Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Урок-проект. Хто він, Ярослав Мудрий?

Урок-проект. Хто він, Ярослав Мудрий?



57 вебинаров для учителей на разные темы
ПЕРЕЙТИ к бесплатному просмотру
(заказ свидетельства о просмотре - только до 11 декабря)


  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:


Урок - поект. Хто він, Ярослав Мудрий?

Мета уроку: розкрити перед учнями постать великого князя Київського Ярослава Мудрого, висвітлити яскраві сторінки його життя як політичного діяча, засновника першої школи та бібліотеки; стимулювати учнів до самоосвіти, розвивати навики самостійно та логічно мислити; виховувати патріотичні почуття, любов до своєї Вітчизни.

Тип уроку: урок-проект.

Тип проекту: навчальний, міжпредметний (література, історія, інформатика), інформаційний, колективний (груповий).

Обладнання: портрет Ярослава Мудрого, виставка творів роман П. Загребельного «Диво», І. Кочерга «Ярослав Мудрий», літопис Нестора «Повість временних літ», ілюстрації.

Епіграф уроку: Не сваріться, жийте в згоді:

Тільки мир збере усе,

А незгода, наче вітер,

Все по полю рознесе.

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя

Сьогодні на уроці мова піде про людину, життя якої овіяне легендами, людину, чия постать цікава й дуже суперечлива в нашій історії: жорстокий воїн і мудрий книголюб; творець першого зведення руських законів — «Руської правди» — і князь, який карав в усобній боротьбі навіть найближчих родичів; відомий політик і натхненний будівничий.

Якби життя Ярослава Мудрого зобразити у вигляді пристрою з маятником, то цей маятник коливався б між двома позначками.

Хто він, Ярослав Мудрий? Яка роль його в історії українського народу? Він тиран чи мудрий політик?

ІІ. Механізм реалізації проекту
  1. Формулювання спільної теми і мети.

Ключове питання: Ярослав Мудрий: тиран чи мудрий керівник?

  1. Розробка плану реалізації задуму, визначення терміну захисту проекту

  2. Дослідження проблеми

А) Об’єднання учнів у групи з урахуванням здібностей, нахилів, способу мислення) –“ дослідники-біографи”, “політологи”, “юристи”, “науковці - культурологи”, “історики”, , “бібліографи”.

Б) Завдання, які будуть досліджуватися.

  • Дослідники-біографи”

- Пройтися сторінками історії й вивчити життєвий шлях Ярослава Мудрого.

  • Політологи”

- Дослідити, яка роль Ярослава Мудрого в політичному житті Київської

Русі.

  • Юристи”

- Зясувати, які закони належать перу великого князя.

  • Науковці- культурологи”

- Ознайомитися із культурним надбанням за часів Ярослава Мудрого.

  • Історики”

- Зясувати, яка роль Ярослава Мудрого в розвитку та зміцненні держави.

4. Підготовка до презентації та захисту проекту.

ІІІ. Очікувані результати: вдумливо читати тексти, вибираючи потрібну інформацію, самостійно працювати з додатковими джерелами інформації, користуватися послугами Інтернету, більш широко осягнути для себе постать Ярослава Мудрого, навчитися відповідати на питання “ Ярослав Мудрий тиран чи мудрий керівник?”, грамотно аргументувати думки.

VI. Захист проекту

Учень-керівник проекту. Ми вирішили взяти участь у проекті “ Хто він, Ярослав Мудрий?” і дослідити, що це за постать в історії Київської Русі: мудрий керівник чи тиран. Для цього об'єдналися в групи

дослідників-біографів”, “політологів”, “юристів”, “науковців-культурологів”, “істориків”.


