Инфоурок / Музыка / Конспекты / Уроки музыкального искусства 7 класс
Обращаем Ваше внимание: Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы воспитания и социализации образовательные события, приуроченные к году экологии (2017 год объявлен годом экологии и особо охраняемых природных территорий в Российской Федерации).

Учителям 1-11 классов и воспитателям дошкольных ОУ вместе с ребятами рекомендуем принять участие в международном конкурсе «Законы экологии», приуроченном к году экологии. Участники конкурса проверят свои знания правил поведения на природе, узнают интересные факты о животных и растениях, занесённых в Красную книгу России. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

ПРИЁМ ЗАЯВОК ТОЛЬКО ДО 21 ОКТЯБРЯ!

Конкурс "Законы экологии"

Уроки музыкального искусства 7 класс

библиотека
материалов

Урок 1

Тема уроку. Повторення вивченого у 6 класі. Розучування пісні "Балада про мальви" В.Івасюка.

Слухання музики. М. Лисенко. Пісня Наталки з опери "Наталка Полтавка"

 

Мета уроку: поглибити знання учнів з теорії музики; дати змогу усвідомити поняття „музичний образ” на почутих творах; виховувати інтерес до музики.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: нотний текст пісні, магнітофон, аудіо-запис, фортепіано, портрет М. Лисенка та В. Івасюка.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.image175

1. Музичне вітання. 

2. Оголошення теми уроку.

1. Вступна бесіда.

Тема нашого уроку є роль музичного образу в музиці. Музичний образ — це узагальнене відтворення засобами музичного мистецтва явищ дійсності та духовного світу людини. Музичні образи складають зміст музичного твору і мають художньо-інтонаційну природу, тобто для створення музичного образу композитор застосовує такі музичні засоби, які дають змогу втілити його задум та зробити твір зрозумілим і доступним.

Так, наприклад, у великому драматичному творі-опері „Тарас Бульба” М. Лисенко передав через народні образи Тараса Бульби, Остапа, Насті патріотичну ідею народно-визвольної боротьби.

В цьому ви переконаєтесь, послухавши пісню Остапа „Гей, був отаман завзятий”, яка інтонаційно пов’язана з епічними козацькими піснями.

2. Слухання твору.

3. Характеристика та враження дітей від почутого.

Ви знаєте, що М. Лисенко — основоположник української класичної музики. Музична спадщина М. Лисенка велика і міцно вкорінена в український пісенний фольклор. Він написав 11 опер, поміж яких: „Коза-Дереза”, „Пан Коцький”, „Зима і Весна”, „Утоплена”, „Наталка Полтавка”. Ось послухайте пісню Наталки з опери „Наталка Полтавка” і скажіть, який образ хотів передати композитор у цій пісні?

(Діти слухають твір). (Так, тут композитор зображає красиву, дотепну, мудру дівчину. Наталку).

— Які музично-виражальні засоби він використовує?

Пісня весела, жартівлива, у помірному темпі. Велике значення у вираженні музичного образу має мелодія, яка разом з іншими елементами музичної мови несе в собі художній образ твору.



II. Розучування пісні „Балада про мальви” В. Івасюка.

Сьогодні на уроці ми познайомимось ще з однією піснею українського композитора Володимира Івасюка „Балада про мальви”.

В. Івасюк увесь час мріяв бути композитором, тому збирав усе прекрасне, створене народом, щоб мати на душі надійну основу для своїх творів. В. Івасюк любив свою батьківщину, її природу, і творив пісні, які вам уже відомі: „Червона рута”, „Водограй”, Чебрець”.

Сама балада — широка і могутня, з виразним драматизмом та фатальним передчуттям.

Я вам виконаю цю пісню, а ви уважно послухайте і визначте, у чому полягає її драматизм.

2. Художній показ пісні.

3. Характеристика прослуханого.

— Скільки музичних образів ви почули у даній пісні?

— Як музика допомагає розкрити даний музичний образ?

4. Розспідування.

1) спів звукоряду „ля мінор” та тонічного тризвуку;

2) спів із закритим ротом на довгих звуках.

5. Розучування пісні за нотним текстом, спочатку визначивши лад, темп, тональність, важкі ритмічні місця, повторивши, що таке:

— синкопа,

— тріоль,

— ферманта,

— дія зустрічних знаків альтерації.

