5 КЛАС
ТЕМА УРОКУ: ЛЕОНІД ГЛІБОВ – БАЙКАР-ЧАРОДІЙНИК. ВІРШОВАНІ ЗАГАДКИ Л. ГЛІБОВА.
Мета уроку: ознайомити учнів із життям і творчістю відомого письменника, його віршованими загадками; розвивати навички виразного, осмисленого читання загадок, пояснення способів їх відгадування; розвивати кмітливість, розумові здібності пам’ять, творчу уяву; виховувати оптимістичний світогляд на основі сприйняття дотепних, доброзичливих жартів.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Методи і прийоми:
Обладнання: портрет Л. Глібова, ілюстрації учнів до самостійно прочитаних байок письменника, мультимедійна дошка.
Епіграф Малята вчать ті сонячні слова
Що, ніби чародійник з рукава,
Ти сипав їм і в мудрості не схибив.
М. Рильський
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності школярів.
Слово вчителя.
Шлях байки своєрідний. Це одна з найцікавіших сторінок в історії світової літератури. Історія розвитку байки як літературного жанру сягає тисячоліть.
Ми не знаємо достовірних відомостей про першого байкаря. Легенда розповідає, що ним був грецький раб Езоп. Хто ж такий Езоп?
Виступ учня-«бібліографа».
- В Україні байка стала популярною із сімнадцятого століття, а утвердилася як жанр у творчості мандрівного мудреця-філософа Григорія Савича Сковороди.
Послідовники Г. Сковороди П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, Є Гребінка розвинули цей жанр далі. Класиком же української байки судилося стати Леоніду Глібову.
(Учні записують тему уроку, учитель мотивує навчальну діяльність).
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Експрес-опитування.
- Що таке загадка?
- Які ви знаєте види загадок?
- На які теми складаються загадки?
- Які найпоширеніші засоби використовуються в загадках?
- У якій формі бувають загадки?
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.
Слово вчителя.
Талановитий і ніжний поет-лірик, блискучий байкар, творець дитячих загадок, зокрема таких оригінальних за формою як акростих (акровірш), улюбленець дітвори ХІХ століття – таким постає перед нами Дідусь Кенир (це псевдонім Л. Глібова).
У єдиному на всю Україну дитячому журналі дзвінок, що виходив у Львові наприкінці ХІХ століття, Л. Глібов друкував свої твори, «ніби чародійник з рукава, сипав їм – і в добрості не схибив. Сини і дочки! Щебетанням славте Дідуся, що за тих сумних часів «Дзвінком» серця дитячі веселив».
Юнак дуже хотів стати лікарем – та не судилося. Став учителем: викладав історію та географію.
- А які ще цікавинки на життєвій дорозі «чародійника» Л. Глібова знайшли наші дослідники?
Виступ учнів-«бібліографів». Учні розповідають про дитинство письменника, його батьків, пана Родзянка, у домі якого гостював Тарас Шевченко, але, побачивши жорстоку натуру господаря, покинув маєток не попрощавшись, про навчання в Полтавській гімназії, про перші вірші, перші публікації, про гнів інспектора гімназії, про хворобу, через яку повернувся до батьківського дому.
Слово учителя.
- Улітку юний Глібов перебував у рідному селі. Саме в цей час до рук йому потрапили дві книжки – «Кобзар» Т. Шевченка та «Приказки» Є.Гребінки. Вони розповідали про історію та мудрість українського народу, вустами Кобзаря закликали братів обнятися; байками Є. Гребінки щиро вболівали за долю простого народу. Вражений прочитаним, Л. Глібов почав писати рідною мовою. Цього ж літа в його зошиті з’являються байки «Вовк і Кіт», «Лебідь, Щука і Рак», «Зозуля і Півень», «Жаба й Віл», «Синиця». Талановитий, ерудований педагог, делікатна, висококультурна людина, Л. Глібов цікаво вів свої уроки і ніколи не карав учнів. Він майже ніколи не перевіряв домашніх завдань, чим виховував у своїх учнів свідоме ставлення до навчання. Він був учителем Петра Косача – брата Лесі Українки. Маленька Леся виховувалася на його творах. Кажуть, коли вона читала напам’ять байку Л. Глібова «Билина», то присутні не могли стримати сліз.
