа «Подвійний щоденник» (дозволяє глибше осмислити ідеї інформації та пов’язати з актуальними проблемами).

Методична ремарка. Учням пропонується оформити таблицю у зошиті: ідея (що вразило, запам’ятали) та прокоментувати їх (про що вона змусила замислитись?)

(Слайд № 9).

Висновок: необхідно вивчати правила безпеки задля свого здоров’я

7. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок.

1. Вправа «Читання з маркуванням» (дає змогу систематизувати інформацію відповідно від позначок)

Методична ремарка. Учням пропонується опрацювати текстову інформацію «Дія електричного струму на людину» (додаток №1), «Загальні відомості про природний і зріджений гази»(додаток №2), «Водогін», «Теплова мережа»(додаток №3) та розділити її таким чином:

+ - це відомо;

- - нове;

! – цікаве;

? – бажаю дізнатись більше. (Кожен отримує один з знаків маркування та оголошує, що він вважає таким з прочитаного).

Висновок: необхідно розвивати уміння визначати рівень ризику в повсякденному житті

2. Валеологічна пауза. Вправа «Дім, господар, небезпека».

Учням пропонується об’єднатися в трійки. Двоє учнів беруться за руки. Вони — будинок. Один учень заходить усередину. Він — господар. За командою вчителя: «Будинок!» міняються місцями «будинки». За командою «Господар!» міняються місцями «господарі». За командою «Небезпека!» міняються місцями всі.

7. Творчий перенос знань і навичок у нові або змінені умови з метою формування вмінь.

1. Робота в групах «Комунікації». Взаємонавчання. (Дає змогу аналізувати, систематизувати та застосовувати знання до визначення небезпек у повсякденному житті )

Учні об’єднуються у три групи «Електрики», «Газопостачальники», «Сантехніки» і з віддрукованого матеріалу навчаються правильно користуватися комунікативними послугами. (додаток №4)

«Газопостачальники» вибирають основні вимоги безпечної експлуатації газового устаткування.

«Електрики» - основні вимоги безпечної експлуатації електорприладів.

«Сантехніки» - основні вимоги безпечної експлуатації водогону, теплової мережі.

(Діти обирають, вирізають і приклеюють правила експлуатації на плакати та презентують їх.)

Висновок: користуватися газом, водою, електричними приладами слід обережно й уважно, чітко додержуючись правил безпеки.

2. Вправа «Займи позицію» (дає змогу порівняти різні точки зору щодо проблем)

Методична ремарка . Усім пропонується «проголосувати ногами», підійшовши до таблички залежно від вашої точки зору.

Я пропоную зробити свій вибір, як людини та громадянина суспільства: Чи потрібно дотримуватись правил користування газовими приладами, електроприладами, водогоном, тепловими мережами. Я дуже рада за ваш правильний вибір. (Учні підходять до визначених своїх міркувань).

ІХ. Повідомлення домашнього завдання.

- Опрацювати відповідний параграф за підручником;

- підібрати або скласти загадки про небезпеки та небезпечні предмети в побуті.

Х. Підсумки уроку.

1. Вправа «Зворотний зв'язок». Ми з вами плідно попрацювали, сподіваюся, дізнались багато корисного для нас. Перекидаючи м’яч один одному зі словами: «Я буду(не буду…, а ти?» називаєте правило безпечної експлуатації комунальних зручностей.

Методична ремарка. Кожен з учнів висловлюється про що він дізнався на уроці. (Відповіді учнів).

Висновок: без комунікацій життя в сучасному помешканні неможливе. Користуватися газом, водою, електричними приладами слід обережно й уважно, чітко додержуючись правил безпеки.

2. Вправа «Мікрофон» (Слайд № 10)

• Як ви вважаєте, Ваші очікування здійснилися?

• Що запам’яталося?

• Чи можна закрити наші віконця?

• А скажіть будь ласка, чи можна зачинити двері у нашому безпечному домі? Чому?