Дослідники-біографи”

Ярослав Мудрий – людина

(Повідомлення учнів з використанням документальних матеріалів)

1- й учень : Ярослав Мудрий народився в 980 році. Це другий син Володимира Красне Сонечко і полоцької князівни Рогнеди. яку Володимир силоміць узяв за дружину, вбивши її батька і братів. Рогнеда, прозвана за свою трагічну долю Гореславою, не пробачила чоловікові скоєного. За переказами, вона готувала на нього замах, який було розкрито. Князь мав намір її стратити, але Рогнеду врятувало рішуче заступництво її тоді ще малолітнього старшого сина Ізяслава. Володимир поселив дружину з дітьми за межами Києва, у селі Предславиному (названому так на честь їхньої старшої дочки). Він ставився до Рогнеди з особливою пристрастю. За десять років, що минули з часу захоплення Полоцька до повернення з Корсунського походу, в них народилося четверо синів і дві дочки. Ця жінка поєднувала в собі велику принадність із гордою, незалежною вдачею. Вона водночас і ненавиділа, й ревнувала князя до інших дружин, та, мабуть, не тому, що кохала, а тому, що кожний черговий роман чоловіка ятрив її самолюбство.

2- й учень: Ярослав Мудрий в дитинстві страждав від паралічу ніг. Параліч пройшов в 988 році після сильного нервового потрясіння, залишилася тільки хромота, яка йому зовсім не заважала.

Його дитинство пройшло в передмісті Києва — Предславиному, пожалуваному матері. Після прийняття Володимиром християнства Ярослава охрестили під ім'ям Юрія (Георгія). Після досягнення повноліття княжича відправили в далеку Ростовську землю, простори якої треба було підкорити й освоїти. Слов'яни не так давно почали обживати цей край, що майже не визнавав над собою влади Києва. Опинившись тут, Ярослав Мудрий узявся за князівське управління, спираючись на прибулих із ним дружинників. Водночас він навертав у християнство місцеве населення. На початку XI ст. ним було засноване місто Ярославль.

Батько був задоволений князюванням Ярослава на північному сході Русі. Тому, коли 1010 р. в Новгороді помер первісток Володимира Вишеслав, великий князь увірив Ярославові в управління друге за значенням на Русі місто з його великими землями. Правління в Новгороді забезпечило молодому князеві вплив у всьому балтійському басейні і сприяло зміцненню зв'язків зі Скандинавією. Ярослав Мудрий узяв собі за дружину дочку шведського короля Олафа III Скотконунга — Інгігерду, в хрещенні Ірину. Доти він уже перебував у шлюбі. Про його першу дружину відомо лише те, що вона народила йому сина Іллю, який помер до 1034 р.

3-й учень : 15 липня 1015 році помер великий київський князь Володимир Святославович (Красне Сонечко) - четвертий із династії Рюриковичів. В останні тижні життя Володимир спробував передати престол всупереч усталеній традиції, одному із своїх молодших улюблених синів, народженому в християнському шлюбі від візантійської принцеси Анни - Борисові, з чим не могли змиритися старший син від Рогнеди Ярослав і його зведений старший брат Святополк. Отже по смерті Володимира київський престол захопив туровський князь Святополк Окаянний. Бажаючи усунути можливих суперників, Святополк убиває братів, князів ростовського Бориса, муромського Гліба, древлянського Святослава, намагається вбити і Ярослава, але його завчасно попереджує про небезпеку сестра Предслава.

Історики”

Ярослав Мудрий – великий полководець

(Виступ учня з демонстративним матеріалом на карті)

1-й учень : 1019 Ярослав Мудрий став київським Великим князем. Прагнучи об'єднати всі руські землі під своєю владою, Ярослав Володимирович вів боротьбу проти свого брата Мстислава I Володимировича, князя тмутороканського і чернігівського. Після битви, яку Ярослав програв, під Лиственом біля Чернігова 1024 р. Ярослав мусив відступити Мстиславові Чернігівщину і всі землі на схід від Дніпра, крім Переяславщини. Згодом, після укладеного 1026 у Городку під Києвом миру, почалося порозуміння і співпраця між братами. Ярослав Мудрий допомагав Мстиславові у боротьбі з касогами і ясами у 1029 р., поширивши свої володіння до Кавказьких гір; а Мстислав — у скріпленні й поширенні держави Ярослава Мудрого на захід від Дніпра. 1030 на півночі Ярослав зайняв землі між Чудським озером і Балтикою і там заснував м. Юріїв (нині — Тарту), у 1030 — 1031 війська Ярослава і Мстислава відвоювали Червенські городи, які 1018 захопив Болеслав І. Тоді ж Ярослав здобув від королівства Польського смугу землі між ріками Сяном і Бугом; там збудовано міста Ярослав і Белз. Після смерті Мстислава у 1036 році Ярослав об'єднав під своєю владою лівобережні землі, ставши єдиним володарем могутньої Київської держави, окрім Полоцького князівства, яке було виділено Володимиром Святим в уділ роду Ізяслава. 1036, за літописом, Ярослав Мудрий розгромив біля Києва печенігів