 

III. Підсумок уроку.





Урок 2

Тема уроку. Характер мелодії, сольфеджування вправи. Робота над піснею В. Івасюка "Балада про мальви". Слухання музики. Ф.Шуберт. Балада "Лісовий цар"

Мета уроку: вчити дітей розмірковувати про почуту музику, застосовувати теоретичні знання; розвивати навички активного сприймання музичного твору; виховувати любов до музику.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: нотний текст пісні, магнітофон, фортепіано, портрет Ф. Шуберта.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Сьогодні ми повинні глибше познайомитися з найбільш дієвим засобом виразності — мелодією, яка тісно взаємодіє з темпом, ритмом, метром, тембром і динамікою. Кожен з перелічених елементів музичної мови має якісь виражальні особливості.

Давайте їх проаналізуємо на знайомій пісні „Од Києва до Лубен”. Діти виконують уривок пісні і визначають основні виражальні засоби образного змісту мелодії пісні:

—    темп — рухливий,

—    характер — жартівливий,

—    лад — мажорний,

—    динаміка — мецо-форте.

III. Робота над піснею.

Роботу варто розпочати з розспівування у тональності пісні — ля мінорі, , тонічний тризвук, спів за „рухомою нотою”.

Далі працюю над характером виконання. Оскільки це балада, то мелодія у ній плавна, наспівна, дещо напружена.

IV. Слухання музики.

1. Вступна бесіда.

Музика має велике значення для розкриття емоцій і переживань музичного образу, вона дозволяє мовою звуків змалювати різні характери образів — ліричні, героїчні, драматичні чи комічні. Сьогодні ми познайомимося ще із однією баладою, яку створив австрійський композитор Ф. Шуберт на слова німецького поета Й. Ґете „Лісовий цар”.

Що таке балада?

Це складний драматичний твір, музика якого тісно пов’язана з розвитком поетичного тексту. У баладі три дійові особи: батько, хворий син та лісовий цар.

(Твір прозвучить німецькою мовою, тому перед слуханням твору, потрібно дати учням проблемне завдання: визначити драматичне напруження в музиці, стрімкий неперервний руху фортепіанному супроводі та відмінність інтонацій в голосі).

2. Діти слухають твір.

3. Характеристика прослуханого.

— Нічна негода із завиванням вітру, шум верхівок дерев і гучний тупіт коня — все це знайшло відбиток у фортепіанній партії, яка звучить насичено. І на цьому фоні — репліки дійових осіб: короткі заспокійливі фрази батька; перелякані благання і крики дитини; то зваблива, загрозлива мова лісового царя — все це переплітається в єдину мелодію.

Цю баладу Ф.Шуберт написав, коли йому виповнилось 18 років. Геніальний композитор прожив недовге і безрадісне житія, сповнене творчого горіння і боротьби з нестатками. Вій помер, не зазнавши слави і не почувши більшості своїх творів. Творча спадщина композитора, що помер у 32 роки, величезна. Це симфонії, ансамблі, сонати, п’єси, пісні. На одному з кладовищ Відня є могильний пам’ятник з написом: „Музика поховала тут багатий скарб, але ще багатші надії. Це могила Ф. Шуберта”.

4. Повторне прослуховування балади.

— За допомогою яких засобів виразності композитор передав драматичний зміст твору?

— Скільки музичних образів в музичному творі?

— Що є основним змістом музичних творів?

V. Підсумок уроку.















Урок 3

Тема уроку. Складові частини мелодії: мотив, фраза, речення.  

Мета уроку: закріпити з учнями складові мелодії на знайомому музичному творі; розвивати навички активного сприймання музичного твору; виховувати любов та інтерес до музики.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: нотний текст пісні, магнітофон, фортепіано, портрет композитора Б. Фільц.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

 

II. Актуалізація опорних знань.

— Послухайте невеличку мелодію. Що ви можете сказати про її складові?

— Якщо я заграю кілька звуків, то це буде мелодія?

(Ні, це буде тільки її мотив).

Кілька таких мотивів, що утворюють більш широку побудову назив фразою. А з кількох фраз утворюється речення. Ось погляньте на дошку. (На дошці невелика пісня).

 

Знайдемо у цій українській народній пісні мотив, поділимо на фрази та речення, а тоді розспіваємося у тональності.

(Діти визначають стадові мелодії та сольфеджують ці частини).

III. Розучування пісні „Посміхайтеся” О. Осадчого.

   Вступна бесіда.

Сьогодні ми з вами вивчимо веселу пісню, яка має назву „Посміхайтеся”.

Із самої назви ви зрозуміли, який основний зміст слів пісні, але зараз ви ще й послухаєте цю пісню.

2. Художній показ пісні.

3. Характеристика прослуханого.

