Урок.Творча робота вчителя.Вірш "Чорна хмара"

Чорна хмара

Мати попід тином ходить,

Перед Богом за сина молить.

Ліктем вперлась на вікно –

Хустку натягнула на чоло.

Очі виплакала всі –

Сина жде – він на війні!

На дорогу сумно поглядає,

Постать сина виглядає.

До ворожки побіжу,

Сину долі зворожу.

Все на світі вона знає,

Карту хай про сина запитає.

Вона карту розкладає,

Сину вдачу обіцяє:

І дружину, і родину,

І щасливу ж днину.

І ворожка не спиняє,

Чорну карту викладає,

Все тузами покриває,

Короля все покриває.

Королі ті є синами –

Сльози вже печуть у мами,

А ворожка все живенько

Карту кидає швиденько.

Матері за сина каже,

І страшну біду вже баче –

Все руками карту маже,

Хоче миру відшукати наче.

І сльозою вмилася ворожка,

Не стерпіла. – Йди старушка!

Почорніла зелена дорожка,

Думай, краще, що я брехушка.

Сіла мама під вікно,

руки склала, як до Бога.

Чорна хустка на висках –

Серце мами у тисках.

Чорні очі,

Чорні сльози,

Чорні ночі,

Чорні рози.

Стала мати на коліно,

І зігнула хвору спину.

Де ж тепер її дитина? –

В неї чорна домовина.

А над ними чорна хмара,

Поряд батько,наче мара.

А над нами чорна хмара,

І життя тепер – це мара.

Як же далі тепер буде,

Як дитя мале забуде.

Плиту чорну на грудях,

І бабусю чорну у сльозах.

Та весна не за горами,

Ясне сонечко вже з нами.

Чорна хмара розійшлася,

Дощем теплим розлилася.

Защебече соловейко на калині,

Жовтий сонях на Вкраїні.

У селі пшениця родить –

Край дороги сонце сходить.

Вчитель української мови та літератури

Очеретуватівської ЗОШ І-ІІІ ст..

Ірина Вікторівна Дусик