2- й учень : 1038—1042 Ярослав вів успішні походи проти литовських племен — ятвягів, проти Мазовії, проти прибалтицько-фінських племен ямь і чудь. 1043 він підготував під проводом свого сина Володимира і воєводи Вишати похід на Візантію, який закінчився поразкою, багато воїнів потрапило в полон чи загинуло. Щоб охороняти свою державу проти нападів кочовиків, Ярослав укріплював південний кордон, будуючи міста над ріками Россю і Трубежем: Корсунь, Канів, Переяслав; як також другу фортифікаційну лінію над Сулою: Лубни, Лукомль, Воїнь.

Ярослав об'єднав під своєю владою лівобережні землі, ставши єдиним володарем могутньої Київської держави. 1038 — 1042 вів походи проти литовських племен — ятвягів, проти Мазовії, проти прибалтицько - фінських племен ямь і чудь.

Під час правління Ярослава Київська Русь перетворилася на могутню європейську державу. Було значно розширено межі її столиці — Києва, насипано нові оборонні вали


Політологи”

Ярослав Мудрий – політичний діяч

(Виступ учня з демонстративним матеріалом)

Яке місце в історії зайняв Ярослав Мудрий як політичний діяч?

1- й учень : Загострення стосунків із могутньою Візантією, яка прагнула не лише церковно-культурної, а й політичної гегемонії в усьому східному християнському світі, змусило Ярослава приділяти більше уваги державам Центральної та Західної Європи. Традиційно близькими були стосунки зі скандинавськими країнами, зокрема зі Швецією, до того ж сам Ярослав Мудрий був одружений із дочкою шведського короля Олафа III. Дружиною Ізяслава Ярославича була Гертруда-Олісава (Єлизавета), дочка польського короля Мешка II, яку видали за київського княжича у зв'язку із встановленням миру між Руссю та Польщею на початку 30-х років. Святослав Ярославич був одружений з Одою, дочкою впливового графа Нижньої Саксонії Ліпольда Штаденського, гегемона Північної Німеччини. Його великі володіння прилягали до Польщі із заходу. Ярослав Мудрий, не дуже довіряючи Мешку II, хотів мати союзника в нього за спиною.


2-й учень : Розвиткові та зміцненню стосунків із провідними європейськими державами, які перебували у сфері церковної юрисдикції Рима, сприяли і шлюби дочок Ярослава. Старша, Анастасія, стала дружиною угорського короля Андрія; Єлизавета — короля Норвегії Гаральда III, а після його смерті — датського короля Свена II. Молодша Ярославна, Анна, вийшла заміж за короля Франції Генріха І. Київський палац Ярослава, його "Великий двір" часто приймав іноземних гостей і послів, які сватали за своїх монархів та спадкових принців дочок великого князя.

Мета династичних шлюбів була, насамперед, політичною, ними скріплювали мирні договори й гарантували міцність союзів. Однак не слід гадати, ніби вони завжди суперечили волі молодих людей. Відомо, скажімо, що Гаральд, коли був принцом, добивався прихильності Єлизавети Ярославни на рицарських турнірах. Він складав на її честь вірші, які сам виконував, славлячи свою кохану в різних країнах Європи, і зрештою досяг взаємності.

Відносини Русі та Візантії до останніх років Ярослава залишалися напруженими. Ситуація нормалізувалася незадовго до його смерті, що було ознаменовано шлюбом Всеволода Ярославича з Марією — дочкою імператора Константна IX Мономаха. Від цього шлюбу в 1053 р. народився Володимир, прозваний Мономахом на честь діда по материнській лінії. Йому судилося відіграти видатну роль в історії Київської Русі.