Чого вчить ця пісня? Невже тільки посміхатися? Звичайно, що ні. Вона вчить також поборювати всякі перешкоди, не опускати рук перед труднощами.                                                                      

4. Розучування пісні по фразах, але спочатку здійснюю характеристику нотного тексту пісні:  

— тональність;

— розмір;

— кількість фраз, речень;

— зустрічні знаки альтерації.



IV. Слухання музики.

1. Вступна бесіда.

— Що таке музичний образ?

(Це узагальнене відтворення засобами музичного мистецтва явищ дійсності та духовного світу людини. Музичні образи створюють образний зміст музики).                                                          

Лише усвідомлення елементів музичної мови та їхню взаємодію, можна осягнути образний зміст кожного твору. Сьогодні ми послухаємо ще один твір Богданни Фільц „Закарпатські новелетти”.

Б. Фільц — український композитор і педагог. Народилася вона у Львівській області, там закінчила консерваторію. Значне місце у її творчості займають пісні для дитячих хорів, а також у її доробку є твори для симфонічного оркестру, п’єси для бандури, скрипки, фортепіано, духовні твори.

Перш, ніж послухати твір, уявіть собі гори, полонини, чисте повітря, зелень.

— Як би ви все це передали у своїй музиці?        

— Які музичні образи розкриває автор?

2. Характеристика прослуханого.

3. Повторне слухання.



V. Підсумок уроку.









Урок 4

Тема уроку. Визначальні сторони мелодії. Робота над піснею "Посміхайтеся". Слухання музики. Ф. Ліст. Рапсодія № 2

Мета уроку: закріплювати уявлення дітей про розвивати вокально-хорові навички, артикуляцію, дикцію дітей; виховувати інтерес до музики.

Обладнання: нотний текст пісні, магнітофон, аудіо-записи музичних творів, портрет Ф. Ліста.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.http://subject.com.ua/lesson/music/5_8klas/5_8klas.files/image180.jpg

ІІ. Розспівування.



 

1. Спів на довгих звуках (а, о, у).

2. Спів вправ для розвитку правильного та протяжного дихання.

ІІІ. Сольфеджування вправи.

Погляньте на вправу. Вашим завданням буде: визначити усі елементи музичної мови, які характеризують цю мелодію. Отже, вправа написана у тональності ре мінор, бо при ключі стоїть сі бемоль, розмір дві четвертних. Складається вона з чотирьох фраз і двох речень. Виконаємо спочатку сольфеджуючи І та II фрази, І речення, ІІ речення.

(Бажаючих опитую та оцінюю).image182

IV. Робота над піснею (продовження).

Звертаю увагу на злагоджене легке звучання. Працюю над характером виконання пісні — весело, бадьоро, радісно.

(Бажаючих опитую на оцінку).

V. Слухання музики.

Всі засоби музичної виразності повинні бути між собою узгоджені. Якщо твір буде сумний, але виконуватиметься у швидкому темпі, на форте, то це буде хаотична музика, вона не буде сприйматися нашою свідомістю. Тому між елементами музичної мови: ритмом, темпом, мелодією повинна бути узгодженість, така, як у „Другій рапсодії” угорського композитора Ференца Ліста.

Ференц Ліст народився у 1811 році в мастку угорського князя, де його батько був придворним музикантом. Рано він покинув батьківщину, щоби здобути музичну освіту у Відні, Парижі, де він займався і концертною діяльністю і він здобув визнання як піаніст - віртуоз. Хоча Ліст довго перебував у Європі, проте ніколи не забував про батьківщину і зробив музику Угорщини досягненням світового мистецтва. У своїх „Угорських рапсодіях” ввів ритми народних пісень і танців, одну з яких ми зараз послухаємо.

Рапсодія — це твір довільної побудови, основу якої складають кілька народних мелодій.

За побудовою рапсодію можна поділити на два контрастних розділи — повільний і швидкий. І розділ — це імпровізаційна побудова, а II розділ — варіативна.

2. Зараз ви послухаєте Другу рапсодію і дасте відповіді на питання:

— Скільки музичних тем в рапсодії?

— Що нагадує вступ?

(Діти слухають твір).

3. Характеристика прослуханого.

Музика І розділу романтична, піднесена, а другого - емоційна, динамічних, бо складається із мелодій у ритмі угорських танців — чардашів. Починається рапсодія жалібним речитативом, що нагадує розповідь співця про історичне минуле.

4. Повторне слухання.

VI. Підсумок уроку.




Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 25 октября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru

Общая информация

Номер материала: ДA-006940

Похожие материалы