Щиро і просто звертався поет до своїх слухачів:
А нуте, ось сідайте!
Я загадку за хвіст піймав;
Подумайте і розгадайте,
Чи я диковинку за хвіст придбав.
Отже, великий Майстер художнього слова, водячи у свої твори для дітей мовні багатства, як відзначав М. Рильський, «у щедрості своїй не схибив».
Виразне читання віршованої загадки Л. Глібова «Химерний, маленький».
Словникова робота.
ХИМЕРНИЙ – дивний;
КОХАНЧИК – улюбленець;
ОКРІП – кип’яток;
МАКІТРА – великий глиняний горщик;
ВАРЕНИК ГРЕЧАНИЙ – раніше в українській кухні були дуже поширені страви з гречаного борошна.
Робота з текстом.
Завдання: заповнити таблицю (праву колонку), дослідивши загадку.
Слова, які характеризують вареник (художні означення – епітети)
Химерний, маленький, бокастий, товстенький
Дії вареника, які роблять його смачним. Слова, які надають творові динамізму (дієслова)
У тісто прибрався, чимсь смачним напхався, в окропі купався, на смак уродився, ще й маслом умився, в макітрі скакав
Інші назви вареника (синоніми)
Коханчик, таке добро
Натяк про призначення того, що загадано (вареника)
Недовго нажився, у дірку скотився, круть-верть – та й пропав
Фразеологічні вислови
Круть-верть, лови не лови, на смак уродився, не шукати такого добра
Евристична бесіда.
- Загадки, писана Л. Глібовим, є літературною чи народною?
- Із скількох частин вона складається?
- Яка особливість другої частини?
- Вкажіть форму загадки.
- Які художні засоби вживає автор?
Слово вчителя.
- Чи не першим в українській літературі Дідусь Кенір подарував дітям таку форму загадки, як акровірш.
- Хто із «літературознавців» готовий розповісти нам про акровірш? (Учні розповідають про акровірш, зачитують і демонструють приклади).
V. Закріплення вивченого.
- Який же за характером дідусь Кенір – м’який, ліричний, задушевний, мрійливий чи жартівливий, бадьорий, енергійний, оптимістичний? Знайдіть у тексті поетичні засоби та елементи гумору. (Елементи гумору: химерний, бокастий, товстенький коханчик; смачним напихався, маслом умився; поетичні засоби: зменшувально-пестливі слова, художні означення – епітети, метафори, звертання тощо).
ВИСНОВОК: Л. Глібов водночас поетична, замріяна, лірична, задушевна, жартівлива, весела, дотепна людина.
Робота в групах.
- УВАГА! УВАГА! УВАГА! ГРА – КОНКУРС! Розгадайте акровірш.
Для групи № 1.
Лиха зима сховається,
А сонечко прогляне,
Сніжок води злякається,
Тихенько тануть стане,
І здалеку бистресенько,
Вона до нас прибуде,
Кому-кому любесенько,
А дітям більше буде. (ВІДПОВІДЬ: ЛАСТІВКА).
Для групи № 2.
Мати доні молодій
Огородик наділила.
Розкошує доня мила,
Каже неньці – тісно їй:
«В земляній сиджу коморі,
А коса моя надворі». (ВІДПОВІДЬ: МОРКВА).
Для групи № 3.
Я таке, що кожен знає,
Бо на мене світ увесь
Ласо дуже поглядає,
- Обізвався хтось і десь.
- … Кращі, може, є від тебе, -
Одмовля чийсь голосок, -
І приманюють до себе
Гарні очі і роток.
Роздивися, милий друже,
У кого краса видніш,
Шелестиш про себе дуже,
А мене кохають більш. (ВІДПОВІДЬ: ЯБЛОКО І ГРУША).
VІ. Домашнє завдання.
VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання знань, умінь і навичок учнів.
Оставьте свой комментарий
Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.