3-й учень : Великим ударом для літнього Ярослава була смерть його старшого сина, спадкоємця престолу Володимира в 1052 р. Старшим серед Ярославичів став Ізяслав. Великий князь був прихильнішим до освіченого і врівноваженого Всеволода, але, побоюючись братовбивчих воєн, заповів Русь по своїй смерті турботам усіх трьох, наставляючи їх жити у братерській любові й визнавати старшинство Ізяслава. У його безпосереднє управління переходили Київ і Новгород. Святослав одержав Чернігівську землю і Тмутаракань, а Всеволод — Переяславську й Ростово-Суздальську землі. Двом молодшим синам Ярослава, Вячеславу та Ігорю, дісталися Волинь і Смоленська земля. У Полоцьку залишався племінник великого князя Брячислав Ізяславич, а Прикарпаття переходило внукові Ростиславу, синові померлого Володимира Ярославича.

Це не означало, що держава роздробилася. Розподіл земель між членами правлячого дому за принципом старшинства був традиційною практикою, при цьому сувереном усієї Русі вважався великий князь, який володів Києвом. Його молодші брати, сини і племінники виступали в ролі намісників окремих земель-князівств і часто переходили з міста в місто. Державна єдність Русі, при всіх внутрішньополітичних конфліктах і перипетіях боротьби за престол, зберігалася до 30-х років XII ст.


Науковці- культурологи”

Ярослав Мудрий - прсвітитель

(Виступи учнів з використанням мультимедійного показу культурних памяток, збудованих за сприянням Ярослава Мудрого)

1-й учень : Одним із найважливіших напрямків державної політики Ярослава Мудрого була культурно-просвітницька діяльність.

«Володимир землю зорав, Ярослав засіяв», — цим образним висловом літописець підкреслив наступність державних заходів Ярослава Мудрого щодо політики його батька — князя Володимира Святого.

Ярослав мудрий, як свідчить літописець, «почав ставити городи по Росі» й остаточно здолав печенігів. На честь перемоги Ярослав наказав закласти на місці битви величний храм — Софію Київську. Розповіддю про спорудження церкви Премудрості Божої (гр. софія — мудрість) літописець ніби узагальнює величезні будівельні роботи, що велися в Києві з наказу Ярослава Мудрого. Розписаний яскравими фресками, оздоблений мозаїкою, храм вражав сучасників внутрішнім оздобленням і довершеністю своїх форм. Київська Софія стала символом поєднання божественного начала й державної влади. Тут відбувалися урочисті державні церемонії: сходження на великокнязівський стіл, прийняття іноземних послів тощо.

2-й учень : Та не лише будівництвом уславив своє ім'я Ярослав. Літописець Нестор з великою шаною та гордістю писав, що до книжок він «виявляв завзяття...», отож великого князя без перебільшення можна назвати фундатором книжності й ученості на Русі.

У Києві та багатьох інших містах Русі було створено скрипторії — книжкові майстерні, у яких переписувалися церковні книжки, а також трактати з історії, філософії, права, природничих наук. Прикметно, що саме за Ярослава і, певно, з його ініціативи у Києві в 1037—1039 pp. було створено перший літописний звід.

3-й учень: За правління Ярослава на давньоруських землях виникло багато шкіл. Осередками освіти були церкви й монастирі. Так, у Софії Київській діяли бібліотека і школа, де навчали грамоти й ознайомлювали з основами тогочасних наук дітей із заможних родин, а також було спеціальне приміщення, де перекладалися твори з іноземних мов, переписувалися й створювалися оригінальні твори давньоруської літератури, велося літописання.

Піднесенню культури за Ярослава сприяли його заходи щодо утвердження християнства. Зокрема, було засновано Київську митрополію, що підпорядковувалася константинопольському патріарху. У 1051 р. собор єпископів Київської держави обрав першого митрополита з русинів — Іларіона. Під тим самим роком літопис оповів про першопочатки головного монастиря Русі — Печерського, заснованого св. Антонієм Печерським. Уже від кінця XI ст. Печерський монастир став головним ідеологічним і культурно-освітнім центром Київської держави. Тут жили й працювали відомі письменники, історики та літописці: свв. Феодосій, Никон, Нестор, художник Аліпій, лікар Агапіт. Саме з ченців Києво-Печерського монастиря призначалися єпископи в усі землі Київської держави. За Ярослава було засновано й інші монастирі, зокрема монастирі св. Георгія та св. Ірини, про які «Повість минулих літ» згадала під 1037 р.