• Про який елемент нашого життя йшла сьогодні річ? (Відповіді учнів).

(Учасники заняття закривають вікна у «Безпечному домі», якщо їхні очікування справдилися.)

3. Рефлексія. Вправа «Сильні духом»

Методична ремарка. Учні повторюють слова за вчителем: «Я сильна, вольова, смілива людина. Я знаю, як діяти в надзвичайній ситуації. Мій дім — моя фортеця, і в ньому я в безпеці. У мене все добре!» (Оплески).

Висновок: як громадянин я повинен впевнено орієнтуватися в житті та усвідомлювати свою роль і відповідальність перед суспільством.

Додатки до уроку

Додаток № 1

Дія електричного струму на людину

На початковій стадії розвитку електротехніки електричний струм як чинник небезпеки не розглядали. Але збільшувалася напруга і потужність джерел електричної енергії, поширювалося їх використання. Почастішали нещасні випадки від дії електричного струму.

Подальше вивчення проблеми ураження електричним струмом та його впливу на людину дало змогу розрізняти такі види дії струму:

• біологічну - подразнення і збудження живої тканини, а також порушення внутрішніх біоелектричних процесів, що відбуваються в організмі й пов'язані з його життєвими функціями. Це може супроводжуватися невимушеним скороченням м'язів, у тому числі м'язів серця та легень. При цьому порушується кровообіг та робота органів дихання, можливе повне припинення їх діяльності.

• термічну (теплову) - зумовлює опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, нервів, серця та інших органів, що знаходяться на шляху проходження струму. Це може викликати в них значні функціональні розлади. Опіки можуть бути внутрішні та зовнішні. Електрохімічна дія струму спричинює розкладання органічних рідин, у тому числі й крові, що супроводжується значними змінами їх фізико - хімічного складу.

• механічну - полягає в розшаруванні, розриві та інших механічних пошкоджень тканин організму, зокрема, м'язової, стінок кровоносних судин, судин легенів, унаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від теплової дії струму.

Різноманітність дії електричного струму на людину може призводити о негативних наслідків, тобто до електричних травм - пошкоджень , спричинених впливом електричного струму або електричної напруги.

Електричні травми умовно поділяють на два види:

• місцеві, коли виникає місцеве ушкодження організму

• загальні, коли уражений увесь організм через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем.

Додаток №2

Загальні відомості про природний і зріджений гази

У нашій країні як паливо використовують природний і зріджений гази (вуглеводневі). Майже в кожній квартирі чи будинку встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі або котли.

Щоб газ приносив людям лише радість і тепло, кожний член сім’ї, починаючи зі шкільного віку, мусить знати й суворо дотримуватись правил безпечного користування газом, знати, до яких наслідків призводить їх порушення.

Зріджені гази в резервуарах і балонах перебувають у рідкому стані під тиском власної пари. За підвищення температури вони переходять у газоподібний стан.

Природний газ майже вдвічі легший за повітря, тому за витікання з приладів і газопроводів піднімається, скупчуючись у верхніх зонах приміщень.

Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, до них додають домішки, у результаті чого з’являється запах гнилої капусти.

Запам’ятайте, що газ, яким користуються в побуті, є займистою речовиною, і порушення правил користування ним, може призвести до виникнення пожежі.

Додаток № 3

Водогін.

При проектуванні систем водопостачання та каналізації необхідно впроваджувати найбільш прогресивну технологію і устаткування для підготовки та подачі води, відведення та очистки промислових стоків, забезпечувати найменшу забрудненість стічних вод, можливість утилізації та використання відходів виробництва.

Норма витрат води на пиття та побутові потреби зі значним надлишком тепла на одну людину в один день повинна становити 45 л, а в інших цехах та відділеннях - 25 л.

Не допускається з'єднання мереж господарсько-питного водогону з мережами спеціальних виробничих та протипожежних водогонів, що подають непитну воду.

Усі стічні води спускаються в міську каналізаційну мережу. Зливання в каналізаційну мережу відпрацьованих розчинів кислот, лугів, електролітів та інших хімічних речовин допускається лише після їх нейтралізації та очищення.

Тепломережа

Як магістральні, так і міські, внутрішньоквартальні та дворові газові мережі здебільшого прокладають під землею безпосередньо на сплановане і підчищене дно траншеї. За винятком особливих випадків (скельна основа, розріджений, торф'янистий ґрунт тощо) спеціальна основа під газопровід не влаштовується.

Інші типи прокладання газопроводів використовуються обмежено: над землею - на території промислових підприємств; по стінах будинків - на промислових підприємствах, у дворах на внутрішньоквартальних територіях; на спеціальних опорах - в особливо несприятливих кліматичних умовах; над водою і під водою - через водні перешкоди; у футлярах - під автомобільними й залізничними дорогами, трамвайними коліями; в прохідних колекторах. Спосіб прокладання тепломережі визначається конструкцією теплової ізоляції трубопроводів.

Для монтажу теплових і газових мереж використовують водогазопровідні, безшовні та електрозварені сталеві труби з вуглецевої і легованих конструктивних сталей. Неметалеві труби в системах теплогазопостачання застосовують мало. Труби з'єднуються зварюванням, а з встановленою на них арматурою - переважно за допомогою фланців. Тому можливість застосування тієї чи іншої арматури, що відрізняється від передбаченої проектом, визначається нормою її герметичності і погоджується з проектною організацією. 

Додаток № 4

Основні вимоги безпечної експлуатації

• ніколи не залишайте без нагляду увімкненими в розетку електроприлади;

• заборонено тягнути за електричний шнур руками тому, що він може обірватися і вразити електричним струмом;

• заборонено підходити до оголених дротів і чіпати їх руками;

• якщо загорілися електроприлади, їх не можна гасити водою.

• Під час експлуатації газового устаткування не дозволено підігрівати балони зі зрідженим газом, установлювати їх поблизу опалювальних приладів, виявляти витікання газу за допомогою запаленого сірника, користуватися несправними газовими приладами чи використовувати їх не за призначенням.

• Не можна залишати без нагляду увімкнені газові прилади, бо в разі затухання одного із пальників у приміщення починає надходити газ. Він накопичується та , змішуючись з повітрям, утворює вибухонебезпечну суміш. Необхідно стежити, щоб рідини, що кипить, на залила вогонь пальника, протяги не загасили полум'я

• . Якщо газ потрапив у повітря приміщення, слід негайно закрутити кран подачі газу й провітрити приміщення.

• Категорично заборонено сушити білизну чи волосся над плитоюіз запаленими пальниками.

• Не можна розміщувати біля газової плити речовини, що можуть легко займатися: папір, тканини тощо.

• Уникати всіляких дій, які можуть викликати появу іскри.

• Закрутити крани перед газовими приладами та на приладах, що є при газобалонному устаткуванні - вентиль на балоні та крани на плиті.

• Відчини вікна і двері, створивши протяг для провітрювання приміщень.

• Не допускати в приміщенні відкритого вогню, не вмикати й вимикати електроприлади та освітлення, щоб запобігти утворення іскор, що можуть призвести до загорання газу та вибуху.

• Повідомити про витікання газу у аварійно - диспетчерську службу газового господарства за телефоном 104 і залишити приміщення, вийшовши на свіже повітря.

• Не можна розпалювати складені в печі дрова, торф або вугілля бензином чи гасом. Це може призвести до вибуху, опіків.

• Щоб не загорілася підлога від вуглин, які можуть випасти з печі, на ній перед пічним отвором треба прибити металевий лист.

• Не можна висипати гарячий попіл біля парканів, дерев'яних будівель. Спочатку їх потрібно залити водою, і тільки потім - викинути.