Юристи”

Ярослав Мудрий – законодавець

(Повідомлення учнів з використанням документальних матеріалів)

1- й учень: Налагодження внутрішнього життя було неможливим без впорядкування законів. До заходів у цьому напрямку вдавався свого часу князь Володимир. Та слава справжнього реформатора законодавства належить саме Ярославові, адже він був першим, хто уклав писаний збірник руських законів. Той документ дослідники називають «Правдою Ярослава», або «Найдавнішою правдою». Він складався з 18 статей, які поклали початок славнозвісному збірникові законів «Руській правді».

Збірник, або звід, руських законів, відомий під назвою «Руська правда», складався впродовж кількох поколінь. Найдавніша частина, т. зв. «Найдавніша правда», створена за часів Ярослава Мудрого. Окрему частину становлять статті, укладені Ярославовими синами — т. зв. «Статут Ярославичів». До «Руської правди» увійшли статті й пізніших часів.

2-й учень : У статтях Ярослава йшлося про покарання за вбивство, побиття до крові чи синців, за вчинене каліцтво, виривання бороди й вусів, їзду на чужому коні, псування майна, переховування чужого холопа тощо. Покарання передбачало здебільшого грошові виплати, хоч іще зберігалося право родичів на кровну помсту. Гроші сплачувалися або на користь князя — їх називали «вірами », або на користь потерпілого чи його родичів — т. зв. головщини. Тілесні покарання мали застосовуватися лише для холопів за побиття вільної людини. З-поміж мір покарання не було й смертної кари.

Культурно-освітня діяльність Ярослава, його заходи, спрямовані на стабілізацію внутрішнього життя, були надзвичайно вдалими. Вони сприяли нечуваному культурному піднесенню Руської держави, посилили міжнародний авторитет Київської Русі. Своєю зваженою культурно-освітньою політикою князь Ярослав зажив шанобливого ставлення нащадків, які стали називати його Мудрим.

V. Підсумок уроку

Учитель: Завдяки вашій праці, дорогі школярі, ми глибше осягнули постать Ярослава Мудрого, але, звичайно, це далеко не все.

Раніш закон, а потім благодать.

Мені казав це піп із Берестова

Іларіон, гораздо мудрий муж,

Раніш закон, а потім благодать…

О, якби міг іти я тим шляхом,

Де тишина і мудрість благодаті,

Щоб, меч важкий поклавши і шолом,

Таланти білі й храми будувати…

І в істини золотоверхий храм

Ввійти собі і двер відкрити вам.

Але важке в князів на плечах бремя…

А я ж весь вік воджу в походи рать…

Раніш закон, а потім благодать .

Христос сказав – несу не мир, но меч…

Ні, друже мій, нема шляхів готових,

Щоб давній гріх зложити з людських плеч

І мудрий рай тут на землі зростити.

Береться мудрість не із заповітів,

А із шукань і помилок гірких.

А щоб людей добру призвичаїти

Чимало князь голів голів стинає злих…

Бо кроткий вік без кроків не создать, -

Раніш закон, а потім благодать.

Людей учу я страхом і книжками,

Але і сам я у людей учусь.

Бо мудр народ і житиме віками

В трудах і битвах вихована Русь.

А тепер уявіть собі, що до нас приїхав гість із-за кордону, якому ви повинні дати роз’яснення (вчитель проводить методом інтерв’ю)

VІ. Рефлексія

  • У чому заслуга Ярослава Мудрого перед народом?

VIІ. Оцінка роботи діяльності груп вчителем








57 вебинаров для учителей на разные темы
ПЕРЕЙТИ к бесплатному просмотру
(заказ свидетельства о просмотре - только до 11 декабря)


Автор
Дата добавления 31.01.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров415
Номер материала ДВ-399243
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх